проведення установчих зборів;

розробка установчого договору;

розробка статуту;

заповнення реєстраційної картки суб'єкта підприємницької діяльності.

4. Проведення ділової гри.

В загальному випадку майбутні підприємці перш за все повинні з'ясувати наступні питання, які за змістом і послідовністю можуть бути такими:

1) пошук і знаходження своєї господарсько-ринкової ніші на вітчизняному чи світовому ринку;

Законодавча база України, сформована протягом останніх років, дозволяє підприємцю створити (заснувати) підприємство з будь-якою формою власності. Створення нових підприємств у перехідний до ринку період, як правило, здійснюється через заснування малих організаційних утворень підприємницької діяльності -- малих підприємств. Малі підприємства (організаційні утворення малого бізнесу) можуть створюватися на основі будь-якої форми власності фізичними і юридичними особами (державними, орендними, кооперативними, спільними, акціонерними підприємствами, господарськими асоціаціями, громадськими організаціями та їх підприємствами, державними органами, вповноваженими управляти державним майном). Перелічені фізичні й юридичні особи можуть бути засновниками малого підприємства, тобто тими, хто приймає рішення про його створення.

Малі підприємства можуть створюватись на базі структурних підрозділів діючих підприємств, а також шляхом заснування нових організаційно-господарських утворень.

Конкретним засновником малого підприємства можуть виступати як один громадянин, так і члени його сім'ї або інші особи, котрі спільно ведуть підприємницьку діяльність. Якщо мале підприємство створюється однією фізичною особою або сім'єю, то воно вважатиметься індивідуальним чи приватним підприємством. Коли ж мале підприємство засноване двома або більшою кількістю громадян, то воно може мати статус кооперативу, повного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю (з позначкою ЛТД), акціонерного товариства.

Відповідно до чинного законодавства кількість засновників і створюваних ними підприємств не обмежується. Зафіксовано лише розмір статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю Акціонерного товариства. Він має дорівнювати сумам, відповідно еквівалентним 625 і 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи з мінімальної ставки на момент створення названих товариств.

Засновники мають виконати кілька функцій у процесі створення нового підприємства. До них, зокрема, належать:

* визначення виду підприємства та його назви;

Для малого підприємства у формі акціонерного товариств законом України «Про господарські товариства» передбачені обов'язкові вимоги до змісту документів про заснування. До таких вимог належать відомості про:

Важливим етапом організації малого підприємства є укладання засновницького договору. Основні його розділи такі:

* предмет договору;

5. Узгодження розроблених документів з групою експертизи.

6. Державна реєстрація підприємства.

Звернення у реєстраційний орган держадміністрації

З метою реєстрації новоствореного підприємства треба подавати такі документи:

* рішення власника майна або вповноваженого органу про організацію малого підприємства (за наявності двох або більшої кількості власників таким документом є договір про заснування);

* статут підприємства;

письмове підтвердження юридичної адреси суб'єкта підприємництва;

реєстраційна картка, котра одночасно виконує роль заяви засновника про реєстрацію підприємства;

*квитанція про сплату мита за реєстрацію підприємства. Місцева держадміністрація відповідно до своїх прав і повноважень може провести екологічну експертизу представленого для державної реєстрації підприємства або вимагати експертного висновку щодо його санітарного і протипожежного стану.

Реєстрація (видача реєстраційним відділом свідоцтва встановленого зразка про державну реєстрацію юридичної особи; направлення реєстраційних карток в орган держстатистики і податкову інспекцію).

7.Оцінка проведеної студентами роботи. Виявлення і усунення недоліків.

8.Домашнє завдання: оформити необхідним чином розроблені документи. Підготувати документацію на банківське обслуговування.

Заняття № 3 (2 год.)

Сутність економічної свободи бізнесу означає свободу вибору: у кого купувати, кому і на яких умовах продавати, з ким конкурувати, відкривати своє діло чи найнятися на роботу.

