57

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра статистики та економічного аналізу

КУРСОВА РОБОТА

по статистиці на тему:

«Економіко-статистичний аналіз і шляхи підвищення рентабельності виробництва зернових культур в ДП „Зоряне” Білокуракінського району Луганської області»

• Луганськ - 2010
• Зміст
• Вступ
• 1. Теоретичні основи економіко-статистичного аналізу рентабельності виробництва зернових
• 1.1 Поняття і суть рентабельності
• 1.2 Показники рентабельності
• 1.3 Фактори резерви підвищення рентабельності
• 2. Коротка організаційно-економічна характеристика ДП «Зоряне» Білокуракінського району Луганської області
• 3. Економіко-статистичний аналіз рентабельності виробництва зернових культур в ДП «Зоряне» Білокуракінського району Луганської області
• 3.1 Групування господарств луганської області за впливом собівартості 1 ц. виготовленої продукції на зміну рівня окупності витрат на виробництво зернових культур у 2006 році
• 3.2 Кореляційно-регресійний аналіз зміни рівня окупності витрат зернових культур в господарствах Білокуракінського району Луганської області під впливом собівартості 1ц продукції
• 3.3 Аналіз рентабельності виробництва зернових культур в ДП «Зоряне» за два періоди
• 3.4 Аналіз маси прибутку і факторів що впливають на її зміну в ДП «Зоряне» за даними двох років
• 3.5 Аналіз собівартості реалізації зернових культур і чинників, що впливають на її зміну в ДП «Зоряне» в динаміці за 2 роки
• 3.6 Індексний аналіз рівня зміни валового збору зернових культур і факторів, що впливають на його зміну в ДП «Зоряне» за 2 роки
• 3.7 Динаміка врожайності зернових культур в ДП «Зоряне» за 8 років. Визначення основної тенденції зміни врожайності
• 4. Шляхи підвищення рентабельності зернових культур в ДП «Зоряне»
• 4.1 Заходи по підвищенню об'ємів реалізації продукції
• 4.2 Фактори зниження собівартості продукції
• 4.3 Заходи по збільшенню середньої ціни реалізації
• Висновки
• Література
• Додатки

Вступ

Дослідження рентабельності виробництва в зерновому господарстві і проведення економіко-статистичного аналізу для виявлення ролі факторів, що впливають на економічні показники діяльності сільськогосподарських підприємств залишається актуальною проблемою.

Зернове господарство України є стратегічною і найбільш ефективною галуззю народного господарства. Зерно і вироблені з нього продукти завжди були ліквідними, оскільки вони становлять основу продовольчої бази і безпеки держави.

Зернові культури - найважливіша група культурних рослин, що обробляються для отримання зерна. Зерно зернових має велике продовольче і кормове значення, є сировиною для мукомельної, круп'яної, комбікормової промисловості. Продукти переробки зерна використовують в хлібопеченні, виготовленні макаронних і кондитерських виробів, харчових концентратів, консервів, а також в пивоварній, спиртною, текстильною і ін. галузях промисловості. Зерно - основна частина державного виробництва запасів і предмет експорту. Зелену масу зернових культур згодовують худобі, силосують, використовують для приготування трав'яної муки

Природнокліматичні умови та родючі землі України сприяють вирощуванню всіх зернових культур і дозволяють отримувати високоякісне продовольче зерно, в обсягах, достатніх для забезпечення внутрішніх потреб і формування експортного потенціалу. Разом з тим, подальший розвиток галузі вимагає ґрунтовної економічної оцінки, перегляду цілого ряду позицій щодо технічно-технологічних, організаційно-економічних та ринкових умов функціонування всього комплексу.

Теоретичні та практичні питання формування ринків продукції АПК і функціонування їх суб'єктів досліджувалися у працях таких вчених як Білик В.О., Бородіна О.М., В'юн В.Г., Зіновчук В.В., Калюжна О.В., Карич Д.Я., Клочан В.В., Коваленко Ю.С., Макаренко П.М., Мармуль Л.О., Милованов Є.В., Перегуда В.П., Саблук П.Т., Червен І.І., Шпичак О.М., Щур М.І.,. Зіновчук В.В., та інші.

Функціонуванню ринку насіння зернових культур та підвищенню економічної ефективності діяльності насіннєвих підприємств в умовах ринкової економіки достатньої уваги не приділено. Це визначає актуальність проведення даного дослідження та визначає обґрунтованості теми курсової роботи «Економіко-статистичний аналіз та підвищення рентабельності виробництва зернових культур у ДП «Зоряне» Білокуракінського району Луганської області».

Об'єктом даного дослідження є рентабельність зернових культур в ДП «Зоряне».

Предметом дослідження є фінансові результати роботи ДП «Зоряне», які визначені у річних звітах за 2005 та 2006 роки.

Завданнями курсової роботи є : оцінка стану і розвитку зернових культур в ДП «Зоряне», визначення і вивчення факторів збільшення або зменшення об'єму продукції зернових культур.

Метою даного дослідження є проведення економіко-статистичного аналізу і визначення шляхів підвищення рентабельності зернових культур у ДП «Зоряне» Білокуракінського району Луганської області.

Основними методами економічних досліджень, за допомогою яких я досліджуватиму своє підприємство: абсолютні і відносні величини, метод групування, індексний метод, табличний метод, кореляційно-регресійний аналіз.

У курсовій роботі використана фінансово-статистична звітність, річний звіт, плани та інші фінансові документи роботи ДП «Зоряне» Білокуракінського району Луганської області.

1. Теоретичні основи економіко-статистичного аналізу рентабельності виробництва зернових культур

Сільське господарство в Україні важлива галузь народного господарства, що визначає рівень життя людей. Від сільського господарства залежать інші галузі економіки, воно є джерелом поповнення національного доходу для здійснення функцій та завдань країни. Від стану і темпів розвитку сільського господарства багато в чому залежать основні народногосподарські показники , зростання економіки всієї країни.

Рослинництво одна з найважливіших галузей народного господарства. Значну частину в такій галузі як рослинництво займає зернове господарство. Зернове господарство України є стратегічною і найбільш ефективною галуззю народного господарства. Зерно і вироблені з нього продукти завжди були ліквідними, оскільки вони становлять основу продовольчої бази і безпеки держави.

Ринкові відносини зумовлюють суттєві макроекономічні зміни, що відбиваються на пропозиції та каналах надходження насіння, попиту на нього, експорті та імпорті продукції зернових культур, формуванні інфраструктури ринків продуктів зернового господарства. Динамічні ринкові процеси породжують ряд організаційно-економічних проблем стосовно формування і функціонування ринку насіння зернових культур, пов'язаних з проведенням комплексу маркетингових заходів з метою підвищення економічної ефективності функціонування суб'єктів ринку насіння і визначенням стратегії розвитку наукової селекційної роботи і насінництва. Розв'язання зазначених проблем вимагає наукового підходу до дослідження організаційно-економічних основ формування і функціонування ринку насіння зернових культур.

