Рисунок 4.9 - Загальний вигляд карти із нанесеними об'ктами

4.2 Розробка рекомендацій, щодо покращення охорони підземних мінеральних вод від забруднення та виснаження

Під охороною підземних мінеральних вод від забруднення і виснаження слід розуміти комплекс заходів і процесів, які перешкоджають проникненню шкідливих речовин до водоносних горизонтів, їх подальшому розповсюдженню по горизонту, а також погіршенню їх якісного складу і лікувальної дії в результаті нераціонального використання мінеральних вод та дії різноманітних техногенних факторів.

Заходи з охорони підземних вод від забруднення і виснаження можна поділити на профілактичні та спеціальні.

До профілактичних заходів відноситься систематичний контроль за режимом мінеральних вод у межах родовища та на прилягаючих до нього територіях. Тобто, необхідна організація моніторингу підземних мінеральних вод, що є складовою частиною гідрогеологічного моніторингу, а той, у свою чергу, - загального екологічного моніторингу України. На сьогодні в межах багатьох родовищ мінеральних вод, де функціонують курорти і санаторії, діють режимні станції, за допомогою яких виконуються спостереження та якісним та кількісним складом мінеральних вод.

Обов'язковим є спорудження та дотримування санітарної охорони, це означає виділення усіх санітарних зон охорони з різним ступенем обмеження різноманітних техногенних заходів: суворого режиму, обмежень і спостережень.

Зона суворого режиму включає обмежені по площі ділянки, на яких знаходяться природні і штучні виходи мінеральних вод (джерела і свердловини).

Питання охорони підземних вод виршуються при проектуванні комунальних, промислових, гідротехнічних, сільської осгодарських об'єктів у межах родовища та на прилягаючих територіях.

Проектований об'єкт розташовується з урахуванням гідрогеологічних умов, прнродюї захищеності підземних вод місцезнаходження водозаборів, геоморфологічних умов, а також місцеположення водотоків і водоймищ. При незначній природній захищеності мінеральних вод об'єкт не можна розташовувати в межах зон санітарної зони. Якшо родовище мінеральних вод знаходиться в зоні меліоративного зрошення, необхідно оцінити вплив на якісний склад мінеральних вод збільшення інфільтраційного живлення і при необхідності враховувати живлення підземних вод з нормами поливів. У зоні меліоративного осушення важливою є оцінка взаємозв'язку поверхневих і мінеральних вод при зниженні рівнів підземних вод і зменшенні випаровування внаслідок осушення грунтів. З профілактичними діями тісно пов'язано виконання прогнозів щодо зміни кількісного та якісного складу підземних, зокрема мінеральних вод. Для виконання прогнозів найбільш ефективним є використання методів математичного моделювання фільтраційних та міграційних процесів. До речі, за допомогою методів моделювання можна виконати кількісну оцінку природної захищеності мінеральних вод.

Спеціальні захисні дії включають ліквідацію області забруднення і мінеральних вод шляхом відкачки забруднення, локалізацію області забруднення, що виконується відкачкою або спорудженням непроникних екранів, штучне поповнення підземних вод, утворення штучних і гідрохімічних бар'єрів.

Для того, щоб не допустити підтягування забруднених вод або прісних вод, які шляхом змішування їх з мінеральними водами призводять до втрати лікувальних властивостей останніх, споруджуються відкачки шкідливих вод. Відкачки можуть виконувати роль гідравлічної завіси і знижувати рівні грунтових або напірних вод, коли шкідливі води відповідно надходять з верхнього або нижнього водоносного горизонту до продуктивного горизонту.

Отже, охорона підземних мінеральних вод може виконуватися шляхом створення штучних геохімічних бар'єрів та комплексом профілактичних заходів.

5. ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці відіграє важливу роль як соціальний чинник, оскільки, якими б вагомими не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров'я, а тим більше життя - те й інше дається лише один раз. Необхідно пам'ятати, що внаслідок нещасних випадків та аварій на виробництві гинуть не просто робітники та службовці, на підготовку яких держава витратила значні кошти, а перш за все люди годувальники сімей, батьки та матері, доньки та сини, родичі та друзі.

Окрім соціального, охорона праці має, безперечно, важливе економічне значення. Це й висока продуктивність праці, зниження витрат на оплату лікарняних, компенсацій за важкі та шкідливі умови праці тощо. Незадовільний стан охорони праці важким тягарем лягає на економіку держави.

Небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які за ГОСТ 12.0.003-74 [28]. Мали вплив на дослідника наступні:

1) підвищена чи понижена температура повітря робочої зони;

2) недостатнє освітлення робочої зони;

3) недостатність природного освітлення;

4) підвищений рівень шуму на робочому місці;

5) відсутність чи нестача природнього світла;

6) фізичні перевантаження (статичні);

7) пряма та відображена блисткість.

8) нервово - психічні перевантаження (перенапруга аналізаторів, емоційні навантаження).

Відповідно до визначених факторів формуємо рекомендації щодо безпечних умов праці під час написання роботи на тему «Екологічні аспекти видобування мінеральних вод.

5.1 Технічні рішення щодо безпечного виконання роботи

5.1.1 Обладнання робочого місця

Розміщення приміщень для роботи з ПК (операторська, кімната управління) визначаються з врахуванням особливостей технологічного процесу, норм і протипожежних потреб будівельного проектування, компонувальних і будівельних рішень, зручності управління об'єктом, що автоматизується, простоти обслуговування системи і економічних факторів (довжини комунікації і т.д.).

Розміщення робочих місць з ПК у підвальних приміщеннях, на цокольних поверхах заборонено. Мінімальна площа на одну людину відповідно до вимог ДНАОП 0.00.1.31-99 становить 6 м2 вільного від обладнання місця, а об'єм робочої зони на людину - 20 м3 [29].

Рекомендації щодо організації робочого місця дослідника наступні:

1) перед вмиканням ПК у мережу необхідно переконатись у наявності заземлення приладів, у справності шнура живлення, шнура зв'язку клавіатури з блоком живлення;

2) категорично забороняється включати ПК у розетку при несправному шнурі живлення, проводити будь-який ремонт під час роботи ПК, вмикати та вимикати роз'єми кабелів при поданій напрузі, залишати комп'ютер під живленням без нагляду;

3) після закінчення роботи на ПК необхідно відключити живлення, пам'ятаючи, що частина схеми залишається під напругою 220 В;

4) положення тіла повинно відповідати погляду, неправильна поза призводить до виникнення захворювання;

5) нижній край екрана повинен бути на 20 см нижче рівня очей, рівень верхньої кромки екрана повинен бути на висоті чола;

6) екран встановлюють на відстані 75-120 см від очей працюючого;

7) висота клавіатури повинна бути встановлена таким чином, щоб кисті рук користувача розміщувались прямо, щоб не було потреби далеко 2витягуватись;

8) спинка стільця повинна підтримувати спину користувача, кут між стегнами і хребтом має становити 90 градусів;

9) відстань між столами з комп'ютерами повинна бути не менше 1,5 м, між моніторами - 2,2 м;.

Конструкція робочого столу забезпечує можливість оптимального розташування на робочій поверхні обладнання. Застосовується спеціальний стіл для ПК, який складається з двох горизонтальних поверхонь: одна розмірами 700 х 800 (600) мм - для клавіатури і посібників (тобто стіл), а друга - розмірами 800 х 350 - підставка для відеомонітора. Обидві поверхні регулюються по висоті в межах 460-760 мм. Ширина і глибина робочої поверхні столу забезпечує можливість виконання трудових операцій в межах зони досяжності моторного поля. Конструктивні розміри стола:ширина 1000 мм, глибина - 800 мм.

Віконні прорізи приміщень для роботи з ПК мають бути обладнані регульованими пристроями (жалюзі, завіски, зовнішні козирки). Покриття підлоги матове з коефіцієнтом відбиття 0,3-0,5. Поверхня підлоги має бути рівною, неслизькою, з антистатичними властивостями. Виробничі приміщення можуть обладнуватись шафами для зберігання документів, магнітних дисків, полицями, стелажами, тумбами тощо з урахуванням вимог до площі приміщень. У приміщеннях з ПК слід щоденно робити вологе прибирання. Приміщення з ПК мають бути оснащені аптечками першої медичної допомоги.

5.1.2 Електробезпека приміщення

Електрообладнання, яким доводиться користуватись досліднику, являє собою потенційну небезпеку. Електричний струм, проходячи крізь тіло людини, чинить на нього складний вплив та небезпечний вплив.

Приміщення, де здійснювалося дослідження тему «Екологічні аспекти видобування мінеральних вод»» за небезпекою ураження електричним струмом можна віднести до 1 класу, тобто це приміщення без підвищеної небезпеки (сухе, мало запорошене, з нормальною температурою повітря, ізольованими підлогами і малим числом заземлених приладів).

Основними причинами ураження електричним струмом в приміщенні є:

1) випадкове доторкання до струмопровідних частин, що перебувають під напругою;

2) несправність захисних засобів, якими потерпілий доторкається до струмопровідних частин;

3) поява напруги на металевих частинах електрообладнання у результаті пошкодження ізоляції струмопровідних частин електрообладнання, замикання фази на землю;

4) поява напруги на відключених частинах електрообладнання в результаті поломки обладнання, помилкового включення обладнання, коротких замикань струмопровідних частин та інше;

5) виникнення кропової напруги на поверхні землі або підлоги, на якій стоіть людина, в результаті замикання проводу на землі, несправності заземлення.

6) заходи попередження ураження електричним струмом під час виконання роботи;

7) перед включенням електроприладів візуально перевірити шнури на наявність механічних порушень;

8) забороняється працювати з електроприладами вологими руками;

9) вміти надати лікарську допомогу при ураженні електричним струмом

10) не залишати електроприлади без нагляду на довгий час;

11) після закінчення роботи вимкнути електроприлади;

12) при виявлені або виникненні несправності в електроустаткуванні негайно викликати електрика, що його обслуговує;

13) категорично забороняється самостійно проводити будь-які ремонтні роботи;

5.2 Технічні рішення з виробничої санітарії

5.2.1 Мікроклімат

Мікроклімат виробничих приміщень - це сукупність параметрів повітряну виробничому приміщенні, які діють на людину в процесі праці на робочому місці, у робочій зоні.

Основними показниками повітря в робочій зоні виробничих приміщень є: температура, вологість і рухливість повітря. Оптимальні й припустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря встановлюється для робочої зони виробничих приміщень з обліком надлишку тепла, ваги виконаної роботи та сезонів року. Нормування параметрів мікроклімату здійснюється згідно ДСН 3.3.6.042-99.

Дослідження на тему «Екологічні аспекти видобування мінеральних вод» моделей рангових кодів для систем прийняття рішень згідно за енерговитратами відноситься до категорії І а (енерговитрати до 139 Дж/с) [30]. Допустимі параметри мікроклімату для цієї категорії наведені нижче.

Температура в холодний період року:

а) оптимальна 26-28 °С ;

б) припустима 25-32 °С.

У теплий період року:

а) оптимальна 29-31°С;

б) припустима 26-35 °С.

Відносна вологість у холодний період року:

а) оптимальна 40-60 %;

б) припустима 75 %.

У теплий період року відносна вологість:

а) оптимальна 40-60 %;

б) припустима 65 %.

В приміщеннях систем управління температура повинна бути не нижча +15 °С і не більше +23 °С.

Комфортні умови для більшості людей визначаються температурою +21 °С (фізіологічно нейтральна температура) при вологості повітря в межах 30-70 %.

Оптимальне значення вологості повітря знаходиться в межах 40-60 %.

Людина починає відчувати повітряні потоки при швидкості 0,25 м/с. Рекомендована швидкість повітря для приміщення пульта управління 0,25 - 0,5 м/с.

Для забезпечення вказаних мікрокліматичних умов вентиляції приміщень застосовується переважно механічна вентиляція, основним елементом якої є витяжний вентилятор, централізована парова система опалення та систематичне (раз на зміну) вологе прибирання.

5.2.2 Склад повітря робочої зони

Забруднення повітря робочої зони регламентується гранично-допустимими концентраціями (ГДК) в мг/м.

Основними забруднювачами повітря робочої зони, що розглянута в проекті можуть бути комп'ютерні пристрої, системи автоматики та оператори, що працюють з обладнанням. І основні шкідливі речовини, що можуть бути

Присутні в повітрі - це озон, формальдегід, вуглекислий газ, нетоксичний пил.

Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин для повітря робочої зони представленні у таблиці 5.1

Таблиця 5.1 - Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин для повітря

Назва речовини	ГДК, мг/м}	Клас небезпечності
	Максимально разова	Середньодобова
Озон	0,16	0,03	4
Вуглекислий газ (CO2)	3	1	4
Формальдегід	0,035	0,003	2
Пил нетоксичний	0,5	0,15	4

Для забезпечення складу повітря робочої зони передбачені такі рішення: видалення шкідливих речовин, що потрапляють у повітря робочої зони, за рахунок механічної вентиляції та раціональна організація проведення робіт залежно від пори року і доби.

5.2.3 Виробниче освітлення

Освітлення робочого місця може бути природним і штучним. Нормується освітлення на робчому місці згідно ДБН В.2.5-28-2006 [34].

Відповідно до [34], природне освітлення нормується коефіцієнтом природного освітлення (КПО) і відношенням природної освітленості всередині приміщення до одночасно виміряного значення зовнішньої природної освітленості, створеної світлом всього небосхилу (Рис. 5.1):

; (5.1)

де Евн - внутрішня природна освітленість у приміщенні в місці, що розглядається, лк; Взов - зовнішня природна освітленість дифузним світлом всього небосхилу, замірена одночасно з Ет.

Природне освітлення здійснюється через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ чи північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО).

Штучне освітлення в приміщеннях з робочими місцями, обладнаними ПК, має здійснюватись системою загального рівномірного освітлення.

Таблиця 5.2 - Норми освітленості в приміщеннях

Характеристика зорової роботи

Найменший розмір об'єкта розрізнювання

Розряд зорової роботи

Підрозряд зорової роботи

Контраст об'єкта розрізнення з фоном

Характеристика фона

Освітленість, лк

КПО,е%

Штучне освітлення

Природнє освітлення

Сумісне освітлення

Комбіноване

Загальне

Верхнє або верхнє і бокове

Бокове

Верхнє або верхнє бокове

Бокове

Високої точності

0.3-0.5

ІІІ

r

Великий

Світлий

700

300

7

2

3

1.2

Для забезпечення нормованих значень освітленості у приміщеннях з ПК передбачені такі заходи:

1) Максимальне використання бічного природного освітлення.

2) Систематичне очищення скла від бруду - не рідше двох разів на рік.

Система природного освітлення доповнюється загальним штучним освітленням, що створюється за допомогою люмінесцентних ламп. Для запобігання засвітлення, лінії світильників повинні бути розташовані з достатнім бічним зміщенням відносно рядів робочих місць або зон, а також паралельно до світлових отворів.

5.2.4 Виробничий шум

Шум на робочому місці погіршує точність виконання робочих операцій, ускладнює прийом сприйняття інформації, зменшує продуктивність праці, збільшує брак в роботі, створює передумови до виникнення нещасних випадків. Для нормування шумів у робочій зоні виробничої системи застосовують наступні варіанти оцінки шуму: встановлюють допустимі рівні звукового тиску

. (5.2)

де Рі - середньоквадратичне значення звукового тиску;

Р0 - значення звукового тиску на нижній границі чуттєвості в октавній смузі зі середньогеометричною частотою 1000 Гц.)

Для умов, що розглядаються в проекті, чи умов виконання роботи допустимі рівні звукового тиску та рівні звуку LА представлені у таблиці 5.3.

Таблиця 5.3 - Допустимі рівні звукового тиску і рівні звуку для постійного шуму

Характер робіт	Допустимі рівні звукового тиску(дБ) зі середньо геометричними частинами (Гц)		Допустимий рівень звуку,дБА
	3	25	50	00	000	000	000	000
Виробничі приміщення	771	41	44	99	65	22	0	88	50

Джерелами шуму в умовах, що розглядаються в даному проекті є комп'ютери та обладнання систем автоматики виробничих процесів.

Для забезпечення допустимих параметрів шуму в приміщенні передбачено використання звукопоглинаючих матеріалів.

5.2.5 Виробничі випромінювання

В даній роботі діє електромагнітне випромінювання (ЕМВ) яке утворює ПК. ЕМВ через свою негативну дію на генофонд і здоров'я людини підлягають гігієнічному нормуванню.

Гранично допустиму щільність потоку енергії ЕМВ встановлено виходячи з допустимого значення енергетичного навантаження на організм людини і часу перебування її у зоні опромінення. У всіх випадках це навантаження не перевищує 10 Вт/ м2, а за наявності рентгенівського випромінювання або високої температури у виробничих приміщеннях (понад 28 °С) - 1 Вт/ м2.

Допустимі рівні вищі, але не більше як у 2 рази, у випадку, коли час дії ЕМВ на персонал не перевищує 50 % тривалості робочого часу.

Гранично допустимі значення характеристик ЕМП вказана в таблиці 5.4.

Таблиця 5.4 - Гранично допустимі значення характеристик ЕМП

Найменування параметрів	Допустиме Значення
Напруженість електромагнітного поля по електричної складової на відстані 50 см від поверхні відеомонітора	10 В / м2
Напруженість електромагнітного поля по магнітної складової на відстані 50 см від поверхні відеомонітора	03 А / м2
Напруженість електростатичного поля не повинна перевищувати для дорослих користувачі	20 кВ / м2
Напруженість електромагнітного поля на відстані 50 см навколо ВДТ по електричній складовій повинна бути не більше:
в діапазоні частот 5 Гц - 2 кГц;	1 25 В / м2
в діапазоні частот 2 - 400 кГц	1 2,5 В / м2

Для забезпечення безпеки від дії ЕМВ використовують комплекс засобів захисту, які умовно поділяються на організаційні, інженерно-технічні, лікувально-профілактичні.

Організаційні заходи: організація робочих місць, оптимальне розміщення технологічного устаткування, розробка гігієнічно-обгрунтованих режимів праці та відпочинку, зменшення часу перебування у зоні опромінення

Технічні заходи: віддалення робочого місця від джерела випромінювання/ Лікувально-профілактичні заходи: періодичні медогляди.

5.3 Пожежна безпека

Пожежна безпека- стан об'єкта, при якому з регламентованою ймовірністю відкидається можливість виникнення та розвиток пожежі, і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

В приміщенні, де здійснювалося дослідження на тему «Екологічні аспекти видобування мінеральних вод» використовуються тільки негорючі речовини та матеріали у холодному стані, за ступенем вибухопожежної та пожежної небезпеки приміщення відноситься до категорії «Д». Пожежну небезпеку несуть у собі лише кабельні електропроводки до обладнання, що є припустимим для даної категорії приміщень.

За вогнестійкістю будинок відноситься до другої категорії згідно з ДБН В. 1.1.7-2002, що відповідає вимогам ДНАОП 0.00.1.31-99 [35]. Характеристика приміщення наведена в табл.5.5.

Таблиця 5.5- Характеристика приміщень

Ступінь вогнестійкості	Межі вогнестійкості.нестійкості, максимальні межі розповсюдження вогню
	Стіни	Колони	Перекриття
	Несучі	Сомонесучі	Зовнішні несучі	Внутрішні несучі		Настили	Балки
ІІ	2/0	1/0	0.25/0	0.25/0	2/0	0.25/0	0.25/0

5.3.1 Технічні рішення системи запобігання пожежі

Запобігання пожежі і мають за мету, щоб з прийнятою ймовірністю пожежа не виникла. Робоче місце не взаємодіє з горючими речовинами, але воно містить ПК, яке виділяє промені тепла.

Можливими причинами виникнення пожежі у приміщенні, де відбувається дослідження на тему «Екологічні аспекти видобування мінеральних вод» такі як:

1) несправна електропроводка (іскріння, перегрів провідників, пересихання електроізоляційних матеріалів);

2) використання електропобутових пристроїв (електрочайники); попадання вологи на працюючі електроагрегати;

3) залишення без нагляду увімкнутих комп'ютерів, обчислювальної техніки та інших електроприладів.

Для запобігання виникнення пожежі доцільні такі заходи:

1) призначення осіб, що відповідальні за пожежну безпеку приміщення;

2) щорічне проведення повторних протипожежних інструктажів та занять за програмою пожежно-технічного мінімуму з особами, що відповідальні за пожежну безпеку;

3) утримання в справному стані засобів протипожежного захисту,

4) своєчасне інформування про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання тощо.

5.3.2 Технічні рішення системи протипожежного захисту

Правила пожежної безпеки в визначають заходи пожежної безпеки, зокрема:

1) для всіх споруд і приміщень з ПК повинні визначатися категорії вибухо- і пожежонебезпеки та класу зон за Правилами використання електричних установок, значення яких вказують на дверях;

2) носії інформації зберігаються в металевих касетах на негорючих стелажах і шафах, які разом з перфокартами, магнітними стрічками, магнітні диски розміщуються у відокремлених приміщеннях;

3) звукопоглинальне облицювання стін та стелі необхідно виготовляти з негорючих або важко горюч их матеріалів;

4) для промивання деталей використовують мийні препарати, промивання горючими матеріалами дозволяється у спеціальних приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією;

5) приміщення мають бути обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з димовими пожежними сповіщувачами та вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на 20 м2 площі, з урахуванням гранично допустимих концентрацій вогнегасної речовини.

Дана будівля відноситься до будівлі з штучними і захисними конструкціями з природних та штучних кам'яних матеріалів, бетону або залізобетону із застосуванням листових та плиткових негорючих матеріалів - І ступінь вогнестійкості. Протипожежна перешкода - протипожежні стіни, які мають 1 тип протипожежних перешкод та мінімальні межі вогнестійкості протипожежних перешкод. Будівля має 3 поверхи. Будівля має загальну систему вентиляції та опалення.

Оснащення приміщень автоматичними установками пожежогасіння.

Автоматичний пуск системи пожежогасіння виконується:для кабельних приміщень від датчиків пожежної сигналізації типу ДИП-2 з пультами ППС-3;

Головною загрозою пожежі є елекгроприладитому використовуємо вуглекислотні вогнегасники або аерозольні водо-пінні вогнегасники. У кожному приміщенні та на поверхах встановлені вогнегасники ОП-5.

ВИСНОВКИ

В бакалаврській дипломній роботі наведено теоретичні узагальнення та аналіз екологічних аспектів, щодо раціонального видобування мінеральних вод зокрема:

В першому розділі було проаналізовано особливості виробництва мінеральних вод, а саме: розглянуто методи зберігання мінеральних вод, обробку мінеральних вод та проаналізовано класифікацію мінеральних вод України.

В другому розділі була розглянута і описана методологія аналізу екологічних аспектів видобування мінеральних вод у Вінницькій області, а саме: була зроблена постановка задачі та вибір оптимального програмного середовища для розрахунків та аналізу даних.

В третьому розділі були описані екологічні аспекти видобування мінеральних вод, а саме: методи контролю якості мінеральних вод, виснаження запасів мінеральних вод та аналіз даних основних хімічних показників мінеральних вод Вінницької області.

В четвертому розділі був зроблений аналіз даних щодо розташування джерел мінеральних вод у Вінницькій області, а саме: аналіз даних, щодо розташування мінеральних родовищ на території Вінницької області та розробка рекомендацій, щодо покращення охорони підземних вод від забруднення та виснаження.

В розділі “Охорона праці” були описані технічні рішення з безпечного виконання роботи за ПК, організації робочого місця, були описані технічні рішення з гігієни праці та виробничої санітарії а саме: мікроклімат, шум, випромінювання.

Що, стосується пожежної безпеки були розглянуті системи запобігання пожежі та протипожежного захисту.

Список ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бабаев В.В. Температурный режим и термальные воды Закарпатья. - ВКН. Проблемы гидрогеологии и инженерного грунтоведения. Т.:НАУ, 1970. - С. 172.

2. Бабинец А.Е., Мальская Р.В. Геохимия минерализованных вод Предкарпатья. - К., "Наук.думка", 1975. - 189 с.

3. Бабінець А.Є. Мінеральні джерела Радянського Закарпаття та приклади їх використання. - Вісн.АН УРСР, 1948. - 129с.

4. Бабінець А.Є., Лугова I.П., Марус В.Л. Про ізотопний склад кисню підземних вод Українських Карпат. - ДАН УРСР. Сер.Б, 1971.- 579-581 с.

5. Бабов К.Д.. Современное состояние и перспективы использования минеральных вод Украины. Проблеми мінеральних вод (Збірник наукових праць), 2005. - 458 с.

6. Бурлака А.П., Мойсеєв А.Ю., Мойсеєва Н.П. та ін. Проблеми мінеральних вод. - К.: Карбон ЛТД, 2002. - С. 79-83.

7. Гурский Б.Н. и др. Геология. - М., 1985. - 310 с.

8. Дривер Дж. Геохимия природнuх вод. - М.: Мир, 1985. - С. 288-338.

9. Єсипенко Б.Є., Нацик В.Г. Вплив мінеральної води "Нафтуся" на рухову функцію гладких м'язів. Фізіол. журн.К.: 1977. - Т. 23, № 1. - С. 59-62.

10. Иванов В.В., Невраев Г.А. Классификация подземнuх минеральных вод. - М.: Недра, 1964. - С. 7.

11. Івасівка С. В., Попович І. Л., Аксентійчук Б. І., Білас В. Р. Природа бальнеочинників води "Нафтусі", суть її лікувально-профілактичної дії. - Трускавець: ЗАТ "Трускавецькурорт". - К.: Мир, 1999. - 123 с.

12. Іщенко О.П.. Мінеральні води поділля: особливості формування і ресурси. Проблеми мінеральних вод (Збірник наукових праць), 2005. - 458 с.

13. Классификация минеральнuх вод Украины. Под ред. акад. В.М. Шестопалова. - К.: НАНУ, 2003. - 121 с.

14. Колодій В.В., Спринський М.І.. Мінеральні води карпатської провінції . Проблеми мінеральних вод (Збірник наукових праць), 2005. - 458 с.

15. Лебедева Н.Б. Пособие к практическим занятиям по общей геологии. - М., 1976. - 96 с.

16. Левитес Я.М. Общая геология. - М., 1986. - 270 с.

17. Лікування мінеральними водами. / С. С. Северинов. "В Крым на отдых". - Сімферопіль, "Таврія" - М., 1988. - 150 с.

18. Мазур И.И., Молдованов О.И. Курс инженерной экологии. - М.: Высшая школа, 1999. - 447 с.

19. Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. - Донецьк: "Донбас", 2004. - 232 с.

20. Малахов А.А. Краткий курс геологии. - М., 1962. - 238 с.

21. Нацик В.Г.. Прогнозування показників оцінки якості мінеральних вод типу "Нафтуся". Проблеми мінеральних вод (Збірник наукових праць), 2005. - 458с.

22. Саприкін Ю.П.. Мінеральні води в Україні - корисні копалини і напої. Проблеми мінеральних вод (Збірник наукових праць), 2005 р. - 458с.

23. Шестопалов В.М., Моисеева Н.П. Еще раз о лечебном начале минеральнuх вод типа "Нафтуся" // Геол. журн. - 2004. - № 3. -97 с.

24. Шестопалов В.М., Моисеева Н.П., Пухова Г.Г. и др. Применение МВ типа "Нафтуся" для оздоровления населения из зон чернобuльских вuпадений // Материалu междунар. конф. "Экология городов", Одесса, июль 1998. - Одесса, 1998. 364-368 с.

25. Шестопалов В.М., Моісеєва Н.П., Дружина М.О. та ін. Мінеральні води типу "Нафтуся", особливості хімічного складу та їх використання // Хімія і технологія води. - 2001. - Т. 23, № 6. -639-649 с.

26. Шестопалов В.М., Негода Г.М., Набока М.В., Овчиннікова Н.Б.. Проблемі класифікації мінеральніх вод України і перспективи виявлення їх різноманітності // Проблеми мінеральних вод (Збірник наукових праць), 2005. - 458 с.

27. Щепак В. Лікувальна природа "Нафтусі" // Вісн. НАН України. - 2004.

№ 3. - 52-62 с.

28.ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.

29.ДСанПіН 3.3.2.007-98 Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ЕОМ

30.ДНАОП 0.00.1.31-99 Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних

31.Правила улаштування електроустановок - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://wvwfr.en.

32.ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.

33.Гігієнічна класифікація праці (за показниками шкідливості і небезпеки факторів виробничого середовища від 12.08.1986 № 4137-86.

34.БН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення.

35.ДБН В.2.5-56:2010 Системи протипожежного захисту.

Размещено на Allbest.ru