Факторний аналіз рентабельності підприємства

Факторний аналіз рентабельності підприємства

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи аналізу рентабельності підприємства

1.1 Економічна сутність прибутку підприємства та його рентабельності

1.2 Організаційно-інформаційна модель аналізу фінансових результатів та рентабельності підприємства

Розділ 2. Загальний аналіз рентабельності підприємства

2.1 Організаційно-економічна характеристика ВОДП Державної акціонерної компанії «Хліб України»

2.2 Аналіз рентабельності досліджуваного підприємства

2.3 Факторний аналіз показників рентабельності підприємства

Розділ 3. Шляхи удосконалення аналізу рентабельності підприємства в умовах комп'ютерної обробки даних

3.1 Характеристика інформаційних технологій для аналізу рентабельності підприємства

3.2 Удосконалення аналізу рентабельності підприємства в умовах впровадження інформаційних технологій

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Фінансові результати діяльності підприємства отримали новий зміст в умовах сучасної ринкової економіки, сприяють формуванню реальної самостійності суб'єктів господарювання. Тому однією з актуальних задач сучасного етапу є оволодіння керівниками сучасними методами ефективного формування та керування прибутку та рентабельності в процесі діяльності підприємств.

Ефективне керування формуванням прибутку передбачає побудову на підприємствах відповідних організаційно-методичних систем забезпечення цього керування, знання основних механізмів формування прибутку та правильності ведення бухгалтерського і податкового обліку, використання сучасних методів його аналізу рентабельності і планування.

Аналіз фінансових результатів та рентабельності в умовах застосування сучасних інформаційних технологій ґрунтується на визначенні основних елементів процесу дослідження доходів, витрат та прибутку з метою формування взаємопов'язаних етапів виконання відповідних аналітичних процедур і розробки логічно обґрунтованих алгоритмів розрахунку аналітичних показників, на основі яких узагальнюються і оцінюються результати діяльності та приймаються управлінські рішення щодо подальшого розвитку підприємства

Питання аналізу та аудиту фінансових результатів діяльності та рентабельності підприємства дуже актуальне в даний період розвитку ринкової економіки. Рентабельність є однією з основних економічних категорій, яка багатогранна за своєю сутністю та конкретними формами вияву.

Прибуток як фінансовий результат діяльності підприємства знаходиться у функціональному зв'язку з доходами і витратами, які є чинниками першого ряду по відношенню до прибутку. В умовах ринкових економічних відносин отримання прибутку та забезпечення рентабельної діяльності є необхідною умовою існування будь-якого суб'єкту господарювання.

Мета курсової роботи - вивчити теоретичні моменти аналізу фінансових результатів та рентабельності, а також провести аналіз на основі конкретного підприємства в умовах ринкової економіки.

Для написання курсової роботи базовим підприємством є Вінницьке обласне дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії « Хліб України».

Предметом дослідження даної курсової роботи є аналіз фінансових результатів та рентабельності підприємства, тому для повного розкриття теми поставлені такі основні завдання:

Ш Визначити економічний зміст рентабельності підприємства;

Ш Дослідити нормативно-правову базу та спеціальну літературу;

Ш Провести аналіз організаційно-економічної характеристики ВОДП ДАК «Хліб України»

Ш Провести аналіз фінансових результатів та рентабельності підприємства та запропонувати шляхи удосконалення проведення його аналізу.

Рентабельність підприємства є складним економічним показником, тому аналізувати його необхідно всебічно, при цьому використовуючи різні методи. Під час написання даної курсової роботи використані такі методи як індукції та дедукції, аналізу і синтезу, історичного і логічного, наукової абстракції та діалектики.

Всебічно досліджують рентабельність підприємства Мец В.О., Нестеренко Ж.К., Старостенко Г.Г., Тарасенко Н.В. та інші.

Отже, у сучасній економічній теорії значна увага приділяється аналізу прибутку фірми, абсолютна сума якого, отримана підприємством від основної діяльності є дуже важливим показником. Однак він не може характеризувати рівень ефективності господарювання. Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства, отриманий прибуток необхідно порівняти з понесеними витратами.

Розділ 1. Теоретичні основи аналізу рентабельності підприємства

1.1 Економічна сутність прибутку підприємства та його рентабельності

Фінансовий результат діяльності підприємства характеризується показником прибутку або збитку. Отримання прибутку є основною метою будь-якої підприємницької діяльності. Від розміру отриманого прибутку залежать формування власного капіталу, виконання зобов'язань перед бюджетом, фінансування інвестицій, а також платоспроможність підприємства.

Підприємницька діяльність господарюючих суб'єктів спрямована на одержання прибутку. Саме наявність прибутку або можливість його одержання спонукає їх входити в певну сферу діяльності, а за відсутності прибутку або навіть загрози його відсутності -- покидати певний сегмент ринку. На перший погляд, сутність категорії прибутку зрозуміла кожному працюючому. Проте це далеко не так. Саме тому існують десятки визначень прибутку, що свідчить про різне значення і тлумачення слова «прибуток» різними вченими.

«Найчастіше прибуток визначається просто як різниця між валовою виручкою і валовими витратами. Після того як фірма сплатила всі витрати, залишився прибуток або чиста виручка. Ще простіше кількісно можна визначити прибуток як різницю між сумою, що отримана з продажу, і собівартістю продукції. Але перед тим як погодитися з таким обчисленням розміру прибутку, треба з'ясувати, що слід уважати витратами. Не випадково, що бухгалтери та економісти по-різному підходять до розуміння прибутку. А законодавчі органи різних країн або тої чи іншої країни в різний час по-різному підходять до елементів формування витрат або собівартості відповідно до визначення обсягів прибутку, системи і механізму оподаткування» [27, с.141].

Прибуток є об'єктивною економічною категорією, тому на його формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу валового внутрішнього продукту. Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають: результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства; установлені законодавством умови обліку фінансових результатів.

Водночас прибуток -- це підсумковий показник, результат фінансової діяльності суб'єктів господарювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу багатьох чинників. Є особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їхньої діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин.

