Аналіз фінансового стану повного господарського товариства "Руга"

Аналіз ліквідності доцільно доповнити аналізом платоспроможності, яка характеризує спроможність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжні зобов'язання, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру. (2, с.275-279).

Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об'єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства та визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та позиченими коштами можна назвати такі типи фінансової стійкості підприємства:

1) абсолютна фінансова стійкість;

2) нормально стійкий фінансовий стан;

3) нестійкий фінансовий стан;

4) кризовий фінансовий стан.

Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних джерел спроможне забезпечити запаси тв. витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розраховуватись за своїми зобов'язаннями.

Оцінку фінансової стійкості підприємства доцільно здійснювати поетапно, на основі комплексу показників. (2, с.279-282).

Розглянемо методичну послідовність аналізу ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства на умовному прикладі.

Будь-якого користувача фінансової звітності насамперед цікавить питання про ліквідність та платоспроможність підприємства. Для цього за даними балансу підприємства (форма №1) визначають комплекс оціночних показників. В першу чергу з цією метою використовуються три наступні коефіцієнти:

1. Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності) - Кп., що показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство спроможне погасити, якщо воно реалізує усі свої оборотні активи, в тому числі і матеріальні запаси. Цей коефіцієнт показує також, скільки гривень оборотних коштів приходиться на кожну гривню поточних зобов'язань.

2. Коефіцієнт швидкої (критичної) ліквідності - Кшл., що показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів - грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та кредиторської заборгованості. Цей показник показує платіжні можливості підприємства щодо погашення поточних зобов'язань за умови своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами.

3. Коефіцієнт абсолютної (грошової) ліквідності, що показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство може погасити своїми коштами негайно.

Платоспроможність підприємства визначається його можливістю і спроможністю своєчасно і цілком виконувати платіжні зобов'язання, що випливають із торгових, кредитних і інших операцій грошового характеру. Платоспроможність впливає на форми та умови комерційних справ, у тому числі на можливість одержання кредиту.

Для оцінки платоспроможності підприємства проводиться аналіз ліквідності балансу та розраховуються фінансові коефіцієнта ліквідності. Для цього проводиться порівняння активів згрупованих по степені їх ліквідності з зобов'язаннями по пасиву.

Ліквідність підприємства визначається наявністю в нього ліквідних засобів, до яких ставляться готівка, кошти на рахунках у банках і легкореалізовані елементи оборотних ресурсів. Ліквідність відображає спроможність підприємства в будь-який момент чинити необхідні витрати.

Для визначення платоспроможності підприємства використовуються наступні коефіцієнти:

Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує як швидко короткострокові зобов`язання можуть бути погашені високоліквідними активами

Коефіцієнт швидкої ліквідності характеризує можливість погашення короткострокових зобов'язань за рахунок високоліквідних та швидко реалізовані активів

Коефіцієнт загальної ліквідності характеризує наскільки обсяг короткострокових зобов`язань і розрахунків можна погасити за рахунок усіх ліквідних активів

Для оцінки фінансової стійкості розраховуються коефіцієнт автономії, коефіцієнт фінансового ризику, коефіцієнт фінансової стабільності, коефіцієнт забезпечення підприємства.

Коефіцієнт автономії визначається як відношення власних джерел фінансових ресурсів до всіх джерел. Цей коефіцієнт характеризує незалежність фінансового стану підприємства від зовнішніх джерел. Критичне значення Кавт = 0,5.

Для визначення фінансової стійкості вираховують коефіцієнт фінансової стабільності.

Коефіцієнт фінансової стійкості визначається як відношення власних джерел фінансових ресурсів до суми позикових коштів. Цей коефіцієнт повинен бути більше одиниці. Якщо Кфс. менше 1, то потрібно з'ясувати причини зменшення фінансової стабільності (падіння виручки, зменшення прибутку, необґрунтоване збільшення матеріальних запасів тощо).

Для вирішення питання щодо забезпечення підприємства власними коштами розраховується коефіцієнт забезпечення власними коштами і визначається як відношення власних оборотних коштів до запасів підприємства.

У таблиці 3.5 наведені розраховані за даними балансу підприємства значення перелічених коефіцієнтів у порівнянні з їх нормативними значеннями.

Таблиця 3.5 Аналіз фінансового стану підприємства

Показники	Формула розрахунку	Орієнтовне позитивне значення показника	Значення показника	Відхилення 2007 від 2005
			2006	2007	2008	+/-	%
Аналіз майнового стану підприємства
Коефіцієнт зносу основних засобів	ф. 1 ряд. 032/ф. ряд. 031	Зменшення	-	0,14	0,07	-0,07	-
Коефіцієнт оновлення основних засобів	ф. 5 ряд. 260 (гр.5)/ф. 1 ряд. 0,31 (гр.4)	Збільшення	1	-	0,99	-0,01	99
Коефіцієнт вибуття основних засобів	ф. 5 ряд. 260 (гр.8)/ф. 1 ряд. 031 (гр.3)	Менше, ніж к-т оновлення ОЗ	-	-	-	-	-
Аналіз ліквідності підприємства
Коефіцієнт швидкої ліквідності	ф. 1 (ряд. 260 - ряд. 100 - ряд. 110 - ряд. 120 - ряд. 130 - ряд. 140)/ф. 1 ряд. 620	0,6 - 0,8	1,1	2,68	0,07	1,03	6,4
Чистий оборотний капітал (тис. грн.)	ф. 1 (ряд. 260 - ряд. 620)	>0, збільшення	604,3	-6,9	787,7	183,7	130,3
Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства
Коефіцієнт платоспроможності (автономії)	ф. 1 ряд. 380/ф. 1 ряд. 640	>0,5	0,7	0,91	0,7	0	100
Коефіцієнт фінансування	ф. 1 (ряд. 430 + ряд. 480 + ряд. 620 + ряд. 630)/ф. 1 ряд 380	<1, зменшення	0,34	0,09	0,42	0,05	123,5
Аналіз ділової активності підприємства
Коефіцієнт оборотності активів	ф. 2 ряд. 035/ф. 1 (ряд. 280 (гр. 3) + ряд. 280 (гр. 4))/2	Збільшення	2,28	2,87	1,21	-1, 07	53
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	ф. 2 ряд. 035/ф. 1 ((ряд. 520 : ряд. 600)гр. 3 + (ряд. 520 : ряд. 600) гр. 4))/2	Збільшення	-	-	-
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	ф. 2 ряд. 035/ф. 1 ((ряд. 150 : ряд. 210) гр. 3 + (ряд. 150 : ряд. 210) гр. 4))/2	збільшення	-	-	-	-	-
Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)	Ф. 2 ряд. 035/ф. 1 (ряд. 031 (гр. 3) + ряд. 031 (гр. 4))/2	збільшення	282	203,5	3,9	-278,1	1,38
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	Ф. 2 ряд. 035/ ф. 1 (ряд. 380 (гр. 3) + ряд. 380 (гр. 4))/2	збільшення	1,8	3,5	1,6	-0,2	88,9
Аналіз рентабельності підприємства
Коефіцієнт рентабельності активів	Ф. 2 ряд. 220 або ряд. 225/ ф. 1 (ряд. 280 (гр.3) + ряд. 280 (гр.4))/2	>0, збільшення	0,14	0,7	0,14	0	100
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	Ф. 2 ряд. 220 або ряд. 225/ф. 1 (ряд. 380 (гр.3) + ряд. 380 (гр. 4))/2	>0, збільшення	0	0,85	0,19	-	-
Коефіцієнт рентабельності діяльності	Ф. 2 ряд. 220 або ряд. 225/ ф. 2 ряд. 0,35	>0, збільшення	0,6	0,24	0,12	-0,48	20,1
Коефіцієнт рентабельності продукції	Ф. 2 ряд. 100 (або ряд. 105) + ряд. 090 - ряд. 060/ф. 2 (ряд. 040 + ряд. 070 + ряд. 080)	>0, збільшення	0,03	0,41	0,17	0,14	567

Аналізуючи майновий стан бачимо, що господарство в 2008 році недостатньо оновило склад основних засобів. Щодо ліквідності підприємства можна сказати що коефіцієнт швидкої ліквідності в 2008 році становить менше допустимого - 0,07, проте можна відзначити зростання в 2008 році проти 2006року чистого оборотного капіталу на 183,7 тис. грн.

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність.

Частина власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів повинна бути не меншою 50%, тобто коефіцієнт незалежності >= 0,5.

Коефіцієнт платоспроможності господарства в 2008 році становить 0,7, а це означає, що господарство на 70% може виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних активів, його незалежність від позикових джерел.

Коефіцієнт фінансування повинен бути меншим 1,0, проте в ПГТ «Руга» цей показник не відповідає нормі та становить 0,42, а це значить що у господарства недостатня кількість власних засобів і воно залежне від залучених засобів.

Ліквідність балансу - це рівень покриття зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строкам погашення зобов'язань.

Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки за кожною групою активу і пасиву балансу.

Баланс буде абсолютно ліквідним, якщо задовольнятиме такі умови:

- Найбільш ліквідні активи перевищують негайні пасиви або дорівнюють їм.

- Активи, що швидко реалізуються, дорівнюють короткостроковим пасивам або більші за них.

- Активи, що реалізуються повільно, дорівнюють довгостроковим пасивам або більші за них.

- Активи, що важко реалізуються, менші за постійні пасиви.

Якщо на підприємстві виконуються перші три умови, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання підприємства, то обов'язково виконується й остання умова, оскільки це свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів, що забезпечує його фінансову стійкість. Невиконання однієї з перших трьох умов указує на те, що фактична ліквідність балансу відрізняється від абсолютної.

Проте абсолютно ліквідним баланс вважати не можна, оскільки в підприємства на кінець звітного періоду виникли проблеми з погашенням короткострокових кредитів, кредиторською заборгованістю за товари, роботи, послуги.

Якщо на підприємстві рівень ліквідності настільки великий, що після погашення найбільш термінових зобов'язань залишаються зайві кошти, то можна прискорити строки розрахунків з банком, постачальниками та іншими кредиторами.

Перспективну ліквідність можна визначити, порівнюючи активи, що реалізуються повільно, із довгостроковими пасивами, тобто з майбутніми надходженнями та платежами.

Баланси ліквідності за кілька періодів дають уявлення про тенденції зміни фінансового стану підприємства.

Для складання фінансового плану одним із джерел інформації є баланс ліквідності, за допомогою якого можна здійснювати прогнозні розрахунки на випадок ліквідації підприємства.

Отже для визначення ліквідності балансу порівняємо підсумки за кожною групою активу і пасиву балансу

Таблиця 3.6 Аналіз ліквідності балансу

Показники	2006 рік	2007 рік	2008 рік	Відхилення 2008 року від 2006 року
				(+;-)	(%)
Групування активів балансу
А1	7,9	7,7	48,7	40,8	616,6
А2	219,7	186,1	-	-219,7	-
А3	582,6	640,1	1466,4	883,8	251,7
А4	8	6,9	1126	1118	14075
Групування пасивів балансу
П1	205,9	68,6	727,4	5215	353,3
П2	-	-	-	-	-
П3	-	-	54,3	54,3	-
П4	612,3	768,6	1859,4	1247,1	303,7

Аналізуючи дані таблиці можемо зробити висновки, що найбільш ліквідні активи А1 не перевищують негайні пасиви П1 і не дорівнюють їм. Також бачимо ,що активи, що швидко реалізуються А2, не дорівнюють короткостроковим пасивам П2 і не більші за них. Отже, ліквідність відрізняється від абсолютної. При цьому брак коштів за однією групою активів компенсується їх надлишком в іншій групі лише за вартістю, оскільки в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні.

Тотожність активу і пасиву балансу визначає наперед результат порівняння за четвертою групою, якій властиве "балансування". Результати порівняння перших двох груп свідчать про поточну ліквідність, третьої групи -- про перспективну ліквідність, оскільки тут розглядаються майбутні надходження та витрачання.

3.2 Шляхи покращення фінансового стану ПГТ «Руга»

Проаналізувавши показники діяльності ПГТ «Руга» можна запропонувати пропозиції щодо покращення його фінансового стану:

Зниження собівартості продукції дозволить підприємству бути конкурентоспроможним на ринку збуту, що можливе за рахунок впровадження нової техніки, технологій, більш раціонального використання матеріальних і трудових ресурсів, зменшення питомої ваги постійних витрат в собівартості продукції.

Збільшення грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства збільшить коефіцієнт абсолютної ліквідності і дозволить підприємству оформляти довго і короткострокові позики в банку для фінансування поточної діяльності. Збільшення грошових коштів можна забезпечити за рахунок реалізації зайвих виробничих і невиробничих фондів, здачі їх в оренду, виробництво і розробка нових видів продукції, продаж деяких застарілих основних фондів.

Ще одним напрямом з покращення фінансового стану є його прогнозування, оскільки, щоб грамотно керувати виробництвом, активно впливати на формування показників господарської і фінансової діяльності, необхідно постійно використовувати дані про його стан, а також зміни, які в ньому проходять.

Виробництво і розробка нових видів продукції, яка зацікавить споживачів дозволить стабілізувати і покращити фінансовий стан підприємства.

Для зростання прибутку ПГТ «Руга» повинне:

- нарощувати обсяги виробництва, тобто збільшувати реалізацію своєї продукції;

- впроваджувати заходи щодо підвищення продуктивності праці своїх працівників, мотивувати їх;

- розширювати асортимент продукції і підвищувати її якість;

- зменшувати витрати на виробництво продукції, що відповідно знизить собівартість продукції;

- з максимальною віддачею використовувати потенціал, що є у його розпорядженні, включаючи і фінансові ресурси;

- раціонально будувати договірні відносини з постачальниками та покупцями;

- зі знанням справи вести цінову політику;

- вміти найдоцільніше розміщувати одержаний раніше прибуток задля досягнення оптимального ефекту.

Шляхами зростання рентабельності є:

- величина прибутку. Чим більший прибуток, тим вищий рівень рентабельності;

- величина вартості основних фондів і нормованих оборотних коштів. Чим більша сума авансових коштів на виробництво продукції, тим нижчий рівень рентабельності;

- величина собівартості продукції впливає обернено пропорційно на рівень рентабельності: менша собівартість дає вищу рентабельність конкретного виду продукції.

Висновок

Суть фінансового аналізу - оцінка фінансового стану і виявлення можливості підвищення ефективності функціонування господарюючого суб'єкта за допомогою раціональної фінансової політики. Фінансовий стан господарюючого суб'єкта - це характеристика його фінансової конкурентоздатності (тобто платоспроможності, кредитоспроможності), використання фінансових ресурсів і капіталу, виконання зобов'язань перед державою й іншими господарюючими суб'єктами.

Повне господарче товариство "Руга" розташоване на території с. Шотівка, Іванівського району Херсонської області. Повне товариство -- підприємство, створене на засадах угоди між юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном.

ПГТ «Руга» займається вирощуванням, переробкою та реалізацією зернових культур та соняшнику. Продукція користується попитом у Іванівському районі. ПГТ «Руга» має постійних покупців, що забезпечує стабільний збут продукції. Також господарство співпрацює з постачальниками ВАТ "Херсонські комбайни"- постачання запасних частин для комбайнів господарства та ПП "Маяк-Плюс" - постачання запасних частин для сільськогосподарської техніки.

Виробничо-господарська діяльність та фінансовий стан підприємства багато в чому залежать від забезпеченості основними виробничими фондами та їх використання. В першому розділі наведені основні економічні показники діяльності ПГТ «Руга». Для того, щоб охарактеризувати розмір підприємства нам необхідно проаналізувати основні показники - обсяг виробництва (продаж) продукції та допоміжні показники - площа земельних угідь, кількість працівників, вартість основних виробничих фондів, поголів'я худоби та ін. Виходячи з даних таблиці «Розмір виробництва ПГТ «Руга» за 2006-2008 роки » видно що: валова продукція сільського господарства в порівняльних цінах у 2008 році підвищилась та становить 155,8% від 2006 року, а в абсолютному виразі на 1104,7 тис. грн.. В звітному році відносно базисному, збільшилась товарна продукція на 152,2 тис. грн.

Збільшення обсягів виробництва та підвищення виробництва продукції в основному зумовлене покращенням погодних умов , так як підприємство в виробництві та технологій виробництва продукції ніяких масштабних змін не проводило.

Спеціалізацію сільськогосподарського виробництва можна визначити на основі товарної продукції. Товарна продукція - це частина валової продукції, виготовленої сільськогосподарськими підприємствами для реалізації. Розраховується в натуральному виразі і грошовій оцінці. Враховує сільськогосподарські товари продані населенню, державі підприємством. Аналізуючи дані таблиці «Склад і структура товарної сільськогосподарської продукції ПГТ «Руга» за 2006-2008 роки» можна зробити висновки, що продукція зернових культур у 2008 році збільшилась, її питома вага в структурі товарної продукції склала 65,8 %, це відбулося внаслідок того, що збільшилась врожайність зернових культур.

Головною галуззю в господарстві є рослинництво, а головними видами продукції є зернові культури і соняшник. Отже, розрахувавши коефіцієнт спеціалізації - 07, зробимо висновок, що розрахований показник вказує на те, ПГТ «Руга» має поглиблений рівень спеціалізації на вирощуванні зернових культур.

Для нормального функціонування господарства, необхідна наявність визначеного устаткування, транспорту, будівель і т.п.. Основні виробничі фонди, що складаються з споруджень, машин, устаткування й інших засобів праці, що беруть участь у процесі виробництва, є самою головною основою діяльності господарства. Без їхньої наявності навряд чи змогло б ПГТ «Руга» розпочати свою діяльність.

Для того, щоб краще розглянути економічну характеристику господарства, треба розглянути забезпеченість господарства основними і оборотними фондами та ефективність їх використання. Аналізуючи дані таблиці «Показники забезпеченості основними фондами і ефективність їх використання в ПГТ «Руга» » ми бачимо, що фондовіддача в 2008 році відносно 2006 року становить 194.6 %, а фондомісткість в 2008 році відносно 2006 року зменшилась на 0,16 грн. , тобто становить 87,3 % в 2008 році від 2006. Це зумовлене тим, що вартість основних фондів зменшується, а численність робітників залишається незмінною.

Показник фондозабезпеченості в господарстві зменшується і в 2008 році порівняно з 2006 роком зменшилася на 66,7 %, або на 0,1 тис. грн. Причина в тому, що кількість площі сільськогосподарських угідь залишається майже незмінною з одночасним зменшенням вартості фондів.

Хоча вирішальне значення в господарстві належить основним виробничим фондам, найважливішу функцію по безперебійному обслуговуванню виробництва виконують оборотні засоби.

Середньорічна вартість оборотних засобів в 2008 році відносно 2006 року зросла на 508,3 тис. грн., або на 176,3% . Поряд з цим зменшується коефіцієнт оборотності і зростає коефіцієнт закріплення, свідчить, що господарство погіршує свою діяльність, бо число оборотів оборотних засобів протягом року склало 1,8, а збільшення коефіцієнту закріплення свідчить про збільшення матеріальних витрат.

Виробництво в сільському господарстві не можливо без трудових ресурсів. Дані наведені в курсовій роботі свідчать про те, що чисельність працівників в господарстві поступово зменшується. В 2008 році порівняно з 2006 роком чисельність робітників зменшилась на 1 чоловіка, а це становить 96,4 % в 2008 р. в порівняльні з 2006 роком. Затрати праці в 2008 році порівняно з 2006 роком зменшились на 94,1 %, або на 2 тис. люд.-год. , це викликане скороченням працівників. Також спостерігається зменшення відпрацьованих людино-днів робітником за рік, так у 2008 році по господарству було відпрацьовано 148 людино-днів,а це, в порівнянні з 2006 роком, менше на 3 людино-днів. Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу в звітному році порівняно з базисним зменшився на 0,01, тобто в 2008році відносно до 2006 року становить 98,3 %.

Для комплексного аналізу фінансового стану підприємства необхідно оцінити тенденції найбільш загальних показників, які з різних сторін характеризують фінансовий стан підприємства.

Показниками та факторами доброго фінансового стану підприємства можуть бути: стійка платоспроможність, ефективне використання капіталу, своєчасна організація розрахунків, наявність стабільних фінансових ресурсів.

Аналізуючи показники забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами за 2006-2008рр. можемо зробити висновок, що більшу частку фінансових ресурсів господарства складає власний капітал, що в динаміці років зростає. Так в 2008 році він збільшився відносно 2006 року на 1247,1 тис. грн. Також до складу фінансових ресурсів входять і залучені кошти, що також збільшилися в звітному році проти 2006 року та у відсотковому співвідношенні становлять 353,3%, тобто зросли майже в 3,5 рази. Позикові кошти були залучені до фінансових ресурсів господарства лише в 2008 році та становили лише 54,3 тис. грн., тобто 2% від загальних коштів.

Аналізуючи ліквідність балансу можемо зробити висновки, що найбільш ліквідні активи А1 не перевищують негайні пасиви П1 і не дорівнюють їм. Також бачимо, що активи, що швидко реалізуються А2, не дорівнюють короткостроковим пасивам П2 і не більші за них. Отже, ліквідність відрізняється від абсолютної. При цьому брак коштів за однією групою активів компенсується їх надлишком в іншій групі лише за вартістю, оскільки в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні.

Тотожність активу і пасиву балансу визначає наперед результат порівняння за четвертою групою, якій властиве "балансування". Результати порівняння перших двох груп свідчать про поточну ліквідність, третьої групи -- про перспективну ліквідність, оскільки тут розглядаються майбутні надходження та витрачання.

В курсовій роботі представлено аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства. Так, на початок року коефіцієнт абсолютної ліквідності в 2008 році дорівнював 0,1, а в 2008 - 0,07. Отриманий результат свідчить про погіршення фінансового стану підприємства, тому що його результат знаходиться в неоптимальних межах. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних зобов'язань може бути погашена негайно.

Загальний коефіцієнт ліквідності 2007 році становив - 0,99, а в 2008році - 2,08. Як видно показники в 2008 році зросли, що свідчить про покращення фінансового стану підприємства. Даний коефіцієнт дозволяє встановити, у скільки разів поточні активи покривають короткострокові зобов'язання.

Коефіцієнт фінансової стійкості розраховується як відношення власного капіталу господарства до підсумку балансу i показує питому вагу власного капіталу у загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність. Він характеризує незалежність господарства від зовнішніх джерел фінансування. Тому, чим вище значення коефіцієнту, тим краще фінансовий стан. Коефіцієнт фінансової стійкості (платоспроможності) в 2008 році - 0,7 (проти нормативу 0,25-0,5) досить високий. Коефіцієнт структури капіталу розраховується як співвідношення залучених та власних засобів i характеризує залежність підприємства від залучених засобів. Нормативне обмеження для цього коефіцієнту 0,5-1,0. Коефіцієнт структури капіталу в 2006 році становив 0,34 та в 2008 році - 0,42, а це нижче його теоретичного значення та свідчить про залежність господарства від зовнішніх джерел фінансування. Одним напрямом з покращення фінансового стану є його прогнозування, оскільки, щоб грамотно керувати виробництвом, активно впливати на формування показників господарської і фінансової діяльності, необхідно постійно використовувати дані про його стан, а також зміни, які в ньому проходять.

Список використаної літератури

1. Афанасьєв М.В., Гончаров А.Б. Економіка підприємства. -- Х.: ВД "ІНЖЕК", 2003. -- 409с.

2. Баканов М.И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа. -- М.: Инфра, 2000. -- 416 с.

3. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. - М.: Финансы и статистика, 1999.

4. Бандурка О.М., Коробов Н.П. та ін. Фінансова діяльність підприємств: Підручник - К.: Либідь, 1998.

5. Бирман Г., Шмидт С. Экономический анализ инвестиционных проектов: Пер. с англ. -- М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997.

6. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. - К.: Ника-Центр, Эльга, 2000.

7. Бланк И.А. Управление активами. - К.: Ника-Центр, Эльга, 2002. - 720 c.

8. Бойчик І.М. Економіка підприємства. -- К.: Атіка, 2004. -- 480с.

9. Болюх М.А., Бурчевський В.З., Горбаток М.І., Заросило С.А., Івахненко В.М./ Ред.: М.Г. Чумаченко. Економічний аналіз. -- К.: КНЕУ, 2003. -- 555с.

10. Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. -- К.: А.С.К., 2005. -- 400с.

11. Бондаренко О.А. Організаційно-економічний механізм відтворення основних засобів. -- Суми : Довкілля, 2002. -- 174с.

12. Бородина О.И. Финансы предприятий. - М.: ЮНИТИ, 1999.

13. Верхоглядова Н.І. Фінансовий аналіз суб'єктів господарської діяльності промислових підприємств. -- Д.: Наука і освіта, 2004. -- 203с.

14. Верхоглядова Н.І. Фінансовий аналіз суб'єктів господарської діяльності промислових підприємств. -- Д.: Наука і освіта, 2004. -- 203с.

15. Герасимчук М., Бурлака В., Галиця І., Задорожна О., Захарін С., Пан Л. Відтворення основних і оборотних фондів / НАН України; Інститут економіки. -- К. : Ін-т економіки НАН України, 2001. -- 206с.

16. Горицкая Н.Г. Основные фонды и инвестиции. -- К. : Техніка, 2000. -- 80с.

17. Грекова З.Н., Кочуров Л.Н. Финансовая стратегия предприятия. // Бухгалтерский учет. - 1995. - №7.

18. Гуляєва Н.М. Управління формуванням та використанням основних фондів торговельного підприємства / Київський національний торговельно-економічний ун-т. -- К., 2000. -- 76с.

19. Дорогунцов С., Чижова В. Методологічні проблеми відтворення основного капіталу в трансформаційний період // Економіка України. -2006.- №10.-С.28-32.

20. Економіка підприємства: Підручник / С.Ф. Покропивний (ред.). -- 2.вид., перероб. та доп. -- К.: КНЕУ, 2000. -- 526с.

21. Ефимова О.В. Финансовый анализ. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Изд-во «Бухгалтерский учет», 1998.

22. Загородній А.Г., Селюченко Н.Є. Планування та організація оновлення основних засобів на засадах лізингу. -- Л.: ЛБІ НБУ, 2002. -- 144с.

23. Загородній А.Г., Вознюк Л.Г., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. - 688 с..

24. Івахненко В.М.. Курс економічного аналізу. -- К. : Знання-Прес, 2002. -- 191с.

25. Кантор Е.Л., Гинзбург А.И., Кантор В. Е. Основные фонды промышленных предприятий: Учеб. пособие. -- СПб.: Питер, 2002. -- 229с.

26. Кислиця О.Я., Мягких І.М. Економічний аналіз.-- К.: В-во Європ. ун-ту, 2003. -- 170 с.

27. Ковалев А.П. Оценка стоимости активной части основных фондов: Учеб.-метод. пособие. -- М.: Финстатинформ, 2005 -- 175с.

28. Ковалева А.М. Финансы в управлении предприятием. - М.: Финансы и статистика, 2000.

29. Кожанова Є.П., Отенко І.П. Економічний аналіз -- Х. : ВД "ІНЖЕК", 2003. -- 209с.

30. Коритний В.О. До методики аналізу і обліку основних засобів // Наук. вісн. Нац. аграр. ун-ту. -- 2006. -- Вип. 44. -- С. 80-81.

31. Коробов М.Я. Фінанси промислового підприємства. - К.: Либідь, 1999.

32. Кулішов В.В. Економіка підприємства: теорія і практика: Навч. посібник. -- К.: Ніка-Центр, 2002. -- 211с.

33. Лагутін В.Д. Кредитування. / Теорія і практика: навчальний посібник. - К.: Знання, 2000р.

34. Лазаришина І.Д. Методологія та організація економічного аналізу. -- Рівне: УДУВГП, 2004. -- 112с.

35. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання. -- К.: КНЕУ, 2001. -- 388с.

36. Марченко О.І. Економічний аналіз. -- Вінниця: ВДТУ, 2002. -- Ч. 2 -- 221 с.

37. Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій. Затверджена Агентством з питань запобігання банкрутству підприємств //Галицькі контракти - 1997. - № 40

38. Митрофанов Г.В., Кравченко Г.О., Барабаш Н.С., Большакова О.Ю., Кириченко І.Г. Фінансовий аналіз. -- К., 2002. -- 301с.

39. Мних Є.В., Буряк П.Ю. Економічний аналіз на промисловому підприємстві. -- Львів: Світ, 2001. -- 208 с.

40. Мороз А.М. Банківські операції. - К, КНЕУ, 2000р.

41. Овчинникова М.О. Роль ціноутворення в формуванні ринкових відносин // Актуальні проблеми економіки. - 2005. - №6.-С.117.-123.

42. Павлова Л.Н. Финансы предприятия. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998.

43. Петровська І.О., Клиновий Д.В. Фінанси (з елементами статистики фінансів): Навч. посібник-- К.: ЦУЛ, 2002.

44. Савицкая Г.В. Методика комплексного анализа хозяйственной деятельности. -- М. : Издательский Дом "Инфра-М", 2004. -- 302с.

45. Савицька Г.В.. Економічний аналіз діяльності підприємства. -- К.: Знання, 2005. -- 654 с.

46. Спасів Н.Я. Теоретичні аспекти сутності основного капіталу підприємницьких структур // Фінанси України. - 2006. - №8. - С.127-135.

47. Стан основних фондів і тенденцій відтворювальних процесів в економіці України / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України / Б.М. Данилишин (ред.). -- К., 2001. -- 252с.

48. Статут підприємства ПГТ «Руга», 2001р