Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

АНОТАЦІЯ

ANNOTATION

ВСТУП

1. ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИРОБНИЦТВА МІНЕРАЛЬНОЇ ВОДИ НА УКРАЇНІ

1.1 Зберігання мінеральних вод

1.2 Обробка мінеральної води

1.3 Розливання та пакування мінеральної води

1.4 Класифікація мінеральних вод в Україні

2. МЕТОДОЛОГІЯ АНАЛІЗУ ЕКОЛОГІЧНИХ АСПЕКТІВ ВИДОБУВАННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ВОД У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

2.1 Постановка задачі

2.2 Огляд сучасних програмних середовищ для розрахунків та аналізу

3. ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИДОБУВАННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ВОД

3.1 Захищеність мінеральних вод від забруднення та зміни якості

3.2 Якісна захищеність підземних мінеральних вод

3.3 Методи контролю якості мінеральних вод

3.4 Виснаження запасів мінеральних вод

3.5 Охорона підземних мінеральних вод від забруднення та виснаження

3.6 Аналіз даних основних хімічних показників мінеральних вод Вінницької області

4. АНАЛІЗ ДАНИХ РОЗТАШУВАННЯ ДЖЕРЕЛ МІНЕРАЛЬНИХ ВОД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4.1 Аналіз даних, щодо розташування мінеральних родовищ на території Вінницької області

4.2 Розробка рекомендацій, щодо покращення охорони підземних мінеральних вод від забруднення та виснаження

5. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1 Технічні рішення з безпечного виконання роботи

5.1.1Організація робочого місця

5.1.2 Електробезпека приміщення

5.2 Технічні рішення з гігієни праці та виробничої санітарії

5.2.1 Мікроклімат

5.2.2 Склад повітря робочої зони

5.2.3 Виробниче освітлення

5.2.4 Виробничі випромінювання

5.3 Пожежна безпека

5.3.2 Технічні рішення системи протипожежного захисту

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

АНОТАЦІЯ

Об'єкт досліджень - видобування мінеральних вод.

Мета роботи - дослідити аспекти екологічного впливу від видобування мінеральних вод.

В бакалаврській дипломній роботі проведено аналіз розташування родовищ мінеральних вод у Вінницькій області, зібрано та оброблено інформацію що стосується забруднення мінеральних вод, був зроблений аналіз стосовно хімічного складу. Була побудована карта розташування родовищ підземних мінеральних вод.

За допомогою даного аналізу були розроблені рекомендації щодо зменшення забруднення підземних мінеральних вод.

Галузь застосування - усі суб'єкти використання мінеральних вод, контроль за станом забруднення навколишнього середовища під час видобування мінеральних вод.

Ключові слова: моніторинг, видобування мінеральних вод, охорона навколишнього середовища.

Annotation

Object of research - the extraction of mineral waters.

Purpose - to examine aspects of the environmental impact of the extraction of mineral waters.

In the degree work analyzes the location of mineral water in the Vinnitsa region, collected and processed information concerning contamination of mineral water analysis was made regarding the chemical composition. It was built map location of deposits of mineral waters.

Through this analysis, recommendations have been developed to reduce contamination of mineral water.

Scope - all subjects of mineral water, monitoring of environmental pollution during the extraction of mineral waters.

Keywords: monitoring, extraction of mineral waters, environmental protection.

ВСТУП

Мінеральні води утворюються за рахунок вадозних вод, морських вод, похованих у процесі нагромадження осадів, вивільнення конституційної води в умовах регіонального та контактового метаморфізму. Ці води збагачуються солями і газами порід, з якими вони контактують. Хімічний склад і закономірності поширення мінеральних вод зумовлені особливостями геологічної будови, рельєфу, клімату та гідрології певних ділянок.

Мінерамльні вомди - підземні (іноді поверхневі) води з підвищенним вмістом деяких хімічних елементів і сполук, а також газів, із специфічними фізико-хімічними властивостями (температура, радіоактивність та ін.), що справляють цілющий вплив на організм людини. Межею прісних і мінеральних вод вважають солоність в 1 г/л. Мінеральні води часто володіють цілющими властивостями. Зловживання мінеральною водою може призвести до важких наслідків для здоровя, тому вживати її рекомендується тільки з поради лікаря та в рекомендованій ним кількості.

На поверхні Землі виділяються провінції мінеральних вод, кожна з яких характерна своїми гідрогеологічними умовами, геологічним розвитком, походженням і фізико-хімічними характеристиками. Ізольовані пластові системи артезіанських басейнів - це провінції солоних вод і розсолів мінералізацією до 300-400 (600) г/л. Складчасті регіони і області омолоджених платформ відповідають провінціям вуглекислих мінеральних вод, а області з проявами новітніх тектонічних рухів - провінціям азотних слабкомінералізованих лужних, кременистих вод.

На території України виявлено близько 500 джерел різних мінеральних вод, у межах Українських Карпат (Нафтуся, Свалява, Поляна Квасова та ін.), Українського щита (Хмільних, Миронівка та ін.), Дніпровсько-Донецької западини (Миргород). Основні родовища в Україні: Степанське, Данишівське, Полонське, Березівське, Миргородське, Новопсковське, Білоцерківське, Миронівське, Хмельницьке, Лиманське, Старобільське, Моршинське, Збручанське, Трускавецьке, Конопківське, Новозбручанське, Слов'яногірське, Плосківське, Новополянське, Звенигородське, Полянське, Сойминське, Знам'янське, Луганське, Синяцьке, Голубинське, Брусницьке, Гірськотисенське, Лазурне, Куяльник, Кирилівське, Одеське, Сергіївське, Колодязне, Феодосійське, Євпаторійське.

Мінеральні води використовують у медицині (бальнеологія, бальнеотерапія), деякі - в теплоенергетиці. У ширшому розумінні до мінеральних вод відносять також природні промислові води, з яких видобувають йод, бром, бор та інші компоненти, і термальні води, які використовуються з енергетичною метою. Порогом між прісними і мінеральними звичайно вважають мінералізацію 1г/дм3. Понад 80 джерел мінеральних вод України використовуються для 50 курортів, 20 бальнеолікарень, 40 заводів лікувально-столових вод. Найбільш поширені мінеральні води: вуглекислі, сірководневі, залізисті, йодобромні, бромні, радонові (радіоактивні).

Об'єктом вивчення в роботі є видобування мінеральних вод.

Метою роботи є дослідження аспектів екологічного впливу від видобування мінеральних вод.

