Управління ефективністю підприємства

до організаційних рішень відносять:

розвиток і удосконалювання форм громадської організації виробництва, кооперація, спеціалізація, комбінування і розміщення;

раціоналізація руху в чи просторі в часі елементів виробництва, удосконалювання структури апарата управління й організації праці.

економічні рішення

розробка заходів, що спрямовані на підвищення ефективності виробництва, на стимулювання й удосконалювання планування виробництва.

соціальні рішення зв'язані з:

суспільним харчуванням;

медичним обслуговуванням;

будівництвом і змістом дитячих будинків, спортивних споруджень, бібліотек, пансіонатів, профілакторіїв;

допомогою багатодітним родинам, інвалідам, пенсіонерам.

Для власників підприємств інтерес представляє не саме господарське рішення, а його результати, а саме зіставлення отриманих результатів з витратами на їхнє досягнення, відбиває ступінь доцільності ухвалення господарського рішення.

З вище перерахованого випливає важливий науково-технічний висновок:

Обов'язковим елементом процесу підготовки будь-якого господарського рішення повинне бути його економічне обґрунтування і при будь-якім економічному обґрунтуванні повинний бути використаний системний підхід.



Тема 3. Економічна ефективність діяльності підприємства

План

Поняття та основні характеристики ефективності.

Види ефективності та її форми.

Система показників ефективності виробництва. Поняття критерію результативності.

Фактори зростання ефективності діяльності підприємства.

1. Поняття ефекту й ефективності

Перехід ринковій економіці вніс істотну зміну в методологічні підходи по визначенню економічної ефективності. Проблема ефективності виробництва завжди посідала важливе місце серед актуальних проблем економічної науки. Зацікавленість нею виникає на різних рівнях управління економікою - від власників приватного підприємства до керівників держави. Розглянемо сутність економічних категорій «ефект» та «ефективність».

В економічних дослідженнях термін ефект з'явився з природних наук. Термін «ефект» у перекладі з латинської означає «результат». Отже, категорія «ефективність» може інтерпретуватись як «результативність». Ефект має значення результату, наслідку зміни стану певного об'єкта, зумовленої дією зовнішніх та внутрішніх факторів. Якщо провести математичну аналогію, то ефект - це приріст деякої змінної або різниця її попереднього та наступного значень. Зрозуміло, що значення цього приросту може бути як додатним, так і від'ємним або нульовим. Подібно до цього ефект може бути як позитивним. Коли зміни є корисними, так і негативним, коли зміни деструктивні, або нульовим, коли змін немає. Коли результат нульовий, можна в конкретних умовах вважати або позитивним, або негативним ефектом і окремо не розглядати.

Процес виробництва - це вплив робочої сили за допомогою засобів праці на предмети праці з метою одержання визначеного продукту.

З погляду діалектики процес виробництва являє собою постійні зміни виробничих сил і виробничих відносин. Таким чином, процес виробництва - це ціла сукупність змін предметів праці, засобів праці, робочої сили і соціально-економічних умов праці.

Тому будь-яка зміна, що відбувається в процесі виробництва, є ефектом виробництва. Отже, існує як об'єктивна зміна стану певної системи (об'єкта), так і її оцінка. Ця оцінка може мати кількісний та якісний характер.

Типовий приклад якісних оцінок - це поділ множини ефектів на позитивні та негативні. Кількісне оцінювання здійснюється за допомогою різноманітних кількісних показників. Кількісна оцінка здійснюється через показники, якими можуть бути:

загальними, локальними і часткові;

відносними й абсолютними;

вимірники в натуральних чи грошових одиницях.

Таким чином, ефективність підприємства - комплексна оцінка кінцевих результатів використання основних та оборотних фондів, трудових та фінансових ресурсів та нематеріальних активів за певний період часу.

Загальна методологія визначення ефективності формалізується наступним співвідношенням:

,

де Е - ефективність;

Р - ефект (результати);

В - витрати (ресурси).

При цьому слід мати на увазі, що перелік ресурсів підприємства, котрі визначають ефективність, не є вичерпним, в певних умовах можуть чинити істотній вплив інші фактори.

Виділяють наступні напрямки, за якими визначається ефективність:

1. оцінювання ефективності виробництва з метою забезпечення оптимальної стратегії управління ним. У межах цього напрямку досліджується насамперед ефективність використання ресурсів підприємства;

2. оцінювання ефективності підприємства з метою визначення його привабливості як потенційного об'єкта інвестування. Таке оцінювання може здійснюватися самим підприємством, потенційним інвестором або незаінтересованою організацією, тобто визначають фінансові показники ефективності та комплексна їх оцінка;

3. оцінювання ефективності підприємства на макрорівні з боку держави. В умовах ринкових відносин завдання такого плану вирішуються в інших масштабах, ніж в період адміністративної економіки.

Ефективність виробництва взагалі характеризується рівнем використання ресурсів підприємства з урахуванням впливу зовнішніх факторів та визначається шляхом зіставлення результатів виробництва з його витратами.

Таким чином, розрізняють наступні поняття:

1. ефект - це величина, яка характеризує результат виробництва або впровадження інновації. Може проявлятися в зростанні прибутку, зниженні собівартості, зростанні випуску продукції;

2. ефективність - це зіставлення результатів із витратами.

2. Види ефективності та її форми

Розглянемо основні ознаки класифікації ефективності та її види відповідно до цих ознак:

за наслідками отриманих результатів ефективність буває:

економічна;

соціальна;

соціально-економічна.

Економічний ефект відображає різноманітні вартісні показники, що характеризують проміжні й кінцеві результати виробництва. До таких результатів належать: обсяг товарної або реалізованої продукції, величина одержаного прибутку, економія окремих видів ресурсів або загальна економія від зниження собівартості продукції. Формою прояву економічної ефективності є зростання продуктивності праці, зниження собівартості і трудомісткості продукції, підвищення якості продукції, зростання матеріаловіддачі, збільшення прибутку тощо.

