59

Зміст

• Вступ 3
• 1. Фінансово-економічна характеристика підприємства 3
• 2. Планова робота на підприємстві 11
• 3. Доходи та фінансові результати діяльності підприємства 19
• 4. Порядок оподаткування підприємств 22
• 5. Оборотні фонди підприємства 28
• 6. Основні засоби підприємства 32
• 7. Кредитні відносини підприємства 36
• 8. Аналіз фінансового стану підприємства 39
• Висновок 56
• Список використаної літератури 58

Вступ

Комплексна практика з фаху є обов'язковою частиною навчального процесу, де закріплюються теоретичні знання і навики набуті протягом перебування в інституті безпосередньо в умовах виробничого процесу.

Виробнича практика дає можливість набути досвіду роботи в колективі, отримати багато нових знань, а найголовніше, впевнитися, що без ґрунтовної теоретичної освіти, дуже важко у практичній роботі подолати ці труднощі. Київ неможливо уявити без метро -- базового виду громадського транспорту столиці. На його долю припадає близько 60% загального обсягу міських пасажирських перевезень. Майже півстоліття метро залишається єдиним транспортом, що може забезпечити безперебійне з'єднання віддалених частин міста з його центром, державними установами, підприємствами, вокзалами.

Однак, метрополітен - не лише позавулична транспортна артерія міста, це велике багатогалузеве підприємство, вся діяльність якого направлена на забезпечення безпечних перевезень пасажирів. Наразі 18 служб безпосередньо виконують основні функції метрополітену, зокрема, надають послуги з перевезення пасажирів; виконують роботи з реконструкції, модернізації, капітального та поточного ремонтів, технічного обслуговування та іншого поліпшення основних засобів підприємства

І однією з таких служб метрополітену є вагоноремонтний завод,де я проходила практику. Вагоноремонтний завод - сучасне ремонтне підприємство, на яке покладено важливе завдання - ремонт вагонів метрополітену. Завод органічно вписався в життя метрополітену, оскільки є невід'ємною складовою великого й складного, але єдиного механізму, що забезпечує багатомільйонні перевезення пасажирів з високим рівнем безпеки руху та культури обслуговування.



1. Фінансово-економічна характеристика підприємства

Ооб'єктом дослідження у даній роботі виступає СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен".

Вагоноремонтний завод є структурним підрозділом комунального підприємства "Київський метрополітен"і не є юридичною особою.

Завод забезпечує виконання покладених на нього завдань та функцій з належним рівнем організації виробництва, якості виробленої продукції та надійної експлуатації рухомого складу відповідно до правил ремонту рухомого складу, Прави і технічної експлуатації метрополітену, інструкцій та інших нормативних актів І безумовним забезпеченням всіх працівників належними і безпечними умовами праці. Завод здійснює свою діяльність на основі та відповідно до чинного законодавства України, Статуту мметрополітену та цього Положення.

Структуру і штат заводу встановлює начальник метрополітену.

Завод здійснює виробничо-фінансову діяльність відповідно до затверджуваних начальником метрополітену планів, знаходиться на внутрішньогосподарському розрахунку, має окремий баланс, що входить в зведений баланс метрополітену. Розрахунки за роботи (послуги), що виконуються заводом для інших структурних підрозділів Метрополітену проводяться по авізо.

Завод має поточний рахунок в установі банку, круглу печатку зі своїм найменуванням.

Місцезнаходження заводу: м. Київ-100, вул. Академіка Шліхтера, ЗО.

Основними завданнями та функціями заводу є:

1. Виконання капітального, середнього та інших видів ремонту, модернізації і поліпшення рухомого складу та його устаткування, проектування, будівництво, збирання, випробування. Нового рухомого складу, виготовлення запасних частин, технологічного оснащення, інструменту, нестандартного устаткування, забезпечення надійної роботи пристроїв, обладнання, що знаходиться на балансі, розробка і впровадження заходів по підвищенню безпеки та надійності роботи рухомого складу.

2. Виконання робіт з ремонту та нового формування колісних пар вагонів метрополітену та монорейкового транспорту.

3. Виконання робіт (послуг), вироблення і реалізація товарів, продукції, а також будь-які інші види господарської діяльності дозволені законодавством України з метою отримання прибутку (доходу).

4. Виконання робіт з реконструкції, модернізації, капітального та поточного ремонтів, технічного обслуговування та іншого поліпшення основних фондів Заводу.

5. Розробка і виробництво технічних засобів і обладнання, що знаходяться на балансі заводу, а також автоматизованих систем керування технічними засобами, що забезпечують перевезення пасажирів і їх безпеку.

6. Своєчасне освоєння нових дільниць, виробничих потужностей та введення в дію придбаного обладнання.

7. Виконання пусконалагоджувальних робіт для заводу та для інших підприємств, установ, організацій та служб.

8. Виготовлення та реалізація товарів, продукції, робіт (послуг) для інші х підприємств, служб і громадян.

9. Надання непрофільних платних послуг населенню.

10. Забезпечення нагляду за ходом проектування та будівництвом об'єктів заводу.

11. Забезпечення високих техніко-економічних показників господарської діяльності.

12. Укомплектування заводу кадрами працівників та підвищення їх кваліфікації, укріплення трудової дисципліни і забезпечення виконання правил технічної експлуатації метрополітену, правил внутрішнього розпорядку метрополітену та інших нормативних актів.

13. Створення належних умов для високопродуктивної праці, забезпечення додержання законодавства про працю, правил та норм соціального страхування, охорони праці, техніки безпеки.

14. Забезпечення дотримання прав працівників, які гарантовані законодавством з охорони праці.

15. Виконання норм і вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Директор та головний бухгалтер заводу несуть персональну відповідальність за додержанням порядку ведення і достовірність бухгалтерського обліку та статистичної звітності.

Майно заводу становлять основні фонди та оборотні кошти, вартість яких відображається в балансі заводу і є комунальною власністю територіальної громади м. Києва і закріплене за метрополітеном на праві повного господарського відання.

Джерелами формування майна заводу є:

- майно, передане йому метрополітеном;

- доходи, одержані від позареалізаційної та іншої виробничо-фінансової

- діяльності;

- безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, -

- інше майно, набуте на підставах не заборонених законодавством.

Відчуження основних фондів, вартість яких відображається в балансі заводу, здійснюється метрополітеном за погодженням з Київською міською державною адміністрацією.

Керівництво заводом здійснює директор заводу.

Наймання та звільнення директора заводу здійснюється начальником метрополітену.

Директор заводу, самостійно вирішує питання діяльності заводу, за винятком тих, шо віднесені статутом комунального підприємства "Київський метрополітен" і інших органів управління.

Директор заводу:

- несе повну відповідальність за стан та діяльність заводу;

- діє за довіреністю начальника метрополітену від імені метрополітену, представляє його в усіх установах та організаціях;

- розпоряджається виділеними коштами та майном відповідно до чинною законодавства та у порядку, встановленому начальником метрополітену;

- укладає господарські договори від імені метрополітену відповідно до порядку, встановленого начальником метрополітену;

- від імені метрополітену веде претензійну роботу по укладених заводом або для заводу договорах, контролює їх виконання;

- приймає на роботу, переміщує в межах заводу і звільняє працівників відповідно до законодавства про працю, номенклатури посад та порядку, встановленого начальником метрополітену;

- розробляє та затверджує штатний розклад робітників заводу та положення про преміювання в порядку та розмірах, встановлених начальником метрополітену;

- заохочує і накладає стягнення на працівників заводу відповідно до чинної о законодавства та порядку, встановленого начальником метрополітену;

- видає у межах своєї компетенції накази, організовує та перевіряє їх виконання.

Контроль і ревізія виробничо-фінансової діяльності заводу здійснюється у встановленому начальником метрополітену порядку.

Перед тим як розпочати техніко-економічний аналіз підприємства розглянемо основні фактори, що впливають на діяльність досліджуваного підприємства, дані наведено в таблиці 1.1.

Так підприємство звісно має справжню фінансову незалежність, тобто право самостійно вирішувати, що і як виробити, кому реалізувати продукцію, як розподілити виручку від реалізації продукції, як розпорядитися прибутком, які фінансові ресурси формувати та як їх використовувати.

Проте повна самостійність підприємств в сучасних умовах господарювання не можлива, адже є ряд зовнішніх факторів, які певною мірою визначають діяльність господарства. У підприємств формуються взаємовідносини з бюджетом та державними цільовими фондами, створеними для підтримання комерційних засад в організації підприємництва.

Держава встановлює податкові платежі, обов'язкові збори та внески на такому рівні, щоб не підірвати зацікавленості підприємств у розвитку виробництва та підвищенні його ефективності.

Бюджетні асигнування виділяються підприємствам у вигляді цільових субсидій та субвенцій, що виключає можливість паразитування за рахунок державних коштів.

Таблиця 1.1 Основні фактори, що впливають на діяльність СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен"

Група факторів	Опис проблем	Ступінь впливу на діяльність підприємства	Які зміни, що прогнозуються, мають вплинути на підприємство
		незначний вплив	середній вплив	значний вплив
Політичні	Ризики, не стабільність законодавства, тощо.		X		Зміна законодавства, що регулює діяльність підприємства
Фінансово-економічні	Коливання курсу валют НБУ, підвищення рівня податків, цін на сировину та матеріали, вузький ринок збуту внаслідок низького життєвого рівня громадян України			X	Пошук iнвесторiв для пiдтримки фінансово-господарської дiяльностi
Виробничо-технологічні	Застарілі технології виробництва, відсутність ресурсозберігаючих технологій.	X			Освоєння сучасних технологій
Соціальні	Соціальні акції непокори різні форс-мажорні обставини з працюючим персоналом	X			Своєчасна виплата заробітної плати та сплата податків
Екологічні	Забруднення територій підприємства із зовнішнього середовища	X			Стан природного середовища, в якому знаходиться підприємство і розміри можливих незворотних негативних наслідків

Отож ми бачимо, що найбільше на діяльність нашого підприємства впливають саме фінансово-економічні показники, такі як коливання курсу валют НБУ, підвищення рівня податків, цін на сировину та матеріали, вузький ринок збуту внаслідок низького життєвого рівня громадян України, тощо.

Проаналізуємо загальні показники діяльності підприємства. Загальні показники діяльності підприємства наведені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 Загальні показники діяльності підприємства СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен"

Показники	2007 р	2008 р	Темпи росту, %	Абсолютне відхилення
			2008 до 2007р.	2008 до 2007р.
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	35627,1	65649,9	184,3	30022,8
Чистий прибуток (збиток), тис. грн.	-3077,0	-624,8	20,3	2452,2
Власний капітал (середньорічний), тис. грн.	24581,5	131783,0	536,1	107201,5
Необоротні активи, тис. грн.	27124,2	134821,5	497,1	107697,3
Короткострокові кредити та позики,тис. грн.	8565,0	11188,8	130,6	2623,8
Дебіторська заборгованість, тис. грн.	242,8	1110,2	457,2	867,4
Запаси, тис. грн.	6264,2	8607,8	137,4	2343,6
Власні оборотні засоби, тис. грн.	-1965,0	-1449,0	73,7	516,0
Фондоозброєність, тис.грн./чол	22,8	126,5	555,2	103,7
Фондовіддача	1,4	0,5	35,9	-0,9



Власні оборотні засоби визначаються на підставі форми № 1 "Баланс" шляхом віднімання рядка 260 від рядка 620.

Рисунок 1.2. Динаміка збитку підприємства

Проведений аналіз показав, що збиток у 2008 р в порівнянні із 2007р зменшився на 2452,2 тис.грн., що у відносному вираженні складає -79,69 %. Розглянемо наочно динамку зміни збитку за допомогою рисунку 1.1.

Поряд із цим бачимо, що у 2008 р в порівнянні із 2007 р прослідковуємо тенденцію до збільшення чистого доходу від реалізації товарів на 30022,8 тис. грн., що у відносному вираженні складає 184,3 %.

