Встановлення видового складу і структури угрупувань сирфід північно-східного макросхилу Українських Карпат, як елементу місцевих екосистем, дослідження біотопічного розподілу і визначення антофільних комплексів мух-дзюрчалок. Аналіз структури фауни.

Дослідження видового складу степових перелогів на бур'янистій стадії сукцесії. Систематична, еколого-біоморфологічна структура ценофлори, склад її синантропної фракції та видове багатство угруповань. Закріплення різних видів залежно від кліматичних умов.

Значення зелених насаджень у благоустрої промислових міст. Роль хвойних видів у складі зелених насаджень міста, їх особливості та властивості. Дослідження таксономічного складу хвойних рослин в межах зелених насаджень загального й обмеженого користування.

Визначено видовий склад деревно-чагарникових насаджень на території трьох навчальних закладів малого міста Вишгорода Київської області. Кращим станом і вищою декоративністю на дослідних територіях відзначаються дерева, які старші від сорокарічного віку.

Видовое разнообразие региональной малакофауны и видоспецифичность ее участия в циркуляции трематодозов. Структура трематодофауны моллюсков, влияние среды на их инвазированность и репродуктивный потенциал. Трематодозные инвазии, опасные для человека.

Животный мир Казахстана и его проблемы в сфере экологии. Видовой состав фауны, наиболее распространенные представители. Флора на территории данного государства, ее своеобразие и богатство. Глобальная проблема: сохранить флору и фауну, пути ее разрешения.

Исследование видового состава и численности почвенной альгофлоры в Центральной зоне Краснодарского края на посевах сельскохозяйственных культур, возделываемых по различным технологиям. Использование данных видов водорослей в качестве биоиндикаторов.

В результате исследований установлено, что в различных зонах водоема распространено 8 видов и 1 подвид двустворчатых моллюсков. На формирование фауны моллюсков в водохранилище влияют родники. Инвентаризация моллюсков в континентальных водных экосистемах.

Загрязнения - наиболее существенный фактор, разрушающий природу и приводящий к необратимому изменению отдельных экосистем и биосферы в целом. исчерпание пpиpодных pесуpсов - один из результатов антропогенного воздействия человека на окружающую среду.

Факторы среды как основной источник динамических изменений экосистемы, их основные виды. Изменения в видовой и трофической структурах экосистемы при поступательной динамике. Продолжительность сукцессии от зарождения экосистемы до стадии климакса.

Вещества, загрязняющие природную среду. Влияние химических соединений на здоровье человека. Вырубка лесов, приносящая вред почвам. Опасные загрязнители водоемов. Ухудшение качества воды. Фотохимический туман или смог. Факторы загрязнения атмосферы.

Источники и виды загрязнения атмосферы, гидросферы, литосферы. Энергетическое загрязнение биосферы (тепловое, электромагнитное, радиоактивное, акустическое). Рациональное и комплексное использование водных ресурсов. Отходы горнодобывающей промышленности.

Почва: значение и структура. Хозяйственная деятельность человека, как доминирующий фактор в разрушении почв, снижении и повышении их плодородия. Причины, виды эрозии почвы и методы борьбы с ней. Загрязнение почвы пестицидами, ее аридизация и деградация.

Особенность биологического контроля окружающей территории. Общие принципы использования биоиндикаторов. Анализ главных задач и приемов биотестирования качества среды. Оценка и прогнозирование состояния природы с привлечением позвоночных животных.

Источники загрязнения и захламления городских почв. Критерии классификации методов реабилитации и способов организации переработки и обезвреживания загрязненных городских земель, методы их рекультивации. Схема механической переработки в водной среде.

Физические и химические источники загрязнения окружающей среды. Характеристика теплового, светового, электромагнитного и радиоактивного источников загрязнений. Химическое загрязнение атмосферы. Последствия аэрозольного загрязнения. Пути решения проблемы.

Характеристика загрязнения окружающей среды и глобальные экологические проблемы мира. Защита земель от водной и ветровой эрозии: сохранение плодородного слоя почвы. Источники аэрозольных загрязнений. Сброс в водоемы тепла и радиоактивных веществ.

Лесопарк – массив или его часть, выделенный для массового повседневного отдыха населения, благоустроенный и приведенный в единую ландшафтно-планировочную систему. Сохранение естественного ландшафта парковой зоны. Восстановление утраченных композиций.

Основы права водопользования, характеристика нормативной базы, порядок предоставления водных объектов в пользование. Принципы рационального и экономного водопользования с учетом экологических требований. Охрана вод и восстановление водных ресурсов.

Проблемы взаимосвязи человека и окружающей среды. Значение использования земли в развитии сельскохозяйственной экономики страны. Рассмотрение статей земельного кодекса Кыргызской Республики. Анализ видов водопользования, цель и задачи водного кодекса.

Изучение и охрана флоры и растительности Южного Урала. Экология и биология дикорастущих полезных растений, их ресурсы. Интродукция растений из дикой флоры в культуру. Антропогенное влияние на популяции лекарственных, кормовых и медоносных растений.

Эколого-фитоценотическое исследование видов рода Astragalus в фитоценозах Смоленской области. Инвентаризация видового состава рода, определение фитоценотической приуроченности, условий обитания, экологических особенностей. Оценка семенной продуктивности.

Почва - основной компонент наземных экосистем. Влияние загрязняющих веществ, которые накапливаются в пахотном слое. Критерии необходимости гигиенического нормирования химического вещества. Особенности регламентирования химических веществ в почве.

Экологические пирамиды и их характеристики. Виды ответственности должностных лиц за экологические нарушения. Меры для защиты атмосферы от выбросов загрязняющих веществ. Оборудование для очистки выбросов. Утилизация отработанных люминесцентных ламп.

Дослідження особливостей водокористування та рівня антропогенного навантаження на річку Стир, розробка шляхів мінімізації антропогенного впливу на річку з поліпшенням показників якості води. Організаційні та технічні рішення по поліпшенню якості води.

Біосорбційні властивості водних організмів, вилучених з очисних споруд, по відношенню до важких металів (мідь, марганець, кобальт, кадмій, свинець, цинк та залізо). Захист організмами флори і фауни водойм від пагубної дії мутагенних неорганічних сполук.

Аналіз мембранних методів очищення стічних вод. Ефективність регенерації зростає зі збільшення маси промивного розчину, що набирається за один цикл регенерації, та кількості циклів, а також зменшується зі збільшенням тривалості витримки при розрідженні.

Випаровування з водної поверхні водосховищ як складова їх водних балансів. Виявлення на основі узагальнення морфологічної та гідрометеорологічної інформації з водосховищ Дніпровського каскаду залежності для визначення випаровування з їх акваторії.

Характеристика проблеми ризиків як однієї з найважливіших у парадигмі сталого розвитку. Техногенна безпека як складова екосталого розвитку. Розробка шляхів та методів систематизації, структуризації та оцінки ризиків на основі фундаментальної математики.

Особливість визначення класу небезпеки відходів розрахунковим методом. Застосовування гранично допустимої концентрації та хімічних складників у ґрунті. Характеристика формулювання індексу токсичності кожного інгредієнта, що приймає участь в утилізації.