Дослідження впливу на навколишнє середовище ливарного цеху ВАТ "Полтавський ГЗК"

Заходи режимного характеру включають заборону паління в невстановлених місцях, проведення електрозварювальних і інших вогневих робіт у пожежонебезпечних приміщеннях і ін.

До експлуатаційних заходів відносять профілактичні огляди, ремонти й іспити.

У ливарних цехах особлива увага заходам активного пожежного захисту повинне приділятися на ділянках експлуатації плавильних і сушильних печей і ділянках збереження, застосування вогненебезпечних і вибухонебезпечних матеріалів. У стрижневих відділеннях найбільше пожежонебезпечні ділянки готування, збереження, нанесення покрить на основі легкозаймистих рідин і участі сушіння стрижнів. У якості однієї з основних заходів передбачається установка автоматичних систем пожежегасіння і сигналізації. Для виклику заводської пожежної команди служить кнопкова електросигналізація, крім того, у цехах передбачається чергове освітлення і пожежні проїзди. На видних місцях вивішуються плани евакуації людей і матеріальних цінностей.

Протипожежні стенди із первинними засобами пожежегасіння - шухляди з піском, вогнегасники, брандспойти з пожежними шлангами - повинні знаходитися в справному стані в легкодоступних місцях. До первинних заходів пожежогасіння відносяться вогнегасники. Вони класифікуються на хімічні пінні вогнегасники (ОХП-10, ОП-М, ОП-9ММ), повітряно-пінні (ОВП-5, ОВП-10), вуглекислотні (ОУ-2, ОУ-5, ОУ-8), порошкові вонегасники (ОП-1, “Момент”, ОП-2А, ОП-10А, ОПС-10, ОППС-10). Використання протипожежних засобів для інших цілей забороняється.[ ]

У якості вогнегасних речовин найбільше широко використовуються вода, піни різного складу, вуглекислий газ, сухий кварцовий пісок.

Незважаючи на високу охолодну здатність води, вона може виявитися неефективною при гасінні гасу, мазуту й інших нафтопродуктів і пальних рідин, тому що вони можуть спливати і горіти на поверхні води. Крім того, внаслідок електропровідності води (особливо при наявності в ній солей і подачі суцільним струменем) її не можна використовувати для гасіння устаткування, що знаходиться під напругою.

Ефективне пожежегасіння пінами (звичайно використовуються 4-6%-нні водні розчини піноутворювачі) зв'язано не тільки з їхній вогнегасними властивостями, але і із інтенсивністю їхньої подачі.

Важливе місце серед вогнегасних речовин займає двоокис вуглецю. Вуглекислотні вогнегасники використовуються для гасіння складів легкозаймистих рідин, сушильних печей, устаткування, що знаходиться під напругою.

Палаючі магнієві сплави закидають сухим кварцовим піском. [ ]

ВИСНОВКИ

На прикладі ливарного-механічного цеху ВАТ “Полтавський ГЗК” в даному проекті було досліджено вплив на навколишнє середовище та здоров'я людини шкідливих речовин, які містяться у викидах ливарного виробництва.

З урахуванням отриманих даних по масам викидів шкідливих речовин, враховуючи особливості місцевості використаний програмний комплекс “Гарант-1”. Розрахунок приземних концентрацій проводився для вищевказаного району, при якому були враховані 12 інгредієнтів. Аналіз результатів розрахунків показав перевищення концентрацій оксиду заліза та оксиду марганцю. Ці речовини негативно впливають на стан навколишнього природного середовища, забруднюючи не тільки атмосферу, а й ґрунти розташованого поблизу садового товариства, частина якого підпадає під вплив цих речовин. Ці шкідливі речовини здатні викликати захворювання, особливо оксид марганцю, так як він є токсичною речовиною.

Для покращення екологічної ситуації в даному районі було запропоновано замінити рукавний фільтр ФРКІ-360 на рукавний фільтр ФРІР-1000. Для поліпшення умов праці в ливарному-механічному цеху та для зменшення неорганізованих викидів було запропоновано встановити зонти над кожним джерелом утворення шкідливих речовин.

Після повторного проведення розрахунків за допомогою програми “Гарант-1” перевищень приземних концентрацій не виявлено. Таким чином, кількість шкідливих речовин, що викидається в атмосферу вменшиться. Це призведе до покращення екологічної обстановки в районі дослідження.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

Алпатьев А.М. Развитие, преобразование и охрана природной среды. - Л.: Наука, 1983. - 240с.

Балацкий О.Ф., Мельник Л.Г. и др. Экономика и качество окружающей природной среды. - Л.: Гидрометеоиздат, 1984. - 190с.

Беркович М.Т., Бухман Я.А. Промышленная пыль. - Свердловск.: Металлургиздат, 1960. - 240с.

Брылов С.А., Штродка К. Г. Охрана окружающей среды. - М., Высшая школа, 1986. - 272с.

Временная типовая инструкция определения экономической эффективности осуществления природоохранных мероприятий и оценки экономического ущерба, причиняемого народному хозяйству загрязнением окружающей прородной среды. - М.: Экономика, 1986. - 92с.

Гаевая Л.А. Средства индивидуальной защиты глаз и лица на производстве. - 2-изд., перераб. и доп. - М.: Машиностроение, 1980. - 208с.

Григорьев А.А. Экологические уроки прошлого и современности. - Л.: Высшая школа, 1991. - 249с.

“Вредные вещества в промышленности”. Справочник. - Л.: Химия, 1977 - 608с.

Даценко І.І. Екологія та гігієна людини. Навчальний посібник. - Львів: Афіша,2000. - 248с.

Дебю И.И. Экологический энцеклопедический словарь. - Кишинев: Наука, 1990. - 406с.

Денисенко Г.Ф., Губониеа З.И. Охрана окружающей среды в черной металлургии. - М.: Металлургия, 1989. - 118с.

Джиригей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб. - 2-вид., Київ: Т-во “Знання”, КОО. 2002. - 203 с.

“Закон України про охорону атмосферного повітря”. - ВВР, 1992, №50,

ст.678; 1995, №13, ст.85. - 29с.

“Закон України про охорону навколишнього природного середовища”. - ВВР, 1991, №41, ст.545; 1993, №26, ст.277; 1996, №17, ст.70. - 37с.

Зиньковский М.М. Техника безопасности и производственная санитария (краткий справочник металлурга). Изд. 3-е, перераб. и доп. - М.: Металлургия, 1984. - 232с.

Израэль Ю.Л. Экология и контроль состояния природной среды. - М.: Гидрометеоиздат, 1984. - 560с.

Инструкция по оказанию первой помощи пострадавшим в связы с несчастными случаями при обслуживании энергетического оборудования/Упр. по техн. безопасности и пром. санитарии Миненерго СССР. - М.: Энергопромиздат, 1984. - 64с.

Красаткович В.И., Курбатова Л.М. Экологические проблемы производства АТС. Опыт их решения на МАЗе. “Автомобильная промышленность”, 2003, №8. - с. 12-16.

Крымов В. Г., Фишкин Ю.Е. Ручное изготовление литейных стержней/Уч. пособие д/тех. училищ. - М.: Высшая школа, 1983. - 200с.

Куценко Г.И., Жашкова И.А. Основы гигиены труда и производственной санитарии. : Учебн. Пособие для проф.-техн. училищ, 3-е изд., исправ. и доп. - М.: Высш. школа, 1990. - 127с.

Лапай А.П., Удовицкий С. Г. Охрана труда на предприятиях. - Киев.: Віща школа, 1976. - 158с.

Лаптев А.А., Приемов С.И. и др. Охрана и оптимизация окружающей среды. - К.: Наукова думка, 1990. - 256с.

Мирзаев Г.Г, Иванов Б.А. и др. Экология горного производства. - М.: Высшая школа. 1991. - 320с.

Мельник Л.Г. Экономические проблемы воспроизводства природной среды.

- Харьков: Вища школа, 1988. - 159с.

Мищаев К.И. Принципы выбора газоотборных устройств. “Промышленная и

санитарная очистка газов”, № 6, 1978. - с. 12-16.

Назарук М.М. Основи екології та соціоекології. Навчальний посібник. - Львів: Афіша, 2000. - 256с.

“Окружающая среда и здоровье”. Под ред. Л.Хенса, Л.Мельника. - К.: Наукова думка, 1998. - 325с.

“Очистка дымовых газов в промышленной энергетике”. Под ред. А.А. Русанова, И.И. Урбаха. - М.: Энергия, 1969. - 327с.

“Охрана природы. Атмосфера. Правила контроля качества атмосферного воздуха населенных пунктов”. ГОСТ 17.2.3.01-86.- 6с.

“Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями”. ГОСТ 17.2.3.02-78.- 8с.

Примак А. В. Экологическая ситуация на Украине и ее мониторинг: анализ и перспективы. - К.: Либра, 1990ю - 44с.

Радкевич В.А. Экология. - Минск: Вісшая школа, 1997. - 158с.

Реймерс Н.Ф. Природопользование: Словарь-справочник. - М.: Мысль, 1990. - 638с.

Родионов А.И., Клушин В.Н. Техника защиты окружающей среды. - М.: Химия, 1989. - 512 с.

Руденко К.Г., Шемаханов М.М. Обезвоживание и пылеулавливание. Учебник для вузов. 2-е изд., перер. и доп. - М.: Недра, 1981. - 350с.

Соловьева Т.В., Хрусталева В.А. Руководство по методам определения вредных веществ в атмосферном воздухе. - М.: Химия, 1974. - 238с.

“Справочник по борьбе с пылью в горнодобывающей промышленностью”. Под ред. А. С. Кузьмича. М.: Недра, 1989. - 240с.

“Справочник по пыле- и золоулавливанию”. Под ред. А.А. Русанова. - М.: Энергоиздат, 1983. - 312с.

Старк С.Б. Пылеулавливание и очистка газов в металлургии. - М.: Металлургия, 1977. - 327с.

Сытник К.М., Брайон А.В. и др. Биосфера. Экология. Охрана природы. Справочное пособие. - К.: Наукова думка, 1987. - 523с.

Ужов К.Н., Мягков Б.И. Очистка промышленных газов фильтрами. - М.:

Химия, 1970. - 258с.

“Экология и экономика”. Под ред. Сытника К. М. - К.: Изд-во полит. лит-ры Украины, 1988. - 356с.

“Экология города”. Под ред. Стольберга Н. М. - К.: Либра, 2000. - 468с.

Юдашкин В.С. Пылеулавливание и очистка газов в черной металлургии. - М.: Металлургия, 1984. - 319с.