На формування прибутку як фінансового показника роботи суб'єктів господарювання впливає встановлений порядок визначення фінансових результатів діяльності; обчислення собівартості продукції (робіт, послуг); загальногосподарських витрат; визначення прибутків (збитків) від фінансових операцій, іншої діяльності. Прибуток є важливим джерелом фінансування виробничого і соціального розвитку підприємства. Тому соціально-економічна сутність прибутку повніше виявляється через функції, які він виконує (рис. 1.1.). Прибуток -- головна мета діяльності підприємства. Що більший обсяг прибутку, який отримує підприємець, то ефективніша робота підприємства, повніше реалізується мета підприємницької діяльності.

Рис. 1.1. Основні функції прибутку [ 15, с.186]

Отже, однією з функцій прибутку є та, що він є показником оцінки діяльності підприємства. На всіх підприємствах основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності є прибуток.

Другою функцією прибутку є регулювання розподілу ресурсів між суб'єктами підприємництва, галузями і сферами виробництва. Підприємці прагнуть одержати прибуток і уникнути збитків. Кожен з них намагається вкласти свій капітал у ту сферу, де є можливість одержати найвищі прибутки. Високі прибутки є сигналом для підприємця, що у суспільстві є зацікавленість у розширенні цієї галузі. І сюди спрямовуються капітали, а отже, й інші ресурси. Водночас зниження прибутків свідчить про намагання суспільства скоротити виробництво товарів та послуг, що виготовляються в цих галузях. Тому через прибуток здійснюється регулювання розподілу капіталів і трудових ресурсів між галузями і сферами економіки.

Прибуток виконує і стимулюючу функцію. Саме прибуток, його прагнення змушує підприємця здійснювати нововведення, які ведуть до зниження витрат виробництва, поліпшення якості продукції (послуг). А нововведення стимулюють інвестиції, запровадження нової техніки і технологій. У такий спосіб реалізується стимулююча функція прибутку.

Економічні відносини між суб'єктами ринку проявляються не прямо, як в натуральному господарстві, а посередньо, через ринок, через купівлю-продаж. За таких умов видимість явища часто видається за його зміст, що породжує хибне уявлення про реальні економічні процеси, перекручення їхнього первісного змісту. Так, на підставі того, що на ринку створюється облудна видимість, начебто підприємець і робітник обмінюються рівнями вартостями, заробітна плата видається як плата за працю. Те ж саме можна сказати й про прибуток. Факт його реалізації на ринку створює видимість, що прибуток виникає саме в обігу і є результатом не змінного, а всього авансованого капіталу, оскільки рух обох частин капіталу (постійного і змінного) у сфері обігу однаковий. Така форма прояву глибинних зв'язків і залежностей приховує дійсне джерело прибутку, виступаючи сприятливим середовищем для найрізноманітніших трактувань природи прибутку й підстав для його привласнення.

Абсолютна сума прибутку, отримана підприємством від основної діяльності є дуже важливим показником. Однак він не може характеризувати рівень ефективності господарювання.

Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства, отриманий прибуток необхідно порівняти з понесеними витратами.

По-перше, витрати можна розглядати як поточні витрати діяльності підприємства, тобто собівартість продукції (робот, послуг). Тут можливі різні варіанти визначення поточних витрат і прибутку, що використовуються у розрахунках.

По-друге, витрати можна розглядати як авансовану вартість (авансований капітал) для забезпечення виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємства. Тут також можливі різні варіанти визначення авансованої вартості й визначення прибутку, що береться для розрахунків.

Співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточними витратами характеризує таке поняття, як рентабельність. У найширшому, найзагальнішому понятті рентабельність означає прибутковість або доходність виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих видів її; доходність підприємств, організацій, установ у цілому як суб'єктів господарської діяльності; прибутковість різних галузей економіки.

Рентабельність безпосередньо зв'язана з отриманням прибутку. Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманого прибутку.

Рентабельність - це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках.

Різні варіанти рішень, що приймаються для визначення прибутку, поточних витрат, авансованої вартості, для розрахунку рентабельності зумовлюють наявність значної кількості показників рентабельності.

Обчислення рентабельності окремих видів продукції (робіт, послуг) може групуватися на показниках прибутку від їхнього випуску або реалізації. При цьому поточні витрати можуть братися в таких варіантах: собівартість (виробнича або повна); собівартість за виключенням матеріальних витрат (рентабельність щодо заново створеної вартості; вартість в оптових цінах (вартість за мінусом непрямих податків).

Для розрахунку рівня рентабельності підприємств можуть використовуватися: балансовий прибуток; прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), тобто від основної діяльності; прибуток від інших видів діяльності (фінансової, інвестиційної). При цьому прибуток зіставляється з авансованою вартістю, яку можна брати в різних варіантах (весь капітал підприємства, власний капітал, позичковий капітал, основний капітал, оборотний капіталі.

Для розрахунку рентабельності галузей береться загальна сума прибутку, отримана підприємствами, об'єднаннями, іншими госпрозрахунковими формуваннями, що входять у відповідну галузь економіки. На рівень рентабельності галузі впливатиме наявність у ній низькорентабельних і збиткових підприємств.

1.2 Організаційно-інформаційна модель аналізу фінансових результатів та рентабельності підприємства

Для ефективного координування роботи окремого підприємства недостатньо визначити лише величину прибутку - економічного підґрунтя його діяльності, а необхідно дослідити співвідношення цього показника з іншими, динаміку, резерви зростання, на основі чого зробити відповідні висновки.

Потреба в прийнятті оптимальних управлінських рішень у процесі господарської діяльності підприємства з метою забезпечення необхідного рівня прибутку, спонукає нас до подальшого дослідження, в процесі якого ми використаємо фінансовий аналіз як інструмент дослідження результатів діяльності суб'єкта господарювання.

Діяльність підприємства характеризується системою взаємопов'язаних показників. Тому зміни окремих показників змінюють і підсумкові фінансові показники діяльності підприємства. Таким чином, вивчення різних сторін діяльності підприємства базується на аналізі системи показників в їх динаміці. При цьому аналіз є інструментом менеджменту, планування, діагностики й контролю діяльності підприємства.

Розробка внутрішньо-фірмових планів і бізнес-планів нерозривно пов'язана з розробкою прийомів попереднього аналізу, прогнозуванням господарської та фінансової діяльності підприємства. В умовах ринкової економіки підприємства самостійно повинні обґрунтовувати рішення і плани як на короткий, так і на тривалий терміни, що значно підвищує роль і значення аналізу, без якого неможливо об'єктивно оцінити внутрішні та зовнішні фактори, що впливають на прибуток підприємства.

Метою фінансового аналізу є оцінка фінансового стану підприємства, вивчення економічного рівня роботи підприємства та його підрозділів, оцінка результатів його господарської та фінансової діяльності, а також діагностика банкрутства. Оскільки фінансовий стан підприємства характеризується сукупністю показників, що відображають процес формування та використання його фінансових ресурсів, то він відображає кінцеві результати діяльності підприємства. Відповідно, фінансовий аналіз є обов'язковим елементом як фінансового менеджменту на підприємстві, так і економічних взаємовідносин його з партнерами, з фінансово-кредитною системою, з податковими органами та передбачає врахування таких показників, як фінансова стійкість, ділова активність, прибутковість.

В умовах ринкової економіки фінансовий аналіз є важливою вихідною основою для прийняття управлінських рішень. Основною задачею фінансового аналізу підприємства є системне, комплексне вивчення його господарської і фінансової діяльності з метою об'єктивної оцінки досягнутих результатів та встановлення реальних шляхів подальшого підвищення ефективності діяльності.

Управлінські рішення приймаються як для удосконалення процесів діяльності в цілому, так і для їх окремих елементів. В системі управління фінансовий аналіз є поєднуючою ланкою між збором інформації та прийняттям управлінських рішень. Його значення полягає в тому, що він є головним засобом виявлення резервів підвищення ефективності операційної, фінансової та інвестиційної діяльності, удосконалення механізму господарювання.

Фінансовий аналіз тісно пов'язаний з плануванням і є його складовою частиною та основою. Наукова обґрунтованість планів вимагає розширення та поглиблення прийомів аналізу за допомогою використання економіко-математичних методів, методів системного, функціонально-вартісного аналізу, комплексного підходу до вивчення всіх факторів діяльності.

Проведення систематичного аналізу формування та використання прибутку дасть змогу виявити резерви його зростання шляхом визначення чинників, що на нього впливають. Такий аналіз важливий як для внутрішніх, так і для зовнішніх користувачів, оскільки зростання прибутку визначає збільшення потенційних можливостей підприємства, підвищує ступінь його ділової активності, нарощує розміри доходів засновників, засвідчує про фінансовий стан підприємства.

Аналіз фінансових результатів та рентабельності в умовах застосування сучасних інформаційних технологій ґрунтується на визначенні основних елементів процесу дослідження доходів, витрат та прибутку з метою формування взаємопов'язаних етапів виконання відповідних аналітичних процедур і розробки логічно обґрунтованих алгоритмів розрахунку аналітичних показників, на основі яких узагальнюються і оцінюються результати діяльності та приймаються управлінські рішення щодо подальшого розвитку підприємства.

Як правило, кожне підприємство, що функціонує, володіє трьома потоками фінансової інформації: нормативною, плановою та фактичною. Але у зовнішньої зацікавленої особи є доступ лише до оприлюднених фактичних фінансових даних конкретного підприємства. Тому, оцінюючи ризик користувачів такої інформації, можна зазначити, що його ступінь буде досить високим, оскільки нема можливості зіставити фактичні дані з нормативними значеннями інформації.

Кожен із користувачів такого роду інформації виставляє свої вимоги до неї з точки зору її корисності, в т. ч. проводить аналіз показника сукупного прибутку з глибиною, що відповідає його інтересам.

Характерною рисою ринкової економіки є конкурентність, тому з її загостренням підприємства прагнуть отримати якомога більші прибутки, але в цій гонитві не слід забувати про використання фінансової інформації підприємства дійсними чи потенційними партнерами.

Як будь-який напрям аналітичного дослідження, аналіз фінансових результатів підприємства та його рентабельності має відповідати певним вимогам і ґрунтуватися на загальних принципах. До них відносять:

Ш державний підхід при оцінці економічних явищ, результатів господарювання;

Ш науковий характер, тобто він має базуватися на положеннях діалектичної теорії пізнання, враховувати вимоги економічних законів розвитку підприємства, використовувати досягнення науково-технічного прогресу і передового досвіду, новітні методи економічних досліджень;

Ш комплексність аналізу, що потребує охоплення всіх ланок і всебічного вивчення причинних залежностей в економіці підприємства;

Ш системний підхід до аналізу, коли кожний об'єкт розглядається як складна динамічна система, що включає низку елементів, у певний спосіб пов'язаних між собою та зовнішнім середовищем;

Ш об'єктивність, конкретність, точність. Аналіз має базуватися на достовірній, перевіреній інформації, що реально відображає об'єктивну дійсність, а висновки його повинні бути обґрунтовані точними аналітичними розрахунками;

Ш дійовий характер, тобто активно впливати на процес реалізації і його результати, своєчасно виявляти прорахунки та використовувати результати аналізу для управління підприємством;

Ш плановий характер, систематичне проведення аналізу з розподілом зобов'язань щодо виконання аналітичної роботи між виконавцями і контролю за її проведенням;

Ш оперативний характер, вміння швидко й чітко проводити аналіз, приймати управлінські рішення та впроваджувати їх в життя;

Ш демократичний характер. Залучення до проведення аналізу широкого кола працівників підприємства забезпечує більш повне виявлення передового досвіду і використання внутрішньогосподарських резервів;

Ш ефективність аналізу, тобто витрати на його проведення мають давати багатократний ефект.

Побудова організаційно-інформаційної моделі аналізу фінансових результатів та його рентабельності ґрунтується на визначенні її як одного з прийомів формалізації аналітичного процесу в управлінні доходами, витратами та прибутком підприємства.