Соціальний ефект полягає у скорочені тривалості робочого тижня, збільшенні кількості нових робочих місць, поліпшенні умов праці, стану довкілля, безпеки життя тощо. Форми прояву соціальної ефективності пов'язані з отриманням соц3іальних ефектів, тобто формами являються поліпшення умов праці, збільшення рівня доходу на душу населення, поліпшення екологічних параметрів та ін.

Соціально-економічна ефективність виявляється в тім, щоб при заданих параметрах соціального середовища досягти максимального економічного ефекту.

за характером здійснюваних витратах:

ефективність застосовуваних ресурсів (ефективність виробничих фондів, ефективність трудових ресурсів, нематеріальних ресурсів);

ефективність витрат (ефективність капітальних вкладень, поточних витрат та сукупних витрат).

Даний поділ зумовлений необхідністю дати відповідь на питання: при визначенні ефективності отриманий результат слід відносити до всієї сукупності ресурсів, застосовуваних на підприємстві, чи тільки до тієї їх частини, що безпосередньо бере участь у створенні цього ефекту. У разі необхідності оцінювання ефективності діяльності підприємства слід застосовувати той варіант, який є більш адекватним економічному завданню, що вирішується. Тому існують такі показники ефективності.

за видами господарської діяльності: до цієї групи показників ефективності належать:

ефективність виробничої діяльності;

ефективність торгівельної діяльності;

ефективність банківської діяльності;

ефективність страхової діяльності тощо.

Специфіка виду діяльності накладає певний відбиток на методологію визначення ефективності діяльності конкретного підприємства чи його структурних підрозділів, що проявляється в специфіці самих показників ефективності, які застосовуються для цього.

за рівнем об'єкта дослідження (господарювання):

ефективність економіки в цілому;

ефективність галузі;

ефективність об'єднання;

ефективність підприємства;

ефективність структурного підрозділу підприємства;

ефективність виробництва окремих видів продукції тощо.

за рівнем оцінки:

ефективність рівня суспільства;

підприємницька ефективність.

Держава має свої критерії, а підприємства - свої, і вони часто істотно відрізняються. Ефективність рівня суспільства відбиває інтереси держави. За результати береться валовий прибуток підприємств, а витрати - це собівартість.

Підприємницька ефективність відбиває приватні інтереси. Економічним ефектом виступає чистий прибуток, котрий залишається у розпорядженні підприємства після сплати всіх обов'язкових платежів, а витрати - підприємницькі витрати.

ефективність буває:

нормативна;

планова;

фактична.

за умовами оцінювання виділяють:

реальна - це співставлення фактичного рівня результатів та витрат за даними бухгалтерського обліку та звітності;

розрахункова - це ефективність, яка базується на проектних або планових показниках, отриманих на підставі певних розрахунків;

умовна - використовується для оцінювання роботи структурних підрозділів.

за метою визначення поділяють:

абсолютна - характеризує загальну чи питому (в розрахунку на одиницю витрат чи ресурсів) її величину, яку отримує підприємство в результаті своєї діяльності за певний проміжок часу;

порівняльна - визначається шляхом порівняння можливих варіантів господарювання і вибору кращого з них.

за типом процесу - така ознака диференціює підходи до оцінювання ефективності, ураховуючи специфіку окремих процесів, які здійснюються на підприємстві. Отже розглядають такі види ефективності:

ефективність виробничих процесів (з точки зору як організаційної, так і технічної);

ефективність управління;

ефективність інвестиційної, інноваційної, маркетингової, фінансової діяльності тощо.

3. Система показників ефективності виробництва. Поняття критерію результативності

Процес вимірювання очікуваного чи досягнутого рівня ефективності діяльності підприємства методологічно пов'язаний з визначенням належного критерію і формуванням відповідної системи показників.

Показник - це якісна ознака, а частіше кількісний параметр, що характеризує стан об'єкта, чи явища процесу.

Критерій - це мірило оцінки стану об'єкта, чи явища процесу, тобто критерій - це відмітна ознака вірогідного пізнання суті ефективності виробництва (діяльності), відповідно якого здійснюється кількісна оцінка рівня цієї ефективності. Критерій є мірилом оцінки рівня показника. Правильно сформульований критерій має якнайповніше характеризувати суть ефективності економічної категорії бути єдиним для всіх ланок суспільного виробництва чи господарської діяльності.

Суть проблеми підвищення ефективності виробництва (діяльності) пролягає в тому, щоб на кожну одиницю ресурсів (витрат) - трудових, матеріальних, фінансових - досягати максимально можливого зростання результату виробництва (діяльності).

Показники, як і критерії, можуть бути частковими; локальними; або узагальнюючими.

Розглядають наступні взаємозв'язки між критеріями і показниками, де

К - критерій, а - величина, що характеризує показник.

Формуючи систему показників ефективності діяльності підприємства, доцільно дотримуватись певних принципів:

= забезпечення організаційного взаємозв'язку критерію та системи конкретних показників ефективності діяльності;

= відображення ефективності використання всіх видів застосовуваних ресурсів;

= можливості застосування показників ефективності до управління різними ланками виробництва на підприємстві;

= виконання провідними показниками стимулюючої функції у процесі використання наявних резервів зростання ефективності.

