Шляхи підвищення ефективності виробництва ЗАТ "Луганський м'ясокомбінат"

бj - ваговитість j -ої якості персоналу;

bij - оцінка i -м експертом j -ої якості персоналу по пятибалльной системі;

5n - максимально можлива кількість балів, яка може отримати оцінюваний індивідуум (5 балів * n експертів).

Встановлюються наступні умови оцінки експертами якості персоналу :

якість відсутня - 1 бал;

якість проявляється дуже рідко - 2 бали;

якість проявляється не сильно і не слабо - 3 бали;

якість проявляється часто - 4 бали;

якість проявляється систематично, стійко, наочно - 5 балів.

Наведемо приклад оцінки конкурентоспроможності менеджера експертною групою з трьох чоловік. Результати оцінки якостей менеджера приведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 Результати оцінки якостей менеджера.

Підставивши у формулу результати експертної оцінки отримаємо:

Кп = [0,20 (4+4+4) + 0,15 (5+4+5) + 0,20 (4+5+5) + 0,10 (4+3+4)+

+0,+0,10 (5+5+5) + 0,15 (5+5+4) + 0,10 (4+4+4)] / (5 • 3) = 13,2/15 = 0,88

Висновок: менеджер має високу конкурентоспроможність. Для її подальшого підвищення йому слід підвищувати ділові якості і зміцнювати здоров'я.

3.2 Впровадження системи менеджменту якості на підприємстві

Для підвищення ефективності виробництва і поліпшення якості продукції, що випускається, потрібне також впровадження системи менеджменту якості на підприємстві.

Відповідно до цього повинні знаходитися шляхи і засоби досягнення заданого рівня якості.

Досягнення зацікавленості керівництва вищої ланки.

Створення керівної ради з поліпшення якості.

Забезпечення колективної участі в підвищенні якості.

Забезпечення індивідуальної участі в підвищенні якості.

Створення груп вдосконалення систем, регулювання процесів.

Повніше залучення постачальників до боротьби за якість.

Заходи забезпечення якості функціонування системи управління.

Короткострокові плани і довгострокова стратегія поліпшення роботи.

Створення системи визнання заслуг.

Організація взаємин із споживачами.

Ці порівняння відбивають суть організаційно - економічних основ управління якістю на підприємстві.

Якщо розглядати більше детальніше ці напрями можна виявити багато цікавого:

Зацікавленість вищого керівництва. Повна упевненість вищого керівництва в тому, що підприємство, організація здатні на більше в порівнянні з минулим, абсолютно потрібне для початку процесу поліпшення роботи. Цей процес починається з високого керівництва, розвивається у міру появи ним зацікавленості і припиняється у міру падіння до нього інтересу з боку керівництва.

Залучення усього керівного складу. Усі члени керівного складу несуть відповідальність за реалізацію процесу поліпшення діяльності. Це вимагає активної практичної участі кожного управлінця і керівника середньої ланки у рамках організаційної структури - від генерального директора до головного бухгалтера.

Кожному керівникові потрібна особлива підготовка для розуміння нових вимог до стандартів діяльності і пов'язаних з ними методів поліпшення діяльності.

Участь службовців і робітників. Після залучення до процесу поліпшення діяльності усього керівного складу настає пора залучення службовців і робітників. Це здійснюється начальником кожного підрозділу, що формує "групу поліпшення роботи" у складі підрозділу. Як керівник такої групи, начальник відповідає за навчання її членів застосуванню тих методів поліпшення роботи, яким він вже навчений. Завдання групи поліпшення роботи - визначення результатів діяльності свого підрозділу і впровадження системи, безперервно удосконалювальною діяльність.

Індивідуальна участь. Як би не були важливі колективні дії, не можна забувати про окремо взяту людину. Необхідно розробити систему, сприяючу особистій участі, оцінці і визнанню результатів такої участі і вкладу, що вноситься кожним працівником в підвищення ефективності і якості.

Групи по вдосконаленню систем і процесів. Кожною повторюваною дією в будь-якому підрозділі є процес, яким можна управляти тими ж методами, що застосовуються при управлінні звичайним технологічному процесом. Необхідно скласти схему послідовності операцій, а потім організувати виміри, перевірки, забезпечити канали зворотного зв'язку. При здійсненні кожного процесу, хоча він може охоплювати багато ділянок, і навіть функціональні різні підрозділи, має бути одна особа, відповідальна за успішне функціонування цього процесу.

Група по вдосконаленню систем складається з окремих представників що кожного бере участь в процесі підрозділу. Така група забезпечує впровадження найбільш ефективної системи взаємодії підрозділів і таке вдосконалення частини процесу, яке б не чинило впливу на увесь процес.