Важливим принципом побудови організаційно-інформаційної моделі аналізу фінансових результатів та його рентабельності є забезпечення повноти інформації щодо фінансово-господарської діяльності підприємства та її економічних наслідків.

Виходячи зі сказаного, організаційно-інформаційна модель аналізу фінансових результатів і рентабельності є стислою характеристикою аналітичного процесу щодо його мети і завдань, суб'єктів і об'єктів дослідження, системи показників, які визначають параметри об'єктів, інформаційного та методичного забезпечення.

Ефективність фінансово-господарської діяльності значною мірою залежить від здатності фінансового аналізу досліджувати та передбачати фінансові результати як наслідок руху різноспрямованих грошових потоків, розподілених у часі. Отже, забезпечення ефективного управління діяльністю підприємства вимагає визначення місця і ролі етапів аналітичного процесу не тільки відповідно до етапів облікового процесу за рівнями електронної системи обробки інформації, але і виходячи з причинно-обумовлених зв'язків між здійсненням конкретних операцій і отриманням відповідних прибутків або збитків.

Виходячи з цього, фінансовий аналіз має сприяти отриманню суб'єктом управління необхідної інформації щодо фінансово-господарської діяльності з метою оцінки її доцільності, правомірності та ефективності стосовно економічних ситуацій, які є причиною цієї діяльності. Це означає, що формування методики аналізу, контролю і прогнозування фінансових результатів вимагає конкретизації складових аналітично-контрольного процесу у межах організаційно-інформаційної моделі відповідно до причин здійснення окремих видів фінансово-господарських операцій.

Приблизну структуру організаційно-інформаційної моделі аналізу фінансових результатів та його рентабельності діяльності суб'єкта підприємництва наведено у табл. 2.1.

Таблиця 2.1 - Організаційно-інформаційна модель аналізу фінансових результатів діяльності підприємства та рентабельності

1. Мета і завдання аналізу фінансових результатів та рентабельності
1.1. Мета	1.2. Завдання
§ Метою аналізу фінансових результатів підприємства є пошук шляхів і кількісна оцінка резервів збільшення прибутку і підвищення рентабельності підприємства на основі ефективного управління його доходами та витратами	§ Аналіз формування прибутку; § Аналіз складу та динаміки прибутку; § Загальний і факторний аналіз прибутку від операційної діяльності; § Аналіз прибутку від інвестиційної діяльності; § Аналіз прибутку від фінансової діяльності; § Аналіз чистого прибутку; § Аналіз розподілу та ефективності використання чистого прибутку; § Аналіз рентабельності підприємства; § Граничний аналіз та оптимізація прибутку.
2.1. Об'єкти	2.2. Суб'єкти
· Доходи в цілому та за видами · Витрати в цілому та за видами · Прибуток в цілому та за його складовими · Чинники, що вплинули на утворення доходів · Чинники, що вплинули на утворення витрат · Чинники, що вплинули на утворення прибутку	· Вищі посадові особи підприємства · Економічні служби підприємства · Керівники функціональних та структурних підрозділів підприємства · Власники · Зовнішні користувачі інформації
3. Система економічних показників аналізу фінансових результатів
3.1. Абсолютні вартісні показники, джерелом яких є облік	3.2. Відносні показники, які є наслідком аналітичної обробки облікової інформації
Ш Абсолютна величина доходу в цілому та за його видами Ш Абсолютна величина витрат в цілому та за їх видами Ш Абсолютна величина прибутку в цілому та за його складовими Ш Абсолютні показники динаміки доходів, витрат та прибутку	Ш Відносні показники структури доходів, витрат та прибутку Ш Відносні показники динаміки доходів, витрат та прибутку Ш Відносні показники інтенсивності процесів (коефіцієнти доходності, рентабельності тощо)
4. Інформаційне забезпечення аналізу фінансових результатів та рентабельності
4.1. Зовнішня інформація	4.2. Внутрішня інформація
o Правова o Нормативна o Довідкова	o Планова o Фактографічна
5. Методичні прийоми обробки первинної (вхідної) інформації
5.1. Економіко-логічні методи	5.2. Економіко-математичні методи
ь Групування ь Порівняння ь Розрахунок відносних показників ь Розрахунок середніх показників ь Деталізація	ь Методи обробки динамічних рядів ь Методи регресійно-кореляційного аналізу ь Методи моделювання
6. Узагальнення і реалізація результатів аналізу фінансових результатів та рентабельності
6.1. Узагальнення результатів	6.2. Реалізація результатів
§ Систематизація інформації § Кількісна оцінка потенційного збільшення прибутків § Оцінка вірогідності прогнозованих фінансових результатів § Оформлення результатів аналізу і передача їх в управлінські структури для реалізації запропонованих заходів	§ Оцінка заходів поліпшення фінансових результатів з точки зору їх найбільшої відповідності фінансовій стратегії підприємства § Вибір оптимального варіанту заходів щодо поліпшення фінансових результатів діяльності підприємства § Забезпечення контролю за виконанням прийнятих рішень

Послідовна реалізація елементів наведеної вище організаційно-інформаційної моделі аналізу фінансових результатів діяльності підприємства та його рентабельності за відсутності надзвичайних обставин забезпечує досягнення поставленої мети.

Тому головними завданнями аналізу фінансових результатів підприємства можна виділити:

§ вивчення обсягів, складу і динаміки фінансових результатів діяльності підприємства;

§ перевірку обґрунтованості й напруженості планового прибутку;

§ загальну оцінку виконання плану, прогнози, динаміка;

§ визначення відхилення фактичного прибутку від передбаченого планом, вивчення динаміки зміни прибутку за кілька звітних періодів;

§ визначення чинників впливу на формування прибутку;

§ виявлення резервів збільшення прибутку тощо.

На особливу увагу заслуговує інформаційна компонента наведеної вище моделі. В організаційно-інформаційній моделі економічну інформацію класифіковано за ознакою середовища, у якому вона утворюється, що призводить до її розподілення на зовнішню та внутрішню. Подальша деталізація передбачає класифікацію економічної інформації за джерелами її формування та напрямами використання.

