Оцінка екологічного стану міської системи міста Луцьк

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

Курсова робота

на тему:

«Оцінка екологічного стану міської системи міста Луцьк»

Зміст

місто озеленення екосистема вода ландшафт

Вступ

1. Просторово - морфологічні характеристики міста

1.1 Територія

1.2 Населення

1.3 Озеленення

1.4 Інженерна інфраструктура

2.Оцінка системи міста

2.1 Оцінка розвитку міста у просторі

2.2Стійкість міських ландшафтів до антропогенної трансформації

2.3 Загальна оцінка людського потенціалу

3. Оцінка впливу антропогенних чинників на місто

3.1 Оцінка кількості автотранспорту

3.2 Визначення потенціалу самоочищення атмосфери

3.3 Районування території міста за ступенем забруднення

3.4 Оцінка шумового забруднення

4. Формування якості міської води

4.1 Умови прийому промислових стічних вод у міську систему водовідведення

4.2 Кількісне та якісне виснаження поверхневих та підземних вод

5.Оцінка комфортності міської екосистеми

5.1 Відеоекологічні особливості міст в контексті комфортності міських систем

5.2 Комфортність міського середовища

Висновки

Література

Вступ

Розвиток промисловості, недосконалість транспортних засобів, надмірне ущільнення забудови, нераціональне використання природних ресурсів, незначне фінансування на сучасному етапі природоохоронних програм - все це негативно вплинуло на навколишнє середовище і призвело до екологічної кризи. Не дивлячись на погіршення екологічної ситуації, урбанізація не припиняється, а, навпаки, прогресує.

Урбанізація - це соціальне явище, так як місто є наслідком суспільного розвитку і цивілізації нації. Місто - це невелика автономна екогеосистема, що являє собою відкриту систему, елементи якої пов'язані між собою і з зовнішнім середовищем потоками енергії, речовини та інформації. Місто використовує природні ресурси у вигляді викопного палива, їжі, води, а також інформаційних ресурсів, що надходять ззовні. Результат функціонування міської системи проявляється не тільки у виробництві матеріальних і духовних цінностей, але і в накопиченні та викиді відходів, що є забруднювачами навколишнього природного середовища і негативно впливають на стан здоров'я людей.

Стан і стійкість урбосистеми, включаючи її здатність до самоочищення, залежить від розмірів міської території і її особливостей (характеру ландшафту, міської забудови, наявності відкритих просторів, водойм, зелених насаджень, кліматичних умов, кількості забруднень, що надходять).

У міських поселеннях перетворення природно-територіальних комплексів досягає свого максимального рівня. Земна поверхня в місцях розміщення житлово-промислових агломерацій, а разом з нею і речовинно-енергетичні потоки, зазнають змін в результаті процесів, які направлені на задоволення потреб людства.

Не дивлячись на спільність рушійних сил, що змінюють земну поверхню в місцях проживання людей, територія будь-якого міста не є однорідною в ландшафтному відношенні. В різних зонах міста, які виділяють за основними видами землекористування, ступінь перетворення природних елементів і насиченість техногенними об'єктами різна.

В умовах інтенсивного природокористування проведено дослідження еколого-гідрогеохімічних змін урбанізованих територій на прикладі м. Луцька.

Стан житлово-промислових агломерацій в умовах техногенних навантажень характеризується багатогранністю антропогенних факторів, які є функцією господарської діяльності людини. Це досить актуальна проблема сьогодення, яка для умов реформування економіки України, має велике народногосподарське значення.

1. Просторово-морфологічна характеристика міста

1.1Територія

Луцьк - адміністративний центр області і один з важливих багатофункціональних економічних, культурно-освітніх центрів України, має вигідне географічне розташування. Територія міста становить 4161 га (з яких 2.5 % - природні та штучні водотоки, 12.8% - сільськогосподарські землі, 2.4 % - землі заболочені та без рослинного покриву),

Луцьк - одне з древніх міст України . Сліди проживання людини на території міста сягають нового кам'яного віку, неоліту (IV-VI тисячоліття до н. е.).

Місто Луцьк, як одне з прикордонних міст України, безперервно переходило зі складу однієї держави в іншу.

Найбільші темпи урбанізації і антропогенного впливу припадають на ІІ половину ХХ століття, що й призвело до виникнення сучасних екологічних проблем - забруднення повітряного басейну, підземних і поверхневих вод, ґрунтового покриву, погіршення здоров'я людей і стану природного середовища.

Місто Луцьк має вигідне географічне положення: відстань до державного кордону з Республіками Польщею і Білорусією не перевищує відповідно 85 і 150 км;

Територія м. Луцька розташована в межах Волинської височини і входить у морфоструктуру Луцько-Рівненського лесового пасма, де широко розповсюджені техногенні форми рельєфу, що значно ускладнюють геоморфологічні умови території.

Сучасний Луцьк розміщується на першій надзаплавній терасі (правій і лівій) і на місцевості, яка прилягає до долини. Основна частина міста, в тому числі і центр, знаходяться на правому березі р. Стир.

Гідрографічна мережа міської агломерації належить до басейну р. Стир. Річкова сітка добре розвинена. Густота її в середньому складає 0,3 км/км2. Основними притоками тут є: праві - р. Конопелька (поза межами міста), р. Сапалаївка, ліві - р. Чорногузка, р. Омеляник, струмки Жидувка та Зміїнець.

Територія м. Луцька розташована в лісостеповій зоні типових чорноземів і сірих опідзолених ґрунтів.

1.2Населення

Населення м. Луцька становить 203.4 тис. осіб, площа міста - 4161 га, з них забудовані - 3425 га (82.3%). Луцьк - культурний та індустріальний центр Волині; провідна галузь - машинобудування. В підприємствах промисловості зайняті 12.9% від загальної чисельності працюючих в місті. В капітальному будівництві зайняті 4.5% від кількості зайнятих у господарському комплексі, в транспорті та зв'язку - всього 4.0%.

Житлова забезпеченість - 19.9 м²/люд., або на 5% нижче, ніж в середньому по міським поселенням України.

Демографічна ситуація в місті - одна з найкращих серед обласних центрів України. Якщо в деякі періоди відбувалось скорочення населення, то, по-перше, у відносно мінімальних значеннях, по-друге, в останні три роки динаміка чисельності населення була позитивною, що в цей період було характерним лише для 11 міст України з чисельністю населення понад 50 тис. жителів (Київ, Луцьк, Вінниця, Івано-Франківськ і ряд інш.).

Зміни, що відбулися в місті в останні 10-15 років, дали позитивні результати. Так кількість зайнятих у всіх видах економічної діяльності становить 61% до чисельності населення міста проти 59.3%, що передбачались генеральним планом; зменшилась чисельність незайнятого населення - до 2% проти 3.5%, що були передбачені в попередньому генеральному плані на цей таки період. З'явилась категорія малих підприємств, де працевлаштовані 23% зайнятих у господарському комплексі міста (29 тис. осіб).

Загальна кількість зайнятих у всіх видах економічної діяльності в Луцьку збільшиться в порівнянні з попередніми роками, відповідно до розрахунків УДНДІПМ «Діпромісто» в межах 5-6% - зі 126 тис. осіб до 133-134 тис. осіб.

Суттєвий виняток становитимуть зайняті в малих підприємствах і працюючі фізичні особи, питома вага яких в загальній структурі зайнятості в перспективі може досягти 37% (проти існуючих 34%). «Інші» категорії зайнятих у господарстві міста також можуть скоротити в розрахунковому періоді своє значення - з 4%. до 1.5% .

Розрахункова чисельність населення міста Луцька на 01.01.2031 р. становитиме 220 тис. осіб, відповідно до розділу, що розроблений Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України, тобто буде деяке збільшення проти існуючого стану, але дуже незначне - приблизно на 8%.

В структурі житлового фонду Луцька питома вага багатоквартирного житлового фонду становить 79.1%, садибної забудови - 20.9%.

Житлова забезпеченість прийнята в розмірі 30 м²/особу по багатоквартирній забудові. Середній розмір нового будинку на садибній території прийнятий 250 м², коефіцієнт сімейності - 3 особи, розмір присадибної ділянки - 0.08-1.0 га.

1.3Озеленення

Кількість зелених насаджень на одного мешканця міста - 6.6 кв. м.

У виконкомі стверджують, що зелених насаджень створюється однозначно більше, ніж зноситься, однак довести це цифрами не можуть. Підрахунки, скільки дерев, кущів і квітів висаджено, ведуться. Проте немає поточної звітності, скільки їх приживається. А щодо знесення, то тут узагалі наводяться лише приблизні цифри.

За офіційною інформацією начальника УЖКГ Луцького міськвиконкому Тетяни Семенюк, за кошти міського бюджету знесено 127 аварійних і таких, що втратили декоративну цінність, дерев. Однак тут не враховано, скільки їх зносять приватні заявники. Зі слів Оксани Тарабанюк, в цьому році підписано 39 розпоряджень про знесення дерев -- від кількох одиниць до кількох десятків. За приблизними підрахунками, “на око”, з початку року їх знесено близько півтисячі.

Відповідно висаджено -- близько 2-х тисяч саджанців у районах вулиць і проспектів Вороніхіна, Кравчука, Конякіна, Карпенка-Карого, Сагайдачного, Соборності, Воїнів-інтернаціоналістів, Станіславського, Боженка, бульвару Дружби народів, Відродження... Загалом під опікою відділу щороку висаджується близько 3-х тисяч саджанців. Підсадки відбуваються двічі на рік під час загальноміських екологічних акцій “Екологічний квартал”, “Зробимо наше рідне місто зеленим”, “Зелений паросток майбутнього”...

Утім, назвати ці підсадки системними важко: ЖКП подають заявки, де вони вважають за потрібне висаджувати, -- відділ намагається задовольнити їхні прохання, забезпечити саджанцями. Був би план інвентаризації -- тут на кілька років наперед знали б, де, коли, скільки і чого висаджувати. А так неможливо підрахувати і точну кількість насаджень на територіях комерційних і великих промислових підприємств. Комерсанти не допускають екологів на свою територію, прикриваючись законом про власність.

Потребує перегляду й механізм розрахунків відновлюючої вартості зелених насаджень. На сьогодні вони проводяться за документами, які датовані ще 1995 роком, де розрахунки наведені в купоно-карбованцях. У переведенні на гривні виходить мізер -- за знесення дерева середньої продуктивності слід сплатити в межах 100 гривень. У європейських містах, наприклад Відні, знесення такого дерева коштує близько 1000 євро. За діючих розрахунків надходження до міського бюджету від знесення дерев за весь минулий рік становили... 9181 гривню.

З таких питань муніципалітет повинен приймати власні регуляторні акти, однак у Луцьку цим правом досі не скористалися. Хоча, запевняє Оксана Тарабанюк, фахівці її відділу ще навесні поточного року розробили новий проект рішення виконкому “Про встановлення розміру відшкодування за екологічні збитки, заподіяні знесенням зелених насаджень у межах Луцька”. Цей документ підготовлений до затвердження виконкомом ще у червні.

Прийняття цього регуляторного акта дало б змогу у 3-4 рази збільшити кількість надходжень від знесення насаджень. Згідно з новими розрахунками знесення дерев на території міста коштуватиме від 350 гривень. Можливо, декого це зупинить від подібного наміру: якщо за спилювання великого дерева доведеться заплатити до тисячі гривень, хтось задумається: ліпше я його обгороджу і збережу...

“Нетипова ситуація” склалася з оновленням зеленої зони в центральному парку культури і відпочинку імені Лесі Українки. Вологий клімат парку, високий рівень грунтових вод і паводки призвели до того, що практично всі колись масово висаджені тут тополі мають підгнилі корені. Необхідно замінювати ці породи дерев більш водостійкими. Саме цим і пояснюється тотальна розчистка парку, яка цієї осені продовжиться. Це викликає доволі неоднозначну реакцію лучан, і значною мірою їхні претензії виправдані. “Дереворуби” не вклалися в строки і до початку вегетативного періоду не вивезли з парку деревину і не викорчували пеньків...

Наразі міський голова “дав добро” на створення в парку спеціалізованого підрозділу, який фахово займатиметься доглядом за деревами, підрізкою кущів, сіянням трави. Щоб парк дійсно був парком, а не лісопарком. Однак цього замало. Парк нагально потребує здійснення меліоративних робіт. Відповідний проект, стверджують у відділі природокористування, ними розроблено, але щоб його реалізувати, треба півтора мільйона гривень.

Зрештою, всі розмови фахівців із озеленення міста зводяться до одного: доки в мерії не існуватиме генерального плану забудови міста, не буде й планового озеленення. У генплані буде чітко обумовлено, де зводитимуться нові будинки, закладатимуться мікрорайони. Відповідно -- біля них мають бути відведені місця під створення “зелених зон”, закладання скверів, і тоді ці роботи можна буде заздалегідь планувати.

На виконання Указу Президента України № 186 "Про проведення Весняної толоки з озеленення та благоустрою" та з метою збереження і примноження зелених насаджень, поліпшення стану довкілля, а також створення мальовничих ландшафтів з однорічних та багаторічних квітів на території міста, залучення громадськості до вирішення цих питань у Луцьку відбулася акція „Озеленення міста - справа кожного”. Розпорядження про це підписав Луцький міський голова Богдан Шиба.

Відтак, з 10 квітня до 10 травня 2009 року в Луцьку відбувався місячник озеленення міста, а 14 квітня - загальноміська толока, приурочена до Дня довкілля, з впорядкуванням парків, скверів, водоохоронних зон річок, власних та прилеглих територій підприємств, установ та організацій.

Також, згідно з розпорядженням, відділу з благоустрою міста департаменту житлово-комунального господарства, начальникам управлінь житлово-комунальних округів "Луцьк-Схід", "Луцьк-Центр", "Луцьк-Захід", "Луцьк-Північ", директорам житлово-комунальних підприємств № 1,3, 2, 5, 6, 7, 11, ЖЕК-8, ЖБК, товариству"М.Ж.К." було доручено забезпечити відповідний догляд за зеленими насадженнями наприбудинкових територіях багатоквартирних житлових будинків, центральних вулицях та у скверах міста; провести формувальну стрижку кущів у рядових посадках; відновити (перекопати та пересіяти) газони в місцях їх знищення; залучити юридичні та фізичні особи до догляду за насадженнями та багаторічними квітниками на закріплених територіях. Комунальному підприємству "Зелене господарство м.Луцька" було доручено завершити підрізку нижніх гілок крон дерев та формувальну стрижку кущів в рядових посадках вздовж центральних та головних вулиць; підготувати посадковий матеріал для задоволення потреб замовників; провести комплекс весняних робіт з озеленення міста на центральних та головних вулицях; провести висадження квітів на клумбах на центральних вулицях та скверах міста, квітниках, квіткових вазах, на ділянках транспортних розв`язок, на територіях Центрального парку культури і відпочинку імені Лесі Українки та Парку культури і відпочинку імені 900- річчя м.Луцька.

1.4Інженерна інфраструктура

Місто має аеропорт, але на часі він не діє. Так само річковий порт “Стир” законсервовано з 1993р. у зв'язку з екологічними проблемами.

В межах Волині діє два митних переходи на україно-польській ділянці кордону і один - на україно-білоруській ділянці. У Луцьку функціонує митний пост.

Луцьк пов'язаний залізницею з Києвом, Львовом, Сімферополем, Чернівцями, Одесою, Берліном, Варшавою. Протяжність ліній міського електричного транспорту - 97,5 км.

Протяжність автошляхів з твердим покриттям в області - 5540 км. Через Луцьк проходить дорога державного значення. Автомобільним транспортом за І півріччя 2002 року перевезено 130,2 тис. тон вантажів та 1,4 млн. пасажирів. Середня дальність перевезень становить 187,9 км для вантажних авто та 27,4 км для пасажирських перевезень.

Сучасна система трубопровідного транспорту Волині, забезпечуючи зовнішні і внутрішні транспортно-економічні зв'язки області, включає магістральні газопроводи міжнародного і державного значення, по яких здійснюється транзит газу за межі області, і місцеві трубопроводи та продуктопроводи (обласного значення), по яких здійснюється газо-, водо- і нафтопостачання господарського комплексу області. Розвиток і робота магістральних газопроводів на Волині реалізується за рахунок її транзитного положення по відношенню до основних районів добування газу (які знаходяться поза межами області і навіть країни), з одного боку, і основних споживачів, з іншого. Головна транзитна газова магістраль, яка перетинає область: Івацевичі - Ковель-Долина (має дві нитки і тягнеться в межах області на 162 км) і має два відгалуження Турійськ-Рожище-Рівне (106 км в межах області) і Ратне-Камінь-Каширський (30). Окрім того, до обласного центру прокладено газопровід-відгалуження від Дубно. Нафтопроводів на території Волинської області немає.

Зовнішній транспорт. Географічне положення м. Луцька, наявність на території області міжнародних транспортних коридорів, частково задіяні транспортні коридори, достатньо розвинена мережа комунікацій (водних, залізничних, автомобільних і авіаційних) створює сприятливі умови для пропуску через Волинський регіон транзитних потоків, для подальшого розвитку Луцького транспортного вузла, що обумовлює його стратегічне значення і місце у розвитку економіки країни.

Основні зовнішні автомобільні зв'язки м. Луцька в межах України забезпечує мережа автодоріг державного значення: міжнародна автодорога Балтійське море-Чорне море (Ягодин-Ковель-Луцьк-Тернопіль-Хмельницький-Вінниця-порти Чорного моря) та нова міжнародна магістраль Ягодин-Ковель-Луцьк- Хмельницький-Одеса. На сьогодні в місті існує 6 автотранспортних підприємств. Автотранспортом міста перевезено 2 млн. осіб (1.7 % загальних перевезень області).

Залізничний транспорт. Залізничним перевезенням місто забезпечує станція Луцьк Рівненської дирекції Львівської державної залізниці. Ст. Луцьк-вантажна І класу обслуговує 32 промислові підприємства. Ст. Луцьк-пасажирська має транспортні зв'язки з Києвом, Одесою, Сімферополем, Москвою, Брестом, Ковелем. У приміському сполученні курсують потяги до Львова та Ківерців. Наявність в м. Луцьку великої кількості під'їзних колій, магістральних залізничних ліній, з'єднувальних залізничних колій, залізничних переїздів негативно впливає на планувальну структуру міста і в той же час підвищує інвестиційний потенціал міста.

Автомобільні дороги. Місто Луцьк обслуговує мережа доріг державного і місцевого значення:

- міжнародна М-10 (Є-85), траса якої проходить по обхідному півкільцю з півночі на південний схід;

- національна Н-22, перетинає місто у широтному напрямку, в межах міста 9.2 км;

- національна Н-17, до міста підходить з південного заходу, в межах міста 2.8 км;

- регіональна Р-14, сполученням Луцьк-Ківерці-Дольськ.

Окрім доріг державного значення важливу роль виконують територіальні, обласні та районні дороги місцевого значення.

Пасажирські перевезення забезпечують Автовокзал № 1 І класу та автостанція № 2 ІV класу. Всіма категоріями перевізників перевезено 1524 тис. пасажирів. Пасажирські перевезення зросли на 12.5 % в порівнянні з 2006 р. Середня дальність перевезень в зоні впливу м. Луцька становить 43.5 км.

Міський транспорт. Територію міста пересікають траси автомобільних доріг та одноколійна частково електрифікована залізнична лінія. Загальна довжина всіх вулиць міста становить 259.7 км. Головними магістральними вулицями міста є пр. Волі, пр. Перемоги, вул. Винниченка, вул. Гордіюк, вул. Глушець, вул. Карпенка-Карого, пр. Соборності, вул. Набережна, вул. Боженка, вул. Єршова, вул. Конякіна, вул. Львівська, вул. Ковельська, вул. Володимирська, вул. Дубнівська, вул. Ківецівська. Ці вулиці складають основу транспортної структури міста. На сьогодні довжина магістральних вулиць становить 138 км, щільність 1.9 км/кв. км. На території міста існує 3-ри шляхопроводи та 18-ть мостів через річки.

2.Оцінка системи міста

2.1 Оцінка розвитку міста у просторі

Урбанізовані ландшафти визначають основні риси обличчя міста. Вони складаються з зон: парки, водойми, об'єкти КЗЗ, житлова забудова міста, загальноміський центр, промислово- складські зони, промислові зони зони.

Таблиця 2.1 Зонування міста

№	Назва зони	Площа зони, (га)
1	Парки,водойми,об'єкти КЗЗ	15.5
2	Житлова забудова міста	157
3	Загальноміський центр	21
4	Промислово-складська забудова	10.5
5	Промислові зони	9

Необхідно знайти на планшеті дані типи зонального розподілу міста, підрахувати їх площу в гектарах згідно масштабу. Дані занести до таблиці 2.1.

2.2 Стійкість міських ландшафтів до антропогенної трансформації

Розглядаючи ландшафт, варто зупинитися на використанні цього терміна в минулому і в теперішній час, оскільки часто він несе неоднакове смислове на вантаження.

Одним із критеріїв, що визначають регіонально - екологічну стійкість території площею S, служить показник геодинамічного потенціалу G_г, що характеризує ступінь схильності освоюваної території до деградаційних процесів і визначається відношенням

S_у/S

де S_у - площа території ураженої несприятливими екологічними процесами).

1. Визначити за допомогою вихідних даних геопотенціальну стійкість території міста за формулою:

(2.1)

де k_a - адитивні коефіцієнти, які визначені методом нормуючої функції

За отриманим результатом та при допомозі таблиці 2.2, можемо провести класифікацію стійкості урбоекосистеми міста.

Таблиця 2.2 Оцінка стійкості урбоекосистеми

№ з/п	Тип використання території	ka	Sу	Sу/S	W	Клас	Градації стійкості
1	Парки, водойми, об'єкти КЗЗ	1	15.5	0.073	1.1	Керований замкнутий	Стійка в малому
2	Житлова забудова міста	0,5	157	0.74	1.6	Керований замкнутий	Стійка в малому
3	Загальноміський центр	0,25	21	0.099	1.02	Керований замкнутий	Стійка в малому
4	Промислово - складська забудова	0,125	10.5	0.05	1.006	Керований замкнутий	Стійка в малому
5	Промислові зони	0,0625	9	0.04	1.002	Керований замкнутий	Стійка в малому

Таблиця 2.3 Класифікація стійкості урбоекосистеми

Клас урбоекосистеми	Градації стійкості
	стійка в цілому	стійка в малому	нестійка в цілому
Керований замкнутий	0,9	1,0	-
Некерований замкнутий	0,6	0,8	0,1
Керований відкритий	0,4	0,5	-
Некерований відкритий	-	0,2	0

2.3 Загальна оцінка людського потенціалу

Для ефективної просторової організації регіональних систем важливо систематизувати інформацію про наявний потенціал регіону. Постає вимога опрацювати теоретичні і методичні засади оцінки потенціалу простору. Дослідження окремих складових ресурсного потенціалу та його оцінки ведуть Л. Гринів, Г. Гуцуляк, І. Горленко, М. Ігнатенко, О. Літовка, Е, Новиков, А. Маринич, В. Руденко.

Дослідження моделі ПРОГРЕС передбачає: заповнення простору інформацією, структуризацію містобудівних задач у просторі, виявлення внутрішніх та зовнішніх диспропорцій і суперечностей у просторі, виявлення кількісних залежностей між характеристиками простору, окреслення просторових значень, тобто незмінних значень, які суттєво впливають на ефективність системи.

Людський вимір є узагальненою змінною містобудівного (регіонального) простору. Населення може бути структуризованим за різними ознаками, щодо: статі, віку, кваліфікації, інших параметрів. Для будь - якої категорії людей характерні кількісні показники. Це, зокрема, кількість людей, що проживає на території, якісні характеристики-духовність, освіченість, використання - зайнятість, професійна структура.

У даному підрозділі курсової роботи пропонується користуючись вихідними даними, проаналізувати основні складові потенціалу міста та області (регіону).

Людський потенціал L кількісно можна охарактеризувати чисельністю населення в місті (області, регіоні) N_н, кількістю працездатних людей N_пр.

Якісний склад населення можна оцінювати освітнім рівнем, тобто відношенням людей з різним рівнем освіти до загальної кількості людей:

(2.2)

де Р - освітній рівень населення, a_i - коефіцієнт вагомості певного освітнього рівня, Nⁱ_н - кількість людей, що мають певний освітній рівень, N_н - загальна кількість населення.

Далі пропонується розглянути найбільш важливе для оцінки просторового потенціалу поєднання характеристик. В абсолютних

одиницях це буде кількість людей N_фі , зайнятих у певній складовій певної галузі міста (області, регіону). Сума ? N_фі / N_пр означає кількість працюючих людей. У відносному вираженні маємо структуру зайнятості населення:

; (2.3)

76.4/237.3=0.32

120.4/237.3=0.51

40.5/237.3=0.17

N_н = 627.8-237.3=390.5тис.осіб

Де: N_н - кількість непрацюючих людей.

Дані, що наведені вище становлять методологічну основу для створення моделі розвитку потенціалу міста (області, регіону). Наступним кроком у розрахунках по даному підрозділу пропонується користуючись вихідними даними провести аналіз розвитку людського виміру у Вашому місті. Людський вимір характеризується кількістю населення N_н та його якісними властивостями, (Таблиця 2.4).

Таблиця 2.4 Основні характеристики людського виміру

Показники	Значення(тис.осіб)
Чисельність населення, тис. Осіб	627.8
Віковий склад населення: молодше від працездатного працездатне старше від працездатного	125.8 343.0 159.0
Зайнятість по галузям: сільське господарство нефункціональна сфера промисловість	40.5 76.4 120.4

До якісних характеристик віднесемо якість демографічної ситуації, освіченість і приріст населення. Освіченість можна виразити формулою:

(2.4)

Де: И_о - рівень освіченості, N_i - кількість населення певного освітнього рівня (ВНЗ, ЗОШ, ПТУ), л_i - коефіцієнт вагомості освітнього рівня (ВНЗ - л_i - 0,5, ЗОШ - л_i - 0,5, ПТУ - л_i - 1).

Якість демографічної структури населення можна охарактеризувати за віковими групами (0 - 18 років, 18 - 60 років, 60 і більше) за формулою:

(2.5)

Де: И_д.с. - якість демографічної структури, N_i, л_i - кількість населення певної вікової групи та її вагомий коефіцієнт. Вагомий коефіцієнт певної вікової групи становить: 0 - 18 років - л_i - 0,3, 18 - 60 років - л_i - 0,5 та 60 і більше - л_i - 0,2. Значення приросту населення задано у вихідних даних до курсової роботи, згідно варіанту. Звідси узагальнений середній показник якості людського виміру міста (області, регіону) можна виразити формулою:

(2.6)



Як результат, оптимальні умови розвитку людського виміру будуть спостерігатися при И_L = 1. При значенні И_L < 1 (область негативних результатів), у місті чи регіоні, для певних якісних характеристик людського виміру необхідно вжити відповідних заходів.

При оцінці використання наявного людського потенціалу в області, першим показником , який пропонується визначити у курсовій роботі є показник зайнятості населення у різних сферах господарства (у нашому випадку це сільське господарство та нефункціональна сфера). Показник якості зайнятого населення визначаємо по формулі:

(2.7)

де: N₁ - кількість населення що зайнята у сільському господарстві, для якого л_i - 0,4. N₂ - кількість населення що зайнята у не функціональній сфері (робота яка не передбачає випуску готової продукції), для якої лi - 0,6. N_пр.н. - кількість працездатного населення (згідно варіанту).

Після цього, визначаємо використання наявного людського потенціалу за формулою:

(2.8)

де: з_L - коефіцієнт використання населення, N_пр. та N_пр.н. - відповідно, кількість зайнятого у відповідній сфері населення та кількість працездатного населення. N_пр.= N₂. За наявними даними та результатами оцінки, пропонується заповнити узагальнену карту використання потенціалу міста, таблиця 2.5.

Таблиця 2.5 Використання потенціалу міста

Показник	Значення	Ранг проблеми
Чисельність населення, тис. Осіб	627.8	1
Людський вимір: Ио Ид.с. Ипр.	0.1 0.38 0.18	3 1 2
Зайнятість в основних галузях: сільське господарство нефункціональна сфера промисловість	0.097 0.18 0.29	1 2 3

В даному розділі курсової роботи ми досліджували:

-оцінку розвитку міста у просторі(найбільшу площу території М.Луцьк займає житлова забудова);

-стійкість міських ландшафтів до антропогенної трансформації і визначили,що вона є стійка в малому;

-загальну оцінку людського потенціалу.

3.Оцінка впливу антропогенних чинників на місто

3.1 Оцінка кількості автотранспорту

Метою запропонованої методики є отримання інформації про викиди шкідливих речовин автотранспортом у територіальному розрізі. В основу методики розрахунку викидів шкідливих речовин автотранспортом закладено середній питомий викид по автомобілях окремих груп з урахуванням використаного палива.

В загальному обсязі шкідливих викидів враховуються тільки три основних шкідливих речовини: окис вуглецю (СО), вуглеводні (СН) та окисли азоту (NO). Питомі викиди цих речовин наведені в додатку 2 .

Для кожної підгрупи автомобілів маса викинутої шкідливої речовини визначається по формулі:

(3.1)

Вантажні та не легкові автомобілі т/рік

П_к = К_в *К_т =2,9*1,93=5,597

Вантажні та не легкові спеціальні автомобілі

Автобуси

Легкові,службові та спеціальні

Легкові індивідуального користування

де: М - маса шкідливої речовини викинутої за розрахунковий період (розрахунковий період становить один рік), m - питомий викид шкідливої речовини автомобілем даної групи з певним двигуном , Z - пробіг автомобіля даної груп з певним двигуном, П_к = К_в *К_т , де К_в - коефіцієнт впливу певного типу автомобіля , К_т - коефіцієнт впливу технічного стану . Розрахунок пробігу автомобілями проводиться за формулою:

(3.2)

де: В - витрати палива автомобілів за розрахунковий період тис. т. . Питомі викиди шкідливих речовин в атмосферу на 1 км пробігу для всіх груп автомобілів .

Для всіх видів автомобілів Z і П_к обраховуємо аналогічно.

Дані розрахунку заносяться до таблиці 3.6.

Ступінь забрудненості повітря автотранспортом залежить не тільки від інтенсивності руху, кількості та характеру викидів, а й від типу забудови, рельєфу місцевості, напряму вітру, вологості і температури повітря. Ступінь впливу автотранспорту на навколишнє середовище розраховуємо за формулою:

(3.3)

=(0,5+13.8)*0,4*2*1,07*1,15*1,9=26,74

де: А - фонове забруднення атмосферного повітря (0,5 мг/м³), N - сумарна інтенсивність руху автомобілів за одну годину, К_в, - коефіцієнт впливу певного типу автотранспорту , К_А, - коефіцієнт, що враховує аерацію місцевості (0,4);К_Н, - коефіцієнт, що враховує швидкість вітру (2,00);К_У - коефіцієнт, що враховує ухил місцевості (1,07);К_вл. - коефіцієнт, що враховує вологість повітря (1,15);К_n - коефіцієнт, що залежить від типу перехресть (1.9).

Таблиця 3.1 Викид шкідливих речовин автотранспортом

Тип автомобілю	Викид окису вуглецю
	Пробіг автомобілів км/рік	Питомий викид на 1 км	Пв	Річний викид т/рік
1		2	3	4	5
Вантажні, не легкові		66,6	49,6	5,597	18488,9
Вантажні,не легкові спеціальні		40.5	10.5	0.398	169.25
Автобуси		54.05	45.6	7.104	17509.08
Легкові,службові спеціальні		94.59	14.9	2.565	3615.09
Легкові індивідуального користування		94.59	14.1	1.71	2280.66

3.2 Визначення потенціалу самоочищення атмосфери

Оскільки природна незмінена рослинність у межах урбоекосистеми відсутня, то доцільно визначати потенціал самоочищення для компонентів ПТК.

Основним критерієм самоочищення атмосфери є числове значення метеорологічного потенціалу самоочищення атмосфери (МПСОА). Цей показник розраховується за формулою:

(3.4)

де: К - числове значення МПСОА, Т - кількість днів з туманами , О - кількість днів з опадами , В₁ - кількість днів з швидкістю вітру 0 - 1 м/с , В₂ - кількість днів з швидкістю вітру > 6 м/с . Згідно варіанту, з таблиці додатку 6 необхідно вибрати значення показників підставити у формулу та розрахувати числове значення МПСОА. Дані розрахунків заносяться до таблиці 3.7.

Таблиця 3.2 Розрахунок значення метеорологічного потенціалу самоочищення атмосфери

№	Показники	Значення
1	Кількість днів з туманами	25
2	Швидкість вітру 0 - 1 м/c	50
3	Швидкість вітру > 6 м/с	50
4	Кількість днів з опадами	5
5	МПСОА	1,36

3.3 Районування території міста за ступенем забруднення

Як в урбоекології так і в екології міських систем не існує єдиного підходу до визначення масштабів забруднення міського середовища. Для умов міста найбільш прийнятною методикою є запропонований В.Г. Гмошинським (1977) комплексний коефіцієнт забруднення. Його і необхідно розрахувати в даній роботі. Порядок виконання роботи наступний:

1. Користуючись планшетом на якому зображене місто, розбити його на квадрати (1,0 см 1,0 см).

2.Визначити основні фактори - забруднювачі у кожному квадраті (підприємства, заводи, фабрики).

2. Користуючись залежністю , визначити відношення площі забруднення до площі квадрату.

3. Згідно рівняння:

(3.5)

де G²(f) = , де в свою чергу S₁ - площа, яка потрапила під вплив забруднення, S - площа території (площа квадрату) підрахувати ступінь забруднення.

4. Користуючись градацією рівня забруднення визначити рівень забруднення урбоекосистеми по кожному квадрату, та занести дані до таблиці 3.8.

Таблиця 3.3 Визначення комплексного коефіцієнту забруднення

№	Площа S1	Значення Gзаг	Рівень забруднення
1	28	0,08	Середній
2	10	0,048	Середній
3	15,5	0,06	Середній

3.4 Оцінка шумового забруднення

Згідно з діючим в Україні законодавством, рівень шуму, що створюється автотранспортом (акустична характеристика) визначається шумометром на відстані 7 м від першої (ближньої) розрахункової точки до смуги транспортного потоку. Дані по розрахунку заносимо до таблиці 3.9.

Таблиця 3.4 Визначення рівня шуму

VN	X 1	X2	X3	V7	Норматив
47.3	3	2,7	3,6	81,6	55

Рівень шуму на нормативній відстані визначається за формулою:

(3.6)

де: N - інтенсивність руху автотранспорту авто/год, ?n - сума поправок, яка враховує відхилення умов від типових.

Поправки визначаються за формулою

(3.7)

де: X_N, - поправка на співвідношення громадського та вантажного транспорту (1 - 5 дБ), X_V, - поправка на відхилення швидкості руху (2 - 8дБ), X_I, - поправка на ухил автошляху (1,2 - 3,4), X_тр - поправка на рух трамваю вздовж вулиці

(2 - 3 дБ). Наступним шляхом є розрахунок рівня шуму від автомагістралі, на відстані м. (8 - 14 м.) за формулою:

(3.8)

де: V_N - рівень шуму від джерела на відстані дБ, V₇ - рівень шуму від джерела дБ, X₁ - зниження шуму внаслідок поширення звукових хвиль в атмосфері, X₂ - зниження шуму під впливом земної поверхні, X₃ - зниження шуму під впливом зелених насаджень, X₄ - поглинаючий ефект будівель (25 дБ).

(3.9)

де: P_I - відстань від джерела шуму.

(3.10)

де: К_N - коефіцієнт поглинання шуму, який дорівнює для асфальту - 0,9, відкритого грунту - 1, газону - 1,1.

(3.11)

де: К₃ - коефіцієнт зниження звукової енергії зеленими насадженнями, що становить - 1,2 для смуги з двох рядів дерев з чагарником та шириною 6 м, 1,5 - для тієї ж смуги але шириною 7 м.

Після виконання розрахунків ми отриманий результат по рівню шуму порівняли з нормативними значеннями і побачили,що даний рівень шуму лежить в допустимих(55)межах.

4. Формування якості міської води

4.1 Умови прийому промислових стічних вод у міську систему водовідведення

Для того щоб визначити кількість речовин, які надходять у водний об'єкт з поверхневим стоком, необхідно знати його склад та витрату. Частина води перехоплюється верхніми шарами рослинного покриву, частина стікає по ухилах поверхні у водний об'єкт, частина випаровується, частина уходить у грунтові води. Та частина води яка залишається являє собою загальний шар поверхневого стоку.

Для його врахування вводиться коефіцієнт стоку (ц). Цей коефіцієнт чисельно дорівнює відношенню кількості води яка стікає разом з поверхневим стоком у водний об'єкт з одиниці площі за одиницю часу, на одиницю площі в одиницю часу опадів. Величина цього коефіцієнту для стічних вод після поливу приймається рівною ц = 0,3 - 0,6 .

Значення коефіцієнту стоку для водозбірного басейну розраховується як середньозважене для всієї площі по формулі:

(4.1)

де: Ь_і - вагові коефіцієнти, які дорівнюють по величині відношенню площі даного покриття до загальної площі водозбору, ш_і - коефіцієнти стоку для різних видів покриття. При орієнтовних розрахунках (0,3 - 0,7).

Об'єм дощових чи снігових вод за рік розраховується:

(4.2)

 м³

де: ш - коефіцієнт стоку дощових (снігових) вод, F - площа водозбору, га H - шар опадів за теплий чи холодний період відповідно, мм .

Об'єм поливомиєчних стічних вод розраховується:

(4.3)

м³

де: m - витрата води на мийку одиниці площі, л/ м², k - кількість мийок для умов міста в рік, F - площа поверхонь, що обробляються, ш - коефіцієнт стоку стічних вод.

Значення всіх параметрів що входять до цієї формули, визначаються у відповідності до нормативів:

· на мийку 1 м² площі витрачається від 1,2 до 1,5 літрів води;

· кількість мийок для умов міста складає 50 - 150 за рік;

· площа покрить, які потребують мийки, складає 20% від площі міста;

· коефіцієнт стоку приймається рівним 0,3 - 0,6.

Якщо на площі міста розташовані великі парки, чи ділянки лісових масивів, проявляється ефект затримання частини атмосферних опадів листяним покривом. Розрахунок кількості затриманих атмосферних опадів проводиться по абсолютним нормам затримання .

Шар випавших опадів коректується на величину затриманих опадів з врахуванням співвідношення площ, які зайняті різними видами дерев, та всій площі. Тоді об'єм дощових чи талих вод:

(4.4)

де: ш - коефіцієнт стоку, F - площа водозбору га, Н та Н_з - шари випавших та затриманих опадів відповідно мм.

Загальний об'єм стоку з міської території:

(4.5)

Де: W_Д ,W_С ,W_ПМ - об'єми дощових, снігових та поливомиєчних стічних вод відповідно.

Сумарне значення річного виносу речовин з поверхневим стоком розраховується як:

(4.6)

Де: С_д ,С_с ,С_пм - концентрації речовин у дощових, снігових та поливомиєчних стічних водах відповідно г/м³.

4.2 Кількісне та якісне виснаження поверхневих та підземних вод

Найбільш високий рівень забруднення поверхневого стоку спостерігається на територіях великих торгівельних центрів, автомагістралях, територіях промислових підприємств.

Склад поверхневого стоку з території промислових підприємств визначається характером загальних технологічних процесів, ефективністю роботи установок по очищенню промислових стоків та пилогазоочисного обладнання. В залежності від складу накопичених на території промислових підприємств забруднюючих речовин, промислові підприємства поділяють на дві групи.

До першої відносять підприємства, стік з території яких не містить специфічних речовин токсичної дії (енергетика, чорна металургія, машинобудування, приладобудівельні заводи, легка, харчова, електротехнічна промисловість). Інші підприємства відносять до другої групи та характеризуються великою кількістю органічних домішок та специфічних речовин.

Для розрахунку приблизної величини впливу міського ВГК на загальний стік річки користуються методикою І.А. Шикломанова (1985).

1. Визначити сезонні зменшення стоку річки за рахунок водоспоживання промисловості, енергетики, комунального господарства за формулами:

(4 .7)

(4.8)

(4.9)

де: К_пр , К_те., К_ком - емпіричні коефіцієнти , значення яких наведені в таблиці 4.1,_. Q_пр, Q_те., Q_ком -. сумарні водозабори (вихідні дані).