Визначення основної тенденції зміни врожайності

Одним з методів аналізу і узагальнення динамічних рядів є виявлення його основної тенденції - тренда. Проведемо вирівнювання двома способами і зведемо результати обчислень в таблицю:

а) вирівнювання по середньому абсолютному приросту

_ _

?n?1+An ,

_

де: A - середній абсолютний приріст;

?1 - початковий рівень ряду;

?n - кінцевий рівень ряду;

n - порядковий номер рівня.

б) аналітичне вирівнювання. Таке вирівнювання дає найбільш загальний, сумарний, такий, що виявляється в часі результат дії всіх причинних чинників. З таблиці 6 видно, що ряд не проявляє стійких тенденцій зміни абсолютних приростів, тому аналітичне вирівнювання доцільно проводити по лінійній залежності:

_

?t = a+bt,

де t - умовне позначення часу;

а і b - параметри шуканої прямої.

Параметри прямої знаходимо з рішення системи рівнянь:

?????na + b?t ,

??t =a?t +b?t,

де ? - фактичні рівні;

n - число членів ряду.

Система рівнянь спрощується, якщо значення t підібрати так, щоб їх сума дорівнювала нулю, тобто початок відліку часу перенести в середину даного періоду.

Якщо ?t =0, то a=??? /n; b=???t / ?t.

Таблиця 17

Виявлення тенденції врожайності зернових ДП «Зоряне» за період з 1999 р. по 2006 р.

4. Шляхи підвищення рентабельності зернових культур

в ДП «Зоряне»

4.1 Заходи по підвищенню об'ємів реалізації продукції

Зернові культури - найважливіша група культурних рослин, що обробляються в для отримання зерна. Зерно зернових має велике продовольче і кормове значення, є сировиною для мукомельної, круп'яної, комбікормової промисловості.

Кризова ситуація останніх років привела до зниження об'ємів виробництва і реалізації зернових культур та іншої продукції рослинництва і скорочення їх споживання.

Зниження об'ємів реалізації продукції рослинництва викликане перш за все незацікавленістю товаровиробників в розвитку галузі в умовах нерівних цін, зростання неплатежів і іншими матеріально-технічними ресурсами.

На положення виробників і споживачів продукції рослиництва негативну дію надали умови приватизації підприємств торгівлі, які використовуючи своє монопольне положення, привласнюють значну частину кінцевого продукту. Ситуація ускладнюється також із-за зростання тарифів на залізничному транспорті і високих витрат при автомобільних перевезеннях.

Одним з важливих напрямів стабілізації і подальшого розвитку галузі є перехід до високотоварного виробництва на основі державного і регіонального фінансування сільськогосподарських товаровиробників. Використання державою по відношенню до сільськогосподарських виробників виключно ринкових форм дії. До них необхідно віднести регульоване ціноутворення, пільгове кредитування і дотації сільськогосподарського виробника, раціональне оподаткування, що дозволяє поєднувати економічні інтереси держави і товаровиробника, а також продаж товарів на еквівалентній основі в рамках оптової торгівлі.

Головною умовою для розвитку виробництва та реалізації продукції рослинництва і зокрема зернових культур, є створення сприятливого економічного клімату для , що досягається на базі вдосконалення системи цін, кредитування і оподаткування. Інакше кажучи, необхідно забезпечити такі відносини між виробниками і споживачами, при яких би в процесі господарської діяльності відшкодовувалися витрати на отримання продукції, що мала попит, і створювався прибуток, необхідний для виробничої діяльності на здоровій економічній основі.

4.2 Фактори зниження собівартості продукції

Одним з чинників і шляхів підвищення економічної рентабельності виробництва продукції зернових культур є подальше збільшення врожайності. Зростання врожайності зернових культур стримується недостатньою інтенсивністю галузі, не дотриманням всіх елементів грунтозахисної системи землеробства, повільним освоєнням раціональних сівозмін і інтенсивних технологій, недоліками насінництва, відступом від вимог агротехніки обробітку культур. По оцінках учених, приріст врожайності зернових культур при інтенсивній технології забезпечується за рахунок: раціонального застосування мінеральних добрив - на 30 -35%, використання інтенсивних сортів - на 15 -18%. Решта надбавки врожайності досягається за рахунок дотримання термінів і високої якості проведення всіх видів технологічних процесів обробітку зернових культур.

Збільшення врожайності надає вплив не тільки на збільшення валових зборів зерна, але і на економічну ефективність його виробництва: продуктивність праці, собівартість, а отже на рентабельність. Зростання врожайності зернових культур, як правило, пов'язане з додатковими трудовими і матеріальними витратами на їх обробіток (з розрахунку на гектар посіву). Проте як показують практичні дослідження темпи зростання врожайності і додаткових витрат неоднакові - врожайність росте швидше, ніж додаткові витрати праці і засобів. Тому із зростанням врожайності скорочується трудомісткість виробництва і знижується собівартість зерна.

У непростих умовах виробництва сільський товаровиробник повинен забезпечити:

- зменшення виробничих витрат і зниження собівартості продукції;

- зростання врожайності і підвищення якості виробленної продукції;

- розширене відтворення родючості грунту;

- збереження навколишнього середовища.

Рішення цих завдань можливе тільки при переході на ресурсосберегаючі технології. Головна мета впровадження зберігаючих технологій - не рекордно високі урожаї, а стабільні економічно вигідні рівні врожайності при низькій собівартості.

Проведений у попередніх розділах аналіз дає змогу виявити причини низької рентабельності зернових культур та розробити заходи по їх здоланню.

Витрати виробництва - найважливіший економічний показник ефективності виробництва будь-якої продукції. Дійсні витрати за своєю суттю є витратами живої і упредметненої праці на виробництво. У загальних витратах праці, тобто в дійсних витратах виробництва виділяється частина, що складається з витрат минулої праці і витрат живої праці, яка є працею “на себе” . Витрати минулої праці і праці “на себе” складає дійсний зміст особливої категорії витрат, що отримала назву собівартості продукції. При численні собівартості сільськогосподарської продукції, окрім відмічених витрат, в неї включаються елементи чистого доходу. Тому на практиці собівартість є матеріально-грошовими витратами підприємства на виробництво одиниці продукції.

Собівартість сільськогосподарської продукції визначається після закінчення року. У перебіг же року здійснюється систематичний контроль витрат на виробництво, що формують собівартість продукції. Це дозволяє своєчасно встановити причини відхилень від плану і ухвалювати відповідні рішення, направлені на економне витрачання матеріально-грошових засобів

Проведений у попередніх розділах аналіз дає змогу виявити причини низької рентабельності зернових культур та розробити заходи по їх здоланню.

Основними факторами, що впливають на рентабельність продукції є собівартість продукції та ціна реалізації.

Таблиця 18

Показники ДП «Зоряне» у 2005 і 2006 роках

Розрахунки, проведені в таблиці 18 показали, що рентабельність молока у 2006 році знизилась на 6,44 %. Це сталося в наслідок росту собівартості продукції на 25,64 грн. В результаті цих змін у 2006 році рентабельність зернових культур склала -2,02 %.

Як бачимо, рентабельність зернових культур терміново потребує підвищення, тому що виробництво цієї продукції стало збитковим, а тому потрібно шукати резерви її підвищення і найефективніше це зробити за рахунок зниження собівартості.

Найбільший вплив на собівартість зернових культур в ДП «Зоряне» здійснили витрати праці на 1 центнер зернових культур.

Таблиця 19

Зниження собівартості зернових культур в ДП «Зоряне»

Розрахунок показав, що при витратах праці на 1 центнер на рівні 2006 року, підприємство не має резерву. Для зниження затрат праці на 1 центнер необхідно підвищити валовий збір, адже у 2006 році він скоротився на 10794 центнерів, тобто на 35,7 %.

4.3 Заходи по збільшенню середньої ціни реалізації

Іншим фактором, що впливає на підвищення рентабельності є ціна реалізації продукції. Хоча у 2006 році ціни на зернові культури збільшились в порівнянні з 2005 роком, витрати праці на 1 центнер зернових культур знивілювали це збільшення. Поглянемо на зміну рівня рентабельності за рахунок зниження собівартості та підвищення рівня ціни.

Таблиця 20

Зміна рівня рентабельності ДП «Зоряне» за рахунок можливого підвищення ціни реалізації

Розглянувши таблицю 20 можна зробити висновок, що підвищення ціни на зернові культури у розробленому проекті призвело б до отримання 171 тис. грн. додаткового прибутку, а зниження виробничої собівартості на 87 тис. грн., сприяло б підвищенню рівня рентабельності на 17,73 %.

Висновки

Показник рентабельності виробництва має особливо важливе значення в сучасних, ринкових умовах, коли керівництву підприємства вимагається постійно приймати ряд неординарних рішень для забезпечення прибутковості а, отже, фінансовій стійкості підприємства.

Фактори, що роблять вплив на рентабельність сільськогосподарського виробництва, численні і багатообразні. Одні з них залежать від діяльності конкретних колективів, інші пов'язані з технологією і організацією виробництва, ефективності використання виробничих ресурсів, впровадженням досягнень науково-технічного прогресу.

У даній курсовій роботі були проведені економіко-статистичного аналіз та шляхи підвищення рентабельності виробництва зернових культур у ДП «Зоряне» Білокуракінського району Луганської області.

ДП «Зоряне» підприємство яке виробляє і реалізує продукцію рослинництва і тваринництва. Але основною спеціалізацією підприємства є вирощування зернових культур.

В ході виконання курсової роботи були розраховані такі показники, як об'єм продажів, об'єм випуску продукції, прибуток, також для характеристики ефективності роботи підприємства - показник рентабельності виробництва продукції. Для глибшого дослідження рентабельності виробництва використані не тільки економічні методи аналізу ефективності виробництва, а також статистичні методи, які дозволяють точніше визначити вплив окремих факторів на собівартість і рентабельність продукції, і виявити резерви збільшення прибутку аналізує мого підприємства.

Інтенсифікація, а отже, і підвищення фондо- і енергоозброєності праці дозволяють в першу чергу економити живу працю, знижувати її витрати. На практиці це виражається в зростанні оброблюваних площ на працівника, в зниженні витрат праці на одиницю земельної площі.

Підвищення рівня технічної оснащеності сільського господарства завдяки поліпшенню якості проведення робіт і дотриманню оптимальних термінів їх виконання сприяє не тільки скороченню потреб в праці, але і зростанню врожайності культур.

Аналіз положення, що склалося, в області дозволяє зробити наступні висновки. Разом з хорошим виробничим потенціалом, рентабельність зернових культур в ДП «Зоряне» недостатньо висока. Зв'язано це з економічними причинами, браком грошових коштів, з чого витікає і брак устаткування, добрив і т.п. Відсутність необхідного устаткування і матеріалів також негативно позначається на врожайності, оскільки не забезпечується належний догляд за урожаєм.

Проведений аналіз рентабельності виробництва продукції зернових культур показав що рівень рентабельності в 2006 році в порівнянні з 2005 знизився на 6,44 %.

Був проведений прогнозний розрахунок зниження собівартості продукції зернових культур в результаті якого були виявленні резерви, які можуть забезпечити економію в розмірі 87 тис. грн. Також були проведені проектні роботи по підвищенню ціни реалізації зернових культур, що дало б змогу отримання додаткового прибутку у розмірі 171 тис. грн.

Література

1. «Теорія статистики», підручник під ред. Р.А. Шмойлової // М.: Фінанси і статистика, 2000. - 510 з.

2. «Практикум по теорії статистики»., під ред. Р.А. Шмойлової // М.: Фінанси і статистика, 2001. - 456 з.

3. «Загальна теорія статистики» И.И. Елісєєва, М.М. Юзбашев / /М.: Фінанси і статистика, 2002. - 480 з.

4. «Теорія статистики» В.М. Гусарів, М.: ЮНІТІ, 2001. - 247 з.

5. Журнал «Профіль» № 12, 25 березня 2002 р.

6. Математічна статистика. Підручник для технікумів. / Під ред. А.М. Довжіна, - М.: "Вісш. школа", 1995.

7. Лакін Г.Ф. Біометрія. Навчальній посібник для університетів і педагогічних інститутів, - М.: "Вісш. школа", 1993.

8. Практикум по теорії статистики і сільськогосподарській статистиці: Навчань. Допомога /А.П. Зінченко, С.С. Сергєєв, И.Д. Політова і др./Под ред. А.П. Зінченко. - 4-е видавництво, перероб. і доп. - М.: Фінанси і статистика, 1988. - 128 з.

9. Статистика: Підручник / А.В. Головач, А.М. Єріна, О.В. Козирєв та ін. - К.: Віща школа, 1993.

10. Статистика: Підручник / С.С. Герасименко, А.В. Головач, А.М. Єріна та ін. - До.:КНЕУ, 2000. - 467 з.

11. Чекотовський Є.В. Основі статистики сільського господарства. Навчальній посібник. - До. :КНЕУ, 2001.

12. Грузинів В. П., Грибів В. Д. Економіка підприємства М.: Фінанси і статистика, 1998. - с.124,150.

13. Зельднер А. Г. Резерви підвищення рентабельності сільськогосподарського виробництва. М. :Колос. 1997

14. Литвин М. Н. Про метод чинника планування прибутку і рентабельності // Фінанси, 1994. - №3. - з. 29-35

15. Закон України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 04.07.2002 р. № 37-ІV.

16. Башкатов В.И. Статистика сільського господарства. Курс лекцій. - М.: Видавництво «Екмос». - 2001. - 352 з.

17. Гаркавий В.К. Статистика: Підручник. - К.: Віща школа, 1995. - 415 з.

18. Оніщенко Д., Юрчишин В. Про форми власності в аграрній сфері України.//ЭУ. - 1993. - № 3. - стор. 13-23.

19. Ораевская Г.А. Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств: Підручник. - М.: Агропроміздат, 1985. - стор. 356.

20. Политова И.Д. Дисперсійний і кореляційний аналіз в економіці сільського господарства: - М.: Колос.- 1978. - стор. 192 .

21. Практикум по теорії статистики: під ред. Р.А. Шмойлової.- м.: Фінанси і статистика, 1998.- стор. 416.

22. Економіка підприємства / Під ред. Горфінкеля В. О., Швандара В. А. //

М.: Банки і біржі, ЮНІТІ, 1998. - з. 60-65

23. Ейнштейн Д. Рентабельность сільського господарства як чинник соціально-економічній стабільності // АПК: економіка, управління. 1994 -№10.- з. 66-72

24. Річні звіти с/х підприємств по Луганській області.

25. Опря А.Т. Статистика .Навчальний посібник // Київ - Центр навчальної літератури, 2005.- 199с.

ДОДАТКИ

Таблиця 21

Вихідні і розрахункові данні дані для обчислення параметрів кореляційного рівняння