Аналіз оборотних коштів підприємства

Оборотні кошти підприємства, їх значення й задачі. Економічна характеристика та аналіз фінансового стану підприємства. Аналіз оборотних коштів за загальним обсягом, структурою та джерелом формування. Шляхи підвищення ефективності їх використання.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 29.05.2010
Размер файла 1,8 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка

Факультет економічний

Кафедра економіки підприємства

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Економічний аналіз”

на тему:

“Аналіз оборотних коштів підприємства”

(на прикладі ЗАТ завод “Авангард” )

Виконав: студент групи

Перевірив: Биба В.В.

Полтава 2008

Зміст

Вступ

1. Оборотні кошти підприємства. Значення, задачі і джерела для їх аналізу

2. Економічна характеристика об'єкта дослідження стану аналітичної роботи. Аналіз фінансового стану підприємства

3. Аналіз оборотних коштів за загальним обсягом і структурою

4. Аналіз оборотних коштів за джерелом формування

5. Аналіз факторів впливу на оборотності оборотних коштів

6. Шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів

Висновки і пропозиції

Список літератури

Додатки

Вступ

В сучасному економічному становищі діяльність любого підприємства неможлива без ретельного налізу кожного фактора як внутрішнього так і зовнішнього середовища. Це пов'язано з складною структурою підприємства і розвітленими зв'язками підприємства з іншими суб'єктами підприємницької діяльності і органами державної влади, які відповідно складають конкуренцію і контролюють законність діяльності підприємства. В жорстокій конкурентній боротьбі вирішальне значення може мати зниження витрат підприємства за рахунок більш раціонального використання всіх видів ресурсів, прискорення обороту грошових коштів, максимально ефективне використання своїх виробничих потужностей і т.д. Тому оцінка даних показників повинна проводитися на підприємстві регулярно, слідуючи при цьому двом цілям:

1) оцінити результат діяльності підприємства в аналітичному періоді і порівняти з минулим для виявлення поліпшення чи погіршення в становищі підприємства;

2) виходячи з отриманих результатів аналізу, виявити та розподілити резерви обігових коштів підприємства.

Щоб досягти цих цілей підприємство аналізує свою діяльність по різним системам техніко-економічних показників, які в сукупності дають загальну характеристику становища справ на даному етапі за аналітичний період.

Дана робота направлена на закріплення теоретичних знань студентів у цій сфері, економічного аналізу, отриманих на протязі учбового курсу по цьому предмету, а також дає можливість самостійно оцінити діяльність підприємства по конкретним фінансовим та інших показникам.

Оборотні кошти підприємства. Значення, задачі і джерела для їх аналізу

Будь-яке підприємство, яке веде виробничу або іншу комерційну діяльність, повинно володіти визначеним реальним, тобто діючим, функціонуючим майном або активним капіталом у вигляді основного або оборотного капіталу. Поняття оборотний капітал тотожне оборотним коштам і являє собою одну із складових частин майна господарчого суб'єкта, необхідну для нормального виконання і розширення його діяльності.

Оборотні кошти - це засоби, які обслуговують процес господарської діяльності, задіяні одночасно і в процесі виробництва, і в процесі реалізації продукції. В забезпеченні безперервності та ритмічності процесу виробництва і обігу заключне головне значення оборотних коштів.

По функціональному призначенню, або ролі в процесі виробництва та обігу, оборотні кошти підприємства підрозділяються на оборотні виробничі фонди і фонди обігу. Виходячи з цього розподілу оборотні кошти можна охарактеризувати як засоби, вкладені в оборотні виробничі фонди і фонди обігу, які виконують безперервний кругообіг в процесі господарської діяльності.

Оборотні виробничі фонди обслуговують сферу виробництва. Вони матеріалізуються в предметах праці (сировина, матеріали, паливо) і частково в засобах праці у вигляді малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП) і втілюються у виробничих запасах, незавершеному виробництві, в напівфабрикатах власного виробництва.

Поряд з перерахованими матеріальними елементами, які задіяні у виробничих запасах або незавершеній продукції, оборотні виробничі фонди представлені також витратами майбутніх періодів, необхідних для створення заділів, встановлення нового обладнання і т.п.

Виробничі фонди являються матеріальною базою виробництва. Вони необхідні для забезпечення процесу виробництва продукції, утворення вартості. Оборотні виробничі фонди обслуговують сферу виробництва, повністю переносять свою вартість на знову створений продукт, при цьому змінюючи свою початкову форму. І все це -- в процесі одного виробничого циклу і кругообігу.

Другий елемент оборотних коштів підприємства - фонди обігу. Вони безпосередньо не задіяні в процесі виробництва. Їх значення заключається в забезпеченні ресурсами процесу обігу, в обслуговуванні кругообігу засобів виробництва підприємства і досягнення поєднання виробництва і обігу. Фонди обігу складаються з готової продукції і грошових засобів.

Поєднання оборотних виробничих фондів і фондів обігу в єдину категорію - оборотні кошти - пояснюється тим, що:

1. процес відтворення - це поєднання процесу виробництва та процесу реалізації продукції. Елементи оборотних коштів безперервно переходять із сфери виробництва в сферу обігу і знову повертаються у виробництво;

2. елементи оборотних фондів і фондів обігу мають однаковий характер руху, кругообігу, що складає безперервний процес повторення і відтворення, називається обігом засобів, а самі засоби, які залучені в ньому називаються оборотними.

Особливістю оборотних коштів є те, що вони не витрачаються, а авансуються в різні види поточних витрат господарчого суб'єкта. Ціллю авансування являється створення необхідних матеріальних запасів, заділів незавершеного виробництва, готової продукції і умов для її реалізації. Авансування означає, що використані грошові засоби повертаються підприємству після завершення кожного виробничого циклу або кругообігу, який включає:

виробництво продукції - її реалізацію - отримання виручки від реалізації продукції. Саме з виручки від реалізації проходить повернення авансових коштів. Авансована вартість різними частинами одночасно знаходиться у багатьох функціонуючих формах - грошовій, виробничій, товарній.

Таким чином, значення оборотних коштів полягає в забезпеченні безперервності процесу виробництва і реалізації продукції, можуть бути охарактеризовані як сукупність грошових засобів, авансованих для створення і використання оборотних виробничих фондів і фондів обігу.

Виходячи з участі в процесі виробництва оборотні виробничі фонди підрозділяються на засоби у виробничих запасах і засоби у виробничому процесі (або у виробництві), а виходячи із реалізації вони включають готову продукцію на складі, відвантажені товари, грошові засоби і дебіторську заборгованість.

Оборотні кошти у виробничих запасах складають левову частину оборотних виробничих фондів. Вони включають матеріальні елементи виробництва, які використовуються в якості предметів праці і частково засобів праці у вигляді МШП, які не вступили у виробничий процес і знаходяться у вигляді складський запасів.

До складу предметів праці входять:

1. сировина і основні матеріали, із яких виготовляється продукт. Вони утворюють матеріальну основу продукту.;

2. допоміжні матеріали - паливо, тара і тарні матеріали для пакування та запасні частини. Вони використовуються для обслуговування, догляду за засобами праці, полегшення процесу виробництва або ж для впливу на основні матеріали, сировину з ціллю придання продукту певних якостей для кращого попиту;

3. покупні напівфабрикати та комплектуючі вироби. Напівфабрикати не являються готовою продукцією і разом з комплектуючими відіграють у виробничому процесі таку ж роль, як і основні матеріали.

В спеціальну групу оборотних коштів прийнято відокремлювати МШП, які по економічному призначенню являються засобами праці і повинні враховуватися в складі основних фондів, так як вони задіяні в процесі виробництва багато разів і не одразу втрачають свою матеріальну форму. Поряд з виробничими запасами в оборотні виробничі фонди входять засоби у виробництві, які включають незакінчену продукцію і витрати майбутніх періодів. Незакінчена продукція, або продукція часткової готовності, - це предмети праці, які вже вступили у виробничий процес але не пройшли всіх операцій обробки, передбачених технологічним процесом. Вони представлені незавершеним виробництвом і напівфабрикатами власного виробництва. Це речові елементи оборотних фондів.

Єдиним не речовим елементом оборотних виробничих фондів являються витрати майбутніх періодів. Вони включають витрати на підготовку та освоєння нової продукції, нової технології, які виробляються в даному році, але відносяться на продукцію майбутнього року.

- Фонди обігу, тобто оборотні засоби, які обслуговують процес обігу, формуються під впливом характеру діяльності підприємства, умов реалізації продукції, рівня організації системи збуту готової продукції, форм, які застосовуються для розрахунків. Основну частину складу фондів обігу складає готова продукція. Вона підрозділяється на готову продукцію на складі підприємства і товари відвантажені..

Інша складова частина фондів обігу - грошові засоби і дебіторська заборгованість. Грошові засоби можуть бути, по-перше, в фінансових інструментах - на рахунках в кредитно-банківських закладах, в цінних паперах, виставлених акредитивах, і, по-друге, у касі підприємства і у розрахунках (поштових перекладах і інших розрахунків, таких як нестачі, втрати, перевитрати). Грамотне управління грошовими засобами, яке веде до росту платоспроможності підприємства, отриманню додаткового прибутку - найважливіша задача фінансової роботи. Управління грошовими засобами включає визначення часу обігу грошових засобів і їх оптимального рівня, аналіз грошових потоків та їх прогнозування.

Дебіторська заборгованість включає заборгованість підзвітних осіб, постачальників по закінченню строків оплати, податкових органів при переплаті податків і інших обов'язкових платежів, які вносяться у вигляді авансів. Вона включає також дебіторів по боргам. Дебіторська заборгованість завжди відволікає засоби із обігу, визначає їх неефективне використання і веде до напруженого фінансового стану підприємства. В складі оборотних засобів можна виділити по ступеню їх ліквідності швидкореалізуємі та повільно реалізуємі засоби або активи.

Наявність у підприємства власних оборотних коштів, їх склад і структура, швидкість обороту і ефективність використання впливають на фінансовий стан підприємства і стійкість його положення на фінансовому ринку, а саме:

1. платоспроможність, тобто можливість виплачувати в строк свої боргові зобов'язання;

2. ліквідність - можливість у будь-який момент робити необхідні витрати;

3. можливість подальшої мобілізації фінансових ресурсів.

Ефективне використання оборотних коштів відіграє велику роль у забезпеченні нормалізації роботи підприємства, підвищення рівня рентабельності виробництва і залежить від багатьох факторів. В сучасних умовах великий негативний вплив на зміну ефективного використання оборотних коштів і уповільнення обороту роблять фактори кризового стану економіки:

зниження обсягу виробництва і споживчого попиту;

високі темпи інфляції;

розрив господарських зв'язків;

порушення договірної та розрахункової дисципліни;

високий рівень податків;

зниження доступу до кредитів в наслідок високих банківських відсотків. Всі перераховані фактори впливають на використання оборотних коштів не залежно від інтересів підприємства. Разом з тим підприємства мають внутрішні резерви підвищення ефективності використання оборотних коштів, на які воно маже активно впливати:

1. раціональна організація виробничих запасів (ресурсозбереження оптимальне нормування, використання прямих довгострокових господарських зв'язків;

2. скорочення перебування оборотних коштів у незавершеному виробництві (подолання тенденції до зниження фондовіддачі, застосування найновіших технологій, особливо безвідходних, поновлення виробничого апарату, застосування сучасних більш дешевих конструкційних матеріалів);

3. ефективна організація обігу (удосконалення системи розрахунків, раціональна організація збуту, приближення споживачів продукції до її виробника, систематичний контроль за оборотом засобів у розрахунках, виконання замовлень по прямим зв'язкам).

Узагальнюючим показником ефективності використання оборотних коштів являється показник їх рентабельності:

де Ппр - прибуток від реалізації продукції або інший фінансовий результат;

Сок - величина оборотних коштів.

Цей показник характеризує величину прибутку отриманого на кожну гривню оборотних коштів, та відображає фінансову ефективність роботи підприємства, так як саме оборотні кошти забезпечують обіг всіх ресурсів на підприємстві.

Оскільки критерієм оцінки ефективності управління оборотними засобами являється фактор часу, використовуються показники, які відображають, по-перше, загальний час обороту (одного обороту в днях), і, по-друге, швидкість обороту.

Термін обігу одного обороту складається з часу прибування оборотних коштів у сфер виробництва і сфері обігу, починаючи з моменту придбання виробничих запасів і закінчуючи отриманням виручки від реалізації продукції, яка була випущена підприємством.

Термін одного обороту (обіговість оборотних коштів) в днях визначається:

де Сок -оборотні кошти;

РП - обсяг реалізації;

Д - довжина періоду в днях;

Коб - кількість оборотів.

Чим менше термін одного обороту оборотних коштів, тим, при інших рівних умовах, підприємству необхідно менше оборотних засобів. Чим скоріше оборотні засоби виконують кругообіг, тим краще та ефективніше оборотні засоби вони використовуються. Таким чином, час обороту коштів впливає на необхідність у сукупних оборотних коштах. Скорочення цього часу - найважливіший напрямок фінансового управління, що веде до підвищення використання оборотних засобів і збільшення їх віддачі.

Швидкість обороту характеризує прямий коефіцієнт обіговості (кількість оборотів) за певний проміжок часу - рік, квартал. Цей показник відображає кількість кругооборотів, які виконують оборотні засоби підприємства, наприклад, за рік. Він розраховується так:

де Сок - середня сума оборотних засобів.

Прямий коефіцієнт обіговості вказує на величину реалізованої (товарної) продукції, що припадає на 1 гривню оборотних засобів і характеризує рівень виробничого споживання оборотних засобів. Зростання прямого коефіцієнта обіговості означає, що підприємство раціонально і ефективно використовує оборотні засоби. Зниження - погіршення фінансового стану підприємства.

Оборотний коефіцієнт обіговості або коефіцієнт завантаження (закріплення) оборотних засобів показує величину оборотних засобів, які були витрачені на кожну гривню реалізованої (товарної) продукції, і розраховується наступним чином:

де Кз - коефіцієнт завантаження

Показники обіговості можуть бути розраховані по всім оборотним засобам і по окремим їх елементам, таким як виробничі запаси, незавершене виробництво, готова і реалізована продукція, засоби в розрахунках і дебіторська заборгованість. Обіговість запасів розраховується як відношення витрат на виробництво до середньої величини запасів. Перераховані показники дають можливість провести поглиблений аналіз використання власних оборотних засобів (їх називають частинними показниками обіговості).

Обіговість оборотних засобів може прискорюватися або уповільнюватися. При уповільненні обіговості в обіг включаються додаткові засоби. Ефект прискорення обіговості відображається в скороченні споживання оборотних засобів у зв'язку з покращенням їх використання ,їх економії, що впливає на обсяг виробництва, і як наслідок - на фінансові результати. Прискорення обіговості веде до вивільнення частини оборотних засобів (матеріальних ресурсів, грошових засобів),які використовуються або для потреб виробництва, або для накопичення на розрахунковому рахунку. В результаті покращуються платоспроможність та фінансовий стан.

Вивільнення оборотних засобів у результаті прискорення їх обіговості може бути абсолютним і відносним. Абсолютне вивільнення - це пряме зменшення споживання оборотних засобів, яке відбувається у тих випадках, коли плановий обсяг виробництва продукції виконаної при меншому обсязі оборотних засобів у порівнянні з плановою необхідністю. Відносне вивільнення оборотних засобів відбувається у тих випадках, коли при наявності оборотних засобів у межах планової необхідності забезпечується перевиконання плану виробництва продукції. При цьому темпи зростання обсягів виробництва випереджають темпи росту залишків оборотних засобів.

Аналіз ефективності використання обігових коштів підприємства пропонується вести у двох напрямках: традиційного аналізу абсолютних і відносних показників; якісного, кількісного і факторного аналізу.

В основу якісного, кількісного і факторного аналізу й оцінки ефективності використання обігових коштів покладено критерії ефективності виробництва, який забезпечить систематизацію різноманітних підходів до розв'язання проблеми підвищення ефективності використання обігових коштів:

Де ОФ - вартість основних фондів підприємства;

ОК- вартість обігових коштів;

ТР - величина трудових ресурсів;

С - собівартість товарної продукції;

ТП - обсяг товарної продукції;

К1,К2,КЗ,К4, - коефіцієнти ефективності відповідно основних, обігових коштів, трудових ресурсів, собівартості продукції одночасно вони також є коефіцієнтами приведення основних фондів, обігових коштів, трудових ресурсів до собівартості продукції (у цьому зв'язку К4=1).

У свою чергу

де НВ,ОФ,ОК,ТР - середні значення відповідно розмірів : податків і виплат підприємства, що не включаються у собівартість продукції, вартості основних фондів обігових коштів, трудових ресурсів;

ФП - середнє значення фонду споживання підприємства.

Мета якісного аналізу й оцінки використання обігових коштів підприємства полягає і тому, щоб дати змогу користувачеві одержати відповідь на питання, як ефективно чи неефективно використовувалися обігові кошти підприємства (їх елементи) за проміжної часу, що підлягає аналізу, яким ефективним чи неефективним було виробництво в цілому,

Для якісного аналізу й оцінювання ефективності використання обігових коштів (як і цілому, так і кожного елемента окремо) обрано індексний метод. Вибір саме цього методу невипадковий, бо цей метод дає змогу порівняти між собою не завжди порівняні величини.

Як відомо індекс будь-якого показника (Ііп) розраховується таким способом:

де 1П[],1П1 - відповідно величина розрахункового та базового показників. Алгоритм якісного аналізу й оцінювання ефективності використання обігових коштів при однокроковому аналізі, проведеному за допомогою абсолютних показників (1Е), рекомендується в такій редакції:

де Іок,Ітп - відповідно індекси обігових коштів і обсягу товарної продукції за інтервал часу, який аналізується (однокроковий).

Якщо 1Е> - обігові кошти підприємства (або окремі їх елементи) використовувалися неефективно. Тільки у разі, коли 1Е<1,можна позитивно оцінити використання обіговий коштів. При цьому кожна одиниця товарної продукції виробляється з меншим, ніж у базових умовах, засобами, які авансуються для створення запасів, що забезпечують , свою чергу, безперервність виробництва і реалізацію продукції.

Якщо необхідно провести якісний аналіз і здійснити оцінку ефективності використання обігових коштів підприємства за визначений проміжок часу при багатокроковому аналізі за допомогою абсолютних показників, пропонується скористатися відношенням

де []Іок, []Ітп - відповідно сума індексів обігових коштів (їх елементів),сума індексів товарної продукції за визначений період часу в ретроспективі;

Т - кількість показників у періоді(місяців, кварталів тощо),який аналізується.

У свою чергу

де Іок1 : Іоке - базисні (Іок1=1) індекси обігових коштів (як у цілому, так і за елементами),які у свою чергу, обчислюються так:

Іок2=ОК2/ОК1Чт.д., [12]

де ОК11,ОК2 - відповідно розмір обігових коштів (у цілому й за елементами) у 1-му (базовому) і 2-му періодах.

При цьому оцінка ефективності використання така: якщо 2ЕокП1, то за період, що розглядається, обігові кошти використовувалися неефективно. Тільки у разі, коли 2Еок <1,можна зробити висновок, що за цей час вони використовувалися ефективно.

Особливу увагу привертає до себе якісний аналіз та оцінка ефективності використання обігових коштів при оперуванні не лише абсолютними показниками, а й відносними, місткісними вимірювачами.

Для цього рекомендується використовувати такі показники, як капіталомісткість продукції за обіговими коштами (ОКЕ) та їх складових, що визначаються виходячи із таких відношень:

Де ОКЕ, ОбФЕ, ОКвЕ, ФОЕ, ФОгЕ - капіталомісткість продукції відповідно за обіговими коштами, фондами обігу, витратами майбутніх періодів, фондами обороту, запасами коштів.

Зміна перелічених показників у часі вказує на ефективність використання обігових коштів, а також їх складових.

Алгоритм однокрокового якісного аналізу й оцінки ефективності використання обігових коштів, проведеного за допомогою відносних місткісних показників, рекомендується у вигляді

При ЗЕ[]1 робиться висновок, що за період (проти базового),який аналізується, обігові кошти (їх складові) використовувалися неефективно, бо кожна одиниця кінцевих результатів була отримана з більшими (чи з незмінними) їх величинами, що вкладалися в запаси, які забезпечували безперервність виробництва й реалізацію продукції. Тільки при ЗЕ<1 можна говорити про зростання ефективності використання обігових коштів (їх складових), бо в цьому разі спостерігається зниження (проти бази) капіталомісткості продукції за обіговими коштами.

При багатокроковому (ретроспективному) аналізі та оцінці ефективності використання обігових коштів, який виконується за допомогою відносних місткісних показників, алгоритм аналізу й оцінки ефективності використання обігових коштів (їх елементів) такий:

Якщо 4Е[]Т, робиться висновок про неефективне їх використання (або їх елементів).Тільки у разі, коли 4Е<Т,можна зробити висновок про те, що за аналізований проміжок часу обігові кошти (їх елементи) використовувалися ефективно.

Значення й сума індексів показників ОКЕ, а також їх елементів розраховується так само, як індекси абсолютних значень обігових коштів і їх елементів. Наприклад, для якісного оцінювання ефективності використання обігових коштів у і-му періоді (Іоке1=1):

У свою чергу

Запропонований у цій роботі кількісний аналіз має дати відповідь на питання, наскільки ефективно (або неефективно) використовувалися за період аналізу обігові кошти підприємства (їх складові). При чому це "наскільки" виявляється у збільшенні чи зменшенні прибутку відповідно через скорочення чи зростання показника капітоломісткості продукції за обіговими коштами (як у цілому, так і за їх складовими).

Зростання (Еок) чи зниження (Пок) прибутку через скорочення, збільшення показника капіталомісткості продукції за обіговими коштами (чи їх елементами) рекомендується обчислювати за формулою:

де ОКЕ1, ОКЕt - значення показника капіталомісткості продукції за обіговими коштами (у цілому або за їх складовими);

ТПt - розмір обсягу товарної продукції;

К2 - коефіцієнт ефективності обігових коштів.

Аналіз свідчить, що збільшення продукту (Еок) підприємства можливо у разі позитивного вирішення [22] .У свою чергу, позитивним результат [22] буде тільки тоді, коли будуть позитивними усі співмножники. Так, коефіцієнт ефективності обігових коштів К2 і обсяг товарної продукції (ТП) позитивні .А от позитивною різниця (ОКЕ1 - ОКЕ) буде тільки тоді, коли ОКЕ1 >ОКЕ.

Факторний аналіз покликаний допомогти керуючому персоналові одержати відповідь на питання, які фактори вплинули на ефективність використання обігових коштів (їх елементів) підприємства, які автори визначили факторами першого роду зміну обсягу виробництва товарної продукції та зміну обігових коштів у цілому чи їх елементів. До факторів другого роду віднесені умови (та відповідальні особи),що вплинули на зміну обігових коштів. Очевидно, чинники другого роду повинні виявити орган системи керування ефективністю виробництва (де встановлюється хто винен і що робити).

Вихідний матеріал для чинного аналізу, методика якого пропонується в цьому дослідженні, передбачає використовувати з якісного аналізу, проведеного за допомогою абсолютних показників. У основу запропонованого факторного аналізу покладено критерії ефективності обігових коштів, що являє собою їхнє відношення до обсягу товарної продукції.

Як алгоритм визначення факторів, що впливають на ефективність використання обігових коштів, ефективність виробництва в цілому, використано відношення:

де ІокДтп - відповідно індекси обігових коштів та індекси товарної продукції.

Далі обчислимо нормативи і ліміти обігових коштів (їх груп, елементів, статей), досягнення яких сприяє зростанню ефективного їх використання, ефективного виробництва в цілому як у абсолютному, так і у відносному (в чеканні розрахунку на одиницю товарної продукції) виражені. Вихідними даним для наміру є індекси абсолютних показників товарної продукції, індекси обігових коштів (їх груп, елементів, статей).

Алгоритм розрахунку нормативу обігових коштів на одиницю продукції (НЕок) і спільних планових розмірів обігових коштів (Лок) на певний обсяг виробництва товарної продукції визначився у спосіб, розрахунки якого проведені у 4 розділі даного курсового проекту.

Методика нормування й планування обігових коштів, яка базується на результатах аналізу, кардинально відрізняється від тієї, що застосовувалася раніше. У цілому вона спрямована на постійну мінімізацію обігових коштів, що припадають на одиницю кінцевих результатів виробництва.

Спочатку сформульовано вимоги, запропоновані до нормування й планування обігових коштів, які подаються у такій редакції.

По-перше, у нових умовах має бути насамперед змінена ідеологія нормування й планування обігових коштів: норма і план повинні створюватися для "себе", як інструмент зростання ефективності власного виробництва, тобто норма і план повинні відображати дійсний план ефективності використання обігових коштів (їхніх груп, елементів, статей),виробництва в цілому, з яким потім порівнюються досягнуті відповідні показники.

По-друге, норма і план мають бути реальними, здійсненними, різниця між дійсним і плановим розміром повинна бути мінімальна.

По-третє, у міру освоєння норми і плану остання мають обов'язково переглядатися у бік жорсткості.

По-четверте, фундаментом процесу нормування повинні стати результати факторного аналізу - документи, що інформують орган, у якому напрямку необхідно щось робити для досягнення ефективного використання обігових коштів (їх груп, статей, елементів).

По-п'яте, алгоритм проектування і планування має передбачати видачу гами варіантів кінцевих результатів, при яких забезпечується ефективне використання обігових коштів, ефективне виробництво в цілому, а особливо споживача.

У реальному аналізі вживаються індекси абсолютних показників виробничо-господарської діяльності підприємства: індекси товарної продукції, індекси ресурсів (їх груп, статей,),індекси витрат (їх груп, статей).

Управління обіговими коштами важливо при рішенні ключового питання фінансового стану : досягнення оптимального стану між зростанням рентабельності виробництва максимального прибутку на вкладений капітал) і забезпечення стійкості платоспроможності, яка являється зовнішнім проявом фінансової стійкості підприємства. Виключно важливим завданням являється забезпечення запасів і витрат підприємства засобами їх формування і підтримки раціонального стану між власними обіговими коштами та залученими ресурсами, які направляються на поповнення обігових коштів.

Важливу роль у організації кругообігу фондів підприємства відіграють власні обігові засоби. Вони забезпечують майнову та оперативну самостійність, визначають фінансову стійкість підприємства.

Першочергово формування власних коштів відбувається в момент створення підприємства. Воно забезпечується основними і оборотними засобами, необхідними для проведення комерційної діяльності в розмірах, які були визначені статутними документами під час заснування. У цих цілях в залежності від організаційно-правових форм формується статутний капітал. В подальшому поповнення оборотних засобів, які авансуються підприємством на поновлення виробничого циклу, можуть відбуватися за рахунок отриманого прибутку. Суми прибутку акумулюються в спеціальному фонді підприємства - фонді накопичення, який створюється з чистого прибутку.

Крім прибутку, як власного засобу поповнення обігових засобів, на кожному підприємстві маються засоби, прирівняні до власних. Це стійкі пасиви, які не належать підприємству, але постійно знаходяться в обігу і використовуються на законних засадах. До таких пасивів відносяться:

- мінімальна заборгованість по оплаті праці, відрахування до позабюджетних соціальних фондів, яка обумовлена природнім розходженням між строком нарахування і датою виплати заробітної плати, перерахування обов'язкових платежів;

мінімальна заборгованість по резервам на покриття витрат та платежів, що мають відбутися;

- заборгованість постачальникам по невідфактурованим поставкам і акцептованим розрахунковим документам, строк оплати яких не настав;

заборгованість замовникам по авансам і частковій оплаті (переплаті) продукції;

заборгованість бюджету по деяким видам податків, нарахування яких відбувається раніше строку платежу.

Стійкі пасиви являються засобами покриття власних обігових коштів тільки у сумі приросту, тобто різниці між їх розмірами на кінець та початок періоду. Сума стійких пасивів може змінюватися в сторону збільшення або зменшення. Приведений засіб являється по суті запланованою кредиторською заборгованістю.

В обігу підприємства можуть знаходитися інші власні засоби, а саме частково не використані залишки резервного фонду, фонду спеціального призначення - фонду споживання, соціального розвитку, а також преміального, доброчинного, ремонтного, фонду по відпусткам, рекламаціям. Засоби цих фондів мають цільове призначення. Порушенням принципу цільового використання являється також залучення до формування оборотних засобів амортизаційного фонду підприємства, призначення якого - поновлення основних фондів підприємства, фінансування довгострокових реальних інвестицій. Цей шлях в деякій мірі зменшує залежність підприємства від залучення засобів, а у кінцевому результаті веде до підвищення платоспроможності підприємства і рівня його ліквідності.

Специфічним засобом власних обігових коштів являються фінансові вкладення частково вільних фінансових ресурсів, (в акціонерному товаристві - додатковий випуск акцій та їх розміщення).

В обороті підприємства, крім власних фінансових ресурсів, знаходяться залучені засоби, основу яких складають короткострокові кредити банків, а також інших кредитів. Залучені засоби, для поповнення обігових коштів, традиційно включають банківські короткострокові кредити. В наш час його активно використовують лише у тих випадках, коли операція, яка кредитується, принесе доход, який перевищить витрати по оплаті банківських відсотків за користування позикою.

До залучених підприємством у господарський обіг засобів можна віднести кредиторську заборгованість, яка являється по суті безкоштовним кредитом, які надають інші підприємства, органи, окремі особи. Різниця між стійкими пасивами та кредиторською заборгованістю полягає в тому, що остання являється неплатоспроможним засобом формування обігових коштів.

Обіговим коштам належить особливе місце у структурі підприємства, бо переважно вони зумовлюють стійке фінансове становище, кредитоспроможність, інвестиційну принадність господарчого суб'єкта. Саме тому на стан їх аналізу мають звернути увагу як керівники, так і інші зацікавлені особи.

Внутрішній аналіз обігових коштів дає змогу розкрити можливі резерви поліпшення ефективності їх використання, показати найпривабливіші підрозділи для інвестиційних проектів. Результати аналізу є одним із головних засобів конкурентної боротьби між товаровиробниками.

Необхідна умова для підвищення ефективності використання обігових коштів - продумане економічне визначення потреби в них. Тобто визначення такого їх оптимального розміру, який би при мінімальному запасі забезпечив безперервне виробництво. У цьому полягає суть нормування обігових коштів, основною особливістю якого в умовах ринку є те, що воно має розглядатися не лише як економічний метод обчислення необхідного розміру обігових коштів, а переважно як спосіб виявлення й мобілізації на підприємстві внутрішніх резервів підвищення ефективності виробництва.

Джерела для аналізу обігових коштів приведені в балансі підприємства у другому та третьому розділах, а саме "Запаси і витрати" та "Грошові кошти, розрахунки та інші активи".

2. Економічна характеристика об'єкта дослідження стану аналітичної роботи. Аналіз фінансового стану підприємства

У даній курсовій роботі аналіз обігових коштів проводиться на основі матеріалів закритого акціонерного товариства завод "Авангард" .Товариство засноване відповідно до Наказу Регіонального відділення фонду державного майна України по Полтавській області від 28.04.1995 року №48-АТ шляхом перетворення державного підприємства у закрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України "Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів" від 26.11.1994 року №699/94, а також Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15 квітня 1993 року №210.

Товариство створене з метою одержання прибутку на основі здійснення виробничої, комерційної, торговельної, посередницької та іншої діяльності. Являється юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України. Майно товариства складається з основних засобів та обігових коштів, а також цінностей, вартість яких відображена в балансі товариства.

Товариство має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки, має право продавати, передавати в оренду юридичним та фізичним особам засоби виробництва та інші матеріальні цінності, укладати угоди, випускати цінні папери, засновувати об'єднання і створювати філії.

Повне найменування Товариства: Закрите Акціонерне Товариство Полтавський завод ««Авангард»», скорочено - ЗАТ Полт. завод ««Авангард»».

Місце знаходження Товариства: Україна, 36047, м. Полтава, Фрунзе 106.

Цілю створення Товариства є розвиток ринкової економіки, створення робочих місць. Дане Товариство орієнтується на освоєння нових технологій, а також випуск і реалізація промислових вентиляторів, металовиробів, металоконструкцій, розвиток торгівлі, зовнішньоекономічних зв'язків, виробництва, надання послуг для задоволення суспільних потреб, а також одержання прибутку. Предмет діяльності Товариства:

* виробництво промислових вентиляторів;

* реалізація промислових вентиляторів;

* установка і ремонт промислових вентиляторів;

* опрацювання металовиробів;

* реалізація металовиробів;

* випуск товарів народного споживання;

* надання послуг населенню;

* оптова і роздрібна торгівля;

* виготовлення і реалізація робочого спеціального одягу;

* виконання різних замовлень від споживачів;

* маркетингова, дилерська, брокерська, торгово-посередницька і комерційна діяльність;

* зовнішньоекономічна діяльність усіх видів.

Товариство є юридичною особою з дня його Державної реєстрації. Товариство є власником:

- майна, переданого йому засновниками (Учасниками);

- майна, придбаного в результаті його фінансово-господарської діяльності;

- отриманих прибутків;

- іншого майна, придбаного на підставі чинного Законодавства.

Товариство може самостійно будувати, продавати, передавати безоплатно, обмінювати, здавати в оренду юридичним особам і громадянам, а також купувати, приймати безоплатно, брати під оренду засоби виробництва й інші матеріальні цінності.

Дане Товариство має самостійний баланс, розрахункові рахунки й інші рахунки (у тому числі валютний).

воно має право у встановленому, чинним Законодавством України, порядку:

випускати акції, облігації й інші цінні папери;

засновувати об'єднання, або вступати в об'єднання з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, тобто бути Учасником спільних підприємств, акціонерних і інших товариств, концернів, консорціумів, асоціацій;

створювати на території України і за її межами дочірні підприємства, філії і представництва, згідно з чинним Законодавством України і держав, де вони реєструються. Філії і представництва діють на підставі Положень про неї, затверджених Товариством, а дочірні підприємства на підставі затверджених Товариством Статутів. За рахунок майна Товариства вони можуть наділятися основними фондами й оборотними коштами. Керівництво їхньою діяльністю здійснюється особами, що призначені Правлінням Товариства;

купувати і давати права на володіння і використання патентів, технологій, "ноу-хау" і інших об'єктів інтелектуальної власності;

одержувати і давати на умовах, визначених угодою сторін, що включає розмір відсотків за користування кредитом;

давати безпроцентні і пільгові кредити і позички своїм працівникам, у тому числі позаштатним.

Статутний фонд Товариства

Статутний фонд Товариства складає 70900 (сімдесят тисяч дев'ятсот) гривень. Він розділений на1576 простих акцій номінальною вартістю 0,45 гривні (45 копійок) кожна, що розподілені між Учасниками.

Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір Статутного фонду.

Право на збільшення статутного фонду Товариство мають якщо усі раніше випущені акції цілком сплачені по вартості не нижче номінальної.

Збільшення Статутного фонду здійснюється за допомогою випуску нових акцій або збільшення номінальної вартості раніше випущених акцій.

Рішення про збільшення Статутного фонду не більш ніж на 1/3 може бути здійснено Правлінням Товариства.

Зменшення Статутного фонду здійснюється зменшенням номінальної вартості акцій або зменшенням кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їхніх власників із метою анулювання цих акцій.

Рішення про зменшення Статутного фонду Товариства приймається в тому ж порядку, що і про збільшення його статутного фонду.

Акції Товариства

Товариство випускає прості акції для поширення серед Учасників. Акції можуть бути видані Учасникам Товариства тільки після оплати повної їхньої вартості.

До випуску акцій на цілком оплачені акції Товариство видає відповідні сертифікати

Порядок розподілу прибули і покриття витрат

Чистий прибуток Товариства, отриманий унаслідок надходжень від господарської діяльності, залишається в повному розпорядженні Товариства, після сплати всіх податків у бюджет держави, місцевий бюджет і оплати інших обов'язкових платежів.

Порядок розподілу чистого прибутку і покриття збитків визначається Загальним збори Товариства, простою більшістю голосів учасників.

Товариство створює цільові фонди:

- резервний фонд;

- фонд накопичення;

- Фонд споживання;

- фонд оплати дивідендів;

- валютний фонд і інші фонди, що вирішить створити Товариство або зажадає держава.

Резервний фонд Товариства створюється в розмірі 900 (дев'ятсот) гривень. Резервний фонд використовується для покриття збитків і позапланових витрат.

Рішення про використання засобів резервного фонду приймає Правління Товариства.

Резервний фонд формується шляхом щорічних відрахувань у розмірі п'ятьох відсотків чистого прибутку Товариства до досягнення необхідної суми. Фонд накопичення і споживання створений у розмірі, що визначається правлінням Товариства. Розмір установлюється на підставі перспективного і річного планів розвитку Товариства, а також кошторису витрат на здійснення цих планів. Щорічно ці плани затверджуються Загальним збори Товариства.

Фонд оплати дивідендів створюється за рахунок чистого прибутку Товариства. Розмір суми фонду, як планової, так і нарахованої за минулий рік, установлюється рішенням Загального збори акціонерів. Засоби з цього фонду виплачуються акціонерам пропорційно загальної вартості акцій, що кожний із них придбав. Виплати дивідендів здійснюються щорічно 1-го березня (за минулий рік) у порядку, що визначається Загальним збори акціонерів.

Валютний фонд Товариства створюється за рахунок валютних надходжень, із яких виключаються обов'язкові платежі в державний бюджет і місцеві бюджети.

Органи керування Товариства
Керування Товариством здійснює:
Загальне збори акціонерів;
Правління Товариства;
- Ревізійна комісія Товариства.
Акціонерне товариство закритого типу завод ««Авангард»» перебуває зі структурних підрозділів, що знаходяться на балансі ділянок, а також цехів. Цех№1 «Картонажний». Цех №2 «Швейний ». Цех №3 «Металовиробів».
Для комплексної характеристики виробничо-господарської діяльності підприємства використовується система техніко-економічних показників приведених у таблиці 2. Фактично досягнутий розмір цих показників у звітному році дорівнюється з аналогічними показниками за попередні періоди.

Джерелами для проведення аналізу є дані бухгалтерської і статистичної звітності. Бухгалтерська звітність: баланс підприємства (форма № 1), звіт про фінансові результати підприємства (форма № 2), звіт про фінансово-майновий стан (форма № 3).

Статистична звітність: звіт про наявність і рух основних фондів, амортизації (зносу) (форма № 11-ОФ), звіт по праці (форма № 1-ПВ, форма № 2-ПВ), звіт про використання робочого часу (форма № 3-ПВ), звіт про собівартість будівельно-монтажних робіт (форма № 2-е), звіт про витрати на виробництво продукції, робіт, послуг (форма № 5-е).

Таблиця 2.

Техніко-економічні показники діяльності ЗАТ завод "Авангард"

за 2000-2001 роки

ПОКАЗНИКИ

РОКИ

Відхи-

лення

2000

2001

1

2

3

4

1. Майно підприємства

668,5

583,7

-84,8

2. Статутний капітал

70,9

70,9

0

3. Ресурси підприємства

3.1. Основні засоби

432,0

396,0

-36,0

3.1.1. Основні засоби за первісною вартістю

на початок року

1114,0

1073,0

-41,0

на кінець року

1073,0

1078,0

+5,0

3.1.2. Основні засоби за залишковою вартістю

на початок року

490,4

432,0

-58,4

на кінець року

432,0

396,0

-36,0

3.1.3. Знос основних засобів на кінець року

641,0

682,0

+41,0

3.1.4. Середньорічна вартість основних засобів

1093,5

1075,5

-18,0

3.2. Обігові засоби:

3.2.1. Обігові засоби на кінець року

236,5

187,7

-48,8

3.2.2. Середні залишки обігових засобів

229,6

212,1

-17,5

3.2.3. Структура обігових засобів:

Обігові засоби, разом ,в т.ч.:

236,5

187,7

-48,8

1 .грошові засоби і короткострокові цінні папери

2,2

4,5

+2,3

- в т.ч. інші грошові кошти

2,9

+2,9

2.засоби в розрахунках, в т.ч.:

32,0

10,4

-21,6

- з податкових розрахунків

0,2

6,1

+5,9

- з іншими дебіторами

2,9

+2,9

3.матеріальні цінності, в т.ч.:

202,3

161,1

-41,2

- виробничі запаси

104,8

106,9

+2,1

-МШП

24,0

11,5

-12,5

- незавершене виробництво

18,1

11,8

-6,3

3.3. Персонал

179

176

-3,0

3.3.1. Середньоспискова кількість робітників

179

176

-3,0

3.3.2. Середньоспискова кількість працівників

168

165

-3,0

4. Економічні показники

4.1. Виручка від реалізації

289,2

406,7

+117,5

4.2. Вартість продукції, робіт, послуг

215,0

412,0

+197,0

4.3. Собівартість реалізованої продукції

271,0

354,0

+83,0

4.4. Товарна продукція

347,0

488,0

+141,0

4.5. Собівартість продукції за калькуляційними статтями:

1. витрати на виробництво, в т.ч.:

360,0

570,0

+210,0

- матеріальні витрати, з них:

117,0

245,0

128,0

* електроенергетики

14,0

20,0

+6,0

* нафтогазової промисловості

15,0

8,0

-7,0

* чорної металургії

-

109

+109

* вугільної промисловості

28,0

-

-28,0

в т.ч. 1) амортизація основних фондів

36,0

32,0

-4,0

2) витрати на оплату праці

113,0

171,0

+58,0

3) відрахування на соц. заходи

52,0

78,0

+26,0

- інші витрати, з них :

42,0

44,0

+2,0

* витрати відрядження

5,0

4,0

-1,0

* оплата послуг сторонніх організацій:

1) зв'язку

5,0

9,0

+4,0

2) інших послуг

1,0

15,0

+14,0

* відрахування у позабюджетні фонди

6,0

9,0

+3,0

* податок за рахунок собівартості

4,0

6,0

+2,0

5. Фінансові результати

5.1. Прибуток від реалізації

-87,8

-174,0

-86,2

5.2. Балансовий прибуток

53,3

-128,8

-181,3

5.3. Результат від іншої реалізації

10,3

15,4

+5,1

6. Аналітичний блок

6.1 Коефіцієнт зносу основних засобів

0,5974

0,6327

+0,0353

6.2 Фондомісткість

3,78

2,64

-1,14

6.3 Фондовіддача

0,21

0,38

+0,17

6.4 Фондоозброєність

6,11

6,12

+0,01

6.5 Коефіцієнт обіговості

287,0

192,8

-94,2

6.6 Виробіток на одного робітника

1,94

2,77

+0,83

7. Рентабельність

7.1. Рентабельність активів

0,08

-0,22

-0,3

7.2. Рентабельність власного капіталу

0,75

-1,80

-2,55

7.3. Рентабельність продукції

-0,24

-0,31

-0,07

Аналізуючи приведені в таблиці 2 техніко-економічні показники діяльності ЗАТ "Авангард" можна сказати, що підприємство знаходить у кризовому стані на що вказують від'ємні показники рентабельності та фінансові результати діяльності підприємства.

Показником, що характеризує ефективність використання основних виробничих фондів, є фондовіддача. Вона визначається як відношення річного об'єму зробленої продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів. В 2001 роки спостерігається підвищення середньорічної вартості основних виробничих фондів , а також відбувається збільшення об'єму виконаних робіт , у результаті чого значення показника фондовіддачі збільшується. Це означає, що на одну гривню вартості основних виробничих фондів доводилася 0,38 гривня виконаного об'єму робіт.

Аналітичний блок та показники використання ресурсів вказують на:

1) знос основних засобів зростає і складає майже 50%;

2) знизилася фондовіддача і у 2001 році з кожної вкладеної гривні в ресурси підприємство отримувало 6 копійок;

3) зросла фондомісткість ресурсів у 3,2 рази і щоб отримати гривню підприємство вкладає в ресурси 16,86 гривень;

4) підвищилася фодоозброєність та знизилась обіговість ресурсів і стала складати у 2001 році 0,56.

На мал. 2.1. показана зміна показника фондовіддачі за 2000-2001 р.р.

Аналізуючи собівартість реалізованої продукції, бачимо, що в 2001 році цей показник збільшився на 83 тис.грн.,а також збільшився й об'єм реалізованої продукції, робіт і зроблених послуг. На Рис. 2.2. показана динаміка об'єму виконаних робіт і собівартості цих робіт.

Основним критерієм ефективності діяльності підприємства є прибуток. Проаналізуємо на початку прибуток від реалізації виконаних робіт. Значення цього показника має тенденцію до зниження. На ЗАТ "Авангард", за останні декілька років, відсутній показник чистої прибутку. Це обумовлено тим, що на даному підприємство, на протяг тривалого часу існувала велика заборгованість по заробітній платі, а також невеликий попит на продукцію.

Одним із показників ефективності виробництва є рівень рентабельності виробництва реалізованої продукції. Даний показник характеризує співвідношення між результатами виробничо-господарської діяльності і витратами на виробництво продукції. Протягом трьох років значення цього показника знижувалося. Пояснюється це тим, що прибуток від реалізації робіт у цей період зменшувалася.

Загалом тенденція аналізу вказує на те, що підприємство з кожним наступним періодом вступає у ще скрутніше становище. За даних обставин раціональним буде проведення аналізу обігових коштів підприємства, їх нормування та реальне цілеспрямоване планування, що буде проведено у даному курсовому проекті, оскільки саме обігові кошти зумовлюють стійке фінансове становище, кредитоспроможність, інвестиційну принадність господарчого суб'єкта. Тому для подальшого вивчення та аналізу обігових коштів проведемо аналіз фінансового стану підприємства, який складається із аналізу фінансової стійкості те аналізу платоспроможності.

Аналіз фінансової стійкості

Рівень фінансової стійкості характеризує система узагальнюючих і часткових показників, для розрахунку яких ми користуємося балансом.

До часткових показників відносять:

1. Коефіцієнт економічної незалежності (коефіцієнт автономності або коефіцієнт концентрації власного капіталу).Цей коефіцієнт показує, яка частина власних коштів формує активи майна підприємства. Його оптимальне значення []О,5.Він обчислюється шляхом відношення власних коштів до валюти балансу:

2. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу він показує частку залучених коштів у формування активів майна. Його оптимальне значення <0,5.Він обчислюється:

3. Коефіцієнт фінансової залежності. Він обчислюється шляхом відношення валюти балансу до власних коштів:

Його оптимальне значення <2.

4. Коефіцієнт фінансування. Він обчислюється шляхом відношення власних коштів до позичкових коштів:

Його оптимальне значення >1.Цей коефіцієнт показує, скільки власних коштів підприємства припадає на 1 гривню позичкових коштів.

5. Коефіцієнт заборгованості (коефіцієнт співвідношення позичкових коштів і власних коштів):

Його оптимальне значення <1.Він показує, скільки позичкових коштів залучає підприємство для фінансування поточної діяльності на 1 гривню власних.

6. Коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат. Він обчислюється шляхом відношення власних обігових засобів до матеріальних обігових засобів.

Усього по 1 р. П+У сього по 2 р.П-У сього по 1 р.А -
Його оптимальне значення []0.8.Цей коефіцієнт показує, яка частина матеріальних обігових засобів фінансується за рахунок обігового капіталу або власних обігових засобів.
7. Коефіцієнт забезпеченості обігових засобів. Це відношення власних обігових засобів до вартості всіх обігових засобів:
Його оптимальне значення []0.5. Цей коефіцієнт показує, яка частина обігових коштів підприємства вкладена в обігові засоби.
8. Коефіцієнт маневровості. Його визначають як відношення власних обігових засобів до власних засобів:
Його оптимальне значення >0,5.Цей коефіцієнт показує, яка частина власного капіталу підприємства вкладена в обігові засобів.
9. Коефіцієнт реальної вартості власних засобів в майні активів підприємства. Визначається, як відношення залишкової вартості основних засобів до валюти балансу:
Його оптимальне значення 0,3-0,5.
10. Коефіцієнт реальної вартості власних засобів і матеріальних обігових засобів у валюті балансу. Його визначають як відношення вартості матеріальних обігових засобів і залишкової вартості основних засобів до валюти балансу:
Його оптимальне значення >0,8.
11. Коефіцієнт зносу (коефіцієнт накопичення амортизації).Його визначають як відношення суми накопиченої амортизації за весь період експлуатації основних засобів д< первісної вартості основних засобів:
12. Коефіцієнт придатності основних засобів. Він обчислюється як різниця між 1 та коефіцієнтом накопичення амортизації:
13. Коефіцієнт інвестування, його визначають як відношення власних засобів до залишкової вартості основних засобів:
Розрахунки показників заносяться в таблицю 3.
Таблиця 3.
Розрахунок часткових показників фінансової стійкості ЗАТ завод "Авангард" за 2001 рік

ПОКАЗНИКИ

2000

2001

ВІДХИЛЕННЯ
+/-
1. Коефіцієнт автономності
0,907
0,743
-0,164
2. Коефіцієнт фінансування

Подобные документы

  • Економічна сутність оборотних засобів і оборотних коштів, принципи їх організації і джерела формування. Аналіз ефективності використання оборотних коштів у ТОВ СОП "Михайлівське". Шляхи та методи впровадження у виробництво інтенсивних технологій.

    курсовая работа [123,7 K], добавлен 24.09.2013

  • Склад і структура оборотних коштів підприємства, показники їх стану і використання. Оцінка поточного рівня фінансового стану підприємства. Етапи аналізу та шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів. Нормування оборотних засобів.

    курсовая работа [405,7 K], добавлен 09.11.2010

  • Сутність оборотних коштів. Грошова стадія кругообігу коштів. Структура оборотних коштів та джерела їх формування. Власні та позичені оборотні кошти.Ненормовані та нормовані оборотні фонди. Показники та шляхи ефективного використання оборотних коштів.

    контрольная работа [42,2 K], добавлен 27.11.2008

  • Економічна сутність оборотних засобів. Аналіз забезпеченості та ефективності використання оборотних коштів на підприємстві. Широкомасштабне запровадження інновацій з метою інтенсифікації сільського господарства та підвищення її економічної ефективності.

    курсовая работа [84,1 K], добавлен 26.02.2016

  • Загальна структура підприємства. Оборотні фонди підприємства. Поняття, основні складові елементи оборотних фондів підприємства. Нормування оборотних фондів ресторану. Основні шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства.

    контрольная работа [41,6 K], добавлен 06.06.2016

  • Поняття й економічна сутність оборотних коштів, принципи їх організації, визначені потреби в них, їхнє значення для діяльності підприємства, показники стану і використання, а також резерви і шляхи поліпшення використання оборотних коштів на підприємстві.

    курсовая работа [242,2 K], добавлен 13.11.2010

  • Сутність, склад, структура оборотних коштів та принципи їх організації. Нормування, показники стану і використання оборотних коштів. Специфіка використання оборотних коштів в сільському господарстві. Аналіз прибутку та рентабельності ТОВ "ЗОРЯ".

    курсовая работа [284,4 K], добавлен 12.04.2014

  • Характеристика підприємства ТОВ "МЕДІАСАТ". Склад і структура оборотних коштів. Способи визначення потреби в оборотних коштах. Аналіз структури балансу та ефективності використання оборотних активів. Оцінка платоспроможності і ліквідності підприємства.

    отчет по практике [96,2 K], добавлен 13.04.2013

  • Оборотні кошти як сукупність оборотних виробничих фондів, виражених у грошовій формі, їх структура. Порівняльна характеристика основних і оборотних засобів. Забезпеченість підприємства власними оборотними коштами, аналіз ефективності їх використання.

    реферат [139,9 K], добавлен 06.06.2010

  • Теоретичні основи визначення суті і особливостей організації оборотних коштів. Порівняння основних методик оцінювання оборотних коштів підприємства. Аналіз оборотних коштів ТОВ "ЯЦЗ", рекомендації щодо підвищення ефективності організації та використання.

    курсовая работа [127,0 K], добавлен 23.11.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.