Використавуя дану норму, отримаємо розрахунок амортиза-ційних відрахувань по рокам ( табл. 5 ).

Таблиця 5 Розрахунок амортизації методом зниження залишку

Різновидом розглянутого метода являється метод подвійного зниження залишку. При цьому методі в якості норми амортизації використовується подвійна ставка амортизаційних відрахувань, що розрахована методом прямолінійного списання.

Для розрахунку річної суми амортизаційних відрахувань отриману норму амортизації слід помножити на балансову вартість об'єкта до початку звітного періоду.

Аморт-ні відрахування = 2*норма аморт-і*балансова варт-ть

В нашому прикладі річна норма амортизації станка складає 25%. Відповідно. Подвійна норма буде дорівнювати 50%.

Розрахунок амортизації для кожного року корисної експлуатації станка з використанням даної норми приведен в табл. 6.

Слід відмітити, що ліквідаційна вартість станка в даному випадку не приймається на увагу при розрахунку сум амортизаційних відрахувань.

Сума амортизації останнього року розраховується таким чином, щоб залишкова вартість об'єкта в кінці періоду його експлуатації була не менше його ліувідаційної вартості.

Таблиця 6. Розрахунок амортизації методом подвійного зниження залишку

Аморт-ні собів-ть об'єкта - ліквідаційна варт-ть

відрахування майбутня вартість ануітету

Підставимо в цю формулу дані з нашого прикладу:

Метод ануітету

Аморт. відрах-ня = (собів-ть об'єкта - теперешня оцінка очікуваної ліквід. вар-ті )/ теперешня вар-ть одиниці ануїтету

Для окремих видів основних засобів нарахування амортизації відбувається на основі сумарного виробітку об'єкта за весь період його експлуатації у відповідних одиницях виміру (кількість виготовленої продукції, відпрацьованих годин, кілометрів пробігу та ін.).

Таблиця 8 Розрахунок амортизації методом ануітету

Норма (собівар-ть об'єкта-ліквідаційна варт-ть)

амор-ії розрахунковий обсяг діяльності ( виробництва )

Припустимо, що у нашому прикладі станок був придбаний для виготовлення 90 000 од. продукції. Тоді норма амортизації на оди-ницю продукції становитиме:

Основним недоліком цього методу являється те, що в ряді випадків важко визначити виробітку окремих об'єктів основних засобів. У зв'язку з цим його використання доцільне тільки у тому випадку, коли можна заздалегідь визначити сумарний виробіток об'єкта.

Вибір методу амортизації основних фондів базується на розробці бізнес-плану діяльності підприємства протягом амортизаційного пері-оду та повинен враховувати такі фактори:

- темпи зростання обсягів діяльності та її доходності;

- необхідність та час виконання фінансових зобов'язань, джере-лом покриття яких є чистий прибуток підприємства або проведення капітальних витрат за рахунок прибутку;

- прогнозований період експлуатації об'єкта амортизації до його ліквідації або продажу, можливу ціну реалізації об'єкта амортизації;

- потребу в формуванні власних фінансових ресурсів протягом амортизаційного періоду.

Обгрунтування доцільності застосування методу амортизації чи вибору з кількох можливих передбачає проведення такої роботи:

1. Розрахунок розміру амортизаційних відрахувань по роках амортизаційного періоду.

2. Розрахунок обсягу чистого прибутку, що залишається в розпо-рядженні підприємства по роках амортизаційного періоду.

3. Розрахунок грошового потоку підприємства по роках аморти-заційного періоду, який визначається як сума амортизаційних відра-хувань та чистого прибутку підприємства.

4. Визначення теперішньої вартості сукупного грошового потоку, який сформовано протягом амортизаційного періоду з урахуванням фактора дисконту.

Критерієм вибору є максимальне значення теперішньої вартості грошового потоку, тобто виконання вимоги:

чПn + АМn

(1+ q )

де чПn - чистий прибуток n-го періоду;

АМn - амортизаційні відрахування n-го періоду;

q - дисконт;

k - тривалість амортизаційного періоду.

Наведена методика має використовуватися при оцінці доцільності застосування прискореної амортизації основних фондів в межах, що передбачені діючим законодавством.

1.3 Амортизаційна політика підприємства

Сформовані на початку господарської діяльності підприємства необоротні активи потребують постійного управління ними. Метою управління необоротними активами є визначення форм і методів фінансового управління необоротними активами підприємства в процесі здійснення різних фінансових операцій та оптимального їх розміру. Основними завданнями управління необоротним активами є:

- визначення можливих форм оновлення основних виробничих засобів на простій та розширеній основі;

- визначення потреби в необоротних активах для збільшення обсягів виробництва;

забезпечення ефективного використання раніше сформованих та нововведенню основних засоч нематеріальних активів;

- формування необхідних фінансових ресурсів для відтворення необоротних активів та огппмізація їх структури.

Важливим завданням фінансового менеджменту в процесі управління необоротними активами є своєчасне й ефективне їх оновлення. В умовах ринкової економіки в процесі оновлення операційниx необоротних акпгвів необхідно враховувати негативний вплив на цей процес рівня інфляції. Негативні наслідки мають подвійний характігр. По-перше має місце необ'єктивна оцінка основних засобів. По-друге, незначні амортизаційні відрахування слугують причиною збільшення Інфляційного прибутку і необгрунтованого зростання податкових платежів.

У господарській практиці відомі два методи протидії негативному впливу інфляції.

Перший метод передбачає періодичну індексацію основних засобів. У цьому разі збільшується вартість основних засобів і амортизаційні відрахування, відсутній інфляційний прибуток.

Другий метод передбачає застосування прискореної амортизації. При цьому скорочується строк експлуатації основних засобів, зменшується вартість основних засобів, які морально застаріли і не виникає необхідності списувати нед о амортизовані основні засоби у зв'язку з моральним зносом.

Інтенсивність оновлення операційних необоротних акгавів залежіпь від ступеня зносу основних засобів (фізичний та моральний). У процесі експлуатації основні засоби поступово втрачають свої початкові функціональні ознаки, і їх подальше використання у виробництві стає або технічно неможливим або економічно недоцільним. Відновлення функціональних ознак окремих видів операційниx необоротних активів здійснюється шляхом ремонту. Якщо втрата цих ознак пов'язана із моральним зносом, тоді здійснюється заміна існуючих основних засобів більш сучасними та продуктивнішими.

Інтенсивність оновлення окремих видів операційних необоротних активів залежить від застосовуваної на підприємстві амортизаційної політики.

Слід зазначити, що чинним законодавством обмежена амортизаційна політика підприємства. Так. відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24 грудня 2002 р. № 349 з 1 січня 2003 р. скасовано прискорену амортизацію об'єктів групи 3, тобто активної частини основних засобів. Водночас передбачено з 01 січня 2004 р. ввести нові більш високі норми амортизації по групах 1-3 основних засобів.

При цьому підприємству надається право застосовувати нижчі, ніж передбачено законодавством, ставки амортизації об'єктів основних засобів.

У зазначеному Законі передбачене, що у разі проведення щорічної індексації балансової вартості основних засобів капітальний дохід з метою оподаткування не нараховується, а сума такої індексації збільшує балансову вартість об'єкта. Крім того, збільшилася сума витрат на проведення поточного, капітального ремонтів, поліпшення основних засобів, яку можна віднести на валові витрати. З 1 січня 2003 р. на валові витрати можна віднести витрати, пов'язані з поліпшенням основних засобів у межах 10 % сукупної балансової вартості груп основних засобів на початок звітного п^лоду. Витрати, що перевищують 10-відсоткову норму, відносяться на збільшення балансової вартості об'єктів групи 1 або сукупної балансової вартості груп 2, 3, 4 пропорційно до сукупної балансової вартості таких об'єктів цзупи 1 та груп 2. 3. 4 на початок звітного кварталу.

Обираючи той чи інший метод амортизації основних засобів, необхідно виходити з оцінки фінансового стану підприємства, його інвестиційних програм, стану матеріально-технічної бази, причому основним критерієм такої оцінки є досягнення оптимального співвідношення між величиною одержаниx амортизаційних коштів і їх впливом на цінову конкурентоспро можність продукції підприємства (враховуючи, що амортизація - частіша собівартості продукції): ринкові ціни на продукцію підприємства можуть не витримати "перегріву" пов'язаного з застосуванням прискорених методів амортизації.

ІІ. Практичні засади нарахування амортизації на ЗАТ “Керамзит”

2.1 Аналіз амортизаційної політики на ЗАТ “Керамзит”

Відповідно до чинного законодавства ЗАТ “Керамзит” як базу для нарахування амортизації застосовує залишкову вартість основних виробничих засобів, скориговану на суму капітального ремонту понад суми, віднесені на витрати виробництва з поправкою на індекс інфляції.

Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду на підприємстві визначаються множенням норм амортизації на балансову вартість груп основних засобів на початок звітного періоду.

А=Ба * Н/100%,

де А - сума амортизаційних відрахувань, грн..

Ба - балансова вартість відповідної групи основних засобів на початок звітного періоду, грн.;

Н - норма амортизаційних відрахувань до балансової вартості кожної з груп основних засобів, %.

Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) основні фонди підприємства поділяються на такі групи:

група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування, вартість капітального поліпшення землі);

група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1. 2 і 4.

група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Відповідно до цього ж Закону ЗАТ “Керамзит”використовує такі норми амортизації:

група 1 - 2 відсотки;

група 2 - 10 відсотків;

група 3 - 6 відсотків;

група 4 - 15 відсотків;

Підприємство може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують норм, визначених Законом.

ЗАТ “Керамзит”відповідно до Закону застосовує щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальниx активів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:

Кі=[І(а-1)-10]:100,

де І(а-1) - індекс інфляції року, за результатами якого провадиться індексація.

Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не проводиться.

Відповідно до фінансової звітності підприємства, за останні три роки амортизацій відрахування його становити наведені нижче величини.

В активі підприємства основні засоби на початок звітного періоду, тобто на 1 січня 2007 року, за своєю первісною вартістю становити 2581,3 тис. грн.

Залишкова вартість основних засобів - 1353,0 тис. грн.

У складі основних засобів:

1 група - 774,39 тис. грн.

2 група - 516,26 тис. грн.

3 група - 1032,52 тис. грн.

4 група - 258,13 тис. грн.

Таблиця 10

Нарахування амортизації методом зменшення залишкової вартості за податковим законодавством у ЗАТ “Керамзит” (тис. грн.)

В активі підприємства основні засоби на початок звітного періоду тобто на 1 січня 2004 року, за своєю первісною вартістю становили 2577,2 тис.грн.

Залишкова вартість основних засобів - 1317,9 тис. грн.

У складі основних засобів:

1 група - 773,16 тис. грн

2 група - 515.44 тис. грн.

3 група - 1030,88 тис. грн.

4 група - 257,72 тис. грн.

Таблиця 11. Нарахування амортизації методом зменшення залишкової вартості за податковим законодавством у ЗАТ “Керамзит” (тис. грн.)

В активі підприємства основні засоби на початок звітного періоду, тобто на 1 січня 2005 року, за своєю вартістю становили 2577,2 тис. грн.

Залишкова вартість основних засобів - 1290,4 тис.грн.. У складі основних засобів:

1 група - 773,16 тис. грн.

2 група - 515,44 тис. грн.

3 група - 1030,88 тис. грн.

4 група - 257,72 тис. грн.

Таблиця 12. Нарахування амортизації методом зменшення залишкової вартості за податковим законодавством у ЗАТ “Керамзит” (тис. грн.)

Таким чином, нарахування амортизаційних відрахувань дає можливість визначити поточну вартість не зношеної частини основних засобів, а також вартість тієї їх частини, яка відноситься на виробництво продукції. Одночасно визначається нагромаджувана частина фінансових ресурсів для наступного заміщення основних засобів, які вибувають з виробничого процесу через зношення.

2.2 Вибір оптимального методу нарахування амортизації на ЗАТ “Керамзит”

Підприємство використовує бетономішалку. Нижче наводяться показники, що характеризують умови її застосування:

- первісна вартість - 125,0 тис. грн.

- очікуваний період використання - 10 років;

- ліквідаційна вартість - 15,0 125,0 тис. грн.

