Підприємство як юридична особа

Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка

Фінансово-економічний факультет

Кафедра економіки підприємства

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Економіка підприємства”

Тема: Підприємство як юридична особа

301-ЕП 01168

Розробив: студент групи 301-ЕП

Костирський С.В.

Перевірив: ассистент кафедри

Економіки підприємства

Щур Н.І.

Полтава 2009



Вступ

Будь-яке суспільство для забезпечення нормального (достатньо комфортного) рівня своєї життєдіяльності здійснює безліч видів конкретної праці. З цією метою люди створюють певні організації (трудові колективи), які спільно виконують ту чи іншу місію (реалізують програму або мету).

Головною діючою особою економічних відносин на ринку виступає підприємство; саме підприємство здійснює виробничу, науково-технічну, комерційну діяльність з метою одержання прибутку і задоволення суспільної потреби в товарах, роботах і послугах. Кожне підприємство займає подвійне становище в господарській структурі ринкової економіки. По-перше, воно є самостійним суб'єктом ринкових відносин, а, по-друге, кожне підприємство є елементом національної економіки. Ефективна діяльність підприємства веде до його успішного функціонування і розвитку надалі, а отже і до розвитку національної економіки в цілому.

Виробничо-господарська діяльність кожного підприємства ґрунтується на найбільш раціональному використанні матеріальних і грошових ресурсів, робочого часу в процесі виробництва. У сучасних умовах необхідною складовою ефективної діяльності підприємства є складання бізнес-плану, у якому вказується мета діяльності і шляхи її досягнення.

Бізнес-план використовується як основний документ для залучення інвесторів, одержання різних видів фінансування і наймання висококваліфікованого персоналу.

Для того, щоб правильно зробити вибір і успішно управляти діяльністю підприємства, необхідні знання основ економіки підприємства.

Виконання даної курсової роботи є найважливішою частиною вивчення економіки підприємства. У ході виконання роботи ми повинні закріпити отримані при вивченні курсу знання для того, щоб у майбутньому стати кваліфікованими фахівцями.



1.Розробка документації, необхідної для створення підприємства

1.1 Підприємство: поняття, ознаки і принципи діяльності

Відповідно до Господарського кодексу від 1.01.2004 року, підприємством називається самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Мета діяльності підприємства - одержання прибутку або досягнення соціально-екномічного ефекту.

Цей кодекс визначає види та організаційні форми підприємств, правила їхнього створення і ліквідації, механізм здійснення ними підприємницької діяльності; створює однакові правові умови для діяльності підприємств незалежно від форми власності й системи господарювання; забезпечує самостійність підприємств, чітко фіксує їхні права та відповідальність у здійсненні господарської діяльності.

Ознаками підприємства як юридичної особи є:

1) Право самостійно і від свого імені вступати в господарські відносини з фізичними і юридичними особами, включаючи укладання договорів.

2) Право захищати свої майнові інтереси в суді, держарбітражі.

3) Майнова відповідальність перед контрагентами в межах законодавства.

4) Наявність свідоцтва про державну реєстрацію.

5) Наявність установчих документів.

Формальними ознаками є:

1) наявність самостійного бухгалтерського балансу;

2) наявність поточного рахунка;

3) наявність печаток і штампів;

4) наявність товарного знаку для промислових підприємств.

Основними принципами діяльності підприємства є:

1) вільний вибір видів діяльності;

2) самостійне формування виробничої програми;

3) самостійний вибір постачальників і споживачів;

4) вільний вибір місця знаходження;

5) самостійне встановлення форм і системи оплати праці, крім державних підприємств;

6) самостійне залучення і використання матеріально-технічних ресурсів;

7) вільне розпорядження прибутком;

8) вільне здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

В якості засновників підприємства можуть виступати:

1) одна фізична особа;

2) група фізичних осіб;

3) держава;

4) підприємства;

5) громадські організації;

6) також можливі комбінації з перерахованих вище елементів.

Окремі громадяни не можуть бути засновниками, а саме:

1) особи, що мають непогашену судимість за крадіжку і хабарі;

2) керівники державних підприємств;

3) військовослужбовці, працівники прокуратури, судів, держарбітражів, УВС, СБУ, працівники органів державної влади, що покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств.

Діяльність підприємств регламентується законодавством і установчими документами. Установчими документами можуть бути: статут підприємства, установчий договір. Будь-яке підприємство (добровільне об'єднання підприємств) діє на підставі власного статуту, тобто певного зібрання обов'язкових правил, що регулюють його індивідуальну (їхню сукупну) діяльність, взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання. Його затверджує власник (власники) чи засновник (засновники) підприємства (добровільного об'єднання підприємств), а для державних підприємств - власник майна за участю відповідного трудового колективу.

У статуті будь-якого підприємства повинне бути:

1. найменування підприємства;

2. склад засновників;

3. мета і предмет діяльності;

4. права й обов'язки підприємства;

5. розмір статутного фонду і порядок його формування;

6. порядок управління підприємством;

7. відомості про органи управління;

8. умови реорганізації і ліквідації.

Якщо до складу підприємства входить група засновників, то розробляється установчий договір. Установчий договір регламентує відносини між засновниками, визначає розмір внеску, частку кожного в статутному фонді і майні підприємства, визначає порядок розподілу прибутку чи збитку.

Статутний фонд підприємства - це сума грошових внесків. Також це рухоме і нерухоме майно, цінні папери та ін.

Мінімальний статутний фонд визначений законодавством і залежить від виду підприємства.

Етапи створення підприємства:

1) прийняття власниками рішення про створення підприємства;

2) розробка і затвердження установчих документів;

3) державна реєстрація в органах виконавчої влади;

4) реєстрація підприємства в органах державної статистики, податковій

адміністрації, різних фондах;

5)виготовлення печаток і штампів;

6) відкриття постійних рахунків.

Реєстрація проводиться у виконкомі відповідно до місцезнаходження підприємства

У виконком для реєстрації необхідно подати наступні документи:

1. установчі документи в 3-х екземплярах;

2. протокол зборів засновників;

3. реєстраційна картка;

4. квитанція про сплату реєстраційного збору;

5. довідка з установи банку, у якому відкритий рахунок і внесені вклади;

Додатково подаються: договір оренди приміщення; свідоцтво про державну реєстрацію підприємств, що засновують дане підприємство.

