технологічну -- укрупнення виробничих одиниць (цехів, відділів, виробництв) підприємства;

заводську (фабричну) -- процес збільшення розміру самостійних підприємств (заводів, фабрик, комбінатів, виробничих та інших об'єднань); що здійснюється на засаді агрегатної та технологічної концентрації виробництва.

Підвищення рівня концентрації виробництва має забезпечувати зростання його внутрішньої ефективності. Зі збільшенням розмірів підприємств поліпшуються, як правило, усі техніко-економічні їхні показники: зменшуються питомі капітальні вкладення, зростають фондовіддача й продуктивність праці, ліпше використовуються матеріальні ресурси, знижується собівартість продукції, зростає рентабельність.

Створення і функціонування надміру великих підприємств є часто недоцільним не лише з економічних, а й з екологічних та соціальних міркувань; воно призводить до посилення монополізму і заважає розвитку конкуренції виробників. Тому потрібен такий процес, як деконцентрація виробництва і він повинен здійснюватись завдяки утворенню широкої мережі малих та середніх підприємств і поділу існуючих великих підприємств.

Спеціалізація виробництва -- розвинута в усіх галузях економіки, суспільна форма організації виробництва, що відображає процес зосередження діяльності підприємства на виготовленні певної продукції або виконанні окремих видів робіт.[2]

Існують слідуючи її види: предметна, по детальна (по вузлова), технологічна (стадійна) та функціональна.

До предметно спеціалізованих відносять підприємства, що випускають кінцеву, готову до споживання продукцію (тракторний завод, взуттєва чи кондитерська фабрика тощо);

подетально спеціалізованих -- підприємства з виготовлення окремих деталей (редукторів, гумотехнічних виробів тощо) та агрегатів для комплектування готової продукції (двигуни, електроустаткування);

технологічно (стадійно) спеціалізованих -- самостійні виробництва з виконання окремих стадій технологічного процесу (ливарні, ковальсько-штампувальні, складальні заводи в машинобудуванні);

функціонально спеціалізованих -- ремонтні заводи, підприємства із виготовлення стандартної тари, машиносервісні організації.

Спеціалізація підприємств є важливою передумовою неухильного підвищення ефективності їхньої господарської діяльності. Спеціалізація може прямо та опосередковано вплинути на такі показники ефективності виробництва, як: виробництво чистої продукції на одиницю витрат ресурсів, прибуток на одиницю загальних витрат, рентабельність виробництва та інше. Поглиблення й розвиток усіх видів спеціалізації підприємств звичайно супроводжуються більш широким застосуванням прогресивної технології і високопродуктивного спеціалізованого устаткування, запровадженням комплексної механізації й автоматизації взаємозв'язаних виробничих ланок. Як сказав пан Валентин Авдєєв (ген. Директор ТОВ “Зерно торгівельна компанія”): “Спеціалізація та концентрація на виробництві соняшникової олії дозволила нам посісти провідне місце в Українському експорті цієї продукції, адже в травні загальний обсяг продажу склав 10 тис. т.”(Бізнес № 23, 9 липня 2003 р.).

За даними таблиці 2.1. ми спробуємо визначити розмір підприємства та динаміку показників за вивчаємий період.

Таблиця 2.1.

Розміри підприємства

Таким чином можна зробити висновок, що підприємство за розміром є великим (чисельність працівників > 500).

Розрахувавши таблицю, можна також зробити висновки, що обсяг валової продукції у порівняних і поточних цінах зменшився у 2002 р. на 7,92 % порівняно з 2001 р. Також є помітне зменшення виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) 2002 р. на 846 тис. грн. порівняно з 2001 р. У 2002 р. зменшення операційних витрат склало 15,3 % порівняно з 2001 р. Але є і зростання таких показників, як середня чисельність працівників, яка у 2002 р. склала 70 працівників порівняно з 2001 р. та розмір активів підприємства, зменшення якого у 2002 р. склало 2903 тис. грн. порівняно з 2001 р. Помітне також і зменшення такого показника, як середньорічна вартість виробничих основних фондів промислового призначення, яке у 2002 р. порівняно з 2001 р. склало 3352 тис. грн. Незмінною залишилась виробнича площа.

