Економічний потенціал підприємства та ефективність його використання

1. Концепція оцінки діючого підприємства

2. Врахування при оцінці токсичних і отруйних речовин

3. Оцінка основних засобів, машин та устаткування

4. Оцінка бізнесу

Розрізняють 2 способи оцінювання:

- Масове - визначення вартості майна з використанням стандартної методології.

- Експертне - полягає у визначенні вартості майна із залученням експертів згідно з угодою замовника.

Щоб правильно організовувати роботу, необхідно дотримуватись послідовності дій. Загальний порядок оцінювання складається з таких етапів:

1. Збір інформації про об'єкт

2. Інвентаризація майна

3. Аудиторська перевірка фінансової звітності підприємства

4. Складання акта обстеження та технічного стану об'єкта

5. Експертне або масове оцінювання

6. Складання акту або звіту про експертне оцінювання та висновки експертів про оцінену або ліквідаційну вартість майна

7. Затвердження результатів оцінювання.

У зарубіжній і вітчизняній практиці оцінювання майна найбільш розповсюджені 3 методи:

1. Балансової вартості

2. Ринкової вартості

3. Капіталізованої вартості

Кожен з цих методів не має принципових переваг порівняно з іншими. Вибір того чи іншого методу залежить від конкретної мети та об'єкта оцінювання.

1.4 Оцінка економічного потенціалу з погляду параметрів його поточної та ринкової вартості

Будь-яку вартість можна розглядати з позиції колишніх, сучасних та майбутніх результатів з урахуванням того, що розширене відтворення можливе лише тоді, коли в грошовому еквіваленті отримані результати покривають понесені затрати.

Класифікацію методів оцінки можна провести відповідно до різних ознак залежно від типів зв'язків, ресурсів, процесів та отриманих результатів. Якщо оцінка проводиться з позиції ефективності понесених витрат на створення об'єкта, то вартість об'єкта оцінюється постфактум.

Коли враховується лише теперішня ситуація на ринку, то можна вказати на поточну оцінку вартості об'єкта. У тому разі, коли визначають майбутню корисність від господарського використання об'єкта, то обчислюється розмір чистого потоку капіталу, що буде отриманий інвестором-власником від експлуатації будівлі чи споруди.

Відповідно з усієї різноманітності методів визначення оцінки вартості потенціалу відокремлюють 3 підходи:

- Витратний (майновий) - визначає вартість об'єкта за сумою витрат на його створення і використання.

- Порівняльний (ринковий) - визначає вартість на базі зіставлення з аналогами, які вже були об'єктами ринкових угод.

- Результатний (дохідний) - оцінює вартість об'єкта на засаді величини чистого потоку на основі ефективності його використання.

Ці групи методів можуть бути виділені і на основі інших ознак, а саме часу, що береться до уваги під час проведення оцінки. Якщо враховувати тільки минулий час, методи зараховуються до групи витратних, якщо тільки дійсний час - до порівняльних (ринкових), а якщо майбутній - до результативних (дохідних).

Витратний метод базується на постулаті, що потенційний власник-користувач не погодиться на реалізацію власних можливостей більше, ніж вартість очікуваного фінансово-економічного результату. Цю концепцію ще називають методом балансової вартості.

Головний недолік - на практиці балансова вартість фактично ніколи не відповідає ринковій; відображена у бухгалтерській звітності залишкова вартість може бути завищена в результаті:

- Дії занижених норм амортизаційних відрахувань, які неповною мірою враховують фактор морального зносу;

- Оплати фіктивних послуг, пов'язаних з поліпшенням ОФ.

Щоб уникнути цих недоліків, вартість майна оцінюють методом ринкової вартості. Розрізняють такі різновиди цього методу:

1. Метод витрат;

2. Метод аналогів (порівняння продажів).

Для оцінювання підприємства як цілісного майнового комплексу та оцінювання фінансових вкладень використовують одну з модифікацій ринкової вартості - метод оцінювання за ринковою вартістю корпоративних прав.

При використанні ринкового методу традиційно аналізуються такі фінансово-економічні показники:

- сукупний капітал підприємства;

- сума чистих активів підприємства;

- загальний валовий дохід;

- грошовий потік від функціонування підприємства;

- середня сума виплачених дивідендів.

Усі мультиплікатори поділяються на 3 групи, залежно від відокремлюваної ознаки:

1. Залежно від бази порівняння:

1.1 ресурсні мультиплікатори - за базу порівняння беруть суму витрат (вартість: капітал підприємства);

1.2 результатні мультиплікатори - за базу порівняння беруть досягнуті результати (вартість: капітал підприємства).

2. Залежно від періоду охоплення:

2.1 Інтервальні мультиплікатори - відтворюють зв'язок вартості об'єкта оцінки з показниками, які формуються протягом певного періоду (вартість: прибуток)

2.2 Одномоментні - визначають вартість підприємства відповідно до досягнутих результатів на певну дату (вартість: чисті активи підприємства)

3. Залежно від сутнісного змісту

Вартісні (цінові) - відношення вартості або ціни до бази порівняння (вартість: гр. потік)

Фінансово-економічні - відношення ключових фінансових чи економічних показників до значень об'єктів-аналогів. Як правило, використовуються у внутрішньо-порівняльних процедурах.

Результатний метод базується на твердженні, що потенційний власник-користувач не заплатить за об'єкт більше. ніж він очікує отримати від його господарського виростання. Отже оцінка П виходить з корисності певних можливостей об'єкта. Цей метод ще називається методом прибутковості або майбутнього чистого грошового потоку. Він побудований на концепції теперішньої вартості майбутнього Cash-flow оцінюваного підприємства. Сума Cash-flow визначає суму ЧП, всіх видів нарахованих амортизацій та приросту наявних коштів за рахунок вивільнених за іншими позиціями балансу.

Згідно з методом капіталізованої вартості вартість об'єкта прирівнюється до сумарної теперішньої вартості майбутніх чистих грошових потоків. На оцінку вартості за цим методом дані про склад та структуру активів безпосередньо не впливають, а береться інформація лише про здатність активів генерувати доходи.

Капіталізовану вартість майбутніх доходів обчислюють, використовуючи 3 базові показники:

1. Сума майбутнього ЧП та амортизації;

2. Ставка капіталізації (дисконтування);

3. Період, на який вкладаються кошти в об'єкт оцінювання.

В основу визначення майбутньої Cash-flow покладено прогнозні дані про майбутні фінансові результати, які, в свою чергу, визначаються як різниця між прогнозованими обсягами виручки від реалізації продукції та витратами на виробництво реалізованої продукції.

Труднощі, які пов'язані з використанням методу капіталізації пов'язані з тим, що спрогнозувати фінансові результати дуже важко.

У практиці найпоширенішими є 2 підходи до прогнозування майбутньої прибутковості:

1. Метод укрупнених розрахунків зміни базового рівня витрат та базової рентабельності з використанням показників попередніх періодів;

2. Аналітичний метод, що ґрунтується на прогнозованих оцінках обсягу збуту продукції та рівня витрат.

Іншою проблемою використання методу капіталізованої вартості є визначення ставки дисконту (капіталізації), за якою майбутня вартість грошових потоків приводиться до теперішньої вартості.

Ставка дисконту обчислюється згідно з середньою ставкою позичкового капіталу з урахуванням інфляції, тобто вона має враховувати рівень ризикованості вкладень у відповідне підприємство. Визначаючи період на який вкладаються кошти в об'єкт, слід пам'ятати, що теоретично цей період може бути нескінченим, проте на практиці виходять з періоду корисної експлуатації об'єкта.

