53

Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка

Фінансово-економічний факультет

Кафедра економіки підприємства

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни "Економічний аналіз"

на тему

„АНАЛІЗ ОБОРОТНИХ КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ”

на матеріалах

відкритого акціонерного товариства "Козельщинський завод керамзитового гравію "

401-ЕП 01168 КР

Виконав: студент гр.401-ЕП

Костирський С.В.

Керівник:

Міняйленко І.В.

Полтава 2009

Зміст

Вступ.

1. Оборотні кошти як економічна категорія. Їх класифікація

2. Значення, завдання та інформаційна основа аналізу оборотних коштів підприємства. Методи і прийоми аналізу

3. Фінансово-економічна характеристика об'єкта дослідження

3.1 Юридичний статус підприємства. Види діяльності його. Організаційна структура управління підприємством

3.2 Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства

4. Аналіз структури і динаміки оборотних коштів

5. Аналіз джерел формування оборотних коштів

6. Аналіз ефективності використання оборотних коштів

7. Аналіз товарно-матеріальних цінностей

8. Аналіз дебіторської заборгованості

9. Аналіз грошових коштів

10. Пропозиції щодо поліпшення структури і підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

На сьогоднішній день будь-яке виробництво чи інша підприємницька діяльність не може обходитись без коштів, які забезпечують функціонування і, взагалі, існування даного підприємства. Тобто виникає необхідність в коштах, які б забезпечували та обслуговували діяльність підприємства. Ці кошти називаються оборотними.

Отже, висвітлення теми аналізу оборотних коштів підприємства, а також ефективного їх використання є досить актуальним. Будь-яке виробництво характеризується необхідністю в коштах. Тобто необхідно аналізувати їх витрати та надходження, оскільки це забезпечує контроль фінансового стану підприємства.

Будь-який інвестор чи підприємець, який вкладає свої кошти, хоче знати і чітко бачити куди направлені його кошти, а також який прибуток він з цього матиме.

З цього приводу важливість і актуальність проблеми організації оборотних коштів є беззаперечною. Саме оборотні кошти поряд з основними забезпечують діяльність підприємства. Немає оборотних коштів, немає виробництва. Яскравим прикладом цього твердження є сучасний стан промисловості України.

В роботі проведений аналіз оборотних коштів відкритого акціонерного товариства "Козельщинський завод керамзитового гравію "

1.Оборотні кошти як економічна категорія. Їх класифікація

Для здійснення процесу виробництва підприємству необхідні не тільки основні фонди, але й оборотні кошти.

Оскільки жодне підприємство не може функціонувати без певних виробничих ресурсів, майна або активного капіталу у вигляді оборотних коштів.

Оборотні кошти - це засоби, які обслуговують процес господарської діяльності, задіяні одночасно і в процесі виробництва, і в процесі реалізації продукції.

В забезпеченні безперервності та ритмічності процесу виробництва і обігу заключне та головне значення мають саме оборотні кошти.

Оборотні кошти підприємств класифікуються за трьома ознаками:

Ц залежно від участі їх у кругообігу коштів;

Ц за методами планування, принципами організації та регулювання;

Ц за джерелами формування.

Відповідно до першої ознаки оборотні кошти поділяються на оборотні кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди, та оборотні кошти, авансовані у фонди обігу.

Такий розподіл оборотних коштів зумовлений наявністю в кругообігу коштів двох самостійних сфер - сфери виробництва і сфери обігу.

Що більша питома вага оборотних коштів, розміщених у сфері виробництва, то ефективніше використовується оборотний капітал.

Залежно від методів планування оборотні кошти поділяються на нормовані та ненормовані.

Необхідність розподілу оборотних коштів на нормовані й ненормовані випливає з економічної доцільності досягнення найліпших результатів за найменших витрат.

Установлення нормативів за окремими статтями оборотних коштів уможливлює забезпечення безперервної діяльності підприємства за умови оптимальних виробничих запасів, розмірів незавершеного виробництва, залишків готової продукції.

До нормованих оборотних коштів належать оборотні кошти у виробничих запасах, незавершеному виробництві та витратах майбутніх періодів, у залишках готової продукції на складах підприємств.

Ненормовані оборотні фонди включають фонди обігу за винятком готової продукції на складі.

За джерелами формування оборотні кошти поділяються на:

- власні та прирівняні до власних;

- залучені;

- інші.

Класифікація оборотних коштів має важливе значення, оскільки дає можливість підприємству визначити оптимальний склад і структуру, потребу та джерела формування оборотних коштів

Отже, як зазначалось вище, за функціональним призначенням, або роллю в процесі виробництва та обігу, оборотні кошти підприємства підрозділяються на оборотні виробничі фонди і фонди обігу (Схема 1).

Виходячи з цього розподілу оборотні кошти можна охарактеризувати як засоби, вкладені в оборотні виробничі фонди і фонди обігу, які виконують безперервний кругообіг в процесі

господарської діяльності. Кругообіг оборотних коштів - це безперервний процес обігу засоби у процесі виробництва. Він виникає з єдності та різноплановості оборотних фондів обігу, коли перші(фонди обігу) стають джерелом формування других (оборотних фондів), а ті, в свою чергу стають обов`язковою умовою існування перших.

Вони послідовно проходять грошову форму, виробничу форму, товарну форму, і знову повертаються в грошову форму.

Класифікація оборотних коштів за функціональним призначенням



Схема 1.

Оборотні фонди - це частина виробничих фондів, які повністю витрачаються в кожному виробничому циклі, не зберігають натурально-речовинної форми і переносить вартість на продукцію, що виробляється, повністю і відразу.

Оборотні фонди підприємства мають матеріально-речову і вартісну форму. До обліку оборотних фондів включають :

* виробничі запаси

* незавершене виробництво

* напівфабрикати власного виготовлення

* витрати майбутніх періодів.

Виробничі запаси - запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів палива і пального, тари, ремонтних деталей і вузлів, малоцінних інструментів, господарського інвентарю та інших предметів, а також аналогічних предметів, що швидко зношуються.

Незавершене виробництво - це предмети праці обробку яких не завершено підприємством. Вони перебувають безпосередньо на робочих місцях або в процесі транспортування від одного робочого місця до іншого.

Напівфабрикати власного виготовлення відносять ті предмети праці, що їх повністю оброблено у даному виробничому підрозділі підприємства, абе які потребують дальшої обробки в інших підрозділах.

Витрати майбутніх періодів - це грошові витрати, які зроблено в даний період, але які буде відшкодовано за рахунок собівартості продукції у наступні періоди. До них належать витрати на підготовку виробництва, освоєння випуску нових виробів, раціоналізацію і винахідництво, придбання науково-технічної та економічної інформації, передплату періодичних видань. Це єдиний не речовий елемент оборотних виробничих фондів являються витрати майбутніх періодів.

Оборотні виробничі фонди обслуговують сферу виробництва. Вони матеріалізуються в предметах праці (сировина, матеріали, паливо) і частково в засобах праці у вигляді малоцінних та швидкозношуваних предметів і втілюються у виробничих запасах, незавершеному виробництві, в напівфабрикатах власного виробництва.

Другий елемент оборотних коштів підприємства - фонди обігу. Вони безпосередньо не задіяні в процесі виробництва. Фонди обігу -- це частина оборотних засобів, які обслуговують сферу обігу і реалізації продукції.

Сюди входять:

1. Готова продукція на складі підприємства.

2. Продукція, яка відвантажена покупцю, але ще не оплачена (дебіторська заборгованість).

3. Грошові засоби підприємства на поточному або на валютному рахунку в національній чи закордонній валюті, а також в касі підприємства. Грамотне управління грошовими засобами, яке веде до росту платоспроможності підприємства, отриманню додаткового прибутку - найважливіша задача фінансової роботи.

4. Засоби розрахунку -- підзвітні суми грошових засобів виданих працівникам підприємства на потреби: придбання сільськогосподарської продукції, дебіторська заборгованість. Дебіторська заборгованість включає заборгованість підзвітних осіб, постачальників по закінченню строків оплати, працівників підприємства своєму підприємству, податкових органів при переплаті податків і інших обов'язкових платежів, які вносяться у вигляді авансів. Вона включає також дебіторів по боргам. Дебіторська заборгованість завжди відволікає засоби із обігу, визначає їх неефективне використання і веде до напруженого фінансового стану підприємства.

5. Короткострокові фінансові вкладення, облігації, депозитні вклади, що може слугувати додатковими джерелами для підприємства. В бухгалтерському обліку короткострокові фінансові вклади називають - поточними фінансовими інвестиціями.

Поєднання оборотних виробничих фондів і фондів обігу в єдину категорію - оборотні кошти - можна пояснити так:

· Процес відтворення - це поєднання процесу виробництва та процесу реалізації продукції. Елементи оборотних коштів безперервно переходять із сфери виробництва в сферу обігу і знову повертаються у виробництво.

· Елементи оборотних фондів і фондів обігу мають однаковий характер руху, кругообігу, що складає безперервний процес повторення і відтворення, називається обігом засобів, а самі засоби, які залучені в ньому називаються оборотними.

Особливістю оборотних коштів є те, що вони не витрачаються, а авансуються в різні види поточних витрат господарчого суб'єкта. Ціллю авансування являється створення необхідних матеріальних запасів, заділів незавершеного виробництва, готової продукції і умов для її реалізації. Авансування означає, що використані грошові засоби повертаються підприємству після завершення кожного виробничого циклу або кругообігу, який включає: виробництво продукції - її реалізацію - отримання виручки від реалізації продукції. Саме з виручки від реалізації проходить повернення авансових коштів. Авансована вартість різними частинами одночасно знаходиться у багатьох функціонуючих формах - грошовій, виробничій, товарній.

Таким чином, значення оборотних коштів полягає в забезпеченні безперервності процесу виробництва і реалізації продукції, можуть бути охарактеризовані як сукупність грошових засобів, авансованих для створення і використання оборотних виробничих фондів і фондів обігу.

2. Значення, завдання та інформаційна основа аналізу оборотних коштів підприємства. Методи і прийоми аналізу

Раціональне та економне використання оборотних коштів суб'єктів господарювання має неабияке економічне значення. Для оцінки ефективності використання оборотних коштів виробничих підприємств застосовують певні показники, а для підвищення ефективності - відповідні конкретні заходи.

Функціонування оборотних коштів розпочинається з моменту їх формування і розміщення. Раціональне розміщення як складова управління оборотним капіталом має певні особливості не лише в різних галузях, а навіть і на різних підприємствах однієї галузі. Визначальними тут є такі чинники:

· вид господарської діяльності, обсяг виробництва;

· рівень технології та організації виробництва;

· термін виробничого циклу;

· система постачання необхідних товарно-матеріальних цінностей і реалізації продукції та ін.

Наявність у підприємства власних оборотних коштів, їх склад і структура, швидкість обороту і ефективність використання впливають на фінансовий стан підприємства і стійкість його положення на фінансовому ринку, а саме:

1. Платоспроможність -- це здатність підприємства впевнено сплачувати всі свої боргові зобов'язання згідно з встановленими строками або відповідно до договірних умов. її можна вивчати за минулий період, на якусь певну (звітну) дату або як майбутню можливість розрахуватися у необхідні терміни за існуючими короткостроковими зобов'язаннями.

2. Ліквідність - можливість у будь-який момент робити необхідні витрати. Тобто в найменшій мірі залежати від інших учасників господарської діяльності.

Ефективне використання оборотних коштів відіграє велику роль у забезпеченні нормалізації роботи підприємства, підвищення рівня рентабельності виробництва і залежить від багатьох факторів.

Інформаційною основою для проведення аналізу є дані бухгалтерської і статистичної звітності.

Бухгалтерська звітність: баланс підприємства (форма №1), звіт про фінансові результати підприємства (форма № 2).

Статистична звітність: звіт про наявність і рух основних фондів, амортизації (зносу) (форма № 11-ОФ), звіт по праці (форма № 1-ПВ), звіт про використання робочого часу (форма № 3-ПВ).

Аналіз ефективності використання обігових коштів підприємства пропонується вести у двох напрямках:

Ш традиційного аналізу абсолютних і відносних показників;

Ш якісного, кількісного і факторного аналізу.

До традиційних показників належать:

- рентабельність;

- термін одного обороту;

- коефіцієнт обіговості;

- коефіцієнт завантаження.

Узагальнюючим показником ефективності використання оборотних коштів являється показник їх рентабельності:

,

де Р - рентабельність;

П - прибуток від реалізації продукції;

ОК - величина оборотних коштів.

Цей показник характеризує величину прибутку отриманого на кожну гривню оборотних коштів, та відображає фінансову ефективність роботи підприємства, так як саме оборотні кошти забезпечують обіг всіх ресурсів на підприємстві.

Термін одного обороту (обіговість оборотних коштів) в днях визначається:

,

де Т_об - термін одного обороту

ОК - оборотні кошти;

О_реал - обсяг реалізації;

Д - кількість днів періоду, що аналізується;

К_об - кількість оборотів.

Термін обігу одного обороту складається з часу прибування оборотних коштів у сфер виробництва і сфері обігу, починаючи з моменту придбання виробничих запасів і закінчуючи отриманням виручки від реалізації продукції, яка була випущена підприємством. Цей показник найбільш наочний та універсальний і забезпечує порівняння показників оборотності за різні за ве-личиною періоди.

Чим менше термін одного обороту оборотних коштів, тим, при інших рівних умовах, підприємству необхідно менше оборотних засобів. Чим скоріше оборотні засоби виконують кругообіг, тим краще та ефективніше оборотні засоби вони використовуються. Таким чином, час обороту коштів впливає на необхідність у сукупних оборотних коштах. Скорочення цього часу - найважливіший напрямок фінансового управління, що веде до підвищення використання оборотних засобів і збільшення їх віддачі.

Швидкість обороту характеризує прямий коефіцієнт обіговості (кількість оборотів) за певний проміжок часу - рік, квартал. Цей показник відображає кількість кругооборотів, які виконують оборотні засоби підприємства, наприклад, за рік. Він розраховується так:

,

де К_об - кількість оборотів.

О_реал - обсяг реалізації;

ОЗ - середня сума оборотних засобів.

Прямий коефіцієнт обіговості вказує на величину реалізованої (товарної) продукції, що припадає на 1 гривню оборотних засобів і характеризує рівень виробничого споживання оборотних засобів. Зростання прямого коефіцієнта обіговості означає, що підприємство раціонально і ефективно використовує оборотні засоби. Зниження - погіршення фінансового стану підприємства.

Оборотний коефіцієнт обіговості або коефіцієнт завантаження (закріплення) оборотних засобів показує величину оборотних засобів, які були витрачені на кожну гривню реалізованої (товарної) продукції, і розраховується наступним чином:

,

де Кз - коефіцієнт завантаження

О_реал - обсяг реалізації;

ОК - оборотні кошти;

К_об - кількість оборотів.

Показники обіговості можуть бути розраховані по всім оборотним засобам і по окремим їх елементам, таким як виробничі запаси, незавершене виробництво, готова і реалізована продукція, засоби в розрахунках і дебіторська заборгованість. Обіговість запасів розраховується як відношення витрат на виробництво до середньої величини запасів. Перераховані показники дають можливість провести поглиблений аналіз використання власних оборотних засобів (їх називають частинними показниками обіговості).

Обіговість оборотних засобів може прискорюватися або уповільнюватися. При уповільненні обіговості в обіг включаються додаткові засоби. Ефект прискорення обіговості відображається в скороченні споживання оборотних засобів у зв'язку з покращенням їх використання ,їх економії, що впливає на обсяг виробництва, і як наслідок - на фінансові результати. Прискорення обіговості веде до вивільнення частини оборотних засобів (матеріальних ресурсів, грошових засобів),які використовуються або для потреб виробництва, або для накопичення на розрахунковому рахунку. В результаті покращуються платоспроможність та фінансовий стан.

Вивільнення оборотних засобів у результаті прискорення їх обіговості може бути абсолютним і відносним. Абсолютне вивільнення - це пряме зменшення споживання оборотних засобів, яке відбувається у тих випадках, коли плановий обсяг виробництва продукції виконаної при меншому обсязі оборотних засобів у порівнянні з плановою необхідністю. Відносне вивільнення оборотних засобів відбувається у тих випадках, коли при наявності оборотних засобів у межах планової необхідності забезпечується перевиконання плану виробництва продукції. При цьому темпи зростання обсягів виробництва випереджають темпи росту залишків оборотних засобів.

В основу якісного, кількісного і факторного аналізу й оцінки ефективності використання обігових коштів покладено критерії ефективності виробництва, який забезпечить систематизацію різноманітних підходів до розв'язання проблеми підвищення ефективності використання обігових коштів:

,

де Е - ефективность виробництва

ОФ - вартість основних фондів підприємства;

ОК- вартість обігових коштів;

ТР - величина трудових ресурсів;

С - собівартість товарної продукції;

ТП - обсяг товарної продукції;

К₁, К₂, К_З, К₄, - коефіцієнти ефективності відповідно основних, обігових коштів, трудових ресурсів, собівартості продукції одночасно вони також є коефіцієнтами приведення основних фондів, обігових коштів, трудових ресурсів до собівартості продукції (у цьому зв'язку К₄=1).

У свою чергу

,

де НВ - середні значення податків і виплат підприємства, що не включаються у собівартість продукції;

ОФ - середнє значення вартості основних фондів підприємства;

ОК- середнє значення вартості обігових коштів;

ФП - середнє значення фонду споживання підприємства.

Мета якісного аналізу й оцінки використання обігових коштів підприємства полягає і тому, щоб дати змогу користувачеві одержати відповідь на питання, як ефективно чи неефективно використовувалися обігові кошти підприємства (їх елементи) за проміжної часу, що підлягає аналізу, яким ефективним чи неефективним було виробництво в цілому,

Для якісного аналізу й оцінювання ефективності використання обігових коштів (як і цілому, так і кожного елемента окремо) обрано індексний метод. Вибір саме цього методу невипадковий, бо цей метод дає змогу порівняти між собою не завжди порівняні величини.

Як відомо індекс будь-якого показника (І) розраховується таким способом:

,

де П_р, П_б - відповідно величина розрахункового та базового показників.

Алгоритм якісного аналізу й оцінювання ефективності використання обігових коштів при однокроковому аналізі, проведеному за допомогою абсолютних показників (Е),рекомендується в такій редакції:

,

де І_ок, І_тп - відповідно індекси обігових коштів і обсягу товарної продукції за інтервал часу, який аналізується (однокроковий).

Якщо Е¹ >1 - обігові кошти підприємства (або окремі їх елементи) використовувалися неефективно. Тільки у разі, коли Е¹<1,можна позитивно оцінити використання обіговий коштів. При цьому кожна одиниця товарної продукції виробляється з меншим, ніж у базових умовах, засобами, які авансуються для створення запасів, що забезпечують , свою чергу, безперервність виробництва і реалізацію продукції.

Якщо необхідно провести якісний аналіз і здійснити оцінку ефективності використання обігових коштів підприємства за визначений проміжок часу при багатокроковому аналізі за допомогою абсолютних показників, пропонується скористатися відношенням

,

де УІ_ок, УІ_тп - відповідно сума індексів обігових коштів (їх елементів),сума індексів товарної продукції за визначений період часу в ретроспективі;

Т - кількість показників у періоді(місяців, кварталів тощо),який аналізується.

У свою чергу

,

де Іок₁ ... Іок_Т - базисні (Іок₁=1) індекси обігових коштів (як у цілому, так і за елементами),які у свою чергу, обчислюються так:

,

де ОК₁, ОК₂ - відповідно розмір обігових коштів (у цілому й за елементами) у 1-му (базовому) і 2-му періодах.

Особливу увагу привертає до себе якісний аналіз та оцінка ефективності використання обігових коштів при оперуванні не лише абсолютними показниками, а й відносними, місткісними вимірювачами.

Для цього рекомендується використовувати такі показники, як капіталомісткість продукції за обіговими коштами (КМ_ОК) та їх складових, що визначаються виходячи із таких відношень:

де КМ_ОК, КМ_ФО, КМ_ФОб, КМ_ЗК - капіталомісткість продукції відповідно за обіговими коштами, фондами обігу, фондами обороту, запасами коштів.

Зміна перелічених показників у часі вказує на ефективність використання обігових коштів, а також їх складових.

Алгоритм однокрокового якісного аналізу й оцінки ефективності використання обігових коштів, проведеного за допомогою відносних місткісних показників, рекомендується у вигляді

,

При Е³>1 робиться висновок, що за період (проти базового),який аналізується, обігові кошти (їх складові) використовувалися неефективно, бо кожна одиниця кінцевих результатів була отримана з більшими (чи з незмінними) їх величинами, що вкладалися в запаси, які забезпечували безперервність виробництва й реалізацію продукції. Тільки при Е³<1 можна говорити про зростання ефективності використання обігових коштів (їх складових), бо в цьому разі спостерігається зниження (проти бази) капіталомісткості продукції за обіговими коштами.

При багатокроковому (ретроспективному) аналізі та оцінці ефективності використання обігових коштів, який виконується за допомогою відносних місткісних показників, алгоритм аналізу й оцінки ефективності використання обігових коштів (їх елементів) такий:

,

Якщо Е⁴>Т, робиться висновок про неефективне їх використання (або їх елементів).Тільки у разі, коли Е⁴<Т,можна зробити висновок про те, що за аналізований проміжок часу обігові кошти (їх елементи) використовувалися ефективно.

Запропонований у цій роботі кількісний аналіз має дати відповідь на питання, наскільки ефективно (або неефективно) використовувалися за період аналізу обігові кошти підприємства (їх складові). При чому це "наскільки" виявляється у збільшенні чи зменшенні прибутку відповідно через скорочення чи зростання показника капіталомісткості продукції за обіговими коштами (як у цілому, так і за їх складовими).Показник капіталомісткості продукції напряму пов'язаний з прибутком, оскільки поповнення чи зниження оборотних коштів впливає на величину прибутку підприємства, тобто збільшуються чи зменшуються витрати (відповідно і капіталомісткість).Зростання (Еок) чи зниження (Пок) прибутку через скорочення, збільшення показника капіталомісткості продукції за обіговими коштами (чи їх елементами) рекомендується обчислювати за формулою:

,

де КМ_ОК¹, КМ_ОК^t - значення показника капіталомісткості продукції за обіговими коштами (у цілому або за їх складовими);

ТПt - розмір обсягу товарної продукції;

К2 - коефіцієнт ефективності обігових коштів.

Факторний аналіз покликаний допомогти керуючому персоналові одержати відповідь на питання, які фактори вплинули на ефективність використання обігових коштів (їх елементів) підприємства, які автори визначили факторами першого роду зміну обсягу виробництва товарної продукції та зміну обігових коштів у цілому чи їх елементів. До факторів другого роду віднесені умови (та відповідальні особи),що вплинули на зміну обігових коштів. Очевидно, чинники другого роду повинні виявити орган системи керування ефективністю виробництва (де встановлюється хто винен і що робити).

Вихідний матеріал для чинного аналізу, методика якого пропонується в цьому дослідженні, передбачає використовувати з якісного аналізу, проведеного за допомогою абсолютних показників. У основу запропонованого факторного аналізу покладено критерії ефективності обігових коштів, що являє собою їхнє відношення до обсягу товарної продукції.

Як алгоритм визначення факторів, що впливають на ефективність використання обігових коштів, ефективність виробництва в цілому, використано відношення:

,

де Іок, Ітп - відповідно індекси обігових коштів та індекси товарної продукції.

Далі обчислимо нормативи і ліміти обігових коштів (їх груп, елементів, статей), досягнення яких сприяє зростанню ефективного їх використання, ефективного виробництва в цілому як у абсолютному, так і у відносному (в чеканні розрахунку на одиницю товарної продукції) виражені. Вихідними даним для наміру є індекси абсолютних показників товарної продукції, індекси обігових коштів (їх груп, елементів, статей).

Управління обіговими коштами важливо при рішенні ключового питання фінансового стану : досягнення оптимального стану між зростанням рентабельності виробництва максимального прибутку на вкладений капітал) і забезпечення стійкості платоспроможності, яка являється зовнішнім проявом фінансової стійкості підприємства.

Першочергово формування власних коштів відбувається в момент створення підприємства. Воно забезпечується основними і оборотними засобами, необхідними для проведення комерційної діяльності в розмірах, які були визначені статутними документами під час заснування. У цих цілях в залежності від організаційно-правових форм формується статутний капітал. В подальшому поповнення оборотних засобів, які авансуються підприємством на поновлення виробничого циклу, можуть відбуватися за рахунок отриманого прибутку. Суми прибутку акумулюються в спеціальному фонді підприємства - фонді накопичення, який створюється з чистого прибутку.

Крім прибутку, як власного засобу поповнення обігових засобів, на кожному підприємстві маються засоби, прирівняні до власних. Це стійкі пасиви, які не належать підприємству, але постійно знаходяться в обігу і використовуються на законних засадах.

Обіговим коштам належить особливе місце у структурі підприємства, бо переважно вони зумовлюють стійке фінансове становище, кредитоспроможність, інвестиційну принадність господарчого суб'єкта. Саме тому на стан їх аналізу мають звернути увагу як керівники, так і інші зацікавлені особи.

Внутрішній аналіз обігових коштів дає змогу розкрити можливі резерви поліпшення ефективності їх використання, показати найпривабливіші підрозділи для інвестиційних проектів. Результати аналізу є одним із головних засобів конкурентної боротьби між товаровиробниками.

Необхідна умова для підвищення ефективності використання обігових коштів - продумане економічне визначення потреби в них. Тобто визначення такого їх оптимального розміру, який би при мінімальному запасі забезпечив безперервне виробництво. У цьому полягає суть нормування обігових коштів, основною особливістю якого в умовах ринку є те, що воно має розглядатися не лише як економічний метод обчислення необхідного розміру обігових коштів, а переважно як спосіб виявлення й мобілізації на підприємстві внутрішніх резервів підвищення ефективності виробництва.

Джерела для аналізу обігових коштів приведені в балансі підприємства у другому розділі, який називається «Оборотні активи».

3. Фінансово-економічна характеристика об'єкта дослідження

3.1 Юридичний статус підприємства. Види діяльності його. Організаційна структура управління підприємством

У даній курсовій роботі аналіз обігових коштів проводиться на основі матеріалів відкритого акціонерного товариства "Козельщинський завод керамзитового гравію " .

Відкрите акціонерне товариство «Козельщинський завод керамзитового гравію» смт.Козельшина (далі Товариство) засноване згідно Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств, що знаходяться у загальнодержавній власності" відповідно до рішення регіонального відділення Фонду державного майна України в Полтавській області від 5 квітня 1996 року №65-А і є правонаступником орендного Козельщинського державного комунального підприємства "Козельщинський завод керамзитового гравію".

Назва Товариства:

українською мовою

повна: Відкрите акціонерне товариство

"Козельщинський завод керамзитового гравію"

смт.Козельщина скорочена: ВАТ "КЗКГ" смт.Козельщина

російською мовою

повна: Открытое акционерное общество

"Козельщинский завод керамзитового гравия"

пгг.Козельщина скорочена: ОАО «КЗКГ» пгт Козельщина

Місцезнаходження Товариства:

Україна, Полтавська обл., смт Козельщина, вул.Радянська.229.

ФОРМА ВЛАСНОСТІ - колективна.

Об'єктом права власності акціонерного товариства є майно,придбане за рахунок продажу акцій, одержане в результаті йогогосподарської діяльності, а також інше майно, набуте на підставах,не заборонених законом. Держателями акцій можуть бути підприємства, установи,організації, державні органи, працівники даного товариства, а також інші громадяни, якщо інше не передбачено законодавчимиактами України або статутом товариства. Державне підприємство за спільним рішенням трудовогоколективу і уповноваженого на те державного органу може бутиперетворено в акціонерне товариство шляхом випуску акцій на всювартість майна підприємства. Кошти, одержані від продажу акцій,після покриття боргів державного підприємства надходять увідповідний бюджет.

ЮРИДИЧНИЙ СТАТУС ТОВАРИСТВА.

Товариство зареєстроване Козельщинською райдержадміністрацією, розпорядженням № 176 від 16 травня 2001 року.

Товариство є юридичною особою з дня його державної реєстрації.

Товариство здійснює свою діяльність відповідно до діючого законодавства України та Статуту, що є установчим документом підприємства, а також визначає основні засади його діяльності.

Майно Товариства складається з основних та зворотних коштів, а також цінностей, вартість яких відображена в балансі Товариства.

Товариство є власником:

Ю майна, що знаходиться на балансі Товариства;

Ю майна, отриманого в результаті його фінансово-господарської діяльності;

Ю іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених діючим законодавством.

Товариство здійснює володіння, користування, розпорядження своїм майном згідно з метою своєї діяльності.

Відповідальність за випадкову втрату чи пошкодження майна, що є власністю Товариства, або переданого йому у користування, несе Товариство.

Товариство відповідає по своїх зобов'язаннях тільки майном, на яке може бути накладено стягнення, згідно з діючим законодавством України.

Товариство має право самостійно продавати, передавати безоплатно, обмінювати, передавати в оренду юридичним особам і громадянам засоби виробництва та інші матеріальні цінності, відчужувати їх іншим шляхом, якщо це не протирічить діючому законодавству України і Статуту.

Товариство має самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки в банках, в тому числі і валютний, товарний знак , бланки, печатку з власним найменуванням та символікою.

Товариство має право укладати угоди (договори, контракти), зокрема, купівлі-продажу, оренди, підряду, страхування майна, перевезень, збереження і комісії; купувати майнові і особисті немайнові права та нести обов'язки, виступати позивачем і відповідачем у суді, арбітражному і третейському судах від свого імені.

Товариство самостійно планує свою фінансово-господарську діяльність і визнає шляхи розвитку, виходячи із запитів ринку.

Товариство має право залучати до роботи як українських, так і іноземних спеціалістів, самостійно визначати форми, системи та розмір оплати їхньої праці у відповідності до діючого законодавства України.

Для забезпечення своєї діяльності Товариство може використовувати на договірній основі кошти та майно інших підприємств і організацій, а також у встановленому порядку акціонерний капітал.

Для досягнення мети своєї діяльності Товариство має право:

P об'єднуватися з іншими підприємствами різного правового статусу, вступати в асоціації, корпорації та інші об'єднання та спілки;

P користуватися банківськими кредитами;

P створювати на території України та за кордоном філії та представництва, а також дочірні підприємства, відкривати фірмові магазини, бюро, інші спеціалізовані підрозділи;

P бути засновником та учасником інших товариств і організацій, а також виконувати інші дії відповідно до предмету та мети його діяльності, які не суперечать чинному законодавству;

P на випуск цінних паперів і операції з ними згідно з чинним законодавством України, Статутом та ухвалами загальних зборів акціонерів (далі-Збори);

P здійснювати спонсорство і провадити благодійні акції.

Філії та представництва Товариства діють на підставі Положень про них. Положення про філії та представництва затверджуються Зборами відповідно до законодавства України та країни - місця знаходження закладу. Керівник філії та керівник представництва діють на підставі доручення, що видається головою правління Товариства за узгодженням із Спостережною радою.

Філії та представництва Товариства не являються юридичними особами і діють від імені Товариства.

Дочірні підприємства Товариства діють на підставі Статуту, який затверджується ухвалою Зборів.

Дочірні підприємства не відповідають за зобов'язання Товариства, а Товариство не відповідає за зобов'язання цих підприємств.

Створені Товариством дочірні підприємства, філії та представництва можуть наділятися основними фондами і зворотними коштами, які є власністю Товариства.

МЕТА І ПРЕДМЕТ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРИСТВА.

Товариство створюється з метою:

Ш насичення ринку продукцією, товарами, послугами;

Ш розвитку торгово-економічного співробітництва з юридичними та фізичними особами;

Ш здійснення зовнішньоекономічної діяльності, використання прогресивного обладнання, технологій та кращого досвіду управління;

Ш залучення додаткових матеріальних і фінансових ресурсів для отримання прибутку і задоволення економічних і соціальних інтересів акціонерів і працівників Товариства.

Предметом діяльності Товариства є:

Ш виконання робіт по виготовленню керамзитового гравію, керамзитових блоків, черепиці та інших виробів і реалізація їх підприємствам, організаціям, установам усіх форм власності;

Ш надання послуг населенню, виготовлення товарів виробничо-технічного призначення та народного споживання;

Ш виконання будівельних, будівельно-монтажних, ремонтних робіт;

Ш виконання реконструкції та капітального ремонту об'єктів агропромислового комплексу, об'єктів інших відомств, суб'єктів підприємницької діяльності всіх форм власності;

Ш внутрішні і міжнародні автотранспортні перевезення, транспортно-експедиційні послуги для фізичних та юридичних осіб;

Ш послуги щодо відповідального збереження усіх видів транспорту та механізмів;

Ш ремонт та сервісне обслуговування усіх видів транспорту, обладнання виробничого та соціально-побутового призначення;

Ш придбання та реалізація продуктів переробки нафти;

Ш роздрібна та оптова торгівля продовольчими та непродовольчими товарами, у тому числі лікеро-горілчаними та тютюновими виробами;

Ш торгівельно-посередницька та збутово-постачальницька діяльність на ринку України та зовнішніх ринках на ділерських та агентських засадах;

Ш створення магазинів для реалізації промислових, продовольчих товарів населенню, а також фірмова та комісійна торгівля, створення точок громадського харчування;

Ш створення кондитерських цехів, цехів по виробництву хлібобулочних та макаронних виробів, майстерень для надання послуг по торговельно-побутовому обслуговуванню населення;

Ш реклама власної продукції, організація тимчасово і постійно діючих як в Україні так і за кордоном виставок-продажів, аукціонів, ярмарків;

Ш прокат і здавання в оренду технологічного обладнання, установок, автотранспорту, іншого обладнання і нерухомого майна;

Ш здійснення операцій з рухомим і нерухомим майном;

Ш маркетингова, ділерська, маклерська, посередницька, лізінгова діяльність.

Товариство здійснює наступні види зовнішньоекономічної діяльності відповідно до чинного законодавства України:

Ш експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

Ш експорт та імпорт виробничих, посередницьких та інших послуг;

Ш виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності;

Ш організація та спільна діяльність у проведенні міжнародних виставок, ярмарків, аукціонів, туристичних заходів;

Ш спільна діяльність з іноземними суб'єктами господарської діяльності в науково-дослідній, промисловій, фінансовій, інвестиційній галузях.

Товариство, відповідно до мети своєї діяльності, здійснює будь-які види господарської діяльності, за винятком заборонених законодавством України.

Види діяльності, що підлягають ліцензуванню, здійснюються Товариством після одержання відповідної ліцензії.

3ахист державної таємниці в Товаристві здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про державну таємницю» та інших законодавчих актів з цього питання.

ГАЛУЗЕВА ПРИНАЛЕЖНІСТЬ - промисловість будівельних матеріалів.

Органи управління товариством та їх посадові особи.

У Товаристві створюються і функціонують:

· Загальні збори акціонерів (Збори);

· Спостережна рада;

· Правління Товариства;

· Ревізійна комісія.

Схема управління товариством.

Схема 2.

Вищим органом акціонерного Товариства є Загальні збори акціонерів (Збори). Збори можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності Товариства, які не суперечать Статуту Товариства та діючому законодавству України. До виключної компетенції Загальних зборів акціонерів належить:

· затвердження Статуту і внесення до нього змін та доповнень;

· обрання та відкликання членів Спостережної ради, Правління та Ревізійної комісії;

· затвердження річних результатів діяльності Товариства, включаючи його дочірні підприємства;

· затвердження звітів і висновків Ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строків та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків;

· створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв Товариства, затвердження їх статутів та положень;

· прийняття рішення про припинення діяльності Товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

· вирішення питання про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів.

Спостережна рада Товариства (у подальшому - Рада) створюсться для здійснення контролю за діяльністю виконавчого органу - Правління.

Рада обирається Зборами з числа акціонерів у кількості трьох осіб на строк три роки.

Рада має такі повноваження:

· вимагає скликання позачергових Зборів акціонерів, у випадках, коли цього потребують інтереси акціонерів та Товариства загалом;

· вирішує питання стосовно винесення на розгляд Загальних зборів акціонерів, тих чи інших питань;

· розглядає висновки, матеріали перевірок та службових розслідувань, що проводяться Ревізійною комісією;

· представляє Загальним зборам акціонерів пропозиції щодо питань діяльності АТ;

· узгоджує порядок денний Загальних зборів акціонерів та здійснює попередній розгляд питань, що внесені до порядку денного зборів;

· заслуховує поточні звіти Правління про діяльність АТ;

· аналізує дії Правління щодо управління АТ, реалізації інвестиційної, технічної та цінової політики;

· ініціює проведення позачергових ревізій та аудиторських перевірок фінансово-господарської діяльності АТ;

· попередньо погоджує проекти договорів, що укладені на суму, яка перевищує еквівалент 3000 доларів США за курсом НБУ на дату погодження таких договорів;

· рекомендує Загальним зборам розмір та спосіб зміни статутного фонду АТ;

· рекомендує Загальним зборам розмір дивідендів;

· подає Загальним зборам рекомендації щодо доцільності створення або припинення діяльності дочірніх підприємств, філій та представництв;

· узгоджує проведення дій правління по розпорядженню нерухомим майном, балансова вартість якого не перевищує 1/3 розміру статутного фонду.

Правління Товариства.

Правління є вищим виконавчим органом Товариства і здійснює оперативне керівництво його поточною діяльністю.

Правління обирається Загальними зборами акціонерів у кількості п'яти осіб на строк три роки. До складу Правління входять голова Правління та члени Правління.

До компетенції Правління належить:

а) затвердження поточних планів діяльності Товариства та заходів, необхідних для їх виконання;

б) розробка бізнес-планів та інших програм фінансово-господарської діяльності Товариства;

в) укладання договорів (угод) на суму, що не перевищує еквівалент 3000 доларів США за курсом НБУ на день укладання договору (угоди);

г) затвердження щорічних кошторисів, штатного розкладу та посадових окладів працівників Товариства;

д) організація ведення бухгалтерського обліку та звітності Товариства, надання річного звіту та балансу Товариства на затвердження Загальних зборів акціонерів;

е) прийом та звільнення працівників Товариства, ведення обліку кадрів, встановлення систем заохочення та накладання стягнень на працівників Товариства;

ж) організація, скликання та проведення Загальних зборів акціонерів, затвердження порядку денного зборів за погодженням із Спостережною радою;

з) укладання колективного договору;

и) здійснення інших дій, передбачених цим Статутом, внутрішніми нормативними документами Товариства, рішенням Загальних зборів акціонерів і Спостережної ради.

Ревізійна комісія здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю Товариства.

Перевірки фінансово-господарської діяльності Товариства проводяться Ревізійною комісією за дорученням Зборів , Спостережної ради, за власною ініціативою або на вимогу акціонерів, що володіють сукупно не менш ніж 10% акцій.

Ревізійна комісія обирається Загальними зборами акціонерів.

Склад Ревізійної комісії - три особи, які обираються з числа акціонерів. Строк повноважень комісії - три роки.

До складу Ревізійної комісії не можуть бути обраними члени Правління та Спостережної ради, головний бухгалтер та його заступники.

3.2 Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства

Економічний стан підприємства охарактеризуємо на основі показників діяльності за два роки, які наведені у таблиці 1.

Таб. 1Техніко-економічні показники діяльності підприємства за 2002-2003рр.

Показники	Од. виміру	Джерела інформації. Розрахунок	Попередній рік (2002)	Звітний рік (2003р)	Відхилення
					Абсо-лютне	Темп зрост., %
1	2	3	4	5	6	7
1. Середня вартість сукупного капіталу	Тис. грн.	Ѕ*(ряд 280 гр.3 + ряд 280 гр.4)ф.1	3789,15	3587,9	-201,3	-5,31
2. Середня вартість власного капіталу	Тис. грн.	Ѕ*(ряд 380 гр.3 + ряд 380 гр.4)ф.1	3699,8	3561,2	-138,6	-3,75
3. Ресурси підприємства
3.1. Основні засоби:
3.1.1.за первинною вартістю на кінець року	Тис. грн.	Ряд.031 гр.4 ф.1	4528,5	4181,6	-346,9	-7,66
3.1.2.за залишковою вартістю на кінець року	Тис. грн.	Ряд.030 гр.4 ф.1	3493,3	3196,4	-296,9	-8,50
3.1.3. знос на кінець року	Тис. грн.	Ряд.032 гр.4 ф.1	1035,2	985,2	-50	-4,83
3.1.4. середня вартість	Тис. грн.	Ѕ*(ряд 031 гр.3 + ряд 031 гр.4)ф.1	4564,75	4355	-209,7	-4,59
3.2.Нематеріальні активи:
3.2.1. за первинною вартістю на кінець року	Тис. грн.	Ряд.011 гр.4ф.1	-	-	-	-
3.2.2. за залишковою вартістю на кінець року	Тис. грн.	Ряд.010 гр.4ф.1	-	-	-	-
3.2.3. нарахована амортизація на кінець року	Тис. грн.	Ряд.012 гр.4ф.1	-	-	-	-
3.2.4. середня вартість	Тис. грн.	Ѕ*(ряд 011 гр3 + ряд 011 гр.4) ф.1	-	-	-	-
3.3. Оборотні активи:
3.3.1. усього на кінець року	Тис. грн.	Ряд 260 гр.4 ф.1	234	215,1	-18,9	-0,08
3.3.2. середні залишки оборотних засобів	Тис. грн.	Ѕ*(ряд 260 гр3 + ряд 260 гр.4) ф.1	258,35	224,55	-33,8	-0,13
3.4.Середньооблікова чисельність:
3.4.1. всіх працівників	Осіб	Ряд 010 гр.2 ф№1-ПВ	39	41	2	5,13
3.4.2. працівників осн. виду діяльності (будівництво)	Осіб	Оперативна звітність	28	27	-1	-3,57
3.4.3. персоналу в еквіваленті повної зайнятості	Осіб	Ряд 001 гр.2 ф№1-ПВ	24	22	-2	-8,33
4. Економічні показники
4.1. чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг.)	Тис. грн.	Ряд.035 гр.3ф.2	254,8	293,3	38,5	15,11
4.2. обсяг виробництва продукції	Тис. грн.	Ф.1 підприємництво р.2,ряд 200 гр.1	189,8	205,9	16,1	8,48
4.3. собівартість виробленої продукції	Тис. грн.	Ф.1 підприємництво р.2,ряд 200 гр.2	189,8	205,9	16,1	8,48
4.4. собівартість реалізованої продукції	Тис. грн.	Ряд.040 гр.3 ф.2	204,3	288,5	84,2	41,21
5. Показники ефективності використання ресурсів
5.1. продуктивність праці одного працівника (ПП1 пр)	Тис. грн./ особу	ПП1 пр. = п.4.2./ п.3.4.1.	4,87	5,02	0,16	3,19
5.2. продуктивність праці одного працівника осн. виду діяльності (ПП1 пр.осн.)	Тис. грн./ особу	ПП1 р = п.4.2./п.3.4.2.	6,78	7,63	0,85	12,50
5.3. коефіцієнт зносу основних засобів		Ф.1 ряд032/ ф.1 ряд031	0,23	0,24	0,007	3,07
5.4. коефіцієнт оновлення основних засобів		Ф.5 ряд260 гр.5/ ф.1 ряд031гр.4	0,016	0,024	0,008	50,00
5.5. коефіцієнт вибуття основних засобів		Ф.5 ряд260 гр.8/ ф.1 ряд031гр.3	0,063	0,059	0,004	-6,35
5.6. фондовіддача	Грн./ грн.	П.4.2./ п.3.1.4	0,31	0,34	0,03	9,68
5.7. фондомісткість	Грн./ грн.	П.3.1.4/ п.4.2.	24,05	21,15	-2,90	-12,05
5.8.фондоозброємність праці	Тис. грн./ особу	П.3.1.4/ п.3.4.1	117,04	106,22	-10,82	-9,25
5.9. коефіцієнт обіговості оборотних засобів	Обороти	П.4.1./ п.3.3.2	0,99	1,31	0,32	32,44
5.10. середній період обороту оборотних засобів	Днів	360дн./п.5.9	365,02	275,62	-89,40	-24,49
5.11.рентабельність продукції	%	Рпр=ряд 050 ф.2/ ряд.040	0,017	0,247	0,23	1385,7

На основі таблиці 1 проведемо аналіз наведених даних. Так, ми бачимо, що сукупний капітал за 2003 року зменшився на 201,3 тис. грн. (або на 5,31%). Це було спричинене зниженням власного капіталу, а саме: у звітному році він зменшується з 3699,8 тис.грн. до 3561,2 тис.грн., тобто на 138,6 тис.грн. або на 3,75 %. Краще це видно на діаграмі.

Мал. 1

Аналіз ресурсів підприємства слід провести за їх основними елементами: основні засоби, нематеріальні активи, оборотні активи, трудові ресурси.

Основні засоби за первісною вартістю на кінець 2003 ріку зменшилися на 346,9 тис. грн. (або на 7,66%).

Знос основних засобів на кінець 2003 року знизився на 4,83 % (50 тис.грн.) і відповідно зменшилася залишкова вартість і склала на кінець 2003 року 3196,4 тис.грн. (зниження відбулося на 8,5%, або на 296,9 тис.грн.).

Зменшення основних засобів за первісною вартістю відповідно вплинуло на середньорічну вартість основних засобів, яка теж зменшилася на 209,7 тис. грн. або на 4,59 %.

Оборотні активи на кінець 2003 року зменшилися на 0,08% або на 18,9 тис.грн. і склали 215,1 тис. грн.

Середньооблікова чисельність всіх працівників збільшилася на 2 чоловіка, або на 5,13 %. Проте зменшилася середньооблікова чисельність працівників основного виду діяльності на 3,57% або на 1чоловік, що несе в собі негативний характер. Графічно це можна зобразити так:

Мал. 2

Економічний аналіз підприємства слід провести за наступними основними показниками: чистий доход (виручка) від реалізації, обсяг виробництва продукції, собівартість реалізованої продукції, трудовитрати.

Чистий доход (виручка) від реалізації збільшився на 38,5 тис.грн. (15,11%) і склав 293,3 тис.грн.. Обсяг виробництва продукції збільшився на 16,1 тис.грн. (8,48%). Це відбулося за рахунок збільшення собівартості виробленої продукції на 16,1%. Собівартість реалізованої продукції збільшилася на 84,2 тис. грн. або 41,21%. Аналіз ефективності використання ресурсів проведемо за наступними основними показниками: продуктивність праці одного працівника, продуктивність праці одного працівника основного виду діяльності, коефіцієнт зносу основних засобів, коефіцієнт оновлення основних засобів, коефіцієнт вибуття основних засобів, фондовіддача, фондомісткість, фондоозброєність праці, коефіцієнт обіговості оборотних засобів, середній період обороту оборотних засобів. Продуктивність праці одного працівника та продуктивність праці одного працівника основного виду діяльності збільшилися відповідно на 0,16 тис.грн/особу (3,19%) та на 0,85 тис.грн/особу (12,5%) відповідно. Покажемо розраховані показники графічно.

Мал. 3

Коефіцієнт зносу основних засобів зріс на 3,07%(0,007). Але за рахунок оновлення основних засобів, про що свідчить збільшення коефіцієнта оновлення основних засобів на 50%, спостерігається поліпшення (ріст) показника фондовіддачі від 0,31 до 0,34 (9,68%) та зниження фондомісткості на 12,05%(2,9). Хоч слід вказати про зниження фондоозброєності на 9,25%

Коефіцієнт обіговості оборотних засобів та тривалість операційного циклу ми будемо характеризувати далі.

Рентабельність продукції у 2003 році у абсолютному відхиленні зросла на 0,23%.

4. Аналіз структури і динаміки оборотних коштів

Аналіз проводимо у вигляді таблиці

Таб. 2 Аналіз структури і динаміки оборотних коштів діяльності підприємства за 2002-2003рр.

Види коштів	На кінець періоду	Абсолютне відхилення (гр.1-гр.2)	Відносне відхилення. % (гр. 2/ гр. 1 х х 100) - 100
	За 2002 рік	За 2003 рік
А	1	2	3	4
1.Грошові кошти та їх еквіваленти:	1,4	25,9	24,5	1750
у національній валюті	1,4	25,9	24,5	1750
в іноземній ва-люті	-	-	-	-
2. Поточні фінан-сові інвестиції:	-	-	-	-
векселі одер-жані	-	-	-	-
3. Дебіторська заборгованість	17,8	18	0,2	1,12
4.Запаси	30,7	30,6	-0,1	-0,33
5. Незавершене виробництво	-	-	-	-
6. Готова продукція	80	29,2	-50,8	-63,5
7. Товари	0,9	1,2	0,3	33,33
8. Інші оборотні активи	-	-	-	-
Усього:	132,2	130,8	-1,4	-1,059

На основі аналізу структури оборотних коштів вивчають змі-ни, що відбулися в складі оборотних коштів у цілому, а після цього -- в розрізі окремих статей.

Оборотні кошти мають таку структуру (покажемо це графічно):

Мал. 5

Мал. 6

Аналізуючи отримані дані можна сказати наступне. В порівнянні з 2002 р. відбулися значні структурні зміни. Перш за все, слід зазначити про позитивне зниження готової продукції на 50,8 тис. грн. (63,5%), а також збільшення грошових коштів на 24,5 тис. грн. та не значне зменшення запасів з 30,7 до 30,6 тис. грн., що являє 0,33%. Негативним є збільшення дебіторської заборгованості на 1,12% (0,2 тис. грн.). Спостерігається збільшення товарів на 33,33% (0,3 тис. грн.). Загалом оборотні кошти знизилися на 1% (1,4 тис. грн.).