Підприємство реєструється в органах статистики, що заносять підприємствоєдиний державний реєстр, а також привласнює коди галузевої приналежності. Підприємство стає на облік у державну податкову інспекцію, пенсійний фонд, фонд зайнятості. В УВС одержують дозвіл на виготовлення печаток і штампів. Потім відкривають постійний поточний рахунок і інші рахунки в установі банку. Достатньо повну класифікацію підприємств можна скласти, користуючись такими ознаками: 1) мета та характер діяльності; 2) форма власності; 3) національна належність капіталу; 4) правовий статус і форма господарювання; 5) галузево-функціональний вид діяльності; 6) технологічна й територіальна цілісність; 7) розмір за кількістю працівників.

.Класифікація підприємств.

Класифікаційні ознаки	Види підприємств
Мета й характер діяльності	- комерційні - некомерційні
Форма власності майна	- приватні - колективні - комунальні - державні (в т.ч. казенні)
Національна належність капіталу	- національні - закордонні - змішані (спільні)
Правовий статус і форма господарювання	- одноосібні - кооперативні - орендні - господарські товариства
Галузево-функціональний вид діяльності	- промислові - сільськогосподарські - будівельні - транспортні - торгові - виробничо-торгові - торгово-посередницькі - інноваційно-впроваджувальні - лізингові - банківські - страхові - туристичні тощо
Технологічна (територіальна) цілісність і ступінь підпорядкування	- головні (материнські) - дочірні - філії - асоційовані
Розмір за кількістю працівників	- великі (надвеликі) - середні - малі (дрібні) - мікропідприємства

1.2 Документи, необхідні для реєстрації приватного підприємства в місцевих органах влади

Згідно із Господарським кодексом України приватним підприємством визначається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або декількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використання найманої праці.

Особливості приватного підприємства:

1) власник - один або декілька;

2) установчі документи - тільки статут;

3) розмір уставного фонду законодавством не регламентується;

4) форма відповідальності засновника за результати діяльності підприємствавсім майном підприємства;

Для реєстрації приватного підприємства в місцевих органах влади, як вже було сказано вище, заповнюється реєстраційна картка, та подається статут.

Статут приватного підприємства “Артеміда”

Загальні ПОЛОЖЕННЯ

Приватне підприємство “Артеміда”, організаційно-правова форма приватне пiдприємство, (надалі Підприємство), засноване 5.05.2004 року громадянином України Никифоренко Андрієм Валентиновичем, паспорт КН № 932698, виданий 7 грудня 2000 р. Полтавським РВПМУ УМВС України в Полтавській області, що мешкає: 38000, м. Полтава, вул. Леніна 52, кв. 64, (надалі Засновник), на підставі законодавства України та Господарського кодексу.

НАЙМЕНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА

Українською мовою

Повне: приватне підприємство “Артеміда”.

Скорочене: ПП “Артеміда”.

Російською мовою

Повне: частное предприятие “Артемида”.

Скорочене: ЧП “Артемида”.

2. ЮРИДИЧНА АДРЕСА ПІДПРИЄМСТВА

38000, м. Полтава, вул. Леніна 52, кв. 64

3.1. Підприємство створене з метою отримання законного прибутку шляхом здійснення предмета своєї діяльності.

3.2. Торговельно-закупівельна і посередницька діяльність

Організація та проведення всіх видів торговельної діяльності (оптова, роздрібна, комісійна, тощо).

Організація та проведення оптової і роздрібної торгівлі паливо-мастильними матеріалами.

Організація власної системи торговельних закладів (крамниць, павільйонів, кіосків, пересувних лотків, тощо).

Посередницькі (брокерські) послуги по продажу та обміну нерухомого майна.

Організація закладів громадського харчування (кафе, ресторани, бари, тощо).

Організація маркетингових робіт.

Агентські, консалтингові послуги, лізингові та посередницькі операції, холдингова діяльність.

Закупівля та реалізація виробів мистецтва, народних промислів та антикваріату згідно з чинним законодавством.

3.3. Надання послуг

Надання всіх побутових та комунальних послуг.

Транспортні і складські послуги, в тому числі :

виконання робіт та послуг в галузі перевезення, здійснення агентських і експедиційних послуг;

страхування та декларування вантажів;

надання послуг по зберіганню вантажів на умовах консигнації;

надання комплексних послуг по оформленню документів для оперативного випуску митних вантажів;

виконання внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів та перевезень автомобільним транспортом.

Організація станцій технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, крамниць по придбанню та реалізації автозапчастин. Виробництво і реалізація автозапчастин.

Придбання та реалізація транспортних засобів.

Організація та проведення експортних робіт та технічних перевірок проектів.

Інформаційна та рекламна діяльність.

Придбання та реалізація конструкторської, технологічної документації та іншої інформації.

Юридична практика.

Ремонт і обслуговування різних типів устаткування і техніки.

Придбання, продаж житлових і громадських будівель, квартир, дач, гаражів, закладів громадського харчування.

Придбання земель під допоміжне господарство, невеликі підприємства для виробництва та переробки сільськогосподарської продукції.

3.4. Зовнішньоекономічна діяльність

Окремі види діяльності, для ведення яких підприємству необхідно одержати ліцензії, або інші спеціальні дозволи, здійснюються підприємством після їх одержання.

4. ЮРИДИЧНИЙ СТАТУС I ПРАВА ПІДПРИЄМСТВА

4.1. Підприємство набуває прав юридичної особи з моменту його реєстрації державними органами. Підприємство має право від свого імені укладати договори, набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражному і третейському судi. Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий та валютний рахунки в банках, круглу печатку із своїм найменуванням, штампи, фірмові бланки із своїми реквізитами і символікою, власну емблему і товарний знак.

Підприємство у своїй дiяльностi керується діючим законодавством України і цим Статутом.

4.2. Засновник не відповідає за зобов'язаннями Підприємства, а Підприємство не вiдповiдає за зобов'язаннями засновника.

4.3. Підприємство може створювати на території України та за її межами філії, представництва та дочірні підприємства. Філії і представництва діють вiд iменi Підприємства на підставі положень про них, затверджених Підприємством, а дочiрнi пiдприємства - на пiдставi статутів, затверджених Підприємством.

5. Статутний фонд.

5.1. Для забезпечення діяльності підприємства створюється статутний фонд у розмірі 15 тис.грн.

Никифоренко Андрій Валентинович:

70000 (сімдесят тисяч гривень) грн - 100% статутного фонду

5.2. Форми внесення вкладів до статутного фонду

Никифоренко Андрій Валентинович: 45000 (сорок п`ять тисяч) грн та автомобіль вартістю 25000 (двадцять п`ять тисяч) грн.

6. МАЙНО I КОШТИ ПІДПРИЄМСТВА

6.1. Майно Підприємства складають основні фонди і обігові кошти, а також інші матеріальні цінності, вартість яких відображається у його балансі і належить йому на праві власності. Майно Підприємства, вироблена продукція і доходи у процесі діяльності є об'єктом права власностi Підприємства і належать йому.

6.2. Джерелами формування майна Підприємства є:

доходи, отримані Підприємством від господарської дiяльностi;

кредити банків та інших кредиторів;

доходи вiд цінних паперів;

безвідплатні внески та пожертви організацій, установ, закордонних фірм і громадян;

iншi джерела, не заборонені діючим законодавством.

6.3. Підприємство має право придбавати і орендувати майно за рахунок свого доходу, амортизаційних відрахувань, кредитів банку та iнших джерел згідно з діючим законодавством України.

6.4. Підприємство може мати власні будинки, споруди, житловий фонд, обладнання, газети, журнали, видавництво, торговельні точки, цінні папери та інше майно, необхідне для забезпечення статутної дiяльностi.

6.5. Необхідні для виконання виробничо-господарської дiяльностi майно і ресурси Підприємство придбаває безпосередньо у виробників у оптовій торгівлі, на біржі, аукціонах та у органiзацiй матеріально-технічного забезпечення. Підприємство може придбавати необхiдне майно і ресурси також у громадян (приватних осіб) за готівку.

6.6. Підприємство має право передавати, здавати в оренду, обмінювати, продавати іншим підприємствам, організаціям, установам матеріальні цінності і ресурси тільки за згодою її засновникА. засновник визначає порядок і підстави списання майна з балансу Підприємства.

7. Управління ПІДПРИЄМСТВОМ

7.1. засновник формує трудовий колектив Підприємства на контрактній основі або на пiдставi трудового договору з громадянами з додержанням трудового законодавства, діючого на територiї України.

7.2. засновник одночасно є директором Підприємства, який здійснює поточне керівництво Підприємством одноособово.

7.3. засновник Підприємства має право діяти від імені Підприємства одноособово - купувати за готівку і в кредит, укладати різного роду договори, пов'язані з діяльністю Підприємства, відкривати розрахунковий, валютний і поточний рахунки у банках і отримувати по ним гроші, у тому числі готівкові, перераховувати через банк грошi на підставі здійснених договорів (угод), видавати довіреності і здійснювати інші дії, пов'язані з управлінням справами Підприємства.

7.4. У разі необхідності засновник - директор Підприємства має право на свій розсуд уповноважити будь-кого на управління справами Підприємства у повному обсязі або у визначеній частині з зазначенням строку дiї в довiреностi. У таких випадках права, обов'язки і відповідальність уповноваженої особи визначаються контрактом.

7.5. На всіх робітників Підприємства ведуться трудові книжки згідно діючого законодавства.

7.6. Різного роду договори (контракти), обов'язки та iншi документи підписуються засновникОМ - директором Підприємства, або іншою особою, яка призначається і звільняється засновникОМ. засновник визначає компетенцію цієї особи.

7.7. Всі документи грошового, майнового, кредитного характеру, а також звіти і баланси пiдписуються засновникОМ Підприємства або особою, призначеною засновникОМ і головним бухгалтером.

7.8. Філії, підрозділи та представництва Підприємства діють на підставі госпрозрахунку і керуються положеннями про них, затвердженими засновникОМ Підприємства. Вони не є юридичними особами і свою діяльність здійснюють від імені та за дорученням Підприємства, у складі якого створені, виконують покладені на них обов'язки і користуються пов'язаними з цією діяльністю правами, які визначені положенням, наказами та іншими нормативними актами, виданими засновникОМ.

8. Звітність ПІДПРИЄМСТВА

8.1. Підприємство здійснює облік результатів своєї діяльності, веде бухгалтерський облiк, статистичну звітність у порядку, встановленому законодавством, несе відповідальність за її достовірність і своєчасність надання звітних даних.

8.2. Ревізія дiяльностi Підприємства проводиться фінансовим органом по місту реєстрації Підприємства або аудитором, аудиторською фірмою за умовами угоди з останніми.

9. Фінанси I КРЕДИТИ ПІДПРИЄМСТВА

9.1. Основним показником результатiв фінансово-господарської дiяльностi Підприємства є прибуток (доход).

9.2. Оподаткування Підприємства здійснюється у відповідності з діючим законодавством України.

9.3. Прибуток, що залишається у Підприємства після сплати податків та інших платежів до бюджету (чистий прибуток), згідно з дiючим законодавством надходить у його повне розпорядження. засновник самостійно визначає напрямки використання прибутку.

9.4. За рахунок чистого прибутку у Підприємстві можуть створюватись наступні фонди:

оплати праці;

соціального розвитку;

матеріального заохочення;

резервний та інші.

9.5. Склад, призначення і розміри, джерела утворення і порядок використання кожного фонду визначаються засновникОМ. Кошти фондів знаходяться у повному розпорядженні Підприємства.

9.6. Фонд оплати працi витрачається на оплату працi членів трудового колективу і осіб, що працюють за контрактом, трудовим договором. засновник самостiйно визначає форми, системи та розмiри оплати працi і матерiального заохочення працівників згiдно із законодавством України.

9.7. засновник винагороджується за керівництво справами Підприємства як правом на заробітну плату, так і правом на прибуток, який він отримує пiсля відрахування всіх витрат.

Отримання прибутку засновникОМ проводиться по підсумкам за кожний квартал і госпрозрахунковий рік, котрий починається у січні і закінчується 31 грудня кожного року.

9.8. Підприємство самостійно встановлює ціни на свою продукцію, послуги та iншi види діяльності в гривнях і валюті на договірних умовах.

9.9. Підприємство має право самостiйно реалізовувати свою продукцiю і послуги за готівку, використовуючи власні торговельні точки або мережу iнших підприємств, а також постачаючи свою продукцію на біржу, в державну, кооперативну, приватну торгову мережу та окремим громадянам.

10. ТРУДОВИЙ КОЛЕКТИВ ПІДПРИЄМСТВА

10.1. Підприємство формує трудовий колектив, членами якого є особи, що постійно працюють на Підприємстві по контрактах і трудових договорах. Права трудового колективу визначаються ст. 15 Закону України “Про підприємства в Україні”. Штатний розклад затверджується засновникОМ Підприємства, або особою, яка уповноважується засновникОМ Підприємства. Підприємство може залучати до роботи по договору пiдряду громадян, що не являються його працівниками, оплачуючи їх працю за згодою сторін.

10.2. Режим роботи і відпочинку членів трудового колективу, порядок їх звільнення, вирішення трудових спорів визначається діючим законодавством, а також правилами внутрішнього розпорядку.

10.3. Підприємство проводить соціальну політику направлену на всебічне покращення умов праці, побуту, вiдпочинку, розвитку здорового способу життя працівників.

11. Зовнішньоекономічна Діяльність ПІДПРИЄМСТВА

11.1. Підприємство має право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність згідно з дiючим законодавством у обсязі своїх завдань і функцій, брати участь у створенні спільних підприємств і об'єднань із закордонними організаціями, фірмами та фізичними особами.

11.2. Підприємство здійснює експорт виробленої як самостійно, так і спільно з іншими підприємствами і організаціями продукції, товарів, робіт і послуг.

11.3. Підприємство імпортує сировину, матеріали, устаткування, обладнання, товари народного споживання непродовольчої та продовольчої груп з метою їх подальшої реалізації на території України та за її межами.

11.4. Підприємство має право користуватися кредитами Українських і закордонних банків як в національній, так і в іноземній валюті, а також придбавати валюту на аукціонах, валютних біржах, у юридичних осіб у порядку, встановленому чинним законодавством.

12. ПРИПИНЕННЯ Діяльності ПІДПРИЄМСТВА

12.1. Припинення діяльності Підприємства проходить шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації.

12.2. Ліквідація Підприємства відбувається призначеною нею ліквідаційною комісією, а у випадках припинення дiяльностi Підприємства за постановою Суду або Державного арбітражного Суду - лiквiдацiйною комiсiєю, що призначається цими органами.

З моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження з управління справами Підприємства. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно Підприємства, виявляє його дебіторів і кредиторів і розраховується з ними, вживає заходи по сплаті боргів Підприємства третім особам, а також її засновнику, складає ліквідаційний баланс і надає його засновникУ.

12.3. Наявні у Підприємства грошові кошти, у тому числі виторг від розпродажу його майна при лiквiдацiї, після розрахунків з бюджетом, оплати праці працівників Підприємства, кредиторами, передаються засновникУ Підприємства.

12.4. Лiквiдацiя вважається завершеною, а Підприємство таким, що припинило свою діяльність, з моменту внесення запису про це до державного реєстру.

Лiквiдацiйна комiсiя несе майнову відповідальність за втрати, заподіяні нею Підприємству, його засновникУ, а також третiм особам відповідно цивільного законодавства.

12.5. Реорганізація проводиться у порядку, передбаченому діючим законодавством, на підставі рішення засновникА.

Після реорганізації Підприємства його права і обов'язки переходять до правонаступників Підприємства.

13. ЗМІНИ ТА ДОПОВНЕННЯ ДО СТАТУТУ ПІДПРИЄМСТВА

13.1. В Статут Підприємства можуть бути внесені зміни та доповнення згідно з рішенням засновникА Підприємства.

13.2. Змiни та доповнення до Статуту Підприємства вступають в силу з моменту його державної реєстрації.

Підпис:

2. Характеристика, структура, показники руху й використання персоналу

2.1 Характеристика, склад і структура персоналу. Визначення середньорічної чисельності персоналу підприємства

Персонал підприємства формується і змінюється під впливом внутрішніх факторів (характер продукції, технологія й організація виробництва) і зовнішніх факторів (демографічні процеси, характеристика праці і т.д.). Варто розрізняти трудові ресурси і персонал підприємства.

Трудові ресурси - це частина працездатного населення, що за своїми віковими, фізичними і освітніми даними відповідає певній сфері діяльності. Слід розрізняти трудові ресурси реальні (ті люди, які вже працюють) та потенційні (ті, що колись можуть бути залучені до конкретної праці).

Персонал підприємства - це сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності.

З огляду на те, що багато підприємств поза основною діяльністю виконують функції, які не відповідають головному їхньому призначенню, усіх працівників поділяють на 2 групи: персонал основної діяльності та персонал неосновної діяльності. Зокрема у промисловості до першої групи - промислово-виробничого персоналу - відносять працівників основних, допоміжних та обслуговуючих виробництв, науково-дослідних підрозділів та лабораторій, заводоуправління, складів, охорони - тобто всіх зайнятих у виробництві або його безпосередньому обслуговуванні. До групи непромислового персоналу входять працівники структур, які хоч і перебувають на балансі підприємства, але не зв'язані безпосередньо з процесами промислового виробництва: житлово-комунальне господарство, дитячі садки та ясла, амбулаторії, навчальні заклади тощо.

Згідно з характером функцій, що виконуються, персонал підприємства поділяється здебільшого на 4 категорії: керівники, спеціалісти, службовці, робітники.

Керівники - це працівники, що займають посади керівників підприємств та їхніх структурних підрозділів. До них належать директори (генеральні директори), начальники, завідувачі, керуючі, виконроби, майстри на підприємствах, у структурних одиницях та підрозділах; головні спеціалісти (головний бухгалтер, головний інженер, головний механік тощо), а також заступники перелічених керівників.

Спеціалістами вважаються працівники, що виконують спеціальні інженерно-технічні, економічні та інші роботи: інженери, економісти, бухгалтери, нормувальники, адміністратори, юрисконсульти, соціологи тощо.

До службовців належать працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування (тобто виконують суто технічну роботу), зокрема - діловоди, обліковці, архіваріуси, агенти, креслярі, секретарі-друкарки, стенографісти тощо.

Робітники - це персонал, безпосередньо зайнятий у процесі створення матеріальних цінностей, а також зайнятий ремонтом, переміщенням вантажів, перевезенням пасажирів, наданням матеріальних послуг та ін. окрім того, до складу робітників включають двірників, прибиральниць, охоронців, кур'єрів, гардеробників.

Структура кадрів підприємства, цеху, підрозділу характеризується співвідношенням різних категорій працівників у їхній загальній чисельності. З метою аналізу структури кадрів визначається і порівнюється питома вага кожної категорії працівників із загальною середньообліковою чисельністю персоналу підприємства. Структура кадрів визначається й аналізується по кожному підрозділу.

Спискова чисельність визначається шляхом підрахування працівників спискового складу, прийнятих на роботу на термін не менше одного дня.

Головним показником звітності підприємства по праці є середньооблікова чисельність працівників, що розраховується як відношення спискової сумарної чисельності за період часу до кількості днів періоду.

Явочна чисельність характеризує число працівників підприємства, що явилися на роботу в робочі дні. Зіставлення вищезгаданих показників чисельності дає можливість виявити резерви у використанні робочої сили. Забезпечення підприємства кадрами визначається діленням фактичної чисельності працівників на розрахункову величину чисельності працівників.

Вихідні дані

Середньооблікрва чисельність робітників (в т.ч. робочих) базовий рік, чол	Чисельність робітників на 1 січня звітного року	Прибуло робітників на протязі року	Вибуло робітників на протязі року	Чисельність керівників спеціалістів і службовців
		Чисельник -- дата вступу Знаменник -- чисельність Прийнятих	Всього	В т.ч. з причин:
				З власного бажання	В зв'язку з виходом на пенсію	В зв'язку з призивом в армію	В зв'язку з всту-пом до ВУЗу	За поруш.труд. дисципліни
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
107(100)	92	4.02	7.05	3.07		9.11	10	12.03	10.06	15.08		20.09	8
		2	2	2		2		5	3	1		1

Використовуючи вихідні дані для визначення середньооблікової чисельності персоналу, розраховую середньооблікову чисельність робітників.

Місяць	Наявність на початок місяця, чол	Рух робітників + поступили - вибули	Розрахунок	Середньооблікова чисельність за міс, чол
Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень	92 92 94 89 89 91 88 90 89 88 88 90	0 4.02(+2) 12.03(-5) 0 7.05(+2) 10.06(-3) 3.07(+2) 15.08(-1) 20.09(-1) 0 9.11(+2) 0	92*31/31 (92*3+94*25)/28 (94*11+89*20)/31 89*30/30 (89*6+91*25)/31 (91*9+88*21)/30 (88*2+90*29)/31 (90*14+89*17)/31 (89*19+88*11)/30 88*31/31 (88*8+90*22)/30 90*31/31	92 94 91 89 91 89 90 89 89 88 89 90

чол.

Структура персоналу за базовий і звітний рік

Категорії персоналу	Базовий рік	Звітний рік
	чисельність	%	чисельність	%
Робітники	100	93,5	90	91,8
Службовці	7	6,5	8	8,2
Всього	107	100,0	98	100,0

Аналізуючи дану структуру персоналу, можна сказати, що у звітному році доля робітників у структурі в порівнянні з базовим роком зменшилась, що привело до збільшення долі керівників, спеціалістів і службовців відповідно. Також ми бачимо, що у звітному році зменшилась середньооблікова чисельність всіх працюючих на 9 чоловік.

2.2 Визначення показників руху та продуктивності праці персоналу

Показники руху персоналу (за звітній рік).

Рух робочої сили представляє собою процес прибуття, вибуття і переміщення спискової чисельності робітників. Рух такого роду характеризується плинністю кадрів.

- коефіцієнт обороту з прийому кадрів визначається відношенням кількості робітників, прийнятих на роботу за даний період () до середньооблікової чисельності за той же період ()



- коефіцієнт обертання при звільненні кадрів визначається відношенням кількості робітників, звільнених по всім причинам за даний період () до середньооблікової чисельності за той же період ()

(%)

- коефіцієнт плинності кадрів визначається відношенням чисельності робітників, звільнених через порушення трудової дисципліни і за власним бажанням за звітний період () до середньооблікової чисельності за той же період ()

(%)

- коефіцієнт із загального обігу кадрів дорівнює сумі коефіцієнтів обороту з прийому і вибуття кадрів

Визначаю основні показники, які характеризують рух персоналу підприємства у звітному періоді.

- коефіцієнт обороту з прийому у звітному році

- коефіцієнт обертання по звільненню у звітному році

- коефіцієнт загального обігу

- коефіцієнт плинності кадрів

Із отриманих даних видно, що у звітному періоді на підприємстві було прийнято 8,9% середньооблікової чисельності робітників, тоді як звільнено за цей же період на 2,2% більше.

Звільнення за власним бажанням і через порушення трудової дисципліни є для підприємства небажаними, оскільки призводять до затрат на додаткове наймання робітників і їх підготовку.

Загальний обіг руху персоналу визначається як сума коефіцієнтів обігу з прийому і вибуття персоналу. Він складає 20 % від середньооблікової чисельності.

Показники використання персоналу.

Визначаємо продуктивність праці, яка характеризується таким показником як виробіток. Згідно вартісному методу виробіток визначається як відношення

об'єму продукції до затрат часу, які виражені у середньообліковій чисельності робітників.

Виробіток робітників у базовому році дорівнює відношенню виконаного об'єму робіт до середньооблікової чисельності робітників.

(грн./чол.)

Виробіток працівників у базовому році дорівнює відношенню виконаного об'єму робіт до середньооблікової чисельності працівників у базовому році.

(грн./чол.)

Аналогічно розраховуємо виробіток робітників і працівників у звітному році, відповідно використовуючи дані звітного року.

(грн./чол.)

(грн./чол.)

Висновок:

Аналізуючи динаміку продуктивності праці видно, що у звітному періоді продуктивність праці робітників і працівників в цілому зросла в порівнянні з базовим періодом, що безперечно є сприятливим для діяльності підприємства.

Головним показником звітності підприємства по праці є середньооблікова чисельність працівників. Згідно з вихідними даними курсового проекту вона складала 107 чоловік у базовому році, в тому числі 100 чоловік - робітники, у звітному році середньооблікова чисельність працівників і робітників зменшилася і стала складати 98 і 90 чоловік відповідно. Аналізуючи дану структуру персоналу, можна сказати, що через зменшення долі робітників у структурі у звітному році збільшилася доля керівників, спеціалістів і службовців , що являється негативним фактором, тому що це призведе до затрат на наймання додаткових робітників і їх навчання. Однак, якщо ці зміни дозволять підвищити продуктивність праці і ефективність виробництва, то це можна вважати позитивним фактором. Продуктивність праці характеризує ефективність використання робочої сили і підвищення даного показника є одним із найважливіших завдань суспільного виробництва.

Підвищенню продуктивності праці сприяє механізація і автоматизація виробництва, модернізація обладнання, застосування ефективних видів сировини, удосконалення технології виробництва.

3. Основні виробничі фонди підприємства, характеристика, структура, ефективність їх використання. Розрахунок амортизаційних відрахувань в бухгалтерському й податковому обліку

3.1 Характеристика, склад і структура основних виробничих фондів; розрахунок технологічної структури.

Виробничі фонди підприємства в залежності від тривалості функціонування у виробничому процесі, від зміни натурально-речовинної форми і від способу перенесення вартості на готову продукцію поділяються на: - основні

- оборотні

У свою чергу основні фонди поділяються на виробничі і невиробничі основні фонди.

Виробничі основні фонди - це та частина виробничих фондів, що беруть участь у багатьох виробничих циклах, зберігають свою натурально-речовинну форму і передають свою вартість на вартість продукції, що виготовляється, частинами у виді амортизаційних відрахувань.

Невиробничі основні фонди - це житлові будинки, об'єкти охорони здоров'я, культурно-побутового призначення, що перебувають на балансі підприємства, зберігають свою натурально-речовинну форму, але не беруть участі у процесі виробництва, тому не переносять свою вартість на вартість продукції, що виготовляється; їхня вартість зникає в процесі споживання.

Склад виробничих основних фондів у залежності від їхніх функцій у процесі виробництва і натурально-речовинної форми:

1. Земельні ділянки

2. Капітальні витрати на покращення земель

3. Будинки, споруди, передавальні пристрої. Будинки - це будівлі, у яких відбуваються процеси основних, підсобних і допоміжних виробництв, а також розміщується управлінський персонал (будівля цеху, майстерня, гараж, склад, адміністративно-господарська будівля). Споруди - це інженерно-будівельні об'єкти, нафтові і газові свердловини, тунелі, очисніспоруди, мости, дороги. Передавальні пристрої - це сукупність об'єктів для передачі електричної, теплової і інших видів енергії, а також переміщенні рідких і газоподібних речовин (водопроводи, тепломережі, лінії електропередач, радіо і телефонний зв'язок, нафтопроводи та ін.).

4. Машини й устаткування. В цій групі в залежності від особливості підприємства виділяють декілька підгруп:

1) силові машини і устаткування (різного роду машини-генератори і машини-двигуни). Машини-генератори забезпечують виробництво теплової і електричної енергії. Машини-двигуни забезпечують виробництво енергії руху (шляхом перетворення енергії води, тепла в механічну енергію). До складу цієї групи виробничих фондів входять парові, газові, гідротурбіни, електродвигуни, парові котли, локомобілі, пересувні електростанції, електропоїзди, силові трансформатори і інше енергетичне обладнання.

2) робочі машини і обладнання - машини і механізми, які безпосередньо приймають участь у виробництві. Для промислових підприємств до них відносяться: верстати, преси та ін. Для будівельних підприємств - екс-каватори, бульдозери, бетономішалки, катки, підйомні крани, лебідки та ін.

3) обчислювальна техніка та інформаційні системи.

4) вимірювальні і регулюючі пристрої.

5. Транспортні засоби - пересувні засоби залізничного транспорту, вагони, вантажний і легковий автотранспорт, автонавантажувачі, авто і електрокари.

6. Інструменти, приналежності, виробничий і господарський інвентар - механізовані і немеханізовані засоби ручної праці, термін служби яких більше 1 року (робочі столи, офісне обладнання, меблі, інструмент).

7. Робочий і продуктивний скот.

8. Багаторічні насадження.

9. Інші види основних фондів.

За даними підприємства про наявність основних фондів на початок періоду, а також дані про надходження і вибуття основних фондів складають баланс наявності і руху основних фондів. Визначаємо структуру ОФ на кінець року, відповідно вартість ОФ беремо на кінець року. Отримані дані відобразимо у вигляді таблиці.

Вихідні дані:

Найменування показників	Основні фонди в тому числі
	Будівлі	споруди	передавальні пристрої	машини і устаткування	т/з	інструмент	інші ОФ	земля	витрати на поліпшення земельних ресурсів	Робоча і продуктивна худоба	багаторічні насадження
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Наявність ОФ на початку року	58000	42000	37000	164000	68000	2600	3900	21500	3000	-	4000
Надходження ОФ протягом року	-4950	+2760	-3200	+2890	+1450	+1840	-1200	-3430	+450	-	-600
Місяць надходження (вибуття)	1	5	4	3	7	6	9	2	8	-	10

Поступило ОФ=2760+2890+1450+1840+450=9390 грн

Вибуло ОФ = 4950+3200+1200+3430+600 = 13380 грн

Розрахунок технологічної структури основних фондів на початок і на кінець року

Групи ОФ	На початок звітного року	На кінець звітного року
	Сума ОФ	%	Сума ОФ	%
Земльні ділянки	21500	5,32	18070	4,51
Капітальні витрати на покращення земель	3000	0,74	3450	0,86
Будинки, споруди, передавальні пристрої	137000	33,91	131610	32,85
Машини й устаткування	164000	40,59	166890	41,66
Транспортні засоби	68000	16,83	69450	17,34
Інструменти, приналежності, виробничий і господарський інвентар	2600	0,64	4440	1,11
Робочий і продуктивний скот	-	-	-	-
Багаторічні насадження	4000	0,99	4000	1,00
Інші види основних фондів	3900	0,97	2700	0,67
Разом	404000	100,00	400610	100,00

Отримані дані характеризують технологічну структуру основних фондів.

Будь-яке підприємство повинне прагнути до збільшення активної частини фондів за рахунок відновлення і ліквідації зайвого і маловикористовуваного обладнання, більш ефективного використання виробничих площ і впровадження прогресивного обладнання.

3.2 Визначення показників руху основних виробничих фондів

Для цілей планування, аналізу й обліку руху основних фондів розглядають ряд коефіцієнтів - надходження, вибуття .

- коефіцієнт надходження

- коефіцієнт вибуття

Кнадх=	2%
Квиб=	3%

Аналізуючи динаміку надходження і вибуття ОФ у звітному періоді, видно, що частина ОФ, які надійшли, в загальному об'ємі на кінець року складають2 %, тоді як вибуття ОФ у загальному їх об'ємі - 3%. Значить, основних фондів надійшло на 1% менше, ніж вибуло.

3.3 Визначення середньорічної вартості основних виробничих фондів; розрахунки показників, які характеризують ефективність їх використання

Використовуючи вихідні дані для визначення середньорічної вартості основних фондів розраховую середньорічну вартість основних фондів у звітному році. Для розрахунку використовують такі формули:

1. (грн)

2.

3. (грн.), де

- вартість основних виробничих фондів на початок року;

- вартість основних виробничих фондів, які надійшли;

- вартість основних виробничих фондів, які вибули;

- кількість місяців у році, на протязі яких основні виробничі фонди, що надійшли на підприємство, функціонують у виробництві, не враховуючи місяця надходження;

- кількість місяців у році, які залишились до кінця року з моменту вибуття основних виробничих фондів, не враховуючи місяця вибуття.

ОФ=404000+(2760*7+2890*9+1450*5+1840*6+450*4)/12-(4950*11+3200*8+1200*3+3430*10+600*2)/12 = 399522,5 грн.

Для характеристики використання основних виробничих фондів існує багато як вартісних, так і натуральних показників.

У вартісному вираженні використання фондів характеризується узагальнюючими показниками фондомісткості, фондовіддачі, фондорентабельності. Покращення використання основних фондів виражається в збільшенні обсягу виробленої продукції, тому узагальнюючі показники використання основних фондів побудовані на порівнянні об'єму виробленої продукції чи прибутку з усією сукупністю основних фондів, які використовувалися.

Фондовіддача характеризує вартість виробленої продукції, що приходиться на 1 грн. основних фондів. Даний показник розраховується як відношення вартості продукції до середньорічної вартості фондів ()

(грн./грн.)

Показник фондомісткості показує, скільки основних фондів необхідно для виробництва 1 грн. продукції. Даний показник є зворотним показнику фондовіддачі.

(грн./грн.)



Показник фондорентабельності показує, скільки прибутку отримано з кожної гривні основних фондів.

Показник фондоозброєність праці відображає вартість основних

виробничих фондів, які приходяться на одного робітника

Ф - середньорічна вартість основних фондів

Ч_{робочих} - середньооблікова чисельність робочих

варіант	Об'єм виробленої продукції, грн.	Середньорічна вартість ОФ, грн.	Середньооблікова чисельність робітників, чол.
	Базовий рік	Звітний рік	Базовий рік	Звітний рік	Базовий рік	Звітний рік
15	980700	1007300	410250	399522,5	100	90

Ф_{від. баз} =2,39(грн./грн.)

Ф_від.зв =2,52(грн./грн.)

Ф_{.міст.баз} =0,42 (грн./грн.)

Ф_{.міст.зв.}= 0,4(грн./грн.)

Ф _{озб.баз} =348900/ 97=4102,5(грн./чол.)

Ф _озб.зв.=335906,7/92=4439,14(грн./чол.)

Для визначення впливу зміни показника фондовіддачі основних виробничих фондів у звітному році порівняно з базовим необхідно визначити одсяг БМР (обсяг виробленої продукції), економію капітальних вкладів в основні виробничі фонди підприємства, продуктивність праці робітників та собівартість БМР.

Додатковий обсяг БМР О_р (або зменшення обсягу БМР) за рахунок зростання (зниження) показника фондовіддачі визначають за формулою

О_р= О_р1- ОФ₁*Фв_0, тис. грн.,

де О_р1 - обсяг БМР, виконаний власними силами у звітному році;

ОФ₁ - середньорічна вартість основних виробничих фондів у звітному році;

Фв₀ - фондовіддача у базовому році.

Економію капітальних вкладень в ОФ визначають за формулою:

К = О_р* Фм₀, тис.грн.,

де Фм₀ - фондомісткість БМР у базовому році.

Річний економічний ефект Е_к (втрати) від екномії капітальних вкладень визначають за формулою:

Е_к = Е_н * К, тис.грн.,

де Е_н - норматив загальної економії ефективності капітальнтх вкладень

(Ен = 0,17)

Зростання продуктивності праці робітників В (або зниження показника) визначають за такою формулою:

В = Фоз₁ * (Фв₁ -Фв₀), тис.грн./чол..,



Умовне вивільнення робітників Ч_р (або додаткове залучення) за рахунок зростання (зменшення) продуктивності праці (виробітку) визначають за формулою:

Ч_р = (Ор₁/В₀)-(Ор₁/В₀+В), чол

Економію Е (збільшення вартості) від зниження собівартості БМР визначають за формулою:

Е = (У_п *С₁ / Ор₁)* О_р тис.грн.,

де У_п - умовно-постійна частка витрат у собівартості БМР,

С₁ - собівартість БМР у звітному році (собівартість виготовленої продукції),

О_р - додатковий обсяг БМР,

О_р1 - обсяг БМР виконаний у звітному році.

При усереднених розрахунках умовно постійну частку витрат допускається прий мати у % від загального розміру витрат по відповідних статтях собівартості БМР.

У_п= 0,5485*0,01+0,1006*0,07+0,1675*0,15+0,1834*0,5= 0,129352

О_р = 1007300 - 399522,5*2,39 = 52441,23 грн

К= 52441,23 *0,42 = 22025,32 грн

Е_к = 0,17*22025,32 = 3744,3 грн

В = 4439,14*(2,52-2,39) = 577,09 грн/чол

Ч_р = (1007300 / 9807)-(1007300/(9807+577,09) ) =-5,71 чол,

Е = (0,129352*684160 / 1007300) *52441,23 = 4607,28 грн.

Загальна економія (втрати) від поліпшення (погіршення) використання основних фондів визначається за формулою:

Е_заг = Е+Е_к = 4607,28 +3744,3 = 8351,58 грн.

Результати аналізу впливу показників фондовіддачі основних виробничих фондів на основі ТЕП діяльності підприємства оформлюється у таблиці.

Найменування показників	Умовні познач.	Од. виміру	Базовий рік	Звітний рік
1	2	3	4	5
1. Обсяг БМР	Ор	грн	980700	1007300
2. Середньорічна вартість ОВФ	ОФ	грн	410250	399522,5
3. Фондовіддача ОВФ	Фв	грн/ грн	2,39	2,52
4. Продуктивність праці робітників	В	грн/ чол	9807	11192,22
5.Фондоозброєність праці робітників	Фоз	грн/ чол	4102,5	4439,14
6.Фондомісткість БМР	Фм	грн/ грн	0,42	0,4
7. Додатковий обсяг БМР	Ор	грн		52441,23
8. Зростання (зниження) продукт. праці	В	грн/ чол		577,09
9. Умовне вивільнення робітників	Чр	чол		5,71
10. Економія капітальних вкладень в ОВФ	К	грн		22025,32
11. Економія від зниження собівартості БМР	Е	грн		4607,28
12. Ек. ефект від скорочення капітальних вкладень	Ек	грн		3744,3
13. Загальна економія	Езаг	грн		8351,58

Покращення використання основних фондів на підприємстві може бути досягнуте за рахунок:

1) скорочення внутрішньозмінних втрат роботи активної частини ОФ;

2) підвищення коефіцієнта змінності;

3) удосконалення управління процесом відтворення основних фондів;

4) удосконалення системи нарахування і використання амортизації на підприємстві;

5) удосконалення системи планування, контролю, обліку й аналізу використання ОФ на підприємстві;

6) поліпшення технічного обслуговування і ремонту активної частини ОФ;

7) удосконалення структури ОФ підприємства.

Узагальнюючи всі ці результати, можна сказати, що використання основних виробничих фондів у звітному році покращилось у порівнянні з базовим роком через збільшення фондовіддачі і зменшення фондомісткості продукції. Фондоозброєність праці робітників збільшилась.

3.4 Визначення амортизаційних відрахувань, аналіз діючих методів нарахування амортизації

В процесі експлуатації основні фонди підприємства втрачають частину своєї вартості, тобто відбувається зношення. Існує два вида зносу:

Фізичне зношення - це втрата основними фондами їх споживчих якостей.

Моральне зношення - являє собою передчасне (до закінчення строку фізичної служби) обезцінення основних фондів, викликане або здешевленням відтворення основних фондів (моральне зношення першого роду), або використання більш продуктивних засобів праці (моральне зношення другого роду).

Процес відшкодування зношення основних фондів здійснюється шляхом амортизації. Із амортизаційних сум, що включаються у склад витрат на виробництво продукції, формується амортизаційний фонд, який використовується для відтворення основних фондів.

Величина амортизацїйних відрахувань виражається у нормі амортизаційних відрахувань - це річний або квартальний відсоток перенесення вартості основних фондів на вартість продукції (робіт, послуг).

Амортизація основних фондів - це поступове відшкодування затрат власника підприємства на придбання чи введення в експлуатацію ОФ у межах норм амортизаційних відрахувань, шляхом поступового віднесення амортизаційних відрахувань на затрати виробництва.

Існує декілька методів нарахування амортизації.

Прямолінійний (рівномірний) метод.

При рівномірному методі підприємства нараховують амортизацію рівними частинами на протязі всього строку служби об'єкту основних фондів. Цей метод доцільно використовувати для нарахування амортизації для будівель, споруд, передавальних пристроїв.

Рівномірний метод нарахування амортизації
Рік експлуатації	Первісна вартість	Річна сума амортизації	Накопичений знос	Залишкова вартість
1	2	3	4	5
1	42700	5225,00	5225,00	37475,00
2	42700	5225,00	10450,00	32250,00
3	42700	5225,00	15675,00	27025,00
4	42700	5225,00	20900,00	21800,00
5	42700	5225,00	26125,00	16575,00
6	42700	5225,00	31350,00	11350,00
7	42700	5225,00	36575,00	6125,00
8	42700	5225,00	41800,00	900,00

Метод прискореної амортизації.

Сутність його в тому, що в перші роки використання об'єкта величина амортизаційних відрахувань збільшена, а в наступні роки експлуатації вона зменшується.

Метод прискореної амортизації має різновиди:

1) метод зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первинної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первинну вартість.



, де

- річна норма амортизації

( ),

де т - кількість років корисного використання об'єкту;

- ліквідаційна вартість об'єкту;

- первинна вартість об'єкта.

Метод зменшення залишкової вартості
Рік експлуатації	Первісна вартість	Річна сума амортизації	Накопичений знос	Залишкова вартість
1	2	3	4	5
1	42700	16342,5	16342,5	26357,5
2	42700	10087,8	26430,2	16269,8
3	42700	6226,9	32657,1	10042,9
4	42700	3843,7	36500,8	6199,2
5	42700	2372,6	38873,4	3826,6
6	42700	1464,5	40338,0	2362,0
7	42700	904,0	41242,0	1458,0
8	42700	558,0	41800,0	900,0

2) метод прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первинної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється виходячи зі строку корисного використання об'єкту, і подвоюється.



Метод прискореного зменшення залишкової вартості
Рік експлуатації	Первісна вартість	Річна сума амортизації	Накопичений знос	Залишкова вартість
1	2	3	4	5
1	42700	10675,00	10675,00	32025,00
2	42700	8006,25	18681,25	24018,75
3	42700	6004,69	24685,94	18014,06
4	42700	4503,52	29189,45	13510,55
5	42700	3377,64	32567,09	10132,91
6	42700	2533,23	35100,32	7599,68
7	42700	1899,92	37000,24	5699,76
8	42700	4799,76	41800,00	900,00

3) кумулятивний метод, за яким річна сума амортизації визначається як

добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання.

, де

- вартість, що амортизується;

- кумулятивний коефіцієнт (), де

n - кількість років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів;

р - сума числа років його корисного використання.

Метод прискореної амортизації (і кожний його різновид) справляє подвійну дію на економіку підприємства. По-перше, збільшуються засоби на відновлення основних фондів в перші роки експлуатації. По-друге, збільшуються затрати підприємства в перші роки експлуатації, а прибуток зменшується.