Технопарки України

43

Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет

"ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ"

Кафедра "Обчислювальної техніки та програмування"

Реферат з курсу "Організація виробництва"

Тема:

"Технопарки України"

Харків 2008

Сучасні організаційні форми здійснення інноваційної діяльності

Традиційно в Україні наукову та інноваційну діяльністю здійснювали інститути Академії наук, галузеві науково-дослідні інститути (НДІ), вищі навчальні заклади, конструкторські бюро (КБ), проектні і технологічні інститути різних типів, наукові лабораторії та інженерні центри провідних підприємств, експериментальні підприємства різних галузей народного господарства. Для збільшення ефективності інноваційної діяльності НДІ, КБ та експериментальні підприємства об'єднувались у науково-виробничі об'єднання (НВО) та в міжгалузеві науково-технічні комплекси (МНТК), або ж наукові інститути та вищі навчальні заклади створювали свої експериментальні бази, інженерно-конструкторські центри. Подібні структури дозволяли здійснювати повний цикл інноваційного процесу (іноді не включаючи фундаментальні дослідження) в рамках об'єднання, зменшуючи час виконання бюрократичних процедур.

За сучасних умов ”головною метою науково-технічної й інноваційної політики держави є повне й ефективне використання наявного наукового потенціалу і подальший його розвиток для підвищення конкурентоспроможності промисловості”,- говориться в Концепції державної промислової політики, затвердженої Указом Президентом України 12 лютого 2003 року. Для досягнення поставленої мети необхідно використовувати не тільки традиційні організаційні форми здійснення інноваційних процесів, але й використовувати міжнародний досвід по використанню сучасних ефективних організаційних форм реалізації інновацій.

Однією з найпоширеніших у світі ефективних інноваційних організаційних структур є технологічний парк. Технопарки характеризуються визначеною локалізацією, найчастіше в широко відомій своїми науково-технічними здобутками науковій установі, вищому навчальному закладі, який є стратегічним засновником технопарку, та який залучає до здійснення інноваційної діяльності проектні інститути, КБ, експериментальні та промислові підприємства, орієнтовані на впровадження інновацій. В межах технопарку здійснюється повний цикл інноваційного процесу. У разі необхідності для досягнення поставлених цілей технопарки можуть долучати різні установи і підприємства на умовах створення дочірнього або спільного підприємства. Суспільно-виробничі і комерційні відносини цих підприємств у технопарку врегульовуються статутом технопарку, договорами про спільну (сумісну) діяльність

Концепція створення одного з перших технологічних парків була реалізована на початку 1950 років у Пало-Альто, Каліфорнія (США), на базі Стенфордського університету. Щоправда в подальшому цей технопарк виріс до масштабів технополісу відомого нині під назвою „Силіконова долина”. Період 1960-1980 років характеризується прискоренням процесу створення технопарків та інноваційних структур інших типів, розвитком фінансових інститутів і сфери послуг для підтримки інноваційної діяльності. І це в першу чергу пов'язано з інтенсивним розвитком галузей матеріалознавства, мікроелектроніки, кібернетики, квантової електроніки, генетики, зв'язку та з формуванням підвищених вимог ринкового попиту на науково-технічні розробки наукомістких галузей. За останні роки кількість технопарків у США зросла з декількох десятків до декількох сотень, в Росії та Польщі нараховується близько 70 технопарків, в Угорщині - 35, в Чехії -20, і ці цифри постійно зростають. В 2003 році в Сеулі (Південна Корея) було створено Міжнародну асоціацію технопарків та технополісів.

В Україні процес створення технопарків почався наприкінці минулого століття. Відправною точкою цього процесу стало розпорядження Президента України „Про створення технопарків та інноваційних структур інших типів” , видане 23 січня 1996 року. Перші три технопарки почали своє існування у липні 1999 року, коли Верховною Радою України було прийнято Закон „ Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків”. Цей Закон визначає правові та економічні засади запровадження та функціонування спеціального режиму інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків „Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка” (Київ), „Інститут електрозварювання імені Є.О.Патона” (Київ), „Інститут монокристалів” (Харків), та пізніше до них додались технопарки „Вуглемаш” (Донецьк), „Інститут технічної теплофізики” (Київ), „Київська політехніка” (Київ), Інтелектуальні інформаційні технології” (Київ), „Укрінфотех” (Київ) за Преамбулою Закону із змінами, внесеними згідно із Законами №2743-ІІІ (2743-14) від 04.10.2001 та №3118-ІІІ (3118-14) від 07.03.2002.

Спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності запроваджується для технологічних парків, їх учасників, дочірніх і спільних підприємств строком на 15 років і діє при виконанні інноваційних та інвестиційних проектів за пріоритетними напрямами діяльності технологічних парків протягом перших п'яти років з дати реєстрації проектів, але в межах вищезазначеного строку дії спеціального режиму інвестиційної та інноваційної діяльності.

Пріоритетні напрями діяльності для кожного із технологічних парків розробляються відповідно до Законів України „Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” (№2623-ІІІ від 11.07.2001) та „Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні” (№433-ІV від 16.01.2003) та затверджуються Президією Національної академії наук України та центральним органом виконавчої влади з питань науки (на даний час - Міністерством освіти і науки України).

Реєстрацію, розгляд та експертизу інвестиційних та інноваційних проектів технологічних парків здійснює центральний орган виконавчої влади з питань науки (Міністерство освіти і науки України та Український державний центр науково-технічної та інноваційної експертизи). Положення про порядок розгляду і реєстрації інвестиційних та інноваційних проектів за пріоритетними напрямами діяльності технологічних парків затверджується Кабінетом Міністрів України.

Особливості оподаткування технопарків та їх учасників, дочірніх та спільних підприємств:

Суми податку на додану вартість, нараховані по операціях з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), пов'язаних з виконанням інвестиційних та інноваційних проектів за пріоритетними напрямами діяльності технологічних парків, і суми податків з прибутку , одержаного від виконання зазначених проектів, не перераховуються до бюджету держави, а зараховуються на спеціальні рахунки та використовуються зазначені суми виключно на наукову та науково-технічну діяльність, розвиток власних науково-технологічних та дослідно-експериментальних баз. Порядок зарахування сум податків на спеціальні рахунки та їх використання встановлюється Кабінетом міністрів України;

Спеціальний режим оподаткування діє у період виконання проекту, але не більше ніж протягом 5 років з моменту реєстрації проекту;

Технологічні парки та їх учасники, дочірні та спільні підприємства, яким надаються податкові пільги, забезпечують ведення окремого бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з виконанням інвестиційних та інноваційних проектів. Не використані протягом встановленого строку дії спеціального режиму інвестиційної та інноваційної діяльності кошти, накопичені на спеціальних рахунках, підлягають зарахуванню до Державного бюджету України.

