Загальний аналіз господарської діяльності підприємтсва

Для здійснення контролю за виконанням бюджетів, як правило, використовують дворівневу систему контролю. Нижній рівень -- це контроль за виконанням часткових (функціональних) бюджетів структурних підрозділів підприємства, безпосередньо здійснюваний економічними службами цих підрозділів; при цьому контролюються як окремі показники зведеного бюджету, так і його складових, тобто функціональних бюджетів. Верхній рівень -- контроль за виконанням бюджетів усіх структурних підрозділів, центрів відповідальності та зведених бюджетів по підприємству в цілому, здійснюваний безпосередньо службами контролінгу. До основних елементів системи контролю належать:

· об'єкти контролю -- бюджети структурних підрозділів, часткові (функціональні) та зведені бюджети;

· предмети контролю -- окремі показники витрат і доходів, надходжень і видатків (дотримання бюджету ліквідності, оплати праці, витрат сировини і матеріалів тощо);

· суб'єкти контролю -- служби контролінгу, що здійснюють контроль за дотриманням бюджетів та підрозділи чи окремі працівники, що відповідальні за виконання бюджетів;

· інструменти контролю бюджетів -- методи, процедури, які використовуються в процесі бюджетного контролю (вартісний аналіз, аналіз відхилень, SWОТ-аналіз тощо).

Діяльність контролера в галузі бюджетного контролю передбачає такі заходи:

· ідентифікація фактичних даних;

· розрахунок відхилень;

· визначення причин і факторів відхилень;

· розробка (підбір) каталогу заходів щодо коригування планів і діяльності в цілому;

· оцінка запропонованих заходів;

· ініціювання рішень щодо коригування планів;

· контроль виконання скоригованих планів.

Належний бюджетний контроль можливий лише за умови обліку всіх операцій, пов'язаних з грошовими надходженнями і виплатами, доходами та витратами, причому класифікація і способи визначення окремих показників повинні бути стандартизованими як під час планування, так і під час обліку. Ідентифікація фактичних показників і визначення відхилень здійснюється на основі даних управлінського обліку, який є своєрідним продовженням і деталізацією фінансового обліку.

Розрахунок та аналіз відхилень фактичних показників від бюджетних може проводитися як в абсолютних, так і відносних величинах. Він здійснюється як у розрізі окремих періодів, так і кумулятивно, тобто з урахуванням певної сукупності звітних періодів. Виявлені в процесі контролю відхилення сигналізують про необхідність корекції планів чи фінансово-господарської діяльності.

За загальним правилом у процесі аналізу відхилень показники інтерпретуються в контексті їх впливу на фінансові результати та ліквідність (платоспроможність) підприємства. Здебільшого на практиці проводиться факторний аналіз відхилень фактичних фінансових результатів від бюджетних. Метою аналізу є визначення та оцінка всіх факторів, що зумовили відхилення та вироблення на цій основі висновків і пропозицій щодо подолання виявлених негативних факторів і слабких місць, використання можливих резервів і відповідної корекції планів. Особлива увага при цьому звертається на аналіз прибутків від операційної діяльності та затрат, що може здійснюватися в розрізі окремих структурних підрозділів, видів продукції, центрів затрат тощо.

Аналіз відхилень фактичного прибутку від бюджетних показників здійснюється, як правило, за такими факторами: вплив зміни обсягів реалізації;

вплив зміни цін; вплив зміни асортименту реалізованої продукції; вплив зміни величини затрат.

Аналіз відхилень фактичних показників від бюджетних вважається основним інструментом оцінки діяльності центрів відповідальності чи затрат (прибутковості). Однак він характеризується двома основними недоліками:

1. Враховуються лише внутрішні співвідношення між плановими і фактичними показниками, оскільки базою для порівняння є результати діяльності одного підприємства; відсутність порівняння з показниками діяльності інших підприємств зумовлює небезпеку суб'єктивного трактування результатів аналізу та помилкових висновків.

2. Незбіг періоду, в якому виникли відхилення, з періодами, в яких проводиться аналіз та здійснюється відповідна реакція на відхилення.

Враховуючи вказані недоліки на провідних підприємствах, аналіз відхилень здійснюють за такими основними напрямами: факт -- план аналізованого підприємства, звітний -- попередній період, факт звітного періоду -- факт аналогічного звітного періоду попереднього року, оцінні -- бюджетні показники наступного періоду, порівняно із середньогалузевими показниками та показниками підприємств, що є найкращими в галузі.

Результати бюджетного контролю доцільно оформляти у вигляді звіту (рапорту) про виконання бюджетів. Аналіз відхилень при цьому візуалізується у формі діаграм, графіків, рисунків. У звітах поряд з фіксацією відхилень пояснюються їх причини та формулюються пропозиції щодо коригування бюджетів чи вдосконалення фінансово-господарської діяльності. Звітні аналітичні матеріали з виконання зведеного і функціональних бюджетів представляють керівництву підприємства для оперативної корекції зведених бюджетів підприємства та бюджетів структурних підрозділів чи центрів відповідальності. Результати аналізу виконання бюджетів, відносних показників і коефіцієнтів можуть зумовити необхідність розробки нового варіанта бюджету, який повинен починатися з вибору заданих значень.

На крупних підприємствах, як правило, функціонують комплексні автоматизовані системи бюджетного планування та контролю. Це дозволяє максимально оперативно (щоденно, щодекадно, щомісячно) одержувати інформацію про виконання бюджетів і, відповідно, вносити необхідні корективи в них з метою підвищення ефективності оперативного управління фінансами підприємства. Основне значення в плануванні за допомогою автоматизованої системи полягає, по-перше, в змозі моделювати різні сценарії побудови зведеного бюджету за різних його параметрів, по-друге, застосувати інтерактивні засоби аналізу відхилень, які дають можливість «розшифрувати» окремі показники і дійти висновків щодо факторів, які на них впливають.

Одним із напрямів впливу фінансового планування на економіку підприємства є врахування фактора часу в надходженні й використанні фінансових ресурсів. Чинна система і строки платежів до державного бюджету, порядок розрахунків з постачальниками, строки виплати заробітної плати робітникам і службовцям, умови сплати позичкових боргів банкам вимагають від підприємства постійно враховувати співвідношення обсягу коштів, що надходять, з їх витратами не лише в цілому за якийсь період (рік, квартал, місяць), а з урахуванням конкретного часу їх надходження і потреби в них. Тобто йдеться про те, що підприємство цікавить стан його фінансових ресурсів не тільки за певний період, а й на конкретну дату. Таку інформацію підприємство може одержати, складаючи платіжний календар.

Платіжний календар -- це інструмент оперативного планування фінансової діяльності підприємства. Він складається, як правило, на місяць з розбивкою на декади або тижні. У ньому визначаються очікувані на той чи інший відрізок часу грошові надходження за всіма напрямами доходів і спроможність підприємства своєчасно виконувати всі свої фінансові зобов'язання. При складанні платіжного календаря обов'язково враховуються: строки виплати заробітної плати, премій, внесення податків та здійснення інших платежів. розрахунків з постачальниками і споживачами; стан дебіторської і кредиторської заборгованості та ін.

Міру деталізації всієї інформації, яка включається до платіжного календаря, визначає підприємство, виходячи з конкретної платіжно-розрахункової ситуації, що складається. У будь-якому разі балансованою величиною при складанні платіжних календарів виступає залишок (сальдо) поточного рахунку в банку і сума касової готівки, бо саме їх розмір визначає на кожний даний момент платоспроможність підприємства, або від'ємна величина, що утворюється в разі недостачі поточних надходжень коштів для покриття очікуваних платежів.

Складемо платіжний календар (оперативний фінансовий план надходжень коштів і платежів) на червень місяць (додаток 37). Для цього необхідно запланувати статті витрат. На ПП „Артон” використовується розрахунково-аналітичний метод (при оперативному фінансовому плануванні).

Даний платіжний календар показує, що в червні підприємство повністю забезпечує своєчасні платежі за рахунок очікуваних надходжень грошових коштів. Отже, позитивно, що в платіжному календарі ПП «Артон» відсутні розбіжностей у часі надходжень та витрат, а також, що надходження перевищують витрати.

З метою організації бюджетного планування діяльності окремих структурних підрозділів та підприємства в цілому доцільно запровадити наскрізну систему бюджетів. Ця система дозволяє встановити жорсткий бюджетний контроль за надходженням і витрачанням коштів, створити реальні умови для вироблення ефективної фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання.

Рішення щодо залучення та використання фінансових ресурсів приймаються на основі двох основних критеріїв: прибутковість та ліквідність (платоспроможність). Саме тому в ході фінансового планування слід чітко розмежовувати планування фінансових результатів і планування вхідних та вихідних грошових потоків (планування ліквідності), оскільки не всі доходи і витрати, які враховуються при визначенні фінансових результатів, призводять до відповідних грошових надходжень або виплат у плановому періоді. Досить часто можна спостерігати ситуацію, коли підприємство має прибутки, однак є неплатоспроможним, і навпаки -- підприємство збиткове, однак платоспроможне.

Отже, система бюджетів повинна бути зорієнтована на планування фінансових результатів, з одного боку, та ліквідності -- з іншого. Оцінка майбутніх фінансових результатів (прибутків, збитків) здійснюється шляхом складання бюджету доходів і витрат за всіма видами звичайної діяльності підприємства, які очікуються в плановому періоді. Прогнозування ліквідності проводиться на основі зіставлення грошових надходжень і видатків, які очікуються в плановому періоді. Координація цих двох напрямів бюджетування здійснюється в результаті їх інтеграції у формі планового балансу та бюджету Cash-flow.

Система бюджетів повинна охоплювати всю базу фінансових розрахунків підприємства. Вона включає первинний бюджет, групу основних бюджетів та сукупність часткових бюджетів. У стандартному вигляді група основних бюджетів містить:

· план інвестицій;

· план фінансових результатів (прибутків і збитків);

· планування ліквідності (оперативний фінансовий бюджет);

· плановий баланс;

· план звіту про рух грошових коштів (Cash-flow).

Загалом, план інвестицій, план прибутків (збитків), плановий баланс, план руху грошових коштів належать до середньо- і довгострокових планів. Як правило, вони складаються на період від 1 до 5 років з поквартальною розбивкою і забезпечують ліквідність підприємства у довгостроковому періоді (структурна ліквідність). Показники окремих кварталів (чи місяців) розраховуються в рамках короткострокового бюджетування. Зіставлення короткострокових складових довгострокових планів з оперативним фінансовим планом забезпечує поточну ліквідність підриємства.

Важливими елементами системи бюджетування є вибір і розробка так званого первинного бюджету, в якому фіксуються планові значення фактора, що найбільше обмежує діяльність підприємства. Тип первинного бюджету залежить від специфіки фінансово-господарської діяльності підприємства та потенціалу залучення ресурсів. Він може бути зорієнтований на збут продукції, постачання факторів виробництва чи на можливості фінансування. Наприклад, якщо обсяги виробництва та реалізації продукції залежать від рівня забезпеченості підприємства дефіцитною сировиною, то первинним бюджетом, очевидно, буде бюджет матеріального забезпечення. Якщо обсяги діяльності визначають висококваліфіковані кадри, то за первинний слід брати бюджет персоналу тощо.

Як первинний бюджет розглядають, як правило, бюджет реалізації продукції, оскільки саме величина продажів найчастіше є обмежуючим діяльність підприємства чинником. Враховуючи можливості збуту продукції, обчислюється необхідний рівень технологічних потужностей підприємства, для забезпечення якого розраховується потреба в капіталі для фінансування основних засобів та нематеріальних активів. На основі інформації про тривалість операційного циклу та величини затрат на виробництво і реалізацію продукції визначають потребу в капіталі для фінансування оборотних активів. Можливості покриття потреби в капіталі прогнозуються на основі аналізу руху коштів у рамках фінансової діяльності та відносин з капіталодавцями.

Базовою ланкою системи бюджетування є часткові бюджети, які формуються відповідно до принципів спеціалізації та декомпозиції і включають окремі частини грошових доходів і витрат підприємства (наприклад, бюджети структурних підрозділів, центрів витрат чи доходів, функціональні бюджети у розрізі окремих затрат тощо).

Структурно-логічна схема системи бюджетування на підприємстві (за умови, що за первинний береться бюджет реалізації продукції) представлена на рис. 12.1.

Рис. 12.1. Система бюджетів на підприємстві

До типових часткових бюджетів можна віднести: план реалізації продукції, бюджет виробництва, бюджет товарно-матеріальних запасів, бюджет фонду оплати праці та нарахувань на неї, бюджет матеріальних витрат, бюджет споживання енергії, бюджет інших витрат, бюджет погашення кредитів (прив'язаний до графіків виконання зобов'язань), податковий бюджет (складається тільки в цілому по підприємству).

Часткові бюджети розробляються відповідно до загальної стратегічної лінії діяльності підприємства та з урахуванням особливостей його окремих функціональних підрозділів. Кількість часткових бюджетів залежить від рівня деталізації планування на підприємстві. Всі бюджети тісно пов'язані між собою і складають єдину систему бюджетів. Система бюджетування повинна бути націлена на підвищення керованості й адаптованості підприємства до змін на товарних і фінансових ринках; забезпечення оперативного одержання інформації про необхідність коригування стратегії і тактики управління підприємством; створення умов для підвищення порозуміння і довіри з представниками закордонних фірм. Впровадження системи наскрізного бюджетування робить підприємство інформаційно прозорим для комерційних банків та інвестиційних компаній, інших капіталодавців, що дозволяє розширити можливості підприємства з погляду отримання довгострокових кредитів або розміщення нових емісій на фондовому ринку на вигідніших умовах для емітента.

Отже, в основі побудови системи бюджетів підприємств повинні лежати науково - обґрунтовані принципи тому, що вони визначають характер та зміст діяльності підприємства, створюють умови для їх ефективної роботи і зменшується можливість впливу негативних факторів на процес виробництва та реалізації продукції.

Як і будь-яка інша система на підприємстві, система бюджетування проходить|минає,спливає| декілька етапів життя від появи до ліквідації. Дії фахівців|спеціалістів| на кожному з етапів покликані впливати на систему бюджетування так, щоб|так , щоб,таким образом | одержати|отримати| максимальну вигоду від її використання. Контроль виконання бюджету займає|позичає,посідає| ключове|джерельне| місце в оцінці результатів діяльності підприємства. По його підсумках коригують бюджети, відстежують причини незадовільної діяльності, вносять зміни в процес бюджетування і політику компанії. На крупних|великих| підприємствах, де за зовнішніми ознаками важко|скрутно| визначити, що спровокувало невиконання плану, необхідно проводити факторний аналіз і визначати внесок|вклад| кожного з центрів відповідальності в негативний результат.

В даній темі висвітлено порядок бюджетування на підприємстві, його методи, організацію бюджетного контролю та аналізу відхилень. Складено платіжний календар підприємства на червень та подано схему бюджетів, які складаються на базовому підприємстві.

ВИСНОВКИ

Отже, в даному звіті висвітлено всі теми, передбачені робочою програмою із використанням вихідних даних ПП «Артон». В першому розділі розглянуто зміст, завдання фінансової роботи на підприємстві, сфери фінансових відносин ПП «Артон» розроблено сферу фінансових відносин підприємства, його структурну схему. Описано схему управлінням підприємством та виробничу схему. Розкрито функціональні права і обов'язки бухгалтера досліджуваного підприємства, положенням про фінансовий сектор.

В другому розділі висвітлено порядок створення підприємства, особливостями фінансування та склад фінансових ресурсів ПП «Артон». Приведено статут підприємства та структурну схему джерел формування фінансових ресурсів на підприємстві.

У третьому розділ відображено діяльність підприємства, пов'язану з формуванням власного капіталу, розкрито особливості формування власного капіталу, його складовими частинами, особливості формування статутного капіталу, порядком його збільшення та зменшення, порядок додаткової емісії акцій. Виконано розрахунок суми збільшення статутного капіталу та співвідношення обміну акцій на нової емісії на старі акції.

В четвертому розділі звіту розглянуто склад та класифікацію активів, класифікацію внутрішніх джерел фінансування, процес формування та використання чистого грошового потоку на підприємстві. На основі зібраного матеріалу проведено розрахунок ефективності використання основних засобів, проаналізовано ліквідність підприємства, проведено розрахунок сум амортизації та грошового потоку від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

В розділі п'ятому розглянуто дивідендну політику підприємств. А саме розкрито суть зміст, значення та основні завдання дивідендної політики, методами нарахування дивідендів, джерелами та формами їх виплати, оподаткування та припинення виплат. В даному розділі дивідендна політика розкрита тільки із теоретичної сторони, оскільки формою організації господарської діяльності виступає приватне підприємство.

В шостому розділі було розкрито процес формування позикового капіталу на базовому підприємстві, способи отримання кредиту. Приведено перелік документів для отримання кредиту, розраховано ефект фінансового левериджу, здійснено оцінку кредитоспроможності підприємства.

В розділі сьомому фінансові аспекти реорганізації підприємства приведені мотиви та завдання реорганізації, види та способами реорганізації підприємства за схемою. Вказано порядок проведення реорганізації, складання балансів реорганізаційного підприємства, особливості перетворення підприємства. Подано схему проведення реорганізацій, її план та передатний баланс.

Розділ восьмий передбачає фінансування спільних інвестицій на основі договорів кооперацій. В даному розділі викладено суть та порядок здійснення спільної діяльності без створення юридичної особи, складові договору про здійснення спільної діяльності, особи фінансового та податкового обліку спільної діяльності, контролю та відповідальності за її здійсненням. Подано договір про спільну діяльність без створення юридичної особи та звітність щодо ведення фінансового та податкового обліку.

В розділі дев'ятому розглянуто фінансові вкладення підприємств, їх види та джерелами формування, види доходів від фінансово-інвестиційної діяльності. Складено структурну схему фінансових вкладень підприємства та здійснено оцінку доцільності фінансових вкладень в інвестиційну діяльність.

В десятому розділі розглянуто види зовнішньоекономічних операцій, методи здійснення експортно-імпортних операцій, види та форми розрахунків за експортно-імпортними операціями, ризики та порядком їх страхування, порядком укладання зовнішньоторговельного контракту. Складено платіжні документи по розрахунках з іноземними постачальниками і покупцями, наведений пакет документів для відкриття власного рахунку.

В одинадцятому розділі проведено ознайомлення з організацією контролю на підприємстві, з стратегічним та оперативним плануванням на підприємстві, з організацією проведення аудиторських перевірок, із функціями служби контролінгу та методами контролінгу. Складено фінансовий план підприємства.

В останньому, дванадцятому розділі висвітлено порядок бюджетування на підприємстві, його методи, організацію бюджетного контролю та аналізу відхилень. Складено платіжний календар підприємства на червень та подано схему бюджетів, які складаються на базовому підприємстві.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР), № 436-IV, 16.01.2003

2. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” №996-XIV від 16.07.99 р. // Урядовий кур'єр №162, 1 вересня 1999 р., ст. 7 - 10.

3. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. № 959-ХІІ.

4. Закон України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23 грудня 2008 р. № 351-IV.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності": Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87 // Все про бухгалтерський облік. - 2003.- № 14.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №7 “Основні засоби” Затверджено наказом Міністерства Фінансів України від 27.04.2000 р. № 92. // Бухгалтер №10, 2000р., ст. 18 - 22.

7. Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. Фінансова діяльність підприємства: Підручник. - К.: «Либідь», 2002. - с. 383

8. Волков И.М., Грачева М.В. “Проектный анализ: Учебник для вузов”. - М.: Банки и биржи ЮНИТИ, 2004г., 423с.

9. Гнатюк О.В. Капітал підприємства та значення інвестицій у його нагромадженні. // Науковий вісник ЧНУ. Збірник наукових праць. Вип. 195-196. Економіка - Чернівці, 2007. - с. 121-124.

10. Гридчина М.В. Финансовый менеджмент: Курс лекций - К.: МАУП, 1999.

11. Ландик В. президент ЗАТ "Група Норд" Внутрішні джерела фінансування інвестиційної діяльності підприємства. // Економіка України. - 2006. - №12. - с.19-23.

12. Мойсеєнко І.Є. Фінансове планування підприємств // Фінанси України. -- 2006. -- № 9. с. 34-35.

13. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч. Посібник.-К.: КНЕУ, 2003.-554 с.

14. Фінанси підприємства: навч. пос./за ред. Г.Г. Кірейцева, М.М. Александрова.- К.: ЦУЛ, 2002.-268с.

15. Фінанси підприємства: підручник/ проф. А.М. Поддєрьогін.- К.: КНЕУ, 2002.-571с.

16. Шепітко Г.Ф. Контролінг: посібник (для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання). - К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2004.- 136 с.

17. Яковлєв Ю.П. Контролінг на базі нормативних технологій. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 318 с.

18. Шеремет О.О. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2005. - 196с.

19. Шиян Д.В., Строченко Н.І. Фінансовий аналіз: Навч. посібн. - К.: Видавництво А.С.К., 2003. - 240 с.