Характеристики гідрографії водних об'єктів в 30-кілометровій зоні ХАЕС

Для створу водозабору ХАЕС схема розподілу стоку після місяцях і сезонів прийнята по водомірному посту Оженін. В таблиці 2.6. приводяться середні місячні і річні витрати води для багатоводного, середнього, маловодного і дуже маловодного долі, відповідно прийнятій схемі.

б) Мінімальний стік

Для річки Горинь, як і для інших річок цього регіону, характерною є нестійкість меженних періодів, літньо-осіння межень часто порушується дощовими паводками, зимова - підйомами рівнів і зимовими розкриттями річки унаслідок відлиги. Протягом останні 50 років найнижча літня межень спостерігалася в даному районі в 1950 році, а найнижча зимова межень - в 1947 і 1984 рр..

Як розрахункові характеристики мінімального стоку річок [9,10] в даному районі прийняті мінімальні середні місячні витрати води (30-денні [10]), як самі показові і стійкі характеристики для періодів з мінімальною водністю. В таблицях 2.7-2.11 приводяться розрахункові характеристики мінімального стоку річок басейну р. Горині в 30-кілометровій зоні ХАЕС.

Таблиця 2.7

Параметри коливання мінімальних середньомісячних (30-денних) витрат води р. Горинь в опорних стічних пунктах с. Ямпіль, с. Оженін за багаторічний період

Літньо-осінній період	Зимовий період
Параметри	Середнє квадратичне відхилення .5	Відносна погрішність%	Параметри	Середнє . квадратичне відхилення.5	Відносна погрішність %
qo м3/с	Мо л/с-км2	Cv	с Cv		qО	Cv	W м3/с	Мо л/с-км2	Cv	es Cv		qo	Cv
p. Горинь с. Ямпіль, F=1400 км2, період наглядів 1935-97 рр. (п=60 років)
3,20	2,29	0.37	0,5	1,17	4,7	9,7	3,55	2,54	0,32 .	1	1,15	4,2	9,6
р. Горинь- с. Оженін, F=5860 км2, період наглядів 1946-97 рр. (п=52 роки)
13,5	2,30	0.35	і	4,74	4,9	9,6	14,3	2,44	0,41	2	5,81	5,6	9,5

Таблиця 2.7

Мінімальні середньодобові розрахункові витрати води р. Горинь в опорних стічних пунктах і розрахункових створах в 30-кілометровій зоні ХАЕС в м3/с

Річка, створ	Літньо-осінній період	Зимовій період
	Середній багаторічний qo	розрахункові витрати води, забезпеченістю %	Середній багаторічний Qo	розрахункові витрати води, забезпеченістю %
		75	80	95	97		75	80	95	97
р. Горинь с. Ламполь (опорний створ)	2,50	1,54	1,33	0,55	0,40	2,56	1,69	1,52	0,83	0,67
р. Горинь вхідний створ в зону (с, Корніца)	4,18	2 1,69	2,36	1,12	0,90	4,18	2,78	2,52	1,42	17
р.Горинь водозабір ХАЕС (р. Нетішин)	7,20	5,38	5,00	3,33	2,91	6,89	4,73	4,35	2,87	2,49
р. Горінь с. Оженіно (опорний пункт)	11,4	8,52	7,91	5,27	4,60	10,5	7,20	6,63	4,36	3,78
р. Горинь створ виходу із зони (с. .Томахів)	12,3	9,15	8,52	5,68	4,92	1U	7,76	7,13	4367	4,04

Маловодні періоди на річках зони бувають як влітку, так і взимку, але при цьому безперервна тривалість періодів з мінімальним стоком (на рівні розрахункових середньодобових витрат забезпеченістю 95-97 % таблиця 6.12) в літній період складає 15-18 днів і в зимовий 6-8 днів.



Таблиця 2.8

Мінімальні середньомісячні витрати води малих річок, основних приток р. Горинь, в розрахункових створах в 30- кілометровій зоні ХАЕС в м3/с

Річка, створ	Витрати води забезпеченістю 80 %	Примітка
	літньо-осінній період	Зимовий період
1 p. Вілія, ліва притоки р. Горінь, вхідний створ (c. Загребля)	0,16	0,015	довжина річки від витоку до входу в зону ХАЕС 46 км, водозбірна площа 760 км
2. . Вілія, гирло (р.Острог)	0,47	0,064	В зоні ХАЕС р. Вілія протікає 3 1 км, на які доводитися 1055 км2 її водозбірної площі.
3. р. Кутянка, ліва притока р. Вілії, гирло	0,089	0,093	Весь в басейн р. Кутянка знаходиться в зоні ХАЄС
4. р. Світенька, ліва притоки р. Вілії: на вході в зону, гирло	0,16 .0,39	0,11 0,16	В зоні ХАЕС р. Світенька протікає 36 км, на які доводитися 202 км2 її водозбору
5. р. Гнилий Ріг (права притоки р. Вілії), створ дамби водоймища-холоджувача	0,16	0,28	В Стік р. Гнілій Ріг повністю акумулюється у водоймищі-охолоджувачі ХАЕС
6. р. Цветоха (права притоки р. Горинь), гирло	0,35	0,15	Весь басейн р. Цвытохи знаходиться в 30-км зоні ХАЕС
7. р. Гуска (ліва притоки р. Цветохи), гирло	0,068	0,085	Весь басейн р. Гуска знаходиться в 30-км зоні ХАЕС
8. р. Богушівка (права притока р. Горинь), гирло	0,083	0,091	Весь басейн р. Богушівка знаходиться в 30-км зоні ХАЕС
Примітка. Мінімальні витрати води малих річок, основних притока р. Горині, визначені непрямими методами відповідно до рекомендацій [9], оскільки ці річки не мають наглядів, і є орієнтовними.

в) Максимальні витрати води

Максимальні витрати води на річках в 30-кілометровій зоні ХАЕС формуються як за рахунок весняного сніготанення, так і за рахунок зливових опадів. Як правило, витрати весняної повені перевищують витрати дощових паводків і лише в маловодні весни витрати дощових паводків бувають більше весняних.

В басейні р. Горині високі повені за останні 76 років (1923-1999 рр.) спостерігалися в 1924, 1932, 1940, 1947, 1956, 1979 рр., низькі - в 1957, 1972, 1990гг.

В Повінь 1932 р. була найвищою на даній ділянці, а в повінь 1990 р. була найнижчою (на водомірному посту Оженін максимальна у витрата 1932 р. була рівна 940 м3/с [4], а максимальний витрата 1990 р. - 27,9 м3/с).

Максимальні розрахункові витрати весняної повені і дощових паводків на р. Горині в межах зони впливу ХАЄС обчислені за даними двох гідрометричних пунктів - Ямпіль (1935 - 1997 рр.) і Оженінь (1923 - 1999 рр.). Перший характеризує максимальний стік на вхідному_:створі річки Горінь в 30-кілометрову зону ХАЕС, другої - на ділянці водозабору і в створі виходу річки з 30-кілометрової зони.

2.5 Температура води

Температура води в річках, що протікають в 30-кілометровій зоні ХАЕС, приводитися за даними водомірного поста гідрометкому у с. Оженінь (період 1946 -1995 рр.) [6, 7, 8].

Річний хід температури води аналогічний ходу температури повітря і лише у весняний і осінній періоди спостерігається деяке запізнювання в наростанні або спаді температури води.

Весняній прогрів води в річках починається з першими переміщеннями льоду весною, а в нестійкі зими - і при першій відлизі. Звичайно вже в третій декаді березня температура води в річках досягає 3 - 4°С, а до кінця квітня - качану травня вона досягає 11-14°С. Найбільш теплою вода в річках буває в червні-липні місяцях(20,0-20,7°С, середньодекадна). Протягом вересня температура води поступово знижується до 12-13°С, а в кінці жовтня - початку листопаду її значення не перевищують 5-6°С.

Найбільший добовий максимум температури води (29,2 - 29,6°С) в спостерігався 4.06.1946 р. в і 13.07.1959 р. Високі добові максимуми спостерігалися також в 1963, 1964, 1994 рр. (28 °С) на середину серпня. В таблиці 6.16 приводитися річний хід температури води по згаданому водомірному посту, який є показовим і для водозабору ХАЕС.

Таблиця 2.9

Середньодекадна, середньомісячна і найбільша добова температура води. Річка Горинь - с. Оженін (1946-1995 рр.)

Декада	Місяць	Найбільша добова температура і дата
	04	05	06	07	08	09	10	11
I	6,8	13,8	18,5	20,0	20,6	16,7	10,7	5,0	29.2
II	8,8	16,0	19,2	20,7	19,8	14,9	8,9	3,3	14.06.1946
III	11,2	16,3	20,0	20,6	18,0	12,9	6,6	2,
Середня місячна	8,9	15,3	19,2	20,4	19,5	14,8	8,7	3,5	13.07.1959

Що стосується температури води у водоймищі-охолоджувачі, що підводить і скидному каналах і річкової води в каналі-прорізі у НДВ, то ці дані наводитися в таблиці 2.9 за спостереженнями Хмельницької АЕС.

