Митна політика України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Роль та місце митної політики в розвитку сучасної фінансової системи держави

1.1 Суть, значення та сучасні тенденції митної політики України

1.2 Митне оподаткування та його роль в митній політиці України

1.3 Проблеми формування чіткої митної політики держави

Розділ 2. Аналіз митної політики

2.1 Аналіз динаміки здійснення митної справи в Україні

2.2 Митні новації та їх роль для Української економіки

Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності митної політики України

3.1 Шляхи вирішення проблеми незаконного переміщення товарів через митний кордон України

3.2 Шляхи подолання проблем в митній політиці України

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

митний політика кордон

В умовах реформування економіки України мито є найважливішим інструментом зовнішньоторгової політики держави, що використовується з метою обмеження ввезення іноземних товарів, захисту та заохочення розвитку вітчизняного виробництва, стимулювання вивезення національних товарів.

Введення мита може мати декілька цілей, серед яких фіскальні, економічні та політичні. На відміну від інших податків, стягнення мита здійснюється не тільки і не стільки з фіскальною метою (формування дохідної частини бюджету), скільки спрямоване в основному на формування раціональної структури експорту й імпорту в умовах відсутності прямого втручання держави до цієї сфери.

Метою введення мита може бути здійснення економічного тиску на відповідні держави або створення режиму найбільшого сприяння за політичними мотивами.

В економічно розвинених країнах найбільш розповсюдженим є мито, що стягується з товарів, ввезених до країни, тобто регулюванню підлягає тільки імпорт. Експорт товарів регулюється, як правило, лише в країнах з невисоким рівнем економічного розвитку.

Товари і предмети, які ввозяться до митної території України та вивозяться за межі цієї території, підлягають накладенням мита.



Розділ 1. Роль та місце митної політики в розвитку сучасної фінансової системи держави

1.1 Суть, значення та сучасні тенденції митної політики України

Важливим елементом діяльності держави практично на всіх етапах свого розвитку є митна політика, її формування та реалізація.

Митна політика - це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі.

Мито являє собою податок на товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон. Суб'єктами сплати мита є як фізичні, так і юридичні особи при здійсненні експортно-імпортних операцій. Об'єктом оподаткування є митна вартість товарів або інших предметів, які переміщаються через митний кордон України, або їх кількісні показники.

Роль мита визначається відповідно до його функцій - фіскальної та регулювальної. У фіскальній функції мито служить для наповнення дохідної частини бюджету, однак на сучасному етапі розвитку значної ролі не відіграє. У регулювальній функції мито може слугувати для захисту або стимулювання вітчизняного виробництва.

Сьогодні відповідно до чинного законодавства України митними органами при переміщенні товарів та інших предметів через митний кордон справляються: митні збори, мито, акцизний збір (при ввезенні), ПДВ (при ввезенні), єдиний збір (при ввезенні).

Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України. Вивізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України.

В залежності від специфіки оподаткування ввізне та вивізне мито буває:

1) адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів (легкові автомобілі);

2) специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів (сигарети, нафтопродукти, горілка);

3) комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладання;

4) сезонне ввізне та вивізне мито нараховується настрок не більше чотирьох місяців з моменту їх встановлення.

Ввізне та вивізне мито нараховується митною службою України і вноситься до Державного бюджету України.

Транзитне мито стягується з товарів, які перетинають національну територію транзитом.

Також існують особливі види мита в Україні:

1) спеціальне

2) антидемпінгове

3) компенсаційне

Спеціальне мито застосовується:

а) як захисний захід: якщо товари ввозяться на митну територію України у таких кількостях або на таких умовах, які завдають чи загрожують завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів;

б) як запобіжний захід щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують загальнодержавні інтереси в цій галузі, для припинення недобросовісної конкуренції;

в) як захід у відповідь на дискримінаційні дії з боку іноземних держав проти України.

Антидемпінгове мито застосовується у випадках:

а) ввезення на митну територію України товарів за ціною, істотно нижчою за її конкурентну ціну в країні експорту, що загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам;

б) вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів таких товарів.

Ставка антидемпінгового мита не може перевищувати різниці між конкурентною оптовою ціною об'єкта демпінгу в країні експорту і заявленою ціною при його ввезені на митну територію України або різниці між ціною об'єкта демпінгу з України і середньою ціною українського експорту подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на той же період часу.

Компенсаційне мито застосовується у випадках:

а) ввезення на митну територію Україну товарів, при виробництві або експорті яких прямо чи побічно використовувалась субсидія, якщо таке ввезення завдає чи загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних до безпосередньо конкуруючих товарів чи перешкоджає організації або розширенню виробництва подібних товарів в Україні;

б) вивезення за межі митної території України товарів, при виробництві або експорті яких прямо чи побічно використовувалася субсидія.

Ставка компенсаційного мита не може перевищувати виявленого розміру субсидій.

Для визначення митної вартості валюта контракту перераховується у національну валюту України за курсом НБУ, що діє на день подання митної декларації або перетину кордону. При встановленні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунка-фактурах, а також витрати на транспортування (навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування) до пункту перетинання митного кордону, комісійні, брокерські послуги тощо. За явної невідповідності заявленої митної вартості реальним цінам її величину встановлює митна служба, виходячи з цін на ідентичні товари чи інші предмети, що діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів.

При справлянні мита встановлена розгалужена система пільг. Так, наприклад, від сплати мита повністю звільняються:

- транспортні засоби, на яких здійснюються регулярні міжнародні перевезення;

- товари, що підлягають поверненню у власність держави;

- товари та предмети, що стали в результаті пошкодження непридатними для використання;

- товари, які ввозяться або вивозяться в межах обсягу, встановленого Митним Кодексом України.

Існує два методи, за якими обчислюється сума мита, що підлягає сплаті до бюджету:

- у процентах до митної вартості товарів;

- у встановленому грошовому виразі на одиницю товару.

