Характеристики гідрографії водних об'єктів в 30-кілометровій зоні ХАЕС

Введення в експлуатацію другого енергоблоку ХАЕС не зробить істотного впливу на водогосподарську обстановку в басейні р. Горинь нижче за створ ХАЕС за умови забору води з р. Горинь у позавегетаціоний період.

Таблиця 5.16

Результати розрахунків водогосподарського балансу в млн. м3

6. Заходи по охороні навколишнього природного середовища

6.1 Заходи щодо запобігання або зменшення впливу ЕБ №2 на поверхневі води

Передбачені наступні заходи щодо зменшення впливу енергоблока на поверхневі води:

* на АЕС запроектована оборотна система технічного водопостачання, що дозволяє звести до мінімуму екологічне навантаження на водні об'єкти загального користування;

* всі стічні води АЕС після очищення прямують у В і не скидаються безпосередньо у водні об'єкти загального користування;

* В АЕС є регулюючою місткістю, що дозволяє здійснювати забір води з р. Горинь тільки в багатоводні періоди відповідно до дозволу на спецводокористування і тим самим не впливати на водогосподарську обстановку в басейні р. Горинь;

* передбачено повернення потоку фільтрації з В, уловлюваного в дренажному каналі;

* всі стоки АЕС, що поступають у В, проходять радіаційний контроль. Передбачена низка заходів, направлених на запобігання

попадання радіоактивних речовин в оточуючу середовище. Ці заходи детально описані в розділі 7,2 справжнього ОВОС.

У зв'язку з тим, що в перспективі після пуску енергоблока №2 прогнозується поступове збільшення мінералізації води і змісту біогенних елементів у водоймищі-охолоджувачі, з метою запобігання погіршення якості води у В, що використовується як в системі охолоджування АЕС, так і для риборозведення, передбачаються наступні заходи:

*здійснюються при необхідності продування в паводковий період за спеціально злагодженим з санітарними і природоохоронними органами регламентом при безумовному дотриманні вимог СанПіН № 4630-88 [25];

* вивчення можливості впровадження третинного очищення стічних вод на очисних спорудах побутових стоків р. Нетішин з метою зменшення валового скидання фосфору у В.

Організована система нагляду за поверхневими водами в 30-кілометровій зоні АЕС, що дозволяє контролювати якість води у водних об'єктах і, у разі незадовільних результатів, виявляти причини і проводити заходи щодо запобігання впливу АЕС.

6.2 Заходи щодо контролю якості води Нетішинського водозабору господарсько-питного водопостачання ХАЕС

Нетішинській водозабір є основним джерелом господарсько-питного водопостачання Хмельницької АЕС і р. Нетішина. Водозабором експлуатується водоносний комплекс, приурочений до пісковиків горбаківського шару волинської серії і пісковиків поліської серії верхнього протерозою. На водозаборі експлуатується 16 свердловин. Глибина свердловин 220-240м. Горизонт напірний. Статичні рівні встановлюються на глибині 7,7-16,Ом. Динамічні рівні на глибинах 40-90м. Відпрацювання натиску складає в середньому 55-бОм.

Сучасний водовідбір на водозаборі 13,6 тис. м3/сут, можливе збільшення до 15 тис. м3/сут; на можливе збільшення водовідбору одержаний дозвіл на спеціальне водокористування Укр ЮЖ 943 від 17.05.1993 р.

За наслідками моделювання, виконаного при НАН України, вищезгаданий водоносний комплекс характеризується захищеністю від поверхневого хімічного і радіонуклідного забруднення, тобто відноситься до екологічно стійких джерел господарсько-питного водопостачання.

Разом з тим необхідний постійний контроль роботи водозабору - за динамічним рівнем підземних вод і якістю води.

Після введення в експлуатацію на водозаборі була обладнана наглядова мережа за режимом експлуатованого водоносного горизонту (свердловини №№ 13н, 4бн, 9бн) і вищерозміщених водоносних горизонтів: № 18н, 20н на водоносний горизонт сармата, До 1 - на четвертний водоносний горизонт. Нагляди велися за хімічним складом і положенням динамічних рівнів. Положення динамічних рівнів в експлуатаційних свердловинах пов'язано тільки з режимом експлуатації і відповідає розрахунковим. Стійкі зміни хімічного складу не спостерігалися.

Контроль за підземними водами в зоні впливу Нетішинського водозабору повинен здійснюватися постійно протягом всього терміну експлуатації. Він повинен включати:

* контроль динамічного рівня в наглядових свердловинах;

* ведення журналу обліку щоденного відбору і використовування води;

* систематичний контроль хімічного і бактеріологічного складу підземних вод; періодичність - згідно нормативним документам органів санепіднадзору;

* контроль радіаційного стану повинен включати, крім визначення сумарної в-активності, визначення компонентів згідно вимогам НРБУ-97 [31].

Висновки

1. Район розміщення ХАЕС знаходиться на східній околиці Волино-Подільського артезіанського басейну, в зоні його зчленовування з українським кристалічним масивом. Підземні води мають широке розповсюдження; тут розвинені наступні водоносні горизонти і комплекси:

* ґрунтові води (четвертний водоносний комплекс);

* водоносний комплекс відкладень сарматів;

* водоносний горизонт тріщинуватої зони мергельно-крейдяної товщі туронського ярусу верхньої крейди;

* водоносний горизонт сеноманського ярусу верхньої крейди;

* водоносний комплекс відкладень кембрію;

* водоносний верхнепротерозойский (вендський) комплекс.

Всі горизонти і комплекси, окрім четвертного, відносяться до міжпластових.

2. Для району ХАЕС характерний переважно плановий характер потоків підземних вод з генеральним напрямом руху до регіональної дрене - р. Прип'яті, що обумовлено значним переважанням їх латеральної протяжності в порівнянні з потужністю і відносно низькою розчленованою гідрографії рельєфу.

3. Основні зміни гідродинамічних умов локалізуються у верхній зоні поверхово розвиненої системи трьох водоносних комплексів: осадкового комплексу четвертних, неогенових, палеогенових і верхньокрейдяних порід; верхнепротерозойських (вендських) порід Могильов-Подольської і Канилівської серій; порід волинської серії (горбашевскої свити) і поліської серії верхнього протерозою.

Регіональний розподіл п'єзометричних поверхонь другого і третього водоносних комплексів в головних рисах (регіональний напрям руху, динаміка зміни ухилів і ін.) аналогічно розподілу рівнів першого водоносного горизонту.

4. Основна частина 30-кілометрової зони, пункт і проммайданчик ХАЕС розташовані у відносно сприятливих умовах, обумовлених зниженою проникністю розділяючих регіональних слабопроникних шарів.

Спільно з незначною величиною вертикальних градієнтів між водоносними комплексами це створює умови для сповільненої гідрогеоміграции техногенних забруднювачів, у тому числі радіонуклідів.

5. По критеріях захищеності підземних вод від поверхневого забруднення водоносні горизонти і комплекси оцінюються таким чином:

* ґрунтові води незахищені;

* міжпластові водоносні комплекси на вододільних схилах долини р. Горині умовно захищені (за винятком глибоко залягаючих водоносних горизонтів верхнепротерозойського комплексу);

* в східній частині 30-кілометрової зони на вододільних рівнинах міжпластові води захищені;

* що використовуються для господарсько-питного водопостачання ХАЕС і р. Нетішина водоносні горизонти верхнепротерозойського комплексу захищені.

6. Підвищенню стійкості гідродинамічних умов сприяє наявність водозаборів господарсько-питного водопостачання тільки в першому і третьому (найглибшому) водоносних комплексах. У зв'язку з цим другий водоносний комплекс грає роль «буферної» системи, що сприяє захищеності третього (горбашевсько-поліського) водоносного комплексу, що є основним джерелом централізованого господарсько-питного водопостачання в 30-кілометровій зоні.

7. В пункті і на промплощадці ХАЕС основними водоносними комплексами є ґрунтові води (четвертний водоносний горизонт), водоносний комплекс відкладень чарторийської свити венда, водоносний комплекс відкладень берестовецької, горбашевської свит венда; останній використовується для господарсько-питного водопостачання ХАЕС і р. Нетішина (Нетішинський водозабір).

Режим ґрунтових вод в пункті і на промплощадці після введення в експлуатацію ХАЕС сформувався під впливом техногенних чинників: створення водоймища-охолоджувача, що підводить і відвідного каналів, а також техногенного впливу споруд ХАЕС на гідрогеологічну обстановку.

8. процесі експлуатації енергоблоку №1 ХАЕС в результаті інфільтрації виробничих вод відбулися зміни в режимі підземних вод. Внаслідок цього на деяких ділянках фіксується підвищення температури і мінералізації підземних вод, задоволене стійке в часі, проте це процес локальний і за межі промплощадки не розповсюджується. На водозабори господарсько-питного водопостачання це не вплине.

9. Радіаційний стан підземних вод, у тому числі Нетішинського водозабору, задовільний, тобто нижче за граничний рівень, що регламентується нормативними документами.

10. Для аналізу гідрогеологічної обстановки в природних і порушених техногенезом умовах, рішення прогнозних гідрогеологічних задач при введенні в експлуатацію енергоблоку №2, прогнозу міграції радіонуклідів в геологічному середовищі створений комплекс гідрогеологічних і міграційних моделей різного ступеня деталізації для 30-кілометрової зони і пункту ХАЕС.

Основна частина прогнозних змін гідродинамічних умов 30-кілометрової зони, пункту і промплощадки ХАЕС обумовлена сучасними техногенними діями на баланс підземних вод і структуру їх потоків - роботою водозаборів госппитного водопостачання, інженерних і гідротехнічних споруд енергоблоку №1 ХАЕС, техногенною інфільтрацією. Формування додаткових гідродинамічних дій пов'язано з введенням енергоблоку №2, деякими змінами параметрів поверхневого стоку, збільшенням відбору підземних вод для водопостачання.

Всі вищезгадані чинники (збільшення водовідбору, витоки, перетікання і ін.) практично повністю були враховані при побудові моделі, у зв'язку з чим одержані при моделюванні гідродинамічні параметри в природних і порушених умовах достатньо достовірно відображають основні гідрогеофильтраційні процеси району досліджень і з'явилися надійною базою для гідрогеологічних і радіогеоміграційних прогнозів.

11. В межах 30-кілометрової зони ХАЕС основний вплив на перерозподіл режиму рівня і балансу підземних вод глибоко залягаючих горизонтів, що використовуються для госппитного водопостачання, надає нарощування водовідбору на водозаборах згідно затвердженим запасам по категоріях А+Б+С. Вплив водовідбору максимально позначається на горбашевсько-поліському водоносному комплексі, що характеризується підвищеними натисками і максимальною глибиною залягання в зоні активного водообміну. Найбільше додаткове пониження 22м по відношенню до сучасного стану може відбутися в районі р. Славути. В районі енергоблоку №2 ХАЕС пониження складе 5-6м.

По-перше двох від поверхні водоносних комплексах прогнозні пониження рівнів невеликі (1-2, рідше до 4м) і обмежені за площею. Допустимі пониження ні на одному з розвіданих родовищ не будуть перевищені. В цілому негативних наслідків на оточуючу середовище додатковий водовідбір не надасть.

12. Техногенні зміни основних гідродинамічних параметрів в першому і другому водоносних комплексах (величин горизонтальних і вертикальних градієнтів, напрямів потоків, формування депресій і репресій і ін.) мають локальний розвиток і охоплюють менш 10% 30-кілометрової зони ХАЕС; при цьому на більшій частині території стійкі зниження або підвищення рівнів першого водоносного комплексу не перевищать середньобагаторічних амплітуд коливань рівнів ґрунтових вод (0,8-1,2 м).

13. Площадковий розвиток достатньо інтенсивного інфільтраційного живлення підземних вод зумовлює відносно прискорену стабілізацію гідродинамічних умов, в першу чергу режиму рівнів (за даними моделювання - до 5 років), що істотно знижує ризик глибокої гідрогеоміграції техногенних забруднень.

14. В пункті і на промплощадці ХАЕС основні техногенні зміни гідродинаміки в першому від поверхні четвертному водоносному горизонті обумовлені техногенним впливом водоймища-охолоджувача, що підводить і відвідного каналів, зосередженими витоками з водонесучих комунікацій, які по своїй дії еквівалентні областям інфільтраційного живлення, а також режимом роботи найближчого водозабору хозпитного водопостачання (Нетішинського).

До теперішнього часу гідрогеологічні умови, обумовлені впливом водоймища-охолоджувача, каналів і ін., сформувалися. При цьому вплив техногенної інфільтрації на рівень невеликий, оскільки промплощадка знаходиться в безпосередній близькості від водоймища-охолоджувача, каналів, р. Горині, дренуючих ґрунтові води.

15. Розглянуті на моделі варіанти прогнозних сценаріїв змін гідрогеологічних умов і гідродинамічної структури водоносних комплексів зони активного водообміну охоплюють основні значення природних і техногенних варіацій параметрів (водовідбір, витоки, підвищення і пониження рівнів і інше) і достовірно підтверджують відсутність небезпечних екологічних порушень геологічного середовища.

16. Виконані прогнози радіонуклідного забруднення підземних вод. При реалізації найконсервативнішої схеми протікання міграційних процесів і завданні мінімальних значень сорбційних властивостей порід і максимальних значень дисперсивності і коефіцієнта вертикальної дисперсивності, реальному забрудненню строн-цием-90 може піддаватися тільки четвертний водоносний горизонт. Рівні його забруднення не перевищать 5% від реалізовуваного на верхній межі 100%-ного забруднення. Їх максимуми приурочені до територій проммайданчика ХАЕС і розвитку депресійних воронок діючих водозаборів. Прогнозна концентрація цезію-137 в підземних водах на порядок нижче, ніж стронцію-90; при цьому ПДК вміст цезію-137 в питній воді на порядок вище, ніж стронцію-90 [31], тобто забруднення цезієм-137 не матиме практичного значення.

17. Моніторинг режиму підземних вод (рівня, температури, хімічного складу, радіаційного стану) необхідно продовжувати протягом всього терміну експлуатації ХАЕС; при аналізі результатів моніторингу доцільно використовувати створені гидрогеологічніе і радіогеоміграційні моделі 30-кілометрової зони і пункту ХАЕС.

Список нормативних документів і літератури

1. Гідрогеологічна карта СРСР. Лист M-35-XV (Рівно). Масштаб 1:200 000. Автор H.E. Стрелкова, 1975. "

2. Гідрогеологічне районування території УРСР для цілей меліорації. Хмельницька область. Масштаб 1:200 000. К.: ПГО "Севукргеология", 1979.

3. Вивчення гідрогеологічних і інженерно-геологічних умов і проведення комплексного районування для цілей меліорації земель території правобережного українського Полісся масштабу 1:200 000. К.: Центральна тематична експедиція Міністерства геології УРСР, 1983.

4. Легенда Геологічної карти України. Масштаб 1:200 000. Волино-Подільська серія листів. Редактор В.А. Велетнів. Рівно: 1111 "Севукргеология". Ровенська ГРЕ, 1995.

5. Хмельницька АЕС. Технічний звіт про результати робіт по дослідженню сейсмічної небезпеки. В ІІІ томах. Тому Ш. Обосновывающие матеріали комплексних геолого-геофізичних і геодезичних робіт. В 12-ти книгах. Книги 7, 8. Довивчення розломно-блокової тектоніки території розташовує району і пункту Хмельницької АЕС. К.: ГРГП "Північгеологія". Інформаційно-обчислювальний центр. Арх. КИІЗІ ЭП№№ 4166,4167; 1999.

6. Хмельницька АЕС. ТЕО розширення до потужності 6000 МВт. 2 черга будівництва. Другий етап. Тому 5. Матеріали досліджень. К.: "Атомтешюелектропроєкт". Арх. № 2225; 1986.

7. Хмельницька АЕС. Енергоблок № 2. Технічний звіт про результати робіт по доисследованию сейсмічній небезпеці. В ІІІ томах. Том ІІІ. Обгрунтовуючі матеріали комплексних геолого-геофізичних і геодезичних робіт. В 12 книгах. Книга 12. Сейсмічне мікрорайонування. Методи інженерно-геологічних аналогій і сейсмічних жорсткостей. К.: КИІЗІ "енергопроект". Арх. № 4171; 1999.

8. Хмельницька АЕС. Робочі креслення. Звіт за інженерно-геологічних умов промплощадки і пристанційних гідротехнічних споруд - об'єм робіт IV кварталу 1981 року - I кварталу 1982 року (Головний корпус II блок, дизельгенераторные III-IV, відкриті установки трансформаторів її, Ш з шляхами перекочування, відкритий майданчик з козлиним краном, блокова насосна станція № 2, дюкеры № 1-6 на каналі, що підводить). К.: київське відділення "Тешюелектропроєкт". Арх. № 1831; 1982.

9. Хмельницька АЕС. ТЕО розширення до потужності 6000 МВт.

2 черга будівництва. Другий етап. р. Нетешин. Матеріали досліджень. інженерно-геологічні дослідження. К.: київське відділення "Атомтеплоелектропроєкт", арх. №21788; 1986.

10. Хмельницька АЕС. Оптимізація досліджень досвідчено-фільтрацій і оцінка ефективності дренажу житлового селища Хмельницької АЕС методами аналогового моделювання (заключний звіт). К.: київський державний університет, 1982.

11. Карта природної захищеності підземних вод української РСР. Масштаб 1:200 000. Хмельницька область. Редактор В.М. Шестопалов. К.: ПГО "Севукргеология", київська ГРЕ, 1990.

12. Карта природної захищеності підземних вод української РСР. Масштаб 1:200 000. Рівненська область. Редактор В.Р. Ткачук. К.: ПГО "Севукргеология", Київська ГРЕ, 1989.

13. Водний кодекс України. Введено в дію Постановою Верховної Ради України від 6 червня 1995 долі.

14. Вивчення режиму підземних вод на території Хмельницької і вінницької областей України. Звіт Подільської II11 про результати робіт за 1991-1993г. К.: Правобережна ГРЕ, 1993.

15. Державний облік підземних вод. Хмельницький.: ЇТП "Севукргеология", Правобережна ГРЕ. Подільська ТТЛ, 1992.

16. Державній облік підземних вод і їх використання на території Рівненської і Волинської областей за 1992 рік: Рівне.: ДТП "Північукргеологія". Рівненська ГРЕ, 1993.

17. Державний облік підземних вод. Хмельницький: 1111 "Севукргеология", Правобережна ГРЕ, Подільська 1111,1994.

18. Державний облік підземних вод. Хмельницький: 1111 "Севукргеология", Правобережна ГРЕ, Подільська ГГЦ, 1996.

19. Державний облік підземних вод. Хмельницький: 1111 "Севукргеология", Правобережна ГРЕ, Подільська ГГП, 1997.

20 Державний облік підземних вод. Хмельницький: 1111 "Севукргеология", Правобережна ГРЕ, Подільська 1111,1999.

21. Вивчення режиму підземних вод, оцінка їх стану, ведення державного обліку та державного кадастру підземних вод території України за 1996-1998 роки. К.: ДІ І Теоінформ", 1998.

22. Хмельницька АЕС. Технічний проект. Звіт по розвідці підземних вод для водопостачання ХАЕС, з підрахунком експлуатаційних запасів за станом на грудня 1978 року. К.: київське відділення "Теплоелектропроект". Арх. № 1627; 1979.

23. Протокол № 3959 засідання УТКЗ по запасах корисних копалин від 23 липня 1979 року. Об'єкт водопостачання - Хмельницька АЕС. К.: УТКЗ Міністерства геології УРСР. Арх. № 1637; 1979.

24. Серія видань по безпеці № 50-SG-S7. Гідрогеологічні аспекти вибору майданчиків для атомних електростанцій. Керівництво по безпеці. Відень: МАГАТЕ, 1986.

25. Визначення захисної здатності гідрогеологічних умов для радіаційної оцінки майданчиків будівництва атомних станцій "АС" (звіт по темі НДР № 87025). М.: Інститут біофізики Міністерства охорони здоров'я СРСР, 1988.

26. Звіт про науково-дослідну роботу. Визначення сорбційних властивостей ґрунтів зони аерації відносно цезію-137 та стронцію-90 в зоні Хмельницької АЄС за договором № 7/99 від 18 травня 1999 долі (заключний). К.: Державній науковий центр радіогеохімії навколишнього середовища НАН України, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, 1999.

27. Гідрогеологічний щорічник по режиму підземних вод за 1994 рік. К.: ГГП Теопрогноз", 1995.

28. Прогноз рівнів ” ґрунтових вод на території України на 1999 рік. Випуск 38. К.: Теоінформ" України, 1999.

29. Хмельницька АЕС. Звіт про проведення стаціонарних наглядів за режимом підземних вод в 1996-1997 роках. К.: КИІЗІ ЕП. Арх. № 4055, 1997.

30. Хмельницька АЕС. Звіт про проведення стаціонарних наглядів за режимом підземних вод в 1997-1998 роках. К.: КИІЗІ ЕП. Арх. № 4208, 1999.

31. Нормі радіаційної безпеки України (НРБУ-97).

32. Норми радіаційної безпеки НРБ 76/87. M.: Енергоїздат, 1988.

33. Ю.Ф. Руденко і ін. Звіт про науково-дослідну роботу "Аналіз і прогноз впливу на підземні води 2-го енергоблоку Хмельницької АЕС". НИЦЬ РПІ НАН України. Київ: 1999.

34. Жернов И.Е., Шестаков В.М.. Моделювання фільтрації подземных вод. -М.: Надра, 1971. 34. Методичні рекомендації по моделюванню на ЕОМ фільтрації підземних вод в шаруватих товщах /В.М. Лівшиц, H.A. Белокопитова, B.C. Давидова і ін. - Дніпропетровськ: 1987.

35. Шестопалов В.М. Методи вивчення природних ресурсів підземних вод. М.: Надра, 1988.

36. Шестопалов В.М., Яковлев Е.А. Водообмін в гидрогеологических структурах України. -Киев: Наук.думка, 1989.

37. Сухомлин В.И., Руденко Ю.Ф. і ін. Звіт про попередню розвідку підземних од для господарсько-питного водопостачання р. Рівного. Ділянка Тучинско-александрійська. - Геоїнформ. Рівно: 1992.

38. Шестопалов В.М., Жук Ц.р. і ін. Звіт на тему: Вивчити ресурси підземних вод Дніпровського артезіанського басейну і оцінити можливості їх використовування. -- Архів ІГН. Київ: 1989.

39. Шестопалов В.М., Федосеев В.П. і ін. Звіт про перспективну оцінку експлуатаційних запасів підземних вод Волыно-подільського артезіанського басейну 1973-1977г.г. -Геоинформ. Львів: 1977.

40. Формування експлуатаційних ресурсів підземних вод платформених структур України /А.Е. Бабінец, В.М. Шестопалов, Д.Р. Литвак і ін. - Київ: Наук.думка, 1979. Шестопалов В.М. Природні ресурси підземних вод платформених артезіанських басейнів України. Київ: Наукова думання. 1981г. Несенов E.H. і ін. Звіт про результати пошуків підземних вод, виконаних в 1979г. з метою господарсько-питного водопостачання г.г. Острог, Червоноармейськ, пгт. Млинов рівненської обл. -Геоинформ. Ковель: 1979

41. Недбайло П.П. Звіт про пошуки і розвідку підземних вод для водопостачання р. Ізяслава(1969-1971г.г.) Геоїнформ. Хмельницький: 1971.

42. Жарин И.С. Звіт про пошуки і розвідку підземних вод для водопостачання р. Славути Хмельницької обл., 1968-1970г.г. - Геоїнформ. Хмельницький: 1970.

45. Иванов И.М. Островская В.Д. Звіт про попередню і детальну розвідку підземних вод для господарського водопостачання Хмельницької АЕС (техпроект)..

- Архів ин-та енергопроект. Рига: 1979.

46. Туручко Л.И. Звіт про пошуки і попередню розвідку підземних

вод для водопостачання р. Нетешина і Хмельницької АЕС (2-ая черга) в 1987-90г.г.-Геоинформ. Рівно: 1990.

47. Туручко Л.И. Звіт про пошуки підземних вод для водопостачання р. Нетешина і Хмельницької АЕС (2-ая черга) в 1989-90г.г.- Геоїнформ. Рівно: 1990.

48. Сухомлин В.И., Литвак Д.Р., Монастырский Г.Я., Руденко Ю.Ф. Звіт про результати попередньої і детальної розвідок підземних вод, виконаних в 1975-1978г.г. з метою розширення водопостачання р. Рівного. -Геоинформ. Київ: 1978.

49. Санітарні правила по пристрою і збереженню колодязів і каптажів джерел, що використовуються для децентралізованого господарсько-питного водопостачання. №1226-75/МЗ СРСР: Утв. 20.02.1975 р.

50. ГОСТ 2874-82. Вода питна. Гігієнічні вимоги і контроль за якістю. М.: Ізд-во стандартів, 1984 р.

51. Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення водами. СанПіН №4630-88/МЗ СРСР: Утв. 04.07.1988г.

52. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів ^137Cs i ^90Sr в продуктах харчування та питній воді (ДР-97); Державні гігієнічні нормативи. Київ, в 1997 р.