Система показників ефективності включає до себе наступні групи:

І група - узагальнюючі показники ефективності виробництва (рівень задоволення потреб ринку, виробництво чистої продукції на одиницю витрат(ресурсів), прибуток на одиницю загальних витрат, рентабельність виробництва, витрати на одиницю товарної продукції, частка приросту продукції за рахунок інтенсифікації виробництва тощо);

ІІ група - показники ефективності використання персоналу (темп зростання продуктивності праці, частка приросту продукції за рахунок зростання продуктивності праці, відносне вивільнення працівників, коефіцієнт використання фонду робочого часу, трудомісткість одиниці продукції, зарплатомісткість одиниці продукції);

ІІІ група - показники ефективності використання виробничих фондів (фондовіддача, фондовіддача активної частини основних засобів, рентабельність основних засобів, фондомісткість одиниці продукції, матеріаломісткість одиниці продукції, коефіцієнт використання найважливіших видів сировини та матеріалів);

ІV група - показники ефективності використання фінансових коштів (оборотність оборотних коштів, рентабельність оборотних коштів, відносне вивільнення оборотних коштів, питомі капітальні вкладення (на одиницю приросту потужності або продукції), рентабельність інвестицій, строк окупності вкладених інвестицій).

Кожна з цих груп включає певну кількість конкретних абсолютних або відносних показників, що характеризують загальну ефективність господарювання або ефективність використання окремих видів ресурсів.

4. Фактори зростання ефективності діяльності підприємства.

Рівень ефективності виробництва (діяльності підприємства) залежить від різноманітних факторів. Тому для практичного розв'язання завдань управління ефективністю приділяють увагу класифікації факторів її зростання за певними ознаками.

Розглянемо детальніше фактори ефективності діяльності підприємств:

1. технологія - технологічні нововведення, сучасні форми автоматизації та інформаційні системи управління суттєво впливають на рівень тат динаміку ефективності виробництва;

2. устаткування - займає провідне місце у підвищенні ефективності виробництва, його продуктивність залежить від технічного рівня, належного ремонтного обслуговування, оптимальних строків експлуатації, завантаження тощо;

3. матеріали та енергія - позитивно впливають на рівень ефективності діяльності, якщо вирішуються проблеми ресурсозбереження, зниження матеріаломісткості та енергомісткості продукції, виконується раціональне управління запасами мета рільних ресурсів та джерелами постачання;

4. вироби - важливі фактори ефективності виробництва. Для досягнення високого рівня ефективності недостатньо корисності товару, що вимовляє підприємство. Пропонована продукція повинна реалізуватися на ринку у потрібному місці, у потрібний час та зо обґрунтованою ціною. Тому підприємство повинно досліджувати організаційні та економічні перешкоди щодо реалізації товари, займатися маркетинговими дослідженнями тощо;

5. працівники - є провідною ланкою при визначенні ефективності діяльності підприємства. Якість праці менеджерів, керівників, спеціалістів та робітників визначає рівень ефективності. Тому на підприємстві повинен працювати організаційно-економічний механізм стимулювання праці, який відповідає сучасним умовам господарювання та відповідає індивідуальним вимогам окремих працівників;

6. організація та системи - на підприємстві має здійснюватися добра організація діяльності, яка характеризується єдністю персоналу підприємства, раціональною диференціацією відповідальності, належними нормами керування тощо. Це забезпечує необхідну спеціалізацію та координацію управлінських процесів, і таким чином збільшує рівень ефективності. При цьому система управління повинна бути гнучкою, періодично змінюватися згідно нових завдань та динамічною;

7. методи роботи - вдосконалення методів роботи передбачає аналіз стану робочих місць, їх атестацію, підвищення кваліфікації робітників, та ін.;

8. стиль управління - від нього залежить, у якій мірі враховуватимуться зовнішні чинники зростання ефективності діяльності. Належний стиль управління є складовою частиною сучасної системи управління та являється вагомим фактором підвищення ефективності;

9. державна економічна та соціальна політика - основними елементами якої є практична діяльність органів влади, різні види законодавства, фінансові інструменти (заходи та стимули), регулювання доходів та оплати праці, контроль за рівнем цін, ліцензування окремих видів діяльності, ринкова, виробнича та соціальна інфраструктура, та ін.;

10. інституціональні механізми (організації, дослідні та навчальні центри, інститути, асоціації) - діяльність яких зосереджена на вирішенні проблем підвищення ефективності різних виробничо-господарських систем та економіки в цілому, на практичній реалізації стратегічного розвитку національної економіки на різних рівнях управління тощо;

11. інфраструктура - вплив на ефективність має рівень розвитку ринкової та виробничої структури. На сучасному етапі господарювання всі підприємства користуються послугами інноваційних фондів та комерційних банків, бірж тощо;

12. структурні зміни - при визначення ефективності діяльності досліджують зміни економічного та соціального характеру, які відбуваються в технологіях, наукових дослідженнях, впливають на технічний рівень основних засобів та склад персоналу за статтю, освітою, кваліфікацією та ін., визначають масштаби виробництва, формують моделі зайнятості населення.



Тема 4. Методика оцінки економічної ефективності господарських рішень

Економічну ефективність відображають через різні вартісні показники, що характеризують проміжні і кінцеві результати виробництва на підприємстві. Процес виміру очікуваного чи досягнутого рівня ефективності діяльності підприємства методологічно по в'язаний, насамперед, з визначенням критерію і формування системи показників.

Проблема підвищення ефективності виробництва полягає в тому, що на кожну одиницю ресурсів (витрат) необхідно досягти максимально можливого збільшення обсягу виробництва (доходу і прибутку).

Оцінка економічної ефективності виробництва містить у собі наступні етапи:

вибір бази для порівняння.

Вимоги до вибору бази для порівняння варіантів господарських рішень розрізняються в залежності того, на якому етапі проводиться оцінка економічної ефективності.

Наприклад, якщо така оцінка проводиться на етапі НДКР, то за базу порівняння приймаються показники кращої техніки, що спроектована за рубежем чи в нашій країні. Якщо оцінка економічної ефективності здійснюється на етапі впровадження прогресивної технології, нової чи техніки нових методів організації виробництва і праці, то за базу порівняння приймаються показники замінної техніки.