3. Система гідролого-гідрохімічного та гідрогеологічного моніторингу на ХАЕС

3.1 Характеристика системи гідролого-гідрохімічного моніторингу на ХАЕС, об'єм і методики досліджень

Система гідролого-гідрохімічного моніторингу на ХАЕС формувалася протягом 1987-1992 рр. в процесі досліджень, що проводяться в гідроекології і гідрохімії київського університету, а з 1990 года- і ЛОНС ХАЕС (малюнок 2,1.), виходячи із загальної концепції моніторингу природного середовища і досвіду подібних робіт на смоленській, чорнобильській і інших АЕС.

Основною задачею комплексних натурних досліджень на водних об'єктах в районі Хмельницької АЕС до 1992 року було вимірювання параметрів гідролого-гідрохімічного і гідробіологічного режиму в основні гідрологічні періоди, а також гідрогеохімічного режиму підземних вод. На основі цих даних оцінювалися процеси формування гідротермічного і гідрохімічного режиму і якості води, а також гідробіологічних умов у водоймищі-охолоджувачі під впливом скидних теплих вод, а також вплив водойми-охладжувача на поверхневі і підземні води. Об'єктами досліджень були водоймище-охолоджувач, pp. Горинь, Гнилий Ріг, дренажні води і стічні води р. Нетішин і промплощадки ХАЕС.

Головною умовою отримання об'єктивної гідрохімичної інформації є вживання новітніх методик визначення показників якості води з використанням сучасних інструментальних методів. гідроекології і гідрохімії хіміко-аналітичні роботи були виконані наступними методами: об'ємним (головні іони - НСОз, Са2+, Mg2+, жорсткість загальна, перманганатна і бихроматна окислюваності); фотоколориметричним (неорганічні з'єднання азоту, фосфор загальний і мінеральний, сульфати); методом полум'яної фотометрії (натрій і калій); методом екстракція-атомно-абсорбції (марганець, мідь, цинк, кобальт, нікель, кадмій, свинець, залізо). Температура і кисень вимірювалися у водному об'єкті перед відбором проби за допомогою термооксиметру ІТ-8001/Н20-ИОН/. Валовий зміст нафтових вуглеводнів (НУВ) визначали по методу калібрувального графіка на ІК-спектрофотометрі UR-20.

Кількість визначуваних гідролого-гідрохімічних параметрів в кожній пробі води коливається в межах 25-30.

Рис.2. Схема екологічного моніторингу природних вод

Таким чином, можна зробити висновок, що на ХАЕС сформована і методично обґрунтована система гідролого-гідрохімічних моніторингу, завдяки якій одержані унікальні дані, що характеризують процеси формування якості води за 12 років, і по яких можна об'єктивно оцінити ступінь впливу на природні води.

Таблиця 3.1

Об'єм гідрохімічних досліджень, проведених в 1987-1998 рр. на водних об'єктах в районі ХАЕС

Роки	Кількість проб	Кількість визначень гідрохімичних показників
	ЛОНС ХАЕС	ПНІЛ гідроекології і гідрохімії	ЛОНС ХАЕС	ПНІЛ гідроекології і гідрохімії
1987	--	25	--	675
1988	--	45	--	1215
1989	--	36	--	972
1990	159	114	3671	3078
1991	205	86	3890	2322
1992	130	--	3390	--
1993	131	--	3417	--
1994	133	--	3471	--
1995	126	__	3282	--
1996	137	--	3579	--
1997	127	--	3309	--
1998	129	--	3363	--
Всього	1277	306	31372	8262
	1583	39634

Таблиця 3.2

Точки відбору проб води в системі гідроекологічного моніторингу водних об'єктів в районі Хмельницької АЕС при роботах експедиції ПНІЛ гідроекології і гідрохімії київського університету ім. Т. Шевченка в 1987-1991 рр.

Точки відбору проб на схемі	Характеристика точок відбору проб води	Обґрунтовування, мета відбору проби
1 1п	р. Горинь-више АЕС (фоновий стан)	Характеристика р. Горинь до і після ХАЕС і пгт. Нетішин
2 2п	р. Горинь-в районі підкачки (характеристика складу води, що подається у В)
3 Зп	р. Горинь-нижче АЕС і пгт. Нетішин (вплив ХАЕС і пгт. Нетішин)
4 4п	р. Гнилий Ріг-вище водоймища-охолоджувача (В)	Для розрахунку балансу речовин В ХАЕС (прибуткова стаття)
5 5п	Дренажний канал-початок	Характеристика складу води, що дренується з ВО-для розрахунку балансу речовин В
6 6п	Дренажний канал-середина
7 7п	Дренажний канал-кінець
8 8п	промислово-зливова каналізація ХАЕС (можливо, з декількох джерел)	Характеристика стічних вод, що скидаються у В
9 9п	Очищені господарсько-побутові стічні води р. Нетішин
10 10п	Що підводить канал	Вплив теплообмінників на температурний і гідрохімічний режим В
11 Пп	Скидний канал
12 В1	ділянка В	Характеристика пригребельної глибоководної зони
13 В2
14 ВЗ
15 В4	Середина В ХАЕС	Характеристика середньої частини
16 В5	Середина В ХАЕС	Характеристика середньої частини
17 В6
18 В7
19 В8	Верхів'я В ХАЕС	Характеристика верхів'їв

Примітка. На водоймищі-охолоджувачі не відбиралися з поверхневого і придонного шарів вертикалях В1-В8 проби води

Таблиця 3.3

Точки відбору проб води в системі гідрохімічного моніторингу лабораторії охорони навколишнього середовища Хмельницької АЕС (з 1990 року)

Найменування об'єкту, номер точки відбору проб на схемі	Характеристика місця відбору проби
Поверхневі води
1 2 3	Водоймище-охолоджувач: Точка № 1, точка № 2 точка № 3	500 м від сполучаючого пристрою відвідного каналу з водоймищем охолоджувачем. В районі НДВ з сходового пристрою, встановленого по укосу дамби. В районі паводкового водоскиду з сходового пристрою, встановленого по укосу дамби.
4 5	Річка Горинь: точка № 4 точка № 5	Міст через р. Горинь на автодорозі, що веде з ХАЕС на р. Нетішин. Середина русла річки під мостом. В районі млина (р. Нетішин) з пішохідного моста, середина русла річки.
6	Річка Вілія точка № 6	Автодорожній міст на під'їзді до р. Острог.
7	Річка Гнилий Ріг точка № 7	з. Білотин, місток, в руслі річки.
8	Обвідної канал р. Нетешин: точка № 8	р. Нетішин, в районі удома № 205, з моста.

Оцінка санітарно-гігієнічного стану водних об'єктів в зоні нагляду ХАЕС виконана на підставі матеріалів СЕС Славутського району Хмельницької області, СЕС Острожського району рівненської області, СЕС МЧС р. Нетішин, лабораторії охорони навколишнього середовища (ЛОНС) ХАЕС і досліджень, проведених співробітниками УНГЦ.

Проведена оцінка санітарного стану поверхневих і підземних вод, які знаходяться на території Славутського і Острожського районів в межах зони нагляду ХАЕС.

Об'єктами нагляду були pp. Горинь, Гнилий Ріг, Цвітоха, Качка, Вілія, а також свердловини і колодязі, розташовані у вказаних районах, які могли постраждати від впливу АЕС.

Крім того, вивчався санітарно-гігієнічний стан водоймища-охолоджувача (В). Якість води у В оцінювалося в створах:

- насосної станції повернення води (НСВФВ) фільтрації

- насосної станції додаткової води (НСДВ)

- біля рибгоспу

- в гирлі р. Гнилий Ріг

- вода з дренажного каналу в місці розташовує НСВФВ.

В процесі виконання роботи співробітниками УНГЦ проаналізовано більше 3,5 тисяч санітарно-гігієнічних і санітарно-бактеріологічних

показників якості води р. Горинь і її приток і близько 1200 показників з В, а також більше 500 показників якості води з свердловин і 428 показників якості води з колодязів. Проведені дослідження якості води В- 120 санітарно-гігієнічних і 45 бактеріологічних досліджень; з р. Горинь виконано 60 санітарно-хімічних визначень якості води, а також - 46 досліджень води з колодязів і 7 визначень з водопроводу.

При проведенні санітарно-хімічних аналізів застосовувалися загальноприйняті методики [22, 23, 24], а оцінка якості води проводилася відповідно до СанПіН № 4630-88 [25], ГОСТ 2874-82 [26] і « Санітарним правилам ...» № 1226-75 [27].

Крім того були проведені дослідження за радіаційно-гігієнічною оцінкою питної води і води відкритих водоймищ в населених пунктах зони нагляду ХАЕС. До них віднесені населені пункти на території Хмельницької області - р. Полонноє (контрольна крапка), р. Нетішин, а також р. Острог Рівненської області. радіаційно-гігієнічну оцінку проводили гамма-спектрометрическими і радіохімічними методами.

гамма-спектрометрію проб проводили на установках:

- аналізатор типа "Varro" з напівпровідниковим германієвим детектором, активність (МДА) по цезію-137, що мінімально детектує, - 5,6 (-12> Кі/кг за 10000 сік.;

- аналізатор "Canberra" з германієвим напівпровідниковим детектором, МДА - 4,6 (-12) Кі/кг по цезію-137 за 10000 сек.

Визначення стронцію-90 проводили радіохімічно. Принцип методу полягає в перекладі радіонукліда в розчинений стан шляхом кислотної обробки, очищенні стронцію-90 від ряду радіонуклідів, накопиченні ітрію-90 і виділенні останнього у вигляді окислу при подальшому вимірюванні препарату на установці "Tesla" з МДА - 8,1 <3) Кі/проби при часі 3000 сек.

3.1 Опис пунктів гідрогеологічних наглядів і результати наглядів

30-кілометрова зона ХАЕС

В 30-кілометровій зоні ХАЕС в чотирьох крапках (м. Славута, с. Кам'янка, с. Цвітоха, м. Шепетівка) регіональний моніторинг рівня ґрунтових вод здійснюється організаціями Держкомгеології України; наглядові свердловини входять в загальну систему стаціонарної гідрогеологічної мережі України для наглядів за рівнем ґрунтових вод [27].

Результати спостережень приводяться в таблиці 3.4., складеної за матеріалами збірок "Прогноз рівнів ґрунтових вод на території України " Державної інформаційної геологічної фундації Теоїнформ" Геолкому України [28].

Таблиця 3.4

Таблиця середньорічних рівнів грунтових вод в 30-кілометровій зоні ХАЕС (по наглядових свердловинах підрозділів Держкомгеології України)

Номер свердло вини	Місцеположення свердловини	Геоморфологічна приуроченість	Характеристика водоносного горизонту	Абсолютна відмітка гирла свердловини, м	Середньорічні рівні залягання підземних вод, м
			Потужність водоносного горизонту для напірних вод, абсолютна відмітка водоупору для ґрунтових вод M '		1992	1993	1994	1995	1996	1997	1998
Дата початку регулярних наглядів		Цитологічний склад водовмі-щуючих порід; геологічний індекс
1 2-2	Хмельницька обл., м. Славута (західна околиця)	Тераса р. Горині; 0,6км від річки	Грунтовий	215,40	1,39		1 P	ПР7	1 16	1 P	0,96
06.1995		Пісок з гравієм; Q	Н.С.*
15-19	Хмельницька обл, Славутській р-н, с.Кам'янка	Схил долини річки Цвітохи, 0,66км від річки	Ґрунтовий	226Д9	4,06	3,94	3,86	3,99	3,87	3,85	3,54
08.1958			211,79
		Вапняк-черепашник; пісок N[S
15-24а	Хмельницька обл., Славутській р-н, з.Цвітоха	Долина р. Цвітохи; 0,1 5км від річки	Напірний	222,14	1,78	1,82	1,67	1,72	1,65	1,62	н.с.
3 08.1959		Пісок з кременем; Nis+K	2,5
26-ІН	Хмельницька обл.,г.Шепе тівка	Надпойменна тер раса; 0,1км від річки	Ґрунтовий	241,00	5,54	5,12	5,10	4,49	4,82	4,79	н.с.
1958			н.с.
		Вапняк;К1з
Примітка - *н. з. - немає відомостей

Систематичні нагляди за радіаційним станом підземних вод не проводяться у зв'язку з відсутністю фінансування.

З метою отримання інформації про вміст радіонуклідів в підземних водах (ґрунтових і міжпластових горизонтах) КИІЗІ ЕП виконано випробування водоносних горизонтів на найкрупніших водозаборах і на промплощадці ХАЕС, що характеризуються підвищеною активністю гідрогеоміграції.

Лабораторні визначення виконані Державним науковим центром радіогеохімії навколишнього середовища НАН України і Міністерства по надзвичайних ситуаціях

№№ пп	Місце відбору проби	№та відбору проби	гологічний індекс водоносного горизонту глибина відбору проби	Вміст радіонуклідів,Бк/л	Умовні обозначення на плані
				Cs -137	Sr -90
1	Ізяслав. Водозабір Ізяславській. Св.1	7.07.99	RuFl; 3 м	2,47- 10'3	1,94- 10°	А
2	м.Ізяслав. Колодязь біля ж/д вокзалу	7.07.99	Q;6n	2,62- 10'3	6,75-10'3
3	Славута. Водозабір Центральний. СВ 1	8.07.99	Vigrb;17M	3,03- 10°	3,25-l0'3	А
4	Славута. Колодязь по ул.Чкалова. 14	8.07.99	Q;4M	5,06-Ю'3	3,44-10'3
5	.Нетішин. Водозабір -Нетішинський. Вкв 12	8.07.99	V,grb +R2-3pl; 72 м	1,10-10'3	8,03-10'3	А
б	м.Нетішин. Колодязь у церкви	8.07.99	Q; 1,5 м	2,20-10'3	4,10-10'3
7	с.Кам'янка. Водозабір Каменській. Вкв. 26	7.07.99	K2s; 9,5 м	2,41-W3	3,75- 10'3	А
8	с.Кам'янка. Колодязь	7.07.99	Q;5M	2,65-10'3	4,55-103
9	м. Шепетовка. Водозабір Шепетовськай («дубовий Гай»). Скв.4	7.07.99	N,s+PK;5,6M	1,09-W3	1.97-10'3	А
10	м. Шепетовка. Колодязь	7.07.99	Q;5M	2.49-10'3	8,3- 10'3
11	м. Острог. «острог-водоканал». СВ.8	30.07.99	PR2	1,03-10'3	8,26-10'4	V
12	м. Острог. Колодязь	30.07.99	K2t,20M	1,49-lQ-3	4,04-10
13	с.Оженин. Свердловина на території плодоконсервного заводу	30.07.99	V2kn; 100м	5,85-10"3	VO-10"4	V

Мета гідрогеологічного моніторингу - контроль стабільності режимоутворених критеріїв підземних вод (рівня, температури, хімічного складу), перевірка достовірності виконаних при проектуванні гідрогеологічних прогнозів, оцінка впливу техногенних чинників на підземні води.

Як вказувалося в розділі 2.1, будівництво ХАЕС супроводжувалося зміною природної обстановки, частковою трансформацією геологічного середовища, в першу чергу - гідрогеологічних умов. При дослідженнях і проектуванні 1 черги ХАЕС був виконаний прогноз формування рівня ґрунтових вод в пункті і на промплощадці в період експлуатації після створення водоймища-охолоджувача на р. Гнилий Ріг з ШИ -- 203 м, введення в експлуатацію підводить і відвідного каналів. Прогноз був виконаний методом моделювання НІСом геологічного факультету київського Державного Університету під керівництвом проф. Жорна (1982). При цьому враховувалися як заповнення водоймища-охолоджувача і прокладка каналів, так і можливість інфільтрації в грунт виробничих вод унаслідок витоків з водонесучих комунікацій.

Рис. 3 Хмельницька АЕС, 30-км зона. Схема випробування підземних вод для визначення радіонуклідів (М 1:400 000)

Моніторинг рівня підземних вод (ґрунтових і верхнепротерозойского горизонту) в період експлуатації підтвердив достовірність прогнозів. Характеристика рівневого режиму підземних вод приведена вище. Тут лише вкажемо, що рівень сформувався після заповнення водоймища-охолоджувача і прокладки каналів. Такий техногенний чинник, як інфільтрація виробничих вод унаслідок витоків з водонесучих комунікацій, на рівні підземних вод практично не позначається, оскільки пункт і майданчики ХАЕС розташовані в безпосередній близькості від дренуючих систем. При цьому необхідно відзначити, що рівень ґрунтових вод - дивися додаток В - і п'єзометричний рівень верхнепротерозойского водоносного горизонту на мал. 3 простежуються практично на одних і тих же відмітках, оскільки між горизонтами існує гідравлічний зв'язок.

Разом з тим, аналіз матеріалів моніторингу режиму підземних вод на промплощадці дозволяє констатувати техногенний вплив ХАЕС на температуру і хімічний склад підземних вод - як четвертного горизонту (ґрунтових вод), так і верхнепротерозойського (вендського) водоносного горизонту. Це вплив- результат інфільтрації в грунти зони аерації виробничих вод унаслідок витоків з водонесучих комунікацій. Техногенний вплив в першу чергу позначився на режимі грунтових вод, проте, у зв'язку з наявністю гідрогеологічного зв'язку між водоносними горизонтами, відбулися зміни в температурі і хімічному складі і верхнепротерозойского водоносного горизонту.

Різниця в температурі ґрунтових вод в межах промплощадки складає 12,0°С (додаток М). Фонова температура 8,0З -10,0С. Підвищення температури ґрунтових вод зафіксовано на наступних ділянках (додаток Л):

* в південній частині головного корпусу енергоблоку № 1 14,0°С-17,2°С і хімводоочистки 15,2°С (вкв. 159НІ) - загальна температурна аномалія;

* уздовж північного торця головних корпусів енергоблоків №3 , №2,

№1 -14,2°С - 13,4°С-15,4°С

* уздовж південного і східного торця бризгальних басейнів 19,8° С і 18°С;

* на будмайданчику - 15,2°С .

Підвищення температури ґрунтових вод - це наслідок витоків і інфільтрації нагрітих виробничих вод, проте слід зазначити, що в цілому диапазонколебания температури грунтових вод відносно невеликий, прогрев грунтових вод має локальний характер і за межі промплощадки не розповсюджується.

Температура води верхнепротерозойского водоносного горизонту, як і температура грунтових вод, також на окремих ділянках вище фоновою. Фонова температура 8°З - 9°С. Диапазон коливання температури в межах промплощадки складає 13,6°С, максимальна 21,2°С (мал. 7.4).

Підвищення температури води зафіксовано на наступних ділянках:

* в південній частині головного корпусу енергоблока №1 16,6°З - 15,2°С - 21,2°С (вкв. 5н2, 159н2, 158н2) - загальна температурна аномалія;

* уздовж північного торця головних корпусів енергоблоків №3, №2,

№1- 13,0°С - 13,4°С - 12,8°С - 15,2°С (вкв. 98н2 - 91н2 - 95н2 - Зн2);

* уздовж південного і східного торця бризкаючих басейнів 17,2°С-12,0°С (вкв. 143н2, 142н2, 147н2, 49н2);

* на будмайданчику 14,0°С- 15,4°С (вкв. 118н2, 115н2, 137н2).

Ділянки з підвищеною температурою грунтових вод і води верхнепротерозойського водоносного горизонту практично співпадають.

В цілому діапазон коливання води верхнепротерозойського водоносного горизонту відносно невеликий, прогрев води - тільки на локальних ділянках і за межі промплощадки не розповсюджується.

Хімічний склад підземних вод обох водоносних горизонтів в межах промплощадки характеризується строкатістю, тобто значними коливаннями мінералізації на невеликих відстанях; по видимому, це слідство витоків і інфільтрації в грунт мінерализованих виробничих вод. До початку будівництва хімічний склад підземних вод характеризувався невисокою мінералізацією: за матеріалами вишукувань 1979 року (головний корпус енергоблоку № 1) загальний вміст солей в підземних водах складав 74,00-225,00 мг/дм3, при цьому зміст сульфатів від 2,40 до 58,20 мг/дм3.

При вишукуваннях 1986 року (2 черга будівництва, ділянка головного корпусу енергоблоку № 6) загальний зміст солей складав 290,00 мг/дм3, у тому числі сульфатів 19,00 мг/дм3. Відомості про динаміку хімічного складу підземних вод на промплощадці в період 1987-1989 рр. відсутні, оскільки експлуатована в даний час стаціонарна наглядова мережа за режимом підземних вод була обладнана лише в 1989 році.

Аналіз матеріалів 1990-1992 рр. свідчить про підвищення загальної мінералізації підземних вод, - в цей період у воді четвертного горизонту вона складала 332,00 мг/дм3 (вкв. Юбщ ) - 3350,00 мг/дм3 (вкв. 7ні ), верхнепротерозойського 224,00 мг/дм3 (вкв. 8н2) - 3654,00 мг/дм3(вкв. 99н2). Підвищення загальної мінералізації в першу чергу пов'язано з підвищенням змісту сульфатів, який в окремих свердловинах досягав 2060,00-2230,00 мг/дм3.

Ця ж тенденція в цілому зберігалася і в подальші роки, проте періодично по деяких свердловинах фіксувалося і зменшення загальної мінералізації і змісту сульфатів.

В межах промплощадки висока мінералізація грунтових вод зафіксована на багатьох ділянках:

* в східній частині спецкорпусу вміст сухого залишку (З) у воді 1678-3800 мг/дм3,

* в північній частині головного корпусу енергоблоку № 1 З 1920 - 1198 мг/дм3;

* між головними корпусами енергоблоків №2 - №3 і енергоблоків №3 -№4 (в північній частині) З 2158 - 1334 мг/дм3^, S04 1335 - 853 мг/дм3

* в південній частині головних корпусів енергоблоків №4 №3 №2 З 1192-1800 - 1500 мг/дм3^, SO4 753 - 1194 - 950 мг/дм3 ;

* біля каналу, що підводить, між БНС №2 і №3 З 2700 мг/дм3 ;

* в північній частині промплощадки на захід і на схід від бризкаючих басейнів З 1524 - 1018 мг/дм3^;

* біля хімводоочистки З 1574 мг/дм, S04 - 852 мг/дм (вкв. 159ні);

* біля шламонакоплювача З 1366 мг/дм3^, S04 784 мг/дм3 (вкв, 54ні).

Характер розподілу в плані мінералізації води верхнепротерозойского водоносного горизонту . Загальний зміст солей коливається від 132 до 3300 мг/дм3.

Фоновими слід рахувати наступні величини:

* загального змісту солей - до 320 мг/дм3;

* SO4- до 75 мг/дм3.

Аналіз розподілу мінералізації води в плані свідчить про часткове хімічне забруднення горизонту. Висока мінералізація води зафіксована на декількох ділянках:

* біля західної стіни головного корпусу енергоблоку № 1 З 1276 мг/дм3^, SO4- 609 мг/дм3 (вкв. 1н2₎;

* біля каналу, що підводить, між БНС № 2 і № 3 З 1170 мг/дм3^, SO4-775 мг/дм3 (вкв. 92н2₎;

* в північній частині промплощадки на захід і на схід від бризкаючих басейнів З 984-1088 мг/дм3^, S04- 422-538 мг/дм3 (вкв. 145н2,142н2,47н2₎;

* біля хімводоочистки З до 3300 мг/дм3^, S042" до 1978 мг/дм3 (вкв. 159н2_, 158н2_, 157н2_, 156н2₎;

* біля шламонакоплювача З 1498 мг/дм3^, SO4- 787 мг/дм3⁽вкв. 54н2₎. Крім того, підвищення мінералізації до 200-700 мг/дм3 і більш

простежується практично на всій центральній частині промплощадки.

Підвищення мінералізації води верхнепротерозойского водоносного горизонту на перерахованих вище ділянках стійко зберігається до грудня 1998 року; до середини 1999 року відбулося деяке зниження мінералізації - менше, ніж в ґрунтових водах - дивися таблицю 7.12.

В цілому ділянки підвищеної мінералізації грунтових вод і води верхнепротерозойського водоносного горизонту співпадають, що указує на їх активний взаємозв'язок в умовах техногенеза.

Доцільно продовжити нагляди з метою вивчення динаміки зміни якості підземних вод і виявлення причин зміни параметрів мінералізації від фонових величин.

Одним з джерел хімічного забруднення водоносних горизонтів є витоки хімічних реагентів в будівлі хімводоочистки; в 1990-1991 рр. слідством цього з'явилися деформації будівлі через зміну властивостей в підставі фундаментів в результаті замочування грунтів хімічними реагентами.

Таким чином, в межах промплощадки на різних ділянках відбувається підвищення мінералізації підземних вод, проте це забруднення локальне і за межі промплощадки не розповсюджується. Забруднення водозаборів господарсько-питного водопостачання при цьому відбутися не може.

Контроль радіаційного стану ґрунтових вод здійснюється безперервно, починаючи з 1988 роком. Контролюється стан четвертного водоносного горизонту (ґрунтових вод). Наглядова мережа в період 1988-1992 рр. включала 12 наглядових свердловин (№ 1-12), починаючи з 1993 роком - 17 свердловин (№ 1-12, 142-146) використовуються наступні свердловини мережі гідрогеологічнокого моніторингу:

вкв. № 1-6 - по периметру головного корпусу енергоблока № 1;

вкв. № 7-12 - по периметру спецкорпусу;

вкв. № 142-146 - по периметру бризкаючих басейнів.

Періодичність наглядів:

в період 1988-1993 рр. - один раз в квартал;

в період 1994-1998 рр. - один раз в місяць.

Контрольований показник - сумарна в -активность грунтових вод. Результати наглядів приведені в таблиці 3,4. "Нормами радіаційної безпеки України (НРБУ-97)" [31] такий показник, як в -актівность підземних вод, не регламентується. У зв'язку з тим, що моніторинг здійснювався в період дії "Норм радіаційної безпеки НРБ-76/87" [32], оцінка проведена згідно таблиці 8.3 НРБ-76/87 "Межа річного надходження ПГП через органи травлення і допустима концентрація ДКв у воді для категорії б суміші радіонуклідів невідомого або частково відомого складу». Сумарна в-активність грунтових вод протягом всього періоду наглядів величини допустимої концентрації ДКв, що значно нижче регламентується, - 3,ООЕ-11 Кі/л (1,11Е+03 Бк/м3)^.

Таблиця 3.6

Хмельницька АЕС. Сумарна в-актівность грунтових вод в наглядових свердловинах промплощадки і території бризкаючих басейнів (Е-11) Кі/л 1988г.

Номер ВКВ	I кв	II кв	III кв II IV kb II Середнє за рік
	Kі/л	Бк/л	Ku/л S Бк/л	Kі/л	Бк/л Л Kі/л	Бк/л || Kі/л	Бк/л
1	0.68	2.52Е-01	0.54	2.00Е-01	0.76	2.81 Е-01	0.40	1.48Е-01	0.60	2.20Е-01
2 .	1.32	4.88Е-01	1.30	4.81 Е-01	0.40	1.48Е-01	1.70	6.29Е-01	1.18	4.37Е-01
3	1.20	4.44Е-01	0.46	Ї.70Е-01	1.50	5.55Е-01	1.50	5.55Е-01	1.17	4.31 Е-01
і 4	0.87	3.22Е-01	0.92	3.40Е-ОТ	1.27	4.70Е-01	1.08	4.00Е-01	1.04	3.83Е-01
5	0.30	1.11Е-01	0.49	1.81 Е-01	0.95	3.52Е-01	0.27	9.99Е-02	0.50	1.86Е-01
6	1.17	4.33Е-01	: 1.05	3.89Е-01	2.50	9.25Е-01	1.05	3.89Е-01	1.44	5.34Е-01
7	1.10	4.07Е-01	1.38	5. 11 Е-01	1.59	5.88Е-01	1.65	6. 11 Е-01	1.43	5.29Е-01
8	2.40	8.88Е-01	1.90	7.03Е-01	0.65	2.41 Е-01	1.50	5.55Е-01	1.61	5.97Е-01
9	1.97	7.29Е-01	: 11.20	4.44Е-01	0.73	2.70Е-01	1.80	6.66Е-01	1.43	5.27Е-01
10	0.83	3.07Е-01	1.27	4.70Е-ОІ	1.оз:	3'.81Е-01	0.73	2.70Е-01	0.97	3.57Е-01
:11	0.50	1.85Е-01	0.16	5.92Е-02	0.08	2.96Е-02	0.27	9.99Е-02	0.25	9.34Е-02
12	1.70	6.29Е-01	1.51	5.59Е-01	0.86	3.18Е-01	0.49	1.81 Е-01	1.14	4.22Е-01

1989г.

1	0.97	3.59Е-01	1.59	5.88Е-01	0.89	3.29Е-01	1.40	5.18Е-01	1.21	4.49Е-01
2	0,35	5.00Е-01	1.35	5.00Е-01	0.92	3.40Е-01	0.95	3.52Е-01	11.14	4.23Е-01
3	1.11	4. 11 Е-01	1.60	5.92Е-01	0.65	2.41 Е-01	1.22	4.51 Е-01	1.15	4.24Е-01
4	1.73	6.40Е-01	1.78	6.59Е-01	1.57	5.81 Е-01	1.62	5.99Е-01	1.68	6.20Е-01
5	0.86	3.18Е-01	1.38	5. 11 Е-01	1.03	: 3.81 Е-01	1.14	4.22Е-01	1.10	4.08Е-01
6	1.48	5.48Е-01	1.90	7.03Е-01	1.35	5.00Е-01	1.48	5.48Е-01	1.55	5.74Е-01
7	0.86	3.18Е-01	1.10	4.07Е-01	1.03	3.81 Е-01	1.24	4.59Е-01	1.06	3.91 Е-01
8	0.62	2.29Е-01	2.20	8.14Е-01	3.57	1.32Е+00	3.38	1.25Е+00	2.44	9.04Е-01
9	1.30	4.81 Е-01	0.48	1.78Е-01	.1.76	6.51 Е-01	2.08	7.70Е-01	1.41	5.20Е-01
10	0.49	1.81 Е-01	0.67	2.48Е-01	0.59	2.18Е-01	0.35	1.30Е-01	0.53	1.94Е-01
11	0.49	1.81 Е-01	1.04	3.85Е-01	0.72	2.66Е-01	0.78	2.89Е-01	0.76	2.80Е-01
12	0.84	3.11 Е-01	0.46	1.70Е-01	0.61	2.26Е-01	0.97	3.59Е-01	0.72	2.66Е-01

1 півріччя 1998г.

1	1,46	5.42Е-01	1,33	4.92Е-01	1,38	5.10Е-01	0,81	2.98Е-01	1,09	4.04Е-01	1,40	519Е-01
2	1,11	4.10Е-01	1,97	7.28Е-01	1,09	4.02Е-01	1,22	4.50Е-01	1,42	5.25Е-01	0,80	297Е-01
3	1,02	3.79Е-01	1,15	4.26Е-01	1,35	4.99Е-01	1,52	5.62Е-01	1,31	4.84Е-01	0,95	352Е-01
4	1,19	4.40Е-01	0,98	3.62Е-01	1,42	5.26Е-01	1,34	4.97Е-01	1,05	3.87Е-01	0,56	209Е-01
5	0,74	2.73Е-01	0,84	3.11Е-01	0,91	3.36Е-01	0,87	3.22Е-01	0,63	2.34Е-01	0,56	209Е-01
6	0,60	2.23Е-01	0,88	3.25Е-01	0,80;	2.95Е-01	0,71	2,61 Е-01	0,49	1 .83Е-01	0,49	180Е-01
7;	0,81	З.ООЄ-01	0,74	2.72Е-01	0,84	3.12Е-01	0,97	3.58Е-01	0,88	3.25Е-01	0,86	317Е-01
8	1,52	5.64Е-01	0,87	3.23Е-01	0,86	3.18Е-01	0,98	3.63Е-01	0,58	2.14Е-01	0,70	258Е-01
9	0,50	1.86Е-01	0,40	1 .47Е-01	0,84	3.11Е-01	1,27	4JOE-01	0,34	1.25Е-01	0,34	125Е-01
10	0,34	1.26Е-01	0,63	2.34Е-01	0,46;	1.71Е-01	0,39	1.43Е-01	0,99	3.68Е-01	0,36	135Е-01
11	0,58	2.16Е-01	0,79	2.94Е-01	0,79	2.92Е-01	0,59	2.17Е-01	0,96	3.55Е-01	0,79	292Е-01
12	0,58	2.14Е-01	0,64	2.36Е-01	0,79	2.94Е-01	0,85	3.16Е-01	0,63	2.32Е-01	0,89	331 Е-01
13	0,75	2.79Е-01	0,64	2.37Е-01	0,84.	З.ЮЄ-01	1,00	3,71 Е-01	0,73	2.70Е-01	0,58	214Е-01
14	0,86 :	3.17Е-01	0,96	3.54Е-01	0,71	2,61 Е-01	0,36	1.32Е-01	5,30	1.96Е+00	0,94	348Е-01
15	0,44	1.61Е-01	0,32	1.19Е-01	0,86	3.18Е-01	0,59	2.20Е-01	0,60	2,21 Е-01	0,92	341 Е-01
16	0,96	3.55Е-01	1,62	5.98Е-01	0,48	1.77Е-01	1,79	6.63Е-01	1,28	4.75Е-01	1,66	613Е-01
17	0,74	2.73Е-01	1,75	6.49Е-01	1,69	6.27Е-01	0,60	2.23Е-01	2,35	8.70Е-01	0,69	257Е-01

2 півріччя 1998г.

Номер ВКВ.	Липень	Серпень Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень	Середнє за рік
	Кі/л	Бк/л	Кі/л	Бк/л	Кі/л	Бк/л	Кі/л	Бк/л	Кі/л Бк/л	Кі/л	Бк/л	Ки/л	Бк/л
1-	1,08	4.00Е-01	1,19	4.40Е-01	1,37	5.06Е-01	0,85	3.16Е-01	1,40 5.18Е-01	0,68	2,51 Е-01	0,72	4.05Е-01
2	0,45	1.67Е-01	0,88	3.26Е-01	1,28	4.75Е-01	0,96	3.55Е-01	1,16 4.29Е-01	1,51	5.58Е-01	0,77	3.85Е-01
3	1,52	5.62Е-01	1,86	6.87Е-01	0,8	2.96Е-01	1,23	4.55Е-01	1,36 5.05Е-01	0,99	3.68Е-01	1,25	4.79Е-01
4	1,22	4,51 Е-01	1,40	5.18Е-01	1,05	3.89Е-01	0,98	3.64Е-01	1,13 4.18Е-01	1,03	3.80Е-01	1,12	4.20Е-01
5	0,69	2.55Е-01	0,73	2,71 Е-01	0,56	2.06Е-01	0,49	1,81 Е-01	0,55 2.04Е-01	0,43	1.59Е-01	0,55	2.13Е-01
6	0,73	2.70Е-01	0,61	2.25Е-01	0,45	1,66Е-01	0,44	1.63Е-01	0,62 2,31 Е-01	0,75	2.76Е-01	0,57	2.22Е-01
7	1,55	5.74Е-01	0,71	2,61 Е-01	0,55	2.02Е-01	0,61	2.24Е-01	0,76 2.80Е-01	0,32	1.19Е-01	0,59	2.77Е-01
8	0,91	3.37Е-01	0,63	2.32Е-01	0,92	3.40Е-01	0,81	2.98Е-01	0,77 2.85Е-01	0,80	2.96Е-01	0,78	2.98Е-01
9	0,38	1,41 Е-01	0,53	1.96Е-01	0,57	2.10Е-01	0,38	1.40Е-01	0,35 1.29Е-01	0,29	1.08Е-01	0,42	3.48Е-01
10	0,26	9.62Е-02	0,42	1 .56Е-01	0,39	1 .44Е-01	0,28	1.02Е-01	0,38 1.39Е-01	0,45	1 .67Е-01	0,38	4.43Е-01
11	0,77	2.85Е-01	1,05	3.88Е-01	0,79	2.93Е-01	0,70	2.59Е-01	0,91 3.35Е-01	0,68	2.50Е-01	1,02	5.97Е-01
12	0,81	З.ООЄ-01	0,43	1.59Е-01	0,68	2.53Е-01	0,54	1.99Е-01	0,76 2.82Е-01	0,66	2.45Е-01	0,99	6.37Е-01
142	0,21	7.77Е-02	0,68	2.52Е-01	0,96	3.57Е-01	0,73	2,71 Е-01	1,03 3,81 Е-01	0,66	2.44Е-01	1,04	6,71 Е-01
143	0,69	2.55Е-01	0,88	3.24Е-01	0,88	3.24Е-01	0,64	2.37Е-01	0,73 2,71 Е-01	0,91	3.36Е-01	1,00	7.53Е-01
144	0,74	2.74Е-01	2,36	8J5E-01	0,74	2.73Е-01	1,24	4.60Е-01	2,44 9.04Е-01	0,54	1.98Е-01	1,13	9.62Е-01
145	0,71	2.63Е-01	2,36	8.75Е-01	1,09	4.03Е-01	2,43	8.98Е-01	1,67 6.18Е-01	0,85	3.14Е-01	1,19	1.10Е+00
146	1,85	6.85Е-01	1,20	4.43Е-01	0,85	3.15Е-01	1,44	5,31 Е-01	1,30 4.80Е-01	0,52	1.94Е-01	0,95	1.07Е+00

4. Оцінка техногенного впливу на грунтові води і водоносні горизонти. Якість води

4.1 Санітарно-гігієнічний стан підземних вод

Оцінка санітарно-гігієнічного стану підземних вод проводилася на підставі матеріалів СЕС Славутського району, СЕС Острожського району, СЕС МСЧ р. Нетешина, ЩТЖ ХАЕС і досліджень, виконаних співробітниками УНГЦ.

Вміст азоту нітратів у воді колодязів наголошувався в широких межах: від концентрацій, які не досягають допустимих величин (10 мг/дм3 по азоту відповідно до "Санітарних правил..." № 1226-15 [49]) до рівнів, які значно перевищують нормативи, іноді в два і більш раз. Так, концентрація азоту нітратів в 1996 році у воді колодязів її. Ганнополь, Коломье перевищувала допустимі рівні в 1,30-1,63 рази; в 1997 р. в її. Цвітоха, Мірутін, Головлі, В. Парутін, Килікиев - 1,10 - 1,75 рази; в 1998 р. в її. Альтанки, Полянь і Красностав - в 1,20-1,60 рази; в 1999 р. в її. Кривин, Крупець, Берездів і Ганнопіль- в 1,46-2,48 рази.

Вміст азоту аміаку, азоту нітриту, хлоридів і інших хімічних показників у воді колодязів не нормується. Разом з тим величини цих показників важливі для висновку про надходження забруднення у воду даного колодязя.

Азот аміаку у воді колодязів визначався в концентраціях, які не перевищували вимог ГОСТ 2874-82 [50] і СанПіН №4630-88 [51]. Вміст азоту аміаку у воді колодязів в Славутському районі коливався в межах від величин, які неможливо було визначити через незначну кількість в пробі води до величини 0,9мг/дм.



Рис. 4. Схема прогнозного забруднення водоносного комплексу, приуроченого до осадових відкладів, ⁹⁰Sr за станом на 2024 р.

Таблиця 4.1

Характеристика якості води з колодязів в Славутськом районі Хмельницької області по санітарно-гігієнічних показниках

Дата відбору проби	Місце відбору проби	Показники
		азот, мг/дм3	хлориди мг/дм3
		аміаку	нітриту	нітратів
1	2	3	4	5	6
1996 р.
8.02	с. Ганнопіль	0,097	0,013	40,50	24,00
8.02	с. Ганнопіль	0,120	0,020	73,70	58,00
25.03	с. Крупець	0,132	0,171	26,60	41,00
25.03	с. Крупець	0,106	0,060	40,30	26,00
25.03	с. Коломьє	0,080	0,058	46,12	21,00
25.03	с. Коломьє	0,097	0,067	48,00	40,00
25.03	с. Полянь	0,265	0,056	22,27	30,00
25.03	с. Комаровка	0,094	0,076	15,40	30,00
25.03	с. Комаровка	0,061	0,068	11,36	13,00
25.03	с. Комаровка	0,055	0,145	8,66	19,00
25.03	с. Стригани	0,061	0,064	7,50	55,00
25.03	с. Стригани	0,068	Н.В.	5,60	19,00
24.04	с. Коломьє	0,093	0,015	60,00	60,40
19.04	с. Крупець	0,070	0,014	22,50	39,00
19.04	с. Коломьє	0,103	0,011	56,60	111,00
22.08	с. Міньківці	0,910	0,108	Н. В.	116,50
22.08	с. Міньківці	0,100	0,029	Н.В.	116,30
22.08	с. Міньківці	0,290	Н.В.	49,12	180,60
28.11	с. Лисиче	0,060	0,009	33,50	49,50
28.11	с. Лисиче	0,100	0,087	29,50	80,70
1997г.
12.02	с. Берездів	0,170	0,016	41,00	191,00
12.02	с. Крупець	0,115	Н.В.	22,50	30,90
27.03	с. Цвітоха	0,092	0,013	74,50	68,80
27.03	с. Цвітоха	Н.В.	0,005	64,10	19,80
27.03	с. Мірутін	0,093	0,009	64,75	148,50
27.03	с. Мірутін	0,110	0,131	51,11	168,40
27.03	с. Полянь	Н.В.	Н.В.	13,95	9,90
27.03	с. Полянь	0,142	0,006	12,00	25,70
23.04	с. Ганнополь	0,178	0,012	11,35	105,40
23.04	с. Головлі	0,207	Н.В.	78,60	83,16
13.05	с. Головлі	0,165	Н.В.	Н.В.	74,70
13.05	с. В. Праутин	Н. В.	Н.В. .	67,00	49,50
21.05	с. Стригани	0,100	0,007	11,60	15,80
21.05	с. Кривин	0,155	0,006	Н.В.	38,11
12.06	с. М. Правутин	0,040	0,007	Н.В.	70,80
12.06	с. М. Правутин	0,050	0,080	Н.В.	45,50
12.06	с. М. Правутин	0,040	0,080	12,70	60,40
12.06	с. М. Праутин	0,045	0,007	Н.В.	32,17
10.07	с. Крупець	0,120	0,016	41,30 .	39,60
10.07	с. Кривин	0,140	0,018	40,80	44,60
10.07	с. Килікиев	0,071	0,035	70,50	163,50
20.08	с. Килікиев	0,064	0,029	18,60	91,90
20.08	с. Губельці	0,115	0,015	Н.В.	45,45
20.08	с. Комарівка	0,090	0,031	31,00	16,16
20.08	с. Стригани	0,126	0,104	56,00	15,15
20.08	с. Міньківці	0,317	2,180	37,00	101,00
12.09	с. Міньківці	0,129	0,059	1,61	95,90
12.09	с. Дяків	0,097	0,058	51,45	55,55
12.09	с. Дяків	0,090	Н.В.	70,76	195,90
12.09	с. Дяків	0,110	0,080	33,60	" 85,90
12.09	с. Міньківці	0,262	1,450'	*29,60	116,20
12.09	с.Лисиче	0,087	Н.В.	67,40	7,07
12.09	с. Лисиче	0,077	0,051	74,30	60,60
12.09	с. Головлі	0,116	0,044	70,80	44,50
21.10	с. Дяків	0,223	0,142	70,60	58,10
21.10	с. Б. Правутин	0,060	0,070	37,01	16,66
21.10	с. Б. Правутин	0,160	0,140	38,17	59,60
08.12	с. Дяків	0,097	Н.В.	41,28	185,80
08.12	с. Дяків	0,071	0,089	66,86	128,30
1998 р.
5.02	с. Івановка	0,080	Н.В.	19,27	146,00
5.02	с. Альтанки	0,126	0,098	70,60	292,90
10.07	с. Крупець	0,071	Н.В	36,80	49,10
10.07	с. Крупец ь	0,065	Н.В.	44,25	38,20
6.03	с. Полянь	0,093	Н.В.	63,72	73,72
6.03	с. Яблоновка	0,100	КВ.	4,90	60,70
15.04	с. Стрігани	0,090	Н.В.	9,42	27,00
12.05	с. Красностав	0,103	0,056	69,30	416,00
12.05	с. Красностав	0,213	0,094	53,90	622,40
10.06	с. Хоняков	0,170	0,010	15,70	68,80
10.06	с. Хоняков	0,190	0,013	23,90	21,60
10.06	з. Хоняков	0,190	0,016	21,60	118,90
20.08	с. Жуків	0,120	0,008	52,40	73,70
20.08	с. Жуків	0,690	0,009	15,00	54,10
20.08	с. Івановка	0,170	0,310	41,20	344,20
25.11	с. Стригани	0^770	Н.В.	22,50	27,44
25.11	с. Стригани	0,151	0,008	19,10	176,45
25.11	с. Комарівка	0,090	Н.В.	14,20	21,56
25.11	с. Комарівка	0,120	0,008	7,12	45,09
1999 р.
26.01	с. Кривин	0,080	Н.В	76,00	40,19
26.01	с. Кривин	0,070	0,011	78,00	43,00
26.01	с. Крупець	0,124	0,008	72,00	35,29
26.01	с. Крупець	0,116	0,006	66,00	39,20
9.02	с. Берездів	0,075	Н.В.	81,20	177,40
9.02	с. Берездів	0,066	Н.В.	65,60	150,10
9.02	с. Берездів	0,062	Н.В.	95,40	161,70
23.02	с. Ганнополь	0,120	0,015	27,80	44,11
23.02	с. Ганнополь	0,104	Н.В.	41,47	24,50
23.02	с. Ганнополь	0,080	0,013	42,45	60,77
23.02	с. Ганнополь	0,073	Н.В.	32,85	42,70
23.02	с. Ганнополь	0,070	0,009	43,57	70,58
16.03	с. Крупець	0,136	0,073	82,10	48,60
16.03	с. Кривин	0,170	0,068	75,37	29,70
13.03	с. Цветоха	0,085	Н.В.	6,90	28,08
13.03	с. Цвітоха	0,139	0,072	Н.В.	49.68
13.03	с. Цвітоха	0,085	Н.В.	6,90	28,08

Деяке підвищення концентрації хлоридів наголошувалося у воді з свердловини в с. Берездів. При цьому слід зазначити, що концентрація хлоридів у воді з свердловини с. Берездів була більш високою в порівнянні з концентрацією вод з інших свердловин у Славутському районі, але не перевищувала ГДК згідно ГОСТ 2874-82 [50]..

В деяких пробах води загальна жорсткість (свердловини в с. Цвітоха і на спиртза-воді) складала 8,0-11,2 ммоль/дм3. Величини сухого залишку у воді з свердловин відповідають характерним для природних вод Славутського району. Інші показники якості води: концентрація сульфатів - 8,6-61,66 мг/дм3, перманганатна окисленість - 2,56-4,16 мгС>2/дм3, щелочность - 6,0 ммоль/дм3.

На підставі висловленого можна зробити висновок, що вода з свердловин в Славутському районі в цілому відповідає вимогам ГОСТ 2874-82 [50].

Місто Нетішин одержує питну воду з 16 свердловин Нетішинського водозабору; використовується водоносний горизонт на глибині 240 - 250 м. Контроль за якістю води по санітарно-гігієнічних показниках здійснює СЕС МСЧ.

Результати аналізів питної води з свердловин №1-16, виконаних СЕС р. Нетішина (таблиця 3.8.), свідчать, що у ряді проб води з свердловин, відібраних у вересні 1996 р., азот аміаку знаходився в концентраціях 2,33-3,48 мг/дм3, весною 1997 р. - 2,63-6,2 мг/дм3. Іноді рівень азоту нітриту у воді з свердловин перевищував ПДК в 2-3 рази. Разом з тим концентрація азоту нітратів була значно нижче допустимою, а перманганатная окисляемость - в межах 0,96 - 4,6 мгОз/дм . Зміст сульфатів і хлоридів зареєстрований в кількостях значно нижче за максимально допустимі по ГОСТУ. Крім того, вода з свердловин характеризувалася низькою загальною жорсткістю, яка не перевищувала 4 ммоль/дм .

Оцінка якості води з свердловин Нетішинського водозабору по санітарно-гігієнічних і санітарно-бактеріологічних показниках здійснювала також ЦТПК Хмельницькій АЕС. Представлені в таблиці 3.8. дані відносяться до 1993 - 1997 років. По всіх визначуваних санітарно-гігієнічними показниками вода з свердловин, за винятком змісту азоту аміаку і азоту нітриту, відповідала вимогам ГОСТ 2874-82 "Вода питна" [50]. Перевищення концентрації азоту аміаку і азоту нітриту у воді з свердловин не пов'язано з надходженням забруднення, а залежить від природних причин: у зв'язку з відсутністю мікроорганізмів нитрофикаторов процес нитрификации не відбувається. Про відсутність мікрофлори також може свідчити незначний зміст мікроорганізмів, визначений санітарно-бактеріологічними дослідженнями.

На підставі проведеного аналізу можна затверджувати, що експлуатація ХАЕС не робить впливу на санітарно-гігієнічні і санітарно-бактеріологічні показники води з водоносного горизонту, який використовується для постачання питною водою населення р. Нетішина і ХАЕС.

Оцінка якості води водоносних горизонтів в Острожському районі проведена на підставі матеріалів, наданих санепідстанцією Острожського району Рівенськой області.

По органолептичних показниках вода з свердловин характеризується як не має сторонніх запахів і присмаків. Кольоровість води не перевищує 10°. Каламутність води в основному складає 0,15-0,25 мг/дм3, в деяких пробах досягала величин 0,65-0,75 мг/дм3, що що значно менше регламентуються ГОСТ 2874-82 [50]. Прозорість води у всіх пробах більше 30 см. Водневий показник води не перевищував нормативних значень і складав 6,9-8,2.

В таблицях 4.1-4.2. приведені дані за якістю води з свердловин м. Острога і Острожського району.

Таблиця 4.2

Характеристика якості води з свердловин Нетішинського водозабору по санітарно-гігієнічних показниках, дані СЕС МСЧ р. Нетішина

Дата відбору проби	Місце відбору проби	Показники
		азот, мг/дм3	По мгСУдм3	Сульфати мг/дм	Хлориди мг/дм3	Жорст-кість, ммоль/дм3
		аміак	нітриту	нітратів
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1996р.
16.03	вкв. № 15	1,280	2,100	0,0070	1,10	40,30	8,00	-
	вкв. № 14	1,360	3,800	0,0030	-	22,30	12,00	~
	вкв. № 12	1,760	3,000	Н.В.	2,10	30,70	13,20	--
	вкв. № 3	1,440	2,280	0,0040	0,90	--	--	~
28.03	вкв. № 1	0,700	4,560	Н.В.	2,30	23,26	7,50	--
	вкв. № 5	1,000	4,690	Н.В.	1,80	25,00	7,00	~
	вкв. № 6	0,620	3,340	Н.В.	2,25	25,80	11,00	--
	вкв. № 8	0,790	3,830	Н.В.	3,00	~	--	~
12.09	вкв. № 6	0,210	0,001	5,8700	4,80	11,30	--	~
	вкв. № 1 1	1,520	0,002	10,5000	4,80	1,00	--	~
	вкв. № 13	1,217	0,015	8,5600	4,80	15,50	~	-
	вкв. № 5	3,430	Н.В.	1,5000	1,20	19,80	1,50	1,5
	вкв. № 6	3,310	Н.В.	1,1300	1,80	15,70	1,50	1,5
	вкв. № 7	3,040	6,070	3,1900	0,96	24,60	2,00	1,5
19.09	вкв. № 8	3,250	Н. В.	1,0600	1,60	14,81	2,50	1,5
21.09	вкв. № 1	2,460	0,020	Н.В.	1,68	-	0,50	1,8
	вкв. № 3	1,920	Н.В.	Н.В.	1,20	1,90	0,50	0,5
	вкв. № 9	2.750	Н.В.	Н. В.	2,00	10,30	0,60	1,2
	вкв. № 10	2,890	Н.В.	Н.В.	1,60	12,80	0,50	1,4
	вкв. № 12	1,480	0,002	Н.В.	1,40	8,84	0,50	1,3
	вкв. № 14	0,970	0,009	Н.В.	1,20	5,96	0,60	1,4
	вкв. № 15	0,860	0,014	Н.В.	1,20	8,46	0,60	1,2
	вкв. № 16	0,950	0,002	Н.В.	1,20	6,15	1,00	1,4
	вкв. № 6	Н.В.	0,004	Н.В.	2,00	~	--	-
30.09	вкв. № 1	2,330	Н.В.	Н.В.	1,80	19,20	1,00	2,8
	вкв. № 5	2,330	Н.В.	Н.В.	1,80	20,90	1,00	2,8
	вкв. № 10	2,530	Н.В.	Н.В.	2,80	15,10	1,50	2,0
	вкв. № 13	2,000	0,020	Н. В.	1,80	20,30	1,00	1,7
3.10	вкв. № 3	1,260	0,004	0,5000	1,40	26,70	2,00	0,7
	вкв. № 4	1,590	0,007	1,0000	2,50	28,40	2,00	1Д
	вкв. № 6	1,970	0,009	2,7500	1,60	24,40	2,00	1,5
	вкв. № 9	1,840	0,007	2,3700	2,80	25,10	2,50	1,4
	вкв. № 8	3,480	0,007	1,6800	3,20	15,30	2,25	2,0
	вкв. № 10	3,000	0,002	2,3000	2,08	0,80	15,30	2,2
	вкв. № 12	2,600	Н.В.	3,1200	1,52	25,00	6,00	2,0
	вкв. № 14	2,600	Н.В.	6,4300	1,60	1,92	5,50	1,8
	вкв. № 15	1,950	Н.В	3,8100	4,00	23,00	9,00	1,7
в 1997 р.	вкв. № 5	6,200	0,038	-	-	15,40	0,50	1,6
5.02	вкв. № 6	3,800	0,010	~	--	7,10	0,70	1,8
	вкв. № 9	4,200	0,006	Н. В.	-	6,70	1,00	4,0
	вкв. № 8	0,900	0,006	Н.В.	--	16,70	2,00	3,5
24.03	вкв. № 15	2,630	0,003	--	--	15,40	3,50	2,8
	вкв. № 16	1,860	0,003	--	~	7,10	3,60	3,2
	вкв. № 12	0,360	0,030	0,0002	~	21,70	3,50	3,9
	вкв. № 14	0,270	0,080	0,0013	-	24,00	3,50	ЗД
	вкв. № 16	0,220	0,030	0,0100	--	17,90	2,50	2,9

Таблиця 4.3.

Характеристика якості води Нетішинського водозабору по санітарно-гігієнічних і санітарно-бактеріологічних показниках, дані ЦТПК

Номер свердловини /глиби на, м	Показники (мінімальні і максимальні величини)
	азот, мг/дм	жорсткість загальна, ммоль/дм3	хлориди мг/дм3	сульфати мг/дм3	ОМЧ в мл води	індекс БГКП
	аміаку	нітриту	нітратів
1/210	1,17-2,40	Н. В.-ОД36	Н. В.-0,40	1,90-2,70	3,7-5,0	5,0-30,0	11-16	<3
2/220	2,00-2,80	0,002-0,043	0,26-0,36	1,60-2,10	3,5-4,5	15,0-20,0	14-30	<3-3
3/240	0,97-9,10	0,001-3,500	Н. В.-1,30	0,01-1,60	4,0-20,0	0,1-20,0	3-28	<3
4/240	1,60-1,80	0,002-0,030	Н. В.-0,40	1,10-1,60	2,5-6,5	5,0-10,0	14-20	<3
5/240	1,90-2,20	Н. В.-0,006	Н. В.-0,30	1,50-1,75	4,0-6,2	5,0-10,0	10-21	<3
6/240	2,00-2,60	Н. В.-0,020	Н. В.-0,27	1,35-2,00	4,0-5,0	5,0-20,0	9-22	<3
7/240	1,60-8,10	Н. В.-5,000	Н. В.-1,30	0,04-2,00	4,5-30,0	Н. В.-10,0	9-23	<3
8/250	2,00-7,80	0,010-4,500	Н. В.-1,80	0,38-1,80	3,0-20,0	0,2-10,0	9-26	<3
9/225	1,90-2,20	Н. В.-0,040	Н. В.-0,20	1,40-2,50	3,5-5,0 .	10,0-20,0	5-32	<3
10/240	1,90-2,20	Н. В.-0,006	Н. В.-0,60	1,55-1,70	4,4-5,0	5,0-30,0	7-18	<3
11/240	1,80-2,20	0,001-0,020	Н. В.-0,31	1,80-2,50	3,5-6,2	10,0-20,0	8-24	<3
12/240	1,80-2,20	0,001-0,010	0,10-0,60	1,80-2,00	3,5-4,0	5,0-15,0	9-21	<3
13/240	1,60-2,00	Н. В.-0,020	Н. В.-0,25	1,50-2,00	3,0-5,0	5,0-10,0	5-16	<3
14/240	1,90-2,10	0,001-0,020	0,10-0,60	1,50-2,00	3,7-4,5	10,0-80,0	12-25	<3
15/240	1,24-3,30	Н. В.-0,010	0,12-0,28	1,25-1,90	4,5-5,5	10,0-20,0	12-25	<3
16/240	0.49-2,10	Н. В.-0,030	Н. В.-0,32	1,00-1,40	4,0-5,0	5,0-70,0	6-29	<3

4.2 Прогнозна оцінка радіаційного забруднення в зоні нагляду і на промплощадці АЕС

Оцінка забруднення підземних вод від гіпотетичних наслідків експлуатації Хмельницької АЕС, у тому числі і при виникненні "нештатних" ситуацій, виконана методом моделювання; для цього побудована чисельна модель масопереносу [32 ].-

Початковими для розрахунків служили всі гідродинамічні характеристики, одержані при гідрогеологічному моделюванні, а також відомості про концентрацію ^90Sr і Cs в підземних водах перших двох від поверхні водоносних комплексів і коефіцієнти розподілу радіонукліда в системі "грунт-вода" (Kd).

Вміст ^90Sr і ^137Cs у відібраних пробах підземних вод в районі 30-кілометрової зони ХАЕС [26] дуже низький: по ^90Sr - 0,4-8,3 мБк/л, по ^137Cs - 0,9-5,9 мБк/л. Ці значення знаходяться в межах чутливості апаратури, вживаної для їх визначення, і свідчать про те, що забруднення підземної гідросфери практично відсутнє.

Що стосується визначення сорбційних здібностей ґрунтів зони аерації [26], то можна констатувати дуже широкий діапазон зміни значень Kd для одних і тих же літологічних різниць порід і високі їх значення (Kd по ^I37Cs для глин, суглинків і лесів - 1000-8000 л/кг, для пісків - 100-1000 л/кг, Kd по ^90Sr для глин, суглинків і лесів - 100-400 л/кг, для супісків - близько 100 л/кг, для піску - до 50 л/кг, у ряді випадків від 4 до 20 л/кг). Виходячи з досвіду авторів моделі, придбаного при створенні міграційної моделі чорнобильської зони відчуження в рамках міжнародного проекту «Inko Copernicus-I», при високих значеннях Kd практично неможливе проникнення радіонуклідів на рівень грунтових вод. Тому для моделі ХАЕС було використано мінімальне Kd для 90Sr рівне 5, що гарантує консервативне рішення (забезпечує «запас міцності»).

Крім того, при моделюванні прийнятий найконсервативніший підхід, при якому, по-перше, ігнорується розпад радіоактивної речовини і, по-друге, на всій даній території постійно підтримується умова надходження забруднювача на рівень ґрунтових вод (умовно ця величина прирівняна до 100%), тобто приймається максимальний рівень еколого-гідрогеологічного ризику.

Вирішальний вплив на міграцію надає сорбція. При Kd рівному 5 при міграції ^90Sr, максимальне забруднення четвертного водоносного горизонту не перевищує 1,8 % від заданих на поверхні 100,0 %. Забруднення розташованих нижче водоносних комплексів значно нижче. Якщо ж значення Kd понизити до 1 (що нижче набутих експериментально значень) і при цьому нехтувати роздільним шаром, представленим зоною замулювання каниловских порід (До = 1 м/доб), то і тоді забруднення горизонту складе 8,0-11,0 %, а каниловско-могилев-подільський водоносний комплекс буде забруднений на 4 порядки нижче.

Всі варіанти моделювання виконувалися строком на 50 років.

Проведене моделювання показало, що для реального діапазону зміни Kd для ^90Sr деякому радіаційному забрудненню може піддатися тільки четвертний водоносний горизонт.

Виходячи з того, що значення Kd для ^137Cs як мінімум на порядок вище, ніж для ^90Sr, практично не відбудеться забруднення водообмінної системи цим радіонуклідом у зв'язку з його високою сорбованістю і украй утрудненою міграцією в умовах підземного потоку.

Для вирішення питання про можливість забруднення водозаборів господарсько-питного водопостачання в 30-кілометровій зоні на моделі був заданий максимальний водовідбір і максимальне техногенне інфільтраційне живлення, що зумовило, з одного боку, максимальні ухили потоку підземних вод і підвищені перетікання В період з 1996 по 1999 р. показники, які характеризують наявність свіжого або давнього органічного забруднення (азот аміаку, азот нітриту і азот нітратів), свідчать, що у водоносні горизонти з навколишнього середовища не поступають забруднюючі речовини. Так, концентрація азоту аміаку не перевищувала нормативної, окрім води з свердловини № 10. Проте пов'язувати це явище з надходженням забруднення із зовнішнього середовища некоректно, оскільки відсутній азот нітриту, а концентрація азоту нітратів не перевищувала 4,9 мг/дм, тобто йдеться про відсутність мікрофлори, яка впливає на процеси нитрификации. Про це також свідчить індекс БГКП, який у всіх досліджуваних пробах води не перевищував допустимого по ГОСТ 2874-82 [50].