Проведений аналіз показав, що власний капітал, у 2008 р в порівнянні із 2007 р збільшився на 107201,5 тис. грн., що у відносному вираженні складає 536,1 %.

Визначено тенденцію до збільшення показника фондоозброєності у 2008 р на 555,2 %. Поряд із цим бачимо, що фондовіддача у 2008 р в порівнянні до 2007 р зменшилася на -0,9, що у відносному вираженні склало 35,9 %.



2. Планова робота на підприємстві

Планування - це розробка і коректування площ, включаючи передбачення, конкретизацію та описання діяльності господарського об'єкта на ближню або подальшу перспективу. Планування - це засіб досягнення мети на основі збалансованості і послідовності виконання всіх виробничих операцій. Це необхідна умова своєчасної підготовки сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, інструменту, обладнання для виготовлення кінцевої продукції та утворення запасів.

Щоб не відстати від своїх конкурентів, кожна виробнича організація повинна точно планувати перспективу розвитку власного виробництва і потреб ринку мінімум на 2-3 роки. Будь-які прорахунки при цьому ведуть до збитку та повного розорення. Підприємству необхідно передбачати перспективу до дрібниць по кожному етапу, починаючи з проекту, розробки технології, науково-дослідних робіт і закінчуючи запуском, а потім і припиненням виробництва старих виробів і виходом на ринок з новою продукцією. Все повинно бути пов'язане з економікою в середині підприємства, податковою системою і кредитною ситуацією, столом на ринку і цілями конкурентів, ситуацією за межами підприємства. Планування і управління діяльністю виробничого підприємства нерозривно пов'язані. В зарубіжній практиці вони не рідко об'єднуються одним поняттям - “менеджмент”.

Принципи планування:

1. Наукова обґрунтованість плану.

2. Реальність і напруженість плану.

3. Виділення головної ланки і встановлення основних завдань плану.

4. Встановлення конкретних показників і завдань, необхідних для виконання поставленої задачі.

5. Деталізація завдання за видами і об'ємами роботи, конкретними робочими місцями і строком виконання.

6. Детальні розрахунки витрат і отриманих результатів на весь період планування.

7. Пропорційність і збалансованість плану.

8. Єдність плану і його безперервність.

9. Контроль за виконанням плану.

Собівартість продукції являє собою грошовий вираз індивідуальних затрат праці і матеріальних ресурсів на виробництво продукції та її реалізацію. Одне з головних завдань являється визначення резервів зменшення собівартості продукції, оскільки це одне з основних джерел збільшення прибутків. Тому при здійсненні планово - аналітичної роботи необхідно враховувати шляхи зменшення витрат по кожній культурі.

Собівартість включає в себе такі статті витрат:

Матеріальні витрати.

Витрати на оплату праці.

Виплати підприємства, пов'язані з відрахуванням на соціальні заходи.

Витрати, які пов'язані з амортизаційними відрахуваннями на основні фонди та нематеріальні активи.

Інші витрати, які включають в себе: витрати, пов'язані з набором робочої сили передбаченої законодавством

- витрати на перевезення працівників до місця роботи і назад у напрямках, що не обслуговуються пасажирським транспортом;

- додаткові витрати, пов'язані з виконанням робіт вахтовим методом; платежі з обов'язкового страхування майна підприємства та цивільної відповідальності, страхових окремих категорій працівників.

Собівартість на рівні підприємства - обернена форма вартості продукції, яка відображає з одного боку, величину дійсних витрат виробництва, а з другого - їх якісні зміни, під дією широкої гами перерозподільних процесів. Основний принцип формування собівартості - відображення реальних затрат підприємства в рамках простого відтворення в умовах, які фактично склалися з його відносин з постачальниками ресурсів і взаємовідносин з бюджетом і банками при реальному функціонуванні механізму господарювання

- нарахована оплата праці робітникам а також видані суми авансів при організації переробки за колективним підрядом;

- відрахування в резервний фонд;

- відрахування на створення єдиного фонду оплати праці, передбаченим прийнятим у господарстві положенням.

Вихідними даними для розрахунку загальної суми витрат є нормативи, визначені в технологічній карті по кожній статті на одиницю продукції. Зокрема, з технологічної карти для зведеної частини її обчислюють витрати: минулих років; поточного року; основна і додаткова оплата праці з нарахуваннями, палива і мастильних матеріалі; автотранспорту; амортизацію основних засобів; поточний ремонт основних засобів; інші основні витрати (вартість витраченої електроенергії, знос дрібного інвентарю тощо).

Отож планову собівартість продукції розраховують за технологічною картою та нормативами, розрахунково-конструктивним способом формують варіанти на основні операції загального технологічного циклу..

Отож, коли я проходила практику в СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" я дослідила, що планування у товаристві закінчується на складанні технологічних карт по ремонтному циклу.

За ринкової економіки для вирішення виробничих та комерційних завдань, які потребують вкладання коштів, необхідною є розробка внутрішнього фірмового документа - бізнес-плану.

Бізнес-план має:

- давати конкретні уявлення про те, як функціонуватиме підприємство, яке місце воно займатиме на ринку;

- містити всі виробничі характеристики майбутнього підприємства, детально описувати схему його функціонування;

- розкривати принципи та методи керівництва підприємством;

- обов'язково містити програму управління фінансами, без якої неможливо розпочати справу та забезпечити ефективність її виконання;

- показати перспективи розвитку підприємства інвесторам та кредиторам.

Узагальнення ще не дуже великого досвіду складання бізнес-планів вітчизняними підприємствами дає змогу виділити такі галузі їх застосування:

- вибір економічно вигідних напрямків та способів досягнення позитивних фінансових результатів підприємствами за нових умов господарювання, неплатоспроможності суб'єктів;

- підготовка підприємствами інвестиційних проектів для залучення інвестицій та банківських кредитів;

- складання проектів емісії акцій, облігацій та інших цінних паперів підприємств;

- залучення іноземних інвесторів для розвитку підприємств;

- обґрунтування пропозицій щодо приватизації підприємств державної та комунальної власності.

За умов економічної кризи перехідного періоду бізнес-план підприємства має передусім вирішувати завдання поліпшення його фінансового стану.

Фінансовий план - це найважливіший елемент плану на підприємстві СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен", який складається як для обґрунтування конкретних інвестиційних проектів, так і для управління поточною та стратегічною фінансовою діяльністю.

Цей розділ бізнес-плану включає такі складові:

- прогноз обсягів реалізації;

- баланс грошових надходжень та витрат;

- таблицю доходів та витрат;

- прогнозований баланс активів та пасивів підприємства;

- розрахунок точки беззбитковості.

Нині, коли СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен"надано самостійність у плануванні, воно може не складати фінансового плану або складати його в будь-якій довільній формі.

Затвердженою формою фінансового плану СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" є баланс доходів та витрат (2.1.)

Таблиця 2.1 Форма прогнозу обсягу продажу на СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен"

Показник	І рік (місяці)	Прік (квартали)	Шрік (прогноз)
	1	2	...	12	1	2	3	4
1. Обсяг продажу в натуральному виразі
2. Ціна за одиницю продукції
3. Обсяг продажу в грошовому виразі
Разом за рік

Складання фінансового плану на СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" починають з прогнозу обсягу продажу. Прогноз обсягу продажу складається за кожним видом продукції, як правило, на 3 роки: для 1-го року щомісячно, для 11-го щоквартально, для ПІ-го - на рік в цілому.

Це пов'язано з тим., що в перший рік виробництва повинен бути відомий покупець продукції. Розрахунки на другий і третій роки мають характер прогнозів, складених на підставі маркетингових досліджень. Прогноз обсягу продажу за конкретним видом продукції може бути оформлений наступною таблицею Важливим документом фінансового плану вважається баланс грошових витрат і надходжень, який має й іншу назву баланс грошових потоків. Мета його складання полягає в тому, щоб досягти необхідного рівня ліквідності активів майбутнього підприємства.

Ліквідність проекту може впливати на його прибутковість. Недостатність грошових коштів в конкретний момент часу спричиняє неплатежі і навіть загрозу банкрутства. Баланс грошових потоків СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" складається у вигляді таблиці, в якій відображаються дані про наявність грошових коштів на початок періоду/їх надходження і витрачання в самому періоді, і завершується таблиця даними про наявність грошових коштів на кінець періоду (табл. 2.2.)

Таблиця 2.2 Баланс грошових потоків СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен"

Показник	І рік (місяці)	II рік (квартали)	Ш рік (прогноз)
	1	2		12	1	2	3	4
1. Залишок грошових коштів на початок місяця
2. Надходження грошових коштів:
- виручка від реалізації
- позареалізаційні доходи і надходження
- вкладення в капітал і фінансова допомога
- надходження кредитів
3. Грошові платежі:
- оплата товарів і послуг
- виплата заробітної плати
- сплата податків і податкових платежів
- позареалізаційні витрати і вкладення
- орендна плата,.
- страхові платежі
- витрати на рекламу
- погашення кредитів і сплата відсотків по них
- стягнення грошових коштів вищестоящою організацією на користь власників
4. Залишок грошових коштів на кінець місяця

Невеликий документ є досить простою структурою і носить назву таблиці доходів і витрат. Цей документ показує, як буде формуватися прибуток підприємства СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен".

До складу фінансового плану СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" входить також баланс активів та пасивів підприємства. Він складається з метою оцінки тих видів активів, в які спрямовуються грошові кошти та тих видів пасивів, за рахунок яких планується фінансувати придбання чи створення цих активів.

Таблиця 2.3 Таблиця доходів і витрат СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен"

Показник	I рік (місяць)	П рік (квартали)	Ш рік (прогноз)
	1	2		12	1	2	3	4
1. Виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (за вирахуванням ПДВ і акцизів)
2. Витрати на виробництво і реалізацію продукції, робіт, товарів, послуг
3. Доходи від операційної діяльності
4. Доходи від іншої діяльності
5. Доходи від інвестиційної діяльності
6. Доходи від фінансової діяльності
7. Доходи від надзвичайної діяльності
8. Загальний доход (л. 3 + 4 + 5 + + 6+7)

Серед активів балансу СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" виділяють поточні активи (рахунок в банку, каса, інші надходження, дебіторська заборгованість) - як найбільш мобільну частину коштів, запаси та фіксовані активи. В пасиві СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" відображено власні та позикові кошти, причому важливе значення має їх структура та зміна протягом запланованого трирічного періоду.

При складанні фінансового плану СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" також проводиться аналіз беззбитковості підприємства (метод "Витрати - Обсяг -Прибуток"). Методологічні основи цього методу розроблені вже досить давно, але практичному його використанню сприяла система обліку витрат "direct-costing", в основі якої лежить розподіл витрат на постійні та змінні, які по-різному реагують на зміну обсягу виробництва.

Визначення точки беззбитковості здійснюється розрахунковим і графічним способами. При розрахунковому методі використовують наступну формулу:

де V min- критичний обсяг виробництва в натуральному виразі;

Р - ціна одиниці продукції;

Sc - сума постійних витрат;

Su - сума змінних витрат на одиницю продукції.

Прогнозна величина прибутку РR відповідно складатиме:

PR = g * P - g *S - S = V - S - S

Визначення точки беззбитковості графічним методом представлено на рис. 3

По горизонталі показується обсяг виробництва в натуральному виразі,а по вертикалі - витрати на виробництво (з розподілом їх на постійні та змінні) і виручка від реалізації.

Перетин прямої лінії, що відображає залежність між випуском продукції і собівартістю, і прямої лінії виручки від реалізації показує точку беззбитковості. Нижче цієї точки заштрихований збиток підприємства, тому що до досягнення визначеного обсягу виробництва виручка від реалізації не покриває витрати, але перевищення виручки над точкою беззбитковості дає прибуток.



Рис.2.1. Графічний метод визначення точки беззбитковості СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен"

Розглянутий метод застосовується у СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" для вибору варіантів встановлення ціни на послуги, що реалізується, тому розрахунок точки беззбитковості доповнюється прогнозами про зміну прибутку в залежності від зміни умов і обсягів реалізації послуг у СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен".

3. Доходи та фінансові результати діяльності підприємства

Найважливішою сторінкою діяльності СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" є забезпечення грошових надходжень, які потрібні для відшкодування витрат виробництва й обороту, своєчасного виконання фінансових зобов'язань перед державою, банками та іншими суб'єктами господарювання, формування доходів і прибутку.

Грошові надходження - це кошти, які надходять на поточні й інші рахунки СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" у банку ВАТ "Райффайзен банк Аваль" та в касу підприємств.

У грошових надходженнях підприємств найбільша питома вага належить доходам від операційної діяльності та іншим операційним доходам. Усі доходи підприємства поділяються на дві групи:

- доходи від звичайної діяльності;

- доходи від надзвичайних подій.

Відповідно і грошові надходження від звичайної діяльності підприємств включають доходи від :

- основної діяльності;

- іншої операційної діяльності;

- фінансових операцій;

- іншої звичайної діяльності.

Доходи від надзвичайних подій включають:

- відшкодування збитків від надзвичайних подій;

- інші надзвичайні доходи.

Класифікація доходів від звичайної діяльності:

Доходи від операційної діяльності: реалізація товарів, реалізація готової продукції, реалізація послуг, робіт.

Інший операційний дохід: дохід від реалізації іноземної валюти, дохід від реалізації інших оборотних активів, дохід від операційної оренди, дохід від операційної курсової різниці, одержані пені, штрафи, дохід від списання кредиторської заборгованості, одержані гранти, субсидії.

Доходи від фінансових операцій: дохід від участі в капіталі, інші фінансові доходи.

Дохід від іншої звичайної діяльності: від реалізації фінансових інвестицій, від реалізації майнових комплексів, необоротних активів, нематеріальних активів, дохід від не операційної курсової різниці, дохід від безкоштовно отриманих активів.



Таблиця 3.2 Аналіз структури доходів підприємства

N з/п	Показник	Код рядка форми N 2	тис грн	Зміни
			2007	2008	сума, тис. грн.
1	Фінансові результати від операційної діяльності	100 або 105	-3077	-474	2603
2	Дохід (втрати) від участі в капіталі	100 - 150	-3077	-474	2603
3	Інші фінансові доходи (витрати)	120 - 140	0	0	0
4	Інші доходи (витрати)	130 - 160	0	150,8	150,8
5	Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування	170	-3077	-624,8	2452,2

Отож аналіз показує, що збиток від операційної діяльності у 2007 р. складав -3077 тис грн., а вже у 2008 році був на рівні - 474 тис грн..

Дохід (втрати) від участі в капіталі збільшився із 2603 тис. грн. і у 2008 році склав -474 тис. грн.. При цьому прослідковується нульовий рівень інших доходів із за аналізований період. Такі ці зміни і вплинули на збільшення фінансових результатів від звичайної діяльності до оподаткування фондовіддачі на 2452,2 тис грн. Проте все ж у 2008 р. фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування були визначені збитком на рівні 624,8 тис. грн.. На величину грошових надходжень підприємств впливають зовнішні внутрішні фактори. До зовнішніх факторів належать: кон`юнктура товарного та фондового ринків, форми розрахунків, умови та порядок банківського кредитування, система оподаткування підприємств, умови надання товарного кредиту, можливість залучення безоплатного цільового фінансування. Проаналізуємо формування доходів підприємства.

Таблиця 3.3 Формування доходів СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен"

N з/п	Показник	тис. грн	Відхилення (+,-)
		2007	2008	тис. грн
1	Чистий дохід (виручка) від реалізації	35627,1	65650	30022,8
2	Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	36948,6	63438	26489,7
3	Валовий прибуток	-1321,5	2211,6	3533,1
4	Операційні витрати та доходи	1809,6	2801,4	991,8
5	Фінансовий результат від операційної діяльності	-3077	-474	2603
6	Інші звичайні доходи та витрати	0	150,8	150,8
7	Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування	-3077	-624,8	2452,2
8	Надзвичайні доходи та витрати	0	0	0
9	Податки на прибуток	0	0	0
10	Чистий прибуток, збито (+/-)	-3077	-624,8	2452,2

Проведений аналіз показав, що собівартість реалізованої продукції у 2008 р в порівнянні із 2007 р збільшилася на 26489,7 тис. грн., що у відносному вираженні складає 171,7 %.

Поряд із цим бачимо, що чистий дохід від реалізації товарів у 2008 р в порівнянні із 2007 р збільшився на 30022,8 тис. грн., що у відносному вираженні складає 184,27 %.

Проведений аналіз показав, що валовий прибуток у 2008 р в порівнянні із 2007 р збільшився на 3533,1 тис. грн., операційні витрати та доходи збільшилися на 991,8 тис. грн., інші звичайні доходи та витрати збільшилися на 150,8 тис. грн., фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування збільшилися на 2452,2 тис. грн., надзвичайні доходи та витрати були рівні нулю., а в цілому всі ці призвели до зростання чистого прибутку (збитку) на 2452,2 тис. грн.

4. Порядок оподаткування підприємств

На підприємстві ведуться форми реєстрів журнально-ордерної форми обліку. Для оформлення господарських операцій застосовують форми первинних документів, які затверджені Міністерством статистики та Національним банком України тощо відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Облікові реєстри мають переважно місячну періодичність, єдину уніфіковану систему побудови номерів форм.

Журнально-ордерна форма обліку передбачає використання таких найважливіших принципів:

- здійснення записів в журналах-ордерах у порядку реєстрації операцій тільки по кредиту рахунка в кореспонденції з дебетом інших рахунків;

- об'єднання, як правило, в єдиній системі записів синтетичного і аналітичного обліку;

- відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій в розрізі показників, необхідних для здійснення управління, контролю, аналізу і складання бухгалтерської звітності;

- застосування журналів-ордерів по декількох рахунках, які мають між собою економічний і обліковий зв'язок;

- побудова облікових реєстрів із заздалегідь вказаною кореспонденцією рахунків та показниками, які необхідні для складання бухгалтерської звітності;

- застосування місячних, а в деяких випадках квартальних і річних журналів-ордерів з використанням необхідної кількості вкладних листків.

Основними реєстрами бухгалтерського обліку є журнали-ордери, які побудовані за кредитовою ознакою, та відомості, де відображають дебетові обороти. Записи в цих реєстрах здійснюють на підставі первинних документів із зазначенням кореспондуючих рахунків. Синтетичний та аналітичний облік здійснюється в журналах-ордерах та відомостях, як правило, в єдиній системі записів.

По синтетичних рахунках, які мають велику номенклатуру об'єктів обліку, та значну кількість щомісячних записів господарських операцій, аналітичний облік ведуть в допоміжних відомостях і виробничих звітах, підсумки яких потім переносять в журнали-ордери. У кінці місяця підсумкові дані кредитових оборотів із журналів-ордерів переносять в Головну книгу. Дебетові обороти відповідного синтетичного рахунка підраховують після закінчення реєстрації записів в Головній книзі.

У журналах-ордерах передбачена типова кореспонденція по кредиту рахунків бухгалтерського обліку. Дані реєстрів приведено у відповідність з показниками періодичної і річної звітності.

Облікові реєстри після закінчення записів підписують виконавець і головний бухгалтер. У реєстрах, показники яких переносять у Головну книгу або в інші реєстри, роблять відповідну позначку про це.

Помилки, виявлені в реєстрах до підведення підсумків, виправляють коректурним способом, а після підведення підсумків, але до внесення їх в Головну книгу, виправляють на підставі бухгалтерської довідки з відображенням у вільних рядках або графах. Після запису підсумків журналів-ордерів в Головну книгу ніякі виправлення в них за поточний місяць не допускаються, а необхідні записи оформляють бухгалтерською довідкою і заносять у Головну книгу в наступному місяці. Зазначені довідки зберігають при відповідному обліковому реєстрі, в якому зроблено виправлення.

Приймання, зберігання та видача грошових коштів, оформлення прибуткових і видаткових касових ордерів та інших документів, ведення касової книги, контроль за дотриманням касової дисципліни здійснюють відповідно до "Порядку ведення касових операцій у народному господарстві України".

Для обліку касових операцій ведеться журнал-ордер N 1 с.-г., який використовують для записів протягом року. Записи до журналу-ордеру здійснюють на підставі звітів касира, в яких проти кожної суми проставляють номер кореспондуючого рахунка. Наприкінці кожного місяця в журналі-ордері N 1 с.-г. визначають підсумки кредитових оборотів рахунка 50 у кореспонденції з іншими рахунками, які записують у Головну книгу. Журнал-ордер N 1 с.-г. має вигляд зошита. На титульному листку і в кінці цього реєстру передбачені таблиці для розшифровки показників, потрібних для складання касового плану.

Облік операцій на рахунку ведуть у журналі-ордері N 2 с.-г., який брошурують у вигляді зошита з використанням вкладних листків для записів протягам року. Записи в журналі-ордері здійснюються по мірі надходження виписок банку після їх перевірки з документами. У виписках і первинних документах проти кожної суми зазначають номер кореспондуючого рахунку. Суми з кожної опрацьованої виписки записують у журнал-ордер підсумками з деталізацією сум по кореспондуючих рахунках. У кінці звітного періоду в журналі-ордері N 2 с.-г. підраховують підсумки оборотів у кореспонденції з іншими рахунками.

Накопичення даних про кількість і вартість переданих (прийнятих) молодняка тварин і кормів підприємства здійснюють в реєстрі в хронологічному порядку на підставі товарно-транспортних накладних. Реєстри ведуть) із зазначенням виду тварин або найменування кормів.

Для СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" оподаткування передбачає поділ - податків і зборів на три групи: непрямі податки, прямі податки та інші податки, збори і платежі.

Непрямі податки - податки, які визначаються розміром споживання і не перебувають у тісному зв'язку з доходами або майном платника і встановлюються у вигляді надбавки до ціни товарів чи послуг.

Джерелом сплати непрямих податків є ціни або тарифи, які, оплачені кінцевим споживачем товарів або послуг.

На СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" справляються такі непрямі податки:

Податок на додану вартість включається до ціни товарів і сплачується на всіх етапах руху товарів, тобто він є ціноутворюючим елементом.

Платниками податку є підприємства, в яких обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг), протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти місяців перевищує 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (обсяг оподатковуваних операцій може змінюватися на підставі виданих нормативних актів).

Для обчислення податку на додану вартість Законом визначено дві ставки податків - 20 процентів та нульова ставка. Застосування нульової ставки означає повне відшкодування податку сплаченого постачальниками за товари (роботи, послуги), матеріальні ресурси, використані для здійснення вищезазначених поставок.

Податкове зобов'язання - це загальна сума податку на додану вартість, нарахована СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" податку в податковому періоді.

ПЗ = Бо *Со

де ПЗ - податкове зобов"язання

Бо - база оподаткування

Со - ставка оподаткування

Бо = С +П+АЗ+Под.в цін.вир.

де С - собівартість

П - прибуток

АЗ - акцизний збір

Под.вцін.вир. - податки, що включається в ціну виробу.

Суму податку, яку належить сплатити СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" до бюджету, визначають як різницю між загальною сумою податкових зобов'язань протягом податкового періоду і сумою податкового кредиту в податковому періоді.

Мито є непрямим податком, що стягується за товари та інші предмети, які перетинають митний кордон України (ввезення, вивезення, транзит через територію країни товарів, предметів будь-яким способом, включаючи використання трубопровідного транспорту, мереж електропередач) і включається до ціни товару.

Прямі податки - це податки, які залежать від доходу або майна, і платниками яких безпосередньо є власники таких доходів або майна.

Джерелом сплати прямих податків у СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" є: прибуток (валовий прибуток, прибуток, отриманий від звичайної і надзвичайної діяльності).

Об'єктом оподаткування прямими податками є прибуток СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен".

До прямих податків, які сплачє СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" відносять податок на прибуток (дохід).

Відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне забезпечення", СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

За об'єкт збору приймаються фактичні витрати на оплату праці працівників СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен", які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати; інші види виплат і заохочень. виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, у тому числі в натуральній формі, що підлягають обкладанню податком на доходи фізичних осіб.

Збір сплачується до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.

На обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюють ставки збору для СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" на рівні 32,3 відсотка від об'єкта оподаткування.

Сума збору враховується у валових витратах СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" і відноситься до собівартості продукції і на доходи СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен".

Збір на загальне обов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням (загальнодержавний) - Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

Частка внесків у СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" до соціальних фондів та ресурсних платежів становить більше 90 % в структурі податків і платежів, що увійшли до складу ФСП. Напрямами зарахування ФСП з 2007 по 2008 рр. були соціальні фонди та місцеві бюджети, яким органи держказначейства перерозподіляли сплачені його суми.

5. Оборотні фонди підприємства

Для забезпечення безперебійного процесу виробництва на підприємстві, крім основних виробничих фондів, потрібні предмети праці, які виступають у вигляді оборотних фондів.

Оборотні фонди - це частина виробничих фондів, які повністю споживаються в кожному виробничому циклі, при цьому переносять усю свою вартість на створювану продукцію і змінюють свою натуральну форму. Речовим змістом оборотних фондів є предмети праці, які в процесі виробництва перетворюються в готову продукцію, становлячи її матеріальну основу, або сприяють її створенню.

Оборотні фонди перебувають у постійному русі (обороті), починаючи від надходження предметів праці на склад підприємства до отримання готової продукції та переходу її у сферу обігу (реалізації). У СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен"оборотні фонди поділяють на:

а)виробничі запаси;

б)незавершене виробництво і напівфабрикати власного виготовлення;

в)витрати майбутніх періодів.

Виробничі запаси становлять найбільшу частину оборотних фондів. У загальному обсязі оборотних фондів СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" вони становлять до 70%. До складу виробничих запасів входять:

- сировина;

- основні та допоміжні матеріали;

- куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби;

- паливо;

- тара І тарні матеріали;

- запасні частини для ремонту;

інші матеріали.

У складі запасів СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" окремою групою виділяють малоцінні та швидкозношувані предмети, термін використання яких не перевищує одного року. В основному це засоби праці.

Незавершене виробництво - це ті предмети праці, які перебувають у процесі виробництва на різних стадіях оброблення безпосередньо на робочих місцях у цехах, на дільницях, або ж у процесі транспортування від одного робочого місця до іншого.

До напівфабрикатів власного виготовлення належать ті предмети праці, які повністю були оброблені в одному виробничому підрозділі (цеху), але подальше оброблення повинні пройти в інших підрозділах (цехах), наприклад поковки, штампування, відливки заготівельного виробництва на машинобудівних підприємствах.

Витрати майбутніх періодів не є речовим елементом оборотних фондів. Вони являють собою грошові витрати, що були здійснені в даному періоді, але на собівартість продукції будуть віднесені частинами в наступних періодах. Це витрати на проектування та освоєння нових видів продукції, раціоналізацію та винахідництво, проектування різних удосконалень виробництва, придбання науково-технічної, економічної, комерційної інформації, передплату періодичних видань тощо.

Співвідношення окремих елементів оборотних фондів до загального їх обсягу характеризує їх виробничо-технологічну (стадійну) структуру, яка формується під впливом цілого ряду факторів (характеру виробництва, особливостей продукції та технології її виготовлення, умов забезпечення підприємства сировиною та матеріалами тощо). Ця структура з часом змінюється. Так, за останні роки в структурі оборотних фондів спостерігається тенденція до зменшення питомої ваги виробничих запасів і відповідно до збільшення частки незавершеного виробництва та витрат майбутніх періодів. На підприємствах різних галузей структура оборотних фондів має значні відмінності, обумовлені особливостями застосування технологій, умовами забезпечення і видами застосування матеріальних ресурсів, рівнем та видами спеціалізації тощо.

Аналізуємо оборотні засоби підприємства (таблиця 5.1.)

Таблиця 5.1 Вертикальний та горизонтальний аналіз оборотних активів СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен"

Стаття	тис грн	%	Зміни
	2007	2008	2007	2008	тис. грн.	%
Оборотні активи - усього	6600,00	9739,80	100,00	100,00	3139,80
1. Запаси	6264,20	8607,80	94,91	88,38	2343,60	-6,53
1.1. Виробничі запаси	6166,10	7617,90	93,43	78,21	1451,80	-15,21
1.3. Незавершене виробництво	97,80	989,90	1,48	10,16	892,10	8,68
1.4. Готова продукція	0,30		0,00		-0,30	0,00
1.5. Товари
4. Дебіторська заборгованість за розрахунками:	232,50	1099,80	3,52	11,29	867,30	7,77
4.1. З бюджетом	0,30	1,60	0,00	0,02	1,30	0,01
4.2. За виданими авансами	232,20	1098,20	3,52	11,28	866,00	7,76
5. Інша поточна дебіторська заборгованість	10,30	10,40	0,16	0,11	0,10	-0,05
6. Поточні фінансові інвестиції
7. Грошові кошти та їх еквіваленти	92,00	21,80	1,39	0,22	-70,20	-1,17
7.1. У національній валюті	92,00	21,80	1,39	0,22	-70,20	-1,17
7.2. В іноземній валюті
8. Інші оборотні активи	1,00		0,02		-1,00	-0,02

Отож аналіз показує, що саме найбільша частка у оборотних активах припадає на запаси, що складає 8607,8 тис. грн.., або 88,4 % у 2008 році.

За ними йде дебіторська заборгованість за виданими авансами, а найменшу питому вагу у господарстві займають саме дебіторська заборгованість за розрахунками:з бюджетом.

Слід відмітити, що дана тенденція по визначеному ранжируваному ряді складових оборотних фондів за вартістю зберігається протягом всього аналізованого періоду 2007 -2008 рр.

Вплив фондів на кінцеві результати виробництва значною мірою залежить від характеру руху цих фондів. Розглянемо наступну таблицю

Таблиця 5.2 Показники ефективності використання оборотних фондів СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен"

Показники	Одиниці виміру	Роки	абсолютне відхилення
		2007	2008
2	3	5	6	8
Валова продукція (за собівартістю)	тис. грн.	74825,20	88512,50	13687,30
Прибуток від реалізації продукції	тис. грн.	46193,60	62484,30	16290,70
Матеріальні витрати	тис. грн.	43381,60	52637,40	9255,80
Середньорічна вартість оборотних фондів	тис. грн.	6600,00	9739,80	3139,80
Матеріаловіддача		1,72	1,68	-0,04
Матеріалоємність		0,58	0,59	0,01
Фондовіддача		11,34	9,09	-2,25
Фондоємність		0,09	0,11	0,02

Із таблиці бачимо, що середньорічна вартість оборотних виробничі засобів збільшилася із 6600 тис. грн. у 2007 році до 9739,8 тис грн. у 2008 році. При цьому також прослідковується збільшилася валової продукції за собівартістю із 74825,2 тис грн. до 88512,5 тис грн. за аналізований період Такі зміни і вплинули на зменшення фондовіддачі на -2,25 ( за рахунок переважаючих темпів зменшення вартості валової продукції над оборотними коштами) та збільшення фондомісткості на 0,02.

6. Основні засоби підприємства

Ресурсний потенціал підприємства можна охарактеризувати чотирма основними критеріями:

- реальними можливостями підприємства в той чи іншій сфері діяльності (включаючи і нереалізовані можливості);

- обсягом ресурсів як залучених, так і тільки підготовлених до використання у виробництві;

- здатністю кадрів (менеджерів) використовувати ресурси, вміння розпоряджатися ресурсами підприємства;

- формою підприємництва та відповідною організаційною структурою підприємництва.

Матеріальні ресурси - це ресурси в натурально-речовинній формі, які використовуються у виробничій (господарчій) діяльності підприємства. До їх складу входять основні фонди та частка обіжних фондів:

Основні фонди - це матеріально-речовинні цінності підприємства, які використовуються або призначені як засоби праці.

За класичною економічною теорією засобами праці є "річ або комплекс речей", які людина поміщає між собою та предметом праці для впливу на предмет праці та створювання умов для виробничої діяльності.

До основних фондів відносять будівлі, технічні споруди, обладнання, транспортні засоби та ін.

Не всі матеріальні цінності відносяться до основних фондів, а тільки ті, термін служби яких більше 1 року й вартість в Україні більше 500 грн. за одиницю.

Інші відрізняючи ознаки: основні фонди фізично зношуються, морально старіють, втрачаючи свою споживацьку вартість у зв'язку з появою нових, більш досконалих, або меншої вартості видів обладнання, машин та ін.

Особливий характер поповнення зносу, а саме - через механізм регулярної амортизації та віднесення суми амортизаційних відрахувань на поточні витрати підприємства та включення їх в собівартість продукції (робіт, послуг).

Необхідно звернути увагу на те, що економічні можливості підприємства не можуть визначатися тільки наявністю ресурсів. В підприємстві обов'язково мають бути кадри робітників, які здатні привести до ці ресурси, забезпечити їх ефективне використання. У даному господарстві виробництво продукції відбувається на двох виробничих ділянках. Чисельність працівників, закріплених за кожним виробничим підрозділом теж різна.

Значна чисельність працівників закріплених за обома тракторно-рільничими бригадами свідчить про те, що значна кількість виробничих операцій виконується вручну. Значна чисельність працівників молочної ферми свідчить про те, що значна кількість робіт на фермі виконується в ручну, зокрема і доїння.

Вартість засобів виробництва, закріплених за виробничими підрозділами не досить значна, оскільки значна частина техніки спрацьована; оновлення НТП і автопарку відбувається не в значній мірі.

Велика частина виробничих приміщень не використовується. Виробниче обладнання застаріле. Отже, в господарстві спостерігається більш-менш раціональна організація праці завдяки власним зусиллям і це впливає і на результати виробництва.

Аналізуємо необоротні засоби підприємства (таблиця 6.1.)



Таблиця 6.1 Вертикальний та горизонтальний аналіз необоротних активів СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен"

Стаття	тис грн	%	Зміни
	2007	2008	2007	2008	тис. грн.	%
Необоротні активи, усього	27124,20	134821,50	100,00	100,00	107697,30
1. Нематеріальні активи	22,90	46,10	0,08	0,03	23,20	-0,05
1.1. Залишкова вартість	22,90	46,10	0,08	0,03	23,20	-0,05
1.2. Первісна вартість	54,50	118,30	0,20	0,09	63,80	-0,11
2. Незавершене будівництво	1036,40	1206,20	3,82	0,89	169,80	-2,93
3. Основні засоби	26064,90	133569,20	96,09	99,07	107504,30	2,98
3.1. Залишкова вартість	26064,90	133569,20	96,09	99,07	107504,30	2,98
3.2. Первісна вартість	45589,60	219395,00	168,08	162,73	173805,40	-5,35

Аналіз показує, що саме найбільша частка у необоротних активах припадає саме на залишкову вартість основних засобів, яка складає 133569,2 тис. грн.., або 99,07 % у 2008 році.

Необхідно негайно оновити машинно-тракторний парк, автопарк, поліпшити обладнання ферм. Це все можна здійснити лише за рахунок довгострокового кредиту. Відомо, що засоби виробництва і робоча сила в сукупності становлять продуктивні сили. Не викликає сумніву, що чим краще господарство буде забезпечене засобами виробництв, тим більш ефективно буде його діяльність.