- Азоту оксид: “Методика визначення концентрації оксидів азоту фотоколориметричним методом з використанням реактиву Грисса-Ілосвая”. Збірник методик по визначенню шкідливих речовин в газоповітряних сумішах (вип. 1), 1993.

- Сірки діоксид: “Методика визначення концентрації діоксиду сірки фотоколориметричним методом з тетрахлормеркуратом натрію та парарозаніліном”. Збірник методик по визначенню шкідливих речовин в газоподібних сумішах (вип. 1), 1993.

- Ціаніди: Сботник технических условий на методы определения вредных веществ в воздухе, вып. 16, МУ № 2246-80.

- Алюміній: Методические указания (МУ) по определению вредных веществ в воздухе, вып. 19, МУ № 3452-80.

Розрахунок викидів шкідливих речовин базується на інструментальних замірах концентрацій шкідливих речовин (С) на виході з джерела і аеродинамічних показників (швидкість та об'ємна витрата V) газоподібної

суміші.

Розрахунок викидів шкідливих речовин проводиться за формулами:

, (2.1)

де С_max - максимальна концентрація шкідливих речовин, заміряна при номінальному навантаженні технологічного обладнання, мг/м³;

V - об'ємна витрата газоповітряної суміші з джерела викиду, м³/с,

згідно діючого проекту нормативів ГДВ, об'ємна витрата газу складає 14,22 м³/с.

10^-3 - коефіцієнт переводу із міліграмів (мг) у грами (г).

Дані розрахунків викидів для кожної печі окремо та при одночасній роботі їх приведені у таблиці нижче.

Таблиця 2.8 - Результати розрахунків викидів шкідливих речовин від кожної печі окремо та при одночасній роботі обох

Код	Речовина	ДС-5МТ	ДСП-1.5	При одночасній роботі обох печей, г/с
		макс. конц.	г/с	макс. конц.	г/с
1	2	3	4	5	6	7
0328	сажа	29,3	0,42	5,9	0,08	0,5
0301	NO2	22,9	0,325	6,2	0,088	0,413
0304	NO	3,3	0,047	1,4	0,02	0,067
0330	SO2	2,83	0,04	0,67	0,01	0,05
0337	CO	37,7	0,536	20,9	0,297	0.833
0123	Fe2O3	71	1,01	38,0	0,540	1,55
0228	Сг (3)	0,68	0,01	3,37	0,047	0.0305
0163	NiМ	0,038	0,0005	3,41	0,0485	0,049
0143	MnO2	4,06	0,059	0,83	0,01	0,069
0101	Al2O3	0,23	0,0033	0,11	0,0015	0,0048
0316	HCl	0,01	0,00014	0,01	0,00014	0,00028
0317	HCN	0,77	0,0109	0,25	0,0035	0,0144

Розрахунок валового викиду шкідливих речовин знаходиться за формулою:

(2.2)

де С_сер - середня концентрація щкідливих речовин на виході з джерела викиду, мг/м³;

В - число робочих годин ділянки виробництва у рік, год.

Дані розрахунків валового викиду при виплавці кожної марки сталі та загальний викид по кожній речовині подано в таблиці нижче.

Таблиця 2.9 - Дані розрахунків валового викиду шкідливих речовин при виплавці кожної марки сталі

Р-на	Сталь 110Г-13Л	Сталь 35Л та 40ХЛ	Сталь 40Х24Н12СЛ
	Ссер.	D	т/рік	Ссер.	D	т/рік	Сс.	D	т/рік
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
сажа	29,0	440	0,650	29,0	70	0,102	5,65	25	0,007
NO2	5,25 20,25	440 2640	0,118 2,736	5,25 20,25	70 400	0,019 0,414	1,35 5,6	25 145	0,0017 0,041
NO	0,8 2,9	440 2640	0,018 0,392	0,8 2,9	70 400	0,003 0,098	0,22 1,10	25 145	0,0003 0,008
SO2	2,5 0,042	440 2640	0,055 0,005	2,5 0,042	70 400	0,009 0,0009	0,52 0,03	25 145	0,0006 0,0002
СО	31 34,6	440 2640	0,698 4,676	31 34,6	70 400	0,111 0,708	8,6 20,9	25 145	0,011 0,155
Fe2O3	67,5	2640	8,91	67,5	400	1,35	35	145	0,260
Сг(3)	0,64	2640	0,08	0,64	400	0,013	2,55	145	0,018
NiM	0,037	2640	0,005	0,037	400	0,0007	3,96	145	0,029
MnO2	3,83	2640	0,5	0,6	400	0,012	0,85	145	0,006
Al2O3	0,23	2640	0,031	0,23	400	0,005	0,11	145	0,001
HCl	0,01	2640	0,0013	0,01	400	0,0002	0,01	145	0,0001
HCN	0,77	2640	0,104	0,77	400	0,016	0,25	145	0,0018

При розрахунках максимального та валового викидів шкідливих речовин з джерела № 214 (аераційний ліхтар) користувалися тією ж методикою, що й при розрахунках відповідних викидів для джерела № 213 (труба). об'ємна витрата газоповітряної суміші для аераційного ліхтаря встановлена в діючому проекті ГДВ і дорівнює 57,6 м³/с, кількість робочих годин на рік - 3820. Результати розрахунків занесемо в таблицю.

Таблиця 2.10 - Результати розрахунків максимального та валового викидів на основі інструментальних замірів з дж. № 214 (аераційний ліхтар)

Код речови- вини	Забруднююча речовина	Максималь- на концент- рація, мг/м3	Викид, г/с	Середня концентра- рація, мг/м3	Години роботи ділянки	Валовий викид, т/рік
1	2	3	4	5	6	7
0328	Сажа	2,5	0,144	2,25	3820	1,782
0301	Азоту діоксид	0,6	0,034	0,55		0,435
0304	Азоту оксид	0,09	0,005	0,08		0,063
0330	Ангідрид сірчистий	0,11	0,063	0,10		0,079
0337	Вуглецю оксид	10,5	0,605	9,0		7,129

На основі отриманих результатів можна зробити висновок про кількісні характеристики шкідливих викидів по кожній речовині для обох джерел викидів у ливарному цеху, тобто, скільки шкідливих речовин викидається в атмосферне повітря від виробничої діяльності даної ділянки виробництва. Кількісні характеристики представляють собою величину викиду г/с та величину валового викиду т/рік по кожній забруднюючій речовині, що викидається в атмосферу при роботі технологічного устаткування, яке розміщене у ливарному цеху ВАТ “Полтавський ГЗК”. На підприємстві діють встановлені нормативи гранично допустимих викидів, які визначені для кожного джерела забруднення атмосфери та по кожній шкідливій речовині. Нормативи ГДВ встановлюються для максимальних викидів (г/с) та для валових викидів, тобто, кількість дозволених викидів на рік від кожного джерела та для підприємства в цілому (т/рік). У таблиці нижче зазначені нормативи ГДВ для джерел ливарного цеху ВАТ “Полтавський ГЗК”.

Таблиця 2.11 - Нормативи ГДВ, встановлені для джерел забруднення атмосфери у ливарному цеху

Найменування речовини	№ джерела	ГДК, м.р. ОБРВ, мг/м3	Клас небез-пеки	Нормативи ГДВ	Рік встановлення ГДВ
				г/с	т/рік
1	2	3	4	5	6	7
Нікель металічний	213	0.001	2	0,016	0,012	2000
Марганець та його сполуки	213	0.01	2	0,021	0,163	2000
Азоту діоксид	213 214 разом	0.085	2	0,413 0,034 0,447	3,355 0,435 3,79	1998 1998
Кислота соляна	213	0.2	2	310-4	0,002	1998
Водень ціанистий	213	0.2	2	0,014	0,123	1998
Хрому 3-валентні сполуки	213	0.01	3	0,019	0,023	2000
Заліза оксид	213	0.04	3	0,951	6,708	2000
Алюмінію оксид	213	0.04	3	0,003	0,023	2000
Сажа	213 214 разом	0.15	3	0,217 0,144 0,361	0,313 1,782 2,095	2000 2000
Азоту оксид	213 214 разом	0.4	3	0,067 0,005 0,072	0,524 0,063 0,587	1998 1998
Ангідрид сірчистий	213 214 разом	0.5	3	0,005 0,063 0,068	0,071 0,079 0,15	1998 1998
Вуглецю оксид	213 214 разом	5.0	4	0,297 0,605 0,902	6,457 7,129 13,59	1998 1998

Для визначення впливу на навколишнє середовище та здоров'я людей від виробничої діяльності ливарного цеху необхідно порівняти кількість викидів шкідливих речовин із встановленими нормативами ГДВ, що встановлені для даної виробничої дільниці.

Для зручності та наочності порівняння можна оформити у вигляді таблиці.

Таблиця 2.12 - Порівняння існуючої структури викидів із встановленими ГДВ для даної виробничої дільниці комбінату

Найменування речовини	№ джерела	Потужність викидів	Нормативи ГДВ	Переви- щення ГДВ, раз
		г/с	т/рік	г/с	т/рік
1	2	3	4	5	6	7
Нікель металічний	213	0,049	0,047	0,016	0,012	У 3 рази
Марганець та його сполуки	213	0,069	0,522	0,021	0,163	3,2
Азоту діоксид	213 214 разом	0,413 0,034 0,447	3,355 0,435 3,79	0,413 0,034 0,447	3,355 0,435 3,79	- - -
Кислота соляна	213	0,00028	0,001	310-4	0,002	-
Водень ціанистий	213	0,014	0,123	0,014	0,123	-
Хрому 3-валентні сполуки	213	0,057	0,124	0,019	0,023	3
Заліза оксид	213	1,55	10,67	0,951	6,708	1,6
Алюмінію оксид	213	0,0048	0,037	0,003	0,023	1,6
Сажа	213 214 разом	0,5 0,144 0,644	0,763 1,782 2,545	0,217 0,144 0,361	0,313 1,782 2,095	2,3 - 1,8
Азоту оксид	213 214 разом	0,067 0,005 0,072	0,524 0,063 0,587	0,067 0,005 0,072	0,524 0,063 0,587	- - -
Ангідрид сірчистий	213 214 разом	0,005 0,063 0,068	0,072 0,079 0,16	0,005 0,063 0,068	0,071 0,079 0,15	- - -
Вуглецю оксид	213 214 разом	0,883 0,605 1,488	6,457 7,129 13,59	0,883 0,605 1,488	6,457 7,129 13,59	- - -

Таким чином, при порівнянні існуючої структури викидів шкідливих речовин від стаціонарних джерел ливарного цеху ВАТ “Полтавський ГЗК” було виявлено перевищення ГДВ таких забруднюючих речовин: сажі, оксиду алюмінію, оксиду заліза, 3-валентних сполук хрому, марганцю та його сполук та нікелю металічного. З перерахованих вище речовин усі являються твердими речовинами, тобто, з цих речовин складається пил, що виділяється при виробництві сталі та сплавів різних марок. З цього випливає, що пилогазоповітряна суміш, що аспірується від сталеплавильних печей піддається недостатньому очищенню в газоочисних установках. З цього можна зробити висновок, що рукавний фільтр ФРКІ-360 має недостатню ефективність по уловленню пилу.

2.4 Характеристики газоочисного устаткування

Розглянемо газоочисну установку для очищення технологічних газоповітряних сумішей, утворених при виробничому процесі.

Газоочисна установка ливарного цеху складається з рукавного фільтруФРКІ-360, портальних відсосів, що встановлені біля кожної печі та вентилятора, який створює розрядження в системі.

З обох плавильних печей пилегазоповітряна суміш аспірується вентилятором через портальні відсоси, які встановлені біля кожної печі для забирання від печей утворившихся газів, та через рукавний фільтр ФРКІ-360, де відбувається очищення викидів від пилу. Очищена після фільтра суміш викидається в атмосферу через вихлопну трубу (Дж. № 213). При виплавці сталей виділяються пил, який включає в себе заліза оксид, хром, нікель, марганець, алюміній; та газоподібні сполуки: оксиди азоту, сірчистий ангідрид, оксид вуглецю та ціанистий водень. Нами було досліджено вміст у викидах соляної кислоти, оскільки ці шкідливі речовини були знайдені Полтавською ОблСЕС у повітрі робочої зони.

Під час завалки шихти за рахунок високої температури йде вигоряння масел і піч є джерелом виділення в повітря сажі, оксидів азоту, сірки та вуглецю оксиду. Сталеплавильна піч при цьому частково відкрита, тому частина шкідливих речовин залишається у цеху, забруднює повітря в цеху, що погіршує стан повітря робочої зони, а потім попадає в атмосферу через аераційний ліхтар (Дж №214).

На другому та третьому етапах йде виділення усього перелікуречовин, що наведені вище.

У ливарному цеху для очищення промислових викидів від пилу був встановлений рукавний фільтр ФРКІ-360. Його технічні характеристики такі:

продуктивність по газу, що очищується,

м³/год, не більше……………………………………..…...38400

площа поверхні фільтрування, м², не менше………..360

кількість секцій…………………………………………2

масова концентрація пилу в газі на вході, г/м³………50

гідравлічний опір, кПА (кгс/м²), не більше……..……1,2-2 (120-200)

тиск продувочного повітря МПа (кгс/м²)…………….0,3-0,6 (3-6)

найбільша витрата продувочного повітря, м³/ч………120

допустиме розрідження в середині апарату кПа……...5

габаритні розміри, мм:

довжина……………………………………………..4940

ширина………………………………………………2670

висота………………………………………………..6090

маса, кг, не більше………………………………….9200

Таблиця 2.13 - Характеристика газоочисної установки

№ дж. вики ду на карті схемі	Газоочисна установка	Забруднюючі речовини за якими проводиться газоочистка	Концентрація на вході в ГОУ, мг/м3	Ефективність роботи ГОУ, %	Концентрація на виході з ГОУ, мг/м3
	Клас + Код	Найменування	Код	Наймену-вання
1	2	3	4	5	6	7	8
213	Клас -14300, код -14311	Рукавний фільтр ФРКН-360	0123	Заліза оксид	1079,7	85%	109
			0328	Сажа	234,6	85%	35,2
			0163	Нікель метал.	23	85%	3,45
			0143	Марганець та його сполуки	32,6	85%	4,89
			0228	Хрому 3-валентні сполуки	27	85%	4,05
			0101	Алюмінію оксид	2,27	89.65	0,34

Рукавний фільтр ФРКІ-360 не обладнаний належними пристроями контролю за станом установки та характеристиками повітря, що надходить на очищення. Цей факт дуже затрудняє правильну експлуатацію установки, через неможливість слідкувати за основними параметрами газоочисного устаткування. З приведеної вище таблиці видно, що фільтр має недостатню ефективність очищення, що складає 85%. Можливо причиною недостатньої ефективності стало те, що фільтр знаходиться в експлуатації майже 20 років.

Також треба зазначити, що на очищення надходить 49000 м³/год, що призводить до перевантаження фільтру, так як проектне значення витрат повітря на газоочистку не повинно перевищувати 38400 м³/год. Перевантаження призводить до збільшення опору фільтру, швидкого забруднення фільтрувальних рукавів, та як наслідок часте переведення фільтру в режим регенерації, що призводить до скорочення терміну експлуатації рукавів, швидкої появи поривів.

Крім того, до недавнього часу проблемою очищення викидів займалися недостатньо, звісно, фахівців з експлуатації газоочисних установок не було, тому можливо, що установка експлуатувалася не по експлуатаційній інструкції, тобто не за правилами, що могло призвести до зниження ефективності очищення. Часта заміна фільтрувальних рукавів призводить до здороження очистки газу, що призводить до економічної недоцільності експлуатації даної установки.

На мій погляд газоочистка підлягає заміні на більш ефективну та модернізовану установку, обладнану спеціальними приборами контролю за станом газоочисного устаткування та приборами контролю за характеристиками газоповітряної суміші, що поступає на очищення. При заміні старого устаткування на нове будуть досягнуті значення нормативи ГДВ, чим буде покращено екологічну обстановку в районі розташування. Також заміна установки призведе до зменшення витрат на експлуатацію, через непотрібність частого ремонту та зменшенню плати за викиди та понадлімітні викиди.

Джерелами викидів забруднюючих речовин у ливарному цеху є труба

(дж. № 213), висота якої 20 м, а діаметр устя 1,2 м та аераційний ліхтар, який знаходиться в даху цеху. Висота аераційного ліхтаря над поверхнею землі 25 м, довжина його - 48 м, а ширина - 12м. Швидкість виходу повітря через аераційний ліхтар становить 0,1 м/с.

Таблиця 2.14 - Параметри джерел викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря

ЦЕХ	Найменування джерела викиду	№ джерела викиду на карті-схемі	Висота джерела викиду , м	Диаметр усття труби джерела викиду, м	Параметри газоповітряної сумуші на виході з джерела	Назва речовини	Викиди шкідливих реч-н, г/с
					Швидкість, м/с	Температура град. С
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Ливарний	Труба	213	20	1,2	12,6	40	Сажа NO2 оксид азоту сернистий ангідрид окис вуглецю оксид заліза хрома 3-вал. спол. Никель металлич. Оксид марганца Оксид алюминия Соляная кис-та Цианистый водород	0,5 0,413 0,067 0,05 0,833 1,55 0,057 0,048 0,069 0,0048 0,00028 0,0144
Те ж	аероліхтар	214	25	48х12	0,1	28	Сажа Діоксид азоту Оксид азоту Сірнистий ангідрид Окис вуглецю	0,144 0,034 0,005 0,063 0,605

2.5 Вплив ливарного цеху на екологічну обстановку в районі Комсомольського промвузла

Ливарний цех входить до складу Полтавського гірничо-збагачувального комбінату та розташований та проммайданчику комбінату. Але треба зазначити, що викиди шкідливих речовин наносять значної шкоди всім компонентам биосфери, так як розташований у безпосередній близькості, на відстані 350 м, від садового товариства “Мічурінець”.

Основними джерелами забруднення повітря є низькі технологічні викиди, в даному випадку обидва джерела, і труба, і аероліхтар, являються низькими джерелами. Надзвичайно важливою особливістю таких викидів, з точки зору забруднення атмосфери, є те, що максимальні приземні концентрації шкідливих речовин існують у безпосередній близькості від місця їхнього виникнення, а не на п'ятнадцятикратній від висоти труб віддалі, що притаманно для високих джерел.

Промислові викиди в атмосферу несприятливо впливають перш за все на людину та на навколишнє природне середовище, а найбільш важкі форми прояву спостерігаються на промисловому майданчику та прилеглої до нього території. Саме тут виникають найбільш високі концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі, котрі перевищують гранично допустимі концентрації в 2-5 разів і саме на цих територіях акумулюється їхня основна маса ґрунтом та поверхнею водоймищ. У зв'язку з цим особливо гострою є проблема запобігання забруднення атмосфери міст, де зосереджена більша частина населення та промисловості.

Промислові викиди від ливарного цеху поширюються на значну відстань, забруднюючи приземний шар атмосферного повітря не лише на проммайданчику, але й у прилеглих населених територіях. Треба зазначити, що вже на відстані 800 м від цеху знаходиться житловий район міста, де зосереджені будинки з однокімнатними квартирами та гуртожитки, тобто, на цій території проживає велика кількість населення міста, в основному молоді родини з малими дітьми. Тому, коли недостатньо очищені викиди поширюються в напрямку міста, а це 20% напрямку вітру, стає питання загрози виникнення захворювань, які викликаються великою концентрацією у повітрі промислового пилу, може виникнути захворювання - пневмомікоз.

Систематична або періодична наявність в атмосферному повітрі населених пунктів шкідливих речовин з концентраціями, що перевищують нормативні величини, призводить до захворювань, навіть ракових, ускладнює перебіг серцево-судинних захворювань, сприяє виникненню та розвитку захворювань дихальної та нервової систем людини. Дослідження показують, що в місцевостях з порівняно невисоким рівнем забрудненості повітряного середовища частота захворювань органів дихання зростає в 2 та більше разів. Від впливу забруднюючих речовин в першу чергу страждають діти. Шкода, якої зазанають діти, в декілька разів перевищую шкоду, завдану здоров'ю дорослих. Тому шкода від недостатньо очищених промислових викидів ливарно-механічного цеху в декілька разів більша саме на території, де розміщені гуртожитки та будинки даного типу, так як в цих будинках проживає значна частина дитячого населення міста.

Встановлено, що постійне перевищення допустимої концентрації лише одного з видів контрольованих забруднюючих речовин призводить до підвищення захворюваності в 1,7 рази, а в деяких вікових групах - до трьох разів.

Забруднення атмосфери справляє також безпосередній вплив на фасади будівель, декоративні прикраси, автомобілі, одяг тощо. Наявність у атмосферному повітрі пилу скорочує термін його експлуатації не 5%, що зумовлене необхідністю частого прання, знижується прозорість скла в будівлях та спорудах, що викликають підвищену витрату електроенергії. Дослідження показали, що в місті з населенням 60 тис. чоловік додаткові витрати на експлуатацію житлових та громадських будинків складають більше 35%, на побутові потреби - 18%, на озеленення - 14%, на прибирання території в зв'язку з пиловими викидами - 15%, витрати, пов'язані із зростанням споживання води - на 10%.

Також необхідно сказати, що викиди ливарного цеху впливають на стан ґрунтів садового товариства, що знаходиться поблизу. Пил осідає на ґрунті та з часом акумулюється ним, що призводить до накопичення в ґрунті важких металів, які потім переходять у овочеві та плодово-ягідні культури, які вирощують на своїх ділянках садівники. Таким чином, пил посередньо впливає на стан здоров'я людей.

Також необхідно зазначити, що викиди ливарного цеху містять невелику кількість соляної кислоти, що негативно впливає на стан автотранспорту, що знаходиться на стоянці неподалік цеху.

Негативний вплив викидів, в яких міститься пил, також на зелені насадження. Пил осідає на поверхні листя тонкою плівкою, яка заважає проходження сонячного світла до поверхні листя для необхідного процесу фотосинтезу. В районі розміщення ливарного цеху зелені насадження знаходяться в дуже поганому стані, крім тих, що достатньо пиловитримкі.

Таким чином, викиди від ливарного цеху істотно впливають на стан навколишнього середовища в даному районі, виникає загроза підвищення дитячої та дорослої захворюваності, зокрема захворюваннями дихальних шляхів, погіршується стан атмосферного повітря та ґрунтів.

Причиною несприятливої екологічної ситуації є невирішені проблеми, пов'язані з реалізацією природоохоронних заходів, недосконалістю методичних матеріалів з проектування повітроочисних пристроїв, недостатність вихідних даних для проведення екологічних експертиз продукції, що випускається та розроблювання технологічних процесів.

2.6 Методика розрахунку розсіювання в атмосфері шкідливих речовин у приземному прошарку атмосфери

Розрахунок розсіювання проводиться відповідно до «Вказівок із розрахунку розсіювання в атмосфері викидів підприємств» СН 395-74.

Вихідними данними для розрахунку є:

а) виробничо-технологічні параметри джерел викиду шкідливих речовин;

б) схема генерального плану підприємства з зазначенням координат джерел викидів в атмосферу за данними технологічних організацій;

в) показники по існуючому і прогнозованому фоновому забрудненню

атмосферного повітря в районі проектованого підприємства за даними місцевої санепідемстанції (СЄС) та гідрометеослужби;

г) розрахункова температура повітря найбільш холодного і теплого періоду року, дані про середню середню швидкість вітру м/с, і повторюваність вітру, % за матеріалами довголітніх спостережень сусідньої до місця будівництва метеостанції.

Результати розрахунку поширення шкідливих речовин в атмосфері опрацьовуються й оформляються для кожного виду речовин у вигляді ізоліній, що наносяться на схему ген.плану по заготовленій прямокутній координатній сітці з розмірами для ген.плану району або міста 400-500 м, а для підприемства 100-200 м.

Значення однакових показників вмісту шкідливих речовин на плані місцевості з'еднуються ізолініями.

При встановленні зон забруднення населених пунктів критеріями є показники ГДК шкідливих речовин в атмосферному повітрі населених місць.

Встановлювати розміри меж санітарно-захисних зон, обумовлені в межах зон забруднення треба з урахуванням конкретних умов планування промислового району міста й узгоджувати з місцевими органами санітарного нагляду.

Перед визначенням розмірів санітарно-захисної зони варто попередньо встановити розмір ГДВ по кожному виду шкідливої речовини, що міститься у викидах підприємства.

Якщо розмір ГДВ виявився вищим або рівним вихідному розміру викиду відповідно до технологічних даних, подальшого розрахунку по визначенню розмірів санітарно-захисної зони можна не робити. У цих випадках вона встановлюється мінімальна за узгодженням із місцевими органами саннагляду.

Розмір санітарно-захисної зони може встановлюватися мінімальним, якщо розрахункова межа зони забруднення виявиться в межах території підприємства або якщо розрахункова відстань від джерела викиду до місця, на якому досягається рівень ГДК, менше розміру встановленого для відповідного класу шкідливості підприємства згідно санітарної класифікації виробництв (СН 245-71).Збільшення висоти джерел викиду з метою досягнення кращого розсіювання в атмосферу шкідливих речовин варто застосовувати тільки після використання всіх сучасних технологічних засобів по скороченню обсягу викиду. При чому, з огляду на те, що зі збільшенням висоти джерела викиду віддаляється від джерела місце встановлення максимальної приземної концентрації, слід простежити, щоб ці заходи не викликали необхідності розширення санітарно-захисної зони.

Методичне керівництво передбачає розрахунок по визначені відстані, на якому досягається рівень припустимої приземної концентрації шкідливих речовин від таких видів джерел викиду:

- від одиночного точечного джерела з круглим устям викиду холодної газоповітряної суміші;

- від джерела із прямокутним устям викиду холодної газоповітряної суміші;

- від групи джерел.

Порядок розрахунку:

По кожному джерелу визначаються:

розмір максимальної приземної концентрації См, м³, аналізованої шкідливої речовини;

розмір небезпечної швидкості вітру Uм, м/с, при якій має місце найбільше значення приземної концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі;

розмір максимальної приземної концентрації Сми, мг/м³, з урахуванням показників місцевої середньої швидкості вітру в розрахованих

напрямках;

відстань Хм, м, від джерела, на якому досягається максимальний розмір приземної концентрації См, мг/м³;

відстань Хми, м, від джерела на якій досягається максимальна приземна концентрація Сми, мг/м³, з урахуванням показників місцевої середньої швидкості вітру u у розрахункових напрямках;

відстань Х, м, від джерела в розрахунковому напрямку, на якому досягається рівень приземної концентрації аналізованої шкідливої речовини, що не перевищує ГДК;

розмір розриву L, м, у розрахунковому напрямку від джерела, розмір якого відповідає відстані Х, м, скорегований з урахуванням місцевих показників повторювальності, % вітру.

Перед початком проведення розрахунку по визначенню розмірів санітарно-захисної зони з урахуванням вихідних даних для розрахунку варто перевірити для кожного джерела розмір ГДВ шкідливої речовини. Якщо розрахунковий показник ГДВ, г/с, вище кількості, що викидається речовини М, г/с, прийнятого для розрахунку, і якщо нема поблизу інших джерел з аналогічним видом викиду (фонового забруднення), подальший розрахунок від даного джерела може не проводитися .

Розрахунок розсіювання шкідливих речовин від одиночного точечного джерела з круглим устям викиду нагрітої газоповітряної суміші.

Розмір максимальної приземної концентрації шкідливих речовин См, мг/м³, визначається по формулі:

, (2.3)

де А- коефіцієнт, що залежить від температурної стратифікації

атмосфери, що визначає умови вертикального і горизонтального розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі;

М- кількість шкідливої речовини, що викидається в атмосферу, г/с;

F- безрозмірний коефіцієнт, що враховує швидкість осідання шкідливих речовин в атмосферному повітрі;

m i n- безрозмірні коефіцієнти, що враховують умови виходу газоповітряної суміші з устя джерела;

Н- висота джерела викиду над рівнем землі, м;

з - коефіцієнт урахування рельєфу місцевості.

V₁- обсяг газоповітряної суміші, /с, що викидається в атмосферу, визначається по формулі:

, (2.4)

де D- діаметер, м, устя джерела викиду;

- середня швидкість викиду газоповітряної суміші з устям джерела викиду, м/с;

ДТ-- різниця між температурою викидуємої газоповітряної суміші Тг та температурою навколишнього атмосферного повітря Тв, оС. Тв приймається рівною середній температурі зовнішнього повітря в 13 годин найбільш теплого місяця року; Тг температура викидаємої газоповітряної суміші за технологічними нормами. Величина коефіцієнта А при розрахунках повинна прийматися для України 160.

Величина безрозмірного коефіцієнту м визначається за формулою:

, (2.5)

де (2.6)

Величина безрозмірного коефіцієнту n визначається в залежності від параметру _m, м/с:

(2.7)

якщо _m?0,3 n=3 (2.8)

якщо 0,3_m?2

(2.9)

якщо _m 2 n=1 (2.10)

Після проведення відповідних розрахунків за допомогою програмного комплексу “Гарант-1”, який призначений для розрахунку концентрацій забруднюючих речовин у приземному прошарку атмосфери, та після проведення аналізу отриманих результатів ми прийшли до висновку, що на границі санітарно-захисної зони підприємства, яка встановлена на сучасний стан, мають місце перевищення допустимих концентрацій по таких шкідливих речовинах - оксид заліза та оксид марганцю.

2.7 Негативний вплив на людину групи забруднювачів ливарного виробництва

Розглянемо негативний вплив на людину таких забруднюючих речовин, що містяться у викидах ливарного цеху ВАТ “Полтавський ГЗК”: окислів заліза, оксиду марганцю, оксиду алюмінію, сполук хрому, нікелю та газоподібних речовин - соляної кислоти, оксиду вуглецю, окислів азоту, сірчистого ангідриду та ціанистого водню.

Вплив оксиду заліза. Оксид заліза у вигляді пилу або диму при тривалому впливові може відкладатися у легенях, викликаючи розвиток особливого захворювання - сидерозу. Сидероз характеризується малою кількістю жалоб, задовільним загальним станом, тривалим збереженням працездатності та винятковим сполученням з туберкульозом. Можливі бронхіт, початкова емфізема, сухий плеврит. При обстежені робочих ливарного цеху з 10-річним стажем, які піддавалися впливу суміші пилу та диму, в яких знаходилось 37,4-90% Fe₂O₃. Рентгенологічно в легенях знаходились вузли. Первинний рак легенів спостерігається в основному у робітників в віці старше 50 років з великим стажем роботи та наявністю в легенях сидирозного фіброзу. Гранично

допустима концентрація для Fe₂O₃ з домішками сполучень марганцю 4мг/м³.

Для захисту від пилу треба застосовувати протипилеві респіратори типу РН-21, ПРБ-1 та ін. та протипилеві окуляри.

Сполуки марганцю - сильні отрути, які діють в основному на центральну нервову систему, визиваючи в ній тяжкі органічні зміни. Зміни виникають також у легенях, печінці, периферичної крові. Вдихання пилу окислів марганцю викликає особливу форму пневмоконіозу - “марганоконіоз”. Відома також висока захворюваність працюючих запаленням легенів.

Марганець як біоелемент приймає участь у окисно-відновних процесах, входить до складу, активує або пригнічує неякі ферменти. Приймає участь у синтезі вітамінів С та В, можливо, Е. Найбільша небезпека отруєння існує при вдиханні великих кількостей пилу, яка утворюється при видобування марганцевої руди та аерозолів, що утворюються при плавці сталі та інших сплавів, що містять марганець. Дим, що утворюється при плавці високомарганцевої сталі складаеться головним чином з окислів заліза та оксидів марганцю. Отруєння реєструвалися при концентрації марганцю не більше 0,01мг/м³. Пил, в якому містяться окисли марганцю може викликати хронічне захворювання легенів - мангоноконіоз. Гранично допустима концентрація оксиду марганцю - 0,3мг/м³.

Оксид алюмінію. При вдиханні пилу або диму, який містить оксид алюмінію вражаються головним чином легені. Захворювання називається “алюмінозом” або “алюмінієвими легенями”. Захворювання характеризується відсутністю апетиту, втрату ваги, іноді розлад травлення, болі у шлунку, нудоту, біль у всьому тілі, одишку, сухий та вологий кашель. У ряді випадків виявлені затруднене дихання, сухі та дзвінкі хрипи. В крові - лімфоцетоз та еозинофілія. Рентгенологічно - в більш легких випадках - тонка сітчаткість, в більш виражених - нерівні плями на фоні сітчаткості в легенях. Потім більш різко виражені затемнення що збільшується. Права половина серця збільшена. Вперше виявлені захворювання робітників, які працюють на сталеплавильних печах та мають стаж роботи 3 - 8 років.

Після попадання частинок алюмінію в очі спостерігаються очагові

омертвіння, змінення пігментації роговиці, капсули хрусталика, помутніння склоподібного тіла. Пил алюмінію подразнює слизові оболонки очей, носа, рота, статевих органів. Іноді на слизистій носу з'являються виразки та запальні ущільнення на місті попадання пилу. Мілкі порізи та поранення супроводжуються довго не заживаючими або знову з'явившимися після заживання серозними, а частіше гнійними пустулами із значним ущільненням тканини навколо. Гранично допустима концентрація Al₂O₃ та сплавів алюмінію - 2 мг/м³ .

Нікель. Як біоелемент активує або пригнічує ряд ферментів. При любих путях введення вражає тканину легенів, порушує процеси кровотворення, змінює рівні цукру у крові та кров'яний тиск. Пил в якому міститься нікель вражає шкіру людини з розвитком підвищення чутливості до нього. Можливо що нікель у вигляді металу в окремому стані та при тривалому контакті здатен викликати рак. Гранично допустима концентрація для нікелю - 0,5 мг/м³.

Сполучення хрому. Найбільш отруйні шестивалентні сполучення хрому, але токсичні також й тривалентні. Сполучення хрому подразнюють та припікають слизові оболонки та шкіру, викликаючи виразки; при вдиханні аерозолів цих сполук хром типово прободіння хрящової частини носової перегородки. Серед працюючих, які були під впливом сполук хрому часто з'являються ракові захворювання.

При малих концентраціях - легке подразнення слизової носу, нежить, чихання, невеликі носові кровотечі. При великих концентраціях до цих симптомів, що проходили без болю тому мало помітні самим працюючим, додаються омертвіння окремих ділянок слизової оболонки носу, з'являються на ній виразки. На слизовій оболонці роту з'являються виразкові ушкодження, які довго загоюються. Сенсибілізація до хрому призводить до захворювань типу бронхіальної астми. Сполуки хрому також можуть викликати малокров'я, зменшення або збільшення лейкоцитів. Хром всмоктується через шкіру, надаючи загалну токсичну дію. Гранично допустима концентрація для сполук хрому 0,01мг/м³.

Соляна кислота дуже сильно подразнює верхні дихальні шляхи, подразнює слизові оболонки, особливо слизову носу, запалення сполучної оболонки очей, помутніння роговиці. Захриплість, почуття задухи, поколювання в грудях, нежить, іноді кров у мокроті. У людини викликає катари дихальних шляхів; руйнування зубів; виразки слизової носу; шлунково-кишкові розлади. По даним гранично допустимої концентрації при постійній роботі нешкідливою є концентрація 0,015 мг/м³.

Ціанистий водень викликає тканинне удушення унаслідок утворення сполук ціанистого водню з одним з внутріклітинних дихальних ферментів. Рано страждає дихальний центр. У перший момент отруєння вирішальним являється кисневе голодання тканин, у подальшому можуть відбуватися дегенеративні зміни, які розвиваються в центральній нервовій системі після перенесеного отруєння. При високих концентраціях майже миттєво непритомність; наступає параліч дихання, а незабаром і параліч серця. Наслідками отруєнь можуть бути захворювання, які виражаються в прискореному пульсі, психічній та фізичній підвищеної утомлюваності і т. ін. Ці симптоми можуть спостерігатися навіть через 2 роки після отруєння. Звикання не відбувається, скоріше спостерігається підвищення чутливості. Токсична дія ціанідів різко зростає під дією навіть дуже малих доз алкоголю. При вдиханні малих концентрацій ціанідів у тканинах організму можуть накопичуватись роданіди, які порушують синтез гормону щитовидної залози, що призводить до розвитку зобу.

Окис вуглецю витісняє кисень з оксигемоглобіну крові, утворюючи карбоксигемоглобін; кров стає нездатною переносити достатньо кисню з легень до тканин. Через зменшення вмісту кисню в крові настає удушшя. При присутності СО в крові погіршується здатність оксигемоглобіну до дисоціації, передача тканинам кисню відбувається тільки при дуже низькому парціальному тиску в тканинному середовищу. СО впливає на вуглецевий обмін, підвищуючи рівень цукру в крові та викликає появу цукру в сечі, порушує фосфорний обмін. Більше всього при отруєннях СО страждає нервова система. В одужавших після довгого перебування в атмосфері СО наступали явища паркінсонізму, зниження інтелекту. При гострому отруєні вагітних СО проникає через плаценту в кров плоду, внаслідок чого плід може загинути або можуть виникнути патології в розвитку. При хронічному вдиханні СО спостерігається захворювання серцево-судинної системи, можливі інфаркти міокарда, розвивається малокров'я. Хронічне отруєння СО знижує стійкість до інфекцій, в особливості до туберкульозу та гнійних захворювань шкіри.

Вплив на організм окислів азоту змінюється в залежності від вмісту у газовій фазі різних окислів. При хронічному отруєні розвиваються хронічні запальні захворювання слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, хронічні бронхіти, на зубах з'являються зеленкуваті нальоти з металічним відтінком. В основному отруєння протікають по подразнюючому типу дії. При контакті окислів азоту з вологою поверхнею легенів утворюється азотна та азотиста кислоти, які вражають альвеолярну тканину, що призводить до набряку легенів, в крові утворюються нітрати та нітрити, які діють безпосередньо на артерії та викликають розширення судин та зниження кров'яного тиску, попадаючи у кров, нітрити перетворюють оксигемоглобін у метгемоглобін. Пошкодження еритроцитів призводить до появи метгемоглобіну у сечі та до кисневої недостатності.

Сірчистий ангідрид подразнює переважно верхні, а при більш сильному впливові також і глибокі дихальні шляхи. Подразнююча дія пояснюється поглинанням сірчистого ангідриду вологою поверхнею слизових оболонок та послідовним утворенням сірчистої та соляної кислот. Сірчистий ангідрид спричиняє загальну дію, порушуючи обмінні та ферментативні процеси. Встановлені зміни у вуглецевому обміні під дією сірчистого ангідриду, пригнічення окисних процесів в головному мозку, печінці, селезінці, м'язах, порушення білкового обміну, зниження вмісту вітамінів В і С. Сірчистий ангідрид впливає на кровотворні органи (кістковий мозок, селезінка), на зміни в кістках. Сірчистий ангідрид подразнюючи впливає на нервові закінчення.

Усі вищезазначені речовини негативно впливають на організм людини, викликаючи ті чи інші захворювання. Таким чином, вони погіршують стан здоров'я, а у людей, які працюють на підприємстві ці шкідливі речовини можуть викликати професійні захворювання, що проявляються з часом. Виходячи з цього можна зробити висновок, що необхідно застосовувати заходи щодо зменшення викидів цих речовин в атмосферне повітря для запобігання виникнення професійних захворювань у працюючих на підприємстві та захворювань, що викликають ці речовини у людей, які проживають в районі розташування підприємства. Треба зазначити, що значною мірою від викидів шкідливих речовин страждають діти. Дитячий організм більш вразливий до наявності в повітрі шкідливих речовин, навіть невеликих їх концентрацій.

2.8 Заходи щодо скорочення викидів від ливарного цеху

При проведенні аналізу результатів розрахунку приземних концентрацій виявлені перевищення приземних концентрацій аерозолів: оксиду заліза, оксиду марганцю, хрому тривалентних сполук та нікелю металічного. Ці речовини представляють собою пил, що виділяється при плавці сталі.

Виходячи з цього, можна зробити висновок про недостатню ефективність очищення газоповітряної суміші у рукавному фільтрі ФРКІ-360, ефективність якого складає 85%. Через недостатню ефективність та великий термін експлуатації - майже 20 років - дана пиловловлювальна установка потребує заміни на більш нову та модернізовану, з більшим коефіцієнтом вловлення пилу.

При проектуванні нової системи пиловловлення слід звернути увагу на якість повітря робочої зони, тому що велика кількість технологічних газів потрапляє безпосередньо в повітря цеху істотно забруднюючи його, чим шкодить здоров'ю працюючих. Слід передбачити установку засобів для уловлення технологічних газів під час зливу сталі у ківш та запобігання їхнього розповсюдження в повітрі цеху.

При проектуванні нової системи пиловловлення та під час обрання апаратів для знепилення газів треба обирати найбільш ті, які не потребують істотного переобладнання існуючої системи, але дають істотні результати. Так, при обранні вологого очищення газів, наприклад, у скруберах Вентурі, потрібно також проектувати системи водопостачання та відведення і утилізації утворених шламів, що призведе до вкладення значних кошт та виникненням питань утилізації. При обранні очищення технологічних газів у електрофільтрах виникають проблеми через те, що пил від електросталеплавильного виробництва має досить значний питомий електричний опір. При обрані такої системи необхідно застосовувати заходи по зниженню опору пилу. По-друге, очищення газів в електрофільтрах дороге та виявляється ефективним тільки для великих об'ємів забрудненого газу.

Приймаючи до уваги усе вищезгадане, можна прийти до висновку, що ефективним заходом по зниженню викидів від ливарного цеху буде встановлення двох зонтів у підліхтарному просторі даху цеху для кожної печі та заміни старого рукавного фільтру ФРКІ-360 на новий рукавний фільтр з більшим коефіцієнтом очищення з урахуванням збільшення об'ємів газоповітряної суміші, що надходить на газоочистку, через встановлення підліхтарних зонтів. Встановлення підліхтарних зонтів дозволить знизити температуру викидів.

Для правильного вибору необхідного газоочисного устаткування необхідно провести технічний розрахунок установки.

Виплавка сталі в електросталеплавильних печах супроводжується виділенням великої кількості запилених газів, особливо в умовах інтенсифікації плавки із застосуванням кисню. Крім того, пил, що виділяється при цьому містить легіруючі компоненти: марганець, хром, нікель та ін., наявність яких у пилу робить його особливо токсичною. Технологічні гази та неорганізовані викиди, що утворюються при роботі печей характеризуються наявністю дрібнодисперсного пилу - кількість частинок із розмірами менше 1 мкм складає 80%.

В зв'язку з цим питання вловлення та очищення технологічних газів дугових сталеплавильних печей від пилу являється актуальним для покращення умов праці та зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу.

Для розрахунку системи необхідно встановити кількість газів, що поступають на очистку.

В цеху над сталеплавильними печами встановлені портальні відсоси, які видаляють технологічні гази безпосередньо з міжелектродного простору. Для печі ДСП-1,5 встановлено портальний відсос, який відсмоктує 18000 м³/год, а для печі ДС-5МТ встановлено потральний відсос продуктивністю 31000 м³/год. Загальна кількість газів, що відсмоктується обома відсосами - 49000 м³/год.

При розрахунку підліхтарних зонтів треба брати до уваги, що питомі об'єми відсмоктуваних газів, а також розміри та форми зонтів залежать від ємності та кількості печей, геометричних розмірів прольотів. Необхідно, щоб в робочому перетині зонтів швидкість всмоктування газу була більша, ніж швидкість підйому запилених газів. Звичайно вона повинна складати 0,5-1 м/с. Форму зонту обирають з урахуванням профілю даху та розрахунком, щоб висхідний потік не відбивався від його внутрішньої поверхні. Фланець трикутного перетину, який розташований по периметру кромки зонту, створює найбільш сприятливі аеродинамічні умови для ефективного захвату газів зонтом; крім того, на ньому не утворюється відкладень пилу. Кут розкриття зонту бажаний 60. Пропускну здатність зонтів розраховують з урахуванням місткості

печі та виходячи з умов відводу газів в кількості 7-12 тис.м³/год на 1 т сталі у виливках.

Виходячи з описаних вище вимог приймаємо кількість газів, що буде вловлювати зонт розташований над піччю ДСП-1,5 - 18000 м³/год, а зонт встановлений над піччю ДС-5МТ - 36000 м³/год. При цьому швидкість газів у перетині зонтів приймаємо 0,7м/с.

Розрахуємо габаритні розміри підліхтарних зонтів. Для зонту №1, який буде встановлено над піччю ДСП-1,5 знаходимо довжину та ширину зонту:

, (2.11)

де S - площа перетину вхідного отвору зонту, м²;

V - об'єм газоповітряної суміші, що видаляється через зонт, м³/с;

- швидкість газів у перетині зонту, м/с.

Після підстановки даних для зонту №1 у формулу (2.11) отримали результат 8 м². Приймемо довжину зонту 3,2 м, а ширину 2,5 м, кут розкриття приймаємо рівним 60.

Після підстановки даних для зонту №2 у формулу (2.11) отримали результат 12,7м². Приймаємо довжину зонту 4,3 м, а ширину його 3м, кут розкриття зонту приймаємо 60.

Таким чином сумарна кількість газів, що надходить на очищення складається з сумарної кількості газів, що відсмоктується портальними підсосами та зонтами від кожної печі.

, (2.12)

де q₁ і q₂ - відповідно кількість газів, які відбираються портальними камерами, q₁=18000м3/год q₂=31000 м³/год;

q₁^/ і q₂^/ - відповідно кількість газів, що відбирається підвісними зонтами, q₁^/ =20000м³/год q₂^/=34000м³/год.

Таким чином, сумарна кількість газів, що надходить на газоочистку- 103000 м³/год.

Треба зазначити, що при відсмоктуванні газів портальними відсосами температура газів зменшується до 40С через великі кількості підсмоктуваного повітря цеху. При встановлені зонтів буде відбуватися ще більше зниження температури газів. Температура газоповітряної суміші становитиме 30С.

Вихідні дані для розрахунку рукавного фільтру: кількість газу при робочих умовах V=103000 м³/год; температура газоповітряної суміші t_с=30. розрідження газу в газопроводі до фільтру становить p_вх=272 Па; барометричний тиск p_бар=98600 Па; температура навколишнього повітря t_пов=21С. початкова запиленість газів q₁=0,5г/м³, середній розмір частинок d=0,8 мкм; густина пилу _п=2800 кг/м³; пористість пилу m_п=0,9; в'язкість газоповітряної суміші =3010^-6 Пас. Швидкість фільтрації для фільтрів з імпульсною продувкою та сталеплавильного пилу приймаємо з каталожних даних рівною _ф=1,75 м/хв.

Таким чином маємо всі необхідні дані для технічного розрахунку рукавного фільтру.

Необхідну площу фільтрації рукавного фільтру, м², для очистки заданої кількості газу визначається по формулі:

, (2.13)

де V - кількість запиленого газу, м³/год;

_ф - швидкість фільтрації, м/хв.

Підставимо вихідні дані у формулу 2.13:

м².

По визначеній площі фільтрації, користуючись каталожними даними, обираємо фільтр ФРІР-1000 площею 1000 м² з урахуванням резерву для виводу однієї секції на регенерацію. Рукава обираємо з поліефірного голкопробивного полотна, ефективність фільтрації якого складає 96-99%. По номограмі, яка представлена І.Л. Пейсаховим, знаходимо гідравлічний опір пилу, що осяде безпосередньо у порі тканини: p₁= 500Па. Значення опору шару пилу, що осяде на поверхні волокон фільтру, знаходимо по номограмі, яка представлена Ф.Б.Лютіним: p₂=930 Па. Загальний опір фільтру визначається по формулі, Па:

, (2.14)

де p₁ - гідравлічний опір пилу, що осяде безпосередньо у порі тканини, Па;

p₂ - значення гідравлічного опору шару пилу, що осяде на поверхні волокон фільтру, Па.

Загальний опір фільтру складає p_ф=500+930=1430 Па.

Після проведення технічного розрахунку установки, обираємо рукавний фільтр з імпульсною регенерацією ФРІР-1000 з площею фільтрувальної поверхні 1000 м². Нижче наведена коротка технічна характеристика обраної установки.

а) Описання газовідвідного тракту.

Проектна схема передбачає відбір запилених газів від печей портальними камерами, які встановлені над зводами печей та двома зонтами. Зонт №1 забезпечує локалізацію неорганізованих викидів при розплавленні, варці та зливі металу від печі ДСП-1,5, зонт №2 - при тих же операціях від печі ДС-5МТ.

Кількість газів, що відбираються від місць виділення регулюються запорно-регулювальною арматурою, яка представлена клапанами дросельними Д_у600 (від портальної камери №1), Д_у800 (від портальної камери №2), Д_у900 (від зонту підвісного №1) та Д_у1200 (від зонту підвісного №2). Обирається в залежності від об'ємних витрат за каталожними даними.

Запилений газ за допомогою повітропроводів направляється у вузол входу

“брудного” газу в рукавний фільтр ФРІР-1000 та після глибокого очищення за допомогою димової труби викидається в атмосферу. Побудниками тяги в системі являються димососи ДН-19ТА. Вловлений в рукавному фільтрі пил при регенерації осаджується у бункер, звідкіль за допомогою живильника шлюзового направляється в систему пилоприбирання.

б) Описання конструкції фільтру.

Корпус являється несучою конструкцією рукавного фільтру ФРІР-1000, в якому розташовано механічне обладнання.

Корпус фільтру має камери брудного та чистого газів, які розділені горизонтальними перегородками - рукавними дошками з отворами для кріплення фільтрувальних рукавів.

Фільтрувальні рукави розміщуються в камері брудного газу із допомогою рукавних дошок. Кріплення рукавів однобічне з боку камери чистого газу.

Верхня частина камери чистого газу обладнана знімними кришками для доступу до фільтрувальних рукавів.

Камера брудного газу представляє собою єдину секцію без перегородок.

Камера чистого газу розділена вертикальними перегородками не 4 секції по кількості можливих установок відсічних клапанів.

Вихід чистого газу - загальний.

Нижня частина корпусу рукавного фільтру закінчується пірамідальним бункером з гвинтовим конвеєром діаметром 250 мм, який поміщений в овальний короб з фланцями для під'єднання до щілинного бункеру. Обертання шнеку забезпечується мотор-редуктором. Кут нахилу стінок бункеру - 65. В нижній частині бункеру передбачені фланці для установки шлюзових живильників. Конструкція фільтру відповідає вимогам до міцності металоконструкцій із урахуванням розрідження в камері чистого газу - 6000 Па, в камері брудного газу - 4000 Па. Корпус рукавного фільтру обладнаний сходами, площадками та огорожами, які дозволяють забезпечити доступ до механічному обладнанню. Корпус рукавного фільтру повинен бути теплоізольований.

б) Система регенерації.

Система регенерації представляє собою комплекс пристроїв для подачі імпульсів стиснутого повітря всередину рукавів з метою видалення пилу з їх зовнішньої поверхні.

До складу пристроїв системи регенерації входять:

накопичувач стиснутого повітря;

клапани продувні;

колектори роздаточні.

Накопичувач стиснутого повітря виготовляється із гарячекатаної труби діаметром 325х10. Виготовлення посадкових місць для продувних клапанів вироблятися методом гарячої витяжки.

Після виготовлення накопичувач стисненого повітря спочатку випробується на міцність гідравлічним тиском 0,9МПа на протязі 10 хвилин. Падіння тиску не допускається.

Після монтажу імпульсних клапанів накопичувач стисненого повітря перевіряється на щільність стисненим повітрям під тиском 0,6 МПа. Допустиме падіння тиску - 0,5 атм. Термін випробування - 10 хв.

Клапан продувний швидкодіючий призначений для утворення імпульсів стисненого повітря в процесі регенерації рукавів.

Таблиця 2.15 - Технічна характеристика продувного клапану

Найменування параметру	Одиниця вимірювання	Величина
Робочий тиск стисненого повітря	МПа	0,1-0,6
Умовний діаметр прохідного перетину	мм	70
Тривалість повного відкриття	мс	Не більше 10
Тривалість повного відкриття-закриття	мс	Не більше 100-200

Управління роботою продувних клапанів здійснюється за допомогою пневморозподільника, який встановлюється у верхній частині клапану.

Вловлюваний сигнал поступає від блоку автоматичного управління регенерацією.

Колектор роздаточний забезпечує подачу імпульсів стисненого повітря безпосередньо у фільтрувальні рукави. Кількість сопел в колекторі - 16, діаметр сопла для виходу стисненого повітря - 12 мм.

Сопла колектора розташовуються над кожною горловиною фільтрувального рукава на одній вісі з ним. Для демонтажу горизонтальної частини колектору під час заміни фільтрувальних рукавів служать швидкороз'ємні фланцеві з'єднання.

Фільтрувальні рукава обираємо з поліефірного голкопробивної полотнини з каркасом із філаментних ниток.

Зшиваються рукави тристрочним подовжнім швом. В горловину рукава вшито металічне кільце, що запобігає прослизанню рукава вниз через отвір в рукавній дошці.

В нижній частині рукава вшито денце.

Дротовий каркас призначений для установки його всередину рукава з метою запобігання останнього від складування під впливом газового потоку, який йде ззовні всередину рукава.

Каркас дротовий представляє собою металічну зварену конструкцію, яка складається із дротових стрижнів, опорних кілець та денця.

Каркас дротовий виготовляється складеним з двох ланок з швидкороз'ємним з'єднанням. Конструкція з'єднання забезпечує прямолінійність каркасу у зібраному вигляді, легкість його збирання та розбирання без застосування яких-небудь приладів та інструментів. Поверхня каркасу має антикорозійне покриття.