Управління ефективністю підприємства

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Економіка підприємства: Підручник/ За заг.ред С.Ф.Покропивного. - Вид.2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 528с.,іл.

2. Економічний аналіз: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ПП “Рута”, 2003. - 680 с.

3. Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: навчальний посібник. - Київ: КНЕУ, 1999 - с. 132.

4. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. Т. 1 - Киев : Ника-Центр, 1999 - с. 592.

5. Шершнев А.А., Темченко А.Г. Методы оценки экномической эффективности - Кривой Рог: Минерал, 1999.

Теоретичне питання «Розрахунок річного економічного ефекту впровадження в виробництво закінченої НДР»

Річний економічний ефект - сумарна економія (у виробника і споживача) всіх виробничих ресурсів, яку одержують як наслідок виробництва і споживання нової продукції. Величина загального економіного ефекту від запровадження нового продукту розраховується як сума економічних ефектів у виробника і споживача:

Є_рік= Є_{виробника} + Є_{споживача} , (грн.)

До складу сумарних витрат виробника відносять:

· безпосередні капіталовкладення

· витрати на НДіДКР (з урахуванням випробувань та доопрацювання дослідних зразків)

· витрати на підготовку, наладку та освоєння виробництва

· витрати на технічні заходи, охорону праці та навколишнього середовища

· збитки або прибуток від виробництва і реалізації продукції у ході освоєння виробництва.

Якщо підприємство починає випуск абсолютно нової продукції, якій немає аналогів і прототипів, то економічний ефект розраховується за формулою:

Є_{виробника} = Ц - (Сндр + С_{виробництва} - Е_н?К), (грн.)

де Ц - ціна реалізації запланованого обсягу випуску продукції, грн..,

Сндр- собівартість науково-дослідних робіт і робіт із запровадження нової продукції у виробництво, грн..,

С_{виробництва} - собівартість виробництва запланованого обсягу випуску продукції, грн.,

Е_н - нормативний коефіцієнт ефективності для даного типу підприємства,

К- капіталовкладення підприємства при організації виробництва продукту, грн..

Але подібна ситуація трапляється рідко.

При порівнянні двох варіантів роботи підприємства - при виробництві старої продукції і нової продукції - абсолютний економічний ефект оцінюють за формулою:

Є = З_б -З_н, (грн..)

де З_б, З_н - затрати підприємства на випуск базової і нової продукції.

Є = З_б -З_н = (С_б +Е_н?К_б)- (С_н + Е_н?К_н) (грн..)

де С_б ,С_н - собівартості випуску базової і нової продукції за визначений період часу, грн..,

Е_н - нормативний коефіцієнт ефективності для даного типу підприємства,

К_б ,К_н - капіталовкладення підприємства при організації виробництва базового і нового продуктів, грн..

Для розрахунку річного економічного ефекту від випуску зазначеної завданням кількості продукції, застосовують формулу:

Є_рік =[(с_б +Е_н?к_б) - (с_н + Е_н?к_н)]? В_н (грн../рік)

де с_б ,с_н - питомі собівартості річного випуску базової і нової продукції, грн./од.,

Е_н - нормативний коефіцієнт ефективності для даного типу підприємства,

к_б ,к_н - питомі капіталовкладення підприємства при організації виробництва базового і нового продуктів, грн./од.

В_н - запланований обсяг випуску нового продукту, од./рік.

Сучасне підприємство може як самостійно розробляти і запроваджувати нові види продукції і нові технології, так і придбавати вже готові розробки (кінцеві результати науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт НДіДКР).

Як бачимо, найбільш складним може стати розрахунок витрат саме на НДіДКР і оцінка економічної ефективності НДіДКР.

Виділяють декілька підходів до цих розрахунків:

1. Економічний ефект від виробництва і застосування нових засобів праці довгострокового використання (ОФ з тривалим терміном експлуатації - машини, обладнання, прилади, тощо) розраховують як різницю між витратами на застосування традиційних засобів праці і витратами на застосування нових:

Є= З_б - З_н (грн.)

де З_б, З_н - затрати підприємства на випуск продукції до і після застосування нових засобів праці, грн.

На практиці для розрахунку економічного ефекту від виробництва і запровадження нової техніки найчастіше застосовують формулу:

ПП_н Н^р_б + Е_н (І_б - І_н) - Е_н?(К_н - К_б)

Є = [З_б ?------ ? ------------ + ---------------------------- - З_н] ? В_н

ПП_б Н^р_н + Е_н Н^р_н + Е_н

де З_б, З_н - питомі затрати виробника на виробництво базового і нового засобів праці,

ПП_б, ПП_{н .} - продуктивність праці базового і нового засобів праці,

Н^р_б, Н^р_н - доля нарахувань на реінновацію базового і нового засобу праці (величина, зворотна терміну експлуатації),

Е_н - нормативний коефіцієнт ефективності для даного типу підприємства,

І_б, І_н - річні експлуатаційні затрати споживача при застосуванні базового і нового засобів праці,

К_б, К_н - супутні питомі капіталовкладення споживача при застосуванні базового і нового засобів праці (на одиницю продукції) без вартості самого засобу праці,

В_н - річний обсяг виробництва виробником нового засобу праці ,

2. Економічний ефект від застосування нових предметів праці (оборотні фонди О_бФ - матеріали, сировина, паливо, тощо) визначають:

Є_рік= Є_{виробника} + Є_{споживача} (грн.)

Є_{виробника} = З_б ----- - З_н

(С_б - С_н) - Е_н?(К_е - К_б)

Є_{споживача} = -------------------------------

З_п.н.

З_п.б. (С_б - С_н) - Е_н?(К_н - К_б)

Є_рік= [ З_б ----- + ------------------------------ - З_н ]? В_н

З_п.н. З_п.н.

де З_б, З_н - затрати виробника на виробництво базового і нового предметів праці,

З_п.б., З_п.н. - питомі затрати споживача при споживанні базового і нового предметів праці,

С_б, С_н - витрати споживача на одиницю продукції, яку він виготовляє з використанням базового і нового предметів праці (без урахування вартості самого предмету праці),

К_б, К_н - супутні питомі капіталовкладення споживача (на одиницю продукції),

В_н - річний обсяг виробництва виробником нового предмету праці

З_б --- , та З_н - витрати виробника на еквівалентний випуск нового і базового предметів праці,

(С_б - С_н) - Е_н?(К_е - К_б) ------------------------------ - економічний ефект споживача у розрахунку на одиницю вжитого

З_п.н. нового предмету праці порівняно з використанням базового. 

Як бачимо, при порівнянні двох варіантів виробництва - виготовлення базового і нового предметів праці - необхідно врахувати додаткові витрати споживача продукції при переході на новий вид продукції.

До складу сумарних витрат споживача відносять:

o витрати споживача на використання (утримання) нової розробки,

o витрати на додаткову робочу силу для обслуговування,

o витрати на нові види сировини, матеріалів,

o витрати на утилізацію відпрацьованих виробничих ресурсів.

Є_{споживача} = Ц - (Ф_пп + С_{застосування} ), (грн.)

3. Економічний ефект від виробництва нової продукції або продукції вищої якості може бути обумовлений зменшенням собівартості або формуванням нових покращених властивостей, що закладаються у ціні продукції. Формула набуває вигляду:

Є = (П - Е_н ? К) ? В_н, (грн.)

де П - питомий прибуток від реалізації нової продукції або продукції покращеної якості, грн./од.,

К - питомі капіталовкладення для виготовлення нової продукції або продукції покращеної якості, грн./од.,

В_н - річний обсяг виробництва виробником нової продукції або продукції покращеної якості, од./рік,

Е_н - нормативний коефіцієнт ефективності для даного типу підприємства.

Якщо продукція абсолютно нова і не має аналогів, то очікуваний прибуток розраховується:

П = С ? Р_гал, (грн.)

де С - собівартість нової продукції, грн./од.,

Р_гал - середній у галузі рівень рентабельності, %.

Для хімічної промисловості середній рівень рентабельності складає 18…25 %.

Ми розглянули тільки варіанти, коли базові засоби або предмети праці повністю замінюються на нові. Але на реальному підприємстві зазвичай паралельно працюють як базові, так і нові технологічні розробки. Тоді при розрахунку економічного ефекту треба враховувати економічний ефект від випуску традиційного продукту і нового продукту за одним з варіантів . Оскільки найчастіше економічний ефект є комплексним результатом складної праці науковців, розробників і виробників нової продукції (предметів, засобів праці або технології), то очікувані прибутки, за статистикою, орієнтовно поділяються наступним чином:

o НДіДКР - 30…50 % (у тому числі безпосередньо НДР ? 15%),

o Технологічна розробка і роботи з впровадження у виробництво 25…35 %,

o Роботи з освоєння і організації виробництва 25…40 %.

Практичне завдання № 1

Визначити ефективність проекту організації централізованої доставки матеріалів і комплектуючих із складу у цехи, згідно з яким функції організації та планування доставки вантажу повинне виконувати диспетчерське бюро. Для цього необхідно:

ь Визначити суму капітальних вкладень на реалізацію проекту.

ь Розрахувати собівартість перевезення вантажів із складу у цехи.

ь Визначити економію витрат після проведення організаційних заходів.

ь Визначити річний економічний ефект від організації централізованої роботи транспорту.

ь Розрахувати приріст продуктивності раці після впровадження проекту.

Таблиця 1.1

№	Показник	Базовий варіант	Проектний варіант
1	2	3	4
1.	Річний обсяг перевезень вантажу із складу в цехи, тис. т	114,5	114,5
2.	Кількість транспортних засобів, од.
	ь електрокарів	20	14
	ь електронавантажувач	11	9
	ь автомобіль	13	11
	Кількість робітників обслуговуючого виробництва, чол.:
3.	Кількість водіїв:
	ь електрокарів	20	14
	ь електронавантажувач	11	9
	ь автомобіль	13	11
4.	Кількість робітників, які зайняті на вантажно-розвантажувальних роботах:
	ь вантажники	18	15
	ь диспетчери	-	5
5.	Зарплата робітників обслуговуючого виробництва, грн.:
	ь водії електрокарів, електронавантажувачів	590	600
	ь водії автомобіль	620	630
	ь вантажники	570	585
	ь диспетчери	-	600
6.	Відсоток додаткової заробітної плати працівників, 5
	ь водії електрокарів, електронавантажувачів	25	30
	ь водії автомобіль	25	30
	ь вантажники	20	25
	ь диспетчери	-	35
7.	Відрахування на соціальні потреби, %	37	37
8.	Балансова вартість одиниці транспортного засобу, грн.:
	ь електрокарів	6580	6580
	ь електронавантажувач	6080	6080
	ь автомобіль	7580	7580
9.	Норматив витрат на ремонт і експлуатацію транспортних засобів, %	10	10
10.	Витрати електроенергії на зарядку одиниці електротранспорту у зміну, кВт/год.	19	19
11.	Кількість робітничих змін у році	238	238
12.	Вартість 1 кВт/год. електроенергії, грн.	0,25	0,25
13.	Середньорічний фонд часу роботи одиниці транспортного засобу, год.	2000	2000
14.	Норматив витрат допоміжних матеріалів на 1 годину роботи транспортного засобу, грн.	0,5	0,5
15.	Витрати на розробку проекту, грн.	-	50080
16.	Нормативний коефіцієнт ефективності	0,15	0,15

Розв'язок:

5. Визначаю суму капіталовкладень на реалізацію проекту

А) за базовим варіантом:

Кб = 20*6580+11*6080+13*7580=297020,00 грн

Б) за проектним варіантом:

Кп = 14*6580+9*6080+11*7580+50080=280300,00 грн

2. Визначаю собівартість перевезень вантажів із складу у цехи

2.1. Матеріальні витрати:

А) за базовим варіантом

- електроенергія: Еб =19*238+0,25*(20+11+13)=49742,00 грн

- допоміжні матеріали: ДМб = 0,5*2000*(20+11+13) = 44000,00 грн

Б) за проектним варіантом

- електроенергія: Еп = 19*238*0,25*(14+9+11) = 138437,00 грн

- допоміжні матеріали: ДМп = 0,5*2000*(14+9+11) = 34000,00 грн

2.2 Заробітна плата

А) за базовим варіантом:

- основна: ЗПосн.б. = 590*(20+11)+620*13+570*18 = 36610,00 грн

- додаткова: ЗПдод.б. = 590*(20+11)*0,25+620*13*0,25+570*18*0,2 = 8639,50 грн

Б) за проектним варіантом:

- основна: З П осн. п. = 600*(14+9)+630*11*+585*15+600*5 = 32505,00 грн

- додаткова: З П дод. п.

600*(14+9)*0,3+630*11*0,3+585*15*0,25+600*5*,035 = 9462,75 грн

2.3 Відрахування на соціальні потреби:

А) за базовим варіантом: ВСПб = 45249,50 *0,37 = 16742,32 грн

Б) за проектним варіантом: ВСПп = 41967,75 *0,37 = 15528,07 грн

2.4 Розраховуємо амортизаційні відрахування (в даній задачі транспортні засоби належать до другої групи, тому квартальна норма амортизації = 10%)

Таблиця 1.2

Розрахунок амортизаційних відрахувань для електрокарів

Квартал	Залишкова вартість	Амортизаційні відрахування	Накопичений знос
І	6580,00	658,00	658,00
ІІ	5922,00	592,20	1250,20
ІІІ	5329,80	532,98	1783,18
ІV	4796,82	479,68	2262,86

?АВ електрокарів склала 2262,86 грн за одиницю

Таблиця 1.3

Розрахунок амортизаційних відрахувань для електронавантажувачів

Квартал	Залишкова вартість	Амортизаційні відрахування	Накопичений знос
І	6080,00	608,00	608,00
ІІ	5472,00	547,20	1155,20
ІІІ	4924,80	492,48	1647,68
ІV	4432,32	443,23	2090,91

?АВ електронавантажувачів склала 2090,91 грн за одиницю

Таблиця 1.4

Розрахунок амортизаційних відрахувань для автомобілів

Квартал	Залишкова вартість	Амортизаційні відрахування	Накопичений знос
І	7580,00	758,00	758,00
ІІ	6822,00	682,20	1400,20
ІІІ	6139,80	613,98	2054,18
ІV	5525,82	552,58	2606,76

?АВ для автомобілів склала 2606,76 грн.

Визначаю загальну величину амортизаційних відрахувань

А) за базовим варіантом:

АВб = 2262,86*20 +2090,91*11+2606,76*13=102145,09 грн

Б) за проектним варіантом:

АВп = 2262,86*14+2090,91*9+2606,76*11=79172,59 грн.

2.5 Визначаю інші витрати (до інших витрат відносять витрати на ремонт і експлуатацію транспортних засобів)

А) за базовим варіантом:

ІВб = (6580*20+6080*11+7580*13)*0,1 = 29702,00 грн

Б) за проектним варіантом:

ІВп = (6580*14+6080*9+7580*11)*0,1 = 23022,00 грн

Зведжу одержані показники в аналітичну таблицю

Таблиця 1.5

Елементи витрат	Базовий варіант	Проектний варіант	Економія
1.Матеріальні митрати	93742,00	72437,00	21305,00
- допоміжні матеріали	44000,00	34000,00	10000,00
- електроенергія	49742,00	38437,00	11305,00
2.Заробітна плата	45249,50	41967,75	3281,75
- основна	36610,00	32505,00	4105,00
- допоміжна	8639,50	9462,75	-823,25
3.Відрахування на соціальні потреби	16742,32	15528,07	1214,25
4.Амортизаційні відрахування	102145,09	79172,59	22972,50
5.Інші витрати	29702,00	23022,00	6680,00
РАЗОМ	287580,91	232127,41	55453,50

3. Визначаю економію витрат після проведення організаційних заходів:

Е = Сб - Сп, (1.1)

де, Сб - собівартість за базовим варіантом, грн.;

Сп - собівартість за проектним варіантом, грн.

Е = 287580,91-232127,41 = 55453,00 грн

4. Визначаємо річний економічний ефект від організації централізованої роботи транспорту

Для оцінки річного економічного ефекту використовується критерій приведені затрати (ПЗ):

ПЗ = Сі + Ен*Кі, (1.2)

де, ПЗ - приведені затрати, грн.;

Сі - собівартість за і-м варіантом, грн.;

Ен - нормативний коефіцієнт ефективності;

Кі - капіталовкладення за і-м варіантом.

А) за базовим варіантом: ПЗб = 287580,91+0,15*297020= 332133,91 грн

Б) за проектним варіантом: ПЗп = 232127,41+0,15*280300 = 274172,41 грн

Висновок: проаналізувавши проведені розрахунки можна зробити висновок, що приведені затрати по базовому варіанту 332133,91 грн, а по проектному варіанту 274172,41 грн. Оскільки приведені затрати по проектному варіанту менші, то він являється ефективнішим.

Визначаю річний економічний ефект = 332133,91 -274172,41 = 57961,50 грн

5. Визначаю приріст продуктивності праці після впровадження проекту:

А) за базовим варіантом: ППб = 114,5/(20+11+13+18) = 1,85 тис.тон/ос.

Б) за проектним варіантом: ППп = 114,5/(14+9+11+15) = 2,34 тис.тон/ос.

Абсолютний приріст: ?ПП = 2,34-1,85 = 0,49 тис.тон/ос.

Відносний приріст: %ПП = (2,34 - 1,85) / 2,34 * 100% = 20,94 %

Спів ставляю два варіанти проектів:

Після проведених розрахунків можна зробити висновок, що за всіма показниками ефективнішим є проектний варіант організації централізованої доставки матеріалів і комплектуючих у цехи, згідно з яким функції організації та планування доставки вантажу повинне виконувати диспетчерське бюро.

Впровадження проектного варіанту надасть підприємству можливість зекономити на матеріальних витратах 21305,00 грн., у тому числі допоміжних матеріалів 10000,00 грн, витрат на електроенергію 11305,00 грн. Знизяться затрати на заробітну плату 3281,75 грн., а відповідно витрат на соціальні відрахування 1214,25 грн. Амортизаційні відрахування у проектному варіанті знизились 22972,50 грн.. Інші витрати у проектному варіанті становитимуть 23022,00 грн, що на 6680,00 грн. менше ніж у базовому варіанті.

Загальна економія за проектним варіантом склала 55453,50 грн.

Практичне завдання № 2

Визначити, який варіант інвестиційного проекту заміни діючого обладнання на нове більш ефективний

Перший проект.

Розрахований на 5 років. Вкладення здійснюється одноразово на початок інвестиційного періоду у розмірі 14600 тис. грн. Власний пакет інвестора складає 3200 тис. грн. На суму, яка залишилася інвестор отримує позику у банку (банківська ставка складає 25%). Позика повертається рівними частками у продовж інвестиційного періоду на кінець кожного року.

Прогнозні обсяги виробництва продукції, яка виготовляється на обладнанні, що підлягає заміні та поточні витрати:

Таблиця 2.1

Показник	Сталь	Чавун
Обсяг виробництва, т.	18400	43000
Ціна 1 т, грн.	1800	700
Змінні витрати, тис. грн.	24409	22184
Постійні витрати, тис. грн.	2650	2408

Другий проект.

Розрахований на 4 роки. Вкладення здійснюються на початок кожного року інвестиційного періоду нерівномірними частками: 1рік - 2900 тис. грн., 2 рік - 3200 тис. грн., 3 рік - 3600 тис. грн., 4 рік - 4900 тис. грн. Загальна сума власного пакету інвестора - 14600 тис. грн.

Прогнозні обсяги виробництва продукції, яка виготовляється на обладнанні, що підлягає заміні та поточні витрати:

Таблиця 2.2

Вихідні дані

Показник	Сталь	Чавун
	1рік	2рік	3рік	4рік	1рік	2рік	3рік	4рік
Обсяг виробн., т	8900	13200	15400	18400	19700	22300	34600	43000
Ціна 1 т, грн.	1800	700
Поточні витрати, тис. грн.	12348	16307	21514	26186	10308	13614	17961	21861

Нормативний коефіцієнт ефективності - 0,1

Розв'язок:

Оцінимо економічну ефективність за І проектом

14. Розрахуємо виручку від реалізації продукції

Ві = Qі * Ці, (2.1)

де, Ві - виручка від реалізації і-го виду продукції, тис. грн.;

Qі - обсяг виробництва і-го виду продукції, т.;

Ці - ціна і-го виду продукції.

Вс = 18400*1800 = 33120 тис. грн.

Вч = 43000*700 = 30100 тис. грн.

Взаг = 33120 + 30100 = 63220 тис. грн.

15. Визначаю собівартість реалізованої продукції

Сі = Впост + Взм, (2.2)

де, Сі - собівартість реалізованої продукції, тис. грн.;

Впост - постійні витрати, тис. грн.;

Взм - змінні витрати, тис. грн.

Сс = 2650 + 24409 = 27059 тис. грн.

Сч = 2408 + 22184 = 24592 тис. грн.

Сзаг = 27059 + 24592 = 51651 тис. грн.

16. Визначаю виплати по кредиту

3.1.Визначаю суму позикового капіталу

Інвестиції = 14600 тис. грн. Власний капітал = 3200 тис. грн.

Сума позикового капіталу = 14600 - 3200 = 11400 тис. грн.

3.2. Визначаю щорічні рівномірні виплати: 11400 / 5 років = 2280 тис. грн.

3.3 Визначаю відсоток за кредит:

? позикового капіталу*0,25

1-й рік: 11400*0,25 =2850 тис. грн.

2-й рік: (11400 - 2850*1)*0,25 = 2280 тис. грн.

3-й рік: (11400 - 2850*2)*0,25 = 1710 тис. грн.

4-й рік: (11400 - 2850*3)*0,25 = 1140 тис. грн.

5-й рік: (11400 - 2850*4)*0,25 = 570 тис. грн.

17. Визначаю амортизаційні відрахування (обладнання відноситься до ІІІ групи, норма амортизації = 6 %)

Таблиця 2.3

Розрахунок амортизаційних відрахувань для 1-го року

Квартал	Залишкова вартість	Амортизаційні відрахування	Накопичений знос
І	14600	867,00	867,00
ІІ	13724	823,44	1699,44
ІІІ	12900,56	774,03	2473,77
ІV	12126,53	727,59	3201,06

?АВ = 3201,06 тис. грн.

Таблиця 2.4

Розрахунок амортизаційних відрахувань для 2-го року

Квартал	Залишкова вартість	Амортизаційні відрахування	Накопичений знос
І	11398,94	683,94	683,94
ІІ	10715,00	642,90	1326,84
ІІІ	10072,10	604,33	1931,17
ІV	9467,77	568,07	2499,24

?АВ = 2499,24 тис. грн.

Таблиця 2.5

Розрахунок амортизаційних відрахувань для 3-го року

Квартал	Залишкова вартість	Амортизаційні відрахування	Накопичений знос
І	8899,70	533,98	533,98
ІІ	8365,72	501,94	1035,92
ІІІ	7863,78	471,83	1507,75
ІV	7391,95	443,52	1951,27

?АВ = 1951,27 тис. грн.

Таблиця 2.6

Розрахунок амортизаційних відрахувань для 4-го року

Квартал	Залишкова вартість	Амортизаційні відрахування	Накопичений знос
І	6948,43	416,91	416,91
ІІ	6531,52	391,89	808,80
ІІІ	6139,63	368,38	1177,18
ІV	5771,25	346,28	1523,46

?АВ = 1523,46 тис. грн.

Таблиця 2.7

Розрахунок амортизаційних відрахувань для 5-го року

Квартал	Залишкова вартість	Амортизаційні відрахування	Накопичений знос
І	5424,97	325,50	325,50
ІІ	5099,47	305,97	631,47
ІІІ	4793,50	287,61	919,08
ІV	4505,89	270,35	1189,43

?АВ = 1189,43 тис. грн.

Визначаю загальну суму амортизаційних відрахувань:

? АВзаг = 3201,06+2499,24+1951,27+1523,46+1189,43 = 10364,46 тис. грн.

18. Визначаю прибуток до оподаткування

ПДО = Ві - Сі - АВі - %Кр, (2.3)

де, АВі - амортизаційні відрахування за кожний рік, тис. грн.;

%Кр - відсоток за кредит, тис. грн.

1-й рік: 63220 - 51651 - 3201,06 - 2580 = 5787,94 тис. грн.

2-й рік: 63220 - 51651 - 2499,24 - 2280 = 6789,76 тис. грн.

3-й рік: 63220 - 51651 - 1951,27 - 1710 = 7907,73 тис. грн.

4-й рік: 63220 - 51651 - 1523,46 - 1140 = 8905,54 тис. грн.

5-й рік: 63220 - 51651 - 1189,43 - 570 = 9809,57 тис. грн.

19. Визначаю податок на прибуток

Пп = ПДО * 25% (2.4)

1-й рік: 5787,94 * 0,25 = 1446,99 тис. грн.

2-й рік: 6789,76 * 0,25 = 1697,44 тис. грн.

3-й рік: 7907,73 * 0,25 = 1976,93 тис. грн.

4-й рік: 8905,54 * 0,25 = 2226,39 тис. грн.

5-й рік: 9809,57 * 0,25 = 2452,39 тис. грн.

20. Визначаю умовно-чистий прибуток

УЧП = ПДО - Пп (2.5)

1-й рік: 5787,94 - 1446,99 = 4340,95 тис. грн.

2-й рік: 6789,76 - 1697,44 = 5092,32 тис. грн.

3-й рік: 7907,73 - 1976,93 = 5930,80 тис. грн.

4-й рік: 8905,54 - 2226,39 = 6679,15 тис. грн.

5-й рік: 9809,57 - 2452,39 = 7357,18 тис. грн.

21. Визначаю чистий прибуток

ЧП = УЧП - Кредит (2.6)

1-й рік: 4340,95 - 2280 = 2060,85 тис. грн.

2-й рік: 5092,32 - 2280 = 2812,32 тис. грн.

3-й рік: 5930,80 - 2280 = 3650,80 тис. грн.

4-й рік: 6679,15 - 2280 = 4399,15 тис. грн.

5-й рік: 7357,18 - 2280 = 5077,18 тис. грн.

22. Визначаю грошовий потік

ГП = ЧП + АВ (2.7)

1-й рік: 2060,85 + 3201,06 = 5262,01 тис. грн.

2-й рік: 2812,32 + 2499,24 = 5111,56 тис. грн.

3-й рік: 3650,80 + 1591,27 = 5602,07 тис. грн.

4-й рік: 4399,15 + 1523,46 = 5922,61 тис. грн.

5-й рік: 5077,18 + 1189,43 = 6266,61 тис. грн.

23. Визначаю коефіцієнт дисконтування (е = 0,14)

Кд = 1/(1+е)^t (2.8)

1-й рік: 1/(1+0,14)¹ = 0,88

2-й рік: 1/(1+0,14)² = 0,77

3-й рік: 1/(1+0,14)³ = 0,68

4-й рік: 1/(1+0,14)⁴ = 0,59

5-й рік: 1/(1+0,14)⁵ = 0,52

24. Визначаю дисконтований грошовий потік

ДГП = ГП * Кд (2.9)

1-й рік: 5262,01 * 0,88 = 4630,57 тис. грн.

2-й рік: 5111,56 * 0,77 = 3935,90 тис. грн.

3-й рік: 5602,07 * 0,68 = 3809,41 тис. грн.

4-й рік: 5922,61 * 0,59 = 3494,34 тис. грн.

5-й рік: 6266,61 * 0,52 = 3258,64 тис. грн.

25.  Визначаю чисту теперішню вартість:

ЧТВ = ?ГП/(1+е)^t - ?Іt/ (1+е)^t (2.10)

ЧТВ = (5262,01/(1+0,14)¹ + 5111,56/(1+0,14)² + 5602,07/(1+0,14)³

+ 5922,61/(1+0,14)⁴ + 6266,61/(1+0,14)⁵) - (14600/(1+0,115)⁰) =

= 4483,90 тис. грн.

Оскільки ЧТВ > 0, то проект доцільний.

26. Визначаю індекс доходності

ІД = ?ГП/(1+е)^t / ?Іt/ (1+е)^t (2.11)

ІД = 19083,90 / 14600 = 1,36

27. Визначаю термін окупності:

Ток = Іt / (ГП/(1+0,115)^t/n) (2.12)

Ток = 14600 / (19083,90/5) = 3,83 років

Нормативний термін окупності

Ток.н. = 1/Ен = 1/0,14 = 7,14 років

Ток < Ток.н. 3,69 < 7,14

Оскільки термін окупності менше ніж нормативний термін окупності то проект вважається доцільним.

Зведемо одержані результати в аналітичну таблицю.

Таблиця 2.8

План фінансових потоків по І проекту

Показник	1-й рік	2-й рік	3-й рік	4-й рік	5-й рік
1.Прибуток від реалізації продукц.	63220
у т. ч.: сталь	33120
чавун	30100
2.Собівартість релізованої прод.	51651
у т. ч.: сталь	27059
чавун	24592
3.Виплати по кредиту:
- частка по кредиту	0	1	2	3	4
- % по кредиту	2850,00	2280,00	1710,00	1140,00	570,00
4.Амортизаційні відрахування	3201,06	2499,24	1951,27	1523,46	1189,43
у т. ч.: за І квартал	876	683,94	533,98	416,91	325,50
за ІІ квартал	823,44	642,90	501,94	391,89	305,97
за ІІІ квартал	774,03	604,33	471,83	368,38	287,61
за ІV квартал	727,59	568,07	443,52	346,28	270,35
5.Прибуток до оподаткування	5787,94	6789,76	7907,73	8905,54	9809,57
6.Податок на прибуток	1446,99	1697,44	1976,93	2226,39	2452,39
7.Умовно чистий прибуток	4340,95	5092,32	5930,80	6679,15	7357,18
8.Чистий прибуток	2060,95	2812,32	3650,80	4399,15	5077,18
9. Грошовий потік	5262,01	5111,56	5602,07	5922,61	6266,61
10.Коефіцієнт дисконтування	0,88	0,77	0,68	0,59	0,52
11.Дисконтований грош. потік	4630,57	3935,90	3809,41	3494,34	3258,64

Оцінимо економічну ефективність за ІІ проектом

6. Визначаю виручку від реалізації продукції

А) для сталі: 1-й рік:

2-й рік: 8900 * 1800 = 16020 тис. грн.

3-й рік: 13200 * 1800 = 23740 тис. грн.

4-й рік: 15400 * 1800 = 27720 тис. грн.

Б) для чавуну: 1-й рік

19700 * 700 = 13790 тис. грн.

2-й рік: 22300 * 700 = 15610 тис. грн.

3-й рік: 34600 * 700 = 24220 тис. грн.

4-й рік: 43000 * 700 = 30100 тис. грн.

В) загальна виручка від реалізації продукції:

1-й рік: 16020 + 13790 = 29810 тис. грн.

2-й рік: 23740 + 15610 = 39350 тис. грн.

3-й рік: 27720 + 24220 = 51940 тис. грн.

4-й рік: 33120 + 30100 = 63220 тис. грн.

7. Визначаю собівартість реалізованої продукції

1-й рік: 12348 + 10308 = 22656 тис. грн.

2-й рік: 16037 + 13614 = 29921 тис. грн.

3-й рік: 21514 + 17961 = 39475 тис. грн.

4-й рік: 26186 + 21861 = 48047 тис. грн.

8. Визначаю амортизаційні відрахування

Таблиця 2.10

Розрахунок амортизаційних відрахувань для 1-го року

Квартал	Залишкова вартість	Амортизаційні відрахування	Накопичений знос
І	2900,00	174,00	174,00
ІІ	2726,00	163,56	337,56
ІІІ	2562,44	153,75	491,31
ІV	2408,68	144,52	635,83

ОВФзал.кін.1-го року = 2900 - 635,83 = 2264,17 тис. грн.

ОВФпоч.2-го року = 2264,17 + 3200 = 5464,17 тис. грн.

Таблиця 2.11

Розрахунок амортизаційних відрахувань для 2-го року

Квартал	Залишкова вартість	Амортизаційні відрахування	Накопичений знос
І	5465,17	327,85	327,85
ІІ	5136,32	308,18	636,03
ІІІ	4828,14	289,69	925,72
ІV	4538,45	272,31	1198,03

ОВФзал.кін.1-го року = 5464,17 - 1198,03 = 4266,15 тис. грн.

ОВФпоч.3-го року = 4266,15 + 3600 = 7866,15 тис. грн.

Таблиця 2.12

Розрахунок амортизаційних відрахувань для 3-го року

Квартал	Залишкова вартість	Амортизаційні відрахування	Накопичений знос
І	7866,15	471,97	471,97
ІІ	7394,18	443,65	915,62
ІІІ	6950,53	417,03	1332,65
ІV	6533,50	392,01	1724,66

ОВФкін.3-го року = 7866,15 - 1724,66 = 6141,49 тис. грн.

ОВФпоч.4-го року = 6141,49 + 4900 = 11041,49 тис. грн

Таблиця 2.13

Розрахунок амортизаційних відрахувань для 4-го року

Квартал	Залишкова вартість	Амортизаційні відрахування	Накопичений знос
І	11041,49	662,49	662,49
ІІ	10379,00	622,74	1285,23
ІІІ	9756,26	585,38	1870,61
ІV	9170,88	550,25	2420,86

9. Визначаю прибуток до оподаткування

1-й рік: 29810 - 22656 - 635,83 = 6518,17 тис. грн.

2-й рік: 39350 - 29921 - 1198,03 = 8230,97 тис. грн.

3-й рік: 51940 - 39475 - 1724,66 = 10740,34 тис. грн.

4-й рік: 63220 - 48047 - 2420,86 = 12752,14 тис. грн.

10. Визначаю податок на прибуток

1-й рік: 6518,17 * 0,25 = 1629,54 тис. грн.

2-й рік: 8230,97 * 0,25 = 2057,74 тис. грн.

3-й рік: 10740,34 * 0,25 = 2685,09 тис. грн.

4-й рік: 12752,14 * 0,25 = 3188,04 тис. грн.

11. Визначаю чистий прибуток

1-й рік: 6518,17 - 1629,54 = 6173,23 тис. грн.

2-й рік: 8230,97 - 2057,74 = 8055,25 тис. грн.

3-й рік: 10740,34 - 2685,09 = 8055,25 тис. грн.

4-й рік: 12752,14 - 3188,04 = 9564,10 тис. грн.

12. Визначаю грошовий потік

1-й рік: 4888,63 + 635,83 = 5524,46 тис. грн.

2-й рік: 6173,23 + 1198,03 = 7371,26 тис. грн.

3-й рік: 8055,25 + 1724,66 = 9779,91 тис. грн.

4-й рік: 9564,10 + 2420,86 = 11984,96 тис. грн.

13. Визначаю коефіціент дисконтування

1-й рік: 1/(1+0,14)¹ = 0,88

2-й рік: 1/(1+0,14)² = 0,77

3-й рік: 1/(1+0,14)³ = 0,68

4-й рік: 1/(1+0,14)⁴ = 0,59

14. Визначаю дисконтований грошовий потік

1-й рік: 5524,46 * 0,88 = 4861,52 тис. грн.

2-й рік: 7371,26 * 0,77 = 5675,87 тис. грн.

3-й рік: 9779,91 * 0,68 = 6650,34 тис. грн.

4-й рік: 11984,96 * 0,59 = 7071,13 тис. грн.

15. Визначаю чисту теперишню вартість

ЧТВ = (5524,46/(1+0,14)¹+7371,26/(1+0,14)²+9779,91/(1+0,14)³+

+11984,96/(1+0,14)⁴) - (2900/(1+0,14)¹+3200/(1+0,14)²+

+3600/(1+0,14)³+4900/(1+0,14)⁴) = 13878,72 тис. грн.

Оскільки ЧТВ > 0, то проект доцільний.