Якщо застосовується метод капіталізованої вартості у звіті про оцінювання вартості майна, можуть бути здійснені такі розрахунки:

- валовий і чистий прибуток від най ефективнішого використання об'єкта оцінки з урахуванням обмежень нового власника;

- ставки капіталізації за об'єктом експертної оцінки з урахуванням неризикованої процентної ставки на надбавки за ризик, а також ліквідність об'єкта оцінки.

На практиці комбінують метод витрат з методом капіталізованої вартості, застосовуючи так званий метод середньої оцінки, за яким результати підсумовуються і діляться навпіл. Коли під час оцінювання з'ясовується, що ліквідаційна вартість більша за його капіталізовану вартість, то доцільно ліквідувати підприємство.

1.5 Оцінка економічного потенціалу підприємства

Проблема виміру величини економічного потенціалу дуже важлива як у теоретичному, так і практичному плані. Знання виробничих потенціалів підприємств дозволяє визначити сумарний потенціал галузі і народного господарства, створює основу для забезпечення спряженості суміжних підприємств і виробництв. Значення виробничих потенціалів підприємств необхідні для виявлення витрат виробничих ресурсів (величин його елементів), що вимагаються для оптимізації народногосподарських чи галузевих темпів і пропорцій розвитку, визначення напрямків інвестиційної політики. Величина економічного потенціалу являє собою характеристику матеріальних умов відновлення продукції і підвищення її якості і може бути основою для прогнозування обсягів промислового виробництва.

Економічний потенціал як показник ресурсного потенціалу грає велику інформативну роль. За допомогою такого роду комплексних показників усуваються протиріччя, що виникають при оцінці різноприскореного чи різнонаправленого руху складових його елементів. Співвідношення величини потенціалу з кінцевими результатами функціонування дає комплексне представлення про ступінь використання виробничих ресурсів і резервів підвищення ефективності виробництва. При наявності зазначених даних з'являється можливість більш об'єктивного визначення напрямків оптимізації структури потенціалу і шляхів його подальшого нарощування.

Найбільш уніфікованим і універсальним вимірником елементів економічного потенціалу (практика це підтверджує) є їхня вартість. Порівнянність показників потенціалу в грошовій оцінці в часі і просторі дозволяє виявити динаміку і структуру виробничих потенціалів підприємств і територіальних утворень, розходження і тенденції їхньої диференціації за цим показником, а також за ефективністю використання економічного потенціалу. У цьому випадку сума вартостей елементів буде характеризувати величину усього економічного потенціалу підприємства. Таким чином, визначення величини потенціалу пов'язано насамперед з оцінкою вартості його елементів.

В оцінці потенціалу зацікавлені кредитори, інвестори, держава, акціонери, управлінці, постачальники, страхові фірми. Вони бажають реалізувати свої економічні інтереси і визначають головні цілі оцінки:

- Зростання ефективності поточного управління підприємством чи фірмою;

- Визначення вартості ПП у разі купівлі-продажу акцій підприємства;

- Реструктуризація підприємства;

- Визначення кредитоспроможності підприємства і вартості застави за умови кредитування;

- Прийняття обґрунтованих управлінських рішень, зокрема для усунення впливу інфляційних процесів.



2. Техніко-економічна характеристика КВП «КВ», та його конкурентна позиція в галузі та регіоні

Комунально-виробниче підприємство "Краматорський водоканал" далі КВП «КВ» має повну юридичну і господарчу самостійність і є державним підприємством.

Форма власності - комунальна.

Юридична адреса: 84021 Донецька обл.. м. Краматорськ вул. Південна 6.

Управління надає послуги у вигляді подачі питної і технічної води і відведення стоків, обслуговує міські водопровідні і каналізаційні мережі, водонапірні і перекачуючі станції. Підрозділами підприємства є фільтруюча станція, що займається очисткою технічної води до стану питної, і очисні споруди, що займаються очисткою міських стоків з наступним скидом очищеної води в місцеве водосховище. Фільтрувальна станція забезпечує місто питною водою, що відповідає стандарту «Вода питна».

Діяльність підприємства здійснюється на території міста Краматорська і ближчих населених пунктів. Підприємство є монополістом у цій області діяльності.

Підприємство несе відповідальність за водозабезпечення споживачів, відхилення якості води від встановлених стандартів, відведення і очистку води.

Підприємство надає послуги по водопостачанню, водовідведенню, ремонту і встановленню водомірів таким споживачам: населенню, бюджетним організаціям, комунально-побутовим підприємствам та іншим господарчим підприємствам.

Постачальники КВП «КВ»:

- «Укрпромводчермет» - постачальник води технічної;

- районна електромережа;

- інші матеріали набуваються у різноманітних постачальників України і за кордоном.

Чисельність працівників КВП «КВ» у 2006році становить 633чоловіка. З них 83% робітників, 63% працюючих на підприємстві мають вищу освіту.

Динаміка росту середньої зарплати робітників КВП «КВ» зображена на рисунку 2.1.

Рис. 2.1

На рисунку 2.2. наведена організаційна структура КВП «КВ»

Рис.2.2. Організаційна структура КВП «КВ».

Структура управління підприємством є бюрократичною по типу і є результатом багатолітньої успішної роботи підприємства.

Довідка по Комунально-виробничому підприємству

"Краматорський водоканал":

Будівництво водопроводу у м. Краматорську почалося у 1927-1928 р. і первісно включало побудовані «Донбассводтрестом» одну артезіанську свердловину продуктивністю 1500м³.

Водночас у старій частині міста на горі Жовтневого селища розпочате будівництво 2-х резервуарів ємкістю 650м³ і в новій частині міста один резервуар ємкістю 225м³.

У 1928 р. був побудований і прийнятий в експлуатацію водовід діаметром 200 мм, що з'єднує резервуари довжиною 12 км.

Водопровід належав «Горкомунхозу».

З 1928 р. по 1931 р. побудоване північне кільце водопроводу від свердловини «Донбассводтресту» до вулиці Шкільна довжиною 5 км.

В ті ж роки «Донбассводтрестом» були побудовані артезіанські свердловини №2-3 з загальною подачею води 3600 м³ на добу.

У 1931 р. водопровід виділився у самостійну одиницю зі штатом 30 чоловік. На цей час по місту було встановлено до 30 водорозбірних колонок.

З 1931 р. почалося будівництво каналізації і до 1934 р. був побудований головний колектор по вулиці Орджонікідзе, перекачуючі каналізаційні насосні станції по вул. Далекосхідній і в селищі «Станкострой».

З 1932 р. почалося будівництво водопроводу в Соціалістичному місті з насосними станціями 1-го і 2-го підйому.

У 1934 р. була побудована свердловина №5 і по Старому місту побудовано 8км. водопроводу і встановлено 30 водорозбірних колонок.

У 1935 р. при Горкомунхозі була організована «Водоканалізація», якій належало дві каналізаційні станції, до 10км. каналізаційних мереж, одна артезіанська свердловина, до 30км. водопровідних мереж і 60 водорозбірних колонок.

У 1936 р. «Водоканалізацією» була побудована артезіанська свердловина №19 з добовою подачею води 1000м³., побудована каналізаційна станція на старій території ринку і зливна станція на території сучасного ринку.

У 1935-1936 р. у Соцмісті «Донбассводстроєм» були побудовані два резервуари ємкістю 1250м³, а в кінці 1936 р. був прийнятий в експлуатацію водовід Д-300 мм. від «Білянських» артезіанських свердловин до резервуарів довжиною 3 км.

З 1937 -1941 р. будувався водопровід у селищі «Станкострой», Соцгороді і старій частині міста

У 1941 р. на балансі «Водоканалізації» є дві артезіанські свердловини, 50 км. водопроводу, 30 водорозбірних колонок, 5 каналізаційних станцій.

З 1945 р. по 1955 р. зростання мереж було незначним.

Додалося 50 км. водопроводу, 10 км. каналізаційних мереж і 100 водорозбірних. колонок.

З 1955 р. по 1967 р. у місті почався інтенсивний розвиток водопровіднихі каналізаційних мереж і споруд. Побудовано 5 каналізаційних станцій.

У 1961 р. побудовані міські очищувальні споруди потужністю 20200 м³ на добу, побудовано 180км. водопровідних і 33км, каналізаційних мереж, встановлено 797 водорозбірних колонок, насосна станція 2-го підйому для верхньої зони старої частини міста.

З березня 1965 р. відділ «Водоканалізації» став Управлінням водопровідно-каналізаційного господарства.

У 1969 р. побудована 2-га черга очищувальних споруд потужністю 36000м³ на добу, скидний каналізаційний колектор, резервуари питної води на 10000м³, насосна станція для водопостачання верхньої зони Соцміста, водопровід Д-500/300мм. від резервуарів до старої частини міста довжиною 12км., каналізаційна насосна станція №1 -а.

У 1970р. введена в дію каналізаційна насосна станція №5.

У 1971 р. почалось будівництво 3-ї черги очисних споруд потужністю 40000м³/добу.

У 1972 р. було розпочато будівництво фільтруючої станції на водоводі технічної води потужністю 50000 м³/добу і будівництво двох резервуарів ємністю 10000м³.

У 1976 р. фільтруюча станція прийнята в експлуатацію.

У період з 1978 р. по 1986 р. побудовано і здано в експлуатацію 15км. водопровідних мереж Д-300-600 мм., 15,5км. каналізаційних колекторів Д-300-1000мм.

У 1980 р. введена 3-я черга очисних споруд. З її введенням потужність міських очисних споруд склала 96000м³/добу.

Водопровідна мережа міста складає 488.3 км., в тому числі 59.6 км. водоводу.

Каналізаційна мережа - 151.7 км., в тому числі 11.8 км. колекторів.

Є одна артезіанська свердловина потужністю 1000м³ на добу, одна насосна станція для підйому води у верхні зони міста, 11 водопровідних підкачуючих станцій для подачі води у багатоповерхові будинки,

10 каналізаційних станцій. У місті встановлено і діє 1272 водорозбірних колонок.

Для обліку води, що відпускається встановлено 5269 водомірів.

Управління обслуговує 86541 абонента:

приватний сектор 25668;

державний сектор 60614;

Підприємства - абоненти 1440;

сільське господарство 7.

Довжина водопровідних мереж 549 км., з них:

25% експлуатуються 40 та більше років ;

45% - від 10 до 40 років;

30% - до 10 років.

Довжина каналізаційних мереж - 225,4км. з них:

20% експлуатуються 40 і більше років;

45% - від 10 до 30 років;

35% - до 10 років.

Рис. 2.3

Основними об'єктами КП «КВК» є:

а) Фільтрувальна станція потужністю 50 тис. м³/добу. Введена в експлуатацію у 1976 році.

б) Каналізаційні очисні споруди потужністю 96 тис. м³/добу.

1-ша черга (20 тис. м³/добу) введена в експлуатацію в 1961році;

2-га черга (36 тис. м³/добу) - у 1969 році;

3-тя черга (40 тис. м³/добу) - у 1979 році.

в) Каналізаційні насосні станції - 11шт.

г) Водопідкачуючі насосні станції 13шт.

На приведеному рисунку 2.4. зображена динаміка подачі, реалізації води і пропуску стоків і ТНІВ

ТНВВ - технологічний норматив використання води.

Як видно з приведених малюнків за останні шість років значно знизилися об'єми подачі води і пропуску стоків. Максимальне значення усіх показників спостерігається у 2002 році.

Рис.2.4.

Таблиця 2.1

Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства

№ з/п	Показники	2001 рік	2002 рік	2003 рік	2004 рік	2005 рік	2006 рік
1.	Обсяг реалізації продукції, Тис.грн.	19426,0	22769,6	23338,2	25982,0	24519,7	30495,0
1.1	Обсяг реалізації продукції, Тис.м3 Водопостачання Водовідведення	18137 16967	18140 16967	17658 15613	15111 13837	13905 12080	10433,1 10000,0
2.	Загальна вартість майна, Тис.грн.	27636,9	49312,5	49692,6	50276,4	49067,7	42423,5
3.	Середньооблікова чисельність Працюючих, чол..	605	612	621	632	644	633
3.1.	В т.ч. робітників, чол..	500	508	517	526	535	530
4.	Вартість основних засобів, Тис.грн.	63254,4	64428,0	65675,2	67685,5	68544,6	71069,9
5.	Коефіцієнт зносу основних засобів	0,56	0,58	0,59	0,6	0,6	0,6
6.	Середньорічна продуктивність праці, тис.грн.	32,85	35,6	37,58	41,11	38,07	48,18
7.	Середньомісячна зарплата, грн..	266,9	340,0	416,6	429,8	485,4	1000,0
7.1.	Вартість О.А. тис.грн.	18610,6	21522,9	18585,6	15044,5	17150,2	17835,4
8.	Загальна вартість операційних витрат, Тис.грн.	18403,0	20252,2	22733,0	24485,8	24063,3	27438,1
9.	Собівартість реалізованої продукції, Тис.грн. Грн./м3 Водопостачання водовідведення	15737,4 0,627 0,323	18304,6 0,751 0,344	19178,6 0,818 0,372	19480,6 0,941 0,465	21160,9 1,047 0,66	24867,9 1,94 1,82
10.	Фондовіддача,%	33	35	36	38	38	43
11.	Валовий прибуток, Тис.грн.	450,9	670,1	270,0	2171,1	-727,8	621,6
12.	Чистий прибуток, Тис.грн.	-553,2	-607,4	-991,7	-984,3	-2417,5	544,7
13.	Рентабельність,%	-3,5	-3,32	-5,17	-5,05	-11,42



3.Аналіз використання потенціалу як сукупності ресурсів

3.1 Аналіз використання трудового потенціалу

Під час аналізу фактичну середньооблікову кількість працівників у цілому і за окремими категоріями порівняємо з плановими даними та даними за попередній період, знайдемо відхилення і причини змін кількості. Вивчимо також можливі зрушення у структурі працюючих і дамо оцінку стану загальної забезпеченості підприємства робочою силою.

Перший показник, який характеризує тривалість робочого періоду в днях (явочні дні), залежить від таких факторів, як:

· кількість вихідних і святкових днів;

· кількість днів чергової відпустки;

· інші види відпусток, передбачених законодавством;

· кількість днів непрацездатності;

· неявка на роботу з дозволу адміністрації;

· прогули;

· інші.

Тривалість робочого дня (зміни) робітника визначають такі фактори:

величина нормативного робочого тижня;

час простою упродовж дня, зафіксований в обліку;

* час понадурочної роботи;

*час інших скорочень робочого дня, передбачених законодавством.

