Главная Коллекция "Otherreferats" Экология и охрана природы Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду у Хмельницькій області

Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду у Хмельницькій області

Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття. Охорона, використання і відтворення рослинного та тваринного світу. Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 09.12.2014
Размер файла 79,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru

1. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі

1.1 Загальна характеристика

З огляду на те, що господарська діяльність є визначальним чинником як позитивного так і негативного впливу на навколишнє природне середовище, в області проводяться заходи зі зменшення впливу антропогенних факторів на природні складові довкілля: збільшуються площі відновлювальних територій, захисних лісонасаджень, водоохоронних зон, з покращення стану структурних елементів екомережі та біорізноманіття загалом. За останнє десятиліття площа лісів зросла на 68 тис. га, на 48,1 тис. га збільшилися площі захисних лісонасаджень. В значних обсягах проведено заповідання особливо цінних природних об'єктів і комплексів. За десять останніх років площа заповідних об'єктів збільшилась на 25855,99 га, що позитивно вплинуло на кількісні та якісні показники популяцій рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин. Завдяки тісній співпраці спеціалістів Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області та науковців, на території області виявлено 28 видів рослин, дані про які були відсутні, внаслідок чого кількість охоронюваних видів флори збільшилась з 245 до 273 (поточні дослідження проводяться Хмельницьким національним університетом та Кам'янець-Подільським національним університетом.

Працівники Держуправління взяли участь у 19 науково-практичних семінарах, проектах та масових заходах щодо інформування громадськості стосовно цілей і задач розбудови екомережі.

екомережа ландшафтний тваринний рослинний

1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття

Будь-яка зміна навколишнього середовища, спричинена людською діяльністю, в результаті негативно позначається на економіці, соціальному житті і здоров'ї самих людей. Так, вирубка карпатських лісів призвела до катастрофічних повеней, побудова каскаду водосховищ на Дніпрі - до зникнення багатьох цінних промислових видів риб, перевипас худоби в степових регіонах - до опустелювання, меліорація - до засолення ґрунтів і зміни гідрологічного режиму рік, глобальне забруднення атмосфери - до парникового ефекту, кислотних дощів тощо. Нераціональна господарська діяльність унеможливлює відтворення й взагалі існування багатьох представників флори й фауни. Тому необхідність законодавчої, науково обґрунтованої регуляції такої діяльності й охорони всіх видів живих організмів, які ще існують на планеті, очевидна.

Зараз існує декілька типів природних резерватів, найрозповсюдженішими є заповідники, національні парки й заказники.

На даний час Хмельницька область займає перше місце в Україні за площею територій та об'єктів природно-заповідного фонд та четверте місце за кількістю.

Мережу територій та об'єктів природно-заповідного фонду області складають Національний природний і регіональний ландшафтний парки, заказники, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення, пам'ятки природи загальнодержавного і місцевого значення, заповідні урочища, зоопарк, ботанічний сад загальнодержавного значення - всього 517 об'єктів загальною площею 306,5 тис. га, що складає 14,8 % території області.

Під охорону взяті унікальні за своїми ландшафтами, багатством рослинного і тваринного світу, природні комплекси. На їх територіях зростає більше 1700 рослин, з яких до червонокнижних належить 116 видів, до Європейського червоного списку - 7. На 37 видів розповсюджена лімітована заготівля, а 188 видів є регіонально-рідкісними. Фауна області налічує 311 видів хребетних, близько 40 круглоротих і риб , 11-амфібій, 10-рептилій, 190-птахів, 60-ссавців (загальна кількість 622 видів). З них до червонокнижних належить 127 видів, регіонально-рідкісними є 61 вид, а лімітоване використання поширюється на 20 видів мисливської фауни.

Окрім вище перерахованих територій та об'єктів природно-заповідного фонду в області знаходиться два водно-болотних угіддя міжнародного значення - площею 3070,0 га (Бакотська затока - 1590,0 га. та Пониззя річки Смотрич - 1480,0 га.).

Держуправлінням проводиться робота з підготовки програми створення регіональної екологічної мережі (проектована площа регіональної екологічної мережі 350,0 тис. га (17% від площі області).

1.3 Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття

Основними пріоритетами в покращанні стану охорони навколишнього природного середовища є ефективне та раціональне використання природних ресурсів, збереження біорізноманіття, розширення природно-заповідного фонду.

З метою збереження і відтворення біологічного та ландшафтного різноманіття, проводяться комплексні експедиційні дослідження з виявлення видів рослин і тварин, занесених до Червоної Книги України. Вносяться пропозиції для створення нових територій природно-заповідного фонду, проводиться робота з упорядкування існуючих територій та об'єктів природно-заповідного фонду, розробляються проекти створення нових територій та об'єктів природно-заповідного фонду в області (в т.ч. зарезервованих). Проводяться експедиції, конференції, семінари, масові акції та конкурси.

1.4 Формування національної екомережі

Національна екологічна мережа на території Хмельницької області складається з елементів загальнодержавного (національного), регіонального та місцевого значення, що віддзеркалює ієрархічний принцип її побудови і структури. Базовими елементами національної екологічної мережі є ключові природні території (природні ядра, регіональні центри біологічного і ландшафтного різноманіття), буферні зони, сполучні території (екологічні коридори), відновлювальні території.

На даний час спроектовано 5 ключових зон, 8 сполучних територій (екокоридорів), 3 відновлювальні території та визначені навколо них буферні зони.

Також спроектовано:

Створення ядер екомережi (загальнодержавного і місцевого значення): 5 ядер загальною площею 456403,0 га., з них:

- 1 ключова територія міжнародного значення (Хмельницькі Товтри) площею 267705,0 га.;

- 3 ключові території національного значення (Горинська (22043,0 га.), Центральнобузька (139614,0 га.), Мальованська (16919,0 га.) загальною площею 178576,0 га.;

- 1 регіональна ключова територія (Новоушицька) площею 10122,0 га.

Створення екокоридорів (загальнодержавного і місцевого значення): спроектовано 8 екокоридорів загальною площею 379543,0 га.:

- 4 сполучних території національного значення: (Шумсько-Острозько-Нетішинська (27954,0 га.), Цвітоська (52732,0 га.), Бохнянсько-Маліївецько-Глібівська (92022,0 га.), Західно Бузька (15685,0 га.) загальною площею 188393,0 га.;

- 4 регіональні сполучні території: (Горинсько-Красилівсько-Бузька (61008,0 га.), Хоморсько-Случансько-Бузька (71613,0 га.), Наркевицько-Вишнівчицька (45870,0 га.), Гораївсько-Рудковецька (12659,0 га.) загальною площею 191150,0 га.

