- запобігання забрудненню підземних вод у найбільш екологічно несприятливих районах;

- тампонаж маловодних, недіючих, покинутих свердловин.

Заходи щодо охорони підземних вод і ліквідації джерел їх забруднення, у тому числі перших від поверхні водоносних горизонтів, забезпечуються виконанням запланованих заходів за іншими напрямами реалізації ,л^, 3 метою запобігання забрудненню підземних вод передбачається:

розроблення і введення в дію системи ідентифікації та удосконалення контролю за всіма існуючими і вірогідними джерелами забруднення підземних вод із створенням відповідної інформаційної бази даних;

дослідження та оцінка техногенного навантаження на підземні води, їх захищеності, якісного стану;

організація системи моніторингу.

Виняткова суспільна актуальність і доцільність визначаються такими факторами:

- Інгулець відіграє важливу роль у водозабезпеченні значного регіону України;

надмірне антропогенне навантаження порушило природну рівновагу, різко знизило якість водноресурсного потенціалу та спричинило кризовий екологічний стан багатьох територій у басейні Інгульця;

розв'язання комплексної проблеми екологічного оздоровлення басейну необхідно здійснювати на якісно новому рівні відповідно до радикальних змін характеру природокористування та стратегії розвитку економіки країни;

результати позитивного розв'язання проблеми матимуть високу екологічну, економічну та соціальну ефективність;

подальше затягування розв'язання проблеми завдає істотної шкоди природному середовищу, здоров'ю населення та суспільству в цілому;

* необхідність концентрації значних сил і ресурсів, довгочасний характер проблеми та її масштабність у зв'язку із значною територією басейну зумовлюють очевидну необхідність участі в її розв'язанні всіх областей, що розміщені в басейні, багатьох галузей господарства та громадськості.

Виконання завдань має бути важливою складовою формування та реалізації екологічної політики України на її шляху до сталого розвитку та інтегрування у світове співтовариство.

Основною метоює відновлення і забезпечення сталого функціонування екосистеми Інгульця, якісного водопостачання, екологічно безпечних умов життєдіяльності населення та захисту водних ресурсів від забруднення та виснаження.

Головними передумовами формування стратегії є усвідомлення того, що:

розв'язання проблеми екологічного оздоровлення басейну Інгульця та поліпшення якості питної води є одним із невідкладних суспільно значущих за вдань;

збереження тенденції до погіршення екологічного стану водних об'єктів басейну в майбутньому може загрожувати біологічно-генетичною деградацією населення, що проживає на території басейну і негативно позначитися на економічних показниках розвитку господарства;

- в умовах напруженого водогосподарського балансу і несприятливого екологічного стану в басейні, що історично склалися внаслідок структурних деформацій господарського комплексу і недосконалої водоохоронної діяльності, неможливе екологічно безпечне використання водних ресурсів без коригування існуючої екологічної політики;

- структурну перебудову господарського комплексу необхідно провадити з гарантуванням екологічної безпеки населення та відновлення навколишнього середовища;

- незадовільний екологічний стан водних об'єктів поряд з недосконалими технологіями водопідготовки є головною причиною погіршення якості питної води та зумовлює фактори поширення різних захворювань і погіршення здоров'я населення;

- забруднення водних джерел не повинно становити загрозу для здоров'я людини;

- необхідне поетапне впровадження (замість принципу реагування) превентивних заходів до охорони та відновлення водних ресурсів. Забезпечення постійного і стабільного економічного розвитку території басейну, збалансованості процесів використання і відтворення водних ресурсів можливо досягти за рахунок:

реалізації природоохоронної політики, спрямованої на зменшення антропогенного навантаження на природні, у тому числі й на водні, об'єкти;

впровадження екологічно безпечного використання водотоків та водоймищ;

забезпечення пріоритету екологічних критеріїв, показників та вимог над економічними;

застосування басейнового, комплексного та програмно-цільового підходів до раціонального використання водних ресурсів на засадах визнання факту їх обмеженості і забрудненості внаслідок діяльності людини.

Розв'язання проблем екологічного оздоровлення басейну та поліпшення якості питної води в умовах дефіциту бюджетних асигнувань і формування в країні ринкової економіки можливе за умов:

удосконалення механізму екологічного регулювання на засадах раціонального поєднання ринкових і адміністративних важелів та механізму реалізації заходів

впровадження поетапного реалістичного підходу до розв'язання проблем з визначенням пріоритетних дій та їх цільової спрямованості;

мобілізації місцевих ресурсів та ініціатив;

7. МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ФІНАНСУВАННЯ ПРОГРАМИ І КОНТРОЛЬ ЗА її ВИКОНАННЯМ

Реалізація забезпечується за допомогою цілеспрямованої державної системи, яка включає в себе:

а)законодавчо-правову базу;

б)економічний механізм;

в)організаційний механізм;

г)контроль за виконанням Програми. 1. Законодавчо-правова база

Для удосконалення законодавчо-правової бази необхідно:

забезпечити впровадження прийнятих та підготувати нормативно-правові акти щодо:

здійснення державного моніторингу вод;

стимулювання працівників спеціально уповноважених державних органів та громадських інспекторів, які здійснюють охорону і контроль у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

розробки і затвердження нормативів гранично допустимого скиду та переліку забруднюючих речовин, що нормуються;

визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них;

режиму зон санітарної охорони водних об'єктів;

видачі дозволів на будівельні, днопоглиблювальні, вибухові роботи, видобування піску, гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду;

відшкодування збитків водокористувачам, завданих припиненням права або зміною умов спеціального водокористування;

переліку промислових ділянок рибогосподарських водних об'єктів (їх частин); користування землями водного фонду;

- складання паспортів басейнів річок;

- справляння платежів за спеціальне водокористування;

погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування;

фінансування природоохоронних заходів з оздоровлення басейну Інгульця та поліпшення якості питної води за рахунок державного бюджету, місцевих бюджетів в межах коштів, передбачених у відповідних бюджетах, та позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища.

7.1 Економічний механізм

В Україні у процесі проведення еколого-економічних реформ встановлено ціни за використання природних ресурсів, запроваджено економічну відповідальність за забруднення навколишнього природного середовища, у тому числі водних об'єктів. Здійснюєнться цільове бюджетне фінансування природоохоронних заходів з Державого бюджету України по спеціальному розділу "Охорона навколишнього природного середовища". Сформовано систему позабюджетних фондів. Створено умови для мобілізації і акумулювання на добровільній основі фінансових ресурсів для здійснення природоохоронних заходів щодо забезпечення якості водних ресурсів в екосистемі басейну Інгульця, залучення інвестицій для організації фінансового забезпечення розроблення і реалізації басейнових еколого-інвестиційних програм і проектів.

Тобто йдеться про створення основ економічного механізму, здатного забезпечити акумулювання коштів і цільове фінансування заходів Програми за раціональною організаційною схемою, взаємозв'язок усієї управлінської, науково-технічної та господарської діяльності підприємств, установ та організацій, спрямованої на раціональне використання природних ресурсів та ефективну охорону навколишнього природного середовища.

7.2 Організаційний механізм

На основі визначених завдань і робіт Мінекобезпеки щорічно забезпечує розроблення та подання заінтересованим міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади та обласним державним адміністраціям переліку найважливіших природоохоронних заходів щодо оздоровлення Інгульця і поліпшення якості питної води.

Мобілізацію і акумулювання на добровільній основі коштів підприємств, установ та організацій, добровільних внесків та інших коштів буде вирішено під час реалізації програми, шляхом створення державно-громадського благодійного фонду.

Організаційна робота щодо виконання визначених заходів і робіт покладається на Мінекобезпеки та його місцеві органи з розмежуванням напрямів і видів робіт та джерел фінансування між спеціально уповноваженими державними органами у галузі охорони і раціонального використання відповідних природних ресурсів.

7.3 Контроль за виконанням

Виконання заходів, що фінансуються за рахунок державного бюджету, контролюється міністерствами і іншими центральними органами виконавчої влади, яким виділені асигнування на зазначену мету. Міністерства і інші центральні органи виконавчої влади несуть відповідальність за встановлення договірних цін на виконання робіт, що фінансуються з Державного бюджету України по розділу "Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека".

Міністерства і інші центральні органи виконавчої влади, відповідальні за виконання природоохоронних заходів, щоквартально подають Мінекобезпеки, Мінфіну і Мінекономіки інформацію про хід виконання заходів, передбачених у цьому розділі, та використання коштів на цю мету за встановленою формою.

Контроль і аналіз виконання завдань, що фінансуються за рахунок державного бюджету та інших джерел, у тому числі власних коштів підприємств, позабюджетних екологічних фондів, має забезпечувати Мінекобезпеки за участю спеціально уповноважених державних органів у галузі охорони і раціонального використання відповідних природних ресурсів за напрямами і видами робіт.

Реалізація стратегічної мети досягається впровадженням комплексу узгоджених і взаємопов'язаних водоохоронних, правових, економічних, організаційно-технічних та інших заходів, які детально розробляються на кожному етапі реалізації Програми із застосуванням програмно-цільових методів та відповідних інформаційних технологій.

Програма має багатоцільовий характер, оскільки переслідує декілька взаємопов'язаних стратегічних цілей. Складність структури, масштаби завдань, які мають вирішуватися, довгостроковий характер передбачуваних інвестиційних циклів зумовлюють тривалий період її реалізації (до 2010 року).

Передбачається поетапне досягнення стратегічних цілей: на період до 2005 року - здійснення першочергових заходів екологічного оздоровлення басейну Інгульця, які по закінченні першого етапу мають уточнюватись уповноваженими органами виконавчої влади; термін остаточної реалізації визначається економічними спроможностями держави щодо її фінансування.

Науково-технічне забезпеченняекологічного оздоровлення річок Інгулець та Саксагань має здійснюватися за такими основними напрямами:

- залучення нових технологій по демінералізації шахтних вод з вилученням корисних речовин і розробкою рішень щодо їх утилізації;

- відродження і підтримання сприятливого гідрологічного стану річок в басейні Інгульця;

- поліпшення водогосподарської ситуації на землях Інгулецької зрошувальної системи;

- створення ефективної регіональної системи екологічного моніторингу із застосуванням сучасних засобів інформатики;

- прогнозування змін гідрогеологічного середовища на окремих техногенно-напружених ділянках басейну р.Інгулець методом моделювання;

- створення геоінформаційної системи екологічного менеджменту в басейні Інгульця.

Розроблення науково-технічних засад виконання завдань та заходів Комплексної програми по басейну Інгульця має здійснюватись під управлінням Мінекоресурсів установами зацікавлених міністерств, інших органів виконавчої влади та підприємствами гірничодобувної галузі.

8. ОРІЄНТОВНІ РОЗРАХУНКИ ВАРТОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ ТА ДЖЕРЕЛА її ФІНАНСУВАННЯ

Екологічне оздоровлення басейну Інгульця повинно здійснюватися як на основі виконання ціє", так і державних галузевих, регіональних та місцевих екологічних програм, за рахунок коштів обласних та місцевих бюджетів, позабюджетних фондів, власних можливостей господарських органів усіх форм власності.

Враховуючи необхідність визначення повного комплексу заходів екологічного оздоровлення басейну Інгульця та поліпшення якості питної води для визначення їх ефективності та врахування в проектах річних планів розвитку галузей економіки з дотриманням басейнового принципу планування та управління відповідно до Водного кодексу України,передбачається ключення заходів, затверджених або розроблених програм в обсягах, віднесених до басейну Інгульця.

Зважаючи на те, що запобігання або зменшення шкідливого впливу виробництва на стан водних об'єктів є невід'ємною складовою частиною технологічного процесу, з урахуванням його досконалості та екологічної спрямованості, необхідно забезпечити взаємоузгодженість управління природоохоронною та господарською діяльністю. У зв'язку з цим передбачається:

- стимулювати включення водоохороннії та водозберігаючих заходів до загальних програм розвитку галузей виробництва, що сприятиме зменшенню обсягів сукупних витрат;

- забезпечити врахування стратегії прийнятті рішень щодо розвитку галузей господарства, у розробленні природоохоронних заходів, що необхідно вжити на окремих об'єктах - забруднювачах поверхневих та підземних вод.

- створення геоінформаційної системи екологічного менеджменту в басейні Інгульця.

Розроблення науково-технічних засад виконання завдань та заходів Комплексної програми по басейну Інгульця має здійснюватись під управлінням Мінекоресурсів установами зацікавлених міністерств, інших органів виконавчої влади та підприємствами гірничодобувної галузі.

Екологічне оздоровлення басейну Інгульця повинно здійснюватися як на основі виконання цієїтак і державних галузевих, регіональних та місцевих екологічних програм, за рахунок коштів обласних та місцевих бюджетів, позабюджетних фондів, власних можливостей господарських органів усіх форм власності.

Враховуючи необхідність визначення повного комплексу заходів екологічного оздоровлення басейну Інгульця та поліпшення якості питної води для визначення їх ефективності та врахування в проектах річних планів розвитку галузей економіки з дотриманням басейнового принципу планування та управління відповідно до Водного кодексу України,передбачається включення заходів, затверджених або розроблених програм в обсягах, віднесених до басейну Інгульця.

Зважаючи на те, що запобігання або зменшення шкідливого впливу виробництва на стан водних об'єктів є невід'ємною складовою частиною технологічного процесу, з урахуванням його досконалості та екологічної спрямованості, необхідно забезпечити взаємоузгодженість управління природоохоронною та господарською діяльністю. У зв'язку з цим передбачається:

- стимулювати включення водоохоронних та водозбер і гаючих заходів до загальних програм розвитку галузей виробництва, що сприятиме зменшенню обсягів сукупних витрат;

- забезпечити врахування стратегії у прийнятті рішень щодо розвитку галузей господарства, у розробленні природоохоронних заходів, що необхідно вжити на окремих об'єктах - забруднювачах поверхневих та підземних вод.

Згідно з проектом Національної програми розвитку гірничо-металургійного комплексу України на період до 2010 року передбачається повністю припинити скидання промисловими підприємствами галузі забруднених стоків до річок та водойм шляхом проведення модернізації металургійного виробництва з впровадженням новітніх високопродуктивних та екологічно чистих технологій.

Проте впровадження нових технологій, що потребує великих капіталовкладень і значних затрат часу, не гарантує поліпшення екологічного стану підприємств у разі зриву робіт із впровадження цих технологій, більше того, може бути причиною погіршення екологічної ситуації. У зв'язку з цим передбачаються заходи щодо розширення або реконструкції діючих очисних споруд та інших водоохоронних об'єктів на промислових підприємствах. З огляду на викладене необхідно більш зважено підходити до підготовки пропозицій про формування переліків найважливіших природоохоронних об'єктів під час розроблення проектів планів на відповідні роки з наданням пріоритету комплексним заходам щодо реконструкції підприємств.

Здійснення заходів щодо запобігання забрудненню водних об'єктів стічними водами підприємств тваринництва шляхом будівництва гноєнакопичувальних ємностей та переходу на підстилкове утримання тварин тощо після проведення відповідних робіт щодо їх науково-дослідного, нормативного та методичного забезпечення повинно передбачатись місцевими екологічними програмами із залученням коштів підприємств та інших джерел фінансування.

Здійснення заходів щодо запобігання забрудненню водних об'єктів зливовими водами міст шляхом перебудови системи водовідведення та обладнання мережі дощової каналізації спорудами уловлювання засмічуючих речовин у зливових водах після проведення відповідних робіт щодо їх науково-дослідного, нормативного та методичного забезпечення повинно передбачатися місцевими екологічними програмами.

Показники вартості першочергових заходів на розрахунковий період до 2005 року та до 2010 року визначені за цінами 2003 року згідно з наданими відповідними органами виконавчої влади матеріалами - переліками необхідних для будівництва та реконструкції природоохоронних об'єктів на промислових та інших підприємствах, у населених пунктах, на річках і водоймах.

Загалом на виконання завдань програми екологічного оздоровлення басейну Інгульця та поліпшення якості питної води орієнтовно необхідно 468,3 мпн. грн. (за цінами 2003 року), у тому числі на:

будівництво (реконструкція) гідротехнічних споруд - 3,0 млн. грн;

упорядкування існуючого водовідведення на об'єктах житлово-комунального господарства - 215,5млн. грн;

упорядкування існуючого водовідведення на промислових об'єктах - 26,2 млн. грн;

упорядкування існуючого водовідведення на урбанізованих територіях 5,8 млн. грн;

поліпшення якості питної води - 79,1 млн. грн;

природоохоронні заходи - 86,1 млн. грн;

рекультивація порушених земель - 49,3 млн. грн;

запобігання забрудненню підземних вод - 0,9 млн. грн;

-науково-технічне забезпечення заходів* 2,4 млн. грн. Загальні показники вартості зазначених заходів з переліком найважливіших природоохоронних заходів щодо оздоровлення басейнів річок Інгулець та Саксагань та переліком пропозицій по науково-технічному забезпеченню наведено в таблицях 1 і 2.

Слід зауважити, що обсяги капіталовкладень на виконання природоохоронних заходів на господарських об'єктах можуть уточнюватися згідно з цілями щодо повного припинення скидання до водних об'єктів неочищених та недостатньо очищених стічних вод та з відповідним залученням коштів підприємств та інших джерел фінансування.

Важливою умовою реалізації завдань є фінансове забезпечення виконання природоохоронних заходів, передбачених відповідними постановами та розпорядженнями Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

Таким чином може бути сформовано пакет заходів та інвестиційних проектів, завдяки виконанню яких розв'язуватимуться не тільки актуальні галузеві або регіональні проблеми, а й завдання .у межах накреслених нею пріоритетних напрямів, що матиме велике значення для загального поліпшення екологічного станубасейну.

Перелік водоохоронних заходів, передбачених, після її затвердження буде визначатися Мінекобезпеки за участю заінтересованих органів виконав- і чої влади.

Аналіз витрат на реалізацію завданьпоказує, що найбільшими за обсягом (70 відсотків вартості всього комплексу заходів) є витрати на роботи, пов'язані з будівництвом і реконструкцією споруд та мереж водопостачання і каналізування міст та населених пунктів.

Поліпшення екологічного стану Інгульця дасть змогу запобігти значним збиткам народному господарству та населенню. Поліпшення якості води у водних об'єктах басейну дасть можливість заощадити кошти, необхідні на доочищення питної води в найбільш забруднених і таких, що не відповідають ГОСТу 2874-82 "Вода питна", місцях розташування водозаборів на потреби населення, значно зменшити поширення хвороб серед населення, збільшити рекреаційний потенціал Дніпра та його притоків.

Реалізація запропонованих заходів (проведення протиповеневих заходів, ґрунтозахисних робіт на території басейну тощо) сприятиме поліпшенню екологічного стану басейну Інгульця і запобіганню в значній мірі шкоді, що може бути заподіяна промислово-господарському комплексу і населенню.

9. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОГРАМИ

Для забезпечення реалізації Програми передбачається удосконалення законодавчої бази та розробка нормативно-правових актів, що стосуються раціонального використання водних ресурсів, зменшення рівня забруднення річок та водойм басейну р. Інгулець, антропогенного навантаження на їх екосистеми, зниження ризику для здоров'я людини, збереження та відтворення біологічного різноманіття. Регулювання водних ресурсів України здійснюється відповідно до діючого Водного кодексу України, до якого у 2000 р. внесені зміни та доповнення. З метою забезпечення охорони водних ресурсів, забезпечення їх відтворення та інтеграції законодавства України до законодавства ЄС, передбачається внести додаткові зміни до Водного кодексу України, розробити Інструкцію щодо видачі дозволів на спеціальне водокористування, розробити нові нормативи справляння зборів за використання водних ресу ісів та порядок їх справляння, удосконалити но мування скидання забруднюючих речовин до водних об'єктів та перелік забруднюючих речовин, які дозволено скидати до водних об'єктів.

Потребує, також, удосконалення Земельний кодекс України, яким передбачено інше трактування умов надання водних об'єктів в оренду та встановлення прибережних захисних смуг навколо водних об'єктів та річок України. Для удосконалення економічного механізму природокористування необхідно внести зміни до запровадженого механізму справляння зборів за використання водних ресурсів та їх використання за цільовим призначенням у відповідності до басейнового принципу. Враховуючи рекомендації Світового банку та законодавства ЄС необхідно ліквідувати надані водокористувачам пільги, для чого необхідно внести зміни до Порядку справляння зборів за використання водних ресурсів та встановити нормативи зборів, які б відповідали специфіці водокористувачів і дали б можливість у повному обсязі забезпечити водоохоронні заходи в басейні р.Інгулець.

10. НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

З метою вирішення зазначених завдань та науково-технічного обгрунтування конкретних природоохоронних заходів програми доцільно розширити масштаби робіт щодо їх науково-дослідницького, нормативно-правового та методичного забезпечення, удосконалення системи моніторингу, менеджменту тощо.

Розроблена комплексна програма науково-дослідних робіт з екологічного оздоровлення басейнів річок Інгулець та Саксагань за участю Мінекоресурсів, Міжгалузевої лабораторії геоекологічних проблем Криворізького басейну НАН України та Мін-промполітики, МОЗ, Держводгоспу, Державної геологічної служби, науково-дослідних та проектних організацій, державних адміністрацій Кіровоградської, Дніпропетровської, Миколаївської та Херсонської областей, Криворізького міськвиконкому та зацікавлених підприємств.

Правові основи розробки та загальні положення регламенту

Необхідність розробки регламенту обумовлена періодичним характером скиду зворотних вод.

Дана робота розроблена у відповідності з Водним Кодексом України (ВКУ) і враховує результати досліджень виконаних в науково-дослідній роботі "Оцінка впливу техногенних навантажень на екологічний стан водогосподарської системи річок Інгулець і Саксагань з урахуванням щорічних скидів надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу", виконаної на протязі 1999-2001 pp. Національним аграрним університетом НАН України та інститутом гідробіології [10|.

Умови скидання шахтних, кар'єрних та рудникових вод у водні об'єкти підприємствами, що відкачують їх з надр, або мають їх накопичувачі,встановлені статтями 72 та 74 ВКУ. Скидання високомінералізованих вод у поверхневі водні об'єкти здійснюється згідно з індивідуальним регламентом, погодженим з Мінекоресурсів (ст.74 ВКУ). У разі, якщо скиди призводять до перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) забруднюючих речовин у водних об'єктах, а їх відсутність призведе до аварійних ситуацій на цих спорудах, рішення про їх скид приймає KM України , у відповідності до ст.14(п.10)ВКУ.

Таким чином, якщо при періодичному скиданні зворотних вод неможливо дотриматися діючих норм якості води в контрольному створі, а відсутність скиду призведе до зупинки гірничорудних підприємств, регламент розробляється виходячи із нанесення мінімального екологічного збитку оточуючому природному середовищу.

Скид здійснюється у міжвегетаційний період. Початок скиду встановлюється з урахуванням завершення вегетаційного сезону, коли температура води в річці стає нижче +10° (звичайно початок листопада). Завершення скиду враховує проходження нерестового періоду - не пізніше кінця березня, з наступною промивкою,прісною водою. Промивка річок Інгулець і Саксагань здійснюється по спеціальному регламенту, з початку у березні промивається річка Саксагань, а після неї річка Інгулець.

При розробці регламенту оцінка змін гідрологічних та гідрохімічних характеристик як зворотних вод, так і водного об'єкту можуть бути лише прогнозними. Фактичні умови скиду можуть відрізнятися від прогнозних. Тому, у регламенті передбачено оперативне регулювання витрат зворотної води із урахуванням фактичної зміни зовнішніх умов.

Характеристика схеми відводу і скиду зворотних вод Кривбасу. Обгрунтування необхідності здійснення скиду.

У Криворізькому басейні більше 120 років функціонує потужний гірничодобувний комплекс, робота якого пов'язана з постійним відкачуванням кар'єрних та шахтних вод. Шахтну і кар'єрні води відкачуються з метою забезпечення безпечних умов відпрацювання рудних покладів. Щорічно відкачується 20-22 млн.м³ високомінералізованих шахтних вод (з мінералізацією від 5 до 96 г/л при середній мінералізації ЗО г/л, в основному це хлоридні води з високим вмістом іон-хлору, сульфату, натрію, калію, магнію та кальцію, що перевищують ГДК для поверхневих водних об'єктів) і майже 18-20 млн.м³ кар'єрних вод.

Шахтні води (див. мал. № 2) відкачуються з 7 діючих шахт (ім.Леніна, Гвардійська, Ювілейна, ім. Фрунзе, Жовтнева, Батьківщина, ШУ КДГМК "Крирг мжсталь") та із 4 шахт (Першотравнева, Саксагань, Гігант, Комунар), які реструктуризовані і працюють виключно у режі іі гідрозахист 3 шахт, які- реструктуризовані відкачується 5-5.5 млн.м³ . Шахти "Центральна”, "Південна", "Північна ім. Валявко" ліквідовані і знаходяться на "мокрій" консервації, відкачка з них не здійснюється.

Перекачка шахтних вод до акумулуючих ємностей здійснюється по магістральним трубопроводам трьома насосними станціями шахтних вод (Кіровська, ім. Карла Лібкнехта, та насосна станція №8.) . Загальна довжина системи відводу шахтних вод 102,0 км.

Від шахти ім.Фрунзе, яка знаходиться на водорозділі, від південної групи шахт насосними станціями Кіровська та ім.К.Лібкнехта відкачується на південь близько 15-16 млн.м³/рік шахтних вод, які використовуються для поповнення зворотних систем водопостачання ВАТ "Південний ГЗК" та ГЗК КДГМК "Криворіжсталь". Надлишок подається в ставок-накопичувач шахтних вод б. Свистунова для їх тимчасової акумуляції.

Від північної групи шахт відкачка в обсязі 4,5 - 5,0 млн. м³/рік здійснюється насосною станцією №8 в хвостосховище ВАТ "Північний ГЗК", де вона використовується, в зворотних циклах водопостачання.

Шахта ''Першотравнева" здійснює відкачку в хвостосховище ВАТ "Північний ГЗК" самостійно, обсяг відкачки 0,9-1,0 млн. м ³/рік.

Кар'єрні води ВАТ "Інгулецький ГЗК”, ВАТ "Південний ГЗК", ГЗК КДГМК "Криворіжсталь", ВАТ "Центральний ГЗК" та ВАТ "Північний ГЗК" відкачуються цими підприємствами самостійно і використовуються в своїх системах зворотного водопостачання.

Водогосподарська ситуація на гірничорудних підприємствах Кривбасу характеризується надлишком зворотних вод. У відповідності до технічного проекту "Відводу шахтних вод Кривбасу за межі басейну р.Інгулець", затвердженого наказом № 553 від 15.08.1972 р. МЧМ СРСР на підставі висновку № 50 від 11.08.1972 р. відділу експертизи проектів і кошторисів МЧМ СРСР, шахтні та кар'єрні води використовуються для поповнення зворотних систем водопостачання на гірничо-збагачувальних комбінатах, надлишки шахтної води накопичуються у ставку-накопичувачу балці Свистунова та в хвостосховищі ВАТ "Північний ГЗК".

Різке скорочення виробництва концентрату на гірничо-збагачувальних комбінатах Кривбасу призвело, відповідно до скорочення потреби у технічній воді, а притока їх залишилася на старому рівні. Внаслідок неможливості розмістити надлишок води в хвостосховищах та у ставку-накопичувачу, останні переповнюються, що порушує проектні режими роботи і правила їх експлуатації. Інших вільних накопичувачів у Кривбасі немає. Хвостосховища починають перетворюватися у водосховища. Так, в хвостосховищі ВАТ "Північний ГЗК" при проектному обсязі 12 млн.м³ зворотних вод у разі відсутності скиду, з хвостосховища в ньому очікується обсяг води майже 24 млн.м³.

Ситуація, що обумовлена значним спадом обсягів виробництва на гірничодобувних підприємствах Кривбасу призвела до порушення бaлaнcy водоспоживання гірничо-збагачувальних комбінатів, що негативно відбивається на стані гідротехнічних споруд, які самі йо собі є потенційно небезпечними об'єктами. (Див. Динаміка відкачки та використання).

Переповнення накопичувачів зворотними водами призводить до певного ризику, експлуатація їх здійснюється на межі безпечності. Такі обставини викликають необхідність у проведенні щорічних дозованих скидів ви-сокомінералізованих вод у річки Інгулець і Саксагань згідно затвердженого регламенту.

11. Методика розрахунку розведення забруднюючих речовин

гідрологічний річка екологічний інгулець

Методика розрахунку розведення вод на проточних ділянках річок

Відповідно до вказівок із розрахунку скидів речовин у водоймища розрахунки розведення вод на проточних ділянках рік виконувалися за допомогою формули О.В. Караущева і М.О. Бесценної

- максимальна концентрація забруднюючих речовин у поперечному перетині річкового потоку, до знаходиться на контрольній відстані від створу випуску вод униз за течією;

х - відстань від місця випуску води до розрахункового створу;

В - середня ширина русла на розрахунковій ділянці;

- витрата вод і концентрація забруднюючих речовин у водах, що скидаються;

Безрозмірне характеристичне число N обчислюється по формулі

N= М* С

С - швидкісний множник;

-прискррення сили ваги;

М -параметр, що залежить від швидкісного множника 151.

Попуски води на розведення забруднюючих речовин. Графік скиду надлишку зворотних вод

Попуски води на розведення забруднюючиз речовин. Графік скиду надлишку зворотних вод.

При скиді зворотних вод встановлюються попуски води для розведення забруднюючих речовин. Загальний обсяг води на розведення 27460 тис.м³, в т.ч.: р.Інгулець- 14500 тис.м³; р.Саксагань 12960 тис.м³. На р.Інгулець повинні здійснюватися попуски з Карачунівського водосховища відповідно графіка. (Табл. 4)

Таблиця Графік попусків води на розведення з Карачунівського водосховища

Час t від початку скиду, доба	Витрата, м /сек
1-129	1,3

На р. Саксагань повинні здійснюватися попуски з Макортівського водосховища відповідно графіка. (Табл.5)

Таблиця 5 Графік попусків води на розведення з Макортівського водосховища

Час t від початку скиду, доба	Витрата, м3/сек
1-100	1,5

ВИСНОВОК

Загальна тривалість скиду зворотних вод складає 130 діб. Скид з хвостосховища ВАТ "Північний Г3K” триватиме 98 діб (з 2 до 100 добу), обсяг скиду 11 млн. м³. Тривалість скиду з ставка-накопичувача шахтних вод б.Свистунова 128 діб (з 3 по 130 добу), обсяг скиду 9,7 млн.м³.

Аналізуючи отримані результати розрахунків по контрольних створах на ріках Інгулець і Саксагань, необхідно відзначити наступне:

у р. Саксагань вище Кресівського водоймища (біля моста с.Веселі Терни) вміст хлоридів не буде перевищувати 4,5 г/л, сульфатів - 1,2 г/л, мінералізації - 9,1 г/л, азоту амонійного - 1,8 мг/л, БСК₅ - 4,2 мг/л, нітратів -35,7 мг/л„ нітритів - Л,0 мг/л, завислих речовин - 12,0 мг/л, нафтопродуктів - 0,3 мг/л, заліза загального - 0,5 мг/л, фенолів - 0,002 мг/л, фосфатів -/л ро?^т інного кисеню - 12,5 мг/л, ХСК - 4S 0 мг/л, рН =5;

у р. Інгулець на контрольному посту в с. Андріївка за весь період скиду вміст забруднюючих речовин не буде перевищувати показників, приведених у. таблиці '20.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Плешков Я.Ф. Регулювання річного стоку. Л.: Гідрометеовидат, 1972.-508с.

2. Лапшев М.М. Розрахунки водовипусків стічних вод. М.: Будвидат, 1977.-87с.

3. Родзіллєр І.Д. Прогноз якості води водоймищ-накопичувачів стічних вод. М.: Будвидат, 1984.-263с

4. Недрига В.П. Гідротехнічні спорудження (довідник проектувальника). М.: Будвидат, 1983.-543с.

5. Караушев О.В. Методичні основи оцінки і регламентування антропогенного впливу на якість поверхневих вод. Л.,1987.-285с.

6. Методичні основи оцінки і регламентування антропогенного впливу на якість поверхневих вод. Л.:Гідрометеовидат, 1983.-5 Ос

7. Водний кодекс України. Постанова Верховної Ради України від 6.06.1995р.

8. Закон України про об'єкти підвищеної безпеки. Постанова Верховної Ради України від 18.01.2001р.

9. Концепція поліпшення екологічного становища гірничовидобувних регіонів України. Постанова KM України від 31.08.1999 р. № 1606. Ю. Євтушенко М.Ю., Захаренко М.О., Шевченко П.Г. Оцінка виливу техногенних навантажень на екологічний стан водогосподарської системи річок Інгулець і Саксагань з урахуванням щорічного скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу. К.:НАНУ Національний аграрний університет. Інститут гідробіології.2001.

Размещено на Allbest.ru