Якщо кiлькiсть кисню в повiтрi зменшиться до 12 %, то утруднюється дихання. В таких умовах людина напружує дихальний апарат, дихає частiше; такий стан людина витримує до 0,5 годяни. Отже, оздоровленяя повiтряного середовища виробнячих примiщень - одна з основнях проблем життєдіяльності людини.

Повiтря треба розглядати як середовище, що постiйно приймае тепло, яке видiляє лодський органiзм. Величина тепловидiлення органiзмом людини залежить вiд ступеня фiзичної напруги в даних клiматичних умовах i складає вiд 85 (стан спокою) до 500 дж/с (важка робота). Для нормального проходження фiзiологiчного процесу в органiзмi людини теплота, яка видiлясться органiзмом людини, повинна повнiстю вiдводитися в середовище.

Нормальне теплове самопочутгя буде тодi, коли тепловидiленвя органiзмом людини повнiстю поглинається навколишнiм середовищем, при цьому температура внутрiшнiх органiв постiйна на рiвнi 36,6?с.

Завдяки властивостям людського органiзму зберiгається температура тiла, незважаючи на значнi змiни метеорологiчних умов за рахунок постiйноє роботи механiзму терморегуляцi, котрий пов'язаний з дiяльнiстю нервових центрiв.

Терморегуляцiею називасться сумiш фiзiологiчнвх процесiв органiзму, якi спрямовавi на пiдтримання температури тiла на бiльш-менш сталому рiвнi незалежно вiд навколишяього середовища.

При температурi повiтря в межах вiд 15 до 250?с теплопродукцiя органiзму знаходиться приблизно на постiйному рiвнi (зона спокою). Коли вiдбувається зниження температури повiтря, теплопродукцiя пiдвищується, в першу чергу, за рахунок роботи м'язiв i активного обмiну речовин. А при пiдвищеннi температури повiтря пiдвишується процес тепловiддачi. Вiддача кiлькостi тепла органiзмом людини в середовище залежить вiд споживаивя дюдиною кисню, вiдповiдво до iнтенсивностi виробничої дiяльностi. В станi спокою людина споживає птротягом 1 хв 0,2. ..0,25 л кисню, при виконавнi роботи сереньої важкостi - вiд 0,5 до 1,0 л, а при важкiй роботi - до 1,4 л. слiд мати на увазi, що такої кiлькостi кисшо при особливо iнтенсивнiй роботi може бути замало i виникає кисневий голод.

Перегрiвання организму вiдбувасться за умов надлишкового конвективного випромiнювання тепла нагрiтих поверхонь. Розрiзвяють двi фази перегрiвання. Перша - фiзiологiчна, при котрiй вступають в активну реакцiю пристосувальнi функцiї органiзму. При цьому активiзується робота серцево-судинної та дихальної систем, вiдбувається iнтенсивне потовидiлення, котре сягає 5 л за змiну. З потом втрачасться велика кiлькiсть мiнеральних солей та вiтамiнiв С i В.

Дослiдженями встановлено, що в кiнцi 5-ти годинного перебуваяня в зонi з температурного повiтря бiльше 31?с i вологостi 80.. .90 % працездатнiсть падає до 62 %. Значно падає сила в м'язах рук (на 30.. .40%), приблизно у 2 рази погiршусться координацiя рухiв рук. Продуктивнiсть працi падає пропорцiйно метеорологiчням умовам.

Охолодження органiзму можливе найчастiше в зимовий i перехiдний перiоди року при виконаннi робiт на вiдкритому повiтрi, або робiт, якi проводяться в неопалюваних виробничих i складськях примiщеняях.

Тривала дiя низької температури може викликати рiзнi небажані зміни в органiзмi людини. Охолодження пов'язане зi значяями тепловидiленнями через кiнцiвки рук i нiг. На охолодження впливає вологiсть i швядкiсть руку повiтря. Розрiзняють охолодження загальне i мiсцеве.

Загальне i місцеве охолодження органiзму є причиною рiзних захворювань: мiозитiв, невритiв, радикулiтiв тощо, а також загальних та iнфекцiйвих захворюваяь. Будь-який стутпiнь охолодження характеризується зниженяям частоти серцебятгя i гальмує дiяльнiсть кори головного мозку, що суттєво впливає на працездатнiсть людини.

Мiсцеве переохолодження може настати навiть при температурі вище О°С. Наприклад, при тривалому охолодженнi нiг в гумовому взуттi водою, температура якої 8 °С, а також внаслiдок потiння нiг в гумових чоботах при таких же температурах.

Вологiсть повiтря визначається ступенем його насиченостi водяною парою. Маємо такi основнi параметри вологого повiтря.

Абсолютна вологiсть - це маса водяної пари в одиниці об'єму вологого

повiтря, тобто густина водяної пари у повiтрi, кг/м3:

де - стан пари, що залежить вiд тиску i температури; Pn - стан пари, що залежить від тиску і температури.

Rn- газова стала пари, яка виражає роботу розширення 1 кг пари при постiйному тиску К= 461,58 дж/кг °С;

Т- абсолютна температура, К.

Вологоємкiсть повiтря - це абсолютна вологiсть повiтря, насиченого водяними парами при данiй температурi, кг/м3.

де Р - тиск насиченої водяної пари при данiй температурi, кг/м3.

Вiдносна вологiсть повiтря - це вiдношення абсолютної вологостi повiтря до вологоємкостi у вiдсотках, що визначасться за формулою:

Вологiсть повiтря суттєво впливає на терморегуляцiю людського органiзму. Пiдвищения вiдносної вологостi повiтря у виробничому примищешii (75...85 %) ускладшоє терморегуляцiю,зменшує тепловидiлення організмом. Фiзiологiчно оптимальною є вiдносна вологiсть в межах 40... 60%.

За санiтарiшми нормами проектування промислових пiдприємств СН 245-7 1 i ГОСТ 12.1.005-86 залежно вiд характеру виконуваних робiт найбiльш сприятливими для людського органiзму є: вiдносна вологiсть 60...50 % - при темлературi 18...22 °С; не бiльше 55 % - при температурi 28°С; не бiльше 60 % - при температурi 27 °С; не бiльше 65 % - при температурi 26°С; не бiльше 70% - при температурi 25 °С; не бiльше 75 % - при температурi 24 °С i нижче.

Швидкiсть руху повiтря. Значения руху повiтря для теплового балансу органiзму людини доцiльно пов'язувати з температурою i вологiстю повiтря. Рух повiтря в атмосферному просторi, як температура i вологiсть, водночас практично не пiдлягають визначеню.

Рух повiтря є важливим фактором, який суттєво впливає на комфортнi умови для життєдiяльностi людини. Швидкiсть руху повiтря залежно вiд його температури може впливати по-рiзному на людину. При високих температурах повiтря його рух забезпечує нормальне самопочуття людини, а при вiдсутностi руху стан органiзму погiршується, що може викликати телловий удар. Людина здатна вiдчувати рух повiтря при його швидкостi 0,1 м/с. Залежно вiд характеру виконуваних робiт, температури, вологостi допускається швидкiсть руху повiтря в межах 0,3...0,5 м/с i не повинна перевишувати 1,0... 1,5 м/с.

Отже, температура, вологiсть i швидкiсть руху повiтря є факторами, що комплексно влливають на самопочутгя людини.

Освiтлення вiдноситься до одного з основнях зовнiшнiх факторiв, що постiйно впливають на людину в процесi працi. Позитивний вплив освiтлення на продуктивнiсть працi i його якiсть не викликає сумнiву. Так, сокячне освiтленкя збiльшує продуктивнiсть працi в середньому на 10%, а штучне на 13%, при цьому можливiсть браку знижусться на 20-25%.

Освiтлення - використання свiтлової енергiї сонця i штучнях джерел свiтла для забезпечення зорового сприйняття навколишнього свiту. Свiтло є природною умовою житгя людини, необхiдним для здоров`я i високої продуктивностi працi, заснованої на роботi зорового аналізатора, самого тонкого й унiверсального органа почуттiв. Забезпечуючи безпосереднiй зв'язок органiзму з навколилшiм свiтом, свiтло є сигнальним подразником для органа зору й органiзму в цiлому: достатнє освiтлення дiє тонiзуюче, полiпшує протікання основних процесiв вищої нервової дiяльностi, стимулює обміннi й iмунобiологiчнi процеси, впливає на формування добового ритму фiзiологiчних функцiй людини . Основна iнформацiя про навколишнiй свiт - близько 90% - надходить через зорове сприйнятгя. Саме тому гiгiєнiчно рацiональне виробниче освiтлення має величезне позитивне значения.

З погляду гiгiєни працi освiтленiсть має iстотне значения, тому що по нiй нормуються умови освiтленяя у виробничих примiщеннях i розраховуються освiтлювальнi установки. У фiзiологi зорового сприйнятгя важливий також рiвень яскравостi освiтлюваних виробничих i iнших об'єктiв, що вiдбивається вiд освiтлюваної поверхнi в напрямку ока. Яскравiсть залежить вiд їхніх свiтлових властивостей, ступеня освiтленостi i кута, пiд яким поверхня розглядасться, вимiрюється в нитах [пт]. Частi змiни рiвнiв яскравостi приводять до зниження зорових функцiй, розвитку перевтоми внаслiдок преадаптацiї ока, а зорове стомлення приводить до зниженяя зоровоi і загальної працездатностi (Адаптацiї: свiтловi - при пiдвищеннi яркостей у полi зору вiдбувасться швидко, протягом 5-10 хв.)

Наведемо нормативнi та фактичнi значення факiторiв карти умов працi у таблицi 4.1

Таблиця 4.I Порiвняльна таблиця значень факторiв карти умов працi в цеху

Фактор	Нормативне значения	Фактичне значения
Температура навколiллкього середовища, 0С	вiдI8до22	21
Вiдносна вологiсть поВiтря, %	вiд 30 до 75	60
Атмосферний тиск повiтря, кГIа	вiд 84 до 106	100
Змина температури повiтря у примiщеннi, 0С протягом 1 годiши	2	1
Швидтсiсть руху повiтря, м/с	вiд 0,3 до 0,5	0,39
Освiтленiсть, дк	вiд 200 до 300	280

4.2 Розрахунок необхiдного повiтрообмiну

Вентиляцiя -- органiзований i регульований повiтрообмiн, що забезпечує видалення з примiщеня повiтря, забрудненого шкiдливими газами, парами, пилом, а також полiпшуючий метеорологiчнi умови.

Тепловидiлення людни залежать вiд тяжкостi роботи, температури навколишнього повiтря i швидкостi руху повiтря. У розрахунку використовується явне тепло, тобто тепло, яке впливає на змiну температури повiтря в примiщеннi. Для розумової роботи кiлькiсть явного тепла, що видiляється однiєю людиною, складас 140 Вт при 10 °С i 16 Вт при 35 0С Для нормальних умов (20 оС) явнi тепловидiлення однiєї людини складають близько 55 Вт. У примiщеннi (5х10 м), що розраховується, знаходяться 5 чоловiк. Тодi сумарне телловвдiлення вiд людей буде:

Розрахунок тепла що поступає в примiщення вiд сонячної радiацiї (Вт), виробляється по наступних формулах:

для засклених поверхонь

Для покриттів

де Fост i Fп площi поверхнi склiння i покритгя, м2 qост i qп, -- тепловидiления вiд сонячної радiацiї, Вт/м2, через 1 м2 поверхнi склiння (з урахуванням орiєнтацiї по сторонах свiтла) i через 1 м2 покритгя; Аост- коефiцiєнт облiку характеру склiння.

У примiщеннi є 2 вiкна розміром 2х1,2 м2 Тодi Fост=4,8 м2

Географiчну широту приймемо рiвною 55?, вiкна виходять на пiвдекний схiд, характер вiконних рам -- з подвiйним склiнням i дерев'яними палiтурками. Тодi,

Площа покриття Рл20 м2. Характер покриття -- з горищем. Тодi,

Сумарне тепловидiлення вiд сонячнї радiацiї:

Розрахунок тепловидiлень вiд джерел штучного освiтлення проводиться по формулi:

ДеN - сумарна потужнiсть джерел освiтлення, кВт;

n -- коефiцiєнт теллових втрат (0,9 для ламп розжарювання i 0,55 для люмiнесцентних ламп).

У нас є 20 свiтильникiв з двома лампами ЛДЗ0 (ЗО Вт) i 2 мiсцевi свiтильники з лампами Б215-225-200 або Г215-225-200.

Тодi одержуємо:

Розрахунок видiлень тепла проводиться аналогiчно розрахунку тепловидiлень вiд джерел штучного освiтлення:

Коефiцiєнт теплових втрат для радiотехнiчного пристрою складає n=0,7 i для пристров обчислювальної техиiки п=0,5. У примiщеннi знаходяться: 3 персональнi комп'ютери типа Pentium PRO по 600 Вт (разом з монiторами) i 2 принтери ЕРSON по 130 Вт.



Сумарнi тепловидiлення складуть:

Q изб -- надмiрна теплота в примiщеннi, визначувана як рiзниця мiж Qрасх-- теплом, що видiляється в примiщенi i -- теплом, що видаляється з примiщення.

Необхiдкий тиск, створюваний вентилятором з урахуванням запасу на непередбачений опiр в мережi у розмiрi 10% складе:

У вентиляцiйнiй установцi для даного примiщення необхiдно застосувати вентилятор низького тиску, оскiльки Ртр менше 1 кПа.

Вибираємо осьовий вентилятор (для опорiВ мережi до 200 Па) по аеродинамiчних характеристиках, тобто залежностям мiж повним тиском Ртр (Па), створюваним вентилятором i продуктивнiстю У (м/ч).

З урахуванням можливих додаткових втрат або пiдсосу повiтря у повiтроводi необхiдна продуктивнiсть вентилятора збiльшусться на 10%:

По довiднику вибираємо осьовий вентилятор типу 06-3 00 Ы4 з ККД п=0,65 першого виконаняя. ККд ремiнної передачi вентилятора nрп=1,0. Потужнiсть електродвигуна розраховується по формулi:

По потужностi вибирасмо електродвигун АОЛ-22-2 з потужнiстю Ы=0,6 кВт i частотою обертаняя 2830 об/хв.

1.Витяжна труба; 2.Повiтровiд; 3.Регулюча заслiнка. 4.Очисник. 5.Вентилятор. 6.Бортовi вiдсоси.

4.3 Первиннi засоби пожежегасіння

Згiдно ОНТГI 24-86 по вибухонебезпецi i пожежнiй небезпецi примiщеняя вiдяоситься до категорiї «А»

По вибухонебезпецi примiщення вiдяоситься до класу «В» i по пожежнiй небезпецi до класу «Е». До цього класу вiдносяться примiщеiшя, в яких небезпечнi стани не мають місця при нормальнiй ексллуатацiї, а можливi тiльки в результатi аварiї або несправностi.

Причиною виникнення пожежi при використовуваннi електроустаткування є: електричнi iскри, дуги, коротке замикання, перегрiв приладiв.

В примiщеннi для запобiгання пожежi згідно ГОСТ 12.1.004. - 74 “Пожежна безпека загальнi вимоги.” передбачає наступнi заходи:

-- застосовуються плавкi залобiжники для захисту вiд короткого замикакня;

-- наявнi матерiали, що займаються, зберiгаються в спецiальнiй шафi, що не згоряє;

-- як iндивiдуальний засiб гасiння пожеж передбачаються порошковi вогнегасники ВП-5;

-- з працiвниками проводиться iнструктаж по пожежнiй безпецi;

-- заборонено користуватися електронагрiвальними приладами;

-- розроблений план евакуацiї персоналу на випадок пожежi.

Евакуацiйний план веде з розташованого в будь-якому примiщеннi, окрiм першого, в коридор або прохiд, що веде до сходової клiтки, що має вихiд назовнi безпосередньо або через вестибюль, вiдокремлений вiд коридорiв перегородками або дверима.

В залежностi вiд речовини, що застосовується, вогнегасники подiляються на водянi, парозагашувальнi, пiннi, вуглекислотнi, брометиловi, порошковi.Для гасiння невеликих осередкiв пожеж застосовують ручнi вогкегасники наступних типiв: пiннi, вуглекислоткi, вуглекислотні брометиловi, порошковi.

На пiдприємствах найбiльше розповсюдження отримали такi вогнегасники: ВХГI-10, вуглекислотнi ВВ-2, ВВ-5, ВВ-8, вуглекислотноброметиловi ВВЕ-З, ОУЕ-7 i порошковi ВП-ю, ВПС-6, ВПС-10. Хiмiчний пiнний вогнегасник ВХП-1О являє собою цилiндричний корпус, що всередні освинцьований або покритий аитикорозiйним лаком, а зовнi пофарбоваяий червоною фарбою.

Щоб привести вогнегасник в дiю, необхiдно вiдкрити рукояткою пробку i повервути її в нижньому днищi вгору. Кислота зi стакану виллється на лужний розчин, що знаходиться в цилiндричному корпусi вогнегасника.

В результатi хiмiчвоi реакцiї видiляється вуглекислий газ, який пiднiмається вгору, накопвчується пiд рiдиною i пiд дiєю тиску викидається у виглядi пiни через сприск. Струмiнь пiни, що щiльно закриває палаючу поверхню, зупиняє в подальшому надходженкя пари до факелу, горiння припiшясться.

Ручнi ВУ випускаються таких марок ВУ-2, ВУ-5, ВУ-8. Вони застосовуються для гасiння електроустановок пiд струмом, рiзних твердих матерiалiв, а також легкоспалахуючих рiдин. Цi вогнегасники являють собою сталевi балони, в горловину яких на конуснiй рiзьбi вгвинчено вентиль з латунi з сифонною трубкою i запобiжним пристроєм. Щоб привести вогнегасник до дiї, необхiдно взяти його лiвою рукою за рукоятку i, спрямувавши дифузор на осередок пожежi, вiдкрити вентиль, обертаючи маховиком проти руху годинниково стрiлки. Рiдкий СО2, що знаходиться у верхнiй частiнi балону, через сифонну трубку i вентиль попадає у розтруб, пiсля чого миттєво випаровусться.

Порошковi вогнегасники застосовуються для гасiния лужких металiв.

Промисловiсть випускає ручнi порошковi вогнегасники двох видiв: ВПС-б, ВПС-1О. Для викиданкя порошкового заряду з балонiв вогкегасника через конiчний насадок до вогкегасника пригвинчується балокчик зi стискутим повiтрям. До дiї вогнегаскик приводиться вiдкритгям вентиля балончика. Час роботи 70.. .80 с. Ними гасять невеликi загоряння.

Для гасiння невеликих спалахiв всiх видiв горючих i тлiючих матерiалiв, в тому числi електроустановок, що знаходяться пiд напругою, застосовуються вуглекислотно-брометиловi вогнегасники.

Промисловiсть випускає вогнегасники ВУБ-З, ВУБ-7, які аналогiчнi за конструкцiєю, але вiдрiзняються за розмiрами.

Вогнегасники цього типу являють собою сталеву тонкостiнну посудину, зварену з двох штампованих напiвбалонiв. У верхнiй частинi посудини приведена рiзьблена бобина, в яку вгвинчується вентиль зi струмкоподiбною насадкою i рукояткою для перенесення. Всерединi балану є сифонна трубка.

Спринклерна голiвка має металевий замок, головна частина якого спаянi легкоплавкими сплавами мiднi пластинки. Під час пожежi при пiдвищеннi температури сплав плавиться, замок розпадається на частини, звiльнюється скляний клапан i вiдкривасться вихiд для води.

Спрiнклернi голiвки мають порiвняно високу iнтенсивнiсть -- вони розкриваються через 2-3 хв. з моменту пiдвищенкя температури повiтря в примiщеннi. В таких випадках застосовуються дренчернi установки.

В цих установках групової дiї застосовують тi ж спринклернi голiвки, але без замкiв з вiдкритими вихiдними отворами для води. Автоматичне гасiння водою вiдбувається наступним чином.

Пiд стелею проводиться мережа труб, в якi поступає вода. На кожнiй з труб на вiдстанi 2,5...3,7 м одна вiд одної вкручуються голiвки спринклерiв, котрi, як тiльки виникає пожежа, вiдкриваються в результатi пiдвищння температури, i вода у виглядi душа розливається над площею горiння.

Визначення кiлькостi вогнегасникiв в примiщеннi

Кiлькiсть вогнегасникiв визначасться за формулою:

де S -- це площа робочого примiщення

Примiщення займає площу S=20 м2. Категорiя примiщення -- «В», оскiльки в ньому знаходяться твердi горючi речовкни (папiр, полiмерна плiвка). Клас передбачено пожежi «Е». Виходячи з даних таблицi 8.22 згiдно (ISO) №3941-77 примiщення, яке розглядаєтся, рекомендуєтся оснастити двома порошковями вогнегасниками мiсткiстю 5 л.. Тип вогнегасника ВП-5-02, характеристика площi гасiння 1,76 м2, пiдготовка до вогнегасiння 5с., тривалiсть роботи 15с; довжина струменя вогнегасника 5м., маса вогнегасника 9.5кг., робоча зона вогнегасника --50;+50;.

4.4 Охорона навколишнього середовища

Методи i засоби очищення стiчної води.

Вiдходи пiдприємства (сировиннi, паливнi, стiчнi води, пил, газовi шкiдливостi i т.д.) є джерелами забрудненяя навколишяього середовища.

Найбiльш досконалим способом захисту навколишнього середовища вiд промисловях викидiв є розробка та впровадженяя технологiчних процесiв, що забезпечують зменшеняя вiдходiв, їх максимальну утилiзацiю. Особливу важливiсть в галузi охорони працi людини набувають створеняя безвiдходних або маловiдходних технологiчних процесiв, безумовне дотриманяя технологiчного регламенту, збираняя, зберiганяя та використаяяя вiдходiв виробництва, створення спецiальних пристроїв, споруд з утилiзацiї та знешкодження шкiдливості.

Стiчнi води.

Ступiнь, методи очищення i порядок спуску стiчних вод у водойми суворо регламентованi правилами охорони поверхневих вод вiд забрудненяя стiчними водами та правил санiтарної охорони прибережних морiв.

Для води, водойм встановленi нормативнi показники за забарвленням плаваючих домiшок, запаху i присмаку, мiнеральному складу, температури, наявностi отруйних речовин та iн. Концентрацiя отруйних речовин повинна бути такою, щоб не було прямого чи непрямого шкiдливого впливу на здоров'я людини.

Забруднення стiчних вод рiзноманiтнi по дисперсії і агрегатному станам i характеризуються рядом параметрiв: кiлькiстю та фiзико-хiмiчними властивостями розчинених, емульговалих i зважених речовин, ступенем їх токсичностi, жорсткiстю (присутнiстю в стоках розчинених солей кальцiю i магнiю), лужнiсть, кислотнiстю, органолептичнi характеристики ( запах, колiр, присмак i т. д.).

Виробничi стiчнi води подiляються на умовно-чистi (оборотнi) i бруднi. Умовно чистими вважаються води, використанi для охолодження технологiчного устаткуваяяя i т.п. Склад брудних стiчних вод рiзний для рiзних виробництв, цехiв, установок i змiн одного i того ж пiдприємства.

В даний час в легкiй промисловостi застосовується кiлька способiв очищення виробничих стiчних вод. Механiчна очистка використовується для видалення мiнеральних i органiчних неростворенних домiшок методами проціжування, вiдстоювання. Хiмiчна очистка (нейтралiзацiя, хiмiчне окислення) застосовується для видiленяя забрудновачiв в результатi хiмiчної реакцiї мiж забруднювачами i шкiдливими реагентами з утворенням випадають в осад або газоподiбних сполук, (цей метод потребує великої витрати реагентiв). Фiзико-хiмiчна очистка (коагуляцiї, флотацї, електролiз, кристалiзацiя та iн), як правило, заснована на змiнi фiзичного стану речовини, що полегшує їх видалення з стокiв. Бiохiмiчна очистка використовує властивость деяких мiкроорганiзмiв перетворювати на нешкiдливi продукти окислення органiчнi та деякi неорганiчнi сполуки. Термічна очистка полягас в повному окислюваянi забруднюючих речовин при високiй температурi (згоряняя). В залежностi вiд складу i способу очищення стiчних вод приймається i склад очисних споруд.

Стiчнi води, які вiдносяться до найбiльш важких, пiддають механiчно та бiологiчної очистки. Механiчна очистка, або предочiстка, забезпечує за рахунок вiдстою та освiтленкя зниження концентрацiї забруднюючих речовин. Основна очистка, бiологiчна, пов'язаяа з використанням живих органiзмiв для мiнералiзацi органiчних забруднювачiв в штучних очисних спорудах: бiофiльтрах i аеротенках.

Очистка стiчних вод на пiдлрисмстві в даний час здiйснюється за двома схемами. Перша схема - ряд пiдприємств має тiльки предочiстку, спуск освiтленi i обеззараження води в мiську каналiзацiю, де виробничi стiчнi води розбавляються побутовими стоками мiста та очищеняя здiйскюється на мiських очисних спорудах. друга схема - ряд великих пiдприємств має власнi споруди в повному обсязi i, навпаки, беруть на свої очиснi споруди побутовi стоки мiста. І чим бiльше розбавляється виробничi стiчнi води побутовими стоками, тим сприятливiше вiдбувається очищення за рахунок наростання активного мулу i бактерiй.

1 - пiсковловлювачi; 2 - усередювач; З - кислота; 4 - вiдновник; 5 - бак розчину; б - Дозатор; 7 - реактор; 8 - нейтралiзатор; 9 - вiдстiйник; 10 -- осадкоущiльшовач; 11 - вакуум-фiльтр; 12 - накопичувач зневоднених осадiв;

Висновки

Отже, розглянувши основні питання даної теми, можна зробити висновок, що для правильної організації матеріально-технічного забезпечення працівникам відповідного відділу підприємства необхідно досконало володіти методикою розрахунку всіх потреб підприємства в матеріалах, створювати запаси в необхідних для безперебійної роботи підприємства розмірах (але не вище встановлених норм), шукати джерела покриття потреб, займатися пошуками найбільш вигідних постачальників та ін.

Значення матеріально-технічного постачання для підприємства дуже велике. Від його правильної організації багато в чому залежить положення справ на підприємстві. Іншими словами, правильна організація матеріально-технічного забезпечення підприємства забезпечує нормальну роботу підприємства, що сприяє його розвитку в цілому.

Діяльність підприємства складається з багатьох взаємозв'язаних процесів. Це означає, що надзвичайно важливими є ефективність і оптимальність кожного з них. Так, поряд з виробничими, збутовими, маркетинговими та іншими процесами надзвичайно великий вплив на ефективність діяльності виробничого підприємства справляє матеріально-технічне забезпечення (МТЗ) підприємства.

Важко уявити собі процес виробництва без наявності необхідних для цього як предметів, так і засобів праці. Саме тому організація оптимального процесу матеріально-технічного постачання є одним з першорядних завдань, що потребують вирішення на сучасних виробничих підприємствах. Від правильної організації цього процесу прямо залежать результати ефективність функціонування підприємства. Матеріально-технічне постачання має своїм завданням пошук найкращої відповіді на пропозицію ринку за мінімальних витрат. Воно покликане не лише забезпечити досягнення певної мети, а й знайти найбільш економічні варіанти.

Детальна оцінка і аналіз сучасного стану ВАТ ”Відрадний” дозволив визначити його сильні та слабкі сторони та виявити можливості та потенційні загрози для його діяльності.

Сильні сторони: Висока якість продукції; наявність унікального обладнання; зростаюча питома вага ринку; висока кваліфікація персоналу; налагоджені взаємовигідні зв'язки із споживачами; виконання замовлень “під ключ”; великий досвід роботи на ринку.

Слабкі сторони: Недостатньо повні дослідження внутрішнього та зовнішнього ринку; нестача висококваліфікованих спеціалістів у відділі маркетингу; відсутність налагодженої системи збору маркетингової інформації; слабка інноваційна політика.

Можливості: Розширити номенклатуру товарів;збільшення обсягів продажу продукції; вихід на нові регіональні ринки; пошук нових ринкових ніш (споживачів).

Загрози: Ймовірність скорочення попиту внаслідок зменшення об'ємів будівництва житла; ймовірність покращення конкурентами своїх маркетингових програм; економічна нестабільність в Україні.

Але успіх нашого, та інших підприємств буде залежати від Державної політики. Основним завданням Держави має бути створення такого економічного, політичного та правового середовища, інституційної інфраструктури, які б стримували перспективні конкурентоспроможні товари. В першу чергу це стосується визначення та проведенням реформ господарської діяльності в умовах переходу до нової моделі розвитку економіки, створення ефективної експортно-імпортної стратегії,політики таможні,валютно фінансові, та інших, які б враховували національні інтереси та інтереси виробників.

Додатки

Додаток 1

Підприємство ВАТ „ДБК „Відрадний”	Дата (рік, місяць, число)	2008/12/31
Територія	за ЄДРПОУ
Орган державної о управління	за КОАТУУ
Галузь	за СПОДУ
Вид економічної діяльності	за ЗКТНГ
Одиниця виміру: тис.грн.	за КВЕД	22.12.08
	Контрольна сума

БАЛАНС

На 31.12.2008р.

	Код	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
Актив	рядка
1	2	3	4
1. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	0 10	11,0	9,0
первісна вартість	0 11	38,0	38,0
знос	0 12	(27,0)	(29,0)
Незавершене будівництво	0 20	1188,0	926,0
Основні засоби:
залишкова вартість	0 30	2640,0	3190,0
первісна вартість	0 31	2860,0	3630,0
знос	0 32	(220,0)	(440,0)
Довгострокові фінансові інвестиції :	0 40	-	-
які обліковуються за методом участі
в капіталі інших підприємств
інші фінансові інвестиції	0 45	550,0	660,0
Довгострокова дебіторська заборгованість	0 50	-	-
Відстрочені податкові активи	0 60	-	44,0
Інші необоротні активи	0 70	-	-
Усього за розділом І.	0 80	4400,0	4829,0
2. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	990,0	781,0
тварини на вирощуванні та відгодівлі	110	-	-
незавершене виробництво	120	1100,0	1342,0
готова продукція	130	1320,0	407,0
1	2	3	4
товари	140	-	-
Векселі одержані	150	-	-
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:		-	-
чиста реалізаційна вартість	160	220,0	935,0
первісна вартість	161	220,0	935,0
резерв сумнівних боргів	162	-	-
Дебіторська заборгованість за розрахунками:		-	-
з бюджетом	170	-	-
за виданими авансами	180	-	-
з нарахованих доходів	190	-	-
із внутрішніх розрахунків	200	-	-
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	-	-
Поточні фінансові інвестиції	220	275,0	1155,0
Грошові кошти та їх еквіваленти :
у національній валюті	230	440,0	99,0
в іноземній валюті	240	-	-
Інші оборотні активи	250	-	-
Усього за розділом ІІ.	260	4345,0	4719,00
ІІІ. Витрати майбутніх періодів	270	55,0	55,0
БАЛАНС	280	8800,0	9603,0
Пасив
1	2	3	4
І. Власний капітал
Статутний капітал	300	3850,0	4400,0
Пайовий капітал	310	-	-
Додатковий вкладений капітал	320	-	-
Інший додатковий капітал	330	-	-
Резервний капітал	340	-	-
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	1100,0	1760,0
Неоплачений капітал	360	-	-
Вилучений капітал	370	-	-
Усього за розділом І.	380	4950,0	6160,0
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400	55,0	33,0
Інші забезпечення	410	-	-
Цільове фінансування	420	110,0	132,0
Усього за розділом ІІ.	430	165,0	165,0
ІІІ. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	440	1045,0	605,0
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	450	-	-
Відстрочені податкові зобов'язання	460	-	-
Інші довгострокові зобов'язання	470	440,0	440,0
1	2	3	4
Усього за розділом ІІІ.	480	1485,0	1045,0
ІV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	770,0	990,0
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510	-	-
Векселі видані	520	-	-
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	1045,0	880,0
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540	-	-
з бюджетом	550	143,0	143,0
з позабюджетних платежів	560	-	-
зі страхування	570	-	-
з оплати праці	580	198,0	176,0
з учасниками	590	-	-
із внутрішніх розрахунків	600	-	-
Інші поточні зобов'язання	610	-	-
Усього за розділом ІV.	620	2156,0	2189,0
V. Доходи майбутніх періодів	630	44,0	44,0
БАЛАНС	640	8800,0	9603,0

Додаток 2

Підприємство ВАТ „ДБК „Відрадний”	Дата (рік, місяць, число)	2008/01/01
Територія	за ЄДРПОУ
Орган державної о управління	за КОАТУУ
Галузь	за СПОДУ
Вид економічної діяльності	за ЗКТНГ
Одиниця виміру: тис.грн.	за КВЕД	22.12.08
	Контрольна сума

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

За 2008 р.

І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Назва статті	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	1236,0	1114,9
Податок на додану вартість	015	(206,0)	(185,82)
Акцизний збір	020	-	-
	025	-	-
Інші вирахування з доходу	030	-	-
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	1030,0	929,08
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040	(629,4)	(541,1)
Валовий
прибуток:	050	400,6	387,98
збиток	055	-	-
Інші операційні доходи	060	-	-
Адміністративні витрати	070	(249,4)	(207,6)
Витрати на збут	080	(119,9)	(83,2)
Інші операційні витрати	090	(0,3)	(0,5)
Фінансові результати від операційної діяльності
1	2	3	4
прибуток:	100	31,0	96,68
збиток	105	-	-
Доход від участі в капіталі	110	-	-
Інші фінансові доходи	120	-	-
Інші доходи	130	65,0	62,1
Фінансові витрати	140	-	-
Втрати від участі в капіталі	150	-	-
Інші витрати	160	-	-
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток	170	96,0	158,78
збиток	175	-	-
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	(28,8)	(47,64)
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток	190	67,2	111,14
збиток	195	-	-
Надзвичайні:
доходи	200	-	-
витрати	205	-	-
Податки з надзвичайного прибутку	210	-	-
Чистий:
прибуток	220	67,2	111,14
збиток	225	-	-

ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

Найменування показника	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Матеріальні затрати	230	41,6	32,8
Витрати на оплату праці	240	486,1	467,2
Відрахування на соціальні заходи	250	180,4	171,6
Амортизація	260	222	72,0
Інші операційні витрати	270	173,3	176,4
Разом	280	1103,4	920,0

ІІІ. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ

Найменування показника	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Середньорічна кількість простих акцій	300	-	-
Скоригована середньорічна кількість простих акцій	310	-	-
Чистий прибуток, що припадає на одну акцію	320	-	-
Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію	330	-	-
Дивіденди на одну просту акцію	340	-	-

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України.

2. Закон України „Про підприємництва в Україні”від 27.03.1991 р. №888-12.

3. Закон України „Про підприємництво” від 16.12.1993 р. №3716-12.

4. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про підприємництво” від 22 лютого 2000 р.

5. Нормативно-правова основа діяльності молодіжних громадських організацій. Посібник для НУО України - К.: Клуб „Компас”, 2005.

6. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента. - М.: Финансы и статистика,1997.

7. Бланк И.А.Управление денежными потоками. - Либідь, 2000

8. Бочаров В.В. Управление денежным оборотом предприятия и корпораций - М.: Финансы и статистика, 2004

9. Буряк Л.Д. Фінансові ресурси підприємства. // Фінанси України. -- 2000. -- № 10. -- С. 63.

10. Василик О.Д. Державні фінанси.-К.: Либідь, 2006.

11. Гринькова В.М., Коюда В.О. Фінанси підприємств. навч.посібник - 2-е видання, перероблене і доповнене. - К.:Знання-Прес, 2007

12. Грузинов В.П., Грибов В.Д. Экономика предприятия: Учебное пособие. - М.: Финансы и статистика, 2006.

13. Дон Р. Хенсен, Меріен М. Моувен, Невіл С.Еліас, Девід У.Сєнков. Управлінський облік. Навч.посібник. - К.: Міленіум, 2005

14. Економіка підприємства: Підручник / За заг.ред. С.Ф.Покропивного - Вид 2-ге. - К.: КНЕУ, 2000.

15. Економіка підприємства. Збірник практичних задачі і конкретних ситуацій: Навч. Посібник. / За ред. С.Ф.Покропивного. - К.: КНЕУ, 2005.

16. Економіка підприємства: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисциплін / О.Г.Швиданенко та інші - К.: КНЕУ, 2000.

17. Економіка підприємства: Підручник за ред. А.В.Шегди. - К.: Знання, 2006

18. Економіка підприємства: стан і перспективи: збірник наукових праць. - К.:Київ: київський національний торговий університет, 2006

19. Збірник наукових праць студентів магістратури. - К. : Інститут економіки та права „КРОК”, 2005.

20. Зоріна В.Н. Осадча Т.С. Зорін Г.Г. Фінансова звітність підприємств: навч.посібник. - К. Центр навчальної літератури, 2008

21. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. - К. : МАУП, 2000.

22. Крамаренко Г.О. Фінансовий менеджмент: Підручник. - К. : Центр навчальної літератури, 2006.

23. Опарін В.М. Фінанси (заг.теорія). Навч.посібник. 2-ге видання. -К.,КНЕУ, 2005

24. Лень В.С., Гливенко В.В., Бочок М.П., Іванов Л.П. Звітність підприємства: Підручник. - К. : Знання-Прес, 2007.

25. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навчальний посібник. - К. : Вища школа, 2006.

26. Митрофанова Г.В. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. - К. : Київ. Національний торгово-економічний університет, 2005.

27. Павловські О.В. Фінансовий аналіз: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К. : КНЕУ, 2005.

28. Поддєрьогін А. М,. Буряк Л. Д, Нам Г. Г. , Павліковський А. М, Павловська О. В., Потій В. 3, А. П. Куліш, О. О. Терещенко, Шульга Н. П., Булгакова С. А. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000

29. Пономаренко Є.Д. Фінансовий аналіз, - Л, 2004

30. Пономаренко Є.Д. Фінансовий аналіз: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення курсу. - К.: КІМ, 2005.

31. Рясних Є.Г.Основи фінансового менеджменту. Навч.посібник. 2-е видання, доп.і перероб. - К.ВД „Скарби”, 2007

32. Савлук М.І. Гроші та кредит, - К, Наука, 2005

33. Селезнева Н.Н., Ионова А.Ф. Финансовый анализ. -- М., 2004.

34. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання. Навч.посібник. - К.:КНЕУ, 2006

35. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України.-К.: А.С.К.,2006

36. Финансовый менеджмент: Уч. Под ред. Самсонова Н.Ф. - М:ЮНИТИ,2004

37. Фінанси у запитаннях і відповідях. За ред. О.Д. Данилова. - К.: Комп'ютер-прес, 2006

38. Філімоненко О.С. Фінанси підприємств:навч.посібник. - К.:Ельга, Ніка-Центр, 2005

39. Гордонов М.: Формирование и использование амортизационных средств в промышленности // Экономист, № 6, 2000.

40. Курс экономической теории, (под ред. Чепурина М.Н.) // Киров. "АСА", 2000.

41. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия (учебное пособие) // Минск "Экоперспектива", 2000.

42. Сергеев И.В. Экономика предприятия (Учебное пособие) // Москва "Финансы и статистика", 2005.

43. Хеддервин К. Финансовый и экономический анализ деятельности предприятий (пер. с англ, под ред. Ю.А.) // К, 2004.

44. Кэмпбелл Р. Макконел, Стэнли Л. Брю Экономикс:принципы, проблемы и политика. Пер. с англ. 11-го изд. К., ХаГар, 2000. - 785 с.

45. Витрати і доходи домогосподарств України у 2007 році проаналізовані за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України.

46. Сабир'янова К. Мікроекономічний аналіз динамічних змін на Українському ринку праці. Питання економіки, N 1, 2006.

47. Инвестиции в Украине / С.И. Вакарин (ред.); Рекламно -Информ Компания “ІDA” К.: Конкорд, 2008. - 94 с.

48. Глухов В.В., Бахрамов Ю.М. Финансовый менеджмент (учасники рынка, инструменты, решения). - СП-б., 2005 - 429 с.

49. Глазьев С.Ю. Теория долгосрочного технико-экономического развития - М. “Влад-Дар”, 2000г.

50. Гончаров В.В. Руководство для высшего управленческого персонала. - М.: МП “Сувенир”. - 2000. - 488 с.

51. Гончаров В.В. В поисках совершенства управления: руководство для высшего управленческого персонала - М. МП “Сувенир”, 2000 - 325 с.

52. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность организации в условиях кризиса: экономика, маркетинг, менеджмент. - М.: Издательско-книготорговый центр «Маркетинг», 2005. - 892 с.