16. Визначаю індекс доходності

ІД = 24215,96 / 10337,24 = 2,34

17. Визначаю термін окупності проекту

Ток = 10337,24 / (24215,96/4) = 1,71 років

Ток < Ток.н. 1,71 < 7,14

Оскільки термін окупності менше ніж нормативний термін окупності то проект вважається доцільним.

Зведемо одержані результати в аналітичну таблицю

Таблиця 2.14

План фінансових потоків по ІІ проекту

Показник	1-й рік	2-й рік	3-й рік	4-й рік
1.Прибуток від реалізації продукц.	29810	39350	51940	63220
у т. ч.: сталь	16020	23740	27720	33120
чавун	13790	15610	24220	30100
2.Собівартість релізованої прод.	22656	29921	39475	48047
у т. ч.: сталь	12348	16307	21514	26186
чавун	10308	13614	179,61	21861
4.Амортизаційні відрахування	635,83	1198,03	1724,66	2420,86
у т. ч.: за І квартал	174,00	327,85	471,97	662,49
за ІІ квартал	163,56	308,18	443,65	622,74
за ІІІ квартал	153,75	289,69	417,03	585,38
за ІV квартал	144,52	272,31	392,01	550,25
5.Прибуток до оподаткування	6518,17	8230,97	10740,34	12752,14
6.Податок на прибуток	1629,54	2057,74	2685,09	3188,04
7.Чистий прибуток	4888,63	6173,23	8055,25	9564,10
8.Грошовий потік	5524,46	7371,26	9779,91	11984,96
9.Коефіцієнт дисконтування	0,88	0,77	0,68	0,59
10.Дисконтований грошовий потік	4861,52	5675,87	6650,34	7071,13

Проаналізувавши проведені розрахунки можна зробити наступні висновки. Обидва варіанти івестиційного проекту заміни дічого обладнання на нове являються доцільними, оскільки значення чистої теперішньої вартості >0, а також термін окупності більший ніж нормативний.

Для вибору найбільш ефективного варіанту порівняємо чисту теперішню вартість проектів. Для першого варіанту ЧТВ становить 4483,90 тис. грн, а для другого 13878,72 тис. грн, а це означає, що другий проект більш ефективний. Аналогічно термін окупності для першого проекту 3,83 року, а для другого 1,71 року.

Отже, за всіма показниками другий варіант інвестиційного проекту є ефективнішим.

Практичне завдання № 3

Обґрунтувати ефективний розмір машинобудівного заводу, якщо необхідність народногосподарського комплексу в продукції «А» складає 18000 од. Виробничі потужності, які існують можуть забезпечити виробництво 15000 од. за рік, тобто необхідно збільшити випуск продукції «А» на 3000 од. за рік. Це можливо здійснити шляхом будівництва нового або нових заводів.

Поточні витрати на спорудження заводу мінімального розміру (на од. продукції):

Ш Матеріальні витрати - 2983 грн.

Ш Заробітна плата - 1403 грн.

Ш Відрахування на соціальні потреби - 37% З/ПЛ

Ш Амортизація - 423 грн.

Ш Інші витрати - 383 грн.

Капітальні вкладення у будівництво нового заводу мінімального розміру 24680 тис. грн.

Таблиця 3.1

Вихідні дані

Варіант будівництва	Кількість заводів	Виробнича потужність заводу, од. за рік
1	6	500
2	4	750
3	3	1000
4	2	1500
5	1	3000

Питома вага витрат заводів інших розмірів у витратах заводу мінімального розміру, %:

Таблиця 3.2

Вихідні дані

Витрати	Питома вага витрат заводів виробничою потужністю, %
	750 од.	1000 од.	1500 од.	3000 од.
Матеріальні витрати	100	94	94	94
Заробітна плата	96	92	84	80
Амортизація	98	96	85	81
Інші витрати	130	170	220	280
Капітальні витрати	140	170	230	500
	564	1492	713	1035

Нормативний строк окупності - 6 років.

Розв'язок:

Нормативний коефіцієнт ефективності

Ен = 1/ Ток = 0,167

1. Визначаю поточні витрати і витрати на спорудження заводів різного розміру на одиницю продукції

А) для 1-го варіанту будівництва:

Матеріальні витрати 2988 грн

Заробітна плата 1408 грн

Відрахування на соціальні потреби 1408*0,37 = 519,11 грн

Амортизація 428 грн

Інші витрати 388 грн

Разом собівартість 5732,96 грн

Капітальні вкладення 24680000 грн

Б) для 2-го варіанту будівництва:

Матеріальні витрати 2988*1,00 = 2988 грн

Заробітна плата 1408*0,96 = 1351,68 грн

Відрахування на соціальні потреби 1351,68 *0,37 = 500,12 грн

Амортизація 428*0,98 = 419,44 грн

Інші витрати 388*1,3 = 504,40 грн

Разом собівартість 5763,54 грн

Капітальні вкладення 24680000*1,4 = 34552000 грн

В) для 3-го варіанту будівництва:

Матеріальні витрати 2988*0,94 = 2808,72 грн

Заробітна плата 1408*0,92 = 1295,36 грн

Відрахування на соціальні потреби 1295,36*0,37 = 479,28 грн

Амортизація 428*0,96 = 410,88 грн

Інші витрати 388*1,7 = 659,60 грн

Разом собівартість 5653,84 грн

Капітальні вкладення 24680000*1,7 = 41956000 грн

Г) для 4-го варіанту будівництва:

Матеріальні витрати 2988*0,94 = 2808,72 грн

Заробітна плата 1408*0,84 = 1182,72 грн

Відрахування на соціальні потреби 1182,72 *0,37 = 437,60 грн

Амортизація 428*0,85 = 363,80 грн

Інші витрати 388*2,2 = 853,60 грн

Разом собівартість 5646,44 грн

Капітальні вкладення 24680000*2,3 = 54764000 грн

Д) для 5-го варіанту будівництва:

Матеріальні витрати 2988*0,94 = 2808,72 грн

Заробітна плата 1408*0,80 = 1126,40 грн

Відрахування на соціальні потреби 1126,40*0,37 = 416,77 грн

Амортизація 428*0,81 = 346,68 грн

Інші витрати 388*2,8 = 1086,40 грн

Разом собівартість 5784,97 грн

Капітальні вкладення 24680000*5,00 = 123400000 грн

2. Визначаю собівартість річного випуску продукції одного заводу

1-й варіант: (2988+1408+520,96+428+388)*500 = 2866480 грн

2-й варіант: (2988+1351,68+500,12+419,44+504,40)*750 = 4322730 грн

3-й варіант: (2808,72+1295,36+479,28+410,88+659,60)*1000 = 5653840 грн

4-й варіант: (2808,72+1182,72+437,60+363,80+853,60)*1500 = 8469660 грн

5-й варіант: (2808,72+1126,40+416,77+346,68,4086,40)*3000 = 17354910 грн

3. Визначаю загальну собівартість проекту

Сзаг = Свипуску продукції 1-го заоду*кількість заводів

1-й варіант: 2866480* 6 = 17198880 грн

2-й варіант: 4322730 * 4 = 17290920 грн

3-й варіант: 5653840 * 3 = 16961520 грн

4-й варіант: 8469660 * 2 = 16939320 грн

5-й варіант: 17354910 * 1 = 17354910 грн

4. На основі критерію приведених затрат визначаю ефективність проектів

1-й варіант: ПЗ = 17198880+0,167*24680000 = 21320440 грн

2-й варіант: ПЗ = 17290920+0,167*34552000 = 23061104 грн

3-й варіант: ПЗ = 16961520+0,167*41956000 = 23968172 грн

4-й варіант: ПЗ = 16939320+0,167*56764000 = 26084908 грн

5-й варіант: ПЗ = 17354910 +0,167*123400000= 37962710 грн

Проаналізувавши приведені затрати на будівництво нових заводів, можна зробити висновок, що доцільним являється 1-й проект, оскільки приведені затрати в нього найменші.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

6. Економіка підприємства: Підручник/ За заг.ред С.Ф.Покропивного. - Вид.2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 528с.,іл.

7. Економічний аналіз: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ПП “Рута”, 2003. - 680 с.

8. Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: навчальний посібник. - Київ: КНЕУ, 1999 - с. 132.

9. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. Т. 1 - Киев : Ника-Центр, 1999 - с. 592.

10. Шершнев А.А., Темченко А.Г. Методы оценки экномической эффективности - Кривой Рог: Минерал, 1999.



Тема 1. Розвиток науки про управління

Будь-яка організаційна діяльність людини, будь-яке управління в суспільстві припускає, що завжди має місце об'єкт і суб'єкт управління.

Об'єкт - ким керують. Суб'єкт - хто керує.

Мислителі Древньої Греції Платон і Сократ приділяли велику увагу проблемі управління людської діяльності. Вони вважали, що головним у керуванні э те, що треба знайти місце людині, щоб вона могла показати свої здібності.

Істотний внесок у розвиток науки про управління вніс італієць Макіовеллі, що вважав, що наскільки гарно правителя, наскільки він мудрий, можна судити по його оточенню. Італійський вчений вважав, що потрібно наближати тих людей, що вміли мислити і думати і своїми ідеями допомагати правителю.

З іншої сторони, государ ефективно керує, коли він має гарних помічників. Макіовеллі відзначив наступне: „про розум правителя першою справою судять по тому, яких людей ми до себе наближаємо”. З іншої сторони, він вказував, що багато людей думають, що правителі, що славляться своїм розумом, зобов'язані доброю радою наближених щодо управління державою.

За Макіовеллі ця думка є помилковою, тому що правило, яке не знає виключення, свідчить: що «правителю, який сам не має мудрість, даремно давати благі ради».

Перший прорив у розвитку науки про управління був зроблений американським інженером Ф. Тейлором. Появі його праць про управління сприяла та ситуація, що склалася в США до початку XX в. (бурхливий розвиток промисловості). У той час процвітали тільки ті підприємства, на яких підприємці приділяли належну увагу методам управління.

Тейлор спробував виділити основні принципи управління, якими є наступні:

Гармонія замість протиріч.

Співробітництво і дотримання особистих і колективних інтересів.

Досягнення максимально доступної (для конкретної людини) продуктивності.

Досягнення максимального добробуту.

Відповідальність робітників і адміністрації за результати своєї роботи.

Тейлор вперше відокремив процес планування роботи від самої роботи, тобто він вперше виділив важливу функцію управління як планування.

Теорією про управління займався також і вчений Емерсон, який вказував на те, що потрібно не просто підвищувати продуктивність праці, але і важливо підвищувати продуктивність управлінської праці. Він вважав, що марнотратність ресурсів на підприємстві і не ефективне їх використання зв'язані з тим, що не завжди узгоджуються отримані результати з зусиллями їхнього досягнення.

Емерсон відзначив наступні положення в управлінні підприємствами:

повинні бути чітко поставлені цілі;

на підприємстві повинна зберігатися компетенція.

при управлінні та виконанні роботи повинні адміністратори та працівники додержуватися дисципліні;

на підприємстві повинен проводитися повний і чіткий (точний) облік.

на підприємстві повинна бути розвинена система матеріального стимулювання (винагорода за працю).

Вперше поняття управління дав Файоль і виділив шістьох областей діяльності підприємства, якими необхідно керувати:

Технічна.

Комерційна.

Фінансова.

Захисна.

Бухгалтерська.

Адміністративна.

Економічний стан підприємства змінюється під впливом процесів деградації (старіння), відновлення (збереження) та розвитку (оновлення). В практичній діяльності пошук резервів ефективності господарської діяльності проводиться одночасно за всіма напрямками. Отже в умовах ринкової конкуренції підприємство може досягнути успіху або просто вижити тільки шляхом реалізації стратегії розвитку та створення для цього відповідного організаційно-технічного механізму управління.

Розвиток виробництва повинен відбуватися паралельно з розвитком форм та методів управління. На початку економічного зростання можуть застосовуватися моно проекти та порівняно прості методи управління. При цьому наростання складності управління у своєму розвитку повинно випереджати розвиток виробництва і тільки тоді воно може бути ефективним. Все це тягне за собою подальшу реорганізацію в сфері управління ефективністю підприємством.



Тема 2. Господарське рішення й ефективність виробництва

План

Управління виробництвом і його основні функції

Методи управління

Класифікація господарських рішень

1. Управління виробництвом і його основні функції

Процес управління підприємством складається з формування та рішення певних задач. Результати рішень цих задач можуть бути покладені в основу економічного управління.

В загальному випадку рішення можуть бути різними, але найчастіше їх типова направленість дозволяє спеціалізувати робітників управління за відповідними дільницями робіт, організував для цього служби управління (кадри, бухгалтерія, плановий відділ тощо).

Управління виробництвом - являє собою систему впливу на колективи працівників з метою найбільш повного використання наявних виробничих ресурсів.

Підприємства розрізняються між собою по розмірах, по сфері діяльності, технологічним процесам і т.д. При цьому усі вони як системи мають визначені спільні характеристики. Насамперед серед яких виділяють функцію управління.

Функції управління характеризують поділ, спеціалізацію праці в сфері управління і визначають основні стадії реалізації впливів на відносини людей у процесі виробництва. Основними (загальними) функціями управління виробництвом є: організація, нормування, планування, координація, мотивація, контроль і регулювання.

УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ - сукупність методів і прийомів керівництва колективом людей, усіма ланками підприємства для організації і координації їх діяльності в процесі виробництва. Головною метою управління підприємством є:

– забезпечення виконання колективом виробничої програми за всіма передбаченими параметрами (номенклатура, асортимент, якість, строки тощо);

– досягнення високої ефективності виробництва й отримання запланованого прибутку;

– здійснення своєчасних розрахунків з бюджетом та іншими суб'єктами господарювання.

ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ

1) Функція мотивації

Важливої складового процесу управління, і зокрема ухвалення рішення, є функція мотивації до дій. Як правило, люди використовують фірму в цілому й особливе підрозділ, у якому працюють, для досягнення своїх інтересів. Функція мотивації впливає на колектив у формі спонукальних мотивів до ефективної праці, суспільного впливу, колективних і індивідуальних заохочувальних мір і т.д. Зазначені форми впливу активізують роботу органів управління, підвищують ефективність усієї системи управління фірмою.

2) Функція планування

Серед усіх функцій управління планування займає центральне місце, тому що покликано строго регламентувати поводження об'єкта в процесі реалізації поставлених перед ним цілей. Функція планування передбачає визначення конкретних задач кожному підрозділові на різні планові періоди і розробку виробничих програм.

Планування безпосередньо впливає на рівень активізації діяльності апарата управління. Висока якість розроблених програм, особливо за допомогою економіко-математичних методів, їх стругаючи ув'язування по всіх підрозділах організації, погодженість з розташовуваними матеріальними, фінансовими і трудовими ресурсами дозволяє найбільше ефективно керувати виробництвом.

3) Функція нормування

Функцію нормування варто розглядати як процес розробки науково обґрунтованих розрахункових величин, що встановлюють кількісну і якісну оцінку різних елементів, використовуваних у процесі виробництва і управління. Ця функція впливає на поводження об'єкта, чіткими і строгими нормами дисциплінує розробку і реалізацію виробничих завдань, забезпечуючи рівномірний і ритмічний хід виробництва, його високу ефективність. Календарно-планові нормативи, що розраховуються по цій функції, є основою планування, визначають тривалість і порядок руху предметів праці в процесі виробництва.

Разом з тим у фірмі і її підрозділах створюються і діють нормативи, що визначають технічний рівень продукції, що випускаються, (стандарти і технічні умови), нормативні документи, що характеризують права й обов'язки різних ланок управління, що формують правила поведінки об'єкта в цілому (інструкції, методики) і ін. У цьому розумінні нормування відноситься до функції організації господарського процесу.

Отже, функції організації і нормування мають двоїстий характер. Так, функція організації характеризує створення (удосконалювання) системи управління, а на стадії організації роботи реалізується при безпосереднім керуванні виробництвом. Функція нормування реалізується за допомогою нормативних документів, інструкцій при створенні системи управління, а розроблені календарно-планові нормативи використовуються при плануванні виробничої діяльності.

4) Функція координації

Функція координації здійснюється з метою забезпечення погодженої і злагодженої роботи беруть участь у процесі виконання планових завдань виробничих і функціональних підрозділів фірми і її підрозділів. Ця функція реалізується у формі впливу на колектив людей, зайнятих у процесі виробництва, з боку керівників і функціональних служб підрозділів, що регулярно й оперативно координують їхню діяльність.

5) Функція регулювання

Регулювання безпосереднє стуляється з функціями координації і контролю. У ході виробництва розроблені програми піддаються впливові внутрішнього і зовнішнього середовища, у результаті чого виникають порушення в процесі їхнього виконання. У процесі реалізації функції регулювання вплив на колектив людей, зайнятих у виробництві, здійснюється за допомогою вживання оперативних заходів по запобіганню і, якщо це не вдається, те по усуненню виявлених відхилень і перебоїв у ході виробництва. Одночасно з цим здійснюється координація поточної роботи взаємозалежних ланок виробництва з метою забезпечення ритмічного ходу виробництва.

6) Функція контролю

Функція контролю виявляється у формі впливу на колектив людей за допомогою виявлення, узагальнення, аналізу результатів виробничої діяльності кожного підрозділу і доведення їх до керівників і служб управління з метою підготовки управлінських рішень. Ця функція реалізується на основі інформації про хід виконання планових завдань (даних оперативного, статистичного, бухгалтерського обліку), виявлення відхилень від установлених показників роботи (контролю виконання завдань) і аналізу причин відхилень.

Функції контролю і регулювання в процесі управління виробництвом виконують роль гнучких інструментів, за допомогою яких хід виробництва безупинно (у реальному масштабі часу для кожного підрозділу) обмежений строгими рамками, передбаченими планом.

Слід зазначити, що функції організації, нормування, мотивації, конкретизовані для визначених виробничих умов, більш стійкі до впливу внутрішнього і зовнішнього середовища і тому не змінюються протягом щодо тривалого періоду.

Далі можна розділити систему управління на підсистеми. Для кожного з основних підрозділів можна виділити чотири основні функціональні підсистеми:

1. Управління економічною діяльністю.

2. Управління технологічною підготовкою виробництва.

3. Оперативне управління виробництвом.

4. Управління персоналом.

З приведеної характеристики функцій управління випливає, що кожна з них має визначене місце і значення в процесі управління, усі вони взаємозалежні між собою і доповнюють один одного при виробленні управлінських рішень.

Функції управління - об'єктивно обумовлені загальні чи напрямки сфери діяльності, сукупність яких забезпечує ефективне кооперування спільної праці.

З урахуванням усього сказаного можна зробити висновок, що управління виробництвом відбиває сукупність взаємозалежних процесів планування, організації, регулювання, обліку і контролю, що забезпечують досягнення і формування цілей діяльності підприємства.

УПРАВЛІНСЬКА ПРАЦЯ - праця працівників апарату управління, що є частиною сукупної суспільної праці (діяльність усіх керівних, інженер-но-технічних працівників і службовців підприємств, а також міністерств та відомств). Процес управління зводиться до прийняття оптимальних оперативних і перспективних рішень та організації їх виконання. Сюди належать:

1) координація робіт, яку проводять виробничі підрозділи та окремі виконавці;

2) добір і розстановка кадрів; адміністративно-розпорядчі функції з використання трудових, матеріальних і грошових ресурсів;

3) оперативне управління, контроль і регулювання виробничого процесу та ін.

Наукове управління вимагає також наявності достовірної та оперативної інформації про стан об'єкта, де здійснюється управління. Від неї залежить якість управління, яка визначається точністю, своєчасністю і повнотою інформації, що надходить з об'єкта, на який спрямоване управління.

2. Методи управління

Практична реалізація функцій управління здійснюється за допомогою системи методів управління.

Методи управління - способи впливу на окремих працівників і трудові колективи в цілому, що необхідні для досягнення поставлених цілей

Управління підприємства спрямоване на колективи працівників, на коло їхніх інтересів, насамперед матеріальних інтересів. Тому основної класифікації методів управління є мотиви, якими керується людина в процесі чи виробництва іншої діяльності. Відповідно з цим виділяють групи методів управління:

Групи методів управління:

1. Економічні - методи, що реалізують матеріальні інтереси участі людини у виробничих процесах через використання товарно-грошових відносин.

2. Соціально-психологічні - реалізують мотиви соціального поводження працівників. Сучасний рівень виробництва, ріст загальноосвітнього, професійного і кваліфікаційного рівня працівників обумовлених орієнтацією й у структурі мотивації трудової діяльності підприємства.

3. Організаційні - базуються на мотивах примусового характеру, тобто це комплекс способів і прийомів впливу на працівників, що засновані на використанні організаційних відносин і адміністративному внеску керівництва.

3. Класифікація господарських рішень

Господарське рішення повинне відповідати визначеним вимогам, тобто прийняте суб'єктами управління рішення повинне бути обґрунтованим і своєчасним. При цьому максимальний ефект буде отриманий при сполученні цих двох основних вимог.

Класифікація господарських рішень:

за змістом:

- технічні

- організаційні

- економічні

- соціальні

за ступенем охоплення процесу і явища:

- одиничні

- локальні

- комплексні

за рівнями управління виробництва

- внутрівиробничі

- внутрішньогалузеві

- регіональні

- народногосподарські

- міжнародні

по терміну здійснення:

- оперативні

- поточні

- перспективні

за обов'язковістю управління:

- директивні

- рекомендаційне

На підприємстві особливу увагу приділяють класифікації по змісту господарських рішень:

технічні рішення містять у собі:

створення нових знарядь праці;

модернізацію існуючої техніки;

розробку нових видів матеріалів;

механізацію й автоматизацію виробництва;

технічне обслуговування і ремонт основних засобів;

реконструкція і технічне переозброєння підприємства.