Керівники виробничих підрозділів мають наступні функціональні обов'язки по охороні праці:

визначення переліків професій і робіт, для виконання яких необхідний попередній і періодичний медогляд;

визначення переліку важких робіт, на яких забороняється застосування праці жінок дітородного віку й осіб у віці до 21 року;

ознайомлення працівника з умовами й охороною праці на робочому місці, з можливим ризиком ушкодження здоров'я, з посадовими обов'язками, що включають у себе вимоги по охороні праці, з пільгами і компенсаціями за умовами праці;

визначення переліку професій і посад працівників, що звільняються від первинного інструктажу на робочому місці, переліку робіт, до яких пред'являються додаткові (підвищені) вимоги безпеки праці;

проведення інструктажів з безпеки праці;

ознайомлення керівників і фахівців зі станом умов праці на об'єкті, засобів захисту, травматизмом, нормативними актами і посадовими обов'язками по охороні праці;

розробка і забезпечення працівників інструкціями з охорони праці і виробничих інструкцій;

розробка переліків робіт і професій, по яких повинні видаватися індивідуальні засоби захисту, і здійснення контролю за правильністю їхнього застосування;

організація першої допомоги постраждалому і доставка його в медзаклад;

повідомлення про нещасний випадок у відповідні установи;

розробка заходів щодо попередження нещасних випадків, поліпшенню й оздоровленню умов праці, приведенню робочих місць у відповідність з вимогами норм і правил праці;

проведення сертифікації робочих місць;

оснащення виробничих приміщень, устаткування і робочих місць засобами колективного захисту й організація їхньої ефективної експлуатації;

організація контролю за рівнем шкідливих і небезпечних виробничих факторів;

забезпечення працюючих санітарно-побутовими приміщеннями і пристроями виходячи зі специфіки виробництва.

Функціональні обов'язки керівників служб підприємства:

Від відділу кадрів:

організація попереднього медогляду при надходженні на роботу;

визначення контингенту, що підлягає періодичним медичним оглядам;

професійний добір працюючих окремих спеціальностей;

визначення переліку важких робіт зі шкідливими чи небезпечними умовами праці;

ознайомлення поступаючих на роботу з пільгами і компенсаціями за умовами праці.

Відділу постачання:

забезпечення підрозділів підприємства засобами захисту, контролю і сигналізації.

Бухгалтерії:

виплата працівнику відшкодування шкоди, заподіяного трудовим каліцтвом;

здійснення обов'язкового страхування працівників від тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання, а також від нещасних випадків на виробництві і професійних захворюваннях.

Відділ головного механіка:

забезпечення безпеки експлуатації виробничого устаткування;

забезпечення безпечного стану експлуатації будинків і споруджень.

Відділу головного енергетика:

забезпечення безпеки електричних мереж і електроустановок.

Медсанчастини:

організація лікувально-профілактичного обслуговування працюючих.

Розподіл функціональних обов'язків по охороні праці серед керівного складу повинний бути підкріплено виданням наказу по чи підприємстві твердженням відповідного Положення.

7.3 Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на гірничорудному підприємстві

7.4 Основні вимоги до освітлення шлакосховища

Правильно виконана система освітлення відіграє істотну роль у зниженні виробничого травматизму, зменшуючи потенційну небезпеку багатьох виробничих факторів, створює нормальні умови роботи і підвищує загальну працездатність організму. Збільшення освітленості від 100 до 1000 лк при напруженій зоровій роботі обумовлює підвищення продуктивності праці на 10-12 %, зменшення браку на 20%, зниження кількості нещасливих випадків на 30%.

Виробниче освітлення характеризується кількісними і якісними показниками. Кількісними показниками є світловий потік , сила світла, освітленість, яскравість і світність. Якісними показниками, що визначають умови зорової роботи , є світло, контраст об'єкта з світлом, видимість, циліндрична освітленість, показник засліпленості, показник дискомфорту пульсації освітленості.

Для освітлювальних мереж у щлакосховищі , а також стаціонарних світлових крапок на пересувних машинах, механізмах і агрегатах у щлакосховищі використовується електрична система з ізольованою нейтраллю при лінійній напрузі не вище 220В. При застосуванні спеціальних видів освітлення допускається напруга 380В. Для живлення ручних переносних ламп повинна застосовуються лінійна напруга не вище 12 В перемінного струму.

При використанні теплової тяги допускається застосування постійного струму напругою до 75В. Усі місця на щламосховищі повинні бути освітлені відповідно до норм , приведених в таблиці 7.1

Ремонт освітлювальної мережі (заміна гаків, штирів і ізоляторів, перетяжка проводів ) повинний проводиться при знятій напрузі освітлювальної мережі.

Усі роботи повинні виконувать з дотриманням заходів безпеки, передбачених «Правилами технічної експлуатації і безпеки обслуговування електроустановок промислових підприємств».

Таблиця 3.1 - Норми освітлення робочих місць

Для висвітлення шламосховища застосовуються ксенонові трубчасті лампи типу ДКСТ - 50000 і ДКСТ -20000.

Лампи встановлюються на щоглах по одній чи групами по 6 чи 10 ламп на одній щоглі. Під час грози робота з установкою освітлювальної щогли забороняється. Вона повинна бути відключена від мережі, а обслуговуючий персонал повинний знаходиться в безпечному місці. Площадки під щоглу висвітлення повинні бути горизонтальними, а встановлена щогла повинна стояти вертикально. На всіх стаціонарних лампах повинні бути встановлені реле витоку типу УАКИ - 380 В, що забезпечують захист від витоків струму на металоконструкцію лампи.

7.5 Вплив вібрації на організм людини

Коливання механічних тіл з частотою нижче 20 Гц сприймаються організмом як вібрація, з частотою вище 20 Гц -одночасно і як вібрація, і як звук. Джерелами вібрацій є машини і механізми, що беруть участь у різних технологічних процесах. Коливання, поширючись по елементах конструкцій, прискорюють їхнє руйнування, а крім цього вони впливають на працюючого.

Вібрація приводить тіло і його окремі частини в коливальний рух. У залежності від впливу на людину вібрація поділяється на місцеву і загальну. Загальна вібрація викликає струс людини, місцева втягує в коливальні рухи лише окремі частини тіла.

Організм людини резонує при дії коливань з частотою 8 Гц, коливання з частотою від 17 до 25 Гц резонанси для голови людини. Починаючи з частоти 40 Гц, коливання тіла людини під впливом вібрації стають у багато разів менше вібруючої поверхні. Коливання з зазначеними частотами дуже небезпечні.

Систематичний вплив загальних вібрацій у резонансній чи навколорезонансній зоні може бути причиною вібраційної хвороби - стійких порушень фізіологічних функцій організму, обумовлених переважно впливом вібрацій на центральну нервову систему. Ці порушення виявляються у виді головних болів запаморочення , поганого сну, зниженої працездатності , поганого самопочуття, порушень серцевої діяльності. Локальна вібрація викликає спазми судин, що , починаючи з кінцевих фаланг пальців, поширюються на всю кисть, передпліччя й охоплюють судини серця.

Віброхвороба відноситься до групи профзахворювань. Ефективне лікування можливе лише на ранніх стадіях.

Для виміру вібрації застосовуються віброметри, шумоміри з додатковим пристосуванням - передпосилювачем, установлюваним замість мікрофона.

7.6 Клімат і мікроклімат на ПГЗК

Під кліматом та мікрокліматом розуміють багаторічний режим погоди, характерний для певної місцевості на Землі.

Організм людини краще всого пристосовується до середніх температур, тому на нього негативно впливає як дуже висока температура, так і низька. Спільний вплив низької температури та вітру оцінюється показниками,які називаються жорсткістю погоди. Збільшеня швидкості вітра на 0,5 с по фізичному сприйняттю равноцінно понижає температуру повітря на 1 С.

Місцевий клімат характерний для порівняно невеликих однорідних по природним умовам територій відділеними лісовими масивами.

Мікроклімат характерезує клімат приземного шару повітряна ПГЗК, якій обумовлений мікромаштабними відмінностями земної поверхні всередині місцевого клімату. Мікроклімат залежить від наявності поглиблень в земній поверхні, займаємих котлованами кар”єрів, та підвищення у вигляді порідних відвалів. Мікроклімат характерезується швидкістю вітру, температурним режимом та вологістю повітря в них. Як правило , швидкість вітру у шламосховищі більша ніж швидкість повітря на поверхні. Температура повітря шламосховищі на декілька градусів нища чим на поверхні ( на 1 - 2 С ). Вологість повітря у шламосховищі може бути вища, ніж на поверхні. Висока вологість повітря на шламосховищі призводить до утворення в них тумана і мрячки, понижаючих видимість і затрудняючих ведення робіт.

Атмосферне повітря по своєму хімічному складу представляє собою суміш азоту ( 78,08%), кисню (20,95%), аргону, неону та других інертних газів (0,93%), вуглекислого газу (0,03%) та інших газів (0,01%). Також у повітрі знаходится водяні пари та тонкодисперсна пиль. Такій склад повітря являє найбільш приємнішим для дихання людини , тварин та рослин.

Наряду з хімічним важливу дію грає іонний склад повітря. У повітря завжди знаходится негативні та позитивні іони, які підрозділяються на легкі та важкі., У чистому повітрі знаходяться легкі іони , у забрудненому - тяжкі. Найбільш позитивне значення на тіло людини оказує негативні легкі іони кисню.

Повітря на шламосховищі представляє собою звичайний атмосферний але з деяким вмістом таких речовин, як різноманітнітний пил, окиси азоту ,вуглецю та сірки, альдегіду та інше. Пари та гази отруйних речовин у повітрі суміш, а тверді та рідкі частини - дисперсні системи,які називаються аерозолями.

Важливою характеристикою атмосфери шламосховищі є тиск повітря. Людина яка знаходиться на шламосховищі може умовно розділити на тонкі горизонтальні шари з постійною температурою. Зміна температури повітря проходить від слою до слою. Для характеристики складу атмосфери приймають середній градієнт ( перепад температури). для слою повітря між чашею та поверхнею шламосховищі.

Контроль за складом атмосфери шламосховища перевіряється регулярними замірами температури та вологістю повітря, швидкості та направлення водяних потоків, атмосферного тиску, запилюваності та загазованості повітря. Відбір проб для аналізу повітря на робочих місцях повинен проводитися не менше одного разу у квартал і після кожного вимірювання технології робіт у зв”язку з “Інструкцією по запилюваності та загазованості атмосфери шламосховища. Для вимірювання температури повітря можуть використовуватися технічні рідинні, деформаційні та термоелектричні термометри.

Для вимірювання вологості повітря використовують різноманітні конструкції психометрів та гідрометрів. Швидкість повітряних потоків вимірюються різноманітними анемометрами.Для вимірювання швидкості не менше 1 м/с приймаються терманемометри. Для вимірювання великої швидкості використовують індукційний анемометр АРІ - 49. Для вимірювання атмосферного тиску використовується ртутні деформаційні барометри. На робочих місцях загазованість можливо виміряти за допомогою газоаналізатора ГХ- 4 та газоаналізатор УГ - 2.

Для більш детального обслідування атмосфери шламосховища служить пересувна газоаналітична лабораторія “ Кар'єр - 1” за допомогою якої можливо визначить метереологічні параметри запилованості та загазованості шламосховища .

7.7 Пожежна безпека

Пожежна безпека передбачає такий стан об'єкта, при якому виключається можливість пожежі, у випадках його виникнення запобігається вплив на людей небезпечних факторів пожежі і забезпечується захист матеріальних цінностей.

Запобігання екзогенних пожеж за рахунок заходів щодо попередження утворення пального середовища і джерел запалювання. Щоб не допустити утворення пальної суміші, необхідно правильно вибрати речовини, матеріали, устаткування і конструкції по горючості, а також не перевищувати граничних концентрацій змісту пожеже- і вибухонебезпечних речовин у повітрі. Утворення в пальному середовищі джерел запалювання можна попередити шляхом установлення спеціальних вимог до експлуатації машин, устаткування; застосування електроустаткування, що відповідає класу пожеже чи вибухонебезпечності приміщень і установок; ліквідації умов самозаймання речовин і матеріалів; установлення максимально припустимої температури нагрівання речовин, матеріалів і конструкцій; застосування не іскрить інструмента при роботі з легкозаймистими чи речовинами, що вибухають.

Велику роль грає пожежна безпека і профілактика при проектуванні і будівництві промислових підприємств. Насамперед повинна бути правильно установлена вогнестійкість будівельних конструкцій, тобто їхня здатність пручатися впливу високої чи температури пожежі в плині визначеного часу при збереженні експлуатаційних функцій.

Межею вогнестійкості називається час, після закінчення якого конструкція втрачає несучу здатність. Вогнестійкість будинків в основному визначається ступенем горючості застосовуваних будівельних матеріалів і межею вогнестійкості основних будівельних конструкцій.

У залежності від довговічності виробничі будинки і спорудження розділяються по вогнестійкості на п'ять ступенів. До 1 і 2 ступеню відносяться будинки і спорудження, виконані з негорючих будівельних матеріалів, до 3 - важко-горючих, а до 4 і 5 - що мають елементи з пальних матеріалів.

Протипожежні розриви між виробничими будинками і спорудженнями встановлюють для попередження поширення пожежі з одного чи будинку спорудження на інше,

Протипожежні перешкоди у виді стін, перегородок, перекриттів, двер, воріт, люків, тамбур - шлюзів і вікон виконаних з неспалених матеріалів, призначені для обмеження поширення пожежі усередині чи будинку спорудження.

У будинках і спорудженнях повинні бути передбачені шляхи безпечної евакуації людей у випадку виникнення пожежі таким чином, щоб люди залишили будинок у плині мінімального часу ( 0,5 - 3 ) хвилин. Число евакуаційних виходів з будинків, приміщень і з кожного поверху визначається розрахунком, але воно повинно бути не менш двох і розташовуватися вони повинні розосереджено.

Ширина шляху евакуації повинна бути не менш 1 метра, а двер - не менш 0,8метрів.

Видалення газів і диму при пожежі виробляється через віконні прорізи й аераційні ліхтарі, а також за допомогою спеціальних димових люків і конструкцій. Димові люки призначені не тільки для видалення продуктів горіння, але й керування процесом горіння при пожежах. Легковидаляючі конструкції служать для видалення продуктів горіння чи вибухів і можуть бути кришні та стінові.

Протипожежні заходи при пристрої складів на гірничодобувних підприємствах зводяться до наступного. При складуванні вугільних і пальних сланців терміни їхнього збереження варто обмежувати до 4 - 12 місяців. Для попередження виникнення пожежі і вибуху необхідно: застосовувати тільки справну тару і зберігати її пробками догори; наповняти тару на 95% її ємності; зберігати порожню тару окремо і з закритими пробками; установлювати природну вентиляцію складів.

Протипожежний режим хвостосховища визначається комплексом вимог пожежної безпеки, встановлюваних існуючими правилами, інструкціями і наказами адміністрації підприємства з метою розробки профілактичних мір попередження пожеж.

Профілактичні заходи протипожежного режиму включають: зміст у порядку проходів і шляхів евакуації людей; систематичне збирання робочих місць і приміщень, порядок їхнього огляду після закінчення роботи; комплексність і справність первинних засобів пожежогасіння; забезпеченість проїздів і підходів до будинків і споруджень; контроль за умовами збереження ГСМ і інших матеріалів; дотримання пилогазового режиму і правил користування відкритим вогнем та ін.

ВИСНОВКИ

На прикладі хвостосховища ВАТ «ПГЗК»в даному проекті були досліджені та розроблені нові методики боротьби з пилінням сухих пляжів цеху шламового господарства.

На основі проробленої роботи можна зробити наступні висновки.

Пиління пляжів наглядається при швидкості вітру більше 5-7м/с; гранулометричний склад пилу хвостів збагачення від 0,01 до 0,25 мм.; Речовини які входять до складу хвостів негативно впливають на стан навколишнього природного середовища, забруднюючи не тільки атмосферне повітря, а й ґрунти розташованих поблизу сіл та садових товариств, для рекультивації яких потрібні капіталовкладення у розмірі 320000 грн. Окрім того з ціллю профілактики захворюваності та лікування населення необхідно щорічно витрачати кошти на оздоровлення в кількості 1350000 грн.

Використовуємо методи закріплення пилуючих пляжів мають велику собівартість, малоефективні або навіть небезпечні.

Для покращення екологічної ситуації в даному районі пропонується використати метод гідровисіву багаторічних трав-солеросів з розгалуженою кореневою системою, яка сприятиме задержуванню пилуючих поверхонь пляжів. Капітальних витрат на придбання технічних засобів 150000грн., поточних витрат 107210 грн. Економічний ефект складає 1542776 грн.

Необхідно також констатувати, що ефективність методу одного гідровисіву багаторічних трав розрахована на 3-5 років без додаткових витрат.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Аринушкина Е.В. Руководство по химическому анализу почв.-М.:МГУ, 1970. - 440с.

2. Агрохимические методи исследования почв.-М.:Наука, 1965.-315с.

3. ВАТ “ПГЗК” , збагачувальні фабрики № 1,2.Обгрудкувальні фабрики №1,2Цех флотаційного дозбагачення концентратів з розробкою ОВСН. Реконструкція. Робочий проект. Оцінка впливу на навколишнє середовище. Додаткові матеріали. Харків, 2001. -31.

4. Гончарук Е.И., Сидоренко Г.И. Гигиеническое нормирование химических веществ в почве. - М.: Медицина, 1986. - 319с.

5 ГОСТ 17.5.3.06-85. Охрана природи. Земли. Требования к определению норм снятия плодородного слоя почви при производстве земляних работ.

ГОСТ 17.5.3.06-85.М.: Изд-во стандартов, 1985.-с.5

6 “Сборник методик по расчёту загрязняющих веществ в вибросах от неорганизованих источников загрязнения атмосфери”, Донецк, 1994г.

7 Днепровский горно-обогатительний комбинат. Инструкция по експлуатации сооружений хвостового хозяйства. 13105-ГС-ИН Книга 1,2. УКРВОДОКАНАЛПРОЕКТ. Киев 1980 г.

8 Изучение режима подземних и поверхностних вод на территории Кременчугского бассейна с целью прогноза подтопления промишленних площадок и охрани водних ресурсов. Отчёт Днепровского участка за 1991 - 2000 г. Управление рудничной геол.пром.геологоразвед.работ и техн. Бурения »Укрчерметгеология»;гл.гидрогеолог Кизилова О.Т., кн.1.текст и текстовие прил.; Инв.№ 281(Дн.РУ), Комсомольск, 2000.-87 с.

9 Меш Р. Озеленение по методу гидропосева.-Вена: Прохазка и Ко,1973.-58с.

10 Новик П.С. Создание газонов в засушливих условиях.- В кн.: Охрана природи Нижнего Дона и Сев. Кавказа. - Ростов на Дону:1962,с.112-116.

11 Оценка и прогноз изменений гидрогеологических условий при сбросе солоноватих дренажних вод каръера ПГОК в откритие естественние водоёми - болота речек Старици, Сикачки. Кн.1. Текст и текстовие приложения: Отчёт ГГП « Южукргеология», Кременчугская ГРЕ, МП «Талан»;рук.Лобода С.П.; Инв.№246(ДнРУ), пгт.Новая Галещина 1993 - 91 с.

12 Отчёт об инвентаризации вибросов загрязняющих веществ на ОАО «ПГОК».Украинского научно - исследовательского института екологических проблем, Харьков, 2004. В 2-х томах 832 с.

13 Паламар Л.М., Кацавець Г.М.Мова ділових паерів:Практичний посібник.-К.:Либідь, 2000. 296с.

14 Санітарні норми та правила в Україні (2-е.вид.)/РоїнаО.М.-К.:КНТ,2005.-516 с.

15 Савицкая Г.В. Аналих хозяйственной деятельности предприятия: 2-е изд.,перераб.и доп.-Мн.: ИП «Екоперспектива»,1997.-498 с.

16 Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці -Львів: Афіша, 2000. - 348с.

17 Купчик М.П., Гандзюк М.П., Степанець І.Ф. та ін. Основи охорони праці-К:Основа,2000.-416с.