Навколо вищезгаданих території створено буферні зони.

Спроектовано 3 відновлювальні зони загальною площею 20042,0 га.:

- 2 відновлювальні території національного значення (Товтрова (1924,0 га.) та Дністровська (14993,0 га.) загальною площею 16917,0 га.;

- 1 відновлювальна території регіонального значення - Нетішинська, площею 3125,0 га.

Хмельницьким національним університетом та Кам'янець-Подільським національним університетом проводять в області поточні дослідження цінних територій, з метою збільшення площі регіональної екологічної мережі.

Площі земельних угідь - складових національної екомережі за роками, тис.га

Категорії землекористування

2010

2011

2012

Землі природного призначення

306,5

306,5

306,5

Сіножаті та пасовища

271,4

271,4

271,4

Землі водного господарства (рибні ставки)

18,6

18,6

18,6

Землі водного фонду

61,1

61,1

61,1

у т.ч. площа рибних ставків

0,406

0,406

0,406

Землі оздоровчого призначення

0,5

0,5

0,5

Землі рекреаційного призначення

4,3

4,3

4,3

Землі історико-культурного призначення

0,4

0,4

0,4

Ліси

287,1

287,1

287,1

1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами

Генетично модифіковані організми (ГМО, Genetically modified organisms, GMOs) можна визначити як організми, генетичний матеріал (ДНК) яких змінювався не внаслідок відтворення або природної рекомбінації, а через додавання модифікованого гена чи гена іншого біологічного виду або різновиду організмів. Перші ГМО як комерційні продукти з'явились на світовому ринку десятиліття тому і поступово почали використовуватись при виробництві сільськогосподарської продукції. Протягом останніх років ринок трансгенних організмів, тобто організмів (мікроорганізмів, рослин, тварин), що містять у своєму складі ГМО, набуває все більшого розвитку. Існують країни, де дозволено виготовляти та споживати продукти і товари з ГМО.

Законодавство Європейської спільноти щодо ГМО існує з 1998 року. У своїх діях у цій сфері ЄС прагне, дотримуючись правил єдиного ринку, захистити здоров'я людей і природне середовище. Є закони про використання, поширення, збут ГМО та виявлення їх у продуктах. Перш ніж потрапити на ринок ЄС, генетично модифікований продукт зазнає суворої перевірки. Здійснюється така перевірка в лабораторіях, що належать до європейської мережі Спільного дослідного центру Європейської комісії. Крім того, законодавство ЄС чітко регламентує принципи маркування продуктів із вмістом ГМО.

Україна перебуває на початковому етапі створення системи біобезпеки в державі. Для нас є необхідним ретельне вивчення та врахування міжнародного досвіду в цій сфері, зокрема країн-членів ЄС. Так, Законом України від 12.09.2002 № 152- IV Україна приєдналася до Картахенського протоколу про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття (Україна є Стороною зазначеної Конвенції з 1994 року). Метою протоколу є сприяння забезпеченню належного рівня захисту в галузі безпечної передачі, обробки і використання живих змінених організмів, отриманих у результаті використання сучасної біотехнології, які можуть мати несприятливий вплив на збереження і стале використання біологічного різноманіття, з урахуванням також ризиків для здоров'я людини та з особливою увагою до транскордонного переміщення.

У рамках переговорного процесу щодо вступу до СОТ Україна взяла зобов'язання щодо створення законодавчої бази у сфері біотехнологій відповідно до міжнародно визнаних норм та принципів.

Законом України від 31.05.2007 № 1103-V "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів" передбачено створення національної системи регулювання біотехнологій. Зазначений закон регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками), розробниками, дослідниками, науковцями та споживачами генетично модифікованих організмів та продукції, виробленої за технологіями, що передбачають їх розробку, створення, випробування, дослідження, транспортування, імпорт, експорт, розміщення на ринку, вивільнення у навколишнє середовище та використання в Україні з гарантуванням біологічної і генетичної безпеки. Закон не застосовується до людини, тканин та окремих клітин у складі людського організму.

Для створення повноцінної і обґрунтованої законодавчої бази у сфері біотехнологій, центральними органами виконавчої влади, зокрема МОЗ, Мінагрополітики, Мінприроди та МОН, розробляються в межах своїх повноважень відповідні проекти підзаконних нормативно-правових актів.

Так, Мінприроди України розробляє проект Порядку видачі дозволу на проведення державної апробації (випробування) генетично модифікованих організмів у відкритій системі, який визначає умови видачі дозволу на проведення державної апробації (випробування) незареєстрованих ГМО, включаючи будь-які дослідження у відкритій системі та проект Порядку надання дозволу на транзитне переміщення незареєстрованих в Україні генетично модифікованих організмів через територію України.

2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу

2.1 Загальна характеристика рослинного світу

Хмельницька область лежить у межах лісостепової зони. Рослинність області характерна для лісостепу. Лісистість території складає 13,9 %. Ліси Хмельничини належать до типу середньоєвропейських лісів. Основу лісової рослинності становить граб, а до звичайних тутешніх дерев належать: дуб, ясен, липа, клен, явір, берест, осика, тополя, дика груша, дика яблуня, черемха, черешня та інші.

На території Хмельницької області зростає більше 1700 рослин, з яких до Червонокнижних належить 116 видів, до Європейського червоного списку - 7. На 37 видів розповсюджена лімітована заготівля, а 188 видів є регіонально-рідкісними.

Окрім рідкісних (Червонокнижних) видів на територій області проростають види рослин, які зустрічаються у великих популяціях в інших областях, та зовсім рідко, або поодиноко в Хмельницькій області. Це так звані регіонально-рідкісні види.

2.2 Лісові ресурси

Загальна площа лiсiв значно не змінилася у порівнянні з минулим роком і становила 287,5 тис.га. Лiсовою рослиннiстю вкрито 268,6 тис.га, що складає 13,9 % територiї областi. Запас деревини становить 39,8 млн.куб.м, з них спiлої - 3,25 млн.м3.

Площа земель наданих в постійне користування державним підприємствам лісового господарства становить 186,6 тис.гектарів. Лiси, що перебувають у постійному користуванні підприємств комунальної форми власності займають площу 73,5 тис.гектарів. Зменшення зазначеної площі зумовлена створенням в межах трьох адміністративних районів державного підприємства ХОСЛАП «Хмельницькоблагроліс». Площа лісів Мiноборони та iнших лiсокористувачiв становить 27,8 тис.гектарів.

Заходи з розширеного вiдтворення лiсових ресурсiв і їх захисних функцiй, подальшої iнтенсифiкацiї лiсогосподарського виробництва здiйснюють дев'ять державних підприємств обласного управління лісового та мисливського господарства, шістнадцять районних лісокомунальних підприємств, два військові лісгоспи тощо.

Землі лісогосподарського призначення

№ з/п

Одиниця виміру

Кількість

Примітка

1

2

3

4

5

1.

Загальна площа земель лісогосподарського призначення

тис. га

287,5

у тому числі:

1.1

площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств

тис. га

186,6

1.2

площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств

тис. га

73,5

1.3

площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування

га

9557

2.

Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю

тис. га

166,2

3.

Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

%

13,9

У 2011 р. у лісах області вiд рубок головного користування заготовлено усіма лісокористувачами 301,08 тис.м3, з них обласне управління лісового та мисливського господарства - 250,78 тис.м3, комунальними лісогосподарськими підприємствами - 46,2 тис.м3, іншими лісокористувачами - 4,1 тис.м3 деревини.

Динаміка спеціального використання лісових ресурсів

Рік

Затверджена розрахункова лісосіка,тис.куб.м

Фактично зрубано (тис.куб.м)

В т.ч. по господарствах

Хвойних

твердо- листяниих

м`яко-листяних

розрахункова лісосіка

фактично зрубано

розрахункова лісосіка

фактично зрубано

розрахункова лісосіка

фактично зрубано

1

2

3

4

5

6

7

8

9

2009

327,9

290,2

78,2

73,2

176,3

155,2

73,4

57,1

2010

232,67

233,8

66,45

67,28

113,00

112,99

53,22

53,53

2011

232,67

250,78

66,45

65,62

113,00

125,20

53,22

59,96

Динаміка спеціального використання лісів основними лісокористувачами

Найменування показників

Одиниця виміру

В тому числі по роках

2006

2007

2008

2009

2010

2011

Площа лісів

тис. га

284,3

286,6

287,8

287,8

287,8

287,5

З них вкрита лісовою рослинністю

тис. га

266,0

267,8

267,8

267,8

267,8

268,6

Лісистість території

%

13,9

13,9

13,9

13,9

13,9

13,9

Управління лісового господарства в Хмельницькій області

Площа лісів

тис. га

186,1

186,5

186,5

186,5

186,5

186,6

З них вкриті лісовою рослинністю

тис. га

171,1

171,1

165,3

166,8

166,8

166,2

Головне управління сільського господарства та продовольства ОДА

Площа лісів

тис. га

87,8

76,9

78,1

73,5

77,8

73,5

З них вкрита лісовою рослинністю

тис. га

84,5

74,6

75,8

69,6

72,3

69,6

Інші лісокористувачі

Площа лісів

тис. га

10,4

10,5

23,2

27,8

27,8

27,8

Головне користування

Площа лісосік

Га

1169

1153,2

…

1066,0

1066,0

-

Заготовлено деревини

тис.куб.м

309,7

314,6

285,4

308,0

308,0

301,08

Управління лісового господарства в Хмельницькій області

Площа лісосік

Га

808

799,7

779,0

779,0

-

Заготовлено деревини

тис.куб.м

232,7

236,2

221,4

246,0

246,0

250,78

Головне управління сільського господарства та продовольства ОДА

Площа лісосік

Га

330

326,0

286,0

282,0

282,0

-

Заготовлено деревини

тис.куб.м

69,6

72,2

57,9

57,1

57,1

46,2

Інші лісокористувачі

Площа лісосік

Га

31

27,5

27,5

5,0

5,0

-

Заготовлено деревини

тис.куб.м

7,4

6,1

6,1

4,9

4,9

4,1

Впродовж року створено 1461 га різних видів лісонасаджень, у тому числі 1136 га у лісах державних підприємств, 319 га в лісах лісокомунальних підприємств Головного управління сільського господарства та продовольства ОДА, та в лісах інших лісокористувачів 34,5 га. Лiсовiдновлення вирубаних лiсосiк проведено на площі 636 га.

Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень (га)

2009

2010

2011

Лісовідновлення, лісорозведення-на землях лісового фонду

2729

1470

1461

В т.ч. заліснення лісосік

1707

830

-

Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях

1015

803

-

Створення полезахисних лісових смуг

-

-

-

Охороною лісів займалося 1021 чол., з них 543 чол. державної лісової охорони.

Протягом 2011року державною лісовою охороною в лісах виявлено 81 випадків самовільних рубок загальною масою 935 м3, шкода завдана лісовому господарству склала 2011 тис. гривень.

В пожежонебезпечному періоді 2011року працівниками держлісгоспів управління було виявлено та ліквідовано загоряння лісу в 19 випадках на площі 3,23 га, в комунальних лісах в 7 випадках на площі 13,6 га.

Основною причиною виникнення пожеж було і залишається порушення вимог безпеки при користуванні вогнем. Фінансові та матеріальні витрати при гасінні лісових пожеж склали 6300 грн.

Лісівниками державних підприємств Хмельницької області виконані значні обсяги робіт із захисту лісів від шкідників i хвороб. Винищувальні заходи по боротьбі з шкідниками хімічними засобами проведено на площі 790 га. Проведене лiсопатологiчне обстеження на площі 31,3 тис.га. Проведено вибіркових санітарних рубок на площі 6930 га, суцільних санітарних - 438 га, лісовідновних - 87 га., виготовлено i розвішано 5,4 тис. шпаківень, переселено 295 та огороджено 235 мурашників.