Митне регулювання здійснюється на основі принципів:

1) виключної юрисдикції України на її митній території;

2) виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи;

3) законності;

4) єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України;

5) системності;

6) ефективності;

7) додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб.

Не можуть бути пропущені через митний кордон України товари:

1) заборонені до ввезення в Україну;

2) заборонені до вивезення з України;

3) заборонені до транзиту через митну територію України;

4) щодо яких не було здійснене митне оформлення;

5) які переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог Митного Кодексу та інших законів України.

До переміщення через митний кордон України у міжнародних поштових відправленнях забороняються культурні цінності.

За порушення митних правил можуть бути накладені такі стягнення:

1) попередження;

2) штраф;

3) конфіскація товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил.

Активізація державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності взагалі та митного регулювання зокрема на сучасному етапі становлення торгівельних відносин набувають все більшого значення в умовах глобальної конкуренції та захисту національних економічних інтересів. В сучасних умовах Україна знаходиться на етапі активного пошуку свого місця у системі міжнародних економічних відносин, тому вивчення та використання економічних механізмів та інструментів впливу, зокрема митно-тарифного регулювання, є першочерговим завданням. У всьому світі митно-тарифне регулювання є “локомотивом” економічного регулювання та відповідає вимогам розвитку ринкових відносин та ринкової економіки.

Як показує історичний досвід розвитку багатьох розвинутих країн світу, митна справа є неодмінним елементом високоефективної організації життя суспільства і, перш за все, функціонування його економіки. Вирішуючи цілу низку важливих завдань, митна система стає значним важелем підтримки рівноваги і створення у суспільному виробництві найсприятливіших умов для розвитку власної економіки. Що до нашої країни, то поряд із цими завданнями митна система повинна стати і вже стає вагомим чинником ринкових перетворень.

Незважаючи на нестійкий розвиток світової економіки та нестабільність на міжнародних фінансових ринках, що мали влив на розвиток економіки України, уряду у 2018 році вдалося забезпечити утримання позитивної динаміки зростання доходів бюджету, вишукати можливість для підвищення заробітних плат, пенсій та соціальної допомоги населенню, зберегти послідовність у питанні розбудови інфраструктури держави і стимулювання економіки та своєчасно виконувати боргові зобов'язання. За офіційними даними Державної фіскальної служби України, надходження до Державного бюджету України у 2018 році становили 346,1 млрд. грн., що на 10 відсотків, або на 31,4 млрд. грн. більше, ніж у 2017 році. Протягом серпня поточного року органами Державної фіскальної служби України до загального фонду державного бюджету забезпечено понад 26,8 млрд. грн. надходжень, що на 26,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. З них податковими органами забезпечено збір майже 16 млрд. грн. платежів, митними органами - понад 10,9 млрд. грн. При цьому особливо слід наголосити на тому, що йдеться в основному про “живі” гроші, конче потрібні державі в умовах кризового стану.

Аналіз сучасних підходів, а також публікацій та видань дозволяє дати наступне узагальнене визначення митної політики як системи принципів та напрямів діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі. Цілі митної політики - забезпечення національних митних інтересів держави та їх безпеки. Митна політика базується на базових національних інтересах та відповідних аспектах державної політики національної безпеки і здійснюється шляхом реалізації відповідних доктрин, стратегій, концепцій і програм у різних сферах державної діяльності (як внутрішніх, так і зовнішніх) відповідно до чинного законодавства та міжнародно-правових актів та звичаїв. Засоби реалізації митної політики застосовуються переважно при переміщенні фізичними та юридичними особами товарів через митний кордон України.

Проблеми, пов'язані з вдосконаленням митної політики, що склалися в процесі інтеграції України у світове товариство, постійно перебувають у центрі уваги вчених-фахівців з управління різними аспектам митної справи. Так, розкриваючи зміст категорії “митна політика” В. В. Сандровський визначає останню як систему заходів що регулюють ввезення, вивезення і транзит переміщуваних через кордон даної країни товарів та інших предметів, їх митне оподаткування, оформлення та контроль. При цьому, автор зазначає, що митна політика не зводиться лише до техніки митної справи, власне до митних заходів на кордоні чи у зв'язку з його перетинанням (огляд і випуск вантажів, нарахування мита тощо), а є значно ширшою.

Аналізуючи механізм формування та реалізації митної політики, І. Г. Бережнюк зазначає, що на етапі формування митної політики суспільне уявлення про митне регулювання та митну справу у взаємозв'язку з економічними інтересами і цілями держави впливають на визначення орієнтирів (рамкових стандартів) митного регулювання. У межах визначення митної політики формується система митного регулювання, яка, крім механізмів митно-тарифного та нетарифного регулювання, включає митну систему. Вплив держави в особі митних органів та інших суб'єктів митних відносин, причетних до переміщення товарів і транспортних засобів, з метою підпорядкування її дій своїм економічним інтересам запускає механізм митного регулювання, який реалізується через митну справу, а з діяльності митних органів починається реалізація митної політики.

П.В. Пашко зазначає, що митна політика - це відображення завдань, які держава має на меті її реалізації, тому постійно змінюється.

Державна митна політика згідно Митного кодексу України - це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері захисту митних інтересів та забезпечення митної безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі, захисту внутрішнього ринку, розвитку економіки України та її інтеграції до світової економіки. Державна митна політика є складовою частиною державної економічної політики.

На сьогодні митна політика в цілому належить до числа найважливіших проявів суверенітету держави, що зумовлює особливу увагу до неї з боку законодавчої та виконавчої влади при формуванні міжнародно-правової позиції та вирішенні внутрішніх проблем держави.

На сучасному етапі розвитку держави можна виділити наступні головні напрямки митної політики України:

- структура системи органів державного регулювання митної справи;

- розміри мит та умов митного обкладання;

- вільні митні зони та митні режими на території України;

- перелік товарів, експорт, імпорт та транзит яких через територію України забороняється.

