- тип фільтру - ФРІР-1000 каркасний з однобічною импульсною продувною;

- призначення фільтру - для очищення промислових газів з робочою температурою не більше 135С;

- продуктивність по газу, м³/год - 100000;

- площа поверхні фільтрації, м² - 1000;

- питоме газове навантаження, м³/м²хв - 1,75;

- тиск стисненого повітря, МПа - не менше 0,5;

- максимальні витрати стисненого повітря, нм³/год - 50;

- робоче розрідженні в апараті, Па:

в камері “брудного” газу - 4000,

в камері “чистого” газу - 6000;

- масова концентрація зважених речовин на виході, г/м³ - не більше 0,020;

- гідравлічний опір, Па - не більше 2000;

- кількість рукавів у фільтрі, шт. - 448,

розмір рукава, м:

довжина - 5,2,

діаметр - 0,135;

- Габаритні розміри фільтру, мм:

довжина - 6500,

ширина - 5200,

висота - 11000.

Димососи:

- Тип димососу - ДН-19М ДН-19БГМ

- Продуктивність по всмоктуванню, м³/год - 108000 108000

- Повний тиск, Па - 462 462

- Споживана потужність, кВт - 168 168

- Максимальний ККД, % - 82 82

- Маховий момент ротору, кгсм² - 1590 1550

- Частота обертання роторів, об/хв - 1000 1000

- Максимально допустима температура

переміщувального середовища, С - 250 250

- Спосів регулювання - осьовий направляючий аппарат

Маса без електродвигуна, кг не більше - 4600 4100

Таблиця 2.16 - Основні проекті параметри газоочистки

Після описання особливостей конструкції та надання технічної характеристики даного газоочисного устаткування необхідно навести описання принципу роботи рукавного фільтру ФРІР-1000, де також є свої особливості.

Схема руху очищеного газу приведена на рисунку 2.1.

1 - корпус фільтру; 2 - шатер фільтру; 3 - накопичувач стисненого повітря; 4 - продувний клапан; 5 - пристрій управління регенерацією; 6 - роздаточний колектор; 7 - знімна кришка чистого газу; 8 - камера чистого газу; 9 - камера брудного газу; 10 - каркас рукава; 11 - фільтрувальний рукав; 12 - бункер; 13 - шлюзовий живильник.

Рисунок 2.1 - Схема руху “брудного” та “чистого” газу в рукавному фільтрі типу ФРІР.

Напрям руху потоку газу в колекторі організований таким чином, щоб у міжрукавний простор кожної секції рукавного фільтру поступало запилене аспіраційне повітря та, розподіляючись по секції, мав би складову векторів руху вертикально вниз.

Крім того, технологічна схема руху брудного газу в корпусі рукавного фільтру прийнята, виходячи із наступних вимог:

зниження швидкості руху газового потоку до 3-4 м/с на вході в рукавний простір камери брудного газу;

зміна напрямку руху газового потоку спочатку зверху вниз, а потім знизу вверх при одночасному зменшенні швидкості руху. Ця частина корпусу фільтру одночасно виконує роль осаджувальної камери для видалення з газового потоку великих частичок пилу та шлаку;

підведення брудного повітря до верхньої частини рукавів та подальший рух газового потоку між рукавами зверху вниз. Подібна схема руху “брудного” газу у міжрукавному просторі співпадає з напрямом осідання пилу під час регенерації рукавів.

Описана вище технологічна схема руху газового потоку являється важливою технологічною перевагою фільтру ФРІР у порівнянні з фільтрами інших конструкції.

З міжрукавного простору фільтру запилений газ проходить через фільтрувальне рукави у напрямку ззовні в середину. При цьому пилоподібні забруднення відділяються перегородкою з фільтрувального полотна. Встановлені всередині фільтрувальних рукавів дротові каркаси зберігають форму рукава, не дозволяючи йому скластися.

Для відновлення фільтрувальної здатності рукавів періодично проводять їх регенерацію. Через рівні проміжки часу (встановлюються в процесі пусконалагоджувальних робіт) при короткочасному відкритті продувних клапанів з накопичувачів стисненого повітря подається стиснене повітря порядно в розподільні колектори під час імпульсу з надлишковим тиском 0,4-0,5 МПа. Потім через сопла спеціальної форми роздаточних колекторів стиснене повітря з великою швидкістю поступає у фільтрувальні рукави.

Продувочне повітря у вигляді ударної хвилі попадає у фільтрувальний рукав. При цьому зростає відповідний протитиск. Рукав, який до подачі імпульсу прилягав до корпусу дротового каркасу, різко роздувається до свого повного об'єму та у кінцевому положенні різко гальмується, часточки при цьому продовжують по інерції свій шлях та відриваються від зовнішньої поверхні фільтрувального полотна.

З внутрішнього середовища фільтрувального полотна частинки пилу видуваються коротким, але сильним продувним струменем назад у бік “брудного” газу.

Пил, що відділився, попадає у бункер фільтру. Після закриття продувного клапану очищені рукава знову готові до нормального процесу фільтрування. У відповідності до заданої тривалості такту всі ряди рукавів будуть в певній послідовності перемикатися в положення регенерації на час тривалості імпульсу. Тривалість імпульсів та тактів регулюється за допомогою блоку автоматики (контролера), узгоджуючи їх з різними експлуатаційними умовами. Головним параметром введення рукавного фільтру в режим регенерації являється підвищення опору вище деякої величини перепаду тиску (Р). при зниженні тиску Р нижче цієї величини процес регенерації зупиняється і система автоматично переходить в режим “очікування”.

Величина Р визначається в процесі пусконалагоджувальних робіт в залежності від досягнення проектної продуктивності фільтрувальної установки.

Пил, який вловився у фільтрі, накопичується у бункерах. Видалення пилу з бункерів провадитися за допомогою системи пилоприбирання.

Ефективність роботи газоочисної установки значною мірою залежить від правильного технічного обслуговування даної установки в період її експлуатації. Для забезпечення безперебійної роботи газоочисної установки слід постійно проводити перевірки окремих вузлів та установки в цілому, необхідно контролювати параметри газоочистки та приймати оперативні дії для усунення виявлених неполадок.

При експлуатації газоочистки необхідно:

а) постійно контролювати всі технологічні параметри роботи газоочистки:

- гідравлічний опір фільтру,

- тиск стисненого повітря на ресиверах клапанних секції фільтрів;

б) слідкувати за справністю контрольно-вимірювальної апаратури;

в) записувати всі знайдені під час роботи установки дефекти та перебої в роботі обладнання з вказанням причин та часу виявлення.

Під час експлуатації обладнання необхідно щодоби проводити огляди зовнішніх вузлів фільтру. Винайдені неполадки слід усувати оперативно по мірі їх виявлення, не очікуючи планової зупинки фільтру.

Температура аспіраційного повітря, що поступає у фільтр не повинна перевищувати 130^оС. При перевищенні допустимої температури фільтр повинен бути відключеним.

Опір фільтру не повинен перевищувати 1600-2000 Па. Опір менше 1600 Па вказує або на недовантаження фільтру, або на несправність (порив) рукавів. Опір більший 2000 Па вказує на перевантаження фільтру, або на погану регенерацію рукавів.

Тиск стисненого повітря не ресиверах клапанних секції фільтра повинен бути не менше 0,5-0,6 МПа. Падіння тиску в ресиверах в момент регенерації допускається до 0,3 МПа. Падіння тиску нижче вказаної величини вказує на несправність клапану або системи автоматики.

При виявлення шуму в результаті витоку повітря в клапанних секціях слід виявити місце витоку, перекрити вентиль подачі стисненого повітря не ресивер та усунути несправність. Необхідно слідкувати за станом системи газопроводів, їх герметичністю; всі люки повинні бути щільно закриті, болтові з'єднання надійно стягнуті; слідкувати за справністю ущільнюючих прокладок в люках, у випадку ушкодження їх необхідно замінити.

Кожен день необхідно спускати конденсат з ресиверів та масловологовідділювача. Щозмінно перевіряти спрацювання системи регенерації при почерговій подачі сигналу на електромагніти. Розрив у подачі сигналу на черговий електромагніт повинен бути не менше 5 секунд.

В процесі експлуатації необхідно слідкувати за роботою системи пилеприбирання, не допускаючи переповнення бункерної частини фільтру.

Періодичність вивантаження пилу залежить від концентрації її в очищуваному газі та встановлюється при наладці.

При експлуатації димососів необхідно перевіряти: відсутність повороту вісів лопаток у втулках направляючого апарату; стан всіх допустимих кріплень; кількість масла в корпусах підшипників; стан ущільнення валу по кожуху димососа; величину вібрації димососу. Слідкувати за: рівнем масла в корпусах підшипників (масло повинно бути залито до верхньої позначки масловказувача); температурою підшипників (не більше 70^оС); зносом проточної чистини, відсутності тріщин, налипання пилу на роторі, особливо уважно слід слідкувати за зносом швів приварки лопаток до дисків робочого колеса та самих лопаток (знос не більше 3мм); станом підшипників ротору.

Змащення обладнання провадити у відповідності із заводською картою змащення.

2.9 Аналіз структури та кількості викидів шкідливих речовин після проведення заходу

Для встановлення структури та кількості викидів після проведення заходу необхідно встановити концентрації шкідливих речовин на вході в газоочисну установку з урахуванням встановлення підліхтарних зонтів.

При встановленні зонтів кількість очищуваних газів збільшиться майже вдвічі - з 49000 м³/год до 103000м³/год. При цьому концентрації шкідливих речовин в газі зменшиться через розбавлення повітрям, що всмоктується зонтами. Таким чином, можна передбачити, що концентрації шкідливих речовин вдвічі зменшаться з урахуванням концентрацій речовин в повітрі, яке відбирається зонтами.

В технічних характеристиках рукавного фільтру ФРІР-1000 вказано, що ефективність фільтру складає 95-98%. Приймаємо ефективність фільтру 96,5%. Дані, отримані при розрахунку концентрацій на вході з урахуванням концентрацій шкідливих речовин, що містяться у об'ємі повітря, що відбирається зонтами та концентрацій речовин на виході з газоочистки приведені в таблиці.

Таблиця 2.9.1 - Характеристика пропонованої газоочисної установки

По газоподібним речовинам очищення не провадиться, через їх незначну кількість та неперевищення ГДВ. При проведенні розрахунку розсіювання на ЕОМ перевищень приземних концентрацій по цим речовинам також не виявлено. Також треба зазначити, що при значному розбавленні повітрям у портальних відсосах майже повністю доспалюються ціаніди та оксид вуглецю. Пил, що осів на фільтрувальних рукавах має здатність абсорбувати до 60% сірчистого ангідриду.

Розрахуємо викиди шкідливих речовин після впровадження даного природоохоронного заходу та порівняємо їх з нормативами ГДВ, які встановлені для ливарно-механічного цеху ВАТ “Полтавський ГЗК”.

Розрахунок викидів шкідливих речовин проводимо у відповідності до формули 2.1. Результати розрахунків представимо у вигляді таблиці.

Таблиця 2.17 - Кількість викидів шкідливих речовин (г/с) та порівняння їх з нормативами ГДВ

З даних, що наведені в таблиці після встановлення рукавного фільтру ФРІР-1000 перевищень ГДВ спостерігатися не буде, отже, мета завдання досягнута.

Розрахуємо валовий викид по кожній речовині після проведення заходу. Для розрахунку скористуймося формулою 2.2. Отримані результати зведемо в таблицю.

Таблиця 2.18 - Валовий викид забруднюючих речовин після проведення природоохоронного заходу

При порівнянні отриманих результатів з нормативами ГДВ слід їх порівнювати з сумарним показником ГДВ для обох джерел, так як при встановлені зонтів викидів з аероліхтаря майже не буде, через те, що зонти будуть забирати майже всі забруднюючі речовини. Ці викиди будуть направлятися в трубу.

Концентрації шкідливих речовин для кожної марки сталі та сплаву визначалися у процентному відношенні до всієї маси викидів даної речовини.

Для розрахунку розсіювання шкідливих речовин в приземному прошарку атмосфери проведемо розрахунок на ЕОМ за допомогою програми “Гарант-1”, для чого будемо використовувати отримані дані.

2.10 Заходи по скороченню викидів при несприятливих метеорологічних умовах

Прогнозування високих рівнів забруднення повітря є основою для регулювання викидів, тобто їх скорочення в період несприятливих метеоумов. Прогнозування НМУ здійснюється органами Держкомгідромету.

На випадок несприятливих метеоумов на підприємстві повинен бути передбачений комплекс організаційно-технічних заходів з урахуванням можливого наступу 3 рівнів забруднення атмосфери, їм відповідають 3 режими роботи підприємства:

I: - посилити контроль за точним дотриманням технологічного регламенту виробництва;

-посилити контроль за технічним станом газоочисних установок. Цi заходи повинні забезпечити зниження забруднення атмосфери на 15-20 відсотків.

II: - обмежити використання автотранспорту на територіїпідприємства;

- посилити контроль при завантаженні вагранок металобрухтом з метою непопадання сторонніх домішок;

-знизити продуктивність технологічної лінії ливарно-механічного цеху;

- зупинити технологічне виробництво у випадку виходу із ладу газоочисного обладнання. Ці заходи повинні забезпечити зниження забруднення атмосфери на 35-40 відсотків.

III: - знизити навантаження або зупинити допоміжні ділянки виробництва; тимчасово зупинити технологічні процеси, повзані з великими викидами шкідливих речовин в атмосеру;

- підприємству дозволяється повна зупинка виробництва. Ці заходи повинні забезпечити зниження забруднення атмосфери на 50-60 відсотків.

Заходи по скороченню викидів та характеристика викидів шкідливих речовин в періоди НМУ подано у таблицях 2.20 та 2.21.

Таблиця 2.20 - Параметри джерел викидів

Таблиця 2.21 - Заходи по скороченню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в період НМУ

3. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

3.1 Розрахунок економічних збитків від негативного впливу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Економічні важелі і стимули є діючими заходами щодо захисту атмосферного повітря від забруднення. Вони передбачають взаємозв'язок всієї управлінської, науково-технічної і господарської діяльності підприємств, установ і організацій з раціональним використанням природних ресурсів, ефективністю заходів для охорони навколишньої природного середовища.

У даній роботі економічна частина представлена визначенням розмірів платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин ливарно-механічного цеху ВАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат”.

Встановлення розмірів платежів та стягнення платежів проводиться відповідно до "Методики визначення розмірів плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища України", затвердженої Міністром охорони навколишнього природного середовища 1 березня 1999р. і Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України від 1 березня 1999 р. N 303.

Визначений вищевказаною методикою порядок встановлення розмірів платежів і стягнення платежів за забруднення навколишньої природного середовища поширюється на всі підприємства, що здійснюють на території України будь-які види діяльності, у результаті яких заподіюється збиток навколишньому природному середовищу. Установлені платежі за забруднення середовища повинні переводитися підприємствами в беззастережному порядку. При цьому стягування платежів за забруднення природного навколишнього середовища не звільняє підприємства від відшкодування збитків, нанесених порушенням природоохоронного законодавства.

Розміри платежів за забруднення навколишнього природного середовища встановлюються на основі лімітів і фактичних обсягів викидів і скидань забруднюючих речовин. Розміри платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами встановлюються на підставі фактичного обсягу спожитого палива, а також базових нормативів плати за них.

Базові нормативи плати за одну тонну викидів забруднюючих речовин установлюються по кожному інгредієнту. Ліміти викидів забруднюючих речовин визначаються для підприємств з урахуванням гранично-припустимих обсягів викидів по кожному інгредієнту (т/рік).

За понадлімітні викиди забруднюючих речовин встановлюється підвищений розмір плати на основі базового нормативу плати, коефіцієнта індексації, коефіцієнтів, що враховують територіальні екологічні особливості, коефіцієнтів кратності плати за понадлімітні викиди забруднюючих речовин.

У випадку відсутності на підприємстві затверджених у встановленому порядку лімітів викидів забруднюючих речовин нормативи плати встановлюються як понадлімітні.

Платежі підприємств за викиди забруднюючих речовин у межах установлених лімітів (тимчасово-згоджені величини) відносяться до витрат виробництва, а за понадлімітні - за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

Розрахунки платежів за забруднення навколишнього природного середовища подаються платниками в Державні органи охорони навколишнього середовища Мінекобезпеки України по установлених формах на узгодження. Установлені Держуправлінням Мінекобезпеки України розрахунки платежів за забруднення природного навколишнього середовища направляються місцевим державним адміністраціям на остаточний розгляд та затвердження. Після затвердження розміри платежів повідомляються платникам і є обов'язковими до оплати.

Платежі повинні оплачуватися вчасно, тому що при невиконанні цієї вимоги недовнесена сума буде стягуватися з нарахуванням пені на цю суму за кожний прострочений день, включаючи день оплати. Такий порядок оплати регламентований Декретом Кабінету Міністрів України від 1.03.1999р. N 303 "Про стягування не внесених у термін податків і неоподатковуваних платежів".

Платежі за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення використовуються з метою економічного стимулювання введення заходів для зменшення викидів в атмосферне повітря, упорядкування джерел їхнього фінансування і кредитування і розміщення заподіяних народному господарству збитків від негативного впливу забрудненої атмосфери на здоров'я людей, об'єкти житлово-комунального господарства (жилий фонд, суспільний транспорт, зелені насадження і т.п.), сільськогосподарські угіддя, водяні, лісові, рибні і рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості і транспорту.

Розміри плати за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення включають дві складові:

- платежі в межах установлених лімітів (тимчасово погоджених) викидів забруднюючих речовин;

- платежі за перевищення лімітів викидів забруднюючих речовин. Розміри платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення визначаються по формулі:

, (3.1)

де H_іл - базовий норматив плати за викиди в атмосферу і-ї забруднюючої речовини в межах ліміту, грн/т, установлений на основі ГДК, відносної небезпеки речовини і заподіюваного економічного збитку від дії викидів. Для речовин, для яких не встановлена середньодобова ГДК, базові нормативи плати визначаються в залежності від класу їхньої небезпеки. Для речовин, на які не встановлені і класи небезпеки, за базовий норматив плати приймають ставку, чисельно рівну базовому нормативу плати за викид забруднюючого речовини і-го класу небезпеки.

М_іл - маса річного викиду i-ї забруднюючої речовини в межах ліміту,т;

К_п - коефіцієнт кратності плати за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин;

М_іп - маса понадлімітного річного викиду в атмосферу i-ї забруднюючої речовини, т;

K_т - коефіцієнт, що враховує територіальні, екологічні та соціально-екологічні особливості. Він залежить від чисельності жителів у населеному пункті і його народногосподарському значенні. Цю залежність враховує формула:

Kт = Кнас·Кф , (3.2)