Як і інші емпіричні науки, економіка ґрунтується на поняттях, які можна виміряти: наприклад, ціни на пшеницю, курси акцій і процентні ставки, чисельність безробітних, обсяг національного виробництва або рівень цін.

Існує багато об'ємно-вартісних показників економічного добробуту суспільства, по яких судять про економічні процеси та динаміку економіки у країні в цілому. Найкращими індикаторами стану економіку є обсяги річного сукупного виробництва товарів та послуг, сукупний випуск продукції в економіці. В Японії та США використовують як показник обсягу національного виробництва Валовий Національний Продукт (ВНП), який відображує вартість усіх кінцевих товарів та послуг, що вироблені економікою країни за рік. Але більшість європейських країн, включаючи Україну, частіше використовують як показник обсягу національного виробництва Валовий Внутрішній Продукт (ВВП), що відрізняється від ВНП на суму факторних витрат від використання економічних ресурсів цієї країни за кордоном.

Обидва показники, ВВП та ВНП, вимірюють загальну ринкову вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених в економіці за один рік. Вони тісно пов'язані і відрізняються лише тим, як саме визначається «економіка».

Між ВНП і ВВП існує певна різниця:

Валовий національний продукт (ВНП) - це сумарний обсяг продукції, виробленої за допомогою національних факторів виробництва (землі, праці, капіталу та підприємницького хисту), що належать представникам певної країни, наприклад, українцям, незалежно від того, де розміщені ці фактори виробництва (ресурси) - в Україні чи за кордоном. Наприклад, частка продукції (заробітна плата), що створена українцем, який працює в Чехії або Росії, враховується в у нашому ВНП, тобто ВНП України. Навпаки, та частка продукції (доходу), що вироблена в Україні за допомогою факторів виробництва, що належать іноземцям, вираховуються із ВНП України.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) дещо відрізняється від ВНП. Він охоплює вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених у межах деякої країни за допомогою факторів виробництва, незалежно від того, кому ці ресурси належать, -- резидентам чи іноземцям. Іншими словами, вартість товарів, вироблених за допомогою іноземного капіталу, в тому числі прибутки, є, наприклад, частиною українського ВВП. Навпаки, доходи, отримані нашими співвітчизниками за кордоном, не враховуються у ВВП України. Інший приклад. Вартість автомобілів, разом з прибутками, вироблених японською фірмою "Нісан" на її заводі, розміщеному у США, є частиною американського ВВП. Навпаки, прибутки, отримані американською фірмою "ІВМ" у Франції, що має там своє підприємство, не враховуються у ВВП США Кемпбелл Р. Макконнелл, Стенлі Л. Брю // Аналітична економія: принципи, проблеми і політика // часть1, Макроекономіка // тринадцяте видання // Львів: Просвіта, 1997..

Відмінність між ВВП і ВНП полягає у так званих чистих іноземних факторних доходах, отриманих в країні. Цю суму визначають як різницю між платежами за фактори виробництва решті світу і надходженнями доходів на фактори виробництва (ресурси), отриманих від решти світу. Чисті іноземні факторні доходи, отримані в країні, можуть бути додатною і від'ємною величиною Кемпбелл Р. Макконнелл, Стенлі Л. Брю // Аналітична економія: принципи, проблеми і політика // часть1, Макроекономіка // тринадцяте видання // Львів: Просвіта, 1997..

Чисті іноземні факторні доходи - це різниця між факторними доходами, які отримано з-за кордону та факторними доходами, які отримали іноземні інвестори в межах даної країни.

Чисті іноземні факторні доходи можуть бути додатною та від'ємною величиною. Якщо це додатна величина, то ВВП > ВНП на величину чистих іноземних факторних доходів, якщо - від'ємна, то навпаки.

Статистична служба ООН рекомендує використовувати для складання СНР показники ВВП, однак не всі країни його застосовують (США, Японія - ВНП) Кобзар Н.І., Гупало О.Ю. // Лекції для студентів дистанційної форми навчання..

1.3 Сфера застосування та проблеми розрахунку ВНП

Головна частина розрахунку -- це використання ринкових цін, як вагівниць у оцінюванні різних товарів. Чому використовують ціни, а не масу або кількість товарів, чи людино-години, витрачені у виробництві? Тому що ринкові ціни відображають відносну економічну цінність різних товарів і послуг. Відносні ціни різних товарів відображають, як споживачі оцінюють останні (або граничні) одиниці споживання цих товарів. Отже, вибір ринкових цін як вагівниць для різних товарів не випадковий; у ринковій економіці, що добре функціонує ціни відбивають відносне задоволення, що його споживачі отримують від кожного товару. Другим і еквівалентним способом розрахунку ВНП є прибутковий, або затратний, підхід. Оскільки прибуток визначається як надлишок над затратами, то обидва підходи дають абсолютно однаковий обсяг ВНП.