- до кінця очікуваного строку використання залишається - 2 роки;

- підприємство планує (очікує) за допомогою згаданого пристрою надати послуг на суму 2000,0 тис. грн

- місячний фактичний обсяг надання будівельних послуг - 20,0 тис. грн

- сума нарахованого зносу за роки експлуатації - 90,0 тис. грн.

Визначимо, який метод нарахування амортизації є найбільш вигідний для підприємства. Визначаємо норму амортизації:

На - [(Ви - Вл) / (Вп х Тсл)] * 100 %

де На - норма амортизації.

Вп - первісна вартість ОФ (основних фондів).

Вл - ліквідаційна вартість ОФ.

Тсл - термін служби ОФ, визначений технічною документацією:

На - [(125,0 * 15,0) / (125,0 * 10)] х 100 %= 8.8 %.

Бетономішалка належить до третьої групи основних фондів.

1) залишковий метод визначення амортизації обладнання (див. табл. 13)

А=(Ба* На)/100%. де А - сума амортизаційних відрахувань, грн.

Ба - балансова вартість бетономішалки на початок звітного періоду.

Таблиця 13 Визначення амортизації обладнання залишковим методом на ЗАТ “Керамзит”

125,0 тис грн. -75.24 тис. грн. = 49,76 - ліквідаційна вартість.

2) прямолінійний метод обчислення амортизації (див. табл. 14):

А = Ва/Тп=(125-15)/10 = 11 (тис. грн.)

Ба - вартість, яка амортизується.

Тп - термін корисного використання бетономішалки.

Обчислення амортизації прямолінійніш методом на ЗАТ “Керамзит”

Таблиця 14

Таким чином, при розрахунку прямолінійним способом ліквідаційна вартість бетономішалки становить 15 тис.грн.

3) метод прискореного зменшення залишкової вартості бетономішалки (див. табл. 15):

А=(Ба *2На)/100%.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості бетономішалки на ЗАТ “Керамзит”

Таблиця 15

Таким чином, при розрахунку прямолінійним способом ліквідаційнії вартість бетономішалки становить 15 тис.грн..

4) кумулятивний метод обчислення амортизації:

а) додаємо всі роки амортизації об'єкта:

1 + 2 + 3 + 4 + 5 + 6 + 7 + 8 + 9 + 10= 55.

б) утворюємо дроби: 1/55. 2/55...10/55 і множимо їх у зворотному порядку на початкову вартість бетономішалки (див. табл. 16):

Таблиця 16

Обчислення амортіпації кумулятивним методом на ЗАТ “Керамзит”

Таким чином, ліквідаційна вартість бетономішалки, при розрахунку кумулятивним методом, становить 0 грн.

5) виробничий метод обчислення амортизації:

А = фактичний місячний обсяг продукції * виробнича ставка амортизації,

Виробнича ставка амортизації = вартість, що амортизується / загальний обсяг продукції , який підприємство

Виробнича ставка амортизації = вартість, що амортизується загальній обсяг продукції, які пі підприємство передбачає виконати за період експлуатації об'єкта.

Виробнича ставка амортизації = 125,0 / 2000,0 = 0,0625

А = 20 х 0,0625 = 1.25 (тис. грн.) - місячна сума амортизації

1,25 х 12 = 15 (тис. грн.) - річна сума амортизації

125,0 - 90,.0 = 35 (тис. грн.) - залишилось на 2 останні роки експлуатації

35.0 - 15.0 - 20 (тис. грн.)

20.0 - 15.0 = 5 (тис. грн.) - ліквідаційна вартість за даним методом.

Таким чином, розрахувавши амортизацію обладнання різними методами, можна зробити висновок, що найкращим методом розрахунку амортизації для здійснення оптимальної амортизаційної політики, є кумулятивний. оскільки при розрахунку цим методом обладнання повністю амортизується, тобто на час закінчення його служби вартість повністю переноситься на вартість продукції.

ІІІ. Основні шляхи розвитку та вдосконалення амортизаційної поітики на Україні

3.1 Використання інформаційних технологій для вибору нарахування амортизації

Бухгалтерський облік на підприємстві в сучасних умовах неможливий без використання інформаційних технологій. Існує багато програм, за допомогою яких можна раціонально використовувати час працівників бухгалтерії, скорочуючи обсяги ручної роботи з документами. У кожної з програм, що пропонуються на ринку інформаційних послуг є свої переваги та недоліки.

Тому саме за підприємством залишається право вибору програмного забезпечення, що задовольняло б його потреби як за вартісними, так і за якісними характеристиками. Проте залишаються питання, які потрібно вирішувати до того, як вони відображаються в обліку. До них можна віднести, наприклад, вибір того чи іншого методу нарахування амортизації основних засобів, що буде застосовуватись підприємством. Згідно з П(С) БО 7 „Основні засоби” підприємство може самостійно обирати метод нараху-

вання амортизації груп основних засобів. Проблема полягає в тому, що обираючи метод нарахування амортизації виробничих основних засобів, частіше за все основним критерієм є простота методу або тотожність сум нарахованої амортизації в бухгалтерському та податковому обліку. Внаслідок цього втрачається контроль за термінами корисного використання основних засобів, тому обладнання використовується понад нормативні терміни експлуатації. Не приймається до уваги той факт, що амортизаційні відраху-

вання на кожному підприємстві є розрахунковими витратами в собівартості продукції, а їх сума у виручці від реалізації продукції - джерелом фінансування інвестицій в основний капітал підприємства. Аналіз останніх досліджень та публікацій дає змогу говорити про те, що проблемам автоматизації бухгалтерського обліку приділяється значна увага. Але серед теоретиків і практиків у цій сфері немає одностайної думки про те, яке програмне забезпечення повинно використовуватись підприємствами різних організаційно-правових форм та галузей, окремих об'єктів основних засобів. Метою є визначення ролі і описання процесу використання програмного забезпечення для автоматизації процесу розробки амор тизаційної політики підприємств.

Згідно з національними П(С) БО та Законом України „Про опода ткування прибутку підприємств” виділяються наступні методи амортизації: прямолінійний, метод зменшення залишкової вартості, метод прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний, виробничий та податковий.

Слід зазначити, що амортизація є економічним важелем на стадіях формування та забезпечення життєвого циклу засобів праці, забезпечення нею економічних інтересів окремих господарюючих суб`єктів та держави. Тому, обираючи метод нарахування амортизації основних виробничих фондів, треба вирішити, яку мету ставить перед собою керівництво підприємства (списання більшої суми витрат у перші роки експлуатації об'єкта, в останні роки або рівномірне списання).

Існуючі універсальні бухгалтерські системи, що об'єднують всі облікові функції в границях однієї програми, не призначені для обчислення прогнозних моделей на базі вихідних даних і вибору оптимального варіанту обліку. Тобто нарахувати амортизацію можна після того, як вже обраний метод амортизації. До таких програм належить, наприклад, „1С: Бухгалтерія”

Рис.1. Розрахунок зносу в програмі „1С: Бухгалтерія”

Для визначення доцільності застосування того чи іншого методу амортизації з метою накопичення оптимального обсягу фінансових ресурсів для потреб відтворення основних виробничих фондів підприємство може використовувати електронні таблиці Microsoft Excel. Електронні таблиці дають змогу визначити суму амортизації за кожен з років експлуатації, суму зносу наростаючим підсумком і, таким чином, спрогнозувати долю амортизаційних відрахувань в собівартості продукції у кожному році експлуатації обладнання, що дозволить, у

свою чергу, спрогнозувати обсяги фінансових ресурсів, які можна спрямувати на оновлення основних засобів. Щоб отримати потрібну інформацію в програмі Microsoft Excel, необхідно розробити відповідну систему таблиць, за допомогою яких при введенні вихідних даних автоматично проводились би потрібні розрахунки (рис.2). Для цього у строку формул необхідно ввести відповідні формули та скопіювати їх в інші клітини. Наприклад, для розрахунку сум амортизації прямолінійним методом необхідно ввести формули розрахунку: сум амортизації (С4 =$B$4/$F$4); сум накопиченого зносу (D5=D4+C5); залишкової вартості на кінець періоду (Е4=B4-C4).