Аналіз ефективності використання основних засобів на прикладі приватного підприємства "Гранд-П"

Поняття фінансової стійкості підприємства та фактори, які її забезпечують. Платоспроможність та ліквідність як складові фінансового стану. Оцінка фінансового положення. Коефіцієнт абсолютної ліквідності. Характеристика показників рентабельності.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 17.02.2011
Размер файла 201,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

з дисципліни: «Економічний аналіз»

на тему: «Аналіз ефективності використання основних засобів» На прикладі приватного підприємства «Гранд - П»

Вступ

Трансформація народного господарства України в економіку відкритого типу створює для підприємств зовсім нові умови, принципово інші зовнішнє середовище. До цих умов, які постійно змінюються, треба пристосовуватися, адаптувати усі системи підприємства, перетворити їх так, щоб із основної ланки планової економіки підприємство перетворилося у незалежний економічний суб'єкт господарювання, який ефективно функціонує і розвивається в умовах ринку.

В ринкових умовах заставою виживання та основою стабільного стану підприємства є його фінансова стійкість. Вона відображає такий стан фінансових ресурсів, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими коштами, здатне шляхом ефективного їх використання забезпечити безперебійний процес виробництва та реалізації продукції, а також витрати по його розширенню та оновленню.

Визначення фінансової стійкості підприємств відноситься до числа найбільш важливих економічних проблем в умовах переходу до ринку, оскільки недостатня фінансова стійкість може привести до відсутності у підприємства коштів для розвитку виробництва, їх неплатоспроможності і , в кінцевому підсумку, до банкрутства, а "надмірна" стійкість буде гальмувати розвиток, збільшувати витрати підприємства надлишковими запасами і резервами.

Для оцінки фінансової стійкості підприємства необхідний аналіз його фінансового стану. Фінансовий стан являє собою сукупність показників, що відображають наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів.

Мета аналізу полягає не тільки і не стільки в тому, щоб встановити та оцінити фінансовий стан підприємства, а також і в тому, щоб постійно проводити роботу, спрямовану на його покращення. Аналіз фінансового стану показує, по яким конкретним напрямкам необхідно вести цю роботу. У відповідності з цим результати аналізу дають відповідь на питання, які найважливіші засоби покращення фінансового стану підприємства в конкретний період його діяльності.

Разом з тим, фінансовий стан - це важливіша характеристика економічної діяльності підприємства в зовнішньому середовищі. Він визначає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловому співробітництві, оцінює, в якому ступені гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів по фінансовим та іншим відносинам. Тому система показників має мету показати його стан для

зовнішніх споживачів, оскільки при розвитку ринкових відносин користувачів фінансової інформації значно збільшується. Умовно їх можна поділити на три групи:

а) особи, безпосередньо пов'язані з підприємництвом, тобто менеджери та працівники управління підприємством;

б) особи, які можуть не працювати безпосередньо на підприємстві, але мають пряму фінансову зацікавленість, - акціонери, інвестори, покупці та продавці продукції (послуг), різноманітні кредитори. Таким чином фінансовий стан підприємства є головним критерієм для банків при рішенні питання про доцільність або недоцільність надання йому кредиту, а при позитивному рішенні цього питання - під який відсоток та на який строк;

в) особи, які мають безпосередній фінансовий інтерес - податкові служби, різноманітні фінансові інститути (біржі, асоціації та інші), органи статистики та інші.

Усі ці користувачі фінансової звітності ставлять собі завдання провести аналіз стану підприємства та на його основі зробити висновки про напрямки своєї діяльності по відношенню до підприємства .

Метою даної курсової роботи є розглядання економічної сутності аналізу фінансового стану підприємства, метод аналізу, а також аналіз діяльності ВАТ "Полтавхіммаш" та розробка шляхів підвищення фінансового стану підприємства.

Для досягнення цієї мети необхідно розглянути такі завдання :

1) теоретичні основи аналізу фінансового стану підприємства ;

2) методику проведення аналізу активів та пасивів підприємства ;

З) основні фінансово - економічні показники діяльності ВАТ "Полтавхіммаш" ;

4) проаналізувати фінансовий стан ВАТ "Полтавхіммаш" ;

5) визначити шляхи підвищення фінансового стану підприємства.

Розділ I. Значення, суть та напрямки аналізу фінансового стану. Джерела інформації

1.1 Поняття фінансової стійкості підприємства та фактори, які її забезпечують

Невід'ємною умовою життєздатності підприємства й основою його розвитку в конкурентному ринку є стабільність. На неї впливають різні причини - як внутрішні, так і зовнішні : виробництво дешевої продукції та надання послуг, які мають попит, міцне становище підприємства на ринку, високий рівень матеріально - технічного забезпечення виробництва і застосування передових технологій, налагодженість економічних зв'язків із партнерами, ритмічність кругообігу засобів, ефективність господарських і фінансових операцій, незначний ступінь ризику в процесі здійснення виробничої і фінансової діяльності тощо. Таке розмаїття причин, що впливають на діяльність ринкового підприємства, зумовлює різні аспекти його стійкості, зокрема загальний, ціновий, фінансовий, а залежно від факторів, що впливають на неї, - внутрішній і зовнішній аспекти.

Внутрішня стійкість підприємства відображає такий стан його трудового потенціалу, матеріально - речової й вартісної (грошової) структур виробництва і таку його динаміку, при якій забезпечуються стабільно високі натурально - речові й фінансові результати функціонування підприємства. В основі досягнення внутрішньої стійкості підприємства лежить своєчасне й гнучке управління внутрішніми і зовнішніми факторами його діяльності.

Зовнішню щодо суб'єкта господарювання стійкість слід визначати на основі стабільності економічного середовища, в рамках якого здійснюються його операції. Вона досягається відповідним макроекономічним регулюванням ринкової економіки.

Можливе й виділення так званої спадкової стійкості, яка визначається наявністю певного запасу міцності, досягнутого підприємством за період його попередньої діяльності, і яка захищає від впливу несприятливих дестабілізуючих факторів.

Загальна стійкість підприємства може бути забезпечена лише за умови стабільної реалізації (звичайно, своєчасної оплати за поставлену продукцію, надані послуги, виконані роботи) й одержання виручки, достатньої за обсягом, щоб виконати свої зобов'язання перед бюджетом, розрахуватися з постачальниками, кредиторами, працівниками тощо. Водночас для розвитку підприємства необхідно, щоб після здійснення всіх розрахунків і всіх зобов'язань у нього залишався такий розмір прибутку, який би дав змогу розвивати виробництво й виводити його на конкурентноздатний рівень, здійснювати соціально - культурні програми для своїх працівників, забезпечувати посилення стимулів для їхньої високоефективної праці. Тобто загальна стійкість підприємства передбачає насамперед такий рух його грошових потоків, який забезпечує постійне перевищення доходів над витратами.

Саме така ситуація виражає зміст фінансової стійкості, яка є головним компонентом загальної стійкості підприємства. Фінансова стійкість відображає такий стан його фінансових ресурсів і такий ступінь їхнього використання, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими засобами, здатне забезпечити безперебійний процес виробництва й реалізації продукції, а також затрати на його розширення й оновлення.

Один з істотних компонентів фінансової стійкості підприємства є наявність у нього фінансових ресурсів, достатніх для розвитку конкурентноздатного виробництва. В свою чергу, самі фінансові ресурси можуть бути в необхідному обсязі сформовані тільки за умови ефективної роботи підприємства, яка може забезпечити одержання прибутку. За рахунок прибутку в ринковій економіці підприємство створює фінансову базу як для самофінансування поточної діяльності, так і для здійснення розширеного відтворення. Використовуючи прибуток, підприємство може не лише погасити свої зобов'язання перед бюджетом, банками та іншими підприємствами й організаціями, а й інвестувати засоби в нове будівництво,

реконструкцію чи модернізацію наявного устаткування або заміни його прогресивнішим. При цьому для досягнення і підтримання фінансової стійкості важливий не тільки абсолютний обсяг прибутку, а й його рівень щодо вкладеного капіталу підприємства або затрат.

Найвища ознака фінансової стійкості підприємства - його здатність функціонувати й розвиватися в умовах внутрішнього і зовнішнього середовища, які істотно змінюються. Для цього підприємство повинно володіти гнучкою структурою фінансових ресурсів і при необхідності мати можливість залучати позичкові засоби, тобто бути кредитоспроможним. Кредитоспроможним є підприємство, що має передумови для одержання кредитних ресурсів і здатне своєчасне повернути одержану позику з виплатою належних процентів за рахунок прибутку та інших фінансових ресурсів.

Кредитоспроможність підприємства тісно пов'язана з його фінансовою стійкістю. Вона характеризується тим, наскільки акуратно (тобто в повному обсязі та у встановлений строк ) підприємство розраховується з раніше одержаними кредитами, наскільки проявляється його здатність при необхідності мобілізувати грошові засоби з різних джерел на прийнятих умовах тощо. Однак найістотніше, чим визначається кредитоспроможність, - це поточний фінансовий стан підприємства, а також прогнозовані перспективи його зміни і в який бік.

У ринкових умовах діяльність підприємства становить комплекс взаємопов`язаних господарських процесів, що залежать від численних і різноманітних факторів. Якщо якийсь із них випадає з аналізу фінансової стійкості, то оцінка впливу інших, прийнятих у розрахунок факторів, а також висновки ризикують виявитися спотвореними і не спроможними забезпечити фінансову стійкість.

Як правило, будучі тісно пов`язаними, зазначені фактори нерідко різнонаправлено впливають на результати функціонування підприємства, а значить, і на його фінансову стійкість. Негативна взаємодія одних факторів здатна знизити чи навіть повністю знищити позитивний вплив інших.

Наявність цих факторів потребує групування за ознаками:

за місцем виникнення можливе виділення зовнішніх і внутрішніх факторів;

за важливістю результату - основних і другорядних;

за структурою - простих і складних;

за часом дії - постійних і тимчасових.

Враховуючи, що підприємство є одночасно й суб`єктом, і об`єктом відносин у ринковій економіці, а також те, що воно має різні можливості впливу на динаміку різних факторів, які визначають фінансову стійкість, найважливішим є поділ їх на внутрішні й зовнішні. Перші безпосередньо залежать від організації роботи самого підприємства, а другі є зовнішніми щодо нього, їх зміна майже або повністю не залежить від підприємства. Цим поділом і слід керуватися, моделюючи виробничо-господарську діяльність і намагаючись управляти фінансовою стійкістю.

Розглянемо насамперед внутрішні фактори. Очевидно, що успіх чи невдача підприємницької діяльності багато в чому залежать від вибору складу й структури продукції чи послуг, що створюються підприємством. При цьому важливо не лише правильно вирішити, що виготовляти, а й безпомилково визначити, як виробляти, тобто шляхом застосування яких технологій і яких моделей організації виробництва й управління. Від відповіді на ці запитання залежать фінансові результати і в кінцевому підсумку фінансова стійкість.

Інший істотний фактор фінансової стійкості підприємства, тісно пов`язаний з видами продукції чи послуг, що виробляються, - це оптимальний склад і структура активів, а також ефективне управління ними. Стійкість підприємства та потенційна результативність бізнесу багато в чому залежать від якості поточних активів, від того, скільки задіяно обігових засобів і яких зокрема, яка величина запасів і активів у грошовій формі тощо.

Коли підприємство зменшує запаси і ліквідні засоби, то воно може більше задіяти капіталу у виробничому процесі і, таким чином, збільшити прибуток. Однак разом із тим зростає ризик неплатоспроможності підприємства і навіть його зупинки внаслідок недостатності необхідних напівфабрикатів, сировини чи матеріалів.

Наступний значний внутрішній фактор фінансової стійкості - склад і структура фінансових ресурсів, правильний вибір тактики і стратегії управління ними. Чим більше у підприємства власних фінансових ресурсів, насамперед прибутку і фондів, що формуються на його рахунку, тим більша впевненість у збереженні ним фінансової стійкості. При цьому важливий не лише загальний обсяг прибутку,а й структура його розподілу і особливо та частка, яка спрямовується на розвиток виробництва. Також важливо проаналізувати використання прибутку в двох напрямках:

· по-перше, для фінансування поточної діяльності - на формування обігових засобів, зміцнення платоспроможності, посилення ліквідності тощо;

· по-друге, для інвестування в капітальні затрати і цінні папери.

Істотний вплив на забезпечення фінансової стійкості підприємства справляють кошти, що додатково мобілізується на ринку позичкових капіталів. Зрозуміло, що чим більше коштів може залучити підприємство, тим значніші його фінансові можливості. Водночас зростає і фінансовий ризик нездатності підприємства своєчасно і в повному обсязі розплатитися зі своїми кредиторами.

При управлінні фінансовою стійкістю визначальними внутрішніми факторами є:

галузева належність суб`єкта господарювання;

структура продукції чи послуг, які випускаються підприємством, її частка в загальному платоспроможному попиті;

розмір оплаченого статутного капіталу;

величина й структура витрат, їхня динаміка порівняно з грошовими доходами;

склад майна і фінансових ресурсів, включаючи запаси й резерви, їхній склад і структуру.

На фінансову стійкість істотний вплив справляє фаза економічного циклу в якій перебуває економіка країни. У період кризи має місце відставання темпів реалізації продукції від темпів її виробництва, що спостерігається останніми роками в Україні, хоч і саме виробництво різко впало. Зменшується інвестиції в товарні запаси, що ше більше скорочує збут. Зменшується в цілому доходи суб`єктів господарської діяльності, падають відносно і навіть абсолютно обсяги прибутку. Все це веде до зниження ліквідності підприємств, їх платоспроможності, що формує передумови для масових банкрутств.

Незадовільний платоспроможний попит, властивий кризовим явищам в економіці, призводить не лише до зростання неплатежів, а й до загострення конкурентної боротьби. Вона, в свою чергу, -- істотний зовнішній фактор фінансової стійкості підприємств.

Важливими факторами фінансової стійкості є податкова й кредитна політика, ступінь розвитку фінансового ринку, страхової справи й зовнішньоекономічних зв`язків, використання порівняльних й абсолютних переваг міжнародного поділу праці.

1.2 Платоспроможність та ліквідність як складові фінансового стану ВАТ «Полтавхіммаш»

Показники ліквідності (платоспроможності) характеризують здатність підприємства погасити (сплатити) свої короткострокові зобов'язання протягом звітного періоду.

Аналіз фінансового стану підприємства найчастіше починається з визначення коштів підприємства, а також джерел їх виникнення - власних та позикових, що знаходяться в його розпорядженні. Величина джерел власних коштів, особливо прибутку, залежить не тільки від комерційних результатів діяльності підприємства, але й від вартості його активного майна, яка змінюється в залежності від коливання ринкових цін на матеріальні ресурси, цінні папери, валютні кошти і таке інше.

Особливу роль відіграє оцінка фінансового положення. Стійкість фінансів підприємства є необхідною умовою діяльності при ринкових відносинах, тому від цього залежить своєчасність та повнота погашення його зобов'язань по оплаті праці робітників, розрахунках з бюджетом, банками та постачальниками матеріальних ресурсів, по виплаті дивідендів і таке інше.

Одним з найважливіших критеріїв фінансового стану підприємства є оцінка його платоспроможності, під якою розуміють здатність підприємства своєчасно і в повному обсязі розраховуватись по своїм довгостроковим зобов'язанням. Слід, платоспроможним є те підприємство, у якого активи більше, ніж зовнішні зобов'язання. Здатність підприємства своєчасно та без затримки платити по своїм короткостроковим зобов'язанням називається ліквідністю. Тобто підприємство вважається ліквідним, якщо в змозі виконати свої короткострокові зобов'язання, реалізуючи поточні активи. Основні засоби (якщо тільки вони не придбаються з метою подальшого перепродажу) не є джерелами погашення поточної заборгованості підприємства , оскільки грають специфічну роль в процесі виробництва, а також через складні умови їх строкової реалізації. Для попередньої оцінки ліквідності підприємства використовуються дані бухгалтерського балансу. Інформація, що відображається в ІІ та ІІІ розділах активу балансу, характеризує величину поточних активів на початок та кінець звітного року. Дані про короткострокові зобов'язання підприємства містяться в ІІІ розділі пасиву балансу.

Підприємство може бути ліквідним в тому чи іншому ступені, оскільки до складу поточних активів належать різноманітні оборотні кошти, серед яких є як ті, що швидко реалізуються, так і ті, що важко реалізуються в цілях погашення зовнішньої заборгованості.

В той же час у складі короткострокових пасивів виділяють зобов'язання різного ступеню строковості. Звідси одним із способів оцінки ліквідності на стадії попереднього аналізу є співставлення деяких елементів активу та пасиву між собою. З цією метою зобов'язання підприємства групуються по ступеню їх строковості, а його активи - по ступеню ліквідності (швидкості можливої реалізації). Так, найбільш строкові зобов'язання підприємства (строк сплати яких наступає в поточному місяці) співставляються з величиною активів, які мають максимальну ліквідність (грошові кошти, цінні папери, що швидко реалізуються). При цьому частина строкових зобов'язань, які залишаються незабезпеченими, повинна бути врівноважена менш ліквідними активами дебіторської заборгованості підприємств із стійким фінансовим станом, запасами товарно - матеріальних цінностей, що швидко реалізуються. Інші короткострокові зобов'язання співставляються з такими активами, як готова продукція, виробничі запаси і таке інше. В практиці оцінки фінансового стану, платоспроможності підприємства використовується ціла гама показників. Розглянемо найважливіші з них.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (коефіцієнт строковості) розраховується як співвідношення грошових коштів та цінних паперів, що швидко реалізуються (ІІІ розділ активу) та короткострокової заборгованості (підсумок ІІІ розділу пасиву). Він показує, яка частина поточної заборгованості може бути погашена на дату складання балансу або іншу конкретну дату.

Уточнений коефіцієнт ліквідності визначається як відношення грошових коштів, цінних паперів та дебіторської заборгованості (ІІІ розділ активу) до короткострокових зобов'язань (підсумок ІІІ розділу пасиву балансу). Цей показник характеризує, яка частина поточних зобов'язань може бути погашена не тільки за рахунок готівки, але і за рахунок очікуємих надходжень за відвантажену продукцію, виконані роботи або надані послуги. Слід мати на увазі, що ефективність висновків по результатам розрахунків вказаного коефіцієнта та його динаміки в значній мірі залежать від “якості” дебіторської заборгованості (фінансового стану боржника і таке інше). Значна питома вага сумнівної дебіторської заборгованості може створити загрозу фінансової стійкості підприємства.

Загальний коефіцієнт ліквідності (коефіцієнт покриття) являє собою відношення всіх поточних активів (підсумок ІІ розділу + підсумок ІІІ розділу активу) до короткострокових пасивів (підсумок ІІІ розділу пасиву). Він дозволяє встановити, в якої кратності поточні активи покривають короткострокові зобов'язання. В загальному випадку нормальним вважається значення цього показника, що знаходиться в межах від 2 до 3. Якщо відношення поточних активів і короткострокових зобов'язань нижче, чим 1:1, то можна казати про високий фінансовий ризик, пов'язаний з тим, що підприємство не в змозі сплатити свої рахунки. Справа в тому, що співвідношення 1:1 передбачає рівність поточних активів та короткострокових зобов'язань. Приймаючи до уваги різний ступінь ліквідності активів, можна з впевненістю передбачити, що не всі активи будуть реалізовані в терміновому порядку, тобто в даній ситуацій буде загроза фінансовій стабільності підприємства. Якщо ж це значення коефіцієнта покриття значно перевищує співвідношення 1:1, то можна бути впевненим в тому, що підприємство володіє значними вільними ресурсами, що формуються за рахунок власних джерел.

З позиції кредиторів підприємства подібний варіант формування оборотних коштів є найбільш бажаним. З точки зору менеджера значне акумулювання запасів, відволікання коштів в дебіторську заборгованість може бути пов'язане з невмілим управлінням активами.

При характеристиці ліквідності та платоспроможності фірми визначається величина власних оборотних коштів, яка характеризується часткою власного капіталу підприємства, який є джерелом покриття поточних активів підприємства (тобто активів з оборотністю менше 1 року). Цей показник залежить як від структури активів, так і від структури джерел коштів . Він має важливе значення для підприємств , що займаються комерційною діяльністю та іншими посередницькими операціями. При інших рівних умовах зростання даного показника в динаміці розглядається як позитивна тенденція.

Ще один показник - коефіцієнт покриття. Він надає загальну оцінку ліквідності активів, демонструє, скільки гривень поточних активів підприємства приходиться на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищують поточні зобов'язання, підприємство може бути віднесено до успішно функціонуючих. Розмір перевищення характеризується коефіцієнтом покриття. Значення показника може суттєво змінюватися по галузям та видам діяльності, а його зростання в динаміці розглядається як сприятлива тенденція. Коефіцієнт покриття дорівнює сумі поточних активів, поділеної на поточні зобов'язання.

Практикується також коефіцієнт швидкої ліквідності, який розраховується по більш вузькому колу поточних активів, коли з розрахунку виключені виробничі запаси. В умовах ринкової економіки типовою є ситуація, коли при ліквідації підприємства виручають 40% і менш від облікової вартості запасів.

фінансовий ліквідність рентабельність

1.3 Характеристика показників рентабельності

У ринковій економіці фінансові ресурси вкладаються у будь-які види діяльності виключно за критерієм максимуму прибутку. Прибутковість, тобто ефективність використання капіталу, має назву рентабельність. Власник капіталу підприємства, його менеджери (в тому числі, наприклад, дирекція державного підприємства) повинні оцінювати будь-які рішення у сфері управління наявними коштами, порівнюючи витрати з прибутком, тим більше, що фінансові ресурси завжди обмежені певними обсягами, а одержаний прибуток -- це фінансовий ресурс для здійснення нових вкладень і одержання нових прибутків.

У сучасній вітчизняній і зарубіжній аналітичній практиці застосовується безліч показників рентабельності, які з різних позицій характеризують прибутковість діяльності підприємств. Найбільше аналітичне значення має розподіл показників рентабельності з точки зору вимірювання прибутковості вкладених ресурсів на створення потенціалу підприємства (його основних та оборотних засобів, засобів обігу, інших активів) і прибутковості його поточних витрат. Для правильного розуміння цих показників рентабельності слід чітко уяснити різницю між капітальними і поточними витратами.

Капітальні витрати -- це витрати, пов'язані із створенням умов підприємницької діяльності. Конкретно -- це витрати на створення засобів праці, запасів предметів праці, а також певних активів для здійснення діяльності у сфері обігу. Тобто вони забезпечують одночасне перебування капіталу підприємства у всіх своїх формах і на всіх стадіях господарсько-фінансової діяльності.

Вкладення капіталу і капітальні витрати не є витратами на виробництво продукції, бо ці вкладення постійно перебувають в обороті, створюючи умови для господарської діяльності підприємства. Завдяки їм у підприємств с можливість постійно мати необхідні матеріально-речові і грошові елементи виробничих засобів і засобів обігу, які постійно відтворюються у процесі кругообігу й обороту капіталу. Говорити про витрати капіталу можна лише тоді, коли підприємство працює збитково, тобто якщо вартість витрачених засобів праці і предметів праці не компенсується виручкою від продажу (реалізації) продукції, або, наприклад, якщо вироблена продукція передається на умовах благодійності тощо. Проте правилом є не витрачання, а лише авансування капіталу (як власного, так і позикового), і від того, наскільки розумно й ефективно здійснюватиметься це авансування, значною мірою залежить успіх (прибутковість) діяльності підприємства.

Поточні витрати -- це витрати, які показують, у що обходиться підприємству виготовлення (а також продаж., реалізація) продукції.

Конкретно -- це матеріальні витрати, включаючи й такі, що до них прирівнюються (наприклад, платежі підприємства на створення загальнодержавних цільових грошових фондів), знос (амортизація) основних засобів, нематеріальних активів, трудові витрати. Чим швидше і частіше підприємство здатне робити і відшкодовувати через продаж (реалізацію) продукції ці витрати, тим, за інших однакових умов (крім, природно, збитковості), результати його діяльності ефективніші, тобто тим більший прибуток.

Основним показником рентабельності капіталу підприємства є відношення балансового прибутку до всього авансованого капіталу -- рентабельність діяльності підприємства:

Де, RД - рентабельність діяльності підприємства;

П - балансовий прибуток;

К - середній за аналізований період залишок власного і позикового капіталу підприємства.

Даний показник визначає, який прибуток одержує підприємство на кожну грошову одиницю (наприклад, гривню) вкладеного капіталу, тобто характеризує ефективність використання наявних ресурсів підприємства.

1.4 Інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану ВАТ «Полтавхіммаш»

Інформаційною базою аналізу фінансового стану підприємства є, в основному, фінансова звітність.

Фінансова звітність являє собою систему показників, що відображають інформацію про фінансовий стан організації на звітну дату, а також фінансові результати її діяльності за звітний період.

Склад, зміст, вимоги та інші методичні основи фінансової звітності на підприємствах України регламентовані новими Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України. Згідно з цим П(С)БО фінансова звітність складається з утворюючих єдине ціле взаємозалежних показників балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до них. Головними вимогами до фінансової звітність є достовірність, повнота та відкритість для ознайомлення користувачів.

Баланс підприємства (форма №1) (додаток 1) служить індикатором для оцінки фінансового стану підприємства. Підсумок балансу дає орієнтовну суму коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства.

Для загальної оцінки фінансового стану підприємства складають ущільнений баланс, у якому об'єднують у групи однорідні статті. При цьому скорочується число статей балансу, що підвищує його наочність і дозволяє порівнювати з балансами інших підприємств.

Для одержання загальної оцінки динаміки фінансового стану можна зіставити зміни результату балансу зі змінами фінансових результатів господарської діяльності (виручкою від реалізації продукції, прибутком від реалізації, прибутком від фінансово-господарської діяльності), використовуючи форму №2 "Звіт про фінансові результати" (додаток 2).

Примітки до фінансової звітності повинні розкривати суть поданої звітної інформації, облікову політику організації і забезпечувати користувачів звітності додатковими даними, які недоцільно включати в баланс, звіт про фінансові результати та ін. звітні документи, але котрі є необхідними користувачам фінансової звітності для реальної оцінки майнового, фінансового стану організації і фінансових результатів її діяльності.

На вітчизняних підприємствах часто здійснюють аналіз характеру змін окремих статей балансу. Такий аналіз проводиться за допомогою горизонтального (часового) та вертикального (структурного) аналізу.

Горизонтальний аналіз полягає в побудові однієї або декількох аналітичних таблиць, у яких абсолютні балансові показники доповнюються відносними темпами зростання (спаду). Мета горизонтального аналізу полягає в тому, щоб виявити абсолютні і відносні зміни розмірів різноманітних статей балансу за визначений період, дати оцінку цим змінам. Для аналізу беруть базисні темпи росту за декілька періодів. Найчастіше розбивка на періоди відбувається поквартально.

Цінність результатів горизонтального аналізу суттєво знижується в умовах інфляції, коливань цін на ресурси та частих нововведень у податковому законодавстві, які впливають на розподіл доходу. В цій ситуації на деяких підприємствах з високими темпами обіговості коштів (задіяних переважно у секторі роздрібної торгівлі та наданні послуг) доцільним було б здійснення горизонтального аналізу з врахуванням не щоквартальних, а щомісячних змін показників у статтях балансу підприємства.

Велике значення для оцінки фінансового стану має також вертикальний (структурний) аналіз активу і пасиву балансу, що дає представлення фінансового звіту у вигляді відносних показників. Мета вертикального аналізу полягає в розрахунку питомої ваги окремих статей у підсумку балансу й оцінці його змін. За допомогою вертикального аналізу можна проводити міжгосподарські порівняння підприємств, а відносні показники згладжують негативний вплив інфляційних процесів.

Горизонтальний і вертикальний аналіз взаємодоповнюють один одного, на їхній основі будується порівняльний аналітичний баланс. У порівняльному балансі відображаються лише основні розділи активу і пасиву балансу. Він характеризує як структуру звітної бухгалтерської форми, так і динаміку окремих її показників.

Таким чином, співставляючи структури змін в активі і пасиві, можна зробити висновки про те, через які джерела, в основному, відбувся притік нових коштів і в які активи ці нові кошти вкладені. Сама по собі структура майна і навіть її динаміка не дає відповідь на питання, наскільки вигідно для інвестора вкладання грошей у дане підприємство, а лише оцінює стан активів і наявність можливостей для погашення боргів.

Розділ ІІ. Методика фінансового аналізу

У фінансовому аналізі застосовують різні методи економічних досліджень.

Методи економічного аналізу поділяють на формалізовані та неформалізовані. До формалізованих методів належать такі:

1. Класичні методи аналізу господарської діяльності та фінансового аналізу - ланцюгових підстановок, арифметичних різниць, відсоткових чисел, диференціальний, логарифмічний, інтегральний, простих та складних відсотків, дисконтування.

2. Традиційні методи економічної статистики - середніх та відносних величин, групування, графічний, індексний, елементарні методи обробки показників у динаміці.

3. Методи математичної статистики вивчення зв'язків - аналізи кореляційний, регресивний, дискримінативний, дисперсійний, факторний, коваріантний та ін.

4. Економетричні методи - матричні, теорії міжгалузевого балансу.

5. Методи економічної кібернетики і оптимального програмування - системного аналізу, лінійного, нелінійного, динамічного програмування та ін.

6. Методи дослідження операцій і теорій прийняття рішень - теорії графів, ігор, масового обслуговування, сітьового планування і управління.

За ознакою предмета методи фінансового аналізу поділяють на :

Ш Горизонтальний аналіз - має на меті дослідити зміни показників у часі з розрахунками абсолютних і відносних відхилень (темпів).

Ш Вертикальний (Структурний) аналіз - полягає у визначення у відсотках структури досліджуваного об'єкта, наприклад структури активів, пасивів, прибутку від звичайної діяльності, операційних витрат тощо.

Ш Трендовий аналіз - полягає у порівнянні кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів і визначення основної тенденції динаміки показника, згладженої від випадкових впливів та індивідуальних значень.

Ш Порівняльний аналіз - полягає в порівнянні даного підприємства з конкурентами, середньогалузевими значеннями, порівняння фактичних показників з плановими чи нормативними, окремих структурних підрозділів.

Ш Факторний аналіз - аналіз впливу факторів на результативний показник.

Ш Інтегральний аналіз - застосовується, ящо необхідно отримати поглиблену багатофакторну оцінку окремих фінансових показників.

Ш Коефіцієнтний аналіз - полягає в розрахунку певних коефіцієнтів для аналізу рівня і динаміки показників, що розраховуються.

Розділ ІІІ. Фінансова характеристика ВАТ «Полтавхіммаш»

3.1 Організаційно-правова характеристика підприємства

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Підприємство ВАТ "Полтавхіммаш" засновано відповідно до Законів України „Про підприємства в Україні”, „Про господарські товариства” і Статуту ВАТ "Полтавхіммаш".

1.2 Найменування Підприємства: ВАТ „Полтавхіммаш'”.

Місцезнаходження Підприємства:

Юридична адреса: 314009, м. Полтава, вул. Фрунзе, 57.

2. МЕТА ТА ПРЕДМЕТ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Метою діяльності Підприємства є ефективне проведення робіт по створенню товарів народного споживання і т. н. та оперативне їх впровадження в виробництво для одержання прибутків за рахунок виробничої, підприємницької та фінансової діяльності і їх реалізація в економічних та соціальних інтересах акціонерів.

2.2 Предметом діяльності Підприємства є:

- виконання науково-дослідних, дослідницько-конструкторських робіт, пов'язаних з розробкою та модернізацією приладів та обладнання хімічної промисловості, товарів.

- виконання конструкторсько-технологічних робіт по впровадженню нової та модернізованої продукції в виробництво;

- виготовлення технологічної оснастки;

- падання послуг підприємствам, організаціям та населенню в межах діяльності підприємства;

- проведення сертифікаційних, приймальних, періодичних випробувань та діагностики обладнання;

- виготовлення деталей та пластмас;

- спільна підприємницька діяльність з іноземними суб'єктами господарської діяльності, проведення спільних господарчих операцій на території України та за її межами;

- підприємницька діяльність, пов'язана і наданням ліцензій, патентів, "ноу-хау" та інших нематеріальних об'єктів власності;

- здійснення торгової діяльності товарами власною виробництва іа придбаними за рахунок коштів підприємства за національну валюту України та вільно конвертовану валюту;

- виконання бартерних операцій при придбанні матеріалів, виробів, запасних частин та інше;

- концентрація коштів та їх вкладення в розвиток підприємства і в програми по освоєнню нової продукції та технологій;

- здійснення за рахунок власних та залучених коштів, в тому числі іноземних інвестицій, реконструкції промислових об'єктів, оновлення верстатного парку виробництва;

- науково-технічна, виробнича та інша кооперація з суб'єктами господарчої діяльності;

- зовнішньоекономічна діяльність та інші види діяльності, не заборонені чинним законодавством України;

- здійснення посередницьких операцій, при яких право власності не переходить до посередника;

- надання транспортних послуг;

- ведення конструкторської та технологічної документації;

- рекламна та виставочна діяльність;

- діяльність по розробці та виготовленню упаковки

- інші види діяльності, які не заборонені законодавством України.

3. ЮРИДИЧНИЙ СТАТУС ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Підприємство з самостійним господарчим суб'єктом, діючим на підставі Статуту, затвердженого загальними зборами акціонерів ВАТ "Полтавхіммаш". Підприємство набуває права юридичної особи від дня його державної реєстрації і стає платником податків у повному обсязі, передбаченому чинним законодавством.

3.2 Підприємство здійснює підприємницьку та комерційну діяльність на підставі та у відповідності з діючим законодавством України та цим Статутом.

3.3 Засновником Підприємства є ВАТ "Полтавхіммаш".

3.4 Підприємство веде самостійний баланс, має розрахунковий та інші рахунки в установах банків; печатку та штампи з назвою Підприємства; фірмовий бланк; може мати товарний знак, який реєструється у встановленому порядку відповідно з діючим законодавством України та інші необхідні реквізити.

Підприємство несе відповідальність по своїм зобов'язанням у межах переданого йому майна відповідно з діючим законодавством.

Ризик випадкової загибелі або пошкодження майна, яке є власністю Засновника та закріплене за Підприємством на правах оперативного управління, несе Підприємство.

3.7 Підприємство має право:

- самостійно планувати та здійснювати господарсько-фінансову діяльність, виходячи з реального попиту та пропозицій на товари, роботи та послуги, згідно до чинного законодавства України, цього Статуту та контрольних цифр, які затверджені вищим органом;

- від свого імені укладати договори, контракти з юридичними та фізичними особами, в тому числі купівлі-продажу, щодо підряду на виконання робіт та надання послуг, страхування майна, перевезення, зберігання, доручення і комісії, на здійснення посередницької діяльності у зв'язку з купівлею-продажем товарів, а також інші угоди, незаборонені чинним законодавством України, набувати майнових та особистих немайнових прав (в тому числі прав на інтелектуальну власність), нести обов'язки, виступати позивачем у суді, арбітражному суді та третейському суді;

- передавати на договірних засадах матеріальні та фінансові ресурси іншим підприємствам, організаціям та громадянам, що виготовляють продукцію, виконують роботи та надають послуги Підприємству;

- наймати працівників за контрактами або в інших формах, встановлювати форми, системи і розміри оплати праці, а також інші види доходів працівників, передбачених чинним законодавством;

- створювати тимчасові підрядні, в тому числі творчі колективи з числа працівників Підприємства та інших громадян для виконання робіт на основі угод господарсько-правового характеру.

- відряджати в межах України та за кордон представників Підприємства, та інших організацій, а також осіб, які працюють за договорами підряду та надають послуги Підприємству;

реалізувати продукцію і майно, придбані товари, виконувати роботи та надавати послуги за цінами і тарифами, встановленими самостійно або на договірній основі, а в випадках, передбачених законодавством, за цінами і тарифами, які регулюються державними органами;

- самостійно вибирати банківсько-кредитні установи для відкриття своїх рахунків, отримувати кошти від будь-яких фінансово-кредитних установ або підприємств на договірних засадах та комерційній основі, а також надавати банкам, підприємствам та громадянам на договірних засадах право використовувати вільні кошти Підприємства;

- здійснювати зовнішньоекономічну діяльність в порядку, передбаченому чинним законодавством України;

- чинити інші дії, що не суперечать чинному законодавству.

4. МАЙНО ПІДПРИЄМСТВА

Засновник Передає Підприємству основні фонди та обігові кошти, а також інші матеріальні цінності на праві оперативного господарського управління. Власником цього майна є Засновник.

4.2 Підприємство є власником:

- доходів, одержаних від реалізації продукції та послуг, а також від інших видів господарської діяльності:

- майна, набутого на підставах, не заборонених чинним законодавством;

- кредитів банків та інших кредиторів;

- інвестиційних кредитів;

безоплатних або благодійних внесків;

- доходів від джерел, які не заборонені чинним законодавством.

4.3 Підприємство користується переданим йому майном на свій розсуд, приймає по відношенню до нього дії, які не протирічать діючому законодавству і цьому Статуту.

Продаж, застава та списання основних фондів Підприємства, переданих йому Засновником, здійснюється за згодою із Засновником.

Відчуження майна Підприємства, переданого йому Засновником, здійснюється згідно чинного законодавства України та по узгодженню з Засновником.

4.4 Підприємство має право здавати в оренду організаціям і установам, а також і громадянам, споруди, обладнання, транспортні засоби, інвентар та інші матеріальні цінності, які передані йому Засновником, тільки по узгодженню з Засновником.

4.5 Збитки, спричинені Підприємству в результаті порушення майнових прав громадянами, юридичними особами (у т. ч. Засновником) та державними організаціями, відшкодовуються за рішенням суду.

5. ГОСІІОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА

5.1 Підприємство самостійно планує свою діяльність та визначає основні напрямки свого розвитку.

5.2 Підприємство реалізує свою продукцію (роботи, послуги) та . інші матеріальні цінності па підставі прямих договорів, через товарні біржі, аукціони, магазини по вільним цінам згідно умов економічної діяльності.

5.3 Підприємство має право користуватися банківським кредитом на підставі договору, може надавати банку на підставі договору право користування своїми вільними грошовими коштами та встановлювати відсотки за їх використання.

5.4. Підприємство має право поставляти продукцію, виконувати роботи в кредит з оплатою покупцями відсотків за користування цим кредитом.

5.5 Прибуток Підприємства, що залишається після оплати обов'язкових платежів, належить на корпоративних правах Засновнику, з яким узгоджується частка прибутку, що залишається в розпорядженні Підприємства.

5.6 Підприємство самостійно складає штатний розклад і визначає кількість працюючих, залучає фахівців та робітників на тимчасову працю за трудовими договорами та контрактами.

5.7 При здійсненні фінансово-господарської діяльності Підприємство має право самостійно приймати рішення, які відповідають діючому законодавству та цьому Статуту.

6. ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ

6.1 Управління Підприємством здійснює його директор.

6.2 Наймання Директора здійснюється Засновником шляхом укладання з ним контракту. Наймання замісників та головного бухгалтера здійснюється за згодою Засновника.

63 Підприємство самостійно вирішує питання про структуру управління і встановлює штати.

6.4 Директор Підприємства на засадах єдиноначальності здійснює безпосереднє керівництво поточною господарсько-фінансовою діяльністю Підприємства, за винятком тих питань, що віднесені до компетенції Засновника.

6.5 Директор Підприємства:

- несе відповідальність за стан та діяльність Підприємства;

- представляє інтереси Підприємства на інших підприємствах, в організаціях;

- розпоряджається майном та коштами Підприємства, укладає договори, видає доручення;

- відкриває в установах банків розрахунковий та інші рахунки Підприємства;

- затверджує штат Підприємства, видає накази, в тому числі, про прийняття на роботу і звільнення з роботи;

- установлює форми, кошторис та розмір оплати праці робітників Підприємства;

- визначає склад та перелік інформації, що відносяться до комерційної таємниці Підприємства та порядок її захисту;

- виконує інші дії, які пов'язані з керівництвом Підприємством.

7. ОБЛІК ТА ЗВІТНІСТЬ

7.1 Підприємство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, веде статистичну звітність, яку регулярно надає правлінню АТ та органам статистики.

7.2 Перший фінансовий рік починається з дати реєстрації Підприємства і завершується 31 грудня цього року, наступні фінансові роки визначаються відповідно до календарних.

7.3 Річні результати діяльності Підприємства затверджуються вищим органом Засновника.

8. ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

8.1 Припинення діяльності Підприємства здійснюється за рішенням Засновника, суду або арбітражного суду.

8.2 Ліквідація Підприємства здійснюється відповідно до діючих законодавств, зокрема:

Закону України "Про банкрутство";

Закону України "Про підприємства в Україні";

Постановою Кабінета Міністрів України „Про проведення державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності” від 25.05.98р.

8.3 Ліквідація Підприємства проводиться призначеною Засновником комісією, а у разі ліквідації Підприємства за рішенням суду або арбітражною суду -- ліквідаційною комісією, що призначається цими органами. З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню справами Підприємства.

8.4 Майно та кошти Підприємства, які залишились після розрахунків з бюджетом, банками, робітниками Підприємства та іншими кредиторами, являється власністю Засновника.

3.2 Аналіз основних фінансових показників підприємства ВАТ «Полтавхіммаш»

Розрахунок основних фінансових показників діяльності підприємства представимо в таблиці:

Таблиця 3.1

Аналіз основних фінансових показників.

Показники

Од. виміру

Джерела інформації, розрахунок

Попередній рік 2005

Звітний рік 2006

Відхилення

Абсолютне

Темп зрост., %

1

2

3

4

5

6

7

1.Активи на кін.р., всього

Тис. грн.

ряд280ф.1

133351,3

136942,5

3591,2

102,69

2. Необоротні активи

Тис. грн.

ряд080 ф.1

39858,1

35818,2

-4039,9

89,86

2.1. Основні засоби:

2.1.1. за первинною вартістю на кінець року

Тис. грн.

Ряд.031гр.4ф.1

88212,3

89205,2

992,9

101,13

2.1.2. за залишковою вартістю на кінець року

Тис. грн.

Ряд.030гр.4ф.1

36274,2

33867,6

-2406,6

93,37

2.1.3. знос на кінець року

Тис. грн.

Ряд.032гр.4ф.1

51938,1

55337,6

3399,5

106,55

2.1.4. середня вартість

Тис. грн.

Ѕ*(ряд031гр.3+ряд031гр.4)ф.1

99083,6

88708,75

-10374,85

89,53

2.2. Нематеріальні активи:

2.2.1. за первинною вартістю на кінець року

Тис. грн.

Ряд.011гр.4ф.1

561,3

592,5

31,2

105,56

2.2.2. за залишковою вартістю на кінець року

Тис. грн.

Ряд.010гр.4ф.1

278,2

182,9

-95,3

65,74

2.2.3. знос на кінець року

Тис. грн.

Ряд.012гр.4ф.1

283,1

409,6

126,5

144,68

2.2.4. середня вартість

Тис. грн.

Ѕ*(ряд011гр.3+ряд011гр.4)ф.1

479,7

576,9

97,2

120,26

2.3. Оборотні активи:

2.3.1. усього на кінець року

Тис. грн.

ряд260гр.4 ф.1

92619,5

100987,7

8368,2

109,04

2.3.2. запаси на кінець року

Тис. грн.

(ряд100гр.4+ ряд110гр.4+ряд120гр.4+ряд130гр.4+ряд140 гр.4)

52459,3

59190,6

6731,3

112,83

2.3.3. дебіторська заборгованість на кінець року

Тис. грн.

(ряд150гр.4+ ряд160гр.4+ряд170гр.4+ряд180гр.4+ряд190 гр.4+ряд200 гр.4+ряд210 гр.4)

38320,3

38031,7

-288,6

99,25

2.3.4. грошові кошти на кінець року

Тис. грн.

Ряд220гр.4+ряд230гр.4+ряд240гр.4

405

39

-366

9,63

2.3.5. середні залишки оборот-них активів

Тис. грн.

Ѕ*(ряд260гр.3+ряд260гр.4)ф.1

80164,55

96803,6

16639,05

120,76

3. Джерела формування капіталу - всього

Тис. грн.

ряд 640 ф.1

129689,7

133351,3

3661,6

102,82

В тому числі:

3.1. Власний капітал

Тис. грн.

ряд 380 ф.1

101536,8

107101,6

5564,8

105,48

3.1.1.Статутний капітал

Тис. грн.

ряд 300 ф.1

1470,4

1470,4

-

-

3.1.2.Додатковий капітал

Тис. грн.

ряд 320 ф.1+ ряд 330 ф.1

57523

54794,2

-2728,8

95,26

3.2.Позичковий капітал

Тис. грн.

ряд 480 ф.1+ряд 620 ф.1

31814,5

29840,9

-1973,6

93,80

3.2.1.Довгострокові зобов'язання

Тис. грн.

ряд 480 ф.1

8966,9

14501

5534,1

161,72

3.2.2.Короткострокові кредити

Тис. грн.

ряд 500 ф.1+ ряд 510 ф.1

6587,8

444

-6143,8

6,74

3.2.3.Кредиторська заборгованість

Тис. грн.

ряд 520 ф.1+...+ ряд 600 ф.1

14146,4

13301,4

-845

94,03

3.3. Середня вартість власного капіталу

Тис. грн

(ряд 380 гр 3 + ряд 380 гр4 ф.1)/2

385,2

484,65

99,45

125,82

3.4. середня вартість сукупного к - лу

Тис. грн

(ряд 280 гр 3 + ряд 280 гр4 ф.1)/2

131520,5

135146,9

3626,4

102,76

4. Фінансові результати

4.1. Чистий дохід (виручка) від реалізації

Тис. грн.

Ряд 035 гр3 Ф2

134418,4

167934,3

33515,9

124,93

4.2. Собівартість реалізованої продукції

Тис. грн.

Ряд 040 гр.3 Ф2

97525,8

129802,6

32276,8

133,10

4.3. Валовий прибуток (збиток)

Тис. грн.

Ф.2.ряд050гр.3 (ряд055гр.3)

36892,6

38131,7

1239,1

103,36

4.4. Прибуток (збиток) від операційної діяльності

Тис. грн.

Ф.2 ряд100гр.3 (ряд105гр.3)

13655

9786,1

-3868,9

71,67

4.5. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування

Тис. грн.

Ф.2 ряд170гр.3 (ряд175гр.3)

13503,9

9530,5

-3973,4

70,58

4.6. Чистий прибуток (збиток)

Тис. грн.

Ф.2 ряд220гр.3 (ряд225гр.3)

12325,8

8293,6

-4032,2

67,29

5.Рух грошових коштів:

5.1. Чистий рух коштів від операційної діяльності

Тис. грн.

ряд 170 ф.3

-7984,9

2101,8

10085,9

26,32

5.2. Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності

Тис. грн.

ряд 300 ф.3

-4240,2

-2114,9

6355,1

20,05

5.3. Чистий рух коштів від фінансової діяльності

Тис. грн.

ряд 390 ф.3

11214,3

-615,4

-11829,7

-5,49

5.4. Чистий рух коштів за рік

Тис. грн.

ряд 400 ф.3

-1010,8

-628,5

-382,30

62,18

6. Показники ділової активності:

6.1. Обіговість сукупного капіталу (капіталовіддача)

обо-роти

П.4.1. /п.3.4.

1,02

1,24

0,22

121,58

6.2. Фондовіддача

Грн./ грн.

П.4.1./п.2.1.4

1,36

1,89

0,54

139,55

6.3.Фондомісткість

Грн./ грн.

П.2.1.4/п.4.1.

0,74

0,53

-0,21

71,66

6.4. Коефіцієнт обіговості оборотних активів

обо-роти

П.4.1./п.2.3.5

15,06

1,73

-13,329

11,52

6.5. Коефіцієнт закріплення оборотних активів

Грн./ грн.

П.2.3.5/п.4.1.

0,07

0,58

0,51

868,31

6.6. Середній період обороту оборотних активів

Дн.

360дн./п.6.4.

23,90

207,52

183,62

868,31

6.7. Коефіцієнт обіговості дебіторської заборгованості

Обо-роти

П.4.1./ 1/2* (ряд160ф.1гр.3+ряд160ф.1гр.4)

2196,38

1623,34

-573,04

73,91

6.8. Середній період обороту дебіторської заборгованості

Дн.

360дн./п.6.8.

0,16

0,22

0,06

135,30

6.9. Коефіцієнт обіговості кредиторської заборгованості

Обо-роти

П.4.1./ 1/2*(ряд530ф.1гр.3+ряд530ф.1гр.4)

3250,75

1800,90

-1449,84

55,40

6.10. Середній період обороту кредиторської заборгованості

Дн.

360дн./п.6.10

0,11

0,20

0,09

180,51

6.11. Коефіцієнт обіговості запасів

Обо-роти

П.4.1./ 1/2*(ряд100 гр3-ряд140 гр3.ф.1+ ряд100 гр.4-ряд140гр.4.ф.1)

1671,87

1262,66

-409,21

75,52

6.12. Середній період зберігання запасів

Дн.

360./п.6.11

0,22

0,29

0,07

132,41

6.13 Тривалість операційного циклу

Дн.

П.6.12+п.6.8.

0,38

0,51

0,13

133,66

6.14. Тривалість фінансового циклу

Дн.

П.6.13.-п.6.10.

0,27

0,31

0,04

114,33

7. Показники рентабельності підприємства

7.1. Рентабельність сукупного капіталу

П.4.5. / п 3.4.

0,103

0,071

-0,032

68,68

7.2. Рентабельність власного капіталу

П.4.5/ п 3.3

31,998

17,113

-14,886

53,48

7.3. Рентабельність основних засобів

П.4.5./ п.2.1.4.

0,1244

0,0935

-0,031

75,16

7.4. Рентабельність оборотного капіталу

п. 4.5./п.2.3.5.

0,1685

0,1035

-0,065

61,42

7.5. Валова рентабельність продажу

П.4.3./ п.4.1.

0,2745

0,2271

-0,047

82,73

7.6. Операційна рентабельність продажу

П.4.4./п.4.1.

0,1016

0,0583

-0,043

57,36

7.7. Чиста рентабельність продажу

П.4.6./п.4.1.

0,0917

0,0494

-0,042

53,86

7.8.Рентабельність продукції

П.4.3./п.4.2.

0,3783

0,2938

-0,085

77,66

8. Платоспроможність:

8.1. .Коефіцієнт абсолютної ліквідності

Ф1 ряд. (220+ряд. 230+ ряд. 240) / ряд. 620

0,02

0,003

-0,017

15

8.2. .Коефіцієнт швидкої ліквідності

Ф1.(ряд.260-100 - ряд.110 - ряд.120 - ряд.130 - ряд. 140) / ряд. 620

1,76

2,72

0,96

154,54

8.3. Коефіцієнт покриття

Ф1 ряд. 260/ Ф1. ряд. 620

4,05

6,58

2,53

162,47

9.Фінансова стійкість:

9.1. Коефіцієнт автономії

Ф1 ряд. 380/ Ф1. ряд. 640

0,76

0,78

0,02

102,63

9.2. Коефіцієнт маневреності


Подобные документы

  • Характеристика діяльності ВАТ "Костопільський завод продовольчих товарів". Структурно-динамічний аналіз коштів підприємства за ступенем ліквідності. Оцінка показників платоспроможності і фінансової стійкості. Шляхи вдосконалення фінансового стану.

    курсовая работа [122,8 K], добавлен 10.09.2010

  • Теоретичні аспекти аналізу фінансового стану підприємства. Поняття фінансової стійкості підприємства. Платоспроможність та ліквідність. Характеристика показників рентабельності. Аналіз та оцінка діяльності АТЗТ "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА".

    курсовая работа [73,4 K], добавлен 18.02.2003

  • Економіко-організаційна характеристика приватного підприємства ПАТ "Родина". Діагностика та структурно-динамічний аналіз майна і джерел формування фінансових ресурсів підприємства; оцінка показників ліквідності, платоспроможності та ділової активності.

    курсовая работа [887,4 K], добавлен 01.06.2014

  • Загальна оцінка майна підприємства і джерел його формування. Проведення аналізу фінансової стійкості активів, ліквідності балансу, рентабельності, оборотності і платоспроможності фірми. Рекомендації щодо покращення фінансового стану підприємства.

    курсовая работа [138,0 K], добавлен 11.12.2013

  • Показники, що характеризують фінансовий стан підприємства, методика проведення аналізу. Аналіз ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості та ділової активності ЗАТ "АВАНГАРД". Шляхи, напрямки і резерви покращення фінансового стану підприємства.

    курсовая работа [887,6 K], добавлен 22.11.2011

  • Інформаційна база, основні методики, моделі і проблеми оцінки фінансового стану підприємства. Експрес-аналіз статей звітності та стан майнового положення. Оцінка фінансового стану: ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності.

    курсовая работа [249,9 K], добавлен 30.11.2014

  • Вплив комплексу економічних показників на формування фінансового стану Рожищенського сирзаводу та розрахунок коефіцієнтів майнового стану підприємства: оцінки прибутковості та рентабельності, ліквідності та платоспроможності, руху грошових коштів фірми.

    отчет по практике [710,6 K], добавлен 19.05.2011

  • Загальні відомості про підприємство, організація та структура підприємства, майно підприємства. Аналіз трудових ресурсів, основних засобів, продукції, балансу підприємства, майнового стану та ліквідності, фінансової стійкості та рентабельності.

    курсовая работа [715,8 K], добавлен 13.06.2014

  • Організація діяльності ПрАТ "Богуславський маслозавод"; аналіз фінансового стану: формування аналітичних балансів, визначення коефіцієнтів ліквідності та платоспроможності; оцінка показників ділової активності, фінансової стійкості, рентабельності.

    контрольная работа [142,2 K], добавлен 25.03.2012

  • Організаційно-економічна характеристика підприємства. Оцінка стану та структури майна і динаміки джерел формування і використання фінансових ресурсів. Аналіз ліквідності балансу та платоспроможності організації як ключових показників її фінансового стану.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 23.10.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.