Залучення постачальників. У сучасних умовах майже усі підприємства і організації хоч би частково залежать від аутсайдерів, передусім, постачальників. Жоден успішний процес поліпшення діяльності не може здійснюватися без сприяння постачальників.

Забезпечення якості функціонування систем управління. Впродовж довгого часу на ЗАТ "Луганський м'ясокомбінат" вимірювали показники якості і складали звіти про стан забезпечення якості в процесі виробництва. Такі підрозділи, як служби забезпечення якості і надійності, направляли свої ресурси на виявлення проблем і виправлення помилок; в результаті сформувалася система управління "по відхиленнях", яка реагувала на виниклі помилки і нехтувала важливішими профілактичними заходами, недооцінювала важливість відмінних результатів роботи в підрозділах, не пов'язаних з процесом виробництва.

Засоби, що виділяються на рішення проблем по забезпеченню якості продукції, мають бути розподілені так, щоб система управління регулювала поточні операції і не допускала виникнення проблем.

Формування стратегії і тактика поліпшення діяльності. Необхідно розробити довгострокову стратегію підвищення якості. Слід переконатися в тому, що усі керівники на різних умовах розуміють цю стратегію в тій мірі, яка потрібна для розробки поетапних короткострокових планів, що задовольняють цілям довгострокової стратегії. Короткострокові плани мають бути включені в річний план реалізації загальної стратегії. Впродовж року повинне перевірятися виконання вимог цих планів кожною групою співробітників точно також як перевіряють терміни виконання робіт, витрати виробництва і об'єми реалізації.

Рис.3.1 Схема безперервного поліпшення виробничих процесів.

Створення системи заохочення і визнання заслуг. Процес поліпшення діяльності - це зміна загальноприйнятого підходу до помилок. Можна говорити про те, що існують два шляхи проведення необхідних змін. Можна карати кожного, хто припускається помилки при виконанні своїх обов'язків, або віддавати належне окремим працівникам і колективам, які виконують поставлене завдання або вносять значний вклад в процес поліпшення діяльності.

Службовець, якому надана повна інформація, почуває себе причетним до рішення наявних проблем, знає цілі виробництва і відповідально підходить до свого вкладу в підвищення якості продукції. Стосунки між керівництвом і службовцями мають бути побудовані на довірі. Самий найкращий шлях - визнання заслуг працівників, у тому числі і керівників, їх стимулювання до досягнення ще вищих результатів.

Організація взаємин із споживачами. Необхідно розробити і впровадити на підприємстві методи для обліку думки споживача. Зокрема можна періодично відправляти споживачеві разом із замовленням спеціальні карти відгуку (рис.3.2). З її допомогою можна зібрати зауваження і коментарі по таких аспектах, як рівень якості м'ясної, ковбасної і іншій продукції і міра задоволеності нею.

4. Економічний ефект від впровадження розробленних заходів

У дипломній роботі були запропоновані заходи для ЗАТ "Луганський м'ясокомбінат" по підвищенню ефективності виробництва, поліпшенню якості продукції, що випускається, зниженню собівартості, збільшення об'єму реалізації продукції, скороченні браку. Розрахуємо економічний ефект від розроблених заходів. Для підвищення продуктивності праці працівників ЗАТ "Луганський м'ясокомбінат" пропонується застосувати схему оптимального використання робочого часу і раціональне розставляння штату, організувати нормальні робочі місця для службовців. Вплив зростання продуктивності праці на зниження собівартості одиниці об'єму визначається по формулі:

(3)

де Jo.t. - відсоток зниження собівартості одиниці об'єму послуг внаслідок зростання продуктивності праці по статті "Оплата праці";

I зп - індекс середньої заробітної плати;

Iп.т.- індекс продуктивності праці;

Dо.т.- питома вага (доля) витрат на оплату праці в собівартості базисного року, %.

В результаті впровадження вищеперелічених заходів по підвищенню продуктивності праці її зростання складе 7% (чи 350 грн.) до 2004 року. Середньомісячна заробітна плата підвищиться на 2 %. З проведених розрахунків можна зробити висновок, зниження собівартості продукції за рахунок зростання продуктивності праці складе 1,85% або 260 грн.

%

З підвищенням якості продукції виграш споживача спочатку росте швидко, а потім починає неухильно знижуватися. І навпаки, повільне збільшення витрат на виробництво продукції з вищими показниками якості починає прогресивно зростати. Оптимальним слід рахувати такий рівень якості, при якій різниця між виграшем споживача і витратами на виготовлення буде найбільшою Політика підприємства повинна спочатку мати на меті висока якість продукції. Проте брак, що є його протилежністю, може виникнути на будь-якому підприємстві. Його необхідно враховувати.

Брак може бути виявлений на самому підприємстві - виробнику продукції і за його межами. Що проявився у сфері реалізації або в процесі використання брак свідчить як про погану якість продукції, так і про якість роботи підприємства (таблиця.3.3).

