Аналіз показників ефективності господарської діяльності

Зміст

Реферат

Вступ

1 Загальна характеристика ВАТ «Шосткинський хлібокомбінат»

1.1 Характеристика господарської діяльності підприємства

1.2 Прибутки, доходи та витрати ВАТ «Шосткинський хлібокомбінат»

1.3 Фінансовий стан підприємства

2 Методичні основи аналізу ефективності виробництва

2.1 Ефект. Види ефекту

2.2 Сутнісна характеристика ефективності виробництва

2.3 Система показників ефективності виробництва

3 Аналіз показників ефективності господарської діяльності ВАТ «Шосткинський хлібокомбінат»

3.1 Оцінка інтенсифікації виробництва ВАТ «Шосткинський хлібокомбінат»

3.2 Загальний аналіз показників ефективності використання ресурсів підприємства та рентабельності ВАТ «Шосткинський хлібокомбінат»

3.3 Резерви підвищення ефективності виробництва господарюючого суб'єкту

Висновки

Перелік використаної літератури

Реферат

Кваліфікаційна робота містить 60 сторінок; 3 розділи; 1 рисунок; 59 формул; 10 таблиць; перелік використаної літератури із 72; 17 додатків.

Мета кваліфікаційної роботи - дослідити проблеми ефективності функціонування господарюючих суб'єктів в ринкових умовах.

Об'єкт дослідження - реально діюче підприємство ВАТ «Шосткинський хлібокомбінат».

Метод дослідження - система показників ефективності виробництва та факторний аналіз впливу показників на результуючий фактор функціонування підприємства.

В першому розділі роботи «Загальна характеристика ВАТ «Шосткинський хлібокомбінат» розглядується загальна характеристика суб'єкту господарювання та причини, що вимагають розгляду обраної теми дослідження на прикладі саме цього підприємства.

В другому розділі «Методичні основи аналізу ефективності виробництва» розглянуто проблематику теорії ефективності виробництва та основний інструментарій аналізу ефективності діяльності господарюючого суб'єкту.

В третьому розділі «Аналіз ефективності господарської діяльності ВАТ «Шосткинський хлібокомбінат» проведений аналіз ефективності роботи діючого підприємства на підставі методології аналізу, що викладена в другому розділі даної роботи.

Ключові терміни: ефективність виробництва (діяльності); ефект; рентабельність; матеріаловіддача; фондовіддача; продуктивність праці; оборотність оборотних засобів; резерви виробництва.

Вступ

Ринкова економіка вимагає від всіх суб'єктів господарювання, не залежно від форми власності та юридичного статусу, оптимально використовувати ресурси задля досягнення максимальних результатів своєї діяльності. При цьому слід керуватися слідуючими принципами: економічності; прибутковості бізнесу; доцільності; вигідності; екологічності; безпечності; соціальної та суспільної потреби у бізнесі. Дана сукупність принципів функціонування господарюючих суб'єктів формує об'єктивне підґрунтя для виникнення поняття «ефективності діяльності», яке по суті є вираженням конкурентноздатності господарюючого суб'єкту та результативності його бізнесу.

Отже, «ефективність» є ключовим поняттям, що характеризує діяльність підприємства в ринкових умовах і є предметом постійної уваги з боку економістів, як предмету дослідження. Аналіз ефективності діяльності господарюючих суб'єктів достатньо складний процес, що направлений на виявлення недоліків функціонування підприємств та можливих шляхів їх усунення, виявлення резервів підвищення ефективності роботи підприємства та зниження ризиків бізнесу, прийняття рішень із сукупності альтернатив.

Зважаючи на актуальність обраного питання слід детально розглянути методологію аналізу ефективності роботи підприємства, його важливість, необхідність та зміст на прикладі ВАТ «Шосткинський хлібокомбінат». При цьому слід вирішити такі основні завдання:

1) детально розглянути поняття ефект та ефективність;

2) вивчити систему показників, що застосовують для аналізу ефективності виробничої діяльності підприємств;

3) дослідити предмет діяльності досліджуємого підприємства;

4) провести детальний аналіз ефективності роботи ВАТ «Шосткинський хлібокомбінат»;

5) визначити резерви підвищення ефективності виробничої діяльності підприємства;

6) розробити висновки та пропозиції стосовно виконаного дослідження.

Дана робота виконана на підставі документів ВАТ «Шосткинський хлібокомбінат» та робіт вітчизняних та іноземних економістів, методичних посібників, законодавчих актів та періодичної літератури.

1 Загальна характеристика ВАТ «Шосткинський хлібокомбінат»

1.1 Характеристика господарської діяльності підприємства

Досліджуєме підприємство ВАТ «Шосткинський хлібокомбінат» було засноване 9 серпня 1995 року згідно Декрету Кабінету Міністрів України від 19 січня 1995 року № 66/95 «Про прискорення приватизації майна в агро промисловому комплексі» та від 19 березня 1996 року № 194/96 «Про завдання та особливості приватизації державного майна у 1996 році», «Порядком перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 1 грудня 1992 року № 686, шляхом перетворення державного підприємства Шосткинського хлібокомбінату структурної одиниці виробничо-торгівельного підприємства «Суми хліб» у відкрите акціонерне товариство.

Дане підприємство за метою своєї діяльності є комерційним підприємством із середньообліковою чисельністю промислового персоналу 304 чоловік станом на 1 січня 2004 року, та колективною формою власності на засоби виробництва.

За своїм правовим статусом ВАТ «Шосткинський хлібокомбінат» належить до господарських товариств відкритого типу, що передбачають об'єднання капіталів двох або більше юридичних чи фізичних осіб шляхом продажу акцій на ринку цінних паперів. Акції ВАТ «Шосткинський хлібокомбінат» випускаються на весь розмір статутного фонду, який складає 470,6 тис. грн.. і являють собою прості іменні акції в документарній формі. Статутний фонд підприємства поділено на 1 882 496 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн.

Власниками підприємства є фізичні та юридичні особи, що набули право власності на акції товариства. Таких станом на 1 січня 2004 року було 239 осіб, в тому числі:

- фізичні - 236 осіб, частина акцій від загальної кількості яких склала 69%;

- юридичні - 3 особи, частка акцій яких від загальної кількості склала - 31%.

ВАТ «Шосткинський хлібокомбінат» здійснює свою діяльність у слідуючих напрямках:

ь виробництво продовольчих товарів, виробництво хлібобулочних, кондитерських, макаронних виробів та харчових концентратів;

ь торгівля оптом та в роздріб продукцією власного виробництва;

ь фінансування промислового виробництва і будівництва;

ь реклама власної продукції;

ь прокат і здача в оренду технологічного устаткування ;

ь здійснення торгівельно-закупівельних і торгівельно посередницьких та комерційних операцій;

ь транспортні перевезення та інше.

1.2 Прибутки, доходи та витрати ВАТ «Шосткинський хлібокомбінат»

Кожне підприємство здійснюючи свою діяльність несе певні витрати, які викликають появу певних доходів та прибутків.

Перелічені характеристики мають першочергове значення для будь якого підприємства.

Розглянемо основні статті витрат, доходів та прибутки ВАТ «Шосткинський хлібокомбінат» в динаміці за 2002-2004 роки на підставі Звіту про фінансові результати підприємства (додатки В-Д).

Як видно із додатку К мала місце стійка тенденція до загального зростання витрат підприємства і при цьому різко знижувалися доходи підприємства. Вплив вказаних показників поза сумніву мав негативний вплив на загальну тенденцію зміни прибутку підприємства. Можна бачити, що спостерігалося різке зниження обсягів отримуваних прибутків .Така динаміка показників обумовлена різким зниженням попиту на ринку хлібобулочних виробів, що в основному пов'язано із підвищенням цін на продукцію та ослаблення контролю за місцевим ринком збуту. Також однією із причин таких тенденцій зміни показників є недоступність дешевої сировини для підприємства та непостійність її поставок.

В цілому зниження обсягів виробництва спричинило надлишкові витрати по утриманню недовантаженого обладнання, адміністративних витрат, витрат на збут та інших витрат виробництва.

Отже можна зробити висновок про загальну не ефективність роботи підприємства, що обумовлено рядом об'єктивних та суб'єктивних причин.

Результати діяльності підприємства лише поверхово відбивають стан підприємства, тому для більш глибокого його розуміння слід дати загальну характеристику фінансового стану ВАТ “Шосткинський хлібокомбінат”.

1.3 Фінансовий стан підприємства

Аналіз показників балансу (додатки А-Б) ВАТ «Шосткинський хлібокомбінат» за період 2002 - 2004 роки приведений в додатку Л.

Як свідчать дані додатку Л ВАТ «Шосткинський хлібокомбінат» має нормальний фінансовий стан. Показники платоспроможності Товариства відповідають нормативним значенням.

В цілому динаміка показників має тенденцію до зниження, що вказує на погіршення фінансового стану господарюючого суб'єкту та зниженню його платоспроможності. Такий стан вказує на зниження здатності розширювати своє виробництво і отримувати від своєї діяльності додаткові прибутки.

Отже із приведеної характеристики підприємства слідує таке: підприємство працює прибутково, але обсяги прибутку знижуються (приблизно на 500 тис. грн.. щорічно), через зростання витрат та зниження обсягів виручки. Такий стан обумовлений зниженням попиту на продукцію, що пояснюється проникненням конкурентів на регіональний ринок підприємства. Поряд із погіршенням результативності діяльності підприємства погіршується його фінансовий стан.

Отже, за період з 2002 по 2004 роки ВАТ «Шосткинський хлібокомбінат» почав працювати менш результативно. Для з'ясування причин погіршення діяльності підприємства слід провести загальний аналіз ефективності діяльності підприємства, що в деякій мірі дасть можливість визначити ці причини.

Для проведення аналізу ефективності діяльності ВАТ «Шосткинський хлібокомбінат» слід розглянути теорію ефективності виробництва господарюючих суб'єктів.

2 Методичні основи аналізу ефективності виробництва

2.1 Ефект. Види ефекту

Теорія ефективності чітко розмежовує поняття «ефекта» та «ефективності», розуміючи під першим результат заходу, а під другим - співвідношення ефекту та витрат, які його викликали.

Ефект (від лат. effectus - дія, виконання) - це результат, наслідок, яких-небудь причин, дій. Ефект може вимірюватися в матеріальному, соціальному, грошовому вираженні. Зокрема ефект може вимірюватися обсягом додатково виробляємої та споживаємої продукції, показниками покращення здоров'я населення і таке інше.

Хоча по визначенню ефект та результат є спорідненими поняттями потреби економічної практики вимагають розмежовувати вказані терміни. При цьому під умовним поняттям “економічний результат ” розуміють загальний (брутто) результат (зокрема виручка, доход), а під поняттям “економічний ефект” - чистий (нетто) результат (зокрема прибуток). Принципіальний взаємозв'язок між вказаними поняттями може бути виражений формулою:

Е = Р - В (2.1)

де, Е - величина умовного економічного ефекту;

Р - величина умовного економічного результату;

В - повні витрати по заходу, що викликав ефект.

Якщо результати економічної діяльності перевищують витрати, кажуть про позитивний ефект (зокрема, підприємство отримує прибуток), в противному випадку має місце негативний ефект (збиток).

Господарюючі суб'єкти, що функціонують в ринкових умовах від своєї діяльності отримують різні за своєю характеристикою результати. Відповідно до отриманих результатів можна виділити такі види ефекту:

- економічний ефект відображає різні вартісні показники, що характеризують проміжні і кінцеві результати виробництва на підприємстві (в об'єднанні підприємств). До таких показників відносяться обсяг товарної, чистої або реалізованої продукції, величина одержаного прибутку, економія тих чи інших видів виробничих ресурсів або загальна економія від зниження собівартості продукції тощо.

- соціальний ефект зводиться до скорочення тривалості робочого тижня, збільшення нових робочих місць і рівня зайнятості людей, поліпшення умов праці та побуту, стану оточуючого середовища, загальної безпеки життя тощо. Соціальні наслідки виробництва можуть бути не лише позитивними, але й негативними (наприклад, поява безробіття, посилення інфляції, погіршення екологічних показників).

Вони мають ту особливість, що далеко не всі з них піддаються кількісному вимірюванню. У зв'язку з цим на підприємствах визначають, оцінюють і регулюють (у межах своїх можливостей) як економічну, так і соціальну ефективність виробництва.

- локальний (госпрозрахунковий) ефект означає конкретний результат виробничо-господарської чи іншої діяльності даного підприємства, внаслідок якої воно має певний зиск.

- народногосподарський ефект, тобто спільний ефект у сферах виробництва і споживання відповідних виробів (послуг). Він виникає, якщо виробництво продукції на даному підприємстві вимагає додаткових витрат ресурсів, але її споживання (використання) на іншому підприємстві пов'язане з меншими експлуатаційними витратами або іншими позитивними наслідками діяльності.

- абсолютний ефект характеризує загальну або питому (в розрахунку на одиницю витрат чи ресурсів) його величину, яку має підприємство від своєї діяльності за певний проміжок часу.

- порівняльний ефект відображає наслідки порівняння можливих варіантів господарювання і вибору кращого з них; його рівень відбиває економічні і соціальні переваги обраного варіанту здійснення господарських рішень (напрямку діяльності) у порівнянні з іншими можливими варіантами. Абсолютний і порівняльний ефекти тісно взаємозв'язані, доповнюють один одного. Визначення економічно найбільш вигідного варіанту господарювання завжди базується на зіставленні показників абсолютного ефекту, а аналітична оцінка останнього здійснюється шляхом порівняння його запланованих, нормативних і фактично досягнутих показників, їх динаміки за певний період.

- первісний (одноразовий) ефект - це початковий одноразовий ефект одержаний внаслідок здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства, впровадження на ньому прибуткових технічних, організаційних чи економічних заходів.

- мультиплікаційний ефект виникає тоді коли початковий ефект повторюється і примножується завдяки багато напрямковому та багаторазовому використанню відповідних заходів не лише на даному, але й інших підприємствах, сферах діяльності.

- дифузійний ефект може реалізовуватись у тих випадках, коли певне господарсько-управлінське рішення, нововведення технічного, організаційного, економічного чи соціального характеру поширюється на інші галузі, внаслідок чого відбувається його мультиплікація (наприклад, перш ніж знайти широке застосування у чорній металургії метод безперервного розливання рідкого металу був започаткований на підприємствах кольорової металургії).

- резонансний ефект має місце тоді, коли якесь нововведення у певній галузі активізує і стимулює розвиток інших явищ у виробничій сфері (зокрема отримання синтетичного волокна високої якості призвело до виробництва нових видів тканин, а це стимулювало появу нових видів одягу тощо).

- ефект «стартового вибуху» - це «ланцюгова реакція» у перспективі. Він можливий за умови, що певний “стартовий вибух” стає початком наступного лавиноподібного збільшення ефекту у тій же самій або іншій галузі виробництва чи діяльності (яскравий приклад - застосування економіко-математичних методів та моделей в управлінні, виробництві, різних галузях науки).

- ефект акселерації означає позитивний наслідок не лише самого по собі конкретного результату, але й прискорення темпів його розповсюдження і застосування.

- синергічний ефект ( від грец. synerg?s - діючий спільно (виражає комбінований вплив сукупності інновацій на фінансово-економічний стан суб'єкта господарювання, коли загальний ефект перевищує суто арифметичну суму впливу на виробництво (діяльність) кожної інновації зокрема, тобто коли кожна інновація посилює вплив усіх інших.

2.2 Сутнісна характеристика ефективності виробництва

Ефект виражає абсолютну суму результатів отриманих від впровадження певних заходів. Недоліком даного показника є те, що результати отримані на різних підприємствах в різних галузях не спів ставні і по величині ефекту не можливо зробити висновок про результативність бізнесу чи про вибір найкращого рішення із сукупності альтернатив. Адже обсяг отримуваного ефекту в певний мірі залежить від масштабу діяльності.

Показником, що допомагає вирішити дану проблему є ефективність виробництва сутнісна характеристика якого відображається в загальній методології її визначення

(2.2)

де, Е - показник ефективності виробництва;

Р - результат (ефект);

В - витрати ресурсів на виробництво продукції.

Співставлення результатів та витрат допомагає визначити якою ціною був досягнутий результат. Така методологія дозволяє спів ставляти діяльність підприємств (галузей) з різним масштабом виробництва і робити висновок про економність використання ресурсів на досліджуємих підприємствах (галузях).

Отже ефективність виробництва - це комплексне відображення кінцевих результатів використання робочої сили (працівників) і засобів виробництва за певний проміжок часу.

У зарубіжній практиці для характеристики результативності господарювання широко застосовується термін «продуктивність системи виробництва та обслуговування», тобто ефективне використання ресурсів (праці, капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації) для виготовлення різноманітних товарів та надання послуг.

Отже, ефективність виробництва і продуктивність системи - це по суті терміни-синоніми, що характеризують ті самі результати діяльності. До цього можна лише додати, що загальна продуктивність системи є поняттям ширшим, ніж продуктивність праці та прибутковість виробництва.

Сутнісне тлумачення ефективності діяльності, як економічної категорії визначається об'єктивно діючим законом економії робочого часу, що є творчою субстанцією багатства й мірою витрат, необхідних для його нагромадження та використання суспільством. Саме тому підвищення ефективності виробництва треба визнати конкретною формою виявлення цього закону.

Математично закон економії робочого часу, який відображає механізм зниження сукупних витрат на виробництво продукції або надання послуг, має такий вигляд:

 (2.3)

де, В_С - сукупні витрати на виробництво продукції (надання послуг) протягом життєвого циклу товару;

В_УП - затрати минулої (уречевленої) праці на виробництво і споживання товару;

В_ЖП - витрати живої праці, тобто заробітна плата всіх працівників, що припадає на даний товар на тій чи тій стадії його життєвого циклу, плюс прибуток на цій стадії (необхідна і додаткова праця);

В_МП - витрати майбутньої праці в процесі споживання (експлуатації) товару;

Е_СК - сумарний корисний ефект (віддача) товару для споживання за нормативний строк служби.

Слід відмітити те, що ефективність як категорія має певні види, які виокремлюються переважно за різноманітністю одержуваних ефектів (результатів) господарської діяльності підприємства або іншої інтеграційної підприємницької структури.

Виокремлювані за певними ознаками види ефективності (продуктивності системи) показано на рис.2.1.

Як, свідчить рисунок 2.1 в теорії ефективності виділяють такі основні види ефективності виробництва (продуктивності системи): за одержаним результатом - економічна та соціальна; за типом економічного зростання виробництва - екстенсивного розвитку та інтенсивного розвитку; за місцем одержання ефекту - локальна та народногосподарська ефективність; за напрямком інноваційно-інвестиційної діяльності - ефективність науки, техніки, і технології, організаційно-управлінських інновацій, інвестиційних проектів; за характером витрат - ефективність поточних та одноразових витрат; за методом розрахунку - абсолютна і порівняльна ефективності; за об'єктом оцінки - повна, часткова, багаточинникова; за рівнем збільшення ефекту - первинна, мультиплікаційна та синергічна ефективності та ін.

Класифікація видів ефективності виробництва дозволяє економісту узагальнити та систематизувати розраховані показники ефективності, що суттево спрощує управлінський аналіз щодо вибору найкращої альтернативи.

Рис. 2.1 Видова класифікація ефективності виробництва (діяльності)

2.3 Система показників ефективності виробництва

Незалежно від виокремлюваних видів ефективності основою формування системи показників для її вимірювання є доходи та витрати по певному заходу (проекту), що реалізується.

Доходи характеризують вигоду, яку отримують підприємства від реалізації заходу. Витрати відображають ту економічну ціну (витрати різного виду ресурсів), яку підприємства повинні платити за реалізацію заходу. Різниця між доходами та витратами складає чистий економічний результат - прибуток, який отримує підприємство.

П = Д - В (2.4)

де, П - чистий прибуток (може розглядатися як величина отриманого ефекту);

Д - доходи (можуть розглядатися як величина отриманих результатів);

В - витрати.

Величина доходу отримуємого підприємством може бути виражена формулою:

(2.5)

де, Д - дохід, що отримує підприємство;

Q_і - обсяг і-ого виду продукції реалізуємий в одиницю часу (доба, місяць, рік), виражається в натуральних одиницях;

Ц_і - ціна одиниці і-ого виду реалізуємого продукту (грн.. за одиницю);

Т_і - період часу, протягом якого реалізуеться і-й вид продукції (місяців, років).

n - кількість видів продукції, що реалізується.

Другою компонентою, що визначає розмір економічного ефекту є величина витрат пов'язаних з реалізацією розглядуємого заходу. В загальному вигляді повну величину витрат за період дії заходу можна виразити формулою:

В_повн = К + С_пот (2.6)

де, В_повн - величина витрат, що пов'язана з реалізацією певного заходу;

К - капітальні вкладення - витрати в основні фонди;

С_пот - величина поточних (експлуатаційних) витрат (витрати на сировину, матеріали, електроенергію, заробітну плату персоналу, оренду приміщень, різноманітні види послуг, платежі і т.д.)

В тому випадку коли капітальні вкладення пов'язані з придбанням чи модернізацією нової техніки, їх повна величина може бути умовно представлена двома складовими:

К = К_осн + К_суп (2.7)

де, К - повна величина капітальних вкладень;

К_осн - вартість придбання основного технічного обладнання;

К_суп - величина супутніх капітальних вкладень (вартість перевезень, монтажа, комунікацій, територій де буде встановлене обладнання і т. ін.).

В тому випадку коли капітальні вкладення вносяться частинами, сумарна величина капітальних вкладень повинна бути приведена до одного періоду із врахуванням фактору часу:

(2.8)

де, К - приведені капітальні вкладення;

К_і - величина капітальних вкладень здійснених в і-ому році;

r - норматив приведення (дисконтування);

Т - рік до якого приводяться капітальні вкладення;

і - номер поточного року.

Сумарна величина поточних витрат пов'язана з обсягом виробництва, строком реалізації господарського заходу.

Виходячи із розрахунку доходів і витрат по кожному із параметрів, що характеризують окремі сторони впроваджує мого заходу, дозволяє перейти до визначення узагальнюючих показників ефективності.

В якості ключового алгоритму розрахунку узагальнюючих показників використовується формула (2.2).

В економічній теорії виділяють дві групи узагальнюючих показників: абсолютні та порівняльні.

Абсолютні показники ефективності визначаються як результат безпосереднього ділення ефекта на викликавши його витрати ресурсів.

Порівняльні показники ефективності отримують в результаті співставлення абсолютних показників двух чи більше варіантів реалізуємих заходів (проектів). Наприклад зміна доходів, прибутку (збитку) від впровадження заходу. Порівняно із базовим варіантом ця зміна може бути позитивною (збільшення доходів, зменшення витрат) чи негативною (зменшення прибутку, збільшення витрат). У першому випадку перевагу має порівнювальний варіант в противному випадку базовий.

Як бачимо показники економічної ефективності є важливим інструментом економічної політики на всіх рівнях економіки, тому слід розглянути більш детально систему показників ефективності діяльності господарюючих суб'єктів, що побудована на вище приведеній методології її визначення і яка дозволяє просто і наглядно визначити переваги та недоліки того чи іншого господарського заходу.

Система показників ефективності повинна формуватися на певних принципах серед яких слід виділити такі:

1) забезпечення органічного взаємозв'язку критерію (відношення результату до витрат) та системи конкретних показників ефективності виробництва;

2) відображення ефективності використання всіх видів застосовуваних ресурсів;

3) можливість застосування показників ефективності в процесі управління різними ланками виробництва (видами діяльності);

4) виконання провідними показниками стимулюючої функції в процесі використання наявних резервів зростання ефективності виробництва (діяльності).

Виходячи із вказаних принципів можна побудувати певну систему показників в якій всі показники можна поділити на три частини:

- узагальнюючи показники ефективності;

- показники ефективності використання ресурсів;

- показники рентабельності і прибутковості.

До узагальнюючих показників слід віднести такі:

1) Рівень задоволення потреб ринку;

2) Виробництво чистої продукції на одиницю витрат ресурсів;

3) Прибуток на одиницю загальних витрат ;

4) Рентабельність виробництва;

5) Витрати на одиницю товарної продукції;

6) Частка приросту продукції за рахунок інтенсифікації виробництва;

7) Народногосподарський ефект використання одиниці продукції.

Показники ефективності використання ресурсів характеризують окремі сторони економічного виробництва чи процесу. Дана група показників розділяється на три частини:

1 Показники ефективності використання праці (персоналу):

1.1 Темпи зростання продуктивності праці;

1.2 Трудомісткість одиниці продукції;

1.3 Виробіток продукції одним працівником;

1.4 Зарплатомісткість одиниці продукції;

1.5 Коефіцієнт використання корисного фонду робочого часу та інші.

2 Показники ефективності використання основних виробничих фондів:

2.1 Фондовіддача (загальна);

2.2 Фондоємність;

2.3 Фондоозброєність;

2.5 Коефіцієнт інтенсивності використання обладнання.

3 Показники ефективності використання фінансових ресурсів;

3.1 Коефіцієнт оборотності оборотних коштів;

3.2 Коефіцієнт завантаження оборотних засобів;

3.3 Тривалість одного обороту оборотних коштів;

3.4 Відносне вивільнення обігових коштів в наслідок прискорення їх оборотності;

3.5 Показник віддачи оборотних засобів та інші.

До показників рентабельності і прибутковості слід віднести такі:

1) Рентабельність продаж;

2) Рентабельність майна підприємства;

3) Рентабельність власного капіталу;

4) Рентабельність продукції;

5) Рентабельність виробництва;

6) Коефіцієнт прибутковості активів;

7) Коефіцієнт прибутковості інвестицій;

8) Рентабельність оборотних коштів.

На підставі приведеної системи показників ефективності діяльності можна провести комплексний аналіз ефективності виробництва господарюючого суб'єкту за певною методологією, що використовується на досліджуємому підприємстві. Отже слід детально розглянути таку методологію аналізу ефективності діяльності підприємства.

Зростання ефективності можливе при застосуванні екстенсивних чи інтенсивних факторів виробництва, але постійне її зростання можливе при переважному застосуванні інтенсивних факторів розвитку підприємства. Отже слід на першому етапі аналізу ефективності провести аналіз інтенсифікації виробництва. Слід відмітити, що поняття «інтенсифікація» та «ефективність» мають певну спорідненість, але їх основна відмінність в тому, що перше з них є причиною, а друге наслідком .

Методика аналізу інтенсифікації зводиться до слідуючих дій:

1) Аналіз динаміки якісних показників використання ресурсів (продуктивність праці, зарплатовіддача продукції, матеріаловіддача, фондовіддача, коефіцієнт оборотності оборотних засобів).

2) Розрахунок приросту ресурсів з перерахунку на 1% приросту обсягу виробництва (розрахунок зводиться до співвідношення темпів приросту ресурсу до темпу приросту результативного показника і множенням на 100% (доля впливу на 100% приросту продукції екстенсивності)).

3) Розрахунок долі впливу інтенсивності на приріст обсягу виробництва продукції (розрахунок зводиться до слідуючого: від 100% віднімається доля впливу на 100% приросту продукції екстенсивності).

4) Розрахунок відносної економії ресурсів. Визначення даного показника зводиться до розрахунку різниці між значенням фактичного показника обсягу використовуваного ресурсу від значення базового показника обсягу використовуваного ресурсу скоригованого на коефіцієнт росту результативного показника (звичайно за такий беруть темп росту виручки від реалізації продукції чи вартості продукції в співставних цінах без НДС і т. ін.).

5) Розрахунок комплексної оцінки всебічної інтенсифікації.

На даному етапі аналізу розраховують інтегральний показник всебічної інтенсифікації - рівень рентабельності виробництва , як співвідношення чистого (балансового) прибутку до суми основних виробничих фондів і обігових нормованих засобів.

 (2.9)

де, R - рівень рентабельності виробництва;

Р - чистий (балансовий) прибуток;

F - сума основних виробничих фондів;

E - середній залишок обігових нормованих засобів;

N - обсяг виробництва продукції;

S - собівартість всього обсягу виробленої продукції;

V -фонд оплати праці;

М - матеріальні витрати на виробництво продукції;

А - амортизаційні відрахування;

V/N - зарплатомісткість продукції, яка в певній мірі відображає трудомісткість продукції;

M/N - матеріаломісткість продукції;

A/N - амортизаціомісткість продукції;

F/N - фондомісткість продукції;

E/N - коефіцієнт завантаження обігових коштів.

Даний показник комплексно відбиває всі сторони діяльності підприємства.

На його основі розраховується темп росту, долю інтенсифікації та екстенсивності, а також загальну економію ресурсів по підприємству (розрахунок має ту саму методологію, що описана в перших чотирьох етапах: розраховується загальна сума витрат; розраховується їх темп росту; розраховується економічний ефект в показниках підприємства (економія ресурсів).

Дана методологія оцінки інтенсифікації виробництва комплексно вказує на загальний рівень зміни ефективності і дає можливість розробити заходи по її підвищенню.

Для більш детального аналізу ефективності виробництва необхідно провести аналіз таких показників;

- факторний аналіз продуктивності праці;

- факторний аналіз фондовіддачі;

- факторний аналіз матеріаломісткості;

- факторний аналіз оборотності оборотних коштів.

Вплив факторів доцільно визначати інтегральним методом методологія якого зводиться до слідуючи дій:

а) Зміна результативного показника (виручка, доход, продукція) за рахунок зміни кількісного показника (обсяг ресурсів) розраховується за формулою [60]:

(2.10)

де, ?N_К - зміна результативного показника за аналізує мий період;

?₀ -базове значення якісного показника;

?К - зміна кількісного показника за аналізуємий період;

?? - зміна якісного показника за аналізуємий період.

б) Зміна результативного показника (N) за рахунок зміни якісного показника (?) (продуктивність праці, фондовіддача і т.д.) розраховується за формулою [60]:

(2.11)

де, ?N_? - зміна результативного показника за аналізує мий період;

?? - зміна якісного показника за аналізуємий період;

К₀ - базове значення кількісного показника.

?К - зміна кількісного показника за аналізуємий період.

Після аналізу ефективності використання окремих ресурсів слід провести загальний аналіз рентабельності виробництва який включає в себе розрахунок таких показників:

- рентабельність виробничої діяльності (окупність витрат):

, чи (2.12)

де, П_рп - валовий прибуток;

З_рп - сума витрат по реалізованій продукції;

ЧП - чистий прибуток.

- рентабельність продаж (оборота):

, чи (2.13)

де, П_рп - валовий прибуток;

В - виручка від реалізації продукції, послуг, робіт без НДС (акцизу).

ЧП - чистий прибуток.

- рентабельність капіталу:

,чи ,чи (2.14)

де, БП - балансовий прибуток;

KL - середньорічна вартість інвестованого капіталу (чи окремих його елементів: власний (акціонерний), залучений, основний, оборотний, виробничий капітал і т. ін.);

П_рп - валовий прибуток;

ЧП - чистий прибуток.

- рентабельність активів підприємства:

, чи (2.15)

де, П_рп - валовий прибуток;

ЧП - чистий прибуток;

А_заг -загальна сума активів підприємства.

- рентабельність продукції:

(2.16)

де, П_реал - прибуток від реалізації продукції;

С_реал - собівартість реалізованої продукції.

Вище вказані показники ефективності виробничої діяльності дозволяють розрахувати резерви росту обсягів виробництва, зниження собівартості, росту прибутку і на цій основі резерв росту рентабельності виробництва.

Для розрахунку резервів доцільно використати метод прямого рахунку та розрахунково-конструктивний метод.

Метод прямого рахунку застосовується для розрахунку резервів екстенсивного характеру , коли відома величина додаткового залучення чи величина безумовних втрат ресурсів. Можливість збільшення випуску продукції в цьому випадку розраховується таким чином:, додаткова кількість ресурсів чи величина безумовних втрат з вини підприємства ділиться на планову чи можливу норму їх витрат на одиницю продукції , чи множиться на планову (можливу) ресурсовіддачу, тобто на матеріаловіддачу, фондовіддачу, продуктивність праці і т. ін:

Р^VВП =ДR/УР_{пл.(возм)} , чи Р^VВП = ДR*RO_{пл.(возм)} (2.17)

де, Р^VВП - резерв збільшення випуску продукції;

ДR - додаткова кількість ресурсів чи величина безумовних втрат з вини підприємства;

УР - планова чи можлива норма витрат ресурсів на одиницю продукції;

RO - планова (можлива) ресурсовіддача.

Суттєву допомогу при розрахунку резервів надає розрахунково-конструктивний метод. Цей метод застосовується в тих випадках, коли досліджує мий результативний показник можливо представити у вигляді кратної моделі. Наприклад продуктивність праці визначається відношенням валової продукції до кількості витраченого на її виробництво часу в людино-днях чи в людино-годинах. Отже для розрахунку резервів підвищення продуктивності праці слід з однієї сторони знайти резерви росту обсягів валової продукції, а з іншої - резерви скорочення витрат праці за рахунок впровадження більш досконалої техніки і технології, механізації та автоматизації виробництва, покращення організації праці та інших факторів. В той же час потрібно враховувати, що для їх впровадження потрібні додаткові витрати праці. В кінцевому випадку методика розрахунку резервів росту продуктивності праці може бути, описана таким чином:

(2.18)

де, Р^ПТ - резерв росту продуктивності праці;

ВП_ф - фактичний випуск валової продукції;

Р^BП - резерв росту обсягів валової продукції;

ЗТ_ф - фактичні витрати праці;

РvЗТ - резерви скорочення витрат праці;

ЗТ_д - додаткові витрати праці на впровадження виявлених резервів;

ПП_м - можлива продуктивність праці;

ПП_ф - фактичне значення продуктивності праці.

Аналогічно можна розрахувати резерв зниження собівартості продукції за рахунок збільшення обсягів виробництва та скорочення витрат по окремим статтям:

(2.19)

де, РvС - резерв зниження собівартості виробленої продукції;

З_ф - фактична собівартість виробленої продукції;

З_д - додаткові витрати на освоєння резервів;

РvЗ - резерв скорочення витрат по окремим статтям калькуляції;

VВП_ф - фактичний випуск валової продукції;

Р^VBП - резерв росту обсягів валової продукції;

С_м - можлива собівартість продукції;

С_ф - фактична собівартість продукції.

Резерв збільшення рівня рентабельності визначається так:

(2.20)

де, Р^R - резерв збільшення рівня рентабельності;

П_ф - фактична сума прибутку;

Р^П -резерв підвищення суми прибутку;

З_ф - фактична повна собівартість реалізованої продукції;

РvЗ -резерв зниження собівартості проданої продукції;

З_д -додаткові витрати, що необхідні для освоєння резервів підвищення обсягів продаж;

R_м - можливий рівень рентабельності;

R_ф - фактичний рівень рентабельності.

Для визначення резервів росту прибутку необхідно раніше виявлений резерв росту обсягів реалізації продукції помножити на фактичній прибуток в розрахунку на одиницю продукції відповідного виду:

(2.21)

де, Р^П_vbп - резерв росту прибутку за рахунок збільшення обсягів виробництва;

Р^VBП - резерв росту обсягів виробництва;

- фактичній прибуток в розрахунку на одиницю продукції і-ого виду:

Розрахунок резервів збільшення прибутку за рахунок зниження собівартості товарної продукції та послуг здійснюється таким чином: раніше виявлений резерв зниження собівартості кожного виду продукції множиться на можливий обсяг її продаж з урахуванням резервів росту обсягів виробництва (продаж):

(2.22)

де, Р^П_с - резерв збільшення прибутку за рахунок зниження собівартості продукції;

РvС_і - резерв зниження собівартості і-ого виду продукції;

VBП_іф -фактичний обсяг виробництва і-ого виду продукції;

Р^VBП_і - резерв росту обсягів виробництва і-ого виду продукції.

3 Аналіз показників ефективності господарської діяльності ВАТ «Шосткинський хлібокомбінат»

3.1 Оцінка інтенсифікації виробництва ВАТ «Шосткинський хлібокомбінат»

Для визначення загального рівня ефективності, як результату від виробничої діяльності слід знати наскільки повно використовуються основні ресурси підприємства, рівень екстенсивного та інтенсивного розвитку виробництва, як процесу, що сприяє підвищенню загального рівня ефективності виробничої діяльності підприємства.

Отже слід провести загальну оцінку інтенсифікації виробництва досліджуємого підприємства, для визначення рівня прогресивності використання наявних ресурсів на підприємстві (найдоцільнішим методом розвитку виробництва є інтенсивний метод використання ресурсів, що базується на покращенні основних показників виробничої діяльності. Екстенсивний метод розвитку виробництва в цілому направлений на загальне збільшення обсягів використання ресурсів. Чисто екстенсивного чи інтенсивного типу виробництва не існує. Прогресивним вважається виробництво із використанням переважно інтенсивних факторів виробництва.)

Слід дати оцінку динаміки якісних показників використання ресурсів на ВАТ «Шосткінський хлібокомбінат» використовуючи додатки А, Б, В, Д,(таблиця в додатку М).

Як свідчать дані додатку М продуктивність праці в 2003 році порівняно з 2002 роком склала 95,1% в 2004 році порівняно із 2003 роком 76,1%; зарплвтовіддачі відповідно 91,1% і 73,6%; матеріаловіддачі - 86,4% в 2003 році порівняно з 2002 роком і 76,8% в 2004 порівняно з 2003 роком; фондовіддачі - 87,7% та 71,1% відповідно; оборотність оборотних засобів в товарно-матеріальних цінностях відповідно 292,9% і 40,6%.

Приведені дані свідчать про погіршення якісного рівня використання всіх ресурсів окрім оборотних засобів у 2003 році.

В певній мірі такий стан обумовлений зниженням обсягів виробництва, що пов'язано із зниженням попиту на продукцію хлібокомбінату. Окрім того спостерігалося постійне зростання витрат всіх ресурсів, що використовує підприємство в своїй виробничий діяльності, зокрема необґрунтовано збільшували чисельність виробничого персоналу, що в певній мірі зумовило зростання витрат на оплату праці в цілому по хлібокомбінату.

Отже можна в певній мірі зробити висновок про зростання витрат на виробництво які по суті не були продуктивними і не сприяли підвищенню доходів і прибутків підприємства.

Для визначення структури використовуваних факторів розвитку виробництва розрахуємо приріст ресурсів на 1% приросту продукції.

Отже на кожний відсоток приросту (зниження) продукції за 2002-2003 роки потрібно було збільшити:

- чисельність працюючих на: 2,1/(-2,9) = -0,724%;

- заробітну плату на: 6,5/(-2,9) = -2,241%;

- матеріальні витрати на: 12,4/(-2,9) = -4,276%;

- основні виробничі фонди: 10,7/(-2,9) = -3,690%;

- оборотні засоби зменшити на: (-66,9)/(-2,9) = 23,069%.

Для розрахунку долі впливу на 100% приросту екстенсивності слід розраховані показники помножити на 100% на -1 та додати 1 у зв'язку із спадом обсягів виробництва продукції, що в цілому вказує на зростання використання ресурсів а це прямий метод екстенсивного розвитку виробництва.

Для розрахунку долі впливу інтенсивності слід розраховані показники приросту ресурсів відняти від 1 помноживши на 100% (таблиця в додатку Н).

Розрахуємо економію (перевитрату) ресурсів:

1) Чисельність виробничого персоналу

(287 -281*0,971) = 14 (чол.) - перевитрата

3526,8*14 =49376,6 (грн.) - відносна перевитрата праці виражена через заробітну плату промислового персоналу

2) Витрати на оплату праці:

(1012,2 - 950,2 *0,971) = 89,56 (тис. грн.) - перевитрата на оплату праці

3) Матеріальні витрати:

(8169,2 - 7270,0*0,971) = 1110,03 (тис. грн.) - перевитрата матеріальних ресурсів

4) Основні виробничі фонди:

(2999,6 - 2710,3*0,971) = 367,90 (тис. грн.) - перевитрата виробничих фондів (простій)

5) Оборотні засоби:

(365,9 - 1104,0*0,971) = - 706,08 (тис. грн.) - економія оборотних засобів

Отже як видно із розрахунків майже по всім видам ресурсів підприємство використовувало їх в надлишковій кількості, що в цілому пов'язано із спадом виробництва та збільшенням обсягів виробництва це вказує на переважно екстенсивний характер виробництва на що зокрема вказують показники долі впливу на 100% приросту продукції екстенсивності та інтенсивності (показники екстенсивності вище показників інтенсивності).

Отже в період з 2002 по 2003 роки підприємство працювало неефективно і сумарна перевитрата ресурсів склала 910,78 тис. грн.

Для комплексної оцінки інтенсифікації слід розрахувати показник всебічної інтенсифікації, що комплексно, з врахуванням використання всіх ресурсів характеризує рівень інтенсифікації та ефективності виробництва.

Слід розрахувати совокупну долю впливу екстенсивності та інтенсивності по всім ресурсам (сума оплати праці, матеріальних витрат, основних виробничих фондів, оборотних засобів):

2002 рік: 950,2 + 7270,0 + 2710,3 + 1104,0 = 12034,5 (тис. грн.)

2003 рік: 1012,2 + 8169,2 + 2999,6 + 365,9 = 12546,9 (тис. грн.)

Динаміка совокупних витрат:

12546,9/12034,5 = 1,043

Динаміка продуктивності совокупних витрат:

0,971/1,043 = 0,931

Приріст совокупних ресурсів на 1% приросту продукції:

4,3/(-2,9) = -1,483

Доля екстенсивності:

(-1,483)*100*(-1) + 1 = 248,3 %

Доля інтенсивності:

(1- ((2,483)*100)) = 148,3 %

Совокупний економічний ефект в показниках підприємства:

12546,9 - 12034,5*0,971 = + 861,40 (тис. грн.) - совокупна перевитрата в показниках підприємства

Приріст (зниження) середньої оплати праці працівників:

910,78 - 861,40 = + 49,38 (тис. грн.) - приріст середньої оплати праці робітників підприємства

Дані отримані в результаті проведених вище розрахунків приведені в додатку Н.

Отже розрахунок інтенсифікації виробництва за 2002 - 2003 роки вказує на екстенсивний тип виробництва з суттєвими перевитратами всіх ресурсів окрім обігових засобів.

Розрахунок інтенсифікації за 2003 - 2004 роки:

1) Розрахунок приросту ресурсів на 1 % приросту продукції:

а) чисельність працюючих: 5,9 : (-19,4) = - 0,304 %

б) заробітна плата: 9,5 : (-19,4) = - 0,490 %

в) матеріальні витрати: 4,9 : (-19,4) = - 0,253 %

г) основні виробничі фонди: 13,3 : (-19,4) = - 0,686 %

д) оборотні засоби: 98,4 : (-19,4) = - 5,072 %

2) Доля впливу на 100 % приросту продукції екстенсивності:

а) чисельність працюючих: (- 0,304)*100%*(-1) + 1 = 130,4 %

б) заробітна плата: (-0,490)*100%*(-1) + 1= 149,0 %

в) матеріальні витрати: (- 0,253)*100%*(-1) + 1 = 125,3 %

г) основні виробничі фонди: (- 0,686)*100%*(-1) + 1= 168,6 %

д) оборотні засоби: (- 5,072)*100%*(-1) +1 = 607,2 %

3) Доля впливу на 100 % приросту продукції інтенсивності:

а) чисельність працюючих: (1 - (1,304)*100%) = -30,4 %

б) заробітна плата: (1- (1,490)*100%) = -49,0 %

в) матеріальні витрати: (1- (1,253)*100%) = -25,3 %

г) основні виробничі фонди: (1- (1,686)*100%) = -68,6 %

д) оборотні засоби: (1- (6,072)*100%) = -507,2 %

4) Відносна економія (перевитрата) ресурсів:

а) Чисельність виробничого персоналу:

(304 - 287*0,806) = 72,7 (чол.) - перевитрата робітників.

3,646*72,7 = 265,09 (тис. грн.) - відносна перевитрата праці виражена через заробітну плату промислового персоналу.

б) Витрати на оплату праці:

(1108,5 - 1012,2 *0,806) = 292,67 (тис. грн.) - перевитрата на оплату праці промислового виробничого персоналу.

в) Матеріальні витрати:

(8571,8 - 8169,2 *0,806) = 1987,42 (тис. грн.) - перевитрата матеріальних ресурсів.

г) Основні виробничі фонди:

(3398,9 - 2999,6*0,806) = 981,22 (тис. грн.) - перевитрата основних виробничих фондів (простій).

д) Оборотні засоби:

(726,0 - 365,9*0,806) = 431,08 (тис. грн.) - перевитрата оборотних засобів.

5) Розрахунок всебічної інтенсифікації за 2003 - 2004 роки:

а) Динаміка совокупних витрат:

Витрати за:

2003 рік: 1012,2 + 8169,2 + 2999,6 + 365,9 = 12546,9 (тис. грн.)

2004 рік: 1108,5 + 8571,8 + 3398,9 + 726,0 = 13805,2 (тис. грн.)

2004/2003 = 13805,2/12546,9 = 1,100

б) Динаміка продуктивності совокупних витрат:

0,806/1,100 = 0,733

в) Приріст совокупних ресурсів на 1% приросту продукції:

10,0/(-19,4) = - 0,515

г) Доля екстенсивності:

(-0,515)*100*(-1) + 1 = 151,5 %

д) Доля інтенсивності:

(1- ((1,515)*100)) = - 51,5%

е) Совокупний економічний ефект в показниках підприємства:

13805,2 - 12546,9*0,971 = + 3692,40 (тис. грн.) - совокупна перевитрата в показниках підприємства.

ж) Совокупний соціально-економічний ефект підвищення інтенсифікації склав:

265,09 + 292,67 + 1987,42 + 981,22 + 431,08 = 3957,48 (тис. грн.) - перевитрата по наявним ресурсам підприємства.

з) Збільшення (зниження) середньої оплати праці працівників:

3957,48 - 3692,40 = + 265,08 (тис. грн.) - збільшення середньої оплати праці робітників підприємства.

Результати розрахунків приведені в додатку П.

Як видно з додатку П в 2003 - 2004 роки на хлібокомбінаті переважно використовували екстенсивні фактори виробництва при цьому спостерігається перевитрата ресурсів по всім показникам, що негативно характеризує виробничу діяльність підприємства.

Співставляючи дані додатку Н та П можна дійти загального висновку про погіршення загального стану підприємства і зниження рентабельності його роботи. Темпи росту якісних показників дуже низькі хоча структура використовуємих факторів виробництва дещо покращилася, але залишається незадовільною - майже не застосовують інтенсивні фактори росту виробництва, що спричиняє високі перевитрати ресурсів по хлібокомбінату.

Для визначення резервів росту ефективності виробництва слід провести факторний аналіз окремих показників ефективності та рентабельності виробництва.

3.2 Загальний аналіз показників ефективності використання ресурсів підприємства та рентабельності ВАТ ”Шосткинський хлібокомбінат”

Основними показниками ефективності використання ресурсів виробництва є слідуючі:

- фондовіддача:

Ф_в = N/F (3.1)

де, Ф_в - фондовіддача;

N - обсяг товарної продукції;

F - основні виробничі фонди.

- Матеріаловіддача:

М_від = N/М_в (3.2)

де, М_від - матеріаловіддача;

N - обсяг товарної продукціцї

М_в - матеріальні витрати.

- Продуктивність праці:

П = N/R (3.3)

де, П - продуктивність праці;

N - обсяг товарної продукції;

R - чисельність виробничого персоналу.

- Оборотність оборотних коштів:

О_об = N/О_з (3.4)

де, О_об - оборотність оборотних коштів;

N - обсяг товарної продукції;

О_з - обігові засоби.

Розрахунок даних показників за 2002 - 2004 роки в цілому по хлібокомбінату приведений в додатку М.

Для визначення впливу факторів, що негативно вплинули на якісну динаміку показників слід провести факторний аналіз.

Для визначення кількісного впливу факторів на результативний показник доцільно використати інтегральний метод факторного аналізу.

Факторний аналіз впливу фондовіддачі на обсяг виробництва.

Для визначення впливу факторів на зміну випуску товарної продукції слід використати таку факторну модель фондовіддачі:

N = Ф_в* F (3.5)

де, N - обсяг товарної продукції;

Ф_д - фондовіддача;

F - вартість основних виробничих фондів.

Розрахунок впливу факторів першого порядку на обсяг виробництва за 2002 - 2003 роки (вихідні данні для розрахунків приведені в додатку Р)

а) вплив зміни величини основних виробничих фондів (?N_F):

(3.6)

де, ?N_F2002-2003 - вплив зміни величини основних виробничих фондів на обсяг виробництва за 2002-2003 роки;

Ф_в2002 - фактичне значення фондовіддачі у 2002 році;

?F_2002-2003 - зміна вартості основних виробничих фондів за 2002-2003 роки;

?Ф_в2002-2003 - зміна фондовіддачі за 2002-2003 роки.

(тис. грн..)

б) вплив зміни фондовіддачі(?N_Фв):

(3.7)

де, ?N_{Фв2002-2003} - вплив зміни фондовіддачі на обсяг виробництва за 2002-2003 роки;

F₂₀₀₂ - вартість основних виробничих фондів у 2002 році;

?Ф_в2002-2003 - зміна фондовіддачі за 2002-2003 роки;

?F_2002-2003 - зміна вартості основних виробничих фондів за 2002-2003 роки.

(тис. грн..)

в) загальна зміна обсягів виробництва за 2002 - 2003 роки:

?N_2002-2003 = ?N_F2002-2003 + ?N_{Фв2002-2003} (3.8)

де, ?N_2002-2003 - загальна зміна обсягів виробництва за 2002 - 2003 роки;

?N_F2002-2003 - вплив зміни величини основних виробничих фондів на обсяг виробництва за 2002-2003 роки;

?N_{Фв2002-2003} - вплив зміни фондовіддачі на обсяг виробництва за 2002-2003 роки.

?N_2002-2003 = 988,7 + (-1276,1) = -287,4 (тис. грн..)

Розрахунок впливу факторів на зміну обсягу виробництва за 2003 -2004 роки:

а) вплив зміни величини основних виробничих фондів (?N_F):

(3.9)

де, ?N_F2003-2004 - вплив зміни величини основних виробничих фондів на обсяг виробництва за 2003-2004 роки;

Ф_в2003 - фактичне значення фондовіддачі у 2003 році;

?F_2003-2004 - зміна вартості основних виробничих фондів за 2003-2004 роки;

?Ф_в2003-2004 - зміна фондовіддачі за 2003-2004 роки.

(тис. грн..)

б) вплив зміни фондовіддачі(?N_Фв):

(3.10)

де, ?N_{Фв2003-2004} - вплив зміни фондовіддачі на обсяг виробництва за 2003-2004 роки;

F₂₀₀₃ - вартість основних виробничих фондів у 2003 році;