Аналіз балансу робочого часу дає змогу зробити висновок, що середня тривалість робочого дня зменшилася майже на 10%, фактичний фонд робочого часу скоротився на 11%, це відбулося за рахунок зменшення показника максимально можливого робочого часу на 12% .

Під час аналізу знайдемо відхилення цих показників від плану, а також порівняємо їх із аналогічними показниками за минулі періоди

Таблиця 3.1

Аналіз балансу робочого часу

Показники	2004	2005	2006	Відхилення 2005 від 2004	Відхилення 2006 від 2005
	На весь персонал Люд/год	На одного працюючого Год.	На весь персонал Люд/год	На одного працюючого Год.	На весь персонал Люд/год	На одного працюючого Год.	На весь персонал Люд/год	На одного працюючого Год.	На весь персонал Люд/год	На одного працюючого Год.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1. Календарний фонд робочого часу (N)	1813320	2920	1845440	2920	1827920	2838,4	32120	0	-17520	-81,6
2. Вихідні і святкові	546480	880	556160	880	550880	855,4	9680	0	-5280	-24,6
3. Табельний фонд робочого часу (Ктфрч)	1266840	2040	1289280	2040	1277040	1983	22440	0	-12240	-57
4.Щорічні відпустки	129980	209,3	132800	210,13	131260	203,8	2820	0,83	-1540	-6,33
5.Максимально можливий фактичний робочий час (Кммфрч)	1253860	2019,1	1156480	1829,87	1145780	1779,16	-99380	-189,23	-10700	-50,71
6. Тимчасова непрацездатність	51838	83,48	53958	85,38	42617	66,18	2120	1,9	-11341	-19,2
7. Відпустки передбачені законом	17280	27,83	16071	25,43	15300	23,76	-1209	-2,4	-771	-1,67
9. Корисний фонд робочого часу	1184742	1907,8	1086451	1719,1	1087863	1689,23	-98291	-188,7	1412	-29,87
12. Неявки з дозволу адміністрації	4312	6,94	4025	6,37	3430	5,33	-287	-0,57	-595	-1,04
14. Фактичний фонд робочого часу	1180430	1900,85	1082426	1712,7	1084433	1683,9	-98004	-188,15	2007	-28,8
15. Середня тривалість робочого дня, год.	-	7,45	-	6,72	-	6,8	-	-0,73	-	0,08

3.1.1 Аналіз чисельності, якості і складу персоналу КВП «КВ»

Структура персоналу залежить від особливостей виробництва, номенклатури виробів, спеціалізації виробництва, масштабів виробництва. Питома вага кожної категорії працюючих змінюється з розвитком техніки, технології, організації виробництва. Підвищення організаційно-технічного рівня виробництва призводить до відносного скорочення чисельності працівників і зростання питомої ваги робітників у загальній чисельності працюючих.

Порівнюючи фактичну чисельність персоналу з потребою у робочій силі (плановою чисельністю) та чисельністю персоналу в попередньому періоді в цілому по підприємству, за групами персоналу (промисловий, непромисловий) і за категоріями працівників, визначаємо забезпеченість підприємства трудовими ресурсами, а також зміну їх чисельності порівняно з потребою у робочій силі та попереднім періодом.

Проаналізуємо забезпеченість підприємства трудовими ресурсами за даними таблиць.

Таблиця 3.1.1.1

Оцінка забезпеченості КВП «КВ» трудовими ресурсами

№ з/п	Показники	Од. Виміру	2004	2005	2006	Відхилення 2005від2004	Відхилення 2006від2005
						Абс.	Відн.%	Абс.	Відн.%
1	Усього персоналу, у т.ч.:	Чол..	632	644	633	12	1,9	-11	-1,7
2	Працівники основної діяльності, з них:
	- робітники		526	535	530	9	1,7	-9	-1,7
	З них:
	- керівники		54	54	55	-	-	1	1,9
	- спеціалісти		50	52	54	2	4	2	3,8
3	Невиробничий персонал		1	1	2	-	-	1	100
4	Обсяг товарної продукції	Тис.грн.	25982,0	24519,7	30495,0	1462,3	5,63	5975,3	24,37



Аналізуючи дані таблиці, можна зробити висновок, що за всіма категоріями відбулося збільшення чисельності персоналу підприємства. Загальна чисельність працюючих збільшується порівняно з попереднім роком приблизно на 2%. У 2005 році обсяг товарної продукції зменшився на 1462,3тис.грн., або на 5,63% при збільшенні кількості працівників на 12 чоловік, або на 1,9%. А в 2006році обсяг товарної продукції збільшився на 5975,3тис.грн., або на 24,37%, при зменшені кількості працівників на 11 чоловік, або на 1,7%.

Рис. 3.1.1

Таблиця 3.1.1.2

Якісний склад трудових ресурсів КВП «КВ»

За віком, років	Чисельність, чол..	Питома вага, %	За статтю	Чисельність, чол..	Питома вага, %	За рівнем освіти	Чисельність, чол..	Питома вага, %
Від 18до30	60	9	Чоловіки	273	43	Середня	10	1,6
Від 30до40	188	30	Жінки	360	57	Середня спеціальна	227	35,4
Від 40до50	275	44				Вища	396	63
Від 50до60	100	15
Старші 60	10	2
Разом	633	100		633	100		633	100

Рис.3.1.2

Дані таблиці показують, що на підприємстві працюють 360 жінок, що становить 57% всіх працюючих. Працівники у віці 30-40 років становлять 30%, а у віці 40-50 років 44%, в загальної кількості працюючих. 396 працюючих мають вищу освіту, це становить 63%. Це проілюстровано на рисунку 3.1.2.

Таблиця 3.1.1.3

Структура трудових ресурсів КВП «КВ»

Категорії персоналу	2004	2005	2006	Відхилення 2005 Від 2004	Відхилення 2006 Від 2005
	Чисельність, чол..	Питома вага, %	Чисельність, чол..	Питома вага, %	Чисельність, чол..	Питома вага, %
Працівники основної діяльності, у т.ч.:	632	100	644	100	633	100	12	-11
- робітники	526	83,23	535	83,1	530	83,73	9	-5
- керівники	54	8,54	55	8,5	55	8,7	1	-
- спеціалісти	52	8,23	54	8,4	48	7,57	2	-6



Структура трудових ресурсів показує, що на підприємстві питома вага робітників, керівників і спеціалістів протягом трьох років залишається майже незмінною, приблизно 83%. Це проілюстровано на рисунку 3.1.3.

Рис.3.1.3

Аналіз руху робочої сили

Ефективне використання трудових ресурсів передбачає розробку заходів, спрямованих на забезпечення сталості складу працівників. При аналізі цієї сторони використання трудових ресурсів розраховують кілька показників, які характеризують за категоріями працівників (або в цілому по підприємству) обороти з прийняття та вибуття, плинність кадрів.

Плинність кадрів на підприємствах тим менша, чим кращі (порівняно з іншими підприємствами цього району, міста) умови праці, вищий рівень оплати праці, чим вищий рівень задоволення соціальних потреб працівників, який забезпечується через витрати на будівництво житла, об'єктів відпочинку, охорони здоров'я тощо.

Таблиця 3.1.1.4

Аналіз руху робочої сили

№	Показники	2004	2005	2006	Відхилення 2005 від 2004	Відхилення 2006 від 2005
					абсолютне	відносне	абсолютне	Відносне
1.	Оборот по прийому	88	109	70	21	1,239	-39	0.642
2.	Коефіцієнт обороту по прийому	0,15	0.18	0,11	0,03	1.2	-0,07	0,611
3.	Оборот по звільненню	76	72	66	-4	0,947	-6	0,917
4.	Коефіцієнт обороту по звільненню	0.13	0.122	0,108	-0,008	0.938	-0,014	0,885
5.	Плинність кадрів	76	72	66	-4	0,947	-6	0.917
6.	Коефіцієнт плинності кадрів	0,13	0.122	0,108	-0,008	0,938	-0,014	0,885
7.	Коефіцієнт стабільності	0.87	0,815	0,898	-0,055	0,937	0,083	1,102

Проаналізувавши дані таблиці, бачимо, що плинність кадрів досить низька, тобто колектив працівників КВП «КВ» стабільний. Коефіцієнт стабільності 0,87 і 0,898, це досить високий показник.

3.1.2 Аналіз продуктивності праці та впливу ефективності використання трудових ресурсів на обсяг виробництва

Для того, щоб виявити резерви подальшого зростання ефективності використання трудових ресурсів підприємства, детально проаналізуємо стан використання працівниками робочого часу, головним чином -- причини його непродуктивних витрат.

На підприємстві практично немає простоїв, з причин, пов'язаних з матеріально-технічним постачанням, у тому числі через відсутність енергоносіїв.

Для характеристики стану використання на підприємстві трудових ресурсів і виявлення резервів збільшення обсягу виробництва та підвищення рентабельності роботи проаналізуємо показники, пов'язані з рухом, якістю робочої сили, її продуктивністю, а також її вартістю.



Таблиця 3.1.3.1

Аналіз відносних показників використання фондів часу

№		2004рік	2005рік	2006рік	Відхилення 2005 від 2004	Відхилення 2006 від 2005
1.	Коефіцієнт використання календарного фонду робочого часу	0,65	0,59	0,59	-0,06	0
2.	Коефіцієнт використання табельного фонду робочого часу	0,93	0,84	0,85	-0,09	0,01
3.	Коефіцієнт використання Максимально можливого фонду робочого часу	0,94	0,94	0,95	0	0,01
4.	Коефіцієнт використання	0,996	0,996	1	0	0,004

Фонди часу на даному підприємстві досить високі, хоча відхилення присутнє, але коефіцієнт використання фондів часу у 2006році дорівнює 1, це відмінний показник, який говорить про чітку і стабільну організацію праці.

Продуктивність праці -- головний фактор зростання обсягів виробництва, найважливіша характеристика ефективності використання трудових ресурсів підприємства. Аналіз її стану і динаміки має на меті виявити резерви зростання продуктивності праці на підприємстві.

Таблиця 3.1.3.2

Аналіз продуктивності праці

№	Показники	2004	2005	2006	Відхилення
					2005від2004	2006 від2005
					Абс.	Відн. %	Абс.	Відн. %
1.	Обсяг реалізації продукції (тис.грн.)	25982	24519,7	30495,0	-1462,3	-6
2.	Середньооблікова чисельність працюючих (R) (чол..)	632	644	633	12	1.9
3.	Кількість робітників (r)	526	535	530	9	1.71
3.1.	Питома вага робітників в загальної чисельності працюючих, %	83,23	83,1	83,73	-0.13	-0.16
4.	Середньорічна продуктивність праці (Тис.грн)	41,11	38.07	48,18	-3.04	-7.4
5.	Відпрацьовано днів всього одним працівником	229,89	250,58	254,87
6.	Відпрацьовано людино-днів	128560,38	130143,6		1583.22	1
7.	Середньоденна продуктивність праці (грн.)	178,8	151,93	189,04	-10	-5
8.	Середня тривалість робочого дня (год.)	7,45	6,72	6,8
9.	Відпрацьовано людино-годин	1082426	1084433	1093862	2007	0,2
10.	Середньогодинна продуктивність праці (грн.)	24,0	22,61	27,8	-1,82	-0,06

Наведені дані свідчать про те, що за 2004 рік підприємство спромоглося досягти підвищення середньоденної продуктивності праці (за випуском продукції у розрахунку на одного працівника) порівняно з 2003 роком на 11%, и досягнуто росту середньорічної продуктивності праці на 9%.

Це свідчить, що підприємству вдалося задіяти резерви зростання продуктивності праці, які враховані при плануванні діяльності на звітний рік. Але в 2005 році стан продуктивності праці погіршується, на це вплинуло зменшення середньої тривалості робочого дня, але динаміка росту у порівнянні з 2003роком досить висока.

Факторний аналіз показника продуктивності праці за моделлю:



О=R*Пв*N*Т*ПП год

Спосіб ланцюгових підстановок

Суть методу ланцюгових підстановок полягає у послідовній, почерговій заміні у функціональній моделі, яка описує базисний рівень економічного показника, базисних параметрів на звітні, в обчисленні умовних результатних показників та їх порівнянні для визначення впливу факторів. При цьому в першу чергу підлягають заміні кількісні параметри, далі -- структурні, в останню чергу -- якісні. Якщо у формулі міститься кілька кількісних, структурних або кілька якісних показників, послідовність замін залежить від оцінки того, які з них є основними, а які -- похідними, які первинні, а які -- вторинні. За почергові заміни базисних показників у формулі на звітні одержані результати можна зіставляти між собою, різниця між кожним наступним та попереднім показником і виражатиме елімінування впливу всіх інших факторів, крім заміненого.

Таблиця 3.1.3.3

Розрахункова таблиця для факторного аналізу показника обсягу випуску продукції за моделлю: О=R*П в*N*Т*ПП год. (2004-2005рік)

№ п/п	№ Підстав.	Фактори	Розрахункове Значення	Зміна результуючого показника	Вплив на результуючий показник
		R	Пв	N	Т	ППгод
0	1	632	83,23	254,87	6,72	29,76	26811,3	-	-
1	2	644	83,23	254,87	6,72	29,76	27320,38	509,08	^
2	3	644	83,1	254,87	6,72	29,76	27277,7	-42,67	v(резерв)
3	4	644	83,1	254,75	6,72	29,76	27264,86	-12,84	v(резерв)
4	5	644	83,1	254,75	6,8	29,76	27589,44	324,58	^
5	6	644	83,1	254,75	6,8	27,94	25902,18	-1687,26	v(резерв)
Баланс відхилення -909,11

Обсяг виробництва зменшився на 909,11тис. грн. Резервами підвищення обсягу виробництва є збільшення: питомої ваги робітників у загальної кількості працюючих, кількості днів, відпрацьованих одним працівником, тривалості робочого дня і підвищення продуктивності праці годинної. Отже, сума невикористаних резервів складає 2067,35тис.грн..

Розрахункова таблиця для факторного аналізу показника обсягу випуску продукції за моделлю: О=R*Пв*N*Т*ППгод. (2005-2006рік)

№ п/п	№ Підстав.	Фактори	Розрахункове Значення	Зміна результуючого показника	Вплив на результуючий показник
		R	Пв	N	Т	ППгод
0	1	644	83,1	250,58	6,72	22,61	20375,26
1	2	633	83,1	250,58	6,72	22,61	20027,23	-348,03	v(резерв)
2	3	633	83,73	250,58	6,72	22,61	20179,07	151,84	^
3	4	633	83,73	254,87	6,72	22,61	20524,54	345,47	^
4	5	633	83,73	254,87	6,8	22,61	20768,88	244,34	^
5	6	633	83,73	254,87	6,8	27,8	25536,26	4767,38	^
Баланс відхилення 5161,0

Обсяг виробництва збільшився на 5161тис.грн. Резервами підвищення обсягу виробництва є зменшення кількості робітників. Отже, сума невикористаних резервів складає 348,03тис.грн..

Таблиця 3.1.3.5

Розрахункова таблиця для факторного аналізу показника обсягу випуску продукції за моделлю: О=R*Пв*N*Т*ППгод. (2004-2006рік)

№ п/п	№ Підстав.	Фактори	Розрахункове Значення	Зміна результуючого показника	Вплив на результуючий показник
		R	Пв	N	Т	ППгод
0	1	632	83,23	229,89	7,45	24,0	21621,44
1	2	633	83,23	229,89	7,45	24,0	21655,65	34,21	^
2	3	633	83,73	229,89	7,45	24,0	21785,74	130,09	^
3	4	633	83,73	254,87	7,45	24,0	24153	2367,26	^
4	5	633	83,73	254,87	6,8	24,0	22045,69	-2107,31	v(резерв)
5	6	633	83,73	254,87	6,8	27,8	25536,26	3490,57	^
Баланс відхилення 3914,82

Обсяг виробництва збільшився на 3914,82тис. грн. Резервом підвищення обсягу виробництва є збільшення середньої тривалості робочого дня. Отже, сума невикористаних резервів складає 2107,31тис.грн..

3.2 Аналіз використання основних засобів

3.2.1 Аналіз наявності та ефективності використання основних засобів

До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік).

Таблиця 3.2.1

Наявність, рух і динаміка основних засобів

№ з/п	Основні засоби	2003 Рік Тис.грн.	2004 рік Тис.грн.	2005 рік Тис.грн.	2006 рік Тис.грн.	Відхилення 2003 від 2006
						Абс.	Відн. %
1.	Будинки, споруди та передавальні пристрої	57253	57283,4	58512,0	60244,4	2991,4	5,2
2.	Машини та обладнання	3308	4220,7	3420,4	1876,5	-1431,5	43,3
3.	Транспортні засоби	729	738,5	1077,1	1116,3	387,3	53,1
4.	Інші основні засоби	3138	3436,6	4662,3	5127,9	1989,9	63,4
5.	Інструменти, прилади, інвентар	-	-	13,7	179,5	165,8	131
Усього:	64428	65675,2	67685,5	68544,6	4116,6	6,4

За даними таблиці і діаграми можна зробити висновок, що за проаналізований період вартість основних засобів збільшилася на 6,4%, що склало 4534,4тис.грн. Найбільше абсолютне збільшення відбулося у складі першої групи даної таблиці, «Будинки, споруди та передавальні пристрої», на 2991,4тис.грн. Ця група займає найбільшу питому вагу у складі основних засобів - 89% у 2002році і 87% у 2005ріці.

Рис. 3.2.1

3.2.2 Аналіз стану основних засобів

Вивчення руху і технічного стану основних засобів, проводиться на підставі таких показників, як: коефіцієнт зносу, коефіцієнт придатності, коефіцієнт оновлення, коефіцієнт вибуття, коефіцієнт приросту основних засобів тощо.

Стан основних засобів визначається ступенем їхнього зносу, насамперед фізичного. Фізичний знос характеризується поступовим зносом окремих елементів основних фондів під впливом наступних факторів:

ь строку експлуатації;

ь особливості технологічних процесів;

ь ступеня завантаження обладнання;

ь рівня кваліфікації працівників;

ь якості ремонтів.



Таблиця 3.2.2.1

Аналіз стану основних засобів.

№ з/п	Показники	2004	2005	2006	відхилення
					2005 Від 2004	2006 Від 2005
1.	Вартість О.З. на початок року, (тис.грн.)	65675,2	67726,5	69217,5	2051,3	1491
2.	Вартість О.З. на кінець року, (тис.грн.)	67726,5	68962,3	71069,9	1235,8	2107,6
3.	Сума зносу, (тис.грн.)	38647,8	40451,0	42423,5	1803,2	1972,5
4.	Коефіцієнт зносу	0,57	0,59	0,6	0,02	0,01
5.	Коефіцієнт придатності	0,43	0,41	0,4	-0,03	-0,01

На підставі одержаних результатів можна зробити висновок, що вартість основних засобів збільшилася на 5394,7тис.грн., або на 8,21% у порівнянні з 2004роком. Сума зносу збільшилася на 3775,7тис.грн., або на 9,77%.

На підприємстві високий коефіцієнт зносу і низький коефіцієнт придатності основних засобів. За проаналізовані роки покращення цих показників майже не спостерігається.

Таблиця 3.2.2.2

Аналіз стану машин та обладнання

№ з/п	Показники	2003	2004	2005	2006	відхилення
						2004 від2003	2005 від2004	2006 від2005
1.	Вартість М. і О. на початок року, (тис.грн.)	824,3	3307,7	4220,7	3420,4	2483,4	913	-800,3
2.	Вартість М. і О. на кінець року, (тис.грн.)	3307,7	4220,7	3420,4	1876,5	913,0	-800,3	-1543,9
3.	Сума зносу, (тис.грн.)	56,0	223,05	878,0	1520,65	167,05	654,95	642,65
4.	Коефіцієнт зносу	0,027	0,059	0,23	0,57	0,032	0,171	0,34
5.	Коефіцієнт придатності	0,973	0,941	0,77	0,43	-0,032	-0,171	-0,34

На підприємстві коефіцієнт зносу і коефіцієнт придатності машин та обладнання погіршується з кожним роком. За проаналізовані роки покращення цих показників не спостерігається.

Таблиця 3.2.2.3

Аналіз стану транспортних засобів

№ з/п	Показники	2003	2004	2005	2006	відхилення
						2004від2003	2005від2004	2006від2005
1.	Вартість Т.З. на початок року, (тис.грн.)	719,3	729,5	738,5	1077,1	10,2	9,0	338,6
2.	Вартість Т.З. на кінець року, (тис.грн.)	729,5	738,5	1077,1	1116,3	9,0	338,6	39,2
3.	Сума зносу, (тис.грн.)	610,1	658,5	784,25	902,85	48,4	125,75	118,6
4.	Коефіцієнт зносу	0,84	0,9	0,86	0,82	0,06	-0,04	-0,04
5.	Коефіцієнт придатності	0,16	0,1	0,14	0,18	-0,06	0,04	0,04

Отримані результати показують, що на підприємстві високий коефіцієнт зносу, майже 0,855 і дуже низький коефіцієнт придатності, 0,145, транспортних засобів. За проаналізовані роки суттєвого покращення цих показників майже не спостерігається.

Таблиця 3.2.2.4

Аналіз інших основних засобів

№ з/п	Показники	2003	2004	2005	2006	відхилення
						2004 від2003	2005від2004	2006від2005
1.	Вартість ін.О.З. на початок року,(тис.грн.)	2770,4	3138,4	3432,6	4662,3	368,0	294,2	1229,7
2.	Вартість ін.О.З. на кінець року,(тис.грн.)	3138,4	3432,6	4662,3	5127,9	294,2	1229,7	465,6
3.	Сума зносу, (тис.грн.)	1556,85	1713,45	1432,7	1154,1	156,6	-280,75	-278,6
4.	Коефіцієнт зносу	0,53	0,52	0,35	0,24	-0,01	-0,17	-0,11
5.	Коефіцієнт придатності	0,47	0,48	0,65	0,76	0,01	0,17	0,11

На підставі отриманих результатів можна зробити висновок, що на підприємстві за останні роки спостерігається тенденція покращення коефіцієнту зносу і коефіцієнту придатності інших основних засобів.

Таблиця 3.2.2.5

Аналіз інструментів, приладів, інвентарю.

№ з/п	Показники	2003	2004	2005	2006	відхилення
						2004від2003	2005від2004	2006від2005
1.	Вартість І.,П.,І. на початок року, (тис.грн.)	-	-	5,2	13,7	-	-	8,5
2.	Вартість І.,П.,І. на кінець року, (тис.грн.)	-	-	17,7	179,5	-	-	161,8
3.	Сума зносу, (тис.грн.)	-	-	2,7	61,15	-	-	58,45
4.	Коефіцієнт зносу	-	-	0,24	0,63	-	-	0,39
5.	Коефіцієнт придатності	-	-	0,76	0,37	-	-	-0,39

Дані таблиці свідчать про те, що на підприємстві стан коефіцієнту зносу і коефіцієнту придатності інструментів, приладів, інвентарю суттєво погіршився у 2006році у порівнянні з 2005роком.

Коефіцієнт зносу середній по всіх видах основних засобів становить:

К_зн.=(0,5925+0,2215+0,855+0,41+0,435)/5=0,50

Таблиця 3.2.2.6

Аналіз руху основних засобів

№ з/п	Показники	2003	2004	2005	2006	відхилення
						2004 від2003	2005 від2004	2006 від2005
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1.	Первісна вартість на початок року, (тис.грн.)	64428,3	65675,2	67726,5	69217,5	1246,9	2051,3	1491
2.	Первісна вартість на кінець року, (тис.грн.)	65675,2	67726,5	68962,3	71069,9	2051,3	1235,8	2107,6
3.	Надійшло О. З. В.т.ч. нових, (тис.грн.)	2120,3	2151,9	1565,3	2361,3	31,6	-586,6	796
4.	Вибуло О.З. (тис.грн.)	936,5	100,6	329,5	523,6	-835,9	228,9	194,1
5.	Коефіцієнт надходження	0,032	0,032	0,023	0,033	-	-0,009	0,01
6.	Коефіцієнт вибуття	0,015	0,0015	0,005	0,0074	-0,0135	0,0035	0,0024

Проаналізувавши отримані результати можна зробити висновок, що основні засоби КВП «КВ» застаріли як морально, так і фізично. Коефіцієнти надходження і вибуття дуже низькі. Це говорить про те, що всі основні засоби потребують негайного оновлення.

На рисунку 3.2.2.1 проілюстровано рух основних засобів КВП «КВ» с 2003 по 2006роки.

Рис. 3.2.2.1

Загальним показником ефективності використання основних виробничих засобів є виробництво товарної продукції в розрахунку на 1 грн. їх середньої вартості - фондовіддача.

Ф_в=ТП/ОЗ, (1)

де ТП - обсяг товарної продукції;

ОЗ - середня вартість основних засобів за період, що аналізується.

Ф_в2003=23338,2/65675,2*100%=36%

Ф_в2004=25982/67685,5*100%=38%

Ф_в2005=24519,7/68544,6*100%=38%

Ф_в2006=30495/71069,9*100%=43%

На графіку 3.2.2.2 показано змінення значення фондовіддачі по роках. З 2002року по 2004 спостерігається зріст, але незначний. У 2005році значення фондовіддачі не змінилося у порівнянні з 2004роком.



Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними та природними ресурсами та аналіз їх використання

Важливим фактором забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами є правильність розрахунку потреби в них, раціонально організоване матеріально-технічне постачання.

Рис. 3.2.2.2

Таблиця 3.2.3.1

Аналіз використання матеріалів підприємством

Продукція	План, тис. грн.	Потреба, встановлена в процесі аналізу, тис. грн.	Відхилення
	2005	2006	2005	2006	2005	2006
Хлор рідкий
Вода	96,6	117,8	111,7	105,5	+15,1	-12,3
Стоки	49,8	54,9	46,1	49,4	-3,5	-5,5
Разом	146,4	172,7	157,8	154,9	+11,6	-17,8
Сірчанокислий алюміній
Вода	106,1	62,7	100,8	95,4	-5,3	+32,7

Аналізуючи одержані результати, можна зробити висновок, що розрахункова потреба у матеріалі «Хлор рідкий», у 2005році завищена на 11,6 тис.грн., а у 2006році занижена на 17,8тис.грн. Це явище обумовлене зменшенням обсягів реалізації води у 2006році у порівнянні з 2005роком на 1206тис.м³, а пропуску стоків на 1757 тис.м³. Значний вплив на цей фактор також відбувся за рахунок цінового фактору, так, у 2005році ціна 1тони хлору рідкого становила 1443,51грн., а у 2006 - 1565,9грн./т.

Стосовно сірчанокислого алюмінію: розрахункова потреба у 2005році занижена на 5,3тис.грн., а у 2006році- завищена на 32,7тис.грн. Це відбулося за рахунок збільшення питомої норми споживання даного матеріалу на 1кг/м³. (У 2005 році питома норма становила:8,2кг/м³, а у 2006-9,2кг/м³).

Таблиця 3.2.3.2

Аналіз забезпеченості КВП «КВ» матеріальними ресурсами

Продукція	Од. Вимір.	Планова потреба тис. грн.	Інтервал поставки дні	Фактично надійшло, тис. грн.	Середньо добове споживання	Забезпеченість, днів	Відхилення
							У днях	Від заг. Потре би
Хлор рідкий (2005рік)
Вода	Тис.м3	96,6	30	111,7	0,264	35,3	+5,3	+15,1
Стоки	Тис.м3	49,8	30	46,1	0,163	28,2	-1,8	-3,5
Хлор рідкий (2006рік)
Вода	Тис.м3	117,8	30	105,5	0,322	27,3	-2,7	-12,3
Стоки	Тис.м3	54,9	30	49,4	0,15	27,4	-2,6	-5,5
Сірчанокислий алюміній
2005рік	Тн.	106,1	20	100,8	0,291	28,8	+8,8	-5,3
2006рік	Тн.	62,7	20	95,4	0,172	46,2	+26,2	+32,7

По водопостачанню у 2005році були надлишки хлору рідкого у розмірі 15,1тис.грн. Це відбулося за рахунок поставок цього матеріалу на 5,3днів раніше необхідного строку. По водовідведенню у 2005році нестача хлору рідкого на 3,5тис.грн. відбулася за рахунок затримки поставки у середньому на 1,8днів.

У 2006році підприємство повністю не забезпечено хлором рідким як по водопостачанню (на 12,3тис.грн. за рахунок затримок поставок на 2,7днів), так і по водовідведенню (на 5,5тис.грн., за рахунок затримок поставок на 2,6днів).

Стосовно сірчанокислого алюмінію: у 2005році нестача цього матеріалу склала 5,3тис.грн. за рахунок затримок поставок на 8,8днів, а у 2006році його надлишок склав 32,7тис.грн. Це відбулося за рахунок поставок цього матеріалу на 26,2днів раніше необхідного строку.

Ступінь забезпеченості потреби в матеріальних ресурсах за договорами на їх постачання оцінимо за допомогою наступних показників:

- Коефіцієнт забезпеченості за планом (Кзб.пл.).

- Коефіцієнт забезпеченості за фактом (Кзб.ф.).

1). Хлор рідкий,(водопостачання):

Кзб.пл.₂₀₀₅=112:96,6=1,16.

Кзб.ф.₂₀₀₅=111,7:96,6=1,15.

Кзб.пл.₂₀₀₆=120:117,8=1,02.

Кзб.ф.₂₀₀₆=105,5:117,8=0,89.

Хлор рідкий,(водовідведення):

Кзб.пл.₂₀₀₅=58:49,8=1,16.

Кзб.ф.₂₀₀₅=46,1:49,8=0,93.

Кзб.пл.₂₀₀₆=60:54,9=1,09.

Кзб.ф.₂₀₀₆=49,4:54,9=0,9.

Сірчанокислий алюміній:

Кзб.пл.₂₀₀₅=110:106,1=1,04.

Кзб.ф.₂₀₀₅=110,8:106,1=0,95.

Кзб.пл.₂₀₀₆=80:62,8=1,27.

Кзб.ф.₂₀₀₆=95,4:62,8=1,52.

3.2.3.2 Аналіз ефективності використання матеріалів

Таблиця 3.2.3.3

Аналіз ефективності використання матеріалів

№ з/п	Показник	2005рік	2006рік	Відхилення
		вода	стоки	вода	стоки	+/-	%
						вода	стоки	вода	стоки
1.	Обсяг продукції у порівняних цінах без ПДВ Тис. грн.	11924,4	9483,4	11462,3	8842,4	-462,1	-641	-3,88	-6,76
2.	Прямі матеріальні витрати Тис.грн.	8535,5	1394,5	8453,8	1481,0	-81,7	+86,5	-1,0	+1,1
2.1	Матеріали, Тис. грн.	185,7	69,3	274,3	91,5	+88,6	+22,2	+47,7	+32
2.2	Електроенергія , Тис. грн.	979,9	1067,6	998,3	1117,3	+18,4	+49,7	+1,88	+4,7
2.3	Покупна вода, Тис. грн.	6841,2	-	6594,3	-	-246,9	-	-3,57	-
2.4	Інші, Тис. грн.	528,7	257,6	586,9	272,2	+58,2	+14,6	+11	+5,7
3.	Матеріаломісткість за прямими витратами	0,716	0,146	0,737	0,168	+0,021	+0,022	+2,9	+2,2
3.1	Матеріаломісткість	0,016	0,007	0,024	0,010	+0,008	+0,003	+50,0	+42,9
3.2	Енергомісткість	0,082	0,113	0,087	0,126	+0,005	+0,013	+6,1	+11,5
3.3	Місткість покупної води	0,574	-	0,575	-	+0,001	-	+0,2	-
3.4	Матеріаломісткість за іншими матеріалам	0,044	0,026	0,051	0,032	+0,007	+0,006	+15,9	+23,1
4.	Прямі матеріальні затрати на підставі планової калькуляції, Тис. грн.	-	-	8400	1450	-	-	-	-
5.	Відхилення цін на матеріальні ресурси, Тис. грн.	-	-	+88,6	+22,2	-	-	-	-
6.	Відхилення відпускних цін на продукцію	-	-	-	-	-	-	-	-



За даними таблиці можна зробити наступні висновки:

По водопостачанню: питома вага матеріалів збільшилася на 47,7%, витрати електроенергії на 5%, покупної води на 1%, витрати по інших матеріалах на 7%. Це відбулося за рахунок впровадження нових технологій очистки води.

По водовідведенню: питома вага матеріалів збільшилася на 3%, витрати електроенергії на 1,3%, інші на 6%.

Збільшення всіх витрат також обумовлено ростом цін на основні технологічні матеріали, паливо, електроенергію, з одночасним зниженням об'ємів водопостачання і водовідведення.

При зниженні об'ємів виробництва і при відносно незмінних витратах, собівартість продукції зростає. Так, собівартість 1м³ водопостачання у 2006році збільшилася на 0,106грн., а собівартість водовідведення збільшилася на 0,195грн.

Рис.3.2.2.3

Рис.3.2.2.4

3.3.3. Аналіз впливу матеріалу на обсяг

Визначимо вплив факторів на зміну матеріаломісткості за прямими матеріальними витратами на підставі даних таблиці 3.2.3.4, використовуючи спосіб ланцюгових підстановок.

1. Розрахуємо вплив зміни структури продукції: матеріаломісткість оцінюється як відношення витрат на підставі планової калькуляції, фактичного обсягу та асортименту продукції до фактичного випуску продукції без урахування впливу зміни цін на продукцію:

М_ум1= М_к/(ВП₂-?Ц)= 9850/(20304,7-0)=0,485.

Вплив зміни структури продукції на матеріаломісткість за прямими матеріальними витратами складе:

?М_мпв=М_ум1-М_м1=0,485-0,862=-0,377.

Отриманий результат свідчить, що у випуску продукції зменшилася частка матеріаломісткої продукції.

2. Визначимо зміну рівня матеріальних витрат:

М_ум2=(М₂-?Ц_р)/(ВП₁-?Ц)=(9934,8-110,8)/(20304,7-0)=0,4838

?М_мп= М_ум2- М_ум1 =0,4838-0,485=-0,0012,

тобто на підприємстві скоротився рівень матеріальних витрат за рахунок зменшення обсягу продукції.

3. Вплив цін на матеріальні ресурси на показник матеріаломісткості обчислимо за формулою:

М_ум3=М_п/(ВП-?Ц)=9934,8/(20304,7-0)=0,489;

?М_мц=М_мц-М_мп=0,489-0,4838=0,0052.

У результаті зростання цін на матеріальні ресурси матеріаломісткість збільшилася на 5,2грн.

За даними проведених розрахунків можна зробити висновок, що собівартість продукції збільшується за рахунок підвищення цін на матеріали, паливо, електроенергію, а також за рахунок впровадження нової технології очистки води.

3.4 Аналіз забезпечення КВП «КВ» сучасними технологіями

З метою забезпечення якісного знезаражування води, на фільтрувальній станції встановлені 4 дозатори хлору-газу типу V10K англійської фірми Wallace Tiernan Limited, що забезпечують належну якість хлорування.

На підприємстві постійно впроваджуються нові технології. Їх використання значно покращує якість водопостачання і водовідведення.

З 2001 року на підприємстві почали використовувати пластикові труби, що значно зменшило кількість аварій.

Таблиця 3.4.1

Аналіз впливу використання пластикових труб на кількість аварій

Рік	2002	2003	2004	2005	2006
Замінено водопровідних мереж	4,4 км	9,7 км	12,9 км	22,4 км	24,5 км
Кількість аварій	1091	1143	1192	944	862

Завдяки використанню пластикових труб, з 2001року кількість аварій зменшилася на 229, або на 21%, що проілюстровано на рисунку 3.4.1.

У період 2002-2006р. на фільтрувальній станції впроваджено кілька прогресивних технічних рішень у технології водопідготовки:

Для підвищення ступеня освітлення води на фільтрувальній станції були впроваджені:

- флокулянт Суперфлок А-110 виробництва фірми “Сайтек” (Англія).

- сучасний високоефективний реагент-коагулянт «Полвак».

Використання коагулянту дозволило отримувати питну воду, що відповідає усім вимогам якості в несприятливих умовах.

Крім того, новий коагулянт відрізняється від сульфату алюмінію наступними показниками:

ь Прискорене утворення пластівців;

ь Низький вміст залишків алюмінію в обробленої воді.

ь Збільшення фільтроциклу;

ь Можливість очищувати воду з низьким луговим резервом, без використання додаткових реагентів;

ь Зниження витрат електроенергії за рахунок скорочення циклів регенерації фільтрів і виключення операції розчинення коагулянту.