Питання митно-тарифного регулювання є одними з основних у розвитку зовнішньоекономічних відносин, тому особливу увагу необхідно приділити вирішенню саме проблем вдосконалення системи митно-тарифного регулювання в Україні. Митна політика України розвивалася паралельно до розвитку всіх інших сторін системи митно-тарифного регулювання відповідно до передових, загально визначених норм і правил міжнародної політики. Вона включає одночасне вирішення проблем заповнення теоретичного вакууму, розбудови митної інфраструктури й активної участі в опрацюванні митних режимів, що мають забезпечувати мінімізацію митних процедур та ефективність митного контролю.

Україна активно співпрацює з митними адміністраціями багатьох країн світу (є членом Ради митного співробітництва, Всесвітньої митної організації) та продовжує процес приєднання міжнародних конвенцій з питань митної справи у напрямі гармонізації із загальноприйнятими в міжнародній практиці нормами та стандартами.

Основна робота при вдосконаленні митної політики має бути спрямована на оптимізацію митного тарифу шляхом зниження податкового навантаження за різною номенклатурою товарів, імпорт яких є економічно недоцільним. Існуюча диференціація ставок митних зборів (мінімальні ставки мита на матеріали, сировину, комплектуючі; максимальні - на готові вироби) створює більш привабливі умови для виготовлення товарів в Україні порівняно з їх імпортом і сприяє перенесенню виробництв на територію України. Однак обмеженням для застосування диференційованих ставок мита в залежності від призначення товарів є правова та економічна невизначеність статусу окремих товарів. На наш погляд, більш доречною є позиція держави, за якої застосування знижених ставок мита повинно застосовуватися не до всіх без винятку груп товарів, а тільки для тих, які будуть в подальшому задіяні у розвитку вітчизняної промисловості. Запровадження такого підходу дасть змогу, з одного боку, забезпечити сприятливі умови для збільшення ввезення товарів, а з іншого - значно знизить кількість порушення митних правил.

Збалансованість тарифного регулювання імпорту з урахуванням потреб виробників і споживачів в даний час забезпечується:

а) застосуванням спеціальних тарифних інструментів в аграрному секторі (сезонне мито, тарифні квоти);

б) гнучким реагуванням на потреби виробників і споживачів на цінову політику шляхом тимчасового зниження ставок ввізного мита;

в) застосуванням спеціальних захисних, антидемпінгових і компенсаційних заходів.

У свою чергу, рекомендується продовжити роботу щодо подальшого зниження ставок ввізного мита на технологічне обладнання, яке не має вітчизняних аналогів, при збереженні захисних ввізних митних зборів на висококонкурентне обладнання, яке виробляється вітчизняними підприємствами. Пріоритет в даному випадку має надаватися імпорту високотехнологічного обладнання, використання якого підвищить конкурентоспроможність вітчизняної продукції. До того ж необхідно відмовитись від необґрунтовано завищених ставок мита, насамперед, на товари промислового і соціального призначення, які не виробляються в Україні. Збереження ставок митних зборів з фіскальною метою призводить до підвищення цін і, відповідно, навантаження на споживача. Іншим негативним ефектом встановлення високих ставок є високий ступінь ризику порушення митного законодавства з метою мінімізації розміру митних платежів, необхідних для сплати до бюджету.

Використання основних інструментів митного регулювання, по-перше, передбачає втручання в сферу приватного підприємництва, а тому потребує чіткої нормативно-правової регламентації, а по-друге, узгодження зовнішньоторговельної політики до загальноприйнятих стандартів міжнародної торгівлі.

На сьогоднішній день сучасна митна політика України є недосконалою, свідченням чому можуть бути такі факти:

- значна частка у загальному обсязі товарообігу товарів переміщуються з приховуванням інформації від митних органів або шляхом контрабанди;

- велика кількість правопорушень у сфері інтелектуальної власності;

- невідповідність існуючої системи митного контролю сучасним стандартам пропускної спроможності;

- корупція в митних органах;

- великий обсяг тінізації зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств.

Низька ефективність реалізації митної політики може також бути проілюстрована динамікою обсягу експорту-імпорту товарів та послуг в Україну (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка обсягів експорту-імпорту товарів та послуг в Україні за 2018 р. та перше півріччя 2019 р.

	2018 р., млн. дол. США	2019 р. (І півріччя), млн. дол. США	Темп зростання, %
Обсяг експорту у грошовому виразі у т.ч.:	40340,2	37688,7	93,4
- товарів	33677,8	30742,7	91,3
- послуг	6662,4	6946,0	104,3
Обсяг імпорту у грошовому виразі у т.ч.:	44129,6	38486,1	87,2
- товарів	40893,8	34963,1	85,5
- послуг	3235,8	3523,0	108,9
Сальдо	-3789,4	-797,4	-

З даних таблиці чітко видно, що спостерігається зменшення зовнішньоекономічної активності, зокрема обсяг експорту товарів та послуг знизився з 40340,2 млн. дол. США до 37688,7 млн. дол. США, а обсяг імпорт у першому півріччі 2019 р. знизився до 38486,1 млн. дол. США проти 44129,6 млн. дол. США у першому півріччя 2018 р. В зв'язку з такою ситуацією, а також кризовими явищами в економіці України, необхідно здійснити розробку додаткових заходів щодо вдосконалення митної політики України, серед яких, на наш погляд, слід виділити наступні:

- зниження абсолютного розміру ставки ввізного мита на велику частину номенклатури технологічного обладнання при одночасному збереженні високої ставки мита по тим товарам, де необхідний захист;

- розширення практики застосування диференційованих за рівнем абсолютних значень ставок митних зборів у залежності від рівня заявленої вартості за одиницю товару;

- збільшення в Митному тарифі України частки специфічних і комбінованих ставок ввізного мита та зміщення в подальшому специфічних складових комбінованих ставок на «плюсові».

Так зниження ставок ввізного мита на технологічне обладнання сприятиме активному ввезенню в Україну такого обладнання, що на сьогоднішній день є досить важливим, зважаючи на високий ступінь зносу основних виробничих фондів на більшості вітчизняних підприємств. Ввезення сучасного спеціального технологічного обладнання, призначеного як для виготовлення засобів виробництва, так і для споживчих товарів (особливо виробів легкої та харчової промисловості), матиме позитивний вплив на розвиток промисловості України.

Сучасна митна політика України є дещо недосконалою, про що свідчать наступні факти:

- значна частка у загальному обсязі товарообігу товарів переміщуються через контрабанду;

- здійснення правопорушень у сфері інтелектуальної власності;

- невідповідність митного контролю сучасним стандартам пропускної спроможності;

- корупційні процеси в митний органах;

- великий обсяг тінізації зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств.

Головними напрямами підвищення ефективності проведення експортно-імпортних операцій підприємств України пропонуються наступні:

- стабілізація ситуації в країні;

- визначення пріоритетних напрямів та відповідної державної підтримки розвитку галузей народного господарства й видів виробництва, що забезпечуватимуть потреби внутрішнього ринку у високоякісних конкурентоспроможних товарах, аналогічних імпортованим в Україну;

- розвиток імпортозаміщуваних виробництв із подальшою їх орієнтацією на експорт за умови повного забезпечення потреби внутрішнього ринку в цих товарах;

- підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринку за рахунок впровадження новітніх технологій і використання сучасного устаткування;

- залучення іноземних інвестицій для створення потужного експортного сектору;

- забезпечення функціонування механізмів кредитування і страхування експорту за участю держави, а також надання державних гарантійних зобов'язань щодо експортних кредитів;

- орієнтація на розширення використання місцевих ресурсів та інших конкурентних переваг України;

- укладення ефективних договорів, врахування своєчасної практики ціноутворення;

- сприяння заходам щодо інтеграції економіки в європейські і світові господарські об'єднання та організації.

1.2 Митне оподаткування та його роль в митній політиці України

Очевидним стало й те, що сучасні економічні реформи, до яких належить й формування фіскальної служби, повинні набувати нового змісту й сприяти формуванню ефективного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, враховуючи особливості соціально-економічного розвитку України, стан реформування економіки, рівень конкурентоспроможності виробництва, його інвестиційний клімат та інноваційні можливості. Для України нагальною потребою виступає покращення інвестиційного клімату в Україні за рахунок спрощення податкової і митної системи та адміністрування податків, а також створення умов для забезпечення збалансованості бюджету 2018 р., адаптації національної податкової та митної сфер до норм європейського законодавства.

Державна митна справа України (ДМСУ) виступає складовою загальної економічної державної політики, а її головним функціональним завданням є забезпечення захисту національних інтересів та національної безпеки України в політичній, економічній, соціальній, екологічній та інших сферах при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. ДМСУ реалізується через митну політику, яка підпадає під вплив тих самих соціальних та політичних законів, що і державна політика взагалі. На конкретний зміст митної політики держави впливають певні об'єктивні фактори, серед яких слід визначити наступні: економічні; ідеологічні та політичні фактори; міжнародні фактори. Митна політика обумовлює наявність крім національних інтересів і національної безпеки взагалі, певних динамічних принципів, які розкривають зміст національних інтересів держави на даному етапі, та якими керуються компетентні органи державної влади при розробці митної політики і проведенні її в життя. Митна політика як складова загальної економічної державної політики має бути логічною, стабільною, зваженою та реалізовуватися на основі норм митного права. Її головне завдання - це розроблення та правове закріплення стратегії й тактики державних реформ у митній сфері.

Митне оподаткування забезпечує економічну безпеку країни, оскільки дуже важливе значення для держави має наявність міцного захисту економічних інтересів та фінансової безпеки, реалізація яких покладається на митні органи України. Вплив митного оподаткування на фінансову безпеку виражається через забезпечення захисту економічних інтересів країни, а тож, її суттю є захищеність життєво важливих потреб, інтересів і цінностей людини, населення, держави та регіонів від внутрішніх та зовнішніх загроз, джерелом яких є зовнішньоекономічні зв'язки. Через постійні зміни у податковому та митному законодавстві, нестабільність фінансової ситуації в державі, тіньову економіку фінансова безпека, як складова економічної безпеки країни, залишається під загрозою. Аналіз надходження митних платежів та визначення їх питомої ваги в структурі податкових надходжень до Державного бюджету України за 2019 рік представлено в табл. 2.

Таблиця 2. Аналіз надходження митних платежів до Державного бюджету України за 2019 р.

Показники	Всього	Загальний фонд	Спеціальний фонд
	Сума	%	Сума	%	Сума	%
Податкові надходження, всього, в т.ч.	641395,2	100	621183,75	100	20211,45	100
ПДВ з ввезених на територію України товарів	238269,1	79.10	238269,1	73,10		0,0
Акцизний податок з ввезених на митну територію Укр. підакцизних товарів	45652,5	5.63	37386,73	1	8265,77	50,82
Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції:	24994,6	3,08	20144,37	2,02	48503,23	12,8
ввізне мито	24787,8	3.06	21345,6	4,67	3442,2	12,8
вивізне мито	206,8	0.03	206,8	0,03		0,0

Дані табл. 2 свідчать, що найбільшими за обсягом митними платежами в 2019 році є ПДВ з ввезених на територію України товарів. В сумі податкових надходжень до державного бюджету він займає 79,10%. Він надходить в 2019 році тільки до загального фонду державного бюджету. Акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) складає в податкових надходженнях до державного бюджету 5,63%. Він розподіляється між загальним і спеціальним фондами державного бюджету. В 2019році найбільші його суми надійшли до спеціального фонду бюджету. Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції складають податкових надходженнях до державного бюджету 3,08%. Найбільшим за обсягом серед податків на міжнародну торгівлю є ввізне мито. Податки на міжнародну торгівлю розподіляються між загальним і спеціальним фондами держбюджету. Ввізне мито надходить в загальний і спеціальний фонд держбюджету, але більше за обсягом - в загальний фонд. Вивізне мито надходить лише до загального фонду держбюджету.