Динаміка проведення лісогосподарських заходів, пов'язаних із вирубуванням деревини

Рік

Зага-льна площа,

га

Фактично зрубано, тис. м3

Зрубано по господарствах

Хвойні

Твердолистяні

М'яколистяні

Площа,

га

Факт. зрубано, тис. м3

Площа,

га

Факт. зрубано, тис. м3

Площа,

га

Факт. зрубано, тис. м3

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Усього рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства

2009

10110

305,6

2010

8340

236,35

2011

9067

245,57

у тому числі: 1. Рубки догляду

2009

4743

72,4

2010

3963

76,74

2011

4418

87,34

2. Лісовідновні рубки

2009

102,5

22,3

2010

24

6,34

2011

1

0,13

3. Суцільні санітарні рубки

2009

507

121,8

2010

222

66,65

2011

216

64,15

2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів

Постійні лісокористувачі області практично не здійснюють побічних лісокористувань та заготівлю другорядних лісових матеріалів. Незначні обсяги лікарських та технічних дикорослих видів рослин заготовляли структурні підрозділи облспоживспілки, серед яких звіробій, лист кропиви, підбілу, грицики, подорожник, хвощ, цвіт липи. Проте, область має набагато більший потенціал рослинних ресурсів. Бережливе, раціональне використання дикорослих видів рослин не тільки не шкодить природі, а є джерелом сировини для вітчизняної промисловості, слугує благу людей.

2.4 Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів

Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин

Назва виду (звичайна і наукова)

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

Європейський червоний список

1

2

3

4

5

Родина Баранцеві (Huperziaceae)

Баранець звичайний Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank et Mart.

+

...

...

Родина Плаунові (Lycopodiaceae)

Зелениця сплюснута (Diphasiastrum complanatum (L.) Holub

+

Плаунець заплавний (Lycopodiella inundata (L.) Holub)

+

Плаун річний (Lycopodium annotinum L.)

+

Родина Аспленійові(Aspleniaceae)

Аспленій чорний (Asplenium adiantum-niqrum L. )

+

Родина Вужачкові(Ophioglossaceae)

Гронянка півмісяцев (Botrychium lunaria (L.) Sw.)

+

Гронянка віргінська (Botrychium virginianum (L.) Sw.)

+

Родина Сальвінієві (Salviniaceae)

Сальвінія плаваюча (Salvinia natans (L.) All.)

+

Родина Цибулеві (Alliaceae)

Цибуля коса (Allium obliquum L.)

+

Цибуля перевдягнена (Allium pervestitum Klokov)

+

Цибуля круглонога (Allium sphaeropodum Klokov)

+

Цибуля пряма (Allium strictum Schrad.)

+

Цибуля ведмежа(Allium ursinum L.)

+

Родина Амарилісові (Amarylidaceae)

Підсніжник білосніжний(Galanthus nivalis L.)

+

Родина Осокові (Cyperaceae)

Осока біла (Carex alba Scop.)

+

Осока богемська (Carex bohemica Schreb.)

+

Осока Буксбаума (Carex buxbaumii Wahlenb.)

+

Осока Девелла (Carex davalliana Smith)

+

Осока дводомна (Carex dioica L.)

+

Осока затінкова (Carex umbrosa Host)

+

Меч-трава болотна (Cladium mariscus (L.) Pohl s.l.)

+

Сашник іржавий (Schoenus ferrugineus L.)

+

Родина Півникові (Iridaceae)

Шафран Гейфелів (Crocus heuffelianus Herb.)

+

Косарики черепитчасті (Gladiolus imbricatus L.)

+

Півники сибірські (Iris sibirica L.)

+

Родина Ситникові (Juncaceae)

Ситник бульбистий (Juncus bulbosus L.)

Родина Лілійні (Liliaceae)

Рябчик гірський (Fritillaria montana Hoppe)

+

Лілія лісова (Lilium martagon L.)

+

Родина Зозулинцеві (Orchidaceae)

Плодоріжка блощична (Anacamptis coriophora (L.) (R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase s.l.)

+

Плодоріжка салепова (Anacamptis morio (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase)

+

Плодоріжка болотна (Anacamptis palustris (Jacq.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase)

+

Плодоріжка пірамідальна (Anacamptis pyramidalis (L.) Rich.)

+

Булатка великоквіткова (Cephalanthera damasonium (Mill.) Druce)

+

Булатка довголиста (Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch.)

+

Булатка червона (Cephalanthera rubra (L.) Rich.)

+

Коральковець тричінадрізаний (Corallorhiza trifida Chotel.)

+

Зозулині черевички справжні (Cypripedium calceolus L.)

+

Зозульки Фукса (Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soo)

+

Зозульки м'ясочервоні (Dactylorhiza incarnata (L.) Soo s.l.)

+

Зозульки плямисті (Dactylorhiza maculata (L.) Soo s.l.)

+

Зозульки травневі (Dactylorhiza majalis (Rchb.) P.F.Hunt et Summerhayes s.l.)

+

Коручка темно-червона (Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernh.) Besser)

+

Коручка чемерникоподібна (Epipactis helleborine (L.) Crantz)

+

Коручка болотна (Epipactis palustris (L.) Crantz)

+

Коручка пурпурова (Epipactis purpurata Smith)

+

Надбородник безлистий(Epipogium aphyllum Sw.)

+

Билинець довгорогий (Gymnadenia conopsea (L.) R.Br.)

+

Билинець найзапашніший (Gymnadenia odoratissima (L.) Rich. (Orchis odoratissima L.)

+

Бровник однобульбовий (Herminium monorchis (L.) R.Br.)

+

Зозулині сльози яйцеподібні (Listera ovata (L.) R.Br.)

+

Глевчак однолистий (Malaxis monophyllos (L.) Sw.)

+

Неотінея обпалена (Neotinea ustulata (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase)

+

Гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis (L.) Rich.)

+

Зозулинець чоловічий (Orchis mascula (L.) L.)

+

Зозулинець шоломоносний (Orchis militaris L.)

+

Зозулинець прикрашений (Orchis signifera Vest)

+

Любка дволиста (Platanthera bifolia (L.) Rich.

+

Любка зеленоквіткова (Platanthera chlorantha (Cust.) Rchb.)

+

Родина Тонконогові (Злакові) - Poaceae (Gramineae)

Костриця різнолиста (Festuca heterophylla Lam.)

+

Ковила волосиста (Stipa capillataL.)

+

Ковила Лессінга ( lessingiana Trin.en Rupr.

+

Ковила пірчаста (Stipa pennata L.)

+

Ковила найкрасивіша (Stipa pulcherrima K. Koch)

Родина Шейхцерієві (Scheuchzeriaceae)

Шейхцерія болотна (Scheuchzeria palustris L.)

+

Родина Айстрові (Asteraceae)

Відкасник осотоподібний (Carlina cirsioides Klokov)

+

Язичник сивий (Ligularia glauca (L.) J.Hoffm.)

+

Язичник сибірський (Ligularia sibirica Cass.)

+

Родина Березові (Betulaceae)

Береза темна (Betula obscura A. Kotula)

+

Родина Капустяні (Brassicaceae)

Місячниця оживаюча (Lunaria rediviva L.)

+

Шиверекія подільська (Schivereckia podolica (Besser) Andrz. ex DC.)

+

Родина Гвоздикові (Caryophyllaceae)

Гвоздика несправжньопізня (Dianthus pseudoserotinus Btocki)

+

Лещиця дністровська (Gypsophila thyraica Krasnova)

+

Родина Бруслинові (Celastraceae)

Бруслина карликова (Euonymus nana М. Bieb.)

+

Родина Росичкові (Droseraceae)

Росичка середня (Drosera intermedia Hayne)

+

Росичка англійська (Drosera anglica Huds.)

+

Родина Молочайні (Euphorbiaceae)

Молочай волинський (Euphorbia volhynica Besser ex Racib.)

+

Родина Бобові (Fabaceae)

Астрагал монпелійський (Astragalus monspessulanus L.)

+

Астрагал понтійський (Astragalus ponticus Pall.)

+

Зіновать біла (Chamaecytisus albus (Hacq.) Rothm.)

+

Зіновать Блоцького (Chamaecytisus blockianus (Pawt.) Klвsk.)

+

Зіновать Пачоського (Chamaecytisus paczoskii (V. Krecz.) Klвsk.)

+

Зіновать подільська (Chamaecytisus podolicus (Btocki) Klask.)

+

Чина гладенька (Lathyrus laevigatus (Waldst. et Kit.) Fritsch)

+

Чина ряба (Lathyrus venetus (Mill.) Wohlf.)

+

Родина Тирличеві (Gentianaceae)

Сверція багаторічна (Swertia perennis L

+

Родина Губоцвіті (Lamiaceae)

Змієголовник австрійський (Dracocephalum austriacum L.

+

Родина Губоцвіті (Lamiaceae)

Шавлія кременецька (Salvia cremenecensis Bess.)

+

Шоломниця весняна (Scutellaria verna Besser)

+

Родина Пухирникові (Lentibulariaceae)

Товстянка звичайна (Pinguicula vulgaris L.)

+

Родина Пухирникові (Lentibulariaceae)

Пухирник середній (Utricularia intermedia Hayne)

+

Пухирник малий (Utricularia minor L.)

+

Родина Льонові (Linaceae)

Льон бесарабський (Linum basarabicum (Savul. et Rayss) Klokov ex Juz.)

+

Родина Бобівникові (Menyanthaceae)

Плавун щитолистий (Nymphoides peltata (S.G. Gmel.) Kuntze)

+

Родина Вовчкові (Orobanchaceae)

Шолудивник королівський (Pedicularis sceptrum-carolinum L.)

+

Родина Жовтецеві (Ranunculaceae)

Аконіт Бессера (Aconitum besserianum Andrz. ex Trautv.)

+

Аконіт несправжньо-протиотруйний (Aconitum pseudanthora Btocki ex Pacz.)

+

Горицвіт весняний (Adonis vernalisL.)

+

Сон великий (Pulsatilla grandis Wender.)

+

Сон розкритий (Pulsatilla patens (L.) Mill. s.l.)

+

Сон лучний (Pulsatilla pratensis (L.) Mill. s.l.)

+

Рутвиця смердюча (Thalictrum foetidum L.)

+

Родина Жостерові (Rhamnaceae)

Жостір фарбувальний (Rhamnus tinctoria Waldst. et Kit.)

+

Родина Розові (Rosaceae)

Берека (Sorbus torminalis (L.) Crantz)

+

Шипшина Чацького ( Rosa czackiana Besser)

+

Родина Рутові (Rutaceae)

Ясенець білий (Dictamnus albus L.)

+

Родина Вербові (Salicaceae)

Верба чорнична (Salix myrtilloides L.)

+

Верба Старке (Salix starkeana Willd.)

+

Родина Ломикаменеві (Saxifragaceae)

Ломикамінь зернистий (Saxifraga granulata L.)

+

Ломикамінь болотний (Saxifraga hirculus L.)

+

Родина Ранникові (Scrophulariaceae)

Ранник весняний (Scrophularia vernalis L.)

+

Родина Пасльонові (Solanaceae)

Беладонна звичайна (Atropa belladonna L.)

+

Скополія карніолійська (Scopolia carniolica Jacq.)

+

Родина Клокичкові (Staphylaeaceae)

Клокичка периста (Staphylaea pinnata L.

+

Родина Тимелеєві (Thymelaeaceae)

Вовче лико пахуче (Daphne cneorum L.)

+

Родина Водяногоріхові (Trapaceae)

Водяний горіх плаваючий (Trapa natans L. s.l.)

+

Родина Фіалкові (Violaceae)

Фіалка біла (Viola alba Besser)

+

Вiдкасник осотовидний Carlina cirsioides Klok. - Е

+

Жовтозiлля Бессера Senecio besseranus Minder. - R

+

Зiновать Блоцького Chamaecytisus blockianus (Pawі.) Klбskovб - I

+

Зiновать подiльська Chamaecytisus podolicus (Bіocki) Klбskovб - I

+

Карагана скiфська Caragana scythica (Kom.) Pojark. - R

+

Шавлiя кременецька Salvia cremenecensis Bess. - R

+

Шиверекія подільська Schivereckia podolica Andrz. ex DC. - I

+

Усього

116

7

2010 рік

2011 рік

2012 рік

Загальна кількість видів флори на території регіону, од.

1700(судинні)

1700(судинні)

1700(судинні)

% до загальної чисельності видів України

33,4

33,4

33,4

Види флори, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і при-родних середовищ існування в Європі, од.

7

7

7

Види флори, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загро-зою зникнення (CITES), од.

3

3

3

Загальна чисельність видів фауни , од.

1980

1980

1980

% до загальної чисельності видів України

4,4

4,4

4,4

Види фауни, занесені до Червоної книги України, од.

82

82

82

Види фауни, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загро-зою зникнення (CITES), од.

70

70

70

Види фауни, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і при-родних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), од.

64

64

64

Види, занесені до додатків Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), од.

1

1

1

Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів

(AEWA), од.

15

15

15

Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS), од.

8

8

8

2.5 Адвентивні види рослин

На території Хмельницької області відмічено близько 335 чужорідних видів флори, які належать до 226 родів та 68 родин. Найбільш чисельними є родини Asteraceae (47видів), Brassicaceae (41), Poaceae ( 26) Fabaceae (21), роди Amaranthus, Artemisia, Chenopodium. Площа поширення та чисельність інвазійних видів не вивчались. Найбільшими трансформерами є Pinus nigra J.F.Arnold , Pinus pallasiana D.Don , Pinus sylvestris L., Phalacroloma annua, Ailanthus altissima (Mill.) Swingle, Elaeagnus angustifolia L. Pinus nigra J.F.Arnold , Pinus pallasiana D.Don , Pinus sylvestris L.. (3144 га) Robinia pseudoacacia L. (1248 га) - інтродуковані види, які використовувалися для залісення.

Для забезпечення біобезпеки та зниження загрозливого захоплення природних ділянок інвазійними видами необхідно запровадити різнонаправлені заходи: знищення молодих та дорослих рослин, призупинення росту для недопущення фази цвітіння та плодоношення, проведення протиерозійних заходів, в крайніх випадках використовувати малотоксичні пестициди. Також варто застосовувати ренатуралізацію природних видів та реставрацію угруповань.

Актуальним є вивчення інвазійних видів, що спричиняють зміни видового різноманіття і склад угруповань. Для проведення масових заходів з контролю та попередженню поширення інвазійних видів потрібні додаткові кошти.

2.6 Стан зелених насаджень

Озеленення населених пунктів, га

Заходи

2012

Створено нових зелених насаджень, га

_

Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га

_

Проведено догляд за насадженнями, га

_

Площа упорядкованих територій, парків, скверів, алей, га

2224

Створення нових парків (скверів) к-ть/га

96/59

Кількість посаджених дерев, шт

1141608

Кількість посаджених кущів, шт

42251

Площа нових газонів, квітників, га

157,7

2.7. Заходи щодо збереження рослинного світу

З метою охорони, збереження та відтворення видів рослин і тварин, які знаходяться під загрозою зникнення на території Хмельницької області протягом 2012 року працювала робоча група з провідних наукових установ області, установ природно-заповідного фонду, інших установ та організацій для підготовки Переліку видів тварин і рослин, які підлягають особливій охороні на території Хмельницької області, та Положення про нього.

До Переліку включено 292 види рослин, які поділені на 5 категорій в залежності від стану та ступеня загрози для популяції за зразком Червоної книги України.

Крім того, продовжувалась робота по заповіданню цінних ділянок, які є місцями зростання рідкісних видів рослин.

Не допускалось заліснення цінних лісостепових земельних ділянок та велась робота по наданню таким заповідного статусу.

Для збереження рослинного світу у пожежонебезпечний період до райдержадміністрацій та міськвиконкомів міст обласного значення направлені пропозиції щодо вжиття заходів по недопущенню пожеж, настання відповідальності та сплату збитків у разі у разі їх виникнення.

3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу

3.1 Загальна характеристика тваринного світу

Сучасна фауна, на території Хмельниччини, представлена слідуючими видами:

ссавці - вовки, лисиці, зайці-русаки, європейські козулі, дикі свині, лосі, рябі ховрахи, звичайні хом'яки, звичайні та малі бурозубки, їжаки, жовтогорлові, лісові і польові миші, лісові полівки, сірі та лісові вовчки. До Червоної книги України занесені: видра річкова, борсук звичайний, вечірниця мала та велетенська, підковоніс малий. Регіональної охорони потребують: куниця лісова, кутора мала, сліпак подільський, горностай.

птахи - 2-3 види дятлів, до 5 видів синиць, сойки, дрозди, зяблики, вівсянки, ковалики. До Червоної книги України занесені: лелека чорний, журавель сірий, лунь польовий, змієїд, крондшнепи малий, середній та великий, пугач, савка, сипуха, сич волохатий, скопа, чернь білоока. Регіональної охорони потребують: норець чорніючий, чапля біла, чернь губата, лебідь-шипун, гуска сіра, шуліка чорний, орел-карлик, лунь лучний, кібчик, чеглок, скиглик малий, тетерев, рябчик, фазан, чорниш, веретенник великий, синяк, дрімлюга, рибалочка голуба, бджолоїдка, сиворакша, одуд, синиця вусата, соловейко західний.

земноводні та плазуни - трав'яна та гостроморда жаби, квакша, червоночерева кумка, звичайна та зелена ропуха, звичайні та гребнясті тритони, прудка та живородяща ящірки, веретінниця, звичайний та водяні вужі, звичайна гадюка і спорадична мідянка. До Червоної книги України занесені: жаба прудка, мідянка, полоз жовточеревий.

Серед ссавців та інших великих наземних тварин через значний антропогенний тиск реліктові чи ендемічні види не збереглись. З метою охорони видів природної фауни в області створюються зоологічні, ентомологічні, орнітологічні та інші заповідні обєкти.

3.2 Стан і ведення мисливського та рибного господарства

Загальна площа мисливських угідь Хмельницької області складає 1,5 млн. га, з них лісових - 276 тис га., польових - 1,2 млн. га, водно-болотних - 49 тис. гектарів.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про мисливське господарство та полювання” в 2012 році мисливські угіддя були надані у користування терміном на 15 років підприємствам (організаціям) різної форми власності: державним підприємствам лісового та мисливського господарства Державного комітету лісового господарства України; громадським мисливським організаціям - Українському товариству мисливців та рибалок (УТМР), товариству військових мисливців та рибалок (ТВМР), мисливсько-рибальському господарству “Подільський мисливець”.

Найменування

Одиниця виміру

Всього

в тому числі

Держкомлісгосп

УТМР

ТВМР

Подільський Мисливець

Закріплено мисливських угідь

тис. га.

1577,4

111,7

1439,4

16,1

10.2

в тому числі

 

 

 

 

 

 

- лісових

тис. га.

276,3

93,2

179,0

2,6

1,5

з них держлісфонд

тис. га.

186,9

91,7

92,8

2,0

0,4

- польових

тис. га.

1257,5

15,1

1220,5

13,3

8,6

- водно-болотних

тис. га.

43,6

3,4

39,9

0,2

0,1

До складу користувачів мисливських угідь обласної організації УТМР входять 21 господарство, які займаються веденням мисливського господарства на площі 1,4 млн. га., що складає 91,2% від загальної площі мисливських угідь області, в тому числі - лісових - 179 тис. га - 64,4% (з них ДЛФ - 92,8 тис. га - 49,7%), польових - 1,2 млн. га - 97,1%, водно-болотних - 40 тис. га - 91,9%.

Площа мисливських угідь користувачів Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства складає 115,8 тис. га, що складає 7,6 % від загальної площі мисливських угідь області, в тому числі лісових - 101 тис. га - 36,7% (з них ДЛФ - 99,2 тис. га - 53,4%), польові - 11,7 тис.га, водно-болотні - 3,1тис. га. Мисливське господарство в системі управління ведуть державні підприємства Славутський, Ізяславський, Шепетівський, Ярмолинецький, Кам'янець-Подільський, Летичівський, Старокостянтинівський, Новоушицький лісгоспи та Хмельницьке лісомисливське господарство.

№ П/П

Користувач мисливських угідь

Загальна площа,

тис. га.

в тому числі

Польо-ві

лісові

водно-болотні

1.

ДП Хмельницьке ЛМГ

23,2

12,1

9,0

2,1

2.

ДП Ізяславське ЛГ

18,1

 

18,1

0.0

3.

ДП Кам'янець-Подільське ЛГ

11,3

2,6

8,7

0,0

4.

ДП Летичівське ЛГ

3,9

3,9

0.0

5.

ДП Славутське ЛГ

12,5

12,4

0.1

6.

ДП Старокостянтинівське ЛГ

2,1

2,1

0.0

7.

ДП Шепетівське ЛГ

26,5

0.4

24,9

1,2

8.

ДП Ярмолинецьке ЛГ

14,1

14,1

0.0

ВСЬОГО

111.7

15,1

93,9

3,4

З метою забезпечення комплексу заходів, спрямованих на відтворення мисливських тварин, в тому числі штучне, забезпечення належної охорони мисливських угідь силами державної єгерської та лісової охорони підприємства лісового господарства вкладають кошти у ведення мисливського господарства. Загальні витрати на ці цілі по управлінню за 2012 рік на ведення мисливського господарства витрачено 2,4 млн. грн., в тому числі: на заготівлю та викладку кормів 432 тис. грн., на біотехнічні заходи - 786 тис.грн., на охорону тварин - 229 тис.грн., на відтворення диких тварин - 557 тис.грн., на розселення тварин - 2 тис.грн., на проведення обліку - 300 гривень.

Результатом праці є поступове збільшення поголів'я основних видів копитних тварин в мисливських угіддях підприємств управління. Так, за останніх 5 років чисельність кабана збільшилась на 32%, козулі - на 15%, хоча загальна чисельність цих тварин по області залишається майже незмінною.

Відповідно до обліку, проведеного на початку 2011 року, в мисливських угіддях підприємств лісового господарства було обліковано 126 оленів плямистих, 1181 кабана, 4615 козулі. Затверджений ліміт використання парнокопитних тварин, який на 2011 рік складав 10 оленів плямистих, 111 кабанів та 167козуль.

З метою збільшення поголів'я диких парнокопитних звірів, за останні роки, державними підприємствами лісового та мисливського господарства проводиться значна робота по створенню вольєрних господарств.

В 1990 році Кам'янець-Подільським держлісгоспом був побудований вольєр площею 21 га. З Державного Заповідника „Асканія Нова” було завезено 21 голову оленя плямистого. Акліматизація тварин пройшла успішно. За цей період мисливських тварин випускали у власні мисливські угіддя та реалізовували в мисливські господарства з інших областей (Львів, Харків). Зараз у вольєрі перебуває в напіввільних умовах більше 40 голів оленя плямистого. На сьогоднішній день вольєри по утриманню кабана побудовані в державних підприємствах „Славутське лісове господарство” (площа 6,0 га), „Шепетівське лісове господарство” (площа 6,7 га), „Ізяславське лісове господарство” (площа 3,5 га), „Летичівське лісове господарство” та „Хмельницьке лісомисливське господарство” (площами 1,6 га та 0,4 га).

Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів)

Види мисливських тварин

2009

2010

2011

Копитні

5885

5973

5922

Хутрові

100552

10155

107156

Пернаті

376609

368602

395906

Добування основних видів мисливських тварин

Рік

Види мисливських тварин

Затверджений ліміт добування, гол.

Видано ліцензій, шт.

Добуто, гол.

Не викорис-тано ліцензій, шт.

2009

козуля

176

190

140

2

кабан

99

107

54

5

олень

8

8

8

2010

козуля

156

156

135

3

кабан

75

76

56

5

олень

6

6

5

2011

козуля

167

178

111

5

кабан

111

115

47

8

олень

10

7

6

Головним підприємством в області, яке займається промисловим риборозведенням і поставкою на ринок свіжої риби є ВАТ “Хмельницькрибгосп”. Риборозведенням і збутом свіжої риби займаються, також, рибдільниця Хмельницької АЕС, окремі сільгоспформування та підприємці - орендарі водних об'єктів, які займаються риборозведенням.

На Дністровському водосховищі введено квоти для ведення рибогосподарської діяльності на Щедрівському та Новокостянтинівському водосховищах і водоймі-охолоджувачі ХАЕС, розроблені проекти спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ).

