У загальному контексті під товарообігом розуміють продаж товарів масового споживання населенню і надання платних торгових послуг для задоволення приватних потреб. Для характеристики товарообігу підприємство у процесі обліку, аналізу і планування використовує наступні показники:

1) обсяг товарообігу у вартісному вираженні, який характеризує обсяг виручки від реалізації товарів у плані окремих видів товарообігу;

2) фізичний обсяг товарообігу, який визначає кількість реалізованих товарів у порівнянних цінах;

3) состав товарообігу, який характеризує обсяг товарообігу за окремими формами, а також видами питомої ваги у загальному обсязі товарообігу;

4) Структура товарообігу оцінює товарно-груповий склад реалізації товарів відповідно затвердженій формі звітності (№3-торг.) чи по спеціально розробленій номенклатурі (переліку товарів).

Проведення економічного аналізу дозволяє:

- вивчити стан планів товарообігу;

- ритмічність і сезонність реалізації товарів у ретроспективному періоді;

- виявити стан товарообігу за формами, видами, методами продажу, асортиментної структури;

- знайти основні тенденції і закономірності у реалізації товарів;

- проаналізувати, кількісно оцінити вплив окремих факторів на обсяг, состав і структуру товарообігу.

Аналіз обсягу і структури товарообігу підприємства передбачає проведення наступної аналітичної роботи:

1) визначення загального обсягу товарообігу підприємства за звітний період і оцінка виконання плану товарообігу. На цьому етапі аналізу визначається загальний обсяг реалізації товарів і платних послуг у вартісному вимірі, а за деякими товарними групами і видом товару також у натуральному вимірі. Оцінка ступеня виконання плану товарообігу здійснюється шляхом оцінки абсолютного і відносного розміру відхилень у зв'язку з негативним впливом факторів, які не були враховані у процесі планування.

2) аналіз динаміки загального товарообігу. Для досліджень динамічних змін в обсязі товарообігу підприємства будується порівнянний динамічний ряд товарообігу. Приведення фактичного товарообігу у порівнянний вид здійснюється за площею торгової мережі підприємства, тривалості його роботи, а також за цінами реалізації товарів. Коректування фактичного товарообігу у зв'язку з введенням (вибуттям) торгової мережі і змінами у графіці реалізації товарів здійснюється методом прямого розрахунку. Визначення товарообігу здійснюється за наступною формулою:

Тсці = Тфі / Іці

Тсці = 1098414,9 / 1,073 = 1023685,83 грн.

Тцсі - коректований товарообіг за і-тий період, грн

Тфі - фактичний товарообіг за і-й період, грн

Іці - середній індекс зміни цін реалізації товарів за і-й період у порівнянні з базовим.

Середній індекс зміни цін розраховується безпосередньо підприємством з обліком структури товарообігу і інформації про зміни цін реалізації на окремі товари.

На базі побудованого динамічного ряду порівнянного товарообігу розраховуються абсолютні зміни у реалізації товару, а також темпи росту і приросту відносно попереднього і базового періоду.

3) аналіз товарно-групової структури товарообігу. На цьому етапі аналітичної роботи вивчаються темпи росту і приросту, абсолютний обсяг змін товарообігу за окремими товарними групами. Визначається питома вага окремих товарних груп у загальному обсязі товарообігу підприємства. Інформація, яка використовується у процесі проведення цієї роботи, дає можливість визначити об'єктивні (зміни обсягу і структури попиту, спеціалізація підприємства, обсяг структури товарної пропозиції, податкове регулювання) і суб'єктивні ( недоліки у організації закупівлі і продажу товарів, прорахунки у плануванні, недбалість персоналу) фактори обігу.

Вивчення сутності механізму формування і обґрунтування заходів з управління витратами обороту підприємства потребує їх системної класифікації. За економічними характеристиками витрати поділяють на:

- матеріальні;

- витрати на оплату труда;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизація основних фондів і нематеріальних активів;

- інші витрати.

З метою обліку і планування використовують єдину номенклатуру витрат обороту, у якій виділяють такі статті витрат:

- витрати на перевезення;

- витрати на оплату труда;

- витрати на оренду і утримування основних фондів;

- амортизаційні відрахування на повне відновлення основних фондів і нематеріальних активів;

- витрати на поточний ремонт основних фондів;

- знос і утримання малоцінних предметів, що швидко зношуються;

- витрати на паливо, газ і електроенергію для потреб підприємства;

- витрати на зберігання, підсортування, обробку, упаковку і передпродажну підготовку товарів;

- витрати на рекламу;

- процент за кредит;

- утрати товарів у межах норм природного зменшення при перевезенні, зберіганні і реалізації;

- витрати на тару;

- відрахування на соціальні заходи;

- витрати на обов'язкове страхування майна;

- інші витрати.

