Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду у Хмельницькій області

-**-

Сиворакша (Coracias garrulus L., 1758)

-**-

Жовна зелена (Picus viridis L., 1758)

-**-

Дятел білоспинний (Dendrocopos leucotos Bechstein, 1803)

-**-

Дятел трипалий (Picoides tridactylus L., 1758)

-**-

Сорокопуд сірий (Lanius excubitor L., 1758)

-**-

Скеляр строкатий (Monticola saxatilis L., 1766)

-**-

Разом:

41

Плазуни

Ящірка зелена (Lacerta viridis Laur., 1768)

-**-

Мідянка звичайна (Coronella austriaca Laurenti, 1768)

-**-

Полоз лісовий (Elaphe longissima Laurenti, 1768)

-**-

Разом:

3 види

Земноводні

Кумка жовточерева (Bombina variegata L., 1758)

-**-

Разом:

1 вид

Круглороті

Мінога українська (Lampetra mariae Berg, 1931)

-**-

Разом:

1 вид

Комахи

Красуня діва (Colopteryx virgo L., 1758)

-**-

Дозорець-імператор (Anax imperator Leach, 1815)

-**-

Бабка перев'язана (Sympetrum pedemontanum Allioni, 1776)

-**-

Дибка степова (Saga pedo Pall., 1771)

-**-

Красотіл пахучий (Calosoma sycophanta L., 1758)

-**-

Жук-самітник (Osmoderma eremita Scopoli, 1763)

-**-

Жук-олень (Lucanus cervus L., 1758).

-**-

Вусач великий дубовий (Cerambyx cergo L., 1758)

-**-

Вусач мускусний (Aromia moschata L., 1758)

-**-

Махаон (Papilio machaon L., 1758).

-**-

Подалірій (Iphiclides podalirius L., 1758)

-**-

Поліксена (Zerynthia polyxena Denis et Schifermuller, 1775)

-**-

Аполлон (Parnassius apollo L., 1758)

-**-

Мнемозина (Parnassius mnemosyne L., 1758)

-**-

Люцина (Hamearis lucina L., 1758)

-**-

Стрічкарка тополева (Limenitis populi L., 1758)

-**-

Райдужниця велика (Apatura iris L., 1758)

-**-

Сінниця геро (Coenonympha hero L., 1758)

-**-

Синявець пилаон (Plebeius pylaon Fisher, 1832)

-**-

Бражник мертва голова (Acherontia atropos L., 1758)

-**-

Бражник скaбіозовий (Hemaris tityus L., 1758)

-**-

Бражник Прозерпина (Proserpinus proserpina Pallas, 1772)

-**-

Сатурнія велика (Saturnia pyri Denis Schiff., 1775)

-**-

Сатурнія мала (Eudia pavonia L., 1758)

-**-

Сатурнія середня (Eudia spini Denis et Schifermuller, 1775)

-**-

Сатурнія руда (Aglia tau L., 1758)

-**-

Стрічкарка блакитна (Catocala fraxini L., 1758)

-**-

Стрічкарка орденська малинова (Catocala sponsa L., 1767)

-**-

Ведмедиця велика (Pericallia matronula L., 1758)

-**-

Ведмедиця-господиня(Callimorpha dominula L., 1758)

-**-

Ксилокопа звичайна (Xylocopa valga Gerstaecker, 1872)

-**-

Ксилокопа фіолетова (Xylocopa violaceae L., 1758)

-**-

Джміль моховий (Bombus muscorum L., 1758)

-**-

Джміль яскравий (Bombus pomorum Panzer, 1805)

-**-

Джміль червонуватий (Bombus ruderatus Fabr., 1775)

-**-

Разом:

35 видів

Кісткові риби

Стерлядь (Acipenser ruthenus L., 1758)

-**-

Білуга чорноморська (Huso huso Salnikov et Malatski, 1934).

-**-

Ялець звичайний (Leuciscus leuciscus L., 1758)

-**-

Вирезуб (Rutilus frisii Nordmann, 1840).

-**-

Бистрянка російська (Alburnoides rossicus Berg, 1924)

-**-

Білоперий пічкур дністровський (Gobio kessleri Dybowski, 1862)

-**-

Марена звичайна (Barbus barbus L., 1758)

-**-

Карась золотистий (Carassius carassius L., 1758)

-**-

Минь річковий (Lota lota L., 1758)

-**-

Чоп великий (Zingel zingel L., 1766).

-**-

Йорж носар (Gymnocephalus acerina Guldenstadt, 1774)

-**-

Разом:

11 видів

Ракоподібні

Рак широкопалий (Astacus astacus L., 1758)

-**-

Разом:

1 вид

П'явки

П'явка медична (Hirudo medicinalis L., 1758)

-**-

Разом:

1 вид

Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека

Назва класу	Кількість видів	Кількість видів, яким загрожує небезпека
		2009	2010	2011	2012
Тваринний світ
Хребетні	137	137	137	137	144
Ссавці	38	38	38	38	45
Птахи	72	72	72	72	71
Плазуни	6	6	6	6	6
Земноводні	3	3	3	3	3
Риби	17	17	17	17	18
Круглороті	1	1	1	1	1
Безхребетні	27	27	27	27	44
РАЗОМ:	164	164	164	164	188

3.4 Інвазивні види тварин

Сучасна глобалізація призводить до розширення торгівлі, транспорту, туризму та подорожей, які можуть сприяти впровадженню та поширенню інвазивних видів. Вони негативно впливають на біорізноманіття - знищують місцеві види рослин і тварин на основі конкуренції, хижацтва. Ще у 17-му столітті інвазивні види сприяли вимиранню майже 40% корінних тварин Австралії.

Ця проблема поширюється у світі, сприяючи, перш за все, соціально-економічним, медико-санітарним та екологічним витратам, призводить до бідності, ставить під загрозу розвиток країн, впливаючи на сільське, лісове, рибне господарство та природні системи, що є важливою основою людства. Такий збиток ускладнюється зміною клімату, забрудненням навколишнього природного середовища, втратою середовища проживання та антропогенним забрудненням.

Прикладами інвазивних видів для Хмельницької області є усім відомий колорадський жук, молюск драйсена, сахалінська гречка, амброзія полинелиста.

Вирішення проблеми інвазивних видів, є невідкладною, оскільки загроза зростає щодня, викликаючи серйозні економічні та екологічні наслідки.

Профілактика є найбільш ефективним методом боротьби з проблемою. Необхідно більш ретельно проводити митну перевірку вантажів, підвищувати ефективність карантину, обмежити ввезення інвазивних та генетично-модифікованих видів тварин і рослин.

3.5 Заходи щодо збереження тваринного світу

З метою охорони, збереження та відтворення видів рослин і тварин, які знаходяться під загрозою зникнення на території Хмельницької області протягом 2012 року працювала робоча група з провідних наукових установ області, установ природно-заповідного фонду, інших установ та організацій для підготовки Переліку видів тварин і рослин, які підлягають особливій охороні на території Хмельницької області, та Положення про нього.

До Переліку включено 341 вид тварин, які поділені на 5 категорій в залежності від стану та ступеня загрози для популяції за зразком Червоної книги України.

Також продовжувалась робота по заповіданню цінних ділянок, які є місцями існування рідкісних видів тварин.

Державне регулювання чисельності, використання і відтворення об'єктів тваринного світу забезпечується шляхом встановлення науково-обгрунтованих норм і лімітів їх використання, підвищення рибопродуктивності водойм шляхом, спрямованим на формування видового складу водних живих ресурсів.

4. Природні території, що підлягають особливій охороні

Мережу територій та об'єктів природно-заповідного фонду області складають Національний природний і регіональний ландшафтний парки, заказники, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, загальнодержавного і місцевого значення, пам'ятки природи загальнодержавного і місцевого значення, заповідні урочища, зоопарк, ботанічний сад загальнодержавного значення - всього 517 об'єктів загальною площею 306477,16 га, що складає 14,8 % території області. Під охорону взяті унікальні за своїми ландшафтами, багатством рослинного і тваринного світу природні комплекси. На їх територіях зростає більше 130 видів рідкісних для області видів рослин, з яких 85 є червонокнижними, 82 види лісової фауни, зокрема лелека чорний, борсук. (див. таблицю “Мережа територій та об'єктів природно-заповідного фонду Хмельницької області”).

Структура та динаміка природоохоронних об'єктів за роками (загальнодержавного та місцевого значення)

	Кількість	Площа, тис.га	Площа територій суворої заповідності, га
	2000	2009	2010	1995	2000	2009	2010	1995	2000	2010	2011	2012
1	3	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Біосферні заповідники	-			-	-			-	-	-	-	-
Природні заповідники	-			-	-			-	-	-	-	-
Національні природні парки	1	1	1	-	261,316	261,316	261,316	-	1603,8	1603,8	1603,8	1603,8
Заказники	141	157	157	30,458	18,752	37,454	37,454	7942,5	1489	9660,8	9660,8	9660,8
Заповідні урочища	15	21	21	1,310	1,152	1,648	1,648	-	-	-	-	-
Пам'ятки природи	247	276	276	1,519	1,252	1,690	1,690	165,0	173,2	173,2	173,2	173,2
Ботанічні сади	1	2	2	0,0175	0,0175	0,0197	0,0197	17,5	17,5	17,5	17,5	17,5
Дендрологічні парки	-	4	4	-	-	0,0508	0,0508	-	-	-	-	-
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва	36	36	36	0,739	0,771	0,587	0,587	175,7	175,7	197,7	197,7	197,7
Зоопарки	1	1	1	-	1,57	1,57	1,57	-	-	-	-	-

Структура природно-заповідного фонду області станом на 1 січня 2013 року

№ п/п	Категорії об'єктів ПЗФ	Об'єкти ПЗФ
		Загальнодержавного значення	місцевого значення	разом
		кількість, шт	площа, га	кількість, шт	площа, га	кількість, шт	площа, га
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Біосферні заповідники	-	-	-	-	-	-
2	Національні природні парки	1	261316	-	-	1	261316
3	Дендрологічні парки	-	-	4	50,8	4	50,8
4	Регіональні ландшафтні парки			1	16915,3	1	16915,3
5	Заказники, всього:	25	9660,8	132	27793,49	157	37454,29
	у т.ч. ландшафтні	10	4370,4	18	7313,8	28	11684,2
	лісові	1	1778,0	26	4205,5	27	5983,5
	ботанічні	9	2381,4	21	2466,3	30	4847,7
	загальнозоологічні	-	-	6	1130,5	6	1130,5
	орнітологічні	-	-	10	3689,09	10	3689,09
	ентомологічні	-	-	3	154,5	3	154,5
	іхтіологічні	-	-	-	-	-	-
	гідрологічні	5	1131,0	47	8827,2	52	9958,2
	загальногеологічні	-	-	1	6,6	1	6,6
	палеонтологічні	-	-	-	-	-	-
	карстово-спелеологічні	-	-	-	-	-	-
6	Пам'ятки природи, всього	5*	173,2*	289	1520,56	294	1693,76
	у т.ч. комплексні	-	-	17	786,2	17	786,2
	ботанічні	1	15,0	210	405,36	211	420,36
	зоологічні	-	-	4	97,2	4	97,2
	гідрологічні	1	8,2	13	84,2	14	92,4
	геологічні	3	150,0	45	147,6	48	297,6
7	Ботанічні сади	1	17,5	1	2,21	2	19,71
8	Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва	9	197,7	27	389,55	36	587,25
9	Заповідні урочища	-	-	21	1648,5	21	1648,5
10	Зоологічні парки	-	-	1	1,57	1	1,57
	Разом	41	10049,2*	476	48321,98	517	319687,18

* - без врахування площі НПП „Подільські Товтри”

4.1 Стан і розвиток природно-заповідного фонду

Відповідно до Закону України «Про основні засади державної екологічної політики України на період до 2020 року, Указу Президента України від 14.08.2009 № 611 «Про додаткові заходи щодо розвитку природно-заповідної справи в Україні» планується створення двох національних парків: НПП «Мале Полісся» та НПП «Верхне Побужжя», що значно збільшить площу природно-заповідного фонду області.

Так з метою створення НПП „Мале Полісся”, головою обласної державної адміністрації видано розпорядження № 248/2011-р від 16.06.2011 року щодо погодження створення національного природного парку „Мале Полісся”. Підготовлено та надіслано до Міністерства екології та природних ресурсів пакет документів для підготовки Указу Президента України „Про створення національного природного парку „Мале Полісся”.

З метою створення національного природного парку „Верхнє Побужжя” підготовлені картосхеми з визначеними площами та експлікаціями угідь в розрізі сільських, селищних та міських рад, проведені Громадські слухання на території районів де планується створення парку. Громадськістю підтримана ініціатива Держуправління щодо створення НПП «Верхнє Побужжя».

Рішенням сесії обласної ради від 17 липня 2012 року № 5-12/2012 «Про розширення та впорядкування природно-заповідного фонду області», включено до складу природно-заповідного фонду області 18 об'єктів природно-заповідного фонду, це пам'ятки природи місцевого значення в м. Кам'янець-Подільський на площі 3,2 гектари.

На виконання п. 5 Указу Президента України від 23.05.2005 р. № 838/2005 щодо встановлення меж територій та обєктів природно-заповідного фонду у натурі (на місцевості) та доручення Кабінету Міністрів України від 26.01.2008 р. № 51061/73/1-04 Держуправлінням проводиться робота з організації та контролю за станом виконання відповідних заходів, на сьогоднішній день винесено межі в натуру на об'єктах природно-заповідного фонду з виготовленням технічної документації на: 154 об'єктах місцевого значення та 10 об'єктах загальнодержавного значення.

Основною проблемою порушення заповідного режиму є неспроможність землекористувачів утримувати заповідний об'єкт, а також відсутність прямого державного фінансування на утримання заповідних об'єктів. Вирішити цю проблему покликаний Указ Президента України від 23 травня 2005 року № 838/2005 „Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні”.

4.2 Водно-болотні угіддя міжнародного значення

Двом угіддям, що розташовані на території Хмельницької області Бюро Рамсарської конвенції надало статус водно-болотних угідь міжнародного значення. Це - Бакотська затока площею 1590 га. та Пониззя річки Смотрич площею 1480,0 га. (обидва угіддя знаходяться у складі національного природного парку „Подільські Товтри” на території Кам'янець-Подільського району). Також, на території області знаходиться 5 IBA- територій: РЛП “Мальованка” (7600 га.), Долина р. Вовк (1270,0 га.), Долина р. Бужок (2500,0 га.), Долина р. Іква (83500,0 га.), Долина р. Південний Буг (3000,0 га).

5. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон

Турбота про охорону та зміцнення здоров'я населення є одним з найважливіших завдань суспільства. Адже високий потенціал фізичної, психічної та розумової діяльності людей служить передумовою їх повноцінного життя. З інтенсифікацією виробництва зростає роль організації відпочинку у відновленні життєвих сил, витрачених людиною у процесі праці. Для цього необхідне поєднання певних умов та ресурсів, а також організація їх використання. Відпочинок людини називається рекреацією, а її поведінка, спрямована на задоволення своїх потреб під час відпочинку, лікування, компенсації життєвої енергії, -- рекреаційною діяльністю.

Поблизу родовищ мінеральних вод, побудовані санаторії. Так, наприклад функціонування курорту «Сатанів» базується на експлуатації Збручанського родовища мінеральних вод типу «Нафтуся» (2 експлуатаційні свердловини). Джерелом водопостачання Хмельницького обласного міжгосподарського санаторію «Україна», с. Маків Дунаєвецького району для лікувальних цілей служать 2 свердловини мінеральних вод Маківського родовища. Для забезпечення лікувальних потреб санаторію «Райдуга» Волочиського машинобудівного заводу ВАТ «Мотор Січ» служить 1 експлуатаційна свердловина мінеральних вод Волочиського родовища.

Хмельницьку область ще не вважають регіоном з потужним рекреаційним господарством. За масштабами рекреаційної діяльності вона поступається лише Криму, Карпатам, Приазов'ю.

Великий обсяг обов'язків покладено на Держуправління охорони навколишнього природного середовища, разом з іншими спеціалізованими управліннями та організаціями,. Серед них створення та ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, розроблення механізму раціонального та екологічного збалансованого використання природного та історико-культурного потенціалу області, впровадження заходів з відновлення ландшафтів та поліпшення упорядковування рекреаційних територій, поліпшення екологічної освіти населення та деякі інші.

До природоохоронних, рекреаційних, культурно-освітніх, науково-дослідних установ природно-заповідного фонду загальнодержавного значення належать національні природні парки, для яких рекреаційна функція є найважливішою поряд з природоохоронною. Саме завдяки цій категорії на національному рівні практично розв'язується суперечність між збереженням земної природної краси та її рекреаційним використанням. З цього погляду така форма природного заповідання нині є найбільш соціальне корисною та економічно вигідною. Тому, на даний час Держуправлінням проводиться робота зі створення нових Національних природних парків „Мале Полісся” та „Верхнє Побужжя”.

6. Природно-культурна спадщина

На Хмельниччині нараховується 245 об'єктів, які мають історичну, природничу та архітектурну цінність. Це Національний історико-архітектурний заповідник „Кам'янець”, історико-культурний заповідник “Самчики”, 9 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного і 27 місцевого значення, геологічні пам'ятки природи. Медичні, освітні та інші заклади, у користуванні яких знаходяться ці пам'ятки історії та культури, через брак коштів припинили належний догляд за ними. Більшість мистецьких витворів захаращені рудеральною рослинністю, сухостоєм, екзотичні насадження знищуються, руйнуються архітектурні будівлі, замулюються ставки.

7. Туризм

Природно-кліматичні умови, ландшафтні території, запаси мінеральних вод, численні пам'ятки природи, історії, культури створюють великі можливості для розвитку туристичної галузі області. Значний інтерес у туристів викликають найбільший в Україні і Європі Національний природний парк “Подільські Товтри”, розташований у мальовничому куточку товтрового пасма, курорт “Сатанів”, Кармелюкова гора, каньйони Дністра, “Блакитні озера” у лісах поблизу Славути, культурно-історичні пам'ятки міста-музею Кам'янець - Подільського та інші цікаві місця.

В області станом на 1 січня 2012 року отримали ліцензію на туристичну діяльність 66 суб'єктів туристичної діяльності, а здійснювало її - 53.

Мальовничі території Хмельницького Придністров'я, Малого Полісся та інших природних комплексів приваблюють також значне число неорганізованих туристів, понад 83 тисячі яких відвідали Хмельниччину у 2008 році. Розпалювання багаття, знищення зелених насаджень, трав'яного покрову, численні смітники в місцях масового відпочинку стали типовими порушеннями природоохоронного законодавства цими туристами.

Великий обсяг обов'язків у реалізації програми, разом з іншими спеціалізованими управліннями та організаціями, покладено на Держуправління охорони навколишнього природного середовища. Серед них створення та ведення державного кадастру рекреаційних ресурсів, проведення інвентаризації та оцінки природних та історико-культурних ресурсів, підготовка проектів створення соціальної та господарської інфраструктури природно-заповідних територій та об'єктів, розроблення механізму раціонального та екологічного збалансованого використання природного та історико-культурного потенціалу області, впровадження заходів з відновлення ландшафтів та поліпшення упорядковування рекреаційних територій, поліпшення екологічної освіти населення та деякі інші.

Размещено на Allbest.ru