Головною метою діяльності товариства є забезпечення високих доходів участі на основі: виробництва та реалізації пива; організації та здійснення оптової та роздрібної торгівлі, в тому числі й у власних торгівельних точках; здійснення торгівельно-закупівельної діяльності, не пов'язаною з основною діяльністю підприємства; здійснення посередницької діяльності; здійснення комерційної діяльності, іншої господарської та фінансової діяльності (оренда майна, лізингові операції, випуск, продаж та придбання цінних паперів тощо).

Загальна характеристика підприємства наведена в таблиці 3.1.

Акціонерне товариство має самостійний баланс, розрахунковий, поточний та інші рахунки в банках за своїм вибором, зі своїм найменуванням фірмові бланки, знак для товарів та послуг, а також інші атрибути юридичної особи. Підприємство діє на підставі повного господарського відання, забезпечує самоокупність, фінансування витрат по удосконаленню діяльності, соціального розвитку та матеріальному стимулюванню, відповідає за результатами своєї діяльності.

Таблиця 2.1

Загальна характеристика ВАТ “ВАТ "Рівень"

Засновниками акціонерного товариства є громадяни України з числа членів товариства, покупців, які підписали Установчий договір та є держателями 30346 акцій, що відповідає 25,7% статутного фонду.

Статутний фонд підприємства складає 619920 грн. і розділений на 118080 простих іменних акцій номінальною вартістю 5,25 грн. кожна.

Акціонерне товариство самостійно використовує прибуток, що залишається у його розпорядженні, визначає свою господарську діяльність, перспективи розвитку виходячи з кон'юнктури ринку.

Управління акціонерним товариством здійснюють: загальні збори акціонерів; Рада акціонерного товариства; Ревізійна комісія.

Вищим органом управління є загальні збори акціонерів. До їх компетенції належать: визначення основних напрямків діяльності товариства; затвердження його планів та звітів; внесення змін до статуту; обрання членів Ради акціонерного товариства, Ревізійної комісії, Дирекції; затвердження внутрішніх документів; затвердження річних результатів діяльності;, прийняття рішення щодо припинення діяльності товариства.

Рада акціонерного товариства створюється з числа акціонерів і складається з дев'яти членів, що обираються терміном на три роки.

Ревізійна комісія підзвітна лише загальним зборам. Обирається в кількості трьох чоловік строком на три роки з числа акціонерів, що не є членами Ради, Дирекції акціонерного товариства та не посідають інших керівних посад, для перевірки фінансово-господарської діяльності Дирекції акціонерного товариства.

Дирекція є виконавчо-розпорядчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво всією його поточною діяльністю. Дирекція обирається загальними зборами акціонерів в кількості п'яти осіб строком на три роки за поданням голови Ради акціонерного товариства. До складу Дирекції входять: директор, перший заступник директора, член дирекції, головний бухгалтер, секретар дирекції.

Директор підприємства здійснює безпосереднє керівництво його поточною діяльністю, вирішує основні питання, пов'язані з роботою підприємства. Директору надають допомогу його заступники: головний інженер; заступник директора з комерційних питань; заступник директора з питань економіки.

Головний інженер підприємства відповідає за забезпечення безперебійної роботи всіх підрозділів підприємства, високу якість продукції, яка виготовляється, за удосконалення техніки та технології виробництва; покращення організації праці. Безпосередньо йому підпорядковуються головний пивовар, головний механік, головний енергетик.

В обов'язки заступника директора з комерційних питань входять організація своєчасного та безпосереднього постачання підприємства сировиною, допоміжними матеріалами та паливом; організація своєчасного збуту готової продукції; контроль за діяльністю фірмової торгівлі; контроль за роботою транспортного господарства.

Заступник директора питань економіки несе відповідальність за роботу економічних служб підприємства (планово-економічного відділу, відділу праці і зарплати) та економічні результати діяльності. Головний бухгалтер відповідає за правильність відображення в бухгалтерському обліку та звітності результатів фінансово-господарської діяльності підприємства, здійснює контроль за дотриманням фінансової дисципліни.

Головний пивовар здійснює контроль за ходом технологічного процесу, а також безпосереднє керівництво технологічною дільницею, солодовнею та цехом розливу. Виробничо-технологічна лабораторія здійснює контроль за дотриманням технологічної дисципліни з метою попередження браку, за якістю сировини та готової продукції, у відповідності з встановленими державними стандартами та технічними умовами. Організаційна структура підприємства наведена на рис.2.1.

2.2 Аналіз структури, наявності і руху основних засобів

Ефективність господарської діяльності досягається за умови поєднання засобів виробництва з робочою силою у суворо визначених кількісних та якісних пропорціях. Неповне використання того чи іншого виду ресурсу зменшує загальну кількість продукції, що виготовляється.

Неефективне використання ресурсів значно знижує рівень кваліфікації і працездатності працівників, зменшує продуктивність праці, збільшує матеріальне і моральне старіння основних фондів, підвищує матеріаломісткість продукції, створює нерівномірність витрат, призводить до значного підвищення собівартості продукції та зниження ефективності виробництва.

З метою проведення аналізу господарської діяльності у таблиці 2.2 наведемо основні техніко-економічні показники ВАТ "Рівень" за 2001 - 2005 роки.

Таблиця 2.2.

Основні техніко-економічні показники ВАТ "Рівень"

Проаналізувавши дані таблиці зазначимо, що:

1. Спостерігається зростання обсягів виробництва. У 2005 році завод виробив продукції на 1414,3 тис. грн. більше, ніж у 2004 році.

2. Значно зросли обсяги реалізації і у звітному році у порівнянні з минулим вартість реалізованої продукції зменшилася на 14,5%.

3. Зменшується чисельність працюючих, в тому числі і робітників, якщо у базовому році чисельність працівників становила 113 чол., то у звітному вона склала 82 чол. Зросла продуктивність праці, приріст порівняно з базовим роком становить 22,77 тис. грн.

4. Зросла собівартість виготовленої продукції, а затрати знизилися на одиницю продукції і у звітному році вони сягають 95,2 коп. на 1 грн. виготовленої продукції.

5. Найкращі фінансові результати підприємство одержало в 2002 та 2005 роках. У 2001, 2003, 2004 роках його робота була збитковою.

Наявність та структуру основних засобів ВАТ "Рівень" за 2001-2005 роки покажемо у вигляді таблиці.

Таблиця 2.3.

Наявність та структура основних засобів за 2001-2005 роки

Таким чином, на протязі аналізованого періоду структура основних засобів підприємства не зазнала змін.80% у структурі основних засобів займають основні виробничі фонди основного виду діяльності. Такий відсоток вказаних фондів у загальній вартості основних засобів пояснюється головним чином розвинутою матеріально-технічною базою виробничих підрозділів. Характерним для підприємства є відсутність основних виробничих фондів інших галузей. Значну питому вагу займають основні невиробничі фонди - 20%.

Проаналізуємо склад основних фондів основного виду діяльності.

Таблиця 2.4.

Структурно-динамічний аналіз основних фондів

Як видно з таблиці, що і в структурі основних виробничих фондів суттєвих змін протягом 2001-2005 років не відбулося. Найбільшу питому вагу займають основні фонди 1-ої групи (пасивна частина) і складають біля 62%.

Негативним є той факт, що в 2004 - 2005 роках знизилася питома вага транспортних засобів на 1 %. Слід відзначити, що частка активної частини основних виробничих фондів досить незначна і складає в середньому по роках 38 %. Тому підприємству за такої структури слід було б збільшувати питому вагу активної частини, що дозволить підвищити потенційні можливості для економічного росту. Адже збільшення питомої ваги активної частини основних фондів позитивно впливає на роботу підприємства, а саме: ступінь новизни і ефективність використання активної частини визнає рівень технічної оснащеності підприємства, його виробничу потужність, темпи росту продуктивності праці, обсягу продукції, фондовіддачі і, як наслідок, рівня рентабельності.

Для аналізу динаміки використовують коефіцієнти оновлення та вибуття.

Коефіцієнт оновлення показує інтенсивність оновлення і визначається відношенням вартості фондів, що надійшли за аналізований період, до їх загальної вартості на кінець року.

Коефіцієнт вибуття відображає ступінь інтенсивності вибуття фондів з виробництва і визначається як відношення вартості основних фондів, які вибули за певний період часу, до вартості основних фондів на початок періоду.

Найважливішим етапом аналізу основних фондів є вивчення їх технічного стану, який характеризують коефіцієнт зносу та коефіцієнт придатності.

Коефіцієнт зносу являє собою відношення величини зносу до початкової вартості основних фондів і відбиває якою мірою основні фонди, що знаходяться в експлуатації, зношенні, тобто яка частина їх вартості перенесена на новостворений продукт.

Коефіцієнт придатності визначається відношенням залишкової вартості основних фондів до їх балансової вартості.

Аналіз динаміки та технічного стану основних фондів наведемо в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5.

Аналіз стану та руху основних виробничих фондів

Як видно з таблиці, зношеність основних виробничих фондів з кожним роком зростає і у 2005 році вона досягає 81,5%. Відповідно ступінь їх придатності складає лише 18,5%. Враховуючи високий рівень зношеності основних виробничих фондів, підприємству доцільно прискорити темпи оновлення їх активної частини, що позитивно вплине на господарську діяльність. Однак аналіз показників руху основних фондів підприємства показує зворотну тенденцію: протягом двох останніх років вибуття основних виробничих фондів відбувалося більш інтенсивніше, ніж надходження.

Аналіз забезпеченості підприємства основними фондами (табл.2.8) здійснюється за допомогою таких показників:

фондоозброєність виробництва (праці) розраховується як відношення середньої вартості виробничих основних фондів основного виду діяльності до обсягу випуску продукції (середньоспискової чисельності працівників);

технічна озброєність виробництва (праці) - співвідношення вартості активної частини основних виробничих фондів та обсягу випуску продукції (середньоспискової чисельності працівників).

Таблиця 2.6.

Аналіз фондоозброєності підприємства

Як видно з таблиці, аналіз даних свідчить про зростання озброєності виробництва, однак у 2004 році цей показник розпочав зменшуватися швидкими темпами та в 2005 році знизився майже в два рази в порівнянні з 2003 роком. Так, фондоозброєність виробництва протягом 2001-2005 років знизилася на 39,09%, а технічна озброєність - на 35,7%. Однак, таке зростання оцінюється позитивно, адже вона відображає зменшення затрат минулої (уречевленої) праці.

Зростають показники озброєності праці, причому в 2004 році зростання становило 20,74%, а у 2005 році 53,74%. Хоча ріст цих показників є для підприємства позитивним явищем, однак в даній ситуації він зумовлений лише зменшенням чисельності працівників.

Слід зазначити, що фондоозброєність в 2005 році зростала меншими темпами, ніж продуктивність праці, а саме, при темпі росту фондоозброєності праці 153,74%, темп росту продуктивності праці склав 155,85%, що позитивно характеризує використання підприємством засобів праці.

Одним із важливих етапів аналізу господарської діяльності підприємства є аналіз ефективності використання виробничих ресурсів.

Ефективність використання виробничих ресурсів оцінюється за допомогою системи показників, серед яких виділяють:

1. Показники ефективності використання основних фондів:

фондовіддача - визначається як відношення обсягу виробленої продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів;

фондоємність - характеризується вартістю основних виробничих фондів, що приходиться на 1 грн. продукції;

рентабельність основних виробничих фондів - визначається як

відношення балансового прибутку за звітний період до вартості основних виробничих фондів.

2. Показники ефективності використання матеріальних ресурсів:

- матеріаломісткість продукції - відношення суми матеріальних затрат до вартості виготовленої продукції і показує скільки матеріальних витрат фактично припадає на виробництво одиниці продукції;

матеріаловіддача - характеризується вартістю виробленої продукції, що припадає на 1 грн. матеріальних витрат.

3. Показники ефективності використання оборотних засобів:

коефіцієнт оборотності оборотних коштів визначається як відношення обсягу реалізованої продукції до середньорічного залишку оборотних засобів;

- тривалість одного обороту визначається як відношення тривалості періоду, за який визначається оборотність оборотних засобів, до коефіцієнта їх оборотності;

- коефіцієнт завантаження оборотних засобів характеризує потребу в оборотних засобах на 1 грн. продукції, що виготовляється;

- коефіцієнт ефективності оборотних засобів показує величину прибутку, що припадає на 1 грн. оборотних засобів. Показники ефективності використання ресурсів наведені в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7

Ефективність використання ресурсів

Як видно з таблиці, в цілому на підприємстві прослідковується покращення показників ефективності використання виробничих ресурсів у 2005 році. Зокрема, зросла фондовіддача, знизилася фондомісткість та дещо зросла матеріаломісткість продукції.

Відбулося підвищення фондовіддачі у 2004-2005 роках відповідно на 0,11 грн. та 0,50 грн.

Окрім того підвищився і обсяг виробництва продукції. Тому підприємству доцільно було б своєчасно обслуговувати та модернізувати обладнання. Ліквідувати зайве непродуктивне обладнання.

Дещо покращилися показники ефективності використання оборотних засобів. Але особливу увагу слід звернути на пошук шляхів прискорення оборотних засобів та зменшення тривалості одного обороту, що дозволить вивільнити з обороту частину оборотних засобів. Важливо вжити заходів щодо зменшення матеріаломісткості продукції, що в свою чергу приведе до зниження собівартості продукції і підвищення ефективності роботи підприємства в цілому.

У таблиці 2.8, використовуючи дані фінансової звітності за 2001-2005 роки, наведемо загальну оцінку майна підприємства ВАТ "Рівень".

Таблиця 2.8.

Загальна оцінка стану майна (на кінець року)

На протязі 2001-2005 років майно підприємства зросло на 743,1 тис. грн. Цей ріст зумовлений збільшенням оборотних коштів на 480,6 тис. грн. Вартість основних фондів та позаоборотних активів у звітному році зросла на 262,5 тис. грн. У складі оборотних коштів в 2001 році домінували грошові кошти та короткострокові фінансові вкладення, а вже в 2004 році частка матеріальних оборотних коштів зросла і досягла 54,35% у структурі оборотних коштів підприємства.

Таблиця 2.9 Аналіз структури майна

Найбільшу питому вагу в структурі майна 2001 і 2002 роках займали мобілізовані засоби (необоротні активи), а у 2003 - 2005 роках їх частка зменшилась, відповідно зросла частка мобільних засобів (оборотних активів) до 56,64%. Для покращення свого фінансового стану підприємству слід звернути особливу увагу на долю оборотних коштів абсолютної ліквідності (грошові кошти та цінні папери), адже їх частка протягом аналізованого періоду не перевищує 0,75%. Натомість варто зменшити долю запасів і затрат, однак на підприємстві прослідковується зростання частки цих оборотних активів.

Наступним етапом є проведення аналізу джерел майна ВАТ "Рівень".

Таблиця 2.10.

Аналіз джерел коштів, вкладених в майно підприємства

Отже, власні кошти підприємства у 2005 році складали 29,52% всього майна, що на 2,63% менше, ніж у 2004 році, а позичені кошти становили 70,48%. У 2004 році структура позичених коштів зазнала певних змін. Якщо у 2001 році джерелом позичених коштів була лише кредиторська заборгованість, то у 2005 році її частка зменшилась до 86,95%, а решту 13,05% у структурі позичених коштів займають короткострокові позики.

2.3 Аналіз використання основних засобів

3.1.1 Технологія виробництва

ВАТ "Рівень" виробляє пиво за класичною технологією.

На підприємстві функціонує замкнений цикл виробництва пива, починаючи із закупівлі солоду і ячменю і закінчуючи розливом готового пива. Спрощено технологічний процес можна зобразити на схемі (рис.3.1)

В виробництві використовується ячмінь, придбаний у сільгоспвиробників Волинської області, солод світлий і темний власного виробництва, хміль пресований виробництва Житомирської області, дріжджі раси 11, вода з артезіанської свердловини, фільтруючі, миючі, дезінфікуючі матеріали вітчизняного виробництва.

Внаслідок того, що фільтр на даний час не використовується, проводиться тільки візуальний контроль освітлення світлих сортів, перед сепарацією пиво не охолоджується, розлив пива в КЕГи та їх мийка проводиться вручну, а також того, що стан функціонуючої лінії розливу в пляшки незадовільний, пиво яке має високих смакових характеристик.

Наприклад, Українське спеціальне 11%-не пиво має підвищений як на світле пиво колір, сторонній присмак, недостатню насиченість.

Сорт "Західне темне 12%-не" характеризується низьким рівнем кольору, деколи дріжджовим присмаком та смаком, що недостатньо виражений як для темного пива.

Вся продукція відзначається незадовільною концентрацією вуглекислого газу, низькою висотою піни та піностійкістю.

З вищесказаного зрозуміло, що споживчі якості продукції, що випускається, є невисокими і при їх збереженні на такому ж рівні підприємство не може сподіватися збільшити попит на продукцію, а отже не може розраховувати на покращення свого хиткого фінансового становища.

Рис.3.1 Технологічна схема виробництва ВАТ “Рівненський пивзавод”

Головна причина низької якості продукції - діюче на підприємстві виробниче обладнання та устаткування, яке великою мірою вимагає модернізації та доукомплектування.

Для розуміння необхідності оновлення виробничого обладнання на підприємстві вважаємо за необхідне навести конкретні рекомендації щодо покращення технологічного процесу.

1. На етапі приймання та зберігання сировини використовувати лише ячмінь 1 - 2 класу, а також впровадити очистку та сортування ячменю.

2. При замочуванні чанів потрібно проводити їх дезінфекцію.

3. Під час солодорощення та сушки солоду охолоджувати приміщення токової солодовні і впровадити автоматичне регулювання процесів сушки солоду. Встановити установки для одержання карамельного солоду.

4. Для якісного подрібнення зернопродуктів привести в робочий стан дробарку. Проводити аналіз якості зернопродуктів і води, що використовується, лабораторними засобами і привести приготування затору у відповідність до технології.

5. На етапі освітлення та охолодження сусла не допускати зниження температури нижче 60°С, а також чітко регулювати вміст кисню в суслі. Здійснювати систематичну промивку змійовиків та теплообмінника.

6. При вирощуванні дріжджів підтримувати сталу, необхідну для якісного перебігу цього процесу, температуру.

7. Для підвищення якості бродіння і доброджування встановити пластинковий теплообмінник і карбонізатор, що дозволить здійснювати охолодження і карбонізацію молодого пива і підтримувати температуру молодого пива на рівні б-7⁰С. Встановити циліндрично-конічні танки, що дозволить проводити процес бродіння і доброджування в одному апараті, впровадити механічну мийку танків за допомогою пересувної установки.

8. На етапі фільтрації та розливу пива встановити нове обладнання розливу та нове фільтраційне обладнання, безмасляні повітряні компресори. При фільтрації використовувати лише імпортні фільтруючі матеріали, при розливі зберігати температуру не більше 3°С.

Підсумовуючи сказане, відмітимо, що впровадження рекомендованих заходів при використанні якісної сировини, додержанні вимог технології при варці, бродінні та доброджуванні пива дасть змогу суттєво підвищити якість та стійкість пива.

Таблиця 3.1.

Порівняльна характеристика продукції, що випускається та продукції, що випускатиметься після впровадження рекомендованих заходів

3.1.2 Оцінка виробничо-господарських можливостей

Територія підприємства складає 0.9 га. Підприємство розташоване в центральній густо забудованій частині міста, тому розширення виробничих площ обмежене даною територією. Загалом, виробниче обладнання здатне випускати продукт непоганої якості, але недостатність обігових коштів не дозволяє постійно закуповувати високоякісну сировину, імпортні фільтраційні, миючі, дезінфікуючі матеріали. Основним недоліком обладнання, що використовується на підприємстві є його нездатність забезпечувати продукції термін зберігання, більший ніж 7 діб, надавати продукції сучасний та привабливий зовнішній вигляд. При перебігу виробничого процесу продукт контактує з залізом та повітрям, що призводить до зниження відповідно смакових якостей та рівня вуглекислого газу. Багато обладнання, що функціонує, вичерпує свій термін експлуатації, часто потребує ремонту, характеризується заниженими виробничими можливостями. Виробничі потужності підприємства використовуються на 17% і немає гарантії, що при можливому збільшенні обсягу виробництва та, відповідно, підвищенні завантаження виробничих потужностей, обладнання, що на даний час працює безвідмовно, продовжуватиме ефективно функціонувати.

З огляду на вищесказане зрозуміло, що підприємство потребує комплексного технологічного переоснащення, яке ми рекомендуємо здійснювати в 2 етапи.

1 етап.

пуск обладнання пляшкового розливу. (Розлив пива у пляшку з 3-ма етикетками - етикетка, контретикетка, кольєретка, тобто з сучасним високохудожнім оформленням). При цьому економиться вода, тепло та елекроенергія, що йде на мийку ляшки, не допускається контакт пива з зялізом, зменшується кількість позапланових відмов обладнання;

використання фільтрі для подвійної фільтрації (кизельгуровий рамний фільтр та послідовний рамний фільтр) дозволяє збільшити стійкість пива з 7-8 до 20 діб. Використовуючи під час фільтрування стабілізатори, можна збільшити смакові якості (підвальний запах і смак, піностійкість, прозорість і т.д.);

встановлення безмасляних повітряних компресорів з системою фільтрів для одержання стерильного повітря зменшить контакт пива з повітрям, збільшить піностійкість і покращить смакові якості;

придбання КЕГів, настільних розливних пристроїв та установки для миття і наповнення КЕГів (потужністю 200-500тис. дал. /рік) дозволить відновити розлив пива у барах, кафе з 50-літрових нержавіючих ємкостей. Застосування пастеризації пива для КЕГів дозволить збільшити стійкість до 3 місяців, тобто з'явиться можливість реалізації пива по всій країні;

встановлення фільтраційного чану з нержавіючого металу такої ж

потужності дозволить зменшити термін фільтрації, збільшити вихід пива

та покращити якість фільтрації сусла;

Перший етап не потребує тривалої зупинки основного виробництва і прогнозовано дозволить збільшити обсяги виробництва до 1000 дал/рік.

2 етап - реконструкція підприємства згідно світових вимог.

впровадження установки для одержання карамельного солоду дозволяє впровадити новий технологічний процес по виробництву карамельного солоду, що є необхідним компонентом для виготовлення темного пива;

закупівля циліндрично-конічних танків дозволить здійснювати процес бродіння і доброджування в одному апараті, а не окремо в бродильних та лагерних танках, що дозволить скоротити тривалість виробництва 11% -ного пива до 14 діб, а 12-13% -ного пива до 18-20 діб.

Після впровадження другого етапу реконструкції підприємства повністю ізолюється контакт продукту з "чорним" металом і збільшується виробнича потужність до 1500 тис. дал. Наведемо вартість потрібного для реконструкції нового виробничого обладнання.

Таблиця 3.2.

Вартість потрібного для реконструкції обладнання

3.1.3 Інвестиційний план

Використовуючи дані про вартість потрібного для модернізації обладнання та передбачаючи впровадження даного обладнання в два етапи потрібно також розпланувати календарний графік інвестування коштів, які потрібні для запуску даного обладнання у виробництво, включно із витратами на транспортування, на пуско-налагоджувальні роботи та витратами на рекламу та маркетинг, які б забезпечили безперебійне впровадження проекту.

Таблиця 3.3

Інвестиційний план проекту

3.1.4 Прогноз обсягів продажів

Згідно даних комплексного дослідження ринку Рівненської області та сусідніх регіонів можна передбачити, що при відповідній рекламній підтримці продукції, яка пропонуватиметься споживачам, та завдяки перерахованим вище заходам по покращенню її конкурентоздатності та нарощенню виробничих потужностей реально досягнути наступних обсягів продажу.

Таблиця 3.4

Прогноз обсягів виробництва протягом реалізації проекту

3.2 Очікувані прибутки (збитки)