Економічна свобода підприємницької діяльності регламентується Законом України “Про підприємництво”, у ст. 3 якого записано:

“Підприємці мають право без обмежень приймати рішення здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству.” Але свобода бізнесу не має абсолютного характеру, тому виникають п'ять фундаментальних питань, які необхідно враховувати в процесі підприємницької діяльності в умовах ринку.

1.Скільки необхідно виробляти? В якому обсязі або яку частину наявних ресурсів необхідно використати у виробничому процесі?

2.Що необхідно виробляти? Який набір (склад) товарів і послуг найповніше задовольняє матеріальні потреби суспільства?

3.Як цю продукцію необхідно виробляти? Як повинно бути організовано виробництво? Які фірми повинні здійснювати виробництво і яку технологію виробництва необхідно використовувати?

4.Хто повинен отримувати цю продукцію? Як, зокрема, повинна розподілятися продукція економіки між індивідуальними споживачами?

5.Чи здатна система адаптуватися (пристосуватися) до змін? Чи може система добитися певних змін (корекцій) у зв'язку із зміною попиту споживачів у постачанні ресурсів і у технології виробництва?

Підприємство - головна ланка національної економіки. Чому?

Підприємство є головною організаційною ланкою національної економіки України. Їм належить провідна роль у розвитку економічного потенціалу країни.

Згідно з Законом України “Про підприємства в Україні” “Підприємство - це самостійний господарюючий суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу)” (ст.1).

Закон визначає підприємство як господарюючий об'єкт. Суть цього визначення полягає в тому, що підприємство є товаровиробником, трудовим колективом, який на професійній основі виробляє і реалізує свій товар з метою отримання прибутку.

Підприємство є основною ланкою національної економіки. Визначення “основна ланка”, відмежовує підприємство, з одного боку від інших організаційних форм економічної діяльності (на кшталт домашніх господарств, індивідуальних промислів без створення підприємств, тіньових структур), з іншого боку - від суб'єктів господарського права, які не належать до основної ланки (органи управління економікою, фінансові посередники).

Які елементи ринкової економіки необхідно враховувати при формуванні діяльності підприємства?

При формуванні діяльності підприємства необхідно враховувати такі елементи ринкової економіки як Закон попиту і пропозиції, конкуренція. Згідно з законом попиту і пропозиції рівновага між тією кількістю товару, яку хочуть продати виробники, й тією, яку хочуть придбати покупці, коригується змінами цін.

Попит - це спосіб реагування покупців на зміни цін. При зниженні цін на товари і послуги попит на них збільшується, а при підвищенні цін - падає.

Пропозиція - це спосіб реагування виробників на зміну цін на товар. При зростанні цін виробники звичайно збільшують випуск товарів (якщо вони зможуть це зробити). Отже, вищі ціни на товари і послуги стимулюють збільшення пропозиції з боку виробників.

Таким чином, зміна попиту і пропозиції коригує тимчасову нестачу товарів або їх надвиробництво. Ринковий механізм попиту і пропозиції доводить побажання споживачів до підприємств - виробників продукції, а через них - і до постачальників ресурсів.

Боротьба за ринок посилює конкуренцію між конкурентами з виробництва однотипної продукції.

Конкуренція - важливий засіб контролю в ринковій системі і є рушійною силою в розвитку бізнесу. Тому і вживаються заходи щодо тих явищ, які стримують конкуренцію. Поняття, протилежне конкуренції, - монополія. Щоб не стримувати розвитку конкуренції, а потім і розвитку бізнесу, в державі проводиться антимонопольна політика.

Конкуренція - об'єктивний економічний закон розвинутого товарного виробництва, дія якого для товаровиробників є зовнішньою примусовою силою забезпечення подальшого розвитку: підвищення продуктивності праці на своїх підприємствах, розширення масштабів виробництва, прискорення НТП, впровадження нових форм організації виробництва і системи заробітної плати.

Конкуренція змушує підприємства найповніше сприймати науково-технічні досягнення, використовувати ефективну техніку, технологію, сучасні методи організації праці і виробництва. Конкуренція спонукає до розширення виробництва і зниження ціни продукції до рівня, що відповідає витратам виробництва.

Конкуренція - це економічне змагання виробників однакових товарів за притягнення якомога більшої кількості покупців і отримання завдяки цьому максимальної вигоди.

Правові основи формування і функціонування підприємницької діяльності.

Діяльність підприємства спирається на правові основи, які викладені в Законах України “Про підприємства в Україні”, “Про підприємництво”, “Про власність”, “Про іноземні інвестиції”, “Про господарські товариства” та інші чинні на території України законодавчі акти.

Вони встановлюють основні цілі, принципи діяльності, види і організаційні форми підприємств та їх об'єднань, порядок створення і реєстрації, механізм підприємницької діяльності, регламентують господарську, економічну та соціальну діяльність незалежно від форми власності, регулюють відносини з державою та іншими об'єктами господарювання, визначають відповідальність, порядок ліквідації і реорганізації підприємства.

Законодавчі вимоги до формування і функціонування підприємств. Їх сутність і вплив на результати виробничої діяльності.

Підприємство створюється згідно з рішенням підприємств-засновників або за рішенням трудового колективу. Підприємство може бути створене внаслідок примусового поділу іншого підприємства відповідно до антимонопольного законодавства України, а також шляхом виділення із складу діючих підприємств чи організацій одного або кількох структурних підрозділів за рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника або уповноваженого ним органу.

Державна реєстрація створеного підприємства здійснюється згідно з “Положенням про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності” у відповідному виконавчому комітеті ради народних депутатів або державній адміністрації за місцем розташування підприємства. Для цього в органи місцевої влади подаються заява, рішення засновника про створення, статут, документ, що засвідчує сплату реєстраційного збору, та інші документи, визначені Кабінетом Міністрів України. Дані про державну реєстрацію повідомляються міністерствам фінансів і статистики, а підприємство включається до державного реєстру України від дня його реєстрації. Перереєстрація підприємства здійснюється у такому ж порядку, як і реєстрація.

Підприємство діє на основі статуту, затвердженого власником (власниками) майна. У статуті визначаються власник, найменування і місцезнаходження підприємства, предмет та мета його діяльності, органи управління, порядок їх формування, компетенція і повноваження трудового колективу та його виборних організацій, порядок утворення майна підприємства, умови реорганізації й припинення існування. У найменування підприємства входять його назва (завод, фабрика, майстерня та ін.) і вид (індивідуальне, сімейне, приватне, колективне, державне, акціонерне товариство) тощо. До статуту можуть включатися положення, пов'язані з особливостями діяльності підприємства: про трудові відносини (колективні підприємства, кооперативи); про повноваження, порядок створення та структуру ради підприємства; про товарний знак тощо. У статуті підприємства визначається орган, який має право представляти інтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада підприємства, профспілковий комітет та ін.).

Майно підприємства становлять основні та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображується в самостійному балансі підприємства. Це майно підприємства належить йому на правах власності або повного господарського відання (володіння, користування, розпорядження на власний розсуд та інші дії, які не суперечать статуту підприємства). Джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески засновників;доходи, одержані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджету; надходження від роздержавлення і приватизації власності; придбання майна іншого підприємства чи організації; безплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств, окремих громадян тощо.

Підприємству надається право, якщо інше не передбачене статутом, передавати безплатно, обмінювати, здавати в оренду громадянам та іншим підприємствам засоби виробництва і матеріальні цінності з дозволу власника або уповноваженого ним органу. Володіння і користування землею та іншими природними ресурсами підприємство здійснює у встановленому порядку за плату з умовою своєчасного проведення природоохоронних заходів за рахунок власних коштів або інших джерел. Підприємство має право випускати, купувати і продавати власні цінні папери юридичним особам та громадянам України чи інших держав.

Види підприємств і об'єднань, що діють в Україні згідно Законом України “Про підприємства в Україні”.

У Законі України “Про підприємства в Україні”, ст. 2, зазначено, що в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

приватне підприємство, засноване на власності фізичної особи;

колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства;

господарське товариство;

підприємство, яке засноване на власності об'єднання громадян;

комунальне підприємство, засноване на власності відповідної територіальної громади;

державне підприємство, засноване на державній власності, в тому числі казенне підприємство.

Підприємства для забезпечення підвищення результатів своєї діяльності можуть на добровільних засадах об'єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству України.

Державна реєстрація підприємства здійснюється у виконавчому комітеті міської, районної адміністрації за місцем знаходження або місцем проживання даного суб'єкта підприємницької діяльності, якщо інше не передбачено законом.

Для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи подаються такі документи:

рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним органу про створення юридичної особи (крім приватного підприємства). Якщо власників або уповноважених ними органів два і більше, таким рішенням є установчий договір, а також протокол установчих зборів (конференції) у випадках, передбачених законом;

статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємництва;

реєстраційна картка встановленого зразка, яка є водночас заявою про державну реєстрацію;

документ, що засвідчує сплату власником (власниками) внеску до статутного фонду суб'єкта підприємницької діяльності в розмірі, передбаченому законом;

документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію.

Громадяни, які мають намір здійснювати підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, подають реєстраційну картку встановленого зразка, яка є водночас заявою про державну реєстрацію, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера і документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію.

Чим повинно володіти підприємство для організації свого функціонування.

Кожне підприємство має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, товарну марку у вигляді терміна, малюнка або їх комбінації. Використання товарної марки забезпечує правовий захист, сприяє створенню відповідного іміджу, рекламі підприємства.

Майно підприємства становлять основні та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображується в самостійному балансі підприємства. Це майно підприємства належить йому на правах власності або повного господарського відання (володіння, користування, розпорядження на власний розсуд та інші дії, які не суперечать статуту підприємства). Джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески засновників;доходи, одержані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджету; надходження від роздержавлення і приватизації власності; придбання майна іншого підприємства чи організації; безплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств, окремих громадян тощо.

Підприємству надається право, якщо інше не передбачене статутом, передавати безплатно, обмінювати, здавати в оренду громадянам та іншим підприємствам засоби виробництва і матеріальні цінності з дозволу власника або уповноваженого ним органу. Володіння і користування землею та іншими природними ресурсами підприємство здійснює у встановленому порядку за плату з умовою своєчасного проведення природоохоронних заходів за рахунок власних коштів або інших джерел. Підприємство має право випускати, купувати і продавати власні цінні папери юридичним особам та громадянам України чи інших держав.

Функції засновника (засновників) при організації підприємства.

Підприємство створюється згідно з рішенням підприємств-засновників або за рішенням трудового колективу.

Підвищення ефективності підприємницької діяльності.

Ефективність діяльності підприємства в умовах ринкової економіки визначається багатьма обставинами: правильним встановленням кількості, якості та асортименту продукції; вибором оптимальної технології і організації виробництва; своєчасним і раціональним ресурсним забезпеченням; розміром основного і оборотного капіталу; формами та методами реалізації продукції.

В умовах ринкової системи господарювання діапазон цих чинників дуже широкий. Тому кожне підприємство повинно забезпечити їх оптимальне поєднання, що передбачає дотримання відповідних форм і методів їх внутрішнього взаємоузгодження. Такою формою є планування виробничої та господарської діяльності підприємства. Досвід країн із розвинутою ринковою економікою свідчить, що в умовах ринку з жорсткою конкуренцією планування господарсько-виробничої діяльності - головна умова виживання та економічного зміцнення підприємств, оскільки дає змогу найповніше використати ресурси, комплексно й швидко вирішити питання виробництва продукції з урахуванням попиту і пропозиції на ринку.

1. Банк, його сутність і роль у розвитку підприємництва.

Банк - кредитно-фінансова установа, яка здійснює фінансове посередництво. Залучаючи і нагромаджуючи вільні грошові кошти підприємств, організацій, населення, банки перерозподіляють їх, надаючи кредити.

2. Які взаємовідносини виникають між банком і підприємством (підприємцем)?

Між банком і підприємством (підприємцем) виникають наступні відносини:

відкриття розрахункового та інших рахунків банку;

оформлення взірців підписів тих осіб, які мають право користуватися ресурсами підприємства, що знаходяться на рахунку в банку;

оформлення угоди на розрахунково-касове обслуговування підприємства банком;

оформлення, використання, повернення кредиту. Визначення кредитоспроможності підприємства тощо.

3. Що таке кредит? Види кредитів. Для чого і коли необхідно підприємцеві отримувати кредит в банку?

Кредит (від латинського creditum - позика, борг) - угода між партнерами (фізичними і юридичними особами) про надання у власність майна або грошей іншій особі на умові відстрочки повернення такої ж вартості з виплатою процента. Основна форма кредиту - грошова позика, яка є формою руху позичкового капіталу. Основними формами кредиту є: комерційний, банківський, споживчий, іпотечний (під заставу нерухомого майна), інвестиційний, державний, міжнародний. За строками надання - короткостроковий (до 1 року), середньостроковий (1-3 роки) і довгостроковий (більше 3 років).

Підприємство користується кредитом у випадку нестачі своїх грошових ресурсів для придбання сировини і матеріалів, основних виробничих фондів тощо, з метою розширення виробництва і підвищення його ефективності.

4. Яку документацію необхідно оформити для отримання кредиту? Порядок оформлення.

Основним документом, який регулює кредитні відносини між підприємством і банком, є кредитний договір. Кредитний договір складається або один раз на рік, або на кожний випадок одержання кредиту, визначає права і зобов'язання позичальника і банку щодо: строковості, поворотності, платності, забезпеченості кредитів товарно-матеріальними цінностями, цільового використання позичок.

До нього додається акт перевірки кредитоспроможності підприємства.

ПРОТОКОЛ №1

Зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю “Мрія”

м. Івано-Франківськ16.07.04 р.

Були присутні засновники - всього три засновники:

1. Громадянин Гаврилюк Володимир Ігорович

2. Громадянин Луканюк Василь Петрович

3. Громадянин Мізюк Дмитро Іванович

Порядок денний:

1. Обрання Голови і Секретаря зборів.

2. Заснування приватного підприємства з виготовлення та реалізації кондитерських виробів.

3. Обрання директора товариства з обмеженою відповідальністю “Мрія”.

4. Затвердження майнових і грошових внесків засновників.

5. Затвердження статуту.

Заслухавши та обговоривши порядок денний,

постановили:

з першого питання

Обрати головою зборів п.Мізюк Дмитра Івановича, секретарем - п.Луканюка Василя.

Рішення прийнято одноголосно.

З другого питання

заснувати ТзОВ “Мрія”, предметом діяльності якого є:

* виготовлення кондитерських виробів;

* маркетинг, продаж солодощів;

* гуртова та роздрібна торгівля продовольчими товарами при наявності відповідних ліцензій;

* імпорт сировини (екзотичні фрукти, арахіс, прянощі) та експорт готової продукції;

* здійснення робіт із заготівлі та закупівлі сировини;

* здійснення торгово-закупівельної діяльності.

Рішення прийнято одноголосно.

З третього питання

обрати директором товариства з обмеженою відповідальністю “Мрія” Мізюка Дмитра Івановича.

Рішення прийнято одноголосно.

Установчий договір

Про створення товариства з обмеженою відповідальністю “Мрія”

м.Івано-Франківськ16.07.04р.

Засновниками приватного підприємства виступають фізичні особи:

1.1. Повне найменування Товариства:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Мрія”.

1.2. Юридична адреса Товариства:

284000, Україна, м.Івано-Франківськ, вул. Стуса, 8.

1.3. Товариство з моменту державної реєстрації є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в банківських установах, печатку, штампи, товарний знак та інші реквізити.

1.4. Товариство може створювати на території України і за її межами дочірні підприємства, філії та представництва відповідно до чинного законодавства України та держави за місцем реєстрації.

2. Мета та предмет діяльності Товариства.

2.1. Метою діяльності Товариства є насичення внутрішнього українського ринку високоякісними виробами та отримання прибутку в інтересах учасників.

2.2. Предметом діяльності підприємства є:

* виготовлення кондитерських виробів;

* маркетинг, продаж солодощів;

* гуртова та роздрібна торгівля продовольчими товарами при наявності відповідних ліцензій;

* імпорт сировини (екзотичні фрукти, арахіс, прянощі) та експорт готової продукції;

* здійснення робіт із заготівлі та закупівлі сировини;

* здійснення торгово-закупівельної діяльності.

2.3. Товариство має право без обмежень приймати рішення щодо напрямів своєї діяльності.

2.4.Товариство може від свого імені укладати угоди, набувати майнових та особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем у суді, господарському суді та третейському суді.

2.5. Товариство у своїй діяльності керується чинним законодавством, цим Договором, Статутом, а також іншими нормативними актами.

3. Статутний фонд Товариства.

3.1. Для забезпечення діяльності Товариства за рахунок вкладів засновників створено статутний фонд. Розмір статутного фонду становить 60 000 грн. (шістдесят тисяч гривень).

3.2. Перелік грошових внесків до статутного фонду кожного Засновника представлено таким чином:

Гаврилюк Володимир Ігорович:

* Грошові кошти у сумі 20 000 (двадцять тисяч) грн.

Луканюк Василь Петрович

* Грошові кошти у сумі 20 000 (двадцять тисяч) грн.

Мізюк Дмитро Іванович

* Грошові кошти у сумі 20 000 (двадцять тисяч) грн.

3.3.У Товаристві створюється резервний фонд у розмірі 25% статутного фонду, а також інші фонди, що передбачені законодавством України. Розмір щорічних відрахувань до резервного фонду встановлюється у розмірі 5% суми чистого прибутку.

4. Обов'язки учасників Товариства.

4.1. Учасники зобов'язані:

вносити вклади в порядку та розмірах передбачених установчими документами Товариства;

нести видатки зі створення підприємства;

виконувати інші обов'язки, що передбачені чинним законодавством України та Статутом підприємства.

4.2. Кожний із учасників має право передати свою частку третій особі.

4.3. До моменту державної реєстрації Товариства надати право представляти його інтереси в державних органах, банках, інших установах та організаціях працівникам ТзОВ “Мрія”.

4.4. Взаємовідносини учасників, що стосуються Товариства і виходять за рамки цього договору, регулюються чинним законодавством України.

4.5. Органи управління Товариства визначаються статутом Товариства.

4.6. У разі ліквідації Товариства належні йому кошти розподіляються між засновниками пропорційно їх часткам у статутному фонді.

4.7. Договір набуває чинності з моменту його підписання учасниками.

5. Юридичні адреси та реквізити Засновників.

Мізюк Дмитро Іванович

Адреса: м.Івано-Франківськ, вул. С.Бандери, 16, кв.16.

Паспорт: СС №114431, вид. 21 листопада 1998 року

Івано-Франківським MB УМВС

Гаврилюк Володимир Ігорович

Адреса: м.Івано-Франківськ вул. Торгова, 6, кв.9.

Паспорт: СС №165894, вид. 21 липня 1987 року