Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет "Львівська політехніка"

КУРСОВА РОБОТА

на тему: "Економічна оцінка розробки і застосування програмного забезпечення в системах телекомунікації"

Перевірила:

Найчук-Хрущ М.Б

Виконав:

Алексєєв С. В.

Львів - 2010

ЗМІСТ

Вступ

І. Характеристика учасників проекту та програмного продукту

1.1 Характеристика компанії розробника

1.2 Організаційна структура управління компанії розробника

1.3 Системи мотивування в компанії-розробника

1.4 Характеристика потенційних компаній-замовників програмного продукту

1.5 Загальний опис програмного продукту

ІІ. Розрахунок витрат на роЗробку і доходів від реалізації програмного продукту

2.1 Розрахунок капітальних затрат на розробку й впровадження проектного рішення

2.2 Затрати на від лагодження і дослідну експлуатацію проектного рішення

2.3 Розрахунок ціни споживання проектного рішення і суми доходів від реалізації програми

2.4 Ефективність використання проектного рішення

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Домінуюче місце серед суб'єктів господарського права належить такому суб'єктові, як підприємство. Це зумовлено особливими економічними і соціальними функціями підприємства в економічній системі, а саме функціями товаровиробника, який задовольняє суспільні потреби у продукції, роботах та послугах. Тому законодавчий інститут підприємства або господарюючого суб'єкта є центральною частиною системи господарського права України, його правовою основою.

Усі основні закони та інші нормативні акти господарського законодавства приймаються виходячи з економічного та правового становища підприємства. Поняття "підприємство" є узагальнюючим, або збірним. Воно, по-перше, визначає підприємства як суб'єкти господарського права стосовно всіх форм і видів власності в Україні (організаційні форми і види підприємств). По-друге, це поняття є загальногалузевим, тобто взагалі визначає промислові (фабрики, заводи, шахти), будівельні, транспортні, сільськогосподарські, торговельні та інші підприємства.

Підприємство як соціально-економічний і правовий інститут має певну сукупність економічних, організаційних і юридичних ознак, за якими кваліфікується як господарюючий суб'єкт і суб'єкт права. За допомогою цих ознак, систематизованих ст. 1 Закону України "Про підприємства в Україні", уніфіковано визначається правове становище підприємств усіх форм власності і галузей народного господарства.

Закон встановлює, що підприємство є основною організаційною ланкою народного господарства України. Ця організаційна ознака кваліфікує підприємство як організаційну форму господарської ("бізнесової") організації, тобто організації, в якій власники засобів виробництва і робочої сили об'єднують свої виробничі ресурси для здійснення господарської діяльності з метою одержання прибутку. Визначення "основна ланка", з одного боку, відмежовує підприємство від інших організаційних форм економічної діяльності (типу домашніх господарств, індивідуальних промислів без створення підприємств, так званих тіньових структур тощо), а з іншого - від суб'єктів господарського права, які не належать до основної ланки: об'єднань підприємств, фінансових і посередницьких інститутів, органів управління економікою.

Закон також встановлює, що підприємство - це господарюючий суб'єкт. Суть визначення "господарюючий суб'єкт" полягає в тому, що підприємство є товаровиробником, трудовим колективом, який на професійній основі (промисел) виробляє і реалізує свій товар з метою одержання прибутку. Як господарюючий суб'єкт підприємство здійснює виробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність. Термін "господарюючий" означає, що підприємства належать до комерційних, спрямованих на прибуток, організацій (на відміну від неприбуткових організацій - релігійних, об'єднань громадян тощо).Підприємство є самостійним, господарюючим суб'єктом. Самостійність у прийнятті господарських рішень є однією з основних і необхідних умов діяльності підприємства як товаровиробника. Юридичний аспект такого визначення полягає в тому, що підприємство при здійсненні своєї господарської діяльності "має право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, що не суперечать законодавству України" (ст. 27 Закону України "Про підприємства в Україні").Нарешті, підприємство - це статутний господарюючий суб'єкт. Статут підприємства як локальний акт господарського законодавства нормативне визначає цілі і предмет діяльності окремого підприємства, відхилятися від яких без зміни статуту підприємству заборонено. Статут також визначає межі спеціальної правоздатності підприємства як юридичної особи. Це один з найважливіших правових актів підприємства, тому ст. 9 Закону України "Про підприємства в Україні" спеціально визначає обов'язкові й альтернативні пункти, які включаються до статуту підприємства.

Підприємство має необхідне для господарюючого суб'єкта майно - основні і оборотні кошти, інші цінності, якими воно володіє, користується і розпоряджається на певному правовому титулі (на праві власності, повного господарського відання чи оперативного управління). Це майно юридичне відмежоване, як правило, від майна власника підприємства і закріплене за підприємством як суб'єктом права. Основні і оборотні кошти перебувають на самостійному бухгалтерському балансі, гроші - на поточному рахунку підприємства в банку. Підприємство є самостійним суб'єктом права.

І. Характеристика учасників проекту та програмного продукту

1.1 Характеристика компанії розробника

Назва компанії : ТзОВ„Світ зв'язку , вид діяльності : інформаційні технології, галузь діяльності :зв'язок

ТзОВ „Світ зв'язку надає клієнтам повний спектр сучасних телекомунікаційних послуг високої якості.

ТзОВ „Світ зв'язку успішно використовує Національну мережу передачі даних УкрПак з реалізацією протоколів Frame Relay, TCP/IP, а також технологія MPLS.

Для надання послуг Інтернет і передачі даних побудована і експлуатується мережа технічних вузлів у всіх районних центрах Львівської області.

ТзОВ„Світ зв'язку має магістральний ресурс на СП "Інфоком" (м. Київ) з пропускною здатністю до 100 Мбіт (MPLS), магістральний ресурс: 2 Мбіт/с (Frame Relay), що дозволяє нашим клієнтам мати прямий доступ до основних Інтернет магістралей Європи і Америки.

Основні напрямки діяльності:

· Широкий спектр Інтернет послуг: Dial-up, виділені лінії, технологія ADSL;

· Послуги національної мережі передачі даних УкрПак: - реалізація протоколів Frame Relay, TCP/IP та ін.;

· Послуги MPLS;

· Створення корпоративної мережі для державних установ, комерційних структур;

· Послуги для банків;

· Підключення по всіх райцентрах області (2 Мбітні канали).

Переваги при роботі з ТзОВ „Світ зв'язку:

· Високошвидкісні цифрові канали передачі даних;

· Цілодобовий контроль і технічне обслуговування - виїзд до клієнта;

· Використання новітніх технологій і надійного сертифікованого обладнання - 100% резерв обладнання;

· Індивідуальний підхід як в забезпеченні телекомунікаційними рішеннями, так і в ціновій політиці;

· Економія коштів за рахунок інтеграції телекомунікаційних послуг;

· При організації корпоративної мережі надаються знижки!

Коротка характеристика виду діяльності:

Галузь зв'язку, задачею якої є задоволення суспільних і особистих потреб в передачі різного роду інформації і повідомлень, з точки зору суспільного поділу праці слід розглядати як галузь матеріального виробництва і складову частину інфраструктури суспільства.

Надаючи всім галузям суспільного виробництва і населенню послуги по збиранню, обробці, передачі і доставці інформації, зв'язок володіє всіма рисами, які характерні для галузей матеріального виробництва. Як і в інших галузях матеріального виробництва, в галузі зв'язку створюється споживча вартість і вартість галузі загалом. Споживча вартість являє собою кінцевий корисний ефект процесу передачі повідомлень, котрий споживається у виробничій і невиробничій сферах, суспільному і особистому житті людей.

Сформована в галузі вартість, рівна грошовому еквіваленту всіх вироблених за певний проміжок часу послуг, включається у валовий внутрішній продукт, а також в ту частину цього продукту, вартість якого створюється необхідною і додатковою працею і утворює національний дохід.

Економічною ознакою, що характеризує належність зв'язку до сфери матеріального виробництва, є також і те, що в створенні послуг зв'язку аналогічно як і в промисловості та інших галузях, приймають участь три фактори матеріального виробництва :

1) засоби праці;

2) предмети праці;

3) праця робітників сфери зв'язку.

До засобів праці, з допомогою яких здійснюється процес передачі інформації, відносяться виробничі будинки, стаціонарні і лінійні споруди, комутаційне обладнання і канало-утворююча апаратура, вимірювальні прилади і т.д.

В якості предмету праці у виробничому процесі зв'язку виступає повідомлення, інформація, котра при її передачі піддається просторовому переміщенню. Вплив на предмет праці з допомогою засобів праці здійснюється працівниками зв'язку, праця котрих в кінцевому результаті і створює споживчу вартість.

Процес споживання послуг зв'язку аналогічний споживанню продукції (товарів) інших галузей матеріального виробництва. Якщо послуга зв'язку споживається у виробничій сфері, то її вартість переноситься на вартість продукту, що заново створюється. Якщо ж послуги зв'язку служать особистому споживанню, то разом з їхнім споживанням щезає і їхня вартість.

Важливо також відмітити, що в сучасних умовах ринкової економіки на зв'язок в повній мірі поширюються всі нормативно - законодавчі акти, які регламентують господарську діяльність галузей матеріального виробництва, зокрема: Закон про підприємництво, Закон про акціонерні товариства, Закон про податок на прибуток, Закон про захист прав споживачів та інші.

Всі відзначені ознаки характеризують належність зв'язку до сфери матеріального виробництва. Разом з тим економічній природі зв'язку притаманні специфічні риси, які витікають з її галузевих особливостей.

Характеристика галузі діяльності:

Сільське господарство -- галузь матеріального виробництва, що займається вирощуванням культурних рослин та розведенням домашніх тварин для забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості -- сировиною. Воно включає дві взаємопов'язані великі галузі -- рослинництво (його ще називають землеробством) і тваринництво.

Рослинництво і тваринництво, в свою чергу, поділяються на менші галузі, підгалузі, виробництва. Сільське господарство є первинною ланкою агропромислового комплексу (АПК) і разом із харчовою та деякими галузями легкої промисловості (текстильною, шкіряною, хутровою) становить його основу. Нині територія України належить до найбільш розораних в Європі і світі (рілля становить 1/2 її площі). При цьому розорювалися навіть землі, не дуже придатні для землеробства, наприклад, осушені землі на Поліссі чи осушені заплави річок. Внаслідок цього площі земель збільшувались, але знижувалася їх продуктивність, що не сприяло збільшенню обсягів виробництва культур. Збільшення поголів'я худоби спричиняло проблеми її утримання через низькоякісну кормову базу, недостатнє впровадження високопродуктивних порід тварин та ін.

У сучасних умовах екстенсивний шлях ведення сільськогосподарського виробництва має поступитися інтенсивному -- отриманню більших врожаїв сільськогосподарських культур внаслідок поліпшення обробітку земель, внесення добрив, використанню отрутохімікатів та ін., піднесенню продуктивності худоби за рахунок селекції, поліпшення кормової бази тощо. Важливо встановити правильні пропорції між рослинництвом і тваринництвом, які забезпечили б виробництво кормів.

Форма власності підприємства: приватна.

Приватна власність-- Характеризується тим, що засоби виробництва, а отже, і вироблений продукт належать приватним особам. Вони можуть привласнювати продукт як своєї, так і чужої праці.

Право приватної власності громадян в суб'єктивному значенні -- це передбачене і гарантоване законом право власника-громадянина здійснювати володіння, користування і розпорядження належним йому майном на свій розсуд і з будь-якою метою, якщо інше не передбачено законом.

Організаційно-правова форма власності :

Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний фонд, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, відповідно до ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення товариства.

Статут Товариства з обмеженою відповідальністю

"Агро Ком "

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Ком " (надалі іменується "Товариство") діє на підставі цього Статуту, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про власність", "Про зовнішньоекономічну діяльність" та іншого чинного в Україні законодавства.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Товариство засноване на основі Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про власність", "Про зовнішньоекономічну діяльність" та іншого чинного законодавства України для здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку на основі повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності.

1.2. Товариство є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки у банківських установах, круглу печатку, кутовий штамп з власним найменуванням, бланки, торговельну марку (знак для товарів та послуг), іншу атрибутику юридичної особи, може від свого імені укладати договори, набувати майнові та пов'язані з ними немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем в суді, господарському суді, третейському суді.

1.3. Товариство у своїй діяльності керується чинним законодавством України, цим Статутом, а також внутрішніми правилами, регламентами та іншими локальними актами Товариства.

1.4. Товариство може відкривати філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, затверджувати відповідні положення про них.

1.5. Засновниками Товариства є:

Юридична особа - Алексєєв С. В., місцезнаходження м. Львів_ , зареєстрована "10" грудня року, код ЄДРПОУ 24678.

2. НАЙМЕНУВАННЯ ТА МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ТОВАРИСТВА

2.1. Повне найменування Товариства:

2.1.1. Українською мовою:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрні Комунікації ";

2.1.2. Російською мовою:

Общество с ограниченной ответственностью "Аграрные Коммуникации".

2.2. Скорочене найменування Товариства:

2.2.1. Українською мовою: ТОВ "Агро Ком";

2.2.2. Російською мовою: ООО "Агро Ком".

2.3. Місцезнаходження Товариства: м. Львів.

3. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТОВАРИСТВА ТА УЧАСНИКІВ

3.1. Товариство відповідає за своїми зобов'язаннями всім майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення на вимогу кредиторів.

3.2. Товариство не відповідає за зобов'язаннями держави, держава не відповідає за зобов'язаннями Товариства.

3.3. Товариство не несе відповідальності за зобов'язаннями Учасників.

3.4. Учасники не відповідають за зобов'язаннями Товариства, але несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю Товариства, у межах вартості своїх вкладів. Учасники, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями Товариства у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.

3.5. Товариство не відповідає за зобов'язаннями створених ним юридичних осіб, а вони не відповідають за зобов'язаннями Товариства, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

4. МЕТА ТА ПРЕДМЕТ ДIЯЛЬHОСТI ТОВАРИСТВА

4.1. Товариство створюється з метою отримання прибутку шляхом здійснення виробництва, торговельної та посередницької діяльності, виконання робіт та надання послуг, здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Предметом діяльності Товариства є (перелік примірний):

Виробництво наукових розробок і програм комп'ютеризації підприємств та організацій;

Торговельно-закупівельна діяльність на базі власних та орендованих торгівельних площ;

Фізкультурно-оздоровча та спортивна діяльність.

5. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ТОВАРИСТВА ТА ЙОГО УЧАСНИКІВ

5.1. Учасники Товариства мають право:

5.1.1. Брати участь в управлінні справами Товариства.

5.1.2. Отримувати частку прибутку від діяльності Товариства. Таке право мають особи, які є Учасниками Товариства на початок виплати відповідних платежів.

5.1.3. Брати участь в діяльності Товариства на підставі трудового договору (контракту) або за договором цивільно-правового характеру.

5.1.4. Висувати на розгляд органів управління Товариства пропозиції з питань діяльності Товариства.

5.1.5. Придбавати у пріоритетному порядку продукцію, роботи та послуги, що виробляються Товариством.

5.1.6. Одержувати дані та відомості щодо діяльності Товариства, стану його майна, розмірів прибутків та збитків. На вимогу Учасника Товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти Товариства про його діяльність, протоколи зборів.

5.1.7. Обирати та бути обраними до органів управління Товариства.

5.1.8. Здійснювати відчуження часток у статутному капіталі Товариства.

5.1.9. Вийти з Товариства у встановленому порядку.

5.1.10. Набувати інших прав, передбачених чинним в Україні законодавством.

5.2. Учасники Товариства зобов'язані:

5.2.1. Додержуватися установчого документа Товариства (цього Статуту), виконувати рішення Загальних зборів Учасників і інших органів управління Товариства.

5.2.2. Виконувати свої зобов'язання перед Товариством.

5.2.3. Не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність Товариства.

5.2.4. Сприяти Товариству в його діяльності.

5.2.5. Своєчасно вносити вклади у розмірі, порядку та у спосіб, що передбачені цим Статутом.

5.2.6. Утримуватися від всілякої діяльності, яка може заподіяти шкоду Товариству.

5.2.7. Нести інші обов'язки, що передбачені чинним в Україні законодавством.

5.3. Для виконання завдань та досягнення цілей, передбачених Статутом, Товариство має право:

5.3.1. Від свого імені вчиняти правочини (договори, контракти), в тому числі договори купівлі-продажу, міни (бартеру), підряду, оренди, схову, доручення, застави тощо, набувати майнові та особисті немайнові права, виступати позивачем та відповідачем в суді, господарському й третейському суді, арбітражі, здійснювати інші дії, що не суперечать чинному в Україні законодавству.

5.3.2. Випускати, реалізувати, купувати цінні папери.

5.3.3. Страхувати власне майно.

5.3.4. Передавати юридичним та фізичним особами, в тому числі безкоштовно, продавати, обмінювати, здавати в оренду, надавати у тимчасове користування споруди, обладнання, транспортні засоби та інші матеріальні цінності.

5.3.5. Створювати на території України та за її межами філії і представництва, засновувати в установленому порядку свої підприємства та брати участь в заснуванні та діяльності господарських товариств і об'єднань, в тому числі спільно з іноземними особами.

5.3.6. Самостійно встановлювати ціни на товари, роботи та послуги, що реалізуються, виконуються та надаються Товариством;

5.3.7. Направляти, в тому числі і за кордон, у відрядження для стажування і на перепідготовку фахівців для навчання і ознайомлення з досвідом організації діяльності фірм, бірж, банків тощо, брати участь у переговорах, встановлювати ділові контакти.

5.3.8. Залучати для виконання робіт (надання послуг) фахівців, в тому числі і іноземних, на підставі договору підряду, доручення, трудових договорів та інших договорів з оплатою праці за домовленістю сторін.

5.3.9. На підставі довіреностей здійснювати представництво інтересів юридичних та фізичних осіб як українських, так і іноземних.

5.3.10. Відраховувати кошти на будівництво житла, об'єктів соціально-культурного і побутового призначення для Учасників і працівників Товариства.

5.3.11. Користуватися на договірній основі банківським кредитом та надавати банку право використовувати свої вільні грошові кошти.

5.3.12. Приймати на роботу працівників на умовах трудових договорів (контрактів), самостійно встановлювати для своїх працівників додаткові відпустки та інші пільги, не заборонені чинним в Україні законодавством.

5.3.13. За встановленим порядком вступати до зовнішньоекономічних відносин, самостійно проводити експортно-імпортні операції.

5.3.14. Отримувати позику від Учасників та інших фізичних та юридичних осіб у встановленому законодавством України порядку.

5.3.15. Надавати безпроцентні позики працівникам та Учасникам в порядку, передбаченому законодавством.

5.3.16. Товариство може також здійснювати і інші права, що не заборонені чинним законодавством України.

5.4. Товариство зобов'язане:

5.4.1. Охороняти навколишнє середовище від забруднення та інших шкідливих впливів.

5.4.2. Забезпечувати безпеку виробництва, санітарно-гігієнічні норми і вимоги щодо захисту здоров'я працівників, населення і споживачів продукції.

5.4.3. Виконувати інші обов'язки, що передбачені чинним законодавством України.

6. СТАТУТНИЙ КАПІТАЛ

6.1. Для забезпечення діяльності Товариства Статутний капітал Товариства може утворюватися з грошових коштів, матеріальних цінностей (будинки, споруди, обладнання тощо), прав користування землею, водою та іншими природними ресурсами, а також будь-якими майновими та немайновими правами (в тому числі на інтелектуальну власність).

6.2. Статутний капітал Товариства дорівнює 300 000(триста тисяч) гривень.

6.4. Учасник Товариства має право продати або іншим чином відступити свою частку (її частину) одному чи кільком Учасникам цього ж Товариства або третім особам. Учасники Товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) Учасника, який її відступив, пропорційно до розмірів їх часток у Статутному капіталі Товариства або в іншому погодженому між ними розмірі.

6.5. Частка Учасника Товариства може бути відчужена до її повної сплати лише у тій частині, в якій її сплачено.

6.6. При передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов'язків, що належали Учаснику, який відступив її повністю або частково.

6.7. Частка Учасника Товариства після повного внесення ним вкладу може бути придбана самим Товариством. У цьому разі воно зобов'язане передати її іншим Учасникам або третім особам у строк, що не перевищує одного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на Загальних зборах Учасників провадяться без урахування частки, придбаної Товариством.

6.8. До моменту державної реєстрації Товариства Учасники повинні сплатити не менше ніж п'ятдесят відсотків суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності Товариства. Якщо Учасники протягом першого року діяльності Товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, Товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до Статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію Товариства.

6.9. Якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів Товариства виявиться меншою від статутного капіталу, Товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до Статуту в установленому порядку, якщо учасники не прийняли рішення про внесення додаткових вкладів. Якщо вартість чистих активів Товариства стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу, Товариство підлягає ліквідації.

8. РОЗПОДІЛ ПРИБУТКІВ ТА ЗБИТКІВ

8.1. Чистий прибуток, одержаний після сплати процентів по кредитах банків, сплати податків та інших платежів до бюджету, залишається у повному розпорядженні Товариства, яке визначає напрями його використання.

8.2. Виплата частки прибутку проводиться один раз на рік за підсумками календарного року.

8.3. Відповідні виплати сплачуються на протязі першого кварталу року, який йде після звітного року.

8.4. Виплати здійснюються у безготівковій формі на рахунок, вказаний Учасниками.

8.5. Умови виплати часток прибутку можуть змінюватися у відповідності з рішенням Загальних зборів Учасників.

8.6. Збитки, що виникли в процесі здійснення діяльності Товариством, покриваються в першу чергу за рахунок Резервного фонду.

8.7. В разі недостатності коштів Резервного фонду Загальні збори Учасників можуть прийняти рішення про направлення на покриття збитків коштів з інших фондів.

9. ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ ТОВАРИСТВОМ ТА ЇХ ПОСАДОВІ ОСОБИ

9.1. Вищим органом Товариства є Загальні збори Учасників (надалі іменуються "Збори Учасників"), які обирають Голову Товариства. Головою Товариства може бути тільки працівник Учасника Товариства.

9.2. Проведення зборів.

9.2.1. Учасники повідомляються про проведення Зборів Учасників персонально із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за тридцять днів до скликання Зборів Учасників.

9.2.2. Будь-хто із Учасників Товариства вправі вимагати розгляду питання на Зборах Учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.

Не пізніш як за 7 днів до скликання зборів Учасникам Товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного.

9.2.3. Учасники зборів, які беруть участь в зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний Учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

9.2.4. Будь-хто з Учасників Товариства вправі вимагати розгляду питання на Зборах Учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.

9.3. Компетенція Зборів Учасників Товариства:

9.3.1. Визначення основних напрямів діяльності Товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання.

9.3.2. Внесення змін до Статуту Товариства, зміна розміру його статутного капіталу;

9.3.3. Встановлення розміру, форми і порядку внесення Учасниками додаткових вкладів.

9.3.4. Вирішення питання про придбання Товариством частки Учасника.

9.3.5. Обрання та відкликання членів Ревізійної комісії.

9.3.6. Призначення та звільнення Директора Товариства.

9.3.7. Затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів Товариства, затвердження звітів і висновків Ревізійної комісії, розподіл прибутку та збитків Товариства, визначення строку та порядку виплати частки прибутку.

9.3.8. Створення, реорганізація та ліквідація філій та представництв Товариства, затвердження положень про них.

9.3.9. Винесення рішень про притягнення до матеріальної відповідальності посадових осіб Товариства.

9.3.10. Визначення умов оплати праці посадових осіб Товариства, його філій та представництв.

9.3.11. Виключення Учасника з Товариства.

9.3.12. Вирішення питання про придбання Товариством частки Учасника.

9.3.13. Затвердження правил, положень та інших внутрішніх документів Товариства, визначення організаційної структури Товариства, затвердження Положень про фонди, які створюються в Товаристві.

9.3.14. Прийняття рішення про припинення діяльності Товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

9.4. Прийняття рішення Зборами Учасників.

9.4.1. Збори Учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні Учасники (представники Учасників), що володіють у сукупності більш як 60 % голосів.

Брати участь у Зборах Учасників з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є Учасниками Товариства.

9.4.2. З питань визначення основних напрямків діяльності Товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання, внесення змін до Статуту, а також при вирішенні питання про виключення Учасника з Товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників Товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

9.4.3. З питань не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх Учасників, присутніх на зборах.

9.4.4. Кожен з Учасників Товариства на Зборах Учасників має кількість голосів, пропорційну розміру його частки у Статутному капіталі. Голосування на Зборах Учасників провадиться за принципом - на один відсоток Статутного капіталу припадає один голос.

9.4.5. Учасник може передати свої повноваження представнику.

9.4.6. Представники Учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у Зборах Учасників, сповістивши про це інших Учасників.

Учасник Товариства вправі передати свої повноваження на зборах іншому Учаснику або представникові іншого Учасника Товариства шляхом видачі відповідної довіреності або усного повідомлення під час зборів про це.

9.5. Скликання Зборів Учасників.

9.5.1. Збори Учасників Товариства скликаються Головою Товариства два рази на рік.

9.5.2. У випадку неплатоспроможності Товариства, а також виникнення загрози значного скорочення Статутного капіталу Головою Товариства скликаються позачергові Збори Учасників.

9.5.3. Учасники Товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності Товариства. Якщо протягом 25 днів Голова Товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати Збори Учасників.

9.6. Виконавчим органом Товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є Директор.

9.6.1. Директор вирішує усі питання діяльності Товариства, крім тих, які віднесено до компетенції Зборів Учасників. Збори Учасників можуть прийняти рішення про передачу частини прав, що належать їм, до компетенції Директора.

9.6.2. Директор підзвітний Зборам Учасників і організує виконання їх рішень.

9.6.3. Директор не може бути одночасно Головою Зборів Учасників.

9.6.4. Директор має право:

без довіреності здійснювати дії від імені Товариства;

затверджувати Правила внутрішнього трудового розпорядку;

приймати та звільняти працівників;

вчиняти правочини, що не перевищують 500 грн. з одним контрагентом за один день, та чинити юридичні дії від імені Товариства, давати доручення, відкривати та використовувати рахунки Товариства в установах банків;

вирішувати інші питання в межах прав, що надані йому Зборами Учасників.

9.7. Контроль за фінансовою та господарською діяльністю Товариства здійснюється Ревізійною комісією, що утворюється Зборами Учасників з їх числа в кількості не менше трьох осіб строком на 2 роки. Директор не може бути членом Ревізійної комісії.

9.7.1. Перевірки діяльності Директора проводяться Ревізійною комісією за дорученням Зборів Учасників, з власної ініціативи або на вимогу Учасників Товариства. Ревізійна комісія вправі вимагати від посадових осіб Товариства подання усіх необхідних матеріалів, бухгалтерських чи інших документів, особистих пояснень.

9.7.2. Ревізійна комісія доповідає результати проведених нею перевірок Зборам Учасників.

9.7.3. Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах та балансах. Без висновку Ревізійної комісії Збори Учасників Товариства не мають права затверджувати річний баланс Товариства.

9.7.4. Ревізійна комісія, в разі виявлення зловживання посадовими особами Товариства або якщо виникла загроза суттєвим інтересам Товариства, може вимагати від Голови Товариства скликання позачергових Зборів Учасників

10. ВСТУП ТА ВИХІД УЧАСНИКА З ТОВАРИСТВА

10.1. Порядок вступу Учасника до Товариства визначається у даному статуті.

Учасник Товариства має право вийти з Товариства, повідомивши Товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу.

10.2. Учасник, який виходить із Товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі Товариства.

За домовленістю між Учасником та Товариством виплата вартості частини майна Товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

10.3. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається Учасникові без виплати винагороди.

10.4. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці Учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються у чинному в Україні законодавстві.

11. ФIHАHСОВО - ГОСПОДАРСЬКА ДIЯЛЬHIСТЬ

11.1. Для досягнення статутної мети Товариство:

11.1.1. Відкриває рахунки в будь-яких фінансово-кредитних установах та проводить через них всі касові та кредитно-розрахункові операції в національній та в іноземній валюті, по безготівковому розрахунку без обмежень сум платежів. Форми розрахунків визначаються Товариством по узгодженню з усіма контрагентами та з урахуванням вимог чинного законодавства.

11.1.1. Вивчає кон'юнктуру ринку товарів та послуг.

11.1.2. Здійснює види діяльності, передбачені Статутом.

11.1.3. Набуває, отримує в оренду чи на лізингових умовах техніку, будівлі, споруди та інше майно, необхідне для статутної діяльності.

11.1.4. Отримує від будь-яких фінансово-кредитних установ кредити на договірних умовах.

11.1.5. Самостійно встановлює порядок i умови отримання та передачі майна, а також ціни, ставки, тарифи та розцінки на товари, послуги та роботи, що реалізуються, надаються чи виконуються Товариством.

11.1.6. Організовує підготовку та підвищення кваліфікації кадрів по всіх напрямках своєї діяльності.

12. ЗОВHIШHЬОЕКОHОМIЧHА ДIЯЛЬHIСТЬ

12.1. Товариство є самостійним учасником зовнішньоекономічної діяльності у відповідності з чинним законодавством, здійснює ділові контакти з іноземними фірмами, організаціями, установами з питань, що входять до комерційних інтересів Товариства.

12.2. Товариство має право здійснювати будь-які, не заборонені чинним законодавством України, зовнішньоекономічні угоди (договори, контракти).

12.3. Товариство у встановленому порядку засновує свої філії та представництва за кордоном.

12.4. Товариство відряджає за кордон та приймає в Україні національні та закордонні організації, а також спеціалістів для вирішення питань, пов'язаних з діяльністю Товариства.

12.5. Товариство здійснює підготовку та стажування за кордоном спеціалістів як для власних потреб, так i для потреб Учасників.

13. ОБЛIК ТА КОHТРОЛЬ

13.1. Товариство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, веде статистичну звітність у встановленому порядку, несе відповідальність за їх достовірність, та подає державним органам згідно з установленими формами та строками.

13.2. В разі необхідності для перевірок фінансової та господарської діяльності Товариства можуть залучатися спеціалізовані служби, в тому числі й аудиторські.

14. ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРИСТВА

14.1. Припинення діяльності Товариства відбувається шляхом реорганізації (злиття, приєднання, розділу, перетворення) чи ліквідації.

14.2. Реорганізація Товариства відбувається за рішенням Зборів Учасників. При реорганiзацiї Товариства відбувається перехід всієї сукупності прав та обов'язків, належних Товариству, до його правонаступників.

14.3. Ліквідація Товариства проводиться в наступних випадках:

14.3.1. За рішенням Зборів Учасників.

14.3.2. У випадку визнання Товариства банкрутом.

14.3.3. В інших випадках, передбачених чинним в Україні законодавством.

14.4. Ліквідація Товариства проводиться призначеною ним ліквідаційною комісією, а у випадках банкрутства та припинення діяльності Товариства за рішенням суду чи господарського суду - ліквідаційною комісією, призначеною цими органами в порядку, передбаченому законодавством України. З моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню справами Товариства.

14.5. Грошові кошти, що залишаються в Товаристві, виручка від продажу його майна при ліквідації включно, після розрахунків по оплаті праці працівників Товариства та виконання зобов'язань перед бюджетом, банком, власниками облігацій, випущених Товариством та іншими кредиторами, розподіляються ліквідаційною комісією між Учасниками Товариства пропорційно частці кожного в Статутному капіталі Товариства.

14.6. Майно, передане Товариству Учасниками у користування, повертається у натуральній формі без винагороди.

14.7. Ліквідація вважається завершеною, а Товариство таким, що припинило свою діяльність, з моменту внесення запису про це до державного реєстру.

15. ІНШІ ПИТАННЯ

15.1. У всьому, що не врегульовано цим Статутом, Учасники керуються чинним в Україні законодавством.

15.2. Зміни до цього Статуту вносяться Загальними зборами Товариства шляхом голосування та прийняття переважною більшістю голосів.

ПІДПИСИ ТА РЕКВІЗИТИ ЗАСНОВНИКІВ

Зразок статуту складений станом на 03.12.2010 р.

Однією з особливостей змісту установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю є те, що вони, крім відомостей, загальних для всіх видів господарських товариств, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів. До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести не менше 30 відсотків зазнаваного в установчих документах вкладу, що підтверджується документами, виданими банківською установою.

Учасник зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше одного року після реєстрації товариства. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам цього товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то і третім особам. Учасники товариства користуються переважним правом придбання частки учасника, який її відступив, пропорційно їхнім часткам у статутному фонді товариства або в іншому, погодженому між ними розмірі.

У разі передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов'язків, що належали учаснику, який відступив її повністю або частково. Частку учасника товариства (після повного внесення ним вкладу) може придбати саме товариство, яке протягом одного року зобов'язане передати її іншим учасникам або третім особам. Будь-який з учасників має право вийти з товариства зі сплатою його вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному фонді. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернений повністю або частково в натуральній формі.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників, що складаються з учасників або призначених ними представників. Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.

Дирекція (директор) вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що входять до виключної компетенції зборів учасників, її повноваження при цьому визначено ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" та установчими документами товариства. Контроль за діяльністю виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю здійснює ревізійна комісія, що утворюється зборами учасників товариства з їх числа у кількості не менше трьох осіб, її діяльність регламентовано ст. 63 Закону України "Про господарські товариства".

1.2 Організаційна структура управління компанії розробника

Характеристика функціональних обов'язків підприємства «Агро Ком»

№ з/п	Посада	Функціональні обов'язки
1	Генеральний директор	управління підприємством
2	Заст. Ген. дир. З питань розробки програмного забезпечення	керує відділеннями програмістів і тестерів
3	Заст. Ген. дир. (економічний відділ)	керує бухгалтерією, відділом кадрів, відділ мат. Забезпечення.
4	Заст. Ген. дир. (проектний відділ)	керує проектним відділом і консультаційним відділом
5	Заст. Ген. дир. (зовнішньо економічний відділ)	керує відділом зовнішньоекономічних зв'язків
6	Ведучий програміст	керує розробкою програмного забезпечення
7	Головний тестер	керує тестовим відділом
8	Головний бухгалтер	завідує бухгалтерію
9	Нач. відділу кадрів	очолює відділ кадрів
10	Нач. відділу мат. забезпечення	очолює відділ мат. забезпечення
11	Нач. відділу проектних розробок	відповідає за розробки проектів
12	Нач. консультаційного відділу	очолює консультаційний відділ
13	Нач. відділу зовнішньоекономічних зв'язків	відповідає за управління зовнішньо економічною діяльністю
14	працівник для підготовки даних 1 - категорії	підготовка даних
15	працівник для підготовки даних 2 - категорії	підготовка даних
16	працівник для підготовки даних 3 - категорії	підготовка даних
17	програміст	розробка програмного забезпечення
18	бухгалтер	ведення бухгалтерії
19	тестер	тестування програмних розробок
20	працівник відділу кадрів	кадрове забезпечення
21	працівник відділу мат. забезпечення	мат. Забезпечення
22	проектний інженер	розробка проектів
23	консультант	консультації з питань с/г
24	працівник відділу зовнішньоекономічних зв'язків	узгодження зовнішньоекономічних зв'язків

1.3 Системи мотивування в компанії-розробника

проектний капітальний затрата мотивування

Характеристика системи мотивування на підприємстві «Агро Ком»

№ з/п	Посада	Форма заробітної плати	Система заробітної плати	Посадовий оклад , грн..
1	Генеральний директор	комісійна	лінійна	12800
2	Заст. Ген. дир. З питань розробки програмного забезпечення	комісійна	лінійна	6875
3	Заст. Ген. дир. (економічний відділ)	комісійна	лінійна	6875
4	Заст. Ген. дир. (проектний відділ)	комісійна	лінійна	875
5	Заст. Ген. дир. (зовнішньо економічний відділ)	комісійна	лінійна	6875
6	Ведучий програміст	комбінована	-	3000
7	Головний тетер	комбінована	-	3000
8	Головний бухгалтер	комбінована	-	3000
9	Нач. відділу кадрів	комбінована	-	3000
10	Нач. відділу мат. забезпечення	комбінована	-	3000
11	Нач. відділу проектних розробок	комбінована	-	3000
12	Нач. консультаційного відділу	комбінована	-	3000
13	Нач. відділу зовнішньоекономічних зв'язків	комбінована	-	3000
14	працівник для підготовки даних 1 - категорії	почасова	Проста почасова	2000
15	працівник для підготовки даних 2 - категорії (2 чол.)	почасова	Проста почасова	1500
16	працівник для підготовки даних 3 - категорії	почасова	Проста почасова	1000
17	програміст (16 чол.)	почасова	Бригадна почасова	2200
18	бухгалтер (10 чол.)	почасова	Проста почасова	2000
19	тестер (20 чол.)	почасова	Бригадна почасова	1465
20	працівник відділу кадрів (5 чол.)	почасова	Проста почасова	2000
21	працівник відділу мат. забезпечення (10 чол.)	почасова	Проста почасова	1500
22	проектний інженер (5 чол.)	почасова	Почасово-преміальна	2500
23	консультант (5 чол.)	почасова	Почасово-преміальна	2500
24	працівник відділу зовнішньоекономічних зв'язків (3 чол.)	почасова	Проста почасова	2000

1.4 Характеристика потенційних компаній-замовників програмного продукту

Сільське господарство (с/г), практика обробки землі (для підвищення врожаїв) і вирощування свійських тварин. Сільськогосподарські культури потрібні людині для харчування, годівлі тварин і одержання волокна (бавовни і сизалю). Тварин вирощують заради вовни, молока, м'яса, шкіри і кізяка (як палива). С/г варіюється від маленьких підсобних господарств і ферм до великих с/г артілей і колективних господарств. С/г зародилося в Середній Азії і Єгипті як мінімум 10 тис. років тому. С/г громади стали основою суспільного устрою в Китаї, Індії, Європі, Мексиці і Перу, а потім поширилися по всьому світі. Перебудова на науковій основі відбулася в Європі в 18 столітті у відповідь на значне зростання населення. Механізація створила передумови для значного прогресу в с/г в Європі і США в 19 столітті. Після Другої світової війни стався «бум» використання хімічних препаратів у с/г: гербіцидів,інсектицидів, фунгіцидів і добрив. Однак виникла протидія застосуванню деяких видів препаратів в с/г, оскільки вони забруднювали і руйнували навколишнє середовище. Це стимулювало розвиток альтернативних методів, наприклад, с/г без застосування хімікатів.

Сільське господарство -- галузь народного господарства, направлена на забезпечення населення продовольством і отримання сировини для ряду галузей промисловості. Галузь є однією з найважливіших, представлена практично у всіх країнах. У світовому сільському господарстві зайнято близько 1,1 млрд. економічно активного населення (ЕАН).

Даний проект розрахований на таку галузь с/г як рослинництво. Галузь підрозділяється на підгалузі по вигляду вирощуваних рослин:

§ зернові культури (пшениця, ячмінь, жито, овес, рис, кукурудза, гречка, сорго та ін.);

§ зернобобові культури (горох, квасоля, чечевиця, соєві боби та ін.);

§ кормові культури (кормові трави, силосні культури, кормові коренеплоди, кормові баштанні культури);

§ технічні культури: а) харчові культури (цукровий очерет, цукровий буряк, крахмалоносні культури, лікарські рослини); б) текстильні культури (бавовник, льон, джут, коноплі); в)каучуконоси (гевея);

§ овоче-бахчеві культури: а) картопля, б) листові культури (капуста, салат, шпинат, кріп, листова петрушка і ін.); в) плодові культури (томат, огірок, гарбуз, кабачок, патисон,баклажан, перець); г) цибулинні культури (цибуля і часник); д) коренеплоди (морква, столові буряк, пастернак, петрушка, селера, ріпа, редиска, редька та ін.); е) баштанні культури(кавун, диня, гарбуз та ін.);

§ цитрусові культури (апельсин, грейпфрут, мандарин, лимон, бергамот та ін.);

§ тонізуючі культури (наркотичні культури, чай, кава, какао);

§ олійні і ефіроолійні культури: а) олійні культури (соняшник, рицина, гірчиця, рапс, кунжут, рижик (рослина), коноплі, льон, кокосова пальма, олійна пальма, оливкове дерево); б)ефіроолійні культури (коріандр, аніс, кмин та ін.);

§ виноградарство;

§ садівництво;

§ грибництво.

Характерні форми власності для даних підприємств державна і приватна.

Державна власність, як і раніше, є основою економіки України. Навіть після проведення приватизації її питома вага буде досить значною. До державної власності в Україні згідно із Законом України "Про власність" належать загальнодержавна, республіканська власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).

Це можуть бути як і приватні «ферми» так і державні підприємства, та різноманітні їх об'єднання.

Типові проблеми які може вирішити дана розробка за допомогою так званого точного землеробства:

Точне землеробство -- впровадження технологій у рільництво на основі ґрунтових картографічних одиниць.

У основі наукової концепції точного землеробства лежать уявлення про існування неоднорідностей в межах одного поля. Для оцінки і детектування цих неоднорідностей використовуються новітні технології, такі як системи глобального позиціонування GPS, спеціальні датчики, аерофотознімки і знімки з супутників, а також спеціальні програми для агроменеджменту на базігеоінформаційних систем (ГІС). Зібрані дані використовуються для точнішої оцінки оптимуму густини висіву, розрахунку норм внесення добрив і засобів захисту рослин (ЗЗР), точнішого прогнозу врожайності і фінансового планування. Дана концепція вимагає обов'язково приймати до уваги локальні особливості ґрунту/кліматичні умови. В окремих випадках це може дозволити легше встановити локальні причини хвороб або ущільнень.

Традиційне землеробство передбачало однакове проведення агротехнічних прийомів на окремому полі. Кожне поле розглядалося як однорідне -- елементна одиниця управління. У цьому разі, наприклад, внесення надмірних доз добрив (гербіцидів, інших засобів хімізації) створювало реальну загрозу навколишньому середовищу.

На середньому заході США точне землеробство асоціюється не з концепцією стійкого землеробства, але з мейнстримом в агробізнесі, який прагне максимізувати прибуток, проводячи витрати тільки на добриво тих ділянок поля, де добрива дійсно необхідні. Слідуючи цим ідеям агровиробники застосовують технології змінного або диференційованого внесення добрив в тих ділянках поля, які ідентифіковані за допомогою GPS-приймачів і де потреба в певній нормі добрив виявлена агротехнологом за допомогою карт агрофізхімобстеження і врожайності. Тому в деяких ділянках поля норма внесення або обприскування стає менше середньою, відбувається перерозподіл добрив на користь ділянок, де норма повинна бути вище, і, тим самим, оптимізується внесення добрив. Особливості застосування

Технологія точного землеробства дозволяє побудувати роботу на основі інформації, зібраної в полі. Точне землеробство являє собою спосіб активнішого ведення господарства на полях з різними характеристиками.

Обробка полів у відповідності з зональними особливостями (наприклад, урожайністю, структурою ґрунту, вологістю, висотою місцевості) дозволяє оптимізувати витрати та урожайність.

Точне землеробство може застосовуватися для поліпшення стану полів і агроменеджменту, у декількох напрямах:

§ агрономічне: з урахуванням реальних потреб культури в добривах удосконалюється агровиробництво

§ технічне: здійснено тайм-менеджмент на рівні господарства (зокрема, поліпшується планування сільськогосподарських операцій)

§ екологічне: скорочується негативна дія сільгоспвиробництва на навколишнє середовище (точніша оцінка потреб культури в азотних добривах приводить до обмеження застосування і розкидання азотних добрив або нітратів)

§ економічне: зростання продуктивності і/або скорочення витрат підвищують ефективність агробізнесу (зокрема, скорочуються витрати на внесення азотних добрив)

Точніше визначення норм внесення добрив та хімікатів може сприяти покращенню охорони навколишнього середовища.

Збільшується економічний ефект від досконалішого ведення обліку. Програмні комплекти керування обладнанням пропонують рішення, які дозволяють підняти коефіцієнт використання та продуктивність обладнання.

Переваги точного землеробства

§ Точна документація по витратах ресурсів, облік внутрішніх і зовнішніх витрат.

§ Збір, аналіз та зберігання критичних даних із внесення добрив, посіву та збиранню урожаю.

§ Максимізація продуктивності та покращення організації виробництва: оптимізація виробничого циклу.