За обсягом продукції підприємства можна визначити його спеціалізацію та зробити висновки, щодо виробленої продукції.

Обсяг та структуру продукції підприємства наведено в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

Обсяг та структура продукції підприємства

Таким чином питома вага виробів КТД-2 в загальному обсязі продукції підприємства у 2002 р. зменшилась на 1,74 % порівняно з 2001 р. У 2002 р. помітне зменшення вартості приладів електровакуумних на 103 тис. грн. порівняно з 2001 р. Проте приладів оптоелектронних було виготовлено більше у 2002 р. на 123 тис. грн.. ніж у 2001 р. У 2002 р. виробництво медичної техніки у грошовому виразі зменшилось на 115 тис. грн. порівняно з 2001 р., але питома вага у загальному обсязі продукції підприємства зменшилась на 0,64 % за відповідний період. Також помітне зменшення робіт та послуг (у грошовому виразі) у 2002 р. на 40 тис. грн. порівняно з 2001 р. та їх питомої ваги у загальному обсязі продукції підприємства зменшилась у 2002 р. на 0,1 % порівняно з 2001 р. Зменшення всіє продукції в цілому у 2002 р. склало 574 тис. грн. порівняно з 2001 р.

Таким чином можна зробити висновок, що спеціалізація підприємства припадає на прилади оптоелектронні та меншою мірою на вироби КТД-2.

2.2 Забезпеченість та ефективність використання ресурсного потенціалу підприємства

2.2.1 Забезпеченість та ефективність використання активів підприємства

Необоротні активи -- активи підприємства, строк корисного використання яких перевищує 12 місяців або операційний цикл, якщо він більше 1 року.

Основні фонди -- це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживній формі , а їхня вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється, частинами в міру спрацювання [2].

Основні фонди протягом свого тривалого функціонування зазнають фізичного (матеріального) і економічного спрацювання, а також техніко-економічного старіння. Під фізичним (матеріальним) спрацьовуванням основних виробничих фондів розуміють явище поступової втрати ними своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей, тобто споживної вартості, що призводить до зменшення їхньої реальної вартості -- економічного спрацьовування. На швидкість і розміри фізичного спрацювання основних фондів впливають їхня надійність та довговічність, особливості технологічних процесів, якість технічного догляду й ремонтного інші організаційно-технічні фактори.

Техніко - економічне спрацювання -- це процес знецінення діючих засобів праці до настання повного фізичного спрацювання під впливом науково - технічного прогресу.

Безперервний процес виробництва потребує постійного відтворення фізично спрацьованих і технічно застарілих основних фондів. Цей процес виконується за допомогою амортизації.

Амортизація основних фондів -- це процес перенесення авансованої вартості всіх видів засобів праці на вартість продукції з метою її повного відшкодування.

Для здійснення правильної амортизаційної політики важливим є знання можливих методів амортизації основних фондів. У практиці господарювання можуть застосовуватися методи рівномірної (лінійної), подвійно-залишкової і прискореної амортизації.

Метод рівномірної (лінійної) амортизації передбачає перенесення балансової вартості основних фондів на собівартість продукції, що виробляється (послуг, що надаються), протягом нормативного строку служби засобів праці за однаковими нормами амортизаційних відрахувань. Згідно з чинним законодавством України щорічні норми амортизаційних відрахувань за першою, другою і третьою групами основних фондів становлять відповідно 5, 25 і 15%.

Норми амортизаційних відрахувань за методом подвійно-залишкової амортизації встановлюються через подвоєння норм, обчислених за методом рівномірної амортизації, але не щодо балансової, а щодо залишкової вартості основних фондів. Підприємства можуть самостійно приймати рішення про застосування прискореної амортизації основних фондів, віднесених за укрупненою класифікацією до третьої групи і придбаних після травня 1997 року, тобто після набуття чинності Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому мають використовуватися такі норми прискореної амортизації відповідно до року експлуатації засобів праці: перший -- 15%; другий -- 30%; третій -- 20%; четвертий -- 15%; п'ятий -- 10%; шостий і сьомий -- 5%.