Велике значення для управління витратами має групування їх за торгово-технологічними операціями:

- закупівля товарів;

- складування;

- зберігання;

- передпродажна підготовка;

- реалізація;

- надання додаткових послуг.

Одним з найбільш складних та важливих етапів роботи з обґрунтування стратегії діяльності торговельного підприємства є оцінка сучасного стану та визначення основних тенденцій розвитку його зовнішнього середовища.

У сучасній економічній літературі зовнішнє оточення підприємства розглядається як складна багаторівнева структура, елементи кожного рівня якої формуються під впливом власних (специфічних) факторів та інших чинників (за силою та напрямком) впливають на діяльність підприємства.

Взаємодія підприємства із зовнішнім середовищем відбувається у двох зонах:

1) Загальне оточення (макросередовище), яке включає в себе глобальні фактори, що відображають соціально-економічні відносини в суспільстві.

До таких факторів відносять:

- економічні фактори - тенденції розвитку населення, загальне становище та рівень насиченості ринків збуту, рівні цін на сировину, енергоносії, безробіття, інфляція та інше;

- технологічні, що обумовлюють зміни в продуктах, процесах їх виробництва, способах використання продукту споживачами та інше;

- політичні фактори - стан державної влади, ступінь державного контролю, втручання в економіку та інше;

- соціально-культурні фактори - потреба участі робітників в управлінні, їх соціальні запити, вимоги до організації праці, гуманізація робочих місць та інше.

Ця група факторів, по-перше, визначає загальні умови підприємницької діяльності, по-друге, впливає на фактори мікросередовища та через них (опосередковано) - на розвиток підприємництва.

2).Оперативне середовище (мікросередовище), яке охоплює фактори, які безпосередньо впливають на конкретне торговельне підприємство.

На відміну від глобального середовища ці фактори більше піддаються впливу з боку підприємства, причому ступінь їх впливу залежить від стабільності становища підприємства на ринку.

Як правило, з метою аналізу виділяють 5 груп факторів, які найбільш суттєво впливають на успіх конкретного підприємства:

- покупці продукції (товарів, робіт, послуг);

- власники капіталу;

- постачальники товарів (матеріальних ресурсів);

- конкуренти;

- державні установи.

Для характеристики ефективності господарської діяльності, ступеня використання його ресурсів, раціональності здійснених витрат набуло поширення застосування показників відносної прибутковості, які в економічній практиці одержали назву рентабельність.

Рівень рентабельності може бути визначений як процентне відношення суми одержаного прибутку до будь-якого показника: обсягу товарообігу, величини витрат обертання, середнього розміру основаних фондів і оборотних коштів, суми коштів фонду оплати праці тощо.

В умовах ринкової економіки та різноманітних форм власності виникає потреба в оцінці рентабельності капіталу.

Рентабельність характеризується системою показників:

1) Рентабельність товарообігу (продажу):

Рто = Пр / РТО * 100

Рто = 2651,1 / 14180,9 * 100 = 18,7%

Рто - рентабельність товарообороту, %;

Пр - прибуток, тис.грн.;

РТО - роздрібний товарообіг, тис.грн.;

Цей показник використовується для оцінки результатів господарської діяльності торговельних підприємств. Він показує розмір прибутку на одиницю товарообігу або частку торговельного прибутку в ціні товару.

2) Рентабельність витрат обертання:

Рво = Пр / ВО * 100

Рво = 2651,1 / 4503* 100 = 58,9%

Рво - рентабельність витрат обертання, %;

ВО - величина витрат обігу, тис. грн.;

Цей показник використовується при оцінці ефективності поточних витрат підприємства, їх окупності та показує розмір прибутку на 100 одиниць витрат обертання підприємства.

3) Рентабельність виробничих фондів підприємства:

Рф = Пр / (Sоф + Sоб.ф.)*100

Рф = 2651,1 / (4383,4 + 3283,2)*100 = 34,6%

Рф - рентабельність виробничих фондів, %;

Sоф - середня вартість основних фондів, тис.грн.;

Sоб.ф. - середня вартість оборотних активів, тис.грн.;

Цей показник використовується для оцінки ефективності виробничих фондів підприємства та показує розмір прибутку в розрахунку на 100 одиниць фондів і оборотних активів.