ВНП визначаємо як ринкову вартість товарів і послуг. Для вимірювання ринкової вартості товарів і послуг використовуємо таку міру, як ринкові ціни різних товарів і послуг. Проте ціни змінюються у часі, бо інфляція, звичайно, з року в рік підвищує ціни. Чи варто виконувати вимірювання лінійкою, з гуми, яка розтягується у руках, замість лінійки з незмінним масштабом? Проблема зміни цін є однією з проблем, яку економістам доводиться розв'язувати, коли гроші використовуються як одиниця вимірювання. Зрозуміло, що потрібна міра національного доходу та обсягу виробництва, яка застосовує нееластичну, незмінну лінійку. Економісти можуть виправити більшість неточностей, зумовлених еластичною лінійкою, використовуючи індекси цін, які є мірою середньої ціни певного набору товарів.

1.5 Номінальний та реальний ВНП. Дефлятор ВНП

Номінальний ВНП - вартісний показник, який визначається за поточними ринковими цінами.

Реальний ВНП - вартісний показник, який визначається за незмінними (базисними) цінами. Він точніше показує динаміку фізичного обсягу виготовленого продукту.

Дефлятор ВНП (індекс цін) враховує динаміку цін та зміни в структурі виробництва.

Отже,

Особливостями макроекономічних показників є те, що вони не враховують:

- позаринкову діяльність (працю домогосподарок та інші роботи в домашньому господарстві, які задовольняють власні потреби);

- товари та послуги тіньової економіки (у сучасних умовах тіньова економіка виробляє від 5 до 15% обсягу ВНП);

- зростання фонду вільного часу (тривалість робочого тижня скоротилась з 53 годин на початку століття до 40 годин у наш час, що не включається у ВНП, але прямо пропорційно впливає на добробут);

- підвищення якості продукції (не знаходить відображення у ВНП).

Ми можемо виміряти ВНП за відповідний рік, використовуючи фактичні ринкові ціни цього року. В результаті отримаємо номінальний ВНП, або ВНП у поточних цінах.

ВНП номінальний = Q* Р + Q* Р

де Q 1 і Q 2 - кількість товарів,

Р 1 і Р 2 - ціни товарів.

Якщо ціна товарів зросте за період від одного року до наступного, то номінальний ВНП збільшиться, навіть якщо обсяг кінцевих товарів і послуг залишиться без змін. Зростання номінального ВНП може відбуватись за рахунок зростання цін, або збільшенню обсягів виробництва. Щоб відокремити впливи змін у цінах та обсягах продукції, слід розрізняти номінальний та реальний ВНП. Частіше нас цікавить визначення саме реального ВНП, який вимірює ВНП з урахуванням зміни ціни грошей за визначений період часу. Для коригування цін використовують методи інфлярування або дефлярування. У першому випадку, при існуванні тенденції зростання цін у попередні чи наступні роки показники цих періодів збільшується (інфлюється) до рівня базового року. Це роблять для того, щоб показники номінального ВНП не занижували реальний обсяг виробництва тих років. У другому випадку, коли показники номінального ВНП завищують обсяг виробництва їх дефілюють, тобто зменшують.

Для обчислення реального ВНП, потрібно номінальний ВНП поділити на індекс цін, який відомий як ВНП - дефлятор. ВНП - дефлятор включає не тільки ціни споживчих товарів, а також й ціни інвестиційних товарів, товарів придбаних державою, товарів, що продаються та придбаються на світовому ринку. Таким чином дефлятор ВНП є інструментом коригування грошового обсягу ВНП.

Відмінність між реальними і номінальним ВНП можна використати як міру зростання реального рівня цін, або інфляції. ВНП - дефлятор, який є одним із способів вимірювання рівня цін, визначається як відношення номінального ВНП до реального:

ВНП=

Темп зростання ВНП - дефлятора можна наближено виразити такою формулою:

ВНП дефлятор = Т н - Т р

де, Т н - темп зростання номінального ВНП;

Т р - темп зростання реального ВНП.

Якщо у наведеному році номінальний і реальний ВНП збігались, то ВНП - дефлятор є 1,0. Його можна витлумачити як середнє значення цін на всі кінцеві товари в грошовому вираженні, де при цьому кожна ціна визначається часткою відповідного товару у ВНП. Коли ці частки змінюються з перебігом часу, то змінюють і вагові визначники.

Зростання реального ВНП означає збільшення фізичного обсягу продукції. Тобто, якщо ціни продуктів були Р Р у базовому році, то реальний ВНП в році, коли обсяги продажу товарів становлять Q Q є:

ВНП реальний = P * Q + P * Q

Ця відмінність є дуже істотною і стосується всіх макроекономічних змінних: номінальні змінні виражають вартість у поточних цінах, а реальні змінні репрезентують обсяги в сталих цінах.

Відмінність між реальними і номінальним ВНП можна використати як міру зростання реального рівня цін, або інфляції. ВНП - дефлятор, який є одним із засобів вимірювання рівня цін, визначається як відношення номінального до реального ВНП:

НП=

Темп зростання ВНП - дефлятора можна наближено виразити такою формулою:

ВНП= Т^ - Т^

де Т^ - темп зростання.

2. ВВП в процесі розподілу: система показників

ВВП дещо відрізняється від ВНП. Він охоплює вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених у межах певної країни за допомогою факторів виробництва, незалежно від того, кому ці ресурси належать, - резидентам чи іноземцям. Іншими словами, вартість товарів, вироблених за допомогою іноземного капіталу, є частиною українського ВВП. Навпаки, доходи отримані українською фірмою за кордоном, не враховується у ВВП України.

Відмінність між ВВП і ВНП полягає у так званих чистих іноземних факторних доходах, отриманих в країні. Цю суму визначають як різницю між платежами за фактори виробництва решті світу і надходженнями платежів на фактори виробництва (ресурси), отриманих від решти світу. Чисті іноземні факторні доходи, отримані в країні, можуть бути величиною доданою або від'ємною. Іншими словами, сумарна вартість обсягу продукції, виробленої у межах певної країни(ВВП), менша, ніж сумарна вартість продукції, виробленою певною країною, незалежно від територіального розміщення ресурсів. Далі у підрозділі буде проведений аналіз поправки ВНП-ВВП з погляду доходного методу ВВП.

На розрахунок ВВП розповсюджуються ті ж правила, що й на ВНП: обчислювання двома методами - за доходами та за витратами, уникнення подвійного рахунку, застосування індексу цін - ВВП - дефлятора, розрахунок номінального та реального ВВП (Додаток 2) та інше.

Слід зауважити, що розрахунок ВНП і ВВП дає дещо прикрашену картину функціонування економіки. Тому розраховують більш точний показник - чистий національний продукт (ЧНП). Він не виключає ту частину річного виробництва, що необхідна для заміщення інвестиційних товарів, використаних у виробництві поточного року.

Давши загальне уявлення про ВВП і ЧНП, слід перейти до наступної проблеми: яким чином можна виміряти всю ринкова вартість усього об'єму виробництва та чистого об'єму виробництва.

Аналіз Валового Внутрішнього Продукту

Підрахувати ринкову вартість об'єму виробництва можна трьома шляхами або методами. Згідно з виробничим методом ВВП обчислюється як сума валової доданої вартості всіх галузей економіки плюс продуктові податки за мінусом субсидій. За другим методом ми можемо порахувати скільки споживач, як кінцевий користувач продукції, заплатив за цю продукцію. Тобто ВВП можна розглядати як суму видатків, потрібних для купівлі всього обсягу виробництва. За третім методом, ми можемо додати всю заробітну платню, рентні платежі, процент і прибуток, тобто ВВП можна порахувати додаванням усіх доходів отриманих в процесі виробництва. Цей підхід представляє собою техніку підрахунку доданої вартості. Всі ці підходи є різними поглядами на один і той самий процес, як і при обчисленні ВНП.

Розглянемо кожен з цих методів.

Виробничий підхід

Ринкова вартість ВВП, розрахованого виробничим методом пов'язана з обчисленням валового випуску і проміжного споживання товарів та послуг.

Податки на продукти - це податки, які стягуються пропорційно до кількості або вартості товарів і послуг, що виробляються, продаються або імпортуються підприємствами - резидентами. До них відносяться такі податки як ПДВ, акцизи, податки на окремі види послуг(послуги транспорту, зв'язку, рекламу), мито тощо.

Субсидії на продукти - це субсидії, що надаються підприємствам-резидентам із державного бюджету з метою відшкодування постійних збитків, які виникають у зв'язку з тим, що продажна ціна на окремі види продукції складається нижче від середніх витрат виробництва; субсидії на експорт та імпорт та інші.

Видатковий підхід

Для визначення ВВП за видатками потрібно підсумувати усі види видатків на готові або кінцеві товари та послуги. При обчисленні ВВП для означення різних видів видатків будемо користуватися формулою ВВП = С + Jg + G + Xn та термінами, які були вжиті у цій формулі.

