Оборотні кошти є одній з основних частин майна підприємства. Стан і ефективність їх використання одна з основних умов успішної діяльності підприємства. Розвиток ринкових відносин визначає нові умови їх організації. Інфляція, неплатежі і інші кризові явища вимушують підприємства змінювати свою політику по відношенню до оборотних коштів, шукати нові джерела поповнення, вивчати проблему ефективності їх використання.

Оборотні кошти і політика управління ними, важливі, перш за все, з погляду забезпечення безперервності і ефективності поточної діяльності підприємства. Механізм формування і ефективного використання оборотних коштів викликає інтерес і у теоретиків, і у практиків, саме тому даному питанню присвячено достатньо багато наукових робіт.

На основі аналізу економічної літератури, на наш погляд, в проблемі дослідження оборотних коштів необхідно розглянути ряд ключових моментів [1, 2, 15, 13, 16]:

1) визначення значень термінів «оборотні кошти», «оборотний капітал», «оборотні активи» в економічній літературі;

2) визначення складу і структури обігових коштів підприємства;

3) розглянути основні підходи до класифікації обігових коштів;

4) розглянути основні підходи до управління обіговими коштами.

Достатньо часто в сучасній економічній літературі поняття «обігові кошти», «оборотний капітал», «оборотні активи» ототожнюються [3]. Так, наприклад, в роботах В.В, Ковальова [16, 17], І. А. Бланка [2], присвячених фінансовому аспекту формування і використання засобів підприємства, уживається термін «оборотний капітал», який трактується як частина капіталу підприємства, яка належить власникові і направлена на забезпечення підприємства оборотними коштами. В той же час, з бухгалтерської точки зору оборотні активи переставляють собою оборотні кошти підприємства, які відбиваються в активі балансу. У нормативному документі П(С) БУ №2 «Баланс» оперують поняттям «Оборотні активи», які визначаються як «грошові кошти і їх еквіваленти, не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації або споживання в течії операційного циклу, або в перебігу дванадцяти місяців з дати Балансу». Проте, на наш погляд, «оборотний капітал» і «оборотні активи» взаємозв'язані поняття, проте не аналогічні. Розмір оборотного капіталу свідчить про те, наскільки діяльність підприємства забезпечена власними фінансовими ресурсами, тобто наскільки сума оборотних активів підприємства перевищує суму його короткострокових зобов'язань. Таким чином, оборотний капітал указує на джерела фінансування оборотних активів.

Термін «оборотні кошти» В.В. Ковальов [16], відносить до фінансової категорії і визначає їх як «активи підприємства, поновлювані з певною регулярністю для забезпечення поточної діяльності, вкладення в яких як мінімум одноразово обертаються протягом року або одного виробничого циклу». Такі дослідники, як А. Р. Завгородній, Н. М. Грабова, А. Ш. Маргуліс, Ст. Ст. Ріпин [22] під обіговими коштами розуміють грошові ресурси, які авансуються до оборотних виробничих фондів і фондів обертання для забезпечення безперервності процесу виробництва і реалізації продукції.

Обігові кошти (оборотний капітал) - це кошти, витраченні на придбання чи виготовлення оборотних активів підприємства, які необхідні для забезпечення на підприємстві неперервності процесу виробництва і реалізації продукції та отримання прибутку.

Оборотні (обігові) активи - це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи підприємства, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом двадцяти місяців з дати складання балансу підприємства. До оборотних активів підприємства належать: запаси сировини, матеріалів, напівфабрикатів; залишки незавершеного виробництва; запаси готової продукції; поточна дебіторська заборгованість; поточні фінансові інвестиції; грошові кошти та їх еквіваленти; витрати майбутніх періодів; інші види оборотних активів. Оборотні активи використовуються в основній, операційній, іншій звичайній та надзвичайній діяльності суб'єктів господарювання.

Обігові кошти підприємства класифікують за такими основними ознаками:

а) за джерелами формування:

власні обігові кошти,що сформовані підприємством за рахунок власних джерел фінансування;

залучені обігові кошти - сформовані підприємством за рахунок залучених джерел фінансування.

б) за участю в процесі виробництва і реалізації продукції:

оборотні фонди, до яких належить частина обігових коштів, що обслуговують процес виробництва продукції, тобто обігові кошти вкладені у виробничі запаси (сировину, матеріали, напівфабрикати, МШП) та у виробництво (незавершене виробництво, напівфабрикати власного виробництва, витрати майбутніх періодів);

фонди обігу, які включають ту частину обігових коштів, що обслуговує процес реалізації продукції, тобто обігові кошти вкладені у готову продукцію, грошові кошти та їх еквіваленти, дебіторську заборгованість.

в) за способом обґрунтування потреби:

нормовані обігові кошти, до яких належать виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція на складах;

ненормовані обігові кошти - (грошові кошти та їх еквіваленти, дебіторська заборгованість тощо).

Склад обігових коштів підприємства показано на рис.1.1.

Питома вага вартості окремих складових обігових коштів підприємства у загальній їх вартості характеризує їхню структуру. Структура обігових коштів має свої особливості на підприємствах різних галузей економіки держави. Для забезпечення ефективності функціонування кожного підприємства важливо визначити і встановити оптимальний склад і структуру його обігових коштів.

Формування обігових коштів підприємства має ґрунтуватися на таких основних принципах: самостійного розпорядження своїми обіговими коштами; визначення оптимальної потреби обігових коштів через їх нормування; використання раціональних джерел фінансування обігових коштів; контроль і аналіз ефективності використання обігових коштів з метою прискорення їх обертання.

Підприємства формують обігові кошти за рахунок власних і залучених фінансових ресурсів. До власних джерел фінансування обігових коштів належить статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал, цільові фонди, нерозподілений прибуток, сталі пасиви тощо.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис 1.1. Склад обігових коштів підприємства

У період створення підприємства обігові кошти формуються за рахунок частки коштів його статутного (пайового, акціонерного) капіталу. У процесі експлуатації обігові кошти підприємства поповнюються за рахунок таких власних джерел фінансування як: нерозподілений прибуток, дотації, субсидії тощо, а також коштів, які можна прирівнювати до власних - цільове фінансування, сталі пасиви. Сталі пасиви - це залучені підприємством кошти, що формально йому не належать, але за прийнятою системою розрахунків постійно перебувають у розпорядженні підприємства. До сталих пасивів належать: перехідна заборгованість із заробітної плати, відрахувань у страхові фонди, до бюджету (у межах встановлених термінів їх сплати), забезпечення майбутніх витрат і платежів тощо.

За рахунок власних джерел формують мінімальну частину обігових коштів підприємства.

У процесі виробничо-господарської діяльності підприємства виникає потреба в залученні додаткових фінансових ресурсів для фінансування його тимчасових витрат у зв'язку з сезонністю виробництва, збільшенням обсягу виробництва і реалізації продукції, розширенням її асортименту, зміною умов розрахунків із постачальниками і покупцями тощо. У таких випадках підприємство поповнює обігові кошти за рахунок залучених джерел фінансування, до яких належать короткотермінові кредити банків (строком до 1 року), комерційні кредити, інші види кредиторської заборгованості, в тому числі і оформлені виданими векселями.

Застосування різних джерел фінансування обігових коштів впливає на швидкість їх обертання, на витрати підприємства та його фінансові результати.

Виходячи з того, що в процесі функціонування засобу праці і предмети праці по-різному і різною мірою переносять свою вартість на вартість вироблюваного продукту, обумовлено ділення виробничих фондів на основних і оборотних [28]. Оборотні виробничі фонди обслуговують сферу виробництва і повністю переносять свою вартість на вартість готової продукції, змінюючи первинну форму в процесі одного виробничого циклу. У своєму обороті оборотні фонди послідовно приймають грошову, продуктивну і товарну форми, що відповідає їх діленню на виробничі фонди і фонди звернення.

Оборотними фондами є частина виробничих фондів або грошова оцінка тих засобів виробництва, предметів праці, які беруть участь лише в одному виробничому циклі, повністю споживаються там і переносять цілком свою вартість на виготовлений продукт. Це сировина, основні і допоміжні матеріали, купувальні напівфабрикати і комплектуючі вироби, паливо, запасні частини, що малоцінні і швидко зношуються предмети (МБП), незавершене виробництво (НЗП). До оборотних фондів також відносяться витрати майбутніх періодів, т. е. витрати, які проводяться в справжньому періоді, але будуть віднесені на собівартість продукції в подальших періодах. Структура оборотних фондів залежить, перш за все, від специфіки галузі в якій функціонує підприємство. Вони визначаються багатьма чинниками виробничого, економічного і організаційного порядку.

Фондами звернення є грошові ресурси, необхідні в процесі реалізації готового продукту і придбання нових предметів праці. Фонди звернення включають: готову продукцію, грошові кошти і засоби в розрахунках.

Необхідно відзначити, що оборотні кошти підприємства відбиваються в активі балансу. Оборотні кошти представлені декількома статтями: запаси, дебіторська заборгованість, грошові кошти і витрати майбутніх періодів. До статті запаси відносяться: фактична собівартість сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, купувальних напівфабрикатів, тари, незавершеного виробництва (НЗВ), готової продукції, товарів, малоцінних і быстроизнашивающихся матеріалів (МШП). Залежно від галузевої приналежності підприємства питома вага статей може відчутно варіюватися. Оцінка запасів сировини і матеріалів може здійснюється декількома методами, відповідно до П(С) БУ № 9 [22]. По статті «Незавершене виробництво» показуються всі витрати на продукцію, по якій виробничий процес ще не завершений. Підприємство має право вибрати один із способів оцінки, відобразив це в обліковій політиці: за фактичною собівартістю, за нормативною виробничою собівартістю, по прямих статтях витрат, за вартістю спожитої сировини і матеріалів. По статті «Готова продукція» показується фактична собівартість залишку закінчених виробництвом і минулих випробування виробів.

«Дебіторська заборгованість» складається з двох підрозділів, в яких відбивається заборгованість фізичних і юридичних осіб даному підприємству. Її умовно можна розділити на нормальну і невиправдану. Нормальна дебіторська заборгованість виникає унаслідок вживаних форм розрахунків за товари і послуги. Невиправдана виникає в результаті недоліків в роботі підприємства, при виявленні недостач, розкрадань і т. п. Наявність крупної дебіторської заборгованості слід розглядати як чинник, що негативно впливає на фінансовий стан підприємства. Крім того, відзначимо, що дебіторська заборгованість відбивається в двох підрозділах, залежно від термінів її погашения:1) протягом 12 місяців після звітної дати; 2) більш ніж 12 місяців після звітної дати. Необхідно окремо відзначити, що дебіторська заборгованість є за своєю природою двоякою: з одного боку, це джерело потенційного доходу, з іншого боку - підприємство може винести не всякий розмір дебіторської заборгованості.

У статті «Грошові кошти» показують залишки грошових коштів в касі, на розрахункових і валютних рахівницях в банках, в акредитивах, чекових книжках і тому подібне Відповідно до законодавства підприємства зобов'язані тримати вільні грошові кошти в банці на своїх поточних рахівницях.

1.2 Стратегічні цілі і тактичні завдання управління обіговими коштами на рівні підприємства

Якщо величина оборотного капіталу занижена, то таке підприємство буде постійно зазнавати нестачу коштів, мати низький рівень ліквідності, перебої у виробничому процесі, втрату прибутку. Навпаки, чим більше перевищення поточних активів над поточними зобов'язаннями, тим вище ліквідність підприємства, однак, збільшення величини оборотних коштів у порівнянні з оптимальною потребою в них викликає вповільнення їхньої оборотності й також знижує величину прибутку.

Негативно на фінансову стабільність підприємства надає прийнята в країні схема розрахунків по податках і платежах перед державними органами. Так, наприклад, встановлені на законодавчо рівні традиційні нарахування на фонд оплати праці (ФОТ) і утримання з фонду оплати праці. Підприємство має право виплатити працівникам заробітну плату тільки, у разі сплати всіх нарахувань на ФОТ, а це в середньому складає 36% понад заборгованість перед працівниками. Такий механізм розрахунку з державними органами страхування викликає зростання заборгованості по заробітній платі, а, отже, і зростання кредиторської заборгованості, що знижує розмір власних оборотних коштів. У зв'язку з цим необхідно згадати і розрахунки по податку на додану вартість (ПДВ). Заборгованість держави перед підприємствами утримується на балансі роками і, в результаті, списується як безнадійна. Ці факти викликають появу тіньових схем розрахунків підприємств між собою, і розрахунками підприємства зі своїми співробітниками.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.2. Схема впливу факторів на оборотність обігових коштів

Комплексна політика управління оборотними коштами містить у собі управління поточними активами й поточними пасивами підприємства й зводиться до вирішення наступних завдань:

· перетворення поточних фінансових потреб підприємства в негативну величину (під поточними фінансовими потребами розуміють різницю між поточними активами (але без грошових коштів) і поточними пасивами; це поняття можна також визначити як недолік/надлишок власних оборотних коштів);

· прискорення оборотності оборотних коштів підприємства;

· вибір найбільш підходящого для підприємства типу політики комплексного оперативного управління поточними активами й пасивами.

Моделі управління оборотним капіталом

Суть політики управління оборотним капіталом полягає у визначенні достатнього рівня й раціональної структури поточних активів й у визначенні величини й структури джерел їхнього фінансування.

Можна виділити три основні моделі управління оборотними коштами.

Агресивна модель - підприємство не ставить обмежень у нарощуванні поточних активів, має значні кошти , запаси сировини й готової продукції, істотну дебіторську заборгованість - у цьому випадку питома вага поточних активів у складі всіх активів високий, а період оборотності оборотних коштів тривалий.

Така політика управління поточними активами не може забезпечити підвищену економічну рентабельність активів, але практично виключає питання зростання ризику технічної неплатоспроможності.

Агресивній моделі управління поточними активами відповідає агресивна модель управління поточними пасивами, при якій у загальній сумі пасивів переважають короткострокові кредити. При цьому у підприємства підвищується рівень ефекту фінансового важеля. Витрати підприємства на виплату відсотків по кредитах ростуть, що знижує рентабельність і створює ризик втрати ліквідності.

Консервативна модель - підприємство стримує ріст поточних активів - і тоді питома вага поточних активів у загальній сумі активів низький, а період оборотності оборотних коштів короткий. Таку політику ведуть підприємства або в умовах достатньої визначеності ситуації, коли обсяг продажів, строки надходжень і платежів, необхідний обсяг запасів і точний час їхнього споживання і т.д. відомі заздалегідь, або при необхідності строгої економії.

Така політика управління поточними активами забезпечує високу економічну рентабельність активів, але несе в собі підвищений ризик виникнення технічної неплатоспроможності у випадку непередбачених ситуацій при реалізації продукції або при помилці в розрахунках.

Ознакою консервативної політики управління поточними пасивами служить відсутність або дуже низька питома вага короткострокового кредиту в загальній сумі всіх пасивів підприємства. Всі активи при цьому фінансуються за рахунок постійних пасивів (власних засобів і довгострокових кредитів і позик).

Помірна модель - підприємство займає проміжну, "центристську" позицію - при цьому поточні активи становлять приблизно половину всіх активів підприємства, період оборотності оборотних коштів має усереднену тривалість. У цьому випадку і економічна рентабельність активів, і ризик технічної неплатоспроможності перебувають на середньому рівні.

Для помірної політики управління поточними пасивами характерний середній рівень короткострокового кредиту в загальній сумі пасивів підприємства.

Помірна політика управління оборотними коштами являє собою компроміс між агресивною й консервативною моделлю.

Вибір відповідних джерел фінансування оборотних активів в остаточному підсумку визначає співвідношення між рівнем ефективності використання капіталу й рівнем ризику фінансової стійкості й платоспроможності підприємства. З урахуванням цих факторів і будується політика управління фінансуванням оборотних коштів.

Якщо при незмінному обсязі короткострокових фінансових зобов'язань буде рости частка оборотних активів, фінансованих за рахунок власних джерел і довгострокового позикового капіталу, то в цьому випадку буде підвищуватися фінансова стійкість підприємства, але знижуватися ефект фінансового важеля й рости середньозважена вартість капіталу в цілому (тому що процентна ставка по довгострокових позиках у силу більшого їхнього ризику вище, ніж по короткострокових позиках).

Відповідно, якщо при незмінній участі власного капіталу й довгострокових позик у формуванні оборотних активів буде рости сума короткострокових фінансових зобов'язань, то в цьому випадку може бути знижена загальна середньозважена вартість капіталу, досягнуте більше ефективне використання власного капіталу (за рахунок зростання ефекту фінансового важеля), але при цьому буде знижуватися фінансова стійкість і платоспроможність підприємства (за рахунок зростання обсягу поточних зобов'язань і збільшення частоти виплат боргу).

2. ОЦІНКА СТАНУ ТА ДЖЕРЕЛ ФОРМУВАННЯ ОБІГОВИХ КОШТІВ ВАТ "ПИВЗАВОД "РОГАНЬ"

2.1 Комплексний аналіз фінансового стану підприємства

В якості об'єкта дослідження обрано Відкрите Акціонерне Товариство "Пивзавод "Рогань". Предметом господарської діяльності Товариства є:

- виробництво та реалізація безалкогольних напоїв;

- надання послуг населенню;

- торгово-закупівельна діяльність;

- науково-технічна діяльність;

- виробництво та реалізація пива, алкогольних i слабоалкогольних напоїв;

- виробництво та реалізація продуктів харчування i харчових добавок.

Ліквідність та платоспроможність одні з ключових показників які характеризують фінансовий стан підприємства. Таким чином, проведемо аналіз показників ліквідності підприємства ВАТ "Пивзавод "Рогань". Результати розрахунків показників ліквідності підприємства наведено у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Аналіз ліквідності підприємства ВАТ "Пивзавод "Рогань"за 2006-2008

В процесі аналізу ліквідності балансу нами було встановлено наступне. Показник загальної ліквідності характеризує, наскільки обсяг короткострокових зобов'язань і розрахунків можна погасити за рахунок усіх ліквідних активів, на досліджуваному підприємстві цей показник складає значення більше одиниці, що свідчить про можливість підприємства розрахуватися за свої поточні зобов'язання. Але на протязі проаналізованого період цей показник зменшується, що свідчить про погіршення фінансового стану підприємства.

Показник проміжної ліквідності характеризує, як швидко короткострокові зобов`язання можуть бути погашені високоліквідними активами. Оптимальне значення показника повинна становити 1,5, але у той же час досить прийнятним вважається його значення на рівні 0,7 - 0,8. На досліджуваному підприємстві цей показник у 2006 -2008р не знаходиться у межах норми, та протягом проаналізованого періоду його показник зменшується, що також свідчить про погіршення структури балансу.

Показник абсолютної ліквідності характеризує, можливість погашення короткострокових зобов'язань за рахунок високоліквідних активів (поточних фінансових інвестицій, грошових коштів в національній та іноземній валюті). Оптимальне його значення має бути на рівні 0,2 - 0,3. На досліджуваному підприємстві їх значення суттєво зменшується.

Таким чином, досліджуване підприємство знаходиться у досить складній ситуації. Впродовж проаналізованого періоду основні показники діяльності мають тенденцію до зниження, у той же час зростає залежність підприємства від зовнішніх кредиторів.

Проаналізуємо співвідношення груп активів та пасивів на ВАТ "Пивзавод "Рогань" за 2007 - 2008 р.р. Результати розрахунку наведено у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

Оцінка ліквідності балансу підприємства ВАТ "Пивзавод "Рогань" за 2007-2008 рр., тис.грн.

Отже, баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:

А 1 > П1;

А2 > П2;

А3 > П3;

А4 < П4.

Таким чином, в процесі дослідження ліквідності балансу було встановлено наступне:

- на початку періоду у 2007 р. (А1< П1; А2<П2; А3 >П3; А4> П4)

- на кінець періоду у 2008 р. ( А1< П1; А2 <П2; А3> П3; А4 >П4)

У 2007 році при порівнянні виконується 1 з 4 нерівності, тобто найбільш ліквідні активи менші ніж строкові пасиви. У 2008р. ситуація не змінюється і тому спостерігається платіжний недостаток у розмірі - 41699 тис. грн. Ця ситуація свідчить про незадовільну структуру балансу та є досить загрозливою, і, тому, потребує контролю, щоб негативні тенденції не набули критичного характеру. У той же час, спостерігається надлишок повільно реалізованих активів (до їх складу входять запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів) та важко реалізованих активів (до їх складу входять необоротні активи). Таким чином, структура балансу можливо охарактеризувати як досить „важку”.

Наступним етапом став аналіз джерел формування оборотних коштів підприємства. Результати аналізу наведено у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.

Аналіз запасів та власних оборотних коштів підприємства ВАТ "Пивзавод "Рогань" за 2006 -2008 рр., тис.грн.

Таким чином, в процесі аналізу було встановлено, що загальна вартість запасів підприємства впродовж проаналізованого періоду поступово зменшувалася, але якщо розглянути у довгостроковій перспективі, то відбулося збільшення проаналізованих показників.

Рис. 2.1. Динаміка загального обсягу запасів і власних оборотних коштів підприємства ВАТ "Пивзавод "Рогань" за 2004-2008 рр., тис.грн.

Рис.2.2 Динаміка власних обігових коштів ВАТ "Пивзавод "Рогань"

Таким чином, в результаті аналізу встановлено, що тільки у 2007 році в порівнянні з попередніми роками відбулося абсолютне та відносне зменшення запасів підприємства. Така ситуація пояснюється наявністю інфляційних процесів в цілому в Україні. Тому, необхідно провести аналіз власних обігових коштів підприємства. Впродовж проаналізованого періоду спостерігається недостатність власних обігових коштів підприємства, тільки у 2004 році власних обігових коштів було достатньо. Така ситуація пояснюється поступовим збільшенням залучених коштів на підприємстві і фінансуванні за їх рахунок поточної виробничої діяльності підприємства.

У той же час власні обігові кошти разом з довгостроковими залученими коштами підприємства 2007, 2008 році також становлять від'ємну величину. Тобто упродовж цих років на підприємстві значна частина власних коштів спрямовувалася на фінансування необоротних активів підприємства.

Співставлення обсягів кредиторської та дебіторської заборгованостей ВАТ "Пивзавод "Рогань" дає можливість оцінити в якій мірі підприємство може покрити за рахунок дебіторської заборгованості свої короткострокові зобов'язання. Таке співставлення представлене в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Динаміка обсягів кредиторської та дебіторської заборгованостей ВАТ "Пивзавод "Рогань" за 2006-2008 р.р., тис.грн.

Рис. 2.5. Динаміка обсягів кредиторської та дебіторської заборгованостей ВАТ "Пивзавод "Рогань"

У цілому на ВАТ "Пивзавод "Рогань" за 2004-2008 р.р., сума обротних коштів підприємства поступово збільшувалась. Так, станом на кінець 2008 року вона складала 421989 тис. грн. проти 105043 тис. грн. у 2004 р. Дебіторська заборгованість не перевищує суму оборотних коштів, вкладених разом у виробничі запаси, незавершене виробництво, готову продукцію і товари і становить у 2008 р. 227854 тис. грн. Кредиторська заборгованість становить 254388 тис. грн. що перевищує на 26534 тис. грн дебіторську. Така сама тенденція мала місце й у 2005 році. Проте у 2004, 2006, 2007 роках мало місце перевищення дебіторської заборгованості. Наведені дані дають змогу зробити висновок, що для підприємства кредиторська заборгованість є одним з головних джерел короткострокового фінансування у 2008 році.

2.2. Аналіз наявності та ефективності використання обігових коштів підприємства

Аналіз обсягу та структури оборотних активів доцільно проводити спираючись на дані Форми №1 “Баланс” за період з 2004 по 2008 рр. Розглянувши баланс, а саме розділ другий «Оборотні активи» необхідно відмітити, що обсяг оборотних коштів мав тенденцію до зростання на протязі всього періоду (див. рис. 2.6).

Рис. 2.6. Динаміка загального обсягу оборотних активів ВАТ "Пивзавод "Рогань" за період з 2004 по 2008 р.р.

Для оцінки ефективності використання оборотного капіталу, визначення потреби в ньому і обґрунтованого управління процесом прискорення обороту застосовують низку економічних показників.

Зміна вартості оборотних коштів не завжди однозначно позитивна чи негативна. Якщо при збільшенні оборотних засобів підприємство втягнулося в велику дебіторську заборгованість або виявився надлишок оборотних запасів, то це збільшення не приведе до ефективного використання оборотних активів. І навпаки зменшення оборотних коштів за рахунок прискорення їх обертання є позитивною зміною в оборотних активах.

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів в господарстві використовують показники оборотності цих засобів.(табл. 2.5.)

Таблиця 2.5

Показники оборотності оборотних коштів ВАТ "Пивзавод "Рогань" за 2006-2008 р.р.

Величину економічного ефекту, отриманого від прискорення оборотності оборотних коштів, можна визначити, користуючись коефіцієнтом завантаження коштів в обороті. Якщо, наприклад, у 2007 році для одержання однієї гривні виручки було витрачено 0,22 коп. оборотних коштів, то у звітному році -- 0,25 коп., тобто більше на 0,03 коп. на кожну гривню виручки.

З таблиці 2.1 слідує, що показник оборотності оборотних коштів має досить низьке значення. Це можна розглядати з двох позицій - недостатність товарно-матеріальних запасів, що надалі гальмуватиме розвиток бізнесу та очікування підвищення цін на сировину й напівфабрикати. В нашому випадку відбувається зростання цін на сировину та напівфабрикати, оскільки зростає обсяг товарно - матеріальних запасів.

Аналіз оборотності дебіторської заборгованості підприємства наведений в таблиці 2.5 свідчить, що оборотність дебіторської заборгованості мала тенденцію до зменшення у період з 2006 по 2007 рік, проте вже в 2008 році вона зросла і склала 5,26 разів. Це призвело до: збільшення у 2008 році періоду погашення дебіторської заборгованості на 15 днів, збільшення коефіцієнта завантаження дебіторської заборгованості в обороті на 0,25 коп. Слід відмітити, що зростання терміну погашення дебіторської заборгованості на 15 днів є негативною тенденцією для підприємства. Оскільки забезпечить зменшення тривалості операційного циклу на 15 днів, та прискорить процес оборотності оборотних засобів.

Ще одним елементом оборотних активів який впливає на ефективність використання оборотних коштів є запаси. Аналіз оборотності запасів підприємства наведений в вище показує, що середній обсяг запасів мав тенденцію до зростання на протязі всього періоду і в 2008 році зріс на 135506 тис грн.. Причиною зростання запасів було зростання насамперед виробничих запасів, оскільки саме вони займають переважну частину в загальному обсязі запасів. Щодо оборотності запасів варто зазначити, що швидкість їх обертання зростає. Оскільки період використання запасів зменшується це свідчить про ефективність управління запасами на підприємстві. Швидкість обороту запасів повинна бути максимальною. Чим більша швидкість обертання запасів, тим менша ймовірність, що підприємство в майбутньому понесе збитки щодо псування запасів.

Проаналізувавши тривалість виробничого циклу (табл.. 2.5) можна зазначити, що він має тенденцію до зниження на протязі всього періоду і в 2008 році знижується на 32 дня і становить 205 днів. Дану тенденцію можна охарактеризувати як позитивну, оскільки зменшується кількість днів на виробництво та реалізацію продукції. Оскільки на підприємстві застосовано новітні технології - це дає можливість прискорити тривалість виробництва. Оскільки зменшується тривалість операційного циклу, то зростають обсяги виробленої продукції і як наслідок зростання виручки від реалізації.

Досліджуючи тривалість фінансового циклу варто зазначити, що він має тенденцію до зниження на протязі всього періоду і в 2008 році становить 25 днів. Дане зниження можна охарактеризувати як негативне, оскільки зменшується період безкоштовного користування грошовими коштами. Тому при розробці прогнозу необхідно врахувати дану тенденцію.

Слід зазначити, що причиною зменшення тривалості фінансового циклу виступає зменшення періоду погашення кредиторської заборгованості на 6 днів, оскільки зростання періоду оборотності дасть можливість використати у своїй діяльності власні фінансові ресурси.

В процесі господарської діяльності важливим напрямом фінансового аналізу є оцінка чинників, які впливають на тривалість обороту оборотних активів. На зміну оборотності оборотних активів впливають два фактори:

- обсяг чистого доходу підприємства (ЧД);

- середній залишок оборотних активів за балансом (Со).

В результаті зростання обсягу чистого доходу підприємства у поточному періоді в порівнянні з минулим періодом на 3833,68 тис. грн тривалість одного обороту оборотних активів зменшився на 297 днів, а збільшення залишку їх на балансі на 2216293 тис. грн уповільнило оборотність на 3 дні. Загальний результат -- збільшення швидкості обертання оборотних активів на 57 днів.

Отже, витратомісткість чистого доходу за фінансовими ресурсами, розміщеними в оборотних активах, становила коп.

Таблиця 2.6.

Показники витратомісткості чистого доходу ВАТ "Пивзавод "Рогань" за 2006 -2008 рр., тис.грн.

З таблиці 2.6. випливає, що витратомісткість чистого доходу за фінансовими ресурсами, розміщеними в оборотних активах, мала тенденцію до зниження на протязі всього періоду.

