Внутрішня стійкість підприємства відображає такий стан його трудового потенціалу, матеріально-речової й вартісної (грошової) структур виробництва і таку його динаміку, при якій забезпечуються стабільно високі натурально-речові й фінансові результати функціонування підприємства. В основі досягнення внутрішньої стійкості підприємства лежить своєчасне й гнучке управління внутрішніми і зовнішніми факторами його діяльності.

Зовнішню, щодо суб'єкта господарювання, стійкість слід визначати на основі стабільності економічного середовища, в рамках якого здійснюються його операції. Вона досягається відповідним макроекономічним регулюванням ринкової економіки.

Можливе й виділення так званої спадкової стійкості, яка визначається наявністю певного запасу міцності, досягнутого підприємством за період його попередньої діяльності, і яка захищає від впливу несприятливих дестабілізуючих факторів.

Загальна стійкість підприємства може бути забезпечена лише за умови стабільної реалізації (звичайно, своєчасної оплати за поставлену продукцію, надані послуги, виконані роботи) й одержання виручки, достатньої за обсягом, щоб виконати свої зобов'язання перед бюджетом, розрахуватися з постачальниками, кредиторами, працівниками тощо. Водночас для розвитку підприємства необхідно, щоб після здійснення всіх розрахунків і всіх зобов'язань у нього залишався такий розмір прибутку, який би дав змогу розвивати виробництво й виводити його на конкурентноздатний рівень, здійснювати соціально-культурні програми для своїх працівників, забезпечувати посилення стимулів для їхньої високоефективної праці. Тобто загальна стійкість підприємства передбачає насамперед такий рух його грошових потоків, який забезпечує постійне перевищення доходів над витратами.

Найвища ознака фінансової стійкості підприємства - його здатність функціонувати й розвиватися в умовах внутрішнього і зовнішнього середовища, які істотно змінюються. Для цього підприємство повинно володіти гнучкою структурою фінансових ресурсів і при необхідності мати можливість залучати позичкові засоби, тобто бути кредитоспроможним. Кредитоспроможним є підприємство, що має передумови для одержання кредитних ресурсів і здатне своєчасне повернути одержану позику з виплатою належних процентів за рахунок прибутку та інших фінансових ресурсів.

Головним критерієм для визначення фінансового стану є платоспроможність підприємства. Це здатність підприємства впевнено сплачувати всі свої боргові зобов'язання згідно з встановленими строками або відповідно до договірних умов. Її можна визначати за минулий період, на якусь певну дату або як майбутню можливість розрахуватися у необхідні терміни за існуючими короткостроковими зобов'язаннями.

Найпростіше можна визначити платоспроможність на якусь дату на підставі даних балансу підприємства. Для цього спочатку треба з'ясувати наявність залишку грошових коштів на поточному рахунку та інших рахунках грошових коштів. Якщо ці суми незначні, слід також перевірити стан розрахунків з різними кредиторами. Відсутність сум заборгованості, щодо яких прострочено терміни сплати, є доброю ознакою сталого фінансового стану. Вивчення заборгованості слід починати з визначення сум заборгованості по банківським кредитам, розрахунках з кредиторами за товари, роботи, послуги, розрахунках з бюджетом та з працівниками з оплати праці. Оцінка змін фінансового стану підприємства за попередні два роки необхідна для формування загального уявлення та загальних тенденцій його розвитку. За результатами аналізу показників роблять висновок про направленість змін та їх вплив на стан платоспроможності підприємства.

Аналіз фінансового стану підприємства за певний період, в принципі, потребує з'ясування платоспроможності на підставі сукупності проміжних показників по окремих датах або відносно коротких відрізках часу. Неоціненну послугу тут можуть дати щоденні банківські виписки з поточного рахунку (особливо одна сума - залишок коштів на кінець операційного дня). Проаналізуємо показники фінансової стійкості, методика розрахунку показників фінансової стійкості підприємства наведена у таблиці

Таблиця 8.1 Методика розрахунку показників фінансової стійкості

Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та позиченими коштами можна назвати такі типи фінансової стійкості підприємства:

1) абсолютна фінансова стійкість;

2) нормально стійкий фінансовий стан;

3) нестійкий фінансовий стан;

4) кризовий фінансовий стан.

Проаналізуємо показники фінансової стійкості, розрахунки наведені у таблиці 8.2.

Таблиця 8.2 Показники фінансової стійкості СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен"

Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) характеризує загальну долю коштів власників підприємства в загальній сумі засобів, що авансується в його діяльність. Чим вище значення цього показника, тим більш фінансово стійке, стабільне та незалежне підприємство від зовнішніх кредиторів.

У 2008 р в порівнянні до 2007 р коефіцієнт концентрації власного капіталу збільшився н а 124,86 %. Це в свою чергу свідчить про збільшення фінансової стійкості, стабільності та незалежності СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен".

Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим до попереднього показника. Даний показник у 2008 р в порівнянні до 2007 зменшився на -0,26, що у відносному вираженні склало темп зростання на рівні 80,86 %. Таким чином ми бачимо, що коефіцієнт фінансової залежності у 2008 р наближається до 1 (чи 100%),це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

Тобто такі зміни цього показника в динаміці свідчать про зменшення частки позикових коштів при фінансуванні СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен".

Коефіцієнт маневреності капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні кошти, а яка частина капіталізована.

Так даний показник у 2008 р в порівнянні до 2007 р збільшився на 0,08 і досяг значення на рівні -0,02.

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу у СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" у 2008 р в порівнянні до 2007 р зменшився на -0,18. Отже це вказує на те, що частка позикових коштів у загальній сумі коштів СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен",вкладених у майно підприємства, поступово зменшується.

Аналіз коефіцієнту співвідношення позикових та власних коштів СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" показав, що даний показник у 2008 р в порівнянні до 2007 р зменшився на -0,26 і досяг значення на рівні 0,08.. Отже таке зменшення коефіцієнту співвідношення позикових та власних коштів у СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" вказує на те поступове зростання фінансової стійкості підприємства.

Коефіцієнт фінансової стабільності у 2008 р в порівнянні до 2007 р збільшився на 8,22 і досяг за рахунок цього значення на рівні 10,91.

Отож ми бачимо,що коефіцієнт фінансової стабільності у СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" за аналізований період перевищує граничне значення, тобто більше 1, що в свою чергу вказує на фінансову стабільність СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен".

Коефіцієнт маневреності робочого капіталу у 2008 р в порівнянні до 2007 р збільшився на 0,07 і досяг за рахунок цього значення на рівні -0,01. Збільшення значення цього показника в динаміці свідчить про зростання залежності СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" від зовнішніх інвесторів. В умовах обмеженості ресурсів підприємцю постійно доводиться обирати оптимальні співвідношення між набором економічних ресурсів та обсягами виробництва. Передумовою такого вибору повинно бути проведення аналізу ділової активності. Аналіз ділової активності підприємства здійснюється шляхом розрахунку певних основних показників (коефіцієнтів), які наведені в таблиці 8.3.

Таблиця 8.3.

Показники ділової активності (оборотності)

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини кредиторської заборгованості і показує швидкість обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємству.

Строк погашення дебіторської та кредиторської заборгованостей розраховується як відношення тривалості звітного періоду до коефіцієнта оборотності дебіторської або кредиторської заборгованості і показує середній період погашення дебіторської або кредиторської заборгованостей підприємства.

Тривалість операційного циклу визначається як сума періоду обороту дебіторської заборгованості (дні) і періоду обороту виробничих запасів (дні).

Тривалість фінансового циклу визначається як тривалість операційного циклу мінус період обороту кредиторської заборгованості.

Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості основних засобів. Він показує ефективність використання основних засобів підприємства.

Період обороту чистого робочого капіталу розраховується як відношення кількості днів у році до коефіцієнту оборотності чистого робочого капіталу.

Коефіцієнт оборотності чистого робочого капіталу дорівнює відношенню чистого доходу від реалізації до розміру чистого робочого капіталу середнього за період. Аналіз ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства.

Проведемо даний аналіз за допомогою таблиці 8.4.

Таблиця 8.4 Аналіз ділової активності у СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен"

Ефективність управління підприємством визначається темпами прискорення обертання ресурсів, що повинно знаходити своє відображення у зростанні відповідних показників. Нормативного значення показників не має, але чим швидше обертаються ресурси підприємства, тим краще. Підвищення обертання ресурсів є, поряд з високою прибутковістю другим важелем підвищення фінансового благополуччя підприємства. Низький рівень коефіцієнтів обертання активів може свідчити про недостатню завантаженість та низьку ефективність експлуатації виробничих потужностей, зростання дебіторської заборгованості та запасів. Коефіцієнт оборотності активів характеризує ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їхнього залучення. Він рівний 1,06 - у 2007 р, 0,45 - у 2008 р. Отож аналіз показує, що коефіцієнт оборотності активів в цілому у 2008 р в порівнянні до 2007 р зменшився на -0,60. Це в свою чергу вказує на те, що для СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" характерне поступове зниження ефективності використання активів в цілому.. Так у СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" у 2008 р підприємство отримало 0,45 грн. чистої виручки від реалізації продукції на одну гривню, інвестовану в активи.

Рис. 8.1.Динаміка коефіцієнту оборотності активів у СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" протягом 2006 р - 2008 р

Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів характеризує швидкість реалізації товарно-матеріальних запасів підприємства. Він рівний 5,69 - у 2007 р, 7,63 - у 2008 р.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу у 2008 р в порівнянні до 2007 р зменшився на -0,95 і достиг значення на рівні 0,50. Таке зменшення коефіцієнту оборотності власного капіталу протягом останнього аналізованого року вказують на те, що підприємство менш ефективніше використовує власний капітал, тобто зменшується виручка, що припадає на одиницю власного капіталу.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості у 2008 р в порівнянні до 2007 р збільшився на 1,71 і достиг значення на рівні 5,87.

Отже ми бачимо, що у 2008 р у СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" кредиторська заборгованість робила 5,87 оборотів протягом визначеного року, і як наслідок даний показник показує, що на одну гривню кредиторської заборгованості припадає 5,87 гривень виручки.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує швидкість обертання дебіторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємством.

Він рівний 146,73 - у 2007 р, 59,13 - у 2008 р. Отож аналіз показує, що у 2008 р на підприємстві СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" у 59,13 разів виручка перевищує середню дебіторську заборгованість.

Зменшення у 2008 р коефіцієнту оборотності дебіторської заборгованості на -87,60 вказує на зменшення швидкості обертання дебіторської заборгованості та її збільшення порівняно з попереднім періодом.

Період одного обороту запасів, тобто період, протягом якого запаси трансформуються в кошти у СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен, зменшився на -16,32 протягом 2008 р.

Таке зменшення даного показника для СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" не перешкоджає нормальному процесу виробництва і не загрожує дефіцитом матеріальних ресурсів і є позитивним результатом.

В 2008 р збільшився період погашення дебіторської заборгованості порівняно з 2007 р на 3,68, що говорить про зниження ефективності і управління дебіторською заборгованістю підприємства.

Період погашення кредиторської заборгованості, тобто середній період сплати підприємством короткострокової заборгованості зменшився на -25,54 в 2008 р, що вказує на високу ефективність управління кредиторською заборгованістю

Період операційного циклу, тобто тривалість перетворення придбаних матеріальних ресурсів на грошові кошти зменшився на -12,63 у 2008 р в порівнянні до 2007 р.

Отже, матеріали, що поступають на склад швидше реалізуються. Збільшення періоду фінансового циклу, тобто періоду обороту коштів з -21,08 у 2007 р до -8,18 в 2008 р свідчить про те, що на підприємстві СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" все ж таки вистачає коштів для нормального функціонування, що підприємство не живе “ в борг”.

Збільшення числа обертів можливе шляхом скорочення періоду виробництва або скорочення періоду обігу. Скорочення періоду виробництва потребує вдосконалення технології, модернізації і автоматизації виробництва. Скорочення періоду обігу потребує більш ефективного і раціонального використання ресурсів, прискорення документооброту і розрахунків. Чим швидше обертаються ресурси підприємства, тим менший обсяг їх потрібен для здійснення операційної діяльності і тим ефективніше діяльність підприємства.

У широкому розумінні слова поняття рентабельності означає прибутковість, дохідність. Підприємство вважається рентабельним, якщо результати від реалізації продукції покривають витрати виробництва і утворюють суму прибутку, достатню для нормального функціонування підприємства. Економічна сутність рентабельності може бути розкрита тільки через характеристику системи показників. Загальний їхній зміст - визначення суми прибутку з однієї гривні вкладеного капіталу. І оскільки це відносні показники, то вони практично не підпадають під вплив інфляції.

Таблиця 8.5 Показники рентабельності підприємства

Проаналізуємо показники рентабельності підприємства, наведені у таблиці 8.4. Рентабельність продажів є одним з найважливіших показників ефективності діяльності СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен".

Так рентабельність продажів у 2008 р становила 17,95, у 2007 р складала 17,95, а у 2006 р була на рівні 16,11, Отож як бачимо рентабельність продажів у СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" останнього року зменшилася на %, а у 2007 р збільшилася на 1,84 %.

На основі цього ми можемо зробити висновки, що у 2008 р 0,18 гривні операційного прибутку одержує СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" з кожної гривні проданої продукції.

Таблиця 8.6 Показники рентабельності СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен"

Рентабельність продажів є одним з найважливіших показників ефективності діяльності СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен".

Так рентабельність продажів у 2008 р становила 3,37, у 2007 р складала -3,71. Отож як бачимо рентабельність продажів у СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" останнього року збільшилася на 7,08 %.

На основі цього ми можемо зробити висновки, що у 2008 р 0,03 гривні операційного прибутку одержує СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" з кожної гривні проданої продукції.

Рентабельність продукції у СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" у 2008 р становила 3,49, що на 7,06 більше від попереднього року.

Отже на основі цього можна зробити висновок, що у СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" за аналізований перід краще стали використовуватися основні виробничі фонди, поліпшилось використання матеріальних обігових коштів, знизився їх розмір, що припадає на 1 гривню реалізованої продукці і в наслідок цього відбувається зростання показника рентабельності виробництва. За аналізом бачимо, що в цілому чиста рентабельність підприємства у 2008 р складала -0,43 %, у 2007 р - -9,12 %. Динаміка чистої рентабельності підприємства зображена на рисунку 8.2.

Рис. 8.2 Динаміка чистої рентабельності підприємства

Отже чиста рентабельність підприємства у 2008 р в порівнянні із попереднім роком збільшилася на 8,69 %. Це дає підстави нам зробить висновок, що підприємство СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" не можна вважати рентабельним, адже результати від реалізації продукції не покривають витрати виробництва і утворюють збиток, що не забезпечує нормального функціонування підприємства.

На підприємстві більша частина грошового обороту припадає на безготівковий оборот. Грошовий оборот на підприємстві пов'язаний з такими напрямками:

-забезпечення процесу виробництва (закупівля сировини, матеріалів, комплектуючих, виплата заробітної плати);

-реалізація продукції (робіт, послуг), тобто відшкодування витрат і формування доходів;

-сплата податків, обов'язкових відрахувань і зборів;

-забезпечення спільної діяльності підприємств;

- отримання і погашення кредитів і сплата відсотків за кредит кредитним установам.

Безготівковий грошовий оборот повністю здійснюється через банк, де відкрито рахунок для підприємницької діяльності.

Безготівковим грошовим розрахункам на підприємстві віддають перевагу. Це пояснюється тим, що за використання безготівкових розрахунків досягають значної економії витрат на їх здійснення. Готівкова форма розрахунків застосовується за обслуговування населення - виплата заробітної плати, грошової допомоги. Між готівковою і безготівковою формами розрахунків існує тісний зв'язок. Так, одержуючи виручку за реалізовану продукцію в безготівковій формі, підприємство повинно отримати в установленому порядку в банківській установі готівку для виплати заробітної плати, покриття різних витрат, на господарські потреби тощо. У цьому разі гроші, що надійшли в безготівковій формі, можуть бути отримані в банку в готівковій формі.

Отримана готівка у вигляді виручки від реалізації продукції та інших касових надходжень використовується підприємством не тільки для забезпечення господарських потреб, а й на оплату праці. Крім того, для виплат, пов'язаних з оплатою праці підприємство використовує й готівку, отриману з кас банку.

Водночас підприємство забезпечує майже систематичну і повну сплату податків, зборів і обов'язкових платежів у бюджет та державні цільові фонди згідно з чинним законодавством.

Безготівкові розрахунки здійснюються з допомогою платіжних доручень.

Підприємство має право тримати в своїй касі готівку в межах ліміту. Ліміт касових залишків за необхідності протягом року може бути переглянутий. Підприємство самостійно визначає обсяг готівки, що може постійно зберігатися в касі. Про це вони повідомляють в першому кварталі кожного року банку, який обслуговує. Усі надходження й видачі готівки в національній валюті підприємства реєструють у касовій книзі.

На підприємстві керівником не рідше одного разу на квартал проводиться ревізія каси. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку за касовою книгою. Відповідальність за дотримання касової дисципліни покладається на керівників підприємств та головного бухгалтера..

Так як господарство користується готівковою формою розрахунків то воно має касу. Касові операції здійснюються згідно “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”. Каса - це спеціально обладнане та ізольоване приміщення призначене для приймання, видачі та тимчасового зберігання готівки. Надходження грошей в касу оформляється прибутковим касовим ордером КО-1. Видача готівки проводиться за видатковим касовим ордером КО-2 або за платіжними відомостями. Всі прибуткові і видаткові касові ордери реєструються в журналі КО-3 в хронологічному порядку. Після одержання чи видачі грошових коштів касир робить записи за кожним платіжним документом в касову книгу КО-4. Аркуші якої мають бути пронумеровані, прошнуровані, завірені печаткою, кількість аркушів засвідчується підписами керівника та головного бухгалтера. Записи в касову книгу здійснюються через копіювальний папір в двох екземплярах. Перший примірник залишається в книзі, а другий відривається і являється звітом касира.

В кінці кожного робочого дня касир підбиває підсумки за день і виводить залишок грошей в касі на наступне число. Господарство встановило ліміт каси у розмірі 569 гривень.

Порядок оформлення безготівкових розрахунків в Україні регулює “Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”.

Розрахунковий документ (крім розрахункового чека) оформляють у кількості необхідній для всіх учасників розрахунків, але не менше двох екземплярів. Перший примірник повинен мати відбиток печатки і підписи відповідальних осіб.

СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" користується здебільшого розрахунками за допомогою платіжних доручень. Оформляють даним видом розрахунків розрахунки за фактично розвантажену продукцію, роботи, послуги у порядку передоплати, для сплати податків, зборів та інших платежів. Банк для контролю за рухом коштів на рахунку господарства періодично в міру здійснення операцій передає підприємству виписку із поточного рахунку разом з копіями документів які підтверджують рух коштів.

СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен"” планує самостійно обсяги капіталовкладень, виходячи з потреби будівництва об'єктів виробничого і не виробничого призначення. Для господарства характерне зменшення обсягів капітальних вкладень. Підприємство вже тривалий час не закуповувало нової техніки, а також не будувало нових приміщень. Це зумовлено тим, що СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" має потужну ресурсну базу яка залишилась.

Висновок

Під час проходження виробничої практики в СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен", я на практичному досвіді змогла проаналізувати діяльність підприємства за останні 3 роки, наскільки це було можливо приймала участь у діяльності підприємства, що допомогло мені закріпити одержанні знання.

Упродовж 25 років на ВРЗ було відремонтовано 3884 вагони, 21925 колісних пар, 5340 мотор-компресорів. Щороку завод ремонтує близько 200 вагонів, що складає орієнтовно третину всього інвентарного парку вагонів Київського метрополітену, виконує додатково великі обсяги робіт з ремонту колісних пар, тягових двигунів, мотор-компресорів. Також виконуються роботи з виготовлення нестандартного обладнання та інструментів як для потреб заводу, так і для інших служб метрополітену та сторонніх організацій. На заводі працює згуртований колектив, що докладає максимум зусиль для забезпечення метрополітену надійно відремонтованим рухомим складом. Він здатний вирішувати складні питання ремонтного виробництва. Молодим працівникам, що приходять на завод, є чому повчитися у ветеранів, які створювали виробничу та технічну базу заводу. З кожним роком завод розвивається, у нього є великі перспективи як у вдосконаленні ремонту рухомого складу, так і в складанні нових вагонів, впровадженні нових технологій, розвитку матеріально-технічної бази.

Для кращого розвитку вагоноремонтного заводу треба дотримуватись таких умов:

розширення ринків збуту;

- збільшення готівки у розпорядженні підприємства через зменшення

- дебіторської заборгованості;

- виконання золотого правила економіки;

- забезпечення росту рентабельності діяльності;

- підвищення ділової активності;

- відновлення нормального рівня абсолютної ліквідності і здатності виконувати

- вчасно найбільш термінові зобов'язання.

Загалом, при виконанні вищенаведених пунктів, підприємство взагалі не матиме стратегічних проблем у своїй діяльності.

Список використаної літератури

1. Облікові відомості СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен".

2. Річні звіти за 2006 - 2008 роки СП "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен".

3. Казаков А.П., Минаева Н.В. Экономика. Курс лекций, упражнения, тесты и тренинги. М., 1996

4. Москаленко А.М., Бойченко А.І., Латинін М.А., Куценко П.Ф. “Економіка підприємства: навчальний посібник” - Чернігів: КП “Видавництво “Чернігівські береги”, 2006. - 154с.

5. Москаленко В.А. Конспект лекцій “Фінанси підприємств”.

6. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. - Минск, 1998.

7. Серова Е.В. Аграрная экономика: Учебник для студентов экономических вузов факультетов и специальностей. - М.: ГУ ВШЭ, 1999. - 480с.

8. Халеп Ю.М. Конспект лекцій “Операційний менеджмент”.

9. Христенко О.І. Конспект лекцій “Організація і планування виробництва в аграрних формуваннях”.

10. Асаул А.Н. Организация предпринимательской деятельности: Учебное пособие/ А.Н.Асаул, М.П.Войнаренко.- СПб.: Универ., 2001.- 392с

11. Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навчальний посiбник.- К.: Вид-во А.С.К., 2008.- 400с: іл.- (Університетська бібліотека)

12. В18 Варналій З.С. Основи підприємництва: Навчальний посібник.- К.: Знання, 2002.- 236 с:

13. Економіка підприємств: Навчальний посібник/ За ред. Харіва П.С.- Тернопіль: Економічна думка, 2000.- 500с.

14. Економіка підприємства/ За заг. ред. Покропивного С.Ф.- 2-ге вид., перероб. та доп.- К.: КНЕУ, 2001.- 528с.:

15. . Економіка підприємства: Навчальний посiбник/ За ред. Шегди А.В.- 2-ге вид. стер.- К.: Знання-Прес, 2002.- 335с

16. Заверуха С. Поняття, види та організаційні форми підприємств// Вісник податкової служби України.- 2005.- №30.- С. 53-54

17. Кобилянський В. Об`єднання підприємств: види та цілі створення// Все про бухгалтерський облік.- 2006.- №63.- С. 6-9.

18. Манів З.О. Економіка підприємства: Навчальний посiбник/ З.О.Манів, І.М.Луцький.- К.: Знання, 2008.- 580с.-

19. Осипов В.І. Економіка підприємства: Підручник.- Одесса: Маяк, 2005.- 724с.-

20. Шмален Г. Основы и проблемы экономики предприятия: Учебник/ Под ред. А.Г.Поршнева; Пер. с нем. В.А.Антонова.- М.: Финансы и статистика, 1996.- 512с: ил.-

21. Экономика предприятия: Учебник/ М.Г.Грещак, В.М.Колот, П.НаливайкоА, С.Ф.Покропивний; Под ред. Покропивного С.Ф.- К.: КНЕУ, 2003.- 608с