На мою думку найбільш доцільним методом амортизації на підприємстві, що застосовується, має бути метод прискореної амортизації основних фондів, томущо він найширше розглядає строк служби фондів.

Тепер можна переходити до визначення величини динаміки та структури нематеріальних активів за вивчаємий період. Наявність та структура нематеріальних активів зображена в табл.. 2.3.

Таблиця 2.3.

Наявність та структура нематеріальних активів.

Таким чином, виходячи з розрахунків таблиці, у 2002 р. права на знаки для товарів і послуг зменшились на 32 тис. грн. порівняно з 2001 р., та питома вага цього права у загальному обсязі нематеріальних активів у 2002 р. зменшилась порівняно з 2001 р. на 2,59 %. Авторські та суміжні з ними права у 2002 р. зросли на 31 тис. грн. порівняно з 2001 р. питома вага цих прав зменшилась на 4,44 %. У 2002 р. зменшення інших нематеріальних активів склало 26 тис. грн. порівняно з 2001 р., а питома вага цих активів в загальному обсязі нематеріальних активів зменшилась на 1,77 % за період, що вивчається. В сукупності всі нематеріальні активи зменшились на 27 тис. грн. у 2002 р. порівняно з 2001 р.

Далі треба розрахувати та зробити висновки наявності та структури основних засобів на підприємстві за період, що вивчається. Розрахувавши таблицю, необхідно зробити висновки, щодо наявності та структури основних засобів на підприємстві за вивчає мий період. Наявність та структура основних засобів наведена в табл. 2.4.

Таблиця 2.4.

Наявність та структура основних засобів

Таким чином зростання такого виду основних засобів, як будинки, споруди та передавальні пристрої у 2002 р. склало 60 тис. грн. порівняно з 2001 р. У 2002 р. зросла питома вага машин та обладнання в загальному обсязі основних засобів на 0,1 % порівняно з 2001 р. Інструменти, прилади та інвентар зросли на 45 тис. грн. у 2002 р. порівняно з 2001 р. Було також помічене зменшення інших основних засобів на 24 тис. грн. у 2002 р. порівняно з 2001 р., а також зменшення їх питомої ваги в загальному обсязі основних засобів на 0,1 % за відповідні періоди. Малоцінні необоротні матеріальні активи у 2002 р. зросли на 16 тис. грн. порівняно з 2001 р.,але їх питома вага зменшилась на 0,5 % за відповідні роки.

Далі необхідно визначити показники розміру, руху та стану основних Фондів (табл. 2.5.) та зробити висновки щодо рівня та тенденції зміни цих показників за період, що вивчається.

Таблиця 2.5.

Показники розміру, руху та стану основних фондів

Таким чином залишок основних фондів на початок періоду 2002 р. склав 44500 тис. грн., що на 569 тис. грн. менше, ніж у 2001 р. Надходження протягом 2002 року основних фондів збільшилось на 465 тис. грн. в порівнянні з 2001 р. Вибуття основних фондів протягом 2002 р. зменшилось на 0,425 % порівняно з 2001 р. Помітне також зменшення залишку на кінець 2002 р. на 574 тис. грн. у порівнянні з 2001 р. Сума зносу основних фондів на кінець 2002 р. збільшилась на 297 тис. грн. у порівнянні 2001 р. Коефіцієнт росту основних фондів у 2002 р. зменшився на 0,0001 у порівняні з 2001 р. Помітне збільшення коефіцієнтів номінального та реального обороту основних фондів у 2002 р. відповідно на 0,0089 та 0,0105 у порівнянні з 2001 р. Також збільшились показники відновлення фондів та вибуття у 2002 р. відповідно на 1,06 та на 1,04 у порівнянні з 2001 р. Показник зносу теж збільшився на кінець 2002 р. на 2,25 порівняно з 2001р. А показник придатності на початок 2002 р. зменшився на 1,36 порівняно з 2001 р., та на кінець 2002 р. він знову зменшився на 2,19 у порівнянні з 2001 р.

Останньою таблицею, яка характеризує необоротні активи, є таблиця щодо забезпечення та ефективності використання основних виробничих фондів(табл. 2.6.)

Таблиця 2.6.

Показники забезпеченості та ефективності використання основних фондів.

Виходячи з розрахунків таблиці видно, що середньорічна вартість основних виробничих фондів зменшилась у 2002 р. на 4,7 % порівняно з 2001 р. Виробнича площа зосталася незмінною. Середньо облікова чисельність промислово - виробничого персоналу у 2002 р. зросла на 70 чоловік порівняно з 2001 р. Показник валової продукції (у діючих оптових цінах) зменшився на 570 тис. грн. у 2002 р. у порівнянні з 2001 р. Чистий прибуток зменшився у 2002 р. на 32,9 % порівняно з 2001 р. Фондозабезпеченість та фондоозброєність зменшились у 2002 р. на 4,5 % , та 14,8 % порівняно з 2001 р. Показник фондовіддачі зменшився у 2002 р. на 0,003 грн./грн. у порівнянні з 2001 р. Фондорентабельність зменшилась у 2002 р. на 26,3 % у порівнянні з 2001 р.

Після характеристики забезпеченості та ефективності використання необоротних активів необхідно перейти до такої ж оцінки оборотних активів.

Оборотні активи -- активи підприємства, які призначені для реалізації або споживання на протязі року чи операційного циклу.

Оборотні фонди підприємств за їх значенням у процесі відновлення розділяються на чотири групи: виробничі запаси; незавершене виробництво; готова продукція на складі та відвантажена; грошові кошти, які знаходяться в касі та на розрахунковому рахунку [3].

Елементи оборотних фондів формують речовинну субстанцію продукції, що виготовляється (сировина, конструкційні матеріали), створюють матеріальні умови для здійснення технологічних процесів і роботи виробничого устаткування (паливо, енергія), збереження і транспортування сировини та готових виробів (різні допоміжні матеріали -- мастила, фарби тощо; тара).

Тепер необхідно визначити величину та структуру оборотних активів на основі даних конкретного підприємства і зробити висновки щодо тенденцій їх зміни за вивчає мий період (табл. 2.7.)

Таблиця 2.7.

Величина та структура оборотних активів підприємства

Таким чином оборотні виробничі засоби у 2002 р. зросли на 144 тис. грн. у порівнянні з 2001 р. в т. ч.: питома вага виробничих запасів в загальному обсязі оборотних активів підприємства у 2002 зросла на 0,5 % у порівнянні з 2001 р.; також помітне зростання незавершеного виробництва у 2002 р. на 120 тис. грн. порівняно з 2001 р. та зросли витрати майбутніх періодів підприємства у 2002 р. на 8 тис. грн. у порівнянні з 2001 р. Фонди обігу підприємства зменшились на 454 тис. грн. у 2002 р. у порівнянні з 2001 р. в т. ч.: зменшилась готова продукція у 2002 р. на 91 тис. грн. порівняно з 2001 р.; зросли товари у 2002 р. на 3 тис. грн. у порівнянні з 2001 р., але питома вага залишилась незмінною; дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги теж зросла у 2002 р. на 80 тис. грн. порівняно з 2001 р.; зменшились і грошові кошти підприємства та їх еквіваленти у 2002 р. на 35 тис. грн. у порівнянні з 2001 р., але питома вага залишилась незмінною. Загальна величина оборотних активів зменшилась на 620 тис. грн. у 2002 р. у порівнянні з 2001 р.

Далі необхідно виконати розрахунки ефективності використання оборотних засобів та оцінити рівень та зміни показників (табл.. 2.8.)

Таблиця 2.8.

Показники ефективності використання оборотних засобів

Таким чином виходячи з розрахунків, помітно, що матеріальні оборотні засоби (всього) зменшились у 2002 р. на 997 тис. грн. у порівнянні з 2001 р. Зменшилась і виручка від реалізації продукції підприємства у 2002 р. на 846 тис. грн.. порівняно з 2001 р. Матеріальні витрати теж зменшились у 2002 р. на 107 тис. грн. у порівнянні з 2001 р., або на 4,7 % у порівнянні до 2001 р. Чистий прибуток у 2002 р. зменшився на 32,9 % порівняно з 2001 р. Коефіцієнт оборотності оборотних засобів зменшився у 2002 р. у порівнянні з 2001 р. на 5,2 %. Тривалість обороту у 2002 р. збільшилась на 48 днів у порівнянні з 2001 р. Зменшилась матеріаловіддача оборотних засобів підприємства у 2002 р. на 0,2 грн. у порівнянні до 2001 р.

2.2.2Забезпеченість та ефективність використання енергетичних потужностей та ресурсів

Забезпеченість підприємства енергетичними потужностями та ресурсами на належному рівні дає змогу підприємству використовувати її в необхідних йому кількостях для процесу виробництва продукції безперервно та розвитку підприємства в цілому. Енергетичні потужності підприємства повинні бути саме на належному рівні для оптимального використання ресурсного потенціалу підприємства, томущо перевищення або заниження оптимального рівня енергозабезпечення може призвести до негативних наслідків.

Тепер визначимо показники забезпеченості та ефективності використання енергетичних потужностей та ресурсів підприємства та зробимо відповідні висновки (табл. 2.9.).

Таблиця 2.9.

Забезпеченість та ефективність використання енергетичних потужностей та ресурсів

Таким чином енергетичні потужності підприємства у 2002 р. зросли на 610 тис. кВт у порівнянні до 2001 р. при тому, що кількість спожитої електроенергії збільшилась у 2002 р. на 115 тис. кВт.-год. порівняно з 2001 р. Зменшилась валова продукція підприємства у 2002 р. у порівнянні до 2001 р. на 570 тис. грн. Енергозабезпеченість у 2002 р. склала 1092 кВт/м² , що на 30,5 кВт/м² більше, ніж у 2001 р.. Енергоозброєність у 2002 р. зменшилась на 2,2 % порівняно з 2001 р. Електроємність у 2002 р. зросла на 16,72 кВт.-год /грн. порівняно з 2001 р.

2.2.3 Забезпеченість та ефективність використання персоналу

Персонал підприємства - сукупність посійних робітників, що отримали необхідну професійну підготовку та мають досвід практичної діяльності.

Персонал підприємства має кількісну (облікова чисельність, середньо - облікова та явочна), структурну (керівники, спеціалісти, службовці та робітники) та якісну (кваліфікація, освіта, стаж, вік та стать: оборот по прийняттю, оборот по звільненню, рівень текучості персоналу, рівень загального обороту, рівень обороту по найму та звільненню та коефіцієнт стабільності).

Порахуємо структуру персоналу та її зміну за вивчає мий період (табл. 2.10.) і зробимо відповідні висновки.

Таблиця 2.10.

Показники кількісної та структурної характеристики персоналу

Таким чином, виходячи з розрахунків таблиці видно, що чисельність промислово - виробничого персоналу підприємства у 2002 р. зросла на 70 чоловік у порівнянні до 2001 р. Зменшилась питома вага робітників основного виду діяльності у 2002 р. на 3,4 % порівняно з 2001 р. Збільшилась чисельність спеціалістів та службовців у 2002 р. відповідно на 2 та 5 чоловіка у порівнянні до 2001 р. Чисельність пожежно - сторожової охорони лишилась незмінною. Зменшилась чисельність робітників ЖКГ у 2002 р. у порівнянні до 2001 р. на 2 чоловіки. Питома вага інших робітників підприємства у 2002 р. у загальній чисельності робітників зросла у 2002 р. на 7 порівняно з 2001 р. Загальна чисельність робітників у 2002 р. зросла на 70 чоловік у порівнянні до 2001 р.

Наступним етапом визначають показники руху та ефективності використання персоналу й роблять відповідні висновки (табл. 2.11.).

Таблиця 2.11.

Показники руху та ефективності використання персоналу

Таким чином чисельність працівників, що працювали весь рік збільшилась у 2002 р. на 70 чоловік у порівнянні до 2001 р. У 2002 р. було прийнято на підприємство на 3 людини більше, ніж у 2001 р. Зріс також і фактичний фонд робочого часу на підприємстві у 2002 р. на 7,5 % у порівнянні до 2001 р. Також, потенційний фонд у 2002 зріс на 132 тис. люд,-год порівняно з 2001 р. Рівень плинності персоналу у 2002 р. склав 8,6, що на 7,1 більше, ніж 2001 р. Зріс і рівень загального обороту на підприємстві у 2002 р. на 51,8 % порівняно з 2001 р. Знизився рівень оборотів з приймання, проте рівень із звільнення на підприємстві зріс у 2002 р. відповідно на 25,5% та 78,5 % у порівнянні до 2001 р. Зменшився коефіцієнт стабільності персоналу на підприємстві у 2002 р. на 9,5 % порівняно з 2001 р.

3. Економічна ефективність діяльності підприємства

3.1 Операційні витрати та собівартість продукції

Операційні витрати - витрати, які пов'язані з основним видом діяльності підприємства, а також іншими видами діяльності, які не є інвестиційними або фінансовими.

Собівартість - всі поточні витрати, які необхідні для здійснення простого процесу відтворювання.

Управління витратами -- це процес цілеспрямованого формування витрат щодо їхніх видів, місць та носіїв за постійного контролю рівня витрат і стимулювання їхнього зниження.

Система управління витратами має функціональний та організаційний аспекти. Вона включає такі організаційні підсистеми: пошук і виявлення чинників економії ресурсів; нормування витрат ресурсів; планування витрат за їхніми видами; облік та аналіз витрат; стимулювання економії ресурсів і зниження витрат.

Виявлення й використання чинників економії ресурсів, зниження витрат є обов'язком кожного працівника підприємства, передусім спеціалістів і керівників усіх рівнів. Згідно з певними організаційно-технічними рішеннями та умовами розробляються норми витрат усіх видів ресурсів: сировини, основних і допоміжних матеріалів, енергії, трудових ресурсів тощо.

Установлені норми витрат -- це граничні витрати окремих видів ресурсів за даних організаційно-технічних умов виробництва. Вони є важливим чинником забезпечення режиму жорсткої економії і відповідно конкурентоспроможності підприємства. У процесі планування встановлюються граничні (допустимі) загальні витрати в підрозділах і в цілому по підприємству (кошториси) та на одиницю продукції.

Порівняння фактичних витрат з плановими (нормативними) дає змогу в процесі аналізу оцінювати роботу підрозділів з використання ресурсів, з'ясовувати причини відхилень фактичних витрат від планових і відповідно стимулювати працівників підприємства до їхнього зниження.

Розрахуємо абсолютне та відносне відхилення величини загальної собівартості реалізованої продукції за вивчає мий період (табл. 3.1.) та визначити, собівартість одиниці якої продукції зросла, а якої зменшилась і за рахунок чого зросла загальна собівартість.

Таблиця 3.1

Таким чином, виходячи з розрахунків таблиці видно, що собівартість виробів КТД-2 у 2002 р. зменшилась на 136 грн. порівняно з 2001 р., а на одиницю продукції зменшилась на 11,1%. Собівартість приладів електровакуумних у 2002 р. у порівнянні до 2001 р. зменшилась на 11,2 %. Собівартість оптоелектронних приладів у 2002 р. склала 708 грн., що на 9,3 % менше , ніж у 2001 р. Собівартість обчислювальної техніки зменшилась у 2002 р. на 72 грн. у порівнянні з 2001 р. Годинники побутові у свої собівартості зменшились у 2002 р. на 92 грн. порівняно з 2001 р. Собівартість робіт та послуг у 2002 р. зросла на 30 грн. у порівнянні до 2001 р. Загальна собівартість у 2002 р. зросла на 316 грн. у порівнянні до 2001 р. у зв'язку з тим, що подорожчала сировина, матеріали, електроенергія, робоча сила та транспортні перевезення.

Тепер вивчимо динаміку величини та структури операційних витрат підприємства за допомогою таблиці 3.2. Визначимо, зміна яких елементів операційних витрат зробила вплив на зміну загальної величини цих витрат за вивчає мий період та зробимо відповідні висновки.

Таблиця 3.2.

Динаміка операційних витрат

Таким чином, з розрахунків видно, що матеріальні та витрати на оплату праці зменшились у 2002 р. відповідно на 107 та 1171 тис. грн. у порівнянні до 2001 р. Відрахування на соціальні заходи у 2002 р. склали 558 тис. грн., що на 434 тис. грн. менше, ніж у 2001 р. Помітне зменшення амортизації та зростання інших операційних витрат у 2002 р. відповідно на 12 та 566 тис. грн. у порівнянні до 2001 р. Загальна величина цих витрат зросла на 1024 тис. грн. у 2002 р. у порівнянні до 2001 р. у зв'язку з тим, що зменшились матеріальні витрати, витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи.

3.2 Ефективність використання капітальних інвестицій підприємства

Інвестиції (капітальні вкладення) - сукупність витрат матеріальних, трудових та грошових ресурсів, що спрямовані на розширене відтворення основних фондів всих галузей народного господарства [8].

Інвестиції - довгострокові вкладення капіталу (грошей) у підприємницьку діяльність (для одержання прибутку) [2].

Інвестиції - всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об'єкти підприємницької та іншої діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Інвестиції - відносно новий термін для нашої економіки. В рамках централізованої планової системи використовувався термін “валові капітальні вклади”, під яким розумілись всі витрати на відтворення основних фондів, включаючи витрати на їх ремонт [8].

Сьогодні від ефективності інвестиційної політики залежить стан виробництва, стан та рівень технічної оснащеності основних фондів підприємства народного господарства, можливості його структурної перебудови, вирішення соціальних та екологічних проблем. Інвестиції - основа для розвитку підприємства.

Тепер визначимо динаміку величини та структури капітальних інвестицій на підприємстві за період, що вивчається (табл. 3.3.).

Таблиця 3.3.

Динаміка капітальних інвестицій

Таким чином, з розрахунків таблиці видно, що придбання (виготовлення) основних засобів у 2002 р. склало 950 тис. грн., що на 345 тис. грн. більше, ніж у попередньому році, а у відносному значенні це збільшення склало 21,48 %. Придбання (створення) нематеріальних активів на підприємстві у 2002 р. на 176 тис. грн. менше у порівнянні до 2001 р. Загальна величина капітальних інвестицій на підприємстві у 2002 р. збільшилась на 169 тис. грн. порівняно з 2001 р.

Зробимо розрахунки загальної (абсолютної) ефективності реальних (капітальних) інвестицій і відповідні висновки (табл. 3.4.)

Таблиця 3.4.

Ефективність капітальних інвестицій

Виходячи з розрахунків таблиці помітне збільшення капітальних інвестицій та зменшення прибутку від операційної діяльності на підприємстві у 2002 р. відповідно на 169 та 382 тис. грн. у порівнянні до 2001 р., проте коефіцієнт ефективності капітальних інвестицій зменшився у 2002 р. порівняно з 2001 р. на 37,3 %. Збільшився строк окупності капітальних інвестицій у 2002 р. порівняно з 2001 р. на 0,36 роки.

3.3 Фінансові результати та рентабельність діяльності підприємства

Фінансові результати формуються в відповідності до видів діяльності підприємства. Виділяють звичайну та надзвичайну діяльності підприємства. По кожному виду розраховується дохід (виручка), витрати та фінансові результати (прибуток чи збиток).

Таким чином, на рівні підприємства виділяють слідуючи види фінансових результатів:

- валовий прибуток (різниця між виручкою від реалізації продукції, не враховуючи ПДВ, та собівартістю);

- прибуток або збиток від операційної діяльності (різниця між валовим прибутком з урахуванням інших операційних доходів (дохід від ренти активів, від реалізації оборотних активів) та адміністративними витратами, витратами на збут та іншими операційними витратами);

- прибуток або збиток від фінансової діяльності (відсотки, роялті, дивіденди);

- прибуток або збиток від звичайної діяльності (фінансові результати усих видів діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової);

- Прибуток або збиток від інвестиційної діяльності (прибуток від інвестування в підприємства, а також прибуток від реалізації фінансових необоротних активів, майнових комплексів та інше)

- чистий прибуток або збиток (прибуток, що реально поступає в розпорядження підприємства).

Визначимо фінансові результати і рентабельність від реалізації продукції та визначимо величини їх зміни за період, що вивчається (табл. 3.5., 3.6.).

Таблиця 3.5.

Фінансові результати від реалізації продукції

Таким чином, виручка та собівартість виробів КТД-2 у 2002 р. зменшилась на 164 тис. грн. порівняно з 2001 р. Прибуток у 2002 р. зменшився на 92,63 % у порівнянні до 2001 р. Прибуток від продажу приладів електровакуумних у 2002 р. зменшився на 60 тис. грн. порівняно з 2001 р. Прибуток від продажу приладів оптоелектронних у 2002 р. зріс на 518 тис. грн. у порівнянні до 2001 р. У 2002 р. виручка та прибуток від продажу обчислювальної техніки зменшились відповідно на 44 тис. грн. у порівнянні до 2001 р. У 2002 р помітне зменшення прибутку від продажу медичної техніки у порівнянні до 2001 р. на 62,9 %. У 2002 р. собівартість годинників побутових зросла на 37 тис. грн. порівняно з 2001 р., проте, це не завадило збільшити прибуток від продажу цього виду товару у 2002 р. на 44 тис. грн. порівняно з 2001 р. Прибуток від продажу іграшок зменшився на 19 тис. грн. та прикрас та виконання робіт чи послуг збільшились у 2002 р. у порівнянні до 2001 р. на 29 тис. грн. Загалом валовий прибуток у 2002 р. зріс на 244 тис. грн. (127,8 %) порівняно з 2001 р.

Таблиця 3.6.

Рентабельність реалізованої продукції

Таким чином рентабельність виробництва виробів КТД - 2 зменшилась на 8,3 % у 2002 р. у порівнянні до 2001 р. Рентабельність приладів електровакуумних зменшилась у 2002 р. на 9,3 % порівняно з 2001 р. Прилади оптоелектронні збільшили рентабельність на 55 %, обчислювальна техніка зменшили рентабельність від їхньої реалізації у 2002 р на 5,3 % у порівнянні до 2001 р. Медична техніка зменшила свою рентабельність від реалізації у 2002 р. на 0,5 % порівняно з 2001 р. Зросла рентабельність від реалізації надання робіт та послуг на підприємстві у 2002 р. на 57 % у порівнянні до 2001 р. Зросла і загальна рентабельність від реалізації продукції підприємства у 2002 на 8 % порівняно з 2001 р.

Розрахуємо абсолютні та відносні показники зміни фінансових результатів і рентабельності від усіх видів діяльності підприємства за період, що вивчається (табл. 3.7.).

Таблиця 3.7.

Фінансові результати від усіх видів діяльності підприємства

Таким чином, валовий прибуток у 2002 р. зріс на 244 тис. грн. у порівнянні до 2001 р. Прибуток від операційної діяльності зменшився у 2002 р. у порівнянні до 2001 на 382 тис. грн. Помітне зменшення і прибутків від звичайної діяльності та чистого у 2002 р. відповідно на 382 та 267,2 тис. грн. порівняно з 2001 р.

За результатами розрахунків валовий прибуток зріс на 244 тис. грн., що становить 27,8 % зростання. Собівартість реалізованої продукції навпаки зменшилась на 987 тис. грн., також зменшилась і виручка від реалізації продукції на 846 тис. грн. Зменшення прибутку від операційної діяльності та операційних витрат на виробництво продукції відбулося відповідно на 382 тис. грн., та 1020 тис. грн., це зниження становить відповідно 25,9 %, та 15,3 % результату 2001 року. Чистий прибуток та середньорічна вартість балансових активів знизились відповідно на 24,76 % та 4,5 % результату 2001 року. Рентабельність реалізованої продукції та рентабельність продаж піднялися у 2002 році на 7,2 % та 4,25 % відповідно, відносно 2001 року. Рентабельність операційної діяльності знизилась на 4 % рівня 2001 року, рентабельність підприємства в цілому знизилася 0,3 % рівня 2001 року.