Те, що ми називаємо «споживчими видатками домогосподарств», у термінології національної статистики називають особистими споживчими видатками, або особистими видатками на споживання. Вони включають видатки домашніх господарств на товари тривалого користування (легкові автомобілі, пральні машини), на предмети поточного споживання (хліб, одяг) і видатки споживачів на послуги (юристів, лікарів, перукарів).

Терміном валові приватні внутрішні інвестиції позначають усі інвестиційні видатки ділових фірм країни. Він містить: усі кінцеві закупівлі машин, устаткування і верстатів, що здійснюють ділові підприємства; усе будівництво; зміни у запасах.

Перша група - просте визначення інвестиційних видатків як видатків на купівлю верстатів, машин та устаткування.

Другий компонент - будівництво - скажімо, будівництво нової фабрики, складу або елеватора, також є формою інвестицій. Чому ж потрібно враховувати житлове будівництво в інвестиціях, а не у споживанні? Причина така: багатоквартирні житлові будинки є капітальними благами, бо, як і фабрики чи елеватори, вони є активами, що приносять дохід. Інші житлові одиниці, що здаються у наймання, є, з тієї ж причини, капітальними благами. Крім того, житлові будинки, в яких проживають їхні власники, є також капітальними благами, бо ці будинки можна здати у наймання і отримувати грошовий дохід, хоча власники і не роблять цього. З цих причин усе житлове будівництво розглядають як інвестиції.

Нарешті зміни у запасах враховують в інвестиціях, бо збільшення запасів є, по суті, «не спожитою продукцією», а це саме є тим, що розуміємо під інвестиціями. Оскільки ВВП вимірює поточний обсяг виробленої продукції, то у ВВП потрібно врахувати усі продукти, які вироблені, але не продані у цьому році. Щоб бути точним вимірювачем сукупного обсягу виробництва, ВВП повинен враховувати ринкову вартість усіх приростів запасів упродовж року. Будь-який товар, вироблений у певному році, повинен враховуватись у ВВП цього року навіть тоді, коли він ще не був проданий у січні місяці наступного року. Якщо б ми не враховували збільшення запасів, то занижували б обсяг річного виробництва. Якщо на складах підприємств нагромадилось більше товарів, ніж їх було на початку року, то це означає, що в економіці упродовж року було вироблено більше товарі, ніж продано. Цей приріст запасів треба додати до ВВП як показника поточного річного виробництва.

А якщо запаси зменшуються, це зменшення потрібно вирахувати із показника ВВП, бо обсяг продукції, що проданий в економіці, перевищує обсяг поточного виробництва. При цьому різниця між даними величинами відображається у зменшені запасів. Частина ВВП, що продана на ринку впродовж року, відображає не поточне виробництво цього року, а зменшення запасів, що нагромадились на початку року. Запаси, наявні на початку даного року, є продукцією, що створена у попередні роки. Отже, зниження запасів у будь-якому конкретному році означає, що в економіці продано більше, ніж вироблено впродовж року. Це означає, що суспільство спожило весь річний обсяг виробництва та й ще частину деяких запасів, що залишились з попередніх років. Оскільки ВВП є мірою обсягу продукції, виготовленої в даному році, остільки ми не повинні враховувати у ВВП споживання продукції, виробленої у попередні роки, тобто будь-яке скорочення запасів.

Після з'ясування, що таке інвестиції, визначимо, що не є інвестиціями. До інвестицій не належить перехід з рук в руки цінних паперів або перепродаж уже наявних активів. Економісти виключають купівлю акцій і облігацій із визначення інвестицій, бо така купівля означає просту передачу права власності на уже створені активи. Те ж саме стосується і перепродажу.

Потрібно зосередитись на трьох поняттях - валові, приватні та внутрішні інвестиції, які використовують при складанні національних рахунків. Приватний і внутрішній говорять нам, що мова йде про видатки ділових підприємств і, що інвестиції вкладають у даній країні, а не за кордоном.

Валові, приватні та внутрішні інвестиції - включають виробництво усіх інвестиційних товарів, призначених для заміщення машин, устаткування, споруд, що спожиті у процесі виробництва в цьому році, плюс будь-які чисті додавання до обсягу капіталу в економіці.

Валові інвестиції включають як інвестиції так і приросткові інвестиції. Чисті приватні внутрішні інвестиції характеризують тільки додаткові інвестиції, тобто їх приріст понад зношення капіталу в цьому році. Різниця між валовими і чистими інвестиціями є вартістю капіталу, зношеного або амортизованого у процесі виробництва ВВП.

Державні закупівлі включають усі державні видатки - як уряду країни, так і місцевих органів влади, - на кінцеві продукти підприємств та на всі прямі закупівлі ресурсів, зокрема праці. Слід нагадати, що вони не враховують усі державні трансферні платежі.

Остання складова ВВП - чистий експорт, який враховує зовнішнє-економічні угоди у ВВП. Експорт даної економіки за рік є витратами іноземців на товари національного виробництва даної країни за кордоном. Однак, слід враховувати те, що частина споживацьких та інвестиційних витрат, у тому числі і державних, витрачається на товари та послуги, які були імпортовані, тобто вироблені за кордоном. Очевидно, такі витрати не відображають виробничої активності національної економіки. Для того щоб уникнути завищення загального об'єму виробництва, об'єм імпорту потрібно виключити з ВВП.

Для цього потрібно порахувати різницю між експортом та імпортом в поточному році, що і буде чистим експортом (динаміка експорту - імпорту показана у Додатку 3). Чистий експорт товарів та послуг, таким чином, визначається як величина, на яку закордонні витрати на продукти національного виробництва перевищують національні витрати на закордонні продукти. Чистий експорт може бути величиною як доданою, так і від'ємною.

Доходний підхід

Іншою стороною розрахунку ВВП є розрахунок по доходам. В доходну частину ВВП входить заробітна платня, рентні платежі, процент і прибуток. Однак, крім основних чотирьох складових у ВВП включають два види розподілу засобів, не пов'язаних з виплатою доходу. Це відрахування на споживання капіталу або амортизація і непрямі податки на бізнес. Виникають також ускладнення внаслідок того, що деяка частина заробітної плати, ренти і процента надходить до іноземців.

Заробітна плата найманих працівників - найбільша категорія доходу, що містить платню, яку фірми і уряд виплачують тим, хто пропонує працю. Вона також містить низку доповнень до заробітної плати, зокрема, внески підприємств на соціальне страхування і у різноманітні приватні фонди пенсійного забезпечення, медичного обслуговування і допомоги на випадок безробіття для найманих працівників. Ці додатки до заробітної плати є частиною витрат для підприємця, пов'язаних з наймом робочої сили, і розглядаються як компонент загальних витрат компанії на заробітну плату.

Рента містить доходи, які отримують домогосподарства та фірми, що забезпечують економіку ресурсами власності. Прикладами ренти є щомісячні платежі орендарів землевласникам і щорічні орендні платежі фірм-наймачів за користування офісними площами. Валовий рентний дохід мінус амортизація позиченої власності - чиста рента.

Саме рентний дохід залишається після того, як з валового рентного доходу вилучено амортизацію.

Процент стосується виплат грошового доходу, який здійснює приватний бізнес постачальникам грошового капіталу. Він містить такі статті: виплата процентів домогосподарствам на депозит, на сертифікати депозитів, на облігації корпорацій. Процентні виплати, що здійснює держава вираховуються з процентного доходу. Це стається внаслідок того, що ці проценти виплачуються у відповідь на залучення засобів на такі державні витрати, як національна оборона, різноманітні соціальні програми, перерозподіл доходів, тобто на не комерційні задачі державного управління.

До доходів некорпоративного сектора відноситься прибуток, що розпадається на види рахунків: одна частина називається доходом на власність, а друга - прибутками корпорацій. Дохід некорпоративного сектора стосується чисто доходу підприємств, що перебувають в одноосібній власності, а також партнерств. З прибутками корпорацій справа дещо складніша, вони розподіляють у декількох напрямках.

Прибутки корпорацій розподіляються на податки на прибутки корпорацій (певну частину прибутку отримує уряд у вигляді податків на прибуток корпорацій); дивіденди (частина прибутку корпорацій виплачується акціонерам у вигляді дивідендів); нерозподілений прибуток корпорації (частина прибутку, що залишається після сплати податків на прибуток та дивідендів). Цей нерозподілений заробіток корпорацій разом з нарахуваннями на відновлення спожитого капіталу інвестується відразу або в майбутньому на створення нових заводів чи купівлю устаткування, збільшуючи реальні активи фірм-інвесторів.

Непрямі податки на бізнес ділові підприємства розглядають як витрати виробництва і додають до цін на продукти. Такі податки містять загальний податок з продажу, акцизи, податки з майна підприємств, ліцензійні платежі та митні збори. Ці проценти непрямого податку повинні бути виплачені державі, перед тим як отримуваний дохід буде виплачений у вигляді заробітної плати, рентних платежів, процента і прибутку. Причому непрямі податки на бізнес є незаробленим доходом, оскільки держава не вносить ніякого вкладу в обмін на надходження від цих податків. Потрібно слідкувати за тим, щоб непрямі податки на бізнес виключались при розрахунку загального обсягу доходів, створеного в поточному році. Частина вартості річного виробництва відображають непрямі податки, які перекладаються на споживачів через високі ціни на товари. Ця частина вартості не є заробітною платою, орендною платою, процентом та прибутком.

