Оцінка екологічного стану міської системи міста Луцьк

2. Користуючись вихідними даними, виписати, згідно варіанту значення: Q_пр, Q_те., Q_ком .

3. За наведеними нижче формулами провести розрахунок зміни об'єму стоку річки.

Розрахунок проводимо за формулами:

(4.10)

м³ /рік

де Q - зміна об'єму стоку річки, Q_сум. - сумарний об'єму річкового стоку і скиду очищених стічних вод нижче міста, Q_прир. - об'єм річкового стоку вище міського водозабору.

Тому:

(4.11)

де Q_техн. - забір технічної води на потреби промисловості, Q_ст.вод - сумарний об'єм комунальних стоків і стоків каналізації зливового стоку (КЗС).

де: (4.12)

(4.13)

де: Q_д, Q_т., Q_{пм .} - об'єми дощових, талих, поливо - миєчних вод.

Звідси:

(4.14)

Четвертий розділ описує формування якості міської води за допомогою значень обрахованих коефіцієнтів.

5. Оцінка комфортності міської екосистеми

5.1 Відеоекологічні особливості міст в контексті комфортності міських систем

Оцінка оточення жителями міст своєрідного “зорового середовища” набуває важливого значення. Кривоносов М.В., Подрігало Л.В., (2004) визначають “зорове оточення” як поєднання екзогенних факторів, що впливають на стан зорової системи, здоров`я й працездатності дітей і підлітків. На жаль, сучасне середовище міст не відповідає цим вимогам, у результаті чого в більшості випадків створюється протиприродне візуальне середовище, зокрема агресивні видимі поля. Приклади таких полів: глухі забори, гладкі двері, панелі великого розміру, монолітне скло, підземні переходи, асфальтове покриття й дахи будинків.

Окрім зниження комфортності середовища, останнім часом у всіх великих містах збільшується число психічних захворювань, навіть виник новий термін - “синдром великого міста”, який нерідко виявляється в агресивності людини. Існує методика, яка дозволяє практично оцінити рівень відеоекологічної сприятливості міського середовища. Суть її зводиться до розрахунку коефіцієнта відеоекологічної сприятливості К_ve .

1. Користуючись вихідними даними та даними які зняті студентом з планшету (план міста), за формулою (5.1), підрахувати коефіцієнт відеоекологічної комфортності.

(5.1)

де - відношення площі зайнятої відповідними градаціями КЗЗ до площі розрахункових квадратів, - відношення площі, зайнятої відповідними типами поверхні забудови до площі розрахункових квадратів, - відношення площі, зайнятої відповідними архітектурними градаціями до площі розрахункових квадратів, k_а - адитивні коефіцієнти, наведені в додатку 13.

Порівняти отримані результати зі шкалою відеоекологічної комфортності: 0,1 - 0,2 - катастрофічна, 0,2 - 0,3 - дуже погана, 0,3 - 0,4 - погана, 0,4 - 0,5 - середня, 0,5 - 0,6 - нормальна, 0,6 - 0,7 - висока, 0,7 > - дуже висока.

Порівнявши відео екологічну комфортність міста з шкалою бачимо що в м.Луцьк вона становить 0,23-дуже погана.

5.2 Комфортність міського середовища

В даному підрозділі курсової роботи необхідно за запропонованою методикою оцінки потенціалу екологічної комфортності території міста та результатами попередніх розділів і вихідних даних провести оцінку території міста, що зображена на планшеті. Оцінка проводиться за 29 показниками сучасного екологічного та соціально - екологічного стану міста. Ці показники об'єднані в 11 груп. Інтенсивність прояву кожного показника оцінюється за чотирибальною шкалою:

1 бал - найменший (комфортний) прояв несприятливих факторів, 2 бали - середній (сприятливий) прояв несприятливих факторів, 3 бали - високий (несприятливий) прояв негативних факторів, 4 бали - найвищий (вкрай несприятливий) прояв негативних факторів. Результати оцінки подаються у вигляді таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 Оцінка коефіцієнта потенціалу комфортності міста

При використанні кількісних методів оцінки потенціалу екологічної комфортності іноді використовуються проміжні бали (1,5, 2,5, 3,5). Критерії оцінювання подані у таблицях 5.2 - 5.14. Їх використання свідчить, що для певного району інтенсивність прояву певного фактора знаходиться в межах від меншого до більшого балу.

Критерії оцінки:

61 - 65 балів, середній бал 2,1 - 2,3 високий потенціал комфортності.

66 - 70 балів, середній бал 2,3 - 2,5 середній потенціал комфортності.

71 - 75 балів, середній бал 2,5 - 2,7 низький потенціал комфортності.

80 - 85 балів, середній бал > 2,7 критичний потенціал комфортності.

Ми встановили,що екологічний потенціал комфортності міста Луцьк є критичним,середній бал становить >2.7. Цей район характеризується високим рівнем забрудненості,забудованістю,наявністю промислових підприємств і низькою озелененістю,наявність великої кількості автомобілів та автомобільних доріг.Для поліпшення цього потенціалу необхідно провести ряд заходів,наприклад: збільшити кількість зелених насаджень,побудувати об'їздні дороги поза містом,на промислових підприємствах поставити більш сучасне очисне обладнання з більшим коефіцієнтом очистки промислових викидів.

Висновок

В даній курсовій роботі ми проводили оцінку екологічного стану міської системи Луцька.

В першому розділі ми описали просторово-морфологічні характеристики міста:територію,населення,щільність забудови,озеленення,інженерна інфраструктура.

В другому розділі курсової роботи ми досліджували:

-оцінку розвитку міста у просторі(найбільшу площу території М.Луцьк займає житлова забудова);

-стійкість міських ландшафтів до антропогенної трансформації і визначили,що вона є стійка в малому;

-загальну оцінку людського потенціалу;

Наступний розділ присвячений питанню оцінки впливу антропогенних чинників на місто.Тут ми визначили рівень забруднення урбоекосистеми по кожному квадрату за допомогою комплексного коефіцієнту забруднення,-середній.Також визначили рівень шуму в місті і порівнявши його з допустимим рівнем шуму для селітебної зони вдень(з 7 год. до 23год.) перевищень не виявлено.

Четвертий розділ описує формування якості міської води за допомогою значень обрахованих коефіцієнтів.

В останньому розділі курсової роботи ми провели оцінку комфортності міської екосистеми Луцька.Ми підрахували коефіцієнт відео екологічної комфортності,дані порівняли зі шкалою і встановили, що відео екологічна комфортність м.Луцьк дуже погана.Також визначили екологічний потенціал комфортності-критичний.

Література

1. Габрель М.М. Просторова організація містобудівних систем - К.: Видавничий дім А.С.С., 2008. - 400с.

2. Кучерявий В.О. Урбоекологія. - Львів: Світ, 2009. - 372 с.

3. Кучерявий В.О.Фітомеліорація. - Львів: Світ, 2003. - 539 с.

4. Мольчак Я.О., Клименко М.О., Фесюк В.О., Залеський І.І. Рівне: природа, господарство та екологічні проблеми. Монографія. - Рівне: НУВГП, 2008. - 314 с.

5. Солуха Б.В., Фукс Г.Б. Міська екологія. - К., 2010. -338с.

6. Экология города. Учебник / под ред. Стольберга Ф.В. - К.: Либра, 2000. - 400 с.

7. Ярошевский Д.А., Мельников Ю.Ф., Корсакова Н.И. Санитарная техника городов. - М.: Стройиздат, 1990. - 320 с.

8. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Екологія міських систем» студентами напряму 6.040106 «Екологія,охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» денної та заочної форм навчання.Мороз О.С.,Хомич Н.Р.,-Рівне:НУВГП,2009р.-40с.

Размещено на Allbest.ru