1.3 Проблеми формування чіткої митної політики держави

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України здійснюють свою діяльність на підставі застосування правових норм міжнародних та національних правових документів. Найбільш проблемними для підприємств є виконання заходів нетарифного та тарифного регулювання.

Суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, оцінюючи ефективність зовнішньоекономічної операції, необхідно визначити загальні витрати на її проведення. Проблемним моментом у цьому процесі є з'ясування витрат на виконання заходів нетарифного регулювання, передбачених чинним законодавством України. За оцінками провідних експертів у зовнішньоекономічній сфері, на частку цих витрат у загальних витратах підприємства на проведення зовнішньоекономічної операції припадає близько 10-35%.

Також проблемою залишаються технічні та інші спеціальні обмеження, більшість яких не передбачена Митним кодексом України. Як зазначають митні службовці, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності не в змозі швидко отримати технічні та спеціальні дозвільні документи, що підтверджують відповідність встановленим нормам. Існує велика бюрократична тяганина при виконанні цих заходів, відсутня необхідна кількість дозвільно-контрольних лабораторій.

Нетарифні методи в Україні, як правило, використовуються тимчасово, тому їх нормативно-правовим забезпеченням є не закони, а тільки оперативні регулярні інструкції, положення державних органів влади. Часта зміна нормативно-правової бази негативно впливає на суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та призводить до неможливості стратегічного планування зовнішньоекономічної діяльності. Також у цих випадках порушується основний принцип зовнішньоекономічної діяльності - принцип верховенства закону.

Що стосується тарифного регулювання, то проблемним є порядок сплати податків, інших обов'язкових платежів та відображення їх у податковій звітності.

Складні проблеми виникають у підприємств під час сплати ПДВ при митному оформленні об'єктів фінансового лізингу. Так, потребує узгодження Порядок митного оформлення об'єктів лізингу, затверджений наказом ДМСУ № 83 від 16.02.2000 р. з порядком сплати ПДВ відповідно до закону України «Про податок на додану вартість(ПДВ)». Сума ПДВ, що сплачена під час проведення митних процедур при ввезенні основних засобів за угодами фінансового лізингу збільшує первісну вартість основних засобів у звітному періоді та впливає на збільшення виробничої собівартості продукції (робіт, послуг). Право на податковий кредит та відповідно на зменшення податкових зобов'язань у суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності виникає лише при переході від нерезидентів прав власності на такий об'єкт лізингу, тобто через декілька років. У той же час, згідно з пунктом 7.4.1. ст.. 7 Закону України «Про ПДВ» право на податковий кредит підприємства отримують тільки в тому звітному періоді, в якому була сплачена сума ПДВ.

За матеріалами митно-тарифного управління ДМСУ важливою проблемою нині є значний обсяг пільг для окремих галузей та підприємств, передбачених чинним законодавством, а також значна диференціація в розмірах ставок ввізного мита на однорідні товари, що створює можливості зловживань суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності з класифікацією товарів при їх митному оформленні.

Також можна виділити наступні недоліки законодавчої бази митно-тарифного регулювання і податкової політики відносно імпорту:

1) в Україні надміру високі ставки акцизного збору, ПДВ наносять відчутну шкоду інтересам імпортерів, споживачам та державі, оскільки система такого оподаткування вигідна тіньовим контрабандистським структурам, які мають можливість отримувати надвеликі прибутки, уникаючи сплати податків та інших зборів. Так, для того щоб конкурувати з тіньовими структурами, легальні імпортери користуються послугами різних фондів, які мають право на податкові пільги. В процесі скорочення таких пільг і скорочення легального імпорту відбувається монополізація внутрішнього ринку України контрабандистськими структурами;

2) методика розрахунку ставок митних податків на основі вартості імпорту дає можливість недобросовісним імпортерам занижувати контрактні ціни і відповідно приховувати від оподаткування значну частину свого обороту;

3) у зв'язку з тим, що зі зростанням митних тарифів та акцизного збору на імпортні товари не були враховані технічні можливості введення марок акцизного збору на алкогольні та тютюнові вироби з 15 жовтня 1995 р., частково припинився легальний імпорт алкоголю та фактично зупинився імпорт тютюнових виробів. В результаті підвищилися ціни на нелегальному ринку, що не відповідає інтересам споживачів і спровокувало посилення соціальної напруги;

4) невиправданим і неефективним з економічної точки зору є кількісне обмеження на видачу сертифікатів на торгівлю імпортними товарами і підвищення вартості таких сертифікатів (від обсягу роздрібної торгівлі відповідно чисельності населення регіонів), це веде до дисбалансу попиту і споживання і сприяє монополізації ринків тіньовими структурами. Крім того, такий підхід стимулює корупцію серед посадових осіб, які займаються видачею сертифікатів;

5) надвеликі ставки оподаткування, відсутність твердих гарантій збереження капіталу, часті зміни в законодавстві створюють серйозні перешкоди к інвестуванню капіталу за кордону в Україну, що дуже негативно відображається на економічній ситуації.



Розділ 2. Аналіз митної політики

2.1 Аналіз динаміки здійснення митної справи в Україні

На сьогодні провадження митної справи та реалізація митної політики держави залишається стратегічно важливим механізмом забезпечення надходжень до бюджету та сталого економічного розвитку державу. Ефективному функціонуванні митної системи в країні відводиться чільне місці, як у довгострокових Стратегіях , так і тактичних Планах Уряду, у контексті забезпечення заходів щодо покращання функціонування митних органів та господарювання суб'єктів ЗЕД. Адже належне функціонування митної системи прямо пропорційно впливає на інвестиційний клімат країни, забезпечення безпеки суспільства та захист митних інтересів держави, що згідно зі ст. 544 МКУ відноситься до основних завдань органів доходів і зборів. Проте, незважаючи на державні ініціативи щодо реформування митної сфери, нині, залишається ряд проблемних аспектів, які впливають на функціональність митної системи у розрізі неузгодженості нормативно-правової бази, повноти надходжень до державного бюджету та здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб'єктами господарювання. Так, аудит Рахункової палати України у 2017 році [4] проведений в рамках оцінки ефективності виконання органами Державної фіскальної служби України повноважень у сфері державної митної справи та боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства виявив ряд прорахунків у діяльності відповідних органів, серед яких: -- неузгодженість нормативно-правового забезпечення у сфері державної митної справи, що не сприяє спрощенню митних формальностей, прискоренню митного оформлення товарів та покращенню адміністрування митних платежів; -- відсутність належної взаємодії між органами ДФС і правоохоронними органами, органами державної виконавчої служби, іншими державними органами, а також з митними органами інших країн світу, що суттєво зменшує ефективність проведених заходів із забезпечення дотримання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності митного законодавства; -- відсутність дієвої та ефективної системи контролю за дотриманням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності вимог законодавства України з питань державної митної справи під час ввезення товарів на митну територію України; -- наявні проблеми організаційно-управлінського характеру, що простежуються у діях ДФС України, що не володіє повною інформацією про стан забезпечення технічними засобами митниць ДФС, що впливає на динаміку автоматизації та інформатизації процесів митного контролю та митного оформлення тощо. По при наявні диспропорції у діяльності митних органів, згідно даних Державної служби статистики [5; 6] та Державної фіскальної служби України (табл. 3)

Таблиця 3. Основні макроекономічні показники України у розрізі 2010--2018 рр. (млрд. грн.)

Рік	ВВП	Державний бюджет	Дефіцит державного бюджету	%,до Державного бюджету	Податок надход-ження	% до ДБ	Митні надход-ження	% до ДБ
2010	1079,346	233,990	64,265	27,4	166,872	71,3	85,6	36,6
2011	1299,991	311,898	23,557	7,5	261,605	83,9	114,5	36,7
2012	1404,669	344,711	53,445	15,5	274,715	79,7	108,4	31,4
2013	1465,198	337,617	67,706	19,2	262,777	77,8	113	33,4
2014	1586,915	354,966	78,052	22	280,178	78,9	135,4	38,1
2015	1988,544	531,550	45,167	8,5	409,417	77	202,3	38,1
2016	2385,367	612,111	70,262	11,5	503,879	82,3	235,3	38,4
2017	2982,920	793,265	47,850	6,03	627,153	79,1	627,1	79,1
2018	3558,706	928,108	94,116	10,1	750,162	81	754	81,2

Митні надходження займають левову частку у наповненні державного бюджету України з варіацією від 30% у 2010 році до 38,4% у 2016 році. Відповідний діапазон волатильності зазначеного показника дає підстави говорити про його бюджетоутворюючий характер та прогресивну динаміку, що обумовлює важливість даного індикатора для стабільного функціонування держави. За відповідний проміжок часу з 2010 по 2016 рр. митні надходження до бюджету зросли у 7,5 рази, при цьому, що державний бюджет України збільшився майже в 6 раз, а ВВП країни лише в 5,2 рази. Випереджаючі темпи надходження митних платежів свідчить про вагу митної політики та митної справи у забезпеченні розбудови сталого економічного простору держави, формуванні єдиного підходу щодо функціонування внутрішнього та зовнішнього середовища у площині реалізації інтеграційних процесів, економічної безпеки тощо. Аналізуючи дані таблиці 1, варто звернути увагу, що ВВП України протягом зазначеного періоду має позитивну динаміку та з кожним роком збільшується. Зокрема з 2010 року по 2016 рік обсяг ВВП збільшився більше ніж у 5 раз, а з 2014 року щорічний приріст складає приблизно 400 млрд грн. Зокрема у 2015 році відповідний показник збільшився до попереднього року на 401 млрд грн, що у відсотковому вимірі становить 25,3%. У 2016 році динаміка росту продовжилася, показник росту ВВП у відношенні до попереднього року склав майже 20%.

Проте, порівнюючи відповідну динаміку із світовими масштабами, варто констатувати, що все ж низький офіційний рівень ВВП України є одним з ключових бар'єрів на шляху переходу від забезпечення макроекономічної стабільності до динамічного зростання. Так, за оцінками МВФ у 2016 р. номінальний обсяг ВВП України становив 93,3 млрд. дол. США. За обсягом номінального ВВП на душу населення наша держава у 4,7 рази поступається середньосвітовому рівню (2 194,4 дол. США в Україні проти 10 318,9 дол. США в середньому по світу). Це означає, що відновлення міжнародного економічного статусу України вимагає забезпечення суттєво відмінних від середньосвітових параметрів економічної динаміки, зокрема, темпів зростання, рівня інфляції, дефіциту державного бюджету, обсягів боргу, зовнішньоторговельної відкритості тощо. Так, характерні для розвинених країн щорічні темпи зростання ВВП на рівні 2-4 % принципово не здатні істотно змінити конкурентні позиції України у світі не лише у середньо-, а й у довгостроковій перспективі, й закріплюватимуть відставання країни. Митна діяльність має важливу особливість-впливає на активність зовнішньоекономічної діяльності, і якщо в ЗЕД починають переважати пасивні форми адаптації до світової економіки над активними, це слід прий итні надходження займають левову частку у наповненні державного бюджету України з варіацією від 30% у 2005 році до 38,4% у 2016 році. Відповідний діапазон волатильності зазначеного показника дає підстави говорити про його бюджетоутворюючий характер та прогресивну динаміку, що обумовлює важливість даного індикатора для стабільного функціонування держави. За відповідний проміжок часу з 2005 по 2016 рр. митні надходження до бюджету зросли у 7,5 рази, при цьому, що державний бюджет України збільшився майже в 6 раз, а ВВП країни лише в 5,2 рази. Випереджаючі темпи надходження митних платежів свідчить про вагу митної політики та митної справи у забезпеченні розбудови сталого економічного простору держави, формуванні єдиного підходу щодо функціонування внутрішнього та зовнішнього середовища у площині реалізації інтеграційних процесів, економічної безпеки тощо. Аналізуючи дані таблиці 1, варто звернути увагу, що ВВП України протягом зазначеного періоду має позитивну динаміку та з кожним роком збільшується. Зокрема з 2010 року по 2018 рік обсяг ВВП збільшився більше ніж у 5 раз, а з 2014 року щорічний приріст складає приблизно 400 млрд грн. Зокрема у 2015 році відповідний показник збільшився до попереднього року на 401 млрд. грн, що у відсотковому вимірі становить 25,3%. У 2016 році динаміка росту продовжилася, показник росту ВВП у відношенні до попереднього року склав майже 20%. Проте, порівнюючи відповідну динаміку із світовими масштабами, варто констатувати, що все ж низький офіційний рівень ВВП України є одним з ключових бар'єрів на шляху переходу від забезпечення макроекономічної стабільності до динамічного зростання. Так, за оцінками МВФ у 2016 р. номінальний обсяг ВВП України становив 93,3 млрд. дол. США. За обсягом номінального ВВП на душу населення наша держава у 4,7 рази поступається середньосвітовому рівню (2194,4 дол. США в Україні проти 10318,9 дол. США в середньому по світу). Це означає, що відновлення міжнародного економічного статусу України вимагає забезпечення суттєво відмінних від середньосвітових параметрів економічної динаміки, зокрема, темпів зростання, рівня інфляції, дефіциту державного бюджету, обсягів боргу, зовнішньоторговельної відкритості тощо. Так, характерні для розвинених країн щорічні темпи зростання ВВП на рівні 2-4 % принципово не здатні істотно змінити конкурентні позиції України у світі не лише у середньо, а й у довгостроковій перспективі, й закріплюватимуть відставання країни. Митна діяльність має важливу особливість впливає на активність зовнішньоекономічної діяльності, і якщо в ЗЕД починають переважати пасивні форми адаптації до світової економіки над активними, це слід прий итні надходження займають левову частку у наповненні державного бюджету України з варіацією від 30% у 2010 році до 38,4% у 2016 році. Відповідний діапазон волатильності зазначеного показника дає підстави говорити про його бюджетоутворюючий характер та прогресивну динаміку, що обумовлює важливість даного індикатора для стабільного функціонування держави. За відповідний проміжок часу з 2005 по 2016 рр. митні надходження до бюджету зросли у 7,5 рази, при цьому, що державний бюджет України збільшився майже в 6 раз, а ВВП країни лише в 5,2 рази. Випереджаючі темпи надходження митних платежів свідчить про вагу митної політики та митної справи у забезпеченні розбудови сталого економічного простору держави, формуванні єдиного підходу щодо функціонування внутрішнього та зовнішнього середовища у площині реалізації інтеграційних процесів, економічної безпеки тощо. Аналізуючи дані таблиці 1, варто звернути увагу, що ВВП України протягом зазначеного періоду має позитивну динаміку та з кожним роком збільшується. Зокрема з 2014 року по 2018 рік обсяг ВВП збільшився більше ніж у 5 раз, а з 2014 року щорічний приріст складає приблизно 400 млрд грн. Зокрема у 2015 році відповідний показник збільшився до попереднього року на 401 млрд. грн, що у відсотковому вимірі становить 25,3%. У 2016 році динаміка росту продовжилася, показник росту ВВП у відношенні до попереднього року склав майже 20%. Проте, порівнюючи відповідну динаміку із світовими масштабами, варто констатувати, що все ж низький офіційний рівень ВВП України є одним з ключових бар'єрів на шляху переходу від забезпечення макроекономічної стабільності до динамічного зростання. Так, за оцінками МВФ у 2016 р. номінальний обсяг ВВП України становив 93,3 млрд. дол. США. За обсягом номінального ВВП на душу населення наша держава у 4,7 рази поступається середньосвітовому рівню (2194,4 дол. США в Україні проти 10 318,9 дол. США в середньому по світу). Це означає, що відновлення міжнародного економічного статусу України вимагає забезпечення суттєво відмінних від середньосвітових параметрів економічної динаміки, зокрема, темпів зростання, рівня інфляції, дефіциту державного бюджету, обсягів боргу, зовнішньоторговельної відкритості тощо. Так, характерні для розвинених країн щорічні темпи зростання ВВП на рівні 2--4 % принципово не здатні істотно змінити конкурентні позиції України у світі не лише у середньо-, а й у довгостроковій перспективі, й закріплюватимуть відставання країни. Митна діяльність має важливу особливість -- впливає на активність зовнішньоекономічної діяльності, і якщо в ЗЕД починають переважати пасивні форми адаптації до світової економіки над активними, це слід приймати як неефективну діяльність усіх суб'єктів ЗЕД і особливо митної служби. У відповідному контексті, варто звернути увагу на динаміку експорту та імпорту товарів та послуг в Україні, що зазначені в таблиця 4.

Таблиця 4. Динаміку експорту та імпорту товарів та послуг в Україні

Рік	Експорт товарів та послуг, у тому числі (млн дол.)	Імпорт товарів та послуг, у тому числі (млн дол.)	Сальдо (млн дол.)
2014	65442,5	60801,8	4620,7
2015	47863,7	43039,4	4824,3
2016	46229,7	44576,3	1653,4
2017	53979	55083,3	-1104,3
2018	16088,9	19148,9	-3060

Так, аналіз аналітико-фактологічних даних за період 2014--2019 рр. говорить про низхідні тенденції експорту товарів з України зокрема та у розрізі зовнішньоекономічного сальдо товарів та послуг вцілому. За дванадцятирічний відрізок часу з 2014по 2017 рр. експорт товарів з України переважав імпорт лише один раз в 2015 році на суму 610,7 млн дол. На сьогодні, сукупний експорт товарів з України у 2017 році з показником 43 264,2 млн. дол. є нижчим за аналогічний показник 2007 року, який був рівний 49 296,1 млн дол., дані аспекти вказують на слабкі позиції вітчизняних експортерів та певну не координованість дій держави у відповідному секторі. Незважаючи на домінуючі позиції імпорту, що забезпечує, на даний час, зростання надходжень до бюджету, залишається ряд гострих та несприятливих аспектів, які матимуть вплив на економічний розвиток держави у майбутньому. Це стосується як перенасичення ринку імпортними товарами невисокої якості, скорочення національного виробництва, зменшення платоспроможності населення, так і позицій вітчизняного товаровиробника в ендогенному та екзогенному форматі. Динаміка незворотних тенденції прослідковується уже нині. Зокрема, за інформацією ДФС України, на сьогодні не забезпечено повного перегляду ставок ввізного мита, розмір яких менший граничного рівня, встановленого Протоколом про вступ України до Світової організації торгівлі, що не сприяє захисту вітчизняних товаровиробників та збільшенню надходжень до державного бюджету митних платежів. Так, ДФС України виявлено 1 940 ставок (19,5 відс. загальної їх кількості), що були нижчі за рівень, встановлений зобов'язаннями України перед СОТ. Відповідні тенденції, частково можна пояснити інфільтрацією негативних наслідків відчуження української власності, розривом внутрішніх економічних зв'язків на тлі несприятливої кон'юнктури світових ринків. Проте також вагому роль у відповідних процесах відіграють прорахунки управлінських рішень на державному рівні, колізії та неузгодженості законодавчої бази, а також відсутність повноцінної довгострокової стратегії забезпечення митної безпеки та захисту митних інтересів. Недостатнє врахування загроз і нехтування ними призводять до зниження темпів зростання національної економіки, зупинення виробництва, втрат бюджету, втрати транзитної привабливості України, незважаючи на її вигідне географічне розташування, втрати зовнішньоекономічних переваг, ввезення неякісних товарів, використання і споживання яких загрожують здоров'ю та безпеці населення, до неконтрольованого вивезення стратегічно важливих товарів з території України, ввезення продукції низького морально-етичного змісту . Ілюстративним у відповідному аспекті є графічне зображення динаміки сальдо зовнішньоекономічної торгівлі у розрізі років, що зображено на малюнку 1.

Комплексний аналіз відповідних показників дозволяє констатувати збереження надмірної залежності національної економіки від зовнішньоекономічних чинників. Україна належить до держав з безпрецедентно високою зовнішньоторговельною відкритістю. За роки російської агресії залежність формування ВВП від експортно-імпортних потоків зберігається на високому рівні навіть попри кардинальне згортання співробітництва з РФ. Так, у 2016 р. обсяги експорту товарів і послуг становили майже половину ВВП (49,3 %), імпорту -- понад 55,5 % (у І кварталі 2017 р. відповідно 58,8 % за експортом та 62,8 % -- за імпортом); загальний дефіцит зовнішньої торгівлі за товарами і послугами зріс майже у 4 рази (до 148,5 млрд грн проти 37,5 млрд грн у 2015 р.) і сягнув 6,2 % ВВП (у І кварталі 2018 р. такий дефіцит становив 23,6 млрд грн та 4,0% ВВП відповідно).

2.2 Митні новації та їх роль для української економіки

Митна політика є ефективним інструментом забезпечення економічних інтересів держави. Її завдання, характер та механізм впровадження у значній мірі визначаються стратегічними цілями країни для побудови конкурентної національної економіки. Глобалізаційні та інтеграційні тенденції світової економіки вимагають відповідних змін векторів митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, зовнішньої торгівлі. Від того, наскільки ефективно митниці справляються з покладеними на них задачами, залежить збільшення надходжень у бюджет та прискорення міжнародної торгівлі.

Основними трендами у сфері митної справи в Україні є:

зона вільної торгівлі між Україною і ЄС, яка запрацювала з 1 січня 2016 року;

підписання угоди про вільну торгівлю з Канадою;

призупинення режиму вільної торгівлі з Росією;

започатковано впровадження концепції «єдиного вікна».

Здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, протидія контрабанді, створення сприятливих умов для прискорення товарообігу неможливі без розвинутої інфраструктури. Зважаючи на складне безпекове середовище довкола України та підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом, важливого значення набувають пункти пропуску.

Сьогодні діє 131 міжнародних пунктів пропуску, з яких 32 - це пункти пропуску з ЄС, 4 - пункти пропуску зі спільним контролем.

Інтегроване управління кордонами є важливим з точки зору підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері безпеки державного кордону та запровадження європейських стандартів управління кордонами, яке передбачає:

спільне патрулювання державного кордону;

впровадження спільних механізмів з питань обміну інформацією та аналізу ризиків;

розвиток співпраці оперативних органів, розширення мережі та функцій контактних пунктів;

організацію спільного несення служби на морських та річкових ділянках.

Одним з головних завдань, вирішенню якого повинна сприяти реалізація цієї ініціативи, є забезпечення гнучкого реагування на сучасні виклики у сфері прикордонної безпеки та подолання корупції на пунктах пропуску. Одним з важливих заходів у сфері митної політики є запровадження «Митного експерименту», ініційованого Кабінетом Міністрів України та затвердженого постановою від 16 вересня 2015 р. №726, щодо фінансування реконструкції автодоріг. За результатами минулого року серед лідерів по перерахуванню коштів на ремонт доріг є Одеська митниця, яка спрямувала 2,35 млрд. гривень, Київська - 1,884 млрд. гривень, Львівська - 1,115 млрд. гривень. Верховна Рада продовжила до 1 січня 2019 року «митний експеримент» фінансування ремонту та реконструкції доріг коштом перевиконання митних надходжень і ввела можливість дофінансування коштом Державного дорожнього фонду, який почав роботу із 2018 року. Важливим кроком у 2018 році є залучення до співпраці по митному напряму представників іноземних компаній, які працюють на кордонах України з європейськими державами, з метою посилення аналітичних можливостей ДФС щодо виявлення можливих ризиків та порушень митного законодавства. Після піврічного терміну роботи експерти 74 зможуть дати конкретні рекомендації.