Другим видом витрат, непов'язаних з виплатою доходу, що входять до загального обсягу продукції є амортизація. Корисний період використання капітального устаткування набагато більший року. Фактичні видатки на купівлю капітальних благ та їх продуктивний строк служби не потрапляють в один і той ж період обліку. Щоб не допустити заниження прибутку, отже, і всього доходу в період купівлі та завищення прибутку, а також загального доходу в наступні роки. Окремі підприємства обчислюють корисний строк служби устаткування і розподіляють сумарну вартість цього устаткування на увесь строк його служби. Щорічні відрахування, які показують обсяг капіталу, спожитого у ході виробництва в окремі роки називають “амортизацією”. Амортизація - бухгалтерський запис, призначений для точного звіту про дохід у вигляді прибутку і, отже, про загальний дохід фірми в кожному році. Якщо ми хочемо обчислити величину прибутку і загального доходу в економіці, то потрібно врахувати в загальних доходах підприємницького сектора гігантські амортизаційні відрахування. Ці відрахування, які називаються відрахуваннями на споживання капіталу ідуть на купівлю капітальних благ, “спожитих” у процесі виробництва ВВП упродовж даного року. Ці відрахування і становлять різницю між валовими та чистими інвестиціями.

Виходячи з наших цілей значення цього виду витрат полягає в тому, що ця частина доходів підприємницького сектору не може використовуватися для розрахунків з постачальниками ресурсів. Частина цих доходів - а саме: частина вартості виробництва - є витратами виробництва, що зменшують прибуток компаній. Проте, на відміну від інших витрат виробництва амортизація не збільшує чийогось доходу. Мовою фізичних товарів і послуг споживання капіталу означає, що частину ВВП даного року потрібно відкласти для заміщення машин та устаткування, зношених у процесі виробництва. Отже, не весь ВВП можна спожити як дохід суспільства, не зменшуючи при цьому запас виробничих потужностей.

У Додатку 2 зображено динаміку ВВП України, обчисленого трьома методами розрахунок можна перевірити кількома способами:

ВВП = випуск + чисті податки на продукти - проміжне споживання =

= валова додана вартість = чисті податки на продукти.

Наведена таблиця відображує розрахунок, якого дотримуються національні статистичні органи, а саме Державний Комітет статистики України.

Чистий Національний Продукт

Тепер розглянемо ще один показник річного виробництва - ЧНП.

Для чого ж потрібно розраховувати ЧНП? Якщо аналізують динаміку обсягу виробництва за короткий час, то при деяких припущеннях (невтручання держави, відсутності заощаджень підприємців, незмінність цін) ЧНП буде дорівнювати доходу після сплати податків. Такі припущення дозволяють розрахувати величину рівня загального виробництва, який стійко може забезпечувати економіка. Ця величина називається - рівноважний ЧНП - це такий об'єм виробництва, який забезпечує загальні витрати, достатні для купівлі даного об'єму продукції. Інакше кажучи, при рівноважному рівні ЧНП загальна кількість вироблених товарів точно дорівнює кількості купованих товарів. У такому випадку річний зріст продукції та витрат знаходяться у рівновазі. При будь якому рівні ЧНП, який вище рівноважного, обсяг виробництва буде перевищувати сукупні витрати, що приведе до непередбачених інвестицій у товарно-матеріальні запаси, падінню прибутку і, напри кінець - до зменшення обсягів виробництва, зайнятості та доходу. Для аналізу і прогнозування розвитку економіки будують різні моделі, до яких включають значимі показники: інвестиції та заощадження, експорт та імпорт, рівень цін, попит та пропозицію та інші. Крім того, слід зауважити, що існує декілька поглядів на взаємозв'язок наведених показників та їх вплив на зміну реального обсягу ЧНП. Як звісно, основні економічні моделі - Кейнсіанська, монетариська та класична. Кожна з них по-різному трактує вплив наведених показників на зміну реального ЧНП. Наприклад, Кейнсіанська школа вважає, що при аналізі попиту реальний ЧНП зростає при стабільному (незмінному) рівні цін, а як слідство зростання ЧНП не веде до інфляції. Класична модель навпаки наполягає, що зміна попиту (зростання) веде до одночасного зростання ЧНП і цін і таким чином тягне за собою інфляцію.

