Отже, виробництво нової моделі ефективне. Термін окупності складає 4 роки (1600: 400).

Задача 5.

За ціною 15 грн. Фірма реалізувала 200 кг ковбаси, а після збільшення ціни до 20 грн.180 кг. Чи є еластичним за ціною попит на ковбасу?

Рішення на задачу 5.

Знаходимо коефіцієнт цінової еластичності попиту за формулою:

якщо е > 1 - попит еластичний

е < 1 - попит не еластичний

Відповідь: оскільки коефіцієнт цінової еластичності по модулю менше 1, попит є нееластичним.

Задача 6.

Попит і пропозиція на певний товар становлять: Q^D = 3000 - 20Р та Q^S = - 600+ 30Р. Після введення податку для продавців у розмірі 200 грн. (e). За одиницю продукції чому дорівнювати рівноважний обсяг збуту на ринку?

Рішення на задачу 6.

Оскільки продавець намагається перекласти податок на споживача за рахунок відповідного підвищення ціни, функція попиту споживача матиме вигляд:

Q^D = 300 - 2 (P + 20),

Q^D = - 600 - 20 P.

Знаходимо рівноважну ціну продажу:

Q^D = Q^S - 600 - 20P = - 600 + 20P

P = - 30

Звідси, рівноважний обсяг пропозиції:

Q⁹ = - 600 + 30 х (-30) = 300 шт.

Висновок: Таким чином рівноважний обсяг збуту на ринку складатиме 300шт.

Задача 7.

Функція попиту задана: Q^D = 3000 - 20р. Чому дорівнює нахил кривої зворотної функції попиту?

Рішення на задачу 7.

Нахил кривої визначається коефіцієнтом “в” в функції у = а - вх. Оскільки зворотна функція попиту має вигляд:

,

коефіцієнт “в” дорівнює: , тобто, - 0,5.

Висновок: Отже нахил кривої зворотної функції попиту дорівнює - 0, 5.

Задача 8.

Функція корисності певної особи має вигляд: U (Х1, Х2) = Х1 х Х2, де Х1 - кількість продовольчих товарів, Х2 - кількість непродовольчих товарів. Ціна продовольчого товару становить 20 грн., а непродовольчого - 30 грн. Доход споживача дорівнює 112 грн. Який споживчий набір є оптимальним для даної особи?

Рішення на задачу 8.

Виходячи з правила оптимального споживання, за даного бюджетного обмеження необхідна кількість продовольчого товару визначається за формулою:

,

де І - доход споживача.

.

Аналогічно знаходимо кількість непродовольчих товарів:

Відповідь: оптимальний набір складатиметься з 3 шт. продовольчого та 2 шт. непродовольчого товару.

На обробку деталі затрачалось 29 хв. Після перегляду норм часу на дану деталь була встановлена норма 26 хв. Обчислити на скільки відсотків знизилась трудоємність роботи і зросла продуктивність праці. Тривалість зміни 8 год.

Рішення:

1. Визначаємо виробіток до перегляду і після перегляду норм часу.

Для цього час зміни поділити на норму часу

480: 29 = 16,6 дет. - виробіток до перегляду норм часу.

480: 26 = 18,5 дет. - виробіток після перегляду норм часу.

2. Визначаємо ріст продуктивності праці шляхом ділення виробітку після перегляду норм часу на виробіток до перегляду, у відсотках.

(16,6: 18,5) х 100% = 90%, отже продуктивність праці зросла на 24%.

3. Визначаємо зменшення трудомісткості роботи. Для цього норму часу після перегляду ділимо на норму часу до перегляду, у відсотках.

(26хв.: 29хв.) х 100% = 89,7%, тобто трудомісткість роботи зменшалася на 0,3%.

Задача 10. Визначити ріст продуктивності праці в умовно-натуральних вимірниках

Рішення:

Для визначення росту продуктивної праці в умовно натуральних вимірниках необхідно планові і фактичні обсяги виробництва продукції перемножити на затрати праці на один виріб. Таким чином ми дізнаємося про планову і фактичну трудомісткість виробничої програми (в нормогодинах). Потім віднімаючи від фактичної трудомісткості планову по кожному виробу дізнаємося абсолютне зростання продуктивності праці. В цілому ж по групі виробів ріст продуктивності праці можна визначити порівнявши сумарні фактичну і планову трудомісткості у відсотках. Рішення доцільно оформити у таблицю:

Висновок: виробіток по даній групі товарів зменшився на - 61 нормогодин або на 3,6% ( (11989: 12346) х 100% - 100%).

Задача 11.

На підприємстві місячний фонд часу одного співробітника згідно з контракту 170 год, коефіцієнт затрат часу на додаткові роботи 1,3, коефіцієнт затрат часу на відпочинок співробітників - 1,12, коефіцієнт перерахунку чисельності 1,1, час, який виділяється на різні роботи невраховані в планових розрахунках - 200 год., фактична чисельність підрозділу - 30 осіб. Розрахувати чисельність адміністративно-управлінського персоналу за допомогою формули Розенкранца.

Рішення:

Формула Розенкранца має вигляд:

,

де Ч - чисельність адміністративно-управлінського персоналу певної професії і т. і.;

n - кількість видів організаційно-управлінських робіт, які визначають завантаження даної категорії спеціалістів;

m_і - середня кількість дій (розрахунків, обробки замовлень, переговорів, тощо) в межах і-го виду робіт за встановлений проміжок часу (на приклад, за рік);

t_{і -} час необхідний для виконання одиниці в межах і-го виду робіт;

Т - робочий час спеціаліста згідно трудового договору (контракту) за відповідний проміжок календарного часу, прийнятий в розрахунках;

К_нрв - коефіцієнт необхідного розподілу часу;

К_фрв - коефіцієнт фактичного розподілу часу;

t_р - час на різні роботи, які неможливо врахувати в попередніх планових розрахунках.

Коефіцієнт необхідного розподілу часу (К_нрв) розраховують за формулою:

К_нрв= К_ДР х К_О х К_П

де К_ДР - коефіцієнт, який враховує затрати на додаткові роботи, заздалегідь не враховані у часі, необхідному для визначення процесу ; як правило знаходиться в межах 1,2 - 1,4; К_О - коефіцієнт, який враховує затрати часу на відпочинок співробітників протягом робочого дня; як правило дорівнює 1,12; К_П - коефіцієнт перерахунку явочної чисельності в спискову.

Коефіцієнт фактичного розподілу часу (К_фрв) визначається відношенням загального фонду робочого часу підрозділу до часу, розрахованому як .

Підставимо у формули значення першого варіанту.

Сумарний час виконання організаційно-управлінських робіт визначається як:

(520*0,9) + (3100*0,8) + (315*3,3) = 3987,5 год.

Коефіцієнт необхідного розподілу часу:

К_нрв = 1,3 х 1,12 х 1,1 = 1, 6.

Коефіцієнт фактичного розподілу часу:

Кфре = (170*30) / [ (520*0,9) + (3100*0,8) + (315*3,3)] =1,27

Розрахунок необхідної чисельності підрозділу ведеться за формулою Розенкранца наступним чином:

Ч= (3308/170) *1,6+ (200/170) * (1,6/1,27) =45, 76

Таким чином, фактична чисельність підрозділу дорівнює 40 осіб, а необхідна приблизно 45 осіб, тобто не вистачає 5 працівників.

Задача 12.

Підприємство виготовляє вироби з пластмаси шляхом лиття. Річний обсяг виробництва виробів 909 тис. шт., а трудомісткість виробу - 0,36 н-год. Тривалість робочої зміни 8 год при однозмінному режимі роботи. Внутрізмінні витрати часу з вини робітників - 1,2%, а на регламентовані простої - 3%. Процент виконання норм виробітку - 108%. Робітник відпрацював - 242 дні. (1849 год). Визначити необхідну чисельність робітників - відрядників.

Рішення:

1. Загальна трудомісткість робіт:

Тр =909*0,36 = 327,2 тис. н/год.

2. Ефективний час робочої зміни:

Феф= 8 - [ (8*1,2) /100+ (8*3) /100] =8 - 0,336= 7,664год.

3. Річний ефективний робочий час:

Фріч=Феф*Тріч= 2507год

4. Чисельність робітників:

Чр= (909*0,36) / (Фріч*1,08) =120робітників.

Задача 13.

Визначити середньорічну вартість основних фондів в плановому періоді та залишкову вартість на кінець планового періоду.

Рішення:

1. Вартість ОФ на початок планового року:

ВОФп=1143+ (15*25) /12 - (10*25) /12=1485,2 тис. грн.

2. Вартість фондів на кінець планового року (ВОФк):

ВОФк=ВОФп - (15*25) /12+ (25*7) /12+ (10*6) /12=1141,8 тис. грн.

Задача 14.

Мале підприємство використовує 6 швейних машин, які придбані 1 років тому по ціні 1202 грн. кожна. Нормативний строк служби такого класу обладнання 1 років. Теперішня ціна машин такого класу 1050 грн. Розрахувати загальний коефіцієнт зношення машин.

Рішення:

1. Розрахунок норми амортизації (середньорічної - еЗр):

розрахунок суми річного зносу:

еЗр= (1202*6) /1=7212 грн.

розрахунок середньорічної норми амортизації:

Na=еЗр/ (1202*6) *100=100%

2. Знос машин:

знос у відсотках:

З% = Na*3 = 100 х 3 = 300%

сума зносу у грн.:

еЗ=1202*6* (300/100) =21636 грн.

3. Загальний коефіцієнт зносу машин:

Кз= (еЗ*100) / (1202*6+1050*6) =160%

Задача 15.

Визначити виробничу потужність пекарні та її виробничу програму, якщо середня тривалість випікання хлібобулочних виробів вагою 0,8 кг становить 33 хв., тривалість зміни 8 год, режим роботи двозмінний. Номінальний фонд робочого часу 300 днів/ рік, а втрати робочого часу 15%.

Виробнича потужність пекарні визначається потужність печей, яких встановлено 3 одиниць. Коефіцієнт використання потужності 0,85.

Рішення:

1. Розрахунок втрат робочого часу:

DД = 300 х 0,15 = 45 днів.

2. Розрахунок ефективного робочого часу:

Феф = 300 - DД = 300 - 45 = 255 днів.

3. розрахунок виробничої потужності (Вп):

Вп= (3*0,85*0,8*33*8*2*255) /1000=274665тон

Задача 16.

Визначити місячну потребу хлібозаводу в борошні, його середній і максимальний запас, якщо період поставки 8днів, а період зриву поставки 2 день. Для забезпечення виконання денної програми слід використати 920 кг борошна, причому його втрати становлять 2 %. Протягом місяця хлібозавод працює 25 робочих днів.

Рішення:

Втрати на день = 4% або (920*2): 100 = 18,4 кг.

Потреба борошна/день= 960 + 18,4= 978,4 кг.

Потреба на місяць = 978,4 х 25 =24460 кг.

Максимальний запас = 978,4 х 8 = 7827,2 кг.

Мінімальний період = (8 + 2): 2 = 5 днів

Середній запас = 978,4*5 = 4892 кг.

Задача 18.

Встановити розцінок на виготовлення металовиробу.

Рішення:

Для розрахунку розцінки скористуємося тарифними ставками наведеними в тарифній ситці (нормальні умови праці, форма оплати - відрядники). Розцінок металовиробу розраховують шляхом сумування множень норми часу по кожній операції на годинну тарифну ставку відповідного розряду.

Для зручності проведення розрахунків доцільно скористатися таблицею:

Висновок: розцінок на виготовлення металовиробу дорівнює 26,28 грн. за один металовиріб.

Задача 22.

В одній країні фермер може виробити 155 т картоплі, або 200 т пшениці, а в другій альтернативна вартість вирощування 1 т пшениці дорівнює 5 т картоплі при максимальному вражаю, рівному 800 т.

Побудуйте криву виробничих можливостей фермерів в різних країнах.

Рішення:

Побудова кривої виробничих можливостей будується за логікою перерахунку випуску товару A в одиницях товару Б.

1 країна.

Якщо 155 т товару А (картоплі) рівнозначні 200 т товару Б (пшениці), то це означає, що 50 т товару А рівнозначне (50*200) /155=64,5 т товару Б, а 100 т товару А рівнозначно 129 т товару Б.

2 країна.

Аналогічно, при максимальній врожайності картоплі (товару А) 800т, можна виростити 160 (= (800/5) *1) т пшениці (товару Б), то це значить, що 400 т товару А рівнозначний 80 т товару Б, а 200 т товару А рівний 40т товару Б.

Визначається відповідні суми товарів для різних їх значень і для різних країн. На осі координат в осях “товар А - товар Б" позначаються відповідні крапки і будується крива виробничих можливостей.

Задача 23.

Зовнішня торгівля Росії характеризувалася наступними даними в млн. дол. США.

Таблиця

Обчисліть по кожній групі країн:

торговий баланс;

торговий оборот;

відносну долю країн СНД в російському експорті та імпорті.

Рішення:

І. Торговий баланс (сальдо) - різниця вартісних об'ємів експорту та імпорту. 1) Країни дальнього зарубіжжя.

51 750 - 36 470 = 15 280 млн. дол.

2) Країни СНД.

15267 - 14 478 = 789 млн. дол.

3) Всього.

67012 - 50945 = 16 067 млн. дол.

ІІ. Торговий оборот - сума вартісних об'ємів експорту та імпорту.

1) Країни дальнього зарубіжжя.

51750 + 36470 = 88220 млн. дол.

2) Країни СНД.

15267+ 14478 = 29445млн. дол.

3) Всього.

67012 + 50945 = 117 957 млн. дол.

ІІІ. Відносна доля країн СНД в російському експорті

(15267: 67012) х 100% = 22,8%

Відносна доля країн СНД в російському імпорті

(14478: 50945) х 100% = 28,4%

Задача 24.

Затрати праці (в годинах) на виробництво сиру та трикотажу в Росії та Німеччині слідуючи:

Таблиця 24

а) В виробництві якого товару Росія має абсолютну перевагу? В виробництві якого товару Німеччина має абсолютну перевагу? Чому?

б) Підрахуйте виграш від торгівлі відповідно Росії та Німеччини, якщо вони обміняють 5 кг сиру на 3 кв. м трикотажу.

в) Підрахуйте виграш від торгівлі відповідно Росії та Німеччини, якщо вони обміняють 5 кг сиру на 6 кв. м трикотажу.

Рішення:

А) Росія має абсолютну перевагу у виробництві обох цих видів продукції, оскільки за годину вона виробляє в 1,1 (= 5/4,5) разів більше сиру, і в 0,4 (= Ѕ,5) рази більше трикотажу, ніж Німеччина.

Б) В умовах відсутності торгівлі Росія може обміняти тільки на 1 кв. м вітчизняного трикотажу. Якщо ж вона торгує з Німеччиною, то ті же 5 кг сиру вона зможе обміняти вже на 3 кв. м трикотажу. Тим самим виграш Росії складе (3 - 1 = 2 кв. м) трикотажу, або 2/1 = 2 години праці.

Німеччина, зі своєї сторони, одержує від Росії 5 кг сиру, на виробництво якого їй потрібно було б витратити 5 годин. Замість цього вона витрачає ці 5 годин на виробництво (5 х 3 = 15 кв. м) трикотажу. Тим самим виграш Німеччини від торгівлі з Росією складе (15 - 3 = 12 кв. м) трикотажу, або 12/3 = 4 години праці.

В) Росія виграє (6 - 1 = 5 кв. м) трикотажу. Поскільки в Німеччині 5 кг сиру рівні по трудовитратам 15 кв. м трикотажу, а щоб одержати 5 кг сиру з Росії, Німеччині потрібно віддати всього 6 кв. м трикотажу, виграш Німеччини складе (15 - 6 = 9 кв. м) трикотажу.

Задача 25.

Росія і Німеччина виробляють по два товару кожна - велосипеди та окуляри. В Росії загальна кількість праці, яка витрачається на їх виробництво, складає 1010 годин (А), а в Німеччині - 1200 (В). В Росії необхідно витратити 4 години на виробництво кожного велосипеду і 6 години - на кожні окуляри. В Німеччині на велосипеди витрачають 4 години, а на окуляри потрібно 5 годин.

а) Покажіть графічно кордон виробничих можливостей при одночасному виробництві двох товарів окремо для Росії і для Німеччини.

б) підрахуйте відносну ціну велосипедів, яка виражена через ціну окулярів, в Росії та в Німеччині.

Рішення:

А) Повністю витративши весь робочий час на виробництво велосипедів, Росія зможе виробити 1010/4 = 252,5 велосипедів, а повністю витративши робочий час на окуляри - 1010/6 = 168,3 окулярів.

По тій же логіці, оскільки на один велосипед витрачається 4 години, то всього Німеччина може виготовити 300

(=1200/4) велосипедів або 240 (=1200/5) окулярів.

Б) В умовах відсутності торгівлі відносна ціна велосипедів, яка виражена через ціну окулярів, складе в Росії 4/6 =0,67,а в Німеччині - 4/5 = 0,8.

Задача 26.

Номінальний ВНП виріс за рік на 5 %, а дефлятор ВНП - на 10 %.

Знайти процентну зміну реального ВНП.

Рішення:

Позначимо номінальний ВНП минулого року через Х, а дефлятор ВНП - через У. Тоді реальний ВНП минулого року рівний: ВНП реал 0= ВНП ном 0 / Д0= Х/У.

Номінальний ВНП слідуючого року рівний 1,05 Х, дефлятор ВНП - 1,1 У. Тоді реальний ВНП слідуючого року рівний: ВНП реал 1 = ВНП ном 1/Д1 = 1,05Х/ 1,1У.

Відношення реального ВНП слідуючого року до реального ВНП минулого року складає:

ВНП реал 1/ВНП реал 0 = (1,05Х/ 1,1У): Х/У = 1,05/1,1 = 0,954 = 95,4%.

Тобто, ВНП реал зменшився на 4,6% (= 95,4% - 100%).

Задача 27.

В даному році в країні вироблено на 1 людину 23 кг муки та 45 кг яблук. Ціна муки - 5 грош. од. / кг, яблук -

12 грош. од. / кг. В базовому році ціна яблук складала 6 грош. од. / кг, а ціна муки була такою ж. Потрібно найти дефлятор ВНП.

Рішення:

Вартість ринкового кошика в цінах даного року рівна:

S P1*Q1 = 23*5 + 45*12 = 655 грош. од.,

а в цінах базового року:

S Pо*Q1 = 23*5 + 45*6= 385 грош. од.

Дефлятор ВНП рівний:

Д = S P1*Q1/ S Pо*Q1 = 655/385= 1,7.

Задача 28.

Дефлятор ВНП виріс за рік з 1,05 до 1, 19. Потрібно знайти рівень інфляції для даного року.

Рішення:

Д1 = 1,04; Д2 = 1,23;

РІ = (Д2 - Д1) /Д1 = (1,19 - 1,05) /1,05 = 0,13 = 13%.

Відповідь: рівень інфляції дорівнює 18,3%.

Задача 29.

Щомісячний рівень інфляції незмінно рівний 15 %. Найти річний рівень інфляції.