В динаміці показника витратомісткість розміщення фінансових ресурсів в оборотних активах відбулися наступні зміни:

- за абсолютними величинами (копійок оборотних активів на
1 грн чистого доходу): витратомісткість розміщення фінансових ресурсів в оборотних активах знизилась на 0,32 коп.

- за відносними величинами: зменшилась на 1,4 %

Наступним елементом, який впливає на ефективність використання оборотних коштів є дебіторська заборгованість.

Зміст аналізу дебіторської заборгованості полягає у визначенні структури дебіторів за різними ознаками та оцінці умов розрахунків з покупцями.

Динаміка та структура дебіторської заборгованості ВАТ Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" представлено на рис. 2.7.

Рис. 2.7. Структура дебіторської заборгованості ВАТ "Пивзавод "Рогань" за 2004-2008 рр., тис. грн.

Таким чином, як показує аналіз дебіторської заборгованості впродовж проаналізованого періоду найбільшу питому вагу у структурі дебіторської заборгованості складає дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги. У 2008 році спостерігається збільшення загальної суми дебіторської заборгованості та досить суттєво збільшується саме стаття заборгованості за роботи, товари, послуги. Така ситуація свідчить про наростання проблем у розрахунках між покупцями і підприємством.

Структура та динаміка грошових коштів представлено на рис. 2.8.

Рис. 2.8. Структура та динаміка грошових коштів ВАТ "Пивзавод "Рогань" у період з 2004 - 2008 р.р.

обіговий кошти фінансовий стан

Як свідчить аналіз грошових коштів підприємства впродовж проаналізованого періоду на підприємстві до 2007 року відбувалося поступове збільшення абсолютного обсягу грошових коштів підприємства. Причому, сума грошових коштів в іноземній валюті перевищує суму грошових коштів в національній валюті, що свідчить про активну роботу підприємства з іноземними контрагентами. У той же час у 2008 році відбулося різке зменшення загального обсягу грошових коштів, така ситуація є наслідком наростання неплатежів між підприємством та покупцями і замовниками.

Ще досить важливим показником, який впливає на ефективність використання оборотних коштів є рентабельність оборотних активів (табл. 2.7).

Аналіз рентабельності активів підприємства наведений в таблиці 2.7, що складається за даними форми 1 та форми 2 ВАТ "Пивзавод "Рогань".

Таблиця 2.7

Показники рентабельності оборотних активів ВАТ "Пивзавод "Рогань", за 2006-2008 р.р., %

Рис. 2.9. Показники рентабельності оборотних активів ВАТ "Пивзавод "Рогань".

Рентабельність оборотних активів зросла в 2007 році на 0,49 п.п дане зростання зумовлене зростанням чистого прибутку.

Щодо рентабельності запасів, то вона також зростає починаючи з 2004 року до 2006 року. Порівнянно з 2006 роком у 2007 році відбулося зменшення рентабельності запасів на 0.4 пп, і на 1,74 пп. у 2008. Причиною зменшення рентабельності запасів є перевищення темпу росту запасів над зростання прибутку підприємства.

Таким чином, на основі проведених розрахунків можливо встановити наступне. Впродовж проаналізованого періоду досить істотно зменшилася рентабельність сукупного капіталу - якщо у 2004 році вона становила 25,94 %, то у 2008 році тільки 9,39%. Таким чином, ефективність сукупного капіталу досить істотно зменшилася.

Проаналізувавши ефективність використання оборотних коштів варто зазначити, що підприємству необхідно звернути увагу на ефективність управління оборотними коштами. Знизити період обороту виробничих запасів, товарів, незавершеного виробництва. Звернути увагу на період інкасації дебіторської заборгованості та тривалість фінансового циклу. Окрім того на підприємстві нестача грошових коштів, необхідно запровадити жорсткішу політику щодо управління дебіторською заборгованістю.

Така ситуація пояснюється загальним погіршенням економічної ситуації в країні, що негативно відбивається на діяльності досліджуваного підприємства.

Дослідивши аналіз ефективності використання оборотних коштів на підприємстві та оцінку факторного впливу, доцільно перейти до розробки плану-прогнозу необхідного обсягу оборотних коштів на наступний період для підприємства.

3. РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ЩОДО ОПТИМІЗАЦІЇ СТРУКТУРИ ОБІГОВИХ КОШТІВ ВАТ "ПИВЗАВОД "РОГАНЬ"