Особливості державної підтримки діяльності технопарків:

Інвестиційні та інноваційні проекти технопарків є пріоритетними для залучення кредитів, що надаються під державні гарантії іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями, іншими фінансово-кредитними установами;

Інвестиційні та інноваційні проекти, які виконуються у пріоритетних напрямах діяльності технологічних парків, є пріоритетними для залучення коштів Української державної інноваційної компанії (до 13.04.2000 - Державний інноваційний фонд) та її регіональних відділень;

У разі невиконання учасниками технопарків своїх зобов'язань за договорами про спільну діяльність на виконання інвестиційних та інноваційних проектів за пріоритетними напрямами діяльності вони повинні за наслідками податкового періоду , на який припадає виконання договору, збільшити свої податкові зобов'язання на суму вивільнених від оподаткування коштів за весь період дії таких договорів, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму, виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов'язання, та за період від дати вивільнення таких коштів до дати сплати її до бюджету.

Порядок ввезення товарів, устаткування, обладнання, сировини, матеріалів, комплектуючих та інших предметів, які використовуються технологічними парками, їх учасниками, дочірніми та спільними підприємствами регламентується таким чином:

Сировина, матеріали, устаткування, обладнання, комплектуючі та інші товари (крім підакцизних товарів, за винятком товарів згідно з кодами ТН ЗЕД 852110310, 852110390, 852810), які не виробляються в Україні або виробляються, але не відповідають технічним характеристикам та міжнародним стандартам, при ввезенні в Україну для використання технологічними парками для виконання інвестиційних та інноваційних проектів звільняються від сплати ввізного мита та податку на додану вартість;

Номенклатура та обсяги постачань по імпорту визначаються у додатку до інноваційного та інвестиційного проекту технопарку та реєструються у відповідних державних органах;

У разі використання постачань по імпорту не для потреб інвестиційних та інноваційних проектів технопарків ввізне мито та податок на додану вартість сплачуються до бюджету у повному обсязі, і крім того, сплатити пеню, нараховану на таку суму податків, виходячи із 120 відсотків облікової ставки Нацбанку України;

Технологічні парки, які виконують інвестиційні та інноваційні проекти, щоквартально складають та подають до органів державної податкової служби звіти про ввезені ними сировину , матеріали, устаткування, обладнання, комплектуючі та інші товари, а також про їх цільове використання.

В листі Державної податкової адміністрації України №2303/7/23-7017 від 12.02.2003 „про правомірність використання пільг учасниками технопарків” наголошується, що контроль за цільовим використанням товарів та інших предметів на територію України згідно з пунктом 3 спільного наказу державної податкової адміністрації України(ДПА) та Державної митної служби України (ДМС) від 16.03.2001 №109/188 „ Про затвердження Порядку здійснення митними органами контролю за сплатою податків на додану вартість та акцизного збору, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів та інших предметів на митну територію України” здійснюють органи державної податкової служби. Інформація про факти порушень надсилається податковим органом, який проводив перевірку, до митного органу, що здійснив митне оформлення товарів, для подальшого застосування до порушника санкцій, передбачених Митним кодексом України та іншими відповідними законодавчими актами.

Технологічні парки користуються певними особливими режимами валютного регулювання:

Розрахунки за експортно-імпортними операціями, що здійснюються при виконанні інвестиційних та інноваційних проектів, провадяться у строк до 150 календарних днів;

Кошти, що надійшли в іноземній валюті від реалізації продукції (продажу товарів, виконання робіт, надання послуг) технологічних парків не підпадають обов'язковому продажу.

З метою забезпечення механізму впровадження механізму впровадження спеціального режиму інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків створена Комісія з організації діяльності технологічних парків і інноваційних структур інших типів. Комісія є постійно діючим органом Кабінету Міністрів України, який призначає і затверджує персональний склад і голову Комісії .Очолює Комісію віце-прем'єр-міністр України з гуманітарних питань.

Згідно з положення про Комісію на неї покладаються задачі організаційного і методичного забезпечення діяльності зі створення і функціонування інноваційних структур різних типів. Комісія займається стратегічними і актуальними проблемами діяльності технопарків, розглядає пропозиції і ухвалює рішення з таких питань:

Створення, реорганізація і ліквідація технологічних парків і інноваційних структур інших типів;

Визначення пріоритетних напрямів діяльності інноваційних структур, реєстрація проектів, що виконується ними;

Удосконалення системи показників і критеріїв економічної і соціальної ефективності проектів;

Удосконалення механізму ведення оперативного бухгалтерського обліку витрат на інвестиційні та інноваційні проекти, впровадження системи контролю і відповідної державної статистичної і бухгалтерської звітності;

Сприяння реалізації механізму нарахування і цільового використання коштів, що акумулюються на спец рахунках технологічних парків, здійснення контролю за цільовим використанням товарів, що ввозяться в Україну для реалізації інвестиційних та інноваційних проектів.

Однією з найважливіших функцій Комісії є організація експертизи і реєстрація інвестиційних та інноваційних проектів. Загальне управління процесами експертизи і реєстрації проектів здійснює Департамент інновацій і трансферу технологій Міністерства освіти і науки України, Робоча група з питань підготовки пропозицій щодо організації діяльності технологічних парків і інноваційних структур інших типів, Український державний центр експертизи науково-технічних та інноваційних проектів, які визначають склад експертної групи для проведення експертизи поданих документів (проектів). Після проведення експертизи члени експертної групи представляють в Міністерство науки і освіти висновок про відповідність проекту затвердженим критеріям.

Комісія може залучати фахівців центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій до розгляду окремих питань, а також у встановленому порядку запитувати у виконавців проектів документи і матеріали, необхідні для розв'язання покладених на неї завдань.

Узагальнення досвіду діяльності технологічних парків і інших інноваційних структур, підготовка пропозицій з розвитку та підвищення ефективності їх діяльності, робота з удосконаленням законодавства, а також розробка стратегії розвитку науки і інноваційної діяльності в Україні - це постійне коло задач, яке входить до планів роботи Комісії.

Виходячи з тверджень Закону України „ Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків” та враховуючи те, що такий режим технопарки можуть отримати після внесення відповідних поправок до вищезгаданого Закону Верховною Радою України, схему одержання та здійснення спеціального режиму діяльності технопарків можна зобразити таким чином (рис.1).

Рис. 1. Схема інвестиційної та інноваційної діяльності технопарку

Порядок відкриття спеціальних рахунків технопарків та користування коштами з цих рахунків додатково регламентується Постановою Кабінету Міністрів України №1018 від 26.06.2000 (із змінами внесеними Постановою КМ №1960 від 25.12.2002) „про відкриття спеціальних рахунків технологічними парками і затвердження порядку зарахування сум податків на спеціальні рахунки та їх використання технологічними парками”. Кабінет міністрів України затвердив такий Порядок зарахування сум податків на спеціальні рахунки та їх використання технологічними парками:

Технологічний парк, його учасники, дочірні та спільні підприємства відкривають спеціальні рахунки в установах банків для зарахування сум податку на додану вартість та податку на прибуток, пов'язаних з виконанням інвестиційних та інноваційних проектів за пріоритетними напрямами діяльності технологічних парків. Зазначені спеціальні рахунки є дохідно-видатковими. Відкриття таких рахунків в установах банків, в яких відкрито основний або додатковий поточний рахунок, здійснюється на підставі заяви. У разі відкриття спеціального рахунку в інших установах банків подаються документи, передбачені Інструкцією Національного банку;

Учасники технологічного парку, дочірні та спільні підприємства перераховують на відкриті ними спеціальні рахунки 50 відсотків сум податку на додану вартість, нарахованих відповідно до Закону України „Про податок на додану вартість” за операціями з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), пов'язаних з виконанням інвестиційних та інноваційних проектів за пріоритетними напрямами діяльності технологічних парків, і сум податку з прибутку одержаного від виконання зазначених проектів, нарахованих у порядку, встановленому Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Решта 50 відсотків зазначених сум перераховується ними на спеціальні рахунки технопарків, до складу яких вони входять;

Кошти, зараховані на спеціальні рахунки технологічних парків їх, учасників, дочірніх та спільних підприємств, використовуються ними виключно на наукову і науково-технічну діяльність, розвиток власної науково-технологічної та дослідно-експериментальної бази, зокрема на:

проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт за пріоритетними напрямами науково-технічної діяльності;

створення, розвиток, модернізацію та реконструкцію науково-технологічних та дослідно-експериментальних дільниць;

підготовку конструкторської та технологічної документації, технічних умов, технічних проектів;

організацію, проведення та участь у роботі наукових, науково-технічних конференцій, семінарів та виставок, публікацію результатів наукових досліджень та інноваційної діяльності за пріоритетними напрямами науково-технічної діяльності;

патентування розробок, придбання прав на об'єкти інтелектуальної власності (патентів, ліцензій на використання винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ноу-хау тощо);

технологічну підготовку виробництва;

придбання устаткування, інших засобів виробництва, пов'язаних з впровадженням інновацій;

на витрати, пов'язані з організацією, проведенням та участю у роботі наукових, науково-технічних конференцій, семінарів та виставок, публікацію результатів наукових досліджень та інноваційної діяльності за пріоритетними напрямами науково-технічної діяльності технологічних парків їх, учасників, дочірніх та спільних підприємств може витрачатися не більше 5 відсотків коштів, зарахованих на спеціальні рахунки.

Використання коштів, зарахованих на спеціальні рахунки, здійснюється згідно з кошторисами затверджених інвестиційних та інноваційних проектів;

Напрями використання у поточному році коштів, зарахованих на спеціальні рахунки технологічних парків, їх учасників, дочірніх та спільних підприємств, визначаються планом використання коштів, який розробляється науково-технічною радою технопарку і затверджується його керівництвом на початку кожного року;

Технологічні парки, їх учасники, дочірні та спільні підприємства, яким надаються пільги із сплати податків і зборів, забезпечують ведення окремого бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з виконанням інвестиційних та інноваційних проектів;

Звіти про використання коштів, зарахованих на спеціальні рахунки технологічних парків подаються в установленому порядку до Міністерства освіти і науки та Державну податкову адміністрацію не пізніше 15 лютого року, що настає за звітним періодом.

Враховуючи вище наведені норми законодавчих актів, рух коштів, пов'язаний із формуванням спеціальних рахунків технопарків, їх учасників, дочірніх та спільних підприємств, та використанням цих коштів за цільовим призначенням можна зобразити на схемі.

Згідно з Положенням про порядок створення і функціонування технопарків та інноваційних структур інших типів (№549 від 22.05.96) створюються інноваційні структури виду А (юридична особа будь-якої організаційно-правової форми, створена відповідно до законодавства) та типу Б (група юридичних і фізичних осіб, яка діє на основі договору про спільну діяльність). В Україні всі діючі технопарки створені за типом Б і мають таку типову структуру управління (рис2).



Рис. 2. Схема управління технопарку

Функції органів управління технопарку представлена в таблиці 1.

Таблиця 1

Функції органів управління технопарку

З п'ятнадцяти існуючих на сьогодні в Україні технологічних парків реально працюють лише чотири, діяльність яких розглядається більш детально.

Харківський технологічний парк „Інститут монокристалів” (Президент Технопарку „ІМК” - академік НАН України В.П. Семиноженко) створено у 1999році на базі науково-технологічного концерну „Інститут монокристалів” Національної академії наук України. Концерн - це найбільший в СНД центр з розробки, дослідження та застосування функціональних матеріалів, що є основою електронної, лазерної, сцинтиляційної, інформаційної, медичної та інших новітніх галузей сучасної техніки. Останнім часом сфера діяльності концерну поширилася на такі найважливіші області науки як фармація і біотехнологія. Дослідження і розробки концерну мають попит як в Україні, так і за її межами, про що свідчать широкі наукові і виробничі зв'язки, участь у великих міжнародних наукових експериментах, постійне розширення зовнішньоекономічної діяльності на основі створення високих технологій.

Значний науковий, технологічний та виробничий потенціал концерну був основою Технопарку „ІМК” - одного з трьох перших в Україні. Діяльність технопарку охоплює значну частку найбільш важливих і перспективних і перспективних вітчизняної і світової науки. Структура Технопарку „ІМК” являє собою добровільне об'єднання суб'єктів наукової, технологічної і підприємницької діяльності Харкова, Харківської області, Києва, Сум, Вінниці, Запоріжжя, Криму і, таким чином, зорієнтована щодо підтримки наукової і інноваційної діяльності у різних регіонах України.

Інвестиційні та інноваційні проекти Технопарку „ІМК” виконують у пріоритетних напрямах діяльності:

Розробка, дослідження, створення технологій отримання й освоєння виробництва, виготовлення і постачання на внутрішній та зовнішній ринки матеріалів, виробів з них, а також приладів і обладнання на їх основі для потреб: медицини і біотехнології, електроніки, лазерної техніки та нелінійної оптики, машинобудування, авіа- і ракетно-космічної техніки, приладобудування, хімічної промисловості, інформаційних технологій, агропромислового комплексу, будівництва, охорони навколишнього середовища;

Розробка, виробництво і реалізація конкурентноздатної високотехнологічної продукції для енергозабезпечення та потреб енергетики, в тому числі атомної;

Розробка, удосконалення і впровадження нових методів аналізу матеріалів і об'єктів навколишнього середовища, їх охорони, методів вивчення структури, фізичних і фізико-хімічних характеристик нових речовин і матеріалів;

Розробка, дослідження, створення технологій отримання, освоєння виробництва і виробництво науково-технічних і інформаційно-довідкових засобів для боротьби із злочинністю;

Маркетинг світового ринку наукомісткої продукції у напрямах діяльності технопарку, розробка методичних матеріалів і підготовка вчених і фахівців, що мають конкретні технологічні пропозиції, для використання їх розробок на комерційній основі, виконання комплексу робіт з комерціалізації наукових розробок, залученню інвестицій в науково-технічну сферу створення нових технологічних підприємств малого і середнього бізнесу.

Головною метою технопарку є виконання інноваційних та інвестиційних проектів впровадження наукомістких розробок, високих технологій і конкурентоспроможної на світових ринках продукції у виробництво та бізнес. Технопарк функціонує як інноваційна структура в рамках Угоди про спільну діяльність.

На момент підписання Угоди про спільну діяльність учасниками технопарку „ІМК” стали:

- Науково-технологічний концерн „Інститут монокристалів” НАН України і організації, що входять до його складу;

- Спільне підприємство „Амкріс-Ейч”;

- Центр розвитку малого бізнесу „Харківські технології”;

АТ „Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань”;

Центр розвитку малого бізнесу надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України;

Національний науковий центр „Харківський фізико-технічний інститут;

Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого;

Харківський національний технічний університет радіоелектроніки і інші.

Загальновідомі і визнані розробки цих наукових установ. Це оптичні і сцинтиляційні кристали, детектори на їх основі, медичні томографічні гамма-камери, митні інтроскопи, медичні трансплантати та інструментарій на базі сапфіру, барвники і люмінофор цільового призначення, виробництво алмазів, спеціальні інструменти для обробки різних матеріалів, ультразвукова і рентгенівська медична діагностична апаратура і багато іншого. Рівень цих розробок відповідає. А в деяких випадках перевищує характеристики найкращих світових аналогів..

Згідно з Угодою про створення Технопарку організаційну і господарську діяльність за дорученням його учасників виконує спеціально створене закрите акціонерне товариство „Технопарк „Інститут монокристалів”, засновниками якого є майже всі учасники Угоди.

Президентом Технопарку і одночасно Головою Науково-технічної Ради Технопарку є науковий керівник НТК „Інститут монокристалів” академік В.П. Семиноженко , Віце-президентом Технопарку є генеральний директор НТК „Інститут монокристалів” член-кореспондент НАН України Б.В. Гриньов. Керівником виконавчої дирекції Технопарку є генеральний директор ЗАТ „Технопарк „Інститут монокристалів” доктор хімічних наук О.В. Шишкін.

Технопарк є відкритою структурою і його учасниками можуть стати і інші науково-технологічні організації, профіль яких відповідає пріоритетним напрямам діяльності технопарку, і які мають перспективні інвестиційні та інноваційні проекти. Склад Технопарку налічує близько 50 учасників, спільних та дочірніх підприємств.

Прогнозна оцінка результатів діяльності Технопарку показує, що протягом п'яти років (2001-2005 рр.) річний об'єм робіт Технопарку з виконання інвестиційних та інноваційних проектів досягне 55 млн. грн. Усього протягом 5 років за рахунок державної підтримки завдяки спеціальному режиму інноваційної діяльності буде отримано близько 17 млн. грн.., які будуть спрямовані на розвиток науково-технічної сфери і матеріальної сфери Технопарку.

Серед найбільш значимих проектів, що реалізовані в Технопарку, слід зазначити проекти:

Наукова розробка, виробництво і реалізація високочутливих імуноферментних тест-систем для діагностики інфекційних захворювань (обсяг випуску станови 13 млн. грн.);

Розробка технології і організація дослідно-промислового виробництва кристалічних великогабаритних блоків, пластин, детекторів і блоків детектування для медичного приладобудування (обсяг випуску станови 5,4 млн. грн.);

Організація виробництва і випуск першої партії літаків АН-140. АН-74ТК-300 і АН-74ТК-300УТ (обсяг випуску станови 45,4 млн. грн.).

Діяльність Технопарку в умовах спеціального режиму діяльності дозволила перерахувати до бюджету 7,4 млн.грн. На спеціальні рахунки учасників Технопарку для розвитку матеріальної бази та проведення подальших науково-дослідних робіт надійшло 7, 38 млн,грн.. Реінвестовано в розвиток виробництва - 7,7 млн.грн.

Зокрема були профінансовані проекти:

Розробка нової технології обробки пластин для гамма-камер;

Розробка технологічних процесів отримання неорганічних солей з відходів;

Створення дослідно-промислової ділянки з тестування сучасних засобів радіозв'язку.

Розподіл загальної кількості зареєстрованих проектів Технопарку за галузями господарської діяльності має такий вигляд :

медицина, хімічна промисловість - 35%;

машинобудування, приладобудування -19%;

електроніка, інформаційні технології - 17%;

охорона навколишнього середовища -10%;

інші галузі -19%.

Соціально-економічні результати діяльності Технопарку сприяють:

прискоренню темпів освоєння випуску нової конкурентоспроможної продукції, реальній підтримці вітчизняної науки;

формуванню привабливого інвестиційного клімату, відновленню довіри інвесторів і збільшенню кількості внутрішніх і зовнішніх інвестицій в науково-технологічну сферу;

перебудові науково-технічної діяльності в Україні в напрямі її комерціалізації; появі нових позабюджетних джерел фінансування науково-технічних досліджень і розробок;

підвищенню соціальної привабливості праці в наукових закладах, скороченню кількості наукових кадрів, залученню молоді до наукової та інноваційної діяльності;

розвитку інноваційної діяльності, появі нових робочих місць у сфері наукомісткого підприємництва.

Технологічний парк „Інститут електрозварювання ім.. Є. О. Патона” створено як інноваційну структуру у липні 2000 року на базі науково-технологічного комплексу „Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона” (НТК ІЕЗ) НАН України у Києві.

Головною метою діяльності Технопарку є створення та підтримка організацій і підприємств - учасників Технопарку, що здійснюють розробку, випуск та реалізацію високотехнологічної конкурентоспроможної продукції та послуг за пріоритетними пар ямами його діяльності.

Головними завданнями учасників Технопарку є:

забезпечення потреб внутрішнього ринку країни високоякісною продукцією, в тому числі продукцією, що заміщує імпорт;

зміцнення експортного потенціалу національної економіки та вихід на зовнішні ринки з конкурентоспроможним інноваційним продуктом;

зростання обсягів виробництва, збільшення оподатковуваної бази та надходжень до бюджету та до позабюджетних фондів;

вирішення соціальних та економічних проблем, створення нових та збереження існуючих робочих місць, забезпечення навантаження виробничих та наукових колективів.

Пріоритетними напрямами діяльності технопарку „Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона” є проведення фундаментальних і прикладних досліджень. Конструкторсько-технологічних робіт, розробка технологій, матеріалів і устаткування, надання послуг, освоєння і супровід виробництва, постачання продукції на внутрішній і зовнішній ринки за такими напрямами:

Енергоефективні і ресурсоощадні виробничі технології, матеріали і обладнання, в тому числі для:

Зварювання і з'єднання матеріалів;

Наплавки, нанесення покриттів і обробки матеріалів;

Спеціальної електрометалургії;

Технічної діагностики та неруйнівного контролю;

Комплексної автоматизації та контролю виробництва;

Порівняльного аналізу матеріалів та технологій;

Розробка та застосування різних видів ефективного енергоспоживання та енергорегенерування.

Нові матеріали і конструкції, в тому числі:

Нові конструкційні та функціональні матеріали;

Нові види конструкцій;

Міцність, надійність і довговічність конструкцій.

Охорона довкілля, в тому числі:

Зменшення техногенного навантаження на довкілля, екологізація технологій та продукції;

Засоби і методи захисту людини, виробничого середовища і довкілля.

Нові комп'ютерні засоби та технології інформатизації виробництва і досліджень:

Створення інформаційної інфраструктури науки і виробництва;

Розробка і використання нового інформаційного і програмного продукту;

Програмне моделювання.

Стандартизація, атестація, сертифікація та інші засоби забезпечення конкурентноздатного рівня якості продукції.

Підготовка та підвищення кваліфікації кадрів.

Незважаючи на те, що закон про надання технопаркам спеціального режиму інвестиційної та інноваційної діяльності був прийнятий Верховною Радою в липні 1999року, свою діяльність Технопарк „Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона” , як і інші технопарки, зміг розпочати тільки з липня 2000 року після внесення Верховною Радою відповідних змін у закон про оподаткування прибутку, податок на додану вартість й у митний кодекс, а також після прийняття Кабінетом Міністрів ряду постанов, що встановлюють механізм реалізації спеціального режиму.

У Технопарку об”єднані більш ніж 30 організацій і підприємств Національної академії наук України, Міністерства промислової політики, Міністерства освіти і науки, а також інших відомств.

Серед засновників Технопарку , крім Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона та НТК ІЕЗ , - дослідні заводи зварювального устаткування, зварювальних матеріалів та спеціальної електрометалургії, дослідно-конструкторські бюро, науково-технологічні та інженерні центри зварювання тиском „Титан”, „Дуга”, матеріалообробки вибухом, електрошлакових технологій, центр сертифікації „Сепроз”, НДІ „Екотехнологія”, ТОВ”Технолуч”, центр розвитку інновацій та інші. Учасниками Технопарку є також Каховський завод електрозварювального устаткування, електромашинобудівний завод „Фірма СЕЛМА” (м. Сімферополь), Запорізький завод зварювальних флюсів і скловиробів, які створені за ініціативою Інституту і працюють головним чином за його розробками.

На даний час стверджена та виконується перша черга інноваційних проектів Технопарку. Очікуваний обсяг виробництва інноваційної продукції по цих проектах на період дії спеціального режиму (2001-2005рр.) складатиме 500 млн.грн., в тому числі 180 млн.грн. - на експорт, відрахування до держбюджету за цей період складатимуть 35 млн.грн., обсяг реінвестицій в інноваційні проекти та розвиток інноваційної інфраструктури -27 млн.грн.

Після закінчення дії спеціального режиму інноваційної діяльності за затвердженими на цей час проектами обсяг випуску продукції за 2006-2010 р. складатиме понад 950 млн.грн.

На даний час реалізація проектів в умовах спеціального режиму інноваційної діяльності дала змогу Технопарку перерахувати до держбюджету за 2002 та 2003 роки - 29,65 млн.грн. та зарахувати на спец рахунки Технопарку та виконавців інноваційних проектів 13,7 млн.грн. з цільовим призначенням для розвитку цих проектів та інноваційної інфраструктури, а саме - для модернізації та розробки нових видів інноваційної продукції, придбання устаткування для удосконалення процесів її виробництва, створення технологічних та контрольно-вимірювальних лабораторій, сертифікація продукції та її патентний захист. На зовнішні ринки було поставлено інноваційної продукції, що забезпечило надходження в Україну іноземної валюти на суму понад 10 млн.доларів США. Усього на роботах за інноваційними проектами було залучено більш ніж 2 тисячі працівників.

Переважна більшість інноваційних проектів Технопарку здійснюється без будь-якого залучення коштів держбюджету або кредитів під державні гарантії. Виключення складають лише проекти другої черги, у яких передбачено фінансування з використанням 1,5 млн.грн. бюджетних коштів.

До використання залучаються також іноземні інвестиції. Але не у вигляді кредитів, а у вигляді участі іноземного капіталу в уставних фондах спільних підприємств - учасників Технопарку. На сьогодні такі інвестиції складають 5,0 млн. доларів., а найближчим часом,ці інвестиції зростуть на 1,8 млн.доларів.

Розподіл загальної кількості зареєстрованих проектів Технопарку за галузями господарської діяльності має такий вигляд

енергозбереження - 25%;

металургія - 25%

машинобудування - 25%

приладобудування -8,3%;

інформаційні технології - 8,3%;

охорона навколишнього середовища -8,3%.

Технологічний парк „Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка” (Київ) створено у червні 2001 року на базі Інституту фізики напівпровідників НАН України.

Основна місія Технопарку - це впровадження нових форм співпраці науки і виробництва з метою організації випуску високотехнологічної, наукомісткої конкурентноздатної продукції на внутрішньому і світовому ринках у галузі напівпровідникових технологій і матеріалів, оптоелектроніки та сенсорної техніки.

Учасники технологічного парку:

Інститут фізики напівпровідників НАН України;

Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро ІФН НАН України;

ВАТ „Дніпропетровський машинобудівний завод”;

ВАТ „УКРПЛАСТИК”;

Державне науково-технічне підприємство „РАДИКАЛ”;

ВАТ „Київський мотоциклетний завод”:

ЗАТ „Краматорський машинобудівний завод”;

ВАТ „Одеський кабельний завод”;

Державне підприємство „Виробниче об”єднання Південний машинобудівний завод” ім..А.М.Макарова та інші.

Пріоритетні напрями діяльностітехнологічного парку „Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка" є проведення фундаментальних і прикладних досліджень, дослідно-конструкторських робіт, розробка нових матеріалів і устаткування, надання послуг, впровадження інноваційних і інвестиційних розробок, освоєння виробництва, постачання продукції на внутрішній та зовнішній ринки за такими напрямами:

1. Одержання і обробка вихідної сировини, виготовлення напівпровідникових, діелектричних, електропровідних матеріалів і багатошарових структур на їх основі, виробів з них для промислової та побутової електронної техніки.

2. Сенсорнооснащені пристрої, устаткування, машини, а також енерго- і ресурсозберігаючі системи контролю і управління технологічними процесами і виробництвами в машинобудуванні, металургії, енергетиці, транспорті, авіа- та ракетно-космічній техніці, нафтовій та газовій промисловості, агропромисловому комплексі.

3. Системи реєстрації, обробки, відображення, збереження та поширення інформації, системи захисту інформації, цінних паперів, документів, товарів, послуг, а також технології, елементи і матеріали для їх виготовлення.

4. Елементи, прилади, системи і вироби на їх основі для діагностики та розпізнавання біологічних, хімічних, технологічних середовищ з метою їх використання у біотехнологіях, медицині, фармацевтичній, харчовій та переробній промисловості, екологічному моніторингу.

5. Технології, в тому числі рулонні, виготовлення покриттів, плівкових і пакувальних матеріалів, а також вироби з них для поліграфічної, електронної, фармацевтичної, харчової та переробної промисловості.

6. Вироби мікро- та оптоелектроніки, в тому числі нові та відновлювальні джерела енергії, енергоекономічні джерела світла, освітлювальна та світлосигнальна апаратура, волоконно-оптичні елементи і системи, засоби техніки зв'язку, комп'ютерна, радіоелектронна та телевізійна техніка, включаючи розробку та організацію виробництва конкурентноспроможних моделей телевізорів з використанням вітчизняних комплектуючих елементів.

7. Енергоефективне, ресурсозберігаюче, модульне, екологічно безпечне сенсорно оснащене обладнання та устаткування для здійснення процесів водопідготовки, очищення води та засоби управління цими процесами.

Розподіл зареєстрованих проектів Технопарку за областями господарчої діяльності :

енергозбереження -22%;

телекомунікації - 22%;

приладобудування - 14%;

екологія - 14%;

машинобудування - 7%;

автомобілебудування - 7%;

металургія - 7%;

хімічна промисловість -7%.

Технопарк „Вуглемаш” був створений у жовтні 2001 році з метою впровадження нових технологій і розвитку інноваційної діяльності в паливно-енергетичній, коксохімічній, металургійній, гірничорудній, хімічній галузях, транспорті і машинобудуванні.

Учасниками Технопарку є:

Закрите акціонерне товариство „Технологічний парк „Вуглемаш”, м. Донецьк.

Інститут геотехнічної механіки НАН України ,м.Дніпропетровськ.

Фонд підтримки науки, м.Львів.

Донецьке регіональне відділення Академії технологічних наук України,м.Донецьк

Державний інститут „Донгіпровуглемаш”, м.Донецьк та інші

Пріоритетними напрямами діяльності технологічного парку „Вуглемаш”, що затверджені Національною академією наук України 8 жовтня 2003 року (Постанова Президії НАН України №246) є:

1. Створення та впровадження нових, модернізація існуючих техніки та технологій для розвитку паливно-енергетичного комплексу, коксохімічної, металургійної, гірничорудної, хімічної галузей, машинобудування, будівельної індустрії, агропромислового комплексу, технологічного транспорту профілактики та реабілітації здоров'я населення, в тому числі:

1.1. Видобутку, доставки та переробки вугільних, рудних і нерудних корисних копалин;

1.2. Виробництва, використання та обробки нових функціональних та конструкційних матеріалів, сільгосппродукції (в тому числі сої, рапсу), вторинних енергоресурсів (шахтного метану, енергії шахтних вод і повітря), відходів виробництва (в тому числі вуглезбагачення та металургійних процесів), енерго- (альтернативні джерела енергії, технології з використанням водню), ресурсо- та матеріалозбереження;

1.3. Екологічно чистих умов виробництва, безпеки праці та життєдіяльності, в т.ч. в умовах роботи з підвищеною небезпекою.

2. Проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських роботи по створенню новітніх засобів, систем та комплексів обладнання, технологій та матеріалів за напрямами діяльності технопарку.

У 2002 році до Закону України „Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків” були внесені зміни, і список інноваційних структур збільшився ще на 4 технопарки..

Технологічний парк „Інститут технічної теплофізики” зареєстрований 3 вересня 2002 року з метою розробок, впровадження і виробництва наукомісткої, конкурентоспроможної та високотехнологічної продукції в області енергетики.

Учасниками технопарку на час його реєсторації стали:

Інститут технічної теплофізики НАН України. М.Київ;

ЗАТ „Дослідне конструкторське технологічне бюро теплоенергетичного приладобудування”,м.Київ;

ЗАТ „Енергія-Інвест”, мКиїв;

Експериментально-механічний завод Інституту технічної теплофізики НАН України, Кагарлицький район Київської області та інші.

Пріоритетні паріями діяльності Технопарку затверджені Президією НАН України 10 вересня 2003 року (Постанова №219) :

1. Технологічне устаткування для теплоенергетики:

1.1. Когенераційні технології (комбіноване виробництво теплоти та електроенергії);

1.2. Створення сучасного та модернізація і подовження ресурсу існуючого теплогенеруючого устаткування;

1.3. Теплофізичне приладобудування;

1.4. Заходи по підвищенню ефективності експлуатації, подовження ресурсу та перепрофілювання об'єктів атомної енергетики. 2. Нетрадиційна енергетика:

2.1. Геотермальна енергетика;

2.2. Біоенергетика;

2.3. Сонячна енергетика.

3. Енерго- та ресурсоощадні теплотехнології:

3.1. Теплотехнології та устаткування на основі дискретно-імпульсної трансформації енергії;

3.2. Енергоощадні нанотехнології для обробки газорідинних гетерогенних середовищ;

3.3. Енергоресурсоощадне технологічне устаткування на основі тепломасообмінних процесів та процесів металургійних виробництв.

4. Екологія в енергетиці:

4.1. Екологічний моніторинг в теплоенергетиці;

4.2 Технології та устаткування для зменшення шкідливих викидів та парникових газів в енергетиці.

Технологічний парк „УКРІНФОТЕХ” здійснює фундаментальні і прикладні дослідження, спрямовані на створення та розвиток глобального інформаційного простору та глобальних інформаційних мереж, а також спрямовує свою діяльність на розвиток новітніх інформаційних і телекомунікаційних технологій в різних галузях науки і техніки та впровадження їх у виробництво.

Пріоритетні напрями діяльності затверджені Президією НАН України 10 вересня 2003 року (Постанова №219):

1. Наукове забезпечення створення національної телекомунікаційно-інформаційної інфраструктури:

1.1. Наукові та технологічні засади створення національної телекомунікаційно-інформаційної інфраструктури як складової глобального інформаційного простору;

1.2. Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи по створенню новітніх телекомунікаційно-інформаційних систем та відповідних програмно-технологічних засобів, технологій та матеріалів;

1.3. Наукові дослідження правових, економічних, фінансових та технічних засад для забезпечення розробки та впровадження високорентабельних інноваційних проектів. 2. Новітні технології передачі інформації:

2.1. Технології, системи, обладнання для забезпечення науки, економіки, соціальної та гуманітарної сфери, оборони та органів державної влади і їх захист;

2.2. Мережі, технології та системи передачі даних, Інтернет, ІР, УРМ.

2.3. Системи і засоби бездротового зв'язку (радіо, радіорелейного, тропосферного, оптичного та супутникового);

2.4. Системи і засоби мобільного зв'язку;

2.5. Волоконно-оптичні системи;

2.6. Системи телевізійного і звукового мовлення, прийому, запису, редагування, зберігання і відображення інформації, включаючи розробку, виробництво та впровадження новітніх цифрових технологій обробки зображень та розповсюдження образів з використанням засобів відображення на основі плазменних і рідкокристалічних технологій.

3. Технології для виробництва та експлуатації телекомунікаційно-інформаційної інфраструктури:

3.1. Ресурсозберігаючі технології для виробництва матеріалів та продукції телекомунікаційно-інформаційного призначення;

3.2. Технології утилізації матеріалів телекомунікаційно-інформаційного призначення;

3.3. Системи, засоби та забезпечення для сертифікації, атестації, стандартизації та експлуатації продукції телекомунікаційного та інформаційного призначення;

3.4. Створення сучасного, модернізація та подовження ресурсу існуючого обладнання;

3.5. Системи та засоби контролю за електромагнітним забрудненням навколишнього середовища;

3.6. Створення та розробка програмного забезпечення, виробництво сучасних багатоцільових програмно-технологічних комплексів та технічних компонентів для локальних і глобальних мереж передачі даних, включаючи розробку та виробництво комп'ютерних платформ для прикладних систем даних;

3.7. Створення та виробництво сучасних технологічних комплексів для редагування та високопродуктивного друку на базі високопродуктивних поліграфічних технологій;

3.8. Розробка, створення та виробництво систем, приладів та носіїв зберігання та відтворення інформації.

Технологічний парк „Інтелектуальні інформаційні технології” створено для проведення фундаментальних та прикладних досліджень, конструкторсько-технологічних робіт, розробок технологій, систем, матеріалів і устаткування, постачання на внутрішній і зовнішній ринки конкурентноздатної високотехнологічної інноваційної продукції, надання науково-технічних, інформаційних та інших послуг у сфері інноваційних технологій та комунікаційних систем. Пріоритетними напрямами діяльності Технопарку, що затверджені Президією НАН України (Постанова №246 від 08.10.03 р.), є:

1. Інтелектуальні інформаційні технології для управлінні складними процесами, у т.ч. для сфери державного управління

2. Інтелектуальні інформаційні технології та системи для захисту навколишнього середовища та здоров'я населення

3. Системне та функціональне математичне забезпечення персональних комп'ютерів та інших засобів обчислювальної техніки, розробка та ствсрня нових засобів обчислювальної техніки, обробки та передачі даних

4. Інтелектуальні інформаційні технології та системи для енергетики та енергозбереження

5. Інформаційні технології для машино та приладобудування

6. Транспортні системи: будівництво і реконструкція

7.Інформаційні технології та системи для високотехнологічного

розвитку сільського господарства і переробної промисловості

8.Інтелектуальні технології формування і використання національної інтегрованої системи інформаційних ресурсів

9.Інтелектуальні технології й інформаційні системи наукового аналізу та супроводу політичної, правової, економічної! соціальної динаміки

10. Інформаційні технології та системи в науці, освіті та культурі

Пріоритетні напрями діяльності технологічного парку „Київська політехніка” були затверджені Президією НАН України 10 вересня 2003 року (Постанова №219):

1. Комп'ютерні та телекомунікаційні технології для навчання, наукових досліджень, мікроелектроніка та нанотехнології.

2. Новітні та нетрадиційні технології енергозбереження та ресурсозбереження, технології ефективного використання низькосортних палив.

3. Охорона навколишнього середовища та інженерні й біотехнічні розробки з вирішення екологічних проблем.

4. Удосконалення хімічних технологій промислового призначення, отримання матеріалів з новими функціональними можливостями.

5. Сучасні технічні комплекси та системи, в тому числі спеціального призначення.

У квітні 2004 року Верховна Рада внесла зміни в Закон України „Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технопарків” долучивши до існуючих восьми технологічних парків ще сім: „Ресурси Донбасу”, „ЕКО-Україна”, „Агро технопарк”, „Текстиль”, „Наукові і навчальні прилади”, „Український мікробіологічний центр синтезу та новітніх технологій”, „Яворів”.

Дослідивши сфери діяльності діючих нині в Україні технологічних парків можна зробити висновок, що найбільше інноваційних та інвестиційних проектів виконується в енергозберігаючих галузях, в машино- та приладобудуванні, в медицині та фармакологічній галузі, в металургії, в інформаційних технологіях та телекомунікаціях та деяких інших галузях.

Важливим у вивченні діяльності українських технологічних парків є вивчення їх економічних показників. Показники діяльності чотирьох перших українських технопарків за 2000-2001 роки наведені в таблиці 2 та більш детально окремо по кожному технопарку за 2002рік - в таблиці 3.

Таблиця 2

Показники діяльності технологічних парків “Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка”, “Інститут монокристалів”, “Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона”, “Вуглемаш”

Таблиця 3

Показники діяльності Технологічних парків за 2002 р.
тис. грн.
Показники	ТП "ІЕЗім.Є.О. Патона"	ТП "Інститут монокристалів"	ТП "Напів-провідники"	ТП "Вуглемаш"	Загалом
1. Кілікість учасників Технопарку, його спільних та дочірніх підприємств / виконавців проектів	35	61/46	12	12	120
2. Кількість інноваційних та інвестиційних проектів (зареєстровано/виконується)	18/16	46/25	6/3	10/6	80
3. Сума інвестицій, що передбачена інвестиційними проектами	0	200 000,00	0,00		200 000,00
4. Сума одержаних інвестицій	0	0,00	0,00		0,00
у т.ч. іноземних	0,00	0,00	0,00		0,00
5. Сума одержаних кредитів	31 117,80	167 592,40	88 151,00		286 861,20
6. Сума одержаних коштів Держбюджету	0	30,00	0,00		30,00
у т.ч. Державні капітальні вкладення	0	0,00	0,00		0,00
7. Загальна сума витрат на виконання інноваційних та інвестиційних проектів	278 115,00	265 914,20	91 177,90	7 276,60	642 483,70
8. Витрати на НДДКР та виробництво дослідних зразків	3 319,50	7 988,80	1 377,50	418,70	13 104,50
9. Загальний обсяг реалізованої інноваційної продукції	303 173,50	203 558,30	99 927,70	606,00	607 268,50
у т.ч. - реалізовано на внутрішньому ринку	263 384,80	174 895,80	85 760,30	606,00	524 646,90
у т.ч. - реалізовано на зовнішньому ринку	39 791,70	28 662,50	14 167,40		82 621,60
10. Валові доходи від реалізації інноваційного (інвестиційного) проекту	330 240,40	212 457,50	100 879,87	2 289,80	645 867,57
11. Валові витрати за інноваційним (інвестиційним) проектом	317 192,90	311 064,70	82 766,53	351,00	711 375,13
12. Отримано податкових пільг, у т.ч.	16 494,40	42 790,35	27 735,80	2 082,50	89 103,05
- за податком на прибуток підприємств;	9 461,70	5 667,25	2 054,60	581,7	17 765,25
- за податком на додану вартість;	3 812,80	16 790,60	13 921,60	77,50	34 602,50
- за податком на додану вартість відповідно до статті 6 Закону України від 16.07.99 № 991-ХІV;	2 145,10	14 789,60	11 059,20	1 249,10	29 243,00
- за ввізним митом

Подобные документы

• Фінансування інноваційних проектів

  Сутність та зміст інноваційних проектів, джерела інвестування та методика їх аналізу. Види та типи інноваційних проектів. Порівняння вигідності джерел фінансування. Особливості фінансування інноваційних проектів в Україні та шляхи їх вдосконалення.
  
  курсовая работа [514,6 K], добавлен 21.03.2011
  

• Державне регулювання інвестиційної діяльності. Державна інноваційна політика

  Характеристика інвестиційно-іноваційної діяльності. Аналіз інвестиційної діяльності в Україні. Застосування міжнародного досвіду державної підтримки інноваційної діяльності до умов економіки України. Заходи підтримки інвестиційно-інноваційної активності.
  
  курсовая работа [180,6 K], добавлен 20.03.2009
  

• Ринок об'єктів інтелектуального інвестування, інноваційна політика України

  формування статутного капіталу. Оцінка об’єктів інтелектуальної власності. Практика державного регулювання інноваційної діяльності в Україні. Аналіз індексів промислового виробництва. Ефективність державного регулювання інноваційних процесів.
  
  контрольная работа [22,2 K], добавлен 07.11.2008
  

• Економіка і організація інноваційної діяльності

  Особливості впливу інноваційної діяльності на розвиток економіки. Венчурне фінансування науково-інноваційної діяльності, перспективи розвитку в Україні. Місце етапу науково-технічної підготовки виробництва. Підвищення конкурентоспроможності підприємств.
  
  методичка [43,8 K], добавлен 23.04.2015
  

• Іноземне інвестування в економіку України: масштаби, структура, ефективність

  Оцінка інвестиційного клімату в Україні. Масштаби та структура іноземного інвестування в економіку України. Рекомендації щодо підвищення ефективності державного регулювання інвестиційної діяльності, зокрема, іноземного інвестування в економіку України.
  
  курсовая работа [1,1 M], добавлен 31.03.2014
  

• Ефективність державної інвестиційної та інноваційної політики на сучасному етапі розвитку економіки

  Теоретичні основи впливу інвестиційно-інноваційної діяльності на економіку. Складові системи державного регулювання цієї сфери. Аналіз сучасного стану інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні: нормативно-правова база та механізми її здійснення.
  
  контрольная работа [2,2 M], добавлен 22.05.2014
  

• Підвищення ефективності інноваційної діяльності в умовах ВАТ "Дніпропетровський лакофарбовий завод"

  Роль економічного обґрунтування нововведень у процесі їхньої мотивації. Державне регулювання інноваційної діяльності в Україні. Сучасні методи економічної оцінки інноваційних проектів. Прогноз прибутку, оцінка ефективності, вибір програмних засобів.
  
  дипломная работа [1,9 M], добавлен 21.11.2009
  

• Інноваційні процеси в господарській діяльності підприємства

  Поняття інноваційних процесів та значення інноваційної діяльності для забезпечення економічного розвитку вітчизняного підприємства. Оцінка інноваційної діяльності в Україні. Напрями подальшої активізації інноваційної діяльності промислових підприємств.
  
  курсовая работа [479,2 K], добавлен 05.04.2014
  

• Інноваційна діяльність на підприємстві

  Економічна сутність та зміст інноваційної діяльності, етапи формування на підприємстві. Особливості інвестування інноваційної діяльності харчових підприємств. Аналіз інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності ВАТ "Кременчуцький хлібокомбінат".
  
  курсовая работа [783,9 K], добавлен 17.12.2013
  

• Виробничо-технологічна структура та її місце в економічній системі

  Склад виробничо-технологічних структур. Значення виробничо-технологічної структури в економіці України. Інститут монокристалів НАН України як одна із складових виробничо-технологічної структури України. Питання законодавчої бази діяльності технопарків.
  
  реферат [26,2 K], добавлен 27.10.2008
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам