Отже, в загальному вигляді структура оборотних коштів має задовільний вигляд.

5. Аналіз джерел формування оборотних коштів

Основні джерела формування оборотних коштів:

1. Власні джерела, які включають: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, що вкладається, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток, цільове фі-нансування.

2. Позичкові кошти, до яких можна віднести довгострокові кредити банків, інші довгострокові фінансові зобов'язання, коро-ткострокові кредити банків, поточну заборгованість за довго-строковими зобов'язаннями.

Відомо, що через низку цілком об'єктивних причин (інфляція, зростання обсягів виробництва) у підприємства завжди виникає додаткова потреба в оборотних коштах. Тому підприємство ви-користовує позичкові кошти: банківські та комерційні кредити, облігаційні позики. Поряд із банківськими кредитами джерелами фінансування оборотних коштів можуть бути також комерційні кредити інших підприємств і організацій, котрі оформляються як позики, векселі, товарні кредити, авансові платежі.

Підприємства користуються також і інвестиційними податко-вими кредитами, тобто тимчасово відстроченими податковими зобов'язаннями. Для одержання інвестиційного податкового кре-диту підприємство укладає договір з податковою адміністрацією.

3. Додатково залучені джерела, які включають: кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги, а також поточні зо-бов'язання щодо отриманих авансів, розрахунків з бюджетом, позабюджетних платежів, розрахунків зі страхування, з оплати праці, з учасниками, за іншими поточними зобов'язаннями, ре-зервів за сумнівними боргами, благодійні та інші надходження.

Надходження, набуття, створення майна підприємства здійснюється за власні та позичені кошти, співвідношення яких розкриває його фінансовий стан.

Аналіз джерел майна підприємства здійснюється за даними балансу. В аналітичній таблиці 3 проводимо аналіз джерел власних і позичених коштів, вкладених у майно підприємства.

Таб. 3 Аналіз джерел коштів, які вкладено в майно підприємства

за 2002-2003рр.

За даними аналітичної таблиці розраховується ко-ефіцієнт незалежності підприємства К_нз з формули:

Коефіцієнт незалежності підприємства свідчить про те, що в 2003 р. частка власного капіталу зросла. Отже, підприємство є фінансово стійким і достатньо незалежним від зо-внішніх кредиторів.

Аналізуючи наведені дані, можна висновувати, що вартість майна підприємства знизилася на 280,7 тис. грн. (7,53), в більшості на за рахунок власних коштів -- 273,8 тис. грн.

За звітний період частка позичених коштів зменшилась на 22,92 % і становила 0,67 % у структурі майна за абсолютного їх зростання на 6,9 тис. грн. .

Вартість власних оборотних коштів збільшилась на 1,4 тис. грн, або на 1 %. Змінилась і їхня величина в структурі власних коштів підприємства -- їх частка зменшилась на 0,25 %. Також знизилася кредиторська заборгованість на 8,1 тис. грн. (57,04%), а поточні зобов'язання зросли на 7,55% (1,2 тис. грн.).

6. Аналіз ефективності використання оборотних коштів

Прискорення обертання оборотних коштів має велике значення для забезпечення стабільності фінансового стану підприємства, що пояснюється трьома основними причинами.

По-перше, від швидкості обертання коштів залежить розмір річного обороту, бо підприємство, що має невеликий обсяг оборотних коштів, але ефективніше їх використовує, здатне робити такий самий оборот, як і підприємство з більшим обсягом коштів, але з меншою швидкістю обертання.

По-друге, з оборотністю пов'язано відносну величину витрат, зменшення яких знижує собівартість одиниці продукції.

По-третє, прискорення обороту на тій чи тій стадії кругообо-роту коштів (наприклад, скорочення часу перебування матеріалів на складі) змушує прискорити оборот на інших стадіях.

Приватні підприємства за свої послуги іноді вимагають непомірно високу плату, яку інші підприємства не можуть сплатити, це може призвести навіть до повної зупинки останніх. Отже, аналізуючи стан оборотних коштів за умов ринкової економіки, необхідно розглядати всі конкретні причини, виявляти ті, що негативно впливають на стан цих коштів і розробляти конкретні заходи для усунення таких причин.

Методика аналізу оборотності оборотних коштів полягає в порівнянні показників оборотності оборотних коштів підприємства за звітний період з аналогічними показниками за минулий звітний період. У такий спосіб виявляються тенденції поліпшення або погіршання. Ця інформація корисна для акціонерів, можливих інвесторів, потенційних покупців, постачальників та ін.

Аналіз оборотності оборотних коштів підприємства робиться за допомогою таблиці 4, що складається за даними форми 1 та форми 2.

 Таб. 4 Аналіз оборотності оборотних коштів за 2002-2003рр.

Виходячи з наведених у таблиці даних, можна сказати, що оборотність оборотних коштів за рік прискорилась на 89 днів. Це привело:

а) до збільшення коефіцієнта оборотності засобів на 0,32(32,44%);

б) до зниження коефіцієнта завантаження засобів в обороті на 0,24 коп.

На зміну оборотності оборотних коштів впливають два факто-ри: зміна обсягу виручки від реалізації продукції; зміна середньо-го залишку оборотних засобів.

Метою аналізу оборотності оборотних коштів є також визна-чення суми грошей, що їх було вивільнено з обороту внаслідок прискорення оборотності оборотних коштів або додатково залу-чено в оборот унаслідок уповільнення такої оборотності. Для цього проводять такий розрахунок: різницю в оборотності у днях помножують на звітну одноденну виручку.

Формула для розрахунку вивільнених чи залучених в оборот обігових засобів має наступний вигляд:

(тис. грн.)

Отриманий від'ємний результат свідчить про відносне вивільнення оборотних засобів із обороту, тобто про підвищення ефективності їх використання.

Отже, отримані результати свідчать про позитивні зміни в оборотності обігових коштів.

7. Аналіз товарно-матеріальних цінностей

Кожне підприємство прагне до якнайшвидшого руху свого капіталу, і спосіб досягнення цієї мети - це утримання товарно-матеріальних цінностей на такому низькому рівні, який лише можливий без будь-якого серйозного ризику (щодо можливості задоволення попиту), тобто необхідно оптимізувати величину запасів. Загалом можна сказати, що чим ширший асортимент продукції, яку випускають, тим більше запасів необхідно для задоволення попиту. Але якщо цифра обігу запасів дуже велика, то це небезпечно через незабезпеченість попиту.

Найпростіший і найпоширеніший спосіб підрахунку даного показника - ділення виручки (доходу) від реалізації продукції (робіт та послуг) на величину запасів. На практиці використовують річні способи розрахунку обігу запасів. Деякі економісти щодо цього питання надають перевагу середнім значенням балансу за заборгованими значеннями залишків кінцевого балансу. Вони стверджують, що середні значення дають змогу одержувати рівніші результати. І в цьому з ними можна погодитись, але, на мій погляд, доцільніше використовувати цифри залишків кінцевих балансів, оскільки це дає можливість розрахувати необхідну величину запасів на певний період (квартал, місяць).

Аналіз подаємо у вигляді таблиці.

Таб. 5Аналіз виробничих запасів за 2002-2003рр.

Проаналізувавши отримані результати, можна вказати наступне: готова продукція знизилася на 63,5%(50,8 тис.грн), що, звичайно, є позитивним моментом; поряд з цим знизилися виробничі запаси на 0,33%.

Узагальнюючим показником є оборотність запасів:

Отже, спостерігається збільшення оборотності запасів, що спричинено зменшенням вартості готової продукції, що знаходиться на складі.

8. Аналіз дебіторської заборгованості

Недотримання договірної і розрахункової дисципліни, несвоєчасне пред'явлення претензій щодо боргів, що виникають, призводять до значного зростання невиправданої дебіторської заборгованості, а отже, до нестабільності фінансового стану підприємства.

Таб. 6 Аналіз дебіторської заборгованості за 2002-2003рр.

Аналіз руху дебіторської заборгованості по складу дав змогу встановити, що її збільшення виникло переважно при розрахунках за товари, роботи і послуги. Сума неоплачених покупцями і замовниками рахунків збільшилась на 7 тис. гри., або на 6,78%, та становила в 2002 р. 110,2 тис. грн. Виявлена тенденція призводить до залежності підприємства від фінансового стану партнерів. Хоч розрахунки з бюджетом знизилися до 0,2 тис. гри. (на 66,67%).

9. Пропозиції щодо поліпшення структури і підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства.

Раціональне і економне витрачання окремих елементів оборотних фондів підприємств має непересічне економічне значення. Це зумовлюється всезростаючими масштабами абсолютного споживання сировини, матеріалів, енергії для виробництва продукції у різних галузях народного господарства, переважаючою часткою матеріальних витрат у загальній її вартості. Економія матеріальних ресурсів, що характеризується зниженням абсолютної і питомої витрати окремих видів, дозволяє з однієї і тієї ж кількості сировини і матеріалів виготовляти більше продукції без додаткових витрат суспільної праці, підвищувати ефективність виробництва в цілому на кожному і підприємстві.

Для поліпшення структури оборотних коштів необхідно:

1. Знизити дебіторську заборгованість за рахунок вибору більш стабільних і відповідальних покупців та постачальників.

2. Оптимізувати постачання виробничих запасів та удосконалити величину, необхідну для стабільного виробництва.

Підвищення ефективності використання оборотних коштів можливе:

· на стадії створення виробничих запасів - впровадження економічно обгрунтованих норм запасу, наближення постачальників сировини, напівфабрикатів, комплектуючих виробів і інших до споживачів; широке використання прямих тривалих зв'язків; розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами й устаткуванням; комплексна механізація й автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах;

· на стадії незавершеного виробництва прискорення НТП (упровадження прогресивної технології і техніки, особливо безвідхідної і маловідходної, роботизованих комплексів, роторних ліній, хімізація виробництва), розвиток стандартизації, уніфікації, типізації, удосконалювання форм організації промислового виробництва, примінення більш дешевих конструкційних матеріалів, удосконалювання системи економічного стимулювання, економічного використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів, збільшення питомої ваги продукції, що користається підвищеним попитом;

· на стадії звертання наближення споживачів продукції до її виготовлювачів; удосконалювання системи розрахунків, збільшення обсягу реалізованої продукції унаслідок виконання замовлень по прямих зв'язках, дострокового випуску продукції, виготовлення продукції з зекономлених матеріалів, ретельна і своєчасна перевірка продукції, що відвантажується, по партіях , асортименту, транзитній нормі, відвантаження в строгій відповідності з укладеними договорами.

Унаслідок прискорення оборотності фінансових (грошових) коштів зменшується потреба в них, відбувається процес вивільнення цих коштів з обороту.

З-поміж заходів для підвищення ефективності використання оборотних коштів чільне місце належить оптимізації виробничих запасів. Саме з оптимізацією зв'язані найбільші резерви скорочення запасів на підприємствах, особливо з матеріаломістким виробництвом. Зменшення тривалості виробничого циклу на таких підприємствах усього на один день дає змогу зменшити обсяг незавершеного виробництва.

Висновки

Сучасний стан економіки визначає надзвичайну важливість в контролі над оборотними коштами підприємства. А, отже, кожне підприємство повинне ефективно організовувати і використовувати оборотні кошти.

Основними напрямками роботи підприємства в області управління джерелами оборотних коштів є:

- визначення потреби підприємства в оборотних коштах;

- визначення наявності власних оборотних коштів і приведення їх обсягів до оптимально значення;

- визначення обсягу залучених коштів і облік ефективності їх використання за допомогою будь-яких методів;

- визначення нормативу оборотних коштів і приведення власних оборотних коштів до цього значення;

- вживання заходів, що до повернення у розпорядження підприємства суми дебіторської заборгованості;

- припинення виконання робіт для неплатоспроможних замовників;

- визначення обсягу виробництва продукції з урахуванням рівня беззбитковості виробництва;

- скорочення управлінських, усунення непродуктивних витрат, інтенсифікація методів виробництва;

- поступове збільшення обсягу статутного фонду підприємства для фінансування власних оборотних коштів.

Враховуючи нестабільність у роботі підприємства, відкрите акціонерне товариство "Козельщинський завод керамзитового гравію " має оптимальне становище в управлінні оборотними коштами, хоч ситуація погіршується за рахунок не постійного виробництва продукції.

Список використаної літератури.

1. Економічний аналіз / За ред. М.Г. Чумаченка. - К.: КНЕУ, 2001.

2. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання. - Тернопіль: Економічна думка, 2001.

3. Бердникова Т.Б. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия. - М.: ИНФРА-М, 2001.

4. Іваненко В.М. Курс економічного аналізу. - Київ: Знання-прес, 2000.

5. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. - Минск, 2001.