На зниження рентабельності зерна в останні роки суттєво вплинули складні погодно - кліматичні умови та недостатнє матеріально-технічне забезпечення, тому виникла необхідність у прийнятті ряду нормативно-правових актів, якими визначені основні напрямки розвитку сільського господарства та державного контролю за наповненням і функціонуванням вітчизняного ринку зерна, а саме:

Закон України “Про зерно та ринок зерна в Україні”, який визначає державну політику щодо розвитку ринку зерна як пріоритетного сектора економіки агропромислового комплексу України. Закон спрямований на створення правових, економічних та організаційних умов конкурентноспроможного виробництва і формування ринку зерна для забезпечення внутрішніх потреб держави у продовольчому, насіннєвому та фуражному зерні, нарощування його експертного потенціалу.

Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна” гарантує цивілізований рух зерна, прозору ринкову інфраструктуру, зниження негативних наслідків сезонних і кон'юнктурних коливань цін на зерно, підвищення рівня рентабельності та стимулювання його виробництва.

Прийнято інші нормативно-правові акти з метою стимулювання розвитку та ефективності аграрного ринку.

З боку Уряду надається підтримка сільськогосподарським товаровиробникам на виплату часткової компенсації витрат з посіву озимих культур, ярої пшениці, закупівлі мінеральних добрив вітчизняного виробництва. Виконання Програми “Зерно України - 2005-2010”, схваленої наказом Мінагрополітики України від 28 липня 2004 р. № 271, дало змогу удосконалити структуру площ вирощування зернових культур та стимулювати збільшення виробництва зерна.

1.1 Поняття і суть рентабельності

В умовах ринкових відносин, що характеризуються своєю динамічністю, господарюючі суб'єкти незалежно від форми власності самі планують свою діяльність і перспективи розвитку виходячи з розроблених ними господарських і соціальних завдань, попиту і пропозиції товарів і послуг. Незамінним показником при поточному плануванні виробництва, а також при визначенні фінансового положення підприємства є показник рентабельності.

Рентабельність - це найважливіша економічна категорія, яка властива всім підприємствам, що працюють на основі господарського розрахунку. Вона означає прибутковість підприємства і визначається шляхом зіставлення отримуваних результатів (прибутку, валового доходу) з витратами або невживаними ресурсами. Будучи узагальнюючим показником економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, рентабельність відображає ефективність використання спожитих виробництвом ресурсів галузі - трудових, земляних і матеріальних, рівень управління і організації виробництва і праці, кількість, якість і результати реалізації продукції, можливості здійснення розширеного відтворення і економічного стимулювання працівників. Таким чином, рентабельність знаходить свій вираз перш за все в наявності прибутку. Прибуток є реалізованою частиною чистого доходу і розраховується відніманням з грошової виручки від реалізації продукції (Вр) комерційної (повною) собівартості (Сп) або витрат виробництва (Іп):

Прибуток характеризує кінцеві економічні показники не тільки у сфері виробництва сільськогосподарської продукції, але і в сфері реалізації. Вона є як би фокусом, в якому знаходять віддзеркалення всі додатки ефективності виробництва. Із зростанням прибутку нерозривно пов'язано зростання рентабельності виробництва. У свою чергу коли йде мова про те, що те або інше господарство рентабельне, це означає, що в цьому господарстві не тільки відшкодовують витрати, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції, але і отримують певний прибуток, що дозволяє вести господарство на розширеній основі.

У вітчизняній економічній науці рентабельність двох видів: народногосподарську і госпрозрахункову. Показник народногосподарської рентабельності необхідний, з одного боку, для все стороннього наукового обгрунтування розвитку економіки країни в цілому, з іншої - для оцінки підсумків розвитку сільського господарства, аналізу і встановлення найважливіших пропорцій розвитку агропромислового комплексу. При визначенні народногосподарської рентабельності враховується весь додатковий продукт, що створюється в сільському господарстві.

Госпрозрахункова рентабельність - це рентабельність окремого сільськогосподарського підприємства або окремого виду продукції. Вона залежить від кількості і якості продукції, рівня цін і величини витрат на виробництво продукції. При численні госпрозрахункової рентабельності беруть в розрахунок величину чистого доходу, безпосередньо реалізованого підприємством.

1.2 Показники рентабельності

Проблема рентабельності, методи її кількісного вимірювання постійно знаходиться в центрі уваги при розробці методичних і інструктивних матеріалів. У цьому плані заслуговує уваги пропозиція економістів про введення класифікації показників рентабельності на абсолютних і відносних, залежно від способу їх кількісного виразу. Абсолютні показники рентабельності - це валовий і чистий дохід. Проте, абсолютні розміри чистого доходу, прибутку і валового доходу не дозволяють повною мірою порівняти економічні результати виробничої діяльності підприємств. Господарство може отримати прибуток на тисячу гривень і на мільйон. У обох випадках виробництво є рентабельним, а ефективність може бути різною, оскільки вона залежить від розмірів виробництва, структури продукції, величини витрат виробництва і так далі. Тому для характеристики економічної ефективності виробництва використовують також відносні показники рентабельності, які виражаються у вигляді відношення двох сумірних величин: валового, чистого доходу, прибутку, і показників ефективності використання тих або інших виробничих ресурсів або витрат. Відносні показники рентабельності можуть бути обчислені в грошовому вимірюванні або, найчастіше, у відсотках. З їх допомогою рентабельність сільськогосподарського виробництва може бути виражена як по валовій, так і по реалізованій (товарній) продукції.

На практиці, в основному, використовуються відносні показники рентабельності реалізованої продукції, що караються нормою або рівнем рентабельності. Вони розраховуються як по всій реалізованій підприємством продукції, так і по окремих її видах. У першому випадку рентабельність продукції (Рр) визначатиметься як відношення прибутку від реалізованої продукції (П) до витрат на її виробництво і реалізацію (В):

Рентабельність всієї реалізованої продукції розраховується також як і відношення прибутку від реалізації товарної продукції до виручки від реалізації продукції: по відношенню балансового прибутку до виручки від реалізації продукції. Показники рентабельності всієї реалізованої продукції дають уявлення про ефективність поточних витрат підприємства і прибутковості реалізованої продукції.

У другому випадку визначається рентабельність окремих видів продукції. Вона залежить від ціни, по якій продукція реалізується споживачеві, і собівартості по даному її вигляду.

Всі вищенаведені показники рентабельності характеризують економічну ефективність використання поточних виробничих витрат на отримання продукції. Проте сільськогосподарські підприємства проводять не тільки поточні виробничі витрати, але і здійснюють капітальні вкладення на збільшення і оновлення основних засобів, вартість яких включається у витрати виробництва кожного року не повністю, а частиною, рівною сумам амортизаційних відрахувань. Тому важливо знати ефективність використання одноразових витрат, матеріалізованих в засобах виробництва. У цих цілях використовуються відносні показники рентабельності виробничих фондів, які розраховуються як процентне відношення прибутку (П) до середньорічної вартості основних (ОК) і матеріальних оборотних коштів (МОБК) окремо, а також сукупних (основних і матеріальних оборотних разом узятих) засобів, званих нормою прибутку:

; ;

;

Ці показники характеризують ефективність використання в першому випадку основних, в другому - матеріальних оборотних, в третьому - сукупних засобів виробництва. Вони показують, скільки прибутки отримано на одиницю вартості відповідних засобів виробництва. Чим більше за прибуток отримано на гривню засобів виробництва, тим, отже, ефективніше вони використовуються.

Важливе значення мають і показники рентабельності вкладень в підприємство. Вони визначаються за вартістю майна, наявного в його розпорядженні. При розрахунку використовуються показники балансового і чистого прибутку. Вартість майна визначається по бухгалтерському балансу. Окрім прибутку при розрахунку рентабельності вкладень можна використовувати виручку від реалізації продукції. Цей показник характеризує рівень продажів на одну гривню вкладень в майно підприємства.

Рентабельність власних засобів підприємства визначається відношенням чистого прибутку до його власних засобів, визначених по балансу. Доцільно розрахувати і віддачу довгострокових фінансових вкладень. Рентабельність довгострокових фінансових вкладень розраховується як відношення суми доходів від цінних паперів і пайової участі в інших підприємствах до загального об'єму довгострокових фінансових вкладень.

У сільському господарстві не рідкісні випадки, коли виробництво якої-небудь продукції нерентабельне або малорентабельне. Тоді замість показника «норма або рівень рентабельності» можуть бути використані інші показники - рівень збитковості (рівень рентабельності з негативним знаком) або рівень окупності витрат, який розраховується по формулі:

,

де Ор - рівень окупності витрат, ГВ - грошова виручка від реалізації продукції, Ск - комерційна (повна) собівартість. Виробництво вважатиметься рентабельним, якщо рівень окупності витрат перевищить 100%.

1.3 Фактори підвищення рентабельності

Визначає в змісті поняття «Рентабельність виробництва» є величина прибутку. У зв'язку з цим встановлення факторів рентабельності є перш за все встановленням чинників, що впливають на формування прибутку. Фактори прибутку можна умовно розділити на дві групи:

- фактори внутрішнього порядку, залежні від виробника продукції і що носять суб'єктивний характер;

- фактори зовнішнього порядку, не залежні від товаровиробників і що є об'єктивними.

До факторів внутрішнього порядку відносять кількість продукції, що реалізовується, її якість, витрати виробництва.

Кількість реалізованої продукції залежить від об'єму валової продукції і рівня її товарності. При зростанні об'єму валової продукції відбувається збільшення продукції тієї, що підлягає збуту, оскільки темпи зростання її внутрішнього споживання, як правило, нижче за темпи зростання валової продукції, що створює умови для підвищення рівня товарності і збільшення на цій основі грошової виручки. Якість продукції надає вплив на величину прибутку так само через грошову виручку, оскільки продукція вищої якості забезпечує вищу реалізаційну ціну.

Нарешті, величина грошової виручки залежить від термінів збуту продукції, її структури і ринків збуту. По різних цінах збувають продукцію і залежно від каналів реалізації: при продажі її державі, споживчій кооперації, на ринку.

Важливим чинником прибутку є собівартість продукції. Зниження або підвищення витрат виробництва надає істотний вплив на величину прибутку.

До факторів зовнішнього порядку відносяться ринковий попит на продукцію. Існує пропозиція і конкуренція виробників продукції. Високий або низький попит на ту або іншу продукцію, а також наявність або відсутність конкурентів обумовлюють як кількість реалізованої продукції так і рівень цін на неї, що кінець кінцем впливає на величину прибутку.

Фактори рентабельності сільськогосподарського виробництва можуть носити екстенсивний і інтенсивний характер. Екстенсивні чинники - такі. Які роблять вплив на рентабельність шляхом зміни кількості реалізованій продукції, а інтенсивні - на зростання реалізаційних цін і зниження собівартості продукції.

Таким чином, визначення резервів підвищення рентабельності сільськогосподарського виробництва зводиться, з одного боку, до визначення резервів збільшення грошової виручки від реалізації, а з іншої - резервів зниження собівартості продукції.

2. Коротка організаційно-економічна характеристика Білокуракінського району Луганської області

Білокуракинський район знаходиться на півночі Луганської області і межує на півночі з Білгородською областю Росії, на сході - з Новопсковським, на південному сході - Сватівським, на заході - Троїцьким, на півдні - Старобільським районами Луганської області.

Районний центр - смт. Білокуракине, що з'єднане з обласним центром залізничними і шосейними дорогами. Відстань складає відповідно 151 і 128 км.

Білокуракинський район має велику історію і культуру. Ще в 1700 році, повертаючись з другого походу на Азов, Петро I у супроводі князя Б.И. Куракіна, зупинився відпочити на горі, у підніжжя якої плавно протікала чисто-прозора ріка з красивими берегами і білосніжним крейдовим дном (звідси і назва - Біла). Красива, але ще тоді дика місцевість сподобалася Петру I , а особливо князеві Куракіну. Тоді Петро I на честь своєї поваги до князя подарував йому ці землі, довіривши самому визначити межі своїх володінь. Князь Куракін у 1700 році заснував тут невелике село, що одержало назву від ріки і прізвища князя - Біло-Куракине. З тих часів воно так і називається.

За 303 років сіло розширилося, перетворилося в районний центр, з'явилися підприємства місцевої промисловості, культурно-побутові установи.

Площа району - 1,44 тис.м2 (5,4% території області).

Населення - 23,8 тис. чол., (у смт. Білокуракине - 8,0 тис. чол).

По адміністративному розподілу район нараховує 56 населених пунктів, 2 селищних і 13 сільських рад.

Українці складають 87% населення, росіяни - 11%. Інші - білоруси, молдавани, татари, вірмени, чуваші, цигани, болгари й ін.

Район розташований на пагорбах Середньоруської висоти.

Поверхня рівна. Є копалини кварцу, глин, піску, джерела хлоридно-натрієвої води. Ґрунти родючі, велику частину складає чорнозем.

Основу товаровиробничого комплексу району складає 124 підприємства різних сфер і форм власності.

У районі діють агроферми та фермерські господарства, у розпорядженні яких 104,7 тис. га сільських земель.

Основні культури - озима пшениця, кукурудза, ячмінь, просо, соняшник, розвинене садівництво.

Ґрунти родючі, головним чином чорноземні. Потужність найродючіших пластів досягає метра товщини, а іноді навіть більше.

Поширені також дернові ґрунти.

Клімат помірно-континентальний з відчутними засухами. Середня температура найтеплішого місяця червня +21°С і найхолоднішого січня -7°С. Вітри переважно східні і південно-східні.

Максимальна середньорічна кількість опадів (550мм) випадає в найбільш піднятій частині Донецького кряжа. Дощі часто випадають у вигляді короткочасних злив.

Зима порівняно холодна, з різкими східними і південно-східними вітрами, відлигами і ожеледицями, малосніжна.

Весна - сонячна, тепла, нерідко супроводжується сухими східними вітрами, заморозками.

Літо жарке, друга половина його - помірно суха.

Осінь сонячна, тепла, суха.

Організаційно-економічна характеристика ДП «Зоряне»

Сільськогосподарське товариство ДП «Зоряне» знаходиться у Білокуракінському районі районі. Характерним для даної місцевості є різноманітність елементів рельєфу, ґрунтів та умов зволоження. Великий повтор мають засухи та суховії. Так, кількість днів засухи в рік в середньому біля 60, а в сухі роки - до 100 - 110.В окремі роки запас вологи не забезпечує потребу рослин. В господарстві діє цехова структура управління, яка включає в себе цех рослинництва, цех тваринництва, та цех обслуговування: механізації, бухгалтерії, строй цех.

Таблиця 1

Склад, структура і динаміка товарної продукції ДП „Зоряне”

Види товарної продукції	2005 р.	порядковий номер в ранжированому ряді	2006 р.	порядковий номер в ранжированому ряді
	Виручка, тис грн.	Струк-тура вируч-ки, %		Виручка, тис грн.	Струк-тура вируч- ки, %
Рослинництво	832	48,86	-	1490	78,67	-
у т.ч. : зерно	803	47,15	1	1021	53,91	1
соняшник	-	-	-	396	20,91	2
овочі	12	0,71	8	17	0,89	10
Інша продукція рослинництва	17	0,99	7	56	2,96	4
Тваринництво	364	21,37	-	295	15,58	-
у т.ч. яйця курячі	28	1,64	6	11	0,58	11
м'ясо птиці	37	2,17	5	25	1,32	9
м'ясо свиней	299	17,56	3	218	11,51	3
інша продукція тваринництва	-	-		41	2,17	5
Промислова переробка продукції	-	-		38	2,01	7
Реалізація іншої продукції, робіт і послуг	319	18,73	2	40	2,11	6
Реалізація товарів	188	11,04	4	31	1,64	8
Всього по господарству	1703	100	-	1894	100	-

Для оцінки ефективності господарської діяльності підприємства є ціла низка економічних показників.

Серед них дуже важливим є визначення спеціалізації підприємства. Виробнича спеціалізація підприємства визначається по основним товарним видам продукції, які дають найбільшу суму грошей від реалізації. Тому основним показником спеціалізації є структура товарної продукції.

Данні цієї таблиці свідчать про те, що найбільша питома вага в структурі товарної продукції на протязі двох останніх років належить зерновим культурам, соняшнику та м'ясу свиней. Це говорить про те що господарство спеціалізується на зернових культурах.

При проведенні даного аналізу розраховуємо коефіцієнт спеціалізації:

,

де Р - питома вага і-го виду продукції в структурі товарної продукції;

і - порядковий номер в ранжованому ряду.

;

Коефіцієнт спеціалізації в 2005 році склав 0,1245 ,а в 2006 році він значно знизився і склав 0,0979.

Таблиця 2

Склад, структура і динаміка земельних угідь в ДП «Зоряне»

Види угідь	Базовий період	Звітний період	Відхилення площі звітного періоду (+,-), % від рівня базового періоду	Відхилення структури звітного періоду (+,-), % від рівня базового періоду
	Площа, га	Структура, %	Площа, га	Структура, %
Усього сільськогосподарських угідь	1931	100	2135,67	100	204,67	0
У тому числі: рілля	1931	100	1935,22	90,61	4,22	-9,39
Сінокоси	-	-	127,35	5,96	127,5	5,96
Пасовища	-	-	55,1	2,58	55,1	2,58

Аналіз структури земельних угідь ДП «Зоряне» показує, що у 2006 році збільшилась площа земельних угідь. Це явище пояснюється тим, що керівництво підприємства взяло в оренду більше землі для сінокосів та пасовищ, чого не було в 2005 році (табл.2).

Склад і структура трудових ресурсів наведені в наступній таблиці:

Таблиця 3

Аналіз складу, структури і динаміки трудових ресурсів в ДП «Зоряне»

Категорії працівників	Базовий період	Звітний період	Відхилення чисельності звітного періоду (+,-), % від рівня базового періоду	Відхилення структури звітного періоду (+,-), % від рівня базового періоду
	Чисельність працівників, чол..	Структура, %	Чисельність працівників, чол..	Структура, %
Зайняті в с.-г. виробництві	64	100	65	100	1	0
у т.ч. працівники: рослинництва	31	48,44	37	59,92	6	11,48
тваринництва	33	51,56	28	40,08	-5	-11,48

З огляду на табл.3, чисельність працівників ДП „Зоряне” у 2006 р. у порівнянні з 2005 збільшилась на 1 людину в цілому, що складається зі збільшення працівників рослинництва на 6 осіб та зменшення на 5 осіб працівників тваринництва. Це пов'язано зі зменшенням випуску продукції тваринництва.

Таблиця 4

Склад, структура і динаміка основних засобів ДП «Зоряне»

Основні засоби	Базовий період	Звітний період	Відхилення вартості, %	Відхилення структури, %
	Середньорічна собівартість, тис. грн.	Структура, %	Середньорічна собівартість, тис. грн.	Структура, %
Будинки, споруди та передавальні пристрої	23,0	29,11	23,0	13,53	0	-15,58
Машини та обладнання	49,0	62,03	102,0	60,00	53	-2,03
Транспортні засоби	7,0	8,86	43,0	25,29	36	16,43
Інструменти, прилади, інвентар	-		2,0	1,18	2	2
Всього основних засобів	79,0	100,00	170,0	100,00	91	-

Аналізуючи данні таблиці можна побачити, що у 2006 році в порівнянні з 2005 р. середньорічна вартість основних засобів збільшилась на 91 тис. грн., в основному за рахунок придбання транспортних засобів. Вартість споруд зменшилась на 15.58%. Збільшилась вартість машин і обладнання за рахунок їх придбання, також транспортних засобів і інвентарю, інструментів і приладів.

Таблиця 5

Аналіз показників економічної ефективності діяльності сільськогосподарського підприємства

Показники	Базовий період	Звітний період	Відхилення (+, -) звітного періоду від рівня базового
1	2	3	4
Виручка від реалізації, тис. грн.	2097	2250	153
Валовий прибуток, тис. грн.	285	128	-157
Чистий прибуток, тис. грн.	1763	1894	131
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	1478	1766	288
Собівартість виробленої продукції, тис. грн.	1226	1491	265
Площа сільськогосподарських угідь, га	1931	2135,7	204,67
Середньорічна чисельність працівників, чол.	64	65	1
Витрати праці, тис. люд.-год.	314	450	136
Середньорічна вартість основних виробничих засобів, тис. грн.	736	1373	637
Середньорічна вартість активів, тис. грн.	864	1358	494
Показники ефективності діяльності
Виручка від реалізації в розрахунку на:
-100 га с/г угідь, тис. грн. (1:6)*100 га	108,60	105,35	-3,24
- 1 середньорічного працівника, тис. грн.
-1 люд.-год. витрат праці, тис. грн. (1:8)	6,68	5,00	-1,68
- 1 тис. грн. основних виробничих засобів, тис. грн. (1:9)	2,85	1,64	-1,21
- 1тис. грн. виробничих витрат, тис. грн. (1:5)	1,71	1,51	-0,20
Валовий прибуток в розрахунку на:
- 100 га с/г угідь, тис. грн. (2:6)*100 га	14,76	5,99	-8,77
- 1 середньорічного працівника, тис. грн. (2:7)	4,45	1,97	-2,48
- 1 люд.-год. витрат праці, тис. грн. (2:8)	0,91	0,28	-0,62
- 1 тис. грн.. основних виробничих засобів, тис. грн. (1:9)	2,85	1,64	-1,21
- 1тис. грн. виробничих витрат, тис. грн. (2:5)	0,23	0,09	-0,15
Чистій прибуток в розрахунку на:
- 100 га с/г угідь, тис. грн. (3:6)*100 га	91,30	88,68	-2,62
- 1 середньорічного працівника, тис. грн. (3:7)	27,55	29,14	1,59
- 1 люд.-год. витрат праці, тис. грн. (3:8)	5,61	4,21	-1,41
- 1 тис. грн. основних виробничих засобів, тис. грн. (3:9)	2,40	1,38	-1,02
- 1 тис. грн. виробничих витрат, тис. грн. (3:5)	1,44	1,27	-0,17
Рівень рентабельності реалізації, % (2:4)*100%	19,28	7,25	-12,03
Рівень окупності витрат, % (1:4)*100%	141,88	127,41	-14,47
Рівень рентабельності продажу, % (2:1)*100 %	13,59	5,69	-7,90
Рівень рентабельності майна, % (3:10)*100%	204,05	139,47	-64,58

Збільшилася тільки собівартість виготовленої продукції, що теж становить негативну тенденцію. Ці фактори говорять про те, що розглянувши табл. 5, можна побачити, що майже всі показники ефективності діяльності, в порівнянні з 2005 роком, зменшились. Ефективність діяльності спадає, що може призвести до небажаних наслідків.

3. Економіко-статистичний аналіз рентабельності виробництва зернових культур в ДП «Зоряне» Білокуракінського району Луганської області

3.1 Групування господарств луганської області за впливом собівартості 1 ц. виготовленої продукції на зміну рівня окупності витрат на виробництво зернових культур у 2006 році

Групування - це розподіл на групи статистичної сукупності. Воно є одним з найважливіших етапів статистичної роботи. Всі інші статистичні методи ефективні тільки на підставі групувань і в поєднанні з ними.

Щоб обґрунтовано провести групування даних, потрібно, спираючись на раніше нагромаджені знання про досліджуване явище, виділити із всієї різноманітності зв'язків основний процес, який визначає інші зміни явища і спричинює якісні зміни. Після цього потрібно з'ясувати, що нового з'являється в ході розвитку даного процесу, які народжуються типи явищ та їх характерні риси.

Наступним етапом групування даних є визначення форм розвитку певних типів явищ. Форми розвитку окремих явищ значною мірою зумовлені місцевими умовами, які потрібно з'ясувати. Відповідно до форм розвитку слід вибрати групувальні ознаки, які точно і повно відображують внутрішні особливості досліджуваних явищ. Вони повинні бути істотними і характерними для даного явища. При цьому потрібно додержувати принципу рівності об'єктивних факторів виробництва, насамперед природних та економічних умов. Не можна, наприклад, до групування включати господарства з різним виробничим напрямом, а потім кожну типову групу досліджують окремо за іншими ознаками.

За допомогою групувань упорядковують первинний статистичний матеріал, поділяють його за істотними варіюючими ознаками на групи для того, щоб глибше проаналізувати. Групування є не тільки першим етапом статистичного аналізу, а й основою для застосування інших методів аналізу.

У нашому випадку необхідно згрупувати господарства Луганської області, які займаються виробництвом зернових культур і на основі цих даних показати вплив собівартості 1ц. виготовленої продукції на зміну рівня окупності витрат.

Першим етапом групування є визначення собівартості 1ц. виготовленої продукції та окупності витрат, результати якого наведені у таблиці 6.

Таблиця 6

Вихідні данні по собівартості й окупності витрат для проведення групування

№ п/п	Господарство	Собівартість 1ц виготовленої продукції, грн	Окупність витрат, %
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20.	ЧСП «Деркул» ООО «Колос» СТОВ «Зоря» СТОВ «Дібровка» ПСП «Рамус» ТСВ «АБТ» СТОВ «АгроСтар» ОАО «Семеново» ТОВ «Технаука» СООО «Україна» СООО «Благодатна Нива» ЧП «Світанок» ЧПСП «Врубовщик» СООО «Лугань» ДП НДТ ЛНАУ ЧСБЛ «Пролісок» ДП «Зоряне» ЗАО «Луганская семенная станция» СООО «Лесное» ТОВ «Первомайське»	22,74 41,17 29,11 37,86 32,33 39,44 22,09 25,15 59,47 81,75 36,32 60,73 34,28 28,03 28,92 49,23 56,46 42,54 21,72 63,61	159,53 122,42 156,29 99,22 91,64 102,42 128,41 135,62 99,94 145,01 126,98 101,93 96,17 100,11 121,89 86,05 97,98 101,56 132,8 40,05

Наступним етапом групування є побудова ранжированого ряду, в якому усі одиниці розташовані за зростанням факторної ознаки.

Ранжирований ряд наведено в табл. 7.

Таблиця 7

Ранжирований ряд розподілення господарств по собівартості

№ п/п	Господарство	Собівартість 1ц виготовленої продукції, грн	Окупність витрат, %
19. 7. 1. 8. 14. 15. 3. 5. 13. 11. 4. 6. 2. 18. 17. 9. 12. 20.	СООО «Лесное» СТОВ «АгроСтар» ЧСП «Деркул» ОАО «Семеново» СООО «Лугань» ДП НДТ ЛНАУ СТОВ «Зоря» ПСП «Рамус» ЧПСП «Врубовщик» СООО «Благодатна Нива» СТОВ «Дібровка» ТСВ «АБТ» ООО «Колос» ЗАО «Луганская семенная станция» ДП «Зоряне» ТОВ «Технаука» ЧП «Світанок» ТОВ «Первомайське»	21,72 22,09 22,74 25,15 28,03 28,92 29,11 32,33 34,28 36,32 37,86 39,44 41,17 42,54 56,46 59,47 60,73 63,61	132,8 128,41 159,53 135,62 100,11 121,89 156,29 91,64 96,17 126,98 99,22 102,42 122,42 101,56 97,98 99,94 101,93 40,05

Таблиця 8

Групування господарств по собівартості

№ п/п	Господарство	Собівартість 1ц виготовленої продукції,грн	Окупність витрат, %
19. 7. 1. 8.	СООО «Лесное» СТОВ «АгроСтар» ЧСП «Деркул» ОАО «Семеново»	21,72 22,09 22,74 25,15	132,8 128,41 159,53 135,62
В середньому по першій групі:	22,93	139,09
14. 15. 3.	СООО «Лугань» ДП НДТ ЛНАУ СТОВ «Зоря»	28,03 28,92 29,11	100,11 121,89 156,29
В середньому по другій групі:	28,69	126,1
5. 13. 11. 4. 6. 2. 18.	ПСП «Рамус» ЧПСП «Врубовщик» СООО «Благодатна Нива» СТОВ «Дібровка» ТСВ «АБТ» ООО «Колос» ЗАО «Луганская семенная станция»	32,33 34,28 36,32 37,86 39,44 41,17 42,54	91,64 96,17 126,98 99,22 102,42 122,42 101,56
В середньому по третій групі:	37,71	105,77
17. 9. 12. 20.	ДП «Зоряне» ТОВ «Технаука» ЧП «Світанок» ТОВ «Первомайське»	56,46 59,47 60,73 63,61	97,98 99,94 101,93 40,05
В середньому по четвертій групі:	60,07	84,98

На останньому етапі групування виконується розподіл господарств, виявляється залежність (табл. 9) та робляться висновки по його проведенню.

Таблиця 9

Залежність окупності витрат від собівартості

№ п/п	Групи	Кількість	Собівартість 1ц виготовленої продукції, грн	Окупність витрат, %
1. 2. 3. 4.	[21,72 - 25,15] [28,03 - 29,11] [32,33 - 42,54] [56,46 - 63,61]	4 3 7 4	22,93 28,69 37,71 60,07	139,09 126,1 105,77 84,98
В середньому:		37,35	113,99

Для виявлення залежності між собівартістю зернових культур та рівнем окупності витрат було проведено просте аналітичне групування. Вихідною інформацією були данні 20-ти господарств області по виробництву зернових культур. Факторною ознакою була прийнята собівартість зернових культур, а результативним - окупність витрат.

Після розрахунку факторного та результативного показнику та побудови ранжированого ряду, були намічені границі чотирьох груп. Розраховані середня собівартість та окупність затрат по кожній групі показали, що між факторним та результативним показником існує пряма залежність.

В першу групу увійшло чотири підприємства з середньою собівартістю 1ц зернових культур - 22,93 грн., і величиною середньою окупністю витрат - 139,09 %.

Так середня собівартість в другій групі склала - 28,69 грн., а окупність витрат по цій групі склала 126,1%. В цю групу увийшла найменьша кількість підприємств - 3.

У третин групі, яка найбільша по даній сукупності, - до неї увійшло 7 підприємств, середня собівартість склала - 37,71 грн., і середньою окупністю витрат - 105,77%.

В останню групу увійшло чотири господарства з найбільшою середньою собівартістю 1ц зернових культур - 60,07грн., і величиною окупністю витрат - 84,98 %.

В результаті проведеного аналізу, виявлено, що середня собівартість по всім господарствам 37,35 грн., окупність витрат - 113,99 %.

ДП «Зоряне» увійшло до четвертої групи з собівартістю 1ц зернових культур - 56,46 грн., і величиною окупністі витрат - 97,98% . Собівартість анлізуемого підприємства більше середньої на 19,11 грн., а окупність витрат меньше середньої на 16,01%.

3.3 Кореляційно-регресійний аналіз зміни рівня окупності витрат зернових культур в господарствах Луганської області під впливом собівартості 1 ц на 2006 рік

Для глибшого дослідження взаємозв'язку соціально економічних явищ розглянуті статистичні методи часто виявляються недостатніми, бо вони не дозволяють виразити наявний зв'язок у вигляді певного математичного рівня, що характеризує механізм взаємодії ознак чинників і результативних. Це усуває метод кореляційно -- регресійний аналіз, що є логічним продовженням, поглибленням більш елементарних методів.

РКА полягає в побудові і аналізі економіко-математичної моделі у вигляді рівняння регресії (кореляційному зв'язку), що виражає залежність явищ від визначальних його факторів.

Основною і обов'язковою умовою коректності застосування РКА є однорідність початкової статистичної сукупності. Так, наприклад якщо, вивчається залежність врожайності певної сільськогосподарської культури від кількості внесених добрив, дуже важливо, щоб сукупність колгоспів була однорідна за кліматичними умовами, грунтовими зонами, спеціалізацією і т.п., відмінність яких надає вплив на величину врожайності.

Регресійні - кореляційні моделі можуть бути використані для вирішення різних завдань: для аналізу рівнів соціально - економічних явищ і процесів, наприклад для аналізу господарської діяльності підприємства і розтину резервів, для прогнозування і різних планових розрахунків.

Використання моделей дозволяє значно розширити можливості аналізу, зокрема аналізу господарської діяльності підприємств.

Розглянемо розрахунок параметрів для лінійної парної регресії.

При парній прямолінійній регресії, збільшення ознаки чинника спричиняє за собою рівномірне збільшення або зниження результативної ознаки. Для того, щоб встановити аналітично форму зв'язку необхідно користуватися методами аналітичних угрупувань, порівняння паралельних рядів.

Якщо зв'язок прямолінійний, то аналітично такий зв'язок записується рівнянням прямої .

Для знаходження параметрів і будується система нормальних рівнянь:

або

Початкові дані для розрахунку надані в таблиці №

;

;

;

; .

Рівняння лінійної регресії прийме такий аналітичний вигляд:

З даного кореляційного рівняння можна зробити висновок, що збільшення собівартості 1 центнеру виготовленої продукції на 1 % приводить до зменшення окупності витрат в середньому на 0,8082 %

Визначення коефіцієнта еластичності:

Коефіцієнт еластичності характеризує процентну зміну результативної ознаки при зміні фактичної ознаки на 1% або 0,01

Для визначення міри тісноти зв'язку між ознаками розрахуємо парний коефіцієнт кореляції:

 ; ; .

,

,

.

Коефіцієнт кореляції з розрахунків склав 0,1118, що говорить про слабку залежність факторів. Коефіцієнт детермінації рівний квадрату коефіцієнта кореляції, тобто склав 0,0125.

3.3 Аналіз рентабельності виробництва зернових культур в ДП «Зоряне» за 2 періоди

Рентабельність - показник ефективності одноразових і поточних витрат. У загальному вигляді рентабельність визначається відношенням прибутку до одноразових або поточних витрат, завдяки яким отриманий цей прибуток.У економіці по-різному класифікують показники рентабельності. Однією з таких класифікацій є підрозділ на: показники рентабельності господарської діяльності; показники фінансової рентабельності; показники рентабельності продукції.

Ефективність основної діяльності підприємства по виробництву і реалізації товарів, робіт і послуг характеризується показником рентабельності продукції. Цей показник може бути широко використаний в аналітичних цілях. Крім того, на основі показників рентабельності продукції можна проводити внутрігосподарські і міжгосподарські порівняння як за загальним обсягом продукції, так і по окремих їх видах.

Для аналізу ефективності роботи ДП «Зоряне» важлива рентабельність виробів, яка розраховується по наступній формулі:

де R- рентабельність продукції;

П - прибуток від випуску або від реалізації продукції;

S- повна собівартість продукції;

Даний показник характеризує реальний розмір прибутку, яку приносить підприємству кожна гривня проведених витрат по її випуску і реалізації.

Таблиця 10

Аналіз рентабельності виробництва зернових культур в ДП «Зоряне»

Роки	Реалізовано всього, ц	Виручка, тис. грн	Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	Прибуток, збиток, тис. грн.	Рівень рентабельності, збитковості, збитковості, %	Собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн.	Середня ціна реалізації 1 ц, грн.
1	2	3	4	5=3- 4	6=(5: 4)100	7=(4:2)1000	8=(3:2)1000
2005р.	21102	803	769	34	4,42	36,44	38,05
2006р.	16786	1021	1042	-21	-2,02	62,08	60,83

В результаті проведеного аналізу було виявлено, що звітному періоді в порівнянні з базисним , рівень рентабельності в аналізованому підприємстві зменшився на 6,44 % .При зменшенні реалізованої продукції на 4316 ц., виручка від реалізації зросла на 218 тис. грн. На зменшення рівня рентабельності вплинуло збільшення собівартості реалізованої продукції на 273 тис. грн.

3.4 Аналіз маси прибутку і чинників, що впливають на її зміну в ДП «Зоряне» за 2005-2006 роки

Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються сумою, отриманого прибутку і рівня рентабельності. Прибуток підприємства отримують головним чином від реалізації продукції. Прибуток - це частина чистого доходу, проданого в процесі виробництва реалізованого у сфері звернення, який безпосередньо отримувало підприємство. Тільки після продажу продукції чистий дохід приймає форму прибутку. Кількісно вона є різницею між виручкою (після сплати ПДВ, акцизного податку і інших відрахувань з виручки до бюджетних і позабюджетних фондів), повною собівартістю реалізованої продукції. Значить, чим більше підприємство реалізує рентабельній продукції, тим більше отримає прибуток, тим краще його фінансовий стан. Тому фінансові результати діяльності слід вивчати в тісному зв'язку з використанням і реалізацією продукції.

Об'єм реалізації і величина прибутку, рівень рентабельності залежать від виробничої, постачальницької, збутової і комерційної діяльності підприємства, інакше кажучи, ці показники характеризують всі сторони господарювання.

Розрахункова частина - додатки , таблиця № 22

Загальна маса прибутку за кожен рік :

Приріст маси прибутку в абсолютному виразі:

У відносному виразі:

Приріст прибутку в результаті зміни цін реалізації в абсолютному виразі:

Приріст прибули в результаті зміни собівартості продукції:

Приріст прибули в результаті зміни об'єму реалізації продукції:

Індекси зміни даних чинників:

Розрахуємо далі відносний вплив чинників на загальний приріст маси прибутку:

Розрахунки проведені у наступній таблиці:

Таблиця № 11

Чинник приросту прибули	Індекс зміни чинників	Приріст маси прибутку	Відносний приріст маси прибули за рахунок чинників %
		тис. грн	% до підсумку
Ціни реалізації продукції	159,7809%	382	47,5	1123,5
Собівартість реалізованої продукції	170,2614%	430	53,4	1264,7
Об'єм реалізованої продукції	79,5766%	-7	-0,9	-20,6
Разом		805	100	2367,6

У звітному році в порівнянні з базисним маса прибутку зменшилася в ДП «Зоряне», на 55 тис. грн або на 38,2 %, зокрема в результаті збільшення собівартості на 430 тисяч гривень або 53,4% та зменшення об'єму реалізації на 7 тисяч гривень або 0,9% , незважаючи на збільшення цін реалізації на 382 тисяч гривень або 47,5%.

3.7 Аналіз собівартості реалізації зернових культур і чинників, що впливають на її зміну в ДП «Зоряне» в динаміці за 2 роки

Динаміка вартісного обсягу реалізованої продукції у фактичних цінах зумовлена зміною кількості реалізованої продукції і цін на цю продукцію. Тому індекси фізичного обсягу реалізованої продукції та індекси цін є вимірниками впливу цих факторів у загальній динаміці обсягу реалізованої продукції.

Таблиця 12

Аналіз вартісного об'єму реалізації зернових культур в ДП «Зоряне»

Продукція	Кількість продукції, ц	Ціна реалізації, грн	Індивідуальні індекси	Виручка від реалізації продукції, тис. грн
	2005р	2006р	2005р	2006р	продукції	цін	2005р	2006р	Умовно
символи	q0	q1	p0	p1			q0p0	q1p1	q1p0
Зернові	21102	16786	38,05	60,82	0,7955	1,5984	803	1021	802,9

Індекс вартості об'єма продукції:

, де

- виручка від реалізації продукції у звітному періоді,

- виручка від реалізації продукції у базисному періоді,

=1,2715;

Абсолютний приріст вартості реалізації продукції:

= 218;

Індекс фізичного об'єма продукції:

, де

= умовна виручка від реалізації продукції,

=0,9999;

Абсолютний приріст вартості об'єма реалізації продукції:

=-0,1;

Індекс цен:

=1,2716;

Абсолютне зниження вартості об'єма реалізації продукції в наслідок зміни цін:

= 218,1;

= 1,2715;

= 217,9;

В результаті проведеного індексного аналізу було виявлено, що вартісний об'єм реалізації зернових культур в звітному періоді в порівнянні з базисним збільшився на 27,2% , що в абсолютному виразі становить 218 тис. грн. Ціна реалізації збільшилась на 60% , що в абсолютному виразі становить 22,83 грн.

Таблиця 13

Розрахунок індексу виробничої собівартості зернових на ДП «Зоряне»

Вид продукції	Кількість виробленої продукції, ц.	Собівартість 1 ц виробленої продукції, грн	Собівартість виробленої продукції всього, тис.грн
	2005 р.	2006 р.	2005 р.	2006 р.	2005 р.	2006 р	Умовно
Символи	q0	q1	Z0	Z1	Z0 q0	Z1q1	Z0q1
Зернові культури	30224	19430	31,99	56,46	967	1097	621,6

, де

- собівартість одиниці продукції у звітному періоді,

- собівартість одиниці продукції в базисному періоді,

- витрати на виробництво продукції у звітному періоді,

- кількість продукції у звітному періоді,

=1,1344

тис. грн.

В результаті проведеного аналізу собівартості зернових культур було виявлено, що в ДП «Зоряне» у поточному періоді в порівнянні з базисним виробнича собівартість у цілому по підприємству зросла на 13,44 % що в абсолютному значенні становить 130 тис. грн.

Таблиця 14

Аналіз залежності собівартості зернових від врожайності та виробничих витрат на 1 гектар в ДП «Зоряне»

Показники	2005	2006	Індекси
Виробнича собівартість всього, тис. грн.	967	1097	-
Валовий збір всього, ц.	30224	19430	-
Зібрана площа, га.	1095	1333	-
Собівартість 1 ц. зернових, грн..	31,99	56,46	1,7649
Урожайність, ц\га.	27,6	14,6	0,5289
Виробничі витрати на 1 га, грн.	883,11	822,96	0,9319

В результаті проведеного аналізу собівартості зернових культур було виявлено, що в ДП «Зоряне» у поточному періоді в порівнянні з базисним собівартість 1 ц. зернових зросла на 76,49 % або на 24,47 гривень.

3.6 Індексний аналіз валового збору зернових в ДП «Зоряне» за даними двох років

Для характеристики розвитку сільськогосподарського виробництва велике значення має порівняння середніх рівнів. Так вивчаючи динаміку продуктивності, порівнюють середню продуктивність звітного періоду середню продуктивність із середньою продуктивністю базисного.

Під час статистичного дослідження змін середніх величин потрібно виявити вплив зміни усередненої ознаки і зміни структури явища. Для цього використовують індекси змінного і фіксованого складу. Типовим прикладом індексу змінного складу є індекс валового збору.

Таблиця 15. Індексний аналіз валового сбору зернових ДП «Зоряне» за даними двох років.

Культура	Посівна площа, га	Урожайність, ц/га	Валовий збір, ц
	2005р.	2006р.	2005р	2006р.	2005р	2006р.	Умовний
	n0	n1	y0	y1	y0 n0	y1 n1	y0 n1
Зернові культури	1095	1333	27,6	14,58	30224	19430	36790,8

Для оцінки загальної зміни валового збору і його чинників розрахуємо спочатку індекси:

Індекс валового збору:

Iуп= =0,6429.

Індекс розміру посівних площ :

Iрп = =1,2174.

Індекс врожайності постійного складу :

Iу = =0,5281 .

Індекс структури посівних площ :

Iсп = : =27,6 : 27,6019 = 0,9999

Індекс середньої врожайності:

Iу.ср. = : = 14,5761 : 27,6018 = 0,5281 .

Індекси показують, що валовий збір зерна збільшився унаслідок зміни розміру і структури посівної площі на 1% і підвищення врожайності на 6%.

Абсолютні розміри змін валового збору за рахунок перерахованих чинників розраховуються таким чином :

?уп = = 19430- 30224 = -10794 ;

?у = = 19430 - 36790,8= -17360,8 ;

?рп = (- ) yср.0 = (1333 - 1095 )27,6 = 656,88 ;

?cп = - yср.0 = 36790,8 - 27,6 1095= 6568,8 .

У ході проведеного індексного аналізу валового збору було виявлено що в звітному періоді в порівнянні з базисним валовий збір зернових культур зменшився на 35,71%, що в абсолютному виразі складає 10794 ц. Не дивлячись на збільшення розміру посівної площі на 21,74% або на 238 га, при цьому було зафіксовано зниження врожайності на 58,04% або на 13,02 ц/га.

3.7 Динаміка врожайності зернових культур в ДП «Зоряне» за 8 років. Визначення основної тенденції зміни врожайності

Явища суспільного життя, що вивчаються соціально-економічною статистикою, знаходяться в безперервній зміні і розвитку. З часом - від місяця до місяця, від року до року - змінюється чисельність населення і його склад, об'єм виробленої продукції, рівень продуктивності праці і т.д. по цьому одним з найважливіших завдань статистики є вивчення зміни суспільних явищ в часі - в динаміці. Цю задачу статистика вирішує шляхом побудови і аналізу рядів динаміки.

Ряд динаміки - це ряд числових значень статистичного показника, розташованих в хронологічній послідовності. Кожне числове значення показника, що характеризує величину, розмір явища, називається рівнем ряду. Окрім рівнів, кожен ряд динаміки містить вказівки про ті моменти або періоди часу, до яких відносяться рівні.

Таблиця 16

Показники динаміки врожайності зернових по ДП «Зоряне

Роки	Символи	Рівень ряду, ц/га	Абсолютний приріст, ц/га	Темп росту, %	Темп приросту, %	Значення 1% приросту
			Ланц	Баз.	Ланц	Баз	Ланц	Баз
1999	??	14.3	-	-	-	-	-	-	-
2000	??	15.1	0.8	0.8	105.6	105.6	5.6	5.6	0.14
2001	??	13.9	-1.2	-0.4	92.1	97.2	-7.9	-2.8	0.15
2002	??	15.7	1.8	1.4	112.9	109.8	12.9	9.8	0.14
2003	??	16.5	0.8	2.2	105.1	115.4	5.1	15.4	0.16
2004	??	14.9	-1.6	0.6	9.3	104.2	-9.7	4.2	0.16
2005	??	16.1	1.2	1.8	108.1	112.6	8.1	12.6	0.15
2006	??	16.8	0.7	2.5	104.3	117.5	4.3	17.5	0.16

Середня врожайність зернових за 8 років:

_

?????????i / N = (14,3+15,1+13,9+15,7+16,5+14,9+16,1+16,8) / 8 = 15,4 ц/га

Середній абсолютний приріст :

_

?y = (??n????1???????N ? 1 )?????16.8 ? 14.3 ????7 = 0,36 ц/га .

Середній темп зростання :

_ n-1________ 7 _________

Тр = ?n??1 = 16,8/14,3 = 1,023 .

З розрахованих показників ми бачимо що, за досліджуваний період середня врожайність зернових культур склала 15,4 ц/га. При цьому середній абсолютний приріст склав 0,36 ц/га. Також темп середнього зростання склав 1,023.