Чистий (або Кінцевий) Національний Продукт (ЧНП) є більш досконалим вимірником обсягу виробництва продуктів для споживання і накопичення капіталу. ЧНП є величиною ВНП, з якої повністю виключені виробничі матеріальні витрати, такі як амортизаційні відшкодування, тобто витрати на обновлення та ремонт зношених основних виробничих фондів. Згідно з прийнятою у країнах з ринковою економікою методології з величини ВНП при розрахунках КП також виключають платежі за непрямими податками (акцизні збори та ін.), оскільки вони є джерелом фінансування державних субсидій, покриваючих частину раніше зроблених фактичних матеріальних витрат. ЧНП представляє собою, по-перше, обсяг товарів та послуг, що використані для споживання, інвестицій і відшкодування непередбачених витрат (наприклад, усунення наслідків лиха), по-друге, знов відтворена у внутрішнє економічної діяльності вартість.

ЧНП можна отримати використавши формулу 2.3., якщо з неї виключити останній показник - «амортизація», отримаємо:

Або можна використати для розрахунку формулу 2.2. - розрахунку ВВП за видатками, зкоригувавши валові приватні внутрішні інвестиції на величину амортизації капіталів, таким чином ми отримуємо чисті приватні внутрішні інвестиції. Формула отримує вигляд:

Можна сказати, що ЧНП розраховують для вимірювання загального річного обсягу виробництва, який економіка взагалі, враховуючи домашні господарства, компанії, уряд і іноземці, узмозі спожити, не погіршуючи виробничих можловостей наступних років.

2.1 Показники використання ВВП

Зростання економіки та зріст добробуту на перший погляд, тісно пов'язані. Але це не зовсім так, а щоб зв'язок цих категорій існував насправді його потрібно підтримувати.

За останні роки, починаючи з 2004 почалося поступове зростання економічного розвитку, але, найважливіше те, щоб добитися трансформації цього зростання у покращення життя населення. У першу чергу, це стосується збільшення доходів населення.

Прослідкуємо, які зміни відбулися за період з 2004 р. по 2008р. В економічному стані України.

Таблиця 2.1 - Динаміка основних показників економічного і соціального стану України 2004-2008 роки

Показники	2004 року до попереднього 2003 року	2005 року до попереднього 2004 року	2006 року до попереднього 2005 року	2007 року до попереднього 2006 року	Січень-листопад 2008 року до січня-листопада 2007 року
ВВП, %	112,0	102,4	107,0	107,3	103,6
Індекс промислового виробництва, %	112,5	103,1	106,2	110,2	99,3
Обсяг продукції сільського господарства, %	119,1	100,0	100,4	94,4	118
Виробництво продукції тваринництва:	98,8	102,4	106,3	99,6	100,5
- м'ясо (реалізація худоби та птиці на забій у живій вазі),	91,8	98,0	106,6	109,1	99,1
- молоко	100,6	100,1	103,2	92,2	96,0
- яйця	104,1	109,0	109,1	98,3	106,4
Обсяг продукції будівництва, %	123,9	93,4	109,8	115,8	87,0
Вантажооборот, %	105,5	98,7	104,2	103,7	101,6
Пасажирооборот, %	110,8	106,3	104,4	103,7	105,1
Експорт товарів, %	142,7	105,6	111,4	127,9	148,4
Імпорт товарів, %	128,2	124,6	122,4	134,2	156,5
Оборот роздрібної торгівлі, %	118,9	122,4	124,8	128,8	120,9
Доходів населення :
- номінальні %	126,3	136,4	126,5	126,6	141,6
- реальний наявний %	116,2	119,8	116,3	112,5	112,4
Витрати населення, %	124,4	133,4	132,4	133,3	140,2
Середньомісячна заробітна плата одного працівника:
- номінальні %	127,5	135,9	129,7	129,6	136,7
- реальна %	124,1	119,2	119,1	112,7	108,0
Заборгованість із виплати заробітної плати - всього, %	44,1	100,2	103,7	92,4	156,1
Індекс цін виробників промислової продукції, %	124,1	109,5	114,1	123,3	123,5
Індекс споживчих цін	112,3	110,3	111,6	116,6	119,8

Як бачимо з наведеної таблиці результатом стало економічне зростання. ВВП, який у найбільш узагальнюючому вигляді характеризує економічну ситуацію у країні помітно зріс у реальному вимірі.

Як ми бачимо показники у основних галузях економіки зростають у 2004-2006р.р. и зменшуються у 2007-2008 рр.

Інфляція споживчих цін була нижче прогнозуємо. Гривня у 2004-2007р.р. залишалася майже увесь час стабільною, у результаті чого зросла довіра до неї з боку юридичних осіб та населення, що дало можливість збільшити валютні резерви НБУ. Але у кінці 2008 року інфляція споживчих цін виросла, підірвалась довіра к банкам. Зростали також реальні доходи громадян та реальна заробітна платня. Водночас, спостерігалось 2004-2007р.р. зменшення заборгованості бюджетів та суб'єктів підприємницької діяльності по нарахованій, але не сплаченої своєчасно заробітної платні, але збільшилась заборгованість із виплатою заробітної плати у 2008 році. Прослідкуємо деякі показники за допомогою графіків.

Показники по рокам	2004	2005	2006	2007	2008
ВВП, %	112,0	102,4	107,0	107,3	103,6
Доходи населеня реальний наявний %	116,2	119,8	116,3	112,5	112,4
Середньомісячна заробітна плата одного працівника, реальна %	124,1	119,2	119,1	112,7	108,0
Заборгованість із виплати заробітної плати - всього, %	44,1	100,2	103,7	92,4	156,1
Індекс споживчих цін

Страница:

•  1 
•  2 

контрольная работа "Валовий національний та валовий внутрішній продукт" скачать

Подобные документы

• Суспільне відтворення. Суспільний продукт і його основні форми

  Суть і види процесу відтворення. Сукупний суспільний продукт: валовий суспільний продукт-ВСП, кінцевий суспільний продукт-КСП, валовий національний продукт-ВНП, валовий внутрішній продукт-ВВП. Реалізація ССП при простому і розширеному відтворенні.
  
  реферат [20,3 K], добавлен 20.11.2007
  

• Суспільний продукт і його основні форми

  Речі та послуги як невід’ємна частина суспільного продукту. Обчислення суспільного продукту: система національних рахунків та балансу народного господарства. Сучасні форми суспільного продукту: валовий суспільний і внутрішній продукт, національний дохід.
  
  курсовая работа [45,1 K], добавлен 07.02.2011
  

• Суспільне виробництво

  Виробництво як економічна категорія, структура та оцінка кінцевих результатів, форми та загальна характеристика. Фактори виробництва та їх взаємодія, типи продукту, що виробляється, показники ефективності. Внутрішній валовий продукт, шляхи його зростання.
  
  курсовая работа [1,6 M], добавлен 12.05.2014
  

• Виробництво як процес суспільної праці

  Пристосування підприємства до вимог ринку з мінімальними витратами. Фази виробництва. Основні показники ефективності і методи їх визначення. Валовий внутрішній продукт України в 2015. Прожитковий мінімум. Фактори підвищення ефективності виробництва.
  
  курсовая работа [51,8 K], добавлен 06.04.2016
  

• Цінові індекси ВВП та економічний добробут макроекономіки

  Система основних показників макроекономіки. Номінальний та реальний валовий внутрішній продукт. Статистика інфляційного індексу споживчих цін на товари та послуги в Україні. Статистика інфляційного індексу цін виробників промислової продукції в Україні.
  
  курсовая работа [538,9 K], добавлен 11.07.2010
  

• Дослідження основних макроекономічних ринків Японії

  Реальний валовий внутрішній продукт Японії і показники, які на нього впливають. Гістограма зміни рівня реального і номінального ВВП Японії з 2004-2009 рр. Величина ВВП на душу населення Японії. Рівень безробіття в Японії. Державний борг Японії до ВВП.
  
  контрольная работа [712,4 K], добавлен 28.12.2010
  

• Основи макроекономіки

  Предмет макроекономіки як частини економічної науки. Позитивна і нормативна функції макроекономіки. Сисиема національних рахунків та її показники. Валовий внутрішній продукт. Сукупний попит та його цінова детермінанта. Державний бюджет та його структура.
  
  шпаргалка [133,6 K], добавлен 06.02.2012
  

• Основні складові та динаміка розвитку ВВП України

  Суть, значення та види валового внутрішнього продукту - основного показнику сумарного обсягу виробництва товарів та послуг за певний період. Статистичні дані ВВП в Україні. Тенденція їх зміни за останні роки та загальне значення для економіки країни.
  
  реферат [937,9 K], добавлен 26.02.2016
  

• Аналіз динаміки ВВП в Україні

  Ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених у країні. Сутність валового внутрішнього продукту (ВВП). Аналіз валового внутрішнього продукту, його структури та динаміки в Україні в роки незалежності. Можливості моделювання динаміки ВВП в Україні.
  
  курсовая работа [521,5 K], добавлен 09.12.2010
  

• Вплив експорту на ВВП України

  Економічна суть та склад валового внутрішнього продукту країни. Основні методи числення валового внутрішнього продукту. Поняття експорту, організація експортних операцій держави. Оцінка впливу величини експорту та зовнішньої торгівлі на ВВП України.
  
  курсовая работа [75,5 K], добавлен 23.11.2015
  

Другие документы, подобные "Валовий національний та валовий внутрішній продукт"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам