Аналіз фінансового стану повного господарського товариства "Руга"

Міністерство аграрної політики України

Кафедра "Фінанси і кредит"

Курсова робота

з дисципліни "Фінанси підприємств"

Тема:

Аналіз фінансового стану повного господарського товариства "Руга"

Студентка 34 групи,

спеціальності «Облік та аудит»

Яновська Олена Володимирівна

2010 р.

План

Вступ

1. Зміст фінансового аналізу

1.1 Суть аналізу фінансового стану підприємств

1.2 Класифікація методів і прийомів фінансового аналізу

1.3 Інформаційна база фінансового аналізу

1.4 Основні підходи до фінансового аналізу

2. Аналіз фінансового стану повного господарського товариства «Руга»

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

2.2 Розмір підприємства, його спеціалізація і організаційна структура

2.3 Основні економічні показники господарської діяльності підприємства

2.4 Система оподаткування підприємств

3. Фінансовий стан підприємства та міри по зміцненню платоспроможності підприємства

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми. Фінанси підприємств є основою фінансової системи країни. Фінансовий стан підприємств впливає на фінансове становище країни в цілому. Вихід України з тривалої економічної кризи безпосередньо пов'язаний з поліпшенням фінансового стану суб'єктів господарювання всіх форм власності в усіх сферах діяльності.

Для ефективного функціонування підприємства необхідно провести достовірний аналіз фінансового стану та платоспроможності підприємства.

Мета і завдання дослідження. Основною метою роботи є аналіз фінансового стану та платоспроможності підприємства.

Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємозалежних завдань:

розкрити сутність і зміст фінансового аналізу;

вивчити і виявити особливості інформаційного забезпечення фінансового аналізу;

провести аналіз фінансового стану та платоспроможності підприємства на прикладі ПГТ «Руга».

Предмет дослідження. Предметом дослідження є організація фінансового аналізу підприємства.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є особливості фінансового аналізу підприємства.

В даній курсовій роботі проведено фінансовий аналіз повного господарського товариства «Руга».

Методи дослідження: Теоретичною та методологічною основою курсової роботи стали праці як вітчизняних, так і зарубіжних учених з питань оцінки фінансового стану підприємств, антикризового управління, законодавчі та нормативні акти України, статистичні дані, аналітична інформація та фінансова звітність підприємств побутового обслуговування. У процесі фінансового аналізу широко застосовуються і традиційні методи економічної статистики (середніх та відносних величин, групування, графічний, індексний, елементарні методи обробки рядів динаміки), а також математико-статистичні методи (кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, метод головних компонентів).

Використання видів, прийомів та методів аналізу для конкретних цілей вивчення фінансового стану підприємства в сукупності становить методологію та методику аналізу.

Фінансовий аналіз здійснюється за допомогою різних моделей, які дають змогу структурувати та ідентифікувати взаємозв'язки між основними показниками. Існують три основні типи моделей, які застосовуються в процесі аналізу фінансового стану підприємства: дескриптивні, предикативні та нормативні.

В економічній літературі вивчення питання оцінки фінансового стану підприємств розглянуті в працях провідних учених Л.О. Лігоненко, А.Д. Шеремета, Р.С. Сайфуліна, Г.В. Савицької, А.І. Ковальова, І.В. Алєксєєва, І.М. Бойчика, В.Т. Долі, К.В. Ізмайлової, О.В. Павловської , П.Я. Поповича, М.Я. Коробова, А.А. Садекова, А.В. Коструби та ін., а особливості діяльності підприємств сфери послуг - Н.М. Внукової, Є.В. Майдебури, Є.В. Песоцької, А.В. Сидорової, І.К. Бєляєвського, Г.Д. Кулагіної. Наукові дослідження цих і багатьох інших авторів створили методологічну й теоретичну передумови для розробки методик аналізу, оцінки діяльності підприємств.

Період дослідження охоплює 2006-2008 роки , робота складається із вступу, 3 розділів, висновків до розділів та пропозицій, списку використаних джерел (найменувань) і додатків.

Робота викладена на 45 сторінках комп'ютерного тексту, містить таблиць, 22 формул, 1 рисунків.

Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є дані 50-сг, 29-сг, форма 1 «Баланс», форма 2 «Звіт про фінансові результати» за 2006 - 2008 роки по господарству «Руга».

1. Зміст фінансового аналізу

1.1 Суть аналізу фінансового стану підприємств

Суть фінансового аналізу - оцінка фінансового стану і виявлення можливості підвищення ефективності функціонування господарюючого суб'єкта за допомогою раціональної фінансової політики. Фінансовий стан господарюючого суб'єкта - це характеристика його фінансової конкурентоздатності (тобто платоспроможності, кредитоспроможності), використання фінансових ресурсів і капіталу, виконання зобов'язань перед державою й іншими господарюючими суб'єктами.

У традиційному розумінні фінансовий аналіз являє собою метод оцінки і прогнозування фінансового стану підприємства на основі його бухгалтерської звітності. Прийнято виділяти два види фінансового аналізу - внутрішній і зовнішній.

Основний зміст зовнішнього фінансового аналізу - надання інформації численним користувачам про прибутковість діяльності підприємства, його платоспроможність, фінансову незалежність, ділову активність, ринкову стійкість тощо. Відповідні аналітичні показники розраховують за даними публічної фінансової звітності підприємства із залученням даних ринку цінних паперів. Оскільки зовнішній аналіз базується на обмеженій кількості інформації про діяльність підприємства, він не дає змоги розкрити всі причини успіху або невдач підприємства.

Результати внутрішнього фінансового аналізу призначені для керівництва підприємства. Основний зміст цього аналізу - факторний аналіз прибутку (збитку), рентабельності, собівартості виробництва за видами продукції та видами витрат, пошук точки беззбитковості (критичного обсягу виробництва), фінансовий аналіз інвестиційних проектів.

Основні відмінності між зовнішнім та внутрішнім аналізами ілюструє таблиця 1.1

Таблиця 1.1 Ознаки видів фінансового аналізу.

Ознака	Фінансовий аналіз
	зовнішній	внутрішній
Інформаційна база аналізу	Фінансова звітність (публічна)	Бухгалтерський управлінський облік та звітність
Рівень регламентації правил	Держава	Підприємство
Суб'єкти аналізу (користувачі)	Підприємство і його прямі та непрямі ділові партнери	Підприємство
Відкритість результатів аналізу	Відкриті	Комерційна таємниця

Завдання фінансового аналізу зумовлені завданням управління підприємством у трьох сферах діяльності - фінансовій, інвестиційній та операційній (виробничій), що поєднані рухом фінансових ресурсів. Такий поділ, що є традиційним для країн з розвиненою економікою нещодавно набрав чинності і в Україні.

Звідси завдання фінансового аналізу полягають в інформаційному забезпеченні прийняття обґрунтованих рішень за такими напрямками діяльності підприємства:

фінансовою - управління пасивами; забезпечення підприємства фінансовими ресурсами; визначення оптимального розміру, складу і структури джерел фінансування зі свідомим ризиком за очікувані вигоди, що пов'язаний з використанням зовнішніх позик;

інвестиційною - управління активами; розподіл фінансових ресурсів, визначення оптимального розміру, складу і структури активів підприємства, вибір і реалізація інвестиційних проектів;

операційною - управління фінансовими результатами діяльності; прибуткова поточна діяльність завдяки ефективному використанню наявних ресурсів.

Жоден фінансовий аналіз не вважається повним, якщо не охоплює всіх сфер діяльності підприємства і складається лише з цифр. Якісний аналіз має передувати кількісному, оскільки за його допомогою можна встановити найактуальніші для підприємства проблеми щодо показників його виробничої діяльності.

Аналіз фінансового стану підприємства переслідує декілька цілей:

визначення фінансового положення;

виявлення змін у фінансовому стані в просторово-часовому розрізі;

виявлення основних факторів, що викликають зміни у фінансовому стані;

прогноз основних тенденцій фінансового стану.

Досягнення цих цілей досягається за допомогою різних методів і прийомів.

1.2 Класифікація методів і прийомів фінансового аналізу

Методи фінансового аналізу поділяються на формалізовані та неформалізовані. До формалізованих методів належать такі:

Класичні методи аналізу господарської діяльності та фінансового аналізу - ланцюгових підстановок, арифметичних різниць, балансовий, відсоткових чисел, диференціальний, логарифмічний, інтегральний, простих та складних відсотків, дисконтування.

Традиційні методи економічної статистики - середніх та відносних величин, групування, графічний, індексний, елементарні методи обробки показників у динаміці.

Методи математичної статистики вивчення зв'язків - аналізи кореляційний, регресивний, дискримінант ний, дисперсійний, факторний, коваріаційний та ін.

Економетричні методи - матричні, теорії міжгалузевого балансу.

Методи економічної кібернетики і оптимального програмування - системного аналізу, лінійного, нелінійного, динамічного програмування та ін.

Методи дослідження операцій і теорій прийняття рішень - теорії графів, ігор, масового обслуговування, сітьового планування і управління.



Рис. 1.1

За ознакою предмета методи та прийоми фінансового аналізу традиційно поділяють на такі: аналізи вертикальний, горизонтальний та відносних показників (коефіцієнтів).

Вертикальний аналіз полягає у визначені у відсотках структури досліджуваного об'єкта, наприклад структури активі, пасивів, прибутку від звичайної діяльності, операційних витрат тощо.

За допомогою вертикального аналізу порівнюють відносні показники за підприємствами, що істотно різняться за абсолютними показниками обсягів виробництва і залучених фінансових ресурсів. Вертикальний аналіз зменшує вплив на вартісні показники інфляційного фактора.

Горизонтальний аналіз має на меті дослідити зміни показників у часі з розрахунками абсолютних і відносних відхилень (темпів).

Горизонтальний та вертикальний аналізи доповнюють один одного. На практиці складають аналітичні таблиці, де одночасно використовують прийоми вертикального та горизонтального аналізів.

Аналіз відносних показників. Відомо понад 200 відносних аналітичних показників, які можна розраховувати на основі фінансової звітності. Фінансовий аналітик не повинен намагатися розрахувати все, що можливо. Досвід свідчить, що кілька правильно вибраних коефіцієнтів містять потрібну інформацію. Користь кожного конкретного коефіцієнта суворо визначена метою аналізу. Тому до здійснення аналізу необхідно з'ясувати, з погляду якого користувача він виконується, його мету та регламентовані або рекомендовані кількісні значення показників.

1.3 Інформаційна база економічного аналізу

Залежно від змісту і завдань аналізу використовують такі основні інформаційні джерела: фінансову звітність; статистичну звітність; дані внутрішньогосподарського (управлінського) бухгалтерського обліку; дані з первинної облікової документації (вибіркові дані); експертні оцінки.

З 1 січня 2005 р. на підприємствах України незалежно від форм власності (крім банків і бюджетних установ) запроваджені перелічені далі форми фінансової звітності, що відповідають міжнародним стандартам:

Форма 1 "Баланс" - звіт про фінансовий стан, що відображає активи, зобов'язання і капітал підприємства на встановлену дату.

Форма 2 "Звіт про фінансові результати", що містить дані про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний та попередній період.

Форма 3 "Звіт про рух грошових коштів", що відображає надходження та витрачання коштів у звітному періоді за операційним, інвестиційним і фінансовим напрямками діяльності підприємства.

Форма 4 "Звіт про власний капітал", що відбиває зміни у складі власного капіталу протягом звітного періоду.

"Примітки до звітів" - сукупність показників і пояснень, які забезпечують деталізацію та обґрунтованість статей фінансових звітів, розкривають іншу інформацію.

Мета складання фінансової звітності - надати користувачам повну, правдиву та неупереджену інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства для прийняття рішень.

Фінансова звітність забезпечує такі інформаційні потреби користувачів:

щодо придбання, продажу цінних паперів та володіння ними;

участі в капіталі підприємства;

оцінювання якості управління;

оцінювання здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;

забезпеченості зобов'язань підприємства;

визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

регулювання діяльності підприємства;

прийняття інших рішень.

1.4 Основні підходи до фінансового аналізу

Різні автори пропонують різні методики фінансового аналізу. Деталізація процедурної сторони методики фінансового аналізу залежить від поставлених цілей, а також різних факторів інформаційного, тимчасового, методичного і технічного забезпечення. Логіка аналітичної роботи припускає її організацію у виді двухмодульної структури:

експрес-аналіз фінансового стану,

деталізований аналіз фінансового стану.

Експрес-аналіз фінансового стану.

Його метою є наочна і проста оцінка фінансового благополуччя і динаміки розвитку господарюючого суб'єкта. У процесі аналізу В.В. Ковальов пропонує розрахувати різні показники і доповнити їх методами, заснованими на досвіді і кваліфікації фахівця.

Автор вважає, що експрес-аналіз доцільно виконувати в три етапи: підготовчий етап, попередній огляд фінансової звітності, економічне читання й аналіз звітності.

Ціль першого етапу - прийняти рішення про доцільність аналізу фінансової звітності і переконатися в її готовності до читання. Тут проводиться візуальна і найпростіша рахункова перевірка звітності по формальних ознаках і власне кажучи: визначається наявність усіх необхідних форм і додатків, реквізитів і підписів, перевіряється правильність і ясність усіх звітних форм; перевіряються валюта балансу і всі проміжні підсумки.

Ціль другого етапу - ознайомлення з пояснювальною запискою до балансу. Це необхідно для того, щоб оцінити умови роботи в звітному періоді, визначити тенденції основних показників діяльності, а також якісні зміни в майновому і фінансовому положенні господарюючого суб'єкта.

Третій етап - основний в експрес-аналізі; його ціль - узагальнена оцінка результатів господарської діяльності і фінансового стану об'єкта. Такий аналіз проводиться з тим чи іншим ступенем деталізації в інтересах різних користувачів (таблиця 2).

В.В. Ковальов пропонує проводити експрес-аналіз фінансового стану по вище викладеній методиці. Експрес-аналіз може завершуватися висновком про доцільність чи необхідності більш поглибленого і детального аналізу фінансових результатів і фінансового положення.

Таблиця 1.2 Сукупність аналітичних показників для експрес-аналізу.

Напрямок аналізу	Показники
1. Оцінка економічного потенціалу суб'єкта господарювання.
1.1.Оцінка майнового положення	1. Величина основних засобів і їхня частка в загальній сумі активів. 2. Коефіцієнт зносу основних засобів. 3. Загальна сума господарських засобів, що знаходяться в розпорядженні підприємства.
1.2. Оцінка фінансового положення.	1. Величина власних засобів і їхня частка в загальній сумі джерел. 2. Коефіцієнт покриття (загальний). 3. Частка власних оборотних коштів у загальній їхній сумі. 4. Частка довгострокових позикових засобів у загальній сумі джерел. 5. Коефіцієнт покриття запасів.
1.3. Наявність "хворих" статей у звітності.	1. Збитки. 2. Позички і позики, не погашені в термін. 3. Прострочена дебіторська і кредиторська заборгованість. 4. Векселі видані (отримані) прострочені.
2. Оцінка результатів фінансово-господарської діяльності.
2.1. Оцінка прибутковості.	1. Прибуток. 2. рентабельність загальна. 3. рентабельність основної діяльності.
2.2. Оцінка динамічності.	1. Порівняльні темпи росту виручки, прибутку й авансованого капіталу. 2. Оборотність активів 3. Тривалість операційного і фінансового циклу. 4. Коефіцієнт погашення дебіторської заборгованості.
2.3. Оцінка ефективності використання економічного потенціалу.	1. Рентабельність авансованого капіталу. 2. Рентабельність власного капіталу.

Деталізований аналіз фінансового стану.

Його ціль - більш докладна характеристика майнового і фінансового положення господарюючого суб'єкта, результатів його діяльності в звітному періоді, що минає, а також можливостей розвитку суб'єкта на перспективу. Він конкретизує, доповнює і розширює окремі процедури експрес-аналізу. При цьому ступінь деталізації залежить від бажання аналітика.

В.В. Ковальов пропонує наступну програму поглибленого аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства:

Попередній огляд економічного і фінансового положення суб'єкта господарювання.

- Характеристика загальної спрямованості фінансово-господарської діяльності.

- Виявлення "хворих статей звітності.

Оцінка й аналіз економічного потенціалу суб'єкта господарювання.

- Оцінка майнового положення.

- Побудова аналітичного нетто.

- Вертикальний аналіз балансу.

- Горизонтальний аналіз балансу.

- Аналіз якісних зрушень у майновому положенні.

- Оцінка фінансового положення.

- Оцінка ліквідності.

- Оцінка фінансової стійкості.

Оцінка й аналіз результативності фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання.

- Оцінка основної діяльності.

- Аналіз рентабельності.

- Оцінка положення на ринку цінних паперів.

2. Фінансово-економічна характеристика підприємства

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Повне господарче товариство "Руга" розташоване на території с. Шотівка, Іванівського району Херсонської області. Його землі витягнуті від с. Шотівка на схід до меж земель Іванівського району. Територія господарства розташована в північній частині с. Шотівка .

Відстань від господарства до районного центра смт. Іванівка - 3км, до обласного центру м. Херсон -175км, до найближчої залізничної станції м. Сірогози - 18км. Господарство має вдале розташування та вигідні шляхи зв'язку. Дороги мають тверде покриття і знаходяться у хорошому стані.

Всю територію землекористування розділяє дорога Іванівка - Сірогози.

Середньорічна кількість опадів припадає на літні місяці (червень, липень). Основний запас продуктивної вологи в ґрунті створюється за рахунок осінньо-зимових опадів.

Район розташування господарства знаходяться в помірно-посушливій зоні степу Півдня України.

Кліматичні умови цієї зони за даними спостережень метеостанцій м. Херсона та агрокліматичного довідника по Херсонській області характеризується достатньою кількістю опадів, нерівномірністю їх розподілу у різні періоди року, високими температурами в літній період, низькою відносною вологістю повітря.

Клімат даного району континентальний з високими тепловими ресурсами. Сума ефективних температур 32,50. Зима коротка, м'яка з частими сильними відлигами. Середня тривалість періоду 175 днів.

Територія господарства представляє рівнину з поступовим зниженням в західній частині. Ґрунти представлені каштановими чорноземами. Ці землі придатні для вирощування сільськогосподарських культур.

Повне господарське товариство «Руга» було створено у грудні 1992 р. на основі чотирьох фермерських господарств, що раніше працювали спільно. Діяльністю підприємства управляє його засновник - генеральний директор Дебелий Віктор Олексійович.

Організаційна структура підприємства є лінійно-функціональною. Лінійному керівнику в розробці відповідних рішень, програм, планів допомагають його функціональні замісники. Вони проводять свої рішення через вище керівництво ї доводять їх до виконавців нижчого рівня, їх роль на підприємстві дуже значна, оскільки вони здійснюють технічну підготовку діяльності, розробляють варіанти рішень питань, пов'язаних з керівництвом діяльності, звільняють генерального директора від планування, фінансових розрахунків, матеріально-технічного забезпечення і т. ін.

Управління фінансовою діяльністю здійснює фінансовий директор - Проненко Ю.В. Разом з генеральним директором він несе відповідальність за фінансовий стан підприємства. Збутово-маркетингова діяльність належить менеджеру по збуту - Бачуріну Л.А.. Облік діяльності фірми здійснює головний бухгалтер - Стешенко О.П..

Комерційний директор здійснює оперативне планування, реалізацію поставлених завдань, вносить відповідні корективи та здійснює контроль за процесом виконання плану. Взагалі, економічна служба побудована на принципі максимального врахування динаміки навколишнього середовища. Виходячи з цього, комерційний директор здійснює ціноутворення, прогнозування, економічний аналіз та управління персоналом. Свою діяльність, виходячи з стратегії розвитку підприємства, що визначає генеральний директор, він будує на основі інформації, отриманої від фінансового директора, менеджера по збуту та головного бухгалтера.

Повне товариство -- підприємство, створене на засадах угоди між юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном.

Законодавчою базою створення, діяльності та припинення діяльності фермерських господарств є Конституція України, Земельний кодекс України, Закон України "Про фермерське господарство" та інші нормативно-правові акти України. Головна мета створення фермерських господарств в Україні - збільшення обсягів продовольчих фондів держави і підвищення добробуту сімей селян на основі їх участі в підприємницькій діяльності. Згідно з чинним законодавством фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства.

Фермерське господарство здійснює свою діяльність на основі Статуту. В ньому зазначаються: найменування господарства, його місцезнаходження, предмет і мета діяльності, порядок формування майна, органи управління, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення.

Членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, яким виповнилось 14 років, та інші родичі, які об'єднались для роботи в цьому господарстві. Можливе також створення фермерського господарства і однією особою. Особи, які працюють в фермерських господарствах за трудовим договором (контрактом) не можуть бути його членами.

Відповідальність за діяльність фермерських господарств покладається на його голову. На ім'я голови господарства видається державний акт на право власності на землю. Він також має право укладати договори на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, і складати інші документи згідно з чинним законодавством України. Голова представляє інтереси фермерського господарства перед підприємствами, організаціями, установами та окремими громадянами.

В склад майна фермерського господарства входять: будівлі і споруди, матеріальні цінності, цінні папери, вироблена в господарстві продукція, одержані доходи, права на користування землею, водою, будівлями, спорудами, а також інше майно і майнові права. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін.

Згідно чинного законодавства України землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Володіння, користування і розпорядження майном здійснюється членами фермерського господарства за взаємною домовленістю.

ПГТ «Руга» займається вирощуванням, переробкою та реалізацією зернових культур та соняшнику. Продукція користується попитом у Іванівському районі. ПГТ «Руга» має постійних покупців, що забезпечує стабільний збут продукції. Також господарство співпрацює з постачальниками ВАТ "Херсонські комбайни"- постачання запасних частин для комбайнів господарства та ПП "Маяк-Плюс" - постачання запасних частин для сільськогосподарської техніки.

2.2 Розмір підприємства, його спеціалізація і організаційна структура

Для того, щоб охарактеризувати розмір підприємства нам необхідно проаналізувати основні показники - обсяг виробництва (продаж) продукції та допоміжні показники - площа земельних угідь, кількість працівників, вартість основних виробничих фондів, поголів'я худоби та ін.

Таблиця 2.1 Розмір виробництва ПГТ «Руга» за 2006-2008 роки

Показники	Роки	2008р. від 2006р.
	2006	2007	2008	+, -	%
Основні показники
Валова продукція в порівняльних цінах ( тис. грн.) 2005 р.	1649,05	1476,2	1734,2	85,5	105,2
Товарна продукція в цінах звітного року, тис. грн.	1283,4	1479,1	1435,6	152,2	111,9
Додаткові показники
Площа сільськогосподарських угідь - всього, га	2619	2502	2535	-84	96,7
з них рілля, га	2502	2502	2473	-29	98,8
Середньорічна вартість основних виробничих фондів - всього, тис. грн.	806	705	566	-240	70,2
Середньорічна вартість оборотних засобів, тис. грн.	662,15	822	1174,5	512	177
Чисельність працівників,чол.	28	28	27	1	96

Виходячи з даних таблиці 2.1 «Розмір виробництва ПГТ «Руга» за 2006-2008 роки » видно що вартість валової продукції сільського господарства в порівняльних цінах у 2008 році незначно підвищилась та становить 105,2% від 2006 року, а в абсолютному виразі на 85,5 тис. грн..

В звітному році відносно базисному, збільшилась товарна продукція на 152,2 тис. грн. У 2008 році проти 2006 року збільшилася середньорічна вартість оборотних засобів, в абсолютному виразі на 512 тис. грн., а в процентному співвідношенню становить 177 % в звітному році проти 2006.

Збільшення обсягів виробництва та підвищення виробництва продукції в основному зумовлене покращенням погодних умов , так як підприємство в виробництві та технологій виробництва продукції ніяких масштабних змін не проводило.

Спеціалізацію сільськогосподарського виробництва можна визначити на основі товарної продукції. Товарна продукція - це частина валової продукції, виготовленої сільськогосподарськими підприємствами для реалізації. Розраховується в натуральному виразі і грошовій оцінці. Враховує сільськогосподарські товари продані населенню, державі підприємством. Розглянемо склад і структуру товарної сільськогосподарської продукції ПГТ «Руга» за 2006-2008 роки в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Склад і структура товарної сільськогосподарської продукції ПГТ «Руга» за 2006-2008 роки

Види продукції	Вартість товарної продукції	Р, %	n	2n - 1	P(2n - 1)
	Роки	в середньому за 3 роки
	2006	2007	2008
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Зернові	734,9	57,3	833,3	56,5	725,8	100	764,6	65,8	1	1	65,8
Соняшник	548,5	42,7	642,8	43,5	-	-	397,1	34,2	2	3	68,4
Разом	1283,4	100	1476,1	100	725,8	100	1161,7	100			134,2

Аналізуючи дані таблиці 2.2 «Склад і структура товарної сільськогосподарської продукції ПГТ «Руга» за 2006-2008 роки» можна зробити висновки, що продукція зернових культур у 2008 році збільшилась, її питома вага в структурі товарної продукції склала 65,8 %, це відбулося внаслідок того, що збільшилась врожайність зернових культур.

Головною галуззю в господарстві є рослинництво, а головними видами продукції є зернові культури і соняшник.

Для розрахунку рівні спеціалізації застосовують формулу:

2.1

де р- питома вага кожної галузі чи виду продукції в загальному обсязі товарної продукції господарства, %;

і - порядковий номер виду товарної продукції у ранжируваному ряді за їх питомої вагою, починаючи з найвищого.

 2.2

Господарства з низьким рівнем спеціалізації мають коефіцієнт до 0,20, з середнім - 0,20 до 0,40, а з високим - від 0,41 до 0,60. Коефіцієнт вище 0,60 мають господарства з поглибленою спеціалізацією. [14]/ Отже, можемо зробити висновок, що розрахований показник вказує на те, ПГТ «Руга» має поглиблений рівень спеціалізації по вирощуванню зернових культур.

Організаційна структура управління - склад та підпорядкованість органів управління. Базою для побудови організаційної структури управління є організаційна структура виробництва та функцій управління.

В господарстві лінійна структура управління - управління дії проводиться одним керівником, який приймає рішення по всім питанням, несе повну відповідальність за результати діяльності. Зі сторони директора розробляються головні цілі, контроль, організація, координація дії спеціалістів. Аналіз прийнятих рішень проводить головний економіст з заступником, облік ведуть в бухгалтерії

Організаційну структуру господарства ПГТ «Руга» можна розглянути на рис. 2.2.



Рисунок 2.1. Організаційна структура управління ПГТ «Руга».

2.3 Основні економічні показники господарської діяльності підприємства

Головний засіб виробництва в сільському господарстві - земля. Її основна властивість утворювати споживчу вартість. Її функціонування, як засобу і предмету праці - родючість.

Економічна оцінка використання земля враховує не тільки природні властивості, а також враховують рівень інтенсивності господарювання. [4]

Таблиця 2.3 Структура земельних угідь ПГТ «Руга»

Види угідь	2006 р.	2007р.	2008р.	2008 від 2006р.
	Площа, га	Структура, %	Площа, га	Структура, %	Площа, га	Структура, %	+, -	%
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Рілля	2502	95,5	2502	100	2473	97,6	-29	98,8
Сінокоси	81	3,1	-	-	62	2,4	-19	76,5
Пасовища	-	-	-	-	-	-	-	-
Багаторічні насадження	36	1,4	-	-	-	-	-	-
Всього земельних угідь	2619	100	2502	100	2535	100	-84	96,8

Аналізуючи таблицю 2.3 «Структура земельних угідь ПГТ «Руга»» можна зробити висновок, що площа сільськогосподарських угідь в 2008р. в порівнянні з 2006р. зменшилась на 29 га. Проте порівнюючи структуру земельних угідь господарства бачимо, що збільшено площу під ріллю, так у 2008 році вона становить 98,8 % від загальної площі.

Для того, щоб краще розглянути економічну характеристику господарства, треба розглянути забезпеченість господарства основними і оборотними фондами та ефективність їх використання.

Основні виробничі фонди промисловості це засоби праці, що беруть участь у багатьох виробничих циклах, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їхня вартість переноситься на виготовлену продукцію частинами в міру свого зношення.

Основні фонди - це грошове вираження основних засобів (їхня вартісна оцінка).

Таблиця 2.4 Показники забезпеченості основними фондами і ефективність їх використання в ПГТ «Руга»

Показники	Роки	2008 від 2006
	2006	2007	2008	+;-	%
Вартість валової продукції в порівняльних цінах, тис. грн.	1649,05	1476,2	1734,2	85,5	105,2
Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.	806	705	566	-240	70,2
Площа с.-г угідь, га.	2619	2502	2535	-84	96,8
Середньорічна чисельність робітників, чол.	28	28	27	1	96,4
Фондовіддача, грн.	2.04	2,09	3,97	1.93	194.6
Фондомісткість, грн.	0,49	0,48	0,33	-0,16	67.3
Фондоозброєність, тис. грн.	28,7	25,2	20,9	-7,8	72,8
Фондозабезпеченість, тис. грн.	0,3	0,3	0,2	-0,1	66,7
Фондорентабельність, %	1,9	3,4	3,7	1,8	195

Аналізуючи дані таблиці 2.4 «Показники забезпеченості основними фондами і ефективність їх використання в ПГТ «Руга» » ми бачимо, що фондовіддача в 2008 році відносно 2006 року становить 194.6 %, а фондомісткість в 2008 році відносно 2006 року зменшилась на 0,16 грн. , тобто становить 87,3 % в 2008 році від 2006. Це зумовлене тим, що вартість основних фондів зменшується, а численність робітників залишається незмінною.

Показник фондозабезпеченості в господарстві зменшується і в 2008 році порівняно з 2006 роком зменшилася на 66,7 %, або на 0,1 тис. грн. Причина в тому, що кількість площі сільськогосподарських угідь залишається майже незмінною з одночасним зменшенням вартості фондів.

Хоча вирішальне значення в господарстві належить основним виробничим фондам, найважливішу функцію по безперебійному обслуговуванню виробництва виконують оборотні засоби.

Оборотні засоби - це сукупність грошових коштів, які вкладені в оборотні фонди і фонди обігу. Забезпеченість господарства оборотними фондами наведено в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 Показники ефективності використання оборотних засобів в ПГТ «Руга»

Показники	Роки	2008 від 2006
	2006	2007	2008	+;-	%
Виручка від реалізації, тис грн.	1516	2380	2109	593	139
Середньорічна вартість оборотних засобів, тис. грн.	666,2	822	1174,5	508,3	176,3
Коефіцієнт оборотності	2,3	2,9	1,8	-0,5	78,3
Коефіцієнт закріплення	0,4	0,3	0,6	0,2	150
Тривалість одного обороту, днів	157	124	200	43	127,4

Розглянувши таблицю 2.5, можна зробити висновок, що середньорічна вартість оборотних засобів в 2008 році відносно 2006 року зросла на 508,3 тис. грн., або на 176,3% . Поряд з цим зменшується коефіцієнт оборотності і зростає коефіцієнт закріплення, свідчить, що господарство погіршує свою діяльність, бо число оборотів оборотних засобів протягом року склало 1,8, а збільшення коефіцієнту закріплення свідчить про збільшення матеріальних витрат.

Виробництво в сільському господарстві не можливо без трудових ресурсів. Трудові ресурси - це частина населення, яка має сукупність фізичних і духовних здібностей, що дають змогу працювати. В господарстві до трудових ресурсів належать особи, які уклали з ним трудові угоди, зараховані до складу працівників і працюють в їхній галузі виробництва.

Забезпечення господарства робочою силою і рівень її використання в господарстві наведено в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 Забезпечення ПГТ «Руга» робочою силою і рівень її використання на протязі 2006-2008 рр.

Показники	Роки	2008 від 2006
	2006	2007	2008	+;-	%
Середньорічна чисельність робітників, чол.	28	28	27	1	96,4
Витрати праці тис. люд.-год.	34	34	32	-2	94,1
Відпрацьовано люд.-днів 1 робітником за рік	151	151	148	-3	98
Середня тривалість робочого дня, год.	8	8	8	-	-
Вартість валової продукції, тис грн. в порівняльних цінах	1441	1699	2246	804	155,9
Виробіток одного робітника:	51	60	83	32	162,7
- середньорічний, тис. грн.	337	397	560	223	166
- середньодобовий, грн.	42	50	70	28	166,7
Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу	0,60	0,60	0,59	-0,01	98,3

Дані в таблиці 2.6 свідчать про те, що чисельність працівників в господарстві поступово зменшується. В 2008 році порівняно з 2006 роком чисельність робітників зменшилась на 1 чоловіка, а це становить 96,4 % в 2008 р. в порівняльні з 2006 роком. Затрати праці в 2008 році порівняно з 2006 роком зменшились на 94,1 %, або на 2 тис. люд.-год. , це викликане скороченням працівників. Також спостерігається зменшення відпрацьованих людино-днів робітником за рік, так у 2008 році по господарству було відпрацьовано 148 людино-днів,а це, в порівнянні з 2006 роком, менше на 3 людино-днів. Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу в звітному році порівняно з базисним зменшився на 0,01, тобто в 2008році відносно до 2006 року становить 98,3 %.

Забезпечення стабільного або достатнього продовольчого постачання зумовлене необхідністю збільшення виробництва. Одним з таких шляхів є інтенсифікація. [3] Під інтенсифікацією розуміють напрямок розширеного відтворення, при якому зростання розміру виробництва продукції досягається на основі підвищення кваліфікації робочої сили, посилення стимулів праці, вдосконалення організації виробництва, впровадження ефективних засобів виробництва. (Таблиця 2.7.)

Таблиця 2.7 Економічна оцінка ефективності інтенсифікації сільськогосподарського виробництва.

Показники	2006р.	2007р.	2008 р.	2008 від 2006р.
				+, -	%
1	2	3	4	5	6
Отримано валової продукції тис. грн:	1441,1	1698,1	2245,8	804,7	155,8
- на 1 га с/г угідь, грн.	550	679	886	336	161
- на 1000 грн. осн. фондів, грн.	1801	246,1	1093	192	110,6
- на 1000 грн. виробничих витрат, грн.	2803,2	2037	1482,3	-1320,9	52,8
- на 1 середньорічного працівника, грн.	51	61	83	32	162,7
Отримано чистого доходу тис. грн.:	1516	2380,3	2108,6	592,6	139
- на 1 га с/г угідь, грн.	579	951	832	253	143,6
- на 1000 грн. осн. фондів, грн.	190	345	1873	1683	985
- на 1000 грн. виробн. витрат, грн.	2949	2854,4	1392	-1557	42,2
- на 1 середньор. працівника, грн.	54	85	78	24	144,4
Отримано прибутку, тис. грн.	92,5	584,9	254,9	162.4	275
- на 1 га с/г угідь, грн.	35	234	101	66	288
- на 1000 грн. осн. фондів, грн.	12	84	226	214	18,8
- на 1000 грн. виробнич. витрат, грн..	128	701	168	40	131,2
- на 1 середньорічного працівника, грн.	3	20	9	6	300
Рівень рентабельності, %	20	84	19	-1
Норма прибутку, %	18	31	79	61

Аналізуючи дані таблиці 2.7 ми можемо побачити, що валова продукція на 1 га в 2008 році відносно 2006 року збільшилось на на 161%, або 336 грн. Це пов'язане з тим що в 2008 році було найбільше вироблено продукції. Показник на 1000 грн. виробничих витрат валової продукції в 2008 році зменшився 95,51%, або на 50 грн. Це пов'язане з тим, що в 2006 році виробничі витрати були вищими.

Отже, на основі аналізу основних економічних показників можемо зробити висновок, що ПГТ «Руга», являється досить розвинутим господарством, яке досить забезпечене природними та трудовими ресурсами,основними засобами. Головною галуззю в господарстві є рослинництво, а головними видами продукції є зернові культури і соняшник.

2.4 Система оподаткування підприємств

Сплата єдиного (фіксованого) сільськогосподарського податку в даний час являє собою спеціальну систему оподаткування. Починаючи з 1 січня 1999 року, на підставі Указу Президента України від 18 червня 1998 року і Закону України від 17 грудня 1998 року справляння фіксованого сільськогосподарського податку здійснюється на всій території України.

Основними нормативними актами, які регулюють механізм справляння єдиного (фіксованого) податку для сільськогосподарських виробників є Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17 грудня 1998 року, а також постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку» від 23 квітня 1999 року, наказ ДПА України від 27 квітня 1999 p., яким затверджено Порядок розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку і заповнення форми розрахунку. Зазначимо, що ці нормативні акти не передбачають для сільськогосподарських товаровиробників можливості вибору загального чи спеціального режиму оподаткування, що діє згідно з законом до 2009 року.

Єдиний сільськогосподарський податок є загальнодержавним податком і являє собою платіж, поглинаючий сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються до бюджетів і державних цільових фонди, а саме:

податку на прибуток підприємств;

плати (податку) за землю;

податку з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів;

комунального податку;

збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення;

збору на обов'язкове соціальне страхування;

збору на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України;

збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

збору в державний інноваційний фонд;

плати за придбання торгового патенту на здійснення торгової діяльності;

збору за спеціальне використання природних ресурсів (щодо користування водою для цілей сільського господарства).

Інші податки і збори (обов'язкові платежі), закріплені Законом України «Про систему оподаткування», сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками в порядку і розмірах, визначених законодавством. Сьогодні фіксований сільськогосподарський податок сплачується платниками тільки у грошовій формі. Підприємство розраховуються з бюджетом по податку на прибуток, ПДВ, АЗ і т.д., сплачує внески до фонду сприяння зайнятості тощо. Джерелами інформації є ф.№2, планові розрахунки, дані аналітичного обліку тощо. При аналізі необхідно проаналізувати склад і структуру всіх податків, внесків до бюджету (табл. 2.8)

Таблиця 2.8. Податки та внески до бюджету

Податок	2006р.	2007р.	2008р.	Відхилення 2008р. від 2006р
				(+;-)	(%)
Податок на додану вартість	303,2	421,7	476,1	172,9	157,02

Аналізуючи дані таблиці можемо зробити висновок, що в 2008 році збільшено розмір податків та внесків до бюджету та становить 476,1 тис. грн., а це на 172,9 тис. грн. більше, ніж у 2006 році

3. Аналіз фінансового стану підприємства

3.1 Аналіз фінансового стану підприємства та платоспроможності

Фінансовий стан підприємства - комплексне поняття, що є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, які відображають наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів.

Аналіз фінансового стану підприємства проводиться на основі форм фінансової звітності - Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про власний капітал, Звіт про рух грошових коштів, Примітки до річної фінансової звітності.

Метою оцінки фінансового стану підприємства є виявлення слабких та сильних сторін діяльності підприємства, розроблення системи заходів по подальшому вдосконаленню його фінансової діяльності та на базі цієї сукупності матеріалів сформувати фінансові прогнози та плани розвитку суб'єкта господарювання, обґрунтувати оперативні, поточні та перспективні управлінські рішення в області фінансів підприємства.

Фінансові ресурси підприємств - це сукупність власного, позикового та залученого грошового капіталу, який використовується для формування активів підприємства та здійснення виробничо-фінансової діяльності з метою отримання відповідного доходу, прибутку. До складу власного капіталу включають:

статутний капітал - це зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства;

пайовий капітал - це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності;

додатково вкладений капітал в акціонерних товариствах - це сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість (емісійний доход);

інший додатковий капітал - це оцінка необоротних активів, вартість активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу;

резервний капітал - резерви на непередбачені витрати, сформовані відповідно до законодавства або установчих документів за рахунок прибутку підприємства;

нерозподілений прибуток (непокритий збиток) - прибуток, який реінвестований у господарську діяльність підприємства. Непокритий

збиток вираховується при визначенні і підсумку власного капіталу;

неоплачений капітал - заборгованість власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Його сума вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

Таблиця 3.1 Показники забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами за 2006-2008рр.

Показники	2006рік	2007рік	2008 рік	Відхилення 2007 р. від 2005 р.
	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%
Власні	612,3	74.8	768,6	91,4	1859,4	70,4	1247,1	303,7
Залучені	205,9	25,2	72,2	8,6	727,4	27,6	521,5	353,3
Позикові					54,3	2
Всього	818,2	100	840,8	100	2641,1	100	1822,9	322,7

Аналізуючи дані таблиці можемо зробити висновок, що більшу частку фінансових ресурсів господарства складає власний капітал, що в динаміці років зростає. Так в 2008 році він збільшився відносно 2006 року на 1247,1 тис. грн. Також до складу фінансових ресурсів входять і залучені кошти, що також збільшилися в звітному році проти 2006 року та у відсотковому співвідношенні становлять 353,3%, тобто зросли майже в 3,5 рази. Позикові кошти були залучені до фінансових ресурсів господарства лише в 2008 році та становили лише 54,3 тис. грн., тобто 2% від загальних коштів.

Рішень по забезпеченню ефективності виробничої, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства виражається в досягнутих фінансових результатах. Загальним фінансовим результатом є валовий прибуток.

Значення прибутку зумовлене тим, що з одного боку воно залежить в основному від якості роботи підприємства, підвищує економічну зацікавленість його працівників в найбільш ефективному використанні ресурсів, оскільки прибуток основне джерело виробничого і соціального розвитку підприємства, а з іншого боку вона служить найважливішим джерелом формування державного бюджету. Розглянемо фінансові результати господарства за 2006 -2008рр., тис. грн..

Таблиця 3.3 Аналіз фінансових результатів господарства за 2006 -2008рр., тис. грн..

Показники	Роки	Відхилення
	2006р.	2007р.	2008р.	2008р. проти 2006р.
				+,-.	%
Доход(виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	1819,2	2856,4	2530,3	711,1	139,08
Податок на додану вартість	303,2	476,1	421,7	118,5	139,1
Акцизний збір
Інші вирахування з доходу
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	1516,0	2388,3	2108,6	592,6	139,1
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	1354,4	1554,3	1667,1	312,7	123,1
Валовий прибуток	161,6	826	441,5	279,9	273,2
збиток				0,0
Інші операційні доходи	94			-94,0	0,0
Адміністративні витрати	79,4	100,3	107,6	28,2	135,5
Витрати на збут	32,4	29,5	32,6	0,2	100,6
Інші операційні витрати		0,4	17,78	17,8
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток	143,8	695,8	283,5	139,7	197,1
збиток
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток	92,5	584,9	254,9	162,4	275,6
збиток
Чистий прибуток	92,5	584,9	254,9	162,4	275,6
збиток
Рівень рентабельності, %	1516	2380,3	2108,6	592,6	139,08

Аналізуючи дані таблиці можемо зробити висновки,що доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг в 2008 році зросла та становить 2530,3 тис. грн., а це на 711,1 тис. грн. більше ніж у 2006 році. Відповідно в 2008 році господарство сплатило до бюджету більше податків, ніж у 2006 році, у відсотковому співвідношенні - 139,1% ( дані 2008р. до 2006р.) Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в звітному році також зросла на 592,6 тис. грн. в порівнянні з базисним. Також помітне збільшення таких показників, як собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати. Проте не дивлячись на збільшення витрат, які понесло господарство, чистий прибуток в 2008 році зріс та становить 254,9 тис. грн., а це на 162,4 тис. грн. більше, ніж у 2006 році. Також в господарстві спостерігається динамічне зростання рівня рентабельності і в порівнянні даних 2008 року проти 2006 року - 139,08, тобто рівень рентабельності зріс в 1,39 рази.

Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об'єктивно здійснити не через один, нехай найважливіший, показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства.

Ясна річ, що в доброму фінансовому стані зацікавлене передовсім саме підприємство. Однак добрий фінансовий стан будь-якого підприємства формується в процесі його взаємовідносин із постачальниками, покупцями, акціонерами, банками та іншими юридичними і фізичними особами. З іншого боку, безпосередньо від підприємства залежить міра його економічної привабливості для всіх цих юридичних осіб, що завжди мають можливість вибору між багатьма підприємствами, спроможними задовольнити той самий економічний інтерес.

Відтак необхідно систематично, детально і в динаміці аналізувати фінанси підприємства, оскільки від поліпшення фінансового стану підприємства залежить його економічна перспектива.

Таблиця 3.4 Показники фінансового стану підприємства

Показники	Формула розрахунку	Орієнтовне позитивне значення показника	Значення показника	Відхилення 2008 р. від 2006 р.
			2006	2007	2008	+/-	%
1.Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Ф.1 (р.230+р. 240+ р. 220)/ Ф.1 р. 620	0,25 - 05	0,03	0,1	0,07	0,04	233,3
2.Коефіцієнт загальної ліквідності	Ф.1 р.260/ Ф.1 р. 620	1,0 - 2,0	3,9	0,99	2,08	-1,82	53,3
3.Коефіцієнт фінансової стійкості (платоспроможності, автономії)	Ф.1 р.380/ Ф.1 р.640	0,25 - 0,5	0,7	0,91	0,7	0	100
4.коефіцієнт структури капіталу (фінансування)	Ф.1 (р.480+р.620)/ Ф.1 р.380	0,5 - 0,1	0,34	0,09	0,42	0,08	123,5

В таблиці 3.4 представлено аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства. Так, на початок року коефіцієнт абсолютної ліквідності в 2008 році дорівнював 0,1, а в 2008 - 0,07. Отриманий результат свідчить про погіршення фінансового стану підприємства, тому що його результат знаходиться в неоптимальних межах. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних зобов'язань може бути погашена негайно.

Загальний коефіцієнт ліквідності 2007 році становив - 0,99, а в 2008році - 2,08. Як видно показники в 2008 році зросли, що свідчить про покращення фінансового стану підприємства. Даний коефіцієнт дозволяє встановити, у скільки разів поточні активи покривають короткострокові зобов'язання.

Коефіцієнт фінансової стійкості розраховується як відношення власного капіталу господарства до підсумку балансу i показує питому вагу власного капіталу у загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність. Він характеризує незалежність господарства від зовнішніх джерел фінансування. Тому, чим вище значення коефіцієнту, тим краще фінансовий стан. Коефіцієнт фінансової стійкості (платоспроможності) в 2008 році - 0,7 (проти нормативу 0,25-0,5) досить високий.

Коефіцієнт структури капіталу розраховується як співвідношення залучених та власних засобів i характеризує залежність підприємства від залучених засобів. Нормативне обмеження для цього коефіцієнту 0,5-1,0. Коефіцієнт структури капіталу в 2006 році становив 0,34 та в 2008 році - 0,42, а це нижче його теоретичного значення та свідчить про залежність господарства від зовнішніх джерел фінансування.

Ліквідність підприємства - це його спроможність швидко реалізувати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань, тобто це співвідношення величини його високоліквідних активів (кошти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.

Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності.

Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження.

Щоб визначити, чи достатньо в підприємства грошей для погашення його зобов'язань, необхідно передовсім проаналізувати процес надходження коштів від господарської діяльності та формування залишку коштів після погашення зобов'язань перед бюджетом, страховими та іншими соціальними фондами, а також виплати дивідендів.

Аналіз ліквідності потребує ретельного аналізу структури кредиторської заборгованості підприємства. Він здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов'язань із наявності ліквідних коштів.

Для аналізу ліквідності також доцільно розраховувати в динаміці коефіцієнти абсолютної ліквідності, покриття, поточної ліквідності, критичної оцінки, поточної заборгованості, період інкасації дебіторської заборгованості, тривалість кредиторської заборгованості, обертання матеріальних запасів, обертання постійних та усіх активів.