Слід зазначити, що при оцінці економічної ефективності за базу порівняння необхідно приймати аналоги не за конструкторськими ознаками, а за призначенням.

вибір системи показників:

На цьому етапі аналізується за рахунок чого буде отриманий економічний ефект. При цьому показники повинні відбивати сутність і особливості аналізованих рішень.

Збір необхідної для дослідження інформації, тобто після виявлення показників необхідних для оцінки економічної ефективності і розрахунків економічного ефекту приступають до збору інформації.

Приведення варіантів у порівнянний вид

При визначенні річного економічного ефекту повинна бути забезпечена порівнянність варіантів порівняння за:

обсягами виробленої продукції;

якістю продукції;

фактором часу;

соціальними факторами.

Забезпечення порівнянності варіантів за кількісними і якісними параметрами досягається шляхом їх обліку в формулі економічного ефекту.

Вплив соціальних факторів враховується, як правило, шляхом включення витрат на соціальні заходи в капітальні вкладення.

Фактор часу враховується в тих випадках, коли витрати і результати виробництва здійснюються протягом ряду років.

Розрахунок і аналіз показників економічної ефективності.



Тема 5. Економічна оцінка ефективності застосовуваних ресурсів і поточних витрат

Зміст

Особливості оцінки економічної ефективності

Оцінка ефективності застосовуваних ресурсів

1. Особливості оцінки економічної ефективності

В умовах ефективної планової економіки оцінка економічної ефективності базується на народногосподарському підході:

всі прийняті рішення базуються на народногосподарських інтересах, тобто в інтересах держави.

як кінцевий результат приймався валовий прибуток підприємства.

як витрати виступають застосовувані ресурси, одноразові витрати (капітальні вкладення), собівартість продукції і сукупні витрати праці, тобто повні витрати виробництва.

при оцінці економічної ефективності використовувалися єдині нормативи, що затверджувалися державою і були обов'язковими для всіх підприємств.

В умовах ринкової економіки оцінка економічної ефективності має наступні особливості:

на перший план висуваються підприємницькі інтереси.

як кінцевий результат виступає чистий прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства

П_в - валовий прибуток підприємства;

П_од - податки та обов'язкові платежі;

платежі з прибутку (поточні витрати на виробництво і реалізацію продукції).

як витрати виступають сукупні витрати виробництва, що містять у собі крім собівартості продукції і поточні витрати податки, що погашаються за рахунок прибутку і, і обов'язкові платежі

в умовах ринкової економіки замість єдиних нормативів розробляються індивідуальні (підприємство, розробляючи нормативи, використовує показники попереднього року, зіставляє з спорідненими підприємствами і середніми галузевими нормативами).

2. Оцінка ефективності застосованих ресурсів

Існує два види показників:

показники використання ресурсу (фондовіддача, коефіцієнт оборотності Обс).

показники економічної ефективності ресурсу при цьому зіставляються результати і витрати. До цих показників відносять:

Коефіцієнт економічної ефективності застосовуваних ресурсів:

Пч - чистий прибуток

ЗР - застосовувані ресурси

Рівень рентабельності застосованих ресурсів:

Узагальнюючий коефіцієнт економічної ефективності застосованих ресурсів



Розглянемо критерії економічної ефективності застосованих ресурсів

Критерій економічної ефективності ресурсів

Критерій підвищення економічної ефективності

Критерій оптимального використання застосованих ресурсів

і - варіант розвитку підприємства.

Розглянуті вище критерії і показники економічної ефективності застосовуваних ресурсів використовуються для економічної оцінки в розрізі року, тому ці показники і критерії не вимагають обліку фактора часу.



Тема 6. Методи визначення загальної економічної ефективності капітальних вкладень

ПЛАН

1. Сутність економічної ефективності та її показники

2. Показники та критерії ефективності капітальних вкладень

1. Сутність економічної ефективності та її показники

Економічна сутність ефективності підприємства полягає в тому, щоб на кожну одиницю витрат досягти значного підвищення прибутку. Кількісно вона виміряється співставленням двох величин: отриманого у процесі виробництва результату та витрат на його досягнення.

Вимірювання економічної ефективності підприємства потребує її кількісної та якісної оцінки, тобто визначення критерію та показників ефективності суспільного виробництва. Правильно вибраний критерій повинен найбільш повно відображати суть економічної ефективності та бути єдиним для всіх ланок виробництва.

Оцінюючи критерій ефективності виробничого підприємства, особливу увагу приділяють приросту прибутку не тільки за рахунок зростання обсягів рентабельної продукції, довільного зростання цін на вироби без відповідного підвищення якості та ін., але його приросту за рахунок кращої роботи, зниження собівартості тощо.

Показники ефективності суспільного виробництва (продуктивність праці, матеріалоємність, фондоємність, капіталоємність продукції тощо) мають обмежений характер застосування, всі вони, крім продуктивності суспільної праці, не дають повної уяви про економічну ефективність виробництва та витрат, а характеризують лише використання певного виду ресурсів.

Для повної уяви про загальну ефективність витрат потрібна узагальнююча характеристика вартісних та натуральних показників. Для цього визначають загальну та порівняльну економічну ефективність витрат.

Головний критерій оцінки капітальних інвестицій - їх окупність, тобто, швидкість повернення інвестору вкладених коштів через певні грошові потоки, які генеруються втіленням у життя профінансованих проектів. Ключовою проблемою для вироблення правильних підходів до оцінки співвідношення величини інвестованих фінансових ресурсів з одержаними за їх рахунок грошовими потоками(а саме на цьому грунтуються розрахунки окупності інвестицій) є проблема зіставності суми інвестицій з одержаними доходами з урахуванням усіх факторів зміни цінності грошей у часі, в тому числі такого фактора, як середньоринкові (або інші прийняті для інвестора) норми доходності (рентабельності) вкладеного капіталу.

2. Показники та критерії ефективності капітальних вкладень

Розрізняють економічну ефективність капітальних вкладень:

1. Загальна (абсолютна);

2. Порівняльна.

При плануванні і проектуванні загальна економічна ефективність визначається як відношення ефекту до капітальних вкладень, а порівняльна - як відношення різниці поточних витрат до різниці капітальних вкладень по варіантах. При цьому загальна і порівняльна економічна ефективність доповнюють один одного.

Загальна економічна ефективність необхідна для встановлення доцільності здійснення капітальних вкладень у розглянутому періоді часу.

Порівняльна економічна ефективність необхідна для здійснення оцінки варіантів порівняння за капітальними вкладеннями.

Розглядають наступні показники загальної економічної ефективності капітальних вкладень:

Коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень;

Строк окупності капітальних вкладень.

Показники економічної ефективності капітальних вкладень для діючого підприємства:

· Коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень: розраховується як відношення приросту прибутку або госпрозрахункового доходу (П) до капітальних вкладень

· Строк окупності: визначається як обернений показник до коефіцієнту економічної ефективності, тобто має такий вигляд:

приріст чистого прибутку.

К - розмір капітальних вкладень, що викликав цей приріст прибутку.

Показники економічної ефективності капітальних вкладень для знов створеного об'єкту.

· Коефіцієнт економічної ефективності: визначається як відношення планованого прибутку до кап. Вкладень

або

де капітальні вкладення в споруджуваний об'єкт (по окремо здійснюваному заході);

Ц - річний випуск продукції в оптових цінах підприємства;

З - витрати виробництва річного випуску продукції після повного здійснення будівництва й освоєння введених потужностей .

· Строк окупності:

Критеріями економічної ефективності капітальних вкладень є:

· По діючому підприємству

· По знову створеному об'єкті:

При зіставленні варіантів господарський і технічні рішення, розміщення підприємств і їхніх комплексів, будівництва нових або реконструкція старих підприємств і т.д. розраховується порівняльна економічна ефективність витрат. Основний показник найбільш оптимального варіанта - мінімум приведених витрат.

де ПВ_і - приведені витрати за і-тим варіантом

C_i - поточні витрати за і-тим варіантом

К_і - капітальні вкладення за і-тим варіантом

Е_н - нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності кап. вкладень.

В умовах ринкової економіки основним критерієм оцінки господарської діяльності підприємства служать прибуток і рентабельність стосовно фондів. Оптимальним доповненням до показника прибутку з'явилося би виділення в тому числі питомої ваги збільшення прибутку, отриманої за рахунок зниження собівартості.

Розглянемо групи факторів, що впливають на економічну ефективність капітальних вкладень:

1. Структура капітальних вкладень і їхня якість;

2. Удосконалювання проектно-кошторисної документації по реалізації капітальних вкладень;

3. Скорочення інвестиційного циклу;

4. Удосконалювання економічних методів у керуванні при реалізації капітальних вкладень.

Основними напрямками підвищення ефективності капітальних вкладень є:

Поліпшення структури виробництва за рахунок освоєння нових і розвитку діючих видів виробничої діяльності, що забезпечує одержання найбільш високої рентабельності виробництва.

Поліпшення технологічної структури капітальних вкладень за рахунок збільшення частини витрат на машини й устаткування й одночасне зниження витрат на будівельно-монтажні роботи.

Упровадження передової технології і нового обладнання, а також досягнення науки і передового досвіду.

Скорочення тривалості будівництва.

Зниження собівартості будівельних робіт і підвищення ефективності будівництва.

Удосконалення організації праці і виробництва на підприємстві.

Оптимізація рішень, що приймаються.

Задача підвищення економічної ефективності капітальних вкладень повинна зважуватися на всіх стадіях підготовки і здійснення будівництва, а також експлуатації об'єкта.



Тема 7. Оцінка економічної ефективності поточних витрат

(витрат виробництва)

Оцінка економічної ефективності поточних витрат здійснюється методом зіставлення цих витрат з отриманим кінцевим результатом.

Основним оціночним показником ефективності поточних витрат (витрат виробництва) (ПВ) є рентабельність.

Розрізняють наступні різновиди показника рентабельності:

· Рентабельність підприємства:

сукупні витрати виробництва.

· Рентабельність продукції

- по кожнім виді продукції.

Критерії, що характеризують економічну ефективність поточних витрат підприємства:

· Критерій економічної ефективності поточних витрат

· Критерій підвищення економічної ефективності поточних витрат:

· Критерій оптимальності поточних витрат:



Тема 8. Урахування фактора часу при оцінці економічної ефективності

Час є гостродефіцитним ресурсом, тому будь-який дефіцитний ресурс тим більше як час вимагає найкращого використання. Реалізується це в загальному законі економії часу. Будь-яка втрата часу для економіки виражається в економічному збитку, що відновити практично неможливо. Тому фактор часу виявляється в основі таких економічних категорій як ефект і ефективність.

В основі розподілу ресурсів повинне лежати наступна умова: найбільша віддача цих ресурсів.

При оцінці економічної ефективності порівнюваних варіантів господарських рішень витрати і результати виробництва найчастіше розглядають у динаміку, а це у свою чергу вимагає обліку фактора часу.

Перебудова економічних відносин виявила необхідність перегляду підходів до розрахунків економічної ефективності капітальних інвестицій. Оцінка ефективності зарубіжними та вітчизняними економістами проводиться по відношенню до капітальних вкладень, частіше всього шляхом використання дисконтованих методів.

Економічна сутність впливу фактора часу полягає в тому, що кошти знаходячись в обороті, змінюють свою номінальну вартість.

Оборот коштів здійснюється по різних напрямках: виробнича діяльність, банківська, фінансова, торгова і т.д.