Динаміка вилову риби

Рік

Водний об`єкт

Затверджений ліміт вилов, (т)

Фактичний вилов, (т)

1

2

3

4

2010

Щедрівське водосховище

СТРГ

14,950

Водойма охолоджувач ХАЕС

СТРГ

-

Дністровське водосховище

квота

-

Новокостянтинівське водосховище

СТРГ

0,081

Разом

15,031

2011

Щедрівське водосховище

СТРГ

22,868

Водойма охолоджувач ХАЕС

СТРГ

-

Дністровське водосховище

квота

-

Новокостянтинівське водосховище

СТРГ

1,102

Разом

23,97

2012

Щедрівське водосховище

СТРГ

-

Водойма охолоджувач ХАЕС

СТРГ

6,643

Дністровське водосховище

квота

19,512

Новокостянтинівське водосховище

СТРГ

0,926

Разом

27,081

3.3 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів

На території Хмельницької області на сьогоднішній день існує 127 видів тварин, які занесені до Червоної книги України та охороняються іншими Міжнародними конвенціями. З метою посилення їх охорони прийнято рішення сесії обласної ради від 26.09.2002 року № 16 “Про посилення охорони рідкісних та інших видів рослин і тварин, а також їх груп на території області”, та за останні 10 років кількість зникаючих видів тварин збільшилась на 45 одиниць, тому було прийнято рішення сесії обласної ради від 17.07.2012 року № 4-12/2012 “Про внесення змін до рішень обласної ради 26.09.2002 року № 16 та від 20.12.2006 року № 8-5/2006”.

Для охорони та відтворення чисельності видів тварин занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України створюються заповідні обєкти. Так, на даний час в області створено: 10 орнітологічних заповідних обєктів площею 3689,09 га., 10 загальнозоологічних площею 1227,7 га, 3 ентомологічних площею 155,5 га. Також, постійно проводяться поточні дослідження. У 2008 році дослідниками на території області виявлено 3 види лускокрилих, які занесені до Червоної книги України.

Охорона та відтворення тваринного світу

Перелік видів

Кількість

Ссавці

Кутора мала (Neomys anomalus Cabrera, 1907)

-**-

Підковоніс малий (Rhinolophus hipposideros Bechstein, 1800)

-**-

Нічниця гостровуха (Myotis blythi Tomes, 1857)

-**-

Нічниця велика (Myotis myotis Borkhausen, 1797)

-**-

Нічниця довговуха (Myotis bechsteini Kuhl, 1818)

-**-

Нічниця війчаста (Myotis nattereri Kuhl, 1818)

-**-

Нічниця триколірна (Мyotis emarginatus E.Geoffroy, 1806).

-**-

Нічниця ставкова (Myotis dasycneme Boіe, 1825).

-**-

Нічниця бранта (Myotis brandtii Eversmann, 1845)

-**-

Нічниця вусата (Myotis mystacinus Kuhl, 1819)

-**-

Нічниця водяна (Myotis daubentoni Kuhl, 1819)

-**-

Вухань звичайний (Plecotus auritus L., 1758)

-**-

Вухань австрійський (Plecotus austriacus Fischer, 1829)

-**-

Широковух європейський (Barbastella barbastella Schreber, 1774).

-**-

Вечірниця дозірна (Nyctalus noctula Schreber, 1775)

-**-

Вечірниця мала (Nyctalus leisleri Kuhl, 1818)

-**-

Вечірниця велетенська (Nyctalus lasiopterus Schreber, 1780)

-**-

Нетопир звичайний (Vespertilio pipistrellus Schreber, 1775)

-**-

Лилик двоколірний (Vespertilio murinus L., 1758)

-**-

Кажан пізній (Eptesicus serotinus Schreber, 1774)

-**-

Ховрах європейський (Spermophilus citellus L., 1766)

-**-

Сліпак білозубий (Spalax leocodon Nordmann, 1840)

-**-

Сліпак подільський (Spalax zemni Erxleben, 1777)

-**-

Вовчок садовий (Eliomys quercinus L., 1766)

-**-

Мишiвка лісова (Sicista betulina Pall., 1779)

-**-

Мишiвка степова (Sicista subtilis Pall., 1773)

-**-

Хом'як звичайний (Cricetus cricetus L., 1758)

-**-

Горностай (Mustela erminea L., 1758).

-**-

Норка європейська (Mustela lupreola L., 1766).

-**-

Тхір степовий (Mustela eversmanni Lesson, 1827).

-**-

Тхір лісовий (Mustela putorius L., 1758)

-**-

Видра річкова (Lutra lutra L., 1758). ЧКУ(2),

-**-

Кіт лісовий (Felis silvestris Schreber, 1777).

-**-

Разом:

33 види

Птахи

Лелека чорний (Ciconia nigra L., 1758)

-**-

Нерозень (Anas strepera L., 1758)

-**-

Чернь білоока (Aythya nyroca Guldenstadt, 1770)

-**-

Гоголь (Bucephala clangula L., 1758)

-**-

Крех середній (Mergus serrator L., 1758)

-**-

Скопа (Pandion haliaetus L., 1758)

-**-

Шуліка рудий (Milvus milvus L., 1758)

-**-

Шуліка чорний (Milvus migrans Boddaert, 1783).

-**-

Лунь польовий (Circus cyaneus L., 1766)

-**-

Лунь степовий (Circus macrourus S.G.Gmelin, 1771)

-**-

Лунь лучний (Circus pygargus L., 1758).

-**-

Змієїд (Circaetus gallicus Gmellin, 1788)

-**-

Орел-карлик (Hieraaetus pennatus Gmelin, 1788)

-**-

Підорлик великий (Aquila clanga Pall, 1811)

-**-

Підорлик малий (Aquila pomarina Brehm, 1831)

-**-

Беркут (Aquila chrysaetus L., 1758)

-**-

Орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla L., 1758)

-**-

Балабан (Falco cherrug Gray, 1834)

-**-

Сапсан (Falco peregrinus Tunstall, 1771)

-**-

Боривітер степовий (Falco naumanni Fleischer, 1818)

-**-

Тетерук (Lyrurus tetrix L., 1758)

-**-

Орябок (Tetrastes bonasia L., 1758)

-**-

Журавель сірий (Grus grus L., 1758)

-**-

Дрохва (Otis tarda L., 1758)

-**-

Чоботар (Recurvirostra avosetta L., 1758)

-**-

Кулик-сорока (Haematopus ostralegus L., 1758)

-**-

Кульон великий (Numenius arquata L., 1758)

-**-

Кульон середній (Numenius phaeopus L., 1758)

-**-

Крячок малий (Sterna albifrons Pallas, 1764)

-**-

Голуб-синяк (Columba oenas L., 1758)

-**-

Пугач (Bubo bubo L., 1758)

-**-

Сова болотяна (Asio flammeus Pontoppidan, 1763)

-**-

Сова довгохвоста (Strix uralensis Pallas, 1771)

-**-

Сова бородата (Strix nebulosa Forster, 1772)

-**-

Сипуха (Tyto alba Scopoli, 1769)

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены