Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦКИІ національний УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО

Кафедра економіки підприємства

Курсова робота

з дисципліні «Планування діяльності підприємства »

на тему: «Планування цільового розміру прибутку на плановий період»

Виконавець:

Студентка ІЕУ групи ЕП-06-Б

денної форми навчання

Комарова Вікторія Олександрівна

Керівник:

Асистент кафедри економіка підприємства

Семерунь Людмила Вікторівна

Донецьк - 2010 рік



ЗМІСТ

Вступ

1. Прибуток як економічна категорія та об'єкт планування

1.1 Прибуток як фінансовий результат діяльності підприємства

1.2 Обґрунтування необхідності та основних методів планування прибутку підприємства

2. Організаційно-господарська характеристика діяльності ТОВ «Трансстрой»

3. Аналіз прибутку та рентабельності на ТОВ «Трансстрой»

4. Планування прибутку ТОВ «Трансстрой»

5. Оцінка ризику діяльності ТОВ «Трансстрой»

Висновки

Список використаної літератури



ВСТУП

прибуток рентабельність ризик

Вихід України з тривалої економічної кризи безпосередньо пов'язаний з поліпшенням фінансового стану суб'єктів господарювання всіх форм власності в усіх сферах діяльності.

Актуальність обраної теми курсової роботи пов'язана з тим, що з переходом від адміністративно-командних методів управління економікою до ринкових значно змінилася роль прибутку в розвитку економіки Україні. Прибуток займає одне з центральних місць у загальній системі вартісних інструментів і важелів ринкової економіки. Оскільки фінанси, кредит, ціни, собівартість і інші економічні важелі прямо чи опосередковано пов'язані з прибутком, прибутку залежить фінансовий стан підприємств, рівень задоволення особистих і суспільних потреб працівників. Крім того за рахунок платежів з прибутку до бюджету формується основна частина ресурсів держави, регіональних і місцевих органів влади.

Однак прибуток є однією з найскладніших економічних категорій. Вивчивши джерела одержання прибутку можна розробити науковий підхід до вирішення багатьох проблем, наприклад, підвищити ефективність і відповідальність трудового колективу, досягнення кінцевих результатів при найменших витратах. При цьому зміцнення комерційного розрахунку в усіх ланках виробництва кожного окремого підприємства у вирішальній мірі залежить від управління прибутком і виявлення специфічних резервів зростання прибутку кожного окремого господарюючого суб'єкта. Таким на якості об'єкта дослідження є фінансово-господарська діяльність торгового підприємства ТОВ «Трансстрой». Предметом же дослідження є визначення факторів, що впливають на прибуток підприємства, оцінка їх місця і ролі в підвищенні прибутки і при ухваленні управлінського рішення та плануванні його розміру на плановий період.

Предмет дослідження - планування прибутку та рентабельності, оцінка стабільності та рентабельності підприємства, а також порядок проведення оцінки ризиків підприємства та їх мінімізації.

Метою курсової роботи є дослідження планування прибутку та рентабельності, стабільності та рентабельності підприємства, а також порядку виявлення, аналізу та мінімізації ризиків на підприємстві.

Мета курсової роботи реалізується шляхом виконання таких завдань:

визначити поняття прибутку та методи його планування;

охарактеризувати діяльність ТОВ «Трансстрой»;

провести аналіз прибутковості та рентабельності підприємства;

скласти план прибутку на перспективний період;

виявити, оцінити та мінімізувати ризикові ситуації на підприємстві.

Для розв'язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизація, моделювання, спостереження.

Теоретико-методологічною основою роботи є праці таких дослідників, як Мазаракі А.А., Лігоненко Л.О.,Ушакова Н.М., Бачурин А., Кірейцев Г.Г., Поддєрьогін А.М., Покропивний С.Ф., Філімоненков О.С. та ін.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаної джерел.



1. ПРИБУТОК, ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ ТА ОБ'ЄКТ ПЛАНУВАННЯ

1.1 Прибуток як фінансовий результат діяльності підприємства

Економічним позитивним підсумком виробничо-фінансової діяльності підприємства є прибуток.

Прибуток - це важливий узагальнюючий показник оцінки ефективності функціонування кожного суб'єкта господарювання, оскільки в прибутку акумулюються резерви всіх сторін діяльності підприємства:

виробництво і реалізація;

якість і асортимент;

ефективність використання виробничих ресурсів;

собівартість продукції;

Прибуток характеризує ефективність господарювання за всіма напрямками його діяльності виробничої, збутової, постачальницької, інвестиційної, фінансової. Прибуток становить основу економічного розвитку підприємства і зміцнює його фінансовий стан та фінансові відносини з партнерами.

Крім цього, прибуток є основним джерелом фінансування витрат на виробничий і соціальний розвиток підприємства, найвагомішим джерелом централізованих ресурсів держави: у доходи бюджету здійснюються відрахування від одержаного доходу підприємства, значною частиною якого є прибуток. Це означає, що доходи підприємства повинні задовольняти не тільки фінансові потреби, а й потреби держави на фінансування суспільних фондів споживання, розвиток науки, освіти, охорони здоров'я. Таким чином, у збільшення прибутку зацікавлені як підприємство так і держава.

Прибуток , як економічний показник , являє собою різницю між ціною реалізації та собівартості продукції (товарів, послуг), між обсягом отриманої виручки та сумою витрат на виробництво та реалізацію продукції.

В торгівлі з урахуванням специфіки виконуваних функцій і особливостей формування доходів та витрат, прибуток визначається, як різниця між доходом підприємства та його поточними витратами ( рис. 1.1 )

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1.1 Формування прибутку торговельного підприємства [7]

Прибуток характеризує кінцевий результат діяльності торговельного підприємства. Прибуток - це частина додаткової вартості, виробленої і реалізованої , готової до розподілу. Підприємство отримує прибуток після того , як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми . Отже , об'єктивна основа існування прибутку пов'язана з необхідністю первинного розподілу додаткового продукту.

Додатковий продукт - це вартість створювана безпосередніми виробниками понад вартість необхідного продукту.

Прибуток відбиває результати діяльності підприємства і зазнає впливу багатьох чинників . На формування прибутку впливає :

сфера діяльності підприємства;

галузі господарства;

форма власності;

розвиток ринкових відносин;

фінансово-господарська діяльність підприємства;

облік фінансових результатів.

Прибуток виконує ряд функцій ( рис. 2.1)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.1 Функції прибутку підприємства

Оціночна функція - прибуток підприємства використовується як оціночний показник, що характеризує ефект його господарської діяльності. Використання цієї функції повною мірою можливе тільки в умовах ринкової економіки, яка передбачає свободу встановлення цін, свободу вибору постачальника і покупця.

Розподільча функція - її зміст полягає в тому, що підприємство розподіляє прибуток, котрий отримало в результаті фінансово-господарської діяльності на дві частини:

частина, яка акумулюється у бюджетах у вигляді податку на прибуток;

частина, яка залишається в розпорядженні підприємства.

Стимулююча функція - прибуток є джерелом формування різних фондів стимулювання:

фонд заохочення;

фонд виробничого розвитку;

фонд соціального розвитку;

фонд виплати дивідендів;

пайовий фонд;

благодійний фонд.

Прибуток , як економічний показник, дозволяє поєднувати економічні інтереси держави , підприємства , як господарюючого суб'єкта , робітників та власників підприємства. Вирішення цих завдань пов'язане з пропорціями в розподілі та використанні прибутку [12]

Об'єктом економічних інтересів держави є частина прибутку , яка виплачується у виді податків та обов'язкових платежів, Економічний інтерес прибутків з точки зору підприємства - це прибуток, що залишається в його розпорядженні і використовується для вирішення виробничих та соціальних завдань розвитку.

Економічний інтерес робітників підприємства пов'язаний з розміром прибутку, який буде спрямовано на матеріальне заохочення, соціальні виплати, соціальний розвиток.

Власника підприємства цікавить розмір прибутку, який направляється на виплату дивідендів та на виробничий розвиток підприємства.

Прибуток є якісним показником, тому що в його розмірі відображена зміна обсягу товарообігу, доход підприємства, рівень використання ресурсів, величина витрат обертання. Таким чином, прибуток синтезує в собі всі сторони діяльності підприємства .

Для оцінки величини прибутку, в залежності від функцій, які вони виконують та в процесі управління прибутком, існують певні його види. Відповідно до класифікаційних ознак є такі видів прибутку ( таблиця 1.1. )

Таблиця 1.1.

Класифікація видів прибутку підприємства

Класифікаційна ознака	Види прибутку підприємства
Від виду діяльності	прибуток від торговельної діяльності прибуток від інших видів діяльності прибуток від реалізації майна прибуток від позареалізаційних операцій
Від порядку визначення	прибуток від звичайної діяльності до оподаткування оподаткований прибуток чистий прибуток
Від методики оцінки	номінальний прибуток реальний прибуток
Від мети визначення	бухгалтерський прибуток економічний прибуток
Від розмірів	мінімальний прибуток цільовий прибуток максимальний прибуток

Залежно від виду діяльності , виділяють :

прибуток від торговельної діяльності - це прибуток отриманий від реалізації товарів та платних торговельних послуг;

прибуток від інших видів діяльності - це прибуток від неторгової діяльності - виробничої, транспортної, посередницької;

прибуток від реалізації майна - це прибуток від продажу основних фондів, нематеріальних активів;

прибуток від позареалізаційних операцій - це прибуток від інвестиційної діяльності, здачі майна в оренду, пайової участі в інших підприємствах і т.п.

Обсяг прибутку за кожним видом діяльності формується як сальдо доходів та витрат на проведення.

Залежно від порядку визначення розрізняють :

прибуток від звичайної діяльності до оподаткування - це прибуток , який характеризує кінцевий результат проведення всіх видів діяльності. Обсяг балансового прибутку визначається за даними бухгалтерського обліку;

оподаткований прибуток - це обсяг прибутку, який визначається як різниця між валовими доходами та валовими витратами підприємства - платника податку на прибуток, зменшений на суму амортизаційних відрахувань;

чистий прибуток - це прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податку на прибуток та інших податків, обов'язкових платежів та зборів, що сплачуються за рахунок прибутку;

Залежно від методики оцінки виділяють :

номінальний прибуток - це фактично отримана величина прибутку;

реальний прибуток - це номінальний прибуток, перерахований з огляду на інфляцію.

Залежно від мети визначення розрізняють :

бухгалтерський прибуток - це прибуток, який відповідає балансовому;

економічний прибуток - це прибуток, який являє собою різницю між виручкою від реалізації та всіма витратами підприємства, в тому числі витратами втрачених можливостей;

Витратами втрачених можливостей прийнято вважати втрати на споживання якогось ресурсу, які виміряні з точки зору вигоди, через те, що не було використання ресурсу найкращим альтернативним варіантом.

Залежно від розмірів підприємства прибуток характеризується :

мінімальний прибуток - це прибуток, розмір якого після сплати податків задовольняє власників підприємства про мінімальний рівень рентабельності на вкладений капітал, тобто кількісно мінімальний рівень рентабельності відповідає рівню середньої потенційної ставки банків по депозитах;

цільовий прибуток - це прибуток, який визначає цільову функцію діяльності підприємства та залежить від обраної стратегії. Він може бути нормальним - тобто прибуток який відповідає нормі прибутку на капітал, що склався на ринку. Також необхідним - тобто та необхідна сума прибутку, яка відповідає потребам підприємства в коштах на виробничий та соціальний розвиток;

максимальний прибуток - це прибуток, який пов'язаний з реалізацією продукції - максимальний прибуток підприємство отримує при такому обсязі діяльності, коли граничні доходи дорівнюють граничним витратам, тобто граничні доходи ( витрати ) ростуть відповідно до рості обсягів виробництва [7].

Прибуток торговельного підприємства, як результативний показник його діяльності залежить від співвідношення між розміром доходів торговельного підприємства і витратами на здійснення торговельно-фінансової діяльності .

Важливим фактором , який впливає на величину прибутку є рівень ціни закупівлі товарів. Підприємство при здійсненні комерційних угод мусить намагатися закупити товар за найнижчими цінами. Цього можна досягти шляхом скорочення кількості посередників при закупівлі товарів, використання цінових знижок при узгодженні ціни товару. Якщо підприємство займається зовнішньоекономічною діяльністю, то зниженню ціни закупівлі товару може сприяти придбання товарів у іноземних партнерів (при сприятливому співвідношенні курсів національної та іноземної валюти) або здійснення прямих товарообмінних (бартерних) операцій (при сприятливому співвідношенні рівня цін на обмінні товари).

Зростання розмірів одержання прибутку пов'язане із збільшенням рівня цін продажу товарів. Управління цінами реалізації залежить від обґрунтованості вибору цінової політики підприємства на споживчому ринку, використання сприятливої торговельної кон'юнктури в окремі періоди року .

Збільшення ціни реалізації товарів сприяє розширенню продажу сезонних товарів перед початком сезону (коли ціни найвищі). Маса одержання прибутку залежить від обсягу діяльності підприємства, кількості реалізованих товарів. Збільшенню обсягу продажу сприяє здійснення ефективної маркетингової діяльності шляхом включення в перелік взаємодоповнюючих товарів, надання споживчого кредиту при реалізації товарів, розширення системи додаткових торговельних послуг пов'язаних з реалізацією товарів, здійснення ефективних рекламних заходів. Для оптової торгівлі важливе значення в розширенні продажу має регіональна диверсифікація збуту.

При однаковій величині доходів підприємство може мати різний розмір прибутку, що залежить від величини витрат обігу. Витрати обігу формуються під впливом таких факторів :

обсяг товарообігу;

склад та асортимент товарів;

джерела надходження товарів;

рівень продуктивності праці на підприємстві;

ступінь використання ресурсів;

структура капіталу;

Роль прибутку торговельного підприємства можна сформулювати таким чином:

- прибуток виступає головною ціллю підприємницької діяльності і є основним спонукальним елементом для ведення господарської діяльності;

- прибуток служить основним критерієм оцінки ефективності діяльності підприємства;

- прибуток виступає захисним механізмом від загрози банкрутства;

- прибуток є головним джерелом зростання вартості ринкової підприємства та приросту активів;

- прибуток виступає джерелом подальшого розвитку підприємства;

- прибуток є основним внутрішнім джерелом формування фінансових ресурсів;

- прибуток є джерелом формування фондів стимулювання;

- прибуток виступає критерієм доцільності при впровадженні нових бізнес-ідей;

- прибуток виконує соціальну функцію, шляхом задоволення соціальних потреб суспільства;

- прибуток є інструментом розподілу чистого доходу суспільства між підприємством та бюджетом;

- прибуток є основним економічним важелем при формуванні надходжень до бюджету країни;

- прибуток підприємств створює передумови для економічного розвитку суспільства в цілому [6].

1.2 Обґрунтування необхідності та основних методів планування прибутку підприємства

Одним з інструментів управління прибутку є планування. Планування - впорядкований, обґрунтований на обробці інформації процес з розробки проекту, який визначає параметри для досягнення цілей у майбутньому [15]. Цей процес пов'язаний з рядом труднощів: по-перше, плануванням займається велика кількість осіб, по-друге, надмірною свободою в діях і реакціях в системі і, нарешті, не досконалий-ним знанням про розвиток в майбутньому, що сильно звужує горизонт передбачення. Результатом планування є план або система планів.

Планування прибутку - складова частина фінансового планування. Воно проводитися по всіх видах діяльності підприємства (організації). Роздільне планування обумовлено відмінностями в методології обчислення і оподаткування прибутку від різних видів діяльності. У процесі розробки фінансових планів враховуються всі фактори, що впливають на величину прибутку, і моделюються фінансові результати про прийняття різних управлінських рішень.

План слід відрізняти від прогнозу. Оскільки прогноз є лише частиною планування. І він потрібний для отримання тієї орієнтованої на майбутнє інформації, яка і робить можливим оцінку альтернатив.

Існує безліч видів планування по різних підставах: за величиною, за формою координації, за формами адаптації. У рамках поділу планування за величиною виділяють планування за ознакою ієрархії. Це означає, що окремі плани підприємства можуть знаходитися відносно співпідпорядкованості один до одного. При цьому один план вважається вищим, якщо він окреслює рамки дій, в яких повинен бути сформульовано другий (нижчий) план. За ознакою ієрархії планування розрізняють три рівні: 1) стратегічний (вищий), 2) тактичний (середній), 3) оперативний (низький). Класифікація планування прибутку підприємства представлена в таблиці 1.2.

Тактичне планування є засобом реалізації стратегічних планів. Якщо основна мета стратегічного плану полягає в тому, щоб визначити те, чого хоче добитися підприємство в перспективі, тактичне планування повинно відповісти на питання, як підприємство може досягти такого стану. Ці види планування розрізняються цілями та засобами їх досягнення.



Таблиця 1.2

Класифікація планування прибутку підприємства

Структурні ознаки Рівень	Диференційованість	Деталізація	Точність	Часовий горизонт	Структурні недоліки
стратегічний	слабка диференційованість (загальний план)	глобальні параметри	низька	довгостроковий	слабо структуровані проблеми
тактичний
оперативний	сильна диференційованість (багато часних планів)	детальні параметри	висока	короткостроковий	чітко структуровані проблеми

Рішення, що приймаються при тактичному плануванні, менш суб'єктивні, ніж при стратегічному, тому що базуються на більш об'єктивної і повної інформації. Реалізація тактичного плану пов'язана з меншим ризиком, оскільки його рішення більш детальне, стосуються внутрішніх проблем підприємства і мають менший розрив у часі. Крім того, тактичні рішення легше оцінити, ранжувати і вибрати оптимальний варіант. У зв'язку з тим, що тактичний план представлений системою конкретних кількісних показників, при його розробці можуть широко застосовуватися різні методи оптимізації. Тактичне планування найбільш розвинене на практиці. Саме тому ми розглянемо більш конкретно тактичне планування.

План по прибутку рекомендується становити: в цінах і умовах планованого періоду; в цінах і умовах, порівнянних з попереднім роком; у діючих цінах та умовах. Для повного та всебічного врахування впливу зміни цін, використання звітних даних попереднього року і забезпечення відповідності між перспективним і поточним планами підприємства розрахунки прибули спочатку повинні виконуватися в цінах та умови-віях попереднього року, а для зіставлення з перспективним планом потрібен розрахунок і в цінах, прийнятих в перспективному плані.

Одночасно доцільно визначити вплив зміни цін, тарифів, умов оплати праці та інших подібних факторів на витрати виробництва і прибуток.

Кінцевим фінансовим результатом є прибуток від звичайної діяльності до оподаткування, яка включає в себе [4]:

- прибуток від реалізації продукції, виконання робіт і надання послуг основного виробництва;

- прибуток від іншої реалізації, зокрема основних фондів та іншого непотрібного майна підприємства;

- фінансові результати від позареалізаційних операцій.

Прибуток від реалізації продукції (послуг) доцільно розраховувати за окремими видами господарської діяльності роздільно. Такий підхід зумовлений тим, що деякі види діяльності не обкладаються податками на прибуток і ПДВ. Це підвищує точність і об'єктивність розрахунків як оподатковуваної бази, так і величини податків і прибутку.

Прибуток від реалізації продукції (послуг) доцільно розраховувати за різними видами господарської діяльності окремо Такий підхід обумовлений тим. що деякі види діяльності не обкладаються податками на прибуток і додану вартість (ПДВ). Це підвищує точність і об'єктивність розрахунків бази оподатковування, величини податків та прибутку.

Доцільно також враховувати результати фінансової діяльності підприємства за минулий період (наприклад, наявність збитків на початок планового року).

При плануванні розраховують величину необхідного (цільового) прибутку, що забезпечує умови самофінансування підприємства при вирішенні стратегічних і тактичних задач, та величину можливого прибутку при запланованому обсягу товарообороту, величині доходів і витрат.

Розрахунок величини цільового (необхідного) прибутку на плановий період можна здійснювати двома способами.

1-й спосіб - на основі чистого прибутку, питомо і ваги податків та платежів у балансовому прибутку. Він реалізується за наступною послідовністю:

1. Визначається потреба підприємства в фінансових ресурсах для виробничого та соціального розвитку, що формується за рахунок чистого прибутку. До таких потреб або необхідних напрямів використання прибутку можна віднести:

- фінансування розвитку матеріально-технічної бази підприємства.

- поповнення власних оборотних коштів;

- створення фінансових резервів;

- погашення довгострокових та середньострокових кредитів банку;

- погашення інших видів кредитних зобов'язань підприємства;

- придбання акцій інших підприємств;

- забезпечення соціального розвитку підприємства;

- підвищення матеріальної зацікавленості робітників з урахуванням потреби в соціальних, культурних, житлових заходах;

- виплати дивідендів, якщо такі витрати передбачені установчими документами.

Визначається питома вага податків та платежів із прибутку в його загальній величині в звітному періоді, при цьому враховуються можливі зміни порядку оподаткування.

Розраховується величина цільового (необхідного) прибутку до оподаткування, яку має отримати підприємство.

Пц = 100, (1.1)

де ЧПц - потреба в чистому прибутку підприємства в грошовому вимірі;

Р - середній рівень податків і обов'язкових платежів у відсотках до балансового прибутку.

2-й спосіб - на основі чистого прибутку та його питомої ваги у балансовому прибутку. Він реалізується за наступною послідовністю:

1.Визначається потреба підприємства в фінансових ресурсах для виробничого та соціального розвитку, з отриманої величини відраховують суму амортизаційних відрахувань.

2.Визначається питома вага прибутку, що направляється для виробничого та соціального розвитку, в загальній величині чистого прибутку на основі даних звітного періоду

3.Визначається сума чистого прибутку для здійснення самофінансування:

ЧПц = 100, (1.2)

де і ППр - потреба підприємства в фінансових ресурсах для виробничого та соціального розвитку;

ПВ - питома вага прибутку, що направляється для виробничого та соціального розвитку, в загальній величині чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

Визначається питома вага чистого прибутку в сумі балансового прибутку на основі фактичних даних за звітний період.

Розраховується сума цільового балансового прибутку:

Пц = 100, (1.3)

Розрахунок величини можливого прибутку на плановий період здійснюється різними методами. Розглянемо декілька з них Метод прямого рахунку

Розрахунок планової суми прибутку проводиться для кожного виду продукції (послуг) з наступним підсумовуванням результату в цілому по підприємству. Сума прибутку для кожного виду продукції визначається як різниця між плановою величиною чистого доходу підприємства та його плановими поточними витратами.

Величина доходу від реалізації певного виду продукції розраховується як сума доходу від реалізації товарної продукції та доходу в залишках готової продукції на початок планованого року (Даі]) за мінусом доходу в залишках на кінець планованого року.

Розрахунково-аналітичний метод

Величина можливого прибутку за даним методом визначається:

Пм = РТз х Tn ± П, (1.4)

де РТз - рівень рентабельності товарообороту звітного періоду, %;

Tn - плановий товарооборот;

П - прогнозовані зміни прибутку підприємства за рахунок чинників, що

впливають на його величину. Ними є: зниження собівартості продукції, зміна структури асортименту, зміна ціни на продукцію..

При плануванні балансового прибутку підприємства, крім прибутку від реалізації продукції, враховують:

Прибуток від іншої реалізації (основних фондів; сировини; матеріалів; нематеріальних активів у виді ліцензій, патентів, торгових марок; цінних паперів; іноземної валюти й іншого майна підприємства),

Прибуток від позареалізаційних операцій (доходи від здачі майна в оренду і лізинг; доходи від короткострокових і довгострокових фінансових вкладень, тобто придбання акцій і пайова участь у діяльності інших підприємств, покупка облігацій, надання позик іншим господарюючи суб'єктам; сальдо отриманих штрафів, пені, за винятком санкцій щодо розрахунків з держбюджетом і позабюджетними фондами; інші доходи, а саме прибуток минулих років, доходи від дооцінки товарів, відсотки за кошти на розрахункових і депозитних рахунках підприємства).

Ефективним засобом планування прибутку є визначення точки беззбитковості. Підприємства повинні розрахувати, при якому обсягу реалізації можливе забезпечення беззбиткової діяльності, а потім встановити обсяг реалізації, який забезпечить плановий прибуток.

Точка беззбитковості - це величина доходу, що дозволяє підприємству тільки відшкодувати всі його витрати, без отримання прибутку:

Таким чином, плановий обсяг реалізації, що забезпечує беззбиткову діяльність підприємства буде дорівнювати:

Тб = 100, (1.5)

де Дб - величина доходу від реалізації в точці беззбитковості;

Впост - постійні витрати:

Взм - змінні витрати;

Взм - рівень змінних витрат;

Тб - плановий обсяг реалізації, що забезпечує беззбиткову діяльність підприємства.

При встановленій величині необхідного прибутку розрахунок планового обсягу реалізації можна здійснити за наступною формулою:

Тб = 100, (1.6)

де П - прибуток.

Важливо також зробити кількісну оцінку зміни прибутку в залежності від зміни обсягу реалізації. Для цього розраховується операційний важіль. який показує на скільки відсотків змінюється прибуток при зміні обсягу реалізації на 1%.

Результати розрахунків цільового та можливого прибутку порівнюють. Якщо розмір можливого прибутку не менше цільовому, то такий варіант приймається як плановий.

Якщо розмір можливого прибутку менше цільового, то слід розробити заходи для мобілізації додаткових резервів збільшення доходів або зниження витрат.

Після прийняття рішення про величину планового прибутку розраховують планові показники рентабельності підприємства, які, в свою чергу, використовуються при прийнятті управлінських рішень для формування ресурсного потенціалу підприємства, укладення комерційних угод, інвестиційної діяльності тощо [9].

План розподілення прибутку є важливою частиною планування прибутку на підприємстві. Основою розподілення прибутку є чинне законодавство, а саме таким документом є Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств». Ним встановлюється порядок та норма сплати податку на прибуток, можливі інші обов'язкові платежі. Після їх сплати податків у підприємства залишається чистий прибуток, який воно має право самостійно розподіляти.

В процесі його розподілу формуються цільові фонди підприємства:

- фонд розвитку підприємства;

- фонд соціальних потреб;

- фонд матеріального заохочення;

- резервний фонд;

- дивідендний фонд.

Фонд розвитку підприємства створюється для фінансування його виробничого розвитку:

- на фінансування капітальних вкладень;

- на технічне переозброєння;

- на здійснення науково-дослідних робіт, вдосконалення технології;

- на освоєння нових видів продукції;

- на поповнення власних оборотних коштів та інше фінансування.

Фонд соціальних потреб створюється для здійснення заходів соціального розвитку та використовується на насту пні цілі:

- утримання об'єктів соціально-культурної сфери;

- будівництва, реконструкції та капітального ремонту житлового фонду;

- проведення оздоровчих та культурно-масових заходів:

- на оплату проїзду;

- на видачу безвідсоткових позичок.

Фонд матеріального заохочення формується з метою підвищення мотивації персоналу та використовується на:

- виплату винагород за підсумками роботи протягом року;

- одноразові заохочення працівникам;

- надання матеріальної допомоги

Резервний фонд створюється на випадок погіршення фінансового стану підприємства, для покриття кредиторської заборгованості у випадку припинення діяльності підприємства.

Дивідендний фонд призначений для виплати дивідендів.

Прибуток підприємства може також використовуватися на благодійні цілі та добровільні внески, на придбання акцій га інших цінних паперів, для відшкодування збитків та видатків, що здійснюються за рахунок чистого прибутку підприємства.

Таким чином, управління прибутком є дуже складним і багатоступінчастим процесом. Дуже важливим є грамотне і достовірне проведення аналізу прибутку на кожному етапі цього процесу. За допомогою факторного аналізу керівнику вдається визначити ступінь впливу на величину прибутку основних чинників. Тобто дається аналіз формування прибутку на підприємстві за окремими її джерел. При проведенні даного дослідження величезне значення має вибір найбільш ефективного методу аналізу. У сучасній науковій літературі виділяють безліч видів аналізу прибутку, але найбільшу практичну значущість має факторний аналіз. Його проведення дає найбільш об'єктивну оцінку формування прибутку на підприємстві. Після цього варто розрахувати показники оцінки прибутку. Рентабельність є показником ефективності використання різних факторів діяльності підприємства, які впливають на прибуток. І слід розраховувати показники рентабельності об'єднані в систему показників. При цьому розрахунок великої кількості показників призводить до перевантаження аналітичного дослідження та догляду в бік від мети дослідження. Досить розрахувати основні показники рентабельності діяльності підприємства для того, щоб виявити тенденції і провести необхідний аналіз. Після виявлення всіх чинників, що впливають на прибуток і оцінивши її показники необхідно приступити до планування прибутку організації. Це дуже важливий процес, який вимагає високого ступеня підготовки фахівців, що займаються цією проблемою. Планування також ділиться на різні види, в числі яких тактичне планування. Саме воно є найбільш використовуваним на практиці, тому що є сполучною ланкою між стратегічним і оперативним плануванням. І, що найголовніше, рішення приймаються при тактичному плануванні менш суб'єктивні, тому що базуються на повної та об'єктивної інформації, а його реалізація пов'язана з меншим ризиком.



2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ГОСПОДАРСЬКА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «ТРАНССТРОЙ»

ТОВ «Трансстрой», іменоване надалі «Товариство» створено на основі добровільної угоди засновників, які об'єднали свої кошти в загальну пайову власність для спільної господарської діяльності з метою задоволення суспільних потреб і одержання прибутку.

Товариство здійснює свою діяльність відповідно до діючого законодавства України, Законів України «Про господарчі товариства», «Про підприємства в Україні», «Про власність», «Про пенсійне забезпечення», дійсного Статуту і Установчого договору. Товариство є юридичною особою з моменту реєстрації виконкомом районної Ради.

Товариство вправі без обмежень приймати рішення про здійснення будь-яких видів діяльності, якщо вони не заборонені чинним законодавством і відповідають цілям, передбаченим даним Уставом.

Засновниками підприємства є:

- Плетень Юрій Іванович - паспорт серія ВВ № 069538, виданий 08.10.1997р. Київським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій обл. Прописаний за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева буд.244 кв. 23.

- Плетень Ірина Олександрівна - паспорт серія ВА № 765872, виданий 23.07.1997р. Київським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій обл. Прописана за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева буд.244 кв. 24.

Місцезнаходження Товариства: м. Донецьк, 83012 вул. Куйбишева буд.165.

Основними видами діяльності Товариства є:

капітальний ремонт і реконструкція під'їзних залізничних колій ; будівництво, монтаж цивільних і промислових споруджень, їхній устрій ; виготовлення й продаж столярних виробів: маркетинг ;

торгівля (оптова, роздрібна, комісійна), у тому числі через власні магазини

торгово-закупівельна діяльність ;

виробництво товарів народного споживання й виробничо-технічного призначення

зовнішньоекономічна діяльність відповідно до Закону України «Про зовні економічну діяльність» ;

перевезення пасажирів і вантажів автотранспортом і орендним автотранспортом (при наявності ліцензії).

здавання під найом власної нерухомості виробничо-технічного призначення ;

здавання під найом земельних ділянок.

Товариство здійснює й інші види діяльності, не заборонені чинним законодавством України, внесені в Статут Товариства у встановленому законом порядку. Види діяльності, для яких потрібен спеціальний дозвіл або ліцензія, здійснюються тільки після одержання таких.

Товариство має право від свого імені укладати договори, здобувати майнові й особисті права, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражному суді. Товариство має відособлене майно, самостійний баланс, розрахунковий та інший рахунки в банках, круглу печатку із вказівкою свого найменування, кутовий та інший штампи, товарні й фірмові знаки, бланки встановленого зразка з найменуванням підприємства.

Учасники відповідають по зобов'язаннях Товариства в межах Статутного фонду, а Товариство не відповідає по зобов'язаннях учасників. Учасники, які не повністю внесли внески, відповідають по зобов'язаннях Товариства й невнесеною частиною внеску.

Товариство може створювати філії, представництва підприємства, які діють від його імені на підставі положень про них, а дочірні підприємства - на підставі заснованих Товариством Статутів.

Товариство реалізує роботи, товари, послуги за договірними цінами. Прибуток, що залишився в розпорядженні Товариства, розподіляється учасниками по фондах самостійно.

Товариство працює на підставі повного господарського розрахунку й самофінансування.

Внутрішню структуру організації називають ще внутрішньої середовищем. До неї відносяться функціональні структури фірми, що забезпечують управління, розробку та тестування нових товарів, просування товарів до покупців, збут, обслуговування, взаємини з постачальниками та іншими зовнішніми органами. У поняття внутрішнього середовища так само входять кваліфікація персоналу, система передачі інформації і т.д. Таким чином, аналіз внутрішнього середовища являє собою управлінське обстеження функціональних зон організації з метою визначення сильних та слабких сторін організації.

Ефективність або результативність діяльності підприємства характеризується ступенем досягнення поставлених цілей. При цьому якісна оцінка ступеня їх досягнення може бути виражена кількісно за допомогою бальної шкали оцінок. (табл. 1.5)

Таблиця 2.1

Оцінка ступеня досягнення цілей ТОВ “Трансстрой”

Види цілей	Зміст цілей	Ступінь досягнення	Ціль не досягнута
		повна	неповна	часткова
Загальна	отримання максимального прибутку та забезпечення оптимального функціонування організації.		+
Організаційна	Підвищення ефективності управління організацією			+
Маркетингова	Вивчення попиту та закупівля товару, управління організацією продажів і рекламою.	+
Соціальна	Підбір і розстановка кадрів, виховання кадрів та соціальний розвиток колективу	+
Фінансова	Фінансове обслуговування, планування основних економічних показників		+

Внутрішнє середовище кожної організації формується під впливом перемінних, що роблять безпосередній вплив на процес перетворень. Основою є структура підприємства.

Організаційна структура - це логічне взаємовідношення рівнів управління і функціональних областей, що дозволяють найбільше ефективно досягати мети організації.

Побудова організаційної структури управління підприємством залежить перш за все від його масштабів (обсягів виготовлюваної продукції, її видів, технологічної і конструктивної складності тощо). Саме масштабність виробництва визначає потребу у виділенні певних видів робіт у несоціальні напрями, які вимагають відповідної координації.

Структура управління ТОВ “Трансстрой” є функціональною. Це можна побачити на схемі 2.1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.1 Структура управління ТОВ “Трансстрой”

Функціональна структура управління базується на ієрархії органів, які забезпечують виконання кожної функції управління на всіх рівнях.

Функціональні структури - це такі базові форми побудови організації, у відповідності з якими працівники формуються у самостійні підрозділи, беручи до уваги подібність робіт, які вони виконують, чи видів діяльності, які закріплені за ними. Ідея, на якій базується функціональний принцип побудови організаційної структури, - формування всіх ланок організації із працівників, які виконують подібні види діяльності. Так, усі працівники, які залучені до продажу продукції, включені до складу маркетингового підрозділу, усі інженерні працівники входять до складу науково-дослідного відділу, а усі фінансові працівники - до складу бухгалтерії. Таке групування працівників дає можливість вибрати для керування кожним з підрозділів одного старшого менеджера, якому й будуть підпорядковуватися відповідні працівники.

Організаційна структура Товариства будується на принципах, що дозволяють підрозділам ефективно управляти процесами.

«Трансстрой» - команда професіоналів. Для ефективнішого функціонування системи якості товариство прагне до усвідомленого залучення всіх співробітників в процес управління якістю.

Товариство вважає, що без кваліфікованого персоналу неможливо виконати роботи якісно, тому вона забезпечує відповідний рівень кваліфікації співробітників, а також створює їм умови для підвищення рівня кваліфікації.

Підвищуючи якість роботи, товариство прагне до підвищення фінансових результатів своєї роботи і, як наслідок, підвищенню рівня оплати праці співробітників.

На підприємстві кожен співробітник відповідає за якість виконаної їм роботи, зобов'язується постійно удосконалювати свої навики і прагнути до підвищення ефективності виконуваних дій. Аналіз розподілу функціональних обов'язків і відповідальності фактично виконуваних видів управлінської роботи надано у таблиці 2.2

Таблиця 2.2

Матриця розподілу функцій в апараті управління ТОВ “Трансстрой”

	Планування	Організація	Контроль	Мотивація
1	2	3	4	5
Відділ маркетингу та організації торгівлі.	Розробка маркетингових програмних планів, проведення маркетингових досліджень, прогнозування збуту.	Закупівля товарів з урахуванням конкурентоспроможності товарів, їх життєвого циклу, організація зворотного зв'язку з покупцем. Розробка пропозицій щодо використання прогресивних форм і методів продажу. Аналіз ринків збуту, вивчення попиту, конкурентоспроможності товарів конкурентів.	Контроль за виконанням маркетингових програм, за ефективністю рекламних заходів стимулювання збуту	Розробка заходів по стимулюванню збуту, персоналу, споживачів, постачальників.
Відділ економіки та прогнозування	Планування основних економічних показників і показників праці.	Доведення планових завдань до виконавців. Облік основних показників господарської діяльності, аналіз основних економічних показників.	Контроль виконання плану за основними показниками хоз. діяльності, виявлення факторів, які впливають на відхилення планових завдань.	Надання звітності для умовних планових завдань, здійснення мотивованих впливів шляхом визначення частки прибутку, яка використовується для заохочення .
Бухгалтерський відділ.	Планування роботи з обліку та звітності, розробка фінансового плану. Розробка заходів щодо оптимізації та ефективності використання обігових коштів.	Організація обліку. Облік руху грошових коштів та товароматеріальних цінностей, витрат обігу, прибутку, валового доходу.	Контроль руху первинної документації, правильної та своєчасної бухгалтерської звітності, збереження ТМЦ.	Розподіл коштів, спрямованих на стимулювання працівників.

Керівництво гарантує: безперервний розвиток і підвищення ефективності системи якості ; дотримання вимог системи якості всіма керівниками і співробітниками товариства ; орієнтацію всієї діяльності на максимально повне задоволення потреб клієнтів і партнерів.

Вся робота ТОВ «Трансстрой» спрямована на поліпшення фінансового становища заводу, у свою чергу, забезпечити ріст добробуту акціонерів і України в цілому.

Для того щоб дати коротку характеристику роботи підприємства за звітний 2009 рік, необхідно розглянути деякі господарсько-фінансові показники діяльності підприємства і їхню динаміку в порівнянні із плановими показниками на звітний рік.

Після висновку складання річної бухгалтерської звітності за 2009 рік на підприємстві був проведений аналіз підсумків роботи за минулий період. У ході аналізу було встановлено, що результатом господарської діяльності є прибуток, і основні показники діяльності підприємства відповідають сучасним економічним умовам на Україні (табл. 1.7)

Таблиця 2.3

Основні показники господарчої діяльності ТОВ «Трансстрой»
Показники	Од.вим.	2008 рік	2009 рік	Відхилення, (+,-)	Темп зміни, %
1	2	3	4	5	6
Товарооборот
в поточних цінах	тис.грн.	18839	15626	-3213	82,94
в порівняльних цінах	тис. грн.	18839	14875,95	3963,05	78,96
Чистий доход від реалізації сума у % до товарообігу	тис.грн. %	7460 39,6	6865 43,93	-595 7,03	91,02 111,5
Витрати обігу сума у % до товарообігу	тис.грн. %	6537 34,7	1892 12,1	-4645 -22,6	28,94 34,87
Прибуток (збиток) від реалізації сума у % до товарообігу	тис.грн. %	923 4,9	4973 31,8	4050 26,9	538,79 648,98
Інші операційні доходи	тис.грн.	-	3	3	-
Інші операційні витрати	тис.грн.	-	4544	4544	-
Результат від операційної діяльності сума у % до товарообігу	тис.грн. %	923 4,9	432 2,76	-491 -2,14	46,80 56,33

Таблиця 2.3

1	2	3	4	5	6
Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування сума у % до товарообігу	тис.грн. %	924 4,9	432 2,76	-492 -2,14	46,75 56,33
Чистий прибуток сума у % до товарообігу	тис.грн. %	147 0,78	302 1,93	155 1,15	205,44 247,44
Середньооблікова кількість працівників	чол.	90	78	-12	86,67
Продуктивність праці	тис.грн.	209,32	200,33	-8,99	95,71
Витрати на оплату праці сума у % до товарообігу	тис.грн. %	1137 6,04	1219 7,8	82 1,76	107,21 129,14
Середньомісячна заробітна плата 1-го працівника	грн.	1052,78	1302,35	249,57	123,71
Середньорічна вартість основних фондів	тис.грн.	1793,75	2831,50	1037,75	157,85
Фондовіддача	Коеф.	8,75	6,85	-1,9	78,29
Середньорічна вартість обігових активів	тис.грн.	3550,60	3975,60	425	111,97
Коефіцієнт оборотності обігових активів	оборотів	2,1	1,7	-0,4	80,95
Тривалість одного обороту	днів	173,8	214,7	40,9	123,53
Площа складу	кв.м	600	600	0	100
Товарооборот на 1кв.м	тис.грн.	31,4	26,04	-5,36	82,93

Після аналізу господарсько-фінансової діяльності підприємства можна зробити висновок, що діяльність підприємства прибуткова, тому що розмір чистого прибутку у 2009 році в порівнянні з 2008 збільшився на 105,44%, що склало 155 тис. грн. Однак показник товарообігу та чистого доходу від реалізації в 2009 році мають тенденцію до зниження. Так сума товарообігу знизилась на 17,06%, а у порівняльних цінах на 21,04%. Чистий дохід від реалізації знизився на 8,98%, що склало 595 тис. грн.

Зниження витрат обігу на 4645 тис. грн. має позитивний вплив, тому показник прибутку від реалізації виріс на 438,79%.

Також у 2009 році в порівнянні з 2008 спостерігається зниження операційних витрат, зокрема: адміністративних на 136 тис. грн. ; витрат на збут на 4509 тис. грн.; та зросту інших операційних витрат на 4544 тис. грн.

На ряду з ростом заробітної плати на 82 тис. грн. та зниження середньооблікової чисельності працівників на 13,33%, продуктивність праці знизилась на 4,29%.

Середньорічна вартість основних та оборотних фондів зросла в 2009 році на 57,85% та 11,97% відповідно. Це негативне явище для діяльності підприємства. Це видно зі зниження показників використання основних та оборотних активів. Так, фондовіддача знизилась на 21,71%, коефіцієнт оборотності обігових коштів на 19,05% та збільшення тривалості одного обороту на 40,9 днів.

Аналіз останніх показників дає змогу зробити висновок, що у 2009 році в порівнянні з 2008 роком діяльність підприємства по використанню ресурсів зазнала значних втрат, бо ефективність основних засобів значно знижується, уповільнюється обіг коштів та не раціонально використовується площа.

Але, з огляду на ріст чистого прибутку у підприємства є резерви та можливості покращення своєї діяльності.



3. АНАЛІЗ ПРИБУТКУ ТА РЕНТАБЕЛЬНОСТІ НА ТОВ «ТРАНССТРОЙ»

Аналіз прибутку проводиться з метою виявлення та оцінки досягнутих фінансових результатів, визначення факторів, що обумовили їх, тенденцій розвитку, резервів подальшого збільшення маси прибутку та рівня рентабельності господарської діяльності торгового підприємства.

Форми аналізу різноманітні. Це обумовлено об'єктом дослідження, користувачами, масштабами діяльності підприємства, періодом проведення аналізу. Об'єктом дослідження може бути не тільки сам процес формування прибутку. Розрізняють, як правило, два типи: аналіз формування прибутку та аналіз її розподілу і використання.

Підприємство аналізує прибуток для внутрішнього застосування з метою вдосконалення управління прибутком. Але аналіз проводять і зовнішні користувачі: податкові органи, банки, страхові компанії, потенційні інвестори. Їх мета - встановлення точності відображення фінансових результатів, оцінки кредитоспроможності підприємства і перспективи його прибутковості. З цих позицій розрізняють внутрішній і зовнішній аналіз прибутку. Залежно від масштабів діяльності аналіз прибутку може проводитися по підприємству в цілому, за його структурним підрозділам або по окремих комерційних операціях або товарах, товарним групам при наявності інформації про їх витратоємність. Аналіз прибутку проводиться в наступній послідовності:

- аналіз виконання плану, динаміки прибутку та рентабельності;

- аналіз факторів, що впливають на прибуток і рентабельність;

- аналіз розподілу і використання прибутку.

Перший напрямок аналізу, як правило, проводиться методом порівняння (таблиця 3.1). При цьому доцільно проводити аналіз динаміки показника прибутку в порівнянні з динамікою розвитку товарообігу, витрат обігу та валового доходу. Це дозволить провести експрес-аналіз рентабельності та факторів, що визначають розвиток прибутку, встановити тенденцію зміни як маси прибутку, так і рівня рентабельності.

Таблиця 3.1

Аналіз прибутку ТОВ «Трансстрой»

Показники	2008 рік	2009 рік	Відхилення, +/-	Темп росту, %
Товарообіг, тис. грн.
в діючих цінах	18839,00	15626,00	-3213,00	82,94
в порівняльних цінах	18839	14875,95	3963,05	78,96
Доход від реалізації чистий
в сумі, тис. грн.	7460,00	6865,00	-595,00	92,02
у відсотках до товарообігу, %	39,60	43,93	4,33	110,95
Витрати обігу
в сумі, тис. грн.	6537,00	1892,00	-4645,00	28,94
у відсотках до товарообігу, %	34,70	12,11	-22,59	34,89
Прибуток від реалізації
в сумі, тис. грн.	923,00	4973,00	4050,00	538,79
у відсотках до товарообігу, %	4,90	31,83	26,93	649,57
Інші доходи, тис. грн.	1,00	115,00	114,00	11500,00
Інші витрати, тис. грн.	-	4656,00	4656,00	-
Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування, тис. грн.	924,00	432,00	-492,00	46,75
Податок на прибуток, тис. грн.	777,00	130,00	-647,00	16,73
Прибуток чистий
в сумі, тис. грн.	147,00	302,00	155,00	205,44
у відсотках до товарообігу, %	0,78	1,93	1,15	247,68

Експрес-аналіз показників, наведених у табл. 3.1, показує, що деякі показники діяльності підприємства мають тенденцію до збільшення, а деякі в звітному році знижуються. При цьому темп приросту прибутку від реалізації товарів (438,79%) значно виріс в порівнянні зі зниженням товарообігу (-17,06%), що забезпечило зростання рівня рентабельності з 4,9% у минулому році до 31,81% у звітному. Випереджальні темпи приросту прибутку (438,79%) у порівнянні із скороченням витрат обігу (-72,06%) дозволяють зробити висновок про те, що це випередження було забезпечено за рахунок більшого темпу зниження витратами обігу в порівнянні з валовим доходом. Дійсно, у звітному році валовий дохід знизився на 7,98%, у той час як витрати знизилися звернення на 72,06%.

Більш конкретне уявлення про кількісний вплив на прибуток показників, що її формують, дає факторний аналіз прибутку наведений в таблиці 3.2.

Сума прибутку залежить від обсягу товарообігу, тобто фізичної маси реалізованих товарів, і фактора цін, середнього рівня валового доходу і витрат обігу, інших доходів і витрат. При цьому прибуток змінюється в тому ж напрямку, що і товарообіг, валовий дохід, інші доходи, і в напрямку, зворотному зміни витрат обігу, інших витрат і податку на прибуток.

Вплив товарообігу на суму прибутку розраховується шляхом множення суми відхилення товарообігу звітного року від товарообігу минулого року на базовий рівень рентабельності по прибутку від реалізації товарів.

В умовах інфляції вплив обсягу товарообігу може бути виражене через вплив цінового фактора і фізичного обсягу реалізації товарів. Для цього необхідно визначити товарообіг у порівнянних цінах, тобто перерахувати обсяг товарообігу звітного року в цінах минулого року. Тоді вплив цінового фактора на показник прибутку розраховується множенням зміни товарообігу за рахунок цін на базисний рівень рентабельності.

Для визначення впливу фізичного обсягу реалізації на прибуток необхідно відхилення товарообігу звітного року в порівнянних цінах від базисного товарообігу помножити на базисний рівень рентабельності.

Вплив зміни середнього рівня валового доходу визначається множенням товарообігу звітного року на відхилення рівня валового доходу звітного року від базисного.

Вплив на прибуток інших доходів та інших витрат, а також суми податку на прибуток розраховуються як різниця між цими величинами в звітному і базисному році.



Таблиця 3.2

Розрахунок впливу факторів на динаміку прибутку ТОВ «Трансстрой»

Фактори	сума,тис. грн.
Зміна загального обсягу товарообігу, в т.ч. за рахунок	-157,44
цінового фактора	36,75
фізичного об'єму реалізації	-194,19
Зміна рівня чистого доходу від реалізації	677,31
Зміна рівня витрат обігу	3530,11
Зміна інших доходів	114,00
Зміна інших витрат	-4656,00
Зміна податку на прибуток	647,00
Сукупний вплив факторів на чистий прибуток	155,0

Позитивний вплив на суму прибутку від реалізації товарів мала зміна рівня чистого доходу від реалізації, на відміну від негативного впливу зміни товарообігу. Вплив цих двох факторів збільшило прибуток на 519,87 тис. грн. Зниження рівня витрат обігу на 22,59% до товарообігу призвів до росту прибутку в сумі 3530,11 тис. грн. У цілому за рахунок цих чинників сума прибутку від реалізації зросла на 4049,98 тис. руб. (519,87+3530,11). Чистий прибуток підприємства складалася під впливом інших доходів і витрат, а також поточного податку на прибуток. При цьому за рахунок збільшення інших витрат та зменшення податкових платежів сума чистого прибутку скоротилася на 4009 тис. грн. (-4656+647), але це негативний вплив було частково згладжено збільшенням інших доходів на 114 тис. грн. Таким чином, сукупний вплив усіх перерахованих факторів на обсяг чистого прибутку забезпечило її приріст у звітному році в порівнянні з минулим роком на 155 тис. грн.