1. екологічні аспекти виробництва мінеральної води на україні

1.1 Зберігання мінеральних вод

Для забезпечення безперебійної роботи підприємства створюють потрібний запас мінеральних вод, використовуючи для цього резервуари різних конструкцій і місткості залежно від потужності цеху. Резервуари будують не тільки на заводі, а й безпосередньо біля свердловин мінеральної води тоді, коли "дебет" джерела не забезпечує добової потреби заводу у воді, а також у разі доставки мінеральних вод автомобільним чи залізничним транспортом.

Зберігання всіх типів вуглекислих вод здійснюють у герметичних резервуарах під надлишковим тиском СО2, що не перевищує 0,05 МПа. Невуглекислі води дозволяється зберігати в негерметичних, але обов'язково закритих резервуарах, щоб уникнути вторинного бактеріального забруднення вод.

Зберігають залозисті води під надлишковим тиском СО2, що не перевищує 0,05 МПа. У резервуарах відкритого типу води зберігати неприпустимо. Для зменшення дегазації вуглекислих вод резервуари заповнюють газом знизу під шар води зі швидкістю, що не перевищує 0,6-0,8 м/с. Збереження вуглекислих мінеральних вод відповідно до зазначених вимог дає змогу значно зменшити, а інколи й цілком виключити випадання осаду солей [1].

Термін відновлення в резервуарах води, що не піддавалася первинній обробці, має не перевищувати двох діб.

Для зберігання води застосовують вертикальні та горизонтальні резервуари. Очищення і дезінфекцію резервуарів варто робити не менше одного разу на рік, а після ремонту і за бактеріального забруднення - негайно.

Крім резервуарів, що використовують для створення визначеного запасу мінеральних вод, у цехах розливання встановлюють герметичні збірники невеликої місткості для забезпечення нормальної роботи сатураторів.

1.2 Обробка мінеральної води

Мінеральна вода перед розливанням піддається такій обробці: фільтруванню, знезаражуванню, охолодженню і насиченню діоксидом вуглецю.

Зважені речовини, що містяться в мінеральних водах, викликають помутніння і знижують ефективність їх бактерицидної обробки. Тому всі води перед розливанням звільняють від зважених часточок.

Для повного вилучення зважених речовин мінеральні води піддають фільтруванню в напірних фільтрах. Фільтри з мікропористої кераміки широко використовують для фільтрування мінеральних вод різного іонно-сольового складу з мінералізацією до 7-8 г/дм3. Фільтр-картон частіше застосовують для фільтрування мінеральних вод різного іонно-сольового складу із загальною мінералізацією, що перевищує 8 г/дм3.

Для фільтрування мінеральних вод неглибокого залягання краще використовувати керамічні свічкові фільтри, що дають змогу вилучити з води всі зважені часточки, а також почасти знезаразити воду. Це зумовлено тим, що розмір пор фільтрувального матеріалу не перевищує 1 мкм, тоді як більшість патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів має розміри 1-2 мкм.

Для забезпечення якісного фільтрування воду на фільтри подають за рівномірного тиску, що виключає гідравлічні удари, за яких у фільтрат можуть потрапити дрібнодисперсні частки.

Фільтрування мінеральних вод здійснюють за тиску, що забезпечує подолання опору не тільки фільтрувального матеріалу, а й у трубопроводі, що подає воду в цех розливання води. Це виключає додаткове перекачування води насосами.

Знезараження

Бактеріальному забрудненню підлягають усі мінеральні води, однак більше - води неглибокого залягання. Вони, як і води глибокого формування, можуть підлягати забрудненню під час перекачування, транспортування, збереження при застосовуваних методах обробки, а також під час розливання вод у пляшки.

Ступінь бактеріальної чистоти мінеральних вод визначається величиною їхнього колі-титру (колі-індексу). Колі-титр розлитих у пляшки вод має бути не менше 300 (колі-індекс - не більше 3). Усі води, що надходять з каптажу з колі-титром понад 500, зазвичай, не підлягають знезаражуванню. Основна мета знезаражування вод полягає у знищенні патогенних мікроорганізмів [5].

Безреагентний спосіб знезараження грунтується на бактерицидній дії ультрафіолетових променів, які пропускають крізь мінеральну воду. Встановлено, що ультрафіолетова частина спектра на ділянці від 225 до 300 нм має специфічну біологічну дію, що досягає свого максимуму за довжини хвилі 260 нм. Цю ділянку спектра називають бактерицидною.

На ефективність знезаражування значно впливає кількість мікроорганізмів, що містяться в оброблюваній воді: що їх більше, то менш бактерицидна дія УФ-опромінення. Залежно від ступеня зараження води регулюють інтенсивність УФ-опромінення. Критерієм ефективності УФ-опромінення є ступінь знезаражування води, що характеризується відношенням Q1:Q2, де Q1 - колі-індекс після опромінення води, Q1 < 3; (Q2 - колі-індекс до опромінення). Безреагентна обробка не спричиняє змін органолептичних показників мінеральних вод.

Реагентні способи знезаражування питних мінеральних вод - це здебільшого сріблення і хлорування. Срібло за ефективністю впливу перевершує хлор і хлорвмісні знезаражувальні речовини, а інколи виявляє вищий бактерицидний ефект, аніж антибіотики.

Температура мінеральних вод, що виходять на земну поверхню, змінюється в широких межах: від мінусової до дуже високої (понад 100 °С) - у районах вулканічної діяльності. З огляду на те, що розчинність СО2 у воді підвищується зі зниженням температури, всі мінеральні води, крім холодних, перед насиченням діоксидом вуглецю піддають охолодженню. Охолоджують води до температури 4-10 °С. Вдаватися до глибшого охолодження вод недоцільно, тому що це призв одить до зменшення розчинності солей мінеральних вод і можливості випадання деяких із них в осад. Крім того, це спричиняє необгрунтовано високі витрати енергії.

Термальні води піддають двостадійному охолодженню, холодні - одностадійному. Охолодження мінеральних вод проводять у протитечійних холодильних установках різних систем в умовах повного виключення контакту вод з повітрям. На першій стадії охолодження термальних вод як холодоагент використовують різну природну воду (річкову, озерну тощо), що є гарним теплоносієм. Для остаточного охолодження мінеральних вод застосовують розсоли.

