Вступ

Темою даної курсової роботи є питання, що пов'язані з функціонуванням бірж в Україні. Я вважаю, що ця тема є актуальною для сьогодення. Причина цього криється в наступних аспектах сучасного стану економічної ситуації в Україні, які визначаються процесами ринкової трансформації, що зумовлює складність та неоднозначність при формуванні економічної політики держави та обумовлюється відсутністю адекватної законодавчої, інституційної бази, факторами протистояння ринковим перетворенням окремих соціальних груп населення. Основною проблемою є вибір правильної економічної політики держави.

Вибір тем і структури викладу зумовлений необхідністю вибору послідовністю питань курсової роботи. Актуальність теми курсової роботи випливає із необхідності рішення важливих економічних, фінансових, організаційних та нормативно-правових задач функціонування економіки країни. Актуальність теми, практична потреба народного господарства України в дослідженнях в галузі механізму роботи бірж визначили мету, задачі та предмет даної роботи.

Метою роботи стане вивчення організаційно - економічних відносин у сфері функціонування бірж; оволодіння знаннями основоположних законів та практичними навичками використання знань по роботі бірж в Україні.

Інформаційною базою слугуватимуть законодавчі акти, вітчизняні літературні джерела та періодичні видання.

1. Місто и роль бірж в економічній системі

1.1 Поняття та юридичні ознаки біржі

Сучасний етап розвитку України характеризується переходом до ринкової економіки, ринкових відносин, активним формуванням інфраструктури ринку. В складі цієї інфраструктури одне з основних місць належить біржам: товарним, фондовим, валютним та іншим. Найбільш масовий розвиток одержали товарні біржі, які являють собою організований товарний ринок, в межах якого відповідно до встановлених правил здійснюються угоди купівлі-продажу певних видів товарів.

Традиційно слово "біржа" вживається для позначення трьох понять: збори, де в одному місці продають і купують; місце, де проводяться такі збори; сукупність угод, що укладаються при цьому. Якщо поєднати все назване, вийде, що біржа - це певним чином організований ринок. Особливість його в тому, що він завжди оптовий, а предметом торгівлі є замінимі цінності із заздалегідь певними характеристиками, які відсутні в місці продажу: сировина і готова продукція, цінні папери, послуги, робоча сила і т.д. Для біржового ринку характерне, що ділові угоди укладаються публічно, у заздалегідь встановлений час і в певному місці, що дає змогу всім бажаючим взяти участь у таких торгах.

Терміном "біржа" позначаються: 1) сукупність осіб, що постійно в певному місці здійснюють торговельні операції; 2) місце їх зібрання; 3) сукупність угод, які укладаються у цьому місці.

Поняття правове становище і діяльність фондової біржі регулюються Законом України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18.06.91 р., поняття та діяльність товарної біржі - ст. 1 Закону України "Про товарну біржу". Отже, біржа є господарською організацією, яка виконує певні, а саме ринкові регулятивні (організаційні та економічні), функції в економіці завдяки виявленню курсу товарних цін, попиту і пропозиції. Основна її мета - сприяти зведенню в одному місці (на біржі) попиту і пропозиції на певні товари, обслуговування їх обігу. Це характеризує біржу як економічну категорію. Такі ж функції виконують ярмарки. Проте від ярмарку біржа відрізняється постійним (щоденним) місцем взаємодії попиту і пропозиції, тоді як ярмарок лише періодично виконує цю функцію; має постійний (зафіксований) контингент клієнтів і відвідувачів.

Більш детально біржі, їх класифікації та функції, механізми дії будуть розглянуті в наступних розділах.

1.2. Функції, права та обов'язки біржі

Функції (основні напрями діяльності) біржі випливають насамперед з поняття цієї спеціальної господарської організації, а саме:

- товарна біржа виконує функцію товаророзподільчого каналу або механізму, завдяки якому товар розподіляється між споживачами за реальною ціною;

- товарна біржа є свого роду господарюючим суб'єктом, який організовує ринок. Вона створює необхідні умови учасникам біржових торгів у їх проведенні. На біржі здійснюються купівля-продаж і обмін товарної маси, що характеризується взаємозамінюваністю і не потребує додаткового узгодження технічних характеристик.

- продукція, що надходить на біржу, має відповідати стандартам;

- товарна біржа - це місце, де узгоджуються попит і пропозиція на певний біржовий товар;

- біржа є місцем так званого біржового котирування цін. Біржове котирування - це реєстрація біржовими органами курсів цін, що виникають стихійно, на окремі біржові товари (цінні папери) з урахуванням укладених біржових угод;

- товарна біржа є регулятором цін. Внаслідок коливання біржового попиту і біржової пропозиції тут не може бути державного регулювання цін;

- товарна біржа стабілізує ціни на біржовий товар. Функція стабілізації цін здійснюється через механізм біржової спекуляції або гри на підвищення і зниження цін;

- біржа здійснює збирання і обробку ринкової інформації, тобто є інформаційним центром ринку щодо виробництва біржового товару, динаміки попиту на товари, цін на біржових та інших ринках тощо. Біржа забезпечує інформаційне обслуговування своїх клієнтів, у тому числі шляхом видання біржового бюлетеня - періодичного органу, в якому публікуються курси цін на товари (цінні папери);

- товарна біржа розробляє товарні стандарти, встановлює сорти товарів, реєструє марки фірм, допущених до біржової торгівлі;

- товарна біржа виконує арбітражні функції, тобто розглядає спори між членами біржі, а також між членами біржі та їх контрагентами. Рішення арбітражної комісії біржі є обов'язковими і мають силу виконавчого документа.

Відповідно до викладених функцій товарні біржі діють за певними принципами, користуються правами та несуть встановлені законом обов'язки. Принципами діяльності бірж є і рівноправність учасників біржових торгів; застосування вільних (ринкових) цін; публічне проведення біржових торгів.

Товарна біржа має право:

- створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них;

- встановлювати відповідно до чинного законодавства власні правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов'язковими для всіх учасників торгів;

- розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти, типові контракти;

- зупиняти на деякий час біржову торгівлю, якщо ціни біржових угод протягом дня відхиляються більше ніж на визначений біржовим комітетом (радою біржі) розмір;

- встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, плату за послуги, що надаються біржею;

- встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за порушення статуту біржі та біржових правил;

- засновувати арбітражні комісії для вирішення спорів у торговельних угодах;
укладати міжбіржові угоди з іншими біржами, мати своїх представників на них, у тому числі на біржах, розташованих за кордоном України;

- встановлювати інші грошові збори;

- вносити до державних органів пропозиції з питань біржової діяльності;

- видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні та рекламні видання;

- здійснювати інші функції, передбачені статутом біржі.

Ст.4 Закону України "Про товарну біржу" визначає обов'язки цієї організації. Товарна біржа, зокрема, забезпечує створення необхідних умов для біржової торгівлі, регулювання біржових операцій, регулювання цін на підставі співвідношення попиту та пропозиції на товари, що обертаються на біржі.

Біржа зобов'язана надавати організаційні та інші послуги членам і відвідувачам біржі, збирати, обробляти і поширювати інформацію, пов'язану з кон'юнктурою ринку.

Залежно від місця укладання закон розрізняє біржові і позабіржові угоди, що мають однакову юридичну природу. Біржовими угодами є дії громадян і організацій щодо встановлення, зміни або припинення цивільних прав або обов'язків, які вчинені на біржі в результаті біржових торгів. Укладаються ці угоди через посередників - брокерські контори і брокерів, а не самими продавцями і покупцями реального товару. Виконуються біржові угоди поза біржею (товару як такого на біржі немає). Біржова угода має юридичні ознаки звичайної угоди щодо змісту, структури тексту, форми тощо. На біржові та позабіржові угоди поширюються одні й ті самі правові норми про угоди. Разом з тим біржова угода має певні юридичні особливості. Тому види, особливості укладання біржових угод врегульовано ст. 15 "Біржові операції" та ст. 17 "Правила біржової торгівлі" Закону України "Про товарну біржу". Детально біржові угоди регулюються Правилами біржової торгівлі, затвердженими біржовими комітетами, а зміст угод визначається Типовими контрактами, які також затверджують біржові комітети.

Як правило, біржі здійснюють обмін (товарообіг) товарів, що характеризуються якісною однорідністю (речі, визначені родовими ознаками, взаємозамінюваний товар). Обов'язковою вимогою є те, що біржовий товар не повинен потребувати додаткового узгодження його характеристик. Товар, який подається біржі, має відповідати встановленим стандартам. Якщо він частково втратив споживчі якості, відповідні дані мають бути відомі всім учасникам біржового торгу.

Відмінність між біржовими і небіржовими угодами полягає у тому, що суб'єктами біржових угод можуть бути лише члени біржі. Біржові угоди за різними критеріями поділяються на види. Найбільш загальним критерієм поділу є час виконання угоди. Згідно з цим критерієм є угоди з негайним виконанням ("угоди на реальний товар"). Така назва зумовлена тим, що придбання або відчуження товару передбачає у цьому разі негайне виконання угоди. За такою угодою товар має перебувати на одному з зазначених біржею складів і передаватися покупцеві негайно. Конкретний термін визначається Правилами біржової торгівлі; термінові (угоди на строк). Згідно з такими угодами організація-продавець передає у певний, визначений сторонами строк у власність (повне господарське відання) організації-покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар на умовах (щодо строку платежу, ціни), встановлених договором. По суті, це договори поставки біржового товару, строки виконання яких визначаються наперед, на майбутнє. Оскільки йдеться про поставки в майбутньому, така біржова угода називається угодою на строк (форвардною угодою).

2. Організація біржових інститутів

2.1 Створення бірж

Створення біржі, тривала та складна справа, яка вимагає значних коштів та зусиль. Все розпочинається з формування ініціативної групи, члени якої в подальшому стають засновниками і входять до складу керівництва біржі. Вони визначають різновид та статус майбутньої біржі і розробляють концепцію її діяльності. Принципове значення при створенні бірж має питання визначення кількості і складу її засновників. Біржа може мати різний правовий статус: бути приватним підприємством, закритим або відкритим акціонерним товариством, змішаним товариством і навіть державним підприємством.

Біржі можуть засновуватися як юридичними, так і фізичними особами. Чим більше засновників і чим краще їх фінансово-матеріальне становище, тим більшу підтримку вони можуть надати біржі, хоча дуже велика кількість засновників ускладнює управління біржею. Після того як визначено склад засновників, вони укладають між собою засновницький договір, де чітко визначають свої права і обов'язки, сферу і напрям діяльності, участь у фінансуванні витрат на створення біржі, способи і форми внесення членських внесків і взаємну відповідальність.

Велике значення має підготовка засновницьких документів, визначення статутного фонду біржі, проведення підписки на акції і продаж брокерських місць. В Україні мінімальний статутний фонд фондової біржі становить 500 тисяч гривень. Конкретна ж його величина залежить від розмірів і завдань біржі, її обороту, кількості учасників і т.д. Деякі біржі визначають статутний фонд на рівні мінімального розміру, інші - в десятки сотень тисяч гривень. Значну роль в організації біржі відіграє визначення номінальної вартості акцій і проведення підписки на них. Біржа має право випускати акції різних категорій і номінальної вартості. Це дає великі можливості для вибору найкращого варіанту підписки. Але як свідчить практика, частіше всього випускають два види акцій - прості і привілейовані, однієї номінальної вартості. Як правило, номінальна вартість акцій на різних біржах знаходиться в межах 50-300 грн., і власники кожної з них наділяються однаковими правами: участь в управлінні, брокерстві й отриманні дивіденду.

При створенні біржі можна випустити невелику кількість акцій, необхідну для формування її мінімального статутного фонду і нормальної організації діяльності. Основні ж кошти вона може отримати від аукціонного продажу брокерських місць. Багато бірж передбачають обмеження щодо придбання пакету акцій. Деякі з них дають можливість акціонерам купувати акції на суму не більше 20%-30% статутного фонду. Різні форма і терміни сплати цих акцій, сплата може здійснюватися грошовими коштами у будь-якій валюті, основними фондами, цінними паперами, наданням прав користування землею, будівлями, устаткуванням, інтелектуальною власністю тощо.

Частіше всього засновники бірж вимагають сплати половини номіналу придбаних акцій у терміни підписки, а іншої їх частини - протягом року. Деякі біржі встановлюють більш жорсткі терміни: сплату половини вартості акцій протягом місяця після підписки на них. Правове положення товарних бірж визначається Законом України "Про товарну біржу" від 10.12.1991 p., фондових бірж - Законом України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18.06.1991 p., валютної біржі - Постановою Правління Національного банку України "Про Українську міжбанківську валютну біржу" № 50 від 8.07.1993 р.

В економічному розумінні біржа - це ринок, якому властиві особливі, тільки йому притаманні ознаки. Так, на товарній біржі відбуваються торги замінимими товарами, що визначаються родовими ознаками (мірою, кількістю, вагою); торги ці носять оптовий характер, при цьому зразки товарів відсутні, їх заміняє загальна характеристика товарів; біржові угоди укладаються з дотриманням спеціальних умов, які визначаються Правилами біржової торгівлі. Фондові біржі також підпорядковані певним правилам, які спрямовують на формування біржового курсу цінних паперів, надання різних послуг, пов'язаних з реалізацією цінних паперів.

Біржі є юридичними особами, вони беруть участь у торгах від свого імені, несуть самостійну майнову відповідальність, не відповідають за борги інших організацій і держави, які в свою чергу не відповідають за борги бірж. Вони діють на засадах самоврядування, самоокупності, мають самостійний баланс, розрахунковий, валютний й інші рахунки в банках, печатку зі своїм найменуванням.

Основними ознаками біржових інститутів як особливої форми оптового ринку є:

- здійснення торгівлі товарами, які заміняються за стандартами і зразками, що дає можливість в момент купівлі-продажу реалізовувати не сам товар, а контракт на поставку;

- регулярність торгів і ведення їх на основі чітко встановлених правил;

- формування цін на основі співвідношення попиту і пропозиції, що вільно формуються;

- свобода для продавців і покупців у виборі контрагента по угоді;

- стандартизація контрактів, розмірів мінімальних партій, лотів, обсягів поставок.

Товарні біржі не мають права займатися комерційними посередницькими операціями, не можуть здійснювати фактичні дії по прив'язці продавців товарів до їх можливих покупців, не повинні одержувати прибуток від своєї діяльності, їх майно формується за рахунок пайових, вступних і періодичних внесків членів біржі, надходжень від здійснюваних на біржі операцій, від надання їх підрозділами послуг, а також штрафів, що стягуються за порушення Правил біржової торгівлі. Майно, що відображається на самостійному балансі біржі, належить їй на праві власності. Оскільки біржа створюється у певній організаційно-правовій формі: у формі акціонерного товариства (фондова біржа - обов'язково ст. 33 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу"), а товарна - у формі акціонерного товариства, або у формі товариства з обмеженою відповідальністю, при цьому вона суб'єкт колективної власності (ст. 20 Закону України "Про власність").

Товарна біржа створюється на засадах добровільного об'єднання юридичних і фізичних осіб, якщо їм не заборонено виступати засновниками (членами) біржі. Не можуть бути засновниками (членами) біржі органи державної влади (наприклад, державні адміністрації), державного управління (виконкоми, міністерства, відомства), а також державні бюджетні установи. Слід вважати, що ці організації не можуть бути засновниками фондових бірж, оскільки вони не підпадають під поняття торговців цінними паперами, які для створення фондової біржі повинні мати спеціальний дозвіл на здійснення комерційної і комісійної діяльності з цінними паперами. Створення як товарної, так і фондової бірж повинно здійснюватися шляхом укладання їх засновниками угоди. Цей договір за своєю юридичною природою є договором про спільну діяльність. Він повинен містити відомості, передбачені ст. 4 Закону України "Про господарські товариства", а також іншими статтями цього Закону, в т. ч. про порядок і принцип створення біржі, склад засновників, їх обов'язки, розмір і строки сплати пайових, вступних і періодичних внесків. На відміну від інших цивільно-правових договорів, договір про спільну діяльність - багатосторонній. Закон не обмежує кількість учасників договору. Спільна діяльність учасників завжди направлена на досягнення загальної мети, яка при виконанні цим договором засновницьких функцій до господарських віднесена бути не може.

Засновницьким документом біржі є її статут. Статут товарної біржі затверджується її засновниками, статут фондової біржі - її вищим органом (зборами акціонерів). Біржі є громадськими приватноправовими організаціями, статути містять переважно норми адміністративного порядку. Виникають біржі в дозвільному (реєстраційному) порядку.

2.2 Функції біржі

Біржі і брокерські контори, як правило, здійснюють широке коло діяльності. Вони надають різноманітні посередницькі послуги щодо укладання торгових угод, організації і проведення оптової торгівлі, займаються видавничою діяльністю, зокрема, випускають біржові бюлетені, довідники, нормативну документацію, а також збирають і вивчають інформацію про стан ринку різних товарів, цін, перспективи щодо змін попиту і пропозиції на товари. Біржі можуть надавати і широке коло консультаційних послуг. Також вони займаються різноманітними видами діяльності у сфері виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, створюють спільні підприємства, укладають страхові, кредитно-фінансові та комерційні угоди.

Біржа володіє досить широкими правами. Вона має право визначати в рамках законодавства порядок і правила діяльності на ній, а їх порушення здатне викликати серйозні наслідки. Біржі також визначають перелік товарів, що реалізовуються на них, розробляють власні біржові стандарти, типові біржові контракти, приймають рішення з біржових спорів, припиняють на певний час торгівлю, встановлюють плату за свої послуги, накладають санкції за порушення статуту і правил торгівлі. Крім цього, кожна біржа має право вирішувати ці та багато інших питань на власний розсуд. Це свідчить, що на різних біржах правила і вимоги неоднакові.

Функції бірж залежать від умов, у яких вони формуються і діють. Зокрема виділяють: класичні (основні і допоміжні), які властиві для бірж ринкової економіки і перехідні - для бірж періоду становлення ринкових відносин. Аналіз та співставлення класичних і перехідних функцій дає змогу передбачити еволюцію біржової діяльності в Україні.

Класичні функції бірж (основні та перехідні) .

Основні:

- концентрація попиту і пропозиції в одному місці, шляхом залучення до біржових угод максимальної кількості учасників, що сприяє збалансованості біржових товарів, формує реальний інформаційний простір, який регулює оптимальні обсяги як виробництва і споживання. Одним із важливих моментів є формування мережі регіональних бірж;

- формування ринкових цін на основі співвідношення попиту і пропозиції, оскільки біржа як "лабораторія цін" характеризує поточне співвідношення попиту і пропозиції, умови поставки, сплату та інші складові, що формують ефективність біржової торгівлі;

- регулювання оптового товарообігу, оскільки, спираючись на ринкові закони, існує можливість його упорядкування, найбільш ефективними шляхами здійснювати просування товарів від виробника до споживача при мінімізації пов'язаних з цим витрат;

- прискорення товарообігу з урахуванням світового розподілу праці;

- кваліфіковане посередництво між покупцем і продавцем завдяки участі на біржах досвідчених посередників, які володіють інформацією про біржову кон'юнктуру, що обумовлює прискорення товарних та грошових потоків у виробництво продукції певних обсягів тощо;

- зближення продавців і покупців у просторі і часі виявляється в активному просуванні біржової торгівлі на регіональні товарні ринки та взаємоузгодженні поточних і перспективних інтересів продавців і покупців через механізм форвардних і ф'ючерсних угод;

- боротьба з монополізмом на товарному ринку виявляється через залучення до біржової торгівлі широкого кола продавців і покупців, що сприяє створенню умов для активізації різноманітних форм конкуренції;

- досягнення мінімізації комерційного і фінансового ризику, оскільки біржа через хеджування та опціони відпрацьовує свій власний механізм страхування цінового ризику;

- інформаційне забезпечення учасників товарних ринків передбачає надання максимальної за обсягами інформації для учасників біржового та позабіржового ринку про стан попиту, пропозиції, ціни, конкуренції на товари.

Допоміжні:

- стандартизація біржового товару, для спрощення процесу торгів;

- арбітраж між учасниками біржових угод, який забезпечує захист майнових прав та законних інтересів учасників;

- розрахункові операції через створення на біржах Розрахункових палат, які здійснюють розрахунки за укладеними угодами, стягнення грошових застав, проведення клірингових операцій;

- різноманітні послуги інформаційного та консалтингового характеру, які пов'язані з укладенням угод і прискорюють процес їх формування;

- формування прибутку державного і місцевого бюджетів за рахунок сплати податків, мита та інших обов'язкових платежів, що формують доходи відповідних бюджетів.

Особливості функцій бірж в умовах формування ринкових відносин зумовлені тим, що вони ще не стали частиною єдиного ринку, є відокремленим, відособленим ринком, де формується рівень цін на основі обмеженого обсягу попиту і пропозиції.

Функції бірж в період становлення ринкових відносин:

- формування біржової ціни як індикатора внутрішніх цін тих товарів, якими торгують в значних обсягах і відносно періодично;

- налагодження процесу товарообігу;

- формування нової системи господарських зв'язків;

- створення структури виробничих відносин, що породжують конкуренцію між товаровиробниками;

- розподіл запасів у просторі сприяє контролю товаровиробників таким чином, що продукція не з'являється на ринку до виявлення регіону з найвищою ціною та максимальною потребою у ньому;

- розподіл запасів у часі передбачає поступовий вихід товарних запасів на ринок, виходячи з економічних умов товаровиробника;

- стандартизація товарів, якими торгують, є стандартним обґрунтуванням якості біржового товару і дозволяє без додаткового їх опису представляти для укладання угод.

Враховуючи наявність різних економічних систем у світовій економіці слід зупинитися на загальних функціях біржових інститутів світового ринку.

1. Організація біржових зборів для проведення відкритих публічних торгів, а саме: організація біржових торгів; розробка правил біржової торгівлі; матеріально-технічне забезпечення торгів; кваліфікований апарат біржі.

2. Розробка біржових контрактів, які включають:

- стандартизацію вимог до якісних характеристик біржових товарів;

- стандартизацію розмірів партій товарів;

- розробка єдиних вимог до розрахунків за біржовими угодами.

Біржа встановлює жорсткі вимоги до тих товарів, які допускаються до біржових торгів. На основі цих вимог розробляються біржові стандарти, які враховуються виробниками і споживачами на товарних біржах, а також емітентами й інвесторами.

3.Розв'язання спорів із біржових угод. Під час біржових торгів, у силу різних причин (помилка, спроба обману, нечітка робота обслуговуючого персоналу тощо) можливі випадки виникнення спірних ситуацій між учасниками біржової торгівлі, які за своїм характером можуть бути вирішені безпосередньо тільки на біржі і її відповідним нейтральним органом. Як правило, це третейський суд або арбітраж.

4. Виявлення і регулювання біржових цін. Біржа бере участь у формуванні і регулюванні цін на всі види біржових товарів. Біржова ціна встановлюється в процесі її котирування, що розглядається як найбільш важлива функція біржі. При цьому під котируванням розуміють фіксування цін на біржі протягом кожного дня її роботи; реєстрацію курсу валюти або цінних паперів; ціну біржових товарів. Котирування цін - це реєстрація біржових цін згідно біржових правил з їх наступною публікацією. Публікація цін на біржові товари служить орієнтиром для продавців і покупців, допомагає їм виробити свою стратегію поведінки на чергових біржових торгах.

5. Біржове страхування (хеджування) учасників біржової торгівлі від несприятливих для них коливань цін. Для цього на біржі використовуються спеціальні види угод і механізми їх укладання. Виконуючи завдання страхування учасників біржового торгу, біржа не стільки організує торгівлю, скільки її обслуговує. Біржа створює умови для того, щоб покупці і продавці реального товару за своїм бажанням могли одночасно брати участь у відповідних біржових торгах як клієнти або учасники. Це підвищує довіру до біржі, залучає до неї ринкових спекулянтів, збільшуючи кількість осіб, які торгують як безпосередньо, так і через посередників.

6. Гарантування виконання угод досягається завдяки біржовим системам клірингу і розрахунків. Для цього біржа використовує систему безготівкових розрахунків шляхом заліку взаємних вимог і зобов'язань учасників торгів, а також організує їх виконання.

2.3 Види бірж

На етапі формування ринкових відносин важливою їх умовою є створення економічного механізму, який забезпечував би нормальне функціонування всього народного господарства країни. Важливою складовою цього механізму є сфери обігу. Остання повинна спиратися на відповідну інфраструктуру, однією з важливих ланок якої є біржі. У створенні цивілізованого біржового ринку ми орієнтуємося на досвід країн, які успішно пройшли цей етап та мають розвинену й ефективну систему бірж.

В Україні практика біржової торгівлі виділяє такі їх види: товарні і товарно-сировинні; валютні; фондові; біржі праці. Нині в Україні функціонує значна кількість товарних і товарно-сировинних, що реалізують агропродукцію.

Для кращого розуміння особливостей функціонування бірж їх необхідно класифікувати, тобто об'єднати в певні групи, відповідно до вибраної ознаки класифікації. Під ознакою класифікації слід розуміти характерні, відмінні особливості, що дають змогу об'єднувати функціонуючі біржі у певні групи.

До ознак класифікації бірж належать:

- вид біржового товару;

- принцип організації (роль держави в організації біржі);

- правовий стан (статус біржі);

- форма участі відвідувачів у біржових торгах;

- номенклатура товарів, що є об'єктом біржового торгу;

- місце і роль у світовій торгівлі;

- сфера діяльності;

- переважаючий вид біржових угод;

- характер діяльності.

Види бірж можна подати таким чином:

1.У світовій практиці залежно від виду біржового товару прийнято виділяти товарні і товарно-сировинні, фондові, валютні біржі і біржі праці. У відповідності з Законом України "Про товарну біржу", "під товарною біржею розуміється організація, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має на меті надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозиції на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій". На товарних біржах можуть укладатися угоди з виробленими товарами (промисловими, сільськогосподарськими), вторинними ресурсами, сировиною, відходами виробництва. У свою чергу, товарні біржі мають певну спеціалізацію: одні обслуговують торгові зв'язки сільськогосподарських підприємств з промисловими, інші підприємства однієї галузі господарства з підприємствами іншої. Можлива і предметна спеціалізація: є біржі, які сприяють укладанню угод з металопродукцією, нафтопродуктами, цукром, виробничим устаткуванням тощо. І нарешті, існують універсальні товарні біржі, які сприяють укладанню угод з будь-якими товарами.

Створення акціонерних товариств, збільшення випуску підприємствами акцій, використання державою цінних паперів для довгострокового інвестування і фінансування державних програм і боргу призводять до появи ринку цінних паперів, що інтенсивно розширяється, і викликають необхідність регулювання їх обігу з боку держави. В міру формування ринку цінних паперів виникає необхідність у заснуванні спеціальних органів, основною функцією яких є контроль і регулювання обігу цінних паперів, рух майна тощо. Так були створені фондові біржі, існування яких зумовлене світовою практикою функціонування фінансових ринків.

Фондові біржі покликані замінити громіздку, витратну і неефективну ієрархічну, вертикальну систему галузевого перерозподілу фінансових ресурсів. Тому фондова біржа являє собою постійно діючий регульований ринок цінних паперів. Вона створює можливості для мобілізації фінансових ресурсів і їх використання при довгостроковому інвестуванні державних програм і боргу.

Для організації і обслуговування ринку іноземної валюти створюються спеціальні валютні біржі. Валютні біржі внаслідок своєї специфіки і ролі на сучасному етапі найбільш жорстко контролюються з боку держави (в особі Нацбанку України) на відміну від інших видів бірж. Світовий досвід свідчить, що надалі торгівля валютою навряд чи буде відособлена від торгівлі цінними паперами.

2.3а принципом організації (ролі держави в створенні бірж) за кордоном розрізняють два види бірж:

- публічно-правові (державні біржі);

- приватно-правові (приватні біржі).

Біржі, що мають публічно-правовий характер, контролюються державою і створюються на основі Закону про відповідні біржі. Під час організації бірж в Україні в 1991 p. була зроблена спроба надання їм статусу приватно-правового інституту, в діяльності якого велика роль належить самоорганізації і самоврядуванню біржового співтовариства.

3.Створені біржі в основному реєструвалися як акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, що не ставлять за мету отримання прибутку і діють на принципах господарської самостійності, з правами юридичної особи.

4. За формою участі відвідувачів у торгах біржі можуть бути відкритими і закритими.

У торгах на закритих біржах беруть участь її постійні члени або біржові брокери, які виконують роль біржових посередників, тому доступ безпосередніх покупців і продавців до біржового залу закритий. Для закритих бірж характерною ознакою є наявність спеціалізованої системи органів збору і добіржової обробки замовлень, тобто існування периферійних служб біржі.

У торгах на відкритих біржах, крім постійних членів і біржових посередників, можуть брати участь і відвідувачі, заплативши певний внесок за право брати участь у торгах протягом певного періоду або разове відвідування. При цьому відкриті біржі бувають двох типів:

- чисто відкриті біржі, на яких контрагентів не зобов'язують користуватися послугами посередників, їх навіть взагалі може і не бути, оскільки на таких біржах забезпечується вільний доступ до біржового кільця клієнтів-продавців і замовників-покупців (клієнт у такому випадку втілює пропозицію, а замовник - попит). Таким чином, чисто відкриті біржі характеризуються прямими зв'язками виробників і споживачів;

- відкриті біржі змішаного типу, на яких безпосередньо з продавцями і покупцями співпрацюють дві групи посередників:

1) брокери, що працюють від імені і за кошти клієнта;

2) дилери, що укладають угоди на біржі від свого імені і за свої кошти.

Відповідно до статутів, більшість товарних бірж у нашій країні є закритими, хоча для збільшення біржового обороту іноді залучаються до торгів і безпосередні клієнти (продавці або покупці) шляхом наділення їх статусом разового або постійного відвідувача для укладання угод в операційному залі.

5.3а номенклатурою товарів, що є об'єктом біржового торгу, вони поділяються на універсальні (загального типу) і спеціалізовані.

На універсальних біржах ведуться торги з широким колом різних товарів. Спеціалізовані біржі мають потоварну спеціалізацію або спеціалізацію за групами товарів. Серед них виділяють біржі широкого профілю і вузькоспеціалізовані. При створенні товарних бірж мала місце тенденція до їх спеціалізації, що було особливо характерно для бірж, які створюються в місцях найбільшої концентрації промислового виробництва. Суть спеціалізації полягає в тому, що до акціонерів (членів) біржі або її спеціалізованої секції залучаються безпосередні виробники тієї чи іншої товарної групи. Таким чином досягається високий ступінь концентрації відповідного товару на біржі і збільшується біржовий торговий оборот.

Товарні біржі, що відроджуються в Україні, є переважно універсальними. Це об'єктивно пов'язано з необхідністю максимальної концентрації товарів в умовах обмеженого ринкового обсягу товарних ресурсів.

6. Залежно від місця і ролі бірж у світовій торгівлі, функцій, що їх виконують, і орієнтації на ринок їх поділяють на міжнародні і національні.

7.3алежно від сфери діяльності, біржі можна умовно поділити на центральні (столичні), міжрегіональні і регіональні (локальні). Українські біржі, їх розміщення і характер діяльності майже не орієнтуються на регіональні особливості товарних ринків та економічне районування країни. Слід зазначити, що територіальне розміщення бірж країни повинно відповідати центрам торгових зв'язків і транспортних шляхів. Розвитку біржової торгівлі в Україні сприяло формуванню центральних бірж, які зосереджені у Києві і залучають до участі в біржових торгах продавців і покупців з різних регіонів України.

8. За характером операцій світова практика біржової торгівлі виділяє такі види бірж: реального товару; ф'ючерсні; опціонні; змішані.

Біржа реального товару характерна для початкового етапу розвитку біржової торгівлі, її відмінними ознаками вважають регулярність поновлення торгів, приуроченість торгівлі до певного місця і підпорядкування певним чином встановленим правилам, торгівлю однорідними товарами, що однакові за якістю, окремі партії яких взаємозамінні. На біржах реального товару укладення угод здійснюється при відсутності товару, як такого, на основі його описової характеристики. При цьому мають місце зустрічні пропозиції покупців і продавців. Найбільш суттєвою ознакою біржі з реальним товаром є обов'язковий продаж і поставка товару після проведення торгів.

Розширення біржової торгівлі призвело до створення бірж нового типу - ф'ючерсних. їх створення відображає перетворення біржі з ринку реального товару до ринку прав на товар. Ф'ючерсні біржі є своєрідними фінансовими інститутами, які обслуговують торгівлю. Частіше вони створюються в місцях концентрації грошових ресурсів, тобто у великих фінансових центрах. Без банківського кредитування, достатньої маси вільних грошових коштів ф'ючерсна торгівля неможлива. Перетворення товарної біржі з ринку товарів в ринок прав на товари, з ринку реального товару в ринок фіктивного товарного капіталу - це невід'ємна частина процесу посилення фінансового капіталу. Будучи фінансовим інститутом, який обслуговує потреби товарних ринків, ф'ючерсна біржа одночасно являє собою ринок цін відповідних товарів й істотно впливає на біржові котирування, фактичні ціни конкретних угод з реальним товаром (через хеджування) і зрештою на конкурентоспроможність фірм. Ф'ючерсна біржа як фінансовий інститут доповнює банківське кредитування фірм на стадії реалізації і подальшого зберігання товару.

Опціонні біржі відіграють також велику роль у світовій економіці. Вони використовуються для страхування учасників біржової торгівлі, оскільки дають можливість покупцям опціонів обмежити можливі збитки при укладенні біржових угод. На багатьох біржах можуть укладатися як ф'ючерсні, так і опціонні угоди. Для українських бірж характерне укладання на одній біржі всіх видів угод: з реальним товаром, ф'ючерсних і опціонних. Тому їх можна віднести до змішаних бірж.

9. Залежно від характеру діяльності виділяються біржі прибуткові (комерційні) і неприбуткові (некомерційні). У більшості випадків біржа створюється як об'єднання продавців для спрощення їх операцій на ринку. Тому одержання прибутку від функціонування самої біржі спочатку не передбачається. Прибуток з'являється у кожного окремого учасника від здійснення торгових операцій на самій біржі. Необхідність у комерційній діяльності біржі полягає в забезпеченні дивідендами своїх членів.

Біржа - це некомерційна організація, вона створюється засновниками і членами для полегшення проведення комерційних операцій (для обслуговування потреб засновників і членів в купівлі-продажу). Ефект від організації біржі полягає в зниженні витрат у її засновників і членів при проведенні комерційних операцій. Грошові кошти засновників і членів біржі, отримані за контракти, що укладені на біржі, спрямовуються на компенсацію витрат, пов'язаних з функціонуванням біржі, стимулювання створення або оновлення обладнання і технологічного процесу підприємств-засновників членів біржі, підвищення якості продукції, що випускається, відродження і розвиток конкурентної боротьби, комерційної етики і почуття власної гідності підприємців

3. Товарна біржа як інфраструктурний елемент ринку

3.1 Значення товарної біржі

В Україні біржа є організованим ринком, тобто являє собою форму організації торгівлі товарами за заздалегідь встановленими правилами. Для неї характерні регулярність торгівлі у строго визначеному місці, уніфікація основних вимог до якості товару, умов і термінів поставки, ведення торгівлі на основі зустрічних пропозицій покупців і продавців, укладення угод з поставкою товару як зі складу, так і в майбутньому. Товарні біржі організаційно оформлені у вигляді асоціацій приватних осіб, об'єднаних в корпорації, і переслідують мету не отримання прибутку, а полегшення і здешевлення торгівлі.

Завдяки дії механізму ціноутворення біржа безперервно забезпечує господарюючих агентів інформацією про зміни на ринках, про виникнення нових умов обміну, появу нових видів товару і т. д. Товарна біржа є елементом ринку, де самостійно господарюючі суб'єкти зустрічаються, щоб реалізувати свою продукцію з метою отримання прибутку та задоволення власного попит. На біржі покупець і продавець не пов'язані. Процес купівлі-продажу здійснюється через посередників (брокерів, дилерів, трейдерів і т.д.). Ціна залежить від попиту і пропозиції. Якщо виробник запропонує на біржі новий вид товару поліпшеної якості, то він має право встановити підвищену ціну. У разі позитивної реакції споживачів виробник отримає прибуток вище середнього рівня в галузі. Це змусить інших підприємців переобладнати виробництво і випускати товар, що добре себе зарекомендував. При цьому підприємці запропонують його за нижчою ціною з метою залучення покупців. Згодом пропозиція даного виду продукції задовольнить попит, ринок стане насиченим, а ціни стабілізуються на певному середньому рівні. Якщо виробника продукції спіткає на біржі невдача, тобто його товар не буде користуватися попитом, ціна піде вниз і буде падати, поки не буде реалізована партія цього товару.

Слід зазначити, що сама товарна біржа не здійснює торгово-посередницьку діяльність, а лише створює для неї умови. Торгівлю здійснюють брокерські контори і брокери (дилери, трейдери). Згідно з українським законодавством біржа не має права здійснювати внески, придбавати частки (паї), акції підприємств, якщо ці підприємства не ставлять за мету здійснення діяльності, безпосередньо пов'язаної з організацією і регулюванням біржової торгівлі. Товарні біржі в Україні призначені для організації торгового обороту всередині країни, від виробника до внутрішнього споживача. Це накладає на діяльність бірж особливий відбиток. Таким чином, на біржу покладається організаційна роль на ринку. Через біржу здійснюється найшвидший рух товарів з сфери виробництва у сферу споживання, оскільки біржова торгівля можлива тільки у разі отримання диференціального прибутку (прибутку від спекуляції).

3.2 Завдання і функції товарної біржі та її підрозділів

Організаційне начало торгово-посередницької діяльності товарних бірж добре впливає на розвиток ринкової економіки будь-якої держави. Нині біржі сприймаються як складний функціонально-інформаційний центр, призначений для всебічної організації ринку. Щодо спільного біржового майна всі члени біржі виступають як співвласники, але одночасно є власниками внесених внесків і прибутків, які отримують у формі дивідендів. Вони формують колектив - співтовариство або асоціацію скоріш за все фізичних (в західних країнах), але іноді і юридичних осіб, тобто окремих громадян і організацій, які одержують торговий прибуток у формі комісійних.

Діяльність біржі як комерційної організації передбачає, що її учасники є інвесторами і чекають прибутків на вкладений капітал. Способом збільшення прибутків інвесторів стає дорожчання біржової торгівлі для її клієнтів шляхом збільшення різного роду платежів, зборів і т. д. На певному етапі це починає гальмувати подальше збільшення операцій на біржі і тим самим обмежує можливості отримання прибутку членами біржі від їх торгової діяльності у вигляді комісійних з клієнтів. Як результат, члени біржі прийшли до висновку, що раціональне існування самої біржі як неприбуткового підприємства, основна мета якого - забезпечення торгової діяльності своїх членів, а прибуток від членства на біржі забезпечується активною роботою з клієнтами.

Не власне прибуток є метою діяльності товарних бірж, а надання можливості своїм членам отримувати цей прибуток за рахунок торгівлі або виконання наказів клієнтів - головна мета біржі. До основних і допоміжних функцій, що виконуються товарною біржею, належать: купівля-продаж реального товару, спекуляція, хеджування, котирування цін, встановлення стандартів на біржові товари, розробка типових контрактів, фіксування торгових звичаїв, здійснення арбітражних функцій, ведення розрахунків між членами біржі через ліквідаційні каси і розрахункові палати, інформаційна діяльність, надання різних послуг клієнтам.

4. Біржові угоди та біржові операції

4.1 Механізм укладання біржових угод

На товарних біржах України біржовою визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов:

а) якщо вона представляє купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі;

б) якщо її учасниками є члени біржі;

в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня (Закон України "Про товарну біржу", ст.15).

Угоди, які укладаються на товарних біржах, мають такі ознаки:

- угода - це згода про купівлю-продаж біржового товару з коротким строком поставки або визначеним строком його поставки в майбутньому;

- порядок укладення угод регулюється чинним законодавством та Правилами біржової торгівлі кожної біржі;

- учасники біржових угод обов'язково є учасниками біржових торгів;

- угода виконується за межами товарної біржі;

- угода підлягає обов'язковій реєстрації згідно з діючими Правилами біржової торгівлі;

- товарна біржа є гарантом виконання угод, які укладені і зареєстровані на її торгах;

- товарна біржа уповноважена (має право) застосовувати санкції до учасників біржової торгівлі, які здійснюють позабіржові угоди;

- біржові угоди не можуть здійснюватися від імені і за рахунок біржі, оскільки укладення угод - це функція учасників біржових торгів, а саме членів біржі і брокерів, які виступають як посередники.

Згідно з чинним законодавством України зміст біржової угоди (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання) не підлягає розголошенню. Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, арбітражному суду та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України.

Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному засвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам (Закон України "Про товарну біржу", ст.15). Підготовка до укладення біржової угоди здійснюється поза біржовою долівкою та в межах Правил біржової торгівлі, що прийняті на даній біржі.

Правила біржової торгівлі кожної біржі - це система норм і правил, що регулюють і регламентують відносини між контрагентами, які загалом можна класифікувати як:

І. Підготовчі заходи до укладення угод:

- визначення учасників біржових торгів;

- визначення біржового товару і прийняття його до обігу на біржі;

- порядок виставлення і зняття товарів з біржових торгів.

Схема 1. Класифікація видів угод, які укладаються на товарних біржах

II Біржові угоди (схема 1): угоди з реальним товаром; ф'ючерсні угоди; опціони.

Схема 2. Учасники біржових торгів

ІІІ. Біржові операції:

- страхування цінового ризику (хеджування);

- біржова спекуляція, що базується на різниці цін.

IV. Заходи (дії бірж) після проведення торгів і укладення угоди:

- забезпечення біржових угод;

- порядок реєстрації і оформлення угод;

- порядок розрахунків по біржових угодах;

- порядок вирішення спорів;

- наслідки невиконання угоди;

- санкції за порушення Правил біржової торгівлі.

Вищезазначені норми і правила містяться в Типових Правилах біржової торгівлі для товарної біржі, а в межах даного розділу розглянемо лише деякі з них.

1.Визначення учасників біржових торгів та їх організаційно-наглядове обслуговування.

Усіх присутніх в операційному (торговому) залі товарної біржі під час біржової сесії (торгів) умовно можна поділити на групи, які:

- укладають угоди;

- обслуговують процес укладення угод;

- контролюють дотримання правил проведення біржових торгів;

- інші присутні, допущені на біржову сесію.

Головним серед учасників біржової торгівлі є брокери, через яких здійснюється посередництво між біржею і клієнтами, безпосередньо між покупцями і продавцями.

Під час проведення біржових торгів брокери зобов'язані:

- бути присутніми на "біржовій долівці" в момент представлення товару, який був заявлений ними на продаж або покупку;

- дотримуватися правил біржової торгівлі даної товарної біржі;

- виконувати доручення клієнтів;

- надавати необхідну інформацію про результати біржових торгів брокерській конторі (фірмі) тощо.

Так, на Українській аграрній біржі існує дві категорії брокерських місць:

- повні брокерські місця (типу "А");

- неповні (пільгові) брокерські місця (типу "Б").

Брокерське місце типу "А" дає право брокерській конторі здійснювати повний перелік біржових операцій, передбачених Правилами проведення біржових торгів на УАБ та доповненнями до них. На відкриття повного брокерського місця мають право будь-які юридичні особи - засновники УАБ або їх відокремлені підрозділи.

Брокерське місце типу "Б" дає право брокерській конторі здійснювати операції виключно по продажу сільськогосподарської продукції та сировини без права здійснення операцій з продажу іншого біржового товару або закупівлі будь-якого біржового товару. На відкриття неповного брокерського місця мають право безпосередні виробники сільськогосподарської продукції і сировини, яка є біржовим товаром.

Права постійних і разових відвідувачів товарної біржі у статусі учасників біржових торгів порівняно з правами членів біржі та їх повноважними представниками значно обмежені і регулюються кожною біржею індивідуально. Загалом, кожний постійний відвідувач має право участі в торгах, чисельність їх на окремій біржі не перевищує 30 % від загальної кількості членів біржі. Постійні відвідувачі мають право на біржове посередництво. Разовим відвідувачам надається право укладати угоди з реальним товаром від свого імені та за свої кошти. Кожна товарна біржа, розробляючи власні Правила проведення біржових торгів, передбачає функціонування, діяльність органів, які обслуговують біржові торги взагалі та процес укладення угод зокрема.

Схема 3. Обслуговуючий персонал біржових торгів

Так, на Українській аграрній біржі учасниками торгів є:

- брокери зі своїми помічниками, що діють на підставі доручення брокерської контори, яка подала до УАБ заявку на участь у біржових торгах та акредитаційну картку. Біржові угоди на УАБ укладаються виключно брокерами;

- біржові маклери, у тому числі старший маклер, представники апарату УАБ, що ведуть торги та реєструють усну згоду брокерів на укладення біржової угоди.

У процесі біржових торгів уповноважені особи товарної біржі затверджують та реєструють учасників біржових торгів, призначають біржових ведучих, спостерігають за дотриманням маклерами та брокерами Правил біржової торгівлі при проведенні торговельних сесій, затверджують укладені угоди, контролюють їх виконання та інформують через засоби масової інформації про результати торгів. Особи, які контролюють проведення біржових торгів, не мають прав на укладення угоди. Особи, крім виконавчого директора та відповідального члена Біржового комітету, не можуть прямо або опосередковано втручатися у процес їх ведення. До обов'язків виконавчого директора та відповідального члена Біржового комітету входить контроль за дотриманням правил біржової торгівлі і вирішення проблем, які виникають у ході біржових торгів, їх розпорядження і рішення є обов'язковими для всіх учасників біржових торгів.