Економічний аналіз

- порівнянність усіх показників динамічного ряду;

- безперервність динамічного ряду.

15 Використання в аналізі рядів динаміки та графічного способу

Графічний метод. Графіки являють собою масштабне зображення показників чисел за допомогою геометричних знаків чи умовно-художніх фігур. Вони мають ілюстративне й аналітичне значення. На відміну від табличного матеріалу, графік дає узагальнюючий малюнок положення чи розвитку досліджуваного явища, дозволяє наявне помітити ті закономірності, що містить числова інформація. Основні форми графіків, що використовуються в аналізі -- це діаграми. Вони за своєю формою підрозділяються на смугові, кругові, квадратні, лінійні, фігурні і стовпчикові. По змісту діаграми розрізняють: діаграми порівняння; структурні діаграми; графіки динаміки; графіки зв'язку; графіки контролю.

Діаграми порівняння показують співвідношення різних об'єктів і будь-якому показнику. Найбільш простими є стовпчикові і смугові діаграми.

Смугова діаграма розмішається по горизонталі. Основу смуг розміщують на осі ординат (У), а масштаб -- на осі (X).

Фігурні діаграми -- у них співвідношення об'єктів показується у вигляді умовно-художніх фігур.

Структурні діаграми дозволяють виразити склад досліджуваних показників або питому вагу окремих частин у загальній величині показника.

Діаграми динаміки використовуються для зображення зміни явищ за відповідні проміжки часу. Частіше використовуються лінійні графіки.

Лінійні графіки використовуються при вивченні зв'язку між показниками.. Основні вимоги, що повинні виконуватися при побудові графіків:

* виразність і контрастність;

* масштаб, який би забезпечував наочність і не ускладнював його читання;

* графік повинний бути простим для сприйняття.

16. Сутність та використання в аналізі балансового методу.

Балансовий метод широко використовується в практиці планування, обліку й аналізу. У практиці економічного аналізу балансовий метод використовується в різноманітних цілях:

- як допоміжний засіб для перевірки вихідних даних, на основі яких проводиться аналіз;

- для оцінки впливу факторів на результативний показник; для розрахунку резервів покращення аналізуємого показника;

- для перевірки правильності аналітичних розрахунків.

Одним з видів балансу є платіжний баланс, який характеризує НІ грошових доходів і витрат підприємства, а також фінансові взаємовідносини з постачальниками, підрядчиками і фізичними особами. В цьому балансі співвідносяться платіжні засоби та платіжні зобов'язання підприємства.

17 Сутність та галузь застосування прийомів елімінування

В економічному аналізі однією з важливих задач є вимір впливу факторів на результативний показник. Для оцінки цього впливу розроблені спеціальні методи факторного аналізу.

Існують наступні типи детермінованої залежності:

1. Аддитивна -- залежність між факторами представлена у вигляді алгебраїчної суми.

2. Мультиплікативна -- залежність між результативним показником та факторами можна представити як добуток.

3. Кратна - залежність, що представляє собою співвідношення факторів.

4. Змішана (комбінована) - залежність між факторами, яку можна представити у вигляді різних комбінацій.

Для аналізу впливу факторів на зміну результативного показника при детермінованій залежності між ними використовують методи елімінування.

Під елімінуванням розуміють абстрактне вивчення впливу відокремленого фактора на зміну результативного показника.

До методів елімінування відносять наступні технічні прийоми:

* спосіб ланцюгових підстановок;

* спосіб абсолютних різниць;

* спосіб відносних різниць;

* інтегральний спосіб;

* індексний.

Технологія розрахунків за способом ланцюгових підстановок може бути представлена як послідовність наступних аналітичних операцій:

* розрахунок планового значення результативного показника;

* заміна планового значення першого фактора на фактичний (підстановка);

* розрахунок умовного значення результативного показника;

* визначення впливу першого фактора шляхом віднімання від умовного планового значення результативного показника.

Спосіб абсолютних різниць. Цей технічний прийом с спрощеним різновидом способу ланцюгових підстановок. Цей технічний прийом використовується для розрахунку впливу факторів у моделях мультиплікативного та кратного типу. Послідовність розрахунків при цьому способі така:

* Розраховується абсолютне відхилення кожного фактора і результативного показника;

* Вплив кожного фактора розраховується множенням абсолютного відхилення фактора на незмінне значення інших факторів з факторної моделі;

Спосіб відносних різниць застосовується в тому випадку, коли відомі відносні зміни кожного фактора (% виконання плану по кожному фактору). В економічній літературі рекомендую 11, два варіанти розрахунків впливу факторів:

Перший підхід передбачає наступну послідовність розрахунку впливу факторів:

* На 1-му етапі визначається різниця % виконання плану по кожному фактору (% ВП - 100%);

* На 2-му етапі визначається вплив кожного з факторів шляхом множення різниці в % на планове значення результативного показника.

Індексний спосіб використовується для визначення тенденції зміни показників, а також досить широко застосовується у факторному аналізі для розрахунку впливу ізольованих факторів па зміну результативного показника. Методика факторного аналізу при індексному методі такі:

* на 1-му етапі розраховуються індекси усіх факторів, що впливають на результативний показник;

* на 2-му етапі розрахунок впливу факторів визначається як різниця чисельника і знаменника індексу кожного фактора.

Інтегральний метод. Використання цього методу дозволяє одержати більш точні результати розрахунків впливу факторів і уникнути неоднозначності факторів, тому що в даному випадку результати розрахунків впливу факторів не залежать від їхнього місця розташування у факторній моделі. Особливість цього методу полягає в рівномірному розподілі сукупного впливу факторів між ними. Цей розподіл суттєво ускладнюється різнонаправленністю впливу факторів.

18 Загальна характеристика економіко-математичних методів аналізу та їх класифікація

В загальному складі методів економічного аналізу важливе місце посідають економіко-математичні методи. Широке використання економіко-математичних методів в практиці аналітичних досліджень є одним із напрямків вдосконалення аналізу, який забезпечує:

- скорочення термінів проведення аналітичних розрахунків;

- рішення нових складних завдань економічного аналізу, які не можливо розв'язувати традиційними методами.

Використання економіко-математичних методів в аналізі діяльності підприємств потребує виконання наступних умов:

- системний підхід до вивчення економіки підприємств з урахуванням існуючих взаємозалежностей та взаємозв'язків;

- розробка комплексу економіко-математичних моделей, які адекватно відображують економічні процеси;

- формування системи економічної інформації на підприємстві;

- наявність сучасних технічних засобів, які забезпечують комп'ютерну обробку економічної інформації.

У сучасній економічній теорії прийнято виділяти наступні економіко-математичні методи, які можливо використовувати для аналітичних досліджень:

1) методи елементарної математики використовують в традиційних економічних розрахунках.

2) методи вищої математики використовуються для рішення багатьох аналітичних задач.

3) методи математичної статистики використовуються в тих випадках, коли зміни аналізованих показників можна представити як випадковий процес, а зв'язки, що виникають між показниками, є не детермінованими, а опосередкованими.

4) економетричні методи базуються на синтезі трьох областей знань: економіки, математики і статистики.

5) методи математичного програмування використовуються в основному для рішення задач оптимізації виробничо-фінансової діяльності та оцінки напруженості планових завдань.

6) методи дослідження операцій використовуються в економічному аналізі для розробки методів цілеспрямованих дій (операцій), кількісної оцінки прийнятих рішень та вибору ліпшого з них.

7) евристичні методи відносяться до неформалізованих методів аналізу, заснованих на інтуїції та досвіді дослідників. Ці методи використовуються в ході системних аналітичних досліджень для активізації творчості дослідників.

Ці укрупнені групи економіко-математичних методів об'єднані за ознакою походження та галузі традиційного використання.

Таким чином, із наведеного групування економіко-математичних методів економічного аналізу очевидно, що економіко-математичні методи використовуються в економічному аналізі, головним чином, для факторного аналізу стохастичних факторних моделей, а також для оптимізації показників діяльності підприємства і комплексної оцінки їх діяльності.

19 Використання економіко-математичних методів для вирішення конкретних аналітичних завдань

Розглянемо більш детально використання економіко-математичних методів для рішення конкретних аналітичних задач.

Основне призначення кореляційного аналізу -- знаходження й оцінка взаємозв'язку досліджуваного показника і факторів, що впливають на його рівень. У залежності від кількості відібраних факторів розрізняють парну і множинну кореляцію. Необхідною умовою застосування кореляційного аналізу є:

1) наявність достатньо великої кількості спостережень по величині факторних і результативних показників;

2) наявність необхідних джерел інформації, в яких відбиваються кількісні значення досліджуваних показників.

Методику кореляційного аналізу можливо представити як послідовність наступних операцій:

- на першому етапі за допомогою якісного аналізу динамічних рядів і графіків з'ясовують характер зв'язку між показниками (прямолінійний або криволінійний);

- на наступному етапі складається рівняння цього зв'язку.

Методи динамічного програмування застосовуються при рішенні оптимізаційних задач, у яких цільова функція чи обмеження характеризуються не лінійними залежностями. Ознаками не лінійності є наявність перемінних у, у яких показник ступеня відрізняється від 1, а також наявність перемінної, показників ступеня під коренем чи знаком 1оЈ. Звичайно прийоми динамічного програмування використовуються в аналізі багатокрокових процесів, у яких величина витрат змінюється при зміні обсягу операцій.

Лінійне програмування -- ці методи застосовуються для рішення екстремальних задач, рішення яких зводиться до знаходження крайніх значень (тобто max і min) деякої функцій змінних величин. Лінійне програмування засноване на рішенні системи лінійних рівнянь, у яких змінні величини зв'язані функціонального залежністю.

Цінність використання лінійного програмування в економічному аналізі полягає в тому, що оптимальний варіант вибирається зі значної кількості альтернативних проектів.

Математичні задачі лінійного програмування описуються у вигляді цільової функції і системи обмежень.

Теорія масового обслуговування -- використовується для аналізу виробничих процесів і соціально-економічних явищ, пов'язаних з великою кількістю спостережень. При цьому мають на увазі такі виробничі процеси, при яких вплив кожного фактора може бути визначений з відомим ступенем імовірності.

20 Сутність, послідовність та етапи моделювання господарських операцій, процесів та економічних явищ

Моделювання є важливим засобом розв'язання багатьох економічних завдань. Це один зі методів економічного аналізу, при якому створюється умовна факторна модель, що описує залежність результативного показника і факторів, що впливають на нього. Модель -- це умовний об'єкт дослідження, тобто матеріальне чи образне відображення реального об'єкта, процесу його функціонування в конкретному середовищі. Модель конструюється суб'єктом аналізу таким чином, щоб вона відобразила всі основні характеристики об'єкту -- його ознаки, взаємозв'язки, структурні та функціональні параметри та інше.

Використання методу моделювання в процесі аналітичних досліджень передбачає послідовність виконання наступних операцій:

- конструювання моделі на основі попереднього вивчення об'єкту та виділення найбільш суттєвих його характеристик;

- експериментальний або теоретичний аналіз моделі;

- зіставлення результатів з даними про об'єкт;

- коректування моделі.

Ці аналітичні операції об'єднують у три етапи:

- аналіз теоретичних закономірностей, притаманих вивчаємо-му явищу або процесу;

- визначення методів, за допомогою яких можливе вірішення задачі;

- аналіз отриманих результатів.

Побудова економіко-математичних моделей або факторних систем економічних показників можливе на основі використання формалізованих та евристичних методів на базі якісного аналізу сутності економічного явища, яке розглядається як складна економічна система. В залежності від характеру зв'язку між показниками у факторній системі виділяють детерміноване та стохастичне моделювання.

Детерміноване моделювання застосовується для оцінки впливу факторів, що пов'язані з результативним показником прямим або зворотнім функціональним зв'язком.

Стохастичне моделювання застосовується для аналізу факторних моделей, у яких залежність між результативним показником і факторами носить вірогідний характер.

21 Детерміноване факторне моделювання й аналіз факторних систем

У процесі детермінованого моделювання необхідно виконувати ряд вимог:

1) фактори, що входять у факторну систему повинні бути не тільки складовими елементами формули, але і знаходитися в причинно-наслідковому зв'язку з досліджуваними показниками.

2) фактори, що включаються в модель і самі моделі повинні мати виразно виражений характер і реально існувати, а не бути придуманими абстрактними величинами.

3) усі показники факторної моделі повинні бути кількісно вимірними.

4) факторна модель повинна забезпечувати можливість виміру впливу окремих факторів.

У теорії економічного аналізу виділяють три основних способи детермінованого моделювання:

1) Спосіб подовження факторної моделі.

Цей спосіб моделювання передбачає подовження чисельника вихідної факторної моделі шляхом заміни одного чи декількох факторів на суму однорідних показників.

2) Спосіб розширення факторної моделі.

Цей спосіб моделювання передбачає розширення вихідної факторної моделі за рахунок множення чисельника і знаменника дробу на один чи кілька нових показників. *

у = (а * с)/(b * с) = а/с * с/b = x1 * x2

3) Спосіб скорочення факторної моделі.

Цей метод моделювання являє собою створення пової факторної моделі шляхом ділення чисельника і знаменника дробу на той самий показник.

у = (а:с)/(b:с) =х1 : х2

22 Стохастичне моделювання й аналіз факторних систем

В аналітичних дослідженнях часто зустрічаються стохастичні залежності, що відрізняються невизначеністю, тобто залежність між показниками виявляється тільки в середньому при значній кількості об'єктів дослідження. При цих залежностях кожна зміна факторного показника може відповідати декільком значенням результативного показника. На етапі попередньої оцінки таких економічних явищ або процесів застосовують традиційні способи економічного аналізу:

- порівняння;

- динамічні ряди;

- аналітичні групування;

- графіки.

Для проведення факторного аналізу показників необхідно провести дослідження наявності, направленості та інтенсивності зв'язків між показниками, відібрати якісні фактори, які найбільш суттєво впливають на досліджуваний процес, та побудувати стохастичну факторну модель.

Стохастичний аналіз направлений на вивчення непрямих зв'язків між показниками господарської діяльності підприємств.

Використання стохастичного моделювання вимагає деяких обов'язкових передумов, які формують притамані стохастичному аналізу суттєві особливості.

1. Обов'язковою передумовою стохастичного моделювання є можливість проведення сукупності спостережень, тобто можливість повторного вимірювання параметрів одного й того ж явища або процесу в різних умовах.

2. Другою передумовою використання стохастичного аналізу є наявність якісно однорідної сукупності.

3. Третьою передумовою стохастичного аналізу є наявність достатньої чисельності сукупності спостережень, яка дозволяє з достатнього ступінню вірогідності та надійності виявити закономірності змін вивчаємих факторів та їх співвідношення.

4. Четвертою передумовою стохастичного підходу до моделювання зв'язків економічних показників є наявність методів, які дозволяють виявити кількісні параметри зв'язків економічних показників із даних масиву спостережень.

5. Основною особливістю стохастичного факторного аналізу є той факт, що факторна модель будується на основі кількісного (а не якісного, як при детермінованому аналізі) аналізу вихідних даних.

23 Методи комплексної оцінки господарської діяльності підприємств

Комплексна оцінка господарської діяльності являє собою її характеристику, отриману в результаті комплексного дослідження, тобто одночасного і погодженого вивчення сукупності показників, що відбивають усі аспекти господарських процесів.

При малій кількості оцінюваних параметрів і відносно невеликій кількості об'єктів задача виявлення комплексної оцінки діяльності об'єктів досить легко розв'язується.

При збільшенні кількості об'єктів і особливо показників-критерїїв оцінки рішення ця задача значно ускладнюється.

Задача зводиться до визначення комплексної оцінки господарської діяльності на основі системи показників з агрегуванням різних прийомів якісного і кількісного аналізу. При цьому ефективність виробничо-господарської діяльності одного господарського об'єкта може порівнюватися з ефективністю діяльності інших об'єктів.

Процедуру комплексної порівняльної оцінки можна типізувати і розчленовувати на наступні відносно самостійні етапи:

* конкретизація цілей і задач комплексної оцінки;

* вибір вихідної системи показників;

* організація збору вихідної інформації;

* розрахунок і оцінка значень часткових показників (місць, бальних оцінок, коефіцієнтів за вихідними показниками і т.п.)

* забезпечення порівнянності оцінюваних показників (визначення коефіцієнтів порівняльної значимості);

* вибір конкретної методики, тобто розробка алгоритмів і програм розрахунку комплексних порівняльних оцінок;

* розрахунок комплексних оцінок;

* експериментальна перевірка адекватності комплексних, узагальнюючих оцінок реальної економічніої дійсності;

* аналіз і використання комплексних порівняльних оцінок.

24 Сутність та використання в аналізі евристичних методів дослідження

Поряд із названими загальними, універсальними прийомами аналізу в ході системних досліджень використовують і евристичні прийоми, які ґрунтуються на інтуїції та досвіді дослідників.

До евристичних прийомів, або методів активізації творчості, нестандартного мислення відносять зазвичай низку методів генерації варіантів розв'язання проблеми на основі притаманної людині здатності до творчої діяльності, їх застосовують тоді, коли звичайні рутинні методи, засновані на аналізі минулого досвіду та теперішніх умов, не дають змоги вибрати спосіб рішення. Особливо широко ці прийоми використовують у стратегічному аналізі для прогнозування розвитку економічної ситуації.

Усі евристичні методи поділяються на дві великі групи -- методи ненаправленого пошуку («мозкового штурму», «експертних оцінок», «колективного блокнота», «контрольних питань», «асоціацій та аналогій», ділові ігри та ситуації, кібернетичні наради) та методи направленого пошуку (морфологічний метод, алгоритм розв'язання винахідницьких задач АРВЗ).

Найбільш поширеним та типовим є метод «мозкового штурму», який широко застосовується для генерації нових ідей унаслідок творчої співпраці групи спеціалістів. Працюючи як єдине ціле, група спеціалістів намагається «штурмом» подолати труднощі, які заважають розв'язати проблему, що досліджується. «Мозковий штурм» як метод активізації творчого мислення потребує передовсім створення належної творчої атмосфери, коли навіть «найбезглуздіші», на перший погляд, ідеї розглядаються уважно і серйозно. Доцільно, щоб в обговоренні брали участь різні фахівці (бухгалтери, фінансисти, менеджери, конструктори, технологи, працівники служб збуту), причому з різним рівнем досвіду. Зрозуміло, що вони мають бути обізнані з проблемою, але детальне її знання є необов'язковим. Небажано, щоб до групи потрапляли начальники та їх підлеглі.

25 Система економічної інформації та вимоги, яким вона має відповідати

Під інформацією розуміють сукупність корисних відомостей, які є об'єктом збирання, реєстрації, зберігання, передавання й перетворення. Інформація -- це головний елемент будь-якої з функцій управління. Різновидом управлінської інформації є економічна інформація -- сукупність різних відомостей економічного характеру, що виникають при підготовці виробництва, в процесі виробничо-господарської діяльності і управління цією діяльністю.

Система економічної інформації -- це сукупність методів генерації, передавання і переробки інформації в усіх ланках економіки підприємства.

За рівнем виникнення і передавання економічна інформація характеризується своїм об'єктом і джерелом.

Система економічної інформації має відповідати таким вимогам:

1. Аналітичність -- забезпечення надходження даних з тією деталізацію, яка необхідна для управління.

2. Об'єктивність -- економічна інформація має об'єктивно відображати явища і об'єкти, що досліджуються.

3. Єдність економічної інформації, що надходить з різних джерел.

4. Оперативність -- швидкість надходження економічної інформації.

5. Раціональність (ефективність) -- економічна інформація має максимально повно забезпечити систему управління при мінімізації витрат на збирання, зберігання і використання даних.

26 Класифікація економічної інформації для аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства

Економічна інформація, що використовується для аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства може бути класифікована на такі основні групи.

За місцем утворення економічна інформація поділяється на зовнішню і внутрішню.

Зовнішня інформація є основою проведення аналізу і прогнозування умов зовнішнього середовища функціонування підприємства.

Внутрішня інформація за стадіями управління поділяється на нормативну, планову і облікову. Нормативна інформація містить нормативно-правову і нормативно-довідкову інформацію.

Планова інформація -- це дані поточних і перспективних планів і прогнозів підприємства.

Облікова інформація формується в процесі бухгалтерського обліку.

27 Інформаційне забезпечення економічного аналізу

В економічній літературі розглядаються дві основні проблеми, які зв'язані з організацією інформаційного забезпечення економічного аналізу: визначення потреб в інформації як особливому ресурсі для проведення аналізу; визначення джерел інформації для отримання первинних аналітичних даних.

Економічний аналіз базується на комплексному використанні даних різних джерел інформації, які поділяються на: планово-нормативні, облікові і позаоблікові.

У складі планово-нормативних джерел особливе значення приділяється бізнес-плану підприємства.

Важливим джерелом економічного аналізу є статистична облікова інформація.

Ведуча роль у інформаційному забезпеченні економічного аналізу належить бухгалтерському обліку і фінансовій звітності, де знаходять найбільш повне відображення і узагальнення господарські явища, процеси та їх результати.

Джерелами інформації облікового характеру є:

- первинні документи (використовуються для Проведення оперативного аналізу);

- регістри поточного обліку (аналітичного І синтетичного);

- форми фінансової звітності.

Інформаційна база аналізу, що формується на основі облікових даних, містить показники фінансового обліку і управлінського обліку.

Показники фінансової звітності поділяються на три основних блока:

1. Показники балансу.

2. Показники доходів, витрат і фінансових результатів.

3. Показники руху грошових коштів.

До позаоблікових джерел інформації належать такі документи:

1. Технічна і технологічна документація;

2. Матеріали спеціальних досліджень стану виробництва на окремих робочих місцях (хронометраж, фотографія тощо);

3. Матеріали внутрішнього і зовнішнього аудиту;

4. Протоколи зборів трудових колективів і засновників (акціонерів) підприємства;

5. Договори, контракти, рекламації тощо;

6. Усна інформація, яка одержана від робітників підприємства та ін.

28 Метод організації економічного аналізу

Організація аналізу має забезпечити мінімальний шлях збирання і обробки інформації. При цьому найважливішими є: раціоналізація технології аналітичного процесу, скорочення його циклу, підвищення якості аналітичної інформації, автоматизація, раціональна організація праці виконавців аналізу та постійне його вдосконалення.

При організації аналізу найбільш поширено застосовуються проектний і графічний методи.

Під проектуванням організації економічного аналізу розуміють докладну розробку точного порядку, організаційних форм і прийомів здійснення аналітичного процесу і праці виконавців. Проект складають з урахуванням конкретних умов і особливостей діяльності підприємства. Під час проекту уточнюють організаційну систему управління, ступінь автоматизації обробки економічної інформації.

Розробка проектів є трудомісткою роботою. Тому в організації економічного аналізу широко застосовують графічний метод, що передбачає складання переліку робіт за ходом аналітичного процесу, календаризованих планів робіт виконавців, розробку системи інформаційних зв'язків, визначення строків виконання робіт, надання графіку нормативного характеру.

Робота за графіком унаочнює взаємозв'язок елементів та об'єктів організації аналізу, скорочує строки виконання аналітичних робіт та подання результатної інформації.

Крім названих методів при організації аналізу застосовуються також сітьовий метод; анкетний метод, метод експертних оцінок та інші.

29 Кібернетична та технологічна системи аналізу

Економічний аналіз характеризується, з одного боку, як вид трудової діяльності людей у сфері управління, з іншого -- як вид інформації. Тому аналіз треба розглядати як систему у загальній інформаційній системі управління підприємством, яка перебуває у безперервному русі і розвитку.

При розгляді системи економічного аналізу найбільш характерними є кібернетичний і технологічний аспекти. У кібернетичному аспекті кожна система являє собою сукупність, що складається з трьох частин: вхід, процес, вихід. В цьому аспекті економічний аналіз є частиною економічної кібернетики і відповідно будується та організується на підставі кібернетичних методів.

Система економічного аналізу розподіляється на окремі самостійні частини -- підсистеми другого рівня: аналіз фінансового стану, аналіз фінансових результатів, аналіз реалізації продукції, аналіз використання виробничих ресурсів, аналіз витрат на виробництво та собівартості продукції та ін. Такий поділ за топологічною ознакою дає змогу правильно визначити відповідні завдання кожної підсистеми, передбачити організаційні моделі побудови роботи відповідного апарату.

Елементи підсистем, також як і система в цілому, мають кібернетичну будову: вхід, процес, вихід.

У технологічному аспекті система економічного аналізу розглядається як процес -- сукупність різних операцій. Такий аспект виявляється у технології рішення аналітичних задач, які мають особливості на різних рівнях управління, але разом з тим характеризуються загальними прийомами.

30 Принципи організації і послідовність процесу економічного аналізу

Під організацією економічного аналізу на підприємстві розуміють цілеспрямоване упорядкування і удосконалення методики і техніки аналізу, процесів збору первинної аналітичної інформації, її обробки, узагальнення і отримання відомостей, необхідних для управління підприємством.

Організація аналітичної роботи на підприємствах включає:

- розробку загальних планів (програм) конкретних аналітичних робіт;

- забезпечення аналітичного процесу (кваліфікаційне, методичне, інформаційне, технічне, програмне);

- порядок проведення аналітичних досліджень;

- способи виконання аналітичних робіт;

- загальне керівництво роботою виконавців аналізу;

- контроль за впровадженням у виробництво пропозицій, що зроблені за результатами аналізу.

Основними принципами організації економічного аналізу є:

1) Принцип цілісності.

2) Принцип всебічності.

3) Принцип динамічності.

4)Принцип обґрунтування розподілу обов'язків по проведенню економічного аналізу між окремими виконавцями.

5) Принцип адаптивності.

6) Принцип пропорційності.

31 Структура технології аналітичного процесу

Одним із важливих питань організації економічного аналізу є правильне визначення і систематизація її об'єктів, що можуть бути класифіковані на відповідні групи.

В основу відокремлення об'єктів першого рівня покладений двоаспектний підхід до організаційної побудови економічного аналізу. По-перше, це технологічний процес, що являє собою сукупність певних операцій; по-друге, -- особистий вид діяльності колективу людей. І те, і інше вимагає упорядкування у часі і просторі. Таким чином, об'єктами організації економічного аналізу першого рівня є технологія аналітичного процесу та робота його виконавців.

Економічний аналіз має свою власну технологічну структуру. Йому відповідає певна технологічна схема збору, обробки даних про фінансово-господарську діяльність підприємства і отримання результатної інформації для прийняття управлінських рішень.

Основою технології економічного аналізу є аналітичні операції. Аналітична операція -- це дія над економічними даними або інформацією з метою розрахунку відхилень їх фактичного значення від визначених критеріїв, виявлення причин таких відхилень, їх кількісного впливу, тобто одержання різних проміжних або кінцевих (вихідних) аналітичних показників, які використовуються для прийняття управлінських рішень.

Аналітичні операції поділяють на три типи:

- механічні;

- переробні;

- творчі.

32 Організація аналітичного процесу на різних етапах

Організаційно-аналітичний процес складається з трьох етапів: підготовчого, основного (аналітична обробка даних) та заключного (узагальнення результатів аналізу і розробка пропозицій.

Головне значення підготовчого стану технології аналітичного процесу полягає в тому, що він забезпечує реалізацію основного етапу відповідно до вимог управління.

Важливою умовою, що забезпечує ефективність економічного аналізу, є планомірний характер його проведення. План економічного аналізу може мати таку структуру:

- розділи господарської діяльності;

- об'єкти аналітичного дослідження;

- терміни проведення аналізу і його виконавці;

- особи, відповідальні за виконання певних розділів аналізу.

Програма аналізу є розвитком його плану і основою формування технології аналітичного процесу.

Важливим моментом підготовчого етапу аналізу є формування вхідної аналітичної інформації, від достовірності якої залежить об'єктивність аналітичних висновків.

На основному етапі аналітичного дослідження дається загальна оцінка стану об'єкта аналізу і зміни відповідних показників діяльності підприємства з використанням прийомів порівняння, динамічних рядів та ін.

Розроблені на заключному етапі аналізу пропозиції і заходи мають сприяти удосконаленню виробництва і поліпшенню роботи підприємства.

33 Організація аналітичних номенклатур, носіїв інформації та їхнього руху

На кожному етапі аналітичного процесу об'єктами його організації є:

- аналітичні номенклатури;

- носії аналітичних номенклатур;

рух носіїв аналітичних номенклатур.

Аналітична номенклатура - це перелік вхідних, проміжних і результатних аналітичних даних.

Кожна аналітична номенклатура повинна бути зафіксована па будь-якому матеріальному (технічному) носії.

Важливішим моментом аналітичного процесу є вибір форми внутрішніх носіїв аналітичної інформації (аналітичних таблиць), що вимагає знання суттєвості явищ, які вивчаються, методики їх аналізу, правил оформлення таблиць.

Методика і техніка вибору форм носіїв аналітичних номенклатур має такі особливості:

1. Зовнішні форми і носії аналітичної інформації формуються за межами аналітичної системи і практично вступають у аналітичний процес готовими.

2. Розробка внутрішніх форм та носіїв аналітичної.

3. Вибір техніки складання внутрішніх носіїв аналітичних номенклатур залежить від наявності технічних засобів, організаційної та обчислювальної техніки.

34 Форми організації та виконавці економічного аналізу

Форма організації економічного аналізу -- це форма розподілення праці, що передбачає розподіл всього комплексу аналітичних робіт між виконавцями.

Аналіз господарської діяльності на підприємствах організовано децентралізовано.

Одним з основних питань, що зв'язане з організацією аналізу, є питання про його спеціалізацію. У процесі проведення аналізу склалася спеціалізація трьох видів.

1. Функціональна спеціалізація --- обособлення робіт щодо ведення аналізу. При цьому на підприємстві створюється спеціальна служба. Керівництво аналітичною роботою здійснює головний економіст. Такий вид спеціалізації є найбільш перспективним на великих підприємствах при наявності великого обсягу аналітичної інформації.

2. Предметна спеціалізація -- розподіл аналітичної роботи між різними функціональними підрозділами і службами підприємства. Така спеціалізація є найбільш доцільною на невеликих підприємствах. При цьому керівництво аналітичною роботою здійснює начальник планового відділу або головний бухгалтер.

3. Предметно-функціональна (змішана) спеціалізація, яка мас такі особливості.

Спеціальна служба виконує аналітичні роботи, що пов'язані з перспективними проблемами підприємства, визначенням стратегії його розвитку. У функціональних відділах і підрозділах підприємства ведеться поточна аналітична робота. Такий вид спеціалізації є характерним для великих зарубіжних фірм.

35 Основи організації комп'ютерної обробки економічної інформації для аналізу господарської діяльності

В теперішній час об'єктивною необхідністю стає автоматизація економічного аналізу на базі ЕОМ (ПЕОМ). Це обумовлено, з одного боку, особливостями теперішнього періоду розвитку економіки, з другого боку, -- бурхливим розвитком технічних можливостей сучасних ЕОМ (ПЕОМ).

Найбільш ефективною організаційною формою використання ПЕОМ є створення на їх базі автоматизованих робочих місць (АРМ) бухгалтерів, економістів, аналітиків та інших спеціалістів. АРМ аналітика -- це фахово орієнтована мала обчислювальна система, призначена для автоматизації робіт з аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства.

Складним питанням організації комп'ютерної обробки економічної інформації є формування баз даних для аналітичних розрахунків. Цей процес може відбуватися за такими напрямками:

- збирання даних у вигляді паперових документів і формування їх в електронній формі;

- збирання даних на машинних носіях, які перезаписуються в базу даних підприємства і підтримуються в актуальному стані;

- використання комп'ютерних мереж, баз і банків даних спеціального призначення для автоматизованого формування в базі даних підприємства зовнішньої статистичної та комерційної інформації, результатів аналітичних досліджень.

Локальні обчислювальні мережі АРМ спеціалістів можуть формувати внутрішню інформацію на трьох рівнях: 1) АРМ у цехах, дільницях і на складах; 2) АРМ функціональних відділів підприємства; 3) АРМ директора та інших керівників.

36 Класифікація видів економічного аналізу за місцем проведення, об'єктами управління, методикою і обсягом дослідження

Для правильного розуміння змісту і завдань економічного аналізу важливе значення має його класифікація.

Економічний аналіз класифікується за різними ознаками. За місцем проведення економічний аналіз поділяється на:

1) внутрішньогосподарський аналіз, об'єктом якого є підприємство і його структурні підрозділи;

2) міжгосподарський аналіз, який вивчає показники роботи підприємства порівняно з показниками інших підприємств.

За об'єктами управління виділяють такі види аналізу:

1) техніко-економічний аналіз;

2) фінансово-економічний аналіз;

3) соціально-економічний аналіз;

4) економіко-статистичний аналіз;

5) економіко-екологічний аналіз;

6) маркетинговий аналіз.

За методикою дослідження об'єктів і призначенням результатів економічний аналіз поділяється на:

1) порівняльний аналіз, у процесі якого звітні показники діяльності підприємства порівнюються з плановими, даними попередніх періодів, передових підприємств;

2) факторний аналіз, завданням якого є виявлення величини впливу факторів на зміну результативних показників;

3) діагностичний аналіз, який спрямований на встановлення характеру порушень нормативного ходу економічних процесів на основі типових ознак, характерних тільки для даного порушення;

4) маржинальний аналіз, особливістю якого є оцінка і обґрунтування ефективності управлінських рішень у бізнесі на основі взаємозв'язку обсягу продажу, собівартості і прибутку і розподілу витрат на постійні і змінні;

5) економіко-математичний аналіз, який дозволяє вибрати найбільш оптимальний варіант рішення економічної задачі;

6) стохастичний аналіз, який вивчає стохастичні залежності (непрямі зв'язки) між економічними явищами і процесами;

7) функціонально-вартісний аналіз, який проводиться з метою виявлення резервів зниження витрат за рахунок ефективніших варіантів виробництва, ліпшого співвідношення між споживчою вартістю виробу та витратами на його виготовлення, і базується на пошуку способів зниження матеріало- енерго- і трудомісткості продукції.

Залежно від повноти програми (обсягу дослідження) економічний аналіз поділяється на:

1) комплексний аналіз, який охоплює всі сторони фінансово-господарської діяльності підприємства;

2) тематичний аналіз, спрямований на дослідження найбільш актуальних для даної ситуації об'єктів.

За охопленням вивчених об'єктів виділяють наступні види аналізу:

1) суцільний аналіз -- висновки за його результатами формуються після вивчення всіх без виключення об'єктів;

2) вибірковий аналіз -- висновки формуються за результатами дослідження тільки частини об'єктів.

Важливе значення також має класифікація економічного аналізу за часом проведення (перспективний і ретроспективний аналіз); за особливостями формування Інформаційної бази (внутрішній і зовнішній аналіз); за змістом та характером проведення (фінансовий і управлінський аналіз).

37 Особливості організації перспективного і ретроспективного аналізу

За часом дослідження процесів і явищ економічний аналіз поділяють на перспективний і ретроспективний.

Перспективний аналіз -- це аналіз результатів господарської діяльності з метою визначення їхніх можливих значень у майбутньому. Такий аналіз проводиться до здійснення господарських операцій. Його завданнями с: прогнозування господарської діяльності; наукове обґрунтування перспективних планів; оцінка очікуваного виконання плану.

Перспективний аналіз спрямований на обґрунтування економічної стратегії управлінських рішень, перспективних і планових прогнозів; дослідження забеспеченості підприємства матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами перед початком виробництва; опрацьовування запобіжних щодо можливих недоліків заходів; виявлення причин та факторів, які можуть негативно впливати на результати діяльності підприємства; вивчення попиту на продукцію і дослідження портфелю замовлень.

Основна функція перспективного аналізу -- сприяння підвищенню ефективності виробництва, його інтенсивності і конкурентоспроможності підприємства.

Важливе значення для підприємства в умовах ринкової економіки має стратегічний аналіз, який використовується для визначення основних довгострокових тенденцій і факторів розвитку господарської діяльності, оцінки можливих варіантів майбутнього підприємства і його стратегічних альтернатив. Стратегічний аналіз забезпечує вибір найоптимальніших перспективних рішень.

Ретроспективний аналіз використовується для: контролю за виконанням плану; виявлення внутрішньогосподарських резервів; об'єктивної оцінки результатів діяльності підприємства. Він проводиться після здійснення господарських операцій.

Методика ретроспективного аналізу спрямована на: порівняння фактичних результатів діяльності; визначення величини впливу факторів на зміну результатів діяльності підприємства; підрахунок резервів підвищення ефективності виробництва; визначення шляхів мобілізації знайдених резервів.

Ретроспективний аналіз поділяється на оперативний і підсумковий.

Оперативний аналіз використовується для виявлення недоліків, визначення їх впливу на господарські процеси, застосування засобів для усунення небажаних наслідків, прийняття оперативних управлінських рішень. Оперативний аналіз проводиться одразу після здійснення господарських операцій, зміни ситуацій за короткі проміжки часу (зміна, доба і т.п.).

Джерелами інформації для оперативного аналізу є: первинна документація; дані оперативного обліку; матеріали особистого спостереження. Методика оперативного аналізу спрямована на дослідження переважно натуральних показників.

Значення оперативного аналізу полягає в тому, що він дозволяє своєчасно виявляти причину недоліків у роботі підприємства, їхніх конкретних винуватців і оперативно застосовувати відповідні заходи для усунення виявлених недоліків.

Підсумковий аналіз здійснюється після закінчення певного циклу господарської діяльності та одержання відповідної звітності. На відміну від оперативного аналізу він проводиться на всіх рівнях економіки.

Підсумковий аналіз досліджує вартісні показники за даними бухгалтерського обліку і фінансової звітності, тому він характеризується точністю розрахунків і вірогідністю вихідної аналітичної інформації.

Значення підсумкового аналізу полягає в тому, що він комплексно вивчає господарську діяльність підприємства; уможливлює виявлення внутрішньогосподарських резервів, мобілізацію знайдених резервів у майбутніх періодах; є основою перспективного аналізу. Основним недоліком підсумкового аналізу є те, що виявлені за його результатами резерви означають назавжди загублені можливості підвищення ефективності виробництва, оскільки відносяться до минулих періодів.

38 Зміст і завдання внутрішнього і зовнішнього аналізу

За організацією проведення та суб'єктами економічний аналіз поділяється на зовнішній і внутрішній.

Зовнішній аналіз проводиться за межами підприємства зацікавленими користувачами за даними фінансової звітності підприємства. Внутрішній аналіз проводиться на підприємстві менеджерами, робітниками функціональних підрозділів та іншими суб'єктами з використанням усієї сукупності економічної інформації.

Таким чином, особливостями зовнішнього аналізу є:

- численність суб'єктів аналізу -- користувачів інформації про діяльність підприємства;

- різноманітність цілей і інтересів суб'єктів аналізу;

- наявність типових методик аналізу для підприємств усіх галузей;

- орієнтація аналізу тільки на зовнішню фінансову звітність підприємства;

- обмеженість задач аналізу як наслідок попереднього фактора;

- максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів інформації про діяльність підприємства.

Особливостями внутрішнього аналізу є:

- орієнтація аналізу на керівництво підприємства;

- використання всіх джерел інформації для аналізу;

- відсутність регламентації;

- комплексність аналізу, вивчення всіх сторін діяльності підприємства;

- максимальна закритість результатів аналізу.

Задачі, що вирішуються в рамках внутрішнього аналізу, можуть бути класифіковані на дві основні групи: контрольно-аналітичні і власно-аналітичні задачі. До першої групи задач відносяться ті з них, що розв'язуються в процесі ретроспективного аналізу на базі оперативної і підсумкової облікової інформації. Ці задачі розглядаються з погляду виконання аналізом контрольних функцій і їхнє рішення спрямоване, головним чином, на:

- визначення відхилень від планових завдань і причин, що викликали ці відхилення, на

- базі оперативної інформації з метою прийняття оперативних управлінських рішень;

- визначення відхилень від плану й оцінку впливу факторів на ці відхилення на основі

- підсумкової інформації з метою розробки заходів, спрямованих на усунення дії

- негативних факторів у майбутньому, тобто прийняття поточних і перспективних управлінських рішень;

- оцінку результатів реалізації управлінських рішень.

Друга група задач охоплює складання прогнозів, оцінку перспективних варіантів розвитку підприємтсва, дослідження його внутрішнього і зовнішнього середовища, що складає зміст перспективного і стратегічного аналізу.

39 Основні напрямки управлінського і фінансового аналізу

економічний управлінський фінансовий аналіз

Тенденція розподілу економічного аналізу на фінансовий та управлінський з'явилася у зв'язку з відповідним поділом бухгалтерського обліку. Основні напрямки фінансового та управлінського економічного аналізу наведені на рис. 7.2.

40 Системний підхід до аналізу господарської діяльності

Особливостями методики економічного аналізу є системний підхід до комплексного вивчення діяльності підприємств. Системний підхід до економічного аналізу розроблено на основі концептуальних засад та принципів системного аналізу. Проте, ці поняття нетотожні. Системний підхід як методологічна основа економічного аналізу базується на вивченні об'єктів як складних систем, які об'єднують багато елементів. Для вивчення стану та якісних змін досліджуваних систем розроблено досить складний математичний апарат, який в наступний час не адаптовано до економічних розрахунків, що обумовило не використання на практиці методів системного аналізу. Тому стосовно економічних досліджень, системний підхід передбачає в першу чергу послідовність виконання аналітичних процедур. При економічному аналізі діяльності підприємства всі аналітичні процедури можна об'єднати у шість етапів.

На першому етапі об'єкт дослідження представляється як система, для якої визначають мету й умови функціонування. Господарську діяльність підприємства можна розглядати як систему, що складається з трьох взаємозалежних елементів: ресурсів, виробничого процесу і готової продукції. Входом цієї системи є матеріально-речовинні потоки ресурсів (засобів і предметів праці) і потоки трудових ресурсів; виходом -- матеріально-речовинні потоки готової продукції. Виробничий процес переводить вхід системи в її вихід, тобто в результаті виробничого процесу виробничі ресурси, з'єднуючись, стають готовою продукцією.

Метою роботи підприємства є прибутковість та рентабельність. Задача аналізу -- розглянути всі часткові фактори, які забезпечують більш високий рівень рентабельності. Економічний принцип діяльності підприємства -- забезпечення або максимальний випуск продукції при даних витратах ресурсів, або альтернативне заданого випуску продукції при мінімальній витраті ресурсів. Умови функціонування підприємства визначаються системою довгострокових економічних нормативів оподатковування і зовнішньоекономічних зв'язків підприємства, тобто ринком фінансування, ринком купівлі і ринком продажу.

Для проведення економічного аналізу діяльності підприємств необхідна розробка якісних характеристик економіки підприємства -- системи синтетичних і аналітичних показників. Добір показників, що характеризують діяльність підприємства, здійснюється на другому етапі аналізу.

На третьому етапі проведення економічного аналізу складається загальна схема системи, установлюються головні компоненти, функції, взаємозв'язки, розробляється схема підсистем, що показує супідрядність їхніх елементів.

На основі інформаційної моделі господарської діяльності, тобто моделі формування економічних факторів і показників, складається загальна блок-схема комплексного економічного аналізу, класифікуються фактори і показники, формалізуються зв'язки між ними.

При системному підході до економічного аналізу особлива увага приділяється дослідженню взаємного зв'язку й обумовленості його окремих розділів, показників і факторів виробництва. Знання факторів виробництва, їхніх взаємозв'язків, уміння визначити їхній вплив на окремі показники виробничої діяльності дозволяють впливати на рівень показників за допомогою керування факторами. Тому на четвертому етапі системного аналізу господарської діяльності визначаються всі основні взаємозв'язки і фактори, що дають кількісні характеристики.

На практиці звичайно обмежуються розглядом кінцевого числа факторів, що залежить від суб'єкта аналізу, від задач самого аналізу, технічних можливостей.

На п'ятому етапі будується модель системи на основі інформації, отриманої на попередніх етапах. У неї вводять конкретні дані про роботу якого-небудь підприємства й одержують параметри моделі в числовому вираженні.

Завершальний шостий етап аналізу -- робота з розробленою моделлю. Цей етап містить у собі об'єктивну оцінку результатів господарської діяльності, комплексне виявлення резервів для підвищення ефективності виробництва.

Головна цінність системного економічного аналізу полягає в тому, що в процесі його проведення будується логіко-методо-логічна схема, що відповідає внутрішнім зв'язкам показників і факторів, що відкриває широкі можливості для застосування електронної обчислювальної техніки і математичних методів.

41 Поняття та загальна схема комплексного економічного аналізу

Під комплексним економічним аналізом розуміють всебічне дослідження економіки підприємства на основі вивчення системи економічних показників з урахуванням факторів, які впливають на результати діяльності підприємства. Це багатоетапний процес аналітичного дослідження результатів усіх видів діяльності підприємства, який охоплює всі стадії відтворюючого процесу на підприємстві. Очевидно, що для проведення такого дослідження необхідно проаналізувати численну кількість показників, які характеризують різноманітні об'єкти аналізу. Для проведення точних розрахунків та одержання змістовних висновків, які відображують реальні економічні процеси на підприємстві, необхідно враховувати складні зв'язки та підпорядкованність факторів-показників господарської діяльності.