Диверсифікація виробничого підприємства
Диверсифікація як галузь управління маркетинговою діяльністю підприємства. Аналіз даних у процесі керування диверсифікацією економіки шкірпереробного заводу "Платан", удосконалення маркетингової стратегії підприємства засобами інформаційних технологій.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 10.05.2009 |
| Размер файла | 293,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
2) Корпоративний ринок великих замовників - споживачі цього сегменту це великі підприємства.
3) Корпоративний ринок - споживачами виступають підприємства малого та середнього бізнесу.
4) Домашні користувачі - кінцеві споживачі продуктів інформаційних технологій [39].
Значення стратегічного маркетингового планування зростає у зв'язку зі зміною ринкових умов, у тому числі таких, як посилення конкуренції, зниження цін, широке впровадження інновацій, ріст спеціалізації, скорочення термінів розробки програмних продуктів. У зв'язку з цим, основними критеріями ефективності стратегічного планування є ефективність, гнучкість і оптимальність організаційної структури фірми, системи планування і контролю, ступінь обліку діяльності фірми.
Проблема сьогоднішнього періоду - це іновації, які ще не окупилися і вже є менш ефективними в порівнянні з сучасними розробками. Через цей фактор споживачі інформаційних продуктів відкладають терміни впровадження нових, більш ефективних технологій.
Специфіка попиту у споживачів інформаційних продуктів полягає у необхідності отримання всіх рішень з одних рук. Це приводить до того, що підприємства-постачальники продуктів інформаційних технологій повинні весь час удосконалюватись та розширяти власне поле діяльності. В цій галузі, як ні в якій іншій, можлива втрата споживача через неможливість надання певних послуг, які він потребує.
Необхідно відмітити роль маркетингових каналів в інформаційному бізнесі. В залежності від рангу підприємства воно має різний доступ до маркетингового каналу. Під поняттям доступу до маркетингового каналу маємо на увазі доступ до певних маркетингових заходів, які надаються тільки певним компаніям. Для ілюстрації наведу приклади, що застосовуються для посередників: компенсація частини витрат на рекламу бренду постачальника; "прайс протекшн" - після відгрузки товару продавець коректує ціну кожен день, внаслідок чого, покупець-посередник не втрачає на збитках у випадку зниження цін; доступ до технічної інформації, ноу-хау, тощо.
Можна виділити такі сучані маркетингові стратегії:
1) Тільки розробка. Підприємство створює продукт і продає його повністю чи частково (ліцензування) іншим компаніям. Ця стратегія є виправданою коли ринок споживачів є обмеженим чи просування продукту силами підприємства неможливо через нестачу певних ресурсів чи відсутності доступу до маркетингових каналів.
2) Спеціалізація. Компанія спеціалізується тільки на одному напрямку діяльності, при цьому забезпечується повний цикл послуг.
3) Вузька спеціалізація. Компанія займається тільки одним видом діяльності, без забезпечення повного циклу послуг.
4) Диверсифікація. Компанія спеціалізується на комплексному обслуговуванні певного сегмента кінцевих користувачів і забезпечує повний цикл надання послуг по кожному напрямку. Специфіка цієї стратегії полягає в необхідності компанії постійно розширяти асортимент для забезпечення конкурентноздатності.
5) Широка диверсифікація. Компанія займається не тільки обслуговаванням кінцевих споживачів, але і дистрибюцією [44].
Стратегії спеціалізації не є ефективними в довгостроковому періоді. Це пов'язане, в першу чергу, зі швидкими змінами технологій. Стратегії спеціалізації використовуються компаніями на єтапі їх розвитку, пізніше ці компанії диверсифікуються для підвищення конкурентноспроможності.
Для бізнесу в галузі інформаційних технологій характерне поглинання одних компаній іншими з однієї сторони, та відокремлення деяких головних підрозділів в окремі компанії. У випадку поглинання іншої компанії, компанія отримує певні конкурентні переваги та доступ до нових технологій, а головне до клієнтів компанії, яку поглинула (у випадку коли ціллю придбання не були технології), тобто отримує доступ до маркетингових каналів. Відокремлення підрозділів характерне для транснаціональних корпорацій. В цьому випадку переслідуються цілі щодо обмеження відповідальності по можливим судовим позовам. У випадку, коли відокремлений підрозділ розвиває власний бренд, то можливі два варіанти: або конкурування з між власними брендами для збільшення частки ринку, або отримання більших прибутків, за рахунок того, що підрозділ повинен буде окуповуватись самостійно. В обох випадках ми маємо інструменти для підвищення рентабельності бізнесу.
Враховуючи специфіку динамічності галузі та залежність від неї інших високотехнологічних галузей, слід відмітити, що питання збільшення акціонерного капіталу компанії та підвищення цінності продукту для споживача є найактуальнішими. Ці питання є взаємопов'язаними. Збільшення акціонерного капіталу дає можливість розробляти нові продукти та послуги, вдосконалювати існуючу інфраструктуру, що в свою чергу, позитивно сприяє підвищенню цінності продукту для споживача.
Підвищення споживчої цінності також досягається за рахунок застосування інструментів брендингу та оптимізації маркетингових каналів. Як наслідок, кінцева вартість продукції визначається на основі цінності продукту для споживача, а також, відносно вартості інших аналогічних продуктів. За рахунок цього, компанія з сильнішим брендом отримує больші прибутки, при тому ж рівні витрат.
Додатковим способом отримання прибутку є спроби виробників інформаційних продуктів контролювати маркетингові канали. Це проявляється в спробах робити продажі не тільки ділерам та дистрибюторам, але й кінцевим споживачам. Такі дії дозволяють самостійно отпримати прибуток без посередників. Особливо це стосується сфери програмного забезпечення. На етапі просування товару виробник заохочує посередників, а потім зменшує кількість маркетингових каналів, шляхом підвищення вимог до ділерів та зменшення дилерської знижки чи зміни умов в ліцензійній угоді.
Диференціювання продуктів проводиться по таким критеріям: фунціональність та надійність. За рахунок застосування диференціації компанія захоплює декілька сегментів ринку.
Слід відмітити, що розвиток інформаційних технологій приводить до швидкого морального старіння інформаційних продуктів. З іншої сторони, необхідно звернути увагу на обмеженість терміну функціонування, яку виробники закладають у продукцію. Такі дії є диференціацією в окремих випадках. В інших випадках це є стимулом для майбутнього попиту.
Що стосується нових продуктів інформаційних технологій, то дуже часто вони мало чим відрізняються від попередніх моделей. Зміни вносяться або в дизайн, або незначне покращення за рахунок додаткових функцій. На сучасному етапі зміна версій(поколінь) інформаційних продуктів відбувається майже щорічно.
При виводі нових продуктів на ринок, необхідно враховувати технологічну готовність кінцевих споживачів до впровадження, оскільки існує певна залежність від технологій.
Як ми бачимо, ще одним фактором успіху є чітке позиціонування. Як наслідок виникають проблеми через географічну роздробленість ринків: проблема доставки та ціни на певному локальному ринку. Наприклад, в продукт можна внести певні обмеження щодо його використання в іншому регионі і поставити відповідно для кожного ринку власну ціну. З іншої сторони, ті ринки на які виведення товару відбулося пізніше, можна буде "захоплювати", враховуючи попередній досвід.
На сьогоднішній день все більшу роль як маркетингового каналу та каналу розповсюдження відіграє Інтернет. В першу чергу це має відношення до програмного забезпечення. За допомогою мережі Інтернет споживач має змогу швидше отримати програмний продукт безпосередньо від розробника, що в свою чергу, є джерелом додаткових прибутків останнього. Слід відмітити, що Інтернет дав поштовх до розвитку аутсорсингу програмного забезпечення - оренди програмного забезпечення через Інтернет.
Розглянемо більш детально маркетингові канали. Маркетингові канали можуть створювати додаткову споживчу цінність для продукту. Факторами створення додаткової споживчої цінності виступають:
1) Децентралізація ринку - зменшення витрат часу споживача на пошук необхідного продукту та зменшення витрат споживача на транспортування.
2) Розмір мінімальної партії - дозволяє споживачу використовувати продукт одразу після придбання. Зменшення розміру мінімальнї партії сприяє підвищенню якості рівня обслуговування споживача та дозволяє встановити більшу вартість за одиницю продукту.
3) Термін поставки продукту чи надання послуги - коротші терміни збільшують рівень задоволення від споживання продукту у споживача, відповідно очікування повинно компенсуватись більш низькими цінами.
4) Широкий асортимент супутніх товарів та послуг збільшує рівень якості обслуговування та рівень витрат постачальника на його підтримку [38].
Бажано, щоб кожен учасник маркетингових каналу виконував лише ті функцї, які може виконати найкраще, оскільки нераціональне використання ресурсів приводить до збільшення вартості продуктів для кінцевого споживача. Це в загальному випадку негативно відбивається на конкурентоспроможності певного виробника.
Роль посередників в маркетинговому каналі галузі інформаційних технологій полягає у виконанні наступних функцій: об'єднання (об'єднання аналогічних товарних груп з різних джерел в широкий асоритмент однорідних товарів), розподіл (дроблення партій), формування асортименту (формування асортименту для перепродажу).
Додатковими факторами що визначають струткуру каналу можуть виступати: технологічні, фізичні, соціальні та правові фактори [39].
Підсумовуючи відмітимо наступне: сучасні маркетингові стратегії підприємств галузі інформаційних технологій передбачають керування маркетинговими каналами. Специфіка галузі полягає у відсутності часу на побудову власних маркетингових каналів і виправлення маркетингових помилок. Саме швидкий розвиток галузі спонукає компанії, які працюють на цьому ринку, якомога повніше використовувати маркетингові інструменти та будувати відносини зі споживачами на основі їх потреб та можливостей.
РОЗДІЛ 3. АВТОМАТИЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ДИВЕРСИФІКОВАНІСТЮ ЕКОНОМІКИ НА СЕРЕДНЬОМУ ПІДПРИЄМСТВІ
3.1 Постановка задачі автоматизації
В даній роботі за вихідними даними (Таблиця 3.1 та Таблиця 3.2) скласти програму, що обчислює прогнозні значення рентабельності для подальшої диверсифікації.
Таблиця 3.1
Розрахунки виробничих витрат
|
Виробничі витрати |
||||||
|
Статті витрат |
На одну пару |
Період |
||||
|
На зміну |
На місяць |
На квартал |
На рік |
|||
|
1. Сировина й напівфабрикати |
39,08 |
23449,87 |
515897,05 |
1547691,15 |
6190764,61 |
|
|
2. Основна з/п працівників |
3,18 |
1909,09 |
42000,00 |
126000,00 |
504000,00 |
|
|
3. Нарахування на з/п |
1,22 |
730,42 |
16069,20 |
48207,60 |
192830,40 |
|
|
4. Цехові витрати |
|
|
|
|
|
|
|
4.1. Амортизація цехових будинків |
0,02 |
14,20 |
312,50 |
937,50 |
3750 |
|
|
4.2. З/п управлінського персоналу |
0,43 |
259,09 |
5700,00 |
17100,00 |
68400,00 |
|
|
4.3. Нарахування на з/п |
0,17 |
99,13 |
2180,82 |
6542,46 |
26169,84 |
|
|
4. З/п обслуговуючого персоналу |
0,29 |
172,73 |
3800,00 |
11400,00 |
45600,00 |
|
|
5. Нарахування на з/п |
0,11 |
66,09 |
1453,88 |
4361,64 |
17446,56 |
|
|
6. Витрати на збут |
0,63 |
378,79 |
8333,33 |
25000,00 |
100000,00 |
|
|
7. Витрати на електроенергію |
0,01 |
5,45 |
120,00 |
360,00 |
1440,00 |
|
|
8. Амортизація загальнозаводських будинків |
0,03 |
17,05 |
375,00 |
1125,00 |
4500,00 |
|
|
Разом виробничі витрати |
45,17 |
27101,90 |
596241,78 |
1788725,35 |
7154901,41 |
Таблиця 3.2
Прогнозовані обсяги продажів
|
Основні показники |
Період |
||||
|
зміна |
місяць |
квартал |
рік |
||
|
Обсяг випуску (тис. пар) |
0,6 |
13,2 |
39,6 |
158,4 |
|
|
Обсяг реалізації, тис. грн. |
48,0 |
1056,0 |
3168,0 |
12672,0 |
|
|
Виробничі витрати, тис. грн. |
27,101 |
596,241 |
1788,725 |
7154,901 |
|
|
Загальний прибуток, тис грн |
20,899 |
459,759 |
1379,275 |
5517,099 |
|
|
Рентабельність за собівартістю, % |
77,12 |
||||
|
Рентабельність за реалізацією, % |
43,54 |
Розрахунки виробничих витрат отримуються за допомогою аналізу первинної документації та звітності підприємства.
Прогнозовані обсяги продажів розраховуються за формулами, наведеними у попередньому розіділі.
Рентабельність продукції за собівартістю - це показник, що характеризує доцільність встановлення вказаної собівартості продукції.
Рентабельність продукції за реалізацією - це показник, що характеризує доцільність реалізації продукції у вказаному обсязі.
Формули розрахунку наведено у розрахунковій частині.
На виході отримуємо показники рентабельності за вхідних умов та управлінське рішення про прийняття чи неприйняття програми диверсифікації.
Необхідність створення подібного програмного додатку полягає у тому, що процес диверсифікації потребує обґрунтованого і оперативного управлінського рішення про подібні дії, а це можна забезпечити лише за допомогою програмного додатку.
3.2 Опис програмного середовища автоматизації
Програмний додаток створюється на основі засобів Microsoft Excel та мови програмування Visual Basic for Applications.
Visual Basic for Applications - це мова програмування високого рівня, метою створення якої було отримати просту в користуванні мову програмування. Мова набула поширення у 1980-х, і лишається популярною й досі, маючи чимало діалектів. Мову було створено у 1963 професорами Дартмунського коледжу Джоном Кемені і Томасом Курцом.
Назва мови є акронімом від фрази англ. Beginner's All-purpose Symbolic Instruction Code, що означає "універсальний код символьних інструкцій для початківців".
Передумови. До середини 1960-х комп'ютери були надто дорогими машинами, що використовувались лише для особливих задач, і виконували лише одну задачу за раз (т. з. пакетна обробка). Однак, протягом 1960-х, ціна на комп'ютери стала падати так, що, навіть, невеликі компанії могли їх собі дозволити. Швидкість комп'ютерів збільшувалась, і настав час, коли вони часто почали спростоювати не розв'язуючи задач.
Мови програмування тієї ери, як і комп'ютери, на яких вони використовувались, були розроблені для специфічних задач, таких як наукові обчислення. Оскільки машині були дорогими і лише одне завдання могло виконуватись за раз, то і машинний час було дорогим - тому швидкість обчислення стояла на першому місці.
В той же час зростала популярність систем із розділенням часу. В таких системах, процесорний час розділявся і всі користувачі почергово отримували короткий відрізок цього часу. Машини були досить швидкими для того, щоб в результаті кожен користувач за терміналом відчував себе так, ніби він працює з системою один. Теоретично, розділення часу радикально знижувало вартість машинного часу, оскільки одна машина могла спільно використовуватись сотнями користувачів.
Народження. Оригінальний Бейсік було вигадано у 1963 році Джоном Кемені и Томасом Курцом в Дартмунському колледжі, і під їх керівництвом було реалізовано командою студентів коледжу. З часом, коли з'явились інші діалекти, цей «початковий» діалект стали називати Дартмунським Бейсіком (Dartmouth BASIC).
Бейсік було спроектовано так, щоб студенти могли писати програми, використовуючи термінали із розділеням часу. Він створювався, як вирішення для проблем, пов'язаних із складністю старіших мов. Він призначався для користувачів з простішіими задачами, не стільки зацікавлених у швидкості обчислень, скільки в можливості використовувати комп'ютер для вирішення своїх задач.
В проектуванні мови використовувались такі вісім принципов, що починаються зі слів «нова мова має»:
1) Бути простою у використанні для початківців.
2) Бути мовою програмування загально призначення.
3) Надавати можливість розширення функціональності, доступу досвідченим програмістам.
4) Бути інтерактивним.
5) Надавати ясні повідомлення про помилки.
6) Швидко працювати на невеликих программах.
7) Не вимагати розуміння роботи апаратного забезпечення.
8) Захищати користувача від операційної системи.
Мова часткого ґрунтувалась на FORTRAN II і, частково, на ALGOL 60, з додатками, які робили мову зручнішою для роботи в режимі розділення часу, і, пізніше, обробки тексту та матричної арифметики. Спершу Бейсік було реалізовано на мейнфреймі GE-265 з підтримкою великої кількості терміналів. Всупереч розповсюдженій думці, на момент своєї появи це була компілююча мова. Кількома роками пізніше, дуже поважний спеціаліст у галізу програмування, Едсгер Дейкстра, висловив думку, що використання оператора GOTO, що існував у багатьох мовах, в тому числі, в Бейсіку, сприяло поганій практиці програмування. Дехто, також, висміював Бейсік за його повільність і простоту.
Автори мови вирішили, що вона має належати громадскості, тому мова швидко набула поширення. Також, чимало часу автори витрачали на популяризацію мови. В результаті, знання мови Бейсік стало досить поширеним і її було реалізовано численної кількість виробників. Особливої популярності мова набула на нових мінікомп'ютерах на зразок DEC PDP та Data General Nova. На цих машинах мову біло реалізовано як інтерпретатор, а не як компілятор.
Вибуховий ріст. Незважаючи на те, що мова вже використовувався на кількох мінікомп'ютерах, його справжнє розповсюдження розпочалось з появи на мікрокомп'ютері Altair 8800. Більшість мов програмування були надто великими, щоб вміститись в невелику пам'ять, яку користувачі цих машин могли собі дозволити. Для машин з таким повільним носієм, як паперова стрічка (піздніше -- аудіо-касета), і відсутністю належного текстового редактора, така невелика мова, як Бейсік, була чудовою знахідкою. BASIC, також, мав ту перевагу, що, завдяки зусиллям Кемені та Курца, він був добре знаний юними програмістами, що цікавились мікрокомп'ютерами в ті часи. Одним з перших для цієї машини був Tiny BASIC, проста реалізація Бейсіка, написана доктором Лі-Чен Ванґом і, пізніше, перенесена на Altair Деннісом Еллісоном на прохання Боба Альберта (він пізніше заснував Dr. Dobb's Journal). Повний код Tiny BASIC було опубліковано у 1976 у Dr. Dobb's Journal.
В 1975 Microsoft (тоді, це лише двоє -- Білл Гейтс і Пол Аллен, за участі Monte Davidoff) випустили Altair BASIC. Потім його версії з'явились на іншій платформі під ліцензією і незабаром використовувались вже мільйони копій та варіантів; одним з варантів став стандартною мовою на Apple II. В 1979 Microsoft обговорювала з кількома постачальниками комп'ютерів (включаючи IBM) ліцензування інтерпретатора Бейсік на їх машинах. Одну з версій було включено в ПЗП IBM PC -- комп'ютер міг автоматично завантажуватись в бейсік.
Зрілість. В той період було створено кілька нових версій Бейсіка. Microsoft продавала кілька версій для MS-DOS/PC-DOS, включаючи BASICA, GWBASIC (модифікація BASICA, що не вимагала ПЗП від IBM) і Quick BASIC. Borland, відома своїм Turbo Pascal, в 1985 випустила Turbo BASIC 1.0 (його нащадки пізніше продавались під назвою PowerBASIC). На домашніх комп'ютерах з'явились різні розширення Бейсіка, зазвичай так, що включаюли засоби для роботи із звуком, графікою, виконанням команд операційної системи, а також, засоби структурного програмування. Деякі інші мови використовували добре відомий синтаксис Бейсіка в якості основи, на якій будувалась зовсім інша система (наприклад, GRASS).
Однак, починаючи з кінця 1980-х, нові комп'ютери були набагато складнішими, і надавали можливості (такі, як графічний інтерфейс користувача), які робили Бейсік вже не таким зручним для програмування. Бейсік почав здавати свої позиції, недивлячись на те, що величезна кількість його версій ще використовувалась і продавалась.
Фортуна знову повернулась до Бейсіка з появою Visual Basic від Microsoft (скорочено MS VB). Хоча і важко погодитись, що ця мова справді є Бейсіком (незважаючи на велику кількість звичних ключових слів), з часом вона стала однією з мов, що використовуються найчастіше на платформі Windows -- деякий час вона використовувалась на 70-80% всіх комерційних розробок. Microsoft створила варіант під назвою WordBasic та використовувала його в MS Word до появи Word 97. Microsoft вбудувала Visual Basic for Applications (VBA) в Excel 5.0 в 1993 році, потім в Access 95 в 1995, а, також, у всі інші інструменти, що входять в пакет Office -- в 1997. Internet Explorer 3.0 і вище, а також Microsoft Outlook включали інтерпретатор мови VBScript. В повний варіант пакету OpenOffice також включено інтерпретатор Бейсіка.
Стандарти:
1) ANSI X3.60-1978 "FOR MINIMAL BASIC".
2) ISO/IEC 6373:1984 "DATA PROCESSING - PROGRAMMING LANGUAGES - MINIMAL BASIC".
3) ANSI X3.113-1987 "PROGRAMMING LANGUAGES FULL BASIC".
4) ISO/IEC 10279:1991 "INFORMATION TECHNOLOGY - PROGRAMMING LANGUAGES - FULL BASIC".
5) ANSI X3.113 INTERPRETATIONS-1992 "BASIC TECHNICAL INFORMATION BULLETIN # 1 INTERPRETATIONS OF ANSI 03.113-1987".
6) ISO/IEC 10279:1991/ Amd 1:1994 "MODULES AND SINGLE CHARACTER INPUT ENHANCEMENT".
VBA - це мова програмування, вбудована до безлічі програм, від додатків Microsoft Office, Microsoft Project, Visio й AutoCAD до численних спеціалізованих додатків, призначених для управління виробничими процесами, обліку фінансових ресурсів або інформаційної підтримки клієнтів [28].
Згідно з даними компанії Microsoft, всі версії VBA, починаючи з версії 6 і закінчуючи версією 6.3, з погляду програміста зовсім ідентичні. Компанія Microsoft виправила деякі помилки, поліпшила продуктивність, але способи написання програмного коду або створення діалогових вікон не змінилися. Тому, коли говорять про VBA б, це стосується, як правило, VBA 6.0 й VBA 6.3, так і всіх проміжних версій.
Для роботи з VBA підійде, наприклад, кожен із наступних додатків:
- будь-який додаток Microsoft Office - Word, Excel, PowerPoint, Access, Outlook або FrontPage;
- Microsoft Project;
- CorelDraw версії 9 або 10 й Corel
- Word Perfect Office 2000;
- серія графічних бізнесів-додатків від Micrografx;
- Visio версій 4.5, 5 або 2000;
- AutoCAD R14, AutoCAD 2000 або AutoCAD 2000i для Windows;
- Autodesk Map;
- TurboCAD Professional;
- M.Y.O.B. Accounting Software;
- пакет програм для обліку ресурсів Great Plains (деякі програми із цього пакета розуміють VBA);
OmniTrader, засоби оцінки ризиків і керування торговельними операціями [34].
До сильних сторін VBA можна віднести об'єктно-орієнтований підхід і візуальне проектування форм. А от коли справа стосується швидкості обчислень, VBA виявляється позаду інших мов програмування. Відповідно до даних однієї з експертних комісій (розробників PowerBasic), той самий програмний код у Power-Basic виконується у 4-20 разів швидше, ніж у Visual Basic [28].
3.3 Вихідні дані автоматизації
Програмний додаток створено на основі даних прогнозу. При введені у відповідні поля значень обсягу випуску, обсгу реалізації продукції, виробничих витрат та загального прибутку (все у вартісному вираженні, тис.грн.) і натисканні кнопки «Розрахунок» у відповідних полях з'являютсья значення рентабельності за собівартістю продукції та рентабельності реалізації. Якщо ці дані перевищують 30%, то приймається рішення про ефективність диверсифікації, в іншому випадку - приймається рішення про відхилення проекту диверсифікації за даних умов.
Екранна форма розрахунку наведена на Рис. 3.3.
Рис. 3.3. Екранна форма програмного додатку
Розглянемо кроки реалізації програмного додатку.
Крок 1. Введення даних обсягу випуску, обсягуреалзіації, даних з виробничих витрат та загального прибутку.
Крок 2. Розрахунок показників рентабельності за собівартістю та рентабельності за реалізацією у відсотках.
Крок 3. Перевірка відповідності показників рентабельності 30-відсотковому бар'єру.
Крок 4. Формування висновку на основі порівняння:
Якщо принаймні один чи обидва показники рентабельності реалізації менші за 30%, формується висновок: «Увага! Показник рентабельності менший за 30%. Принйття рішення про диверсифікацію недоцільне».
Якщо обидва показники рентабельності вищі за 30%, формується рішення: «За показниками плану очікується високий рівень рентабельності за собівартістю та реалізацією. Отже, проведення диверсифікації доцільне».
Дані кожного періоду розраховуються окремо, тобто щоб розрахувати дані за рік, необхідно ввести вхідні дані за рік, відповідно за квартал тощо.
Якщо значення принаймні одного з показників нижче за 30%, приймається рішення про відхилення проекту. Якщо б підприємство спочатку розрахунку вважалось як прибуткове, то вистачило б і нижчого за 30% рівня рентабельності. Але ми маємо справу із збитковим - навіть депресивним підприємством, що прагне вийти на нові позиції, тому 30%-вий бар'єр подолати необхідно аби вийти принаймні з кризи.
У нашому випадку приймається рішення про прийняття проекту диверсифікації.
Проведені розрахунки показують, що застосування високотехнологічного устаткування для створення цеху з випуску загальнодоступного взуття для населення буде виправдано, а підприємство може створити основу для поліпшення фінансового стану й придбання перспективи подальшого розвитку.
Код програмного додатку наведено у Додатку А.
У програмному додатку використовувались наступні глобальні змінні:
Vip - обсяг випуску
Real - обсяг реалізації
Vitr - рівень витрат
Prib - обсяг загального прибутку
RSob - рентабельність за собівартсістю
RReal - рентабельність реалізації
Для успішної роботи із програмним додатком необхідний персональний комп'ютер на базі мікропроцесору Intel 80586 і вище, VGA-сумісний, накопичувач на твердому або гнучкому магнітному диску. Вимоги до операційної системи обмежені вимогами Microsoft Excel та компілятора мови програмування Visual Basic For Applications версії 6.0, тобто Windows 98 і вище [34].
Для запуску програми необхідно завантажити Windows і запустити з інфодиску або скопіювавши з нього файл Microsoft Excel «Розрахунок.xls».
РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
4.1 Аналіз умов праці
Обладнання автоматизації, програма якої розроблюється в даному дипломному проекті, буде встановлено у приміщенні економічного відділу Кожпереробного підприємства.
Всі комп'ютери у приміщенні (а їх два) знаходяться на безпечній відстані один від одного (1,5 - 2 м). Площа приміщення 18 м2, тому є можливість розташувати обладнання за потребою у будь-якому порядку. У приміщенні також функціонують освітлювальні прилади (лампи денного світла та настільні лампи). У зимній час протягом робочого дня працює 1 (один) електрообігрівач. Кабелі комп'ютерів та локальної мережі проведені безпечно для співробітників попід плінтусом та на території, де зазвичай не знаходяться.
Горючі та вибухонебезпечні речовини не застосовуються.
Технічне обслуговування комп'ютерів проходить за розкладом та, якщо є необхідність, за потребою робітниками відділу.
На організм працівників шкідливого впливу обладнання відділу не виявлено. Для запобігання шкідливого впливу у приміщення регулярно проводиться провітрювання та розставлені кадки з квітами для поглинання комп'ютерного випромінювання.
4.2 Техніка безпеки
Для системи автоматизації розробимо конкретні засоби та організаційні заходи, що попереджують вплив на працівників шкідливих виробничих факторів.
Система автоматизації, що проектується в даному дипломному проекті, підвищує безпеку праці і прискорює механізм розрахунків під час роботи. З точки зору безпеки система, що проектується, необхідна у відділі, адже вона значно прискорює роботу відділу, а, отже, дозволяє працівникові, що зайнятий у роботі з системою, зменшити витрати свого робочого часу на виконання роботи, а також дана система дозволяє уникнути механічних («людських») помилок, а це запобігає виправленню цих самих помилок.
4.2.1 Електробезпека
Широке застосування у промисловості електродвигунів, обігрівальних приладів, електричних систем управління, що працюють на різних умовах оточуючого середовища, потребують підвищеної уваги із забезпечення електробезпеки, до розробки заходів і засобів, що забезпечують захист людей від впливу електричного струму.
Визначимо клас виробничого приміщення, в якому буде встановлено обладнання, за ступенем небезпеки ураження людей електричним струмом, вкажемо, наявність яких факторів обумовлює віднесення приміщення до цього класу.
Приміщення, в якому буде встановлено обладнання, за ступенем небезпеки ураження людей електричним струмом відноситься до класу приміщень без підвищеної небезпеки. Це пояснюється сухістю, безпильністю приміщення, нормальною температурою повітря та ізолюючою підлогою, тобто в приміщенні відсутні умови, властиві приміщення із підвищеною небезпекою та особливо небезпечним.
За способом захисту людини від ураження електричним струмом згідно ГОСТ 12.2.007.0-75. ССБТ система проектування відноситься до Класу I, тобто пристрій має робочу ізоляцію та елемент для заземлення. Також пристрій має провід для з'єднання до джерела живлення і має жилку, що заземлена, із заземлюючим контактом.
В мережі (напруга близько 1000 В) для захисту від небезпеки переходу вищої напруги в бік нижчої один із виводів або середню точку обмотки нижчої напруги заземлюють або занулюють.
В якості системи захисту від небезпеки переходу напруги наконструктивні частини обладнання у випадку пробою ізоляції і замкнення фази на корпус використовують захисне відключення.
4.2.2 Розрахунок захисного заземлення
Відповідно до Держстандарту 12.1.030-81 захисне заземлення повинне забезпечити захист людей від поразки електричним струмом при дотику до металевих неструмоведучих частин, які можуть виявитися під напругою. Заземленням називається навмисне з'єднання електроустановок із заземлюючим пристроєм, Заземлювачем називається провідник, що перебуває в зіткненні із землею або її еквівалентом. Заземлюючим провідником називається провідник, що з'єднує заземлені частини із заземлювачем. Сукупність з'єднуючих провідників і заземлювачів називається заземлюючим пристроєм. Для установок потужністю не більше 100 кВт опір заземлюючого пристрою не повинне перевищувати 10 Ом, для установок потужністю більше 100 кВт - 4 Ом.
Здійснімо розрахунок захисного заземлення у наступному порядку.
Оберемо тип пристрою заземлення (у нас воно виносне).
Визначимо конструктивні елементи пристрою заземлення. В якості вертикальних штучних заземлювачів застосовують сталеві труби діаметром 30 - 50 мм, вуглеву сталь розміром від 40*40 до 60*60 мм, довжиною 2,5 - 3 м. Останнім часом знаходять застосування сталеві прутки діаметром 10 - 14 мм, довжиною 5м і більше. Для зв'язку вертикальних заземлювачів використовують полосову сталь січенням не менш за 4*12 мм або сталь круглого січення діаметром не менш за 6 мм.
В якості заземлюючих провідників застосовують смугову або круглу сталь, прокладку яких здійснюють відкрито по конструкціях будівель на спеціальних опорах. Заземлююче обладнання приєднується до магістралі заземлення паралельно окремим провідникам.
Визначимо розрахунковий граничний опір ґрунту. Для розрахунків повинні використовуватись значення питомих опорів ґрунтів, отриманих вимірами, з урахуванням коефіцієнту сезонності:
, (4.1)
де - питомий опір ґрунту, , отриманий в результаті вимірів;
- коефіцієнт сезонності.
Визначимо опір розтіканню току одиночного заземлення, Ом:
, (4.2)
де - розрахунковий питомий опір ґрунту, ;
l - довжина заземлювача, м;
d - діаметр заземлювача, м;
t - довжина закладення половини заземлювача, м.
(4.3)
де - відстань від поверхні землі до верхнього кінця заземлювача, м.
Визначимо кількість заземлювачів, шт.:
, (4.4)
де - найбільший припустимий опір заземлюючого пристрою, Ом;
- коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів без урахування впливу з'єднальної смуги.
шт.
Визначимо опір розтіканню струму горизонтальної з'єднувальної смуги, Ом:
, (4.5)
де - довжина з'єднувальної смуги, м
, (4.6)
де - відстань між вертикальними заземлювачами, м
- глибина закладання смуги, м;
- ширина смуги.
(Ом)
Визначимо опір розтіканню струму заземлюючого пристрою, Ом:
, (4.7)
де - коефіцієнт використання горизонтального смугового заземлювача, що з'єднує вертикальні заземлювачі;
- не повинен перевищувати припустимого опору захисного заземлення ().
(Ом)
Таким чином Ro < R3 (8,06 < 10) - розраховано вірно.
Відповідно до вимог Правил пристрою електроустановок (ППЕ) найбільш припустимий опір захисних заземлюючих пристроїв (R3) в електроустановках напругою до 1000В.
4.2.3 Інструктивні вказівки по безпечній експлуатації
Для забезпечення безпечної експлуатації персональної ЕОМ, що входить до складу комплексу, повинне бути організоване навчання працюючих безпеки праці, як це викладено в Держстандарт 12.0.004-79.
Із цією метою на підприємстві проводиться інструктаж з техніки безпеки, що по характері й часу проведення підрозділяється на вступний, первинний на робочому місці, повторний, позаплановий і поточний.
На підприємствах й організаціях всіх галузей народного господарства широке поширення одержав адміністративно-суспільний триступінчастий контроль за станом охорони праці. На 1-ій щаблині контроль здійснюється майстром, механіком і суспільним інспектором по охороні праці, які щодня на початку роботи перевіряють справність машин, наявність і справність захисних засобів. Проводиться п'ятихвилинний інструктаж з техніки безпеки. Щотижня начальник цеху разом із представником комісії з охорони праці здійснюють ІІ-у щаблину контролю охорони праці на своїх ділянках. На Ш-ій щаблині контролю інженер по охороні праці, голова комісії охорони праці, головний механік один раз на місяць перевіряють стан техніки безпеки й виробничої санітарії. Остання щаблина контролю закінчується розширеною нарадою й виданням наказу по підприємству (організації).
Основні правила безпеки експлуатації ЕОМ:
1) Перед початком роботи переконайтеся, що ЕОМ надійно заземлено.
2) Переконайтеся, що ЕОМ закрито кожухом і виключається контакт із токовиводячими частинами.
3) У випадку припинення подачі електроенергії необхідно виключити ЕОМ з мережі.
4) При виникненні несправності довести до відома фахівця.
4.3. Виробнича санітарія та гігієна праці
4.3.1 Освітленість робочого місця
Поширення персональних комп'ютерів (ПЕОМ) привело до того, що у користувачів виникає цілий ряд скарг на здоров'я.
Найбільше стомлення для очей виникає при роботі в діалоговому режимі. Найменше навантаження виникає при зчитуванні інформації, найбільша - при її введенні.
При організації робочих місць, оснащених ПЕОМ особлива увага приділяється освітленню.
Приміщення для експлуатації ПЕОМ повинні мати природне і штучне освітлення, що відповідає вимогам діючої нормативної документації.
Робочі столи варто розміщати таким чином, щоб відеомонітори були орієнтовані бічною стороною до світлових прорізів, щоб природне світло падало переважно ліворуч. Віконні прорізи повинні бути обладнані регульованими пристроями типу зовнішніх козирків, жалюзі й т.д.
Штучне освітлення в приміщеннях для експлуатації ПЕОМ повинне здійснюватися системою загального рівномірного освітлення. У виробничих й адміністративно-суспільних приміщеннях, у випадках переважної роботи з документами, варто застосовувати системи комбінованого освітлення ( додатково встановлюються світильники місцевого освітлення, призначені для освітлення зони розташування документів).
Яскравість світильників загального освітлення у зоні кутів випромінювання від 50 до 90 градусів з вертикаллю в поздовжній і поперечній площинах повинна становити не більше 200 кд/м2, захисний кут світильників повинен бути не менш 40 градусів.
Як джерела світла при штучному освітленні варто застосовувати переважно люмінесцентні лампи типу ЛБ і компактні люмінесцентні лампи (КЛЛ).
Для освітлення приміщень із ПЕОМ варто застосовувати світильники із дзеркальними параболічними ґратами, укомплектованими електронними пуско-регулюючими апаратами (ЕПРА).
4.3.2 Оздоровлення повітряного середовища
Санітарними нормами проектування промислових підприємств передбачаються гранично допустимі концентрації (ПДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони.
Важливим чинником створення оптимальних метеорологічних умов у виробничих приміщеннях є оздоровлення повітряного середовища засобами вентиляції виробничих приміщень. У приміщенні, . де встановлена ЕОМ, системи вентиляції, опалювання і кондиціонування повітря, виконані відповідно до СніП 2.04.05-86.
Згодне ГОСТ 12.1.005-88, робота оператора ЕОМ відноситься до категорії 1, підрозряд «б» - легка робота. Оптимальні умови, визначувані ГОСТ для такої роботи: від 21С в холодний час років 24С в теплу пору року при вогкості 40-60% і швидкості руху повітря не більш 0,7 м/с. Допустимі умови - від 20С до 28С при вогкості до 75%. Це досягається установкою огрівальних приладів і кондиціонерів. При нормальній роботі персональної ЕОМ в атмосферу не виділяється ніяких шкідливих речовин, а мікроклімат не порушується.
Запорошена повітря не повинна перевищувати вимог, висловлених в пункті 4.13 СН 512-78: загальна кількість колоній в 1мЗ повітря в приміщеннях з ЕОМ не повинні перевищувати 1000 колоній; патогенної флори бути не повинно.
Згідно тимчасовим СніП 4559-88, при кубатурі приміщення більше 40мЗ на одного працюючого, за наявності вікон і відсутності виділень шкідливих речовин, допускається природна вентиляція приміщення.
Об'єм приміщення, де експлуатуватиметься ЕОМ комплексу, всього 96мЗ, максимальне число працюючих одночасне - 2 оператори. Параметри мікроклімату нормальні. Звідси можна зробити висновок, що в даному приміщенніне обов'язкова установка систем кондиціонування або вентилювання повітря.
Система вентиляції складається з: загальнообмінної або приточування-витяжної вентиляції (здійснюється за рахунок кондиціонерів і з урахуванням повітряного потоку); вентиляція ЕОМ місцева вентиляція з метою охолоджування (здійснюється декількома вбудованими вентиляторами).
Система опалювання складається з: генератора теплоти і трубопроводу; нагрівальних елементів.
4.3.3 Захист від шуму і вібрації
Виробничий шум виникає унаслідок вібрації працюючого устаткування і механізмів. Шум є несприятливим чинником, що робить шкідливий вплив на організм. Тривала дія шуму може привести до розладу і захворювань органів слуху, серцево-судинної і нервової системи.
Загальна класифікація засобів і методів захисту від шуму і вібрації приведені в ГОСТ 12.1.029-80 (СТ СЕВ 1928-79) ССБТ. Засоби і методи захисту від шуму. Класифікація» і ГОСТ 12.1.014-78 (СТ СЕВ 1932-79 і СТ СЕВ 1602-80) ССБТ. Вібрація. Загальні вимоги безпеки» відповідно.
ЗгідноГОСТ12.1.003-83 нормованою шумовою характеристикою робочого місця при постійному шумі є рівні звукового тиску в децибелах в октавних смугах.
Еквівалентний рівень звуку для приміщень, де знаходиться персонал, не повинен перевищувати 50дБ. Реальний рівень звуку в цих приміщеннях не перевищує допустимого значення, тому немає необхідності в проведенні заходів щодо зниження рівня шуму.
Вібрація надає несприятливу дію на організм людини, викликаючи нейротрофічне і гемодинамічне порушення. Тривала систематична дія вібрації може стати причиною виникнення вібраційної хвороби. Найбільш небезпечними є коливання з частотами 4-10 Гц унаслідок резонансних явищ у внутрішніх органах людини. Небезпечними є і коливання з частотами до 100 Гц.
Радикальним напрямом боротьби, як з вібрацією, так і з шумом є виключення галасливих і вібронебезпечних технологічних процесів. Рівень вібрації в приміщенні, де експлуатуватиметься ЕОМ, не перевищує нормованих значень приведених параметрів, тому немає необхідності в проведенні заходів щодо зниження рівнів шуму і вібрації.
4.4 Пожежна безпека
Під системою пожежного захисту і вибухозахисту розуміються комплекси організаційних заходів і технічних засобів, направлених на запобігання дії на людей небезпечних чинників пожежі і вибуху, а також обмеження матеріального збитку.
Згідно СніП П-90-81, приміщення, де функціонує ЕОМ, відноситься до категорії виробництва Д. Це пожежонебезпечне приміщення, в яких є речовини, що не згорають, і матеріали в холодному стані. Будівельні матеріали, з яких побудовано будівлю - що не згорають.
Проте ЕОМ як електроприлад є джерелом пожежної небезпеки, тому там, де вони встановлені, необхідно передбачити засоби пожежогасінні. У практиці гасіння пожеж найбільше поширення набули наступні способи припинення горіння:
ізоляція вогнища горіння від повітря або зниження концентрації кисню в повітрі до значення, при якому горіння не може відбуватися;
охолоджування вогнища горіння нижче певних температур;
інтенсивне гальмування (інгибірування) швидкості хімічних реакцій в полум'ї;
механічно зрив полум'я в результаті дії на нього сильного струменя інертного газу або води;
створення умов вогнепереперешкоди, тобто таких умов, при яких полум'я розповсюджуватися не може.
Длягасінняелектроустановок,що знаходятьсяпід напругою, необхідно передбачити вогнегасники углекислотного (ОУ-2, ОУ-5, ОУ-8) або порошкового (ОП-1, ОП-10А, ОП-250) типа, виконані по ГОСТ 12.4.009-75. Для локалізації пожежі дверей приміщення повинні бути оббиті сталевими листами із зовнішньої і внутрішньої сторони.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
У даній дипломній роботі було запропоновано методи управління диверсифікацією на середньому підприємстві на прикладі роботи заводу «Платан». На основі проекту біло розроблено програмний додаток, що автоматизує прийняття управлінського рішення про прийняття чи відхилення проекту диверсифікації.
Різке скорочення продуктивності сировинної бази вимагало переглянути свою виробничу політику. Орієнтація на колишню спеціалізацію по грубому виробленню шкір - це шлях до згортання виробництва. У цих умовах вибір повинен бути зроблений у напрямку комплексної переробки сировини з метою випуску кінцевої продукції. Скорочення сировинної бази необхідно було компенсувати своєрідним подовженням технологічного ланцюга. У цьому ланцюзі на вході надходить сировина у вигляді сирих шкір, на виході - готові вироби зі шкіри. На такий виріб необхідно розглянути можливість налагодження виробництва й випуску шкіряного взуття досить високої якості у зрівнянні в доступних цінах.
Проведені розрахунки показують, що застосування високотехнологічного устаткування для створення цеху з випуску загальнодоступного взуття для населення буде виправдано, а підприємство може створити основу для поліпшення фінансового стану й придбання перспективи подальшого розвитку.
Створення сприятливого інвестиційного клімату в країні пов'язане із чітким правовим регулюванням інвестиційної діяльності. Законодавча база визначає правовий статус інвесторів - суб'єктів інвестиційної діяльності, які ухвалюють рішення щодо вкладенні власних, позикових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Законодавство декларує, що всі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності й господарювання мають рівні права в частині здійснення цієї діяльності; самостійно визначають цілі, напрямки, види й обсяги інвестицій. Інвестор має право володіти, користуватися й розпоряджатися об'єктами й результатами інвестицій, включаючи реінвестиції й торговельні операції на території України.
Програмний додаток допоможе керівникові обрати необхідну стратегію та переконатися в тому, що вона заслуговує на прийняття.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Закон України №287 від 22.05.1997 р. «Про оподаткування прибутку підприємств».
2. Закон України від 24.12.2002 р. №349 - IV «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
3. Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» 6433-IV від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради. - №345. - 17 січня 2003 року.
4. Наказ «Про затвердження Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації» за N 121/5312 від 8 лютого 2001 року.
5. ГОСТ 12.1.013-78. ССБТ. Строительство. Электробезопасность. Общие требования.
6. ГОСТ 12.2.007.0-75. ССБТ. Изделия электротехнические.
7. ГОСТ 12.2.005-80.ССБТ. Оборудование техническое для текстильной промышленности. Общие требования безопасности.
8. ГОСТ 12.2.009-80. ССБТ. Станки металлорежущие. Общие требования безопасности.
9. ГОСТ 12.2.072-32. ССБТ. Роботы промышленные, роботизированные технологические комплексы и участки. Общие требования безопасности.
10. ГОСТ 12.1.005-76. ССБТ. Воздух рабочей зоны. Общие санитарные гигиенические требования.
11. ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности.
12. ГОСТ 12.1.012-78. ССБТ. Вибрация. Общие требования безопасности.
13. ГОСТ 12.2.004-81. ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности.
14. ГОСТ 12.2.007.0-75. ССБТ. Изделия электрические. Общие требования безопасности.
15. ГОСТ 23000-78. Система «человек-машина». Пульты управления.
16. ГОСТ 12.4.026-76. ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности.
17. СНиП П-4-79. Нормы проектирования. Естественное и искусственное освещение. -М.: Стройиздат, 1980. - с. 48.
18. СНиП П-90-81. Производственные здания промышленных предприятий. Нормы проектирования. -М.: Стройиздат, 1982. - с. 16.
19. Андрейчиков А.В., Андрейчикова О.Н. Анализ, синтез, планирование решений в экономике. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 368 с.
20. Антикризове керування: Підручник / Під ред. Э.М. Короткова. - М.: ИНФРА-М, 2003.
21. Бланк И.А. Управление прибылью. - К.: Ника-Центр: Эльга, 2000.
22. Боровиков В.П., Боровиков И.П. Статистический анализ и обработка данных в среде Windows. -- М.: Информационно-издательский дом «Филинъ», 2000.-- 508 с.
23. Василик О.Д. Теорія фінансів. - К., 2000.
24. Гарнаєв А.М. Excel, VBA, Internet в экономике и финансах. - Спб, 2000.
25. Гаєвський П.С. Самоучитель по созданию WEB-страниц: HTML, JavaScript и Dynamic HTML. - Спб, 2000.
26. Гелбрэйт Джон К. Экономические теории и цели общества. - К.: Прогресс, 2002. - 406 с.
27. Григорьев А.Н. Алексеев А.В., Меркурьев Г.В. и др. Обработка нечеткой информации в системах принятия решений. - М.: Наука, 2002. - 303 с.
28. Д.В. Чистов. Основы компьютерной бухгалтерии. Компьютер Пресс. Москва, 2000.
29. Дойль П. Менеджмент: стратегія й тактика.- СПБ: Видавництво "Питер", 2000.
30. Економічний аналіз / За ред. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ПП «Рута», 2000.
31. Економічний аналіз / За ред. М.Г. Чумаченка. - К.: КНЕУ, 2000.
32. Економічний ризик: ігрові моделі: Навч.посібник за ред. Вітлінського В.В. - К.: КНЕУ, 2002. - 446 с.
33. Зайцев Н.Л. Экономика промышленного предприятия: Учеб.пособие. - М.: ИНФРА-М, 2003. - 284 с.
34. Камінг Стів VBA для «чайников», 3-е издание.: Пер.с англ. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2000. - 448 с.
35. Ковалев В.В. Финансовый анализ: управление капиталом, выбор инвестиций, анализ отчетности. - М.: Финансы и статистика, 2002.
36. Ковалев В.В. Сборник задач по финансовому анализу. - М.: Финансы и статистика, 2002.
37. Ковальчук І.В. Реальна економіка. Навчальний посібник з економіки підприємства. - К.: ВІПОЛ, 2003. - 335 с.
38. Кожанова Є.П., Опенко І.П. Економічний аналіз: Навчальний посібник. - 2-е вид., доправ. і доп. - Х.: ВД «ІНЖЕК», 2005. - 344с. Укр..мова.
39. Кнорринг Г.М. и др. Справочная книга для проектирования электрического освещения. - Л.: Энергия, 1976. - 364 с.
40. Коржинский С.Н. Настольная книга Web-мастера: эффективное применение HTML, CSS и JavaScript. - М.: Издательский торговый дом "КноРус", 2000. - 320 с.
41. Лунев В.Л. Тактика й стратегія керування фірмою. М.: ЗАТ "Финпресс", 2000.
42. Макаров М.М. и др. Теория выбора и принятия решений. - К.: Просвіта, 2001. - 415 с.
43. "Маркетинг" Дж. Р. Эванс, Б. Берман, М.," Економіка", 2000.
44. Ненашев Е.В. Анализ финансов предприятия в условиях рынка. - М.: Высш.шк., 2002.
45. Обработка данных с помощью компьютера (под. ред. А.А. Стогния). - Киев. Выща школа. 2000.
46. Обритько Б. Експертна оцінка інноваційно-інвестиційних проектів (методичні рекомендації)// Фондовий рынок.- 2002.- №33.- С.2-25
47. Онишко С.В. Фінансове забезпечення інноваційного розвитку: Монографія. -- Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2004.
48. Основи інвестиційно-інноваційної діяльності: Навч. посіб. / За науковою редакцією В.Г. Федоренко. - К.: Алеута, 2002. - 431 с. - Бібліогр.: с. 422 - 431.
49. "Основи маркетингу" Ф. Котлер, М., 2000.
50. Поршнєв А.Г. Керування інноваціями в умовах переходу до ринку. М.: РИЦЛО "Мегаполіс-Контакт", 2000.
51. П.С. Зав'ялов, В.Е. Демидов Формула успіху: маркетинг (сто питань - сто відповідей про те, як ефективно діяти на зовнішньому ринку). Москва, 2001, "Міжнародні відносини".
52. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч.посіб. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Знання, 2003. - 662 с. - (Вища освіта XXI століття).
53. Савчук В.П. Финансовое обоснование инвестиционных проектов // Финансовая консультация. -- 2002. -- №47.
54. Семернікова І.О., Мєшкова-Кравченко Н.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник (Курс лекцій). - Херсон: ОЛДІ-плюс, 2003. - 312 с.
55. Смірнов О.О. Інноваційна активність персоналу як джерело зростання конкурентних переваг підприємства // Актуальні проблеми економіки. - 2004. - №11.
56. Статистичний щорічник України, 1996 рік.
57. Теорія й практика антикризового керування: Підручник / Під. ред. С.Г. Бєляєва й В.И. Кошкина. М.: Закон і право, ЮНИТИ, 2002.
58. Теория анализа хозяйственной деятельности: Учеб.для вузов / Л.И. Кравченко, Н.А. Русак и др. - Минск: Новое знание, 2003.
59. Томпсон А.А, мол. Стрикленд А.Дж. Стратегічний менеджмент: концепції й ситуації: Підручник для вузів. Пер.с 9-го англ.изд.-М.: ИНФРА-М, 2000.
60. Фінанси підприємств. Під ред. А.М. Поддєрьогін. - Київ, 2000.
61. Хэлферт Эрик. Техника финансового анализа. - М.: Аудит: ЮНИТИ, 2000.
62. Шредер Г.А. Керувати згідно ситуації: Пер. с ньому. М.: АТ "Интерэкспорт", 2004.
ДОДАТОК А
Текст програми
Private Sub UserForm_Activate()
End Sub
Private Sub TextBox1_Change()
Var Vip = char
End Sub
Private Sub TextBox2_Change()
Var Vitr=char
End Sub
Private Sub TextBox3_Change()
Var Real = char
End Sub
Private Sub TextBox4_Change()
Var Prib = char
End Sub
Private Sub TextBox5_Change()
Var RSob = char
RSob = ( Vitr * 100 ) / Prib
End Sub
Private Sub TextBox6_Change()
Var RReal = char
RReal = ( Prib * 100 ) / Real
End Sub
Private Sub Label1_Click()
If RReal < 30 or Rsob < 30 then Label1 = “Увага! Показник рентабельності менший за 30%. Принйття рішення про диверсифікацію недоцільне”
If RReal > = 30 and Rsob > = 30 then Label1 = “За показниками плану очікується високий рівень рентабельності за собівартістю та реалізацією. Отже, проведення диверсифікації доцільне” End Sub
Подобные документы
Сутність антимонопольної діяльності підприємства. Аналіз механізму управління діяльністю підприємства. Монополізм у нашій державі. Зловживання монопольним становищем на ринку. Шляхи вдосконалення управління антимонопольною діяльністю підприємства.
курсовая работа [50,7 K], добавлен 10.01.2011Дослідження економіко-господарської діяльності виробничого підприємства, розрахунок основних фінансових показників. Аналіз організації виробництва (основного виду діяльності) та управління на підприємстві, характеристика його маркетингової стратегії.
отчет по практике [192,5 K], добавлен 13.04.2012Економічна сутність стратегії у плануванні розвитку підприємства. Механізм здійснення стратегічного аналізу стану підприємства. Реалізація та контроль стратегії підприємства. Формування пропорції щодо поліпшення фінансово-господарського підприємства.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 13.11.2010Основні принципи й послідовність аналізу фінансового стану підприємства. Методи прогнозування можливого банкрутства. Загальна характеристика ВАТ "Свердловський машинобудівний завод". Оцінка майнового становища, ліквідності й платоспроможності заводу.
дипломная работа [101,8 K], добавлен 23.09.2011Інноваційний розвиток торговельного підприємства. Механізм управління, групи бізнес-процесів. Дослідження та основні елементи концепції управління інноваційною діяльністю підприємства. Об'єкт, механізм управління, основна мета діяльності інновацій.
статья [241,3 K], добавлен 31.01.2011Організаційно-правовий статус підприємства та оцінка його фінансового стану. Економічна суть і значення основних засобів у господарському процесі, особливості аналізу їх складу та структури використання та застосування ПЕОМ для удосконалення обліку.
курсовая работа [145,5 K], добавлен 28.07.2011Економічна сутність, аспекти інвестицій та їх класифікація. Умови залучення і використання фінансових інвестицій. Основні проблеми управління інвестиційною діяльністю підприємства та шляхи їх вирішення. Розробка організаційно-економічної моделі.
курсовая работа [271,2 K], добавлен 16.01.2011- Методи керування діяльністю підприємства в ринкових умовах (на прикладі ПАТ "Птахофабрика Південна")
Теорія вивчення управління підприємством в ринкових умовах. Аналіз ліквідності, рентабельності, фінансового та майнового стану, ефективності методів керування діяльністю ПАТ "Птахофабрика Південна". Дослідження недоліків лінійної структури керування.
курсовая работа [453,7 K], добавлен 20.05.2013 Організаційний устрій та структура управління підприємства. Забезпеченість підприємства основними факторами виробництва. Характеристика системи управління зовнішньоекономічною діяльністю. Організація експортних операцій та міжнародного бізнесу.
отчет по практике [73,4 K], добавлен 12.11.2011Характеристика МПП "Монтажник", визначення мети його діяльності, галузь господарювання підприємства. Особливості служби маркетингу, резерви стимулювання збуту. Фінансові показники розвитку виробництва, рекомендації відносно удосконалення діяльності.
отчет по практике [93,1 K], добавлен 29.05.2009
