Інші переваги для агробізнесу можуть полягати в електронному записі і зберіганні історії польових робіт і урожаїв, що може допомогти як при подальшому ухваленні рішень, так і при складанні спеціальної звітності про виробничий цикл, яка все частіше потрібна законодавством розвинених країн.

1.5 Загальний опис програмного продукту

AGRO-NET NG - ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НА БАЗІ ГЕОІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ, ЩО ПРИЗНАЧЕНЕ ДЛЯ МЕНЕДЖЕРІВ АГРОПІДПРИЄМСТВ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬ НА ПОЛЯХ ВСІ ТЕХНОЛОГІЇ ТОЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА.

AGRO-NET NG включає в себе такі модулі:

· Карти та схеми

· Земле управління

· Орендне управління

· Картографування врожайності

· Виробнича документація

· Інтерфейс з PDE (можливість використання КПК)

· ГІС і растрові карти

· Дистанційне обслуговування через Інтернет

AGRO-NET NG веде фінансовий облік всіх витрат по кожному полю

AGRO-NET NG дає можливість:

· Збирати дані по полях

· Збирати інформацію про машини

· Забезпечує зв'язок об'єктів в геоінформаційній системі

AGRO-NET NG дає можливість формувати:

· Документацію по полям

· Транспортну документацію

· Складську документацію

· Спеціальні форми документації

AGRO-NET NG дозволяє аналізувати дані по різним видам діяльності і формувати звіти - по полям, по транспорту, по складам тощо.

Агрономічний аналіз:

· Записи з полів і всі зміни з поля відразу видно

· Перелік записів включає в себе всі обробки пестицидами, активними речовинами і добривами

· Баланс поживних речовин

· Таблиця по посіву і збиранню врожаю

· Хронологія

Економічний аналіз для кожного поля 

· всього;

· на га;

· на тону;

· на га обробленої площі;

· на га зібраного врожаю.

ПОРІВНЯННЯ GPS-СИГНАЛІВ

Існують декілька видів корегуючи сигналів які використовуються для паралельного водіння:

1.EGNOS (Безкоштовний)

2.E-DIF (Безкоштовний)

3.Omnistar (Платний)

4.BaseLine (Безкоштовний, необхідна базова станція)

5.RTK (Безкоштовний, необхідна станція RTK)

5.RTK (Безкоштовний, необхідна станція RTK)

Існують різні фактори, що впливають на точність GPS-сигналу. Тому, на практиці точність корегую чого сигналу на протязі часу постійно змінюється. Основним чинниками, що впливають на точність сигналу під час роботи на полі є лісосмуги та лінії електропередач. Для наглядного зображення практичної точності різних коригуючи сигналів Агро Ком пропонує наступний графік:

В європейських країнах вже давно звучить новомодне Precision Farming, що на українську перекладається, як високоточне землеробство. Його можна розділити на такі складові:

1. точне керування технікою;

2. аналіз та управління факторами, що впливають на родючість ґрунту;

3. планування, контроль та аналітика.

Власне це комплекс заходів, що дозволяють накопичувати об'єктивну інформацію, аналізувати її та приймати швидкі та ефективні рішення. Це визначення своїй суті ідентичне промисловими ERP (системи підтримки прийняття рішень) але як адаптувати це для сільського господарства?

Найбільш важливим є проблеми, що виникають при роботі в полі. Низька кваліфікація працівників та відсутність бажання працювати, негативно впливають на прибуток підприємства. Точне керування технікою один знижує вплив людського фактору на якість роботи, хоча і не виключає його зовсім.

Не менш важливим є практично повна відсутність достовірної інформації про землю в обробітку, особливо кричуща ця ситуація у великих підприємствах, керівники яких не знають точних розмірів орендованих площ та їх якісних характеристик. Ці дані надзвичайно важливі для спеціалістів, що роблять прогнози та аналізують урожайність, і є базою для розробки технологічних карт по кожному конкретному полю та культурі, інакше - перевитрат не уникнути.

ІІ. Розрахунок витрат на розробку і доходів від реалізації програмного продукту

2.1 Розрахунок капітальних затрат на розробку й впровадження проектного рішення

К = К₁ + К₂

К1 - затрати на розробку проектного рішення, грн.

К2 - затрати на відлагодження і дослідну експлуатацію програмного рішення задачі ЕОМ, грн.

Складові структури затрат (К₁) на розробку проектного рішення:

К₁ = Зз + Вф + Пв + Н + Ві

К₁ =627 900 +235 462,5 +6240+188 370+62 790=1 120 762,5 (гр.)

Зз - загальна зарплата розробників, грн..

Вф - відрахування у фонди соціального захисту, грн..

Пв - вартість купованих виробів, грн.. (див. вихідні дані)

Осп - вартість спецобладнання, грн..

Н - накладні витрати, грн..

Ві - інші витрати, грн.

Приймаємо:

З кер=12 800 гр.

Зрозр= 196 500 гр.

Т розр=3 міс.

Зз = (З кер + Зрозр) * Т розр

Зз =(12 800 +(196 500)*3= 627 900 (гр.)

З кер - зарплата керівника проекту за місяць, грн.

Зрозр - зарплата працівників, грн.

Трозр - термін виконання розробок, міс.

Розмір відрахувань у фонди соціального захисту:

Вф = Впенс + Всоц стр + Вбезроб + ФСНВ = (32% + 2.5% + 2.5% + 0.5%)*Зз

Вф =0,375*627 900 =235 462,5 (гр.)

Впенс - відрахування на пенсійне забезпечення

Всоц стр - відрахування на соціальне страхування

Вбезроб - страхові внески на випадок безробіття

ФСНВ - відрахування на страхування від нещасних випадків

Н=(30%/100%)* Зз;

Н=0,3*627 900 =188 370 (гр.)

Інші витрати включають витрати, що не враховані в попередніх статтях витрат і становлять певний відсоток від затрат на оплату праці (Зз).Вони становлять 3%

Ві=(10%/100%)* Зз;

Ві=0,1*627 900 =62 790 (гр.)

Вартість купованих виробів - 6240 (гр.)

Затрати на відлагодження і дослідну експлуатацію проектного рішення

К₂ = Sм-г * Фд;

К₂ =1557,5 *364=566 930 (гр.)

Sм-г - вартість (1 машино-години) роботи і відлагодження на ЕОМ конкретного типу (вказується в розрахунках), грн../год

Фд - машинний час, витрачений на відлагодження і дослідну експлуатацію програмного рішення, год.

Вартість 1 машино-години роботи ЕОМ розраховується за складовими витрат на таку роботу:

Sм-г = (А + Ен + Ввідл)/Фд;

Sм-г =(234+83,28+560 381,25)/364=1557,5 (гр)

А - амортизація використаної обчислювальної техніки, грн..

Ен - вартість електроенергії, яку споживає обчислювальна техніка, грн..

Ввідл - вартість відлагодження програми, що становить половину витрат на розробку програми.

Розрахунок складових вартості 1 машино-години роботи ЕОМ:

Амортизація ЕОМ:

Кс=6240(гр.), На=15%

А = Кт * На / 100

А =1560*0,15=234 (гр)

Кт - вартість використання ЕОМ, грн..

Кт = Кс * Тексп/12

Кт =6240*3/12=1560 (гр)

Кс - вартість обчислювальної системи, грн..

Тексп - період експлуатації системи, міс. (Тексп = Трозр)

На - норма амортизації,%

Вартість використаної електроенергії розраховується:

Ен = Р * Фд * Квик * Цел

Дано з умови:

Р=520 Вт=0,52 кВт;

Квик=0,8;

Цел=0,55 гр/кВт

Ен =0,52*364 * 0,8*0,55= 83,28 (гр.)

Р - потужність обчислювальної техніки, Вт

Квик - коефіцієнт використання (0.8)

Цел - ціна електроенергії, (0.55 грн/кВт)

Фд - дійсний час відлагодження програми за час tвід, год

Фд = nр.дн * tсер=91*4=364

nр.дн - к-сть робочих днів роботи ЕОМ протягом терміну виконання розробки Трозр, дні. (91 день)

tсер = середній щоденний час роботи на ЕОМ, год. (4 год.).

К₂=1557,5 *364=566 930(гр)

Ввідл=K1/2=1 120 762,5 /2=560 381,25 (гр.)

Отже, капітальні затрати на розробку і впровадження проектного рішення становлять:

К = К₁ + К₂;

К =1 120 762,5 +566 930=1 687 692,5 (гр.)

Разом капітальні затрати на розробку і впровадження проектного рішення (К1 + К2)

Розрахунок витрат на експлуатацію проектного рішення

Річні експлуатаційні витрати (Е1^р) визначаються за формулою:

Е₁^р = Е₁⁰ * N;

Е₁^р =3215,58 *3=9646,68(гр.)

Е1⁰ - одноразові експлуатаційні витрати, грн

N - періодичність експлуатації проектного рішення за рік, разів (N = 1-10 раз)

Е₁⁰ = Е₁¹ + Е₁²;

Е₁⁰ =100,56+3115=3215,58 (гр.)

Е1¹ - вартість підготовки даних роботи ЕОМ

Е1² - вартість машино-годин роботи ЕОМ для одноразової експлуатації

Вартість підготовки даних для роботи ЕОМ

Е1¹ = Sм-г * tm

l_l - норми категорій персоналу, який бере участь у підготовці даних

n_l - чисельність працівників l-ї категорії, осіб

t_l - час роботи працівників l-ї категорії для підготовки даних, год

c_l - середньо годинна ставка працівника l-ї категорії з врахуванням додаткової зарплати та відрахувань у фонди соціального захисту, грн./год.

с_l⁰, с₂⁰_, с₃⁰- основна зарплата працівника l-ї,2-ї,3-ї категорій за місяць відповідно, грн.

b - коефіцієнт, який враховує додаткову зарплату і відрахування у фонди соціального захисту

m - кількість годин у місяці (m = 22*8 = 176 год).

с_l⁰=625, с₂⁰=450, с₃⁰=470, t_l = t₂ = t₃=6, n_l=2, n₂=1, n₃=2

b = Вф + Дод;

Дод=0,1; Вф=0,375(з попередніх розрахунків)

b =0,375+0,1=0,475

Вф - коефіцієнт, який враховує відрахування у фонди соціального захисту

Дод - коефіцієнт, який враховує додаткову зарплату працівника l-ї категорії за місяць.

Е1¹=1*2*16,76+2*2*12,57+1*2*8,38=100,56(гр.)

Витрати на експлуатацію ЕОМ (Е1²)

Е₁² = Sм-г * tm

tm=2 год; Sм-г=1557,5 -з попередніх розрахунків;

Е₁² =1557,5 *2=3115 (гр.)

Sм-г - вартість (1 машино-години) роботи ЕОМ

tm = кількість машино-годин роботи ЕОМ для одноразової експлуатації проектного рішення, год.

Отже, річні експлуатаційні витрати рівні:

Е₁^р = Е₁⁰ * N;

Е₁⁰=3215,58 (гр.)

Е₁^р =3215,58 *3=9646,68 (гр.)

2.2 Розрахунок ціни споживання проектного рішення і суми доходів від реалізації програми

Ціна споживання - це затрати на придбання та експлуатацію проектного рішення для організації - розробника:

Цс.розр= Ц¹ + Е₁^р

Ц¹ - ціна придбання (початкова ціна) проектного рішення для організації-розробника, грн.

Ц¹ = К *(1 +)

К - затрати на розробку і впровадження програмного засобу, грн..

Пн = норматив прибутку проектної організації (30%).

Ц¹ =1 687 692,5 *(1+0,30)=2 194 000,25 (гр);

Цс.розр=2 194 000,25 +9646,68 =2 203 646,93 (гр)

2.3 Розрахунок суми доходу від реалізації програми

Доходи від реалізації програми:

Дреал = Цпок*Nреал;

Дреал =12385,38*6=13 188 386.88 (гр)

Цпок - початкова ціна даного програмного продукту для організації - покупця

Nреал - кількість організацій - покупців

- коефіцієнт, що враховує можливе поточне зниження цін (0.7-0.9)

Цпок = Ц² + ПДВ;

Цпок = 2 196 145,25+(10321,15*0,2)=2 198 064,48;

Ц² - кінцева ціна проектного рішення для організації - покупця

Кконк - коефіцієнт конкурентоспроможності програмних засобів (1.5%)

ПДВ - податок на додану вартість (20%)

Ц² = Ц¹ + К₀;

Ц² =2 194 000,25 +2145=2 196 145,25

К₀ - затрати на пристосування та освоєння проектного рішення на конкретному об'єкті, грн..;

Кк - затрати на доукомплектування технічних засобів на об'єкті, грн..;

Приймаємо Кк = 0, оскільки не всі програми потребують спецобладнання.

Затрати на пристосування та освоєння проектного рішення на конкретному об'єкті (К₀) містять:

Вартість адаптації програмного продукту на ЕОМ (Ко¹)

Вартість документації на програмний продукт (Ко²)

Вартість демонстрації роботи програмного продукту на ЕОМ (Ко³).

Загальна сума затрат на пристосування та освоєння проектного рішення:

Ко = Ко¹ + Ко² + Ко³

Ко¹=925; Ко²= 850; Ко³=370

Ко =925+850+370=2145

2.4 Ефективність використання проектного рішення

Розрахунок показників ефективності проектного рішення для організації - розробника

Коефіцієнт економічної ефективності впровадження проектного рішення

Кеф = R

Кеф = 35

Кеф = 550% >35

Пбал - балансовий прибуток, грн..

Кт - вартість використання ЕОМ, грн..

К - капітальні затрати на розробку і впровадження проектного рішення, грн.

R - процентна ставка за кредит (можна прийняти R = і).

Пбал = Дреал - ПДВ - К = 13 188 386.88 - 2 202 460,609- 1 687 692,5 =9 298 233,71

ПДВ становить 0.167 частку від доходів від реалізації (Дреал)

Отже, ПДВ = Дреал*0.167 = 13 188 386.88 *0,167=12410,15

Період окупності інвестицій або капіталовкладень у проект

а) статичний метод розрахунку періоду окупності

Ток^С = Ток.н

Ток^С = Ток.н

0,18 <3

Ток.н - нормативний термін окупності проекту (Ток.н = 3 роки)

б) динамічний метод розрахунку періоду окупності

Визначається за допомогою методу чистої теперішньої вартості (NPV)

NPV = -К + = -1 678 692,5+6887580,526=5199888,026

Т - термін служби проектного рішення, роки

Період (Ток^д), у який NPV набуде значення > 0 - період окупності.

Висновок

В даній курсовій було проведено аналіз оцінки розробки і застосувань програмного забезпечення в системах телекомунікації. Було розраховано наступні результати:

1. Розрахунок капітальних затрат на розробку й впровадження проектного рішення -- 1 687 692,5 (гр.)

2. Розрахунок витрат на експлуатацію проектного рішення --9646,68 (гр.)

3. Розрахунок ціни споживання проектного рішення і суми доходів від реалізації програми -- 2 203 646,93

4. Розрахунок суми доходу від реалізації програми --13 188 386.88

5. Ефективність використання проектного рішення 550%

З вищевказаних даних можна зробити підсумок щодо доцільності використання даної програми: даний програмний продукт за одноразовими експлуатаційними витратами є конкурентоспроможним і може мати практичне застосування. Тобто даний програмний продукт доцільно використовувати.

Незважаючи на затрати на розробку даного ПО, можна сказати про доволі високу ефективність проекту, а також його значення для підвищення стандартів якості сільського господарства, і більш ефективного використання часу і ресурсів у даній галузі.

Список літератури

1. «Современные технологи цифровых оптоволоконных сетей связи.» Слепов Н.Н. - М.: Радио и связь, 2000.- 486с.

2. «Системы связи и радиорелейные линии»: Под ред. Н.И. Калашникова. - М.: Связь, 1977 р.

3.«Телекоммуникационные системы и сети» в 3-х тт.Т. 1. 3-е изд., испр. Крук Б.И., Попантонопуло В.Н.и др.

4. «Оптичні та радіоканали телекомунікацій» Навчальне видання. Климаш М. М., Лаврів О.А., Бак Р.І, - Львів, 2010. - 424 с.

Размещено на Allbest.ru