4) Рентабельність вкладень у підприємство (активів):

РА = Пр / А * 100

РА = 2651,1 / 8735,1 * 100 = 30,3%

РА - рентабельність активів, %;

А - вартість майна, яке знаходиться у розпорядженні підприємства, тис.грн.;

Цей показник характеризує прибуток в розрахунку на одиницю майна, яке знаходиться у розпорядженні підприємства.

2.3 Управління товарно-матеріальними запасами на підприємстві

- невідповідністю ритму споживання (реалізації) і виробництва товарів;

- сезонністю виробництва і споживання окремих видів товарів;

- нерівномірність розміщення виробництва і районів споживання товарів;

- необхідність перетворення виробничого асортименту у торговий;

- необхідність утворення страхових резервів для згладжування коливань у попиті і пропозиції товарів, обумовлених різними факторами.

Для характеристики стану процесів утворення і розробки стратегії управління товарними запасами торгівельних підприємств їх класифікують за наступними ознаками:

- запаси поточного зберігання;

- сезонного зберігання;

- цільового призначення.

Товарні запаси поточного зберігання (приблизно 80-85 % усієї суми запасів) і призначені для забезпечення безперервного продажу товарів. їх розмір обумовлений обсягом реалізації товарів і інтервалом поставки.

Товарні запаси сезонного зберігання необхідні для формування торгової пропозиції у періоди сезонних змін попиту і пропозиції товарів (ялинкові прикраси, гумове взуття).

Товарні запаси цільового призначення створюються за розпорядженнями органів влади для виконання певних цілей, які не пов'язані з поточною діяльністю підприємства.

Для обліку, аналізу і планування товарних запасів використовуються різні показники змін: абсолютні (у натуральних і вартісних одиницях) і відносні (у днях, в % до товарообігу, в разах).

Показники натурального виміру товарних запасів використовуються для планування товарних ресурсів, отримання товарів, організації роботи складської мережі, для розрахунку потреб матеріально-технічної бази підприємства, для оперативного обліку залишків товарів.

Вартісні одиниці змін дозволяють оцінити рівень забезпеченості запасами в цілому по підприємству. Вони використовуються в обліку, звітності, в аналізі і плануванні товарних запасів, а також у інших показниках діяльності.

Відносні показники використовуються для оцінки забезпеченості товарообігу товарними запасами, аналізу періоду і швидкості обігу товарних запасів.

Асортимент товарів - сукупність їх видів, різновидів і сортів, об'єднаних за певними ознаками. Основними групувальними ознаками товарів є виробничі, сировинні і споживчі.

Формування асортименту товарів у магазині має свою специфіку. При цьому необхідно враховувати вплив багатьох факторів.

На побудову асортименту товарів у роздрібних торгових підприємствах оказує вплив наступні фактори: тип і розмір магазину і його технічне оснащення; умови товаропостачання роздрібної торгової мережі (у першу чергу наявність стабільних джерел); чисельність населення, яка обслуговується; транспортні умови, наявність мережі магазинів-конкурентів і т.п.

Відомо, що однією із важливих ознак, визначаючих тип магазину, є його асортиментний профіль. Тому перше, що треба враховувати при формуванні асортименту товарів - тип роздрібного торгового підприємства.

Для того, щоб забезпечити постійну наявність у продажу певних товарів, необхідно, щоб магазин забезпечувався із стабільних джерел і бажано у централізованому порядку.

На формування асортименту товарів у роздрібних торгових підприємствах сильний вплив оказують соціальний склад населення, яке обслуговують, і характер його трудової діяльності, рівень розвитку культури, соціальне забезпечення і рівень доходів населення.

Дуже істотним фактором є рівень цін на товари. Крім цього треба враховувати віковий, професійний і національний склад населення, його традиції і звички, а також кількість і структуру сімей, які обслуговуються.

При формуванні асортименту товарів не можна не враховувати наявність мережі магазинів-конкурентів, представленого у них асортименту товарів, рівня цін на товари, методів продажу, запропонованих послуг і т.п.

Реалізації у магазинах повинні підлягати товари належної якості.

Треба враховувати, що асортимент товарів постійно оновлюється. На роздрібних підприємствах постійно повинна проводитися робота по формуванню попиту шляхом активного включення нових товарів у запропонований асортимент. Крім того, у період сезонної торгівлі роздрібні торгові підприємства повинні розширювати асортимент відповідних товарів, що саме і робить ТОВ "Ритм".

Серед непродовольчих товарів виділяють наступні товарні групи: взуття, панчішно-шкарпеткові вироби, галантерейні товари, парфюмерно-косметичні товари, канцелярські товари, іграшки, господарські товари, електроні товари, посуд, побутова техніка.

Таким чином побудова асортименту товарів у магазинах, торгуючих непродовольчими товарами, виходить з розподілу усієї номенклатури товарів на комплекси, мікро-комплекси і найменування.

Основою комерційної діяльності у торгівлі є закупівельна робота. Її основною задачею є вигідне придбання товарів з метою задоволення споживчого попиту. Робота по закупівлі товарів включає комплекс взаємозв'язаних комерційних операцій, до числа яких відносяться:

- вивчення і прогнозування споживчого попиту з метою обґрунтування комерційних рішень по закупівлі товарів;

- визначення потреби у товарах;

- виявлення і вивчення джерел закупівлі, вибір постачальників і каналів просування товарів;

- встановлення господарських зв'язків з постачальниками;

- контроль виконання договорів і ходу поставки товарів. Вивчення і прогнозування споживчого попиту необхідно для обґрунтування комерційних рішень по закупівлям товарів.

Попит населення на товари формується під впливом багатьох економічних, соціальних, демографічних, природно-кліматичних і інших факторів. Тому тільки за допомогою методів маркетингу комерційні робітники можуть отримати необхідну інформацію про товари, про ціни, які споживачі готові заплатити, про місткість ринку у окремих регіонах.

ТОВ "Ритм" використовує наступні методи вивчення і прогнозування попиту: оперативний облік продажу товарів і руху товарних запасів за певний період.

Для розрахунку потреби у товарах використовуються різні методи. У кожному конкретному випадку вибір методики диктується умовами, у яких працює торгове підприємство, умовами прогнозу, інформаційним забезпеченням і іншими факторами.

Одним із важливих елементів закупівельної роботи є виявлення і вивчення джерел закупівлі, вибір постачальників і каналів просування товарів..

З цією метою комерційні робітники постійно аналізують рекламні оголошення у ЗМІ, слідкувати за іншою інформацією про виробництво і вироблення товарів. Вони повинні відвідують виробничі підприємства, які виробляють товари, ознайомлюються з їх виробничими можливостями, асортиментом і якістю товарів, які випускаються.

Господарські зв'язки з постачальниками товарів включають економічні, організаційні, комерційні, адміністративно-правові, фінансові і інші відносини, які складаються між покупцями і постачальниками товарів у процесі поставок товарів.

Таким чином можна зробити висновки по другому розділу дипломної роботи. Для успішної діяльності ТОВ "Варт" володіє хорошими виробничими можливостями, маючи достатньо торгових і виробничих площ, висококваліфікований персонал зі здоровим соціально-психологічним кліматом. Компанії вдається зберегти основних постачальників товарів і сировини на основі прямих договорів з підприємствами-виробниками, хоча багато партнерів з ближнього зарубіжжя, по незалежним від компанії причинам, надовго, якщо не назавжди, втрачені для Запоріжжя.

Як видно, економічні умови ускладнені, компанія постійно функціонує в умовах високої невизначеності і її підприємницька діяльність пов'язана з високою ступеню ризику. Способи попередження ризиків пов'язані з маркетинговою, фінансовою стратегією і юридичними шагами.

У минулому 2004 році у ТОВ "Ритм" стали простежуватися тенденції збільшення росту товарообігу. Так ріст товарообігу по діючій мережі у 1 кварталі склав 150 %, в 2 - 152%, у 3 кварталі - 145 %, у 4 кварталі - 125% по відношенню до тих же показників 2003, року.

Ріст товарообігу здійснюється за рахунок розширення товарного асортименту традиційних для ТОВ "Ритм" товарних груп: тканини, товари для шиття, побутову техніку, посуд та ін.

Для фінансового забезпечення нормальної діяльності ТОВ "Ритм" використовує кредити, власний прибуток, притягнуті кошти партнерів. Для покращення фінансового стану передбачається зменшити витрати за рахунок відмови від оренди чужих приміщень і збільшити доходи зі рахунок здачі в оренду власних площ, розширення сфери наданих послуг (складування, транспортування, ремонт і збільшення товарообігу).

Звідси видно, що метою діяльності підприємства є використання комбінації "ринок-товар", орієнтація на географічні ринки, можливість інвестицій, технічні розробки. Цілями також є рентабельність, частка участі у ринку, технологія.

3. Перспективні напрямки розвитку управління товарно-матеріальними запасами на підприємстві ТОВ ""Варт"