Таблиця 3.3 Розрахунок показників браку

З таблиці.3.3 можна зробити висновок, що головною причиною браку стало постачання неякісної сировини або інших видів матеріальних ресурсів. У звітному році, грунтуючись на досвіді попереднього періоду, підприємство, склавши договір на постачання матеріалів, що передбачає компенсацію у випадку з низької якості, дозволить скоротити абсолютний розмір втрат від браку на:

((2400 - 1100) = 1300 грн.

Сумарний економічний ефект від розроблених заходів на ЗАТ "Луганський м'ясокомбінат" складе:

350 + 260 + 1300 = 1910 грн.

Висновок

Щоб довго залишатися життєздатною і стабільно демонструвати свою виражену компетентність і конкурентоспроможність підприємство повинне постійно підвищувати ефективність своєї діяльності. Виражена компетентність полягає в тому, що підприємство робить щось краще, ніж її конкуренти, тобто зберігає конкурентоспроможність, що дозволяє їй притягати і зберігати споживачів. Основне завдання планування розвитку підприємства полягає в постійному вдосконаленні виробничого процесу, підвищенні технологічного рівня і організації виробництва, поліпшення якості продукції, що випускається, а також розвитку усієї діяльності в цілому

Якість продукції чинить великий вплив на конкурентоспроможність товару і ефективність виробництва. При розвитку ринкових стосунків забезпечення необхідного рівня якості продукції і послуг має бути стратегічним напрямом діяльності будь-якої господарської одиниці. В той же час ключовим поняттям, що відноситься до об'єкту ринку (продукція, послуга), є його конкурентоспроможність.

На якість товарів впливають такі групи чинників як зовнішні і внутрішні. Зовнішні, так само як і внутрішні чинники, найістотнішим чином впливають на якість продукції, що випускається, і тому необхідно, щоб показники якості відповідали наступним основним вимогам:

Ш сприяли планомірному підвищенню ефективності виробництва;

Ш враховували сучасні досягнення науки і техніки і основні напрями технічного прогресу в галузях народного господарства;

Ш були стабільними;

Ш характеризували усі властивості продукції, що обумовлюють її придатність задовольняти певні потреби відповідно до її призначення.

Одним з елементів стратегії підвищення якості продукції є системи управління якістю, які повинні будуватися на основі міжнародних стандартів ИСО серії 9000. Важливим елементом зворотного зв'язку в реалізації стратегії підвищення якості товарів є їх сертифікація. Необхідно активізувати роботу із створення нових вітчизняних випробувальних і сертифікаційних центрів, реклами сертифікованих товарів.

На підставі проведеного дослідження виробництва м'ясної і ковбасної продукції ЗАТ "Луганський м'ясокомбінат" запропонований комплекс заходів, спрямованих на підвищення якості продукції, :

досягнення зацікавленості керівництва вищої ланки;

створення керівної ради з поліпшення якості;

забезпечення колективної участі в підвищенні якості;

повніше залучення постачальників до боротьби за якість, а також створення системи визнання заслуг. Був розрахований економічний ефект від запропонованих заходів.

Список використаних джерел

1. Конституція України : прийнята 28.06.96г.- Київ: Україна, 1996.

2. Про власність: Закон Украіни. Прийнятий 07.02.91 р.//Відомості Верховної Заради України.-1991.-№ 20.

3. Про підприємництво: Закон України. Прийнятий 07.02.91 р.// Відомості Верховної Заради України.-1991.-№ 14.

4. Про підприємства: Закон України. Прийнятий 27.03.91 р.// Відомості Верховної Заради України.-1991.-№ 24.

5. Про податок на додану вартість: Закон України. Прийнятий 03.04.97р.//Відомості Верховної Заради України.-1997.-№24.

6. Абрютина М. С., Грачев А. В. Аналіз фінансово- економічної діяльності підприємства : Учбово-практичний посібник. - М.: Видавництво "Справа і сервіс", 1998. - 256 с.

7. Артеменко В. Г., Беллендир М. В. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. - М.: Вид-во "ДИС". МГАЭ і У.,1997.-128с.

8. Бадалов Л.М. Економічні проблеми підвищення якості продукції. - М.: Економіка, 1982

9. Баканів М. І., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу : Підручник для студентів внз. - М.: Фінанси і статистика, 1997.

10. Білуха Н. Т. Теорія фінансово- господарського контролю. - До.: "Ника-центр", 1990. - 279 с.

11. Берновский Ю.Н, Захаров В. А. та ін. Класифікація кодування промислової і сільськогосподарської продукції. - М.: Видавництво стандартів 1989.

12. Бланк І. А. Управління прибутком. - До.: "Ника-центр", 1998. - 544 с.

13. Буряковский В. В. та ін. Фінанси підприємства. - М.: Фінанси і статистика1998.-245с.

14. Бузько И.Р. Економічний ризик. (методи аналізу, оцінка і обмеження). Донецьк.: ИЭП НАН Україна, 1996.-331с.

15. Ван Хорн Дж. До. Основи управління фінансами: Пер. з англ. - М.: Фінанси і статистика, 1996.

16. Версан В. Г. Інтеграційне управління якістю, сертифікація. Нові можливості і шляхи розвитку. - М.: Академія інформації, 1994.

17. Версан В. Г., Сиськов В. І., Дубицкий Л.Г. та ін. Інтеграція виробництва і управління якістю продукції. - М.: Видавництво стандартів, 1995

18. Світової організації торгівлі. Генеральна угода по тарифах і торгівлі. Угода по технічних бар'єрах в торгівлі. - М.: Видавництво стандартів, 1997.

19. Гричев А.В. Нариси по економіки і управлінню якістю продукції// Стандарти і якість, 1990 - 1995.

20. Гричев А.В., Панів В. П., Азгальдов Г. Г. Що таке якість? - М.: Економіка, 1968.

21. Горфинкель В. Я., Швандар В. А., Купряков Е.М. Та ін. курс підприємництва : підручник для внз/Під ред.проф. В. Я.Горфинкеля. - М.: Фінанси, ЮНИТЫ, 1997.

22. Державне регулювання середовища діяльності підприємства : Монографія/ Під ред. А.В. Козаченко.- Вид-во ВУГУ, 2000. - 244 с.

23. Дудко В. Д. Молчанов А.А. Англо-французско-російський словник довідник основних термінів по сертифікації, стандартизації і якості продукції. - м: Система-2, 1992.

24. Ильенкова С. Д., Ильенкова Н.Д., Мхитарян В. С. та ін. Управління якістю: Підручник/Під ред. С. Д. Ильенковой. Т. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1998.

25. ИСО 9004 - 1:94. Загальне керівництво якістю і елементи системи якості. - М., 1996.

26. Исаев Л.К., Малиновский В. Д. Метрологія, стандартизація в сертифікації. М.: Видавництво стандартів, 1996

27. Исикава Каору. Японські методи управління якістю. - М.: Економіка, 1988

28. Ковалев А. І., Привалів В. П. Аналіз фінансового стану предприятия.- М. : Центр економіки і маркетингу, 1997. - 192 с.

29. Крейнина М. Н. Фінансовий стан підприємства. Методи оцінки. - М.: ИКЦ " Дис", 1997. - 224 с.

30. Круглов М. Г., Сергеев С. До., Такташов В. А. та ін. Менеджмент систем якості : Навчальний посібник. - М.: Видавництво стандартів, 1995

31. Крылова Г. Д. Зарубіжний досвід управління якістю. - М.: Видавництво стандартів, 1992

32. Крылова Г. Д. Основи стандартизації, сертифікації, метрології: Підручник для внз. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998

33. Накалгура Т. Впровадження системи розрахунку витрат на забезпечення якості продукції /Якість, торгівля, економіка. - М.: Видавництво стандартів, 1970

34. Савицкая Г. В. Аналіз господарської діяльності підприємства.2-е видавництво, перераб. І доп. - Мн.: ИП "Экоперспектива", 1997.-498с.

35. Стратегічне планування /Під ред. Э. А. Утина. - М.: ТАНДЕМ, вид-во ЭКМОС, 1998.-440 с.

36. Сергеев И.В. Економіка підприємства : Учебн. пособие.- М.: Фінанси і статистика, 2000.-304с.

37. Фінанси: Під ред. В. М. Радионовой.- М. : Фтнансы і статистика, 1994.-432с.

38. Филимоненков А.С. Фінанси підприємств/ Навчальний посібник. - До.: Ніна-центр, Эльга, 2000г.-280с.

39. Растяпін А.В., Бутенко С. П. Максимізація прибутку підприємства// Фінанси Ураїни.-2002.-№2.-С.19-29.

40. Субботович Ю. Л. Прибуток у господарській діяльності підприємницьких структур// Фінанси України.-1999.-№12.-С.39-46.

41. Хмиль Т., Шишмарева Л. Оптимізація прибутку, обсягу випуску продукції і витрат виробництва// Бізнес информ.-1999.-№13-14.-С. 118-120.

42. Економіка підприємства: підручник /За заг. Ред. С. Ф. Покропивного. - Вид. 2-ге перераб. та доп. - До.: КНЕУ, 2001.- 528 с.

43. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. М. Г. Грищак. - вид. перероб. та доп., До., КНЕУ, 2000.-528с.

44. Економіка підприємства : Підручник/ Під. ред. проф. О. І. Волкова.-м.: Инфра-м, 1998.-416с.

Размещено на Allbest.ru