Насичення мінеральних вод діоксидом вуглецю

Незалежно від газового складу всі мінеральні води перед розливанням у пляшки насичують діоксидом вуглецю, що перешкоджає порушенню карбонатної рівноваги, сприяючи збереженню у воді вуглекислих солей кальцію, магнію, заліза тощо; пригнічувально діє на життєдіяльність мікроорганізмів; додає воді визначену гаму смакових властивостей; збільшує терміни збереження води.

Під час підготовки води до розливання в пляшки частина природного діоксиду вуглецю губиться, тому всі вуглекислі води, що розливаються, додатково насичують СО2, а невуглекислі води карбонізують.

Насичення невуглекислих мінеральних вод і донасичення вуглекислих вод діоксидом вуглецю додає воді визначену гаму смакових властивостей, збільшує терміни збереження мінеральних вод унаслідок пригнічення життєдіяльності патогенної мікрофлори й деяких водних мікроорганізмів.

Насичення вод проводять у сатураторах різних конструкцій за низької температури вод під надлишковим тиском СО2 в умовах, що забезпечують збільшення сумарної поверхні води, яка піддається насиченню. Масова частка діоксиду вуглецю в лікувальних мінеральних водах, розлитих у пляшки, має бути в межах 0,15...0,2 %; у лікувально-столових - не менше 0,3 %, а в залозистих - не менше 0,4 %.

Насичення вод діоксидом вуглецю здійснюється у безперервно діючих автоматичних вітчизняних і зарубіжних сатураторах різних систем [3].

1.3 Розливання та пакування мінеральної води

Обробка і миття пляшок (при використанні скляної тари).

Розливання вод здійснюють у нові й ті, що були у використанні пляшки (обігові). Посуд має бути без дефектів (тріщин, відколів, задирок тощо), не містити стійких жирових та інших забруднень, що не змиваються, підлягати обов'язковому миттю для видалення етикеток і забруднень різної природи.

Розливання мінеральних вод.

Під час цієї операції прагнуть щонайповніше зберегти розчинений діоксид вуглецю. Тому для розливання використовують ізобаричний метод, за якого надлишковий тиск, створюваний СО2 у напірному баці розливальної машини, відповідає протитиску в порожній пляшці, створюваному діоксидом вуглецю чи повітрям. Під час розливання залозистих вод протитиск рекомендується створювати діоксидом вуглецю. Після вирівнювання тиску в пляшці та газовій зоні резервуара розливальної машини заповнення пляшки водою зумовлене гравітаційними силами.

Наповнення пляшок мінеральною водою здійснюють за рівнем, що визначається глибиною занурення в пляшку повітряного отвору на зливальній трубці розливального апарата. Занурення зливальної трубки регулюють залежно від місткості пляшки [4].

Для запобігання випадковому забрудненню води її розливання варто проводити за суворого дотримання санітарно-гігієнічних умов, передбачених санітарними правилами для підприємств з обробки та розливання питних мінеральних вод.

На невеликих підприємствах розливання вод здебільшого здійснюють на автоматичних вітчизняних і зарубіжних розливальних машинах продуктивністю від 3000 до 12000 пляшок/год. У міні-цехах мінеральну воду розливають на ручних розливально-закупорювальних машинах.

Закупорювання пляшок із мінеральними водами.

Пляшки з розлитою в них мінеральною водою герметично закупорюють. Герметичність закупорювання забезпечує збереження якості продукції протягом чотирьох місяців для залозистих вод і одного року - для всіх інших вод.

Закупорювання пляшок здійснюється на автоматичних, напівавтоматичних закупорювальних автоматах і розливально-закупорювальних ручних машинах.

Бракераж і етикетирування готової продукції.

Усю готову продукцію піддають обов'язковому бракеражу (контролю). На цій операції перевіряють прозорість води, відсутність у ній сторонніх домішок (шматочків корків, скла тощо), чистоту внутрішньої і зовнішньої поверхонь пляшок, повноту їх заповнення, герметичність закупорювання. Пляшки з продукцією, що не відповідає цим вимогам, відбраковують [5].

На лицевий бік етикеток наносять найменування підприємства-виробника і його товарний знак, назву мінеральної води, її групу, номер чи назву джерела, призначення води (столова, лікувально-столова, лікувальна), мінералізацію, рекомендації з лікувального застосування, терміни та способи збереження, номер нормативно-технічної документації, дату розливання, номер бригади чи бракувальника.

Укладання готової продукції на зберігання.

Пляшки з мінеральною водою укладають у дощаті ящики, дерев'яні багатооборотні, пластмасові ящики, ящики з гофрованого картону, дротяні металеві ящики, піддони ящикові металеві складні. ПЕТ-тару запаковують у плівку й укладають на палети.

Транспортування готової продукції.

Під час транспортування готової продукції відкритим автотранспортом улітку пляшки з водою накривають брезентом, щоб вони не нагрівалися. Узимку ж їх, навпаки, вкривають теплими покривалами, щоб вони не замерзали. При використанні залізничного транспорту влітку вагони з продукцією потрібно безупинно вентилювати, але не прохолоджувати. А взимку - опалювати, але не вентилювати.

1.4 Класифікація мінеральних вод в Україні

Класифікація починається з чіткого визначення предмета - мінеральних вод. Мінеральні води - це природні підземні води, які справляють на організм людини лікувальну дію, зумовлену підвищеним вмістом основних компонентів (гідрокарбонатів, сульфатів, хлоридів, кальцію, магнію, натрію, калію), специфічних компонентів (газового складу, мікрокомпонентного тощо), або специфічними фізичними властивостями (радіоактивність, температура, структура води, реакція води - рН, Еп тощо), що тією чи іншою мірою відрізняються від дії питної води.

На основі накопиченого до XXI століття досвіду і знань лікувальну дію природних вод визначають три причини:

1) підвищений вміст її основних компонентів;

2) підвищений вміст специфічних компонентів;

3) специфічні фізичні властивості природних вод.

Специфіка медичного призначення великою мірою залежить від того, чи є у воді, наприклад, бром, чи його немає. Поряд з цим кальцій-, магній-, натрій (калій)-, хлор-, сульфат-, гідрокарбонат-іони називають "основними компонентами", оскільки вони мають високі кларки (належать до 1, 2 і 3 декад таблиці "парків В.І.Вернадського) і присутні в природних водах завжди. За даними бальнеологічних досліджень, існує достатньо типів вод, лікувальних тільки через кількісний та якісний склад основних іонів, тобто вод, в яких вміст специфічних компонентів не підвищений.

Для визначення критеріїв застосовують як багаторічний досвід, так і результати досліджень впливу складу питних вод, які вміщують в будь-яких невеликих кількостях специфічні компоненти, а також досліджень, проведених безпосередньо на курортах, токсикологічних досліджень, що входять у норми СанПіН. Зовсім по-новому в "Класифікації мінеральних вод України" (рис. 1.3.) здійснений підхід до "специфічних фізичних властивостей", за якими природна вода може бути визнана мінеральною (лікувальною) [5].

мінеральний вода забруднення якість

Класифікація мінеральних вод

Для внутрішнього застосування Для зовнішнього застосування

1. Без специфічних компонентів 2. З специфічними компонентами 3. За фізичними властивостями

………………………………. 1.Води лікувальні за складом основних іонів	……………………………….. 2. Вуглекислі води 3.Сульфідні води 4.Борні води 5. Кремянисті води 6.Бромні, йодні води 7. Поліметальні воли 8.Залізисті води	……………………………….. 9.Радонові води 10.Води, лікувальна дія яких пов'язана з особливостями структури, які проявляються значенням pH, eH 11.Термальні води

Моно- Бі- Полікомпонентні Моно- Полікомпоненті

a b c a c

Рисунок 1.3 - Схема класифікації мінеральних вод України

Розглянемо детальніше класифікацію мінеральних вод, прийняту в Україні. В ній зважали на два можливі способи застосування мінеральних вод - внутрішнє і зовнішнє. Застосування винесено за "рамки", воно не входить у перелік таксономічних одиниць, що складають класифікацію. Відмітка про спосіб застосування і відповідне призначення вміщені у таблиці класифікації.

Відповідно до загального визначення терміну "мінеральні води" класифікація починається з розподілу мінеральних вод на три категорії:

1) категорія "Без специфічних компонентів",

2) категорія "Зі специфічними компонентами",

3) категорія "За фізичними (специфічними) властивостями".

Наступна таксономічна одиниця розподілу - види. У класифікації використаний наскрізний принцип нумерації видів

Води, лікувальні за складом основних компонентів. Термальні води від 1 до 3 категорії. Послідовність побудови - від вод, які за хімічним складом є основою усіх підземних вод (основні іони) з поступовим додаванням "специфіки". Спочатку це води, лікувальні властивості яких пов'язані з основними іонами (1 категорія, 1 вид), далі - води з газами - вуглекислотою, сірководнем. Своєрідним видом, який також значно відрізняється від наступних, є води, збагачені органічною речовиною (категорія 2, вид 4). Усі наступні види 2 категорії, що містять різні специфічні компоненти (борні - залізисті), розташовані у порядку, за яким елемент, що складає основу компонента, міститься у таблиці Менделєєва. Спочатку поставлені елементи-неметали, потім - метали, з яких залізо вилучено в окремий вид. Така логіка застосована не тільки для нумерації видів, а зберігається у всій класифікації. Види можуть бути монокомпонентні, бікомпонентні, полікомпонентні.

Наступні таксономічні одиниці класифікації - класи (за аніонами) і підкласи (за катіонами). Усього 15 класів - за аніонами і 15 підкласів - за катіонами. їх використовують насамперед для класифікаційного розподілу мінеральних вод категорії 1, а також для додаткової характеристики вод категорій 2 та 3.

Далі йдуть групи, які виділяють за мінералізацією, вмістом специфічного компонента, за кількісними показниками специфічних (фізичних) властивостей (наприклад, термальні, субтермальні, високотермальні).

Наступна таксономічна одиниця - тип. Типу відповідає власна унікальна назва води та її бальнеологічна характеристика.

В класифікації є ще один підпорядок розташування вод - за складом основних компонентів - за класами і підкласами. Класам надані номери (від 1 до 15), підкласи мають позначку літерою (латинської абетки). Таким чином, розташування типів в класифікації підлягає порядку класів і підкласів. Для того, щоб не ознайомлений з мінеральними водами або з класифікацією фахівець зміг одразу уявити собі, води яких класів і підкласів присутні в класифікації, в таблицях "Типізація вод ..." поставлені позначки про наявність в класифікації мінеральних вод відповідних класу й підкласу.

До кожного типу додається назва типу-аналога, або типу-близького аналога, які використовують в нашій країні та в інших країнах.

Слід зупинитись на цьому питанні докладніше і розібрати, що це таке - тип-аналог, і що таке - тип-близький аналог.

Пошук аналогів ґрунтується на загальній схемі класифікації. Спочатку порівнювали води за категоріями, потім - за видами, далі - за підвидами і, нарешті, за групами. Це означає, що якщо, наприклад, води належать до різних категорій (з специфічними компонентами - категорія 2, без специфічних компонентів - категорія 1), то їх подальше порівняння одразу припиняли. їх одразу вважали не порівнюваними, незважаючи ні на які інші подібності. І так далі, поки порівняння не доходило до групи. Таксономічна одиниця - група яка існує для виявлення не якісних, а кількісних відмінностей вмісту компонентів. Оскільки застосування мінеральних вод, подібних в усьому іншому, крім групи, легко можна скоригувати дозою під час їх застосування, то вважали, що найменша помилка може бути допущена при порівнянні груп. Типи, подібні в усьому, включаючи групи, названі типами-аналогами [6].

Серед вод, які належать до категорії III, відомі і давно застосовуються радонові води. їх специфічна фізична дія на організм зумовлена радіоактивністю. До III категорії класифікації вперше внесені прогнозні води, лікувальна дія яких пов'язана з особливостями структури, зокрема, незвичайними показниками pH, Eh, електропровідності води й інших фізичних властивостей. Підстава - досвід їх успішного вивчення в Росії. Крім того, у класифікації взятий до уваги унікальний досвід застосування мінеральних вод в Японії. Високу ефективність лікування з використанням цих вод можна пояснити тим, що за всіма ознаками вони поєднують лікувальний вплив, властивий усім трьом категоріям. Вони мають підвищений (або, навпаки, дуже низький) вміст основних компонентів (1 г/л - в Японії також існує подібна норма), значну концентрацію специфічних компонентів (серед них є такі, які за санітарними нормами вважають "забороненими") і незвичайні фізичні властивості (дуже низька рН, високотермальні). Вивчивши досвід Японії, ми вважали за необхідне ввести у класифікацію нову класифікаційну одиницю - "Води, лікувальні за ознаками двох або трьох категорій".

Всього класифіковано 323 українських родовища і проявів мінеральних вод. Їх упорядкований список додається до класифікації. У списку міститься класифікаційний порядковий номер типу води. За номером можна швидко знайти воду в класифікації і отримати з одного рядка класифікаційної таблиці такі відомості:

1) склад води, вказаний і формулою Курлова, повна назва води, шифр;

2) українські, російські та інші зарубіжні аналоги;

3) застосування води - внутрішнє, зовнішнє, комплексне;

4) застосування вод в Україні, Росії та інших країнах;

5) для вод зі специфічними компонентами - відомості про вміст цих компонентів;

6) для вод зі специфічними властивостями - відомості про ці властивості;

7) розташування родовища води по областях України.

• 2. МЕТОДОЛОГІЯ АНАЛІЗУ ЕКОЛОГІЧНИХ АСПЕКТІВ ВИДОБУВАННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ВОД У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ
• 2.1 Постановка задачі
• Необхідно відзначити, що в даний час підземні мінеральні води відіграють значну роль у господарсько-питному водопостачанні населення, тому постійний контроль їх стану у безпосередній близькості від водоспоживача є нагальною потребою.
• Проте на безпосереднє охоплення усіх територій натурними спостереженнями потрібні неабиякі кошти. Комп'ютерний моніторинг стану системи підземних мінеральних вод, заснований на статистичних дослідженнях, допоможе звернути увагу на найбільш проблемні ділянки. Мета моніторингу - збирання конкретної інформації, застосування заходів щодо зменшення негативного впливу на підземні мінеральні води. Система контролю за довкіллям, а, зокрема, і за станом мінеральних вод, включає такі основні види діяльності: систематичні спостереження за станом навколишнього середовища, визначення ступеня антропогенного впливу на нього, з'ясування факторів і джерел такого впливу.
• Основою для моніторингу за станом мінеральних вод є база даних спостережень за їх фізико-хімічним складом та місцем розташування джерел видобутку підземних мінеральних вод. Статистичний масив даних допоможе спрогнозувати екологічний стан вод при вже існуючих природних і техногенних впливах.

Тому, пропонується розробити електронну карту, яка дозволить систематизувати та показати усю інформацію про кожен об'єкт який нанесений на дану карту

Для вирішення поставленої задачі варто проаналізувати та обрати оптимальне програмне забезпечення.

2.2 Огляд сучаних програмних середовищ для розрахунків та аналізу даних

Щодо програмного забезпечення для проведення аналізу підземних мінеральних вод, то на сьогодні існує досить велика кількість програмних засобів, котрі володіють можливостями необхідними для реалізації аналізу та графічного представлення даних. Але для вирішення даного питання оптимальним рішенням є застосування Excel та Google Maps Engine.

Microsoft Excel (повна назва Microsoft Office Excel) - Програма для роботи з електронними таблицями створена корпорацією Microsoft. Програма входить до складу офісного пакету Microsoft Officce.

Область застосування Excel дуже широка. Він використовується для створення документів без усіляких розрахунків, що просто мають табличне представлення (наприклад, графіки, розклади), також у Excel легко можна створювати різні види графіків і діаграм, які беруть дані для побудови з комірок таблиць (графік зниження ваги тіла за вказаний період від початку занять спортом), його можуть використовувати звичайні користувачі для елементарних розрахунків (скільки витратив за цей місяць).

Excel містить багато математичних і статистичних функцій, завдяки чому його можуть використовувати школярі і студенти для розрахунків курсових, лабораторних робіт. Excel може навіть працювати як база даних. Хоча, звичайно, до повноцінної бази даних йому далеко.

Геоінформаційна система (ГІС) - система збору, зберігання, аналізу та графічної візуалізації просторових (географічних) даних і пов'язаної з ними інформації про необхідні об'єктах.

Поняття геоінформаційної системи також використовується в більш вузькому сенсі - як інструмента, що дозволяє користувачам шукати, аналізувати і редагувати як цифрову карту місцевості, так і додаткову інформацію про об'єкти.

Представлення даних

Дані в ГІС описують реальні об'єкти , такі як дороги , будівлі , водойми , лісові масиви . Реальні об'єкти можна розділити на дві абстрактні категорії : дискретні (будинки , територіальні зони ) і безперервні (рельєф , рівень опадів , середньорічна температура). Для представлення цих двох категорій об'єктів використовуються векторні і растрові дані.

Google Maps Engine - це безкоштовний онлайн сервіс, який дозволяє всім користувачам на основі карт Google Maps створювати свої власні карти, завантажувати і редагувати різні дані, зберігати їх і ділитися в мережі інтернет. Для використання цього сервісу необхідно, зрозуміло, мати обліковий запис Google[7].

3. ЕКОЛОГІЧНі АСПЕКТи ВИДОБУВАННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ВОД

Мінеральні води, як і взагалі підземні води, можуть забруднюватись і виснажуватись під впливом дії техногенних факторів. Усвідомлюючи, що мінеральні води є багатством, яке в переважному числі випадків класифікується як неоціненне, охорона їх має винятково державне значення. Термін "забруднення" в сучасному розумінні є негативна зміна якісних властивостей елементів природного середовища, що викликана антропогенною діяльністю. Забруднення мінеральних вод - це погіршення їх природних властивостей, зміна фізико-хімічних і біологічних показників у результаті антропогенної дії в кількостях, що перевищують здатність середовища до самоочищення, що робить ці води частково або повністю непридатними для використання [15].

Специфічним поняттям для мінеральних вод (лікувальних, промислових і термальних) є - виснаження. Слід розділяти об'ємне виснаження і якісне (біологічне, хімічне і температурне) виснаження.

Під об 'ємним виснаженням підземних мінеральних вод слід розуміти зменшення їх експлуатаційних запасів, яке відбувається в незапланованому вигляді.

Таке зменшення запасів може бути викликано перевищенням продуктивного водозабору над експлуатаційними запасами або зміною умов формування підземних вод під дією техногенних факторів.

Під якісний виснаженням мінеральних вод треба розуміти зміну їх хімічного і газового складу, вмісту біологічно активних речовин, а також температури, що викликається вищевказаними причинами.

В Україні експлуатується більше 100 родовищ мінеральних лікувальних вод не враховуючи родовища промислових термальних вод. Велика кількість курортів базується на використанні мінеральних вод і багато з них розміщується у великих містах, де техногенне навантаження досягло значних масштабів. Враховуючи найбільшу у світі розораність території України і необхідність постачання курортів сільськогосподарською продукцією, навіть підземні води тих курортів, які розташовані в сільськогосподарській зоні.

3.1 Захищеність мінеральних вод від забруднення та зміни якості

Щодо охорони мінеральних вод від забруднення першочергове значення мають прогнози зміни якості підземних вод під впливом дії техногенних факторів. У СВОЮ чергу, в основі прогнозних досліджень має бути типізація мінеральних вод з їх природної захищеності від. забруднення, яка дозволяє чітко сформулювати задачі та напрями прогнозних досліджень.

Типізація М.О.Кашиної основана на критеріях, розроблених Н.В.Роговською. з виділенням трьох груп родовищ підземних вод: надійно захищених, слабозахищених і незахищених. Ступінь захищеності визначається глибиною залягання водоносного горизонту і його потужністю.

Г.В.Куликов і О.В.Жевлаков запропонували поділ родовища мінеральних вод за природною захищеністю від забруднення на дві категорії [8].

1) захищені від забруднення;

2) незахищені від забруднення.

Останні діляться на три групи:

1) незахищені від усяких джерел забруднення;

2) незахищені від поверхневих джерел забруднення;

3) незахищені від глибинних джерел забруднення.

Незахищені від глибинних джерел забруднення родовища сірко-водневих. Йодобромних, кременистих і хлоридних вод нафтогазоносних басейнів, мають значні перекриваючі водогриви, що надійно захищають мінеральні води від поверхневих забруднень. Забруднення цих вод виникає внаслідок попадання забруднюючих речовин через гірські виробки, перетоку некондиційних вод із суміжних водоносних горизонтів.

3.2 Якісна захищеність підземних мінеральних вод

Під захищеністю підземних мінеральних вод від забруднення розуміють перекриття водоносного горизонту слабонроникними відкладами, які перешкоджають попаданню в нього забруднюючих вод або вод, що розбавляють мінеральні води в непотрібному напрямі та співвідношенні напорів водоносного горизонту, забрудненими водами і водоносного горизонту мінеральних вод.

Якісна оцінка забруднення фунтових мінеральних вод дається на основі чотирьох показників:

1) потужності зони аерації;

2) будови і літологічних особливостей зони аерації;

3) потужності сла6опроникних відкладів у розрізі зони аерації;

4) фільтраційних властивостей зони аерації

Якісна оцінка природної захищеності фунтових мінеральних вод виконується шляхом зіставлення категорій захищеності, що відрізняються за сумою балів, яка залежить від глибини залягання рівня фунтових вод. потужності слабопроникних відкладів та їх літологічних особливостей.

3.3 Методи контролю якості

У мінеральних водах контролюють різноманітні показники якості, але серед найголовніші серед них є показники іонного складу. Для цього застосовуються різні хімічні та фізико-хімічні інструментальні методи. Перш за все, визначають аніонний та катіонний склад, а тим самим, тип та призначення води.

Гідрокарбонат-іони титриметричним або потенціометричним методом. Метод титрування ґрунтується на реакції нейтралізації

Na2CO3 + 2НС1 = 2NaCl + CO2^ + Н2О; (3.1)

Сульфат - іони титриметричним або потенціометричним методом. Метод титрування ґрунтується на утворенні у кислому середовищі малорозчинного сірчанокислого барію:

ВаСl2 + Na2SO4 = BaSO4v + 2NaCl; (3.2)

Хлорид - іони титриметричним або потенціометричним методом. Метод титрування ґрунтується на утворенні у нейтральному або слабо лужному середовищі малорозчинного хлориду срібла:

AgNO3 + NaCl = AgClv + KNO3. (3.3)

Кальцій - та магній - іони титриметричним або потенціометричним методом та атомно-абсорбційним методами.

Натрій - іони гравіметричним або полуменево - фотометричним методами.

Калій - іони гравіметричним або полуменево - фотометричним методами.

Таким чином, загальна тенденція під час дослідження лікувальних властивостей мінеральної води - це вивчення насамперед її хімічного складу. Інші властивості (рН, Еп, електропровідність, структурні особливості) мінеральних вод тільки-но почали привертати увагу дослідників, їх вивчення дало перші результати.

3.4 Виснаження запасів мінеральних вод

Виснаження ресурсів мінеральних вод можна поділити на кількісне та якісне. У процесі експлуатації роловища мінеральних вод рівні підземних вод можуть знижуватися з більшою швидкістю, ніж це було передбачено розрахунками, але якість мінеральних вод залишається сталою. Це вказує на кількісне виснаження їх запасів. Таке явище може відбуватися внаслідок переважання водовідбору над експлуатаційними запасами мінеральних вод, відкачки прісних підземних вод на прилягаючих територіях для господарсько-питного водопостачання, дренажних лініях на гірничодобувних або гідротехнічних підприємствах, порушення умов живлення мінеральних вод тощо. Іноді перелічені причини призводять, головним чином, до зміни якісного складу мінеральних вод, зменшуючи їх лікувальну дію, при цьому зниження рівнів мінеральних вод може не спостерігатися.

Кожне родовище мінеральних вод, виходячи з особливостей формування і розповсюдження їх, геологічної будови, гідрогеологічних умов, техногенних обставин, тією чи іншою мірою захищено від винаження при нераціональній експлуатації підземних вод або під дією інших техногенних факторів.

Г. В. Куликов та інші підрозділяють усі типи родовищ мінеральних вод за схильністю до процесів виснаження на три категорії .

Родовища 1 категорії характеризуються умовами незахищеності від виснаження при нераціональній їх експлуатації, а також при дії зовнішніх техногенних факторів. Це є характерним для родовищ із незначними ресурсами, які знаходяться в зоні значного впливу техногенних факторів.

Родовища II категорії є захищеними від дії зовнішніх факторів, а їх виснаження може відбуватися в результаті перебільшення водовідбору над їх експлуатаційними запасами.

Родовища ІІІ категорії характеризуються значними запасами і є захищеними від дії зовнішніх факторів, а тому виснаження їм не загрожує і нема потреби в проведенні заходів для їх охорони.

Наведена категоризація мінеральних вод за умовами їх захищеності від виснаження дозволяє планувати заходи з їх охорони. Усі родовища мінеральних вод за ступенем складності охорони від виснаження підрозділяються на три групи:

1) родовища тріщинного і тріщинно-жильного типів, на площі яких досить складно встановити і кількісно оцінити з доступною вірогідністю джерела формування мінеральних вод;

2) родовища пластового типу, на площі яких відносно вірогідно можна оцінити джерела формування мінеральних вод;

3) родовища гідроінжекційного типу, формування ресурсів яких керується складними співвідношеннями напорів двох і більше водоносних систем.

Заходи із захисту мінеральних вод від виснаження на родовищах І групи будуються на даних тривалих дослідних відкачок (випусків) при їх розвідці й експлуатації. Гідродинамічний метод захисту родвищ ІІ групи з простими гідрогеологічними умовами базується на аналітичних розрахунках, а зі складними умовами - на результатах математичного моделювання. III група родовищ потребує детальніших польових досліджень із застосуванням методів математичного моделювання.

3.5 Охорона підземних мінеральних вод від забруднення та виснаження

Під охороною підземних мінеральних вол від забруднення і виснаження слід розуміти комплекс заходів і процесів, які перешкоджають проникненню шкідливих речовин до водоносних горизонтів, їх подальшому розповсюдженню по горизонту, а також погіршенню їх якісного складу і лікувальної дії в результаті нераціонального використання мінеральних вод та дії різноманітних техногенних факторів.

Заходи з охорони підземних вол від забрудіїення і виснаження можна поділити на профілактичні та спеціальні.

До профілактичних заходів відноситься систематичний контроль за режимом мінеральних вод у межах родовища та на прилягаючих до нього територіях. Тобто необхідна організація моніторингу підземних мінеральних вод, що є складовою частиною гідрогеологічного моніторингу, а той у свою чергу загального екологічного моніторингу України. На сьогодні в межах багатьох родовищ мінеральних вод, де функціонують курорти і санаторії, діють режимні станції за допомогою яких виконуються спостереження за якісним та кількісним складом мінеральних вод.

Обов'язковим є спорудження та дотримування санітарної охорони, що означає виділення гірсько-санігарних зон охорони з різним ступенем обмеження різноманітних техногенних заходів: суворого режиму, обмежень і спостережень.

Зона суворого режиму включає обмежені по площі ділянки, на яких знаходяться природні і штучні виходи мінеральних вод (джерела і свердловини). Друга зона території, з якої відбувається стікання поверхневих і підземних вод до родовища мінеральних вод, включаючи територію санаторно-курортної установи. Третя зона охоплює область живлення і формування мінеральних вод. Взагалі на курортних-рекреацій. На інших об'єктах створюються єдині округи санітарної охорони з метою попередження можливого хімічного і мікробіологічною забруднення мінеральних вод, поверхневих вод, грунтів, атмосферного повіїря та інших природних об'єктів. Границі зон санітарної охорони визначаються на основі аналізу гідрогеологічних матеріалів, іноді з допомогою польових досліджень, при цьому використовуються розрахункові методи та методи математичного моделювання.

Питання охорони підземних вод вирішуються при інспектуванні комунальних, промислових, гідротехнічних, сільсько - господарських об'єктів у межах родовища та на прилягаючих територіях. Слід пам'ятати, що на якісний і кількісний склад мінеральних вод впливає режим підземних вод, який, крім природних факторів, визначається впливом меліоративних заходів, гірничодобувних робіт, відбором води для господарсько-питного постачання, лісо і сільськогосподарськими роботами тощо. Оцінка впливу проектованих об'єктів і господарських заходів на режим мінеральних вод полягає у визначенні додаткового живлення підземних вод, зміни їх рівнів, розмірів області й інтенсивності забруднення водоносного горизонту на різні моменти часу, можливого часу підтягування забруднення до водозабору, часу розповсюдження депресійної поверхні шахтного або господарсько-питного водозабору) до гідрогеологічних .меж родовища мінеральних вод тощо.

Проектований об'єкт розташовується з урахуванням гідрогеологічних умов, природної захищеності підземних вод, місцезнаходження водозаборів, курортів, санаторіїв, геоморфологічних умов, а також місцеположення водойомів і водоймищ. При незначній природній захищеності мінеральних вод об'єкт не можна розташовувати в межах зон санітарної охорони, в області живлення ґрунтових вод, у карстових районах і т.д. Якщо родовище мінеральних вод знаходиться в зоні меліоративного зрошення, необхідно оцінити вплив на якісний склад мінеральних вод, збільшення інфільтраційного живлення і при необхідності враховувати живлення підземних вод з нормами поливів. У зоні меліоративного осушення важливою є оцінка взаємозв'язку поверхневих і мінеральних вод при зниженні рівнів підземних вод і зменшенні випаровування внаслідок осушення фунтів. З профілактичними діями тісно пов'язано виконання прогнозів, щодо зміни кількісного та якісного складу підземних, зокрема мінеральних вол. Для виконання прогнозів найбільш ефективним є використання методів математичного моделювання фільтраційних та міграційних процесів До речі, за допомогою методів моделювання можна виконати кількісну оцінку природної захищеності мінеральних вод.

Спеціальні захисні дії включають ліквідацію області забруднення мінеральних вод шляхом відкачки забруднення, локалізацію області забруднення, що виконується відкачкою або спорудженням непроникних екранів, штучне поповнення підземних вод, утворення штучних гідрохімічних бар'єрів.

Для того, щоб не допустити підтягування забруднених вод або прісних вод які шляхом змішування їх з мінеральними водами призводять до втрати лікувальних властивостей останніх, споруджуються відкачки шкідливих вод. Відкачки можуть виконувати роль гідравлічної завіси, коли шкідливі води надходять збоку, або знижувати рівні ґрунтових або напірних вод коли шкідливі води відповідно надходять з верхнього або нижнього водоносного горизонту до продуктивного горизонту.

Охорона підземних мінеральних вод може виконуватися шляхом створення штучних геохімічних бар'єрів

Встановлено, що захищеність мінеральних вод від забруднення залежить віл гідрогеологічних умов родовища, літологічних особливостей гірських порід, гідродинамічних характеристик водовмісних відкладів та техногенних факторів, що можуть мати різноманітне походження і властивості.

Звичайно, забруднення мінеральних вод різного типу має різні наслідки. Особливо небезпечним є забруднення мінеральних лікувальних вод, зокрема внутрішнього призначення. Основні забруднювачі мінеральних вод є характерними для забруднення підземних вод взагалі.

3.6 Аналіз даних основних хімічних показників мінеральних вод Вінницької області

Мінеральні води характеризуються фізичними показниками та вмістом хімічних речовин. Використовуючи різні методики хімічного аналізу води, а саме визначення катіонів та аніонів, можемо судити про кількісний склад компонентів мінеральної води. Отже, нами для аналізу були взяті такі мінеральні води: Барчанка, Регіна, Льодовиковий період, Караван. Всі води належать до сильногазованих. Аналіз проводили за показниками на наявність вмісту: калію, натрію, хлоридів, кальцію, магнію, сульфатів, гідрокарбонати.

Для кращого аналізу даних уся зібрана інформація про хімічний склад певних мінеральних вод Вінницької області, була зібрана в одному місці - файл MS Excel. Загальний вигляд такого файлу наведено на рисунку 3.1.

Рисунок 3.1 - Приклад даних хімічного складу мінеральних вод Вінницької області

Для кращого аналізу даних засобами MS Excel було використано інструмент - Гистограми. На рисунку 3.2 наведено його роздратування.

Рисунок 3.2 - Використання функції гистограмма в MS Excel

В меню гистограмма, є можливість вибору різних видів гістограм таких як: обьемная, цилиндрическая, коническая, пирамидальная. Ось, наприклад, на рис. 3.3 наведено, як можна вибирати вид гистограми.



Рисунок 3.3 - Результат вибору гистограм в MS Excel

За допомогою діаграм створюємо порівняльну характеристику вмісту натрію, калію, магнію, кальцію, хлоридів, гідрокарбонатів та сульфатів в наведених вище мінеральних водах.

Рисунок 3.4 - Порівняльна характеристика вмісту катіонів та аніонів в мінеральних водах

На даній діаграмі ми бачимо, що вміст натрію найбільший у мінеральній воді Регіна та Караван, що стосується остальних вод вміст натрію залишається низьким.



Рисунок 3.5 - Характеристика вмісту натрію в мінеральних водах

На цій діаграмі вміст калію високий тільки в одній мінеральній воді Караван, в в усіх інших водах калій взагалі відсутній.

Рисунок 3.6 - Характеристика вмісту мігнію в мінеральних водах

Що, стосується магнію, то він відсутній тільки в мінеральній воді Льодовиковийвий період, в остальних мінеральних водах він присутній у великій кількості.

Рисунок 3.7 - Характеристика вмісту кальцію в мінеральних водах

На даній діаграмі видно, що найбільша кількість кальцію присутня в воді Регіна, що допомагає назвати її лікувальною, адже кальцій сприяє покращенню циркуляції крові, стабілізую роботу нирок, в інших водах вміст кальцію залишається в нормі.

Рисунок 3.8 - Характеристика вмісту хлоридів в мінеральних водах

Наявність у мінеральних водах хлоридів сприяє високому лікувальному ефекту при захворюваннях органів травлення.Також, вона виводить з організму радіонукліди, та зменшує запальні процеси в травному тракті. На даній діаграмі найменше хлоридів у мінеральній воді Барчанка в порівнянні з іншими.

Рисунок 3.9 - Характеристика вмісту гідрокарбонатів в мінеральних водах

Вважається, що гідрокарбонатні води мають універсальний вплив на організм людини. Вони, викликають нейтралізацію підвищеної кислотності шлунка, що за глибиною олужнення прирівнюється до дії 1% розчину питної соди, однак нейтральне середовище в шлунку підтримується набагато довше, ніж після прийому розчину питної соди. Це сприяє своєчасній евакуації зі шлунка, покращенню процесу травлення, і таким чином, знімає печію, тяжкість, здуття.



Рисунок 3.5 - Характеристика вмісту сульфатів в мінеральних водах

Вміст сульфатів у мінеральних водах гальмують процеси всмоктування в кишечнику. Після нормалізації роботи кишечника поліпшується функціональний стан печінки, тому що сульфати гальмують кислотоутворення у шлунку це дає можливість застосовувати їх у пацієнтів з патологіями печінки і супутніми захворюваннями шлунка, що протікають з підвищеною кислотністю. Що стосується даної діаграми то сільфати присутні у всіх водах що представлені на рисунку3.5 [7].

4. АНАЛІЗ ДАНИХ РОЗТАШУВАННЯ ДЖЕРЕЛ МІНЕРАЛЬНИХ ВОД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Було поставлено такі основні задачі: знайти інформацію про розташування основних джерел для видобування мінеральних вод на території Вінницької області, дізнатися назви мінеральних вод які видобуваються і ким експлуатуються дані свердловини.

Для проведення аналізу розташування свердловин видобування мінеральних вод у Вінницькій області, усю інформацію було зібрано та оброблено в пакеті MS Excel. Результати аналізу представлено на (рис. 4.1).

Рисунок 4.1 - Родовища мінеральних вод Вінницької області

4.1 Аналіз даних, щодо розташування мінеральних родовищ на території Вінницької області

Для аналізу розташування родовищ мінеральних підземних вод із використанням Google Maps Engine було використано карту м.Вінниця.

Для створення нової карти, ми скористались програмою Google Maps Engine. Ділі ми створюємо нову карту за допомогою меню.

Після цього з'являється карта світу. Ми зближуємо дану карту до масштабу, на якому буде відображатися Вінницька область (рис.4.2).

Рисунок 4.2 - Карта Вінницької області

Далі за допомогою меню-імпорт, ми додаємо створену раніше таблицю MS Excel в програму Google Maps Engine.

Рисунок 4.3 - Меню імпорт програми Google Maps Engine

Після вибору меню - імпорт, з'являється наступне вікно, де ми вибираємо файл MS Excel з комп'ютера. І, отримуємо карту Вінницької області із нанесеними точками, що містять інформацію про об'єкт, як показано на рис. 4.4.

Рисунок 4.4 - Основні точки та інформація про об'єкт

За допомогою меню стилі можна задати колір певних точок. Наприклад для районів і назв можна задати певну гамму кольорів, що представлено на (рис.4.5-4.6)

Рисунок 4.5 - Кольорові позначення районів видобутку мінеральних вод



Рисунок 4.6 - Кольорові позначення назв мінеральних вод

Що, стосується кількості та місцезнаходження свердловин та джерел мінеральних вод на території Вінницької області, то вони показані на (рис. 4.7).

Рисунок 4.7 - Кольорові позначення способу видобутку мінеральних вод

Тепер, можна створити нашу користувацьку карту з повним списком точок, які позначені на ній та інформацією, що міститься у кожній з даних точок, яка представлено на ( рис. 4.8). Для прегляду інформації про об'єкт достатньо клацнути на точку.