Джерелом інформації для аналізу фінансових результатів та його рентабельності є: форма № 1 «Баланс» і форма №2 «Звіт про фінансові результати», а також облікова і планова інформація.

Розподілення інформації за джерелами формування є надзвичайно важливим для ієрархічної побудови вхідних інформаційних потоків на основі взаємної підпорядкованості інформаційних джерел.

Джерелом правової інформації є законодавство України. Нормативна інформація надходить з постанов та наказів, яка не може вступати у протиріччя з правовою інформацією. Довідкова інформація міститься у стандартах, прайс-листах, довідниках, каталогах тощо. Інформація, що надходить з даного джерела, не має обов'язкового характеру і враховується аналітиками в міру її необхідності для вирішення управлінських завдань.

Планова інформація надходить з фінансових планів, бізнес-планів, інвестиційних проектів, кошторисів. На відміну від попередніх видів інформації, вона формується безпосередньо на підприємстві, виходячи з потенційних можливостей його розвитку, вимог чинного законодавства та відповідних директивних документів, з урахуванням нормативно-довідкової інформації стосовно обліку, контролю та аналізу доходів, витрат і прибутку.

Основними джерелами фактографічної інформації щодо фінансових результатів та його рентабельності є бухгалтерський та статистичний облік. Додатковими є поза облікові джерела фактографічної інформації, до яких належать накази, доповідні та пояснювальні записки, протоколи виробничих нарад, акти ревізій, аудиторські висновки тощо. Фактографічна інформація відображає фактичний стан доходів, витрат та прибутку підприємства, а також внутрішні та зовнішні чинники, що його обумовлюють.

Класифікація інформації щодо фінансових результатів діяльності підприємства та його рентабельності за напрямами використання має на меті, перш за все, забезпечення таких функцій управління, як аналіз, контроль і прогнозування доходів, витрат та прибутку: правова, нормативна та довідкова інформація використовується для оцінки, контролю і прогнозування відповідності фінансових результатів чинному законодавству, директивним документам, стандартам бухгалтерського обліку; планова інформація є базою порівняння для аналізу і контролю виконання плану та факторного аналізу доходів, витрат і прибутку; фактографічна інформація застосовується для характеристики абсолютної величини, складу і структури доходів, витрат та прибутку за певний період, на її основі здійснюється аналіз, контроль і прогнозування фінансових результатів діяльності підприємства та його рентабельності.

Отримання, обробка, передача та зберігання інформації щодо фінансових результатів передбачає застосування системи економічних показників. У наведеній вище організаційно-інформаційній моделі економічні показники розподілено на дві групи, які відображають рух інформаційних потоків у системі управління:

- абсолютні показники застосовуються переважно для передачі первинної (вхідної) інформації з метою кількісної оцінки параметрів досліджуваного об'єкта;

- відносні показники формуються внаслідок обробки первинної інформації і по відношенню до абсолютних є вторинними, такими, що утворюються у вихідних потоках інформаційної системи управління.

Треба зауважити, що такий розподіл економічних показників є до деякої міри умовним і стосується, перш за все, фактографічної інформації. Що ж до правової, нормативної, довідкової, планової інформації, то ряд первинних даних може передаватися за допомогою відносних показників (ставки податку, облікова ставка НБУ, нормативи фінансової стійкості тощо). Разом з тим, у вихідних інформаційних потоках трапляються абсолютні показники, які утворюються внаслідок економічної обробки інформації і характеризують сукупні доходи, сукупні витрати, прибуток, а також абсолютні відхилення цих та аналогічних показників від їх планових та попередніх значень.

Важливим елементом організаційно-інформаційної моделі є методичне забезпечення аналізу фінансових результатів діяльності підприємства. Методичні прийоми обробки економічної інформації, які включено до організаційно-інформаційної моделі аналізу фінансових результатів діяльності підприємства, дозволяють здійснити загальний аналіз прибутку, аналіз формування фінансових результатів, аналіз розподілу і використання чистого прибутку, аналіз рентабельності підприємства, граничний аналіз та оптимізацію прибутку.

Послідовність аналізу фінансових результатів та його рентабельності визначається потребою поетапного розкриття економічної інформації відповідно до його мети і завдань, характеристику яких наведено в організаційно-інформаційній моделі.

Розділ 2. Загальний аналіз рентабельності підприємства

2.1 Організаційно-економічна характеристика ВОДП Державної акціонерної компанії «Хліб України»

Становлення та вдосконалення сфери товарного обігу є об'єктивною передумовою стабільного і динамічного соціально-економічного розвитку країни. Торгівля, як провідна галузь сфери обігу, з кожним роком набуває все більших темпів розвитку. Вона посідає особливе місце в структурі національної економіки та в системі економічних відносин.

Торгівля як галузь народного господарства здійснює просування товарів від виробника до споживача і виконує операції, пов'язані з продовженням процесу виробництва в сфері обігу. Вона відіграє важливу роль у розвитку всієї економіки, у вирішенні завдань матеріального і культурного забезпечення людей.

Дана робота проведена на основі матеріалів Вінницького обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України», яке було створено шляхом реорганізації представництва ДАК «Хліб України» у Вінницькій області на виконання наказу правління Компанії від 20.03.1998р.

Засновником підприємства є Державної акціонерної компанії «Хліб України».

Підприємство діє на основі статуту і у відповідності з чинним на території України законодавством (Додаток 1). Статут підприємства розроблено у відповідності до законів України «Про підприємства в Україні», «Про власність», Господарського кодексу України та інших законодавчих актів, чинних на території України.

Згідно Статуту ВОДП ДАК «Хліб України» є юридичною особою з часу його державної реєстрації у встановленому порядку, володіє відособленим майном на правах часткової власності учасників, має самостійний баланс, валютні та інші рахунки в українських та зарубіжних банках, круглу печатку товариства та кутовий штамп зі своїм найменуванням, знак для товарів і послуг та інші реквізити.

Підприємство має право від свого імені укладати договори, набувати майнові та особисті немайнові права, здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яка не суперечить чинному законодавству, бути позивачем і відповідачам в судових органах України.

Підприємство створене з метою більш повного задоволення попиту покупців на товари, здійснення широкого спектру послуг, діяльності, передбаченої Статутом і яка не суперечить чинному на території України законодавству, а також реалізації на основі отриманого прибутку соціальних та економічних інтересів учасників і членів трудового колективу.

Метою і предметом діяльності підприємства є:

Ш одержання прибутку від господарської діяльності ;

Ш забезпечення інтересів держави щодо закупівлі до державних ресурсів зерна, сортового насіння, його зберігання та використання за нарядами (наказами) Компанії;

Ш забезпечення інтересів Вінницької області щодо закупівлі до регіональних ресурсів за дорученням обласної держадміністрації продовольчого і фуражного зерна для забезпечення виробництва борошна, крупів, хлібобулочних і макаронних виробів, комбікормів та інших харчових і кормових продуктів;

Ш участь у посередницьких операціях по закупівлі зерна, продуктів його переробки, не зернової сировини, сільськогосподарської продукції для загальнодержавних, регіональних та інших потреб на внутрішньому та зовнішньому ринках;

Ш здійснення лізингових, бартерних та кредитних операцій: виробництво, переробка, закупівля та реалізація (у тому числі у формі бартеру) сільськогосподарської продукції;

Ш операції по імпорту та експорту товарів, робіт, послуг, здійснення зовнішньоекономічної діяльності , товарообмінні (бартерні) операції згідно з чинним законодавством;

Ш комерційна, торгівельна, торгівельно-закупівельна, постачальницько-збутова та посередницька діяльність, оптова і роздрібна реалізація продуктів власного і невласного виробництва, комісійна і комерційна торгівля, в тому числі через регіональну АП біржу, а також мережу магазинів, торгівельних точок, складів, баз тощо;

Ш проведення семінарів, виставок, ярмарків, аукціонів, презентацій та інших;

Ш здійснення з порядку диверсифікації не забороненої чинним законодавством виробничо-господарської, фінансової та цивільно-правової діяльності;

Ш здійснення інших видів діяльності, що не суперечить чинному законодавству.

Підприємство самостійно здійснює свою господарську діяльність на принципах самозабезпечення, самофінансування та самоокупності, несе відповідальність згідно з чинним законодавством за наслідки своєї діяльності і виконання взятих на себе зобов'язань перед держбюджетом у частині своєчасного розрахунку за кредит.

Основна діяльність підприємства - комерційна закупка і реалізація зерна, а також надання послуг по пошуку продавців та покупців зерна різних культур у товаровиробників області та за її межами.

Кадровий потенціал підприємства відіграє провідну роль у розв'язанні науково-технічних, організаційних і економічних завдань господарювання. Ступінь забезпечення підприємства робочою силою та її раціональне використання значною мірою визначає організаційно-технічний рівень, характеризує ступінь використання техніки та технології, створює умови високої конкурентоспроможності та фінансової стабільності.

Організаційна структура підприємства наведена в Додатку 2.

Кожна посадова особа та рядовий працівник виконує покладенні на нього керівництвом підприємства посадові обов'язки.

Генеральний директор вирішує усі питання діяльності підприємства. Він підзвітний правлінню Державної акціонерної компанії і організовує виконання їх рішень.

Контроль за діяльністю директора здійснюється ревізійною комісією, яка доповідає результати проведених нею перевірок вищому органу. Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах та балансах.

Бухгалтерія здійснює оперативний, бухгалтерський та податковий облік результатів діяльності підприємства, а також веде статистичну звітність і подає її у встановленому порядку й обсязі органам державної статистики. Посадові інструкції працівників бухгалтерії затверджені генеральним директором у Положенні про відділ бухгалтерського обліку ВОДП ДАК «Хліб України».

Організація бухгалтерського обліку на підприємстві передбачає розробку його облікової політики. Відповідно до закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" кожне підприємство самостійно обирає облікову політику, тобто сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Формування облікової політики належить до компетенції власника. Головний бухгалтер забезпечує його здійснення відповідно до обраної облікової політики. Зміст облікової політики оформляється спеціальним наказом про облікову політику, який затверджується керівником підприємства. Наказ про облікову політику розробляється відповідно до принципів бухгалтерського обліку: обачності, автономності, послідовності, безперервності, нарахування і відповідності доходів і витрат, історичної (фактичної) собівартості, єдиного грошового вимірника, періодичності.

Аналіз і оцінка ефективної господарської діяльності підприємства відноситься до кінцевого етапу фінансового аналізу, який потребує відповідного інформаційного забезпечення, яке в умовах ринку досить часто є недоступним для користувачів інформації, зокрема, для зовнішніх - інвесторів, кредиторів, постачальників, студентів тощо. Основним джерелом аналізу господарської діяльності товариства є фінансова звітність, зокрема Баланс (Додатки 3, 7, 11, 15) і Звіт про фінансові результати (Додатки 4, 8, 12, 16), Звіт про рух грошових коштів (Додатки 5, 9, 13, 17), Звіт про власний капітал (Додатки 6, 10, 14, 18), та Примітки до річної фінансової звітності (Додатки 19), а також використання електронної системи обробки економічної інформації.

Метою діяльності будь-якого підприємства є досягнення позитивних результатів, тобто отримання прибутку, забезпечення фінансової стійкості та стабільності. Інформацію про фінансовий стан, результати діяльності можна отримати із звіту про фінансові результати. Фінансова звітність містить інформацію, яка впливає на прийняття рішення користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні і майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому. Порядок надання фінансової звітності користувачам визначається чинним законодавством.

В умовах ринкової економіки функціонування торгівельного підприємства пов'язане із змінами як у зовнішньому, так і внутрішньому середовищі його діяльності. Це обумовлює необхідність розробки нових підходів до визначення цільової функції його діяльності, обґрунтування економічних даних для досягнення оптимальних розмірів прибутку, який визначає перспективи розвитку підприємства. Проведемо огляд і визначимо основні показники господарської діяльності підприємства у табл. 2.1.

Із проведеного аналізу основних фінансово-економічних показників, наведених у табл. 2.1. можна зробити наступні висновки.

В діяльності підприємства позитивним фактором є збільшення доходу від реалізації товарів у 2006 році порівняно з 2005 роком на 14866 тис.грн. та у порівнянні з 2004 та 2003 роками на 14507,3 тис. грн. та 14218,6 тис. грн

. Таблиця 2.1 - Основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства ВОДП ДАК «Хліб України» за 2002-2006 роки

№	Показники	2002 рік	2003 рік	2004 рік	2005 рік	2006 рік	Відхилення 2006 р. від
							2002 рік	2 003р.	2 004р.	2 005р.
							Абс. (+,-)	Відн. (%)	Абс. (+,-)	Відн. (%)	Абс. (+,-)	Відн.(%)	Абс. (+,-)	Відн.(%)
1	Доход (виручка) від реалізації продукції без ПДВ, т. грн.	12776,2	12886,4	12597,7	12239	27105	14328,8	112,2	14218,6	110,3	14507,3	115,2	14866	121,5
2	Собівартість реалізованої продукції (товарів), т. грн	12004,9	12178,2	11611,6	11728,7	26305,7	14300,8	119,1	14127,5	116	14694,1	126,6	14577	124,3
3	Валовий: прибуток збиток, т. грн	771,3	688,2	986,1	510,3	799,3	28	3,6	111,1	16,1	-186,8	-18,9	289	56,6
4	Доходи операційні діяльності, т. грн	270	47,2	14,9	8,3	15,9	-254,1	-94,1	-31,3	-66,3	1	6,7	7,6	91,6
5	Витрати операційні діяльності т. грн	949,4	643,7	779,4	739	800,9	-148,5	-15,6	157,2	24,4	21,5	2,8	61,9	8,4
6	Фінансовий результат від операційної діяльності т. грн: прибуток (збиток)	91,9	91,7	221,6	-220,4	14,3	-77,6	-84,4	-77,4	-84,4	-207,3	-93,5	234,7	-106,5
7	Доходи звичайної діяльності, т. грн.	3,2	5	37,9	24,8	7	3,8	118,8	2	40	-30,9	-81,5	-17,8	-71,8
8	Витрати звичайної діяльності, т. грн.	78,2	2,5	35,9	38,2	21,3	-56,9	-72,8	18,8	752	-14,6	-40,7	-16,9	-44,2
9	Фінансовий результат від звичайної діяльності, т. грн. прибуток збиток	16,9	94,2	223,6	-233,8	0	-16,9	-100	-94,2	-100	-223,6	-100	233,8	-100
10	Чистий прибуток збиток	16,9	66	167,7	-233,8	0	-16,9	-100	-66	-100	-167,7	-100	233,8	-100
11	Рентабельність (збитковість), %	0,13	0,51	1,33	-1,91	0	-0,13	-100	-0,51	-100	-1,33	-100	1,91	-100
12	Середньоспискова чисельність працівників, чол.	28	28	25	19	19	-9	-32,1	-9	-32,1	-6	-24	0	0
13	Продуктивність праці, т. грн.	456,29	460,23	503,91	644,16	1426,58	970,29	212,7	966,35	209,9	922,7	183,1	782,4	121,5

Порівняно із 2002 роком дохід збільшився на 14328,8 тис. грн., що становить 112,2%.

Помітна динаміка збільшення собівартості реалізованих товарів протягом аналізованого періоду, при чому у 2006 році спостерігаються її збільшення порівняно з попередніми роками більше ніж у 2 рази.

Валовий прибуток протягом 2002-2004 років зростав, а у 2005 році різко зменшився і становив 510,3 тис. грн., однак у 2006 році порівняно з попереднім роком він збільшився на 289 тис. грн., що становить 56,6 %, але порівняно із 2004 роком він зменшився на 18,9 %, тобто 186,8 тис. грн.

Щодо інших операційних доходів, то вони у 2006 році збільшились порівняно з 2005 р. на 7,6 тис. гривень, що становить 91,6 %, а порівняно з 2004 роком - на 1 тисячу гривень, а їх темп змін становить 6,7 %. У 2006 році операційні доходи зменшились у відношенні до 2002 та 2003 років на 94,1 % та 66,3 % , тобто на 254,1 тис. грн. та 31,3 тис. грн. відповідно.

Операційні витрати у 2006 році у порівняні з 2005 та 2004 роками зросли на 61,9 тис. грн. та 21,5 тис. грн., також відбулося збільшення порівняно з 2003 роком на 24,4 %, що становить 157,2 тис. грн., але у порівнянні з 2002 роком вони зменшились на 148,5 тисяч гривень, тобто на 15,6 %.

Фінансовий результат від операційної діяльності у 2006 році підприємство отримало у розмірі 14,3 тис. грн., це на 77,6 тис. грн., 77,4 та 207,3 тисяч гривень менше порівняно із 2002-2004 роками відповідно. У 2005 році підприємство отримало збиток у розмірі 220,4 тис. грн.

Дані таблиці свідчать про зменшення доходів звичайної діяльності у 2006 році порівняно із 2005 роком на 71,8 %, а із 2004 роком на 81,5%, але із 2002 та 2003 роками вони зросли на 3,8 тис. грн. та 2 тис. грн. відповідно.

Також у 2006 році підприємство понесло витрати від звичайної діяльності на суму 21,3 тис. гривень, які порівняно із 2005 та 2004 роками зменшились відповідно на 16,9 тис. грн. та 14,6 тис. грн. У 2002 р. цей показник становив лише 2,5 тисячі грн., однак порівняно із 2002 роком витрати зменшилися на 56,9 тис. грн., тобто 72,8 %.

Фінансовий результат від звичайної діяльності у вигляді прибутку підприємство отримало у 2002-2004 роках, а у 2005 році понесло збитки на суму 233,8 тис. грн. ВОДП ДАК «Хліб України» у 2006 році не отримало прибутку і не понесло збитків, тобто отримані доходи покрили понесені витрати підприємства внаслідок своєї діяльності.

Таким чином, внаслідок своєї діяльності підприємство протягом 2002-2004 років отримало чистий прибуток у розмірі 16,9 тис. грн., 66 тис. грн. та 167,7 тис. грн. відповідно, а у 2005 році понесло збитки -233,8 тис. грн.

Отже, ми проаналізували зміну доходів, витрат та фінансових результатів підприємства протягом 2002 - 2006 років, а також визначимо прибутковість підприємства, ефективність використання трудових ресурсів.

Співвідношення прибутку з виручкою від реалізації характеризує таке поняття, як рентабельність. Рентабельність ВОДП ДАК «Хліб України» становить менше 3%, що свідчить про низький рівень прибутковості підприємства за аналізовані періоди, тому підприємству необхідно ефективніше використовувати усі наявні ресурси.

Незначне скорочення середньоспискової чисельності працівників в 2004 та 2005 роках у порівняно з попередніми роками, призвело до зростання продуктивності праці. Так, продуктивність праці у 2006 році становила 1426,58 тис. гривень, у відношенні до 2002-2003 років вона зросла більше ніж на 200%., а порівняно із 2004 та 2005 роками - на 183,1% та на 121,5 % відповідно.

Отже, проведений аналіз фінансово-економічних показників ДАК «Хліб України» свідчить про низьку рентабельність підприємства за досліджуваний період, а у 2005 році - збитковість. Підприємство не отримало прибутків також у 2006 році, але разом з тим і не понесло збитків, тому саме від правильно побудованої економічної політики у 2007 році буде залежати кінцевий фінансовий результат підприємства.

2.2 Аналіз рентабельності досліджуваного підприємства

В умовах ринкових відносин велике значення мають показники ефективності діяльності підприємства, які характеризують рівень прибутковості. Показники прибутковості визначають відносну доходність підприємства, що вимірюються у відсотках до витрат ресурсів чи капіталу з різних позицій. Зростання значень усіх показників прибутковості є позитивним моментом, а терміну окупності - негативним.

Використовують багато видів показників рентабельності. Але всі вони є відносними і показують скільки одиниць прибутку (валового, операційного, чистого) отримують на одиницю елементів виробництва (реалізованої продукції, загального капіталу, виробничих фондів, власного капіталу тощо), що сприяли його створенню. Фінансовий аналіз рівня рентабельності та причин її зміни має важливе значення для виявлення резервів підвищення ефективності діяльності підприємства.

Основними завданнями аналізу (оцінки) рентабельності є:

* оцінка ефективності діяльності підприємства на поточний момент;

* виявлення зміни рентабельності протягом певного періоду;

* визначення факторів, які вплинули на зміну рентабельності;

* визначення резервів зростання рентабельності.

Рентабельність оцінюють з різною метою залежно від потреби (зовнішньої чи внутрішньої). Найчастіше рентабельність підприємств оцінюють потенційні інвестори з метою доцільності інвестування коштів. Для державних підприємств така оцінка може здійснюватися на державному рівні з метою виявлення можливостей підвищення рентабельності за наявності негативних тенденцій у державному секторі. На приватних підприємствах оцінку рентабельності з метою прийняття необхідних управлінських рішень, направлених на підтримання або підвищення рівня рентабельності, проводять їх власники та виконавчі директори.

Рентабельність підприємства можна оцінити за допомогою системи показників. За даними сукупності показників рентабельності оцінюють ефективність звичайної діяльності та її складових: операційної, інвестиційної, фінансової, та відповідності завданням фінансової політики.

Аналіз показників рентабельності є важливим для оцінки потенційних можливостей підприємства щодо формування прибутку та оцінки фінансового стану. Аналіз рентабельності на підприємстві здійснюють за системою показників, використання кожного з яких залежить від характеру оцінки ефективності діяльності підприємства.

До основних показників рентабельності відносять:

* рентабельність активів;

* рентабельність сукупного капіталу;

* рентабельність власного капіталу;

* рентабельність продажу;

* рентабельність продукції.

1. Рентабельність активів (майна) - показує, який прибуток отримує підприємство з кожної гривні, вкладеної в його активи. Цей показник обчислюють за формулою 2.1:

Р _А = Чистий прибуток (ф.№2 р.220)

Валюта балансу (ф.№1 р.280) ( 2.1 )

Аналіз рентабельності активів здійснюють для оцінки ефективності діяльності підприємства, а також використовують при вивченні попиту на продукцію.

На рентабельність активів впливають: оборотність активів; рентабельність реалізованої продукції.

2. Рентабельність сукупного капіталу обчислюють за формулою 2.2:

Р _А = Прибуток до оподаткування (ф.№2 р.170)

Усього джерел коштів(ф.№1 р.640) ( 2.2 )

Показник рентабельності власного капіталу цікавить перш за все інвесторів.

3. Рентабельність власного капіталу розраховується за формулою 2.3:

Р _А = Чистий прибуток (ф.№2 р.220)

Власний капітал (ф.№1 р.380) ( 2.3 )

Цей показник цікавить наявних і потенційних власників і акціонерів. Рентабельність власного капіталу показує, який прибуток приносить кожна інвестована власниками капіталу грошова одиниця.

Це основний показник, що використовують для характеристики ефективності вкладень у діяльність того або іншого виду.

Поряд із цим показником розраховують також показник періоду окупності власного капіталу (ПО_ВК) за формулою 2.4:

ПО_ВК = Власний капітал (ф.№1 р.380)

Чистий прибуток (ф.№2 р.220) ( 2.4 )

4. Рентабельність продажу. При оцінці рентабельності продажу на основі показників прибутку і виручки від реалізації розраховують коефіцієнти рентабельності всієї продукції або окремих її видів. Аналогічно рентабельності капіталу, існує багато показників оцінки рентабельності продажу, різноманіття яких зумовлене вибором того чи іншого виду прибутку. Частіше всього використовують валовий, операційний або чистий прибуток. Відповідно розраховують три показники рентабельності продажу.

Валова рентабельність реалізованих товарів визначається за формулою:

Р _В = Валовий прибуток (ф.№2 р.050)

Виручка від реалізації (ф.№2 р.035) ( 2.5 )