Рішення:

6% = 0,06;

РІ = (РІі + 1) ^{n -} 1 = (0,15 + 1) ¹² - 1=4,35 - 1 = 33,5%.

Відповідь: рівень інфляції за рік склав 33,5%.

ЗАВДАННЯ 1

Формування виробничої програми

з використанням “INTERNET”

Підприємству ТОВ “Вересень" необхідно покращити стан з реалізацією продукції і розширити ринок її збуту. Вам як економісту необхідно виконати це завдання. Ви маєте дані щодо виду своєї продукції по варіантах:

Кондитерські вироби

Молокопродукти

М'ясопродукти

Взуття

Вугілля

Тканини

Папір

Бутова техніка

Будівельні матеріали

Автомобілі

На підставі цього виконати наступні завдання:

За допомогою “INTERNET" зробіть аналіз ринку на якому працює підприємство за останні 3-4 роки;

Взуттєвий ринок - це ринок, що характеризується ємністю, насиченням, динамікою та трендами на ринку України. За останні 3-4 рока приріст ринку в середньому зріс на 35-40 %.

На ринку працює понад двадцять крупних операторів (оптових постачальників і виробників з об'ємом продажів більше 2 млн. гривень в місяць) і більше 3500 дрібних. Український ринок взуття, за різними оцінками, складає 100-170 млн. пар.

На нашому ринку попит визначають крупні торгові мережі. Відомих вітчизняних дизайнерів, які б спеціалізувалися на дизайні взуття, в Україні практично немає. Саме фахівці крупних торгових мереж формують колекції, орієнтуючись на європейські і світові тенденції, підбираючи в процесі створення лінійки продукції відповідні матеріали верху, колірну гамму, форми носка, каблука, аксесуари і так далі.

За оцінками фахівців, минулого року зростання продажів взуття в Україні перевищило очікуємі показники на 20%. Таку динаміку роздрібники пов'язують з скороченням частки базарів на тлі розвитку легального взуттєвого роздрібу, а також із збільшенням попиту на продукцію вищих цінових сегментів.

Скорочення частки ринків і перехід до цивілізованішого формату торгівлі - тенденція, яка більшою чи меншою мірою простежується у всіх регіонах України.

Ще одним чинником, який дозволяє давати оптимістичні прогнози розвитку ринку взуття в Україні - зниження ввізних мита на взуття. З кожним роком взуттєвий ринок пропонує все більше якісної і модної продукції, що відповідає світовим і європейським стандартам.

2) Сформуйте умови реалізації своєї продукції:

а) асортимент;

б) ціну реалізації;

в) можливий обсяг поставок.

3) За допомогою “INTERNET" проаналізуйте основних конкурентів своєї продукції;

Один з основних конкурентів - ТОВ "Валтекс" повідомив, що такого росту в основному було досягнуто завдяки збільшенню виробництва дитячих кросівок та вдалому виводу на ринок технології "Air Force" та "Clima Prоof".

Проаналізувавши діяльність компаній-конкурентів, я прийшов до висновку, що для успішної реалізації свого бізнесу потрібно використовувати не тільки власний, але й залучений капітал, а також нові технології, які надають взуттю практичності. Мотивом збільшення фонду є поповнення оборотних засобів для розвитку технічної бази підприємства.

4) За допомогою “INTERNET" знайдіть покупців своєї продукції, адреси підприємств-покупців, оформити у вигляді таблиці:

Висновок: Таким чином, проаналізувавши взуттєвий ринок за останні 3-4 роки, я зрозумів та виділив для нашої компанії можливі шляхи подальшого розвитку та вдосконалення виробництва. Прийшов до висновку, що треба враховувати як внутрішню, так і зовнішню ситуацію стосовно ринку нашої продукції, тому що ці фактори значно впливають на реалізацію нашої продукції.

Отже, я вважаю, що протягом наступних 2-3 років наша компанія збільшить обсяги виробництва. В планах урізноманітнити асортимент та вийти на міжнародний ринок.

Тема 2. Кадри підприємств та продуктивність праці