Розглянемо механізм самозростання капіталу:

K₀ - початковий капітал

е - банківський річний відсоток



- відбиває облік фактора часу.

При порівнянні варіантів виробничих рішень необхідно враховувати наступні особливості фактора часу:

1. стосовно до будівництва виробничого об'єкта:

необхідно враховувати:

· термін і початок будівництва;

· термін закінчення будівництва;

· тривалість будівництва;

· розподіл витрат по роках будівництва і т.д.

2. стосовно до експлуатації виробничого об'єкта:

необхідно враховувати:

· тривалість експлуатації;

· термін введення в експлуатацію;

· розподіл капітальних витрат по роках;

· характер розподілу поточних витрат по роках;

· зміна обсягу випуску по роках експлуатації;

· зміна якості продукції;

· зміна умов розподілу прибутку по роках експлуатації.

У сукупності всі ці фактори формують інтегральну оцінку економічної ефективності функціонування будь-якого об'єкта.

Економічна оцінка конкуруючих варіантів здійснюється шляхом приведення різночасних витрат і результатів по кожнім варіанті до одному однакового для усіх варіантів моменту часу.

Таке приведення в економічній науці називається дисконтування.

Для забезпечення дисконтування застосовують коефіцієнт дисконтування.

норматив дисконтування (приведення);

- момент приведення;

момент додатка (як правило річних чи витрат результатів)

Якщо приводити витрати (результати) до більш раннього періоду часу, то між величинами t і t₀ буде наступне співвідношення: . Якщо ж чи витрати результати приводяться до більш пізнього періоду, то буде наступне співвідношення

Розглянемо окремі випадки формули коефіцієнта дисконтування. Для цей момент приведення приймаємо за початок відліку часу, у цьому випадку :

1. При приведенні до більш раннього періоду часу:

2. При приведенні до більш пізнього періоду часу:

Урахування фактору часу необхідний не тільки при порівнянні конкуруючих варіантів, але і при визначенні економічного ефекту під впливом зміни параметра фактора часу.

При обліку фактора часу економічний ефект може бути отриманий:

1. За рахунок скорочення тривалості будівництва об'єкта;

2. За рахунок скорочення обсягу заморожених засобів при будівництві об'єкта;

Формула розрахунку економічного ефекту за рахунок скорочення терміну будівництва об'єкта має наступний вид:

- ефект отриманий замовниками;

- ефект отриманий будівельною організацією;

- ефект отриманий у бюджетний фонд.

Ефект отриманий замовниками:

- норматив приведення (нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень).

Ф - вартість ОПФ вводяться в експлуатацію по розглянутому об'єкті.

- тривалість будівництва об'єкта при базовому варіанті його будівництва.

- тривалість будівництва об'єкта при новому варіанті його будівництва.

- розмір умовно постійних витрат у собівартості будівельно-монтажних робіт з об'єкта, що розглядається.

- ставка податку на прибуток, у відсотках.

Визначення економічного ефекту за рахунок скорочення обсягу заморожених засобів при будівництві об'єкта здійснюється по формулі:

- середній розмір капітальних вкладень за весь період будівництва об'єкта при базовому (новому) варіанті.

- середньо интервальное значення капітальних вкладень, що розраховується наростаючим підсумком, тобто визначається як середнє арифметичне наростаючої суми на початок і кінець будівництва.

n - кількість інтервалів часу за весь період будівництва. Як тривалість інтервалу часу може бути прийнятий рік, чи квартал місяць і чим менше інтервал часу, тим точніше результат.

Методика вибору найбільш ефективного варіанта виробничого рішення з урахуванням фактора часу розбита на кілька етапів:

· Вибір моменту приведення;

· Визначення витрат і результатів по роках і їхній розподіл;

· Здійснюється дисконтування річних розмірів витрат і результатів (як момент додатка річних сум витрат і результатів приймається кінець року);

· Здійснюється розрахунок загальної алгебраїчної суми дисконтування витрат і результатів;

· Вибір найбільш ефективного варіанта виробничого рішення (при цьому повинний використовуватися обґрунтований критерій).



Тема 9. Визначення порівняльної ефективності одноразових витрат (статичний метод)

Конкуруючі варіанти створення, експлуатації виробничих об'єктів можуть істотно відрізнятися по таких параметрах:

- виробнича потужність;

- поточні одноразові витрати;

- асортимент і номенклатура виробленої продукції;

- кількість продукції;

- обсяг реалізованої продукції;

- розміри одержуваних результатів;

- вплив фактора часу.

Уся сукупність цих параметрів по варіантах порівняння може бути втілена в узагальнюючих показниках:

· результати виробництва;

· витрати виробництва.

Як узагальнюючий показник витрат виробництва виступають одноразові витрати, а як узагальнюючий показник результатів - розмір чистого прибутку (при досягненні проектної виробничої потужності) чи приведена сума розміру чистого прибутку за весь період експлуатації об'єкта.

При статичному методі оцінки економічної ефективності не враховується вплив фактора часу.

У період планової економіки в основі порівняльних варіантів був покладений показник окупності додаткових капітальних вкладень. При цьому методі здійснювалося попарне порівняння варіантів. Розглядалися два показники: капітальні вкладення і собівартість.

Від цього показника переходили до критерію порівняльної ефективності.



Далі були розроблені наступні показники:

1. коефіцієнт економічної ефективності:

Цей показник показує, яка частка капітальних вкладень окупається в період експлуатації (у %), скільки прибутку буде на одиницю капітальних вкладень (у грн.)

2. критерій порівняльної економічної ефективності капітальних вкладень:

3. показник приведених витрат (ПЗ)

Узагальнюючим критерієм вибору найкращого варіанта буде критерій оптимальності:

Існують наступні відмінності в ринковій економіці при визначенні показника економічної ефективності.

Виходячи з вище сказаного, розроблені такі показники:

1. строк окупності:

2. показник економічної ефективності:

3. критерій порівняльної економічної ефективності одноразових витрат по строку окупності:

4. критерій порівняльної економічної ефективності:

Узагальнюючим показником порівняльної економічної ефективності буде понаднормативний прибуток:

Узагальнюючим критерієм оптимальності:

Якщо ми розглянемо прибуток як різницю між ціною і собівартістю, то одержимо наступний показник:

Якщо , то даний показник трансформується в наступний:



Тема 10. Визначення порівняльної ефективності одноразових витрат (динамічний метод)

Вплив фактора часу на економічну ефективність при порівнянні варіантів одноразових витрат виявляється в різних формах основними з який є:

· Різна тривалість періоду здійснення одноразових витрат (будівництво об'єкта, реалізація конкретного заходу) по варіантах порівняння;

· Різні терміни початку здійснення одноразових витрат;

· Різні терміни введення об'єкта в експлуатацію;

· Різний характер розподілу капітальних вкладень;

· Введення об'єкта в експлуатацію при різній кількості здійснюваних заходів;

· Різні розриви в часі між введенням в експлуатацію і початком капітальних вкладень.

Урахування фактора часу при оцінці порівняльної економічної ефективності конкуруючих варіантів визначається шляхом приведення всіх річних витрат і результатів по кожнім варіанті до одного моменту часу, що є однаковим для усіх варіантів.

Після приведення усіх витрат і результатів вибирається найбільш ефективний із усіх порівнюваних варіантів на основі приведених витрат і результатів.

З економічної точки зору найбільш ефективним є варіант, у якому приведені суми результатів виробництва за весь період експлуатації об'єкта максимально перевищують приведену суму витрат на створення об'єкта.

Узагальнюючим критерієм економічної оптимізації буде наступний критерій:

кількість варіантів;

приведена сума результатів виробництва за весь період експлуатації об'єкта;

приведена сума витрат на будівництво об'єкта.

Для подальшого обґрунтування критерію розглянемо наступні положення:

· Для кожного варіанта фіксованим моментом приведення витрат і результатів є момент початку експлуатації об'єкта;

· Результати виробництва рівномірно розподіляються по роках експлуатації;

· Узагальнюючим показником витрат на будівництво є розмір капітальних вкладень (чи одноразових витрат);

· Узагальнюючим показником результатів виробництва є розрахунковий прибуток підприємства.

З урахуванням цих положень розглянемо складові узагальнюючого критерію оптимізації:

I. Приведена сума результатів виробництва

порядковий номер варіанта;

порядковий номер року експлуатації;

тривалість експлуатації;

розмір чистого прибутку в кожнім році експлуатації.

При рівномірному розподілі прибутку по роках експлуатації одержуємо:

У цьому випадку приведена сума результатів буде мати вид:

У цій формулі другий множник є приведена тривалість експлуатації об'єкта:

тоді сума приведеного результату запишеться по формулі:

Приведена тривалість експлуатації об'єкта буде убутною геометричною прогресією, де знаменник прогресії:

, а член прогресії

У теорії геометричних прогресій сума перших n членів виражається наступною формулою:



а сума нескінченно убутної прогресії буде мати вид:

Методом перетворення з формули (1) одержуємо наступне вираження:

позначимо

буде коефіцієнтом реновації.

Тоді дисконтована тривалість експлуатації буде мати вид:

Розглянемо два випадки:

· При обмеженій тривалості експлуатації об'єкта (тривалість експлуатації гірського підприємства зв'язана з балансовими запасами видобутку корисних копалин і виробничою потужністю підприємства). При цьому період експлуатації буде дорівнює n. Тоді:

· При необмеженій тривалості експлуатації (у більшості випадків величина не обмежена, це обумовлено тим, що колись побудований об'єкт може багаторазово підлягати простому відтворенню за рахунок амортизаційних відрахувань і не вимагає додаткових капітальних вкладень із прибутку). Тоді:

Таким чином, приведена сума результатів виробництва за весь період експлуатації буде розраховуватися по наступній формулі:

II. Приведена сума витрат на будівництво об'єкта

приведена сума одноразових витрат у період створення об'єкта;

привдені капітальні вкладення в період експлуатації об'єкта.

порядковий номер року будівництва;

термін будівництва об'єкта;

порядковий номер варіанта;

капітальні вкладення в j-м року будівництва по i-му варіанті;

коефіцієнт приведення

порядковий номер року експлуатації;

тривалість експлуатації об'єкта;

капітальні вкладення в t-м року експлуатації об'єкта

Узагальнюючим критерієм оптимізації при порівняльній оцінці економічної ефективності одноразових витрат буде:

· При нерівномірному розподілі результатів виробництва:

· При рівномірному розподілі результатів виробництва:

У багатьох випадках при економічній оцінці виробництва в узагальнюючому критерії оптимізації не потрібно враховувати вплив усіх факторів, що формують цей критерій.

Це можливо в тих випадках, коли значення ряду показників вхідних в узагальнюючий критерій є однаковими для усіх варіантів порівняння.

Таким чином, приватні критерії оптимальності можуть вийти шляхом перетворення узагальнюючого критерію.

Значення критеріального показника в якому-небудь критерії при виборі найкращого варіанта можна представити у виді нерівності:

значення критеріального показника.

Розглянемо деякі властивості нерівностей:

· Нерівність не зміниться, якщо всі члени помножити на одне і теж число;

· Нерівність не зміниться, якщо чи додати відняти постійне число;

· Знаки нерівностей поміняються на протилежні, якщо помножити на негативне число «а».

На підставі вищевикладених властивостей можна сформулювати основні властивості критерію оптимізації:

· Зміст критерію не зміниться, якщо з критеріального показника виключити загальний чи доданок співмножник, що є постійним для усіх варіантів порівняння;

· Зміст критерію не зміниться, якщо критеріальний показник помножити на «-1» чи змінити знак на протилежний;

Використовуючи ці властивості критерію, перейдемо до окремих випадків критерію оптимальності:

1. При рівномірному розподілі прибутку, тобто і при відсутності капітальних вкладень у період експлуатації . Узагальнюючий критерій буде мати вид:

2. При рівномірному розподілі прибутку, тобто і при відсутності капітальних вкладень у період експлуатації ( ) і коли період будівництва менше одного року ( ). Узагальнюючий критерій буде мати вид:

витрати, що погашаються з прибутку

Якщо виручка буде постійною величиною для усіх варіантів порівняння, тобто

якщо величина податків і обов'язкових платежів постійна, тобто одержуємо наступний критерій:

Використовуючи властивості критерію оптимальності можна і далі перетворювати узагальнюючий показник.



Тема 11. Визначення економічного ефекту від застосування найбільш ефективного варіанта

Після вибору найбільш ефективного варіанта визначають економічний ефект від його застосування.

Розрахунок економічного ефекту базується на порівнянні значень критеріального показника для прийнятого і базового варіанта, при цьому в залежності від поставленої мети для базового варіанта в основу можуть бути покладені наступні показники:

· Показники, що отримані на даному підприємстві;

· Найкращі показники галузі;

· Нормативні показники;

· Проектні показники.

1. Розрізняють такі види економічного ефекту:

· Загальноекономічний ефект за весь період експлуатації об'єкта;

· Річний економічний ефект;

· Питомий економічний ефект на одиницю продукції (робіт, послуг);

· Економічний ефект отриманий на обсяг упровадження конкретного заходу.

Загальноекономічний ефект за весь період експлуатації об'єкта визначається як різниця між приведеними значеннями наднормативного прибутку для базового і прийнятого варіанта:

річний розмір чистого прибутку для нового і базового варіанта;

нормативний строк окупності капітальних вкладень для нового (базового) варіанта;

капітальні вкладення за весь період експлуатації при новому (базовому) варіанті. Загальний економічний ефект може бути записаний у наступному вираженні:

(1)

Річний економічний ефект розраховується за допомогою перетворення формули (1), що поділяємо на :

(2)

нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.

(2')

Питомий економічний ефект на одиницю продукції (робіт, послуг) розраховується за допомогою перетворення вираження (2'):

питомий чистий прибуток на одиницю продукції;

питомі капітальні вкладення на одиницю продукції;

річний обсяг продукції (робіт, послуг).

Питомий економічний ефект одержуємо за допомогою розподілу формули (2”) на величину :

Економічний ефект отриманий на обсяг упровадження конкретного заходу. Використовуючи вираження (3) можна одержати формулу для розрахунку економічного ефекту на розглянутий обсяг упровадження заходу:

обсяг упровадження заходу, що розглядається у фізичних одиницях виміру продукції (робіт, послуг). Формула (4) може бути трансформована в цілий ряд окремих формул:

· Коли :

· Коли :

· Коли :

· Коли :



Тема 12. Визначення нормативів економічної ефективності капітальних вкладень

В даний момент до нормативів економічної ефективності відносять:

1. Нормативний строк окупності ( ) - це максимальне число років, протягом яких окупиться вкладення засобів за рахунок одержуваного прибутку.

2. Нормативний коефіцієнт економічної ефективності ( ) показує:

· Частку одноразових витрат, що окупаються протягом року;

· Який нормативний розмір прибутку приходиться на одну гривню одноразових витрат.

3. Норматив дисконтування ( ) відбиває щорічний приріст коштів, що знаходяться в обороті. Використовується з метою розрахунку коефіцієнта приведення витрат (результатів) чи для обліку фактора часу при розрахунках економічної ефективності.

Усі ці три нормативних показники взаємозалежні між собою:

В умовах адміністративно-командної економіки використовувалися нормативи економічної ефективності єдині, котрі мали обов'язковий характер (усі підприємства в розрахунках використовували тільки ці нормативи) і для розрахунків нормативів використовувався народногосподарський підхід.

Існувало два значення нормативу дисконтування:

· використовувався в цілому по всіх капітальних вкладеннях;

· використовувався для нової техніки.

І існувало наступне значення для нормативного коефіцієнта економічної ефективності:

В умовах ринкової економіки при розрахунку нормативів економічної ефективності покладений підприємницький інтерес.

Існують наступні особливості при розрахунку економічної ефективності:

· Кожне підприємство розробляє свої індивідуальні нормативи;

· Підприємство використовує з метою свого прогресивного розвитку наступні нормативи:

- які характеризують усю суму одноразових витрат;

- які враховують витрати на нововведення (заходу, що підвищують організаційно технічний рівень виробництва за рахунок упровадження нової прогресивної техніки);

· Підприємство розраховує і затверджує норматив дисконтування, тому що на його основі розраховуються ;

· Нормативи порівнюються з попередніми чи по інших підприємствах з урахуванням ставки банківського відсотка.

Визначення нормативу дисконтування здійснюється на основі досягнутого рівня показників роботи підприємства в базовому періоді.

Здійснюється це визначення по формулі:

середньорічний чистий прибуток у базовому періоді;

середній розмір основних засобів у базовому періоді;

середній розмір оборотних коштів у базовому періоді;

 середньорічний розмір активної частини основних засобів;

розраховується для нововведень.

Така методика визначення нормативу забезпечує ефективність нових капітальних вкладень не нижче рівня, що досягнуть у базовому періоді і не нижче ефективності розміщення вільних коштів на депозитних рахунках у банках.

Норматив дисконтування використовується при приведенні різночасних витрат і результатів, а також для визначення приведеної тривалості експлуатації об'єкта і для нормативного коефіцієнта економічної ефективності.

У даному випадку розрахунок цих показників буде здійснюватися:

Коефіцієнт реновації: