Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

40

41

Контрольна робота

Основні категорії й показники статистики

Вступ

Статистична практика сягає найдавніших часів, її початок датують приблизно тим періодом, коли виникла держава. Відіграючи спочатку лише практичну роль, статистика поступово сформувалася як наука, що досліджує кількісний бік масових суспільно-економічних явищ та процесів у взаємозв'язках і взаємозумовленості. Найважливіші її завдання - це збирання, систематизація та аналіз інформації, виявлення і оцінювання закономірностей формування, розвитку, взаємодії складних соціально-економічних явищ.

На початку 90-х років в Україні розпочалися глибинні соціальні й економічні зміни, спричинені формуванням ринкових відносин та оновленням системи управління народним господарством, і як наслідок, ведення обліку та статистичного аналізу в Україні наблизилося до міжнародних стандартів. Зросла потреба в підготовці економістів. Серед економічних предметів чільне місце посідає теорія статистики.

Статистика як наука почала розвиватися у двох напрямках - як державознавство і політична арифметика. Державознавство - це описова статистика. Її представники вважали основним завданням описування фактів, що визначають майбутнє держави. Політична арифметика, або математичний напрямок статистики, засновником якого був В. Петті, опирались на інший спосіб доведення. Замість словесних порівнянь та абстрактних аргументів, вона використовувала мову чисел, ваги, тобто перевагу віддавала кількісним характеристикам.

У контрольній роботі розглянуто предмет і метод статистики, основні категорії й показники та організація статистики в нашій державі. У другому питанні роботи здійснено аналіз рівня і структури цін, зміни цін і тарифів, як правило, досліджують за допомогою індексного методу, оцінки рівня інфляції за двома показниками - індекс споживчих цін та показник відмінності між реальним і номінальним валовим національним продуктом (дефлятор ВВП).

Індекс цін показує темп середньої зміни цін всієї сукупності товарів і послуг, вироблених чи реалізованих в кількості, що відповідає базисному періоду.

Дефлятор валового національного продукту дозволяє оцінити ступінь інфляції по всій сукупності благ, що виробляються і споживаються у державі. Він враховує не лише зміну цін на товари народного споживання, але і цін на товари, що використовуються у державних інтересах, інвестиційних, експортованих та імпортованих товарів і послуг.

Предмет і метод статистики. Основні категорії й показники статистики. Організація статистики в України

Предмет і метод статистики

Статистика, як будь-яка наука, потребує визначення предмета дослідження. У зв'язку з цим розрізняють статистику, яка займається вивченням соціально-економічних явищ, що відноситься до циклу суспільних наук, і статистику, що займається закономірностями явищ природи, яка відноситься до природних наук. Ми вивчаємо статистику, що вивчає соціально-економічні явища. Об'єктом вивчення соціально економічної статистики (або просто статистики) є суспільство в усьому різноманітті його форм і проявів. Кажучи про специфіку предмета статистики, її пов'язують зазвичай з аналізом взаємовідносин кількісних і якісних аспектів вираження соціально-економічних процесів. Прикладом цьому є чисельність населення країни на певну дату, темпи зростання валового внутрішнього продукту, зміни рівня заробітної плати, цін на споживчі товари та інше.

Кількісні зміни суспільних явищ і процесів у нерозривному зв'язку з їх якісним змістом і вивчає статистика як наука. Інакше, статистика - це наука, яка вивчає розміри й кількісні співвідношення масових суспільно-економічних явищ і процесів у нерозривному зв'язку з їхнім змістом; вона кількісно досліджує закономірності розвитку суспільних явищ за конкретних умов місця й часу.

Свій предмет статистика вивчає методом узагальнюючих показників.

Розглянемо складові елементи поняття предмета статистики:

по-перше, статистика вивчає кількісну сторону суспільних явищ - це, перш за все, їх розміри, а також співвідношення розмірів. Так, за результатами Всеукраїнського перепису населення, який проходив з 5 по 14 грудня 2001 року, чисельність населення України на 05.12.2001 становила 48 млн. 416 тис., населення Києва станом на 01.09.2010 налічувало 2779809 чол. Статистика вивчає кількісну сторону суспільних явищ у тісному зв'язку з якісною стороною. Якість - це внутрішня характеристика предмета, явища, що проявляється через зовнішні ознаки. Кількісні і якісні сторони суспільних явищ взаємопов'язані. Вивчаючи кількісну сторону суспільних явищ, статистика дає у цифрах міру їх якості і виражає цю міру у своїх показниках.

По-друге, статистика вивчає масові суспільні явища, тобто такі, які повторюються у просторі або впродовж часу. Для масового явища характерна наявність певної множини елементів, істотні властивості яких схожі. Ця певна множина елементів, поєднаних умовами існування і розвитку, схожими істотними властивостями, називається статистичною сукупністю. Кожний елемент (явище) як носій істотної властивості є одиницею сукупності (наприклад, кожний житель Києва). Вивчаючи масові явища, статистика визначає закономірності їх розвитку.

Закономірністю називається послідовність, повторюваність, порядок у явищах, процесах. Закономірності масових соціально-економічних явищ властиві лише сукупностям і за своєю природою статистичні. Об'єктивною основою їх існування є складне переплетіння причин, які формують масовий процес: основних, загальних для всіх подій масового процесу і індивідуальних для кожної з них окремо, але випадкових для маси. Якщо кількість подій велика, вплив випадкових причин взаємно урівноважується. Наприклад, продуктивність праці окремих працівників залежить як від загальних для усіх працівників причин (організація виробництва, автоматизація і т.п.), так і від індивідуальних (настрій, стан здоров'я). Якщо дослідити продуктивність праці багатьох працівників в умовах нормальної роботи підприємства, то можна зробити висновок про збільшення продуктивності праці, оскільки загальні причини є основними. Це закон великих чисел. Прикладом може служити також народжуваність: на 100 дівчаток -- 105-107 хлопчиків.

По-третє, статистика вивчає масові явища суспільного життя. Тобто статистика є суспільною наукою. З самого початку свого виникнення вона пов'язана з соціально-економічними явищами життя суспільства. Ще у XIX столітті голландський вчений Б.Гільдебрант визначив статистику як «мистецтво вимірювання політичних і соціальних явищ».

Використання статистичних методів дослідження у різних галузях знань привело до того, що деяка частина вчених стала вважати статистику наукою універсальною, що вивчає будь-які масові явища.

Слід сказати, що навколо визначення предмета статистики вчені сперечаються давно. Одні статисти вважають, що предметом статистики є метод пізнання масових явищ (А.Чупров, А.Кауфман, Н.Дружинін та ін.), інші дотримуються точки зору, що предмет статистики -- кількісна сторона масових явищ і процесів (Ю.Янсон, В.Німчинов, А.Пасхавер). Ми будемо дотримуватися офіційної точки зору, яка була сформульована вище.

Статистика -- багатогалузева наука, яка складається на даний момент з 4 частин (галузей):

1. Теорія статистики (основи статистики), у якій розглядаються категорії статистичної науки, загальні способи і методи аналізу і прогнозу суспільних явищ.

2. Економічна статистика, яка вивчає масові явища іпроцеси в економіці, розробляє систему економічних показників, методи вивчення галузей національної економіки як єдиного цілого.

3. Галузеві статистики, які розробляють методи обчислення показників, що відображають особливості кожної окремої галузі.

4. Соціальна статистика, котра вивчає соціальні умови праці, рівня життя, прибутків, споживання матеріальних благ та послуг населенням.

Статистика тісно пов'язана з такими науками, як філософія, економічна теорія, соціологія, бухгалтерський облік, економічний аналіз, математика тощо. Висновок: як наука, статистика не може розвиватися поза розвитком теоретичних наук про суспільство. Опираючись на суть, якісну природу явищ, яку досліджує економічна теорія, статистика вивчає характер, дію основних законів у реальному житті шляхом узагальнення масових даних.

Методи статистики -- це комплекс загальних та спеціальних, властивих лише статистиці методів та способів дослідження.

Загальні правила статистичного дослідження базуються на положеннях економічних теорій та принципах діалектичного методу пізнання.

Теоретичний аналіз явищ завжди передує статистичному дослідженню і є необхідною умовою правильної організації статистичного дослідження. Необхідною умовою статистичного вивчення є розуміння суті досліджуваного явища або процесу, знання законів його розвитку, особливостей конкретних обставин. Так, коли треба провести статистичне дослідження впливу окремих факторів на зміну (динаміку) продуктивності праці робітників торговельного підприємства, передусім слід з'ясувати поняття продуктивності праці, обґрунтувати метод розрахунку показника для торгівлі і визначити склад факторів та характер їх дії на показник. Рішення цих питань вимагає відповідних знань економіки торгівлі.

Відповідно до діалектичного методу пізнання, статистика вивчає усі явища:

Ш по-перше, у взаємозв'язку, взаємозалежності одне від одного;

Ш по-друге, у розвитку, динаміці;

Ш по-третє, вивчає перехід кількісних змін у якісні, бо у процесі розвитку поряд з кількісними змінами у досліджуваному предметі відбуваються докорінні якісні зміни, і статистика повинна помітити нове, прогресивне, що зароджується у існуючому і визначити напрямок його розвитку.

Опираючись на теоретичну базу, статистика розробила свої специфічні методи вивчення предмета статистики. Будь-яке статистичне дослідження складається з 3 етапів:

1. Збір первинної статистичної інформації.

2. Зведення, систематизація, групування зібраного статистичного матеріалу.

3. Обробка статистичних показників, отриманих під час зведення та групування, розрахунок узагальнюючих показників, їх аналіз для одержання обґрунтованих висновків про стан явищ, що вивчаються, та закономірностейїх розвитку.

Кожному етапу дослідження притаманні свої методи:

Ш метод масових спостережень;

Ш метод зведення та групування;

Ш метод узагальнюючих показників (середніх, показників варіації, відносних величин, індексів і т. п.).

Висновок: метод статистики ґрунтується на поєднанні аналізу і синтезу. З одного боку, статистика виділяє і вивчає деякі частини явища, які відрізняються умовами стадіями розвитку, а з іншого - за допомогою специфічних способів узагальнює дані по всіх частинах і дає відображення явища в цілому, в усій сукупності його сторін, тенденцій і форм розвитку.

Основні категорії й показники статистики

Для вивчення кількісного аспекту масових суспільно-економічних явищ і процесів статистика використовує цілу низку понять і категорій:

ознака;

варіація;

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

40

41

статистична сукупність;

показРазмещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

40

41

ник;

система показників.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

40

41

Ознакою в статистиці називають відмітну рису, властивість, якість, що є характерною для окремих одиниць, об'єктів (явищ). Так, ознаками промислового підприємства можуть бути: обсяги виробництва. Демографічними і соціально-економічними ознаками людини можуть бути вік, рівень освіти тощо.

У статистиці ознаки умовно поділяють на якісні (атрибутивні) та кількісні.

До якісних ознак належать ті ознаки, варіанти яких, характеризуючи особливості окремих одиниць, не мають кількісного вираження. Наприклад, у разі вивчення складу атрибутивними ознаками можуть бути: стать людини -- жінка, чоловік. Якщо якісні ознаки набувають лише одне з двох протилежних значень, їх називають альтернативними.

Кількісні ознаки мають числове вираження. Наприклад, стаж роботи працівника, врожайність певної культури, вага певного виробу - це кількісні ознаки.

Розрізняють ознаки основні і другорядні.

Основні ознаки розкривають головну суть досліджуваних явищ і процесів.

Другорядні ознаки не пов'язані безпосередньо зі змістом явищ.

Статистика веде спостереження і реєстрацію переважно основних ознак, оскільки в її завдання входить вивчення головних рис досліджуваних явищ. Тому при складанні переліку ознак важливо відокремлювати основні ознаки від другорядних.

Ознаки поділяються на варіаційні і постійні.

Варіаційні ознаки набувають різні значення в окремих одиниць досліджуваного явища. Так, у разі вивчення підприємницької діяльності обсяг виробленої чи реалізованої продукції є ознакою варіаційною, оскільки в окремих підприємств він, як правило, різний.

Постійні ознаки мають незмінні значення усіх одиниць досліджуваного явища.

Важливою особливістю статистики є те, що вона, вивчаючи свій предмет, утворює статистичні сукупності (колективи).

Статистична сукупність - це велика кількість одиниць, об'єктів, явищ, об'єднаних будь-якими загальними властивостями (ознаками), які підлягають статистичному вивченню (наприклад, сукупність промислових підприємств України).

Окремі об'єкти, явища, що складають статистичну сукупність, називають одиницями сукупності.

Всі соціально-економічні явища і процеси статистика вивчає за допомогою статистичних показників, і в такий спосіб створюється, передається і зберігається статистична інформація.

Під статистичним показником розуміють узагальнену кількісну характеристику соціально-економічних явищ і процесів у їх якісній визначеності щодо конкретних умов місця й часу. Так, за статистичні показники можуть правити: чисельність населення, товарна й нормативно-чиста продукція промислового підприємства, рівень продуктивності праці, рівень рентабельності тощо.

Сукупність показників, які всебічно характеризують розвиток суспільства, утворює систему показників.

Складний комплекс економічних явищ описують зведені економічні показники, їх інколи називають синтетичними. Наприклад, національне багатство, національний дохід держави, валовий національний продукт.

Значення показника є результатом вимірювання об'єктів (елементів) і змінюється залежно від методологічних особливостей його побудови, зумовлених, у свою чергу, ступенем охоплення досліджуваних процесів. Показники називають натуральними, якщо їх виражено у фізичних одиницях (штуках, метрах, тоннах тощо), та вартісними, якщо вони відповідають грошовій оцінці економічних об'єктів.

Часто статистичні показники умовно поділяють на об'ємні та якісні.

До першого типу належать ті, за допомогою яких вимірюють обсяг сукупності об'єктів (елементів), наприклад, виробленої продукції, чисельність працівників на підприємстві чи в галузі тощо; до другого - ті, що характеризують рівень розвитку явища, наприклад, собівартість одиниці продукції, рівень рентабельності роботи підприємства, рівень продуктивності праці тощо.

Висновок: для статистики важливо правильно визначити зміст статистичних показників та методи їх побудови. На перший погляд, знаходження розміру основних фондів промислових підприємств не створює труднощів. Однак для цього необхідно визначити, які підприємства належать до промисловості, що треба розуміти під основними виробничими фондами, в яких одиницях і цінах їх обліковувати, як працювати з фондами, котрі не використовують тощо. З'ясувати ці питання можна на підставі економічної теорії, яка розкриває економічну сутність явищ.

Організація статистики в Україні

Центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом є Державний комітет статистики України (Держкомстат України), який підпорядковується Кабінету Міністрів України, і є головним у забезпеченні реалізації державної політики у галузі статистики. Його рішення є обов'язковими для виконання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами.

Держкомстат України здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через територіальні та функціональні органи державної статистики. Він узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України, Кабінету Міністрів України.

Держкомстат України має розгалужену структуру центрального апарату, територіальні та функціональні органи державної статистики, за адміністративно-територіальним поділом України: органи статистики Автономної Республіки Крим, обласні, районні.

Основними завданнями органів державної статистики є:

реалізація державної політики в галузі статистики;

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

40

41

збирання, опрацювання, аналіз, поширення, збереження, захист та викоРазмещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

40

41

ристання статистичної інформації щодо масових економічних, соціальних, демографічних, екологічних явищ і процесів, які відбуваються в Україні та її регіонах;

забезпечення надійності та об'єктивності статистичної інформації;

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

40

41

розроблення, вдосконалення і впровадження статистичної методології;

забезпечення розроблення, вдосконалення та впровадження системи державних класифікаторів техніко-економічної та соціальної інформаРазмещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

40

41

ції, які використовуються для проведення статистичних спостережень;

створення і ведення Єдиного державного реєстру підприємств та органіРазмещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

40

41

зацій України;

впровадження новітніх інформаційних технологій з опрацювання статиРазмещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

40

41

стичної інформації;

взаємодія інформаційної системи органів державної статистики з інфоРазмещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

40

41

рмаційними системами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, міжнародних організацій та статистичних служб інших країн шляхом взаємного обміну інформацією, проведення методологічних, програмно-технологічних та інших робіт, спрямованих на ефективне використання інформаційних ресурсів;

координація дій органів державної влади, органів місцевого самоврядуРазмещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

40

41

вання та інших юридичних осіб у питаннях організації діяльності, пов'язаної із збиранням та використанням адміністративних даних;

забезпечення доступності, гласності й відкритості статистичної інфорРазмещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

40

41

мації, її джерел та методології складання;

збереження і захист статистичної інформації.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

40

41

Держкомстат України виконує роботу по збору, обробці і аналізу науково обґрунтованих даних, що характеризують економічний і соціальний розвиток країни, хід виконання державних і регіональних програм народного господарства, виявляє і аналізує співвідношення галузей економіки, співвідношення між розмірами виробництва та споживання різних видів продукції на душу населення, обчислює досягнутий рівень внутрішнього валового і валового національного продукту, національного доходу і т. п.

В період переходу від командно-адміністративних до економічних форм управління особливе значення надається формуванню бухгалтерських і статистичних показників у відповідності з вимогами міжнародного бухгалтерського обліку і системи національних рахунків, оскільки вона найбільш повно відповідає вимогам ринкових відносин.

Отже, Держкомстат забезпечує методичне керівництво, координацію i контроль за державним обліком юридичних oci6, визначає склад i джерело отримання економічних показників, методологію їx обчислення i формування результативної інформації.

Поряд з державною статистикою існує відомча статистика, що ведеться на підприємствах, об'єднаннях, відомствах, міністерствах. Для прикладу, в Адміністрації Держприкордонслужби України ведеться відомча статистики за кількістю не пропущених осіб через державний кордон, затриманих незаконних мігрантів, що прямують до країн з розвинутою економікою, кількістю вилученої контрабанди тощо.

Висновок: головним завданням статистики є обчислення та аналіз статистичних показників, необхідних для керівництва національною економікою або окремою її галуззю, підприємством чи його підрозділом.

Аналіз рівня і структури цін. Індекси цін Ласпейреса, Пааше, Фішера. Методи вимірювання рівня і динаміки інфляції

Аналіз рівня і структури цін

При статистичному спостереженні за цінами реєструються їх рівні на певні дати або дати зміни рівнів. У першому випадку внаслідок реєстрації утворюються моментні ряди динаміки цін, в другому - інтервальні, які характеризують рівні цін в інтервалі від одної дати до іншої. Рівень ціни - це узагальнюючий показник, який характеризує величину ціни на той чи інший вид товару на певний момент або за певний період часу на конкретній території.

Щоб визначити індекси слід вичислити середні ціни на деякі окремі товари. Якщо ціни змінювались протягом місяця, кварталу, року, то і вичислюють середньомісячні, -квартальні чи -річні ціни. Якщо ціна на певний товар в різних регіонах України характеризується різними рівнями, то визначають середню ціну на цей товар в цілому по Україні.

Статистика дозволяє зважено підійти до обчислення середніх цін. У якості ваг використовуються різні дані, що зумовлює вибір відповідного виду середньої. Так, в якості ваги може виступати кількість натуральних одиниць проданого товару. Наприклад, до березня ціна товару Х складала 4 гривні за 1 кг, а з 1 березня вона становила З гривні за 1 кг; відомо також, що за січень-лютий місяці було продано 1000 кг, а у березні - 700 кг цього товару.

Як розрахувати середньоквартальну ціну товару «Х»?

Склавши добутки кількості одиниць проданого товару на його ціну, одержимо суму, яка виражає фактичний оборот від продажу товару «Х» за квартал. Розділивши її на кількість одиниць проданого товару за квартал, одержимо середню ціну товару «Х» за І квартал. ЇЇ можна виразити у вигляді формули середньої арифметичної зваженої:

Середня арифметична зважена застосовується в тих випадках, коли є кількісний облік реалізованих товарів.

На практиці статистичної роботи нерідко зустрічаються випадки, коли немає кількісного обліку проданого товару в натуральних одиницях, а лише виручка (оборот) від його реалізацій у вартісному виразі та відповідні рівні цін. Припустимо, що у розглянутому прикладі відомо не кількість проданого товару у 1 кварталі, а у гривнях: 4000 грн. за січень-лютий і 2100 грн. за березень. Якщо застосувати середню арифметичну зважену, тобто перемножити оборот на відповідні ціни і суму добутків розділити на суму оборотів, то результат буде невірним - 3,7 грн. замість 3,59 грн. У наведеному прикладі середню ціну на товар за І квартал слід розраховувати за формулою середньої гармонійної зваженої:

Висновок: якщо в якості ваг при обчисленні середньої ціни застосовують оборот у гривнях, то середню ціну необхідно розраховувати за формулою середньої гармонійної зваженої.

В тих випадках, якщо невідомі ні кількість натуральних одиниць проданого товару, ні вартість реалізації, що відповідають різним рівням цін, то в якості ваг при обчисленні середніх цін використовується кількість днів торгівлі.

Припустимо, що до 20 березня ціна була на рівні 5 грн. за 1 кг, а з 21 березня вона знизилась до 4,5 грн. Необхідно визначити середню ціну за березень місяць, коли невідомо, скільки або на яку суму було продано товару з І по 20 і з 21 по 31 березня. Зважуємо за кількістю днів торгівлі. У березні за ціною 5 грн. здійснювалась торгівля 20 днів (з 1 по 20), а за ціною 4,5 грн. -11 днів (з 21 по 31). Виникає питання: який вид середньої необхідно застосувати - середню арифметичну чи середню гармонійну зважену. На основі попередніх прикладів зрозуміло, що при обчисленні середніх цін середня арифметична застосовується при зважуванні за кількістю проданого товару, а середня гармонійна - при зважуванні за товарооборотом. Отже, необхідно вирішити питання: який розподіл в часі краще відображає зважування за кількістю днів торгівлі, кількістю проданого товару чи товарообороту? Зміна ціни, як правило, відчутно впливає на кількість проданого товару: якщо ціна знижується - кількість проданого товару зростає, якщо ж ціна зростає - кількість проданих одиниць товару зменшується. Отже, розподіл кількості проданого товару не відповідає розподілу днів торгівлі за старою і новою цінами. Інша справа - розподіл товарообороту. При зниженні цін збільшена кількість реалізується за більш низькими цінами, що знижує загальну суму товарообороту. І навпаки, при зростанні ціни зменшена кількість проданого товару оцінюється за більш високими цінами. Таким чином, розподіл товарообороту точніше відповідає розподілу днів торгівлі за старою та новою цінами. Тому при зважуванні за кількістю днів торгівлі застосовується середня гармонійна.

Окремо необхідно зупинитися на обчисленні середніх цін по товарній групі, яка складається з окремих товарів з різними рівнями цін, або по одному товару в тому випадку, якщо цей товар поступає споживачу різними каналами торгівлі також з різними рівнями цін. В таких випадках середні ціни можуть змінюватися при незмінності конкретних цін, відображаючи зміну структури сукупності. Для прикладу, розрахуємо середньо квартальні ціни на вершкове масло по торговій організації.

Таблиця 1

Сортність вершкового масла	Ціна за 1 т, тис. грн.	Реалізовано, т	Питома вага (в % до підсумку)
		I квартал	II квартал	I квартал	II квартал
Вищий сорт
несолоне	5,8	500	150	6,25	17,6
Вищий сорт
солене	5,6	400	400	50	47,1
Шоколадне	5,5	350	300	43,75	35,3
Разом:	-	800	850	100	100

Оскільки зважування проводиться за кількістю проданого товару (або за питомою вагою в %, які відображають кількість), то застосовуємо середню арифметичну зважену:

Отже, хоча ціни на масло вершкове не змінювались, однак середня ціна у II кварталі зросла під впливом зміни структури реалізації масла.

Показник рівня ціни може розраховуватися як відносна величина, що відображає купівельну спроможність грошового доходу споживачів: відношення ціни (індивідуальної чи середньої) товару або товарної групи (Р), а також вартості споживчого кошика (ро) до середнього грошового доходу населення (Д) - всього або окремих соціальних груп в цілому по Україні або окремих регіонах:

Важливим завданням статистики цін є вивчення структури ціни, зв'язку структурних елементів. Якщо у твердих цінах складові елементи її жорстко зафіксовані, то у вільних ринкових цінах структурні елементи формуються під впливом комплексу факторів. Співвідношення між складовими елементами ціни підпорядковуються ринковим закономірностям, залежать від кон'юнктури ринку, зазнаючи одночасно регулюючий вплив держави у вигляді податкової політики та адміністративного регулювання рівня цін. Структуру роздрібної ціни можна подати у такому вигляді (рис.1).

Рис.1. Схема структури роздрібної ціни

Наявність, співвідношення і кількість структурних елементів конкретної ціни залежить від кон'юнктури ринку, виду товару, кількості торгових посередників, тощо.

Кількість посередницьких структур формується при реалізації товарів, виробництво яких локалізовано у невеликій кількості пунктів, а сфера споживання поширена на всій території держави. В таких випадках в структуру ціни включається не одна торгова націнка. Промислова продукція в основному реалізується за оптовими цінами підприємств, які забезпечують відповідний рівень прибутку та рентабельності.

До складу витрат виробництва, як правило, включають сировину, основні і допоміжні матеріали, паливо, енергію, амортизацію, заробітну плату, які утворюють основну частку в структурі цін. Щодо структури виробничих витрат, то вона неоднакова в різних галузях промисловості. Це відповідно відображає специфічні особливості їх виробництва (матеріаломісткість, фондомісткість, працемісткість), а також технічну оснащеність і довгострокові тенденції. Значну питому вагу у структурі ціни займають транспортні витрати та витрати, що зв'язані з охороною, які в залежності від особливостей товару та ринкової ситуації включаються у витрати виробника чи торговця. В тих випадках, коли фірма для перевезення товару користується послугами самостійної транспортної організації, транспортні витрати і прибутки такої організації включаються окремою статтею у структуру ціни. Якщо таких товарів декілька, затрати розподіляються пропорційно обсягу товару, особливостям навантаження і інших.

Відчутне місце в структурі ціни займають податки (податок на прибуток. ПДВ, акциз, подоходний податок, податок на майно громадян, плата за землю тощо). Крім того, існує умовне ділення податків на витратотворні (плата за землю, у дорожній фонд і інші податки, що включаються у собівартість), та ціноутворні (ПДВ, акциз). Більшість цих податків підвищують ціни і лише деякі обмежують рівень ціни. Наприклад, ставка податку на прибуток залежить від рівня прибутку, а також від виду діяльності: виробництво чи посередництво.

В структурі ціни можна виділити і інші складові елементи такі як витрати на упаковку, вагові надбавки, вагові знижки, цінові знижки.

Завдання статистики - визначення впливу кожного з перерахованих елементів, а також умов виробництва, реалізації в оптовій, роздрібній ланках у формуванні рівня ціни.

Оцінка процентного складу структурних елементів супроводжується вивченням впливу на нього різних факторів, які визначають розмір і співвідношення елементів ціни (оптової і роздрібної ціни, собівартості і роздрібно ціни і інші). Такий аналіз здійснюється методами регресивного моделюванню та вивчення кореляційної залежності. В якості результативної ознаки виступає розмір або співвідношення елементів ціни.

Для виявлення закономірностей формування структури цін, впливу різних елементів на загальну коливність її рівня розраховують коефіцієнти варіації різних елементів цін по сукупності товарів, варіації співвідношень структурних елементів різних ринків, за різновидностями товару в розрізі регіонів або підприємств-постачальників.

У процесі вивчення структури ціни виявляють тенденції зміни абсолютних і відносних розмірів структурних елементів цін, які мають різні вектори для різних товарів. При такому аналізі використовуються традиційні методи вивчення динаміки: побудова тренда, середньої змінної, ряду ланцюгових і базисних індексів.

Індекси цін Ласпейреса, Пааше, Фішера

Індексами цін називають показники, які характеризують співвідношення цін. Найчастіше ціни співставляються за різні періоди часу, характеризуючи в таких випадках їх динаміку. Показник, який характеризує співвідношення ціни окремого товару, називається індивідуальним, або однотоварним індексом цін. Якщо показник дає зведену характеристику співвідношення цін на всі товари (або окремі групи товарів), то він називається загальним (або груповим) індексом цін.

Індивідуальний індекс цін будь-якого товару є відносна величина, що одержана шляхом ділення нової ціни (після зміни) на ціну до зміни. Так, якщо ціна на товар «А» до 1 квітня 1997 року складала 37 гри., а з 1 квітня - 32 грн., то індивідуальний індекс ціни дорівнює або 86,5%, тобто ціна на товар «А» знизилася на 13,5% (100 - 86,5). Якщо ціну звітного періоду позначити через Рі, а ціну базисного - через Р_о, то індивідуальний Індекс

І_р становитиме:

В тих випадках, коли необхідно дати оцінку динаміки ціни на один товар, який реалізується на різних територіях і ринках, співставляють середні ціни різних періодів, визначають індекс змінного складу:

На цей індекс впливають два фактори: зміна цін на окремих територіях і ринках на певний товар та зміна структури продажу -

Зміну середніх цін і вплив відповідних факторів можна виразити у вигляді такої схеми:

Індекс середніх Індекс цін Індекс впливу структур-

змін (змінного = постійного * них зрушень на динаміку

складу) складу середніх цін

Цю ж залежність можна подати і у такому вигляді:

Методику обчислення цих індексів розглянемо на прикладі. Ціна і кількість проданого товару магазином за перший і другий квартали характеризуються такими даними:

Таблиця 2

Сорт товару	І квартал	ІІ квартал	Товарооборот, грн.
	кільк. шт.	ціна, грн./шт.	кільк. шт.	ціна, грн./шт	qopo	q1p1	q1po
А	400	50	200	100	20000	20000	10000
Б	300	70	600	90	21000	54000	42000
В	500	60	700	80	30000	56000	42000
Разом	1200	-	1500	-	71000	130000	94000

Необхідно визначити динаміку середньої ціни і вплив зміни індивідуальних цін та перерозподілу продажу між сортами товару на зміну середніх цін. Обчислення проводимо за формулою, наведеною вище:

Отже, середня ціна товару у II кварталі зросла в порівнянні з І кварталом на 46,5%, в тому числі: за рахунок зміни індивідуальних цін середня ціна зросла на 38,3% і за рахунок зміни структури продажу - на 5,9%.

У тих випадках, коли необхідно охарактеризувати динаміку цін для сукупності різнойменних товарів, застосовують агрегатний індекс ціни.

Підсумовування цін на різні товари (наприклад, на взуття, автомобілі, тканини) є абсурдним. Про це можна пересвідчитися на такому прикладі:

Таблиця 3

Назва товару	Продано, шт.	Ціна за 1 шт., грн.	Індивідуальні індекси цін
	кільк. шт	ціна, грн./шт.	кільк. шт.	ціна, грн./шт
K	300	400	10	9	0,9
L	600	500	16	12	0,75
M	100	200	20	16	0,8

Отже, на різні товари ціни знизились по-різному: на товар К - на 10%, на товар L - на 25% і на товар М - на 20%. Якщо б ціни можна було підсумовувати (як, наприклад, обороти від продажу окремих товарів), то, підсумувавши їх по окремих товарах за кожний період і розділивши суму звітного періоду на суму базисного періоду, можна було б одержати зведену характеристику їх динаміки. Розрахунок показав би:

Це означало б, що ціни по трьох товарах, разом взятих, знизились в середньому на 19,6%. Однак такий метод обчислення стосовно цін, які відносяться до різних споживних вартостей, є неправомірним. Навіть якщо натуральна кількість товарів вимірюється в однакових одиницях, то підсумовування однойменних одиниць різних товарів позбавлена будь-якого смислу. Неможна підсумовувати ціни на 1 кг цукру, чаю, хліба, солі, не говорячи вже про ціни на 10 шт. яєць та 1 м тканини. Отже, давати зведену характеристику середньої динаміки цін шляхом простого їх підсумовування неможливо.

Тоді можна обчислювати середню динаміку цін на основі індивідуальних індексів. У нашому прикладі вона складе:

Це означає, що ціни в середньому знизилися на 18,3%. Цей розрахунок є правильнішим, ніж перший, оскільки абсолютний рівень різних цін не позначається на показнику їх середньої зміни. Однак і його неможна вважати вірним, тому що різні товари відіграють різну роль у товарообороті. Загальний індекс цін є одночасно і середнім з індивідуальних індексів, але, по-перше, середнім зведеним і, по-друге, не обов'язково середнім арифметичним.

Розглянуті приклади показують, що при обчисленні індексу цін різних товарів неможна обмежуватися лише даними про рівні цін, необхідно виходити з показника товарообороту, важливішим елементом якого є ціни. Товарооборот окремого товару є добутком цін на кількість проданого товару. Весь товарооборот складається з сум оборотів від продажу окремих товарів. Отже, позначивши кількість проданого товару у звітному періоді через д;, весь товарооборот за звітний період можна записати як суму добутків кількості проданих товарів на їх ціни:

Для того, щоб виявити зміну цін, необхідно зафіксувати показники кількості на одному з періодів. В нашій офіційній статистиці вона приймається у звітному періоді і обчислюється за формулою Пааше:

Підставивши дані у формулу, одержимо:

Отже, ціни по трьох товарах, разом взятих, знизились у звітному періоді у порівнянні з базисним періодом в середньому на 20%.

За формулою Ласпейреса вага індексу цін фіксується на базисному періоді:

Чіткість інтерпретації, економічний смисл та зручність практичного розрахунку формули Ласпейреса зробили її найбільш популярною у світі для обчислення індексу споживчих цін, який дозволяє оцінити, у скільки разів змінились би споживчі видатки у поточному періоді в порівнянні з базисним, якщо б при зміні цін рівень споживання залишився попереднім. Такий розрахунок можна вважати коректним при умові незначних кількісних і якісних змін в структурі споживання (в часі і просторі, коли індекс розраховується для декількох регіонів).

Індекс цін за формулою Пааше показує, у скільки разів сума фактичних витрат населення на купівлю товарів є більшою (меншою) від суми грошей, яку населення повинно було б заплатити за ці ж товари, якщо б ціни залишилися на рівні базисного періоду.

При відсутності кількісного обліку продажу товарів формули Пааше і Ласпейреса можуть бути модифікованими:

Статистичним аналізом доведено, що у довгостроковому аспекті формула Пааше дещо знижує реальну зміну цін. Значення індексів, що розраховані за формулами Пааше і Ласпейреса, можуть співпадати лише в випадку повного співпадання структури товарної маси базисного і звітного періодів, що практично неможливо.

Еджвортом-Маршалом запропоновано компромісний варіант формули індекса цін:

Запропонована формула дає можливість уловлювати зрушення в структурі товарообороту, який є не типовим для кожного реального періоду, а тому не має прямого економічного смислу.

Найбільш вдалою компромісною формулою індексу цін багато економістів вважають індекс Фішера:

Висновок: індекс Фішера дозволяє оцінити не лише набір товарів базисного періоду за цінами поточного, але й набір товарів поточного періоду за цінами базисного. Застосовується в тих випадках, коли є певні труднощі у виборі ваг в умовах значної зміни їх структури.

Методи вимірювання рівня і динаміки інфляції

Інфляція - це процес мимовільного підвищення загального рівня цін та знецінення грошей, викликаного розбалансованістю між грошовою масою та товарним покриттям.

Слово «інфляція» походить від латинського слова inflatio, що означає розбухання - переповнення каналів грошового обігу масою надлишкових паперових грошей, що викликає знецінювання їх, зростання цін на предмети першої потреби, зниження валютного курсу, падіння реальної заробітної плати. Зворотною стороною інфляції є зниження купівельної спроможності грошей. Вона характерна для паперових та безготівкових грошей, що не мають власної вартості і не являються реальним товаром. Відносне знецінення охопило і металеві гроші, що пов'язують часто з здешевленням видобутку цінних металів, які виконують функції грошей.

Слід зауважити, що у XX столітті проходить глобальне неухильне зростання рівня цін у всьому світі (рис.2), що зумовлено дією двох основних чинників. По-перше, збільшенням питомої ваги непродуктивної праці в суспільстві. По-друге, зміною масштабу цін. Баланс суспільних затрат постійно змінюється. Реальні ціни не встигають реагувати на ці зміни - в них свій механізм коливань, який постійно спонукає її наблизитися до вартості, та відстає від її руху, і це призводить до зміни співвідношення між цінами і вартістю.

Рис.2 Динаміка оптових цін у США і Англії у XX столітті

Ріст рівня цін неадекватне поняттю «інфляційний ріст цін», оскільки він може включати зміну цін, викликану зміною якості продукції і послуг.

Немає сьогодні жодного статистичного показника, за допомогою якого можна було б відокремити один від одного, тим більше, що оцінка зміни якості неможлива без залучення експертних методів. Тому адекватна оцінка інфляції можлива лише при використанні розгорнутої системи показників.

У світовій практиці для оцінки рівня інфляції використовуються в основному два показники: індекс споживчих цін та показник відмінності між реальним і номінальним валовим національним продуктом (Дефлятор ВНП).

Індекс споживчих цін дозволяє оцінити рівень інфляції на споживчому ринку. Його розраховують за формулою Ласпейреса:

де P_t - аналітичне вирівняні або змінні середні рівні цін.

Індекс цін показує темп середньої зміни цін всієї сукупності товарів і послуг, вироблених чи реалізованих в кількості, що відповідає базисному періоду. Таким чином, зміна структури продукції (зміна питомих ваг її різних видів) на показник темпу зростання впливати не повинна. Структура приймається незмінною. Наведена формула індексу цін широко використовується у Великобританії для характеристики динаміки роздрібних цін.

У США для оцінки динаміки споживчих цін застосовується інша формула:

де q_f - ваги, фіксовані на будь-якому рівні, або опосередковане споживання за декілька періодів часу.

Це дозволяє співставляти показники поточного періоду з будь-яким іншим, а не лише з роком обстеження споживчих витрат, здійснюючи такі обстеження один раз за декілька років.

В Україні у роки інтенсивного розкручування інфляційної спіралі структура споживання товарів і послуг залишається на протязі року незмінною, щорічно оновлюючись, а індекс споживчих цін обчислюється за кожний місяць нарощуваним підсумком з початку року за модифікованою формулою Ласпейреса:

Дефлятор валового національного продукту дозволяє оцінити ступінь інфляції по всій сукупності благ, що виробляються і споживаються у державі. Він враховує не лише зміну цін на товари народного споживання, але і цін на товари, що використовуються у державних інтересах, інвестиційних, експортованих та імпортованих товарів і послуг.

В більшості країн дефлятор валового національного продукту (ДВНП) визначається за відомою формулою Пааше:

В Україні розрахунок дефлятора ВНП має деякі особливості: спочатку за допомогою індексів цін або фізичного обсягу проводиться постатейна переоцінка ВНП, розрахованого за методом кінцевого використання, в цінах попереднього року, після чого за формулою Пааше обчислюють дефлятор ВНП. Базисний дефлятор ВНП визначають як добуток всіх річних дефляторів ВНП в інтервалі від звітного до базисного року.

В якості основного показника динаміки інфляції є норма інфляції:

де I_i, І_i-1 - індекси цін суміжних періодів.

Норма інфляції показує як змінився рівень інфляції за відповідний період часу. Якщо N дорівнює від 1 до 9% - інфляція називається «повзучою» від 10 до 99% - галопуючою, а якщо вона дорівнює 50% за місяць - економіка перебуває у гіперінфляції.

Рівень інфляції вимірюється також за допомогою індексу купівельної спроможності грошової одиниці, який показує на скільки відсотків знецінились гроші. Його розраховують за формулою:

.

Однією із складових інфляції є не забезпечена відповідною кількістю товарів і послуг грошова маса. Величина грошової маси залежить від кількості грошей в обігу та швидкості їх обігу. Відносне збільшення грошової маси, але при сповільненні швидкості їх обігу може не привести до інфляції. Як правило, не забезпеченими товарами випуск грошей спонукає покупців до швидкої їх реалізації, що підвищує швидкість обігу грошей та посилює інфляцію.

Другою складовою інфляції є величина товарної маси, яка залежить від її кількості і рівня цін на товари. Зростання середніх цін товарної маси залежить від розмірів зміни фізичного обсягу товарів, маси грошей в обігу і швидкості їх обігу. Розглянемо приклад:

Таблиця 4. Динаміка грошової маси

Показники	Базисний рік	Звітний рік	Індекс динаміки
1. Середньорічна грошова маса, млн. грн.	2486	12868	5,176
2. Валовий національний продукт:
- у поточних цінах	3644	48700	13,364
- у фіксованих цінах базисного року	3644	3200	0,878

Отже, дефлятор валового національного продукту склав 15,22. Рівень інфляції дорівнює: (15,22 - 1)*100% = 1422%. Швидкість обігу грошової маси (як відношення ВНП у поточних цінах до середньорічної грошової маси):

за базисний рік

за звітний рік

Отже, швидкість обігу у поточному році зросла в порівнянні з базисним в 2,582 рази (3,784 : 1,466).

Відповідно дефлятор валового національного продукту можна визначити як частку від ділення добутку індекса середньорічної грошової маси і швидкості її обігу на індекс ВНП у фіксованих цінах 5,176*2,582 : 0,878 = 15,221.

Ступінь відповідності товарної і грошової маси оцінюється за допомогою таких показників:

співвідношення грошової і товарної маси в статистиРазмещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

40

41

ці і динаміці;

співвідношення темпів зростання грошової емісії і цін;

співвідношення темпів зростання доходів і цін.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

40

41

Зміна номінальних доходів в абсолютній сумі (p₁q₁- p₀q₀) проходить під впливом зміни реальних (перерахованих у порівняльні ціни) доходів населення (p₁q₀- p₀q₀) та зростання доходів за рахунок зміни цін (p₁q₁- p₀q₁).

Висновок: для аналізу інфляційних процесів використовуються матеріали різних джерел. Баланс грошових доходів і видатків населення дозволяє визначити витрати на придбання товарів і послуг; про структуру споживчих видатків статистика дізнається з матеріалів обстежень, які проводяться регулярно; дані про грошову масу одержують від банків; про рівень цін на товари і послуги - з матеріалів вибіркових спостережень.

Практична частина

Задача 3.

Умова:

Виконання плану виробництва продукції за місяць характеризується даними на п'яти підприємствах галузі:

№ підприємства	Вироблено продукції, тис. грн.	Вироблено, % до плану
1	119,1	94,7
2	211,5	101,4
3	225,7	100,2
4	98,3	93,5
5	109,7	102,0

Визначити середній відсоток виконання плану в цілому по галузі. Зробити висновки.

Рішення

1. Визначаємо середній відсоток виконання плану виробництва продукції за місяць на п'яти підприємствах галузі за формулою середньої гармонічної зваженої:

X_{сер. вик.плану}= (119,1+211,5+225,7+98,3+109,7)/ (119,1/94,7 +211,5/101,4 + 225,7/100,2 +98,3/93,5+109,7/102,0) = 764,3/(1,258+2,086+2,252+1,051+1,075)= =764,3:7,722=98,98%

Відповідь: середній відсоток виконання плану - 98,98%, це свідчить про те, що план на 1,02% в цілому по галузі не виконується.

Задача 4

Умова:

За даними вибіркового обстеження заробітної плати працівників бюджетної сфери одержано такі показники:

Галузь	Середня заробітна плата, грн.	Чисельність працівників	Дисперсія заробітної плати
Охорона здоров'я	600	80	4900
Освіта	800	120	16900

Визначити:

1. Середню заробітну плату працівників по обох галузях.

2. Дисперсії заробітної плати:

А) середню з групових дисперсій (галузевих);

Б) міжгрупову (міжгалузеву);

В) загальну.

3. Коефіцієнт детермінації і емпіричне кореляційне відношення. Зробити висновки.

Рішення

1. Середню заробітну плату розраховуємо застосувавши формулу середньої арифметичної взваженої :

P =?p*q / ?q = (600 * 80 + 800 * 120) / (80 + 120) = (48000 + 96000) / 200 = 720 грн.

2. Дисперсію заробітної плати :

А) середню з групових дисперсій

?²_{сер.груп.} = (? у_і ² * f) / ? f = (4900 * 80 + 16900 * 120) / 200 = =(393000+2028000) / 200 = 12105

Б) міжгрупову (міжгалузеву)

д ²_{міжгруп.} = (? Х_і - Х₀)² * f / ? f = ((600 - 720)² * 80 + (800 - 720)² * 120) / 200 = (14400*80+6400*120) / 200 = (1152000 + 768000) / 200 = 9600

В) загальна

?²_заг.= ?²_{сер.груп.} + д ²_{міжгруп.} = 12105 + 9600 = 21705

3. Коефіцієнт детермінації і емпіричне кореляційне відношення:

коефіцієнт детермінації: з^{2 =} д ^{2 /} у ² = 9600 : 21705 ? 0,4423

емпіричне кореляційне відношення: з = v 0,4423 = 0,6651

Висновок: тіснота кореляційного зв'язку групування дорівнює 0,4423. У цьому випадку доцільно вести мову про прямий зв'язок між ознаками.

Задача 5

Умова:

Вміст жиру в 20 партіях молока такий:

Вміст жиру, %	Кількість партій
2,6	2
2,8	7
3,0	8
3,2	3

Визначити:

1. Середній вміст жиру в молоці.

2. Середнє квадратичне відхилення і дисперсію вмісту жиру.

3. З імовірністю 0,997 граничну похибку вибірки та довірчий інтервал, в якому знаходяться середній вміст жиру в молоці.

Рішення

Вміст жиру, Х	Кількість партій, т	Х * т	Х - Х	(Х - Х)2	(Х - Х)2 * т
2,6	2	5,2	- 0,32	0,1024	0,2048
2,8	7	19,6	- 0,12

Подобные документы

• Статистичні показники виробництва яєць

  Загальна характеристика статистики як суспільної науки. Основні особливості вивчення статистики виробництва яєць з 1986 до 2010 року. Аналіз показників статистики сільського господарства. Статистичний ряд, кореляційний та індексний аналіз виробництва.
  
  курсовая работа [232,8 K], добавлен 14.07.2012
  

• Розвиток регіональної статистики на сучасному етапі

  Статистичне вивчення валового регіонального продукту в Україні (2005-2009 рр.), тенденції розвитку та прогноз на 2010 р. Сутність регіональної статистики, її основні завдання. Розвиток регіональних рахунків. Розрахунок ряду динаміки, її середні показники.
  
  курсовая работа [148,1 K], добавлен 08.04.2012
  

• Предмет и метод статистики

  История возникновения и развития статистики. Предмет, основные понятия и категории статистики. Методы сбора, обобщения и анализа статистических данных. Экономическая статистика и ее отрасли. Современная организация статистики в Российской Федерации.
  
  лекция [16,5 K], добавлен 02.05.2012
  

• Теорія прикладної статистики

  Основні поняття та категорії прикладної статистики. Організаційні форми статистичного спостереження. Суть, організація і техніка статистичного зведення. Методологічні аспекти, види і завдання статистичних групувань. Правила побудови статистичних графіків.
  
  реферат [39,8 K], добавлен 24.11.2010
  

• Предмет, метод и задачи статистики

  Краткая история зарождения и развития статистики как науки. Предмет изучения и характеристика основных задач статистики. Статистические методы сбора и обработки данных для получения достоверных оценок и результатов. Источники статистических данных.
  
  лекция [23,7 K], добавлен 13.02.2011
  

• Возникновение и развитие статистики в России

  История развития статистики в России. Деятельность видных ученых в развитии статистики как науки. Основные задачи статистики. Общая теория статистики, экономическая статистика, социальная статистика. Отраслевая статистика.
  
  реферат [23,9 K], добавлен 12.12.2006
  

• Статистика как наука

  Понятие и предмет статистики, теоретические основы и категории, взаимосвязь с другими науками. Объект и метод изучения статистики. Основные задачи, принципы организации и функции государственной статистики в РФ. Примеры статистической закономерности.
  
  лекция [17,3 K], добавлен 02.03.2012
  

• Предмет и метод статистики

  Статистическая методология и статистические показатели. Принципы организации статистики, его роль в плановой и рыночной экономике. Реформирование казахстанской статистики. Формы статистического наблюдения. Статистические отчетность, сводка и переписи.
  
  курс лекций [475,4 K], добавлен 11.02.2010
  

• Предмет, метод, задачи и организация статистики внешнеэкономических связей

  Статистика внешнеэкономических связей (ВЭС) как отрасль экономической статистики. Особенности статистики внешней торговли, предмет ее наблюдения и изучения. Товары и услуги, составляющие экспорт и импорт любой страны, - объект учета в статистике ВЭС.
  
  презентация [86,0 K], добавлен 05.12.2013
  

• Предмет и метод статистики. Сводка и группировка

  Основные категории статистики. Группировка - основа научной обработки данных статистики. Содержание сводки и статистическая совокупность. Построение вариационного, ранжированного и дискретного рядов распределения. Группировка предприятий по числу рабочих.
  
  контрольная работа [23,3 K], добавлен 17.03.2015
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам